.

Санаторно-курортна реабілітація дітей, часто хворіючих на гострі респіраторні захворювання, з урахуванням їх фенотипічних особливостей (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
109 2904
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

КРИМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ім. С.І. ГЕОРГІЄВСЬКОГО

ВАСИЛЕНКО Юрій Юрійович

УДК 616.233-053.2/.6 : 615.834 : 575

Санаторно-курортна реабілітація дітей, часто хворіючих на гострі
респіраторні захворювання, з урахуванням їх фенотипічних особливостей

14.01.10 – педіатрія

А В Т О Р Е Ф Е Р А Т

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Сімферополь – 2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі госпітальної педіатрії Кримського державного
медичногго університету ім. С.І. Георгієвського МОЗ України.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор

Кобець Тетяна Володимирівна,

Кримський державний медичний
університет

ім. С.І. Георгієвського МОЗ
України,

професор кафедри госпітальної
педіатрії.

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор

Сенаторова Ганна Сергіївна,

Харківський державний медичний
університет

МОЗ України,

завідувач кафедри госпітальної
педіатрії

доктор медичних наук, професор

Дриневський Микола Павлович,

Український науково-дослідний
інститут

дитячої курортології і
фізіотерапії МОЗ України,

завідувач відділом, м. Євпаторія

Керівник відділення прогнозування,

планування та координації наукових
досліджень.

Провідна установа: Національний медичний університет

ім. О.О. Богомольця МОЗ України,
кафедра

педіатрії № 2 з курсом генетики і
неонатології,

м. Київ.

Захист дисертації відбудеться ” 24 ” вересня 2004 р. о 14 00
годині

на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 52.600.01
Кримського

державного медичного університету ім. С.І. Георгієвського
МОЗ

України (95006, м. Сімферополь, бульвар Леніна, 5/7).

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Кримського

державного медичного університету ім. С.І. Георгієвського МОЗ України
(95006,

м. Сімферополь, бульвар Леніна, 5/7).

Автореферат розісланий ” 23 ” серпня 2004 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради
О.А. Хренов

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Часто хворіючі діти є самою великою групою серед
дитячого населення, що вимагає систематичних лікувальних реабілітаційних
заходів (Заплатников А.А., 2001). Провідне місце в структурі загальної
захворюваності ЧХД займають гострі респіраторні захворювання – 80%.
Причини ГРЗ неоднорідні, але всі вони, ендо- і екзогенні, сприяють
розвитку імунної недостатності. Механiзми розвитку iмунних порушень на
сьогоднi залишаються остаточно не з’ясованими. Дослідженнями ряду
авторів доведено, що при провідній ролі в генезі ГРЗ ендогенних
чинників, захворювання розвивається в більш ранньому віці і протікає
тяжче на тлі виражених імунологічних порушень (Безкоровайная О.И. и
соавт., 2001; Кобец Т.В., 2002, 2004), які можуть зберігатися і в
періоді відносного благополуччя здоров’я (Богомольский М.Р., 2000). При
провідній ролі в генезі захворювання середовищних чинників – ГРЗ
розвивається в більш пізньому віці і протікає легше (Ботвиньева В.В.,
2003). В зв’язку з чим при проведенні реабілітації дітей з повторними
ГРЗ необхідно враховувати провідну роль ендо- або екзогенних чинників у
генезі захворювання. При своєчасному виявленні імунокомпроментованих
дітей та проведенні повного обсягу реабілітаційних заходів вдаєтся
зменшити ризик частих ГРЗ. З метою ранньої ідентифікації дисбалансу
імунної системи важливою є донозологічна діагностика прихованих порушень
імунітету у практично здорових дітей. Це питання майже не вирішено в
педіатрії. Для цього можуть бути використані генні маркери, індекси
крові, неспецифічні адаптаційні реакції.

