.

Орнітофауна як структурний елемент культурбіогеоценозів м. Донецька та прилеглих до нього зелених захисних зон (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
142 3527
Скачать документ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ШТІРЦ ЮЛІЯ ОЛЕКСІЇВНА

УДК 574.4 : 591.5 : 598.2

Орнітофауна як структурний елемент культурбіогеоценозів м. Донецька та
прилеглих до нього зелених захисних зон

03.00.16 – екологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата біологічних наук

Дніпропетровськ – 2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі зоології Донецького національного
університету Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор біологічних наук,
професор

Ярошенко Микола Миколайович,

Донецький національний університет,

кафедра зоології, завідувач

Офіційні опоненти: доктор біологічних наук,
професор,

Серебряков Валентин Валентинович,

Київський національний університет

ім. Тараса Шевченка,

кафедра зоології, завідувач

кандидат біологічних наук,

Чаплигіна Анжела Борисівна,

Харківський державний педагогічний

університет ім. Г.С. Сковороди,

кафедра зоології, доцент

Провідна установа: Таврійський національний
університет

ім. В.І. Вернадського, кафедра

екології та раціонального природокористування,

Міністерство освіти і науки України

(м. Сімферополь).

Захист дисертації відбудеться “26” травня 2004 р. о “10” годині на
засіданні спеціалізованої вченої ради Д 08.051.04 для захисту дисертацій
на здобуття наукового ступеня доктора біологічних наук у
Дніпропетровському національному університеті Міністерства освіти і
науки України за адресою: 49050, м. Дніпропетровськ, вул. Наукова, 13,
корп. 17, біолого-екологічний факультет, ауд. 611.

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці
Дніпропетровського національного університету Міністерства освіти і
науки України за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Наукова, 13.

Автореферат розісланий “19” квітня 2004 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат біологічних наук, доцент
А.О. Дубина ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Птахи є невід’ємним складовим компонентом міських
біогеоценозів. Завдяки інтенсивному обміну речовин і великій кількості
споживаного корму, високій рухливості та здатності концентруватися в
місцях з високою щільністю своїх жертв, вони регулюють чисельність
безхребетних і дрібних ссавців (Воробейчик и др., 1994). Різноманітність
видового складу та висока щільність населення комахоїдних птахів
сприяють збереженню зелених насаджень (Бельгард, 1960; Губкин, 1971;
Иноземцев, 1978; Ильичев и др., 1987; Кошелев, Пересадько, 1997; Гузій,
2001 та ін.); насінньоїдні птахи виконують роль регулятора кількості
рудеральної рослинності (Храбрый, 1991; Кошелев, Пересадько, 1997 та
ін.). Важлива також участь птахів у поширенні насіння деяких рослин
(Воробейчик и др., 1994; Чаплыгина, 2000 та ін.). Птахи є найважливішим
джерелом надходження органічних речовин у системі у вигляді
екскреторного опаду (Булахов и др., 1996, 1997, 2001, 2002). Населення
птахів здатне виконувати індикаційну роль при дослідженні змін
середовища внаслідок перетворення його людиною (Ильичёв и др., 1987;
Булахов и др., 1996; Чаплыгина, 2003 та ін.). Треба також відзначити
існування деяких негативних сторін перебування птахів у місті.
Збільшення чисельності деяких синантропних видів може призвести до
зростання числа ушкоджень з їхнього боку різних споруд і
повітряно-транспортних засобів (Ильичёв и др., 1987; Соколов и др.,
1990; Храбрый, 1991 та ін.). Відома участь птахів у перенесенні
орнітозів (Львов, 1977; Вишев и др., 1984; Ильичёв, Фомин, 1988;
Благосклонов, 1991 та ін). З кожним сезоном міграцій з’являються нові
штами вірусу грипу, що є результатом їхнього латентного перебування та
модифікації в тілі птахів (Серебряков, 2002). Таким чином, вивчення
орнітофауни урбанізованих територій та закономірностей її формування –
надзвичайно актуальна задача.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема
дисертаційної роботи входила до складу держбюджетної теми кафедри
зоології Донецького національного університету “Вивчення фауни наземних
хребетних Донецької області” Г–91/36 (номер державної реєстрації
01920003968), в якій Штірц Ю.О. була виконавцем. Внесок здобувача у
виконання зазначеної держбюджетної теми полягав у зборі та обробці
матеріалу зі структури орнітофауни м. Донецька та інших міст і населених
пунктів Донецької області.

Мета і завдання дослідження. Метою роботи було встановлення складу та
структури орнітофауни як елемента культурбіогеоценозів м. Донецька та
прилеглих до нього зелених захисних зон.

Для досягнення цієї мети передбачалося вирішення таких завдань:

виявлення закономірностей циклічної динаміки орнітофауни біогеоценозів
міста;

оцінка впливу низки урбогенних процесів на сукцесійну динаміку
орнітофауни житлової забудови міста;

виявлення закономірностей консортивних зв’язків птахів із деревними
автотрофами в умовах великого промислового міста;

оцінка впливу автотранспортних магістралей на розподіл птахів у
придорожніх біогеоценозах урбанізованих територій;

встановлення ступеня схожості складу орнітофауни приміських зелених
захисних зон та насаджень міста;

розробка рекомендацій до спрямованого формування орнітофауни міста.

Об’єкт дослідження – орнітофауна як структурний елемент
культурбіогеоценозів м. Донецька та прилеглих до нього зелених захисних
зон.

Предмет дослідження – структурна організація населення птахів,
консортивні зв’язки птахів із деревними автотрофами.

Методи дослідження – обліки чисельності птахів проводились маршрутними
методами (опис методів наведено в роботі А.І. Гузія (1997)). Для
дослідження консортивних зв’язків птахів використовувалась методика
хронометрування денного бюджету часу птахів-консортів на один екземпляр
автотрофа, запропонована В.Л. Булаховим (цит. за: Пономаренко, 1997,
2000). Для аналізу консортивних зв’язків птахів застосовувався метод
розподілу життєвих форм за системою М.П. Акімова (1948, 1955). З метою
виявлення схожості в структурі орнітофауни різних біогеоценозів, а також
подібних систем консортивних зв’язків, які формуються в консорціях
деревних автротрофів, використовувався метод кластерного аналізу
(Песенко, 1982). Для оцінки залежності значення загального денного
бюджету часу птахів-консортів на один екземпляр автотрофа від виду
автотрофа – детермінанта консорції було використано однофакторний
дисперсійний аналіз (Лакин, 1990). Для встановлення ступеня впливу
урбогенних процесів на сукцесійну динаміку орнітофауни, а також
характеристик автомагістралей на розподіл птахів у придорожніх
біогеоценозах використовувався інформаційний аналіз за методом Орлоці
(Нешатаев, 1987).

Наукова новизна отриманих результатів. Вперше виявлено основні
закономірності циклічної динаміки структури орнітофауни урбанізованих
біогеоценозів в умовах Донбасу. Установлено, що на хід сукцесійної
динаміки орнітофауни житлової забудови міста більш вагоме значення
справляє біогеоценотичне оточення ділянки житлового масиву, ніж вік
забудови та ступінь її озеленіння. Вперше виявлено закономірності
консортивних зв’язків птахів із деревними рослинами в умовах великого
міста Донбасу. Виявлено частку внеску біоморф птахів у формування
системи консортивних зв’язків із деревними автотрофами в умовах
урбанізованих біогеоценозів. Установлено, що в умовах міста
інтенсивність руху автотранспорту справляє більш вагоме значення на
розподіл птахів у придорожніх біогеоценозах, ніж ступінь озеленіння
придорожньої смуги.

