.

Епідеміологія грипу і грі в Україні та удосконалення моніторингу за епідеміями грипу (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
183 3586
Скачать документ

АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ЕПІДЕМІОЛОГІЇ ТА ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБ

ім. Л.В. ГРОМАШЕВСЬКОГО

АРОНОВА

МАРІЯ МИКОЛАЇВНА

УДК 616.9.578.832./ : 616-036.22.044.58

Епідеміологія грипу і грі в Україні та удосконалення моніторингу за
епідеміями грипу

14.02.02. – епідеміологія

А в т о р е ф е р а т

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ – 2005

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті епідеміології та інфекційних хвороб ім.
Л.В.Громашевського АМН України

Науковий керівник:

член-кореспондент НАН та АМН України, РАМН, д.мед.н., професор,
заслужений діяч науки і техніки України

Фролов Аркадій Федорович, завідувач лабораторії загальної

вірусології, Інститут епідеміології та інфекційних хвороб

ім. Л.В.Громашевського АМН України, м.Київ

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки

України Щербинська Алла Михайлівна, c.н.c. лабораторії загальної

вірусології, Інститут епідеміології та інфекційних хвороб

ім. Л.В.Громашевського АМН України, м.Київ

кандидат медичних наук Вернер Ольга Михайлівна, доцент кафедри
мікробіології та епідеміології Київської медичної академії
післядипломної освіти ім.П.Л.Шупика, м.Київ

Провідна установа:

Український науково-дослідний протичумний інститут

ім.І.І.Мечникова МОЗ України

Захист відбудеться “17“січня 2006 року об 11-00 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д – 26.614.02 при Інституті епідеміології та
інфекційних хвороб ім. Л.В.Громашевського АМН України

(03038, м.Київ, вул.М.Амосова,5)

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту епідеміології та
інфекційних хвороб ім. Л.В.Громашевського АМН України

(03038, м.Київ, вул.М.Амосова,5)

Автореферат розісланий “16“ грудня 2005 року

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради

кандидат медичних наук
С.І.Доан

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Актуальною проблемою охорони здоров`я як у світі, так
і в Україні є контроль за гострими респіраторними інфекціями (ГРІ) та
грипом. Виключна розповсюдженість, матеріальні збитки, соціальні та
медичні наслідки переконливо підтверджують необхідність боротьби з ними.
За даними Всесвітньої організації охорони здоров`я (ВООЗ), ГРІ та грип
становлять 60-70% від загальної захворюваності населення із тенденцією
до розвитку ускладнень та хронізації процесу [Фролов А.Ф., 1980].

Грип – глобальна інфекція людства [Жданов В.М., 1982]. Під час майже
щорічних епідемій грипу різної інтенсивності хворіє до 30% населення
[Слепушкин А.М., 1980, Жданов В.М., 1983, 1988]. Віруси грипу викликають
захворювання серед представників усіх вікових груп [Monto A.S., 1975,
Glezen W.P., 1978, 2000]. Рівні інфікування найвищі у дітей дошкільного
та шкільного віку, а частота виникнення тяжких захворювань та
летальність превалює серед осіб старше 65 років [Barker W.N., 1980,
1986, Glezen W.P., 1982]. Епідемії грипу супроводжуються збільшенням
смертності осіб з груп підвищеного ризику, зокрема із хронічною
патологією серцево-судинної, ендокринної, дихальної систем або їх
комбінацій [Тринус Е.К., 1974, Сажок Р.А., 1980, Семенов Б.Ф., 2001].
Летальні випадки серед людей похилого віку, причиною смерті яких стало
загострення хронічної хвороби, спровоковане грипозною інфекцією,
практично не враховуються [Москаленко В.Ф., 2000].

Епідемії грипу завдають значних економічних збитків як кожному
захворілому, так і суспільству в цілому. Це обумовлено не тільки
вартістю медичної допомоги, й значною мірою, збитками внаслідок
непрацездатності [Жданов В.М., 1988]. У США економічні збитки під час
епідемій грипу оцінено від 3 до 5 млн. доларів [Schoenbaum S., 1996].
За даними вітчизняних авторів, [Щербинська А.М., Руденко А.О., 1997,
Коваленко Ю.Н., 1998], кожен випадок захворювання на грип коштує державі
майже 100 доларів США, а економічні збитки перевищують 1 млрд. доларів.

У зв`язку із надзвичайною мінливістю збудника грип й досі залишається
некерованою інфекцією [Жданов В.М., 1982], що обумовлює необхідність
подальшого дослідження грипу для вирішення цієї проблеми у глобальному
масштабі.

Україна – одна з країн Центральної і Східної Європи з 47 млн.
населенням. Звичайно, що глобальні тенденції інфекційної захворюваності
населення Європейського регіону та пріоритети епідеміологічного нагляду
(ЕН) ВООЗ вивчаються та впроваджуються в практику охорони здоров‘я
України. Виключно велике значення в програмних документах ВООЗ належить
саме удосконаленню національних систем ЕН [ВООЗ, 1999], класичні підходи
до визначення завдань яких залишаються актуальними й сьогодні, але їх
акценти корегуються відповідно до сучасних соціальних та економічних
умов суспільства. Від якості і повноти проведення ЕН залежить
ефективність контролю за інфекцією. Відомо, що його удосконалення шляхом
застосування нових активних технологій дає можливість визначити
тенденції розвитку епідемічного процесу грипу, прогнозувати його перебіг
та наслідки. З цією метою ВООЗ рекомендує проведення активного
епідеміологічного нагляду [ВООЗ, 1999], що передбачає реалізацію
комплексу заходів, а саме:

– моделювання перебігу майбутньої епідемії із застосуванням математичних
та комп‘ютерних технологій;

– визначення кількості та складу груп підвищеного ризику залежно від
конкретних соціально-економічних умов з метою своєчасного і ефективного
проведення профілактики та попередження епідемічних ускладнень;

– постійне стеження за циркуляцією збудників для раннього виявлення
спалахів інфекції та їх етіологічного розшифрування;

– щотижнева реєстрація числа захворювань на грип та смертності від
нього;

– вивчення впливу захворюваності на грип на рівень загальної
захворюваності та смертності.

Саме рекомендації ВООЗ щодо проведення епідеміологічного нагляду за
грипом визначили основні напрямки наших досліджень.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна
робота виконувалась в рамках науково-дослідної діяльності Інституту
епідеміології та інфекційних хвороб ім.Л.В.Громашевського АМН України та
УЦГГРІ МОЗ України, що функціонує на його базі, за темою “Вивчення
механізмів епідемічного процесу при грипі та цитомегаловірусній
інфекції” (номер державної реєстрації 084).

Мета дослідження. Удосконалення системи епідеміологічного нагляду за
грипом та ГРІ в Україні на основі вивчення їх епідеміології.

Для реалізації вказаної мети були поставлені такі задачі:

1. Визначити епідеміологічні особливості грипу та ГРІ в Україні за
1992-2003 роки.

2. Визначити групи ризику для проведення імунопрофілактики грипу в
Україні на сучасному етапі.

3. Розробити комп`ютерну математичну модель короткострокового та
довгострокового прогнозів захворюваності на грип та ГРІ.

4. Дослідити вплив метеорологічних факторів (коливання температури
повітря, кількості опадів) на рівень захворюваності населення на грип та
ГРІ на моделі м.Києва.

