.

Перинатальний ризик, діагностика та лікування герпетичної інфекції у новонароджених (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
168 2395
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім.ДАНИЛА ГАЛИЦЬКОГО

СЮРХА ЮЛІЯ ПЕТРІВНА

УДК:616.523-053.31-07-08:615.8

Перинатальний ризик, діагностика та лікування герпетичної інфекції у
новонароджених

14.01.10 – педіатрія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

ЛЬВІВ – 2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Київській медичній академії післядипломної освіти ім.
П.Л. Шупика МОЗ України

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор

ШУНЬКО Єлизавета Євгеніївна, Київська медична академія післядипломної
освіти ім. П.Л.Шупика МОЗ України, кафедра неонатології, завідувач

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Ткаченко Світлана Кузьмівна, Львівський
національний медичний університет ім. Данила Галицького МОЗ України,
професор кафедри факультетської та шпитальної педіатрії

доктор медичних наук, професор Тищенко ВалентинаАндріївна,
Дніпропетровська медична академія післядипломної освіти МОЗ України,
кафедра педіатрії інтернів та неонатологів, завідувач

Провідна установа: Національний медичний університет імені
О.О.Богомольця МОЗ України, кафедра педіатрії №2 з курсами медичної
генетики та неонатології, м.Київ

Захист відбудеться:”25” грудня 2004 року о 13 год. на засіданні
спеціалізованої вченої ради К 35.600.04, при Львівському національному
медичному університеті імені Данила Галицького (79010 м.Львів,
вул.Пекарська, 69)

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Львівського національного
медичного університету імені Данила Галицького (79010 м.Львів, вул.
Січових Стрільців, 6)

Автореферат розісланий ”23” листопада 2004 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради
А.І. Попович

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Головною метою, яка постає перед пологодопоміжною
службою є збереження здоров’я вагітної жінки та забезпечення народження
здорової дитини.

Зростання рівня захворюваності у новонароджених зумовлене погіршенням
здоров’я жінок репродуктивного віку, зокрема значним збільшенням
кількості вагітних із екстрагенітальною патологією, обтяженим
акушерським і гінекологічним анамнезом, ускладненнями вагітності
(Є.Є.Шунько,2002;О.Г.Суліма, 2002; І.С.Глазков,2004).

Серед факторів, що зумовлюють ураження плоду і новонародженого є
перинатальні інфекції ( Катоніна С.П., Гирін В.М.,1997;
Антипкін.Г.Ю.,КривопустовС.П.,2000; Stegmann B.J., Carey J.C.,2002). За
даними С.В. Жайворонка та співав. (2001), кількість дітей з вираженими
наслідками перинатальних інфекцій значно перевищує число діагностованих
внутрішньоутробних інфекцій у періоді новонародженості.

В етіології перинатальних інфекцій важливе місце займає інфікованість
вірусом простого герпесу першого або другого типу (Маричев І.Л.,2003;
Голубева М.В.,1999; Barampouti F, 2002). За визначенням Ю.С. Паращук та
співавторів (2002); А.Г. Коломійцевої та співавторів (2001); В.Я. Голоти
та співавторів (2002) вплив вірусу простого герпесу в період імплантації
та раннього ембріогенезу призводить до мимовільного переривання
вагітності, при інфікуванні в більш пізні терміни відбувається порушення
функціональних механізмів диференціювання клітин і тканин, а наявність
герпетичної інфекції у матері після 32 тижнів вагітності призводить до
інфікування плода в 40-60%.

Незважаючи на виконані дослідження в даній області, невирішеними
залишаються цілий ряд питань. Відсутні статистичні дані про
захворюваність (Мавров І.І., 1999, Кольцова І.Г., 2000), особливості
перебігу герпетичної інфекції у новонароджених ( Убері Є.Н., 2001,
Шуміліна А.П., 2000) , зберігаються труднощі в методах ранньої
діагностики, єдиного підходу стосовно трактування існуючих діагностичних
методів (Марков І.С.,2001, Володін Н.Н., 2001). Вивчення можливостей
контролювання розповсюдження та захворюваності вірусом герпесу входить
в спеціальну програму досліджень TORCH-інфекцій, запропоновану ВООЗ для
всіх регіонів світу, що зумовлює актуальність подальших досліджень.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація
виконана згідно плану науково-дослідних робіт Київської медичної
академії післядипломної освіти ім.П.Л.Шупика, МОЗ України і є фрагментом
комплексної науково-дослідної роботи кафедри неонатології ”Розробка і
вдосконалення методів клінічної діагностики, інтенсивної терапії і
виходжування новонароджених, профілактики пери-і неонатальної патології”
(номер держреєстрації 01000000618).

