МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім. М. ГОРЬКОГО
НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ медичних проблем сім`ї
БИЛИМ ГАЛИНА ВАСИЛІВНА
УДК 618.2+618.5+618.7]-06:616.9-084-08
Особливості перебігу вагітності, пологів, післяпологового періоду у
жінок зі змішаною інфекцією генітального тракту в анамнезі
14.01.01 – акушерство та гінекологія
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук
Донецьк – 2005
Дисертацією є рукопис
Робота виконана в Донецькому державному медичному університеті ім. М.
Горького МОЗ України
Науковий керівник: доктор медичних наук, професор
Астахов Володимир Михайлович
Донецький державний медичний університет ім. М. Горького МОЗ України,
завідувач кафедри акушерства та гінекології №2
Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор
Дьоміна Тетяна Миколаївна
Донецький державний медичний університет ім. М. Горького МОЗ України,
професор кафедри акушерства, гінекології та перинатології ФПО
Заслужений діяч науки і техніки України,
доктор медичних наук, професор
Воронін Корнелій Валентинович
Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України
професор кафедри акушерства та гінекології
Провідна установа: Харківський державний медичний університет МОЗ
України, кафедра акушерства та гінекології №2
Захист відбудеться “ 9 ” лютого 2005 р. о 14
годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.600.03 при
Науково-дослідному інституті медичних проблем сім`ї Донецького
державного медичного університету ім. М. Горького (83114, м. Донецьк,
просп. Панфілова, 3).
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Донецького державного
медичного університету ім. М. Горького (83003, м. Донецьк, просп.
Ілліча, 16).
Автореферат розісланий “ 5 ” січня 2005 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради,
кандидат медичних наук, доцент О.М. Рогова
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. За сучасних умов у всьому світі залишається
актуальною проблема інфекційних захворювань генітального тракту жінок
репродуктивного віку, наслідки яких, безсумнівно, відбиваються на
перебігу вагітності, пологів, післяпологового періоду, стані плода і
новонародженого (О.М. Лук`янова, 2003; В.Я. Голота,
О.М. Стукалова, 2001; В.К. Чайка, Т.М. Дьоміна, І.Т. Говоруха, 2003;
Л.І. Мальцева, Т.П. Зефірова, 2000; Е.Ф. Кіра, 1999; L.K.
Millar, M. Cox, 1997; G.G. Pastores, 2003).
Соціальна значимість проблеми при вагітності визначається рівнем
здоров’я майбутніх поколінь, впливом на демографічну ситуацію в країні,
а також тим, що наслідки інфікування вимагають довгострокового лікування
(Р.В. Богатирьова, 1998; Ю.П. Вдовиченко, 2001; Л.І.
Іванюта, 1999; І.І. Євсюкова, 1997; С.С. Луб`яна, 2001).
В Україні за останні роки під впливом несприятливих чинників довкілля та
економічних умов перетерпіли зміни етіологічна структура, умови
виникнення, характер і клінічний перебіг запальних захворювань
генітального тракту. Сучасний мікробний чинник являє собою у 75%
випадках мікст-інфекцію, яка найчастіше складається з
сексуально-трансмісивних асоцієнтів: хламідій, мікоплазм, уреаплазм та
трихомонад. Проблема інфікування в акушерстві, не зважаючи на прогрес і
впровадження нових діагностично-лікувальних технологій, далека від
остаточного вирішення. Мікст-інфікування органів репродукції має
переважно хронічний перебіг, стерту клінічну симптоматику й
супроводжується при цьому вираженими морфофункціональними змінами як у
репродуктивній, так і в інших функціональних системах, обумовлює фон для
виникнення ускладнень перебігу вагітності, пологів, патології
внутрішньоутробного стану плода, зниження адаптивних процесів у
новонароджених та післяпологових запальних захворювань (Г.К.
Степанківська, 2001; А.Г. Коломійцева, 1999; В.М. Астахов, 2001; Б.М.
Венцківський, 2000; R.L. Golden, J.C. Hauth, W.W. Andrews, 2000).
Напевне й після одужання перенесене інфікування чинить негативний вплив
на діяльності основних систем організму. У доступній нам літературі не
знайдено досліджень, де з`ясовані особливості гестаційних ускладнень у
жінок, що перенесли змішані інфекції хламідійної, мікоплазменої,
уреаплазменої та трихомонадної етіології та одержали лабораторне
одужання.
Є невелика кількість робіт (В.В. Подольський, В.Л. Дронова, 2003; Л.Є.
