.

Особливості клініки, лікування і профілактики некаріозних уражень твердих тканин зубів у робітників лисичанського склозаводу (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
200 4901
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ(Я УКРАЇНИ

УКРАЇНСЬКА МЕДИЧНА СТОМАТОЛОГІЧНА АКАДЕМІЯ

ЗАБОЛОТНА ІРИНА ІВАНІВНА

УДК 616.314-089.13/.14-08-084-057:666.1/.2

Особливості клініки, лікування і профілактики некаріозних уражень
твердих тканин зубів у робітників лисичанського склозаводу

14.01.22 – стоматологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Полтава-2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Донецькому державному медичному університеті
ім.М.Горького (ректор – академік АМН України, заслужений діяч науки і
техніки України, професор Казаков Валерій Миколайович).

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор Ярова Світлана Павлівна, Донецький
державний медичний університет ім. М.Горького МОЗ України, завідувачка
кафедри загальної стоматології факультету післядипломної освіти

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Ніколішин Анатолій Карлович, Українська
медична стоматологічна академія МОЗ України, м. Полтава, завідувач
кафедри терапевтичної стоматології

доктор медичних наук, професор Борисенко Анатолій Васильович,
Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця МОЗ України, м.
Київ, завідувач кафедри терапевтичної стоматології

Провідна установа: Київська медична академія післядипломної освіти
ім.П.Л.Шупика МОЗ України, кафедра терапевтичної стоматології

Захист дисертації відбудеться “28” вересня 2004 р. об 11 годині на
засіданні спеціалізованої вченої ради Д 44.601.01 при Українській
медичній стоматологічній академії (36024, м. Полтава, вул. Шевченка,
23)

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Української медичної
стоматологічної академії (36024, м. Полтава, вул. Шевченка, 23)

Автореферат розісланий “28” липня 2004 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради,

доктор медичних наук, професор Дев’яткіна Т.О.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Значна розповсюдженість стоматологічної патології
серед населення України підтверджує той факт, що серед актуальних
проблем сучасної стоматології питання профілактики і лікування
захворювань твердих тканин зубів і пародонта займають ведуче місце і
знаходяться в центрі уваги вітчизняних дослідників (Белоклицкая Г.Ф.,
1998, 2002( Грохольский А.П., 2000, 2002( Данилевский Н.Ф., Борисенко
А.В., 1996, 2000( Ковалев Е.В. и соавт., 1996). На виникнення і перебіг
захворювань органів порожнини рота впливають численні екзо- і ендогені
фактори. Одним з факторів зовнішнього середовища, який діє на тверді
тканини зуба і пародонта безпосередньо і через внутрішнє середовище
організму, є професійні шкідливості. На сьогоднішній день даній проблемі
приділяється значна увага, тому що доведено, що систематичний вплив
несприятливих виробничих факторів потенцює частоту розвитку і важкість
клінічних проявів стоматологічних захворювань (Колесник К.О., 2000(
Костишин З.Т., 1996; Ніколішин А.К., 1997).

Скловиробництво характеризується комплексом професійних факторів, одним
з яких є пил, що містить двооксид кремнію, дія якого на стан органів
порожнини рота відсвічується в окремих наукових працях (Заболотний Т.Д.,
Годована О.І., 1999( Марков Б.П. и соавт., 1998( Ярова С.П., 2002).
Однак, існуючі факти не конкретизують особливостей визначених клінічних
проявів уражень твердих тканин зубів при хронічному впливі професійних
шкідливостей і не вирішують питання профілактики їх виникнення.

Переважно діючі несприятливі фактори, які виникають при виробництві
будівельного скла, впливають на поширеність та інтенсивність
стоматологічної патології, а також частоту і характер назубних
відкладень. Доцільним є подальше вивчення особливостей клінічних проявів
захворювань твердих тканин зубів у робітників склопромисловості, що
дозволить розробити комплекс лікувально-профілактичних заходів,
спрямованих на підвищення рівня надання стоматологічної допомоги даній
категорії осіб.

Зв(язок з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана в
рамках НДР МОЗ України “Клінічні особливості перебігу та шляхи корекції
захворювань органів порожнини рота на тлі різної реактивності організму”
(№ держреєстрації 0197V002100, термін виконання 1997-1999), НДР ДонДМУ
“Особливості клініки, лікування і профілактики некаріозних уражень
твердих тканин зубів у робітників склопромисловості” (№ держреєстрації
01030007893, термін виконання 2004-2006). Автор є виконавцем даних НДР.