5. Удосконалити систему епідеміологічного нагляду за грипом та ГРІ
шляхом оптимізації активного моніторингу за епідеміями на території
країни.

Об’єкт дослідження. Захворюваність на грип та ГРІ, епідемії, спалахи
грипу, епідеміологічний нагляд, протиепідемічні заходи, епідемічні
пороги, показники вакцинації, групи ризику.

Предмет дослідження. Директивні, інструктивні, методичні та інформаційні
матеріали щодо захворюваності на грип; щомісячні, щотижневі, щоденні
(залежно від епідемічної ситуації) регіональні звіти для МОЗ України,
Центральної санітарно-епідеміологічних станцій (СЕС) МОЗ України;
щотижнева та щоденна звітність із контрольних міст Українського центру
грипу та гострих респіраторних інфекцій (УЦГГРІ) МОЗ України відповідно
до наказу МОЗ від 09.02.98 за № 30 “Про заходи щодо профілактики і
боротьби з грипом та гострими респіраторними інфекціями в Україні”,
державна статистична звітність № 2 річна, відомча статистична звітність
№1 місячна, державні звітні форми щеплення (№ 5, № 6) за 1990-2003 роки,
дані Українського гідрометеорологічного центру (температура повітря та
сума опадів за даними метеостанції м.Києва) за період з 1992 по 2003 рр.

Методи дослідження. Епідеміологічний, статистичний, математичне
моделювання.

Наукова новизна одержаних результатів:

Визначено основні характеристики епідемічного процесу грипу та ГРІ в
Україні за 1992-2003 рр., у т.ч. динаміку, інтенсивність, тенденції
захворюваності, ураженість різних вікових груп населення, сезонність та
циклічність. Встановлено поступове зниження показників загальної
захворюваності переважно за рахунок дорослого та міського населення.
Зареєстровано тенденцію до зростання захворюваності дитячого населення з
превалюванням вікової групи 7-14 років та сільського населення.

Показано, що найвищі рівні захворюваності на грип та ГРІ в Україні та
домінуюче перше рангове місце реєструвались у м.Києві. Вони перевищували
середньоукраїнські показники в 1,5-1,7 раза . На моделі м.Києва вперше
встановлено сильний прямий кореляційний зв`язок між величиною
температурного фактора та кількістю опадів і рівнем захворюваності
населення на грип та ГРІ. Показано, що чим вища температура повітря в
осінньо-зимовий період року та чим нижчі температури та вищий рівень
опадів влітку, тим ймовірнішим є зростання захворюваності населення на
грип. Для ГРІ встановлено, що із зростанням максимальної температури
повітря рівень захворюваності зменшується, та чим нижча температура та
вища вологість повітря взимку, тим вищі показники розповсюдження
респіраторних інфекцій.

Наведено порівняльну характеристику епідемій грипу 1998-2002 рр. в
Україні та визначено їх епідеміологічні особливості. Встановлено, що
епідемії реєструвались щорічно і були різними за екстенсивністю та
інтенсивністю.

На підставі застосування розробленої комп`ютерної математичної моделі
зроблено короткостроковий та довгостроковий прогноз захворюваності на
грип та ГРІ на період до 2007 р.

Удосконалено систему ЕН за грипом та ГРІ шляхом оптимізації активного
моніторингу за епідеміями на території країни.

Практичне значення одержаних результатів.

Оптимізація активного моніторингу за епідеміями, що є складовою системи
ЕН за грипом в цілому, досягнута шляхом запровадження звітування всіх
областей щодо захворюваності на грип та ГРІ. Розроблено щотижневу схему
подачі інформації з грипу та ГРІ на період епідемії та заключну схему
подачі інформації (після епідемії грипу) не тільки для 10 контрольних
міст УЦГГРІ МОЗ України, а й для всіх 27 адміністративних територій
країни. Як один із складових елементів ЕН за грипом у передепідемічний
період розроблено та адаптовано схему збору інформації щодо вакцинації
населення. Вищевказані схеми увійшли до наказу МОЗ України від 23.05.02
за № 190 “Про надання позачергових повідомлень Міністерству охорони
здоров`я України”.

Отримані в процесі роботи результати щодо встановлення кореляційного
зв`язку між метеорологічними факторами (температура повітря, вологість)
і рівнем захворюваності населення на моделі м.Києва дають можливість
своєчасно впроваджувати комплекс профілактичних та протиепідемічних
заходів, зокрема обмежувальних та вакцинопрофілактики, відповідно до
епідемічної ситуації, що прогнозується. Показано, що своєчасне
впровадження обмежувальних та інших протиепідемічних заходів у дитячих
дошкільних, освітніх закладах, лікувальних установах сприяє зменшенню
вдвічі захворюваності на грип та ГРІ серед населення.

Показано ефективність роботи опорних баз УЦГГРІ МОЗ України як
регіональних центрів щодо проведення ЕН за грипом та ГРІ. Отримані ними
дані віддзеркалюють епідемічну ситуацію з грипу та ГРІ в країні.

В умовах України скореговані пріоритетні групи ризику для проведення
імунопрофілактики проти грипу. Отримані дані увійшли до наказу МОЗ
України від 31.10.2000 за № 276 “Про порядок проведення профілактичних
щеплень в Україні”.

Апробовано комп`ютерну математичну модель короткострокового та
довгострокового прогнозів захворюваності на грип та ГРІ. Впроваджено
картографічне спостереження за перебігом епідемій грипу.

Матеріали роботи використано при розробці рішення колегії Державної
санітарно-епідеміологічної служби України від 25.03.2000 р., постанови
Головного державного санітарного лікаря України від 15.10.01 № 65 “Про
заходи щодо профілактики захворювань на грип та гострі респіраторні
інфекції”, Програми імунопрофілактики населення України на 2002-2006
роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.02
за № 1556, увійшли до оглядів УЦГГРІ МОЗ України за 1998-2002 рр.

Отримані результати використовувались для проведення на державному рівні
організаційно-методичної роботи у передепідемічний та період епідемій
грипу: підготовки прогнозів щодо захворюваності на грип та ГРІ на
епідемічні сезони 1998-2001 рр., планів дій МОЗ під час епідемічних
ускладнень на грип та ГРІ в період сезонів 1998-2002 рр., планів
діяльності закладів і установ державної санітарно-епідеміологічної
служби, директивних документів, інформаційних листів, рекомендацій,
плану заходів; здійснення інформування Адміністрації Президента України,
Кабінету Міністрів України, керівництва МОЗ України та інших центральних
органів виконавчої влади, ВООЗ.

Особистий внесок здобувача. Основний обсяг досліджень виконано особисто
автором: здійснено збір, узагальнення, математичну та комп`ютерну
обробку даних. Проаналізовано наукову літературу з цієї проблеми.

Проведено ретроспективний та поточний епідеміологічний аналіз
захворюваності на грип та ГРІ по Україні та регіонах за період
1990-2003 рр., визначено динаміку, інтенсивність та тенденції розвитку
епідемічного процесу серед різних груп населення. На моделі м.Києва
доведено кореляційний зв`язок між метеорологічними факторами
(температура повітря, вологість) і рівнем захворюваності населення на
грип та ГРІ.