Туманова, В.В. Рахубінська, 1999), де враховується той факт, що
поєднання вагітності і інфікування в організмі розцінюється як
стресоподібна реакція для всіх функціональних систем та є чинником, який
дисадаптує діяльність психоемоційної системи. Також не знайдено подібних
досліджень з бактеріальним вагінозом, який розвинувся після перенесеного
змішаного інфікування генітального тракту. Зостається невирішеним велике
коло питань: як підвищити адаптивні можливості організму вагітної та
внутрішньоутробного плода після перенесеного змішаного інфікування,
усунути дисбіоз генітальних органів, надати кваліфіковану
медико-психологічну допомогу, здобути резерви оптимізації традиційного
ведення вагітності для цієї групи жінок.
У зв’язку з цим вважається надзвичайно важливою розробка комплексних
лікувально-профілактичних заходів з мінімальним фармакологічним
навантаженням для жінок, які перенесли мікст-інфекцію генітального
тракту з урахуванням вихідних параметрів стану основних функціональних
систем організму та їх спроможності до саморегуляції.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація є
фрагментом науково-дослідницької роботи кафедри акушерства і гінекології
Донецького державного медичного університету ім. М. Горького “Розробити
сучасні науково обгрунтовані методи антенатальної охорони плода й
тактики ведення вагітності та пологів у жінок “групи ризику” по
недоношуванню та переношуванню вагітності” (№ держ. реєстрації
0197V002124, шифр теми UN 97.06.22) і міжкафедральної теми “Розробити
науково-обгрунтовану схему профілактики та лікування фетоплацентарної
недостатності у жінок промислового регіону Донбасу (№ держ. реєстрації
0101U00797, шифр теми УН 02.06.03).
Мета дослідження: Знизити кількість ускладнень вагітності, пологів,
післяпологового періоду, патологічних станів плода та новонародженого у
жінок зі змішаною інфекцією генітального тракту в анамнезі шляхом
удосконалення лікувально-профілактичних заходів на підставі вивчення
стану основних функціональних систем організму.
Задачі дослідження:
Провести ретроспективний аналіз історій пологів жінок зі змішаним
інфікуванням генітального тракту та встановити структуру акушерських і
перинатальних ускладнень у даній популяції.
Вивчити у динаміці перебіг вагітності, пологів, післяпологового періоду,
стан плода й новонародженого у жінок, що перенесли змішане інфікування
генітального тракту, використовуючи комплексні клініко-фізіологічні,
мікробіологічні, біохімічні, імунологічні, психологічні, гормональні та
функціональні дослідження.
Охарактеризувати мікробіоценоз генітального тракту у жінок, що перенесли
змішані сексуальнотрасмісивні інфекції у динаміці гестаційного періоду
та після розродження.
Дослідити основні особливості неспецифічної резистентності організму,
системного та місцевого імунітету, процесів перекисного окислення
ліпідів (ПОЛ), антиоксидантної системи захисту (АОСЗ), а також
психоемоційної сфери.
Оцінити стан фетоплацентарної системи шляхом дослідження гормональних,
ехографічних та кардіотокографічних показників у жінок, що перенесли
мікст-інфікування генітального тракту.
Розробити, науково обгрунтувати та впровадити в практику комплекс
лікувально-профілактичних заходів, спрямований на зниження акушерських
та перинатальних ускладнень у жінок зі змішаною інфекцією генітального
тракту в анамнезі.
Визначити ефективність розробленого комплексу лікувально-профілактичних
заходів.
Об`єкт дослідження – особливості перебігу вагітності, пологів та
післяпологового періоду у жінок, що перенесли змішане інфікування
генітального тракту.
Предмет дослідження – мікробіоценоз статевих шляхів, біохімічний,
імунний гомеостаз, психоемоційний стан та фетоплацентарна система.
Методи дослідження – клінічні, бактеріологічні, біохімічні,
імунологічні, психологічні, гормональні, функціональні та
математично-статистичні.
Наукова новизна одержаних результатів. У роботі вперше встановлений
взаємозв`язок у жінок між змішаною інфекцією генітального тракту в
анамнезі та клінічними, мікробіологічними, біохімічними, імунологічними,
гормональними, функціональними та психологічними показниками у динаміці
вагітності і в післяпологовому періоді. Це дозволило розширити уявлення
про патогенез акушерських і перинатальних ускладнень, а також науково
обгрунтувати необхідність розробки та впровадження нового комплексу
лікувально-профілактичних заходів.