Мета та завдання дослідження. Мета дослідження – підвищити ефективність
лікування некаріозних уражень твердих тканин зубів у робітників
склопромисловості за рахунок розробки і впровадження комплексу
лікувально-профілактичних заходів, які базуються на виявлених
особливостях їх розповсюдженості і перебігу.

Мета дослідження досягалася рішенням наступних завдань:

1. Оцінити санітарно-гігієнічні умови на Лисичанському склозаводі.

2. Вивчити стоматологічний стан у робітників Лисичанського склозаводу.

3. В клініці виявити особливості структури некаріозної патології твердих
тканин зубів у робітників Лисичанського склозаводу в залежності від
категорії шкідливості, переважно діючих несприятливих виробничих
факторів і виробничого стажу.

4. Визначити вміст двооксиду кремнію в твердих тканинах зубів у
робітників Лисичанського склозаводу.

5. Визначити вплив підвищених концентрацій переважно діючих виробничих
факторів склопромисловості на мінералізацію твердих назубних відкладень.

6. Розробити комплекс для профілактики виникнення і прогресування
некаріозних уражень твердих тканин зубів, оцінити його ефективність на
основі аналізу динаміки клінічних показників.

Об(єкт дослідження – некаріозні ураження твердих тканин зубів.

Предмет дослідження – клініка, профілактика і лікування некаріозних
уражень твердих тканин зубів.

Методи дослідження – стоматологічне клінічне, параклінічне,
рентгенологічне обстеження щелеп в осіб з захворюваннями тканин
пародонта, фотометричне дослідження вмісту двооксиду кремнію в твердих
тканинах зубів, спектрометричне дослідження мінералізації твердих
назубних відкладень. Статистичні методи для аналізу отриманих
результатів клінічних досліджень.

Наукова новизна одержаних результатів. При вивченні
санітарно-гігієнічних умов на Лисичанському склозаводі встановлено, що
концентрації переважно діючих несприятливих виробничих факторів
перевищують гранично допущені концентрації: у робочих І категорії
шкідливості – кремнійвмісного пилу – в 19,2 рази, температури виробничих
приміщень – в 1,6 рази; у робочих ІІ категорії шкідливості – в 7,2 і в
1,4 рази, відповідно.

Доведено, що поширеність та інтенсивність некаріозних уражень твердих
тканин зубів (мікротріщин емалі і патологічного стирання зубів) у
робочих склопромисловості залежать від виду і рівня дії несприятливих
виробничих факторів (категорії шкідливості), виробничого стажу.

Визначено вплив особливостей виробництва будівельного скла на вміст
двооксиду кремнію в твердих тканинах зубів і на поширеність і
мінералізацію твердих назубних відкладень.

В клініці вперше розроблено комплекс лікувально-профілактичних заходів
при патології твердих тканин зубів некаріозного походження. Показана
його висока ефективність безпосередньо та у віддалені терміни.

Вперше було запропоновано диференційну систему оглядів і санації в
залежності від категорії шкідливості.

Практичне значення одержаних результатів. Результати дослідження
дозволили розробити комплекс для профілактики виникнення і прогресування
некаріозних уражень твердих тканин зубів у робочих Лисичанського
склозаводу, обгрунтувати систематичність його використання в залежності
від категорії шкідливості.

На основі виявлених особливостей перебігу патології твердих тканин зубів
і пародонта у робітників Лисичанського склозаводу розроблені, апробовані
та впроваджені в практику схеми проходження стоматологічних оглядів для
робочих: I категорії шкідливості – кожні 3 місяці, II категорії
шкідливості – кожні 4 місяці, під час яких обов(язково видаляються
назубні відкладення.

Обгрунтована доцільність введення лікаря-стоматолога медико-санітарної
частини до складу медичної комісії при профоглядах і диспансерізації
робочих склопромисловості. Доведено, що лікар-стоматолог повинен
приймати обов(язкову участь в медоглядах працівників, яких приймають на
роботу в цехи, де діють несприятливі фактори скловиробництва.