Розроблено щотижневу схему подання матеріалів щодо захворюваності на
грип та ГРІ в передепідемічний період та щоденний під час епідемій грипу
в країні, заключну схему подання інформації (після епідемії), схему
збору інформації щодо вакцинації населення, здійснено аналіз щорічного
та щомісячного стану захворюваності на грип та ГРІ в Україні за
1990-2003 рр., проведено картографічне стеження за епідемічним процесом
та проаналізовано і узагальнено регіональні звіти для МОЗ України в
період епідемій 1998-2002 рр.

Забезпечено епідеміологічний розділ комп`ютерної математичної моделі
прогнозу захворюваності на грип та ГРІ до 2007 р.

Проведено оцінку ефективності існуючого ЕН за грипом та ГРІ,
удосконалено активний моніторинг за грипом в епідемічні сезони 1998-2002
рр.

Апробація дисертації. Основні положення дисертаційної роботи було
висвітлено на І науково-практичній конференції з міжнародною участю
“Місце вакцинації в профілактиці епідемії грипу” (Київ, 1999),
узгоджувальній нараді ВООЗ з питань епідеміологічного нагляду за
інфекційними хворобами в Європейському регіоні (Рим, 2000), нараді
керівників та завідуючих вірусологічними лабораторіями опорних баз
УЦГГРІ МОЗ України (Київ, 2000), колегії державної санітарно-
епідеміологічної служби України (Київ, березень та травень 2000),
нараді-семінарі з актуальних питань роботи епідеміологічних відділів і
вірусологічних лабораторій установ Державної санітарно-епідеміологічної
служби України (Дніпропетровськ, 2002), ХІV з`їзді мікробіологів,
епідеміологів та паразитологів (Полтава, 2005).

Публікації. За результатами досліджень опубліковано 11 робіт, з них 7 –
у наукових виданнях, що відповідають вимогам ВАК України.

Структура та обсяг роботи. Дисертаційна робота складається із вступу,
огляду літератури, розділу матеріалів і методів, 2 розділів власних
досліджень, аналізу та узагальнення результатів дослідження, висновків,
списку використаних джерел та додатків, викладена на 159 сторінках,
ілюстрована 21 рисунком і 28 таблицями. Список використаних літературних
джерел містить 178 посилань (114 вітчизняних та 64 зарубіжних), поданий
на 14 сторінках.

Висвітлюємо подяку за сприяння у виконанні роботи д.т.н.
Корецькому С.Л., керівнику ДП “Український інформаційно-обчислювальний
центр” МОЗ України к.мед.н. Львовій Р.М. та співробітникам Артамоновій
А.Ю., Короленко М.М., д.мед.н. Мухопаду В.О.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи досліджень.

Для виконання роботи застосовано методи епідеміологічного, статистичного
аналізу та математичного прогнозування. Використано методи і методики,
які забезпечують об`єктивність вирішення завдань дослідження.

Епідеміологічний метод. Використано ретроспективний та поточний
епідеміологічний аналіз захворюваності. Проведено ранжування територій
країни в залежності від рівнів захворюваності на грип та ГРІ.

У роботі представлено матеріали досліджень з вивчення захворюваності на
грип та ГРІ населення України за період з 1990 по 2003 роки відповідно
до даних державної статистичної звітності №1, №2. За аналогічний період
проаналізовано звітні форми щеплення (№5, №6). Проведено аналіз
оперативних даних щодо захворюваності населення на грип та ГРІ в
епідемічних сезонах 1998-2002 років, а саме: щомісячні, щотижневі,
щоденні (залежно від епідемічної ситуації) звіти до МОЗ України,
Центральної СЕС МОЗ України; щотижнева та щоденна звітність з
контрольних міст УЦГГРІ МОЗ України. При виконанні роботи були
використані дані Українського гідрометеорологічного центру (абсолютний
максимум та мінімум температури повітря та сума опадів за даними
метеостанції м.Києва) за період з 1992 по 2003 рр. Здійснено
картографування поширеності епідемій грипу 1998-2002 років.

Статистичний метод. Статистичні обчислення проводили з використанням
методик для вирішення питання про значимість отриманих показників і
визначення достовірності відмінностей між ними [Рокицкий П.Ф., 1973,
Ашмарин И.П., 1974, Лакин Г.Ф., 1980, Афифи А.,Эйзен С., 1982, Вашків
П.Г., 2001]. Використано комп‘ютерні програми Microsoft Excel 2002,
“Statistica” та “Tendencia”.

Математичне прогнозування. На підставі аналізу статистичних даних
захворюваності на грип та ГРІ населення України за період з 1990 по 2003
рр. було обрано метод динамічного факторного аналізу (ДФА), що дало
можливість розробити комп`ютерну математичну модель короткострокового та
довгострокового прогнозу захворюваності на грип та ГРІ.

Результати досліджень та їх обговорення

Епідеміологічні особливості грипу та ГРІ в Україні.

Аналіз захворюваності на грип та ГРІ населення України за
період з 1992 по 2003 роки. Серед інфекційних захворювань, які офіційно
реєструються в Україні, грип та ГРІ в загальній сукупності становлять
понад 90%.

За період з 1992 по 2003 рр. найнижчий показник захворюваності населення
на грип

реєструвався у 2002 році – 548,2 на 100 тис. населення, найвищий у 1999
р. – 3381,2.

Для ГРІ цей показник становив від 13896,8 на 100 тис. населення у 1996
р. до 19931,7 – у 1993 р.

Протягом 1992-2003 рр. спостерігається поступове зниження темпів
приросту загальної захворюваності на грип та ГРІ переважно за рахунок
дорослого та міського населення (рис.2, рис.3). Так, у 1992 р. показники
захворюваності дорослого населення на грип становили 1845,6 на 100 тис.
населення та ГРІ – 11763,4 відповідно проти 2003 р. – 1613,8 та 9471,4
відповідно. За період спостереження захворюваність на грип дорослого
населення країни зменшилась на 12,6%, на ГРІ – 19,5%.

Аналогічна тенденція спостерігається серед захворюваності міського
населення. На фоні високих рівнів захворюваності на грип (3062,7 на 100
тис. населення у 1992 р.) та ГРІ (23849,6 відповідно) у 2003 р. вже
реєструвалося зниження захворюваності (грип – 641,0 на 100 тис.
населення та ГРІ – 20066,3 відповідно). За період спостереження
захворюваність на грип серед жителів міста зменшилась на 79%, на ГРІ –
15,7%.

Рис.2. Тенденції захворюваності на грип серед різних вікових груп
населення України за період з 1992 по 2003 роки

Зареєстровано тенденцію до зростання захворюваності на грип
та ГРІ дитячого населення з превалюванням вікової групи 7-14 років
(рис.1, рис.2). Питому вагу дітей 7-14 років серед вікової групи 0-14
років, хворих на грип та ГРІ, за період з 1992 по 2003 рр. представлено
на рис.3.

Рис.3 Питома вага дітей 7-14 років серед вікової групи 0-14 років,
хворих на грип та ГРІ, за період з 1992 по 2003 роки, Україна (%)

За період спостереження відзначено тенденцію до зростання захворюваності
сільського населення, рівні якої на грип зросли на 63%, на ГРІ – на 30%.
Так, у 1992 р. захворюваність на грип становила 947,3 на 100 тис.
населення та ГРІ – 7457,7 відповідно, тоді як у 2003 р. захворюваність
на грип становила 1544,8 на 100 тис. населення та ГРІ – 9166,0
відповідно.