Практичне значення одержаних результатів. Розроблено рекомендації до
спрямованого формування орнітофауни культурбіогеоценозів м. Донецька,
які прийняті Головним управлінням містобудування й архітектури м.
Донецька та Державним лісогосподарським об’єднанням “Донецькліс”. Ці
рекомендації можуть використовуватися при плануванні забудови території
міста, підборі деревних рослин при озеленюванні житлових районів,
плануванні біотехнічних заходів у межах зелених насаджень з метою
спрямованого формування орнітофауни урбанізованих територій. Отримані
дані використовуються в навчальному процесі на кафедрі зоології
Донецького національного університету в курсах “Зоологія хребетних”,
“Екологія тварин” і на кафедрі прикладної екології та охорони
навколишнього середовища Донецького національного технічного
університету в курсах “Основи екології”, “Урбоекологія”.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота являє собою самостійне
завершене дослідження, результати якого одержані здобувачем особисто.
Внесок здобувача до наукових праць у співавторстві полягав у
самостійному зборі матеріалу, його аналізу, а також у самостійному опису
результатів досліджень та висновків. Внесок співавторів
д.б.н. М.М. Ярошенка та к.б.н. А.Д. Штірца в спільні наукові публікації
полягав у наукових консультаціях при плануванні та проведенні
досліджень, редагуванні тексту рукопису публікацій. Матеріал, який було
покладено в основу роботи “Структура орнитокомплексов парковой зоны
города Донецка в репродуктивный период” (Природничий альманах. Сер.
Біол. науки: Зб. наук. праць. – Херсон: Персей, 2002. – Вип. 2 (3). –
С. 256–261; співавтор – Штірц А.Д.), збирався особисто дисертанткою.
Ю.О. Штірц самостійно зроблено аналіз структури орнітофауни паркової
зони м. Донецька в репродуктивний період та сформульовано висновки.
Загальний внесок здобувача в роботу становить 80%.

У роботі “Сравнительная характеристика орнитокомплексов населённых
пунктов центральной и южной части Донецкой области” (Праці наук. конф.
ДонНУ за підсумками наук.-досл. роботи за період 1999–2000 рр. Секція
біол. наук (м. Донецьк,  18–20 квітня 2001 р.). – Донецьк: ДонНУ, 2001.
– С. 35–39; співавтор – Штірц А.Д.) фактичний матеріал з орнітофауни
різних населених пунктів центральної та південної частини Донецької
області збирався особисто здобувачем. Ю.О. Штірц самостійно проведено
порівняльний аналіз структури досліджуваних орнітокомплексів та
сформульовано висновки. Загальний внесок дисертантки в роботу становить
80%.

У роботі “Сезонная динамика структуры орнитокомплексов одноэтажной жилой
застройки крупного промышленного города (на примере города Донецка)”
(Матеріали Всеукр. конф. студентів, аспірантів та молодих вчених
“Біорізноманіття природних і техногенних біотопів України” (м. Донецьк,
19–22 листопада 2001 р.). – Ч. II. – Донецьк: ДонНУ, 2001.– С. 110–115;
співавтор – Ярошенко М.М.) здобувачем особисто збирався фактичний
матеріал з сезонної динаміки орнітофауни одноповерхової житлової
забудови м. Донецька. Підбір методів дослідження, подальшу обробку
зібраного матеріалу та висновки зроблено Ю.О. Штірц самостійно.
Загальний внесок дисертантки в роботу становить 80%.

У роботі “Консортивные связи птиц с робинией лжеакацией (Robinia
pseudoacacia L.) в условиях урбанизированного ландшафта Донбасса” (Зб.
доп. І міжнар. наук. конф. аспірантів та студентів “Охорона
навколишнього середовища та раціональне використання природних ресурсів”
(м. Донецьк, 16–18 квітня 2002 р.). – Донецьк: ДонНТУ, ДонНУ, 2002. – Т.
2. – С. 90–91; співавтор – Ярошенко М.М.) Ю.О. Штірц особисто досліджено
трофічні та топічні консортивні зв’язки птахів із деревним автотрофом –
детермінантом консорції в умовах урбанізованих біогеоценозів.
Дисертанткою здійснено самостійний підбір методів дослідження, обробку
зібраного матеріалу. Загальний внесок здобувача в роботу становить 80%.

Права співавторів колективних публікацій не порушено.

Апробація роботи. Основні положення дисертаційної роботи пройшли
апробацію на науковій конференції “Биологические исследования на
природоохранных территориях и биологических стационарах” (с. Гайдари
Харківської обл., 1999); VI и VII наукових конференціях “Изучение и
охрана птиц бассейна Северского Донца” (м. Харків, 1999; м. Донецьк,
2000); І республіканській конференції молодих вчених “Актуальные вопросы
современной биологии” (м. Сімферополь, 2000); I міжнародній науковій
конференції “Структура та функціональна роль тваринного населення в
природних і трансформованих екосистемах” (м. Дніпропетровськ, 2001);
XI міжнародній орнітологічній конференції “Актуальные проблемы изучения
и охраны птиц Восточной Европы и Северной Азии” (м. Казань, 2001);
XI міжнародному симпозіумі “Современные проблемы биоиндикации и
биомониторинга” (м. Сиктивкар, 2001); Всеукраїнській зоологічній
конференції “Зоологічні дослідження в Україні на межі тисячоліть”
(м. Кривий Ріг, 2001); Всеукраїнській науковій конференції студентів,
аспірантів і молодих вчених “Біорізноманіття природних і техногенних
біотопів України” (м. Донецьк, 2001); науковій конференції Донецького
національного університету за результатами науково-дослідної роботи за
період 1999–2000 рр. (м. Донецьк, 2001), І міжнародній науковій
конференції аспірантів та студентів “Охорона навколишнього середовища та
раціональне використання природних ресурсів” (м. Донецьк, 2002);
науковій конференції молодих вчених “Еколого-біологічні дослідження на
природних та антропогенно-змінених територіях” (м. Кривий Ріг, 2002);
II міжнародній науковій конференції “Біорізноманіття та роль зооценозу в
природних і антропогенних екосистемах” (м. Дніпропетровськ, 2003), а
також на наукових семінарах кафедри зоології ДонНУ.

Публікації. За матеріалами дисертаційної роботи опубліковано 22 наукових
праці, серед них 8 – статті у наукових фахових журналах та виданнях,
затверджених у переліку ВАК України, 2 – статті у збірниках наукових
робіт та 12 – матеріали й тези конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, 9 розділів,
висновків, списку літератури та 5 додатків. Загальний обсяг дисертації
складає 400 сторінок, з них основного тексту – 160 сторінок. Робота
містить 29 таблиць та 47 рисунків (46 сторінок). Список літератури
(64 сторінки) нараховує 537 найменувань (з яких 73 – іноземними мовами).
Додатки А–Д (130 сторінок) містять таблиці до основного тексту
дисертації.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У ВСТУПІ обґрунтовується актуальність теми дисертації, формулюються мета
і завдання дослідження, розкривається наукова новизна отриманих
результатів, визначаються можливості практичного використання
результатів.

ІСТОРІЯ ВИВЧЕННЯ ОРНІТОФАУНИ УРБАНІЗОВАНИХ ТЕРИТОРІЙ

У даному розділі в хронологічному порядку розглянуто літературні
джерела, присвячені основним напрямкам вивчення орнітофауни
урбанізованих територій. Перші дослідження з даної проблеми в Україні
належать ще до початку минулого сторіччя (Рудевич, 1901, 1902, 1903;
Боровиков, 1902, 1903). Разом з тим було б помилковим стверджувати, що
ця тема достатньо досліджена. Слід зазначити різнобічний підхід
дослідників до вивчення даної проблеми. Незважаючи на значну кількість
робіт, присвячених вивченню птахів урбанізованих територій, деяким
важливим питанням належної уваги не приділялося. У переважній більшості
проаналізованих робіт не в повній мірі розглянуто вплив конкретних
факторів міського середовища на склад і структуру населення птахів,
недостатньо уваги приділяється аналізу впливу різних урбогенних процесів
на сукцесійну динаміку орнітофауни, дуже мало робіт присвячено аналізу
консортивних зв’язків птахів із деревними автотрофами в межах міста.

