МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького
СУСЛИК ЗОРЯНА БОГДАНІВНА
УДК: 613.95 + 612.6
(477.86)
Гігієнічні аспекти шкільної зрілості дітей Прикарпаття
14.02.01 – гігієна
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук
Львів – 2004
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Івано-Франківській державній медичній академії
Науковий керівник: доктор медичних наук, професор
Мізюк Михайло Іванович,
Івано-Франківська
державна медична академія,
завідувач кафедри
загальної гігієни та екології
Офіційні опоненти:
доктор медичних наук, професор
Федоренко Віра Іларіонівна,
Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького,
завідувач кафедри загальної гігієни та екології
доктор медичних наук, професор
Сергета Ігор Володимирович,
Вінницький національний медичний університет імені М. І. Пирогова
Провідна установа: Інститут гігієни і медичної екології імені О. М.
Марзеєва АМН України, м. Київ
Захист відбудеться “_02 ” _лютого__2005 р. о_11_годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 35.600.03 при Львівському національному
медичному університеті імені Данила Галицького МОЗ України (79010, м.
Львів, вул. Пекарська, 69).
З дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці Львівського
національного медичного університету імені Данила Галицького МОЗ України
за адресою: 79000, м. Львів, вул. Січових Стрільців, 6.
Автореферат розісланий “ 27 ” __грудня__ 2004 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Федорів
Я. М.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Функціональна готовність дитини до нових для неї умов
шкільного навчання, так звана шкільна зрілість, є однією з істотних
проблем гігієни дітей і підлітків, оскільки в останні роки загальна
середня освіта України зазнала радикальних змін.
Важливість цієї проблеми надзвичайно зростає в періоди різких переходів
від одного до іншого етапу виховання й навчання. Поступлення в школу –
один із таких моментів, який супроводжується зміною динамічного
стереотипу, що склався за дошкільний період виховання. Тривалі і
систематичні навчальні заняття, зниження рухової активності, значне
статичне навантаження, нові обов’язки й вимоги дисципліни створюють для
учнів перших класів великі труднощі. У багатьох дітей, особливо в перші
тижні й місяці навчання, виникають такі зміни в організмі, які
характеризуються як: „шкільний шок”, „шкільний стрес” і „адаптаційна
хвороба” (Антропова М. В., Кольцова М. М., 1978, 1979; Кардашенко В.
М., Вишневецька Т. Ю., 1987; Жуковський О. М., 1991; Нагорна М. А.,
Пономаренко В. М., Грузєва Т. С. та ін., 1997).
За даними МОЗ України, згідно із сучасними медичними й
психолого-педагогічними критеріями 30-50 % дітей 6-річного віку не
готові до шкільного навчання (Моісеєнко Р. О., 2002). Функціонально
незрілі діти будуть старатися виконувати вимоги школи, однак із
надмірною платнею у вигляді неуспішності, перевтоми або неврозу. У
зв’язку з цим виникає потреба в повноцінній та адекватній оцінці ступеня
готовності дітей до навчання в школі, оскільки намітилась тенденція до
збільшення класів, де запроваджено навчання з 6-річного віку (Шарова
Н. Н., 1999; Агарков В. І., 2001; Єременко Г. М., Полька Н. С., Гозак С.
В., 2002).
