.

Клініко-патогенетичне обгрунтування застосування моексиприлу та емоксипіну в комплексній терапії хворих на есенціальну артеріальну гіпертензію в поєдн

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
126 2804
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ(Я УКРАЇНИ

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА ДЕРЖАВНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ

ВІВЧАР Наталія Мирославівна

УДК: 616.12-008.331.1-06:616.71/72-018.3-007.248-085.272.4]-092

Клініко-патогенетичне обгрунтування застосування моексиприлу та
емоксипіну в комплексній терапії хворих на есенціальну артеріальну
гіпертензію в поєднанні з остеоартрозом

14.01.11 – кардіологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Івано-Франківськ – 2004

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Тернопільській державній медичній академії

ім. І.Я. Горбачевського МОЗ України

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор ШВЕД Микола Іванович,
Тернопільська державна медична академія ім. І. Я. Горбачевського МОЗ
України, кафедра факультетської терапії, завідувач кафедри

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор ВАКАЛЮК Ігор
Петрович, Івано-Франківська державна медична академія, кафедра
госпітальної терапії № 1, професор кафедри

доктор медичних наук, професор ДЕНИСЮК Віталій Іванович, Вінницький
національний медичний університет ім. М. І. Пирогова, кафедра шпитальної
терапії № 2, завідувач кафедри

Провідна установа: Інститут кардіології АМН України ім. М.Д. Стражеска,
відділ гіпертонічної хвороби.

Захист відбудеться 10 вересня 2004 р. об 9.00 годині

на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 20.601.01 в
Івано-Франківській державній медичній академії (76000, м.
Івано-Франківськ, вул. Галицька, 2).

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Івано-Франківської
державної медичної академії (76000, м. Івано-Франківськ, вул. Галицька,
7).

Автореферат розісланий “5” серпня 2004 р.

Вчений секретар спеціалізованої

вченої ради Д 20.601.01,

доктор медичних наук, професор
М. А. Оринчак

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність проблеми. Надзвичайно широке розповсюдження артеріальної
гіпертензії (АГ) і остеоартрозу (ОА) в популяції та наслідки, до яких
приводять ці захворювання, виводять їх на перше місце серед
кардіо-ревматологічної патології та становлять суттєву медико-соціальну
проблему. Підвищення артеріального тиску (АТ) спостерігається у 20 – 25
% дорослого населення (R. Pedrinelli, 2000; В.М. Коваленко та співавт,
2004), а поширеність ОА – 6,4 – 13,9 % (В.А.
Насонова, Н.В. Бунчук, 1997; В.М. Коваленко, 2002).

Спільним для цих патологій є не лише висока поширеність і
захворюваність, але й спорідненість деяких патогенетичних механізмів
ураження серцево-судинної та кісткової систем (М.В. Князева, 2001; Т.В.
Талаева и соавт., 2000). Серед них виділяють дисгормональні зміни в
клімактеричному періоді (В.П.Сметник и др., 1998; В.В. Поворознюк, Н.В.
Григор’єва, 2002), порушення обміну кальцію (М. R. Gаrcia-Palmieri,
1998; H. C. Bucher, 1996) та зміни функціональної активності
ренінангіотензивної системи (РААС) (M. Schachter, 1995; M. Stimpel et
al, 1995; G. Sernerei et al, 1996), а механізмами реалізації цих
пошкоджень можуть бути порушення периферичної гемомікроциркуляції з
розвитком циркуляторної та тканинної гіпоксії (О.В. Коркушко, Л.А.
Іванов, 1980; А.К. Забіяка, 2002) і дисфункція в системі про- та
антиоксидантного захисту (Е.Б. Манухина и соавт., 2002; Н.І. Ярема,
2003; R. B. Singh et al, 1999). Одночасно відмітимо відсутність чітких
рекомендацій щодо лікування хворих в разі поєднаної патології суглобів
(ОА) і АГ. Ситуація ускладнюється ще й тим, що довготривале використання
навіть антигіпертензивних препаратів першої лінії часто приводить до
мікроциркуляторних та метаболічних порушень (диселектролітемії,
гіперурикемії, гіперглікемії, дисліпідемії тощо) і суттєво погіршує
перебіг ОА (Е.П. Свищенко, В.Н. Коваленко, 2001; Б.И. Шулутко,
2001; E. Connachie et al, 1995; B. Psaty et al, 1997). З іншої сторони,
ОА, особливо при наявності супутнього реактивного синовіту, вимагає
тривалого вживання нестероїдних протизапальних засобів та
глюкокортикоїдних гормонів, лікування якими супроводжується підвищенням
АТ та розвитком остеодистрофічних станів (остеопенії, остеопорозу,
остеосклерозу) (В.В. Коломиец, З.И. Зейдан, 2002; Є.М. Нейко, І.Ю.
Головач, 1999; В.В. Поворознюк і співавт., 2002; О.П. Борткевич, 2004).