УРБАНІЗОВАНІ БІОГЕОЦЕНОЗИ ЯК ЕКОЛОГІЧНІ СИСТЕМИ,

ЇХ СУЧАСНИЙ РОЗВИТОК ТА СТАН (АНАЛІЗ ЛІТЕРАТУРИ)

Проаналізовано літературні джерела щодо рельєфу, клімату, гідрологічних
умов, ґрунтів, рослинності, тваринного населення досліджуваної території
(Рева, 1970; Слюсарев, 1988; Бурда, 1991; Белова, Травлеев, 1999 та
ін.). Показано специфіку міських умов середовища. Наведено приклади
розподілу території різних міст при проведенні досліджень їхнього
тваринного населення. Згідно з проаналізованими літературними джерелами
єдиної класифікації міських біотопів не існує. Градація біотопів
обумовлена в першу чергу завданнями кожного конкретного дослідження, а
також особливостями того чи іншого міста або населеного пункту. При
вивченні закономірностей біогеоценотичного розподілу орнітофауни
урбанізованих територій м. Донецька було виділено 7 основних типів
біогеоценозів: багатоповерхова житлова забудова, одноповерхова житлова
забудова, сквери, парки, лісопарки, кладовища, водно-болотні комплекси.
При вивченні впливу конкретних факторів міського середовища на
орнітофауну застосовувалася більш дрібна градація зазначених
біогеоценозів.

МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Методологічною основою проведення досліджень були основні принципи
вчення про біогеоценоз (Сукачев, 1956, 1964, 1966, 1972), а також учення
про консорції (Беклемишев, 1951; Раменский, 1952; Мазинг, 1966, 1976;
Дылис, 1973; Работнов, 1973, 1974, 1976; Селиванов, 1976; Голубець,
Чорнобай, 1983; Й.В. Царик, І.Й. Царик, 2002).

Матеріал збирався протягом 1997–2003 рр. на території м. Донецька та
прилеглих до нього зелених захисних зон. При вивченні циклічної динаміки
орнітофауни міста використовувалася періодизація річного циклу,
запропонована С.О. Лопарьовим (1997). Вивчення впливу урбогенних
факторів на закономірності сукцесійної динаміки орнітофауни,
консортивних зв’язків птахів із деревними автотрофами, впливу
автотранспортних магістралей на розподіл птахів у межах урбанізованих
біогеоценозів, структури орнітофауни приміських зелених захисних зон
проводилося в період гніздування (15 квітня – 30 червня), враховуючи
велике значення даного періоду в річному циклі птахів. В основу аналізу
топічної та трофічної структури покладено часткову участь відповідних
груп у загальній структурі орнітофауни. Виділено 5 топічних та
7 трофічних груп. При проведенні обліків птахів використовувались
маршрутні методи: метод Є.С. Равкіна, М.Г. Челінцева (1990) та метод
обліку птахів у смузі обмеженої ширини – опис методів наведено згідно з
роботою А.І. Гузія (1997). При вивченні впливу автомагістралей на
розподіл птахів збір матеріалу проводився вздовж автодоріг, розташованих
у кварталах багатоповерхової житлової забудови. При вивченні
закономірностей розподілу птахів у придорожніх біогеоценозах
враховувалися інтенсивність руху автотранспорту та ступінь озеленіння
придорожньої смуги. Мірою інтенсивності руху транспорту було середнє
значення кількості транспортних засобів, які проходять через поперечний
переріз автодороги за 1 годину в світлий час доби в обох напрямках.
Одиницею виміру ступеня озеленіння була кількість деревних рослин на
прилеглих до дороги тротуарах у зрілій та пізній стадіях генеративного
періоду в перерахуванні на 1 км2. Визначення вікового стану дерев
проводилося за системою О.В. Смірнової та ін. (1976).

Вивчення консортивних зв’язків птахів із деревними автотрофами
проводилося в межах кварталів багатоповерхової житлової забудови. Як
основний метод дослідження консортивних зв’язків птахів
використовувалась методика хронометрування денного бюджету часу на один
екземпляр автотрофа, запропонована В.Л. Булаховим (цит. за: Пономаренко,
1997, 2000). Для вивчення обрано екземпляри автотрофів у зрілій та
пізній стадіях генеративного періоду. У ході збору матеріалу досліджено
16 видів автотрофів – детермінантів консорцій. Досліджено не менше 30
екземплярів кожного виду деревного автотрофа. Для аналізу консортивних
зв’язків птахів застосовувався метод розподілу життєвих форм за системою
М.П. Акімова (1948, 1955).

Для оцінки видової різноманітності орнітофауни використовувався індекс
Шеннона. Оцінку вірогідності різниці значень індексу Шеннона проведено
відповідно до методу Хатченсона (Мэгарран, 1992). Для оцінки схожості
видового складу орнітофауни біогеоценозів застосовувалась формула
Жаккара. Розрахунок середньої арифметичної, помилки середньої, показника
точності середньої здійснювався за формулами, наведеними в роботі
Г.Ф. Лакіна (1990). Оцінка вірогідності різниці часткової участі
топічних і трофічних груп у структурі орнітофауни проводилася відповідно
до методу ?-перетворень Фішера (Лакин, 1990).

З метою виявлення схожості в структурі орнітофауни різних біогеоценозів,
а також подібних систем консортивних зв’язків птахів, які формуються в
консорціях деревних автотрофів, застосовувався метод кластерного аналізу
з використанням середніх арифметичних незважених значень евклідової
відстані. Побудова дендрограм схожості проводилась з використанням
пакета Statistica 5.0 for Windows. Для оцінки залежності значення
загального денного бюджету часу птахів-консортів від виду автотрофа –
детермінанта консорції використовувався однофакторний дисперсійний
аналіз (Лакин, 1990). При попарних порівняннях значень денного бюджету
часу застосовувався метод Шеффе (Лакин, 1990).

Для встановлення ступеня впливу урбогенних процесів на сукцесійну
динаміку орнітофауни, а також характеристик автомагістралей на розподіл
птахів у придорожніх біогеоценозах використовувався інформаційний аналіз
за методом Орлоці (Нешатаев, 1987).

ЦИКЛІЧНА ДИНАМІКА БІОГЕОЦЕНОТИЧНОГО

РОЗПОДІЛУ ОРНІТОФАУНИ УРБАНІЗОВАНИХ ТЕРИТОРІЙ

У процесі вивчення циклічної динаміки орнітофауни м. Донецька
зареєстровано 118 видів птахів. Протягом року максимальна кількість
зареєстрованих видів характерна для водно-болотних комплексів у
пізньовесняний період (58 видів), мінімальна – для тієї ж категорії
біогеоценозів у передвесняний період (26 видів). Найбільшою
варіабельністю кількості видів протягом року характеризується
орнітофауна водно-болотних комплексів (26–58 видів), найменшою –
орнітофауна скверів (29–34 види). В основу порівняння орнітофауни
культурбіогеоценозів міста покладено видовий склад птахів,
зареєстрованих у різні періоди року, тобто при цілорічних дослідженнях.
Оцінка схожості, зроблена з використанням індексу Жаккара (Іj),
відображена на рис. 1.

0,18–0,21

0,61–0,65

0,71–0,75

0,80–0,87

0,97–0,98

Рис. 1. Ступінь схожості видового складу орнітофауни міських
біогеоценозів: Б – багатоповерхова житлова забудова, О – одноповерхова
житлова забудова, С – сквери, П – парки, Л – лісопарки, К – кладовища, В
– водно-болотні комплекси; числами показано діапазон значень індексу
Жаккара

Найбільш подібним в умовах міста є склад орнітофауни біогеоценозів
багатоповерхової житлової забудови та скверів (Іj=0,98); лісопарків та
кладовищ (Іj=0,97). Найменший ступень схожості встановлено між складом
орнітофауни водно-болотних комплексів та інших біогеоценозів міста –
значення індексу Жаккара варіює від 0,18 до 0,21.

