Формування пізнавальної активності студентів медичного коледжу в процесі вивчення природничо-наукових дисциплін (автореферат)

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ГНАТЮКА

Темерівська Тетяна Георгіївна

УДК 377. 6: 50

Формування пізнавальної активності студентів медичного коледжу в процесі
вивчення природничо-наукових дисциплін

13.00.04 – теорія і методика професійної освіти

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Тернопіль – 2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Тернопільському національному педагогічному
університеті імені Володимира Гнатюка, Міністерство освіти і науки
України.

Науковий керівник: кандидат педагогічних наук, доцент

ЧАЙКА Володимир Мирославович Тернопільський національний університет
імені Володимира Гнатюка, директор Інституту педагогіки і психології.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор

СТЕПАНЮК Алла Василівна, Тернопільський національний

педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, завідувач, кафедри
методики викладання біології;

кандидат педагогічних наук, доцент

СУШАНКО Віктор Володимирович, Чернівецький національний університет
імені Юрія Федьковича, завідувач науково-методичної лабораторії якості
підготовки фахівців.

Провідна установа: Вінницький державний педагогічний університет імені
Михайла Коцюбинського, кафедра теорії і методики професійного навчання,
Міністерство освіти і науки України, м. Вінниця.

Захист відбудеться 24 грудня 2004 року о 14.30 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 58.053.01. у Тернопільському національному
педагогічному університеті імені Володимира Гнатюка за адресою: 46027,
м. Тернопіль, вул. М. Кривоноса 2, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Тернопільського державного
педагогічного університету імені Володимира Гнатюка за адресою: 46027,
м. Тернопіль, вул. М. Кривоноса 2.

Автореферат розіслано 23 листопада 2004 року.

В. о. вченого секретаря

спеціалізованої вченої ради Й.М.Гушулей

Загальна характеристика роботи

Актуальність і доцільність дослідження. Зростання вимог до якості
підготовки фахівців з вищою, у тому числі медичною, освітою ставить
перед педагогічною наукою завдання створити ефективні дидактичні
системи, які базуються на застосуванні видів, технологій, форм і методів
навчання, які забезпечують інтенсивне залучення студентів до процесу
оволодіння системою знань, формування вмінь і навичок. На цій основі
можна суттєво підвищити рівень самостійної творчої пізнавальної
діяльності фахівців, створити умови для більш повного і ефективного
розвитку особистості майбутнього фахівця.

Специфіка підготовки студентів у медичному коледжі обумовлена цілями й
особливостями їх майбутньої професійної діяльності, необхідністю
здійснювати важливі функції (узагальнювати дані про пацієнта, стан його
здоров’я, ставити сестринський діагноз і відповідно до нього складати
план лікувальних дій і маніпуляцій, оцінювати його результати,
коригувати сестринський діагноз відповідно до динаміки стану здоров’я
пацієнта, діяти не за шаблоном дослідження, а осмислено, аналізувати
результати своєї роботи, самооцінки хворим свого стану тощо). Це може
успішно реалізовуватися лише за умови, коли в основі підготовки фахівців
у медичному коледжі є логіка розвитку і розгортання системи професійної
діяльності.

Проблеми розвитку та формування творчої особистості, активізації
пізнавальної діяльності у процесі навчання знайшли відображення ще у
працях філософів Аристотеля, Сократа, Платона, педагогів-класиків
І. Гербарта, А. Дістервега, Я. Коменського, І. Пестелоцці, Г. Сковороди,
В.Сухомлинського, К.Ушинського. Проблемам технологічного підходу у
навчанні, удосконалення навчального процесу в сучасній вищій школі
присвячені праці А. Алексюка, С. Архангельського, Ю. Бабанського,
В. Бондаря, В. Вергасова, А. Глузмана, В. Козакова, Н. Ничкало,
В. Сагарди, С.Сисоєвої, М. Ярмаченка. Питання структурування змісту
навчального матеріалу і діяльності в процесі навчання висвітлено в
дослідженнях В. Беспалько, В. Галузинського, Л. Дольнікової,
Б. Коротяєва, В. Карпова, М. Катханова, М. Коломойця, С. Кушнірука,
І. Підласого, В. Пішака, О. Савченко, І. Сидорчука.

За останні роки різні підходи до розв’язання проблеми формування
пізнавальної самостійності та активності в дисертаційних дослідженнях
розглядали Т. Алєксєєнко, А. Аврамчук, С. Головань, Н. Дидусь, С. Кашин,
С. Кушнірук, Т. Лазарєва, Н. Литвиненко, С. Марченко, Р. Олійник,
Г. Остапенко, Л. Райко, В. Тюріна.

Аналіз практики підготовки фахівців у медичних вищих навчальних закладах
(ВНЗ) переконує в недостатній ефективності традиційного типу навчання
щодо підвищення якості підготовки спеціалістів через притаманний йому
інформаційно-догматичний метод організації викладання. Суперечності між
вимогами, що постають перед фахівцями в сучасних умовах, та рівнем їх
готовності до професійної діяльності, між потребою особистості в освіті
та можливостями освіти задовольнити цю потребу, вимагають утвердження
нових підходів до організації навчального процесу в медичних ВНЗ.
Протягом тривалого часу незмінною у вітчизняній системі медичної освіти
залишалась мета – підготувати медичного фахівця для виконання різних
допоміжних медичних функцій, який володіє чітко відпрацьованими
медико-технологічними навичками, є помічником лікаря, працює під його
контролем та за його вказівками.

Таким чином, традиційне уявлення про медичного фахівця молодшої ланки
суперечить вимогам сучасності. Зростання вимог до якості підготовки
спеціалістів у вищій медичній школі цілком стосується і професійної
підготовки молодших медичних фахівців (медичних сестер, фельдшерів,
акушерок), які часто першими (особливо в селах) безпосередньо стикаються
у своїй професійній діяльності з хворою людиною. Від рівня
підготовленості медичного персоналу до здійснення професійної діяльності
залежить якість виконання всіх призначень лікаря, лікувальних процедур
та маніпуляцій, і загалом – ефективність лікування, а іноді й життя
людини.

Новий глобальний підхід до охорони здоров’я населення, який базується на
принципах первинної медико-санітарної допомоги вимагає переосмислити
роль молодшого медичного працівника, який перебуваючи у сфері первинного
контакту з населенням, може, за умови відповідної підготовки, активно
впливати на формування в нього здорового способу життя, усвідомлення
обов’язків, орієнтованих не тільки на хворобу, але і на профілактику
захворювання, збереження та зміцнення індивідуального та громадського
здоров’я. Це вимагає переглянути і переорієнтувати зміст медичної
освіти.

