.

Профілактика непереносимості до зубних протезів у клініці ортопедичної стоматології (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
142 2850
Скачать документ

Міністерство охорони здоров’я України

Київська медична академія післядипломної освіти

ім. П.Л. Шупика

Ажицький Денис Геннадійович

УДК-616.314-77-056.43+615.03:616-08-039.71:54.024+616.31

Профілактика непереносимості до зубних протезів у клініці ортопедичної
стоматології

14.01.22 – стоматологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук.

Київ– 2005

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі стоматології факультету післядипломної освіти
Кримського державного медичного університету ім. С.І. Георгієвського МОЗ
України

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор

Сисоєв Микола Петрович,

Кримський державний медичний університет ім. С.І. Георгієвського МОЗ
України, кафедра стоматології факультету післядипломної освіти,
завідувач

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор

ОНИЩЕНКО Валерій Степанович,

Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ
України, кафедра ортопедичної стоматології, завідувач

кандидат медичних наук, професор

МАКЄЄВ Валентин Федорович,

Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького МОЗ
України, кафедра ортопедичної стоматології, завідувач

Провідна установа:

Українська медична стоматологічна академія МОЗ України, кафедра
пропедевтики ортопедичної стоматології та ортодонтії (м. Полтава).

Захист відбудеться 22.04.2005 р. о_13-30___ годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради № К 26.613.09 по захисту дисертації при
Київській медичній академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ
України за адресою: 04050, м. Київ, вул. Пімоненка 10-А.

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Київської
медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика за адресою:
04112, м. Київ, вул. Дорогожицька 9.

Автореферат розісланий 19.03.2005 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат медичних наук, доцент О.В. Горобець

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Явища непереносимості виникають у стоматологічних
хворих, що користуються знімними і незнімними протезами з різних
матеріалів (Павленко О.В., 1992; Рожко М.М., 1996; Гожа Л.Д., 1988;
Онищенко В.С., 2000). Однією з причин виникнення цих ускладнень є висока
активність радикалів кисню і знижена активність антиоксидантної системи
(Цебржинський О.И., 1992; Шевченко О.В., 1996; Семенюк В.М., Вагнер
В.Д., Онгоєв П.А., 2000), що призводить до парастезій у вигляді печії,
пощипування кінчика чи бічних поверхонь язика, присмаку металу,
неприємне відчуття важкості, оскоми, гіркоти і сухості у роті. Крім того
хворі можуть пред’являти скарги на головний біль, запаморочення, швидку
стомлюваність, депресію, зниження працездатності (Борисенко Ю.В., 1992;
Волик Н.А., 1996). Програма реабілітації хворих з явищами
непереносимості матеріалів зубних протезів містить у собі діагностику,
лікування, профілактику і прогноз. При лікуванні стоматологічної
патології почали застосовувати антиоксиданти (Сисоєв М.П., 1992;
Сидельникова Л.Ф., 1996; Саяпіна Л.М., 1996; Нідзельський М.Я., 2003 та
ін.), що сприяло більш швидкому виліковуванню. Однак багато питань,
наприклад, обґрунтування застосування антиоксидантів у ортопедичних
хворих не вивчено.

Значний інтерес представляє стан антиоксидантної системи і рівень
вільно-радикального ураження білків ротової рідини, оскільки білки
відповідають за ферментативну активність (Дубініна Е.Е. та ін., 1995). У
літературі є відомості, що при недостатності загальної антиоксидантної
системи необхідно додатково вводити антиоксиданти, які містяться у
продуктах харчування. Тому аліментарна недостатність, пов’язана з
низьким вмістом біоантиоксидантів у харчовому раціоні через відсутність
різноманітності в повсякденному харчуванні, вузький асортимент
продуктів, недостатнє споживання свіжих овочів, ягід, плодів, а також
їхнє руйнування в результаті консервування, призводять до збільшення
вільно-радикальної активності (Воскресенський О.Н., 1975; Ладкіна Т.І.
та ін., 1986; Біленко І.В,. 1998). Незважаючи на свою очевидну
важливість, ці питання, які тісно пов’язані з профілактикою
стоматологічної патології, вивчено недостатньо, і особливо в
ортопедичній стоматології.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана
на кафедрі стоматології факультету післядипломної освіти Кримського
державного медичного університету ім. С.І. Георгієвського у межах теми:
“ Епідеміологія, профілактика і лікування захворювань тканин пародонта і
слизової оболонки порожнини рота”. Шифр теми – 1112, номер
держреєстрації 0198U007586.