У топічній структурі орнітофауни найбільш динамічною є дольова частка
групи синантропів (82,5% порівнянь між суміжними періодами виявили
статистично вірогідну різницю), у трофічній – дольова частка групи
фітофагів (88,5% проведених порівнянь виявили статистично вірогідну
різницю). Виявлено асинхронність циклічної динаміки структури
орнітофауни біогеоценозів міста, яка пояснюється нетотожними змінами
абіотичних і біотичних характеристик біогеоценозів у досліджувані
періоди року та варіюванням потреб птахів у певних ресурсах, обумовленим
зміною фаз сезонного циклу.

ВПЛИВ УРБОГЕННИХ ПРОЦЕСІВ НА СУКЦЕСІЙНУ ДИНАМІКУ ОРНІТОФАУНИ ЖИТЛОВОЇ
ЗАБУДОВИ МІСТА

Специфіка формування міських територій у часі створює спектр
біогеоценозів, що знаходяться на різній стадії становлення. Це дає
можливість простежити вплив низки урбогенних процесів на сукцесійну
динаміку тваринного населення. Одним із завдань наших досліджень було
встановлення закономірностей сукцесійної динаміки орнітофауни житлової
забудови міста під впливом процесів, які мають місце практично в кожному
місті: 1) зміна біогеоценотичного оточення територій внаслідок
розширення площі міста; 2) збільшення віку міської забудови;
3) озеленювання житлових кварталів.

Міські території мають тенденції до розширення площі та включення у свої
межі приміських земель. Так, зі збільшенням площі, займаної містом,
приміські біогеоценози стають його периферією, водночас відбувається
розширення площі центральної частини міста. Відповідно змінюється
біогеоценотичне оточення цих територій.

На прикладі кварталів одноповерхової житлової забудови вивчався вплив
віддаленості біогеоценозу від центра міста на склад і структуру його
орнітофауни. Вивчення орнітофауни проводилося в трьох типах градацій
одноповерхової житлової забудови: 1) розташована в центральній частині
міста; 2) у периферійній частині міста; 3) за межами міста, тобто
приміська. Під периферійною частиною малася на увазі екологічна околиця
міста. У напрямку від центра до пригорода відбувається послідовне
збільшення кількості видів і статистично вірогідне зростання значень
індексу видової різноманітності Шеннона орнітофауни одноповерхової
житлової забудови. Враховуючи значення коефіцієнта інформаційного
зв’язку (KІ  = 0,1421), розрахованого при проведенні інформаційного
аналізу, було зроблено висновок, що склад орнітофауни одноповерхової
житлової забудови на 14,2% визначається положенням зазначеного
біогеоценозу в низці градацій: центральна частина міста – периферійна –
пригород. Приймаючи до уваги існування великої кількості факторів, що
впливають на розподіл птахів в умовах міста, вплив зазначеного фактора
слід визнати істотним.

Залежність складу та структури орнітофауни від віку багатоповерхової
житлової забудови віддзеркалює спільний вплив двох процесів: з одного
боку, сукцесійних змін біогеоценозів, з іншого боку, залежності
тенденцій формування орнітофауни від етапів розвитку містобудування.
Відповідно до віку забудови виділено 4 градації кварталів
багатоповерхової житлової забудови: 1) до 1950 р. (до цієї категорії
віднесено переважно післявоєнну забудову, а також довоєнну з
реставрацією в післявоєнні роки); 2) забудова 1950–1960-х рр.;
3) забудова 1970-х рр.; 4) забудова 1980 – початку 1990-х рр.
Послідовного зростання чи зниження числа видів птахів у складі
орнітофауни та значень індексу Шеннона зі збільшенням віку забудови не
встановлено. Слід зазначити, що максимальне значення індексу Шеннона
характерне для відносно нових забудов (Н’=2,155), що, на наш погляд, є
одним із прикладів прояву принципу альтернативної різноманітності,
наведеного в роботах І.Г. Ємельянова (1994, 1999 а, б), тому що
збільшення віку забудови пов’язане з підвищенням різноманітності у
підсистемі абіотичних компонентів (збільшення ступеня заасфальтованості
території, збільшення числа будівель сфери обслуговування і т.п.), що
викликає протилежно спрямовану зміну в структурі біотичного угруповання.
Зміни населення птахів, як складової частини біотичного блоку,
виявляються в першу чергу зростанням часткового внеску Passer domesticus
(L.) у структурі орнітофауни внаслідок інтенсивного заселення їм
місцеперебувань і зростанням з його боку конкуренції за місця
гніздування, а також зниженням показників чисельності інших видів птахів
під впливом зазначених факторів. Отримане значення коефіцієнта
інформаційного зв’язку (KІ = 0,0511) свідчить, що населення птахів
багатоповерхової житлової забудови на 5,1% визначається віком цієї
забудови.

За ступенем озеленіння виділено 4 градації багатоповерхової житлової
забудови: 1) менше 1 тис.; 2) 1–5 тис.; 3) 5–10 тис.; 4) більше 10 тис.
деревних рослин/км2. Зі збільшенням ступеня озеленіння зростає кількість
видів птахів у складі орнітофауни зазначеного біогеоценозу. Послідовного
зниження чи зростання значення індексу видової різноманітності Шеннона
зі збільшенням ступеня озеленіння не встановлено. Враховуючи отримане
значення коефіцієнта інформаційного зв’язку (KІ = 0,0367), було зроблено
висновок, що сила впливу зазначеного фактора на склад орнітофауни
багатоповерхової житлової забудови дорівнює 3,7%.

ОСОБЛИВОСТІ КОНСОРТИВНИХ ЗВ’ЯЗКІВ ПТАХІВ

ІЗ ДЕРЕВНИМИ АВТОТРОФАМИ В УМОВАХ УРБАНІЗОВАНИХ КУЛЬТУРБІОГЕОЦЕНОЗІВ

У період гніздування в межах багатоповерхової житлової забудови в
формуванні консортивних зв’язків із деревними автотрофами приймають
участь 28 видів птахів. Середні значення загального денного бюджету часу
птахів-консортів на 1 екземпляр автотрофа варіюють від 55,5 до 724,2
хвилини та зростають у низці консорцій: Populus simonii Carr. – Populus
bolleana Lauche – Gleditsia triacanthos L. – Robinia pseudoacacia L. –
Aesculus hippocastanum L. – Populus italica (DuRoi) Moench – Betula
pendula Roth – Populus balsamifera L. – Populus canadensis Moench –
Picea pungens Engelm.– Acer pseudoplatanus L. – Acer negundo L. – Acer
platanoides L. – Ulmus pinnato-ramosa Dieck. ex Koehne – Salix alba L. –
Populus nigra L. Вплив виду автотрофа – детермінанта консорції на
значення загального денного бюджету часу птахів-консортів установлено
статистично вірогідним. Середні значення загального денного бюджету часу
птахів-консортів статистично вірогідно відрізняються при РZ¶>

b

O

Ae

O

’??xxllll

.FYHYJY?Y&TH¬cTeJ

Kидів консортів належить до другої групи. Для всіх досліджуваних
консорцій характерне домінування в загальному денному бюджеті часу
внеску річних видів – 95,3–99,9%.

Трофоморфи I порядку представлені трьома групами: фітофагами, зоофагами
й еврифагами. За числом видів превалюють зоофаги. Найбільший внесок до
загального денного бюджету часу птахів вносять еврифаги – 45,5–97,4%.
Фітофаги представлені насінньоїдами, зоофаги – трьома трофоморфами II
порядку – мисливцями, засадниками й обшарщиками, еврифаги – обшарщиками
й оглядальниками. Найбільшим числом видів консортів представлена група
зоофагів-обшарщиків. Максимальний внесок до загального денного бюджету
часу птахів-консортів вносять еврифаги-обшарщики – 44,7–97,4%.
Трофоморфи III порядку представлені IV і V ланками системи М.П. Акімова
(1948, 1955). Форми IV ланки переважають як за числом видів, так і за
частковою участю в загальному денному бюджеті часу (70,8–99,8%).

