.

Статевий диморфізм інфекційного ендокардиту у хворих із ревматичними пороками серця (перебіг, зміни реологічних властивостей крові, лікування) (авторе

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
106 2312
Скачать документ

ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ

УНІВЕРСИТЕТ ім. М.ГОРЬКОГО

АНІКЄЄВА Тетяна Володимирівна

УДК 616.126-002-002-07

Статевий диморфізм інфекційного ендокардиту у хворих із ревматичними
пороками серця (перебіг, зміни реологічних властивостей крові,
лікування)

14.01.12 – ревматологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Донецьк – 2005Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Донецькому державному медичному університеті ім.
М.Горького Міністерства охорони здоров’я України.

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор, член-кореспондент АМН України, Синяченко
Олег Володимирович, Донецький державний медичний університет ім.
М.Горького, завідувач кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб №1

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Ілляш Марія Григорівна, Інститут
кардіології ім. М.Д.Стражеска АМН України, завідувач відділу
фармакотерапії і лабораторії функціональної діагностики

доктор медичних наук, професор Багрій Андрій Едуардович, Донецький
державний медичний університет ім. М.Горького, професор кафедри терапії
факультету післядипломної освіти

Провідна установа:

Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України, кафедра
госпітальної терапії №1

Захист відбудеться 25 березня 2005 року о 13 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д11.600.02 при Донецькому державному
медичному університеті ім. М.Горького (83003, м.Донецьк, пр. Ілліча,
16).

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Донецького державного
медичного університету ім. М.Горького (83003, м.Донецьк, пр. Ілліча,
16).

Автореферат розісланий 20 лютого 2005 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

доктор медичних наук,професор Ігнатенко Г.А.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Інфекційний ендокардит (ІЕ), поширеність якого
постійно зростає і складає зараз 2-8 випадків на 100000 населення на рік
(Виноградов Т.Л. та ін., 2002; Івашкин В.Т. та ін., 2002; Руденко А.В.,
Крикунов А.А., 2003; Пасієшвілі Л.М., 2004), являє собою серйозну
соціальну проблему, обумовлену несприятливим прогнозом захворювання,що
зберігається (летальність складає 25-50%) (Ребров А.П. та ін., 2000;
Мішнаєвський А.Л., 2001). ІЕ у чоловіків виникає частіше, ніж у жінок, у
співвідношенні 2:1-4:1 (Пасієшвілі Л.М., 2004). Існують дані, що перебіг
захворювання в представників різної статі відрізняється (Тазина С.Я.,
Гуревич М.А., 2000; Коваленко В.М., Несукай О.Г., 2001; Тюрін В.П.,
2001). Це, у першу чергу, стосується частоти залучення в патологічний
процес окремих клапанів у хворих на первинний ендокардит (ПІЕ). Можна
припустити, що визначення статевого диморфізму відносно ураження серця,
нирок, селезінки, легень і інших ознак у хворих на вторинний ІЕ (ВІЕ)
на тлі ревматичних пороків серця дозволить підвищити якість діагностики
та прогнозування перебігу захворювання. Ендоваскуліт при ПІЕ викликає
порушення реологічних властивостей крові. Такі ж зміни виникають у
хворих на ревматизм без ознак ВІЕ (Постова М.В., 2000, 2001; Казаков
В.М. та ін., 2003). Ми допускаємо, що встановлення особливостей зсуву
реології крові у чоловіків та жінок з ВІЕ дозволить знайти нові ланки
патогенезу хвороби, а їхня медикаментозна корекція дасть можливість
підвищити ефективність лікувальних заходів.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота
виконувалась відповідно до основного плану НДР Донецького державного
медичного університету ім. М.Горького і є фрагментом комплексної теми
“Вивчення статевого диморфізму клінічного перебігу запальних ревматичних
захворювань” (№ держреєстрації 0101U009002).

Мета і задачі дослідження. Метою роботи стало підвищення якості
діагностики і лікування ІЕ на тлі ревматичних пороків серця. У зв’язку з
цим були поставлені такі задачі.

1. Порівняти клініко-лабораторний перебіг ПІЕ і ВІЕ на тлі ревматизму
(ураження клапанів серця і міокарда, нирок, селезінки, суглобів, легень,
розвиток периферичних тромбоемболій і геморагічного синдрому).

2. Вивчити статевий диморфізм ІЕ на тлі ревматичних пороків серця
відносно вихідного ураження клапанів, порушення збудливості міокарда,
електричної провідності, клапанних вегетацій, тромбоемболічних
ускладнень, геморагічного синдрому та вісцеральних ознак захворювання.

3. Установити фактори ризику перебігу ВІЕ у чоловіків та жінок,
виділити ознаки хвороби, пов’язані з інфекційним запальним і вже
існуючими ревматичними процесами.