Аналіз даних захворюваності на грип та ГРІ свідчить, що період з кінця
1998 по 2002 рік можна визнати як епідемічний цикл грипозної інфекції в
Україні з терміном у 4 роки, хоча за період з 1970 по 2003 роки
спостерігались цикли меншої тривалості – у 2 – 3 роки.

У ході виконання роботи проведено ранжування показників захворюваності
на грип та ГРІ по регіонах України. Встановлено, що найвищі рівні
захворюваності на грип та ГРІ в Україні та домінуюче перше рангове місце
реєструвались у м.Києві. Так, захворюваність на грип перевищувала
середньоукраїнський показник у 1992 році в 1,7 раза, 1993 р. – 1,9; 1995
– 2,8; 1998 – 2,6; 2000 – 1,7 раза. Рівні захворюваності на ГРІ у
м.Києві також займали перше рангове місце із щорічним перевищенням
середньоукраїнського показника в 1,5-1,7 раза.

Таким чином, проведений епідеміологічний аналіз показав, що на сучасному
етапі грип та ГРІ залишаються масовими інфекціями, які уражають всі
групи населення. Поступове зниження показників загальної захворюваності
переважно за рахунок дорослого та міського населення ймовірно обумовлено
природною імунізацією населення одночасно циркулюючими вірусами грипу А
і В, застосуванням актуальних до поточного епідемічного сезону вакцин та
із комплексом інших профілактичних та протиепідемічних заходів.

Вакцинопрофілактика грипу. У 80 роки в Україні щорічно в
передепідемічний період проводилися масові кампанії вакцинації. На
початку 90 років охоплення населення щепленнями різко знизилося і
становило приблизно 8% (4 млн.осіб). В середині 90 років було
щеплено лише 1% населення, в 1996-1997 рр. проведення вакцинації й
зовсім припинилось.

Цілковито відмова від щеплень епідемічно неактуальними вакцинами суттєво
не вплинула на епідемічну ситуацію з грипу, оскільки щорічно в повному
обсязі впроваджувались комплексні плани оперативних протиепідемічних
заходів, серед яких провідне місце було відведено неспецифічним заходам.
Раціональне виконання запобіжних заходів дозволило впливати не лише на
рівень захворюваності на грип, а й, що особливо важливо, на рівень
захворюваності на інші ГРІ, по відношенню до яких засоби специфічної
профілактики ще не розроблені.

Починаючи з епідемічного сезону 1998-1999 рр., в Україні розпочали
застосовувати етіологічно актуальні вакцини нового покоління. Виходячи
із об`єктивної економічної ситуації, у передепідемічний період щеплення
проводились лише з метою індивідуального захисту та захисту груп
медичного та епідемічного ризику. В ході проведення моніторингу за
епідеміями грипу 1998-2002 рр. в передепідемічний період за розробленою
та адаптованою схемою, яка увійшла до наказу МОЗ України, проводився
збір інформації щодо щеплення населення. За даними обласних СЕС, в
передепідемічний період сезону 1999-2000 рр. було вакциновано лише понад
250 тис. осіб (0,5% населення). У сезон 2000-2001 рр. – їх кількість
збільшилась до 400 тис. осіб (0,8% населення), у 2001-2002 рр.
залишились на тому ж рівні. Звичайно, вакцинація 0,5% – 0,8% населення
країни не змогла вплинути на рівень захворюваності, але вона виявилась
ефективною в індивідуальному захисті щепленої особи. Ефективність
імунопрофілактики проти грипу дорівнювала 95-100%.

Враховуючи міжнародний та вітчизняний досвід, в умовах України визначені
групи ризику для проведення імунопрофілактики грипу на національному
рівні, що увійшли до наказу МОЗ України від 31.10.2000 за № 276 “Про
порядок проведення профілактичних щеплень в Україні”.

Загальновідомо, що хаотична і поспішна вакцинація дискредитує саму її
стратегію. З метою зниження захворюваності та смертності від грипу,
забезпечення економічного ефекту вакцинації виникла необхідність
визначення контингентів та груп епідемічного та медичного ризику для
першочергового проведення імунопрофілактики на національному рівні та за
умови її державного забезпечення.

Передусім це соціально-незахищені верстви населення (особи, що
перебувають в спеціалізованих колективах – дитячі будинки, будинки
інвалідів та осіб похилого віку, інтернати, психоневрологічні
диспансери, тубдиспансери тощо); особи похилого віку та діти із
хронічними захворюваннями; школярі, студенти, учні ПТУ, медичні
працівники, працівники торгівлі, громадського транспорту, сфери
обслуговування тощо; групи міського населення, найбільш задіяні у
виробничій діяльності. Визначення цих контингентів дає можливість
забезпечити достатній епідемічний ефект та не застосувати тотальну або
суцільну вакцинацію всіх жителів населених пунктів.

Прогнозування захворюваності на грип та ГРІ в Україні. Критерії, які
використано для прогнозування захворюваності населення України на грип
та ГРІ, що характеризують, з нашої точки зору, динаміку епідемічного
процесу, наступні: кількість захворілих всього, серед них – дорослих,
дітей віком від 7 до 14 років, 0-14 років, міського та сільського
населення.

Основна ідея застосування динамічного факторного аналізу полягає у тому,
що дослідження динаміки системи часових рядів зводиться до аналізу змін
уведених факторів. Для оцінки динамічних властивостей останніх
застосовуються відомі авторегресивні схеми, згідно з якими значення
функції визначається декількома (можливо, й усіма) значеннями функції в
попередні моменти часу. Для одержання прогнозних значень робиться
припущення про динамічну інваріантність (стабільність) досліджуваної
системи, тобто вважається, що функціональні зв’язки, які існували у
визначений відрізок часу з моменту спостереження, будуть зберігатися й у
майбутньому.

Аналізуючи більш як 20000 теоретичних моделей, було відібрано декілька з
них, найбільш наближених до реальних ситуацій і визначено не лише
прогнозні значення на перспективу (до 2007 року), а й поле прогнозів з
інтервалом можливих показників захворюваності (рис.4, рис.5).

Рис.4. Моделювання та прогноз захворюваності на ГРІ населення України

Рис.5. Моделювання та прогноз захворюваності на грип населення України

Наведені вище рисунки ілюструють різні рівні захворюваності на 100 тис.
населення України за період з 1990 по 2003 рр. та прогнозні значення,
які зберігають загальну подальшу тенденцію розвитку епідемічного процесу
і збереження його активності на високому рівні до 2007 року.

P

R

j

n

?

b?Z

?

?

]„uya$

L

N

P

R

j

l

?

`b?Z

?

^„aey

]„y

?

`„

??????

??

???????????????ності на ГРІ свідчить, що на І квартал року припадає
понад 35% захворювань, які щорічно офіційно реєструються в Україні, тоді
як на грип за аналогічний період – до 98% (табл.1).

Таблиця 1

Питома вага хворих на грип та ГРІ в Україні за І квартал 1999-2002 рр.