Аналіз сучасної наукової літератури свідчить про те, що досі в Україні
не затверджені методики, які би дали змогу скласти цілісне уявлення про
психофізіологічний розвиток і особистісні якості дітей 6-річного віку з
метою забезпечення відповідної корекції та своєчасної підготовки їх до
вступу в перший клас. Під час навчання в початковій школі така ситуація
потребує комплексного підходу до вивчення та оцінки провідних
соціально-гігієнічних, соціально-демографічних показників, впливу
шкільного середовища, фізичного, біологічного та психофізіологічного
розвитку дітей 6-7-річного віку для своєчасного встановлення та корекції
ступеня шкільної зрілості.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна
робота затверджена вченою радою Івано-Франківської державної медичної
академії (протокол № 18 від 3 грудня 1998 року) і є фрагментом планової
науково-дослідної роботи кафедри загальної гігієни та екології людини,
соціальної медицини й організації охорони здоров’я, пропедевтики дитячих
хвороб „Розробка програми профілактики відхилень у стані здоров’я і
соціальній поведінці серед дітей та підлітків на Прикарпатті” (1997-2000
рр. № державної реєстрації ДУ 01.10/02.03/046.SIF. 98п) та виконувалась
в рамках Національної програми „Діти України”.
Мета роботи – установити особливості шкільної зрілості дітей 6-7-річного
віку Прикарпаття на основі гігієнічної оцінки соціально-побутових умов,
шкільного середовища, фізичного, біологічного, психофізіологічного
розвитку та функціонального стану організму.
Завдання дослідження. Відповідно до поставленої мети були сформульовані
такі завдання:
1. Дати гігієнічну оцінку умов побуту, виховання й навчання дітей,
їхнього впливу на функціональний стан організму.
2. Вивчити в динаміці фізичний та біологічний розвиток дітей Прикарпаття
протягом першого року навчання.
3. Визначити морфофункціональний стан і рівень біологічного розвитку
дітей.
4. Дослідити процеси формування провідних психофізіологічних функцій,
стан здоров’я дітей та їхній вплив на шкільну зрілість.
5. Розробити, науково обгрунтувати та запровадити в практику закладів
медичної освіти та охорони здоров’я регіональні стандарти з комплексної
оцінки фізичного розвитку дітей 6-7-річного віку.
Об’єктом дослідження є діти 6-7-річного віку Прикарпаття.
Предметом дослідження є шкільна зрілість та фізичний, біологічний і
психофізіологічний розвиток дітей.
Методи дослідження. У відповідності до програми роботи був виконаний
комплекс гігієнічних досліджень, психофізіологічних, соціологічних та
використані методи варіаційної статистики.
Наукова новизна одержаних результатів. Уперше в Прикарпатському регіоні
на межі двох тисячоліть проводилося комплексне дослідження та оцінка
соціально-побутових умов життя та навчання, морфофункціонального стану,
рівня біологічного розвитку дітей 6-7-річного віку та визначення ступеня
„шкільної зрілості” у зв’язку із запровадженням початку навчання у школі
з 6-річного віку.
Уперше доказано, що аналогічні зміни опорно-рухового апарату (приріст
кінцівок) у дівчаток наступають на один рік раніше, ніж у хлопчиків, що
можна розглядати як прояв статевого диморфізму.
Встановлено, що несприятливі соціально-побутові умови затримують
фізичний, біологічний розвиток та збільшують питому вагу хронічних
захворювань дітей. Низькі показники здоров’я дітей характерні для сімей
з низьким соціальним статусом батьків. З’ясовано, що з підвищенням
освітнього рівня батьків збільшується частка дітей з високими
показниками розумового розвитку.
Обгрунтовано, що поєднаний вплив несприятливих соціально-побутових умов
та умов шкільного середовища негативно відображається на ступені
функціональної готовності дітей до навчання у школі.
Пріоритетною є оцінка рівня психофізіологічної готовності до шкільного
навчання (розвиток мотиваційної, інтелектуальної і довільної сфер).
Встановлено, що значна частина сучасних 6-річних дітей не володіють тими
психологічними особливостями, які складають канву поняття „психологічна
готовність до школи”.
Практичне значення одержаних результатів. Результати дослідження вносять
суттєвий вклад у програму профілактики відхилень у стані здоров’я і
соціальній поведінці серед дітей та підлітків на Прикарпатті, яка
виконувалась в рамках Національної програми „Діти України”.
Встановлено провідні соціально-гігієнічні та психологічні аспекти
готовності дітей до систематичного навчання у школі.
