.

Комплексна терапія хворих на екзему та нейродерміт з переважним ураженням шкіри нижніх кінцівок (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
132 2672
Скачать документ

АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

Інститут дерматології та венерології АМН України

ТУРЧІНА ІННА ПЕТРІВНА

УДК 616.521+616.516.5]-031.37-08

Комплексна терапія хворих на екзему та нейродерміт з переважним
ураженням шкіри нижніх кінцівок

14.01.20 – шкірні та венеричні хвороби

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Харків – 2004

Дисертація є рукописом.

Робота виконана в Запорізькому державному медичному університеті МОЗ
України

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор

Федотов Валерій Павлович,

Дніпропетровська державна

медична академія МОЗ України,

завідувач кафедри шкірних та

венеричних хвороб

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор

Проценко Тетяна Віталіївна,

Донецький державний медичний університет

ім.М.Горького МОЗ України, професор кафедри шкірних

та венеричних хвороб факультету післядипломної освіти

кандидат медичних наук,

Сербіна Інесса Михайлівна

Харківська медична академія післядипломної

освіти МОЗ України, асистент кафедри

дерматовенерології

Провідна установа: Національний медичний Універтитет

ім. О.О.Богомольця МОЗ України, кафедра

шкірних та венеричних хвороб з курсом

проблем СНІДу, м.Київ.

Захист відбудеться “23” червня 2004 р. о 12.00 годині на засіданні
Спеціалізованої вченої ради Д.64.603.01 при Інституті дерматології та
венерології АМН України за адресою:61057, м.Харків, вул.Чернишевського,
7/9.

Автореферат розісланий “17” травня 2004 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат медичних наук, ст.н.с. Бондаренко Г.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Екзема та нейродерміт до цього часу залишаються
важливою медико-соціальною проблемою для вітчизняних та зарубіжних
дослідників, значимість якої визначається широким розповсюдженням
дерматозів, високою питомою вагою у загальній патології шкіри,
формуванням тяжких, резистентних до лікування і схильністю до рецидивів
форм захворювання, що призводять до тривалої втрати працездатності і
завдають значних економічних витрат [Акимов В.Г. 1995; Скрипкин Ю.К.
1998; Айзятулов Р.Ф. 1999; Андрашко Ю.В. 2002;].

Сучасне уявлення про екзему та нейродерміт як про багатофакторні
захворювання дозволили зібрати значний матеріал, що свідчить про важливу
роль у розвитку дерматозів – нервовій, гепатобіліарній, імунній,
ендокринній систем [Каруна Б.І. 1997; Ковалева Л.Н 1998; Логунов В.П.
1999].

Серед багатьох факторів, що впливають на довгострокові адаптаційні
механізми і, як наслідок, на перебіг патологічних процесів, особливу
увагу необхідно приділяти гіпоксії, оскільки багато фізіологічних
процесів в організмі людини, виникнення і перебіг захворювання прямо чи
посередньо пов’язані з гіпоксією, порушенням перекисного окислення
ліпідів (ПОЛ), зниженням антиоксидантного потенціалу [Федоров С.М. и др.
1990; Зверькова Ф.А. 1994; Добротина Н.А. и др. 1997; Паращук Б.М. 1999;
Притулина Е.Е. и др. 2001; Cutler R. 1996].

В останні роки багато авторів приділяють велику увагу в розвитку і
перебігу захворювань шкіри стану ПОЛ, з яким безпосередньо пов’язана
швидкість метаболічних процесів: мітотична активність, стан
окислювального фосфорелювання, потенціал мембран, активність
ферментативних систем та ін.

Однак, в науково-практичній літературі вивчення ПОЛ і функціонального
стану судин носило уривчастий характер, не проводився аналіз залежності
між ними, а отримані показники були суперечливими. Тому вивчення ПОЛ і
функціонального стану регіональної судинної системи в взаємозв’язку з
особливостями клінічних проявів екземи та нейродерміту з переважною
локалізацією патологічного процесу на шкірі нижніх кінцівок являє
особливий інтерес для з’ясування окремих ланок розвитку патологічного
процесу і розробки патогенетичних корегуючих методів лікування.

Використання відомих в теперішній час методів лікування не завжди
дозволяє отримати бажані результати та не гарантує виліковування чи
попередження рецидивів екземи та нейродерміту, тому пошук нових методів
терапії цих захворювань є досить актуальним.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Проведене дослідження є фрагментом планової науково-дослідної роботи
кафедри шкірних та венеричних хвороб ДДМА (1999-2004 рр.) 1Н0600
“Порушення адаптаційних механізмів при дерматозах і інфекціях, що
передаються статевим шляхом і методи їх корекції”, державний
реєстраційний номер – 0100 U 000396. Здобувачем самостійно виконано
частина, присвячена вивченню особливостей перебігу екземи і нейродерміту
з переважним ураженням шкіри нижніх кінцівок та розробці корекції
гемодінамічних порушень.

