ІНСТИТУТ ЕНДОКРИНОЛОГІЇ ТА ОБМІНУ РЕЧОВИН ім.В.П.КОМІСАРЕНКА АМН УКРАЇНИ
ВАЦЕБА Андрій Остапович
УДК 616.433-007.213:577.175:322]-008.64-055.5/7
Епідеміологія йододефіцитних захворювань у карпатському регіоні
(14.01.14. – ендокринологія)
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук
Київ – 2004
Дисертацією є рукопис
Робота виконана в Буковинській державній медичній академії та
Івано-Франківській обласній клінічній лікарні
Науковий керівник:
Доктор медичних наук, професор Паньків Володимир Іванович, Буковинська
державна медична академія, професор кафедри клінічної імунології,
алергології та ендокринології
Офіційні опоненти:
Доктор медичних наук, професор, член-кореспондент АМН України Епштейн
Овсій Володимирович, Інститут ендокринології та обміну речовин ім.
В.П.Комісаренка АМН України, завідувач лабораторії функціональної
діагностики
Доктор медичних наук, професор Швед Микола Іванович, Тернопільська
державна медична академія ім.І.Я.Горбачевського МОЗ України, завідувач
кафедри факультетської терапії з курсом ендокринології
Провідна установа:
Інститут проблем ендокринної патології ім.В.Я.Данилевського АМН України,
відділ клінічної ендокринології, м. Харків
Захист відбудеться “_22” червня 2004 р. о 13 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 26.558.01 з ендокринології в Інституті
ендокринології та обміну речовин ім.В.П.Комісаренка АМН України (04114,
м.Київ-114, вул.Вишгородська, 69).
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту ендокринології
та обміну речовин ім.В.П.Комісаренка АМН України (04114, м.Київ-114,
вул.Вишгородська, 69).
Автореферат розісланий “20” травня 2004 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради,
доктор біологічних наук
Калинська Л.М.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Підвищення інтересу до проблем тиреоїдної патології
за останні роки спричинене її зростаючою поширеністю серед населення
України, високою частотою тимчасової і стійкої непрацездатності, що
визначає соціальну значущість захворювань [Боднар П.М., 2001; Олійник
В.А., 2001]. Найактуальнішою проблемою сучасної тиреоїдології визнана
зобна ендемія [Касаткина Э.П., 2001]. Ендемічний зоб – основний наслідок
нестачі йоду в довкіллі, тому впродовж тривалого часу вважався єдиним
проявом такого стану. На сьогодні доведено, що, крім зоба, дефіцит йоду
має також інший негативний вплив на здоров’я населення. У літературі
введено термін йододефіцитні захворювання (ЙДЗ), який використовується
для позначення всіх несприятливих впливів дефіциту йоду на ріст і
розвиток організму і, насамперед, на формування мозку дитини [Delange
F., 1994].
ЙДЗ належать до числа найпоширенішої неінфекційної патології людини. Для
1,5 млрд. мешканців Землі існує підвищений ризик виникнення таких
розладів внаслідок недостатнього споживання йоду, у 650 млн. людей
відзначається збільшення щитоподібної залози (ендемічний зоб), а у 45
млн. – виражене розумове відставання внаслідок йодного дефіциту
[Wiersinga W.M., 2000].
У багатьох європейських країнах, Японії та США систематичне здійснення
профілактичних заходів призвело до значного зниження напруженості зобної
ендемії [Vanderpump M.P.J., 2001; Hollowell J.G. et al., 2002]. У той же
час в Україні протягом останніх років спостерігається зростання числа
регіонів, в яких відзначається зобна ендемія, і збільшується її тяжкість
[Кравченко В.І. та співавт., 2002; Тронько М.Д. та співавт., 2003].
26 вересня 2002 р. Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №1418
“Про затвердження Державної програми профілактики йодної недостатності у
населення на 2002–2005 роки”. Метою цієї Програми є зменшення кількості
захворювань, зумовлених йодною недостатністю, збереження і зміцнення
здоров’я населення.
