.

Клініко-імунологічні особливості остеодефіцитних станів при розсіяному склерозі та їх корекція кальцеміном-адванс і протефлазидом (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
86 3068
Скачать документ

міністерство охорони здоров’я україни

київська медична академія післядипломної

освіти ім. п.л. шупика

бударна олена юріївна

УДК 616.832-004.2-06:616.72-085.272.2]-097

Клініко-імунологічні особливості остеодефіцитних станів при розсіяному
склерозі та їх корекція кальцеміном-адванс і протефлазидом

14.01.15 – Нервові хвороби

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ-2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Тернопільському державному медичному університеті

ім. І.Я. Горбачевського МОЗ України.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Шкробот Світлана
Іванівна, Тернопільський державний медичний університет ім. І.Я.
Горбачевського МОЗ України, кафедра нервових хвороб, завідувач кафедри.

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Ткаченко Олена
Василівна, Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.
Шупика МОЗ України, кафедра неврології №2, професор кафедри;

доктор медичних наук, професор Пашковський Валерій Мелетійович,
Буковинський державний медичний університет МОЗ України, кафедра
нервових хвороб, психіатрії та медичної психології, завідувач кафедри.

Провідна установа: Інститут неврології, психіатрії та наркології АМН
України, відділ нейроінфекцій та розсіяного склерозу (м. Харків).

Захист дисертації відбудеться 19.05.2005 р. о 13 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д.26.613.01 у Київській медичній академії
післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України за адресою: 04112,
м. Київ, вул. Дорогожицька, 9.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київської медичної
академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України (04112, м.
Київ, вул. Дорогожицька, 9).

Автореферат розісланий 15.04. 2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Усатенко О.Г.

Актуальність теми Розсіяний склероз (РС) відноситься до числа
найпоширеніших захворювань нервової системи, яке уражає людей молодого,
тобто працездатного віку (Poser C.M. et al., 1993; Гусев Е.И. и соавт.,
1997; Віничук С.М, Мяловицька О.А., 2001). В світі нараховується біля 2
млн. людей, хворих на РС, причому жінки хворіють в 1,8 разів частіше,
ніж чоловіки. Особливого поширення захворювання набуло в Західних
областях України (Дзюба О.М., 1997; Бутенко Г.М., 2002; Віничук С.М.,
2002; Волошина Н.П. та ін., 2002). РС є інвалідизуючим захворюванням:
через 10 років до 50% хворих не можуть виконувати професійні обов’язки,
через 15 років більше 50% хворих не можуть самостійно пересуватись, а
при тривалості РС більше 20 років – виникають проблеми у
самообслуговуванні.

Результати сучасних досліджень, які присвячені проблемі РС, свідчать про
актуальність питань етіології, патогенезу захворювання, діагностики його
активних стадій, а, також, прогностичних критеріїв (Мачерет О.Л., Ярош
О.О, Зозуля І.С., 1982; Ярош О.О і співавт., 1990; Білик В.Д і співавт.,
1990; Западнюк Б.В., 1993; Kappos L., 1995; Heinzlef O., 1996; Соколова
Л.І., 1998).

Одним з важливих аспектів проблеми РС залишається удосконалення
діагностики і схем терапії недуги (Гусев Е.И. и соавт., 1997; Волошин
П.В., Вороб’йова Т.М., Волошина Н.П. і співавт., 2004).

Відомо, що при РС може досить часто зустрічатися остеопороз, розвиток
якого пов’язують із гіперпродукцією прозапальних цитокінів у фазі
загострення хвороби, застосуванням глюкокортикоїдів при лікуванні
захворювання, а також із наростаючою із кожним рецидивом імобілізацією
пацієнтів (Schuid S., 1996; Formica C. et al., 1997; Cosman F. et al.,
1998; Hayes D., 2000; Поворознюк В.В, Негрич Т.І., 2003).