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне
дослідження є складовою частиною комплексної НДР Тернопільської
державної медичної академії ім. І.Я. Горбачевського
на тему: “Клініко-патогенетичні та морфофункціональні особливості
гіпертонічної та ішемічної хвороби серця при супутньому хронічному
бронхіті, цукровому діабеті, остеоартрозі, гіпертиреозі,
гастродуоденальних виразках та їх диференційована терапія”, номер
держреєстрації 0103V001017. Здобувач є співвиконавцем даної НДР. Тема
дисертаційної роботи затверджена РПК зі спеціальності “Кардіологія” 27
жовтня 2003 року, протокол №10.

Мета роботи. Оптимізація лікування хворих на артеріальну гіпертензію в
поєднанні з остеоартрозом шляхом диференційованої корекції периферичної
гемомікроциркуляції, кисневого режиму і вільнорадикального окислення
ліпідів інбітором АПФ моексиприлом та синтетичним антиоксидантом
емоксипіном.

Задачі дослідження:

1. Дослідити розповсюдженність порушень мінеральної щільності кісткової
тканини (МЩКТ) у хворих на АГ в поєднанні з ОА та їх вплив на клінічні
прояви даної мікст-патології, параметри добового моніторування
артеріального тиску (ДМАТ), вільнорадикального окислення ліпідів (ВРОЛ)
та периферичну гемомікроциркуляцію.

2. Вивчити можливості корекції клінічної симптоматики АГ і ОА,
метаболічно-гемоциркуляторної недостатності тканин нижніх кінцівок,
дисбалансу в про- і антиоксидантній системах організму з використанням
фонової комплексної медикаментозної терапії.

3. Дослідити терапевтичну ефективність і особливості впливу комплексної
програми лікування з включенням інгібітора АПФ моексиприлу на
загальноклінічні прояви мікст-патології, стан
метаболічно-мікроциркуляторної недостатності в тканинах нижніх кінцівок
та ВРОЛ.

4. Оцінити безпосередні та віддалені результати застосування комплексної
терапії з включенням інгібітора АПФ моексиприлу та антиоксиданту
емоксипіну у хворих на АГ з ОА в залежності від віку, тяжкості перебігу
хвороби, наявності супутньої патології.

5. Обгрунтувати показання до диференційованого застосування комплексної
терапії з включенням інгібітора АПФ моексиприлу та антиоксиданту
емоксипіну у хворих на АГ в поєднанні з остеоартрозом в залежності від
особливостей клінічних проявів і перебігу цієї мікст-патології.

Об’єкт дослідження – 109 хворих на есенціальну артеріальну гіпертензію в
поєднанні з остеоартрозом та 30 здорових осіб контрольної групи.

Предмет дослідження – динаміка клінічної симптоматики, параметрів
добового ритму АТ, периферичної гемомікроциркуляції, парціальної напруги
кисню в тканинах та ВРОЛ під впливом інгібітора АПФ моексиприлу та
антиоксиданта емоксипіну.

Методи дослідження. Загальноклінічне дослідження доповнювали
визначенням клінічних індексів суглобового синдрому (больовий (БІ),
запальний (ЗІ), суглобовий (СІ); циркадний ритм АТ визначали за
допомогою ДМАТ, параметри гемодинаміки, систолічну та діастолічну
функції лівого шлуночка оцінювали за допомогою ехокардіографії (“Aloсa
SSD-2000”, США) в двомірному режимі та з доплер-ефектом; параметри
периферичної гемодинаміки та парціальної напруги кисню в тканинах нижніх
кінцівок визначали методом реографії (4РГ-М) та полярографії (Lp-7a,
Чехія); МЩКТ оцінювали за допомогою двофотонної рентгенівської
денситометрії хребта та стегна (DРХ-А “Lunar”, США), стан ВРОЛ оцінювали
на основі визначення концентрації малонового диальдегіду (МДА), дієнових
кон(югат (ДК), окисленого та відновленого глютатіону (ГО, ГВ),
супероксиддисмутази (СОД), вітамінів Е та А біохімічними методами.