Велика роль у комплексі реабілітаційних заходів ЧХД
санаторно-курортного лікування, де цілком виправдано пріоритет
віддається використанню природних курортних і преформованих фізичних
чинників. Однак якщо фізичний чинник більшої інтенсивності діє тривало,
настає реакція виснаження, або зрив пристосовницьких можливостей (Любчик
В.М., 1996; Починок Т.В., 2002), що клінічно проявляється розвитком ГРЗ.
У дітей зі зниженими гомеостатичними можливостями, захворювання може
розвинутися навіть при тривалому призначенні процедур низької або
середньої інтенсивності.

Резервом підвищення ефективності санаторно-курортного лікування
у часто хворіючих дітей є біологічно активні добавки (Могильний И.О.,
2001; Омеров М.Л., 2004). БАД мають імунорегуляторну та адаптогенну дію
шляхом корекції метаболічних порушень в організмі дитини (Цодікова Л.А.,
2001). Але необхідно проведення досліджень по уточненню механізмів дії
БАД та визначенню критеріїв для їх призначення. Отже у кожної дитини при
надходженні в санаторій повинні бути оцінені адаптаційно-компенсаторні
можливості. При призначенні програми реабілітації ЧХД необхідний
індивідуальний підбір санаторно-курортного лікування з урахуванням їх
фенотипічних характеристик та індивідуальної чутливості.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Проведене
дисертаційне дослідження є частиною науково-дослідної роботи кафедри
госпітальної педіатрії Кримського державного медичного університету ім.
С.І. Георгієвського МОЗ України “Діагностична і прогно-стична роль ендо-
і екзогенних чинників у формуванні патогенетичних механізмів
мультифакторіальних захворювань у дітей та способи їх корекції на
різних етапах реабілітації” (№ держ. реєстрації: 0199U003142, шифр теми
2204).

Мета дослідження: оптимізація санаторно-курортної реабілітації дітей,
часто хворіючих на гострі респіраторні захворювання, з урахуванням їх
фенотипічних особливостей.

Основні задачі дослідження:

Дати клінічну і фенотипічну характеристику часто хворіючих дітей з
рецидивуючим і обструктивним бронхітом.

Вивчити динаміку імунологічних показників і індексів крові у дітей,
часто хворіючих на гострі респіраторні захворювання із різних
екологічних регіонів на етапі санаторно-курортного лікування.

Виявити зв’язок між окремими ланками імунітету і фенотипічними
характеристиками у часто хворіючих дітей у періоді відносного
благополуччя здоров’я.

Розробити експертну медичну систему, призначену для контролю і
диференційної діагностики загальних неспецифічних адаптаційних реакцій
у дітей на етапі санаторної реабілітації.

Визначити вплив БАД Біотроф-4, Ехінацеї і Біполану на окремі ланки
імунітету у часто хворіючих дітей.

Розробити підходи до санаторно-курортної терапії для часто хворіючих
дітей з урахуванням їх фенотипічних особливостей.

Об’єкт дослідження: часто хворіючі діти шкільного віку.

Предмет дослідження: Клініко-патогенетичне обґрунтування доцільності
застосування фенотипу, індексів крові, адаптаційних реакцій у часто
хворіючих дітей на етапі санаторно-курортної реабілітації.

Методи дослідження: загальноклінічні, імунологічні, фено- і генотипічні,
що в сукупності дозволяють встановити особливості патогенетичних
механізмів розвитку респіраторних захворювань у часто хворіючих дітей з
урахуванням їх фенотипіпичних особливостей, провести

ідентифікацію дисбалансу імунної системи та донозологічну діагностику
прихованих порушень імунітету при надходженні в санаторій і
обґрунтувати на цій підставі санаторно-курортну терапію дітей зі
зниженими гомеостатичними можливостями.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше шляхом комплексного
підходу, що включає клінічні, імунологічні, генетичні методи
дослідження, виявлені маркери порушень з боку імунологічної системи в
періоді адаптації на курорті у дітей з повторним обструктивним і
рецидивуючим бронхітом. Доведено, що навіть в періоді відносного
благополуччя здоров’я у ЧХД зберігаються порушення з боку різних ланок
імунітету і, перш за все, зниження числа Т- лімфоцитів і місцевого
захисту, які найбільш виражені у дітей із екологічно несприятливих
регіонів.