Прискорена системна структурна перебудова кісткової тканини
нашаровується на клінічну картину РС й не викликає належної уваги з боку
як пацієнта, так і лікаря. Прогресуюча рарефікація кісток небезпечна
появою атравматичних або неадекватних травмі переломів хребців, шийки
стегнової кістки, променевої кістки, тощо, що ведуть до більш ранньої
інвалідизації та, часто, передчасної смерті від супутніх порушень з боку
серцево-судинної та дихальної систем (Подрушняк Е.П., 1995; Поворознюк
В.В., 1996; Корж А.А., Дедух Н.В., Шевченко С.Д., 1997; Поворознюк
В.В., Негрич Т.І., 2003; Рожинская Л.Я., 2003).

На сьогоднішній день залишається недостатньо вивчені стан мінеральної
щільності кісткової тканини у хворих на РС в залежності від віку, статі,
репродуктивної функції жінки, особливостей перебігу та методів лікування
захворювання, а також зміни параметрів імунного статусу у хворих з
різним ступенем остеодефіциту. Отже, поглиблене дослідження і рання
діагностика деструктивних змін кісткової тканини при РС особливо важливі
для розробки нових підходів до профілактики і лікування неврологічних та
соматичних ускладнень з огляду на існуючі розлади. До основних груп
медикаментів для профілактики та лікування системного остеопорозу
належать антирезорбенти (препарати Са, вітамін D i його метаболіти,
кальцитонін, біофосфати, замісна гормональна терапія) й стимулятори
формування кісткової тканини (препарати фтору, іприфлавон, анаболічні
стероїди, паратиреоїдний гормон). Оцінка клінічної ефективності
використання в комплексному лікуванні хворих на РС із остеодефіцитними
станами препарату базисної терапії кальцеміну-адванс є актуальною.

Дискутабельним залишається питання патогенетичного лікування загострень
РС, зокрема застосування глюкокортикоїдів, цитостатиків,
імуномодуляторів, тощо (Скочій П.Г., Ергюн Н., 1999; Віничук С.М.,
Лисяний Н.І., 2000; Соколова Л.І., 2001; Шмідт Т.Е., 2001). Зважаючи на
відомі порушення в стані імунітету при РС і враховуючи відомості про
імуномодулюючі властивості протефлазиду, доцільним виявилось вивчення
його ефективності в комплексній терапії загострень РС у хворих з різним
ступенем змін мінеральної щільності кісткової тканини.

Таким чином, вивчення клініко-імунологічних особливостей
остеодефіцитних станів при РС та їх корекція, зокрема кальцеміном-адванс
і протефлазидом є актуальними, що і послужило обгрунтуванням для
проведення нашого дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна
робота є фрагментом планової міжкафедральної науково-дослідної роботи
Тернопільського державного медичного університету ім. І.Я.
Горбачевського „Вторинний остеопороз: патогенетичні механізми
формування та прогресування, клініко-інструментальні та біохімічні
маркери ранньої діагностики, профілактика та лікування” (№ державної
реєстрації 0104v004523).

Мета роботи. Оптимізувати методи лікування розсіяного склерозу на
основі вивчення особливостей стану мінеральної щільності кісткової
тканини та імунних порушень у хворих на РС.

Завдання дослідження.

Дослідити особливості змін МЩКТ у хворих на РС.

Визначити чинники ризику виникнення остеопорозу у хворих на РС.

Вивчити особливості клінічного перебігу РС в залежності від стану МЩКТ.

Вивчити зміни імунного статусу при РС та їх кореляційні взаємовідносини
з остеодефіцитом.

З’ясувати патогенетичну доцільність та ефективність використання
комплексного лікування із включенням імуномодулятора протефлазиду у
хворих на РС із різним ступенем остеодефіциту.

Провести оцінку ефективності кальцеміну-адванс щодо корекції
остеодефіцитних змін у хворих на РС.

Об’єкт дослідження. Стан мінеральної щільності кісткової тканини та
параметрів системи імунітету у хворих на РС.

Предмет дослідження. Клінічні показники, параклінічні параметри, що
характеризують стан кісткової тканини і системи імунітету у хворих на
РС, способи лікування хворих на РС із застосуванням препарату
протефлазиду та препарату кальцію з вітаміном D кальцемін – адванс.