Результати аналізу наукових джерел свідчать, що в Україні проблема
підготовки майбутнього медичного фахівця до здійснення самостійної
професійної діяльності досліджена недостатньо. Відомі праці з питань
організації навчальної роботи в медичних коледжах (Л. Дольнікова,
Г. Матвійченко, В. Пінькас, М. Трегубенко), виховної роботи (Х. Мазепа),
використання комп’ютерних технологій (Л. Артемчик, І. Булах).
Дисертаційних досліджень з проблеми формування пізнавальної активності
студентів медичних училищ і коледжів немає.

Актуальність проблеми, її недостатня наукова розробка та потреби
практики визначили тему дисертаційного дослідження – “Формування
пізнавальної активності студентів медичного коледжу в процесі вивчення
природничо-наукових дисциплін”.

Зв’язок дисертаційного дослідження з науковими програмами, планами,
темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до плану
науково-дослідної роботи Тернопільського національного педагогічного
університету ім. В.Гнатюка і є складовою комплексної теми “Нові
технології навчання в системі природничих дисциплін” (№ 0196U012548).

Тема дисертаційної роботи затверджена вченою радою ТНПУ ім. В. Гнатюка
(протокол № 7 від 2.03.2004р.) та узгоджена у Раді з координації
наукових досліджень у галузі педагогіки та психології АПН України
(протокол № 4 від 28 квітня 2004р.).

Об’єкт дослідження – пізнавальна активність студентів медичного коледжу
як складова їх професійної підготовки.

Предмет дослідження – технологія формування пізнавальної активності
студентів медичного коледжу в процесі вивчення природничо-наукових
дисциплін.

Мета дослідження – розробити, теоретично обґрунтувати і експериментально
перевірити технологію формування пізнавальної активності студентів
медичного коледжу в процесі вивчення природничо-наукових дисциплін.

Гіпотеза дослідження. Ефективне формування пізнавальної активності
студентів медичного коледжу в процесі вивчення природничо-наукових
дисциплін можливе в умовах дидактичного комплексу занять, який
забезпечує:

створення єдиного навчального середовища з такими видами
навчально-пізнавальної діяльності студентів, які необхідні для
підвищення продуктивних рівнів пізнавальної активності;

цілеспрямоване формування інтегративних якостей пізнавальної активності
(пізнавальної ініціативи, змістової і організаційної пізнавальної
самостійності), що забезпечить оволодіння специфічними для медичного
працівника технологічними знаннями, навичками та вміннями;

реалізацію різнорівневого рейтингового контролю знань студентів на всіх
етапах навчально-пізнавальної діяльності студентів, у її основних видах.

Концептуальна ідея дослідження полягає у тому, що вивчення
природничо-наукових дисциплін у медичному коледжі не забезпечує
формування у студентів достатнього рівня пізнавальної активності. Це
знижує загальний рівень їх професійної підготовки. Оволодіння знаннями
з кожної теми завершується на рівні розуміння і застосування в типових
умовах. Ураховуючи реальні потреби вищої медичної школи, доцільно
тематично структурувати зміст окремих занять у їх дидактичні комплекси,
що створює умови для більш активної і продуктивної самостійної
пізнавальної діяльності студентів і формування на цій основі
пошуково-творчих рівнів пізнавальної активності.

Завдання дослідження відповідно до мети та гіпотези такі:

1. Визначити сутність, критерії і рівні сформованості пізнавальної
активності студентів медичного коледжу в процесі вивчення
природничо-наукових дисциплін.

2. Обґрунтувати організаційно-педагогічні умови формування пізнавальної
активності.

3. Розробити модель і технологію формування пізнавальної активності
студентів медичного коледжу під час вивчення природничо-наукових
дисциплін.

4. Експериментально перевірити технологію формування пізнавальної
активності студентів медичного коледжу.

Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань та перевірки
гіпотези було розроблено програму дослідження, у якій передбачено
використання комплексу взаємопов’язаних методів: аналіз, порівняння,
класифікація і узагальнення наукової інформації з проблеми дослідження;
педагогічне моделювання для прогнозування умов ефективного формування
пізнавальної активності, узгодження навчальної діяльності з
критеріально-контрольною; спостереження, бесіди, анкетування і експертна
оцінка для констатації стану предмета дослідження та діагностики процесу
формування інтегративних якостей пізнавальної активності студентів;
методи критеріального аналізу і математичної статистики для визначення
якісних і кількісних показників сформованості пізнавальної активності
студентів.

Теоретико-методологічною основою дослідження є основні ідеї сучасних
концепцій навчання (цілісність, системність, єдність теорії і практики,
забезпечення об’єктивності і соціального прогресу), законодавчі та
нормативні документи з проблем вищої, у т.ч. медичної освіти, а також
фундаментальні дослідження А. Алексюка, С. Архангельського,
Ю. Бабанського, В. Беcпалько, Б. Блума, В. Бондаря, І. Булах,
С. Гончаренка, І. Зязюна, В. Кларіна, В. Козакова, Н. Ничкало,
І. Підласого, П. Підкасистого, В. Пішака, О. Савченко, Н. Тализіної.

Експериментальна база дослідження. Дослідницько-експериментальна робота
здійснювалася на базі Чернівецького медичного коледжу Буковинської
державної медичної академії, Львівського медичного коледжу, а також
Кам’янець-Подільського медичного училища. Дослідженням було охоплено 432
студенти та 22 викладачі медичних навчальних закладів. Воно проводилося
у три етапи.

На першому етапі (1996-1997 рр.) на основі аналізу літератури,
нормативних документів, досвіду роботи та результатів констатуючого
зрізу виявлено стан досліджуваної проблеми та основні педагогічні
суперечності, що мають місце в системі підготовки медичних фахівців;
визначено концептуальну ідею, шляхи та методи її реалізації; розроблено
логіку педагогічного дослідження; сформульовано робочу гіпотезу і
завдання дослідження.

На другому етапі (1998-2000 рр.) на основі проведеного аналізу визначено
критерії для виявлення рівнів сформованості пізнавальної активності;
теоретично обґрунтовано основні організаційно-педагогічні умови її
формування у студентів медичного коледжу; створено наукову базу для
розробки методики формуючого етапу педагогічного експерименту.