Наукова новизна одержаних результатів. У хворих на АГ у поєднанні з ОА
вперше виявлено різноспрямовані якісні та кількісні зміни МЩКТ і
доведено можливість використання параметрів МЩКТ в якості критерія
важкості перебігу мікст-патології та резистентності до терапії.

Вперше доведено, що вираженість клінічних проявів АГ, ОА та ступінь
демінералізації осьового скелету взаємопов(язані з порушенням
периферичної гемомікроциркуляції та розладами процесів ВРОЛ і
знаходяться в прямопропорційній залежності від біологічного віку
пацієнтів, тяжкості перебігу АГ, ступеня гіпертрофії лівого шлуночка
(ГЛШ) і його систоло-діастолічної дисфункції, наявності супутніх
реактивного синовіту та аліментарно-конституційного ожиріння.

Вперше показано, що порушення периферичної гемомікроциркуляції кисневого
режиму в тканинах нижніх кінцівок, в тому числі і кістковій, підвищення
активності перекисного окислення ліпідів при зниженні функціональної
здатності антиоксидантних систем, супроводжується розвитком синдрому
капіляротрофічної недостатності і є спільними та взаємообтяжуючими
факторами прогресування як АГ, так і ОА у даної категорії хворих.

Вперше встановлено, що тривале комплексне застосування інгібітора АПФ
моексиприлу та синтетичного антиоксиданту емоксипіну у хворих на АГ у
поєднанні з ОА, забезпечує не лише їх позитивний гемодинамічний та
метаболічний вплив, але й відсутність прогресування демінералізації
кісткової тканини.

Практичне значення одержаних результатів. Запропонований комплекс
клінічних і лабораторно-інструментальних досліджень дозволяє своєчасно
вже на ранніх стадіях патологічного процесу виявляти зрушення в таких
важливих ланках патогенезу АГ та ОА, як порушення циркадного ритму АТ,
периферичної гемомікроциркуляції, кисневого забезпечення тканин
організму та демінералізацію осьового скелету, які визначають клінічний
варіант перебігу хвороби і підбір адекватної програми лікування.

За результатами проведеного статистичного аналізу встановлено, що
факторами, які визначають резистентність до терапії хворих на АГ в
поєднанні з ОА є розвиток синдрому капіляротрофічної недостатності та
дисфункція в системах перекисного окислення ліпідів та антиоксидантного
захисту (ПОЛ?АОЗС), вираженість яких наростає у віці понад 60 років, при
тяжкому перебігу АГ, при вираженій ГЛШ і його систоло-діастолічній
дисфункції, а також при наявності супутніх остеопорозу, синовіту та
ожиріння. Наявність цих обтяжуючих факторів вимагає корекції лікувальної
тактики.

Доведена клінічна ефективність диференційованого застосування
комплексної медикаментозної терапії з включенням інгібітора АПФ
моексиприлу або моексиприлу в поєднанні з антиоксидантом емоксипіном у
хворих на АГ в поєднанні з ОА. Для ліквідації клінічних проявів
мікст-патології у молодих пацієнтів, при м(якій і помірній АГ,
відсутності супутніх остеопорозу, синовіту та надлишкової маси тіла
достатньо застосувати медикаментозний комплекс з включенням моексиприлу,
а для досягнення терапевтичного ефекту у пацієнтів з мікст-патологією на
фоні остеопорозу, реактивного синовіту і ожиріння, при тяжкому перебігу
АГ, вираженій ГЛШ і його дисфункції, які супроводжуються синдромом
капіляротрофічної недостатності та надактивністю ВРОЛ, рекомендується у
комплексну терапію включати антиоксидант з ангіопротекторною дією
емоксипін, підтримуюче лікування продовжувати моексиприлом.

