.

Показники фізичного розвитку новонароджених різного гестаційного віку міста львова та львівської області і причини його порушень (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
122 2903
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ДАНИЛА ГАЛИЦЬКОГО

ЗАБОР ВІКТОРІЯ СЕРГІЇВНА

УДК 616–053.3–071.3(477.83)

Показники фізичного розвитку новонароджених різного гестаційного віку
міста львова та львівської області і причини його порушень

14.01.10 – педіатрія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Львів – 2004

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Львівському національному медичному університеті

імені Данила Галицького МОЗ України

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор

Коржинський Юрій Степанович,

Львівський національний медичний

університет імені Данила
Галицького

МОЗ України, завідувач кафедри
педіатрії

та неонатології факультету
післядипломної освіти

Офіційні опоненти: кандидат медичних наук, доцент

Лобода Валентина Федорівна,

Тернопільська державна медична
академія

імені І.Я.Горбачевського МОЗ
України,

завідувач кафедри факультетської та

шпитальної педіатрії

доктор медичних наук, професор

Суліма Олена Григорівна,

Київська медична академія
післядипломної освіти

імені П.Л.Шупика МОЗ України,

професор кафедри неонатології

Провідна установа: Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН
України, відділення неонатології, м. Київ.

Захист дисертації відбудеться “__3_” ___квітня________ 2004 року о 12
годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 35.600.04 при
Львівському національному медичному університеті імені Данила Галицького
( 79010, м.Львів, вул.Пекарська, 69).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Львівського національного
медичного університету імені Данила Галицького (79000, м. Львів, вул.
Січових Стрільців, 6).

Автореферат розісланий “_2__” ____березня______ 2004 року

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат медичних наук
А.І.Попович

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Сучасний етап розвитку перинатології передбачає
пошук нових науково обґрунтованих підходів щодо запобігання відхиленням
нормального розвитку плода, розробки методів своєчасної їх діагностики
та профілактичних заходів, спрямованих на усунення різноманітних
розладів у стані здоров’я новонароджених дітей (О.М.Лук’янова, 2002).

Одним з об’єктивних маркерів стану здоров’я новонароджених є рівень їх
фізичного розвитку (ФР), антропометричні показники (АП) якого вважають
інтегральними характеристиками внутрішньоутробного росту немовлят,
оскільки вони визначаються станом матково–плацентарного кровоплину і
поступленням до них пластичних і енергетичних речовин.

Оцінку фізичного розвитку дитячого населення проводять методом
порівняння індивідуальних антропометричних показників з нормативними. Ці
показники фізичного розвитку мають особливості й закономірності, що
визначаються складним комплексом місцевих умов: клімато-географічних,
соціально-економічних, екологічних. Тому середні, загальні для всіх
регіонів країни стандарти фізичного розвитку не можуть бути достатньо
об’єктивними. Вони повинні обов’язково пов’язуватися з тими чи іншими
місцевими особливостями й умовами, тобто мають бути регіональними
(Ю.М.Нечитайло, 1999; Р.В.Богатирьова та співавт., 2000).

Створення стандартів фізичного розвитку дітей та їх періодичне
поновлення слід розглядати як передумову моніторингу за змінами в
організмі дитини, індивідуального прогнозування її здоров’я, проведення
медико-організаційних, соціально-гігієнічних заходів профілактики
(А.Л.Резнікова та співавт., 2002). Ключовим завданням фундаментальних
досліджень проблем росту й розвитку здорової дитини є уточнення поняття
про “нормальний розвиток” у сучасних соціально-економічних умовах, які
суттєво відрізняються від попередніх часів (Н.М.Крамаренко, 2003).

Розлади, пов’язані з внутрішньоутробним ростом і розвитком плода, є
важливою науково-практичною проблемою сучасної неонатології.
Різноманітність чинників, які до них призводять, зумовлюють актуальність
вивчення цієї проблеми з урахуванням регіональних особливостей
(В.А.Никитюк, 2000).

Раннє виявлення новонароджених з відхиленнями у фізичному розвитку
стосовно регіональних нормативів та їх індивідуальна оцінка дають
можливість своєчасно створити адекватні умови для їх виходжування,
запобігти виникненню низки невідкладних станів у постнатальному
онтогенезі. Таким чином, подальше вдосконалення методологічних засад для
комплексної оцінки фізичного розвитку новонароджених немовлят різного
гестаційного віку, а також вивчення чинників несприятливого впливу на
них можна вважати важливим науково-практичним завданням, що й зумовлює
доцільність даного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне
дослідження виконане відповідно до плану науково-дослідних робіт
Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького
в межах теми науково-дослідної роботи кафедри педіатрії та неонатології
факультету післядипломної освіти “Вивчити вплив перинатальних факторів,
географічних та екологічних чинників на стан здоров’я і фізичний
розвиток дітей” (№ держреєстрації 0100U002262).