Мета дослідження: покращення результатів профілактики і лікування явищ
непереносимості при ортопедичному лікуванні з корекцією антиоксидантними
препаратами.

Задачі дослідження:

1. Розробити комплекс біохімічних тестів, які дозволяють оцінювати
ступінь вільно-радикального ураження білків ротової рідини і ліпідів
слизової оболонки порожнини рота за наявності зубних протезів.

2. Дослідити процеси вільно-радикального ураження білків ротової рідини
в нормі і при непереносимості різних матеріалів, які застосовуються при
ортопедичному лікуванні.

3. Обґрунтувати застосування активного емульгатора з акриловими
пластмасами для зв’язування вільного мономеру та інших домішок.

4. Вивчити дію антиоксидантних препаратів в комплексній терапії явищ
непереносимості в ортопедичній стоматології.

5. Визначити ефективність застосування комплексу препаратів з
антиоксидантними властивостями.

Об’єкт дослідження – хворі з явищами непереносимості компонентів знімних
та незнімних зубних протезів.

Предмет дослідження – явища непереносимості на зубні протези обумовлені
вільно-радикальними реакціями окислення, що уражають білки і ліпіди
ротової рідини.

Методи дослідження – клінічні, лабораторні, статистичні.

Наукова новизна результатів. Обґрунтовано необхідність вивчення процесів
вільно-радикального окислення при застосуванні різних зубопротезних
матеріалів.

Розроблено і застосовано комплекс антиоксидантних препаратів і схеми
лікування для зниження негативної дії при явищах непереносимості зубних
протезів.

Розроблено нову методику визначення рівня окислено-модифікованих білків
в ротовій рідині.

Розроблено комплекс біохімічних аналізів ротової рідини, які дозволяють
тестувати рівень ураження білкової системи ротової рідини.

Розроблено рецептуру добавки в акрилові пластмаси, яка дозволяє суттєво
зв’язувати вільний мономер та інші домішки, що елюювані водою.

Практична значимість і впровадження в практику. Практичній охороні
здоров’я запропоновані доступні та інформативні методи аналізу ротової
рідини, що дозволяє застосовувати їх у діагностиці, профілактиці,
лікуванні явищ непереносимості, які виникають при ортопедичному
лікуванні.

Розроблено комплекс рекомендацій для хворих з явищами непереносимості,
який включає заміну протезів і проведення протизапальної терапії в
комплексі з антиоксидантними препаратами.

Виробникам акрилових пластмас для знімних протезів оформлено
обгрунтування для впровадження у виробництво нової акрилової пластмаси,
яка містить поліоксіетилен-40-стеарат, що дозволяє зв’язати більше 80%
вільного мономеру, а також інші водоелюювані домішки.

Особистий внесок здобувача. Дисертантом самостійно виконано клінічну й
експериментальну частини роботи, аналіз результатів дослідження,
статистичну обробку одержаних даних, аналіз наукової літератури за темою
дослідження. Написано всі розділи дисертації, сформульовано висновки. В
обговоренні результатів біохімічного аналізу ротової рідини брали участь
співробітники кафедри загальної та біоорганічної хімії Кримського
державного медичного університету ім. С.І. Георгієвського.

Апробація роботи. За результатами та окремими фрагментами роботи
зроблено доповіді на: VII Українському біохімічному з?їзді (Київ, 1997);
науковій конференції Кримського державного медичного університету
“Проблеми, досягнення і перспективи розвитку медико-біологічних наук і
практичної охорони здоров’я” (Сімферополь, 1998); Всеукраїнській
науково-практичній конференції “Актуальні питання ортопедичної
стоматології й ортодонтії” (Полтава, 2002); науково-практичній
конференції “Нові технології одержання і застосування біологічно
активних речовин” (Алушта, 2002); спільному засіданні кафедри
стоматології ФПО та університетської проблемної комісії стоматологічного
факультету (Сімферополь, 2003).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 9 наукових праць, з них 8 у
виданнях рекомендованих ВАК України, 2 з них без співавторів, одна
публікація у науковому збірнику та отримано 2 деклараційні патенти на
винахід.