Результати дослідження впроваджені в практику роботи кардіологічних
відділень Тернопільської, Чернівецької, Луцької, Житомирської обласних
лікарень та Тернопільської міської комунальної лікарні №2,
Рівненського діагностичного центру. Основні положення дисертації
використовуються в навчальному процесі кафедр терапевтичного профілю
Вінницького національного медуніверситету, Дніпропетровської,
Тернопільської, Івано – Франківської та Буковинської медичних академій,
що підтверджено актами впровадження.

Особистий внесок здобувача. Дисертація є особистою науковою працею
здобувача. Самостійно проведено патентний пошук, відбір хворих, їх
комплексне обстеження на всіх етапах дослідження, лікування і контроль
за його ефективністю, статистичний аналіз матеріалу, сформульовано
основні положення, висновки і практичні рекомендації. Результати
дослідження впроваджено у практику та відображено в опублікованих
працях.

Апробація результатів дисертації.. Основні положення дисертаційної
роботи доповідались на Всеукраїнській науково-практичній конференції
“Артеріальна гіпертензія: виявлення, поширеність, диспансеризація,
профілактика та лікування” (Івано-Франківськ, 2003, 2004); XLV
підсумковій (міжрегіональній) конференції (Тернопіль, 2002);
Всеукраїнській науково-практичній конференції “Проблеми діагностики та
лікування в ендокринології” (Вінниця, 2003); обласних наукових
товариствах терапевтів (Тернопіль 2000-2002). Результати роботи
опубліковані у матеріалах і тезах Української науково-практичної
конференції “Профілактика і лікування артеріальної гіпертензії в Україні
в рамках реалізації національної програми” ( Київ, 2002), VII з(їзду
Всеукраїнського лікарського товариства ( Тернопіль, 2003).

Дисертаційна робота апробована на спільному засіданні кафедр
терапевтичного профілю Тернопільської державної медичної академії
5.03.2004 р.

Публікація результатів дослідження. За темою дисертації опубліковано 12
наукових робіт, з них 4 – у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України
(серед них 2 – одноосібні); 8 – у матеріалах і тезах конференцій та
конгресів.

Обсяг та структура дисертації. Дисертаційна робота викладена
українською мовою на 145 сторінках машинописного тексту, ілюстрована 57
таблицями та 7 рисунками. Складається із вступу, огляду літератури,
трьох розділів власних досліджень, аналізу та узагальння результатів
дослідження, висновків та практичних рекомендацій, списку джерел
(загальна кількість –456, з них 219- кирилицею, 237- латиною), додатку.

Основний зміст роботи

Матеріали та методи дослідження. Для досягнення поставленої мети
обстежено 109 хворих на АГ в поєднанні з ОА та 30 здорових осіб
контрольної групи. Серед обстежених хворих було 74 (67,9 %) жінки і 35
(32,1 %) чоловіків, середній вік яких склав (56,2±7,8) років, а
тривалість захворювання від одного до двадцяти років. Всіх пацієнтів
розділили на вікові групи згідно з рекомендаціями ВООЗ (М.А. Корольов,
1989): молодий вік (до 45 років) – 26 (23,8 %) хворих, середній або
літній (45 – 60 років) – 50 (45,9 %) і похилий (понад 60 років) – 33
(30,3 %) обстежних. При цьому відмічено закономірне збільшення частоти
ОА з віком. Максимум розповсюдження остеоартрозу припадає на вік 55 – 65
років (у 45,9 %), пізніше превалює остеопенічний синдром (у 67,9
% хворих).

В дослідження включено пацієнтів з ІІ стадією АГ з м’яким (35,8 %),
помірним (41,3 %) та тяжким (22,9 %) перебігом хвороби. В анамнезі у
всіх хворих відмічено прояви неускладнених гіпертензивних кризів,
частіше (68,8 %) змішаного кардіально-церебрального характеру. В
усіх хворих на АГ виявлено ознаки ГЛШ. При цьому помірну ГЛШ
діагностовано у 62,4 % обстежених і виражену – у 37,6 %. Відмітимо
також, що у хворих на АГ з помірною ГЛШ відмічалась діастолічна
дисфункція міокарду, в той час як у хворих з вираженою ГЛШ страдала
систолічна та діастолічна функції міокарду.

Діагноз ОА встановлювали за уніфікованими діагностичними критеріями (
Л.И. Беневоленская, М.М. Бржезовский, 1998). Вираженість суглобового
синдрому оцінювали за величиною БІ, СІ і ЗІ індексів в балах (від 1 до
3), а недостатність функції суглобів – за методикою “нейтрального нуля”
(Н.К. Еров, О.Ш. Шукуров, 1985; В.В. Попов, 1989).

