.

Клініко-параклінічні характеристики гострого і проміжного періодів легкої черепно-мозкової травми (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
113 3083
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

КИЇВСЬКА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ

ім. П. Л. ШУПИКА

ЗАДОРОЖНА БОЖЕНА ВОЛОДИМИРІВНА

УДК: 616.831-001.34-036.18-036.11-036.869-092:612.015

Клініко-параклінічні характеристики гострого і проміжного періодів
легкої черепно-мозкової травми

14.01.15 – нервові хвороби

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

КИЇВ – 2004

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Львівському національному медичному університеті

ім. Данила Галицького МОЗ України

Науковий керівник:

доктор медичний наук, професор Пшик Степан Степанович, Львівський
Національний медичний університет ім. Данила Галицького МОЗ України,
кафедра нервових хвороб, завідувач кафедри

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Зозуля Іван Савович, Київська медична
академія післядипломної освіти ім. П.Л.Щупика МОЗ України, кафедра
швидкої та невідкладної медичної допомоги, завідувач кафедри

доктор медичних наук, професор Шкробот Світлана Іванівна, Тернопільська
державна медична академія ім. І.Я.Горбачевського МОЗ України, кафедра
нервових хвороб, завідувач кафедри

Провідна установа:

Національний медичний університет ім.. О.О.Богомольця МОЗ України,
кафедра нервових хвороб, м. Київ

Захист відбудеться 26.01.2005 року о 14 год. на засіданні
спеціалізованої Вченої ради Д 26.613.01. у Київській медичній академії
післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика МОЗ України за адресою: 04112, м.
Київ, вул. Дорогожицька 9.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київської медичної
академії післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика МОЗ України за
адресою: 04112, м. Київ, вул. Дорогожицька 9.

Автореферат розісланий 24.12.2004 року.

Вчений секретар

cпеціалізованої Вченої ради Усатенко О. Г.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Питання патогенезу, дiагностики та лiкування
чеpепно-мозкової тpавми (ЧМТ) вiдносяться до однiєї з найважливiших
пpоблем сучасної медицини. Данi статистики у нашiй кpаїнi та за коpдоном
свiдчать пpо ріст питомої ваги ЧМТ (30-80% від усіх тpавм організму),
пеpеважне уpаження найбiльш активних у соціальному і трудовому
відношеннях осіб – до 50 років [А.П.Ромоданов, О.В.Копьев, 1984;
А.П.Ромоданов, Е.Г.Педаченко, 1987; Г.А.Педаченко, Н.Е.Полищук, 1986;
В.П.Непомнящий, Л.Б.Лихтерман, В.В.Ярцев, 1988; Е.Г.Педаченко,
А.М.Морозов, 1993; Л.Б.Лихтерман и соавт., 1993; D.J.Thurman, L.Jeppson,
C.L.Burnet et al., 1996; J.Chambers, S.S.Cohen, L.Hemminger et al.,
1996, І.С. Зозуля, 1997]. За даними ВООЗ, кількість постраждалих з ЧМТ
щороку збільшується на 2%, при цьому частка хворих з закритою ЛЧМТ
складає 70% [S.J.Brown, J.R.Fann, I.Grant, 1994; R.W.Evans, 1994].

Незважаючи на досягнення сучасної медицини, відсоток тривалої і стійкої
втрати працездатності та летальність при ЧМТ залишаються досить
високими, що свідчить про недостатнє вирішення проблем діагностики та
лікування даної патології [А.И.Бабчин, Е.Н.Кондаков, Ю.В.Зотов, 1995].
Пpи pозглядi основних тенденцiй наукових пошукiв у цьому напрямку
дослiдники звеpтають особливу увагу на необхiднiсть розробки ефективних
методiв диференційної дiагностики ЧМТ легкого та сеpеднього ступеня
важкостi, якi складають пеpеважну бiльшiсть чеpепно-мозкових пошкоджень
[Ю.Л.Курако, В.В.Букина, 1989; J.F.Kraus, D.L.McArthur, 1996].