Мета дослідження – підвищення ефективності лікування та диспансеризації
хворих на екзему та нейродерміт з переважним ураженням шкіри нижніх
кінцівок шляхом розробки науково обгрунтованих методів комплексної
терапії, з урахуванням клінічних проявів дерматозів, стану перекисного
окислення ліпідів та регіональної гемодинаміки.

Задачі роботи.

1. Визначити особливості клінічних проявів екземи та нейродерміту з
переважним ураженням шкіри нижніх кінцівок в залежності від давності і
розповсюдження патологічного процесу, стану ПОЛ, активності
антиоксидантних ферментів.

2. Вивчити у хворих на екзему та нейродерміт з переважним ураженням
шкіри нижніх кінцівок до і після лікування стан кисневого забезпечення,
периферичну гемодинаміку, використовуючи капіляроскопію, біомікроскопію
бульбарної кон’юнктиви, реовазографію, визначити рівень оксигенації
шкіри.

3. На основі комплексного зіставного аналізу клінічних особливостей
екземи та нейродерміту з переважним ураженням шкіри нижніх кінцівок,
стану ПОЛ, мікроциркуляції і регіональної гемодинаміки, напруги кисню у
шкірі, виділити різні рівні клініко-лабораторних змін, що дозволить
об’єднати хворих у клініко-терапевтичні групи.

4. Розробити диференційовані показання та методику комплексної терапії
хворих на екзему та нейродерміт різних клініко-терапевтичних груп з
додатковим використанням препаратів для корекції регіональної
гемодинаміки, покращення мікроциркуляції, оксигенації шкіри та
антиоксидантної системи.

5. Оцінити клініко-лабораторні результати лікування запропонованими
методами комплексної диференційованої терапії хворих на екзему та
нейродерміт з переважним ушкодженням шкіри нижніх кінцівок, з наступною
диспансерізацією і реабілітацією пацієнтів.

Об’єкт дослідження: хворі на екзему та нейродерміт з переважним
ураженням шкіри нижніх кінцівок.

Предмет дослідження: стан ПОЛ, гемодинаміка і мікроциркуляція у хворих
на екзему та нейродерміт з переважним ураженням шкіри нижніх кінцівок
та вплив на їх показники антиоксидантів і препаратів корегуючих
гемодинаміку.

Методи дослідження:

1.Клінічні – встановлення діагнозу, визначення ступеня тяжкості,
активності і розповсюдження захворювання, ефективності лікування,
консультації суміжних спеціалістів.

2.Функціональні – транскутантне визначення рівня кисню в капілярах
гомілок, біомікроскопія судин кон’юнктиви очного яблука, капіляроскопія,
реовазографічні дослідження.

3. Біохімічні – визначення дієнових і трієнових кон’югатів (ДК і ТК),
малонового діальдегіду (МДА), супероксиддісмутази (СОД).

4. Статистичні – оцінка вірогідності і визначення кореляційного зв’язку
між отриманими результатами.

Наукова новизна отриманих результатів. Встановлено особливості ПОЛ та їх
взаємозв’язок з порушеннями гемодинаміки, мікроциркуляції і оксигенації
шкіри у хворих на екзему та нейродерміт з переважним ураженням шкіри
нижніх кінцівок.

Вперше розроблена методика і диференційовані показання до комплексної
патогенетичної терапії хворих на екзему та нейродерміт з локалізацією
патологічного процесу на шкірі нижніх кінцівок з використанням
антиоксидантів і препаратів для корекції гемодинаміки.

Вперше з урахуванням клінічних особливостей дерматозів вивчений
терапевтичний вплив запропонованих коригующих препаратів на стан ПОЛ і
регіональної гемодинаміки, мікроциркуляції та оксигенації шкіри. Дана
клініко-лабораторна оцінка запропонованої комплексної диференційованої
терапії хворих на екзему та нейродерміт з переважним ураженням шкіри
нижніх кінцівок з подальшою їх реабілітацією і диспансеризацією.

Практична значимість отриманих результатів і впровадження. Розроблена і
впроваджена у практичну медицину методика комплексної коригуючої і
патогенетичної терапії хворих на екзему та нейродерміт з переважним
ураженням шкіри нижніх кінцівок.

Визначені диференційовані показання до застосування антиоксидантних і
ангіотропних препаратів у комплексній терапії хворих на екзему та
нейродерміт, клініко-лабораторні методи оцінки ефективності
запропонованої терапії з наступною диспансеризацією, спрямовану на
попередження рецидивів захворювання.