МЩКТ і ступінь остеопорозу (ОП) визначали за допомогою кісткового
денситометра DРХ-А (“Lunar”, США) в двох анатомічних ділянках:
поперекових хребцях та проксимальній ділянці стегна. Аналізували
найбільш інформативні показники: МЩКТ – в г/см2; Т, % – показник
порівняння з молодими дорослими; Z, % – показник порівняння з
однолітками згідно з рекомендаціями експертів ВООЗ, доповнених даними
Л.Я. Рожинської (2000). Фактично показники характеризують вплив
захворювання на МЩКТ.

ДМАТ проводили за допомогою діагностичного комплексу Medi CAD V1.2
(“Solvaig”, Україна) з визначенням середніх значень систолічного та
діастолічного АТ за добу, індексу часу (ІЧ), добового індексу (ДІ),
величини вранішнього підвищення АТ, стандартного відхилення (СВ) від
середнього рівня АТ, характер циркадного ритму АТ.

Реовазографію нижніх кінцівок проводили на електрокардіографі 6-NEK
(Німеччина) з використанням реографа 4РГ-М (“РЕМА”, Україна) за
стандартною методикою. Розраховували показники: кут ?,°, швидкість
притоку крові, швидкість відтоку крові, об’ємний кровоток на 100 см3 і
питомий об’ємний кровоток на 100 г тканини.

Ехокардіографічне обстеження проведено з використанням апарату Aloсa
SSD – 2000 (США) і датчика з частотою 2,5 МГц. Вимірювання здійснювали у
В-контрольованому М-режимі. Визначали: передньо-задній розмір лівого
передсердя, товщину МШП та задньої стінки ЛШ в діастолу, кінцевий
діастолічний розмір ЛШ, фракцію викиду ЛШ (L. Teichholz, 1976).
Діастолічну функцію шлуночків вивчали за допомогою пульсового
доплерівського методу, який дозволяє визначати швидкість і напрямок
потоку в певній точці.

З метою оцінки регіональної мікроциркуляції і стану обмінно-трофічних
процесів в тканинах гомілки у хворих проводили полярографічне
дослідження за допомогою апарату ЛП-7е (Чехія) за методикою
О.В.Коркушко, Л.А. Іванова (1969) в модифікації В.А. Березовського і
співавт. (1979).

Активність ВРОЛ визначали за концентрацією ДК і МДА з використанням
спектрофотометра СФ-26. Функціональний стан АОСЗ оцінювали на основі
визначення концентрації ГВ і ГО, токоферолу, ретинолу та за активністю
СОД (Є.Є. Дубініна і співавт.,1983, М.І. Прохорової і співавт.,1982) .

Враховуючи необхідність одночасного впливу на декілька патогенетичних
ланок АГ та ОА у хворих використана комплексна медикаментозна терапія.
В залежності від застосованої методики лікування виділено наступні групи
пацієнтів:

1. 37 хворих на АГ в поєднанні з ОА, які отримували фонову терапію,
склали групу порівняння. Програма їх лікування включала еналаприл 10 –
20 мг/добу, диклофенак натрію 75 – 100 мг/добу 12- 14 днів, структум
1000 -1500 мг/добу протягом 6 місяців. Крім того, всі хворі отримували
ЛФК, загальний масаж та дієту № 10 збагачену солями кальцію до 800 –
1000 мг/добу у вигляді препарату кальцій-D3-нікомед.

2. У 38 хворих на АГ в поєднанні з ОА вищенаведена програма лікування
передбачала заміну еналаприлу інгібітором АПФ другого покоління –
моексиприлом (“Schwarz-Pharma”, Німеччина) по 7,5 – 15 мг один раз на
добу протягом 6 місяців.

3. 34 хворим третьої групи в комплексну терапію крім моексиприлу
включали синтетичний антиоксидант емоксипін (Росія) по 1 мл 1 % розчину
внутрішньом’язово двічі на добу, протягом (18±2) дні.

4. Контрольну групу склали 30 здорових людей, які обстежені за
вищенаведеною програмою і не отримували медикаментозного лікування.