Індивідуальна консорція має ознаки системи, вона містить ті ж
функціональні блоки, що й біогеоценоз (Царик Й.В., Царик І.Й., 2002).
Виходячи з цього положення, було проведено порівняння видової
різноманітності угруповань птахів-консортів, які формуються в консорціях
досліджуваних автотрофів. Розрахунок індексу видової різноманітності
Шеннона було засновано на середніх значеннях часу взаємодії видів
консортів з видом деревного автотрофа, що виступав у ролі детермінанта
консорції. Значення індексу Шеннона угруповань птахів-консортів
знаходяться в межах від 0,251 (консорція Populus simonii) до 1,794
(консорція Gleditsia triacanthos). Зі 120 проведених попарних порівнянь
значень індексу Шеннона в 117 випадках різниця між ними статистично
вірогідна.

При проведенні кластерного аналізу на підставі середніх значень часу
взаємодії видів консортів з детермінантами системи консортивних зв’язків
птахів розподілено на п’ять груп: 1) які формуються в консорції Populus
nigra; 2) у консорціях Acer negundo, Acer platanoides, Acer
pseudoplatanus; 3) у консорції Salix alba; 4) у консорції Ulmus
pinnato-ramosa; 5) у консорціях Picea pungens, Betula pendula, Populus
bolleana, Populus canadensis, Populus italica, Populus simonii, Populus
balsamifera, Gleditsia triacanthos, Robinia pseudoacacia, Aesculus
hippocastanum (рис. 2). Найбільш подібними між собою є системи
консортивних зв’язків птахів у таких консорціях: Populus bolleana і
Populus simonii, Populus italica і Aesculus hippocastanum, Gleditsia
triacanthos і Robinia pseudoacacia.

Рис. 2. Дендрограма схожості систем консортивних зв’язків птахів у
консорціях: P.p – Picea pungens, Ul.p – Ulmus pinnato-ramosa, B.p –
Betula pendula, S.al – Salix alba, P.boll – Populus bolleana, P.с –
Populus canadensis, P.n – Populus nigra, P.it – Populus italica, P.s –
Populus simonii, P.bals – Populus balsamifera, Gl.tr – Gleditsia
triacanthos, R.ps – Robinia pseudoacacia, Ac.n – Acer negundo, Ac.pl –
Acer platanoides, Ac.ps – Acer pseudoplatanus, Aesc.h – Aesculus
hippocastanum.

ВПЛИВ АВТОТРАНСПОРТНИХ МАГІСТРАЛЕЙ НА ОРНІТОФАУНУ

УРБАНІЗОВАНИХ БІОГЕОЦЕНОЗІВ

Одним із значущих факторів, що впливають на чисельність птахів на
придорожніх територіях, є шум транспорту, обумовлений інтенсивністю та
складом транспортного потоку (Луканин, Трофименко, 2001). У ході
проведення інформаційного аналізу розподілу птахів у придорожніх
біогеоценозах залежно від інтенсивності руху транспорту було виділено
три градації автодоріг, що виступали класами фактора: 1) 1200 авт./годину. Враховуючи значення коефіцієнта
інформаційного зв’язку (KІ = 0,3434), було зроблено висновок, що 34,3%
реєстрацій птахів на придорожніх територіях обумовлено впливом
інтенсивності руху транспорту. З огляду на велику кількість факторів, що
впливають на розподіл птахів в умовах великого міста, отримана величина
інформаційного зв’язку є досить значною. Залежно від ступеня озеленіння
придорожньої смуги було виділено 4 градації автомобільних доріг: 1) 5–10
тис.; 2) 10–15 тис.; 3) 15–20 тис.; 4) 20–25 тис. деревних рослин/км2.
Значення коефіцієнта інформаційного зв’язку (KІ  = 0,0474) вказує, що
4,7% реєстрацій птахів у придорожніх біогеоценозах визначається ступенем
озеленіння придорожньої смуги. Отже, сила впливу даного фактора значно
нижча, ніж вплив інтенсивності руху транспортного потоку. Спільний вплив
зазначених факторів визначає 39,0% реєстрацій. Інші, невраховані,
фактори складають 61,0%.

ОРНІТОФАУНА ЯК СТРУКТУРНИЙ ЕЛЕМЕНТ КУЛЬТУРБІОГЕОЦЕНОЗІВ ЗЕЛЕНИХ ЗАХИСНИХ
ЗОН, ПРИЛЕГЛИХ ДО МІСТА ДОНЕЦЬКА

Основну увагу при вивченні орнітофауни культурбіогеоценозів прилеглих до
міста зелених насаджень було зосереджено на двох лісових масивах
(“Широке” та “Путилівський ліс”) та залізничних захисних лісосмугах. У
складі орнітофауни зазначених зелених захисних насаджень у період
гніздування зареєстровано 61 вид птахів. Значення індексу Шеннона
орнітофауни приміських насаджень варіює від 2,300 до 2,595: максимальний
показник відзначено для орнітофауни залізничних захисних лісосмуг. У
топічній структурі орнітофауни приміських зелених насаджень домінують
дендрофіли як за кількістю видів (41–48), так і за частковою участю
(57,0–87,7%). Трофічна структура орнітофауни зелених захисних зон
характеризується домінуванням ентомофагів, число видів яких варіює від
35 до 39, часткова участь – від 54,6 до 73,3% загальної чисельності всіх
видів.

Оцінку схожості видового складу орнітофауни міських і приміських
насаджень проведено з використанням індексу Жаккара. Найбільший ступінь
схожості відзначено між складом орнітофауни приміських насаджень з
міськими лісопарками й кладовищами, найменший – зі скверами.

Установлено зниження числа видів у складі орнітофауни в низці зелених
насаджень: приміські насадження – лісопарки міста – міські кладовища –
парки – сквери. У межах зелених насаджень, прилеглих до м. Донецька,
зареєстровано види птахів, які відсутні в насадженнях міста в період
гніздування та складають певний резерв для збільшення видового багатства
зелених насаджень міста.

ОХОРОНА ТА СПРЯМОВАНЕ ФОРМУВАННЯ ОРНІТОФАУНИ

В УМОВАХ СУЧАСНОГО МІСТА

У результаті проведення порівняльного аналізу числа видів, які складають
населення птахів досліджуваних біогеоценозів, установлено, що
культурбіогеоценози парків і лісопарків міста, а також приміських
зелених захисних зон є найбільш значущими з позицій збільшення видового
багатства орнітофауни урбанізованих територій.

Відповідний підбір деревних рослин може сприяти збільшенню часткової
участі дендрофільної групи птахів у структурі орнітофауни житлових
масивів. З числа систем консортивних зв’язків птахів у досліджуваних
консорціях деревних автотрофів частка участі дендрофілів у денному
бюджеті часу птахів зростає в низці консорцій: Aesculus hippocastanum –
Populus simonii – Populus balsamifera – Acer pseudoplatanus – Populus
nigra – Populus italica – Populus canadensis – Populus bolleana – Acer
negundo – Acer platanoides – Salix alba – Betula pendula – Ulmus
pinnato-ramosa – Picea pungens – Robinia pseudoacacia – Gleditsia
triacanthos. З позицій збільшення видової різноманітності орнітофауни
житлових масивів міста слід враховувати показники видової
різноманітності консортивних угруповань птахів. Індекс Шеннона
угруповань птахів-консортів статистично вірогідно зростає в низці
консорцій: 1) Populus simonii – 2) Aesculus hippocastanum – 3) Populus
bolleana – 4) Acer pseudoplatanus – 5) Populus italica – 6) Populus
canadensis – 7) Populus nigra, Populus balsamifera – 8) Acer negundo –
9) Acer platanoides – 10) Betula pendula, Salix alba – 11) Picea pungens
– 12) Ulmus pinnato-ramosa – 13) Gleditsia triacanthos, Robinia
pseudoacacia. Разом з тим необхідно пам’ятати, що індивідуальні
консорції не відображають, згідно з правилом емержентності, інтегральних
властивостей екосистем (Царик Й.В., Царик І.Й., 2002). З огляду на
проблеми, пов’язані з впливом автотранспорту на навколишнє середовище, а
також загибель птахів на автодорогах, уздовж автомагістралей доцільно
уникати висаджування деревних рослин (Populus nigra, Salix alba, Ulmus
pinnato-ramosa, Acer platanoides, Acer negundo, Acer pseudoplatanus,
Picea pungens), котрі як детермінанти консорцій обумовлюють порівняно
високі показники денного бюджету часу птахів-консортів. Підбір деревних
рослин слід погоджувати з рекомендаціями дендрологів і фахівців
санітарно-гігієнічних служб.