Визначена ефективність поетапного застосування розробленого комплексу
лікувально-профілактичних заходів та його вплив на перебіг вагітності,
пологів, післяпологового періоду, стан плода і новонародженого, який
базується на індивідуальній оцінці й корекції стану основних систем
організму. Усунення дизбіозу генітального тракту за допомогою препарату
“Нутрідофілус”, стимуляція неспецифічної резистентності, підвищення
антиоксидантного буферу, нормалізація імуногормональних взаємовідносин
за допомогою НІЛВ (низькоінтенсивного лазерного випромінювання) на фоні
вживання природних препаратів: ехінацеї пурпурової, “Масла зародків
пшениці”, “Масла гарбузового”, а також поліпшення психоемоційного стану
жінок за допомогою методів раціональної психокорекції. Застосований
комплексний метод дозволяє підвищити адаптивні можливості
фетоплацентарної системи та поліпшити стан плода і новонародженого.
Практичне значення отриманих результатів. Дане дослідження визначило
можливість оптимізації традиційного ведення вагітності, зниження
кількості акушерських і перинатальних ускладнень у групі жінок з високим
інфекційним ризиком. Подано рекомендації практичній охороні здоров`я
науково-обгрунтований метод профілактики та лікування ускладнень
вагітності, пологів і післяпологового періоду у жінок з високим ризиком
їх розвитку. В практику родопомічних закладів м. Донецька та Донецької
області впроваджено новий комплекс лікувально-профілактичних заходів,
який дозволить поліпшити якість надання медичної допомоги і кінцеві
результати розродження для матері та дитини.
Результати наукових досліджень включені до навчального процесу на
кафедрі акушерства та гінекології Донецького державного медичного
університету ім. М. Горького МОЗ України.
Особистий внесок здобувача. Проведення всіх досліджень виконано за
період 2001-2003 р.р. Автором проведено ретроспективний
клініко-статистичний аналіз 650 історій пологів, жінок зі змішаним
інфікуванням генітального тракту, а також проведено клініко-лабораторне
та функціональне обстеження 137 жінок, 107 з яких перенесли змішане
інфікування генітальних органів та 30 – здорових. Вибрано адекватні
методи дослідження. Самостійно проведено забір і підготовку біологічного
матеріалу для досліджень. Вивчено клінічні, лабораторні і функціональні
показники, на основі яких розроблено та впроваджено новий
лікувально-профілактичний комплекс щодо зниження частоти акушерських і
перинатальних ускладнень у цієї групи жінок. Самостійно описані
результати дослідження, сформульовані висновки, розроблені практичні
рекомендації. Статистична обробка отриманих результатів виконана
безпосередньо автором.
Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації доповідалися на
4-й Всеукраїнській науково-практичній конференції “Особливості
становлення репродуктивної функції у дівчат і її порушення” (м.
Чернівці, 2000), на ІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції з
міжнародною участю “Актуальні проблеми гінекологічної ендокринології”
(м. Донецьк, 2001), на IV науково-практичній конференції та пленумі
Асоціації акушерів-гінекологів України (м. Івано-Франківськ, 2000), на
науково-практичній конференції Російської асоціації акушерів-гінекологів
і урологів “Современные проблемы урогинекологии” (м. Санкт-Петербург,
Росія, 2000), на ХІ з`їзді Асоціації акушерів-гінекологів України (м.
Київ, 2001), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Хірургічний
сепсіс” (м. Львів, 2001), І науково-практичній
конференції “Епідеміологія, імунопатогенез, діагностика та лікування
TORCH-інфекції” (м. Киев, 2001), науково-практичній конференції
“Актуальні питання сучасного акушерства” (м. Тернопіль, 2002), тези
доповіді наукового форуму (м. Москва, Росія, 2002) та на засіданні ради
НДІ медичних проблем сім`ї Донецького державного медичного університету
ім. М. Горького МОЗ України (м. Донецьк, 2003).
Публікації. За темою дисертації опубліковано 15 праць: із них – 5 статей
у наукових журналах, затверджених ВАК України, 4 – у збірниках і
часописах, 3 – тези доповіді та одержано 3 деклараційні патенти України
на винахід.
Обсяг та структура дисертації. Дисертація викладена на 155 сторінках
тексту і скаладається зі вступу, огляду літератури, розділу методів
дослідження, 5 розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення
результатів дослідження, висновків, практичних рекомендацій та списку
використаної літератури (234 джерела), який викладений на 22 сторінках.