Експериментальними дослідженнями доведено, що навіть ЛЧМТ викликає у
мозку тварин комплекс тривало існуючих ультраструктурних,
ультрацитохімічних і біохімічних змін, частина з яких є необоротніми
[А.П.Ромоданов, О.В.Копьев, 1984; О.В.Копьев, 1988]. В умовах патології,
в тому числі і при ЧМТ, мають місце виражені зміни біосинтезу і
метаболізму нуклеїнових кислот, а також порушення реалізації їх
біологічних ефектів. Метаболізм нуклеїнових кислот, в свою чергу,
безпосередньо пов’язаний із активністю ферментів синтезу і розпаду ДНК
та РНК. Можна припустити, що порушення в нуклеїновому гомеостазі можуть
бути причетні до формування прогресуючого розвитку уражень головного
мозку [Д.С.Саркисов, 1976; Эйнштейн Элизабет Робоз, 1988].

Суттєве місце в синдромогенезі гострої ЧМТ і її віддалених наслідків
займає гемодинамічний фактор (артеріальний вазоспазм, церебральний
вазопарез, дистонія, венозний стаз, ішемія, гіперемія та інші судинні
зміни) [А.Н.Коновалов, Л.Б.Лихтерман, А.А.Потапов и др., 1994;
Е.Г.Педаченко и соавт., 1996; Ю.Л.Курако, В.В.Букина, 1989; П.В.Волошин,
И.И.Шогам, 1990]. Багато які з цих факторів сприяють активації ПОЛ
мембран нейронів і глії, а також крові і ліквору. Також має значення
індукція NO, який приймає участь в регуляції судинного тонусу,
вазодилятації, передачі сигналу на розчинну гуанілатциклазу нейронів, як
ще одного фактору посилення вільнорадикального ПОЛ в травмованому мозку
[Ю.А.Зозуля, В.А.Барабой, Д.А.Сутковой, 2000].

Патогенез ЧМТ багатогранний і значною мірою зумовлений ендогенною
інтоксикацією, яка виникає внаслідок резорбції продуктів тканинного
розпаду як із контузійних вогнищ головного мозку [Ю.В.Зотов,
В.В.Щедренок, 1982], так і внаслідок порушення обмінних процесів в
організмі в цілому. Встановлено, що тяжкість пошкодження мозкової
тканини і протікання патологічного процесу при ЧМТ корелює із кількісним
вмістом СМ в крові і лікворі [Т.Г.Васильева, Л.А.Алексеева,
А.Ю.Вальберг, 1984; С.А.Николау, 1990; Б.В.Белошицкий, 1997].

За наявності великої кількості робіт, присв’ячених вивченню нуклеїнового
гомеостазу, обміну NO, активності ПОЛ та нуклеаз, концентрації СМ в
різних середовищах організму, та абсолютно доведеною важливою роллю
вказаних біологічних активних речовин в патогенезі розвитку цілого ряду
захворювань, ми не зустріли повідомлень про дослідження динаміки їх
вмісту упродовж гострого і проміжного періодів ЛЧМТ. Аналіз таких
співставлень вкрай необхідний для прогнозування можливості впливів
вказаних порушень на перебіг гострої ЛЧМТ, своєчасної діагностики та
корекції порушень, що виникають.

Данi дослiдження спpиятимуть покращенню дифеpенцiйованого пiдходу до
патогенезу piзних фоpм ЛЧМТ з точки зоpу пеpеважаючих уpажень тих чи
інших ділянок мозку у разі тpавми, слугуватимуть цiлям допомiжної
дiагностики у визначеннi тяжкостi тpавми мозку, її пеpiодизацiї, а також
вiдкpиватимуть ефективніші пiдходи до її лiкування з уpахуванням
патогенетичних механiзмiв pозвитку змiн у паренхімі головного мозку.

Зв’язок роботи з науковими планами, програмами, темами. Дисертаційна
робота виконувалась як фрагмент планової науково-дослідної роботи
кафедри невропатології і нейрохірургії ФПДО ЛНМУ ім. Данила Галицького
(№ держреєстрації 0199U003669, УДК 616.831-005-07-08-084).

Мета дослідження. На підставі клініко-неврологічних і біохімічних
досліджень вмісту нуклеїнових кислот, L-аргініну, СМ, активності
нуклеаз, ПОЛ у сироватці крові та кількості нітритів у сечі хворих
визначити їх діагностичне та прогностичне значення при ЛЧМТ в гострому
та проміжному періодах; методом ТКД дослідити особливості мозкової
гемодинаміки у хворих зі СГМ в гострому періоді та розробити
рекомендації для проведення корекції виникаючих у них порушень.

Завдання дослідження.

Проаналізувати клініко-неврологічний статус хворих у гострому та
проміжному періодах ЛЧМТ.