Інтерес світової громадськості до цієї проблеми зумовлений вагомими
обставинами: стан здоров’я та інтелект населення регіонів з нестачею
йоду перебуває на нижчому рівні, порівняно з регіонами, вільними від
зобної ендемії [Zimmermann M.B. et al., 2003]. Крім виражених форм
розумової відсталості, нестача йоду зумовлює зниження інтелектуального
потенціалу всього населення, що проживає за умов йодної недостатності.
Дослідження останніх років засвідчили, що середні показники розумового
розвитку в регіонах з вираженим йодною недостатністю на 10–15% нижчі,
ніж за умов нормального йодного забезпечення [Glinoer D., 2001].
Таким чином, сучасний стан зобної ендемії в країні, екологічні чинники
(забруднення радіонуклідами), соціально-економічні зміни зводять
проблему ЙДЗ до пріоритетних проблем охорони здоров’я і вимагають
невідкладних заходів щодо ліквідації передумов їх виникнення.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація є
фрагментом планових наукових досліджень Буковинської державної медичної
академії “Вивчення епідеміології, факторів ризику, клініки та
діагностики розумової відсталості у дітей Чернівецької області” (номер
державної реєстрації 0198U005598), “Зоб на Північній Буковині
(епідеміологія, клінічні особливості, профілактика, лікування)” (номер
державної реєстрації 0103U004374).
Мета і задачі дослідження.
Мета дослідження – здійснити епідеміологічний аналіз ЙДЗ на території
Карпатського регіону, впровадити нові методи оцінки ЙДЗ, розробити
профілактичні та лікувальні заходи по ліквідації ЙДЗ.
Задачі дослідження:
1.Оцінити стан зобної ендемії та ступінь вираження йодного дефіциту в
Карпатському регіоні, використовуючи міжнародні критерії
ВООЗ/ЮНІСЕФ/ICCIDD.
2. Вивчити поширеність основних захворювань, спричинених йодною
недостатністю, у різних регіонах Українських Карпат.
3. Проаналізувати функціональний стан щитоподібної залози у дітей за
умов йодної недостатності.
4. Оцінити стан розумової працездатності дітей з ендемічним зобом.
5. Вивчити ефективність різних режимів профілактики ЙДЗ у школярів з
допомогою таблетованих препаратів йоду.
6. Зіставити ефективність лікування ендемічного зоба у дітей та
підлітків L-тироксином і препаратами йоду.
7. Вивчити вплив дисбалансу мікрофлори кишечнику на ефективність терапії
дифузного нетоксичного зоба у дітей.
8. Розробити рекомендації по організації диспансерного спостереження за
дітьми із захворюваннями, спричиненими йодною недостатністю.
Об’єкт дослідження – захворювання, спричинені нестачею йоду в довкіллі.
Предмет дослідження – частота, діагностика та лікування йододефіцитних
захворювань.
Методи дослідження – аналіз клінічних характеристик ЙДЗ здійснювали за
розробленою картою скринінгу, використовуючи інструментальні (УЗД
щитоподібної залози), лабораторні (визначення медіани йодурії згідно
реакції Sandell-Kolthoff, імуноферментне визначення ТТГ, Т3, Т4, антитіл
до тиреоглобуліну) методи; вірогідність отриманих результатів
досліджували статистичними методами.
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше проведено широкомасштабне
дослідження ЙДЗ в окремих регіонах Українських Карпат з використанням
сучасних методів діагностики захворювань, зумовлених дефіцитом йоду. На
значному матеріалі у польових умовах відпрацьовані нові методичні
підходи до проведення епідеміологічного аналізу.
Для спостереження за динамікою лікування використано дані ультразвукової
волюмометрії щитоподібної залози і показники екскреції йоду з сечею, що
дозволило дати кількісну оцінку результатам лікування та оцінити рівень
споживання йоду на фоні проведення профілактичних і лікувальних заходів.