Проведене дослідження дозволило визначити фенотипічні характеристики
дітей з обструктивним і рецидивуючим бронхітом, що дає додаткові
можливості в прогнозуванні даних захворювань у дітей. Виявлений
взаємозв’язок фенотипічних маркерів зі станом основних ланок імунітету
дозволяє проводити цілеспрямовані профілактичні заходи, які необхідні не
тільки для підвищення неспецифічної резистентності, але і включають
специфічну корекцію клітинної ланки імунітету у дітей з певним
фенотипом.

Новим є застосування експрес – діагностики донозологічних станів у ЧХД
на курорті за допомогою індексів крові, неспецифічних антистресорних
реакцій, які дозволяють без проведення складних, не завжди доступних в
санаторії імунологічних досліджень, оцінити стан імунної системи.

Доведено доцільність оцінки адаптаційних реакцій у часто хворіючих дітей
не тільки при надходженні в санаторій, але і на етапі
санаторно–курортного лікування, яка дозволяє оцінити ефективність
терапії.

Розроблено і доведено ефективність застосування комп’ютерної медичної
програми ADAPT ANALYSER 1.3 Lite, яка дозволяє здійснювати контроль і
диференційну діагностику загальних неспецифічних адаптаційних реакцій
організму у дітей на етапі санаторно-курортного лікування.

Обгрунтовано доцільність застосування БАД Біотроф-4, Ехінацея, Біполан в
комплексі санаторно-курортного лікування у часто хворіючих дітей з
урахуванням їх фенотипічних особливостей з метою імунокорекції та
підвищення рівней реактивності неспецифічних адаптаційних реакцій
організму.

Практична значимість одержаних результатів. Проведене дослідження
показало, що у 30,4% ЧХД виявлено синдром дизадаптації, у 13,9% – стрес,
що клінічно проявилось розвитком ГРЗ. Доведена доцільність виключення
сильнодіючих фізичних чинників дітям з синдромом дизадаптації, які
сприяють загостренню захворювання. Діагностика даного синдрому при
надходженні в санаторій за допомогою розробленої програми ADAPT
ANALYSER 1.3 Lite дозволила провести санаторно-курортне лікування дітям
із групи ризику з урахуванням їх гомеостатичних можливостей.

Встановлено, що у ЧХД з фенотипом А, ММ, коефіцієнтом гомозиготності
0,62 і більше, високий ризик розвитку обструктивного бронхіту,
алергічних реакцій. З метою оптимізації санаторно-курортної реабілітації
їм рекомендується застосовувати БАД Біотроф-4, Біполан та протипоказана
Ехінацея. А для досягнення оптимального лікувального ефекту необхідно
отримання і стійке підтримання реакції тренування і реакції активації.

Доведено, що впровадження програмного продукта – ADAPT nalyser 1.3 Lite,
на базі ДМРЦ “Смарагдовий” дозволило виявляти дітей зі зниженими
адаптаційно-компенсаторними можливостями при надходженні в санаторій,
індивідуально розроблювати комплекс реабілітаційних заходів, проводити
контроль за загальними неспецифічними реакціями організму дитини в
динаміці та оцінювати ефективність лікування.

Впровадження результатів дослідження в практику. Результати дослідження
впроваджені в практичну роботу у дитячому медичному реабілітаційному
центрі “Смарагдовий” (м.Євпаторія) санаторії Бригантина” (м. Євпаторія).
Вони використовуються у навчальному процесі на кафедрі госпітальної
педіатрії Кримського державного медичного університету ім. С.І.
Георгієвського.