Методи дослідження. Клініко-неврологічні – для визначення
клінічної картини РС; інструментальні – подвійна рентгенівська
абсорбціометрія – для визначення структурно-функціонального стану
кісткової тканини у хворих на РС; імунологічні – для оцінки вмісту Т-
В- лімфоцитів, NK – клітин, імуноглобулінів, циркулюючих імунних
комплексів у периферійній крові хворих на РС.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше проведене комплексне
клініко-параклінічне дослідження, що грунтувалось на використанні
комплексного підходу до оцінки ролі змін МЩКТ та імунних зрушень у
динаміці РС.

Вперше вивчено особливості стану кісткової тканини у хворих на РС різних
статево-вікових груп в залежності від важкості, тривалості, ступеня
інвалідизації та методів лікування на основі аналізу показників стану
кісткової тканини, отриманих за допомогою двофотонної рентгенівської
денситометрії.

Вперше у хворих на РС встановлено наявність зв’язку між
клініко-неврологічними проявами РС, ступенем змін кісткової тканини та
рівнем імунних порушень. Доведено зв’язок між глибиною остеодефіцитних
змін та імунних порушень у хворих на РС.

Вперше патогенетично обгрунтовано застосування імуномодулятора
протефлазиду у комплексному лікуванні хворих на РС з різною МЩКТ і
встановлено його високу ефективність для нормалізації показників
імунного статусу.

Обгрунтоване застосування комбінованого препарату кальцію з вітаміном D
кальцеміну у хворих на РС з остеодефіцитом і встановлено його позитивний
вплив на клінічну симптоматику та денситометричні показники.

Вперше виділено групи ризику щодо розвитку остеопорозу серед хворих на
РС.

Практичне значення одержаних результатів. Проведені дослідження
підтверджують, що стан кісткової тканини є додатковим діагностичним
критерієм різних клініко-неврологічних варіантів перебігу РС і повинен
враховуватись при визначенні адекватності та ефективності лікувальних
програм.

Встановлено, що імунологічні параметри можуть бути як одним із критеріїв
оцінки важкості перебігу РС, так і глибини втрати кісткової маси, тобто
відповідно, і критеріями визначення адекватності лікування. За
результатами досліджень науково обгрунтовано застосування
імуномодулятора протефлазиду у комплексному лікуванні хворих на РС,
встановлено його нормалізуючий вплив на імунологічні параметри у
хворих з різним ступенем змін МЩКТ.

Патогенетично обгрунтовано застосування препарату
кальцеміну – адванс у хворих на РС з остеодефіцитними порушеннями, та
встановлено його позитивний вплив на клініко-денситометричні показники.

Впровадження результатів дослідження. Результати дисертаційного
дослідження впроваджено в практику неврологічних відділень
Тернопільської обласної комунальної психо-неврологічної лікарні,
консультативно-лікувального академічного центру, неврологічних відділень
Львівської, Чернівецької, Івано-Франківської обласних клінічних лікарень
та центральних районних лікарень Тернопільської області. Матеріали
роботи впроваджені в навчальний процес кафедри нервових хвороб
Тернопільського державного медичного університету, Буковинської
державної медичної академії, Івано-Франківського державного медичного
університету, Львівського державного медичного університету.