Показано, що таблетовані препарати йодиду калію володіють такою ж
терапевтичною активністю при ендемічному зобі, як і L-тироксин.
Вперше доведено, що нормалізація мікробіоценозу кишечнику, сприяючи
поліпшенню всмоктування йоду, який надходить з їжею, призводить до
збільшення показників його екскреції з сечею і зменшення ступеня йодної
недостатності.
Практичне значення одержаних результатів. У процесі роботи було
відпрацьовано і впроваджено в практику нові методи оцінки ЙДЗ. Показано,
що визначення об’єму щитоподібної залози з допомогою ультразвукового
методу, концентрації йоду в сечі є ефективними критеріями оцінки ступеня
тяжкості ЙДЗ на популяційному рівні та дозволяють забезпечити ефективний
контроль за проведенням профілактичних і лікувальних заходів.
Створено базу даних, яка є основою для порівняння з результатами
подальшого моніторингу рівня йодурії і стану зобної ендемії в процесі
здійснення корекції йодної недостатності.
Органам охорони здоров’я надано інформацію про сучасний стан ЙДЗ на
території Карпатського регіону.
Практичній охороні здоров’я запропоновано новий спосіб лікування
ендемічного зоба.
Матеріали дослідження використано при підготовці рішень Чернівецької та
Івано-Франківської обласних рад “Про невідкладні заходи щодо
профілактики йододефіцитних захворювань серед населення області”, а
також при створенні комісії по боротьбі з ендемічним зобом при
Коломийській державній районній адміністрації Івано-Франківської
області. Одержані результати сприятимуть виконанню Постанови Кабінету
міністрів України від 26 вересня 2002 р. №1418 “Про затвердження
Державної програми профілактики йодної недостатності у населення на
2002–2005 роки”.
Впровадження одержаних результатів у практику здійснювалося протягом
періоду епідеміологічного дослідження шляхом занять з медичним
персоналом центральних районних лікарень, амбулаторій сімейної медицини
та фельдшерсько-акушерських пунктів Карпатського регіону. Основні
положення дисертації прийняті до практичного застосування у
Чернівецькому обласному клінічному ендокринологічному диспансері, у
диспансерному відділенні Івано-Франківської обласної клінічної лікарні,
в ендокринологічних кабінетах центральних районних поліклінік
Чернівецької та Івано-Франківської областей. Результати дослідження
також використовуються в навчальному процесі на кафедрі клінічної
імунології, алергології та ендокринології Буковинської державної
медичної академії.
Особистий внесок здобувача. Автором особисто, на основі аналізу
літератури, було визначено напрямок, мету і задачі дослідження,
самостійно проведено загальноклінічні дослідження, систематизацію,
статистичну обробку, аналіз та узагальнення отриманих даних,
обґрунтування наукових положень і висновків, підготовку наукових даних
до публікації та до виступів на конференціях, написання дисертації.
Визначення тяжкості йодної недостатності у Карпатському регіоні
здійснювалося автором у складі експедицій лікарів Івано-Франківської,
Чернівецької та Закарпатської областей (Івано-Франківська обласна
клінічна лікарня, Івано-Франківська обласна дитяча клінічна лікарня,
Ужгородська обласна клінічна лікарня, НПО “Реабілітація”, Чернівецький
обласний ендокринологічний клінічний диспансер), інструментальні та
лабораторні дослідження виконані автором спільно із співробітниками
лабораторії епідеміології ендокринних захворювань Інституту
ендокринології та обміну речовин ім.В.П.Комісаренка АМН України (зав. –
д.мед.н. В.І.Кравченко), гормональної лабораторії Івано-Франківської
обласної клінічної лікарні, спеціалістами ультразвукової діагностики.
Здобувач самостійно підібрав хворих, провів їх лікування, виконав
клінічні дослідження, провів систематизацію, статистичну обробку, аналіз
та узагальнення отриманих результатів, опрацював всі розділи дисертації,
підготував до друку наукові праці та дисертацію до захисту.