Мета дослідження: Покращання результатів лікування, зниження
неонатальної смертності та інвалідності новонароджених з герпетичною
інфекцією на підставі розробки та впровадження комплексу діагностично –
лікувальних заходів.

Для досягнення мети були поставлені слідуючі завдання:
1.Визначити фактори перинатального ризику інфікування вірусом герпесу
новонароджених з перинатальною патологією на підставі багатофакторного
математичного аналізу.

2.На основі оптимізації клінічної діагностики вивчити особливості
перебігу герпетичної інфекції у новонароджених та встановити роль
герпес-вірусної інфекції в перинатальній патології новонароджених.

3.Розробити клініко-діагностичні критерії та алгоритм ранньої
клініко-лабораторної діагностики герпетичної інфекції у новонароджених
з метою своєчасного початку специфічного лікування.

4.Підвищити ефективність лікування новонароджених, хворих на герпетичну
інфекцію шляхом раннього призначення ацикловіру.

5.Вивчити катамнестичні дані дітей, які в періоді новонародженості
перенесли герпетичну інфекцію.

Об’єкт дослідження – герпетична інфекція у новонароджених.

Предмет дослідження – особливості клінічного перебігу, діагностики та
лікування герпетичної інфекції у новонароджених.

Методи дослідження. Клінічне спостереження, метод ДНК-діагностики
(полімеразна ланцюгова реакція), серологічний (імуноферментний аналіз),
імунологічний (сироваткові імуноглобуліни класів А, М, G), гематологічні
(клінічний аналіз крові, лейкоцитограма), біохімічні (вміст загального
білка, білірубіна та його фракцій, дослідження спинномозкової рідини),
ультразвукові, рентгенологічні та методи математичного аналізу.

Наукова новизна одержаних результатів. Набуло подальшого розвитку
вивчення ролі герпес вірусів у новонароджених з перинатальними
пошкодженнями ЦНС, респіраторними порушеннями, гіпербілірубінемією та
іншою перинатальною патологією.

Удосконалені особливості ранньої постнатальної адаптації у дітей,
народжених від матерів, інфікованих вірусом герпесу. Систематизовані
особливості клінічного перебігу герпетичної інфекції у немовлят.

Вперше розроблений алгоритм ранньої клініко-лабораторної діагностики
герпетичної інфекції у новонароджених.

Вперше вивчено катамнез дітей, які в періоді новонародженості перенесли
герпетичну інфекцію, для обґрунтування доцільності раннього призначення
ацикловіру.

Виведено формулу вірогідності розвитку герпетичної інфекції у
новонароджених.

Практичне значення одержаних результатів. За даними досліджень
розроблена комплексна програма ранньої клініко-лабораторної діагностики
герпес-вірусної інфекції у новонароджених. В результаті проведених
досліджень визначені особливості ранньої постнатальної адаптації дітей,
народжених від матерів, інфікованих HSV1,2типів, особливості клінічного
перебігу захворювання. Побудований алгоритм ранньої клініко-лабороторної
діагностики герпетичної інфекції у новонароджених сприяє ранньому
початку етіотропної терапії. Одержане в роботі за допомогою методів
математичної статистики рівняння вірогідності розвитку герпетичної
інфекції може застосовуватися на практиці для прогнозування перебігу
інфікування. Обґрунтована та запропонована до впровадження в практику
відділень неонатології удосконалена схема початку проведення етіотропної
терапії герпетичної інфекції у новонароджених.

Результати досліджень упроваджені в роботу відділення реанімації та
інтенсивної терапії новонароджених Київського обласного центру охорони
здоров’я матері та дитини, відділення реанімації та інтенсивної терапії
Київської обласної дитячої лікарні м. Боярка, включені в учбовий процес
кафедри неонатології КМАПО ім. П.Л.Шупика.

Особистий внесок здобувача. Дисертація є особистою працею автора, яка
провела клінічні спостереження та аналіз анте-, інтра- та раннього
неонатального періоду розвитку дитини з урахуванням характеру перебігу
вагітності та пологів у 110 матерів та їх новонароджених, дослідила
можливості сучасних методів діагностики, особливості клінічного перебігу
герпетичної інфекції у новонароджених. Досліджені клінічні особливості
перебігу постнатального періоду у немовлят з серологічними маркерами
ГВІ. Самостійно проведений статистичний аналіз результатів дослідження,
написано всі розділи дисертаційної роботи. Автор безпосередньо приймала
участь в проведенні специфічних діагностичних реакцій: імуноферментному
аналізі (ІФА) на виявлення маркерів герпетичної інфекції та полімеразній
ланцюговій реакції (ПЛР) на виявлення ДНК вірусу. Зібрано катамнез
дітей, у яких діагностувалась герпетична інфекція в періоді
новонародженості. Проведений аналіз отриманих результатів. Безпосередньо
приймала участь в лікуванні новонароджених.