Розроблений спосіб для профілактики виникнення і прогресування
некаріозних уражень твердих тканин зубів з використанням рідини
“Белагель-К” і гелю “Белагель-F”. Показана його висока ефективність, що
дозволяє рекомендувати до використання в клініці. Результати наукових
розробок впроваджені на ВАТ “Лисичанський склозавод”, ТОВ “Українські
Промислові Ресурси” м.Донецька, ЦМКЛ №1 м.Донецька, МСП №3 м.Макіївки
Донецької області і навчальний процес кафедри загальної стоматології ФПО
Донецького державного медичного університету ім. М. Горького.

Особистий внесок здобувача. Здобувачем особисто проведений глибокий
інформаційний пошук за досліджуваною темою, сформульовані мета та
завдання дослідження, запропонований комплекс лікувально-профілактичних
заходів для робочих склопромисловості. Особисто автором проведено
лікування робітників Лисичанського склозаводу з патологією твердих
тканин зубів некаріозного походження, видалення назубних відкладень,
здійснено клінічні дослідження. Автором самостійно зроблені
систематизація і статистична обробка отриманих результатів, написані всі
розділи роботи, впроваджено комплекс лікувально-профілактичних заходів в
практичну охорону здоров(я. Разом з науковим керівником проведені аналіз
та узагальнення результатів клінічних досліджень, зроблено наукові
висновки та практичні рекомендації.

Дослідження санітарно-гігієнічних умов на Лисичанському склозаводі
проведено разом з співробітниками Санітарно-промислової і Центральної
заводської лабораторій, вмісту двооксиду кремнію в твердих тканинах
зубів і мінералізації твердих назубних відкладень – на кафедрі
аналітичної хімії Донецького Національного університету.

Апробація роботи. Основні положення дисертаційної роботи доповідалися і
обговорювалися на III і Y обласних науково-практичних конференціях
“Питання реконструктивної стоматології” (м.Донецьк, 2000,2003),
науково-практичній конференції, присвяченій 80-річчю
санітарно-епідеміологічної служби України (м.Донецьк, 2003), Міжнародній
науково-практичній конференції “Україна наукова’2003”
(м.Дніпропетровськ, 2003), а також на засіданні апробаційної ради №2 з
фаху “Стоматологія” при Українській медичній стоматологічній академії
(м.Полтава, 2003).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 11 друкованих робіт в
наукових журналах, збірках, матеріалах і тезах конференцій, з них 4
статті – в журналах, ліцензованих ВАК України (3 – самостійні).

Структура і обсяг дисертації. Дисертація викладена на 166 сторінках
комп(ютерного тексту і складається зі вступу, огляду літератури,
розділів об(єктів та методів дослідження, результатів власних
досліджень, обговорення результатів, висновків, практичних рекомендацій,
списку викорисаних джерел: 171 кирилицею і 12 латиницею. Фактичні дані
наведені у 39 таблицях, ілюстровані 2 рисунками та 7 фотографіями.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Об(єкт і методи дослідження. Клінічні дослідження проведено у 551
робітника Лисичанського склозаводу 20-54 років обох статей з виробничим
стажем від 2 до 25 років. Під спостереженням перебували 40 чоловік цього
ж віку, які в процесі трудової діяльності не підлягали впливу
несприятливих виробничих факторів і не мешкали в робочому селищі
(контроль). Розподіл по групах проводили, враховуючи вік, професію, стаж
роботи за даною професією. Так, було виділено 5 вікових груп згідно
стандартизації обліку стоматологічної захворюваності (Грудянов А.И.,
1995): 1 група – обстежені 20-24 рр., 2 група – 25-29 рр., 3 група –
30-34 рр., 4 група – 35-44 рр., 5 група – 45-54 рр. Також в залежності
від стажу роботи було виділено 6 груп (Айзенштейн Э.Д., 1971): I група –
виробничий стаж до 3-х років, II група – 3-5 років, III група – 6-10
років, IY група – 11-15 років, Y група – 16-20 років, YI група – 21- 25
років. В зв’язку з тим, що не у всіх обстежених в основних цехах
знаходилось постійне робоче місце, був проведений їх розподіл в основну
групу з I категорією шкідливості (220 чоловік) і в допоміжну – з II
категорією шкідливості (331 чоловік) (“Перелік професій, що надають
право на пенсію за віком на пільгових умовах. Список №№ 1,2” –
Постановление Кабинета Министров Украины от 11.03.1994 г. № 162. – Киев,
1994). (Постійне робоче місце, згідно з “Санітарно-гігієнічними вимогами
до повітря робочої зони”, є місце, де робочий знаходиться більше 50
відсотків робочого часу або більше двох годин безперервно).