Робота ілюстрована 50 таблицями та 12 рисунками.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Матеріали та методи дослідження. Був проведений доскональний
ретроспективний клініко-статистичний аналіз 650 історій пологів у жінок
зі змішаною інфекцією генітального тракту й були з`ясовані характерні
для цієї групи ускладнення перебігу вагітності, пологів, післяпологового
періоду, стану плода та новонародженого. Робочою гіпотезою ми
припустили, що у даного контингенту жінок в патогенезі ускладнень
головну роль відіграють зміни мікробіоценозу генітальних органів,
системного і місцевого імунітету, неспецифічної резистентності
організму, а також зміни в системах ПОЛ, АОСЗ, фетоплацентарній та
психоемоційній системах. Відповідно до мети і завдань наукової роботи
комплексні дослідження були проведені в два етапи. На першому були
вивчені лабораторні, функціональні, психологічні показники в динаміці
вагітності та в післяпологовому періоді у 55 жінок, що перенесли змішане
інфікування генітального тракту та одержували загальноприйняті
лікувально-профілактичні заходи (І група). Для порівняльної
характеристики були вивчені аналогічні параметри у 30 акушерськи і
соматично здорових першовагітних, розроджених через природні пологові
шляхи (контрольна група). На другому етапі з урахуванням змін в основних
системах організму розроблено лікувально-профілактичний комплекс та
проведена його клініко-лабораторна й клініко-психологічна оцінка
ефективності у 52 жінок, що перенесли змішане інфікування генітального
тракту (ІІ група). Комплексне обстеження жінок проводилось за однотипною
програмою в 10-12, 30-32, 38-40 тижні гестації та на 6-7 добу
післяпологового періоду.
З метою оптимізації ведення вагітності, пологів, післяпологового періоду
у жінок, що перенесли змішане інфікування генітального тракту
рекомендовано проведення лікувально-профілактичного комплексу, який
складався з таких особливостей: біологічно активного препарату
“Нутрідофілус”, низькоінтенсивного лазерного випромінювання на фоні
вживання природних антиоксидантів – “Масла зародків пшениці” та “Масла
гарбузового”; застосування препаратів ехінацеї пурпурової, а також
методів раціональної психокорекції.
Мікробіоценоз генітального тракту визначали дослідженням матеріалу –
зішкрябків із слизової оболонки цервікального каналу, уретри, піхви,
пристінка піхви, а у післяпологовому періоді матеріал забирали із
цервікального каналу спеціальним пристрієм (В.М. Астахов, Г.В. Билим,
2001).
Кількісний та якісний склад аеробів та анаеробів визначали за
загальноприйнятою методикою. Дослідження нативного матеріалу методом
полімеразної ланцюгової реакції проводили на ампліфікаторі “Амплі-2” (м.
Москва). Визначення специфічних антитіл до хламідій, уреаплазм,
мікоплазм, трихомонад здійснювали за допомогою імуноферментного методу
(тест-системи “Хламі-Бест”, “Уреаплазма-Бест”, “Трихомоно-Бест”, м.
Новосибірськ, Росія).
Вміст циркулюючих імунних комплексів (ЦІК) та їх фракційний склад
досліджували методом диференційної преципітації у 2%, 3,5% та 6%
розчинах поліетиленгликолю (В.М. Фролов, 1990).
Вміст лізоциму у сироватці крові та піхвових виділеннях проводили за
загальноприйнятою методикою (Л. Иегер, 1990).
Функціональну активність лімфоцитів визначали в реакції бластної
транформації (РБТЛ), стимульованій фітогемаглютиніном (ФГА) (Г.
Фриммель, 1987). Ступінь сенсибілізації імуноцитів до тканинних
аутоантигенів вивчали в реакції гальмування міграції лімфоцитів (РГМЛ)
до ліпопротеїдів печінки, нирок та плаценти плода.
Вміст імуноглобулінів в сироватці крові та секреторного імуноглобуліну А
в слизі цервікального каналу (SІgA) обстежених жінок визначали за
методом радіальної імунодифузії (G. Manchini et al., 1965). Вміст в
плазмі крові дієнових кон’югат (ДК) ненасичених жирних кислот вивчали за
L. Placer (1966) в модіфікації В.Б. Гаврилова та ін. (1983). Визначення
активності супероксиддисмутази (СОД), рівня малонового діальдегіду (МДА)
в еритроцитах крові, перекисний гемоліз еритроцитів (ПГЕ) та активність
каталази в сироватці крові визначали за О.М. Горячковським (1998).