Особистий внесок здобувача. Дисертація є особистою науковою працею
здобувача. Автором обрано напрямок і методи дослідження, сформульована
мета і задачі роботи, визначені дослідна і контрольна групи. Дисертант
особисто провела клініко-неврологічне обстеження хворих, приймала
безпосередню участь у лабораторних і інструментальних дослідження.
Особистий внесок автора полягає у розробці методів профілактики та
лікування остеодефіцитних станів при РС. Дисертантом особисто створена
база даних, проведена статистична обробка результатів дослідження,
узагальнені результати, сформульовані висновки та практичні
рекомендації, забезпечено їх впровадження у медичну практику, написана
та оформлена дисертація. Провідною є участь дисертанта у підготовці
результатів досліджень до публікації статей.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертаційного
дослідження викладені на XLVI-й та XLVII-й підсумкових
науково-практичних конференціях „Здобутки клінічної та експериментальної
медицини” (Тернопіль, 2003 р., Тернопіль, 2004 р.), на VІІ та VІІІ
з’їздах Всеукраїнського лікарського товариства (Тернопіль, 2003 р.,
2004 р.), на пленумі науково-практичного товариства неврологів,
психіатрів та наркологів України (Тернопіль, 2001 р.), на І-й та ІІ-й
науково-практичних конференціях невропатологів і нейрохірургів Західного
регіону України з міжнародною участю (Львів, 2003 р., Ужгород, 2004 р.),
на ІV Українській конференції молодих вчених, присвяченій пам’яті
академіка В.В. Фролькіса (Київ, 2003 р.), на науково-практичній
конференції „Морфогенез і патологія кісткової системи в умовах
промислового регіону” (Луганськ, 2003 р.), на Всеукраїнській
науково-практичній конференції „Проблеми остеопорозу” (Тернопіль, 2003
р.), на 6-у, 7-у, 8-у міжнародному медичному конгресі студентів та
молодих вчених (Тернопіль, 2002 р., Тернопіль, 2003 р., Тернопіль, 2004
р.).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 19 друкованих робіт, з них
7 (в тому числі – дві одноосібних) – у наукових фахових виданнях, які
рекомендовані ВАК України. Матеріали дисертації ввійшли в один із
розділів монографії „Проблеми остеопорозу” за редакцією проф. Ковальчука
Л.Я.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 159 сторінках,
основний зміст роботи займає 136 сторінок. Дисертація складається зі
вступу, огляду літератури, описання матеріалу і методів дослідження, 3-х
розділів власних досліджень, аналізу і узагальнення результатів,
висновків, практичних рекомендацій. Дисертація ілюстрована 29 таблицями,
15 рисунками та витягами із трьох історій хвороби. Список літератури
включає 230 джерел, з них – 53 іноземні.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал та методи дослідження. Нами було обстежено 108 осіб; з них – 88
хворих на РС, що знаходились на обстеженні та лікуванні в неврологічних
відділеннях ТОККПНЛ, та 20 осіб контрольної групи. У всіх хворих
проведено ретельне клініко-неврологічне, лабораторне й інструментальне
обстеження. Особлива увага приділялася вивченню неврологічного статусу,
стану кісткової тканини та системи імунітету. Діагностика основного
захворювання здійснювалась за критеріями Poser C. і співавторів (1983).

З метою об’єктивізації неврологічного статусу відповідно визначали: 1)
стан рухової сфери (силу і тонус м’язів; сухожилкові і періостальні
рефлекси, наявність патологічних рефлексів); 2) стан координаторних
функцій; 3) стан черепних нервів; 4) стан чутливості; 5) наявність
порушень функції тазових органів; 6) наявність ураження зорового нерва;
7) зміни мнестичних функцій. Клінічна оцінка функціонального стану
провідникових систем у хворих на РС базувалась на даних шкали FS –
Functional Systems (G.F.Kurtzke).

Ступінь інвалідизації хворих оцінювали за шкалою EDSS (G.F.Kurtzke) –
розширена шкала ступеня інвалідизації (Expanded Disabiliti Status
Scale), яка в основному ґрунтується на визначенні адаптації хворих до
патологічних змін і взаємопов’язана зі шкалою FS (Functional Systems).

Дослідження показників кісткової тканини проводилося за допомогою
двофотонного рентгенівського денситометра (Dual Energy X-Ray
Absorptiometry – DEXA фірми Lunar corp (Маdison, WI) – Lunar DРХ-А
№2589-97). Вивчали наступні параметри: ВМD (bone mineral density) –
мінеральну щільність губчатої кістки окремо по хребцях L1, L2, L3, L4
поперекового відділу хребта, а також всього поперекового відділу L1-L4 з
міжхребцевими щілинами в г/см2; відносні показники – Т (peak bone mass –
ВМD стосовно здорових молодих людей (20-45 років) в одиницях SD
(стандартних відхилень) і показники в % від рівня МЩКТ здорових молодих
людей; аналогічні показники Аgе Мatched Z і % стосовно здорових людей
своєї вікової групи відповідної статі та віку; показник ВМС (bone
mineral, в г); ширину хребця в см; висоту хребця в см; площу хребця в
см2.

Оцінку показників проводили згідно рекомендацій ВООЗ (WHO, Geneva,
1994): Т в межах (-1)-(+1) – нормальний стан кісткової тканини;
(-1)-(-2,5) – остеопенія; Т нижче (-2,5) – ОП; МЩКТ вище 1,2 г/см2 –
остеосклероз.