Було проаналізовано 264 проби повітря на визначення концентрації
двооксиду кремнію і 288 вимірів температури повітря. Оцінювали дію
виробничих шкідливостей перед кожним профоглядом, проведеним з 1999 по
2002 рр. Обстеженню підлягали працівники, які зайняті в шкідливих
(особливо шкідливих) умовах праці, згідно наказу МОЗ України №45 від
31.03.94р. Клінічна частина виконана на базі МСЧ Лисичанського
склозаводу.

Для виміру концентрації кристалічного двооксиду кремнію в пилу
застосовували фотометричний метод в модифікації Н.Є. Федорової (1988).
Показники мікроклімату оцінювали по температурі повітря біля робочих
місць, яку вимірювали за допомогою психометру, на висоті 1,5 и 0,1 м від
стелі – для робіт, які виконуються стоячи, і на висоті 1,0 и 0,1 м – які
виконуються сидячи.

Стан твердих тканин зубів визначали за даними основних клінічних
методів, таких як: огляд, зондування, перкусія, термометрія. З
допоміжних клінічних методів використовували вітальне фарбування,
рентгенографію (прицільну) та електроодонтодіагностику, а також
параклінічні методи: показники індексів КПВз (каріозні, пломбовані,
видалені або зуби, які підлягають видаленню), КПВп (каріозні і
пломбовані порожнини зубів, видалені або зуби, які підлягають
видаленню). Окремо враховували кількість видалених зубів (КВЗ).
Діагностику некаріозних уражень проводили згідно з класифікацією
Патрикєєва В.К. (1968); мікротріщин емалі – за класифікацією Іванової
С.Б. (1984), патологічного стирання зубів – за класифікацією Молдаванова
А.Г. (1992), назубних відкладень – за принципом, запропонованим А.П.
Грохольським (2000). Для діагностики захворювань тканин пародонта
використовували класифікацію М.Ф. Данилевського (1994). Стан тканин
пародонта оцінювали за допомогою клінічних і параклінічних методів
досліджень. З основних клінічних методів використовували огляд та
зондування пародонтальних кишень, клінічний стан тканин пародонта
визначали за наявністю гіперемії, набряку слизової оболонки, кровотечі
ясен; з допоміжних – рентгенографію (прицільну та панорамну) для оцінки
стану кісткової тканини пародонта. Патологічні зміни в тканинах
пародонта реєстрували з використанням
папілярно-маргінально-альвеолярного (ПМА) індексу (S. Parma, 1960),
глибини пародонтальних кишень, комплексного періодонтального індексу
(КПІ) (П.А. Леус, 1988). Гігієнічний стан порожнини рота оцінювали за
допомогою гігієнічного індексу (ГІ) за Ю.А. Федоровим, В.В. Володкиною
(1970). Рівень наданої стоматологічної допомоги на Лисичанському
склозаводі визначали за показниками індексу РСД (рівень стоматологічної
допомоги). Стан слизової оболонки порожнини рота і червоної облямівки
губ оцінювали візуально. При наявності патологічних елементів, їх
діагностику проводили згідно з класифікацією Є.В. Боровського і А.Л.
Машкиллейсона (1984). Загальний стан робочих визначали за заключенням
цехового лікаря-терапевта МСЧ Лисичанського склозаводу.

Вміст двооксиду кремнію в твердих тканинах оцінювали за методикою В.І.
Іванова і П.А. Розенберг (1960) в 107 інтактних зубах, видалених у
практично здорових осіб 35-54 років внаслідок захворювань тканин
пародонта (96 зубів у робочих Лисичанського склозаводу 4 і 5 груп за
віком і 11 – в осіб контрольної групи). Мінералізацію твердих назубних
відкладень визначали методом інфрачервоної спектрометрії
(ІЧ-спектрометрії). Всього було проведено дослідження 367 зразків
назубного каменя: у робітників Лисичанського склозаводу було відібрано
324 зразка (у 141 робочого І категорії шкідливості і 183 – ІІ категорії
шкідливості) і 43 – в осіб контрольної групи.