Особистий внесок здобувача. Автором проведено аналіз наукової
літератури за проблемою, обгрунтовано напрямки дослідження. Дисертантом
особисто виконувались обстеження і лікування часто хворіючих дітей на
базі дитячого медичного реабілітаційного центру “Смарагдовий”, проведено
аналіз, систематизація і математична обробка одержаних результатів.
Автором підготовлені наукові дані для публікацій і виступів на
конференціях.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації висвітлені та
обговорені на науково–практичній конференції “Актуальные вопросы
педиатрии” (Ялта, 2000); VП міжнародному конгресі з імунореабілітації
“Аллергия, иммунология и глобальная сеть: взгляд в новое тысячелетие”
(Нью-Йорк, США, 2001); Українській медичній конференції “Роль системных
продуктов здоровья корпорации Витамакс – ХХI век в профилактике
заболеваний человека в ХХI веке” (Київ 2001); міжнародному конгресі
American Association for respiratory care (Тампе, США, 2002);
міжнародному конгресі European Respiratory Society, Annual Congress
(Stockholm, 2002); науково-практичній конференції “Часто болеющие дети.
Современные подходы к диагностике и лечению” (Севастополь, 2002);
науково-практичній конференції за міжнародною участю “Медицинская
реабилитация в педиатрии” (Євпаторія, 2002); на Дні науки кафедри
госпітальної педіатрії КДМУ (Сімферополь, 2002); на міжнародній
науково-практичній конференції “Новые технологии получения и применения
биологически активных веществ” (Алушта, 2002); на науково-практичному
симпозіумі за міжнародною участю “Медицинская реабилитация в педиатрии”
(Євпаторія, 2003); ІІІ-у з’їзді пульмонологів і фтизіатрів (Київ, 2003);
IV конгресі курортологів і фізіотерапевтів Автономної республіки Крим
“Актуальные вопросы организации курортного дела, курортной политики и
физиотерапии”(Євпаторія, 2004).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 13 наукових праць, з
них 5 – в виданнях, рекомендованих ВАК України.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на 129 сторінках
принтерного тексту, включає вступ, огляд літератури, характеристику
обстежених хворих і методик дослідження, чотири розділи власних
спостережень, обговорення одержаних результатів, висновки, практичні
рекомендації, список літератури складають 192 джерела. Робота
ілюстрована 21 таблицею і 12 рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал і методи дослідження. Під спостереженням знаходились 160 дітей
із різних регіонів України. Із них часто хворіючих 141 (110 з
рецидивуючим бронхітом, 31 з обструктивним бронхітом), 19 здорових дітей
у віці від 7 до 14 років.

При включенні дітей в дослідження ми користувались критеріями
Альбіцького В.Ю., Баранова А.А. (1986), часто хворіючими вважали дітей
від 7 до 14 років, які перенесли 3 і більше ГРЗ на рік.

Для вирішення поставлених задач у ЧХД вивчались фенотипічні ознаки,
генні маркери, проводились загальноклінічні та імунологічні дослідження.

Ознаки біологічної мінливості і морфологічних характеристик, визначення
типу кольору волосся і очей проводили за допомогою шкал, згідно
класифікації, прийнятої антропологами (Рогинский Я.Я., Левин М.Г.,
1978). Тип вушної мочки – зрощена, зрощена і перехідна. Зрощений тип є
рецесивною ознакою (Конюхов Б.В., Панин Ю.В.. 1971).

Визначення коефіцієнта гомозиготності проводили за часткою рецесивних
генів серед 35 менделюючих морфологічних та імунологічних ознак
(Двирский А.Е.,1985).

Групи крові системи АВ0 і Rhesus визначали за допомогою стандартних
сироваток, виготовлених Кримською РСПК, групи крові систем MN – за
допомогою сироваток анти-М, анти-N, виготовлених Санкт-Петербурзьким
НДІ вакцин і сироваток.

У всіх дітей проводились загальноклінічні дослідження, вивчався імунний
статус (до і після лікування). Вміст основних класів імуноглобулінів (Ig
А, M, G) і субкласів IgG (IgG1, IgG2, IgG3, IgG4), компонентів
комплемента С3 і С4 в сироватці крові визначали методом радіальної
імунодифузії в агарі Difco за Manchini G. et. al. (1965).