На третьому етапі (2001-2004 рр.) розроблено і обґрунтовано
експериментальну технологію формування пізнавальної активності та
кваліметричне забезпечення експериментального дослідження. Проведено
камерний, а потім формуючий педагогічний експеримент. Здійснено
статистичну обробку результатів експерименту, визначено ступінь
коректності результатів дослідження, сформульовано висновки і практичні
рекомендації.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше на основі
особистісно-діяльнісного і системного підходів (моделі) розроблено і
науково обґрунтовано технологію формування пізнавальної активності
студентів медичного коледжу в процесі вивчення природничо-наукових
дисциплін (мета, завдання, зміст, принципи, стимулююча діяльність
педагога, організаційно-педагогічні умови, результати
навчально-пізнавальної діяльності студента), в основі якої – створення
інваріантів структури дидактичного комплексу занять, який
характеризується цілеспрямованістю, відносною самостійністю, цілісністю,
циклічністю, керованістю; дістали подальшого розвитку
організаційно-педагогічні умови формування пізнавальної активності
студентів у навчальному процесі медичного коледжу (забезпечення
системно-діяльнісного підходу до організації вивчення
природничо-наукових дисциплін; застосування професійно-орієнтованих
проблемних завдань, задач, ситуацій; запровадження елементів
тьюторського та ігрового навчання, різнорівневого рейтингового контролю;
забезпечення домінантної ролі практичних методів навчання у їх поєднанні
з словесно-логічними та наочними способами передачі та засвоєння
інформації); уточнено критерії для визначення рівнів сформованості
пізнавальної активності студентів медичних ВНЗ І–ІІ рівня акредитації
(цілісність, продуктивність, стійкість та професійна спрямованість
пізнавальної активності).

Практичне значення одержаних результатів дослідження. Розроблено та
впроваджено дидактичний комплекс занять (професійно-орієнтовані
проблемні завдання, задачі, ситуації, поради з організації тьюторського
та ігрового навчання) у процесі вивчення природничо-наукових дисциплін,
а саме: “Мікробіологія з основами імунології”, “Медична генетика” для
спеціальностей “сестринська справа”, “лікувальна справа”, “акушерська
справа”; практичні рекомендації щодо формування пізнавальної активності
студентів можуть використовуватися в навчальному процесі медичних
закладів І–ІІ рівня акредитації.

Особистий внесок. Отримані наукові результати, що виносяться на захист,
є особистим доробком дисертантки. У спільній праці із І. Сидорчуком
автору належить розробка дидактичного комплексу занять з “Мікробіології
з основами імунології”. У спільній праці з В. Чайкою автором
представлено технологію формування пізнавальної активності.

Вірогідність результатів дослідження забезпечувалася методологічно
обґрунтованими підходами до дослідницького процесу формування
пізнавальної активності, системою критеріїв, рівнів і методів,
адекватних предметові, меті і завданням дослідження, а також
репрезентативністю вибірки, кількісним та якісним аналізом результатів,
експериментальним підтвердженням наукових висновків дослідження.

Апробація результатів дослідження. Основні положення і результати
дослідження обговорювались і були позитивно оцінені на засіданнях
методичної ради Буковинської державної медичної академії, кафедри
педагогіки Тернопільського національного педагогічного університету
імені Володимира Гнатюка, на міжнародних і всеукраїнських
науково-методичних і науково-практичних конференціях, а саме:
“Професіоналізм педагогічних кадрів: сучасні підходи, концепції, досвід”
(Ніжин, 2002р.); “Психолого-педагогічні проблеми підвищення якості
підготовки педагогічних кадрів у ВНЗ: стан, проблеми, перспективи”
(Чернівці, 2003р.); “78 підсумкова наукова конференція студентів і
молодих учених з міжнародною участю” (Медакадемія, Чернівці, 2004р.).
Апробація також здійснювалась у процесі експериментального навчання
студентів відділення “сестринська справа” Чернівецького медичного
коледжу Буковинської державної медичної академії.

Упровадження результатів дослідження. Отримані результати впроваджено в
навчальний процес Чернівецького медичного коледжу Буковинської державної
медичної академії (довідка № 100/01.4 від 15.07.04.), Львівського
медичного коледжу (довідка № 01-12/302 від 06.07.04),
Кам’янець-Подільського медичного училища (довідка № 42 від 12.04.03.),
Рівненського медичного коледжу (довідка № 253 від 16.07.04.).

Публікації. Основні положення та висновки дисертації висвітлено в 10
наукових і методичних працях, з них 8 одноосібних (7 статей опубліковано
в наукових фахових виданнях, 3 – у збірниках матеріалів конференції).

Структура і об’єм дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу,
трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Обсяг
основного тексту становить 194 сторінки. Список літератури має 282
найменування, у т.ч. іноземною мовою 5. Робота містить 15 таблиць, 11
рисунків, 4 графіки, 8 гістограм.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми дослідження, визначено його
об’єкт, предмет, мету; сформульовано гіпотезу й основні завдання;
розкрито новизну і практичне значення; подано інформацію про апробацію
та впровадження результатів; визначено структуру дисертації.

У першому розділі “Формування пізнавальної активності студентів вищих
медичних навчальних закладів І-ІІ рівня акредитації як педагогічна
проблема” проаналізовано різні підходи до визначення змісту поняття
“пізнавальна активність”, виявлено її інтегративні якості у структурі
навчально-пізнавальної діяльності; вивчено стан сформованості
пізнавальної активності студентів медичних коледжів, з’ясовано причини
їх недостатньої професійної підготовки.

Розвиток феномена “активність” у теорії та практиці освіти має складний
шлях: від активності у догматично-репродуктивній діяльності до
пошуково-творчої активності. Різні підходи до дослідження структури
особистості зумовили відповідно два підходи до розробки проблеми
активності як психолого-педагогічної категорії, а саме: діяльнісний та
особистісний. У першому охарактеризовано активність у контексті
діяльності, а в другому – активність як якість особистості. Вони
свідчать про природу самого явища як складної, інтегративної,
багаторівневої властивості суб’єкта діяльності. Охарактеризовано два
види прояву активності: зовнішня (моторна) та внутрішня (розумова).
Прояв активності у процесі пізнання і навчання є пізнавальною і
навчальною активністю.

Узагальнено різні погляди щодо визначення компонентного складу
пізнавальної активності. Відповідно до результатів теоретичних міркувань
(Т. Алєксєєнко, М. Голованя, Г. Остапенко та ін.) її характеризують як
складну системну властивість суб’єкта, що інтегрує важливі якісні
характеристики типового для нього прояву пізнавальної активності у
єдності її мотиваційного (потреби, інтереси, ціннісні орієнтації,
установки тощо), інформаційного (сприйняття матеріалу, зв’язок відомого
з невідомим, актуалізація матеріалу) та операційного (репродуктивні,
стандартизовані, пошукові, творчі дії) компонентів. Такий підхід
відображає сутність пізнавальної активності і в процесі професійного
навчання.