На заключному етапі досліджень була розроблена, апробована і впроваджена
схема місцевого медикаментозного лікування і профілактики захворювань
твердих тканин зубів некаріозного походження у робітників Лисичанського
склозаводу, яка передбачає застосування рідини “Белагель-К” і гелю
“Белагель-F” (“ВладМиВа”). Після санації порожнини рота спочатку
використовували рідину “Белагель-К” у вигляді аплікацій на 7-10 хвилин,
яку попередньо підігрівали до 46(С. Процедуру проводили 3 рази через
день, а через 3 дні застосовували гель “Белагель-F” у вигляді плівки для
аплікацій 3 рази з інтервалом в 3 дні. Оцінку ефективності
запропонованого комплексу проводили в 184-х робочих, яких було
розподілено на основну і контрольну групи по 92 обстежених, в кожній з
яких виділяли дві рівні підгрупи: робочих з І і ІІ категоріями
шкідливості. В основній групі для місцевої терапії використовували
запропонований комплекс, причому, робочим з І категорією шкідливості
кожні 3 місяці, а з ІІ категорією – кожні 4 місяці. В контролі
застосовували традиційну симптоматичну терапію при захворюваннях твердих
тканин зубів з використанням Са- і F-препаратів (місцево – аплікації з
фторлаком, загально – Са-умісні препарати). У віддалені терміни (2 роки)
оцінювали стабілізацію некаріозного процесу в твердих тканинах зубів за
даними клінічного огляду і вітального фарбування зубів.

Отримані результати оброблялиcя методами математичної статистики з
викорисанням критерію Ст’юдента на комп’ютері IBM PС.

Результати дослідження та їх обговорення. На першому етапі досліджень за
характером діючих виробничих факторів було виділено робочих, на яких
переважно впливає кремнійвмісний пил, які працюють в умовах високої
температури та її перепадів і на яких діє сполучення кремнійвмісного
пилу і високої температури. Так, на робочих місцях, де переважно діє
кремнійвмісний пил, його концентрації для робітників І категорії
шкідливості перевищували гранично допущені концентрації (ГДК) за ГОСТом
12.1.005-88 від 17,64 до 20,65 раз, отримані показники температури
також достовірно перевищували ГДК, яка складає 27(С (р(0,05). В групі
робочих I категорії шкідливості, які підлягали сполученому впливу
кремніймісного пилу і високої температури, концентрації кремнійвмісного
пилу були від 3,75 до 32,40 мг(м3 при ГДК=2,00 мг(м3, температура – від
36 до 47(С при ГДК=27(С. Концентрації кремнійвмісного пилу у робітників
II категорії шкідливості перевищували ГДК в 2,20-30,72 разів. В цехах,
де переважно діє висока температура виробничих приміщень та її перепади,
робочі підлягали впливу температури 24-45(С, що достовірно вище, ніж
діючі ГДК (р(0,05); де впливає сполучення вивчаємих виробничих факторів,
концентрація кремнійвмісного пилу була від 1,75 до 12,50 мг(м3 при ГДК
від 1,00 до 6,00 мг(м3, фактична температура – від 28 до 48(С при ГДК
від 17 до 28(С. Середнє значення концентрації кремнійвмісного пилу, який
діє на робочих I категорії шкідливості, було 29,47(2,13 мг(м3, а ступінь
перевищення ГДК – у 19,15 рази. Для робочих ІІ категорії шкідливості
дані показники були, відповідно, 24,75(2,22 мг(м3 і 11,26 рази, тобто, в
середньому, в 1,7 рази менші в порівнянні з обстеженими І категорії
(р(0,05). Середнє значення температури біля робочих місць робітників
основної групи було 44(2,21(С, ступінь перевищення ГДК – у 1,63 рази; у
робітників II категорії – 37(2,15(С, що перевищувало ГДК у 1,48 рази.
Дослідження сполученого впливу кремнійвмісного пилу і високої
температури теж підтвердили визначену закономірність: у робочих I
категорії шкідливості середнє значення концентрації кремнійвмісного пилу
досягало 15,85(1,21 мг(м3, що перевищувало ГДК у 7,92 рази. Середнє
значення температури повітря біля робочих місць у цих працівників –
39,67(2,21(С, що перевищувало ГДК у 1,47 рази. Відповідно, у робочих II
категорії шкідливості дані показники були 6,44(0,53 мг(м3 і
35,71(2,76(С, а перевищення ГДК – у 3,04 і 1,40 рази (р(0,05).