Роки Грип % ГРІ %

1999 97,3 34,5

2000 98,5 34,7

2001 97,2 35,8

2002 89,5 31,6

Проведено аналіз сезонності у м.Києві, як території з найвищими
показниками захворюваності на грип та ГРІ протягом усього періоду
спостереження. Аналіз даних за період з 1992 по 2003 рр. підтверджує
вищевказану закономірність щодо превалювання захворюваності на грип у І
кварталі року. Так, найвищі рівні захворюваності на грип реєструвались у
І кварталі (до 3702,54 на 100 тис. населення у 1999 році), найнижчі
влітку (2,97 на 100 тис. населення у 1998 році).

На моделі м.Києва шляхом застосування методів регресивного аналізу
(звичайного множинного, регресії на найкращу підмножину), оцінки
динаміки зміни коефіцієнтів кореляції встановлено сильний прямий зв`язок
між такими метеорологічними факторами, як температура повітря та
вологість, і захворюваністю населення на грип та ГРІ. Аналізуючи
розвиток захворюваності по місяцях з 1992 по 2003 рр., проведено
дослідження саме динаміки зміни коефіцієнтів кореляції. Коливання впливу
погоди на рівень захворюваності на грип можна простежити у вересні,
листопаді, грудні, січні та лютому, середні максимальні температури яких
становлять +26°С, +15°С, +6°С, +6°С, +7°С відповідно. Найнижчі значення
абсолютного максимуму температури простежувались у червні-липні,
мінімальні температури місяця і сумарна кількість опадів в середньому
становили +8°С, +13°С та 80 мм, 67 мм відповідно. Таким чином,
встановлено, що максимальні температури повітря в осінньо-зимовий період
року можуть сприяти зростанню захворюваності на грип. Та навпаки, чим
нижчі температури влітку та більший рівень опадів, тим ймовірнішим є
можливість зростання захворюваності (зокрема, у червні-липні). Для ГРІ
доведено зворотний зв`язок між показниками максимальної температури
повітря та рівнем захворюваності, низькі температури (в лютому – у
середньому -14°С) та висока вологість повітря взимку зворотно пов’язані
з рівнем захворюваності та сприяють розповсюдженню респіраторних
інфекцій. Зазначене дослідження дає підстави для конкретизації
своєчасних протиепідемічних заходів, зокрема введення канікул у школах.

Система ЕН за грипом та ГРІ в Україні та її удосконалення

Проведено аналіз системи та структури ЕН за грипом та ГРІ в Україні,
який став основою для його удосконалення. Визначено шляхи оптимізації
активного моніторингу за розвитком епідемій на території країни.

На національному рівні діє постійний, безперервний пасивний ЕН, а саме:
щомісячне та щорічне звітування узагальнених статистичних даних з усіх
регіонів щодо захворюваності на грип та ГРІ (державна та відомча
статистичні звітності, форми № 1, № 2). Активний епідеміологічний нагляд
здійснюється в межах 10 опорних баз УЦГГРІ МОЗ України, що забезпечує
отримання дуже важливої, особливо в міжепідемічний період, але обмеженої
в епідемічний період інформації.

Недоліки системи ЕН на національному рівні, які спрямували напрямки його
активізації:

– отримання узагальненої інформації щодо захворюваності на грип в
регіонах тільки у 20-х числах наступного місяця, тобто із запізненням у
місяць, що вкрай ускладнює контроль за захворюваністю, особливо у
передепідемічний та період епідемії, та своєчасність раннього реагування
та прогнозування розвитку епідемічного процесу поточного сезону;

– відсутність даних щодо захворюваності школярів, які є епідемічною
групою ризику і внаслідок соціальної активності частіше всього бувають
джерелом інфекції перш за все у сімейних вогнищах. Відповідно до
державної статистичної звітності аналізується захворюваність дітей до 14
років загалом;

– відсутність даних щодо захворюваності на грип різних вікових груп;

– відсутність своєчасної інформації в передепідемічний період щодо
охоплення щепленням проти грипу населення регіонів, що не дає змоги
визначити відсоток захищеного проти інфекції населення. Статистичні дані
узагальнюються лише за підсумками півріччя та року;

– відсутність оперативної інформації щодо впроваджених профілактичних та
протиепідемічних запобіжних заходів з метою попередження епідемічних
ускладнень, зокрема введення карантину у навчальних закладах;

– відсутність узагальнених даних щодо проведених вірусологічних
досліджень у регіонах, аналізу динаміки штамової структури популяції
вірусів грипу, що необхідно для визначення етіології, прогнозування
перебігу епідемічного процесу грипу та цілеспрямованого здійснення
профілактичних і протиепідемічних заходів;

– відсутність оперативних даних щодо початку епідемії, тривалості, піку
та її закінчення в різних регіонах України;

– відсутність інформації про загальну кількість уражених епідемією
районів та міст обласного підпорядкування;

– відсутність даних про летальні випадки від грипу.

У 1998-2002 рр. в Україні було удосконалено та впроваджено систему
активного ЕН за епідеміями грипу по всіх регіонах, запроваджено збір
статистичної та епідеміологічної інформації. Аналіз звітів з регіонів у
період епідемії дає можливість адекватно реагувати щодо ситуації з грипу
та ГРІ на національному рівні, своєчасно вживати протиепідемічні заходи
з метою запобігання розповсюдженню інфекції по території країни,
оперативно інформувати області. Розроблено схему надання інформації в
період епідемії. Її узагальнення дає можливість отримати характеристику
епідемії в регіоні (початок епідемії, тривалість, пік, закінчення,
абсолютні та інтенсивні показники захворюваності, спалахи в
організованих колективах, організація профілактичних та протиепідемічних
заходів на регіональному рівні, кількість вірусологічно підтверджених
летальних випадків від грипу та їх ускладнень); дані щодо ефективності
неспецифічних протиепідемічних заходів (зокрема впровадження карантину),
вірусологічного нагляду, ефективності вакцинації, економічних збитків
епідемії.

Аналіз отриманих даних свідчить, що протягом 1998-2002 рр. в Україні
епідемії грипу реєструвались щороку і були різного ступеня інтенсивністі
та екстенсивності (табл.2). Епідемія 1998-1999 рр. була найбільш
інтенсивною, про що свідчить відсоток хворих від загальної чисельності
населення – 7%. Протягом 4 років темпи епідемічного процесу знижувались
– 6,2%, 3,8%, 2,9% відповідно. Під час епідемії 2001-2002 рр. захворіло
лише 2,9% населення, серед захворілих 50% становили діти. Активність
епідемічного процесу припадала на І квартал року, із початком наприкінці
січня. Тривалість епідемічного періоду становила 4-6 тижнів.
Реєструвалась одночасна циркуляція як вірусів грипу типу А, так і В.

Таблиця 2

Порівняльна характеристика епідемій грипу 1998-2002 років в Україні

Роки Відсоток хворих від чисельності

населення Питома

вага дітей Початок

епідемії

(тиждень

року) Середня

тривалість

епідемії в

тижнях Пік епідемії

(тиждень

епідемії) Етіологія

1998/1999 7,0 48,6 3 5 4 А(Н3N2)

штам А/Сідней/5/97.

1999/2000 6,2 38,1 51,3 4 2 А/Берн/7/95 (Н1N1), А/Панама/2007/99
(Н3N2).