Структура і обсяг роботи. Дисертаційну роботу викладено на 132 сторінках
тексту, що складається із вступу, огляду літератури, трьох розділів
власних досліджень, висновків та практичних рекомендацій, списку
літератури, що містить 237 джерел, 41 з яких іноземною мовою. Роботу
ілюстровано 12 рисунками та 14 таблицями.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

Матеріали і методи дослідження. У процесі виконанні дослідження нами
обстежено та проведено лікування 242 пацієнтів, з них 105 чоловіків і
137 жінок віком від 18 до 70 років. Всі пацієнти були поділені на 3
групи. Перша група – контрольна, 44 особи – здорові пацієнти, що не
мають видимої патології в порожнині рота. Друга група – пацієнти зі
знімними пластинковими протезами – 66 осіб. Третя група – пацієнти з
незнімними протезами –132 особи.

Клінічні методи – огляд пацієнтів, складання історії хвороби і
реєстрація об’єктивних даних за допомогою цифрової фотографії.

Дефекти зубних рядів класифікували за Кеннеді. Для беззубих щелеп
використовували класифікацію Шредера і Келера. Стан слизової оболонки
оцінювали за Суплі. Так само проводили пробу Шилера-Пісарєва для
визначення наявності запального процесу на слизовій оболонці
альвеолярних відростків.

Незалежно від виду протезу (знімний, незнімний) і типу матеріалів
(метал, пластмаса, кераміка) діагностика непереносимості проводилася на
підставі клінічних критеріїв, описаних В.М.Семенюк, В.Д. Вагнер,
П.А.Онгоєв (2000).

Біохімічні дослідження в ротовій рідині. Одержання ротової рідини
проводилося за загальноприйнятою методикою. Визначення малонового
діальдегіду (МДА) проводилося за широковідомим методом (T. Asckawa,
1980) з тіобарбітуровою кислотою. Визначення рівня
окислено-модифікованих білків (ОМБ) ротової рідини проводилося за
методом (О.Е. Дубініна, 1995) у нашій модифікації. Визначення загальної
антиоксидантної активності (ЗАА) в ротовій рідині проводили за методом
(В.Л. Семенов, 1985) з дихлорфеноліндо-фенолом. Визначення концентрації
білка в ротовій рідині проводили з використанням мікробіуретового
реактиву за стандартною методикою. Визначення рівня середніх молекул
(СМ) проводили спектрофотометрично за методикою (В.П. Зеновський, 2001).

Так само проводилося вивчення впливу різних ортопедичних матеріалів на
зміну біохімічних показників білків ротової рідини, що відображають
вільно-радикальне окислення, in vitro.

Для визначення рівня вільного мономера і продуктів розпаду акрилової
пластмаси після елюції водою проведено прямі спектрофотометричні
дослідження в короткохвильовій УФ зоні. Використовувався спектрофотометр
СФ-46 і СФ-56. Виміри проводилися в інтервалі довжини хвиль 190–300 нм.

Лабораторні методи – вивчення фізіко-механічних властивостей пластмас:

– руйнівне напруження при статистичному вигині,

– ударна в’язкість на зразках без надрізу,

– руйнівне напруження при розтяганні,

– руйнівне напруження при стиску,

– водопоглинання,

Статистична обробка цифрового матеріалу проводилася за Ст’юдентом

з використанням персонального комп’ютера і програмного забезпечення
Microsoft Excel та Statistica 6.0.