Дослідження параметрів клітинної та гуморальної ланок системи імунітету
проводили з метою дослідження їх участі в активності патогенетичного
процесу і контролю за адекватністю застосованих програм лікування.
Кількість Т-лімфоцитів та їх субпопуляцій і В – лімфоцитів визначали за
допомогою набору моноклональних та поліклональних антитіл методом
імунофлуоресценції “Статус”.

Визначення концентрації Іg класів A,M,G проводилось за методом Манчіні,
циркулюючі імунні комплекси визначались за методикою О.Хашкова і
співавт. (1986 р.). Активність системи комплементу визначали за 100%
гемолізом.

З метою вивчення клінічної ефективності застосування імуномодулятора
протефлазиду в лікуванні хворих на РС, виділено 2 групи пацієнтів,
репрезентативні за статтю, віком, клініко-неврологічним варіантом
перебігу захворювання, станом МЩКТ.

Першу групу склали 30 пацієнтів, які отримували традиційну терапію
зокрема із використанням судинних, ноотропних засобів, антиагрегантів,
вітамінних та біостимулюючих препаратів. Результати досліджень у
пацієнтів цієї групи розглядалися в якості контрольних величин
порівняння.

У хворих другої групи в комплексну терапію включали імуномодулятор
протефлазид за схемою: 1-й тиждень по 5 крапель тричі на день, 2-й – 3-й
тиждень – по 10 крапель тричі на день, 4-й тиждень – 8 крапель тричі на
день. Курс лікування тривав 4 тижні.

У групі хворих на РС з остеодефіцитом теж було виділено дві групи
пацієнтів. Першу групу склали 20 хворих, яким у лікувальну програму
включали комплексний препарат кальцемін-адванс в дозі 1 таблетка двічі
на день протягом 3-х місяців.

Групу порівняння склали 20 пацієнтів з різною МЩКТ, яким даний препарат
не призначався.

Отримані дані оброблені методом варіаційної статистики шляхом розрахунку
середньої арифметичної (М) та її середньої похибки (m) з врахуванням
числа спостережень. Оцінка достовірності здійснювалася за допомогою
критерія Ст’юдента за показником Р. Статистична обробка цифрового
матеріалу виконувалася за допомогою прикладної програми Ехсеl
математичних електронних таблиць з використанням персонального
комп’ютера “Пентіум ІВМ”.

Результати власних досліджень та їх обговорення. Серед обстежених хворих
на РС було 62 (80,4 %) жінки та 26 (29,6 %) чоловіків, середній вік
пацієнтів складав (37,3±9,5) роки.

Аналіз клінічного матеріалу показів, що в структурі захворюваності на РС
як серед чоловіків, так і серед жінок найбільше хворих перебувало у віці
30-44 роки та 45-59 років (відповідно по 44 %), тоді як у віці до 29
років було лише 12 % хворих. Серед обстежених переважали пацієнти з
тривалістю захворювання від 5 до 10 років (46 %); у 22 % хворих
тривалість РС складала до 5 років, у 32 % – більше 10 років.

Усі хворі поступили в стаціонар в стадії загострення, причому – 50 %
пов’язували загострення хвороби з перенесеною напередодні ГРВІ або
грипом, 30,5 % – з надмірним психоемоційним навантаженням і 8,5 % – з
переохолодженням, у 11% пацієнтів загострення виникло без явних причин.

У основної частини обстежуваних (48 %) відмічався ремітуюче-прогресуючий
вріант РС, у 33 (37 %) пацієнтів – ремітуючий у стадії загострення, у 5
(6 %) – ремітуючий, у 8 (10 %) – вторинно-прогресуючий.

Ступінь інвалідизації за шкалою EDSS у 11 (13 %) хворих становив 3.0 –
3.5 бали, у 36 (41 %) – 4.0-4.5, у 30 (33 %) – 5.5, у 11 (13 %) –
6.0-6.5. За частотою виявлення і вираженістю неврологічних симптомів
клінічна картина у обстежених нами пацієнтів не відрізнялось від даних,
які наведені у спеціальній літературі.