Ураховуючи особливості навчально-пізнавальної діяльності студентів
медичного коледжу, під пізнавальною активністю ми розуміємо складну
систему професійно-орієнтованих якостей суб’єкта, що інтегрує основні
взаємопов’язані компоненти (пізнавальний інтерес, пізнавальну
ініціативу, пізнавальну самостійність, повноту та мобільність знань,
навичок та вмінь) як результат прояву активності.

Пізнавальна ініціатива має прояв у прагненні знаходити і виконувати нові
задачі і завдання щодо ефективного вирішення клінічних ситуацій і
виконання медичних процедур без допомоги викладача; у прагненні
самостійно вирішувати складні медико-санітарні і соціально-психологічні
проблеми, ураховуючи характер захворювання та анатомо-фізіологічні
особливості організму пацієнта.

Пізнавальна самостійність студента медичного коледжу проявляється у
сформованості умінь самостійно визначати зміст своєї
навчально-пізнавальної діяльності, виконувати медичні процедури та
маніпуляції, проводити в межах своєї компетентності обстеження і
надавати першу медичну допомогу.

Повноту знань ми розуміємо у широкому аспекті, як комплекс теоретичних і
практичних знань та вмінь їх застосовувати в стандартних умовах
професійної діяльності. Мобільність знань передбачає інформаційну
готовність до застосування знань в нових умовах.

Наявність структурно-функціональних взаємозв’язків між компонентами
структури пізнавальної активності дає підстави зробити висновок про
цілісність процесу формування пізнавальної активності як умови її
ефективності. Також, це свідчить про необхідність комплексного і
різнорівневого підходу до розробки критеріїв процесу формування
пізнавальної активності студентів медичного коледжу і оцінки її
сформованості через навчальні досягнення студентів, прояв знань, навичок
та вмінь.

Специфіка вивчення природничо-наукових дисциплін у медичному коледжі
полягає в розвитку клінічного мислення в майбутніх спеціалістів-медиків,
що започатковується у вивченні таких фундаментальних або
природничо-наукових дисциплін, як нормальна анатомія і фізіологія,
патологічна анатомія і фізіологія, мікробіологія, медична генетика,
фармакологія, латинська мова. В основних цілях під час їх вивчення
передбачено інтенсивний розвиток пізнавальних процесів: пам’яті,
мислення, спостережливості, суджень. Знання з природничо-наукових
дисциплін використовуються при встановленні діагнозу в хворого
відповідно до всього комплексу даних пацієнта, забезпечують правильний
вибір методів обстеження, лікування. Вони є основою вивчення клінічних
дисциплін.

Для визначення ступеня відповідності навчального процесу в медичному
училищі та коледжі сучасним вимогам протягом 2000-2001 навчального року
в чотирьох медичних ВНЗ І-ІІ рівня акредитації проведено анкетування
викладачів і студентів, спостереження й аналіз різних форм організації
навчання, продуктів діяльності студентів Чернівецького медичного коледжу
Буковинської державної медичної академії, Львівського медичного коледжу,
Новоселицького медичного училища Буковинської державної медичної
академії, Кам’янець-Подільського медичного училища Хмельницької області.
Всього у діагностичному процесі взяли участь 52 викладачі
загальномедичних і клінічних дисциплін та 624 студенти, які вивчали
природничо-наукові дисципліни. Під час організації цього етапу
дослідження сформованість пізнавальної активності ми розглядали не як
самоціль, а як умову успішного оволодіння системою наукових професійних
знань, умінь та навичок, які б характеризували рівень розвитку
особистості студента.

Як свідчать результати констатуючого етапу експерименту, основними
причинами недостатнього рівня сформованості пізнавальної активності,
зокрема і професійної підготовки медичних сестер, у цілому є: низький
професійний і соціальний статус медичної сестри; низький рівень
підготовки і відсутність перспектив професійного росту; недооцінка
значущості наукових принципів і вимог до організації і управління
сестринською діяльністю; недостатнє використання кращих надбань
зарубіжного досвіду; низький рівень фундаментальної підготовки з
медико-біологічних і клінічних дисциплін; слабке впровадження в
навчальний процес нових освітніх технологій, передового досвіду,
пошукових і дослідницьких методів навчання; слабка міжпредметна
інтеграція природничо-наукових і клінічних дисциплін; недостатня
організація самостійної роботи студентів; низький рівень
матеріально-технічного і методичного забезпечення навчального процесу.

У другому розділі “Наукові основи формування пізнавальної активності
студентів медичного коледжу в процесі вивчення природничо-наукових
дисциплін” визначено показники, критерії і рівні сформованості
пізнавальної активності, особливості й організаційно-педагогічні умови
її формування, розроблено модель цього процесу з графічним еквівалентом.

Спираючись на результати теоретичного аналізу, враховуючи особливості
навчально-пізнавальної діяльності студентів медичного коледжу, виходячи
із цілей і гіпотези дослідження, розробленої системи методів
педагогічного дослідження для виміру і оцінювання рівнів сформованості
пізнавальної активності студентів медичного коледжу в процесі вивчення
природничо-наукових дисциплін, визначено такі основні критерії:
цілісність пізнавальної активності, її продуктивність, стійкість,
професійна спрямованість.

За допомогою критерію “цілісність пізнавальної активності”
характеризують ступінь сформованості пізнавальної активності: догматична
(примусова) активність; репродуктивна; обмежено-пошукова;
суб’єктивно-творча.

“Продуктивність пізнавальної активності” використано для оцінки таких
рівнів навчально-пізнавальної діяльності: допрофесійно-ознайомчий;
копіювальний; трансформуючий; пошуковий.

“Стійкість пізнавальної активності” вимірюється у відсотках і свідчить
про стійкість пізнавальної активності на продуктивних рівнях. Критерій
слугує для визначення чотирьох рівнів пізнавальної активності:
нестійкий, відносно стійкий, достатній, стійкий.

“Професійна спрямованість пізнавальної активності” вимірюється ступенем
оптимальності мотиваційного компонента особистості студента медичного
коледжу і характеризує ступінь спрямованості його пізнавальної
активності на навчально-професійну діяльність. За цим критерієм
визначено чотири рівні пізнавальної активності: 1 – низько негативний, 2
– низько позитивний, 3 – відносно високий, 4 – високо позитивний.

Як додаткові критерії використано результати абсолютної успішності,
якість знань і середній бал успішності, що їх показали під час
диференційованих заліків з природничо-наукових дисциплін студенти
контрольних та експериментальних груп.