На наступному етапі вивчали стоматологічний стан у робітників
Лисичанського склозаводу та визначали в них особливості структури
некаріозних уражень твердих тканин зубів. Встановлено, що поширеність
карієсу зубів складала майже сто відсотків (99,46%). Показники
інтенсивності карієсу зубів, за індексами КПВз і КПВп, були достовірно
вищі у робітників Лисичанського склозаводу в порівнянні з контрольною
групою (р(0,05). Окремо визначали показники індексу КВЗ, які в основній
групі були 4,62(0,15, в допоміжній – 4,17(0,14, в контрольній –
1,38(0,23. Значення індексу РСД достовірно відрізнялися в основній і
допоміжній групах (відповідно, 30,08(0,83% і 29,55(0,94%) від контролю
(49,40(3,55%), що вказує на низький рівень надання стоматологічної
допомоги робітникам Лисичанського склозаводу, враховуючи високу
інтенсивність ураження твердих тканин зубів. При цьому, індекс РСД був
однаково низьким і в основній, і в допоміжній групах і в них достовірно
не відрізнявся (р(0,05). Перебіг каріозного процесу мав, переважно (у
59,96% випадків), хронічний характер, найчастіше були зареєстровані
порожнини I і V класів за Блеком (відповідно, в 54,78 і 24,32%
випадків). Показники інтенсивності карієсу зубів, за індексами КПВз і
КПВп, в шести підгрупах за переважно діючими виробничими факторами, були
достовірно вищими, ніж в контрольній групі (відповідно, 7,03±0,36 і
7,50±0,41, р(0,05). Крім того, більші значення індексів КПВз, КПВп, КВЗ
спостерігалися в обстежених з виробничим стажем 21-25 років, ніж з
стажем до 3-х років і в порівнянні з контролем (р(0,05).

При вивченні стану тканин пародонта було встановлено, що поширеність їх
захворювань у робітників Лисичанського склозаводу складала сто
відсотків. Найбільшим індекс ПМА, а, відповідно, поширеність запалення
ясен, були у робітників І категорії шкідливості – 58,28±1,09%, що на
23,63% вище, ніж у робітників ІІ категорії (р(0,05). При цьому звертає
увагу той факт, що в основній групі розповсюдженість запалення на
альвеолярну частину ясен в 2 рази перевищувала таку в допоміжній.
Показники індексу ПМА у робітників Лисичанського склозаводу були
достовірно вищі в порівнянні з обстеженими контрольної групи, де він
становив 22,10±1,75% (р(0,05). Схожа картина спостерігалася при
визначенні індексу КПІ. Катаральний гінгівіт в основній групі
реєструвався на 3,89% рідше в порівнянні з допоміжною і в 4 рази – в
порівнянні з контролем. В робочих І категорії шкідливості частіше
визначався генералізований пародонтит ІІ ступеня важкості (в 25%
випадків), а ІІ категорії – генералізований пародонтит І ступеня
важкості (28,70%). Стан гігієни порожнини рота, за ГІ
Федорова-Володкіної, був задовільним у робітників основної групи
(1,71±0,06 бала) і добрим – в допоміжній та контрольній групах
(відповідно, 1,48±0,01 і 1,17±0,02 балів), де спостерігалися відповідні
відмінності за індексом ПМА. Захворювання слизової оболонки порожнини
рота і червоної облямівки губ були зареєстровані в 31,03% обстежених.

n

??o-

\

?