4. Дослідити тромбоцитарну, ерітроцитарну та плазмову ланки порушень
реологічних властивостей крові у чоловіків та жінок, які страждають на
ВІЕ при ревматичних пороках серця, а також параметри динамічної
міжфазової тензіореометрії, визначити статевий диморфізм метаболізму
оксиду азоту (NO) у таких хворих.

5. Оцінити результати медикаментозного лікування ВІЕ у чоловіків та
жінок, визначити клінічні, лабораторні й інструментальні прогностичні
критерії для оцінки ефективності подальших терапевтичних заходів у
представників різної статі.

6. Включити до комплексу лікування чоловіків і жінок з ІЕ на фоні
ревматичних пороків серця засоби, які впливають на реологічні
властивості крові (антиагреганти, поліферментні суміші, стимулятори і
донатори синтезу NO), визначити найраціональніші підходи до терапії
захворювання.

Об’єкт дослідження: хворі на ревматизм без ІЕ, особи з ПІЕ і ВІЕ на тлі
ревматичних пороків серця.

Предмет дослідження: клініко-лабораторний перебіг, а також особливості
уражень клапанів серця, міокарда й інших внутрішніх органів при ПІЕ і
ВІЕ, у чоловіків та жінок з ВІЕ, розходження вихідних пороків серця у
хворих на ревматизм з ВІЕ та без нього, статевий диморфізм
тромбоцитарної, ерітроцитарної і плазмової ланок реологічних
властивостей крові, стан динамічної міжфазової активності і релаксації
сироватки, метаболізму NO при ВІЕ, результати лікування чоловіків і
жінок з ВІЕ, використання антиагрегантів, поліферментних сумішей,
стимуляторів і донаторів NO, критерії оцінки перебігу захворювання й
ефективності терапевтичних заходів щодо нього.

Методи дослідження: клінічні (розпитування, фізичне обстеження, вимір
артеріального тиску), клінічні лабораторні (аналіз сечі, оцінка добової
протеїнурії, проби Зимницького і Нечипоренка), біохімічні (визначення у
крові концентрації нітритів, фібриногену, сечовини і сечової кислоти,
вмісту у крові і сечі креатиніну з підрахунком величини клубочкової
фільтрації), імунологічні (дослідження рівня в сироватці імуноглобулінів
і циркулюючих імунних комплексів), бактеріологічні (посів крові, сечі і
секрету з носоглотки на мікробну флору), біофізичні (агрегація
тромбоцитів і еритроцитів крові, в’язкість плазми, в’язкоеластичність і
релаксація сироватки, її динамічний поверхневий натяг), інструментальні
фізичні (ЕКГ), ультразвукові (ЕхоКГ, дослідження печінки, нирок і
селезінки), рентгенологічні (рентгенографія органів грудної клітки),
статистичні (комп’ютерний параметричний і непараметричний аналіз).

Наукова новизна отриманих результатів. Вперше встановлено статевий
диморфізм перебігу ІЕ на тлі ревматичних пороків серця (уражень клапанів
серця і міокарда, а також екстракардіальних ознак захворювання). Вперше
в чоловіків і жінок з ВІЕ визначені особливості порушень реологічних
властивостей крові (агрегації тромбоцитів і еритроцитів, в’язкості
плазми, в’язкоеластичності, релаксації і динамічного поверхневого натягу
сироватки), змін метаболізму системи NO.

Практичне значення отриманих результатів. Виділено критерії, які
дозволяють оцінювати перебіг ВІЕ на тлі ревматичних пороків серця і
прогнозувати результати наступних лікувальних заходів, доведена
ефективність антиагрегантів, поліферментних сумішей і стимуляторів
синтезу NO у залежності від статі хворих, установлені найраціональніші
підходи до лікування захворювання.

Матеріали дисертаційної роботи впроваджені у практику
лікувально-профілактичних установ Донецької області (узагальнений акт
впровадження), ревматологічного відділення і ревматологічного диспансеру
Донецького обласного клінічного територіального медичного об’єднання,
терапевтичних клінік Донецького медичного університету ім. М.Горького
МОЗ України й Інституту невідкладної і відновної хірургії ім. В.К.Гусака
АМН України, Луганської обласної клінічної лікарні, міської клінічної
лікарні №4 м.Полтави і МСЧ №12 виробничого об’єднання “Моноліт”
м.Харкова, а також у педагогічний процес Донецького і Луганського
медичних університетів.

