.

Профілактика порушень імунологічної реактивності у працівників виробництва азотної кислоти препаратами тріовіт і неоселен (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
120 2747
Скачать документ

ІНСТИТУТ МЕДИЦИНИ ПРАЦІ

АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

БІЛЬКО ТАМАРА ОЛЕКСАНДРІВНА

УДК 613.6 / 612.017:616.15:001.5

Профілактика порушень імунологічної реактивності у працівників
виробництва азотної кислоти препаратами тріовіт і неоселен

14.02.01-Гігієна

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата біологічних наук

Київ – 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в лабораторії медико-біологічних критеріїв професійних
впливів Інституту медицини праці АМН України.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор,

академік НАН і АМН України,

Кундієв Юрій Ілліч,

Інститут медицини праці АМН України, директор

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор,

Яворовський Олександр Петрович

Національний медичний університет

ім. О.О.Богомольця МОЗ України,

завідувач кафедри гігієни праці та профзахворювань,

проректор з навчальної роботи

доктор біологічних наук, старший науковий співробітник

Томашевська Людмила Анатоліївна,

Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М.Марзеєва АМН України,
керівник лабораторії токсикології

Провідна установа: Інститут екогігієни та токсикології ім. Л.І.Медведя,

відділ токсикології та медико-біологічних досліджень,

МОЗ України, м. Київ

Захист відбудеться “8” вересня 2005 р. о 14.00 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д. 26.554.01 в Інституті медицини праці АМН
України (01033, Київ-33, вул. Саксаганського, 75).

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Інституту медицини праці
АМН України (01033, Київ-33, вул. Саксаганського, 75).

Автореферат розісланий “20” липня 2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради А.В.Степаненко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Вивчення впливу чинників виробничого середовища на
здоров’я людини в даний час є важливим не тільки з погляду їх значення в
розвитку професійних захворювань, але і з позиції визначення їх ролі у
виникненні і перебігу ряду соматичних захворювань [Кундиев Ю.И., 2002,
Трахтенберг И.М., 1991].

Хімічні речовини, серед яких немало токсичних для організму, можуть
чинити вплив практично на всі тканини і органи людини [Кундиев Ю.И.,
2000, Трахтенберг И.М., 2000]. Однією з найчутливіших систем організму,
яка на ранніх етапах реагує на дію шкідливих чинників навколишнього і
виробничого середовища, є імунна система. Багато авторів вважають
[Хаітов Р.М., 1995, Дранник Г.Н., 2003, Сидоренко Г.Н., 1989, Виноградов
Г.И.,1984, Передерий В.Г., Земсков А.М.,Бычкова Н.Г., 1995,
Лисицина Т.С.,1991], що виявлення найбільш ранніх змін в організмі, на
який постійно впливають шкідливі фактори малої інтенсивності виробничого
середовища, сприяє підвищенню ефективності застосування комплексу
профілактичних заходів, що спрямовані на попередження розвитку
професійних та хронічних соматичних захворювань у працівників хімічних
підприємств. Відомо, що з дією хімічних речовин пов’язано адаптаційне
напруження імунорегуляторних механізмів, розвиток алергічних,
аутоімунних та онкологічних захворювань. Отже, вивчення стану
імунологічної реактивності організму працюючих в умовах дії хімічного
виробничого фактору є актуальним завданням. Важливість його продиктована
також необхідністю розробки науково обґрунтованої стратегії профілактики
професійної патології, що виникає на фоні вторинних імунодефіцитних
станів.

Серед значної кількості полютантів, найпоширеніших і мало вивчених з
погляду проявів біологічних ефектів стану імунної системи людини є
оксиди азоту [Устиненко А.Н., 1991, Соколов С.М., 1986, Румянцева Г.Н.,
1994]. За даними поодиноких джерел, NОx відносяться до хімічних сполук,
здатних викликати порушення в клітинній та гуморальній ланках імунітету,
підвищену схильність організму до респіраторних захворювань, внаслідок
порушення його неспецифічної резистентності. Ступінь прояву цього
несприятливого впливу оксидів азоту залежить безпосередньо від їх
концентрації в повітрі робочої зони [Kosmider S.T., Maigetter R.Z.,
Frampton M.W., 1991, Сидоренко Г.І., 1989]. На цей час недостатньо
вивчені особливості імунологічної реактивності організму працюючих, що
зазнають хронічного впливу низьких рівнів NОx з виробничого середовища.