На склад і структуру орнітофауни кварталів житлової забудови більш
вагоме значення справляє віддаленість території від околиці міста, ніж
вік забудови та ступінь її озеленіння. Положення біогеоценозу в низці:
центральна частина міста – периферія – пригород характеризується перш за
все його біогеоценотичним оточенням. У зв’язку з цим ефективними слід
вважати заходи зі створення в межах міста ділянок, які наближаються за
своїми характеристиками до природних біогеоценозів.

Максимум видового багатства птахів водно-болотних комплексів припадає на
час сезонних міграцій. Серед мігрантів відзначено види, що потребують
охорони. На наш погляд, доцільним є вживання заходів, спрямованих на
зниження фактора занепокоєння з боку людини: обмеження відвідування
людьми водойм, на яких формуються скупчення птахів-мігрантів, у
відповідні періоди року.

ВИСНОВКИ

У складі орнітофауни культурбіогеоценозів м. Донецька та прилеглих до
нього зелених захисних зон виявлено 122 види птахів.

Видовий склад птахів приміських зелених насаджень у репродуктивний
період найбільшою мірою подібний до складу орнітофауни міських кладовищ
та лісопарків (індекс Жаккара складає 0,84–0,85). Відзначено зниження
числа видів у складі орнітофауни в низці зелених насаджень: приміські
насадження – лісопарки міста – міські кладовища – парки – сквери.

У межах території міста біогеоценози водно-болотних комплексів
характеризуються максимальною варіабельністю кількості видів птахів
(26–58) протягом річного циклу, мінімальну варіабельність даного
показника виявлено для скверів (29–34 види).

Виявлено асинхронність циклічної динаміки структури орнітофауни в межах
різних міських біогеоценозів.

Установлено високий ступінь схожості (індекс Жаккара складає більш 0,95)
між видовим складом орнітофауни скверів та багатоповерхової житлової
забудови, а також міських лісопарків та кладовищ.

На хід сукцесійної динаміки орнітофауни житлової забудови міста більш
вагоме значення справляє біогеоценотичне оточення ділянки житлового
масиву, ніж вік забудови та ступінь її озеленіння.

Середні значення загального денного бюджету часу птахів-консортів на
один екземпляр автотрофа – детермінанта консорції в умовах житлової
забудови міста варіюють від 55,5 до 724,2 хвилини та послідовно
зростають у низці консорцій: Populus simonii – Populus bolleana –
Gleditsia triacanthos – Robinia pseudoacacia – Aesculus hippocastanum –
Populus italica – Betula pendula – Populus balsamifera – Populus
canadensis – Picea pungens – Acer pseudoplatanus – Acer negundo – Acer
platanoides – Ulmus pinnato-ramosa – Salix alba – Populus nigra.

Основну частину загального денного бюджету часу птахів у системі
консортивних зв’язків із деревними автотрофами складають топічні
зв’язки, на частку яких припадає 58,1–98,6%.

Значення індексу видової різноманітності Шеннона угруповань
птахів-консортів, які формуються в консорціях деревних автотрофів,
знаходяться в межах від 0,251 до 1,794 і статистично вірогідно зростають
у низці консорцій: 1) Populus simonii – 2) Aesculus hippocastanum – 3)
Populus bolleana – 4) Acer pseudoplatanus – 5) Populus italica –
6) Populus canadensis – 7) Populus nigra, Populus balsamifera – 8) Acer
negundo – 9) Acer platanoides – 10) Betula pendula, Salix alba – 11)
Picea pungens – 12) Ulmus pinnato-ramosa – 13) Gleditsia triacanthos,
Robinia pseudoacacia.

З числа топоморф у системі консортивних зв’язків птахів 15 консорцій
максимальну частку загального денного бюджету часу складають синантропи
(53,6–97,5%); у системі консортивних зв’язків птахів із Gleditsia
triacanthos – дендрофіли (54,8%). З числа клімоморф для всіх
досліджуваних консорцій характерне значне переважання часткового внеску
річних видів до загального денного бюджету часу птахів (95,3–99,9%).
Максимальний частковий внесок до загального денного бюджету часу з
трофоморф І порядку відзначено для еврифагів (45,5–97,4%), з трофоморф
ІІ порядку – для еврифагів-обшарщиків (44,7–97,4%), з трофоморф
ІІІ порядку – форм IV ланки (70,8–99,8% загального денного бюджету часу
птахів-консортів).

В умовах міста на розподіл птахів у придорожніх біогеоценозах більш
вагоме значення справляє інтенсивність руху автотранспорту, яка визначає
34,3% реєстрацій птахів, ніж ступінь озеленіння придорожньої смуги.
Сумарний вплив цих факторів обумовлює 39,0% реєстрацій птахів в умовах
даного біогеоценозу.

Запропоновано рекомендації щодо спрямованого формування орнітофауни
урбанізованих біогеоценозів, основними з яких є такі:

збереження та розширення площі парків і лісопарків міста, а також
приміських зелених зон, які виконують роль рефугіумів міської
орнітофауни;

збільшення мозаїчності біогеоценотичного покриття території міста за
рахунок створення ділянок, що наближаються за своїми характеристиками до
природних біогеоценозів;

відповідний підбір деревних рослин при озеленюванні житлових кварталів
міста:

збільшенню часткової участі дендрофільної групи птахів, а також
підвищенню видової різноманітності орнітофауни житлових масивів може
сприяти більш часте використання в ході озеленювання кварталів житлової
забудови міст таких видів дерев: Gleditsia triacanthos, Robinia
pseudoacacia, Ulmus pinnato-ramosa, Picea pungens, Betula pendula, Salix
alba, Acer platanoides, Acer negundo (при цьому слід уникати створення
ділянок суцільних монокультур);

з позицій охорони птахів міст і навколишнього середовища в цілому вздовж
автомагістралей доцільно уникати висаджування деревних рослин (Populus
nigra, Salix alba, Ulmus pinnato-ramosa, Acer platanoides, Acer negundo,
Acer pseudoplatanus, Picea pungens), котрі як детермінанти консорцій
обумовлюють порівняно високі показники денного бюджету часу
птахів-консортів.

Підбір деревних рослин слід погоджувати з рекомендаціями дендрологів та
фахівців санітарно-гігієнічних служб.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ РОБІТ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у фахових виданнях, затверджених у переліку ВАК України

Стрєлкова Ю.О. До екології гніздування чорного стрижа (Apus apus L.) на
території Донецької області // Наук. вісн. Укр. держ. лісотехн. ун-ту:
Зб. наук.-техн. праць. – Львів, 1999 а. – Вип. 9.7. – С. 176–178.

Штирц Ю.А. Гнездовая орнитофауна г. Славянска Донецкой области // Вісн.
Дніпропетровського ун-ту. Сер. Біологія. Екологія. – 2000 а. – Вип. 8,
т. 2. – С. 105–111.

Штирц Ю.А. Структура орнитокомплексов одноэтажной жилой застройки
г. Донецка в репродуктивный период // Вісн. Донецького ун-ту. Сер. А:
Природн. науки. – 2001 а. – Вип. 2. – С. 288–293.