Апробація результатів дисертації. Результати і положення дисертаційної
роботи доповідались та обговорювались на конференції “Перинатальні
інфекції – сучасний погляд на проблему “ (Київ, 1999),
науково-практичній конференції “Вроджені вади розвитку” (Київ, 2000),
конгресі неонатологів України (Харків, 2001), науково-практичній
конференції “Профілактика, діагностика і корекція вроджених вад розвитку
у новонароджених “ (Київ, 2001), науково-практичний школі-семінарі
“Актуальні питання неонатології” (Київ,2003), на науково-практичних
конференціях для лікарів неонатологів, акушер-гінекологів Київської
області (Київ, 2000, 2001).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 5 наукових праць, в
тому числі в фахових наукових виданнях –3; в матеріалах і тезах
конференцій – 2;

Обсяг та структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, 7
розділів власних досліджень, аналізу результатів дослідження, висновків
і практичних рекомендацій, списку використаних джерел. Загальний обсяг
дисертації складає 133 сторінки друкованого тексту. Робота ілюстрована
20 таблицями, 5 рисунками. Список використаних джерел уміщує 261
найменування і займає 28 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи дослідження. Для вирішення поставлених задач
клінічне спостереження і комплексне лабораторне, імунологічне
обстеження, проведено у 110 дітей, що знаходились під наглядом від
народження до виписки із стаціонарів. Ці спостереження проводились у
відділенні інтенсивної терапії та реанімації новонароджених КОЦОЗМіД,
спеціалізованих відділеннях патології новонароджених та виходжування
недоношених дітей УДСЛ “ОХМАТДИТ” м. Києва та залізничному пологовому
будинку. Серед них 80 дітей з різноманітною перинатальною патологією
народились у жінок, інфікованих HSV1,2 типів. Групу порівняння склали 30
новонароджених від соматично здорових жінок. Аналіз особливостей
перебігу періоду ранньої неонатальної адаптації проводили з урахуванням
перебігу вагітності та пологів у матері. Оцінку стану здоров’я
новонароджених проведено з використанням метода клінічного спостереження
в ранньому неонатальному періоді. Стан немовлят оцінювали за шкалою
Апгар. Були використані загально клінічні та лабораторні дослідження
(клінічний та біохімічний аналіз крові, ліквору), імунологічні та
серологічні дослідження

Специфічне серологічне обстеження новонароджених та жінок по виявленню в
крові специфічних антигерпетичних імуноглобулінів класу G або M
проводилось методом імуноферментного аналізу. Застосовували тестові
набори для якісного та напівкількісного визначення IgG та IgM фірм
“Sanofi Paster” (Франція), “ELISA” (Франція), “Novum Diagnostica GMBH”
(Швеція), “ Вектор-Бест” (Росія).

Вірусна ДНК виявлялась за допомогою полімеразної ланцюгової реакції з
використанням ПЛР-тест-системи Амлі-Сенс-200. Матеріалом для досліджень
була кров або сироватка крові новонароджених та матерів.

Рівень сироваткових імуноглобулінів G, M, A визначали з методом J.
Mancini (1970р.) шляхом радіальної імунодифузії у гелі з використанням
антисироваток вітчизняного виробництва.

Для уточнення тяжкості та характеру ураження центральної нервової
системи було використано метод нейросонографії із застосуванням апарату
„Aloka 550SD”, датчиками 5,0 і 7,5МГц. Для уточнення ураження легенів
було застосовано метод рентгенографії, для уточнення тяжкості ураження
серця – метод електрокардіографії.

Одержані результати оброблені математичними методами варіаційної і
описової статистики з використанням пакету прикладних програм
„Statistica for Windows” з подальшим математичним аналізом статистичного
зв’язку факторів пери- та постнатального ризику, клінічного перебігу
захворювання в ранньому неонатальному віці.

Розподіл дітей на групи враховував анамнестичні дані матерів, стан
дітей при народженні, імунологічне обстеження жінок та новонароджених.
За результатами в першу групу увійшло 56 новонароджених з високим
ризиком по розвитку герпетичної інфекції. 24 дитини склали другу групу
хворих новонароджених з веріфікованим діагнозом герпетичної інфекції.
Малюки цієї групи отримували специфічну терапію ацикловіром.