Особистий внесок здобувача. Внесок здобувача в отримані результати
досліджень є основним і полягає в підборі, обстеженні і лікуванні хворих
на ревматизм з ІЕ і без такого, а також осіб, які страждають на ПІЕ.
Автор самостійно проводила інструментальні дослідження, включаючи ЕКГ і
ЕхоКГ. Дисертант запропонувала критерії, які дозволяють прогнозувати
перебіг ВІЕ й ефективність подальших лікувальних заходів, використання
окремо щодо чоловіків і жінок антиагрегантів, поліферментних сумішей і
стимуляторів синтезу NO. Здобувач самостійно виконала статистичну
обробку результатів і впровадження їх у практику. Дисертантом не були
використані результати й ідеї співавторів публікацій.

Апробація результатів дисертації. Дисертаційна робота апробована на
спільному засіданні кафедр пропедевтики внутрішніх хвороб №1,
пропедевтичної терапії з курсом клінічної фармакології, факультетської і
госпітальної терапії, а також ЦНДЛ Донецького державного медичного
університету ім. М.Горького (травень, 2004). Основні положення
дисертаційної роботи обговорені на міжнародному симпозіумі “Surface
science in medicine and biology” (Донецьк, 2000), засіданні обласного
товариства терапевтів ім. В.П.Образцова (Донецьк, 2001),
науково-практичній конференції “Прогресуючі нефропатії і ремоделювання
серцево-судинної системи” (Харків, 2003), ХІІ щорічному нефрологічному
семінарі (Санкт-Петербург, 2004), науково-практичній конференції
“Терапевтичні читання пам’яті академіка Л.Т.Малої” (Харків, 2004), XV
з’їзді терапевтів України (Київ, 2004).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 21 наукову працю, серед
яких 1 розділ в монографії, 11 робіт у журналах, 4 у збірниках, 5 у
матеріалах наукових форумів. 5 робіт у спеціальних виданнях ВАК України
виконані здобувачем самостійно.

Структура й обсяг дисертації. Дисертація викладена українською мовою на
145 сторінках тексту, складається зі вступу, 7 розділів (у тому числі
огляду літератури, матеріалів і методів, 4 розділів власних досліджень),
аналіз і узагальнення отриманих результатів, висновків, практичних
рекомендацій, списку використаних джерел літератури, що містить 277
найменувань (117 кирилицею і 160 латиницею). Робота ілюстрована 29
таблицями і 23 рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал і методи дослідження. Під спостереженням знаходилися 268
хворих, розподілених на 3 групи. 1-у (основну) склали 69 осіб із ВІЕ на
тлі ревматичних пороків серця, 2-у (першу контрольну) – 84 пацієнти з
ПІЕ і 3-ю (другу контрольну) – 115 із ревматичними пороками серця без
ІЕ. У 7,2% хворих наявність ІЕ підтверджена на розтині. 6,3% чоловіків і
4,8% жінок, що страждали на ПІЕ, були ін’єкційними наркоманами. Середній
вік хворих із ІЕ склав 39,9±1,17 років (обстежені були у віці від 17 до
69 років). Пацієнти з ревматизмом без ІЕ виявилися у віці від 15 до 61
року (у середньому 41,0±1,03 років). У групі ВІЕ було 63,8% чоловіків і
36,2% жінок, у групі ПІЕ – відповідно 75,0% і 25,0%. Контрольна група
хворих із ревматичними пороками серця без ознак ІЕ складалася з 27,8%
чоловіків і 72,2% жінок, відповідно у віці 38,9±2,23 років і 41,8±1,13
років. Ці обстежені різної статі мало відрізнялися між собою за ступенем
активності патологічного процесу (р=0,084). При ПІЕ у 3 рази частіше
констатовано вік пацієнтів до 30 років (p37,5?C), у 50,3%
виявлена нефропатія (тромбоемболічний інфаркт нирок, гломерулонефрит,
інтерстиціальний нефрит), у 45,1% – спленомегалія, у 7,2% – перикардит
(у 1/3 випадків ексудативний), у 43,8% – артрит або артралгії, у 13,7% –
тромбоемболії (у кожного другого обстеженого – дрібних гілок легеневої
артерії), у 17,7% – геморагічний синдром, у 70,6% – вегетації на
клапанах серця. При ПІЕ на 81,3% частіше виявляли нирковий синдром
(p"HAEthTH 4 6 "HUe TH ?????? .с (p=0,006), ВЕ - 25,2±1,00 мН/м (p14,9% (p=0,033), >6,3% (p=0,001), 5,8%
(p=0,007). Динамічний поверхневий натяг у здорових і хворих людей різної
статі мав різноспрямовану залежність. Стать хворих на ВІЕ впливала на
біофізичні властивості крові (p1,5 відн. од. і ПН3>61 мН/м, а в жінок ІАЕ>1,6
відн. од. і ЧР

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020