Штирц Ю.А. Орнитонаселение зелёных насаждений крупного индустриального
города в зимний период (на примере г. Донецка) // Вісн.
Дніпропетровського ун-ту. Сер. Біологія. Екологія. – 2002 а. – Вип.
10, т. 1. – С. 51–55.

Штирц Ю.А. Распределение птиц в придорожных биотопах в условиях
урбанизированного ландшафта (на примере г. Донецка) // Вісн. Донецького
ун-ту. Сер. А: Природн. науки. – 2002 б. – Вип. 1. – С. 316–320.

Штирц Ю.А. Сезонные изменения структуры орнитокомплексов кладбищ
крупного города (на примере города Донецка) // Межведомств. сб. науч.
работ “Проблемы экологии и охраны природы техногенного региона”. –
Донецк: ДонНУ, 2002 в. – Вып. 2. – С. 151–155.

Штирц Ю.А. Сезонная динамика орнитонаселения лесопарков крупного
индустриального города (на примере г. Донецка) // Наук. вісн. Укр. держ.
лісотехн. ун-ту: Зб. наук.-техн. праць. – Львів, 2002 г. – Вип. 12.4. –
С. 77–83.

Штирц Ю.А. Циклическая динамика структуры орнитонаселения многоэтажной
жилой застройки города Донецка // Вісн. Дніпропетровського ун-ту. Сер.
Біологія. Екологія. – 2003. – Вип. 11, т. 1. – С. 229–232.

Статті у збірниках наукових праць

Штирц Ю.А. К характеристике зимней орнитофауны железнодорожных защитных
лесополос в окрестностях г. Донецка // Сб. науч. тр. “Экология и фауна
Юго-Востока Украины”. – Донецк: ДонНУ, 2001 б. – Вып. 2. – С. 138–140.

Штирц Ю.А., Штирц А.Д. Структура орнитокомплексов парковой зоны города
Донецка в репродуктивный период // Природничий альманах. Сер. Біол.
науки: Зб. наук. праць. – Херсон: Персей, 2002. – Вип. 2 (3). –
С. 256–261.

Матеріал, який було покладено в основу цієї роботи, збирався особисто
дисертанткою. Ю.О. Штірц самостійно проведено аналіз структури
орнітофауни паркової зони м. Донецька в репродуктивний період та
сформульовано висновки. Загальний внесок здобувача в роботу становить
80%.

Матеріали та тези конференцій

Стрелкова Ю.А. Орнитофауна центрального парка культуры и отдыха имени
Щербакова и прилегающей парковой зоны города Донецка // Тез. докл. конф.
“Биологические исследования на природоохранных территориях и
биологических стационарах” (с. Гайдары Харьковской обл., 16–19 сентября
1999 г.). – Харьков: ХГУ, 1999 б. – С. 116–117.

Штирц Ю.А. Орнитонаселение городов и населённых пунктов Донецкой области
// Мат. І респ. конф. молодых учёных Крыма “Актуальные вопросы
современной биологии” (г. Симферополь, 18 мая 2000 г.). – Симферополь:
Таврия, 2000 б. – С. 93–95.

Штирц Ю.А. Структура населения птиц Путиловского лесопарка в городе
Донецке в репродуктивный период // Птицы бассейна Северского Донца: Сб.
мат. 6 и 7 конф. “Изучение и охрана птиц бассейна Северского Донца”. –
Донецк: ДонНУ, 2000 в. – С. 60–63.

Штирц Ю.А. Зимняя орнитофауна населённого пункта сельского типа в центре
Донецкой области // Птицы бассейна Северского Донца: Сб. мат. 6 и 7
конф. “Изучение и охрана птиц бассейна Северского Донца”. – Донецк:
ДонНУ, 2000 г. – С. 63–64.

Штирц Ю.А. Орнитоконсорции клёнов урбанизированного ландшафта Донбасса
// Тези доп. I міжнар. наук. конф. “Структура та функціональна роль
тваринного населення в природних і трансформованих екосистемах” (м.
Дніпропетровськ, 17–20 вересня 2001 р.). – Дніпропетровськ: ДНУ, 2001 в.
– С. 233–234.

Штирц Ю.А. Изменение структуры городских орнитокомплексов по градиенту
“центр – окраина” в зимний период (на примере одноэтажной жилой
застройки) // Материалы XI междунар. орнитолог. конф. “Актуальные
вопросы изучения и охраны птиц Восточной Европы и Северной Азии”
(г. Казань, 29 января – 3 февраля 2001 г.). – Казань: Изд-во “Матбугат
йорты”, 2001 г. – С. 653–654.

Штирц Ю.А. Оценка состояния орнитокомплексов крупного индустриального
центра (на примере города Донецк) // XI Междунар. симп. по
биоиндикаторам “Современные проблемы биоиндикации и биомониторинга” (г.
Сыктывкар, 17–21 сентября 2001 г.). – Сыктывкар, 2001 д. – С. 209–210.

Штирц Ю.А. Структура орнитокомплексов населённых пунктов центра Донецкой
области в репродуктивный период // Матеріали Всеукр. зоол. конф.
“Зоологічні дослідження в Україні на межі тисячоліть”. – Кривий Ріг:
“I.B.I.”, 2001 є. – С. 137–139.

Штирц Ю.А. Характеристика консортивных связей птиц с тополями (Populus
L.) в условиях урбанизированного ландшафта Донбасса // Матеріали наук.
конф. молодих вчених “Еколого-біологічні дослідження на природних та
антропогенно-змінених територіях” (м. Кривий Ріг, 13–16 травня 2002 р.).
– Кривий Ріг, 2002 д. – С. 462–465.

Штирц Ю.А., Штирц А.Д. Сравнительная характеристика орнитокомплексов
населённых пунктов центральной и южной части Донецкой области // Праці
наук. конф. ДонНУ за підсумками наук.-досл. роботи за період
1999–2000 рр. Секція біол. наук (м. Донецьк, 18–20 квітня 2001 р.). –
Донецьк: ДонНУ, 2001. – С. 35–39.

Фактичний матеріал з орнітофауни різних населених пунктів центральної та
південної частини Донецької області збирався особисто здобувачем.
Ю.О. Штірц самостійно проведено порівняльний аналіз структури
досліджуваних орнітокомплексів та сформульовано висновки. Загальний
внесок дисертантки в роботу становить 80%.

Штирц Ю.А., Ярошенко Н.Н. Сезонная динамика структуры орнитокомплексов
одноэтажной жилой застройки крупного промышленного города (на примере
города Донецка) // Матеріали Всеукр. конф. студентів, аспірантів та
молодих вчених “Біорізноманіття природних і техногенних біотопів
України” (м. Донецьк, 19–22 листопада 2001 р.). – Ч. II. – Донецьк:
ДонНУ, 2001.– С. 110–115.

У роботі здобувачем особисто збирався фактичний матеріал з сезонної
динаміки орнітофауни одноповерхової житлової забудови м. Донецька.
Підбір методів дослідження, подальшу обробку зібраного матеріалу та
висновки зроблено Ю.О. Штірц самостійно. Загальний внесок дисертантки в
роботу становить 80%.

Штирц Ю.А., Ярошенко Н.Н. Консортивные связи птиц с робинией лжеакацией
(Robinia pseudoacacia L.) в условиях урбанизированного ландшафта
Донбасса // Зб. доп. І міжнар. наук. конф. аспірантів та студентів
“Охорона навколишнього середовища та раціональне використання природних
ресурсів” (м. Донецьк, 16–18 квітня 2002 р.). – Донецьк: ДонНТУ,
ДонНУ, 2002. – Т. 2. – С. 90–91.

Ю.О. Штірц особисто досліджено трофічні та топічні консортивні зв’язки
птахів із деревним автотрофом – детермінантом консорції в умовах
урбанізованих біогеоценозів. Дисертанткою здійснено самостійний підбір
методів дослідження, обробку зібраного матеріалу. Загальний внесок
здобувача в роботу становить 80%.