Апробація результатів дисертації. Результати досліджень, що включені до
дисертації, були представлені та обговорені на 26-ому засіданні
Європейської тиреоїдної асоціації (Мілан, 1999), міжнародній конференції
“Актуальні питання ендокринології” (Мінськ, 1999), науково-практичній
конференції, присвяченій 80-річчю НДІ фармакотерапії ендокринних
захворювань, “Актуальні проблеми фармакотерапії ендокринних захворювань”
(Харків, 1999), міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми
природокористування Карпатського регіону” (Коломия, 2000), 12-ому
Міжнародному тиреоїдному конгресі (Кіото, 2000), на 8-ому конгресі
Світової Федерації українських лікарських товариств (Львів, 2000), 82-ій
підсумковій науковій конференції співробітників Буковинської державної
медичної академії (Чернівці, 2001), на 6-ому з’їзді ендокринологів
України (Київ, 2001), 4-ому Всеросійському конгресі ендокринологів
(Санкт-Петербург, 2001), 27-ому засіданні Європейської тиреоїдної
асоціації (Варшава, 2001), симпозіумі “Йодна профілактика: користь і
можливі побічні ефекти” (Краків, 2001) науково-практичній конференції
молодих вчених, присвяченій 95-річчю з дня народження В.П.Комісаренка
(Київ, 2002).
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 15 наукових праць (6
статей у наукових спеціалізованих виданнях, 8 робіт у збірниках
доповідей з’їздів і конференцій, отримано деклараційний патент на
винахід).
Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 140 сторінках
тексту і складається з вступу, шести розділів власних досліджень,
висновків, практичних рекомендацій, списку використаної літератури (117
робіт вітчизняних і російськомовних авторів і 216 робіт зарубіжних
авторів). Дисертація ілюстрована 24 таблицями та 8 рисунками.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Загальна характеристика обстежених та методи дослідження. Основою
дисертаційної роботи є матеріали комплексного обстеження дітей, які
постійно проживають у Карпатському регіоні України. На першому етапі
було проведено визначення оцінки тяжкості йодного дефіциту в різних
клімато-географічних ярусах Українських Карпат. З цією метою обстежено
4355 дітей віком від 7 до 12 років з 17 населених пунктів. Наступним
етапом дослідження було проведення обстеження 1250 дітей віком 9 і 12
років у складі експедиції лікарів-ендокринологів Івано-Франківської
області, створеної згідно з наказом управління охорони здоров’я
Івано-Франківської обласної державної адміністрації №486-в від
27.04.1999 р. Для оцінки ступеня вираження ЙДЗ були використані такі
методи: антропометричні (ріст, маса тіла); пальпаторне та ультразвукове
(з допомогою апарату УЗД “AU BIOMEDIKA” з датчиком 7,5 МГц) обстеження
щитоподібної залози; визначення концентрації йоду проводилося у разових
порціях сечі згідно реакції Sandell-Kolthoff за методом Dunn et al.
(1991 р.) у лабораторії епідеміології ендокринних захворювань Інституту
ендокринології та обміну речовин ім. В.П.Комісаренка АМН України
(керівник – д.мед.н. Кравченко В.І.); визначення концентрацій ТТГ, Т4,
Т3 методом імуноферментного аналізу з використанням наборів “Novum
diagnostics, inc Diagnostic Automation”, імуноферментне визначення
антитіл до ТГ та мікросомальної фракції у сироватці крові – наборами БАТ
(Біоаналітичні технології, м.Харків).
Для оцінки інтелектуального розвитку застосовували психологічне
тестування за методом Равенна. Нами також проаналізовано показники
розумової працездатності дітей з ендемічним зобом методом вивчення
особливостей уваги, її стійкості, здатності до концентрації, а також
визначення темпів сенсомоторних реакцій у 560 дітей віком від 9 до 16
років. Для вивчення стійкості уваги і розумової працездатності
здійснювали коректурну пробу. Дослідження темпу сенсомоторних реакцій і
особливостей уваги здійснювали з допомогою модифікованих таблиць Шульте.