Альфа-токоферол визначали методом Y. Biery в модифікації Р.Ш. Кисилевича
та ін. (1972). Кислу фосфатазу визначали за допомогою набору
“Фосфоцид-Ново, ЗАО “Вектор-Бест” (Новосибірська область, селище
Кольцово). Катепсин-Д визначали за методичними рекомендаціями під
редакцією Дж. Дингла (1980). Ферментативну функцію печінки вивчали
визначенням у сироватці крові активності аланінамінотрансферази (АлАТ)
за допомогою набору Біо-Тест LACHEMA (м. Брно, Чехія).
Ехографічні дослідження матки і плода проводились на апараті
“Sanolone-1” (Siemens, Німеччина) з урахуванням рекомендацій А.Н.
Стрижакова та ін. (1990); Л.Г. Карпенко і співавт. (2000).
Біофізичний профіль плода визначався за методикою А.М. Vintzeleos et al.
(1987), (Л.Б. Маркін, 1993). Вміст гормонів ФПК: плацентарного лактогену
(Пл), естрадіолу (Е2), естріолу (Е3), прогестерону (Пг) та кортизолу
(Кр) у вагітних і пролактину (Прл) у породіль визначали за допомогою
набору PROLACTIN IRMA фірми “IMMUNOTECH” (Чехія) та набору ІБОХ АН
(Бєлорусь) радіоімунологічним методом.
Кардіотокографічні дослідження проводились за загальноприйнятою
методикою (Л.Б. Маркін та спів., 1993) на фетальному моніторі “АМТ-9141”
фірми RFT (Німеччина).
Психоемоційний стан і визначення ступеня психоемоційної напруги
проводили за допомогою автоматизованої системи клініко-психологічних
досліджень в акушерсько-гінекологічній практиці (В.М. Астахов та спів.,
1996).
Математичні методи дослідження були виконані згідно з рекомендаціями
І.І. Гайди-шева (2001) за допомогою комп`ютера “Pentium-III”. Отримані
результати обробляли статистично за стандартними програмами.
Вірогідність розбіжностей та середніх значень двох вибіркових
сукупностей оцінювали за критерієм Ст`юдента та Фішера.
Результати досліджень та їх обговорення. За даними ретроспективного
аналізу 650 історій пологів жінок з мікст-інфікуванням генітального
тракту були з`ясовані наступні ускладнення: прееклампсія (52,5%), ФПН
(48,3%), загроза пізнього аборту (18,3%), несвоєчасне вилиття
навколоплідної рідини (66,5%), патологічний преліменарний період
(11,5%), слабкість пологової діяльності (44,3%), передчасні пологи
(13,5%), абдомінальне розродження (33,4%), перинатальні ускладнення
(135‰), субінволюція матки та лохіометра (16,3%).
Жінки І і ІІ групи, з перенесеною мікст-інфекцією генітального тракту,
лікувались з приводу виявлення у них хламідій, мікоплазм, уреаплазм та
трихомонад. Причому у 47 (85,5+4,7%) жінок І групи та у 44 (84,6+5,0%;
p>0,05) жінок ІІ групи мікрофлора ідентифікувалась в асоціаціях (рис.
1).
Рис. 1. Асоціації інфекційних агентів у жінок І та ІІ групи
У контрольній групі першовагітні склали 63,3+8,8%. В 13,3+6,1% випадків
у них мали місце лише поодинокі артифіційні аборти. Порівняно з цим у І
і ІІ групах відмічено високий рівень артифіційних абортів (І група –
36,4+6,5% та ІІ група – 36,5+6,7%; p>0,05) та 3 і більше самовільних
абортів (І група – 16,4+5,0% та ІІ група – 15,4+5,0%; p>0,05), а число
першовагітних було набагато нижчим, ніж в контрольній групі (І група –
21,8+5,6% та ІІ група – 19,2+5,5% (p>0,05) проти 63,3+8,8% (p0,05), сальпінгіт, оофорит (І група – 52,7+6,7% та ІІ група –
55,8+6,9% ; p>0,05), неплідність (І група – 23,6+5,7% та ІІ група –
21,2+5,7%; p>0,05). В середньому тривалість запального процесу
генітальних органів склала 2-3 роки (І група 52,7+6,7% та ІІ група
59,6+6,8%; p>0,05) і до року лише у 20,0+5,4% випадків в І групі та у
19,2+5,5% (p>0,05) в ІІ групі. Основними варіантами порушення
менструальної функції були: альгодисменорея (І група – 60,0+6,7% та ІІ
група 59,6+6,8%; p>0,05) та гіперменорея (І група – 10,9+4,2% та ІІ
група – 9,6+4,1%; p>0,05)
Враховуючи основну спрямованість проведеної наукової роботи, особливий
інтерес представляють дані про клінічний перебіг вагітності, пологів,
післяпологового періоду у жінок з перенесеним мікст-інфікуванням
генітального тракту. Так, після 20 тижнів вагітності у І групі частота
ФПН склала 29,1%, прееклампсії різного ступеня тяжкості – 20,0%, ХВУГ
плода – 29,1%, ЗВУР плода – 9,1%, загрози пізнього аборту – 12,7%,
загрози передчасних пологів – 9,1%.