Із показників неспецифічної резистентності ми використовували спосіб
оцінки функціонального стану нейтрофілів людини по реакції відновлення
нітросинього тетразолію (НСТ-тест), оснований на обліку
внутрішньоклітинних відкладень диформозану – нерозчинної форми
відновлення НСТ (НСТ сп.) (Виксман М.Е., Маянский А.Н., 1977). Для
оцінки резервної функції системи фагоцитозу було вивчено відновлення
НСТ – нейтрофілами стимульованим об’єктом фагоцитозу пірогеналом (НСТ
ст.).

Кількість ЦІК в крові визначали методом преципітації в поліетиленгліколі
з молекулярною масою 6000 (Німеччина), запропонованим і модифікованим
Гриневич Ю.Ф і Алферовим А.Н. (1981).

Про клітинний імунітет судили за станом Т-лімфоцитів (Т-л) і їх
субпопуляцій (Jondal M., Molw C., Wigsell H., 1972).

Досліджені індекси крові ЛІІ Кальф-Каліфа, IA, ГАІ, ІЗУ, ЗІІ, ЛІІ
Рейса, NUCLi, LEUKi, ISL.

За сигнальними показниками лейкоцитарної формули визначались критерії
адаптаційних реакцій з оцінкою загальних рівнів реактивності за Гаркаві
Л.Х. та співавт. (1998).

Для контролю були використані фенотипічні характеристики 181 дитини
тієї ж вікової категорії по Кримській популяції (Кобец Т.В., 1993).

Ig А, М, G, IgG1, IgG2, IgG3, IgG4 , компоненти комплемента С3 і С4 в
сироватці крові здорових дітей, з 7 до 14 років, були вивчені
самостійно у 19 дітей.

Всім ЧХД, які знаходилися на санаторно-курортній реабілітації,
призначалось комплексне лікування за загальноприйнятим режимам: I –
щадячий 3-5 днів, II тонізуючий – 10 днів, III – тренуючий – 10 днів.
Лікування включало: дієтотерапію, ранкову гігієнічну
гімнастику,

лікувальну фізкультуру, кліматолікування (сонячні і повітряні ванни,
морські купання за режима-

ми), масаж, фізіотерапевтичне лікування (інгаляції, електрогрязь,
лазеротерапія), бальнеогрязелі-кування (хлоридно-натрієві ванни,
гідромасаж, циркулярний душ, грязьові аплікації).

Результати власних досліджень та їх обговорення. Проведене дослідження
дозволило виявити чіткий зв’язок між гомеостатистичними можливостями,
здатністю формування дитиною захисних реакцій та його фенотипічними
особливостями, що говорить на користь спадкової схиль-ності дитини до
повторних ГРЗ. Реалізується ця готовність під впливом
зовнішньосередовищних чинників, шляхом розвитку порушень в захисних
системах і, перш за все, імунної. Найбільш уразливі діти до впливу
шкідливих чинників середовища в так звані “критичні” періоди формування
і становлення імунної системи. Як показало наше дослідження, “критичним”
періодом для дівчаток є вік 12-13 років (61,54% хворіють на ОБ, 60,78% –
РБ), а для хлопчиків – 13-14 років (66,67% – ОБ, 59,32% – РБ).

Відносне зниження в цьому віці розмірів лімфоїдної системи клінічно
реалізується повторним розвитком бронхітів. При цьому алергічні реакції
частіше розвиваються у хлопчиків, їх число збільшується серед хворих на
ОБ (58,0%). У дітей, що мешкають в екологічно несприятливих регіонах
(Київська область, Житомир, Дніпропетровська область, Луганськ) частіше
розвиваються алергічні реакції (69,0%), ОБ (47%), в той час як в більш
сприятливих екологічних регіонах (Миколаївська, Херсонська області)
частіше зустрічається РБ (54%) і тільки у 42% дітей були ознаки
алергії.