Нами також було вивчено структуру тиреоїдної патології у гірській
частині Коломийського району Івано-Франківської області, який належить
до місцевості з помірним ступенем тяжкості йодного дефіциту. З цією
метою проведено обстеження всієї популяції до 14 років, а також усіх
вікових груп дорослого населення сіл Марківка та Рунгури. Дослідженням
було охоплено 1245 осіб (78,5% від усієї популяції, чоловіків – 574,
жінок – 671) вказаних населених пунктів.
Статистична обробка отриманих результатів проводилася на персональному
комп’ютері IBM з допомогою статистичної програми Excel, застосовуючи
також непараметричні методи порівняння (критерій Манна-Уїтні) і рангової
кореляції, оскільки розподіл показників об’єму щитоподібної залози і
концентрації йоду в сечі відрізняється від нормального і носить
асиметричний характер. Вірогідність різниці середніх величин визначали
за t – критерієм Стьюдента; різницю вважали вірогідною при Р@xR
x
o
8
U
Ue
P
R
x
z
?kd&
???kdI
?kd°
0,3 1,1 2,9
Поширеність автоімунного тиреоїдиту
N 2 14 16 11 —
% 0,5 4,4 5,5 6,2 —
Дифузний нетоксичний зоб було діагностовано у 63,3% дітей до 14 років і
у 31,5% дорослих (табл. 5). Частота вузлових форм зоба у дорослих
становила 2,9%. Частота зоба була дещо вищою серед жінок (41,4%), ніж у
чоловіків (37,1%). Віковий розподіл дифузного зоба: серед осіб віком
15–35 років — 36,8%, 36–55 років — 31,5%, 56–75 років — 24,2%, понад 75
років - 17,1%. Частота вузлового зоба становила 1,6% в осіб віком від 15
до 35 років з подальшим ростом до 3,8% у віковій групі 36–55 років і до
3,9% у віковій групі 56–75 років, і деяким зменшенням до 2,9% в осіб
віком понад 75 років. Частота вузлового зоба зростала з віком і
корелювала із статтю (вищі показники спостерігалися серед жінок).
Зростання частоти вузлового зоба з віком підкреслює важливість нестачі
йоду в біосфері для переходу дифузних форм зоба до вузлових. В одного
хворого запідозрено папілярну карциному щитоподібної залози, що
підтвердило подальше хірургічне втручання. Загалом поширеність
тиреоїдної карциноми у популяції становила 80,3 на 100000 населення, що
відповідає даним літератури для ендемічних областей.
Оцінка розумової працездатності дітей з ендемічним зобом. З метою
виявлення реальних тенденцій порушень інтелектуального розвитку у дітей,
що проживають в йододефіцитних районах Карпат, нами проаналізовано
показники розумової працездатності 560 дітей з дифузним нетоксичним
зобом 1А – 1Б — 2 ступенів методом вивчення особливостей уваги, її
стійкості, здатності до концентрації, а також визначення темпів
сенсомоторних реакцій.
У контрольній групі (у дітей без збільшення щитоподібної залози)
спостерігається менша кількість помилок, темп виконання завдання
залишається стабільним, зазнаючи незначного зниження до 5-ої хвилини.
Стійкість уваги у дітей із зобом у цій віковій групі має тенденцію до
зниження від 102,56±7,68 на 1-ій хвилині до 72,18±9,38 на 5-ій хвилині
(Р0,05),
однак два інші показники (коефіцієнт стійкості уваги і швидкість обробки
інформації) мають тенденцію до зниження. Крім того, у старших школярів
швидкість обробки інформації також сповільнена порівняно з аналогічним
показником у контрольній групі з тенденцією до подальшого зниження,
складаючи на 5-ій хвилині 38,21±3,46 (P
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