Встановлено, що формування пізнавальної активності може успішно
здійснюватися при реалізації вимог таких дидактичних принципів:
цілісності, проблемності, неперервності, активності і самодіяльності,
постійної самооцінки результатів навчальної діяльності.

Результати аналізу теорії і практики підготовки фахівців,
організаційно-педагогічних умов і факторів впливу на формування
пізнавальної активності студентів медичного коледжу дали змогу розробити
(рис. 1) модель формування пізнавальної активності студентів медичного
коледжу.

Рис.1. Модель технології формування пізнавальної активності студентів
медичного коледжу

x???aae-

hieV@?

„?`„?

„?]„Oy`„? Модель містить мету, завдання, принципи, основний зміст
вивчення дисциплін, дидактичний комплекс занять. Суб’єктами процесу
професійної підготовки є педагоги і студенти, які відповідно здійснюють
стимулюючу та пізнавальну діяльність у процесі навчання. Структура
пізнавальної активності відображає взаємозв’язки між її основними
компонентами: пізнавальний інтерес, пізнавальна ініціатива, пізнавальна
самостійність, повнота та мобільність знань.

Основним, визначальним компонентом системно-діяльнісної моделі, що
забезпечує формування інтегративних якостей особистості майбутнього
медичного працівника, є технологія формування пізнавальної активності,
яка реалізується в умовах дидактичного комплексу занять і є предметом
формуючого педагогічного експерименту.

У третьому розділі “Технологія формування пізнавальної активності
студентів медичного коледжу та експериментальна перевірка її
ефективності” обґрунтовано експериментальну технологію формування
пізнавальної активності, здійснено порівняльний аналіз результатів
формуючого експерименту.

Концептуально-методичною основою розробленої експериментальної
технології формування пізнавальної активності, яка відрізняє її від
традиційної технології навчання у ВНЗ, є уявлення про процес навчання як
цілісну, циклічно зростаючу за рівнями оволодіння матеріалом систему
активізації внутрішньої та зовнішньої активності студентів; про сутність
дидактичної цілісності процесу засвоєння знань через його завершеність,
про основні моделі повного засвоєння; про технологічний підхід до
навчання.

Під дидактичним комплексом занять (ДКЗ) ми розуміємо об’єднання відносно
самостійних за змістом, пов’язаних єдиною дидактичною метою аудиторних
занять і самостійної роботи студентів, які створюють умови для
досягнення пошуково-творчих рівнів підготовленості студентів і
сформованості пізнавальної активності. ДКЗ розглядається як основна
одиниця дидактичного процесу в навчальному процесі медичного коледжу,
основними ознаками якої є: відносна самостійність, цілеспрямованість,
взаємозв’язок між аудиторною та самостійною роботою студентів усередині
системи, між попередніми та наступними ДКЗ, а також її цілісність,
циклічність і керованість.

В експериментальній технології формування пізнавальної активності
передбачено:

1) чітку розробку та постановку мети цього процесу через діагностику
результатів діяльності студентів. До ієрархії (педагогічної таксономії)
цілей і завдань навчання належить система різнорівневих пізнавальних і
професійно орієнтованих завдань та задач;

2) упорядковану систему методів і прийомів навчання, які забезпечували
пріоритетність самостійної, пошуково-творчої діяльності студентів
медичного коледжу, взаємозв’язок і взаємообумовленість викладання та
учіння, організацію та орієнтацію навчально-пізнавальної діяльності
студентів у ДКЗ на кінцеву дидактичну мету та створення
організаційно-педагогічних умов для успішного формування пізнавальної
активності;

3) професійно-орієнтовану проблемність змісту навчання, реалізацію
різнорівневого підходу до його структурування, урахування динаміки
рівнів самостійної пізнавальної діяльності студентів від репродуктивних
до творчих, і формування на цій основі пошуково-творчих рівнів
інтегративних якостей пізнавальної активності;

4) стимулювання внутрішньої і зовнішньої активності студентів у
структурі дидактичного комплексу занять, підтримка мотиваційної основи
навчальної діяльності, індивідуалізація методики і темпів просування
кожного студента до максимально можливого результату (рівня)
підготовленості та сформованості пізнавальної активності, узгодження
мети і методики контролю з метою і методикою навчання й учіння;
створення умов для переходу в системі занять від суб’єктно-об’єктного до
суб’єкт-суб’єктного навчання.

У формуючому експерименті взяли участь 432 студенти і 22 викладачі.

Експериментальна технологія побудована на матеріалі вивчення навчальних
дисциплін: “Мікробіологія з основами імунології” – 49 навчальних годин
та “Медична генетика” – 45 навчальних годин. Ці дисципліни становлять
основу природничо-наукової підготовки майбутніх медичних сестер,
фельдшерів та акушерок зі спеціальностей “сестринська справа”,
“лікувальна справа”, “акушерська справа”. Аналіз змісту навчальних
програм та багаторічна практика організації навчального процесу в
медичному коледжі дали підстави з усього змісту навчання з кожної
експериментальної дисципліни виділити його окремі цикли.

У процесі реалізації експериментальної технології використано широкий
спектр методів та організаційних форм навчання. Основою для їх вибору
була насамперед дидактична мета комплексу занять, вид заняття, зміст
навчання. Пріоритетними (вони забезпечують упорядкованість самостійної
пізнавальної діяльності студентів) були такі методи і форми навчання, як
проблемні лекції, лекції-індивідуалізації, практичні заняття з
використанням муляжів, фантомів, ситуаційні та рольові ігри, тьюторські
заняття, заняття в малих групах і парах. Особливу увагу в
експериментальній технології приділено організації самостійної роботи,
як основної частини ДКЗ. Підготовка до самостійної пізнавальної
діяльності здійснювалася під час аудиторних занять – лекційних і
практичних, шляхом створення проблем, постановки і вирішення творчих
завдань і задач.

Формування у процесі експерименту практичних умінь майбутньої медичної
сестри становило основу її практичної підготовки у т. ч. і в контрольних
академгрупах. Але в експериментальних, завдяки створеним у ДКЗ умовам,
з’явилися можливості для:

– системного підходу (суть його полягає в послідовно зростаючому за
рівнями формуванні практичних умінь змістового та організаційного
характеру і на цій основі формування пізнавальної активності);

– структурування змісту теоретичного навчання та практичної діяльності
і, внаслідок цього, виділення більше навчального часу для продуктивної
самостійної пізнавальної діяльності студентів, особливо при реалізації
ДКЗ другого та третього типу.