Рецидивуванню бронхітів у дітей сприяє наявність хронічних осередків
інфекції, так у 51% дітей з РБ мали місце хронічні осередки інфекції, у
дітей з ПОБ – 37,3%. У ЧХД з ПОБ частіше зустрічались дискінезія жовчних
шляхів і глистові інвазії 16,13%, ніж у дітей з рецидивуючим бронхітом
(14,55% і 12,73% відповідно).

Таким чином, при призначенні комплексу санаторно-курортного лікування у
ЧХД необхідно враховувати не тільки основне захворювання, але і
супутні, обов’язково проводити санацію хронічних осередків інфекції, що
дозволяє добитися більш тривалої ремісії у дитини.

Наступним, дуже важливим, моментом при надходженні дитини в санаторій, є
виявлення дітей, у яких немає клінічних проявів захворювання, але вони
знаходяться в стані передхвороби, коли у дитини має місце розугодження
роботи підсистем організму, що вже містить загрозу здоров’ю. Особливу
актуальність в цьому зв’язку набуває застосування методів, які
дозволяють швидко та ефективно, при мінімумі затрат, оцінити стан ЧХД.
З цією метою ми застосовували індекси крові, які дозволяють
диференціювати зміни показників “норми” у кожної конкретної дитини.

Незважаючи на те, що у всіх ЧХД аналіз показників гемограми при
надходженні патологічних відхилень виявити не дозволив, рівень ЛІІ у них
був нижче, ніж в контролі, що посередньо може служити маркером
неспроможності імунокомпетентної системи.

У п’яти ЧХД з ЛІІ менше 0,5, в комплекс реабілітаційних заходів яких
поруч з процедурами низької інтенсивності (електрогрязь, інгаляції),
середньої інтенсивності (лазерне випромінювання) були включені
сильнодіючі процедури (циркулярний душ, хлоридно-натрієві ванни по 10
процедур), розвинулось ГРЗ і ЛОР- захворювання: гострий фарингіт (1),
катаральний отит (2), гострі респіраторні вірусні інфекції (2).

Більш низьким був рівень ЛІІ у дітей із екологічно несприятливих
регіонів (0,39 ( 0,08), порівняно з контрольною групою (0,69 ( 0,04).
Діти із екологічно сприятливих регіонів займали проміжне положення за
рівнем ЛІІ (0,44 ( 0,06). Це дозволило нам вважати зниження рівня ЛІІ
менше 0,5 фактором ризику по розвитку ускладнень у ЧХД на тлі
санаторно-курортного лікування.

Як показало наше дослідження, інформативними є також індекси ГАІ, Рейса,
ISL.

Однією із задач нашого дослідження стала розробка експертної медичної
системи, яка призначена для контролю і диференційної діагностики
загальних неспецифічних адаптаційних реакцій організму, оцінки
ефективності здійснюваної терапії. Для вирішення поставленої задачі
була розроблена система АDАРТ ANALYSER 1.3 Lite. У вказаній програмі
широко представлено набір довідкової інформації, яка дозволяє
познайомитися з роботою пакета, розглянута теорія, запропонована Гаркаві
Л.Х. та співавторами (1998), що пояснює механізм неспецифічних реакцій
організму в процесі адаптації, викладені принципи активаційної терапії.

Нами було виявлено, що при надходженні в санаторій у 63,89% дітей із РБ
відмічалась напружена реакція тренування, причому у 7 дітей із них
відзначалась реакція тренування з низьким рівнем реактивності, що
дозволило розцінювати їх стан як передхворобу. У 19,44% ЧХД при
надходженні розвинулась спокійна реакція з напруженням, і тільки у 2,78%
дітей спостерігалась спокійна активація без напруження.

Подальша тактика ведення таких хворих з виключенням сильнодіючих
процедур, дозволила отримувати наступні результати: у 38,89% дітей при
виписці спостерігалась реакція тренування, у 58,33% – спокійна активація
з напруженням, у 2,78% спокійна активація без напруження, ні у однієї
дитини не була виявлена реакція – стрес.