Розроблена методика статистично вірогідно забезпечує зменшення термінів
лікування в середньому на 3-4 дні, нормалізуючи показники ПОЛ,
мікроциркуляції і гемодинаміки, оксигенації шкіри, сприяючи зниженню
частоти рецидивів у порівнянні з традиційними методами лікування.
Запропоновано диспансерне спостереження за хворими на екзему та
нейродерміт з переважним ураженням шкіри нижніх кінцівок

Результати роботи запроваджені в лікувальний процес обласних і міських
шкірно-венерологічних диспансерів м.Запоріжжя, Дніпропетровська,
Донецька, Сум, Черкас; у навчальні процеси дерматовенерологічних кафедр
університетів, академій м.Дніпропетровська, Запоріжжя,
Івано-Франківська, Сум.

За матеріалами дисертації складений і виданий інформаційний листок
“Комплексна терапія хворих на екзему та нейродерміт з переважним
ураженням шкіри нижніх кінцівок” (протокол №2 від 25.09.2003 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертантом самостійно складена і виконана
програма роботи, проведено клініко-лабораторне обстеження хворих, аналіз
і статистична обробка результатів досліджень, зроблені обґрунтовані
висновки, написані усі розділи дисертації.

Апробація роботи. Основні положення дисертації були повідомлені й
обговорені на конференції дерматовенерологів і косметологів у жовтні
2002 року, (м.Донецьк), науково-практичних конференціях асоціації
дерматовенерологів і косметологів Днепропетровської і Запорізької
областей (2001- 2002 рр.).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 9 наукових праць, з
них 6 – у наукових виданнях, рекомендованих ВАК України (5 – у
моноавторстві),1 тези доповідей, 1 інформаційний лист.

Обсяг і структура дисертації. Дисертаційна робота складається з вступу,
огляду літератури, основної частини, аналізу й узагальнення отриманих
результатів, висновків, списку літератури. Робота викладена на 114
сторінках машинописного тексту, ілюстрована 1 малюнком, містить 3
формули, 25 таблиць із них 3 займають цілу сторінку. Огляд літератури
містить 129 вітчизняних і 57 іноземних джерел.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи дослідження. Нами було проведено комплексне
клініко-лабораторне обстеження 138 на екзему і нейродерміт з переважним
ураженням шкіри нижніх кінцівок у віці 20-50 років.

Усім хворим до і після лікування проводилось комплексне
клініко-лабораторне обстеження. Хворим призначалися загальні обстеження
крові та сечі, крові на цукор, РЗК з трепонемним і кардіоліпіновим
антигенами, крові на ВІЛ, калу на яйця глистів. Для оцінки структурних і
функціональних змін судин нижньої кінцівки використовували транскутанне
визначення вмісту кисню у капілярах шкіри гомілок, біомікроскопію судин
кон’юнктиви очного яблука, капіляроскопію, реовазографію пальців верхніх
і нижніх кінцівок. Також проводили дослідження ПОЛ методом
спектрофотометрії за методикою Л.І.Андрєєвої із співавт (1988).

Результати роботи та їх обговорення. Під спостереженням знаходилося 78
хворих на мікробну екзему і 60 на обмежений нейродерміт з переважним
ураженням шкіри нижніх кінцівок. З 78 хворих на мікробну екзему жінок
було 41 (52,5 % ), чоловіків- 37 (47,5 % ) у віці переважно 20-50 років.
Із 60 хворих на обмежений нейродерміт жінок було 28(46%), чоловіків –
32(54%) у віці 21-45 років. Тривалість захворювання складала 2-6 років.
У переважної кількості хворих екзема розвивалася у віці 21-40 років.
Серед факторів, що сприяють розвитку захворювання, слід зазначити
психоемоційні, аліментарні фактори, прийом лікарських препаратів,
використання миючих засобів, контакт з хімічними речовинами, травми і
операції, шкірні захворювання.

Паратравматична екзема (варікозна) діагностована у 14 пацієнтів, екзема,
етіологічно пов’язана з мікозом, – у 18, мікробна екзема без попередніх
провокуючих факторів – у 18. Мікробна екзема за клінічними проявами і
перебігом відповідала загальноприйнятим уявленням про цю форму
дерматозу.

У 58 хворих дермографізм був червоний, у 20 – змішаний. Як правило,
загострення екземи починалося в осінньо-зимовий період року. З
перенесених захворювань найчастіше вказували на дитячі інфекції,
застудні захворювання, хвороби легень, операції і травми. Із супутніх
захворювань діагностовані артеріальна гіпертонія, хвороби нирок,
бронхіти і бронхіальна астма. У 18 хворих діагностований мікоз ступнів і
оніхомікоз, у 14 – варікозний симптомокомплекс. 46 хворих скаржилися на
емоційну лабільність, неадекватність реакцій, пітливість, поганий сон,
похолодання нижніх кінцівок. У 13 хворих встановлені осередки хронічної
інфекції (тонзиліт, отит, холецистит, ураження зубів і ін.).