Проведена гігієнічна оцінка фізичного, біологічного розвитку й процесів
формування психофізіологічних функцій дітей з різних зон Прикарпаття:
рівнинного Придністров’я, передгірської зони та гірських Карпат.
Науково обгрунтовано регіональні стандарти для комплексної оцінки
фізичного та біологічного розвитку дітей Прикарпатського регіону.
Розроблено, апробовано й впроваджено комп’ютерну програму для обробки
анкет з вивчення умов життя, соціального і матеріального стану дітей, на
яку одержано авторське право (свідоцтво № 9618 від 22.03.2004 року).
Впровадження результатів дослідження. На основі проведених досліджень
розроблені методичні вказівки з „Визначення функціональної готовності
дітей до навчання у першому класі загальноосвітнього навчального
закладу”. Методичні вказівки подані до Профільної комісії МОЗ України по
розробці нормативно-методичних документів із гігієни дітей і підлітків
при Інституті гігієни та медичної екології імені О. М. Марзеєва
(довідка № 11.4 /3953 від 03. 10. 2003 року).
Матеріали дисертаційної роботи впроваджені у навчальний процес
Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова (акт
впровадження від 15 квітня 2003 р.), Львівського національного медичного
університету ім. Данила Галицького (акт впровадження від 27 січня 2003
р.), Тернопільської державної медичної академії ім. І. Я. Горбачевського
(акт впровадження від 10 лютого 2003 р.).
Методичні рекомендації з комплексної оцінки фізичного розвитку дітей
6-7-річного віку Прикарпатського регіону впроваджено у роботу відділення
гігієни дітей та підлітків Івано-Франківської обласної
санітарно-епідеміологічної станції (акт впровадження від 27.08.03 р.).
Особистий внесок здобувача. Автором особисто проведено антропометричне
та фізіометричне обстеження дітей міста, викопіювання соматоскопічних
даних і даних захворюваності дітей; обробка даних фізичного розвитку
дітей за трьома зонами: гірські Карпати, передгірська зона і рівнинне
Придністров’я; психологічне тестування. Самостійно опрацьовано й
проаналізовано весь матеріал, представлений у роботі; обґрунтовані
висновки і практичні рекомендації.
Проведення досліджень фізичного, біологічного розвитку дітей та
обстеження навчальних закладів здійснено за сприяння Івано-Франківської
обласної СЕС.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи
доповідались і обговорювались на: 29-й обласній науковій конференції
молодих вчених-медиків (Івано-Франківськ, 1997), науково-практичній
конференції „Актуальні проблеми гігієни дітей і підлітків в сучасних
умовах та шляхи їх вирішення” (Київ, 1999); міському науково-практичному
семінарі з валеології „Партнери в охороні здоров’я” (Івано-Франківськ,
2000); міжнародній науково-практичній конференції Українського
науково-дослідного інституту охорони здоров’я дітей та підлітків
„Здоров’я школярів на межі тисячоліть” (Харків, 2000);
науково-практичній конференції, присвяченій 100-річчю з дня народження
Калюжного (16-18 жовтня Київ, 2000); науково-практичній конференції
„Реалізація здорового способу життя – сучасні підходи” (Дрогобич, 2001);
міському науково-практичному семінарі – „Здоров’я кожного – здоров’я
нації” (Івано-Франківськ, 2001); науково-практичній конференції „Сучасні
проблеми гігієни та медичної екології України, присвяченій 70-річчю
заснування Інституту гігієни і медичної екології ім. О. М. Марзеєва”
(Київ, 2001); науково-практичній конференції „Актуальні питання гігієни
та екологічної безпеки України” (Київ, 2003), міжнародній
науково-практичній конференції “Харчування як фактор формування здоров’я
населення” (Київ, 2003); Всеукраїнській науково-практичній конференції
“Сучасні технології збереження та зміцнення здоров’я дітей, підлітків та
молоді” (Вінниця, 2003); науково-практичній конференції “Актуальні
питання соціальної медицини та охорони здоров’я” (Чернівці, 2003).