n

oeo-

d?th]„¤y`„7

підгруп – 60,96%). Сааме в цих підгрупах також була більшою
поширеність патологічного стирання, але його важкість відрізнялася в
залежності від категорії шкідливості: випадки патологічного стирання
зубів ІІІ ступеня важкості реєструвалися тільки у робочих І підгрупи,
тобто, І категорії шкідливості. Аналіз структури вивчаємих некаріозних
уражень в ІІ і Y підгрупах (у робочих, на яких переважно впливають
високі температури та їх перепади) показав, що в них частіше
зустрічалися мікротріщини емалі зубів (32,75%). Випадки з локалізацією
мікротріщин емалі в кутах коронок зубів визначалися у робочих ІІ і Y
підгруп, а їх відлами – лише у робітників ІІ підгрупи, тобто, І
категорії шкідливості. В ІІІ і YІ підгрупах, на робочих яких переважно
впливає сполучення кремнійвмісного пилу і високої температури виробничих
приміщень, поширеність некаріозних уражень складала 53,55%, в них
частіше, ніж в інших підгрупах, зустрічалися сумісні прояви мікротріщин
емалі і патологічного стирання. Таким чином, характер даної патології
залежав від виду діючого шкідливого фактору. Некаріозні ураження твердих
тканин зубів зустрічалися частіше в обстежених і І, і ІІ категорій
шкідливості в YI групі за стажем, ніж в І групі, відповідно, в 2,5 і 2,8
рази. Також було виявлено ряд відмінностей в структурі некаріозних
уражень в залежності від виробничого стажу, а саме: у робочих І
категорії шкідливості І, ІІ та ІІІ груп (виробничий стаж яких до 10
років) частіше реєструвалися мікротріщини емалі зубів, IY групи (з
виробничим стажем 11-15 років) – патологічне стирання, Y і YI груп (з
виробничим стажем 16-25 років) – сумісні прояви мікротріщин емалі і
патологічного стирання зубів. У робочих ІІ категорії шкідливості всіх
шести груп за стажем частіше визначалися мікротріщини емалі, але
патологічне стирання зубів більш за все реєструвалося в Y групі, а
сумісні прояви вивчаємих некаріозних уражень – в YI групі. Випадки з
локалізацією мікротріщин емалі в кутах коронок зубів зустрічалися лише у
робочих І категорії шкідливості з виробничим стажем 11-25 років, а з
відламами коронок зубів – лише у робочих зі стажем 21-25 років. В
обстежених з ІІ категорією шкідливості Y і YI груп були визначені тільки
випадки з локалізацією мікротріщин емалі в кутах коронок. Патологічне
стирання зубів ІІІ ступеня важкості зустрічалося теж тільки у робочих І
категорії шкідливості з виробничим стажем 21-25 років (YI група). В
обстежених з ІІ категорією шкідливості визначалося патологічне стирання
ІІ ступеня важкості, але тільки в Y і YI групах. Таким чином,
інтенсивність і поширеність некаріозних уражень була вищою у робочих з
виробничим стажем 21-25 років, тобто, дані показники залежали від
терміну дії несприятливих факторів скловиробництва.

Отримані дані свідчили про те, що поширеність твердих назубних
відкладень була значно більшою у робітників Лисичанського склозаводу в
порівнянні з контролем, відповідно, в 2,31 рази (в основній групі) і
2,02 рази (в допоміжній групі), в них відкладення назубного каменя
представляли собою твердий конгломерат жовто-сірого кольору, міцно
спаяний з емаллю зубів, що призводило до витрат додаткових зусиль при
його видаленні. При цьому, у робочих основної групи вони були великими
або помірними за об`ємом, зовсім не кришилися під час видалення в
порівнянні з допоміжною, де вони були помірними або невеликими та
середньої консистенції. Наліт у робітників Лисичанського склозаводу мав
середню консистенцію, був коричневого кольору і визначався у вигляді
тонкої лінії на шийках всіх груп зубів. В обстежених контрольної групи
реєструвалися невеликі (рідше – помірні) за об`ємом відкладення
назубного каменя жовтого кольору середньої консистенції, а також білий
наліт в важко доступних для чищення ділянках м`якої консистенції.
Поширеність твердих назубних відкладень була найбільшою у робочих І
категорії шкідливості, які працювали в умовах сполученої дії
кремнійвмісного пилу і високих температур виробничих приміщень (ІІІ
підгрупа) і складала 70,49%, що в 2,6 рази частіше в порівнянні з
контролем (27,50%). ЇЇ найбільші значення реєструвалися в обстежених з
виробничим стажем 21-25 років. В робочих І категорії шкідливості з
стажем до 15 років тверді назубні відкладення були помірними за об’ємом,
з стажем 16-25 років – великими. При цьому, наліт у робітників І
категорії шкідливості з стажем 11-25 років мав середню консистенцію, був
коричневого кольору і визначався у вигляді тонкої лінії на шийках всіх
груп зубів на відміну від робочих з стажем до 10-ти років, в яких він
був жовтого кольору і реєструвався лише на шийках фронтальної групи
зубів. В обстежених ІІ категорії шкідливості з стажем до 15-ти років
тверді назубні відкладення були невеликими за об’ємом, а зі стажем 16-25
років – помірними, середньої консистенції, жовто-сірого кольору. При
цьому, наліт у робітників допоміжної групи з стажем 6-25 років був
жовтого кольору, середньої консистенції і визначався у вигляді тонкої
лінії на шийках фронтальної групи зубів. В обстежених ІІ категорії
шкідливості з стажем до 5-ти років він мав білий колір, м’яку
консистенцію, тобто, не відрізнявся за характером від наліту осіб
контрольної групи.