З метою профілактики непереносимості зубних протезів застосувалися
матеріали та лікувальні засоби, дозволені Міністерством охорони здоров?я
України, а також дозволені для застосування в харчовій промисловості:
бальзам “Здоров’я” і стоматидин місцево, а біологічно активний харчовий
концентрат “Еноант”, вітамінний комплекс Мультитабс із ?-каротином,
таблетований вітамінний препарат “Триовіт”, аскорбінова кислота, розчин
(-токоферолу ацетату per os, а також розроблений нами профілактичний
засіб на основі

?-каротину, розчинного у воді (патент № 2002054378 від 15.04.2003, бюл
№ 4), для профілактики явищ непереносимості у пацієнтів з металевими
незнімними конструкціями і харчовий емульгатор поліоксіетилен-40-стеарат
(Е-431) як домішку у пластмассу Фторакс (патент № 2002031846 від
16.12.2002, бюл № 12) в якості компонента, що зв’язує залишковий мономер
та інші домішки в пластмасі.

Результати досліджень та їх обговорення. Контрольна група склала

44 особи, які не мали патології тканин і органів порожнини рота
(наприклад, карієсу, гінгівіту, стоматиту, пародонтиту та іншої
патології), у віці 18-24 роки. Ротова рідина відбиралась двома
способами: або спльовувалась у склянку, або збиралася ватними тампонами,
які потім віджимались. Далі у результаті вивчення біохімічних показників
за вищеописаними методиками, визначена статистично достовірна “норма”, а
саме, показники становили: окислено-модифікований білок (Д/г%)
0,45±0,02, загальна антиоксидантна активність (О.А.) 0,5±0,02, малоновий
діальдегід (мкМ/мл) 0,015±0,001 і середні молекули (У.О.) 0,7±0,04.

Було показано, що у здорових людей з нормальним харчуванням в літню пору
року (11 осиб) і в зимовий період (11 осіб) рівень даних показників
різний. В зиму у групи пацієнтів вони достовірно відрізняються від норми
в бік погіршення. Додання до харчування препарату Мультитабс с
?-каротином повертає іх до норми.

Другій групі пацієнтів проводилось лікування знімними пластинковими
протезами як на тлі відсутності ознак непереносимості до акрилових
пластмас, так і у пацієнтів з явищами непереносимості. Пацієнти
обстежувались клінічно,

а також визначались біохімічні показники ротової рідини (ОМБ, МДА, ЗАА,
СМ) до лікування і в установлені терміни 7, 14, 30, 60 діб, 6 і 12
місяців.

При накладенні знімного протезу із не модифікованої акрилової пластмаси
Фторакс у пацієнтів через 7-14 днів відмічались скарги на печію слизової
оболонки під протезом, відчуття сухості в роті, гіпосалівацію. Клінічно
спостерігається гіперемія слизової оболонки піднебіння безпосередньо під
протезом. Біохімічно відзначені чіткі зміни в антиоксидантній системі
ротової рідини, а саме, рівень ОМБ збільшився з 0,51 Д/г% до 0,78 Д/г%,
ЗАА знизилась з 0,55 О.А. до 0,26 О.А., МДА збільшився з 0,015 мкМ/мл до
0,07 мкМ/мл та рівень СМ збільшився з 1,0 У.О. до 1,2 У.О. Це свідчить,
що під дією компонентів пластмаси акрилових протезів активуються вільні
радикали кисню, скоріше за все, за рахунок ураження білкової системи
слини. Збільшення рівня МДА однозначно вказує на запальну реакцію в
слизовій оболонці рота, що узгоджується з клінічними даними. Через 2
місяця носіння протезу без проведення антиоксидантної терапії скарги
хворих на печію під протезом посилюються, з’являється виражена болючість
тканин протезного ложа і накладення протеза стає неможливим. Рівень
ураження ОМБ і МДА зростає,

а рівень антиоксидантного захисту знижується.

Наведені вище дані дозволяють припустити наявність непереносимості
акрилової пластмаси, із якої виготовлено протез. Для усунення явищ
непереносимості призначали полівітамінний препарат Мультитабс з
?-каротином протягом місяця по 1 т. на добу, який дозволив суттєво
знизити кількість скарг пацієнтів і у більшості випадків нормалізувати
клінічний перебіг упродовж курсу прийому препарату, біохімічні показники
нормалізувалися.