Виходячи з вище викладеного, проблема змін імунологічної реактивності
організму людини при професійній і непрофесійній токсичній дії оксидів
азоту (NОx), заслуговує подальшого поглибленого вивчення, а розробка
заходів профілактики є надзвичайно важливим завданням фахівців в галузі
гігієни праці.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота
виконувалась в рамках науково-дослідної роботи (№ держреєстрації
0100U002243) “Дослідження деяких механізмів токсичної дії сполук оксидів
азоту на організм людини в умовах виробництва азотної кислоти” та за
фінансової підтримки Європейської Комісії за Грантом ERB-IC15-CT98-0336
(Inco-copernicus), 1999-2001 рр.

Мета роботи. Науково обґрунтувати доцільність застосування препаратів
Тріовіт і Неоселен для профілактики порушень імунологічної реактивності
у працівників виробництва азотної кислоти.

Для досягнення зазначеної мети були поставлені такі завдання:

1. Провести гігієнічний моніторинг стану виробничого середовища за
показниками вмісту NОx та інших індикаторних полютантів в повітрі
робочої зони; оцінити умови праці працівників цеху по виробництву слабо
концентрованої азотної кислоти хімічного заводу.

2. Відібрати учасників обстеження з числа працівників основних професій
цеху по виробництву слабо концентрованої азотної кислоти (основна група)
і серед працівників інших цехів за спеціально розробленими критеріями з
використанням анкети.

3. Дослідити функціональний стан імунної системи працюючих за
показниками неспецифічної резистентності і імунологічної реактивності
організму.

4. На підставі результатів дослідження імунного статусу організму
обстежених працівників обґрунтувати доцільність застосування препаратів
Тріовіт і Неоселен для профілактики виявлених порушень.

5. Оцінити ефективність застосування препаратів Тріовіт і Неоселен для
профілактики порушень стану імунної системи, які пов’язані з впливом NOx
на організм людини у виробничих умовах.

6. Узагальнити одержані результати і розробити рекомендації щодо
профілактики несприятливого впливу низьких рівнів NOx на організм людини
в сучасних виробничих умовах хімічного заводу.

Об’єкт дослідження – умови праці, працюючі на хімічному заводі.

Предмет дослідження – шкідливі чинники хімічного заводу, показники
імунологічної реактивності організму працюючих.

Методи дослідження – гігієнічні, гематологічні, цитохімічні,
імунологічні і математико-статистичні.

Наукова новизна отриманих результатів. Встановлені та суттєво доповнені
існуючі уявлення щодо патогенезу хронічної дії низьких рівнів оксидів
азоту на працюючих в умовах виробництва азотної кислоти і особливості їх
впливу на імунну систему. Виявлені однотипні порушення стану
неспецифічної резистентності та імунологічної реактивності організму,
властиві для вторинного (набутого) комбінованого імунодефіциту з
ознаками формування імунокомплексного процесу.

Вперше доведена ефективність профілактики виявлених порушень
імунологічної реактивності у працюючих в умовах хронічної дії оксидів
азоту і науково обґрунтовано використання препаратів Неоселен (селеніт
натрію) та селен-вміщуючого вітамінно-мінерального комплексу Тріовіт.

Практичне значення отриманих результатів.

Результати роботи можуть бути використані для підвищення ефективності
профілактичних заходів, направлених на попередження розвитку хронічних
захворювань у працюючих в умовах впливу оксидів азоту з виробничого
середовища, в медико-санітарних частинах підприємств хімічної
промисловості, клініках професійних захворювань. На основі отриманих
даних видано один інформаційний листок “Спосіб фармакологічної корекції
гомеостазу у осіб, які зазнають впливу оксидів азоту з виробничого і
навколишнього середовища та у побуті” (№008-04).

Особистий внесок здобувача. Здобувачем самостійно обґрунтовані та
визначені мета і задачі роботи та підібрані адекватні методичні рішення.
Проведені інформаційний пошук та аналіз наукової літератури з даної
проблеми, гематологічні та імунологічні дослідження, статистична обробка
отриманих результатів, відповідний аналіз та висновки. Самостійно
здійснено визначення закономірностей впливу низьких рівнів оксидів азоту
на досліджуваному хімічному виробництві як провідного фактору ризику
порушень імунної системи. Сформульовані основні положення щодо заходів
профілактики шкідливого впливу низьких концентрацій оксидів азоту та
розроблені конкретні практичні рекомендації для використання їх в
медико-санітарних частинах підприємств хімічної промисловості, клініках
профзахворювань. Гігієнічні дослідження було проведено спільно з к.м.н.
С.П. Палійчуком, частково імунологічні та цитохімічні спільно з
співробітниками лабораторії медико-біологічних критеріїв професійних
впливів (зав. – к.м.н. В.А. Стежка) к.б.н. Н.М. Дмитрухою, к.б.н.
Т.М. Покровською.