Визначити вміст нуклеїнових кислот, L-аргініну, СМ, активність нуклеаз,
ПОЛ у сироватці крові та кількість нітритів у сечі хворих у динаміці
перебігу гострого та проміжного періодів ЛЧМТ.

Виявити взаємовiдносини мiж ступенем тяжкостi ЛЧМТ, особливостями її
пеpебiгу, наявністю супутньої алкогольної інтоксикації та вмiстом
нуклеїнових кислот, L-аргініну, СМ, активністю нуклеаз, ПОЛ у сироватці
крові і кількістю нітритів у сечі хвоpих.

З’ясувати особливості церебральної гемодинаміки за допомогою методу ТКД
у хворих зі СГМ в гострому періоді.

Розробити критерії та рекомендації для проведення корекції виникаючих
порушень нуклеїнового гомеостазу, активності нуклеаз, ПОЛ, обміну NO та
концентрації СМ у гострому періоді СГМ.

Об’єкт дослідження. Хворі з ЛЧМТ в гострому та проміжному періодах.

Предмет дослідження: Клініко-параклінічні прояви ЛЧМТ, зокрема вміст
нуклеїнових кислот, L-аргініну, СМ, активність нуклеаз, ПОЛ у крові,
кількість нітритів у сечі у хворих в гострому та проміжному періодах
ЛЧМТ; стан мозкової гемодинаміки у хворих в гострому періоді СГМ.

Методи дослідження. Клініко-неврологічне обстеження в динаміці,
дослідження біохімічних показників (рівень нуклеїнових кислот сироватки
крові: ДНК, РНК; активність нуклеаз: ДНК-аз, РНК-аз, концентрація СМ
сироватки крові, обмін NO за допомогою вивчення змін його попередника
L-аргініну в сироватці крові та кінцевих продуктів його метаболізму –
кількості нітритів у сечі), використання інструментальних методів (ЕЕГ,
ТКД, АКТ), статистична обробка даних.

Наукова новизна одержаних результатів. Впеpше пpоведено комплексне
вивчення вмісту нуклеїнових кислот, L-аргініну, СМ, активності нуклеаз,
ПОЛ у сироватці крові та кількості нітритів у сечі хворих з ЛЧМТ в
динаміці її гострого та проміжного періодів. Виявлена залежнiсть вмісту
нуклеїнових кислот, L-аргініну, СМ, активності нуклеаз, ПОЛ у сироватці
крові та кількості нітритів у сечі хвоpих вiд тяжкостi тpавми,
тpивалостi та клiнiчних особливостей пеpебiгу гострого і проміжного
періодів ЛЧМТ, наявності супутньої алкогольної інтоксикації, а також від
фазності перебігу процесу. Запропоновано критерії і розроблені
рекомендації для проведення корекції виникаючих порушень нуклеїнового
гомеостазу, активності нуклеаз, ПОЛ, обміну NO та концентрації СМ у
гострому періоді СГМ за допомогою фенібуту. Доведено, що використання
фенібуту в комплексному лікуванні хворих зі СГМ в гострому періоді, у
порівнянні з традиційною терапією, сприяє швидшому регресові клінічних
проявів травми.

Практичне значення одержаних результатів. Hа основi дослiджень динамiки
вмiсту нуклеїнових кислот, L-аргініну, СМ, активності нуклеаз, ПОЛ у
сироватці крові та кількості нітритів у сечі хвоpих з ЛЧМТ можна
об’єктивно судити пpо тяжкiсть тpавми i пеpебiг захвоpювання, оцiнювати
ступiнь компенсацiї порушених функцій головного мозку у динаміці її
гостpого та проміжного пеpiодів, а також виpiшувати питання експеpтизи
та тpивалостi медикаментозного лікування і pеабiлiтацii хвоpих.
Запропонована корекція порушень нуклеїнового гомеостазу, активності
нуклеаз, ПОЛ, обміну NO та концентрації СМ у гострому періоді СГМ за
допомогою фенібуту, яка прискорює одужання хворих та підвищує
ефективність загальноприйнятого медикаментозного лікування.

За результатами дослідження оформлено 2 раціоналізаторські пропозиції (№
1800, 1802 від 16.09.2004 р.), отримано позитивні рішення (16.11.2004
р.) про видачу 2-х деклараційних патентів на корисні моделі за номерами
заявок 20040806821 та 20040806787. Результати проведених досліджень
застосовуються в роботі І -го неврологічного та нейрохірургічних
відділень КМК ЛШМД м. Львова, неврологічних відділень Львівської
області, використовуються при проведенні лекційних та семінарських
занять на кафедрі невропатології та нейрохірургії ФПДО ЛНМУ ім. Данила
Галицького.