Мета і завдання дослідження. Основною метою дисертаційного дослідження
було вдосконалення методологічних засад оцінки фізичного розвитку
новонароджених різного гестаційного віку з урахуванням перинатальних
чинників ризику для створення оптимальних умов їх виходжування та
прогнозування стану здоров’я.

Для досягнення мети розв’язувались такі завдання:

Визначити та порівняти антропометричні показники фізичного розвитку
новонароджених різного гестаційного віку міста Львова та Львівської
області.

Розробити порівняльні стандарти основних антропометричних показників
доношених і недоношених новонароджених Львівщини.

Оцінити антропометричні показники новонароджених шахтарського регіону
Львівщини.

Вивчити перинатальні чинники ризику порушень фізичного розвитку
новонароджених.

Вивчити особливості перебігу раннього неонатального періоду у
новонароджених з порушеннями фізичного розвитку.

Об’єкт дослідження – фізичний розвиток новонароджених хлопчиків і
дівчаток різного гестаційного віку.

Предмет дослідження – антропометричні показники, перинатальні чинники
ризику порушень фізичного розвитку, перебіг раннього неонатального
періоду.

Методи дослідження: антропометричні, соціометричні, клінічні,
статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше в Україні (у тому числі на
Львівщині) обчислено межі й створено порівняльні стандарти
антропометричних показників фізичного розвитку доношених і недоношених
новонароджених. Суттєва новизна даних нормативів полягає у тому, що вони
розроблені з урахуванням гестаційного віку, статі, сучасних
соціально–економічних, етнічних, екологічних, генетичних, географічних
регіональних особливостей.

Вперше створено регіональні порівняльні стандарти індексу маси тіла
новонароджених хлопчиків і дівчаток різного гестаційного віку.

Виявлено відповідність антропометричних показників новонароджених від
матерів з екологічно несприятливої зони шахтарського регіону Львівщини
створеним антропометричним стандартам.

Вивчено перинатальні чинники ризику порушень фізичного розвитку
новонароджених Львівщини у сучасних умовах. Визначено роль цих чинників
ризику у формуванні соматичної та неврологічної патології
новонароджених.

Практичне значення одержаних результатів. Створені порівняльні
антропометричні стандарти у вигляді таблиць і номограм надають
можливість практичним лікарям порівнювати індивідуальні антропометричні
показники немовлят з нормативними, більш об’єктивно оцінювати
відповідність фізичного розвитку новонароджених їх гестаційному віку,
вчасно виявляти його порушення та запобігати низці патологічних станів у
постнатальному періоді.

Розроблені табличні та графічні форми нормативів індексу маси тіла
немовлят надають можливість визначати пропорційність їх фізичного
розвитку. За матеріалами дисертації опубліковано і впроваджено
інформаційний лист “Оцінка пропорційності фізичного розвитку
новонароджених немовлят різного гестаційного віку за перцентильними
номограмами індексу маси тіла”. Результати роботи впроваджено у
Львівському державному обласному перинатальному центрі, пологових
відділеннях 1-шої, 3-тьої міських клінічних лікарень міста Львова, у
пологовому відділенні клінічної лікарні Львівської залізниці, у
відділенні патології новонароджених 8-мої міської клінічної лікарні
міста Львова. Результати роботи використовуються у навчальному процесі
на кафедрі педіатрії та неонатології факультету післядипломної освіти
Львівського національного медичного університету імені Данила
Галицького.

Особистий внесок здобувача. Дисертант особисто оцінила актуальність і
сучасний стан вивчення проблеми, здійснила інформаційно-патентний пошук,
провела літературний аналіз, збір первинного матеріалу, опрацювала
антропометричні методики, провела ретроспективний аналіз медичної
документації, створила базу даних, здійснила статистичну обробку
матеріалу, проаналізувала й узагальнила отримані результати,
сформулювала основні положення роботи, висновки та практичні
рекомендації. У публікаціях, виданих у співавторстві, основні ідеї і
матеріал належать дисертанту.