Апробація результатів дисертації. Основні результати та положення
дисертаційної роботи представлені та обговорені на конгресах,
конференціях, симпозіумах:

Конференціях молодих вчених Інституту медицини праці АМН України (2000
р., 2001 р., 2003 р.)

Міжнародній науково-практичній конференції “Харчування як фактор
формування здоров’я населення ”, 15-16 травня, 2003 г., Київ.

Міжнародній науковій конференції “Етичні проблеми медицини праці та
гігієни довкілля”, 9-10 грудня, 2003 р., Київ.

XIII annual International Occupational Ergonomics and Safety Conference,
May 19-22, 2004, USA, Houston.

Публікації. За темою дисертаційної роботи опубліковано 8 наукових робіт,
у тому числі 4 статті у фахових наукових виданнях, що входять до
переліку ВАК України. Видано 1 інформаційний листок.

Структура та обсяг дисертації. Робота складається із вступу,
аналітичного огляду літератури, опису методів дослідження, трьох
розділів власних досліджень, заключення, науково-практичних
рекомендацій, висновків, списку літератури. Загальний обсяг дисертації
становить 138 сторінок комп’ютерного друку. Дисертація містить 27
таблиць, 3 рисунки. Бібліографія включає 144 джерела.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи дослідження. Для досягнення поставленої в дисертації
мети і реалізації її задач обстежено 114 працюючих хімічного заводу по
виробництву слабо концентрованої азотної кислоти, які були розподілені
на 2 групи. Перша – група порівняння (57 чоловік), куди ввійшли особи,
що не контактують з оксидами азоту в умовах виробництва (працюючі
господарського цеху) і друга група працюючих (57 чоловік), що мають
виробничий контакт з NОx (цех по виробництву слабо концентрованої
азотної кислоти – апаратники, оператори, машиністи компресорних
установок, слюсарі-ремонтники). Обидві групи були змішаними (чоловіки,
жінки) і стандартизовані за статтю: у групі порівняння – 36,8% жінок і
63,3% чоловіків; у основній групі – 33,3% жінок і 66,7% чоловіків.
Контрольну групу склали 30 здорових донорів, що не мають контакту з
шкідливими виробничими чинниками. У роботі, використані гігієнічні,
гематологічні, імунологічні, цитохімічні, статистичні методи досліджень.

Дослідження проведені з урахуванням біоетичних вимог. Учасниками
обстеження були підписані документи, що роз’яснюють: суть дослідження,
необхідність його проведення, структуру, тривалість і безпечність для
учасників, переваги учасників дослідження, відповідальність
організаторів дослідження та установи, яку вони представляють, у разі
виникнення можливих ускладнень; права і обов’язки учасників дослідження
( у тому числі добровільність участі і можливість її припинення за
бажанням); гарантують конфіденційність у відношеннях між організаторами
та учасниками дослідження (“Інформована згода”, “Декларація прав”,
“Згода на участь у дослідженні”). Проект досліджень було розглянуто та
затверджено Комісією з етики Інституту медицини праці АМН України.

Гігієнічні дослідження включали:

1. Дослідження наявності хімічних речовин в повітрі робочої зони
проводили відповідно до ГОСТ 12.1.005.88 “Загальні санітарно-гігієнічні
вимоги до повітря робочої зони”; При цьому визначали: вміст аміаку (NН3)
– згідно з МУ № 1637 – 77, двоокису азоту (NO2) – згідно з МУ № 1638 –
77.

2. Визначення параметрів мікроклімату на робочих місцях виконано згідно
з ГОСТ 12.1.005.88 “Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до повітря
робочої зони”, ДСН 3.3.6.042-99.

3. Дослідження рівнів шуму на робочих місцях проводили відповідно до
ГОСТ 12.1.050-86 “ССБТ. Методи вимірювання шуму на робочих місцях”.
Санітарні норми допустимих рівнів шуму на робочих місцях , ДСН
3.3.6.037-99.

4. Дослідження і оцінку загальної вібрації на робочих місцях проводили
відповідно до ГОСТ 12.1.012-90 “ССБТ. Вібраційна безпека. Загальні
вимоги”, Санітарні норми вібрації робочих місць ДСН 3.3.6.039-99.