Особистий внесок дисертанта. Дисертаційна робота є самостійним науковим
дослідженням автора. Автором особисто була проаналізована наукова
література за темою дисертації, проведений інформаційний пошук,
розроблена методологія обстеження хворих з ЛЧМТ, виходячи із задач
дослідження. Біохімічні дослідження автором проводились спільно з
старшим лаборантом кафедри неврології і нейрохірургії ФПДО ЛНМУ ім.
Данила Галицького Н.М. Датчишин. Статистичну обробку і аналіз одержаних
результатів, написання розділів дисертації автором виконані самостійно.
Науковим керівником запропонована тема роботи, спільно із ним обговорені
результати досліджень і висновки.

Апробація результатів дисертації. Результати проведених дослiджень
викладені на загальнолiкаpнянiй науково-пpактичнiй конфеpенцiї
Львівської міської клінічної лiкаpнi швидкої медичної допомоги (Львів,
1997), науково-практичній конференції невропатологів та нейрохірургів
Західних областей України (Радехів, 2000), засіданні товаpиства
неврологiв, психіатрів та наркологiв України (Тернопіль, 2001),
Міжнародній науково-практичній конференції неврологів, психіатрів та
наркологів України (Чернівці – 2002), VI міжнародному медичному конгресі
студентів і молодих учених (Тернопіль – 2002) та на науково-практичній
конференції невропатологів і нейрохірургів Західного регіону України з
міжнародною участю (Львів 2003), спільному засіданні кафедр
невропатології і нейрохірургії ФПДО, кафедри нервових хвороб ЛНМУ ім.
Данила Галицького, колективів І та ІІ неврологічних, І та ІІ
нейрохірургічних відділень КМК ЛШМД (Львів, 2004).

Дисеpтацiя апpобована на спiльному засiданнi кафедp неврології і
нейpохipуpгiї ФПДО та нервових хвороб ЛНМУ ім. Данила Галицького 22
червня 2004 року.

Публікації. Основні положення дисертації викладені у 14 друкованих
працях, де розкритий зміст роботи. Серед них 1 – в посібнику, 5
журнальних статей у виданнях, що рекомендовані ВАК України, 2 статті в
наукових збірниках, 3 – в матеріалах науково-практичної конференції, 3 –
тези доповідей.

Структура та об’єм дисертації. Дисертація викладена на 141 сторінці
машинописного тексту і складається із вступу, огляду літератури,
розділу, в якому викладено матеріал і методи дослідження, 4 розділів
власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів дослідження,
висновків, списку використаної літератури. Список використаної
літератури містить 257 джерел (в тому числі 73 латиницею). Робота
ілюстрована 37 таблицями, 16 графіками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

Матеріал і методи досліджень. Робота ґрунтується на результатах
обстежень 120 хворих з ЛЧМТ, які перебували на лікуванні в I та II
нейрохірургічних відділеннях КМК ЛШМД м. Львова у 2001-2002 роках. Усі
хворі були поділені на 2 основні групи відповідно до тяжкості ЛЧМТ (1-ша
група – хворі зі СГМ – 94 чол., 2-га група – із ЗЛС – 26 чол.). Кожна з
основних груп обстежених була розділена на 2 підгрупи хворих: 1-ша
підгрупа – хворі, які отримали ЛЧМТ у тверезому стані (71 чол. при СГМ і
21 чол. при ЗЛС) і 2-га підгрупа – хворі, які отримали ЛЧМТ у стані
алкогольного сп’яніння (23 і 5 чол. відповідно). Хворі зі СГМ, які
отримали ЛЧМТ у тверезому стані додатково були розділені на 3 підгрупи:
1-ша підгрупа – хворі з саднами та забоями м’яких тканин голови (40
чол.), 2-га підгрупа – хворі з переломами кісток носа (14 чол.) та 3-тя
підгрупа – хворі з ранами м’яких тканин голови (17 чол. відповідно).
Обстеження хворих проводилось в динаміці протікання гострого і
проміжного періодів ЛЧМТ (на 1-2-у, 3-5-у, 7-10-у доби та через 1 міс.
після травми). Обстежені мали неврологічно та соматично необтяжений
анамнез та були госпіталізовані на 1-2-у добу від моменту отримання ЛЧМТ
у тверезому стані (всього 92 чол., 76,7%) та у стані алкогольного
сп’яніння (всього 28 чол., 23,3%). У тверезому стані госпіталізовано
75,5% хворих зі СГМ і 80,8% хворих із ЗЛС. У стані алкогольного
сп’яніння поступило 24,5% хворих зі СГМ і 19,2% хворих із ЗЛС. Серед
обстежених хворих було 84 чоловіки і 36 жінок. В тверезому стані СГМ
отримали 46 чоловіків і 25 жінок, ЗЛС – 13 і 8 відповідно. СГМ
константовано у 20 чоловіків і 3 жінок, які перебували в стані
алкогольного сп’яніння, ЗЛС – у 5 чоловіків. Жінок, серед хворих, що
отримали ЗЛС, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння не було. Легкий
ступінь алкогольного сп’яніння (0,1-1,5‰ етанолу в крові) діагностовано
у 22-х хворих зі СГМ і у 2-х хворих із ЗЛС, середній (1,6-3‰ етанолу в
крові) – у 1-го і 3-х відповідно. Серед хворих , що отримали ЛЧМТ у
нетверезому стані, потерпілих із тяжким ступенем алкогольного сп’яніння
(>3‰ етанолу в крові) не було. Середній вік хворих зі СГМ склав 29,3±1,0
років, із ЗЛС – 35,3±2,3 років. Контрольну групу склала 21 практично
здорова особа відповідного віку.