Після камерного етапу дослідження в експериментальну технологію було
внесено такі основні зміни:

підсилено стимулюючу роль лекційних занять, щоб створити необхідну
мотиваційну основу для самостійної пізнавальної діяльності студентів;

удосконалено зміст і структуру тьюторських занять і творчих домашніх
завдань;

введено додаткові показники для поглибленого аналізу продуктивності
навчального процесу, темпу просування студентів до мети навчання.

Статистичну обробку отриманої цифрової інформації, її систематизацію
здійснено, використовуючи комп’ютерну техніку та створену кваліметричну
базу. Результати свідчать про ступінь ефективності експериментальної
технології формування пізнавальної активності в процесі вивчення
природничо-наукових дисциплін (табл. 1).

Дані таблиці 1 отримані як середньоарифметичні значення показників
сформованості пізнавальної активності з кожної навчальної дисципліни.

Таблиця 1

Узагальнені результати статистичної обробки результатів педагогічного
експерименту

Дисцип . Групи Констатуючий етап

експерименту (середньоарифметичне) Завершальний етап

експерименту (середньоарифметичне)

ВМ ЗПМ ЗНМ ЦПА ППА СПА ВМ ЗПМ ЗНМ ЦПА ППА СПА

МБ К 3,44 3,61 4,03 6,24 2,29 28,6 3,58 3,72 3,97 6,36 2,29 30,5

Е 3,41 3,48 3,99 6,09 2,26 29,7 4,08 3,91 3,69 7,87 3,05 72,9

МГГ К 3,43 3,42 4,12 6,08 2,21 28,8 3,60 3,68 4,03 6,25 2,23 29,8

Е 3,42 3,47 4,03 6,07 2,20 27,8 4,12 3,99 3,67 7,78 2,98 73,4

Ср. К 3,44 3,51 4,07 6,16 2,25 28,7 3,59 3,70 4,01 6,30 2,26 29,2

Е 3,42 3,45 4,01 6,08 2,23 28,8 4,10 3,95 3,68 7,82 3,01 73,1

МБ – навчальна дисципліна “мікробіологія” ЦПА – цілісність
пізнавальної активності

МГ–навчальна дисципліна“медичнагенетика” ППА – продуктивність
пізнавальної активності

ВМ – внутрішня мотивація СПА –
стійкість пізнавальної активності

ЗПМ – зовнішня позитивна мотивація

ЗНМ – зовнішня негативна мотивація

Результати критеріального аналізу свідчать, що показники сформованості
пізнавальної активності (мотиваційний компонент) у студентів
експериментальних груп під час вивчення обох дисциплін на завершальному
етапі експерименту стали вищими, ніж у студентів контрольних груп. Так,
наприклад, показники за критерієм „цілісність пізнавальної активності” у
студентів експериментальних академгруп зросли з 6,08 до 7,82 бала,
тобто в 1,29 рази. За таких умов цілісність пізнавальної активності
оцінюється як обмежено-пошукова. Водночас у контрольних групах ці
показники зросли тільки в 1,02 рази, що характеризує активність як
репродуктивну. Продуктивність пізнавальної активності у студентів
експериментальних груп зросла у 1,35 рази і оцінюється як рівень
трансформації. У студентів контрольних груп він зріс лише на 0,5% і
залишився на копіювальному. Це дає підстави стверджувати, що
експериментальна технологія формування пізнавальної активності є більш
ефективною, ніж традиційний навчальний процес вивчення
природничо-наукових дисциплін у медичному коледжі. Ефективному
формуванню пізнавальної активності студентів медичного коледжу сприяло
підвищення якісних характеристик навчального процесу. Зроблений висновок
підтверджується середньоквадратичними значеннями (дисперсією)
результатів навчання, які показали студенти контрольних та
експериментальних груп. Величина дисперсії (() така: (К = 0,236, (Е =
0,119.

Загальні висновки

1. Результати аналізу психолого-педагогічної літератури і практики
підготовки майбутніх фахівців свідчать про те, що недостатня
сформованість пізнавальної активності породжує педагогічну суперечність
між вимогами системи підготовки медичних кадрів і особистості студента
до рівня своєї професійної підготовки та дидактичними можливостями
навчального процесу медичного коледжу задовольнити ці вимоги. Вирішення
цієї суперечності лежить на шляху пошуків більш сприятливих
організаційно-педагогічних умов, технології формування пізнавальної
активності студентів медичного коледжу як одного із основних механізмів
активізації навчальної діяльності студентів.

2. Ураховуючи особливості навчального процесу у медичному коледжі
(універсальність професійної підготовки, практична спрямованість її
змісту) розкрито сутність і структуру пізнавальної активності,
обґрунтовано інтегративну модель пізнавальної активності студентів
медичного коледжу. Під пізнавальною активністю студента медичного
коледжу ми розуміємо складну систему його властивостей, що інтегрує
основні взаємозв’язані для навчально-пізнавальної діяльності студента
компоненти: пізнавальну ініціативу, пізнавальну самостійність, повноту і
мобільність знань.

Пізнавальна ініціатива студента медичного коледжу проявляється у
прагненні самостійно вирішувати складні медико-санітарні і
соціально-психологічні проблеми. Пізнавальна самостійність проявляється
у сформованості вмінь самостійно визначати зміст своєї
навчально-пізнавальної діяльності, планувати, організовувати і без
помилок виконувати медичні процедури та маніпуляції, проводити в межах
своєї компетентності обстеження та надавати медичну допомогу. Повнота
знань характеризується сукупністю всіх знань студента про вивчений
об’єкт відповідно до навчальної програми, мобільність знань – здатність
переносити їх у нові умови професійної сфери діяльності.

3. Сформованість пізнавальної активності вимірюються та оцінюються за
чотирма основними критеріями:

“Цілісність пізнавальної активності” для визначення її чотирьох рівнів:
догматична (примусова), репродуктивна, обмежено-пошукова,
суб’єктивно-творча активність;

“Продуктивність пізнавальної активності” для визначення ступеня
продуктивності пізнавальної активності за чотирма рівнями: І –
допрофесійно-ознайомчий, ІІ –копіювальний, ІІІ – трансформуючий, ІV –
пошуковий рівень;

4. Результати аналізу літератури, досвіду організації
навчально-виховного процесу в медичних навчальних закладах,
констатуючого експерименту дали змогу виявити організаційно-педагогічні
умови формування пізнавальної активності: забезпечення
системно-діяльнісного підходу до організації вивчення
природничо-наукових дисциплін; застосування професійно-орієнтованих
проблемних завдань, задач, ситуацій; запровадження елементів
тьюторського та ігрового навчання, різнорівневого рейтингового контролю;
забезпечення домінантної ролі практичних методів навчання у їх поєднанні
з словесно-логічними та наочними способами передачі та засвоєння
інформації.