З метою порівнянні обстежено 30 здорових немовлят та їх матерів з
низьким ступенем перинатального ризику, які народились при
фізіологічному перебігу вагітності та пологів.

Результати досліджень та їх обговорення. Аналізуючи клінічний стан
новонароджених після пологів, постнатальну адаптацію, ми відмітили
суттєву залежність цих показників від стану здоров’я їх матерів,
характеру перебігу вагітності та пологів

Нами було виявлено, що ступінь перинатального ризику у вагітних другої
групи був достовірно вищий, ніж серед жінок контрольної групи:
25+1,3бали та 12+1,2бали відповідно (рP†O * e Pl n ” p/eeeeeUeeeeeeeeeeIIIIII ¤X©?AUeA?AejARAE$C&Ciaaaaaaaaaaaaaaaaaaaa** ічалась гіпопротеінемія, гіпербілірубінемія. Але при порівнянні біохімічних показників достовірної різниці між малюками першої та другої груп не відмічалось (р>0,05). 14(58%) дітей другої групи мали
зміни з боку спиномозкової рідини. Виявлявся плеоцитоз (переважно
лімфоцитарний), який в середньому складав 85+6,3 кл. в мм.куб.,
підвищувалась концентрація білку, в середньому 1,0+0,34г/л. У 3 (12,5%)
новонароджених другої групи спостерігалось збільшення прямої фракції
білірубіна, що при наявності відповідної клінікі дало можливість
діагностувати гепатит інфекційної етіології.

Імунологічне обстеження новонароджених включало визначення концентрації
сироваткових імуноглобулінів класів G, M, A та специфічних маркерів
герпесвірусної інфекції.

При проведенні порівняльної оцінки гуморального імунітету у дітей
першої та другої груп визначено, що концентрація усіх типів сироваткових
імуноглобулінів була вищою в порівнянні з нормальними показниками.
Стосовно IgM це збільшення було статистично вірогідним (в першій та
другій групах – 72+15мг/100мл та 68+10мг/100мл відповідно проти
28+14мг/100мл, р ВИСНОВКИ На підставі вивчення факторів перинатального ризику розвитку герпетичної інфекції, особливостей перебігу неонатального періоду, стану імунної системи новонароджених, у дисертації розроблені діагностичні критерії та удосконалений комплекс лікувальних заходів для новонароджених, інфікованих герпетичною інфекцією. 1.Провідними факторами перинатального ризику по розвитку герпетичної інфекції у новонароджених слід вважати: фетоплацентарну недостатність (58,3%), загрозу переривання вагітності (41,6%), хронічну гіпоксію плоду (58,3%),респіраторні захворювання під час вагітності(45,8%); ускладнення пологів - інтранатальну гіпоксію плоду чи асфіксію новонародженого(91,6%). 2.До ранніх неспецифічних клінічних проявів генералізованої герпетичної інфекції слід віднести: серед уражень ЦНС - набряк мозку(70,8%), пригнічення ЦНС (70,8%), гіпертензійно-гідроцефальний(45,8%) та синдром судом(41,6%), ліквородинамічні (91,6%) та око-рухові(95,8%) порушення, апное(66,7%), гіпоксичну кардіопатію(79,1%), гастроінтестінальний синдром(75%), анемію(54,1%). Частота герпетичної висипки у немовлят складає 12,5%, тому цю ознаку можна вважати малоінформативною. 3.Характерною ознакою для хворих на герпетичну інфекцію є порушення трансплацентарної передачі антитіл класу G від матері плоду. При обстеженні пар мати – дитина 83% хворих дітей мають менші рівні Ig G, ніж їх матері.Серед новонароджених групи високого ризику розвитку герпетичної інфекції рівень протигерпетичних IgG дорівнює або в 78% перевищує материнський. Визначена доцільність та важливість імунологічного обстеження не тільки новонароджених, а й обов’язкове обстеження матерів. По різниці співвідношення концентрації специфічних Ig G – антитіл до вірусу герпесу стає можливим прогнозування ризику розвитку неонатальної герпетичної інфекції. 4.Ранній початок етіотропної терапії позитивно впливає на результати лікування: скорочується термін перебування в стаціонарі (на 41%); зменшуються випадки патологічних уражень ЦНС (на 16%); 5.В разі наявності герпетичної інфекції у матері (особливо первинної форми, або загострення рецидивуючого герпесу перед пологами) та відповідної клініки у дитини, необхідно починати етіотропну противірусну терапію ацикловіром по “підозрі”. 6.Діти, які перенесли герпетичну інфекцію в періоді новонародженості мають затримку психо-моторного розвитку на першому році життя (р

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020