2000/2001 3,8 51,1 4 4 2 А(НІІNІ), А(НЗN2), В/Бейчжинг/184/93

2001/2002 2,9 46,1 3 6 3 В/Сичуань/99

А/Нова Каледонія/99

Основні показники епідемічного процесу грипу 1998-2002 рр.в
контрольних містах УЦГГРІ МОЗ України представлено в таблиці 3.
Узагальнені дані, отримані з контрольних міст, віддзеркалюють епідемічну
ситуацію з грипу та ГРІ в цілому в країні.

Таблиця 3

Основні показники епідемічного процесу грипу 1998-2002 рр.

в контрольних містах УЦГГРІ МОЗ України

Роки Відсоток хворих від чисельності

населення Питома

вага дітей Початок епідемії

(тиждень року) Середня тривалість

епідемії в тижнях Пік епідемії

(тиждень

епідемії)

1998/1999 6,4 35,1 3 5 2

1999/2000 5,5 30,6 52, 2 4 2

2000/2001 3,7 50,5 4 3 1

2001/2002 0,6 43,4 3, 8 2 2

У 1998-2002 рр. було застосовано картографування поширеності епідемій
грипу.

Організація протиепідемічної роботи протягом епідемій, активізація
моніторингу за динамікою епідемічного процесу, що є підставою для
визначення інтенсивності поширеності захворюваності на грип та ГРІ,
підтвердили ефективність таких заходів, як закриття шкіл та інших
учбових закладів, особливо у “пік” епідемії, введення обмежувальних
заходів у лікувально-профілактичних закладах, на об`єктах торгівлі тощо,
залучення додаткових медичних працівників, студентів медичних вузів,
транспортних засобів та лікарняних ліжок, активізація діагностичної
роботи вірусологічних лабораторій. Регіональні підходи до визначення
термінів припинення навчального процесу дозволили суттєво зменшити
питому вагу дітей серед захворілих. Так, закриття шкіл у 9 областях в
епідемію 1998-1999 рр. (всього було припинено заняття у 3659 школах)
призвело до зниження захворюваності школярів на 34%. В епідемічний сезон
1999-2000 рр. було закрито більше 7,2 тисячі шкіл (33%) з загальною
кількістю понад 3,5 млн. учнів. Відповідно до інформації із 19 регіонів
і м.Києва закриття шкіл, як протиепідемічний захід, знизило
захворюваність школярів у середньому на 34% (від 9 до 53%). Одночасне
припинення занять в м.Вінниці терміном на 13 днів під час епідемії
2000-2001 рр. зменшило питому вагу захворілих дітей з 57,9% до 35,1%.
Введення обмежувальних протиепідемічних заходів дозволило скоротити
тривалість епідемії до 4 тижнів, зменшити її інтенсивність. Своєчасне
введення карантину у 17,03% шкіл Хмельницької області знизило
захворюваність серед школярів на 32,5%, у Житомирській області показники
захворюваності знизились з 52,3% до 29,4%. В епідемію 2001-2002 рр. в
Донецькій області у зв`язку з високим рівнем захворюваності на грип та
ГРІ серед школярів карантинні заходи були вжиті у 600 школах (49,4% від
усіх шкіл) із загальною кількістю 282763 (43,5%) учнів, а також дитячих
дошкільних закладах та інших установах. Це дозволило скоротити у 1,5
разу захворюваність серед школярів у наступні тижні епідемії. В
м.Івано-Франківську на піку епідемії (на 9-10 тижні року) було припинено
заняття у всіх школах, гімназіях, ліцеях, що дало змогу знизити
захворюваність серед учнів на 31,2%.

Таким чином, активізація системи ЕН грипу та ГРІ дозволила оперативно
здійснювати контроль за епідемічною ситуацією на національному рівні з
метою запобігання масовому розповсюдженню інфекцій, спалахів в
організованих колективах, попередження соціальних ускладнень від них.

Отже, питання удосконалення ЕН за грипом та ГРІ є надзвичайно
актуальним. Запроваджені заходи епідеміологічного стеження за перебігом
епідемій грипу та ГРІ в Україні в 1998-2002 рр. дозволили забезпечити
активний нагляд за динамікою епідемічного процесу в усій країні і в
кожній області, підвищити ефективність протиепідемічних заходів, що
позначилось на скороченні тривалості епідемії, зменшенні числа хворих і
ускладнень від цих інфекцій.

ВИСНОВКИ

1. На сучасному етапі грип та ГРІ залишаються актуальними інфекціями та
зберігають такі характеристики епідемічного процесу, як масовість,
сезонність, багаторічна циклічність. Протягом 1992-2003 рр.
спостерігається поступове зниження показників загальної захворюваності,
переважно за рахунок дорослого та міського населення. Це обумовлено
природною імунізацією населення одночасно циркулюючими вірусами грипу
типів А і В та застосуванням актуальних до поточного епідемічного сезону
вакцин. Зареєстровано тенденцію до зростання захворюваності дитячого
населення з превалюванням вікової групи 7-14 років та сільського
населення.

2. Протягом 1998-2002 рр. в Україні епідемії грипу реєструвались
щорічно і були різними за інтенсивністю (від високого до низького
ступеня) та екстенсивністю. Активність епідемічного процесу припадала на
І квартал року, найчастіше з початком наприкінці січня. Доведено
ефективність роботи опорних баз УЦГГРІ МОЗ України як регіональних
центрів щодо проведення епідеміологічного нагляду за грипом та ГРІ.
Отримані ними дані віддзеркалюють епідемічну ситуацію з грипу та ГРІ в
країні. Впроваджено картографічне спостереження за перебігом епідемій
грипу.

3. Найвищі рівні захворюваності на грип та ГРІ в Україні та перше
рангове місце реєструвались у м.Києві. Вони перевищували
середньоукраїнські показники в 1,5-1,7 раза. На моделі м.Києва
встановлено сильний прямий кореляційний зв`язок між окремими
метеорологічними факторами (температурою навколишнього середовища,
кількістю опадів) і рівнем захворюваності населення на грип та ГРІ.

4. Розроблено та апробовано комп`ютерну математичну модель
короткострокового та довгострокового прогнозів захворюваності на грип та
ГРІ.

5. В умовах України визначено групи ризику для проведення
імунопрофілактики грипу на державному рівні.

6. Доведено, що своєчасне впровадження обмежувальних протиепідемічних
заходів у дитячих дошкільних, освітніх закладах, лікувальних установах
зменшує вдвічі захворюваність на грип та ГРІ серед населення.

7. Удосконалено систему епідеміологічного нагляду за грипом та ГРІ
шляхом активізації моніторингу за розвитком епідемій на території
країни, своєчасного проведення протиепідемічних та профілактичних
заходів, що дозволяє скоротити тривалість епідемії, зменшити число
хворих і ускладнень від них.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Міроненко А.П., Локота В.В., Хмельницька Г.С., Падченко А.Г.,
Аронова М.Н., Мухопад В.О. Епідеміологічна характеристика епідемій грипу
в Україні в 1997-1999 роках// Дитячі інфекції, Укр. Міжвідомча збірка.-
1999.- №26.-С.146-152. Особистий внесок – дисертантом проведено збір та
узагальнено дані про щеплення населення України проти грипу восени 1999
року.