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 19 наукових праць,
із яких 10 – у фахових наукових виданнях, 9 – у збірниках праць,
матеріалах і тезах наукових та науково-практичних конференцій.
Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, 5
розділів, аналізу й узагальнення результатів досліджень, висновків,
практичних рекомендацій, списку використаних літературних джерел,
додатків. Робота викладена на 232 сторінках комп’ютерного друку (основна
частина – 145 сторінки), ілюстрована 8 рисунками та 40 таблицями.
Бібліографічний опис містить 400 вітчизняних і зарубіжних джерел.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Матеріали та методи досліджень. Досягнення поставленої перед нами у
роботі мети й виконання намічених завдань проводилось у трьох
взаємопов’язаних між собою напрямках досліджень.
Перший напрямок досліджень включав вивчення санітарно-гігієнічних і
соціально-економічних умов життя та розвитку дітей за спеціально
розробленою методикою. Проведено анкетування дітей із сімей різних
соціальних груп: робітники, службовці, студенти, підприємці. Вивчені
сімейний стан, житлові умови, відомості про батьків, спадковість
батьків, перебіг вагітності і пологів у матері, анамнез життя,
харчування й режим дня дитини, стан організму й оздоровчі заходи.
Вивчення впливу внутрішньошкільного середовища на навчальну діяльність
школярів проводилося за самостійно розробленою картою обстежень. Дана
карта обстежень умов навчання дітей 6-річного віку в дошкільних
навчальних закладах та першого класу шкіл містить відомості щодо
відстані від житла до школи, відстані до парку, розташування та
зонування шкільної ділянки, типу шкільної будівлі, розташування класу чи
групової, їхньої орієнтації, санітарного стану приміщень,
санітарно-технічного обладнання та забезпеченості меблями.
Другий напрямок досліджень включав вивчення основних показників
фізичного й біологічного розвитку дітей, яке проводилося шляхом
порівняння показників маси та довжини тіла, окружності грудної клітки
дітей м. Івано-Франківська з аналогічними даними за попередній період
(1964-1971 рр.), визначення морфофункціонального стану і рівня
біологічного розвитку, розробки регіональних стандартів фізичного й
біологічного розвитку дітей 6-7-річного віку.
Соматоскопічні, антропометричні та фізіометричні дослідження дітей
проводилися під час планових періодичних медичних оглядів за
загальноприйнятою методикою. Кожна статево-вікова група налічувала від
109 до 240 дітей. Проведено комплексну оцінку фізичного розвитку, яка
дає змогу врахувати як особливості морфофункціонального стану організму,
так і відповідність рівня його біологічного розвитку календарному віку.
За даними зросту, щорічної прибавки у зрості, числа постійних зубів
визначали біологічний вік дитини та порівнювали його з календарним.
Третій напрямок досліджень включав вивчення й оцінку розумового
розвитку, проведення експрес-аналізу функціональних можливостей
організму та поглибленого психофізіологічного обстеження вищої нервової
діяльності дитини, розробку методичних вказівок із визначення
функціональної готовності дітей до навчання у першому класі
загальноосвітнього навчального закладу. Оцінка функціональної готовності
дитини до вступу та систематичного навчання у школі проводилася на
підставі результатів виконання комплексного психофізіологічного тесту
Керна-Ірасека, показників дослідження якості звуковимови, дослідження та
кількісної оцінки механічної, образної та вербально-логічної пам’яті, а
також вербально-логічного мислення й точності координації рухів.
Статистична обробка проводилась за загальноприйнятими методами з
визначенням достовірності отриманих даних за критерієм Стьюдента.
Обсяг виконаних досліджень наведено в табл. 1.