Відомо, що акрилова пластмаса, що застосовується для виготовлення
знімних протезів, не містить компонентів, які є прооксидантами. Однак
акрилові протези ініцюють вільно-радикальні реакції, що говорить про
інший механізм, можливо пов’язаний з первинним токсичним ефектом, яким
володіє вільний мономер чи інші складові компоненти пластмаси. Вони,
ймовірно, і викликають запальну реакцію, яка супроводжується
активізацією вільно-радикальных процесів.

Для запобігання попадання недополімеризованих компонентів пластмаси
протеза в порожнину рота ми запропонували вводити в склад базисної
пластмаси Фторакс харчовий емульгатор – поліоксіетилен –40-стеарат
(Е-431), який має виражену властивість зв’язувати вільний мономер та
інші складові акрилової пластмаси, елюювані водою.

При застосуванні в клініці ортопедичної стоматології протезів, які
містять запропоновану добавку, ми не спостерігали змін у вивчаємих
біохімічних показниках ротової рідини, а клінічна картина не вказувала
на наявність явищ непереносимості. Біохімічне дослідження ротової рідини
у пацієнтів з модифікованими знімними протезами визначило наступні
показники: ОМБ від 0,42 Д/г% до 0,50 Д/г%, ЗАА від 0,52 О.А. до 0,45
О.А., МДА від 0,01 мкМ/мл до 0,02 мкМ/мл і СМ від 0,7 У.О. до 0,9 У.О.,
які відповідали нормі.

Наведені дані свідчать про відсутність активізації процесу вільно –
радикального окислення білків і ліпідів у ротовій рідині, а аналіз
динаміки клінічних симптомів при здійснені запропонованого лікування і
після його завершення, засвідчив відсутність скарг у пацієнтів з
проведеним ортопедичним лікуванням протезами із пластмаси Фторакс, які
містять 10% харчового емульгатора поліоксіетилен -40-стеарат. При
наступних контрольних оглядах не відмічалися скарги і ознаки запальних
явищ, пов’язаних з носінням протезу.

Зважаючи на отримані результати, питання було піддано вивчено більш
ґрунтовно.

При полімеризації пластмас типу Фторакс для базисів стоматологічних
протезів у них залишається частина незв’язаного мономеру (похідні
метилакрилової кислоти), кількість якого варіює від 0,1 до 5%, що
залежить як від марки пластмаси, так і від вибору технології
полімеризації, а також точності дотримання цієї технології.

Відомо, що акрилові протези в процесі експлуатації “старіють” і
руйнуються за рахунок процесів деполімеризації.

Нами проведені прямі спектрофотометричні дослідження водних екстрактів
акрилових пластмас у різні періоди часу в залежності від наявності чи
відсутності в полімері інгібітора процесу деструкції.

Виміри проводились за допомогою спектрофотометрів СФ-46 і СФ-56 в
інтервалі довжини хвиль190-300 нм. Для аналізів роздільно взяті
компоненти пластмаси Фторакс порошок і рідина, пластинки модифікованої
поліоксіетилен -40-стеаратом і немодифікованої пластмаси Фторакс
розміром 10*10*1 мм, пластмасові зуби гарнітура Естедент і Івостар.
Зразки поміщалися у закритий бюкс і заливалися 2 мл дистильованої води.
Елюція проводилась від 30 хвил. до

72 год., після чого елюат спектрофотометрувався. Результати вимірів
отримані у вигляді кривих поглинання.

Водний елюат пластмаси Фторакс на спектрофотограмі має головний, великий
пік з максимумом 193 нм, потім крива різко знижується до 240 нм і плавно
піднімається, утворюючи другий компонент з довжиною хвилі 260-280 нм.
Характер кривої практично не змінюється від часу елюції. Фторакс –
мономер (рідина) у концентрації 0,001% дає характерний розмитий максимум
з довжиною хвилі 210-215 нм. Водний елюат Фторакс – полімер (порошок)
дає складний спектр з головним піком 193 нм і піками в області 200 нм,
215 нм і 270 нм. Спектрофотометричні профілі поглинання для водних
елюатів пластмасових зубів із гарнітурів Естедент (Україна) і Івостар
(Німеччина) мають характерний максимум при 193 нм.