АНОТАЦІЇ

Штірц Ю.О. Орнітофауна як структурний елемент культурбіогеоценозів
м. Донецька та прилеглих до нього зелених захисних зон”. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за
спеціальністю 03.00.16 – екологія. Дніпропетровський національний
університет, Дніпропетровськ, 2004.

Виявлено основні закономірності циклічної динаміки структури орнітофауни
урбанізованих біогеоценозів в умовах Донбасу. Установлено, що на хід
сукцесійної динаміки орнітофауни житлової забудови міста більш вагоме
значення справляє біогеоценотичне оточення ділянки житлового масиву, ніж
вік забудови та ступінь її озеленіння. Виявлено закономірності
консортивних зв’язків птахів із деревними автотрофами в умовах великого
промислового міста Донбасу. Виявлено частку внеску груп біоморф птахів у
формування консорцій деревних рослин в умовах урбанізованих
біогеоценозів. Установлено, що в умовах великого промислового міста
Донбасу інтенсивність руху автотранспорту справляє більш вагоме значення
на розподіл птахів у придорожніх біогеоценозах, ніж ступінь озеленіння
придорожньої смуги.

Ключові слова: орнітофауна, культурбіогеоценози, урбанізовані території,
зелені захисні зони, видова різноманітність, циклічна динаміка,
сукцесійна динаміка, біоморфи, консорція.

Штирц Ю.А. Орнитофауна как структурный элемент культурбиогеоценозов
г.  Донецка и прилегающих к нему зелёных защитных зон. – Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата биологических наук по
специальности 03.00.16 – экология. Днепропетровский национальный
университет, Днепропетровск, 2004.

В составе орнитофауны культурбиогеоценозов г. Донецка и прилегающих к
нему зелёных защитных зон отмечено 122 вида птиц. Выявлены основные
закономерности циклической динамики структуры орнитофауны
урбанизированных биогеоценозов г. Донецка.

На протяжении года максимальной вариабельностью количества видов птиц,
входящих в состав биогеоценозов, характеризуются водно-болотные
комплексы (26–58 видов птиц), минимальной – скверы (29–34 вида).
Установлена высокая степень сходства (индекс Жаккара составляет более
0,95) между видовым составом орнитофауны скверов и многоэтажной жилой
застройки, а также городских лесопарков и кладбищ. Отмечена
асинхронность циклической динамики структуры орнитофауны в пределах
различных городских биогеоценозов. В период гнездования проведено
сравнение видового состава птиц городских и пригородных зелёных
насаждений. Отмечено снижение числа видов в ряду насаждений: пригородные
насаждения – лесопарки города – городские кладбища – парки – скверы.
Установлено, что на ход сукцессионной динамики орнитофауны жилой
застройки города более весомое значение оказывает биогеоценотическое
окружение участка жилого массива, чем возраст застройки и степень её
озеленения. Проанализированы консортивные связи птиц с древесными
автотрофами в условиях жилых кварталов города. Средние значения общего
дневного бюджета времени птиц на один экземпляр детерминанта консорции
варьируют от 55,5 до 724,2 минуты. В системе консортивных связей
основную часть общего дневного бюджета времени птиц составляют
топические связи, на долю которых приходится 58,1–98,6% бюджета времени.
Значения индекса видового разнообразия Шеннона группировок
птиц-консортов, формируемых в консорциях древесных автотрофов, находятся
в пределах от 0,251 до 1,794 и статистически достоверно возрастают в
ряду консорций: 1) Populus simonii – 2) Aesculus hippocastanum – 3)
Populus bolleana – 4) Acer pseudoplatanus – 5) Populus italica –
6) Populus canadensis – 7) Populus nigra, Populus balsamifera – 8) Acer
negundo – 9) Acer platanoides – 10) Betula pendula, Salix alba – 11)
Picea pungens – 12) Ulmus pinnato-ramosa – 13) Gleditsia triacanthos,
Robinia pseudoacacia. Показано долевое участие групп биоморф в системе
консортивных связей птиц исследуемых консорций. Из числа топоморф 15
консорций максимальный вклад в общий дневной бюджет времени птиц вносят
синантропы (53,6–97,5%); в системе консортивных связей птиц с Gleditsia
triacanthos – дендрофилы (54,8%). Из числа климоморф для всех
исследуемых консорций характерно значительное преобладание долевого
участия годовиков в общем дневном бюджете времени консортов
(95,3–99,9%). Максимальное долевое участие в общем дневном бюджете
времени из трофоморф І порядка отмечено для эврифагов (45,5–97,4%), из
трофоморф ІІ порядка – для эврифагов-обшарщиков (44,7–97,4%), из
трофоморф ІІІ порядка – форм IV звена системы М.П. Акимова (70,8–99,8%
общего дневного бюджета времени птиц-консортов).

Установлено, что в условиях города интенсивность движения автотранспорта
оказывает более весомое влияние на распределение птиц в придорожных
биогеоценозах, чем степень озеленения придорожной полосы.

Предложены рекомендации по направленному формированию орнитофауны
урбанизированных биогеоценозов, основными из которых являются: 1)
сохранение и расширение площади парков и лесопарков города, а также
пригородных зелёных зон, выполняющих роль рефугиумов городской
орнитофауны; 2) увеличение мозаичности биогеоценотического покрытия
территории города за счёт создания участков, приближающихся по своим
характеристикам к естественным биогеоценозам; 3) соответствующий подбор
древесных растений при озеленении жилых кварталов города: увеличению
долевого участия дендрофильной группы птиц, а также повышению видового
разнообразия орнитофауны жилых массивов может способствовать более
частое использование в ходе внутриквартального озеленения городов
следующих видов деревьев: Gleditsia triacanthos, Robinia pseudoacacia,
Ulmus pinnato-ramosa, Picea pungens, Betula pendula, Salix alba, Acer
platanoides, Acer negundo (при этом следует избегать создания участков
сплошных монокультур); с позиций охраны птиц городов и окружающей среды
в целом вдоль автомагистралей целесообразно избегать высаживания
древесных растений (Populus nigra, Salix alba, Ulmus pinnato-ramosa,
Acer platanoides, Acer negundo, Acer pseudoplatanus, Picea pungens),
которые как детерминанты консорций обусловливают сравнительно высокие
показатели общего дневного бюджета времени птиц-консортов. Подбор
древесных растений следует согласовывать с рекомендациями дендрологов и
специалистов санитарно-гигиенических служб.

Ключевые слова: орнитофауна, культурбиогеоценозы, урбанизированные
территории, зелёные защитные зоны, видовое разнообразие, циклическая
динамика, сукцессионная динамика, биоморфы, консорция.

Shtirts Yu.A. The ornithofauna as a structural element of
culturbiogeo-cenosises of Donetsk and adjacent green protective zone. –
Manuscript.

Thesis for the scientific degree of candidate of biological sciences by
speciality 03.00.16 – ecology. Dnipropetrovsk National University,
Dnipropetrovsk, 2004.

The main legitimacies of the cyclic dynamic of ornithofauna structure of
urban biogeocenosises in Donetsk are detected. It is established that a
course of the succession dynamics of ornithofauna of inhabited building
of the city is influenced by the biogeocenosises environment of a site
of the inhabited block with more powerful value than age of building and
degree of its gardening. Consortive relations of birds with wood
autotrophies in conditions of inhabited blocks of the city. The
individual share of groups of the biomorphs in the system of consortive
relations of birds in investigated consortiae is shown. It is found that
in conditions of a city the intensity of driving of transport stream
renders more powerful influence to distribution of birds in near-road
biogeocenosises, than degree of gardening this biogeocenosises.

Key words: ornithofauna, culturbiogeocenosises, urban areas, green
protective zone, species diversity, cyclic dynamic, succession dynamic,
biomorphs, consortia.

PAGE 1

Б

Л

П

О

В

К

С

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020