Наступним етапом дослідження було визначення вмісту двооксиду кремнію в
твердих тканинах зубів і мінералізації твердих назубних відкладень у
робітників Лисичанського склозаводу. Встановлено, що накопичення
двооксиду кремнію в емалі робочих було більш достовірно значущим, ніж в
дентині (р0,05). Результати безпосередніх клінічних
спостережень показали, що в робочих основної групи І категорії
шкідливості показники вітального фарбування емалі зменшилися на 10,00% і
склали 6,88±0,29 балів, ІІ категорії – на 11,50% і 6,31±0,27 балів,
відповідно. В контрольній групі, де обстеженим проводили традиційну
симптоматичну терапію, дані показники зменшилися, відповідно, на 3,00 і
5,50%. Таким чином, значення вітального фарбування емалі в основній
групі зменшилися після використання запропонованого комплексу, в
середньому, на 10,75% в порівнянні з початковими (р0,05). Така
клінічна ситуація відмічалася на 18-ту добу лікування. Віддалені
результати (2 роки) свідчили про стабілізацію процесу в твердих тканинах
зубів. Так, у робочих І категорії шкідливості було зареєстровано
стабілізацію: мікротріщин емалі – у 96,77%, патологічного стирання – у
93,55%, що, відповідно, на 12,90 і 6,45% більше в порівнянні з
відповідними показниками в контрольній групі. Прогресування у робочих І
категорії шкідливості мікротріщин емалі і патологічного стирання зубів
зменшилося, відповідно, на 6,45 і 3,22%. В обстежених з ІІ категорією
шкідливості визначали стабілізацію і мікротріщин емалі, і патологічного
стирання зубів у 100 відсотках. Прогресування в них зменшилося,
відповідно, на 3,22 і 6,45%.

Таким чином, комплекс безпосередніх та віддалених результатів оцінки
ефективності запропонованої схеми для місцевої медикаментозної терапії у
робочих Лисичанського склозаводу свідчив про її високу ефективність при
систематичному застосуванні: у робочих І категорії шкідливості – кожні 3
місяці, ІІ категорії – кожні 4 місяці після ретельного видалення
назубних відкладень. Це обґрунтовує доцільність його використання для
робітників склопромисловості, а також для працівників інших галузей, де
на стоматологічний стан впливають аналогічні шкідливі виробничі фактори.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведене теоретичне узагальнення проведених клінічних
досліджень і запропоноване нове рішення наукової задачі, що виявляється
в підвищенні рівня надання стоматологічної допомоги робітникам
склопромисловості за рахунок розробки і впровадження комплексу
лікувально-профілактичних заходів з урахуванням категорії шкідливості та
особливостей структури некаріозних уражень твердих тканин зубів.

1. Аналіз санітарно-гігієнічних умов на Лисичанському склозаводі
показав, що переважно діючими несприятливими факторами виробництва
будівельного скла є кремнійвмісний пил, висока температура виробничих
приміщень та її перепади і їх сполучена дія, концентрації яких
перевищують гранично допущені: у робочих І категорії шкідливості –
кремнійвмісного пилу – в 19,2 рази, температури виробничих приміщень – в
1,6 рази; у робочих ІІ категорії шкідливості, відповідно, в 7,2 і в 1,4
рази. Достовірно більш значне перевищення гранично допущених
концентрацій переважно діючих виробничих факторів склопромисловості
спостерігалося у робочих І категорії шкідливості, де знаходилося іх
постійне робоче місце (р

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020