Також порівнювались спектри елюату свіжополімеризованої пластмаси
Фторакс і фрагменту протезу із цієї пластмаси, який використовувався
хворим упродовж року. Спектри виявились ідентичними. При проведенні
дрібної елюції цих зразків упродовж 3, 6, 12, 24, 48 і 72 годин і виміру
екстинції при 193 нм встановлено, що максимальний вихід продуктів
розпаду пластмаси в елюат відбувається в перші 24 години, досягаючи
максимальної концентрації, яка потім зберігається.

Таким чином, із пластмаси Фторакс водою елюються не тільки мономер, але
і практично всі компоненти цієї пластмаси.

Проведений експеримент підтверджує, що перешкоджаючим досягненню
підвищення біологічної сумісності знімних акрилових протезів, є вміст
вільного мономеру і продуктів гідролізу пластмаси, елююваних водою. Це
призводить як до місцевого, так і загального токсичного впливу на
організм, викликаючи запальні зміни слизової оболонки протезного ложа,
зниження антиоксидантної активності ротової рідини та явища
непереносимості. Для рішення питання нейтралізації негативної дії
акрилових пластмас ми запропонували при виготовленні пластинкових
протезів ввести в склад пластмаси харчовий емульгатор поліоксіетилен
-40-стеарат. Даний компонент здатний утворювати міцні комплекси з
речовинами гідрофобної природи, до яких відноситься метилметакрилат, і
це дозволяє значно зменшити кількість елююваного вільного мономеру і
продуктів гідролізу і, відповідно, знизити їх негативний вплив на
слизову оболонку порожнини рота за рахунок здатності зв’язувати вільний
мономер і продукти гідролізу акрилової пластмаси.

В результаті додання поліоксіетилен-40-стеарату в полімерну композицію
вміст елююваного мономеру зменшувався на 78-80% порівняно з
немодифікованим зразком, про що судили за вмістом вільного
метилметакрилату, який мігрірує

із полімерних композицій у водну витяжку. Так, пластмаса Фторакс містить

14,0+1,3 мг/л, а модифікований зразок 2,8+0,26 мг/л, що в 5 разів менше.

Механічні випробування пластмаси Фторакс у порівнянні з модифікованим
зразком визначили наступні показники: руйнівне напруження при
статистичному вигині становило 78,2 МПа і 79,4 МПа відповідно, ударна
в’язкість на зразках без надрізу 16 кдж/м2 і 15,8 кдж/м2, руйнівне
напруження при розтяганні 60 МПа і

62 МПа, руйнівне напруження при стиску 135,1 МПа і 136,3 МПа і
водопоглинання 0,31% і 0,28%.

На підставі одержаних даних можна стверджувати, що за механічною
міцністю пластмаса, яка містить поліоксіетилен -40-стеарат, не
поступається пластмасі Фторакс без цього наповнювача.

В нашому дослідженні протези із модифікованої пластмаси виготовлялись за
методикою компресійного пресування, як найбільш поширеного.

Доступність і простота виготовлення протезу із запропонованого складу
дозволяєт рекомендувати його для застосування в клініці ортопедичної
стоматології з метою профілактики непереносимості всім пацієнтам і в
комплексі лікування пацієнтам з явищами непереносимості на акрилові
пластмаси.

Третій групі пацієнтів проводилось ортопедичне лікування незнімними
конструкціями: штампованно-паяними, штамповано-паяними з МЗП,
суцільнолитими із неіржавіючої сталі, металопластмасовими (з повним
облицюванням каркасу) і металокерамічними (з повним облицюванням
каркасу).

У окремих пацієнтів цієї групи відмічались явища непереносимості на
штамповано-паяні і суцільнолиті конструкції із неіржавіючої сталі.
Пацієнти скаржилися на появу кислого присмаку, присмаку металу в роті,
болючість слизової оболонки в області зафіксованих протезів, а також під
час чищення зубів. Даним пацієнтам проводили зняття старих конструкцій,
санацію порожнини рота і призначали місцеву протизапальну терапію
слизової оболонки рота за допомогою полоскань препаратом “стоматидин” і
“бальзам Здоров’я”.