2. Бобильова О.О., Бережнов С.П., Мухарська Л.М., Падченко А.Г.,
Аронова М.М. Підходи Всесвітньої Організації Охорони Здоров`я з питань
епідеміологічного нагляду за інфекційними хворобами в Європейському
регіоні// Сучасні інфекції.- 2000.- №4.- C. 9 – 11. Проаналізовано та
узагальнено матеріали ВООЗ стосовно ЕН за інфекційними хворобами в
Європейському регіоні та представлено рекомендації ВООЗ державам
Європейського Регіону відносно систем ЕН.

3. Бобильова О.О., Аронова М.М. Стратегія Всесвітньої Організації
Охорони Здоров`я з питань епідеміологічного нагляду за інфекційними
хворобами в Європі // Мат-ли Пленуму УНМТМЕП ім. Д.К.Заболотного.-
Київ-Одеса, 2000.- C.8 – 9.

Аналіз матеріалів узгоджувальної наради з питань ЕН за інфекційними
хворобами в Європейському Регіоні, зокрема представлено мету задачі 7
програми “Здоров‘я-21” стосовно інфекційних хвороб.

4. Бобильова О.О., Бережнов С.П., Мухарська Л.М., Падченко А.Г.,
Аронова М.М., Некрасова Л.С. Актуальність питань діяльності підрозділів
протиепідемічного профілю Державної санітарно-епідеміологічної служби,
які випливають із епідситуації, що склалася в першому півріччі 2000
року// Сучасні інфекції.- 2000.- №2.- C. 5 – 15.

Ретроспективний аналіз захворюваності населення України на грип та ГРІ
за період з 1990 по 1999 рр.

5. Бережнов С.П., Падченко А.Г., Аронова М.М. Система оперативного
стеження за перебігом епідемії грипу та гострих респіраторних інфекцій
(ГРІ) в Україні в епідемічні сезони 1998 – 1999 та 1999 – 2000 років//
Сучасні інфекції.- 2000.- №1.- C. 13 – 16.

Збір та узагальнення даних, ретроспективний аналіз захворюваності
населення України під час епідемій 1998 – 2000 років.

6. Москаленко В.Ф., Бобильова О.О., Горбань Є.М., Бережнов С.П.,
Падченко А.Г., Аронова М.М. Оперативне стеження за перебігом епідемії
грипу та гострих респіраторних інфекцій в Україні// Інфекційні хвороби.-
2000.- №4.- C. 5 – 9.

Збір статистичного матеріалу, епідеміологічний аналіз перебігу епідемій
грипу 1998-1999 та 1999-2000 рр.

7. Бобильова О.О., Бережнов С.П., Мухарська Л.М., Падченко А.Г.,
Аронова М.М. Досягнення та перспективи охорони здоров`я в галузі
імунопрофілактики населення України// Сучасні інфекції.- 2001.- №2.- C.
4 – 9.

Багаторічний епідеміологічний аналіз захворюваності населення України на
грип та ГРІ та аналіз динаміки епідемії грипу в Україні у 2000 р.,
представлено завдання Міжвідомчої координаційної ради з питань
імунізації в Україні та підходи до вакцинації населення, зокрема проти
грипу, що увійшли до наказу МОЗ України від 31.10.2000 р. №276 “Про
порядок проведення профілактичних щеплень в Україні”.

8. Бобильова О.О., Міроненко А.П., Мухопад В.О., Аронова М.М.,
Гусаков В.В., Хмельницька Г.С. Епідеміологічний і вірусологічний нагляд
за грипом у 2000 р. В Україні// Інфекційні хвороби. – 2001.- №2.- C. 22
– 26.

Здійснено збір, узагальнення та аналіз матеріалів щотижневого
пообласного епідеміологічного стеження за грипом в Україні у період
епідемії 2000 р.

9. Аронова М.Н. Оперативне стеження за перебігом епідемії грипу та ГРІ в
Україні в епідемічний сезон 2001-2002 років// Мат-ли наради-семінару з
актуальних питань роботи епідеміологічних відділів і вірусологічних
лабораторій установ державної санепідслужби МОЗ України, Київ.- 2002.-
С.21-23.

10. Фролов А.Ф., Аронова М.М. Прогнозування захворюваності на грип та
гострі респіраторні інфекції в Україні// Тези ХІV з`їзду Українського
науково-методичного товариства мікробіологів, епідеміологів та
паразитологів ім.Д.К.Заболотного – Полтава, 2005. -С.153-154.
Представлено підходи до вирішення питання прогнозування епідемій грипу
та ГРІ в Україні.

11. Аронова М.М. Прогнозування грипу та гострих респіраторних інфекцій
// СЕС профілактична медицина.- 2005.-№5.- С.62-65.

АНОТАЦІЯ

Аронова М.М. Епідеміологія грипу і гострих респіраторних інфекцій в
Україні та удосконалення моніторингу за епідеміями грипу.-Рукопис.

Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата медичних наук за
спеціальністю 14.02.02 – епідеміологія.- Інституту епідеміології та
інфекційних хвороб ім.Л.В.Громашевського АМН України, Київ, 2005.

Дисертаційне дослідження виконано з метою удосконалення системи ЕН за
грипом та ГРІ в Україні на основі вивчення їх епідеміології.

Визначено основні епідеміологічні характеристики ГРІ та грипу в Україні
за 1992-2003 рр., встановлено динаміку захворюваності різних вікових
груп населення, визначено тенденції розвитку епідемічного процесу.

На моделі м.Києва, де рівні захворюваності на грип та ГРІ перевищують
середньоукраїнські показники в 1,5-1,7 разу, встановлений сильний прямий
кореляційний зв`язок між метеорологічними факторами (температурою
навколишнього середовища, кількістю опадів) і рівнем захворюваності
населення на грип та ГРІ.

Розроблено та апробовано комп`ютерну математичну модель
короткострокового та довгострокового прогнозів захворюваності до 2007 р.

Наведено порівняльну характеристику епідемій 1998-2002 років та
визначено їх епідеміологічні особливості. Доведено ефективність роботи
опорних баз УЦГГРІ МОЗ України як регіональних центрів щодо проведення
ЕН за грипом та ГРІ. Отримані ними дані віддзеркалюють епідемічну
ситуацію з грипу та ГРІ в країні. Впроваджено картографічне стеження за
перебігом епідемій грипу. Доведено, що своєчасне впровадження
обмежувальних протиепідемічних заходів у дитячих дошкільних, освітніх
закладах, лікувальних установах, забезпечення маскового режиму зменшує
вдвічі захворюваність на грип та ГРІ серед населення

В умовах України визначено групи ризику для проведення імунопрофілактики
грипу на державному рівні.

Дано оцінку існуючій системі ЕН за грипом та ГРІ в Україні. Удосконалено
систему епідеміологічного нагляду за грипом та ГРІ шляхом активізації
моніторингу за розвитком епідемій на території країни, своєчасного
проведення протиепідемічних та профілактичних заходів, що дозволяє
скоротити тривалість епідемії, зменшити число хворих і ускладнень від
них.

Ключові слова: грип, гострі респіраторні інфекції, захворюваність,
епідемія, епідемічний процес, епідеміологічний нагляд,
імунопрофілактика.

АННОТАЦИЯ

Аронова М.Н. Эпидемиология гриппа и острых респираторных вирусных
инфекций и усовершенствование мониторинга за эпидемиями гриппа. –
Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук по
специальности 14.02.02.-эпидемиология.- Институт эпидемиологии и
инфекционных болезней им.Л.В.Громашевского АМН Украины, Киев, 2005.