Серед особливостей перебігу пологів у жінок зі змішаною інфекцією
генітальних органів в анамнезі (І група) слід відзначити досить високий
відсоток несвоєчасного відтікання навколоплідної рідини (27,3%),
патологічного преліменарного періоду (21,8%), первинної та вторинної
слабкості пологової діяльності (20,0%), передчасних пологів (12,7+4,5%)
та абдомінального розродження (9,1%).
В структурі показань до операції кесаревого розтину мали місце у 3
(5,5%) жінок ФПН з високим ризиком декомпенсації стану плода при
природному розродженні, у 1 (1,8%) – неплідність в анамнезі та у 1
(1,8%) пацієнток – репродуктивні втрати.
Серед основних особливостей оцінки стану новонароджених можна відмітити,
що 5 (9,1%) дітей від матерів з мікст-інфікуванням генітальних органів
народились в стані середньотяжкої асфіксії, а перинатальні втрати склали
– 1 (18‰) випадок. До того ж серед післянатальної захворюваності слід
відзначити високу питому вагу післягіпоксичної енцефалопатії у 8
(14,5%), гіпотрофії 1 ступеня – 9 (16,4%), гіпотрофії 2-3 ступеня – 5
(9,1%), респіраторного дистрес-синдрому – 7 (12,7%) та реалізації
внутрішньоутробного інфікування – 4 (7,3%).
В результаті дослідження клінічного перебігу післяпологового періоду
з`ясовано, що частота ранової інфекції у І групі склала 5 (9,1+3,8%),
субінволюції матки та лохіометри – 9 (16,4%). Так зване “чисте”
запалення ендометрію – гострий післяпологовий ендометрит був
встановлений у 2 (3,6%) в середньому на 3,3+0,5 добу післяпологового
періоду. Досить високий відсоток 11 (20,0%) у І групі склала
гіпогалактія.
Отже, як свідчать результати проведених клінічних досліджень, жінки, які
мають в анамнезі змішане інфікування генітальних органів, складають
групу високого ризику щодо розвитку ускладнень під час гестаційного та
післяпологового періоду. Загальноприйняті лікувально-профілактичні
заходи залишаються недостатньо ефективними, що, на нашу думку, вказує на
необхідність поглибленого вивчення стану основних функціональних систем
організму для з`ясування основних патогенетичних аспектів
вищеперерахованих ускладнень.
В результаті дослідження мікробіоценозу генітальних органів було
з`ясовано лабораторне одужання відносно хламідій, трихомонад, мікоплазм,
уреаплазм. Проте, порівняльний аналіз видового та кількісного складу
умовно-патогенної мікрофлори статевих органів у жінок І групи встановив,
що під час гестаційного періоду відмічено вірогідне збільшення
корінебактерій до 66,28+6,15% (p??
J
I
O
h
?
?
?
?
??????? ??
c
A
A
Ae
?
o
J
O
??
?????
.O–
?1/4™-occcccoooooooooooooooooooo
-). На нашу думку, зростання концентрації Пл до 282,22+15,52 нмоль/л, а
концентрації Е3 і Кр відповідно до 210,37+15,44 нмоль/л і 1293,95+19,95
нмоль/л порівняно з контролем в 31-32 тижні свідчить про напруженість
компенсаторних реакцій ФПК. В 38-40 тижнів у І групі відбулося вірогідне
зменшення концентрації Пл до 250,16+10,53 нмоль/л, Е3 до 71,52+12,33
нмоль/л, Пг до 663,45+32,42 нмоль/л і Кр до 519,07+63,11 нмоль/л
(p
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