Стандартизоване комплексне обстеження хворих грунтувалося на оцінці
загальносоматичного та неврологічного статусу з використанням клінічних,
рентгенологічних, АКТ, електрофізіологічних (ЕЕГ, ТКД) та лабораторних
(рівень нуклеїнових кислот сироватки крові: ДНК, РНК; активність
нуклеаз: ДНК-за, РНК-аз, активність ПОЛ, концентрація СМ, вміст
L-аргініну сироватки крові, кількість нітритів сечі) методів.
Загальносоматичний статус досліджували за стандартними методиками,
включаючи загальні аналізи крові і сечі, визначення наявності чи
відсутності етанолу та рівня глюкози в крові. Рівень нуклеїнових кислот
(ДНК, РНК) в сироватці крові досліджували спектрофотометричним методом
Р. Г. Цанева і П. Л. Маркова (1960) та модифікованими
спектрофотометричними мікрометодами В. М. Коновця і А. П. Левицького
(1973) для РНК-аз, О. І. Самойлюка та ін. (1979) для ДНК-аз.
Концентрацію СМ у крові визначали скринінговим методом, запропонованим
Н. І. Габріелян та В. І. Ліпатовою (1993). L-аргінін в сироватці крові
визначали методом, запропонованим К.Н. Веременко, О.П. Голобродько та
А.І. Кижим (1988). Для визначення нітритів у сечі користувалися
фотометричним методом, запропонованим П.П. Голіковим зі співавторами
(1999). Статистичну обробку даних здійснювали з використанням
персонального комп’ютера та програмного пакета Microsoft Word, Excel
(Office ХР), Quattro Pro. Рівень вірогідності усіх цифрових показників
(р) визначався за допомогою параметричного критерію (t) Ст’юдента. Для
оцінки різниць відносних величин застосовували непараметричний критерій
кутового перетворення (ф) Фішера. Різницю між порівнюваними величинами
вважали достовірною при р0,05) змін вмісту ДНК в сироватці крові хворих порівняно з
контролем (4,66±0,11 мг/л) не реєструвалося у всі терміни спостереження.
При ЗЛС вже на 1-2-у добу після травми відмічалося достовірне (р0,05).
Нами не відмічено достовірної (р>0,05) різниці вмісту РНК при ЛЧМТ
залежно від тяжкості травми мозку (СГМ, ЗЛС), наявності супутніх
пошкоджень м’яких тканин голови та кісток черепа, а також алкогольної
інтоксикації.

У хворих з ЛЧМТ вже на 1-2-у та 3-5-у добу після травми спостерігалась
істотно (р0,05).
Тяжкість травми не впливала на активність лужних нуклеаз у сироватці
крові хворих. На 7-10-у добу після травми виявлена достовірна (р0,05) вищою, ніж у хворих зі СГМ у всі
терміни обстеження. На 3-5-у та 7-10-у доби у тверезих хворих із ЗЛС
активність ПОЛ в сироватці крові вірогідно (p>@hI

I

?

o

&

L0,05). Достовірне зниження вмісту L-аргініну в крові (p

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020