На тлі санаторно-курортного лікування у ЧХД в 3 рази частіше стала
зустрічатись спокійна активація з напруженням, яка є високоефективною
при лікуванні в’яло протікаючих запальних захворювань, зокрема, при
рецидивуючих бронхітах, коли запальний потенціал знижений.

Нами також виявлено, що реакція тренування з низьким рівнем реактивності
у дітей поєднувалась з індексами крові: ЛІІ Кальф – Каліфа ` ‚ 6 8 : "$R` E oooooooocccccccccccccccccc & & & F 1/4o1/2??rA‚Ae„AeieeTHTHTHTHiTHTHTHTH??THTHTHTHTHTHTHAe a$ ???? ?? ????l ?BC\CvC’C CcC¤CiaUaD8 - .¬0>2oe4oooooooooooooooooao*oooo

дітей з ПОБ рідше зустрічався фенотип AB, Rh-, темний тип волосся,
перехідний тип очей, короткопалість і розплющений перший палець руки.

Це дозволило нам вважати факторами ризику повторних ГРЗ у дітей
світлий тип волосся і темний тип очей, підвищення коефіцієнта вище 0,59
у хлопчиків, фенотип B,Rh+, MN. Причому при рівні коефіцієнта 0,62 і
вище збільшується ризик розвитку обструктивного синдрому, особливо у
дітей з фенотипом А, ММ.

Одержані нами дані підтверджують результати досліджень інших авторів
щодо збільшення частоти зустрічності ГРЗ у дітей з фенотипом В і
розвитку алергічних реакцій у ЧХД з фенотипом А (Воронин С.Н., 1999).

В той же час надзвичайно важливо, що у дітей з фенотипом AB, Rh-, NN,
темним типом волосся, перехідним типом очей, короткопалістю, коротким і
розплющеним першим пальцем руки РБ і ОБ розвивається дуже рідко.

Аналіз імунологічних показників у ЧХД в періоді ремісії не дозволив
виявити зв’язки між окремими ланками імунітету і нозологічною формою
ГРЗ, що, очевидно, було пов’язано з тим, що діти знаходились в періоді
відносного благополуччя здоров’я. Відсутність вірогідних відмінностей у
стані імунітету у дітей з РБ і ОБ дозволило розглядати ці групи
об’єднаними. Однак, такий зв’язок був виявлений з екологією, у ЧХД із
екологічно несприятливих регіонів зміни в імунологічних показниках були
більш виражені.

Зв’язок між станом імунітету та екологією у ЧХД був виявлений і іншими
дослідниками, навіть в періоді ремісії (Бондарь О.К., 1999; Починок
Т.В., 2001; Сиренко О.И., 2001).

При надходженні в ДМРЦ “Смарагдовий” у ЧХД із екологічно сприятливих
і несприятливих регіонів відмічалось зниження Т-л, Т-тфч, ІРІ, IgG,
IgG1, IgG4, НСТ стимульованого і підвищення рівня IgG2, C3 компонента
комплемента і ЦІК. Багато із імунологічних показників після проведеного
санаторно-курортного лікування у ЧХД із екологічно сприятливих регіонів
нормалізувались за виключенням IgG. В той час як у дітей із екологічно
несприятливих регіонів не досягали контрольних значень показники Т-л,
Т-тфч і Т-тфр, зберігались порушення і з боку гуморального імунітету і
неспецифічної резистентності. Не досягав контрольних значень рівень IgG
і НСТ стимульованого, останній показник свідчив про знижену резервну
функцію нейтрофілів, що могло сприяти рецидивуванню респіраторного
захворювання у дітей .

Нами проаналізований зв’язок між станом окремих ланок імунітету, статю
дитини і деякими фенотипічними характеристиками. У хлопчиків відмічалось
зниження НСТ стимульованого (р

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020