Проведено загальний аналіз крові з підрахунком лейкоцитарної формули. Як
додаткові тести для оцінки клітинних реакцій неспецифічного і
специфічного захисту організму, а також для вивчення механізмів її
порушення обчислювали ряд індексів співвідношень популяцій лейкоцитів.
Останні включали співвідношення нейтрофілів і лімфоцитів (СНЛ),
лімфоцитів і моноцитів (СЛМ), лімфоцитів і еозинофілів (СЛЕ),
нейтрофілів і моноцитів (СНМ), згідно А.Я.Осину і ін. Окрім цього в
популяціях лімфоцитів і нейтрофілів периферичної крові цитохімічно
визначали активність внутріклітинних ферментів сукцинатдегідрогенази
(СДГ), глюкозо-6-фосфатдегідрогенази (Г-6-ФДГ) і пероксидази (ПК)
[Меншиков В.В., 1987].

Дослідження імунного статусу складалось з аналізу неспецифічної
резистентності, клітинної та гуморальної ланок імунної системи.
Неспецифічна резистентність організму досліджена за показниками
фагоцитарної активності нейтрофілів (ФАН) периферичної крові, з
визначенням: фагоцитарного індексу (ФІ) – число активних нейтрофілів, що
беруть участь в акті фагоцитозу; фагоцитарного числа (ФЧ) – середня
кількість частинок латексу, поглинених одним фагоцитом. Інтенсивність
окисно-відновних процесів в нейтрофілах, їх функціонально-метаболічні
резерви вивчали за допомогою постановки тесту відновлення нітросинього
тетразолію (НСТ-тест) в двох варіантах його постановки – спонтанному і
активованому E.Coli. Даний тест заснований на відновленні в активованому
нейтрофілі НСТ в не розчинний у воді діформазан, що відкладається у
вигляді синіх гранул в нейтрофілах. Утворення діформазану виявляли
мікроскопією в мазках крові, підраховувавши число клітин, що містять
його у відсотках [Пастер Е.У. та інш., 1981]. Активність комплементу
визначали в сироватці крові за 50% гемолізом еритроцитів барану. Для
оцінки стану клітинної ланки імунної системи організму робітників
визначали відносний вміст Т-лімфоцитів, включаючи субпопуляції
теофілін-резистентних і теофілін-чутливих лімфоцитів з підрахуванням
імунорегуляторного індексу (їх співвідношення), і В-лімфоцитів в
периферичній крові методам розеткоутворення, згідно методичних вказівок
Р.В. Петрова.

Показниками стану гуморального імунітету, зокрема В-клітин, є
співвідношення сироваткових імуноглобулінів. Концентрацію основних
класів сироваткових імуноглобулінів (IgG, IgA, IgM) визначали методом
радіальної імунодиффузії в агарі по G. Mancini. Здатність антитіл
утворювати імунні комплекси з екзо- і ендогенними антигенами, порушення
механізмів їх елімінації може стати причиною системної або органної
патології. Тому виявлення циркулюючих імунних комплексів (ЦІК) в
периферичній крові є одним з важливих діагностичних тестів. У даній
роботі ЦІК визначали фотометричним методом, суть якого полягає в
преципітації циркулюючих в кров’яному руслі імунних комплексів за
допомогою поліетіленгліколю М=6000 і зміною оптичної густини розчину.
Про кількісний вміст ЦІК судили по різниці оптичної густини розчину з
поліетіленгліколем і без нього.

Для профілактики порушень імунологічної реактивності у обстежених нами
працівників з цеху по виробництву слабо концентрованої азотної кислоти,
використовували два препарати – харчова мінеральна добавка Neoselenium
(Неоселен) і вітамінно-мінеральний комплекс Тріовіт. Загальним для цих
двох препаратів було те, що вони обидва містили селен: в Неоселені у
вигляді розчину селеніту натрію (1мг/мл), в одній капсулі Тріовіта – 50
мкг. Крім того, до складу капсули Тріовіту входять: провітамін А –
бета-каротин (10 міліграм) , токоферола ацетат – вітамін Е (40
міліграм), аскорбінова кислота – вітамін С (100 міліграм).

У дослідженні взяли участь 34 працівники цеху (змішана група – чоловіки,
жінки), які були розбиті на 2 групи. Кожна з них складалася з 2 підгруп.
Першу групу склали 15 чоловік, у яких в результаті попередніх досліджень
виявлено знижений вміст селену в крові (58.20(3.64 мкг/л проти середньо
популяційного рівня 72.31(1.28, p0vx??TH: v?TH: ?$?: 0.05

2 тижні. 65.13(3.99 88.83(2.69*

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020