Апробація результатів дисертації. Основні положення роботи викладено на
Міжнародному науковому конгресі молодих вчених та студентів “Здоров’я
села – здоров’я держави” (Львів – Дубляни, 16 – 18 травня 2000 року);
міському засіданні асоціації неонатологів (Львів, 2002 р.);
Міжнародній науково–практичній конференції “Здорова дитина: ріст,
розвиток та проблеми норми в сучасних умовах” (Чернівці,
10-11 жовтня 2002 року); науково-практичній конференції, присвяченій
10-річчю Львівської міської клінічної лікарні “Актуальні питання
педіатрії і дитячої хірургії” (Львів, 20 лютого 2003 року).

Публікації. За темою дисертаційної роботи опубліковано 9 робіт, із них 5
статей у фахових виданнях, затверджених ВАК України.

Структура та обсяг дисертації.

Дисертація викладена на 173 сторінках комп’ютерного тексту і складається
зі вступу, огляду літератури, чотирьох розділів власних досліджень,
аналізу й узагальнення отриманих результатів, висновків, практичних
рекомендацій, списку використаної літератури та додатків, які займають
31 сторінку. Робота ілюстрована 28 таблицями і 28 рисунками.
Бібліографія складає 259 джерел (160 вітчизняних і російських, 99 –
іноземних авторів), які займають 29 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи дослідження. З метою отримання регіональних
нормативів фізичного розвитку проведено обстеження 5198 новонароджених з
гестаційним віком 27-42 тижні. Хлопчиків було 2623 (50,46 %), дівчаток –
2575 (49,54 %). Ці діти народились у Львівському обласному
перинатальному центрі протягом 1994-2000 років. Їх матері постійно
проживали на території Львівщини: 3290 (63,20 %) були жителями міста,
1908 (36,80 %) – області. Етнічний склад був таким: 4793 (92,20 %) жінки
– українки, 317 (6,09 %) жінок – росіянки, 51 (0,98 %) жінка – полька,
18 (0,34 %) жінок – єврейки, 19 (0,39 %) – представниці інших
національних меншин. Питома вага немовлят від перших пологів склала
53,46 % (2779), повторних – 46,54 % (2419). Передчасно народжених
немовлят було 1478 (28,40 %), доношених новонароджених – 3720 (71,60%).
Антропометрію проводили загальновизнаними методами. Визначали масу тіла,
довжину, обвід голови. Надійність отриманих антропометричних даних
перевірено методом “тест – ретест”: персональну надійність визначали з
використанням того ж самого інструменту одним і тим же дослідником;
міжперсональну – шляхом повторного паралельного вимірювання двома
дослідниками. Одержані результати порівнювали між собою за допомогою
коефіцієнтів кореляції. Останні були більшими, ніж 0,95 (р0,05), а середні значення довжини тіла сучасних новонароджених
дівчаток були вірогідно більшими, ніж дівчаток 70-х років (рho. ( * * , F H J v th F¬4 E & HСоматичні захворювання (гіпертонічна хвороба, вади серця, патологія нирок, травної і статевої систем) мали 46,15 % жінок 1-шої основної і 7,69 % контрольної груп (р 0,05. У другій половині
вагітності у матерів, які народили немовлят з масою, меншою 10 центиля
щодо гестаційного віку, мали місце: загроза передчасних пологів (у
45,19% жінок порівняно з 18,27% у контрольній групі, р 0,05).

Окрім одноваріантного та кореляційного аналізів, з метою виявити
об’єднаний вплив чинників ризику розвитку синдрому ЗВУР ми застосували
послідовний логістичний регресійний аналіз. Результати цього аналізу
відображені у табл. 1 та в наступній закономірності:

коефіцієнт ризику = exp (-3,28 + 1,89×1 + 2,52×2 + 2,35×3 + 1,67×4
+2,59×5),

де x0 – xn – наявність або відсутність відповідної ознаки; x1 –
наявність анемії під час вагітності; x2 – знижений ваговий приріст під
час вагітності; x3 – наявність пієлонефриту у вагітних; x4 – загроза
переривання 1 половини вагітності; x5 – наявність затримки
внутрішньоутробного розвитку у попередньо народжених дітей.

Таблиця 1

Результати логістичного регресійного аналізу ризику розвитку ЗВУР

Чинник ризику Коефіцієнт логістичної регресії (?)

р

КСШ 95% конфіденційний інтервал для КСШ

Анемія вагітних 1,89 0,009 6,56 1,59-27,05

Знижений ваговий приріст під час вагітності

2,52

0,05

Загроза передчасних пологів у 2-й половині вагітності

26

25

14

13,5

р 0,05

Гестоз 2-шої половини вагітності

15

14,4

14

13,5

р>0,05

Пієлонефрит у вагітних 3 2,9 2 1,9 р>0,05

Багатоводдя 10 9,6 1 0,9 р

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020