Диссертационное исследование выполнено с целью усовершенствования
системы эпидемиологического надзора (ЭН) за гриппом и острыми
респираторными вирусными инфекциями (ОРВИ) в Украине на основе
определения тенденций и динамики эпидемического процесса.

На основе углубленного ретроспективного анализа выявлены основные
эпидемиологические характеристики ОРВИ и гриппа на современном этапе,
установлена динамика заболеваемости разных возрастных групп населения
Украины (взрослого, городского, сельского, детей 0-14 и 7-14 лет) за
последние годы ХХ и вначале ХХІ столетий, определены тенденции развития
эпидемического процесса при ОРВИ и гриппе.

Среди инфекционных болезней, которые официально регистрируются в
Украине, грипп и ОРВИ составляют более 90%. За период с 1992 по 2003 гг.
показатели заболеваемости гриппом колебались в пределах от 548,23 на 100
тыс. населения в 2002 году до 3381,22 соответственно в 1999 г. За
аналогичный период показатели заболеваемости ОРВИ регистрировались в
пределах от 13896,81 на 100 тыс. населения в 1996 г. до 19931,66 в 1993
г.

Установлено, что на современном этапе для гриппа и ОРВИ сохраняют свою
актуальность такие характеристики эпидемического процесса как
цикличность, массовость, сезонность, неравномерность ынтенсивности
эпидемии в отдельных регионах и населенных пунктах. На протяжении
1992-2003 годов установлена тенденция постепенного ежегодного снижения
показателей общей заболеваемости, в основном за счет городского
населения, что обусловлено естественной иммунизацией населения,
одновременно циркулирующими вирусами гриппа А и В, применением
актуальных для текущего эпидемического сезона вакцин. Зарегистрирована
тенденция роста заболеваемости детского населения, в основном за счет
возрастной группы 7-14 лет.

Так, на фоне высоких показателей заболеваемости гриппом (3062,7 на 100
тыс. населения в 1992 г.) и ОРВИ (23849,6 соответственно) городского
населения, в 2003 г. уже регистрировалось снижение заболеваемости (грипп
– 641,0 на 100 тыс. населения и ОРВИ – 20066,3 соответственно). За
период наблюдения заболеваемость гриппом городского населения снизилась
на 79%, ОРВИ – на 15,7%.

Среди сельского населения отмечается тенденция к росту заболеваемости (в
1992 г. грипп составлял 947,3 на 100 тыс. населения и ОРВИ – 7457,7
соответственно в 2003 г. грипп – 1544,8 на 100 тыс. населения и ОРВИ –
9166,0 соответственно). Заболеваемость гриппом населения села по
сравнению с 1992 годом возросла на 63%, ОРВИ – на 30%.-

Установлена прямая сильная корреляционная связь между отдельными
метеорологическими факторами (температургой воздуха, количеством
осадков) и уровнем заболеваемости населения гриппом и ОРВИ на модели
г.Киева. Применялись методы регрессивного анализа, проводилась оценка
динамики изменений коэффициентов корреляции.

Разработана и аппробирована компъютерная математическая модель
краткосрочного и долгосрочного прогнозов заболеваемости гриппом и ОРВИ.
Установлена адекватность применения математического моделирования и
прогнозирования заболеваемости гриппа и ОРВИ на основе метода
динамического факторного анализа. Получен не только прогноз, но и поле
прогноза с интервалом возможных значений.

Представлена сравнительная характеристика эпидемий 1998-2002 годов и
определены их эпидемиологические особенности. Анализ данных показывает,
что в пределах 4-х летнего цикла ежегодно в Украине регистрировались
эпидемии разной степени интенсивности и экстенсивности. Эпидемия
1998-1999 годов была наиболее интенсивной – зарегестрировано 7% больных
от общей численности населения. В течении 4-х лет темпы эпидемического
процесса снижались – 6,2%, 3,8%, 2,9% соответственно. Среди заболевших,
50% – дети. Характерной особенностью эпидемий, которые анализировались,
есть развитие эпидемического процесса в первом квартале года, с началом
в конце января. Длительность “эпидемического напряжения”составляла 4-6
недель. Регистрировалась одновременная циркуляция вирусов А и В.

Подтвержена актуальность проблемы гриппа и ОРВИ в общей структуре
инфекционной заболеваемости на современном этапе, представлены данные об
эффективности комплекса противоэпидемических мероприятий при гриппе, в
частности вакцинации современными препаратами, которые содержат
эпидемически актуальные штаммы. Дана оценка существующей системы ЭН за
гриппом и ОРВИ в Украине. Представлена система и структура ЭН за гриппом
и ОРВИ в Украине.

Внедрен картографический мониторинг за эпидемиями гриппа.

В условиях Украины определены группы риска с целью проведения
иммунопрофилактики на национальном уровне.

Обоснована необходимость усовершенствования ЭН за гриппом и ОРВИ,
определены пути оптимизации активного мониторинга за эпидемиями в
стране, доказана его эпидемиологическая эффективность.

Ключевые слова: грипп, острые респираторные вирусные инфекции,
заболеваемость, эпидемия, эпидемический процесс, эпидемиологический
надзор, иммунопрофилактика.

ANNOTATION

Aronova M.N. Epidemiology of influenza and acute respiratorious
infections and inprovement of the monitoring of the influenza
epidemies.- Manuscript.

Dissertation for the candidate of medical science degree in speciality
14.02.02-Epidemiology.- Lev Ggromashevskii Institute of Epidemiology and
Infectious Diseases of Academy of Medical Sciences of Ukraine, Kiev,
2005.

The aim of the dissertational research is to improve the systems of the
epidemiological monitoring of influenza acute respiratorious infections
in Ukraine, which is based on the determining the epidemiological
characteristics of the infections.

The main epidemiological pecularities of acute respiratorious infections
and influenza are revealed at the present stade, the dynamics of
morbidity is established for different age categories of Ukrainian
population for the last years of the XX and the beginning of the XXI
century, the main tendencies of the development of the epidemiological
process of acute respiratorious infections and influenza are defined
according of the fundamental retrospective analisys.

The correlational connection between the seporate metereological factors
and the influenza and acute respiratorious infections sich rate of the
population of a big (Kiev) is established.

Computer mathematical model of short-dated and long-dated prognosis of
influenza and acute respiratorious infections sich rate is elaborated
and approved.

A comparative characteristics of epidemies from 1998-to 2002 is
represented and their epidemiological pecularities are defined.

The evaluation is given to the existing system of epidemiological
monitoring of acute respiratorious infections and influenza in
Ukraine.Cartographical monitoring of the influenza epidemiology is
introduced.

The groups of risk are defined in Ukraine with an aim to hold some
emmunity preventive treatment on the national level.

The system and the structure of acute respiratorious infections and
influenza epidemiological monitoring in Ukraine is represented.

The necessity of tmprovement of epidemiological monitoring is
substanated, the ways of optimization of the active epidemiological
monitoring in our coutry are defined, its epidemiological effectiveness
is proved.

Key words: influenza, acute respiratorious infections, sich rate,
epidemy, epidemical process, epidemiological monitoring,
immunoprevention.

PAGE 1

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020