Отримані за допомогою двофотоної рентгенівської абсорбціометрії дані
свідчать про суттєве порушення структурно-фунціонального стану кісткової
тканини у хворих на РС.

Нами виявлено наявність зниження МЩКТ у 64,8 % обстежених (рис.1).
Середній вік цих хворих складав (45,32±1,36) роки, тривалість
захворювання у пацієнтів даної групи була – (13,43±2,01) роки. В дану
групу увійшли 38 жінок і 19 чоловіків. Денситометричні показники МЩКТ у
пацієнтів цієї групи виявились зниженими і відповідали І ступеню
остеопенії. У 42 (73,7 %) хворих даної групи діагностовано порушення
розмірів хребців у вигляді зменшення висоти.

Рис. 1. Структура змін мінеральної щільності кісткової тканини у
хворих на розсіяний склероз залежно від статі і віку

Враховуючи те, що клінічна симптоматика та перебіг РС мають свої
особливості, а початкові остеодефіцитні зміни носять безсимптомний
характер, початок виявлення супутньої патології у хворих на РС нам
спостерігати не вдалося,

Таким чином, поширеність остеодефіцитних станів у хворих на РС перевищує
популяційні показники фізіологічної втрати кісткової тканини.

Відомо, що МЩКТ залежить від віку та статі, її втрата – це універсальний
процес, який є більш характерним для жінок, ніж для чоловіків. Кісткова
маса досягає свого піку до 25-35 років, а після 40 років відбувається
поступове зниження її приблизно на 1 % за рік у жінок, та 0,5 % – у
чоловіків.

В результаті проведеного дослідження стану кісткової тканини у хворих на
РС нами виявлено однакову тенденцію до зниження МЩКТ як у чоловіків, так
і у жінок – відповідно у 73 та 61 % обстежуваних. Аналізуючи МЩКТ
поперекових хребців у хворих на РС та її залежність від статі , можна
відмітити, що показники МЩКТ у чоловіків і молодих жінок істотно
відрізняються в бік погіршення мінералізації кістки в осіб чоловічої
статі.

Разом з тим, слід зазначити що в осіб чоловічої статі зафіксовані
достовірно глибші зміни за умов РС порівняно з контрольною групою
здорових чоловіків. Одночасно у молодих жінок такі відмінності
спостерігалися в L1 та L4 хребцях. У відсотковому відношенні ця різниця
становила від 5 до 9 %.

Проведені дослідження дозволяють висунути припущення про негативний
вплив самого захворювання на стан кісткової ремодуляції, оскільки
достовірне (рТаблиця 1. Мінеральна щільність кісткової тканини у хворих на розсіяний склероз в залежності від віку і статі (M±m) Хре-бець Мінеральна щільність кісткової тканини, г/см2 Жінки в пре- і постменопаузі Чоловіки Контрольна група Хворі на РС р1 Контрольна група Хворі на РС р2 L1 1,090±0,030 0,868±0,026* 0,05

L3 1,110±0,050 0,991±0,030* 0,05 1,170±0,010 1,056±0,042 ?U H J L N P R T V X Z \ p ?   „ ^„ "? A#z(?0oaOEEEEEEEEEEA?????? „ ^„ „ ^„ :?0I4’6TH9B;„;ae;d0,05) (табл. 3).

Таблиця 3.

Показники клітинного імунітету у хворих на розсіяний склероз залежно від
наявності або відсутності остеодефіциту

Показник Контрольна група Хворі на РС Р

Без остеодефіциту З остеодефіцитом

Т-загальні (CD3), % 64,000±0,537 50,140±0,384* 42,580±0,497* 0,05

NK(CD72), % 12,500±0,543 9,000±0,415* 8,211±0,463* >0,05

Примітки:

1. * – достовірність між показниками контрольної групи і хворими на РС
(0,05). Так, показник ВMD збільшився в середньому на (0,025±0,003)
г/см2, показник Young Adult зріс на (2,75±0,01) %, показник Age Matched
– на (2,07±0,02) %. При порівнянні результатів традиційного і
комплексного лікування з включенням кальцеміну-адванс у хворих на РС з
попередньо діагностованою остеопенією, достовірно вищі показники МЩКТ
виявлені у пацієнтів, в схему терапії яких був включений
кальцемін-адванс (р

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020