Всім пацієнтам цієї групи досліджували біохімічні показники ротової
рідини, які через 4-8 днів після фіксації конструкцій практично у всіх
пацієнтів достовірно відрізнялись від норми і становили: у пацієнтів зі
штамповано-паяними конструкціями із неіржавіючої сталі: ОМБ 1,09±0,07
(Д/г%), ЗАА 0,37±0,02 (О.А.), МДА 0,08±0,006 (мкМ/мл) і СМ 1,25±0,15
(У.О.); штамповано-паяними конструкціями із неіржавіючої сталі з (МЗП)
ОМБ 0,7±0,04 (Д/г%), ЗАА 0,4±0,03 (О.А.), МДА 0,08±0,005 (мкМ/мл) і СМ
1,0±0,12 (У.О.); суцільнолитими конструкціями ОМБ 0,8±0,07 (Д/г%), ЗАА
0,37±0,02 (О.А.), МДА 0,072±0,006 (мкМ/мл) і СМ 1,2±0,1 (У.О.);
суцільнолитими конструкціями з повним облицюванням із пластмаси ОМБ
0,6±0,045 (Д/г%), ЗАА 0,45±0,03 (О.А.), МДА 0,046±0,004 (мкМ/мл) і СМ
0,9±0,08 (У.О.); суцільнолитими конструкціями з повним облицюванням
керамікою ОМБ 0,5±0,02 (Д/г%), ЗАА 0,5±0,03 (О.А.), МДА 0,01±0,001
(мкМ/мл) і СМ 0,8±0,07 (У О.).

@

AE

Ue

D

h

¬

?

TH

@

B

b

d

f

Ae

AE

Ue

@

B

D

l

¬

TH

?????

???????

???????

?????

???????

(ознаки непереносимості, які проявлялись днями пізніше. Найбільші зміни
спостерігалися у випадках, коли ортопедичне лікування виконувалось
штампованно-паяними і суцільнолитими конструкціями без облицювання. При
захисті металевої конструкції пластмасою зміни біохімічних показників
були мінімальними, а у випадку з металокерамікою практично не
відрізнялись від норми, що підтверджувалося клінічно.

Нами відмічено, що рівень ОМБ зростає дуже швидко і вже на другу добу
достовірно відрізняється від норми і далі наростає аж до 7 доби, в той
час як клінічні ознаки непереносимості формуються часто до 12-14 доби.
Це дозволяє рекомендувати аналіз визначення рівня окислено-модифікованих
білків, як ранній діагностичний тест.

Таким чином, виявлені зміни вивчаємих біохімічних показників свідчать
про підсилення активізації процесів вільно-радикального окислення,
послаблення функції антиоксидантної системи ротової рідини і збільшення
розпаду білків.

Всім пацієнтам цієї групи проводили профілактику непереносимості
наступними антиоксидантними препаратами: мультитабс з ?-каротином – 1 т.

1 раз на добу впродовж 30 діб, триовіт – 1 т. 2 рази на добу впродовж 30
діб, аскорбінова кислота – 1 гр. 1 раз на добу впродовж 30 діб, еноант –
20 мл. 1 раз на добу впродовж 30 діб. Біохімічні показники змінювались у
залежності від застосування того чи іншого препарату, а саме, при
використанні: мультитабсу з ?-каротином ОМБ – 0,45±0,03 Д/г%, Р0,05, ЗАА – 0,45±0,02 О.А.,
Р>0,05, МДА – 0,02±0,001 мкМ/мл, Р0,05, МДА – 0,025±0,003 мкМ/мл, Р0,05, МДА –
0,015±0,0012 мкМ/мл, Р ____________________________________________ Підписано до друку 10.03.2005 р. Формат 60*90/16. Ум. друк. арк. 0,9. Обл.-вид. арк. 0,9. Тираж 100. Зам. 49. ____________________________________________ “Видавництво “Науковий світ””® Свідоцтво ДК № 249 від 16.11.2000 р. м. Київ, вул. Боженка, 17, оф. 504. 227-87-13, 227-87-15, 8-050-525-88-77 PAGE 22

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020