Таблиця 1
Основні види, методи та обсяг проведених досліджень
Методи дослідження Обсяг
Соціологічні дослідження способу життя 870
Санітарно-гігієнічні дослідження умов навчання в дитячих садках і
школах:
Розташування та планування земельної ділянки 37
Внутрішнє опорядження приміщень 222
Рівень освітленості робочих місць 222
Мікроклімат навчальних приміщень 74
Санітарно-технічне оснащення 74
Відповідність меблів зросту дітей 592
Вивчення морфофункціональних особливостей дітей 6-7-річного віку:
Соматоскопічні дослідження (форма кістяка, спини, грудної клітки, ніг,
ступні, ступінь жировідкладання) 6780
Методи дослідження Обсяг
Антропометричні дослідження (довжина й маса тіла, окружність грудної
клітки, голови, плеча, стегна, гомілки; діаметр грудної клітки
поперечний і передньо-задній) 14607
Фізіометричні дослідження (життєва ємність легень, вдих, видих,
екскурсія грудної клітки, швидкість видиху, м’язова сила правої й лівої
кисті) 12407
Дослідження біологічного розвитку (довжина тіла, прибавка у зрості,
кількість постійних зубів) 7827
Психофізіологічні дослідження:
Коректурна проба (дозоване навантаження за геометричними фігурами) 670
Розвиток моторики 236
Оцінка звуковимови 2609
Мотиваційна готовність дітей до систематичного навчання:
а) тест Керна-Ірасека
б) тест “Взірець і правило”
в) тест “Графічний диктант”
1293
370
405
Вивчення особливостей особистості:
Пам’ять: механічна, образна, вербально-логічна 1110
Вербально-логічне мислення 3790
Дослідження стану здоров’я:
Захворюваність обстежених дітей за даними поглиблених медичних оглядів
(індивідуальні карти) 2609
Разом 55993
Результати досліджень та їх обговорення. Стан соціально-побутових умов
життя дітей шести-семирічного віку.
В ході проведених комплексних обстежень дітей 6-7-річного віку
Прикарпатського регіону, насамперед, звертали на себе увагу значні
вікові та регіональні відмінності у фізичному, біологічному розвитку та
функціональній готовності дітей до навчання у школі, які формуються
унаслідок чинників соціального характеру та умов навчання. Так, згідно
проведеного анкетування щодо соціально-побутових умов проживання,
переважають повні сім’ї. Найбільший відсоток неповних сімей (13,1±3,1) %
відмічається у сім’ях, в яких виховуються 6-річні діти. Аналіз
демографічної ситуації дав можливість виявити, що (86,9±3,1) % сімей
мають тільки одну дитину, (12,1±3,1) % сімей виховують двоє дітей.
Під час вивчення кількісного складу сімей виявлено, що переважають
сім’ї, які складаються з трьох осіб (62,5±3,1) %. Турбує те, що є сім’ї,
в яких виховуються 6-річні діти без батьківської опіки (8,7±2,6) %.
Значну частку становлять сім’ї, в яких є по четверо осіб (36,4±3,4) %.
Зі своїми родичами проживають (21,6±2,9) % молодих сімей, до складу яких
входять 5-6 осіб. Порівнюючи тип житла обстежених сімей, встановлено, що
в комунальних і кооперативних квартирах більше проживає дітей віком 6,5
років, ніж 6- і 7-річних відповідно: (77,2±3,3) %, (53,1±3,9) % і
(53,4±3,3) %. Житлова площа на одного члена сім’ї складає 5 м?.
Аналіз професійної діяльності матерів показав, що (16,8±2,6) % працюють
у несприятливих умовах із шкідливими чинниками. В основному ця робота
пов’язана з впливом дискомфортного мікроклімату (7,9±1,7) %, шуму
(8,5±2,2) %, запиленості (11,3±2,9) %, хімічних речовин (13,2±2,4) %, з
підняттям вантажу – (13,8±2,4) %. Є матері, які зловживають алкоголем та
курять, відповідно (20,0±3,1) % та (3,6±1,3) %. Ці жінки частіше
народжують дітей недоношеними – 8,4 %, з пологовою травмою – 3,2 %, з
вадами розвитку – 3,1 %.