5. Розроблено й обґрунтовано модель технології формування пізнавальної
активності студентів медичного коледжу, до якої входять такі компоненти:
мета, завдання, зміст вивчення дисципліни; принципи формування;
мотиваційно-стимулююча діяльність педагога; дидактичний комплекс занять;
критерії та їх показники, які забезпечують вимір і оцінювання
ефективності формування пізнавальної активності у структурі кожного
дидактичного комплексу занять; організаційно-педагогічні умови;
результати навчально- пізнавальної діяльності студентів. Названі вище
компоненти моделі відображають упорядковану сукупність і послідовність
методів і процесів, які забезпечують реалізацію проекту дидактичного
процесу в медичному коледжі та досягнення діагностичного результату

6. Основним компонентом технології формування творчих рівнів
пізнавальної активності студентів є функціонування дидактичного
комплексу занять, який створює умови для переходу від репродуктивного до
пошуково-творчого навчання студентів медичного коледжу. Під дидактичним
комплексом занять ми розуміємо об’єднання відносно самостійних за
змістом, пов’язаних єдиною дидактичною метою аудиторних занять і
самостійної роботи студентів. ДКЗ ми розглядаємо як основну одиницю
дидактичного процесу в навчальному процесі медичного коледжу, яка
забезпечує послідовне формування інтегративних якостей пізнавальної
активності на заданому рівні їх сформованості. Основними ознаками ДКЗ є:
відносна самостійність, цілеспрямованість, взаємозв’язок між заняттями
та самостійною роботою студентів як самостійними елементами системи,
дидактичні зв’язки з попередніми та наступними ДКЗ, а також її
цілісність, циклічність, керованість.

7. У процесі дослідження розроблено й апробовано експериментальну
технологію формування пізнавальної активності студентів медичного
коледжу у процесі вивчення дисциплін природничо-наукового циклу, яка
забезпечила:

створення єдиного навчального середовища (комплексу) з необхідними
видами навчально-пізнавальної діяльності студентів, що зумовили перехід
від репродуктивного до продуктивного навчання і формування на цій основі
продуктивних рівнів пізнавальної активності;

цілеспрямоване формування інтегративних якостей пізнавальної активності
(пізнавальної ініціативи, змістової і організаційної пізнавальної
самостійності), що забезпечило оволодіння специфічними для медичного
працівника технологічними знаннями, навичками та вміннями;

8. Аналіз результатів формуючого етапу експерименту показав, що за всіма
основними критеріями рівні сформованості пізнавальної активності у
студентів експериментальних груп є вищими, ніж у студентів контрольних.
Цілісність пізнавальної активності в експериментальних групах зросла у
1,29 рази і оцінюється як “обмежено-пошукова”, водночас у контрольних
групах вона зросла тільки у 1,02 рази і залишилася репродуктивною.
Продуктивність пізнавальної активності у студентів експериментальних
груп зросла у 1,35 рази і оцінюється як рівень трансформації. У
студентів контрольних груп він зріс лише на 0,5% і залишився на
“копіювальному”. Стійкість пізнавальної активності на продуктивному
рівні у студентів експериментальних груп зросла більше, ніж у 2,5 рази і
оцінюється як “достатня”. У студентів контрольних груп вона зросла, в
середньому, тільки у 1,02 рази і залишилась “не стійкою”. За критерієм
“професійна спрямованість пізнавальної активності” рівень мотиваційного
компонента в респондентів експериментальних груп є значно вищим, ніж у
контрольних, він оцінюється як “високо позитивний”, а у контрольних
групах – рівень залишився “низько негативний”.

Дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми формування пізнавальної
активності студентів медичних училищ і коледжів. Становить певний
науковий і практичний інтерес формування пізнавальної активності
студентів медичного коледжу в процесі вивчення спеціальних (клінічних)
дисциплін на завершальному етапі здобуття базової вищої медичної освіти.

Основні положення дисертаційного дослідження відображено в таких
публікаціях автора:

1. Темерівська Т. Г. Технологічний підхід до професійного навчання //
Науковий вісник Чернівецького національного університету. Серія:
Педагогіка та психологія. – Чернівці. – 2002. – Вип. 137. – С.191-196.

2. Темерівська Т. Г. Педагогічні проблеми організації самостійної роботи
студентів // Збірник матеріалів Всеукраїнської науково-практичної
конференції “Професіоналізм педагогічних кадрів: сучасні підходи,
концепції, досвід”. – Ніжин. – 2002. – С.27-33.

3.Темерівська Т. Г. Проблемне навчання як умова формування пізнавальної
активності студентів медичного училища. // Науковий вісник Чернівецького
національного університету. Серія: Педагогіка та психологія. – Чернівці.
– 2002. – Вип. 152. – С.176-179.

4.Темерівська Т. Г. Різнорівневий підхід до самостійної пізнавальної
діяльності студентів у медичному училищі” // Наукові записки Вінницького
державного педагогічного університету. Серія: Педагогіка та психологія.
– Вінниця. – 2002. – Вип.7. – С.183-186.

5.Темерівська Т. Г. Системний аналіз цілісного процесу навчання
загально медичних дисциплін у медичному училищі // Наукові записки ТНПУ
ім. В. Гнатюка. Сер. Педагогіка. Вип.8. – Тернопіль, 2002. – С.33-36.

6.Темерівська Т. Г. Критерії та рівні сформованості пізнавальної
активності студентів медичного училища // Збірник матеріалів
Всеукраїнської конференції “Психолого-педагогічні проблеми підвищення
якості підготовки педагогічних кадрів у вузі: стан, проблеми,
перспективи” – Науковий вісник Чернівецького національного університету.
Серія: Педагогіка та психологія. – Чернівці. – 2003. – Вип.181. –
С.186-194

7.Темерівська Т. Г. Чайка В. М. Технологія формування інтегративних
якостей пізнавальної активності студентів // Наукові записки ТНПУ
ім. В. Гнатюка. Сер. Педагогіка. Вип.6. – Тернопіль, 2004. – С. 31-35.

8.Темерівська Т. Г. Організаційно-педагогічні умови формування
пізнавальної активності студентів медичного коледжу // Тези 78
підсумкової наукової конференції студентів і молодих учених з
міжнародною участю. – Мед академія. Вип. 5. – Чернівці. 2004. ––
С.139.

9.Темерівська Т. Г., Методичні вказівки до практичних занять з предмету
“Медична генетика” для студентів. – Чернівці: Буковинська державна
медична академія. – 2000. – 73с.