Із 60 хворих на обмежений нейродерміт жінок було 28(46%), чоловіків –
32(54%) у віці, переважно, 21-45років (76,6%). Тривалість захворювання
становила від 1 року до 5 років і більше. Покращання шкірного процесу
наставало в літній період року. У 20(34%) хворих не відзначалося
сезонності у перебігу нейродерміту. 13(22%) хворих на нейродерміт
вказували на шкірні алергічні процеси у минулому. 15(26%) хворих
відзначали загострення шкірного процесу після порушення дієтичних
обмежень. Із супутніх захворювань у 6 (10%) хворих виявили хвороби
шлунково-кишкового тракту (ШКТ), у 6 (10%) – хронічні захворювання
легень, цукровий діабет і глистову інвазію, у 6 (10%) – мікоз ступнів. У
18 (30%) хворих на нейродерміт із супутніх алергічних процесів виявлена
кропивниця, бронхіальна астма, алергічний риніт, бронхіт, атопічний
дерматит, кон’юнктивіт.

Клінічна картина обмеженого нейродерміту була тривалою, без будь-яких
особливостей. У 86% хворих виявлявся білий дермографізм. З перенесених
захворювань переважали дитячі інфекції, застудні захворювання, хвороби
ШКТ і мікоз ступнів.

Напруга кисню в артеріальній крові шкіри ступнів у здорових людей в
середньому склала 9,86 ± 0,3 кПа, а у хворих на екзему – 5,06 ±0,42 кПа
на здоровій шкірі і 4,12±0,1кПа – в осередках ураження, а у хворих на
нейродерміт – 3,12 ±0,28 і 2,42 ±0,08 кПа, що було статистично вірогідно
(р0,05). У хворих основної групи, що отримували запропоновані
нами препарати, кісневий потенціал підвищувався до 7,28+0,24 кПа і
4,9±0,12 кПа відповідно, що було статистично вірогідно (рfF j ? ae e o . E E .j?ae D F ? e T!¤%ooiiooiaUeUeOUeUeUeE1/41/41/41/4° ? ??????? ??? ??????? O Oe O e O ??????? ???????????При екземі та нейродерміті із супутньою патологією після лікування залишалася нерівномірність діаметра артеріол, розрідження капілярної мережі. Судинний показник тримався на рівні 7,6 ±1,1 бала. Гемореологічні зміни у хворих цієї групи також відзначалися стійкістю. Як і раніше констатувалася грубозерниста агрегація у венулах і капілярах, уповільнення кровопотоку у венулах. Таким чином, після лікування з застосуванням запропонованих нами коригуючих препаратів, відзначалася нормалізація гемодинаміки і мікроциркуляції, з поліпшенням параметрів периферичного кровообігу, трофіки шкіри, обмінних процесів, що сприяло більш швидкому регресу клінічних проявів дерматозів. Однак дані досліджень після лікування ще не досягали рівня показників у здорових людей, що в майбутньому може сприяти розвитку рецидиву екземи і нейродерміту, особливо у пацієнтів із супутньою патологією. Визначення інтенсивності ПОЛ було проведено у 78 хворих на екзему і у 60 - на нейродерміт. У 20 осіб контрольної групи вміст ДК і ТК становив у плазмі крові, відповідно, 2.72 ±0.11 і 1.22 ±0.06, в еритроцитах - 0.53 ±0.02 і 0.18±0.07; рівень МДА у плазмі становив 0.50 ±0.01 мкм/мол і в еритроцитах 0.31 ±0.009; активність СОД в плазмі склала 160,4+3,26 од. Звертає на себе увагу залежність ПОЛ від тяжкості перебігу шкірного процесу. Якщо у хворих з відносно сприятливим перебігом нейродерміту підвищення середніх рівнів ДК у плазмі крові, у порівнянні з показниками у здорових людей, було в 1,7 рази, ДК еритроцитів - у 1,9 разів, ТК плазми – у 2,1 рази, ТК еритроцитів - у 3,2 рази, МДА плазми - у 2,4 рази, МДА еритроцитів- у 1,9 рази, а зниження активності СОД - у 1,2 рази, то у хворих з важким перебігом дерматозу, відповідно - 2,8 рази; у 3,1 рази; у 3,6 рази; у 5,1 рази; у 4,6 рази; у 4,5 рази; у 1,7 рази. Розходження показників виявилися статистично достовірними (р

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020