У сучасних умовах значна частина батьків зазнає впливу стресів: стреси
під час вагітності відмічають біля 76 % матерів (при цьому нормальний
перебіг вагітності відмічається тільки у 42,3 %). Залежність здоров’я
дитини від стресових ситуацій очевидна (табл. 2).
Одним із важливих чинників росту і розвитку дітей є раціональне
харчування. За результатами обстежень більшість дітей харчуються три
рази на день. У школі 39,5 % дітей не приймають їжу в період занять або
зразу після їх закінчення внаслідок високої вартості сніданків та
обідів, низьких смакових якостей. Так, (51,1±3,6) % дітей вживають
м’ясо й м’ясопродукти щодня, а (31,0±3,1) % – тільки один раз на
тиждень. Цільне молоко споживають кожен день (26,7±2,3) % дітей,
(36,0±2,4) % обстежених не люблять молока і молочнокислих продуктів.
Рідко в харчуванні використовується сир, риба та інші продукти
тваринного походження. У той же час хліб, макаронні вироби, картоплю
більшість дітей споживають частіше одного разу на день. (72,1±3,2) %
сімей регулярно використовують в харчуванні сирі овочі та фрукти.
Більшість 6-7-річних дітей цілеспрямовано не займаються фізичною
культурою, спортом, не активізують свій відпочинок. Відсутність такого
потужного чинника, звичайно, впливає на здоров’я дитини, на зниження
показників їхнього фізичного розвитку.
Таблиця 2
Залежність рівня здоров’я дитини від стресових ситуацій під час
вагітності, M±m (%)
Стресові
чинники Стан здоров’я дитини, n=870
добрий
n=445 задовільний
n=280 незадовільний
n=145
Відсутні 74,7±3,2 57,2±3,7 30,0±3,2
Важкі захворювання 0,6±0,6 2,1±1,2 5,2±1,6
Втрата родичів 1,8±1,0 4,2±1,4 5,4±1,7
Хвороба родичів 2,8±1,1 2,4±1,2 2,1±1,1
Конфлікти в сім’ї 15,1±2,4 25,1±3,3 46,7±3,5
Конфлікти на роботі 3,0±1,1 3,9±1,3 5,7±1,8
Інші причини 2,0±1,1 5,1±1,6 4,9±1,5
Серед пріоритетних факторів, які впливають на дитячий організм,
виділяють фактори шкільного середовища. Загальновідомий факт існування
“синдрому нездорового шкільного закладу”, що зумовлений невідповідністю
ряду параметрів шкільного середовища гігієнічним вимогам. Стан
санітарно-технічного благоустрою навчально-виховних закладів
Івано-Франківської області незадовільний. Переважають типові приміщення,
але турбує те, що є погано пристосовані (21,1 %). Деякі заклади не
забезпечені централізованим водопостачанням, каналізацією та центральним
опаленням. Основні мікрокліматичні параметри були нижчі або вищі за
оптимум, рекомендований для школярів молодшого шкільного віку. Лише в
65,5 % навчальних кімнатах параметри природного освітлення та у 37,7 %
класах рівень штучного освітлення відповідали гігієнічним нормам.
Більшість класів не забезпечені меблями, які б відповідали
анатомо-фізіологічним особливостям організму дитини 6-7-річного віку.
–
8
:
i
*‚®?
–
8
:
j
i
i
j?„
xB*
?
dh
3/4
??
??
??
??
??
??
??
??
??
??
??
??
okde
??
okd?
??
e
$
7a$
?\???????
e
e
e
e
e
e
e
няно з 1964 роком на 0,84-1,20 см (р
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