Отримані результати дослідження піддавались статистичній обробці з
використанням комп’ютерних програм “Statistica 5,0” в системі
електронних таблиць Microsoft Excel. Різниця показників вважалась
достовірною при P Oe U , O Oe ae e oe o ` ’ ” – ? ? ? ?? ? c ¤ ¦ Oe O U ¶th , „7`„7 oe‹?wwwwwwwww ???оло-діастолічної дисфункції міокарду. І навпаки, застосування комплексної медикаментозної терапії з включенням інгібітора АПФ моексиприлу у 38 хворих на АГ в поєднанні з ОА показало її досить високу ефективність. За результатами ДМАТ середньодобовий рівень АТ знижувався на 16,7 % і суттєво покращувались такі прогностично несприятливі показники як варіабельність тиску, індекс часу, “навантаження тиском” та величина і швидкість вранішнього підйому АТ, які знижувались відповідно на 24,3, 33,1, 35,6 і 43,5 %. Дещо нижчими були результати впливу даної терапії на параметри діастолічного АТ. Так, середньодобовий його рівень знижувався лише на 7,2 %, варіабельність – на 22,9 %, час “навантаження тиском – на 28,8 % та величина і швидкість ранкового підвищення ДАТ – на 30,6 та 38,7 %. Поряд з цими змінами запропонована терапія відновлювала нормальний добовий профіль ритму АТ у частини хворих даної групи. Так, в кінці курсу лікування кількість діпперів збільшувалась до 55,3 %, а нон-діпперів зменшувалась до 31,6 %. В цілому, цільового рівня АТ під впливом комплексної терапії з включенням моексиприлу досягнуто у 24 (63,2 %) хворих даної дослідної групи. Ще у 11 (28,9 %) пацієнтів відмічено достовірне зниження АТ, але його рівень не досягав контрольних величин. Нормалізація параметрів ДМАТ у більшості хворих даної дослідної групи супроводжувались відновленням до величини фізіологічної норми всіх досліджуваних показників периферичної гемомікроциркуляції та парціальної напруги кисню в тканинах нижніх кінцівок. Зауважимо, що повне відновлення периферичної гемодинаміки і парціальної напруги кисню в тканинах нижніх кінцівок наступає лише в хворих з м’якою та помірною формами АГ і при збереженій МЩКТ. І навпаки, в міру прогресування АГ ефективність даного курсу лікування погіршувалась і у хворих з тяжкою формою АГ, при вираженій ГЛШ з систоло-діастолічною дисфункцією міокарду, а також у пацієнтів з клінічними ознаками остеопорозу (при Т >
(-2,0 – 2,5)), реактивного синовіту і ожиріння до фізіологічної норми не
відновлювались ні параметри кровопостачання, ні кисневого режиму тканин
гомілок.

Відновлення гемомікроциркуляції та кисневого режиму в тканинах нижніх
кінцівок у хворих на АГ в поєднанні з ОА під впливом запропонованої
комплексної терапії можна пояснити як безпосереднім вазомоторним впливом
моексиприлу, так і його кардіопротекторним ефектом (В.
Folkow, 1998; С.Н. Поливода, А.А. Черепок, 2000; И.М. Фуштей и соавт.,
2001; С. Bossаler et al, 1989).

Клінічну ефективність моексиприлу у досліджуваних хворих на АГ в
поєднанні з ОА можна пов’язати і з його опосередкованим впливом на
активність ВРОЛ, надактивність яких приводить до дестабілізації
морфофункціонального стану клітинних мембран, в тому числі
кардіоміцитів і остеобластів. Дане припущення підтверджується аналізом
параметрів ВРОЛ у хворих даної дослідної групи: досягнуто достовірного
зниження концентрації ДК з (17,9±0,1) до (17,5±0,1) мкмоль/л, МДА з
(2,97±0,11) до (2,49±0,12) мкмоль/л. Щодо антиоксидантних систем, то
активність СОД, ГВ та ?-токоферолу в крові пацієнтів суттєво
підвищилась (р(0,05), не досягаючи, однак, фізіологічної норми. В цілому
у 27 (71,1 %) обстежених хворих цієї групи показники пероксидації та
АОЗС нормалізувалися під впливом лікування моексиприлом, що достовірно
вище в порівнянні з результатами загальновживаної терапії (р

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020