10.Темерівська Т. Г., Сидорчук І. Й. Методичні вказівки до практичних
занять з предмету “Мікробіологія з основами імунології” для студентів. –
Чернівці: Буковинська державна медична академія. – 2000. – 48с.

Темерівська Т. Г. Формування пізнавальної активності студентів медичного
коледжу в процесі вивчення природничо-наукових дисциплін. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за
спеціальністю 13.00.04 – теорія і методика професійної освіти. –
Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира
Гнатюка, Тернопіль, 2004.

Виявлено основні підходи до розкриття змісту поняття “активність”;
розкрито сутність і структуру пізнавальної активності студентів
медичного коледжу, теоретично обґрунтовано модель технології формування
пізнавальної активності, визначено критерії і рівні її сформованості;
обґрунтовано технологію формування пізнавальної активності студентів
медичного коледжу в процесі вивчення природничо-наукових дисциплін, в
основі якої – створення інваріантів структури дидактичних комплексів
занять; визначено організаційно-педагогічні умови формування
пізнавальної активності студентів медичного коледжу; запропоновано
структуру і зміст побудови дидактичних комплексів занять на матеріалі
природничо-наукових дисциплін.

Ключові слова: пізнавальна активність, модель формування пізнавальної
активності, технологія, організаційно-педагогічні умови, дидактичний
комплекс занять, природничо-наукові дисципліни.

Темеривская Т. Г. Формирование познавательной активности студентов
медицинского колледжа в процессе изучения естественнонаучных дисциплин.
– Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата педагогических наук
по специальности 13.00.04 – теория и методика профессионального
образования. – Тернопольский национальный педагогический университет
имени Владимира Гнатюка, Тернополь, 2004.

Выявлены основные подходы к раскрытию содержания понятия “активность”.
Раскрыта сущность познавательной активности. Обоснована структура
познавательной активности студентов медицинского колледжа, которая
включает: познавательную инициативу, познавательную самостоятельность,
полноту и мобильность знаний. Теоретически обоснована модель
технологии формирования познавательной активности, и определены её
критерии и уровни:

“Целостность познавательной активности” определяется четырьмя уровнями:
догматическая (принудительная), репродуктивная, ограниченно-поисковая,
субъективно-творческая активность;

“Продуктивность познавательной активности” для определения степени
продуктивности познавательной активности за четырьмя уровнями:

І – допрофессионально-ознакомительный, ІІ – копировальный, ІІІ –
трансформирующий, ІV – поисковый уровень;

“Стойкость познавательной активности” измеряется в процентах и
свидетельствует о стойкости познавательной активности на продуктивных
уровнях. Критерий служит для определения четырех уровней познавательной
активности: нестойкий, относительно стойкий, достаточный, стойкий;

“Профессиональная направленность познавательной активности” измеряется
степенью оптимальности мотивационного компонента личности студента
медицинского колледжа и характеризует степень направленности его
познавательной активности на учебно-профессиональную деятельность. По
этому критерию определяется четыре уровня познавательной активности: 1 –
низко отрицательный, 2 – низко положительный, 3 – относительно высокий,
4 – высоко положительный.

Обоснована технология формирования познавательной активности студентов
медицинского колледжа в процессе изучения естественнонаучных дисциплин.
В основу положены инварианты структуры дидактического комплекса занятий.
Определены организационно-педагогические условия формирования
познавательной активности студентов медицинского колледжа: основным
условием эффективности формирования творческих уровней познавательной
активности студентов есть функционирование дидактического комплекса
занятий, который создает условия для перехода от репродуктивного к
поисково-творческому обучению студентов медицинского колледжа. Основными
признаками ДКЗ есть: относительная самостоятельность,
целенаправленность, взаимосвязь между занятиями и самостоятельной
роботой студентов как самостоятельными элементами комплекса,
дидактические связи с предыдущими и последующими ДКЗ, а также его
целосность, цикличность, управляемость.

Разработана и обоснована модель технологии формирования познавательной
активности студентов медицинского колледжа, которая реализуется в
условиях дидактических комплексов занятий и обеспечивает
последовательное формирование интегративных качеств познавательной
активности. Предложена структура и содержание построения дидактических
комплексов занятий на материале естественнонаучных дисциплин.

Ключевые слова: познавательная активность, модель формирования
познавательной активности, технология, организационно-педагогические
условия, дидактические комплексы занятий, естественнонаучные дисциплины.

Temerivska T.G.

The formation of the cognitive activity of the students of
medical college during the researching of the
natural–scientific disciplines. – Typescript.

The thesis for candidate’s degree of the pedagogical sciences,
speciality # 13.00.04 – Theory and methods of the vocational
training. – The Volodymyr Hnatyuk Ternopil’ National Pedagogical
University, Ternopil’, 2004.

The main criteria towards the exposition of the content the
word “activity” were found; the essence and structure of the
cognitive activity the students of the medical college were
demonstrated; the model of its creation was theoretically
motivated; the indicators, criteria and the levels of its
formation were determined; the technology of formation of the
cognitive activity the students of the medical college during
the researching of the natural-scientific disciplines in a base
of making invariants of the structure the didactic complex of
classes were motivated; the organizing pedagogical conditions of
the formation the cognitive activity the students of the
medical college were indicated; the structure and the content
of the construction the didactic complex of classes according
to the material of natural-scientific disciplines were proposed.

Key words: cognitive activity, the model of formation the
cognitive activity, technology, didactic complex of the classes,
natural-scientific disciplines.

Підписано до друку 22.11.2004 р. Формат 60х90/16.

Папір друкарський. Друк офсетний.

Ум. друк. арк. 1,0. Обл.-вид. арк. 1,0.

Тираж 100 прим. Зам. № 187.

Віддруковано з оригіналів замовника.

Редакційно-видавничий відділ

Тернопільського національного педагогічного університету імені
Володимира Гнатюка

460027, м. Тернопіль, вул. М. Кривоноса, 2

PAGE 22

Мета, завдання, зміст природничо-наукових дисциплін

Принципи формування пізнавальної активності

Мотиваційно-стимулююча і навчальна діяльність педагога

Організаційно-педагогічні умови формування пізнавальної активності

Дидактичний комплекс занять

Пізнавальна активність (вхідна)

Пізнавальний інтерес та ініціатива

Пізнавальна самостійність

Повнота та мобільність знань

Пізнавальна активність (вихідна)

Структурні компоненти пізнавальної активності

Критерії та їх показники

Результати навчально-пізнавальної діяльності студента медичного коледжу

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter