.

Застосування електростимуляції та озокериту в комплексному лікуванні хворих з ускладненими формами поперекового остеохондрозу хребта в післяопераційно

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
110 3247
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

КРИМСЬКИЙ РЕСПУБЛІКАНСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ ФІЗИЧНИХ МЕТОДІВ
ЛІКУВАННЯ І МЕДИЧНОЇ КЛІМАТОЛОГІЇ

ім. І.М. Сєченова

ВІКТОРІЯ ОЛЕКСАНДРІВНА

БАСОВА ВОРОБЙОВА

УДК 616.721 – 018. 3 – 089.168: [615.832+615.84]

Застосування електростимуляції та озокериту в комплексному лікуванні
хворих з ускладненими формами поперекового остеохондрозу хребта в
післяопераційному періоді

14.01.33: медична реабілітація, фізіотерапія та курортологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Ялта – 2005

Дисертація є рукописом.

Робота виконана на кафедрі фізіотерапії та курортології Харківської
медичної академії післядипломної освіти МОЗ України

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор Роздільська Ольга Миколаївна,

Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України, професор
кафедри фізіотерапії та курортології.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Каладзе Микола Миколайович,

Кримський державний медичний університет ім. С.І. Георгієвського МОЗ
України, завідувач кафедри педіатрії й фізіотерапії факультету
післядипломної освіти;

доктор медичних наук, Поберська Валентина Олександрівна,

заступник директора з наукової роботи Українського науково-дослідного
інституту дитячої курортології МОЗ України

Провідна установа: Київська медична академія післядипломної освіти ім.
П.Л. Шупіка МОЗ України, кафедра медичної реабілітації, фізіотерапії та
курортології

Захист дисертації відбудеться 08.06.2005 р. о_13__годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 53.610.10 при Кримському Республіканському
НДІ фізичних методів лікування і медичної кліматології ім. І.М. Сєченова

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Кримського
Республіканського НДІ фізичних методів лікування і медичної кліматології
ім. І.М.Сєченова за адресою: 98603, Автономна Республіка Крим, м. Ялта,
вул. Полікурівська, 25.

Автореферат розісланий 05.05.2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої ради,

доцент П’янков
О.Ф

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В наш час проблема удосконалення лікування та
реабілітації хворих на остеохондроз хребта визнається однією з найбільш
актуальних в клінічній медицині (Корж А.А. и др., 1982; Юмашев
Г.С.,Фурман М.Е., 1984; Хвисюк М.І., 1995; Deyo R.A., 1987).
Дегенеративно-дистрофічні захворювання хребта є найбільш частою причиною
непрацездатності та інвалідності серед населення молодого та середнього
віку в Україні та в більшості розвинутих країн, обмежуючи можливість
повноцінного та активного життя (Попелянський Я.Ю., 1974-89;.
Веселовський В.П, 1991; Демичев Н.П., 1991; While A.A., Panjadi М.М.,
1997). Економічні витрати, які пов’язані з цими захворюваннями.,
займають перше місце серед витрат на лікування серед усіх інших
захворювань нервової системи (Гончаров Н.Г., 2001; Минаєва Н.Г., 2001;
Кохненко Л.В., 2002).

Ведучою в патогенезі дистрофічної деструкції хребта є пов’язана з
порушеннями мікроциркуляції крові та лімфи гіпоксія, особливу роль у
механізмах розвитку якої виграє гіподинамічний стрес (Хвисюк М.І, 1995;
Скоромец А.А., 1998).

Поряд з цим, кожне оперативне втручання супроводжується складними
порушеннями органної та системної гемодинаміки, в тому ж в осіб з
супутньою кардіологічною патологією (Пономарёв В.В., 1990; Филиппович
Н.Ф., 1990;).

Сучасна вертебрологія володіє великим арсеналом нових високоефективних
методів діагностики, лікування та реабілітації даної категорії пацієнтів
(Мирютова Н.Ф., Левицький Є.Ф., Горбунов Ф.І., 2000).

Однак, застосування існуючих програм реабілітації, в тому ж і нових
хірургічних методів, не вирішує остаточно проблему лікування
остеохондрозу, потребує постійного поновлення та удосконалення
(Педаченко Є.Г.та ін., 1997; Руденко О.В.та ін., 2002; Destandau J.,
1997).

В наш час особливу роль приділяють розвитку сучасної теоретичної бази
медичної реабілітації, курортології та фізіотерапії в лікуванні різних
захворювань на усіх етапах відновлювального лікування в Україні
(Ахмеджанов М.Ю.и др., 2002; Дриневский Н.П., 2004; Каладзе Н.Н.,2004;
Лобода М.В., 2004; Поберская В. А., 2004; Тондий Л.Д.,2004) та за
кордоном (Пономаренко Г.Н., 2000; Стороженко Н.А., 2004), в тому числі у
практиці неврології та нейрохірургії (Стрелкова Н.И.,1991; Солдатченко
С.С.,2002; Гайко Г.В. и др., 2004; Куницина Л.А., 2004; Самосюк И.З.,
2004).

Лікувальні фізичні чинники мають великий авторитет серед лікарів різних
спеціальностей, які займаються лікуванням остеохондрозу хребта
(Вайсфельд Д.Н., 1980; Зачатко Т.М., 1995; Рыбалкин В.П., 2000;
Васильева-Линецкая Л.Я., 2004).

Суть механізмів загальної неспецифічної дії фізичних чинників полягає в
їх здатності позитивно впливати на різні механізми регуляції
функціонування системи кровообігу та покращувати порушену центральну,
периферичну та органну гемодинаміку (Улащик B.C., 1994;) їх застосовують
при лікуванні та реабілітації судинної (Багель А.В. и др., 2002; Шмакова
И.П., 2001) і серцево-судинної патології (Следзевская И.К., 2000;
Роздильская О.Н., 2002; Бабов К.Д., 2004), а також з метою поліпшення
кровообігу при запальних і дегенеративно-дистрофічних захворюваннях
(Лещинский А.Ф., Зуза З.И., 1985; Григорьева В.Д. и др., 1998; Кенц В.В.
и др.., 2002). В останні роки лікувальні фізичні чинники почали
застосовуватися у практиці нейрохірургії остеохондрозу хребта (Лобзин
B.C., 1992; Ненашева Т.В.,1993; Мирютова Н.Ф.и др.., 2002).

Однак, не відомі особливості порушень периферичного та системного
кровообігу у хворих на остеохондроз хребта, у тому ж і в
післяопераційному періоді, в залежності від наявності чи відсутності
супутньої органічної патології серцево-судинної системи; не розроблені
принципи позитивної гемодинамічної фізіотерапії та фізико-фармакотерапії
ускладнених форм поперекового остеохондрозу (ПОХ), показання та
протипоказання до її застосування у даної категорії хворих у
післяопераційному періоді.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація
виконана у відповідності з планом науково-дослідницької роботи кафедри
фізіотерапії та курортології Харківської медичної академії
післядипломної освіти МОЗ України “Фізичні чинники в лікуванні
захворювань судин”, № держреєстрації 0103U004140, роки виконання: 2003 –
2006. Фрагмент роботи, що присвячений застосуванню електростимуляції та
озокериту в комплексному лікуванні хворих на остеохондроз хребта в
ранньому післяопераційному періоді, виконано безпосередньо здобувачем.

Мета дослідження:

Підвищення ефективності комплексного лікування хворих з ускладненими
формами поперекового остеохондрозу в післяопераційному періоді шляхом
клініко-гемодинамічно обґрунтованого застосування фізичних чинників
(електростимуляції та озокериту).

Задачі дослідження:

1. Вивчити стан діагностики та лікування хворих на ПОХ у залежності від
наявності або відсутності органічної патології серцево-судинної системи
в до- та післяопераційному періодах (за результатами аналізу архівних
історій хвороби).

2. Проаналізувати особливості клініко-неврологічної та гемодинамічної
дії імпульсних струмів низької частоти в режимі електростимуляції (ЕС)
та аплікацій озокериту (ОТ) при різних умовах проведення процедур (за
результатами проведення разової процедури) у хворих ПОХ у
післяопераційному періоді.

3. Виявити характер гемодинамічної взаємодії ксантинолу нікотинату та
ЕСМ у хворих з ПОХ в післяопераційному періоді.

4. Оцінити ефективність безпосередніх і віддалених результатів лікування
хворих з ПОХ у ранньому післяопераційному періоді з застосуванням
розробленого способу фізіотерапії. Визначити показання та протипоказання
для його застосування. Впровадити розроблений спосіб в практику
відділень нейрохірургії, неврології, фізіотерапії та санаторно-курортних
закладів.

Об’єкт дослідження: 98 хворих на ПОХ.

Предмет дослідження: особливості клініко-неврологічного статусу, стану
центральної та регіонарної гемодинаміки у хворих з ПОХ в до- та
післяопераційному періодах, в результаті попередньої та проведеної
терапії розробленим способом електростимуляції та аплікацій озокериту.

Методи дослідження: клініко-неврологічний, анамнестичний,
інструментально електрофізіологічні (РВГ, ЕНМГ, доплерографія, Ехо КГ,
ЕКГ), рентгенографія, спондилографія, комп’ютерна томографія,
магнітно-резонансна томографія.

Наукова новизна одержаних результатів.

В процесі виконання дисертаційного дослідження вперше були вивчені
особливості клініки у хворих ПОХ в до- та післяопераційному періоді в
залежності від наявності чи відсутності органічної патології
серцево-судинної системи.

Установлено, що клінічний стан, неврологічні прояви й плин ускладнених
форм ПОХ залежать від тривалості захворювання, кількості, величини й
локалізації грижових випинань міжхребетних дисків, віку хворих і
наявності чи відсутності у них серцево-судинної патології. Найтяжче
протікає ПОХ в осіб з наявністю множинних чи повторних гриж міжхребетних
дисків розмірами більше 5 мм і довготривалістю анамнезу більше 5 років,
з локалізацією в нижніх сегментах поперекового відділу хребта та крижів
у осіб з супутньою кардіологічною патологією. Вперше виявлено, що у
хворих з ускладненими формами ПОХ, поряд с асиметричними порушеннями
периферичного кровообігу, спостерігаються зміни системно; а
міокардіальної гемодинаміки у вигляді гіпертрофії міокарду лівого
шлуночка з наявністю діастолічної його дисфункції у більшої половини
осіб.

Вперше виявлені особливості гемодинамічної дії імпульсних струмів
низької частоти в режимі електростимуляції й озокериту при різних умовах
проведення процедур у порівнянні. Установлено, що найбільш виражену
позитивну клініко-неврологічну і гемодинамічну дію має поєднане
застосування аплікацій озокериту на попереково-крижову зону з
послідовним проведенням електростимуляції м’язів гомілок.

Здійснено вибір оптимальних параметрів фізичних факторів і розроблена
лікувальна методика для хворих ПОХ у післяопераційному періоді.

Проведено оцінку взаємовпливу клініко-гемодинамічних ефектів
вазоактивних препаратів, патогенетично обґрунтованих при лікуванні ПОХ у
післяопераційному періоді та імпульсних струмів низької частоти в режимі
електростимуляції. Доведено взаємне потенціювання гемодинамічних ефектів
ксантинолу нікотинату й електростимуляції м’язів гомілок.

Вивчено результати комплексної фармако-фізіотерапії хворих на ПОХ у
післяопераційному періоді, розроблені показання й протипоказання для
його використання.

Практичне значення одержаних результатів.

На підставі проведених досліджень розроблена нова методика послідовного
використання аплікацій ОТ і ЕСМ м’язів гомілок для включення в
комплексне лікування хворих на ПОХ у післяопераційному періоді.

Підтверджено переваги лікування хворих на ПОХ із включенням фізіотерапії
перед ізольованим хірургічним і медикаментозним лікуванням.

Отримано Деклараційний патент України на корисну модель “Спосіб
реабілітації хворих після дискектомії №3097 А, МКП 7 A 61N2/04, заява
від 06.01.2004, надр. 15.10.2004, бюл. №10.

Обґрунтовано рекомендації по узгодженому застосуванню розробленого
способу фізіотерапії та вазоактивних препаратів, патогенетично
обґрунтованих при лікуванні ПОХ у післяопераційному періоді.

Розроблено показання та протипоказання для застосування
електростимуляції та озокериту у хворих ПОХ у післяопераційному періоді,
у тому ж для хворих із супутньою кардіологічною патологією.

Розроблений спосіб лікування впроваджено в клінічну практику ЦКБ 5,
ОСДРЗН м. Харкова, санаторіїв “Березівські мінеральні води”, “Рай
Оленівка”, “Роща”.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота виконана та написана
здобувачем особисто: проаналізовані архівні історії хвороби, особисто
проведені однократні фізіотерапевтичні й фізико-фармакологічні проби,
проведено лікування хворих основної й контрольної груп у відділенні
фізіотерапії, оцінені отримані результати й описані в друкованих працях.
Здобувач виконала провідну частину роботи при оформленні спільних зі
співавторами наукових праць.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації викладені на:
регіональній науково-практичній конференції “АКТУАЛЬНІ АСПЕКТИ
САНАТОРНО-КУРОРТНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ”, присв. 140-річчю курорту “Березівські
мінеральні води”, 19-20 березня 2003 р. – Харків. – 2003. – С.95
(Обґрунтування можливості фізіобальнеолікування хворих з ускладненими
формами поперекового остеохондрозу); ІІ з’їзді Всеукраїнської асоціації
фізіотерапевтів і курортологів, науково-практичної конференції з
міжнародною участю “Лікувальні фізичні чинники та здоров’я людини”,
присвяченої 75-річчю курорту Куяльник, 28-29 травня 2003 р. – Одеса. –
С. 287. (Застосування фізичних факторів у хворих поперековим
остеохондрозом у доопераційний період); регіональній науково-практичній
конференції “АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ РЕАБІЛІТАЦІЇ ХВОРИХ ІШЕМІЧНОЮ ХВОРОБОЮ
СЕРЦЯ”, присв. 25-річчю відділень реабілітації хворих ішемічною хворобою
серця, – Слав’янськ. – 2004. — С. 182 (Динаміка клініко-функціонального
стану серцево-судинної системи при застосуванні електростимуляції м’язів
гомілок у хворих поперековим остеохондрозом у післяопераційному
періоді); науково – практичній конференції за міжнародною участю,
присвяченій 80-річчю кафедри “Медичної реабілітації, фізіотерапії та
курортології” КМАПО ім. П.Д.Шупіка, 20-22 травня 2004 р. – Київ. – С.
27-29. (Обґрунтування поєднаного застосування фізичних факторів й
медикаментозних препаратів при поперековому остеохондрозі); у
науково-практичній конференції за міжнародною участю “Рання медична
реабілітація: досягнення, проблеми, перспективи”, 25-28 жовтня 2004 р.
Ужгород. – санаторій “Карпати”. – С.38-39. (Результати поєднаного
застосування озокериту і вазоактивних препаратів при поперековому
остеохондрозі).

Апробація роботи проведена на засіданні кафедр фізіотерапії та
курортології, неврології й дитячої неврології Харківської медичної
академії післядипломної освіти МОЗ України за участю співробітників
кафедри нейрохірургії Харківського медичного університету МОЗ України.

Публікації. По темі дисертації опубліковано 11 робіт, із них 3 статті в
журналах, Деклараційний патент України на корисну модель “Спосіб
реабілітації хворих після дисектомії №3097 , 7 тез доповідей на
конференціях, симпозіумах.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на 144 сторінках
тексту, складається зі вступу, 3 розділів (огляд літератури, матеріали й
методи дослідження й лікування, результати власних досліджень),
обговорення результатів дослідження, висновків, практичних рекомендацій,
списку використаних джерел літератури, що включив 251 публікацію (що
становить 25 сторінок), з них 92 належать закордонним авторам, що
становить 9 сторінок. Робота ілюстрована 21 таблицею та 11 малюнками (що
становить 23 сторінки).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження. Під спостереженням перебувало 98
хворих, прооперованих із приводу ПОХ, ускладненого грижею міжхребтових
дисків, які лікувалися у відділенні нейрохірургії та фізіотерапії ЦКБ 5
“Укрпрофзалізниці” м. Харкова, у віці від 19 до 66 років, більшу частину
з яких склали чоловіки – 83 (84,7%). З них 53 пацієнти були в ранньому
післяопераційному періоді (з першого дня після операції). 45 хворих
надійшли у відділення через 3 місяці після проведеної дискектомії.

Основну групу склали 73 пацієнти. З них в 45 обстежених, що надійшли
через 3 місяці після операції, провели аналіз клініко-гемодинамічних
реакцій на разові впливи лікувальних факторів, а 28 хворим проведене
курсове комплексне лікування з використанням розробленого способу
електростимуляції (ЕСМ) й аплікацій озокериту (ОТ). Контрольну групу для
разових процедур склали 5 обстежених, які отримали плацебо із числа
осіб, яким проводили разові проби, а також 25 пацієнтів, які в ранній
період після операції не одержували фізіотерапію. Поряд із цим,
попередньо були проаналізовані 54 архівні історії хвороби хворих ПОХ,
які лікувалися в даному відділенні за період 2002-2003 р.р., 33 чоловіки
й 21 жінка, з яких 14-ти (8 чоловікам й 6 жінкам) була проведена
операція, а 32-м пацієнтам було проведено консервативне лікування без
оперативного втручання.

Супутня патологія в більшої частини хворих, що спостерігались, була
представлена гіпертонічною хворобою в старшій віковій групі.

Клініко-інструментальне обстеження й лікування хворих проводилось у
відповідності із метою й завданнями дослідження й містило в собі в першу
чергу аналіз діагностики початкового стану й результатів лікування за
даними архівних історій хвороби за попередні роки. Початковий стан
пацієнтів характеризувався окремо в осіб контрольної й основної груп.
Вибір параметрів лікувальної процедури, особливості механізму дії
досліджуваних факторів з’ясовувалися за допомогою порівняльної оцінки
ефективності разових процедур. Поряд із цим, досліджувалися особливості
клініко-гемодинамічної взаємодії ЕСМ і вазоактивного медикаментозного
препарату (ксантинолу нікотинату), що патогенетично обґрунтований у
даної категорії хворих і призначався нейрохірургами у відділенні
нейрохірургії практично всім післяопераційним пацієнтам. Курсове
лікування хворих проводили в ранній післяопераційний період після
виписки їх з палати реанімації на 2-3-й день після операції розробленим
способом фізіотерапії в комплексі з медикаментозними препаратами. З
вазоактивних засобів, що впливають на стан периферичної і системної
гемодинаміки, всім особам призначалися ін’єкції ксантинолу нікотинату
у звичайних дозах. Хворі із супутньою гіпертонічною хворобою
одержували синдромне лікування, що призначалося кардіологом. В
завершенні роботи оцінювалися безпосередні й віддалені результати
лікування хворих з урахуванням не тільки їхнього клініко-неврологічного
статусу, але й стану периферичної й системної гемодинаміки,
скорочувальної здатності міокарда.

Клініко-неврологічне обстеження включало виявлення й динаміку в процесі
лікування провідних синдромів: характер, виразність, локалізацію й
іррадіацію болю, рефлекторні синдроми — люмбаго, люмбалгію,
люмбоішіалгію з можливим м’язево-тонічним і нейродистрофічними
розладами, руховими й чутливими порушеннями, анізорефлексією, проявам
вазоспастичного, вазоділататорного й змішаного варіантів недостатності
периферичного кровообігу, наявності й виразності вегетативних розладів,
вісцеральних порушень, конусного або епіконусного компресійних
синдромів, можливої компресії кінського хвоста, а також клінічних
проявів різного ступеня виразності враження спинального кровообігу.
Поряд із цим, оцінювали виразність клінічних проявів кардіологічної
патології залежно від її наявності або відсутності в анамнезі.

Картину морфоструктурних патологічних змін у хребті, наявність гриж
дисків, локалізацію та їхні розміри, розміри спинномозкового каналу
виявляли за допомогою методу рентгенографії, у тому ж й з використанням
контрастних речовин (епідурографії, мієлографії, дискографії
веноспондилографії), а також комп’ютерної томографії й
магніто-резонансної томографії на спіральному комп’ютерному томографі
SelectCT Marconi, і на томографі “Образ – 1”. Особливості
електрозбуджуваності нервово-м’язового апарату уражених м’язів вивчали
за допомогою електроміографії й стимуляційної електроміографії. Стан
периферичного кровообігу оцінювали за допомогою периферичної
реовазографії на тетраполярному реографі “Реґіна” Dx – systems Ltd з
наявністю програмного забезпечення реєстрації й аналізу реограм, версії
1.21. і за допомогою імпульсної доплерографії периферичних осудин на
французькому апараті “SIGMA-IRIS-880” фірми Contron Instrumental,
використовуючи .датчик 8 мгц. Стан центральної й внутрішньосерцевої
гемодинаміки оцінювали за допомогою динамічного виміру рівня
систолічного й діастолічного артеріального тиску і його добового
моніторингу та за допомогою сонографії міокарда на апараті “Aloka ECHO
CAMERA SSD — 630”. Електричну активність серця й наявність ознак
гіпертрофії міокарда виявляли за допомогою методу “ЕКГ на апараті
“Decard — QT”. Всім хворим проводили стандартний комплекс лабораторних
клінічних та біохімічних методів, необхідних для хворих у
післяопераційному періоді. Для статистичної обробки використали ПЕВМ IBM
PC/AT.

Лікувальний спосіб полягав у наступному:

Аплікації озокериту і 38°С — 40°С накладали хворим на попереково-крижову
область хребта тривалістю процедури від 20 до 30 хвилин.

Електростимуляцію м’язів гомілок проводили синусоїдальними модульованими
струмами від апарата „Стимул-1”, розташовуючи пластинчасті електроди
розміром 80-100 см2 на м’язи гомілок білатерально, використовуючи
випрямлений режим струмів, тривалість посилок-пауз -2,5-2,5 сек. по 10
хвилин з кожного боку.

Процедури електростимуляції проводили хворим через 30-40 хвилин після
аплікацій озокериту на тлі медикаментозного лікування (що включає
парентеральне введення ксантинолу нікотинату) як у ранній
післяопераційний період (з 3-го дня), так і при повторному їхньому
надходженні через 3 місяці.

Курс лікування включав щоденне проведення аплікацій озокериту й
електростимуляції протягом 8 – 10 днів.

Результати дослідження. Аналіз архівних історій хвороби показав, що з 54
історій хвороби першу групу склали 32 пацієнта (58%), які надійшли у
відділення нейрохірургії із клінічними ознаками важкокупіруючого
консервативними методами затяжного загострення. 14-ти із них (8-ми
чоловікам й 6-ти жінкам) було проведено ендоскопічне інтерламінарне
видалення грижі диска. У другу групу увійшли 22 хворих (16 чоловіків та
6 жінок), які надійшли на лікування в середньому через 3 місяці після
проведеної операції ламінектомії. З них 1 хворий був прооперований
повторно. У всіх цих хворих при поступленні у відділення болючий синдром
був ведучим у клінічній симптоматиці й носив характер люмбоішіалгії,
більше вираженої у хворих у доопераційному періоді. В 2/3 пацієнтів
відзначалися ознаки порушення чуттєвості, рухових функцій,
анізорефлексії. В 78% й 82% спостережуваних відповідно обох груп
зареєстрована наявність симптомів вегетативно-трофічних розладів, у
половини з них – наявність локальної напруги м’язів спини й ознак
скривлення хребта, позитивні симптоми натягу, в 1/3 осіб спостерігалися
зміни постави й змушене положення тулуба. Тяжкість клініко-неврологічних
проявів була більш виражена у хворих у доопераційний період. Так, в
84,3% даної категорії хворих спостерігався різко виражений болючий
синдром по типу любоішіалгії, в 78,1% осіб супроводжувався хворобливістю
при пальпації остистих відростків хребців й в 46,8% – паравертебральних
точок. В 62,5% пацієнтів виявлялася локальна напруга м’язів спини й у
половини – скривлення хребта. В 46,8% хворих відзначалися парези груп
м’язів (причому з них в 18,8% – підошовних розгинувачів стопи) і
позитивні симптоми натягу.

Разом з тим, через 3 місяці після операції видалення грижі міжхребтового
диску у хворих зберігалася залишкова клінічно-неврологічна симптоматика.
Болі спостерігалися в половини хворих, однак носили помірний характер. У
значно меншої кількості осіб у порівнянні зі змінами в таких у
доопераційний період спостерігалися парези підошовних згиначів і
порушення рухів. Симптоми натягу зберігалися, але у всіх пацієнтів
носили слабопозитивний характер. У всіх хворих спостерігалися зміни лише
ахілових рефлексів.

Морфо-структурні зміни в хребті проявлялися наявністю однобічних і
серединно-бічних гриж на рівнях L 4-S I середніх розмірів у більшої
частини спостережуваних. В 2/3 осіб відзначалися протрузії дисків, що
граничать із пролапсом. У 9% пацієнтів через 3 місяці після операції
виникали повторні грижі сусідніх сегментів. У 2/3 спостережуваних
відзначалося зниження висоти міжхребтових дисків й у половини з них
-ознаки стовщення задньої повздовжньої зв’язки. У більшої частини
обстежених зареєстровані об’єктивні ознаки дегенеративно-дистрофічних
змін суглобів хребта.

Результати дослідження стану серцево-судинної системи в даної категорії
осіб показали, що в 3,1% й 4,5% осіб відповідно 1-ої та 2-ої груп
відзначалася в анамнезі кардіологічна патологія. Разом з тим, в 65,6%
осіб, що вперше надійшли на лікування, у 50% повторних хворих
відзначалися ознаки початкової гіпертрофії міокарда лівого шлуночку, як
на ЕКГ, так і за даними сонографії. У всіх хворих виявлені об’єктивні
ознаки зниження об’ємного периферичного кровообігу за даними
периферичної реовазографії у вигляді зниження амплітуди пульсової хвилі
й реографічного систолічного індексу гомілок, причому більше вираженого
ліворуч.

Вихідний стан хворих основної й контрольної груп характеризувався також
(як й у хворих за результатами архівних історій хвороби) наявністю
прогресуючої клініко-неврологічної симптоматики, установленої на MРТ і
КТ грижі міжребцевих дисків. Всі хворі на ПОХ були працездатного віку із
тривалістю анамнезу більше 5 років й відсутністю протипоказань для
оперативного втручання. Результати стимуляційної електроміографії
показали, що у всіх обстежених хворих основної й контрольної груп при
надходженні спостерігалися в середньому зниження максимальної амплітуди
М-відповіді до швидкості проведення імпульсу по рухових волокнах
периферичних нервів, що підтверджувало наявність у них поразки корінців,
рівною мірою право- або лівосторонні. В 2/3 хворих обох груп
відзначалися переважні порушення електрозбудженості великоберцових
нервів у порівнянні зі змінами останньої малоберцових нервів. В 1/3
хворих спостерігався аксональний тип порушення їхньої збудливості, в 2/3
осіб зміни електрозбудженості носили характер демієлінізуючого типу
полінейропатії.

Стан серцево-судинної системи у хворих з ускладненим перебігом ПОХ при
надходженні у відділення нейрохірургії характеризувався тим, що в
половини пацієнтів основної та контрольної груп відзначалася помірна
артеріальна гіпертензія в осіб у віці більше 50 років, що
супроводжувалася гіпертрофією міокарда лівого шлуночку з переважною
діастолічною дисфункцією міокарда лівого шлуночку.

У всіх пацієнтів також були виявлені ознаки порушення периферичного
кровообігу. При цьому, при лівосторонній локалізації процесу
спостерігалася виражена асиметрія змін показників у вигляді більше
вираженої зміни показників зліва у порівнянні з їхніми значеннями на
правій гомілці. В осіб із правосторонньою локалізацією патологічного
процесу в хребті дані порушення були відносно більше рівномірними
ліворуч та праворуч, що може свідчити про наявність порушень об’ємного
периферичного кровообігу у хворих ПОХ з ускладненим перебігом, у
механізмах розвитку яких відіграють роль не тільки неврологічна основа,
але й зміни системної гемодинаміки.

Процедура плацебо викликала у пацієнтів тенденційне збільшення амплітуди
периферичної реограми і невелике зниження лінійної швидкості кровообігу,
деяке зниження систолічного й підвищення діастолічного АТ, зниження
серцевого ритму й відповідно – зниження фракції викиду лівого шлуночку.
Процедуру електростимуляції м’язів гомілок всі хворі перенесли добре.
Найбільш чіткі суб’єктивні відчуття вібрації реєструвалися при
використанні струмів у змінному режимі роботи й тривалості посилок-пауз
2,5-2,5 секунд. Відчуття тепла в області гомілок відзначали хворі при
використанні випрямленого режиму роботи. Побічних реакцій процедура не
викликала. Відмов від фізіотерапії зареєстровано не було.

Зміни рівня периферичного кровообігу під впливом різних параметрів і
режимів електростимуляції виявилися у виразному його поліпшенні у всіх
пацієнтів у вигляді достовірного підвищення рівня реографічного
систолічного індексу периферичної РВГ. Відповідно до цього, зміни
параметрів центральної гемодинаміки проявлялися наявністю тенденційного
зниження діастолічного АТ й частоти серцевого ритму, деяким зростанням
фракції викиду лівого шлуночку. Більше виражена динаміка параметрів була
відзначена після використання імпульсних струмів у випрямленому режимі
тривалістю посилок-пауз – 2,5-2,5”

Аналіз клініко-гемодинамічної дії однієї процедури розробленого способу
ЕС м’язів гомілок імпульсними струмами від апарату “Стимул – 1″ несучою
частотою 2000 гц, у випрямленому режимі й тривалістю посилок-пауз –
2,5-2,5” показав, що хворі добре перенесли процедуру, побічних реакцій
або негативного відношення до процедури зареєстровано не було. Відчуття
дії та паузи імпульсних струмів відповідали виду струмів: легкого
стискання й розслаблення м’язів гомілок, менш виражені на боці враження.
4-ро з 9-ти пацієнтів (66,6%) відзначили поліпшення порушеної
регіональної чутливості після однієї процедури ЕСМ і зниження виразності
болю в ногах. 2/3 пацієнтів відзначили відчуття тепла в області стоп і
гомілок після процедури. Параметри стимуляційної ЕНМГ змінилися у
вигляді підвищення амплітуди викликаних потенціалів як у хворих з
аксональним, так і деміелінізуючим типом невропатії. Підвищення
початково знижених швидкісних параметрів, що відбивають реміелізацію
нервових волокон, виявлено тільки у хворих з деміелінізуючими
невропатіями. Стан периферичного кровообігу змінився в такий спосіб: у
хворих при лівосторонній клінічній симптоматиці ЛШК у задній тібіальній
артерії збільшувалась від до 110% у порівнянні з її початковим
значенням і збільшенням праворуч на 12-14%. ЛШК передньої тібіальної
артерії також збільшувалась, але кількісно значно менш виражено у
порівнянні з отриманими результатами змінення показника у задній
тібіальній артерії, що, очевидно, відображає анатомічні особливості
початкового рівня кровообігу в периферичних судинах.

Рис. 1. Параметри доплерографії периферичних судин до та після
процедури ЕСМ у хворих на ПОХ.

Параметри системної гемодинаміки змінились у вигляді недостовірного
зниження артеріального тиску, зниження серцевого ритму, тенденційного
збільшення фракції вигнання й фракції вкорочення міокарда лівого
шлуночку.

L

N

?

?

O

O

O

a

|‚??3/4

N

P

R

T

V

X

Z

O

Oe

Oe

O

U

Ue

TH

a

o

Jz|~?‚???I3/4

ae

b†eeeeeeeesseeeessssssssOeeeeeee

U0aXiHioi

j

l

n

p

r

‘також достовірно підвищувала рівень РСІ гомілок не тільки в порівнянні
з вихідним значенням, але й у порівнянні з досягнутими значеннями після
введення препарату. Рівень систолічного АТ не змінився. Значення
діастолічного АТ знизилося після введення ксантинолу нікотинату і після
наступної ЕСМ. Частота серцевих скорочень після ін’єкції препарату трохи
збільшувалась, а після наступної ЕСМ достовірно знижувалась.

Рис. 2. Параметри центральної гемодинаміки після введення ксантинолу
нікотинату та послідуючої ЕСМ.

Вивчення впливу ЛФЧ (аплікацій озокериту й електростимуляції) на
клініко-функціональний стан 48 хворих ПОХ (38 чоловіків та 10 жінок) з
ускладненим протіканням ПОХ у післяопераційному періоді показало, що всі
пацієнти добре переносили процедури фізіотерапії, побічних реакцій або
нестерпності лікувальних способів не було зареєстровано.

Поряд із цим, у всіх 28 пацієнтів ПОХ у перші дні після проведеної
операції аплікації озокериту й наступна електростимуляція м’язів гомілок
викликали суб’єктивне поліпшення стану, що проявлялося в зменшенні
вираження больового синдрому та порушень чутливості, збільшенні обсягу
рухів у кінцівках. Динамічний разовий і добовий моніторинг рівня
гемодинамічних показників продемонстрував, що після процедури
систолічний АТ, незалежно від його вихідного значення, не змінювалось
або тенденційно знижувався. Поряд із цим, у половини пацієнтів
відзначалося зниження діастолічного АТ від 5 до 10 мм рт ст та зрідження
СР на 6-8 ударів за хвилину.

В 20 хворих через 3 місяці після операції однократна процедура аплікацій
озокериту з наступною електростимуляцією м’язів гомілок викликала
тенденцію до зниження кінцево-діастолічного діаметру (на 1-2 мм) лівого
шлуночку й росту значень його фракції вигнання та фракції скорочення на
2-3%. При цьому, СР істотно знижувався у 2/3 хворих. Порівняльна оцінка
впливу аплікації озокериту та ЕСМ виявила,, що діастолічний АТ
знижувався рівною мірою після озокериту та наступної електростимуляції,
а серцевий ритм після озокериту зберігався незмінним або трохи частішав,
а після ЕСМ достовірно рідшав. Зміна периферичного кровообігу виявилась
в достовірному (більше 10%) підвищенні реографічного систолічного
індексу периферичної РВГ у порівнянні з вихідним його значенням у 100%
пацієнтів на боці ураження.

Аналіз безпосередніх і віддалених результатів комплексного лікування
хворих з ускладненими формами ПОХ в ранньому післяопераційному періоді з
використанням розробленого способу фізіотерапії (електростимуляції й
озокериту) продемонстрував, що операцію ендоскопічного видалення гриж
міжхребетних дисків всі пацієнти перенесли добре, без ускладнень.
Аплікації озокериту й ЕСМ м’язів гомілок також добре переносилися
хворими ПОХ у післяопераційному періоді. Рецидивів больового синдрому не
спостерігалося. Шви знімали на 8 добу. При цьому, 6 осіб контрольної
групи (24%) відзначали в анамнезі побічні реакції на медикаментозну
терапію (антибіотики, диклофенак, нікотинову кислоту).

Разом з тим, 1/3 осіб основної групи відзначала поліпшення стану вже
після першої процедури, що проявлялося в зменшенні болю, скутості рухів,
поліпшенні регіональної порушеної чутливості, зменшенні головного болю
та підвищенні настрою.

Після проведеного курсового лікування у хворих на ПОХ спостерігалося
поліпшення клінічного стану й неврологічного статусу в основній й у
контрольній групах. Це виявилося в зникненні больового синдрому або в
зменшенні його вираження й характеру (зникнення пекучого, стріляючого
болю) у більшої частини спостережуваних. Поряд із цим, всі хворі після
операції (на 2-3-й день) починали ходити, в 2/3 з них покращився
характер ходи. Достовірно зменшилися прояви такого симптому, як:
хворобливість при пальпації остистих відростків паравертебральних точок
по обидва боки й значно зменшився відсоток осіб, у яких при виписці
спостерігалися болі при пальпації остистих відростків і
паравертебральних точок з одного боку (також в основній і контрольній
групі).

Разом з тим, в основній групі не спостерігалося хворих з іррадіацією
больового синдрому в обидві ноги. Локальне напруження м’язів спини при
виписці зі стаціонару відзначалося в 60 % осіб контрольної й у 50%
хворих основної групи, Анталгічне положення тіла зареєстровано після
лікування в 24% хворих контрольної й в 6,2% пацієнтів основної групи.
Анізорефлексія колінних рефлексів спостерігалася в 6,2% осіб основної й
в 24% хворих контрольної групи. На 12% знизилась кількість хворих з
позитивними симптомами натягу в контрольній групі, а на 21,3%
спостережуваних – в основній групі. Зниження чутливості відзначили на
час виписки на 20% менше хворих, ніж їх було при надходженні в основній
групі й на 10 % – у контрольній групі хворих.

Найбільш торпідними до проведеної терапії виявилися вегетативно-трофічні
зміни й порушення рухової функції. Так, проведене комплексне лікування
не усувало повністю такі порушення, як: парези м’язів, скривлення
хребта, окремі рефлекторні симптоми.

У всіх пацієнтів основної й контрольної груп відзначався в середньому
ріст значень амплітуди М-відповіді викликаних потенціалів з боку
периферичних нервів обох кінцівок. Динаміка швидкісних показників також
була позитивною, але виражена в меншому ступені. Також у всіх
спостережуваних хворих уже в перші тижні після операції покращився стан
периферичного кровообігу, що проявлялося в зменшенні болю у ногах у
спокої, не пов’язаних з рухами, що супроводжуються судомами в ікроніжних
м’язах і похолоданням, у помітному поліпшенні реографічних показників.
Це виявилося в достовірному підвищенні реографічного систолічного
індексу обох гомілок, зниженні дикротичного і діастолічного індексів
периферичної реовазограми. Найбільш виражена динаміка показників була
в основній групі хворих у порівнянні з контрольною у хворих із
правосторонньою локалізацією неврологічної патології, тобто в осіб з
початково більш низькими показниками. Разом з тим, не зникла повністю
асиметрія рівня кровообігу, що можна інтерпретувати не тільки вихідними
порушеннями останньої, але й короткими строками спостереження .за.
хворими. Параметри ультразвукової доплсрографії покращилися у всіх
пролікованих хворих основної та контрольної груп. При цьому зміни ЛШК
задньої тібіальної артерії були більш виразними в порівнянні зі
збільшенням показника передньої тібіальної артерії. Позитивна реакція
судин була більш виражена праворуч, ніж ліворуч, що свідчить про
збереження асиметрії в рівні об’ємного кровообігу, у судинах гомілок
спостережуваних хворих після проведеного комплексного лікування. Однак,
у хворих основної групи в порівнянні з динамікою показників у
контрольній групі достовірно більш виразно виросли значення ЛШК задньої
тібіальної артерії обох гомілок і передньої тібіальної артерії лівої
гомілки, що може інтерпретуватися як позитивна периферична дія самої ЕС
групи м’язів гомілок на фоні аплікацій озокериту й медикаментозної
вазоактивної терапії в обстежених хворих.

Також покращився у хворих обох груп стан серцево-судинної системи, що
виявилося у відсутності болю в області серця й головного болю,
нормалізації підвищеного артеріального тиску. Динамічний щоденний
контроль рівня артеріального тиску й частоти серцевих скорочень у
хворих, що одержували розроблений спосіб фізико-фармакотерапії виявив,
що системна гемодинаміка реагувала на лікування у хворих залежно від
вихідного її рівня. Так, у всіх хворих тенденційно змінювалися показники
гемодинаміки. Не змінювалася систолічна функція міокарда лівого
шлуночку, практично не змінилися показники, що характеризують виразність
гіпертрофії міокарда, що цілком пояснюється особливостями відповідної
реакції міокарда, з непорушеною скорочувальною здатністю й коротким
строком спостереження за хворими. Разом з тим, впевнено знижувався
підвищений діастолічний тиск, рідшав серцевий ритм, тенденційно
поліпшувалися показники діастолічної дисфункції міокарда, що свідчить
про зміни не тільки початкового порушення діастолічної функції лівого
шлуночку в хворих у порівнянні з систолічною його дисфункцією, але й
відповідною реакцією міокарда на проведене лікування.

У результаті повторного лікування хворих у відділенні нейрохірургії з
використанням фізіотерапії 80% (12 з 15) осіб основної й 81% (9 з 11)
хворих контрольної груп через 3-4 тижні змогли повернутися до
нефізичної, а через 6-8 місяців – до фізичної праці. Разом з тим, у 5
пацієнтів контрольної групи під час проведення ранньої реабілітації
спостерігалися алергійні реакції на застосування медикаментозної терапії
в порівнянні з відсутністю таких в основній групі хворих

Динаміка одужання залежала від тривалості й виразності ПОХ і значною
мірою – від наявності попередньої або супутньої патології
серцево-судинної системи. Так, в осіб більш старшої вікової групи із
супутньою кардіологічною патологією тривалість тимчасової
непрацездатності була на 2-3 тижні довша у порівнянні з ефективністю
реабілітації хворих без такої. У них при наявності позитивних
результатів оперативного втручання (зникнення больового корінцевого
синдрому, що свідчить про досягнення декомпресії корінців) протягом 3-х
місяців зберігалася залишкова неврологічна симптоматика у вигляді
порушень чутливості, зниження м’язового тонусу або гіпотрофії м’язів,
анізорефлексії, ускладнень ходи, загальної слабкості та втомлюваності,
що супроводжувалась нестабільністю серцевого ритму й рівня артеріального
тиску, порушеннями переважно системного й регіонарного периферичного
кровообігу. Протягом 3-х – 6-ти місяців після операції 5-ро осіб
контрольної групи з 10 (50%) із супутньою артеріальною гіпертензією
відзначали рецидиви погіршень клініко-неврологічного статусу й стану
серцево-судинної системи., що змушувало звертатися до лікарів і
додатково призначити медикаментозні засоби. Разом з тим, половина хворих
основної групи (7 з 15) також із супутньою кардіологічною патологією
протягом 3-х місяців після операції не приймали медикаментозні препарати
(знеболюючі, вазоактивні, протизапальні). Жоден пацієнт основної групи
не звертався за додатковою допомогою також протягом 3-х місяців після
операції.

Таким чином, включення розробленого способу фізіотерапії в систему
післяопераційної реабілітації хворих на ПОХ підвищувало ефективність
лікування пацієнтів, що проявлялося у осіб основної групи в порівнянні з
динамікою стану в контрольній групі більш вираженим зниженням поширення
й виразності неврологічної симптоматики, поліпшенням електрозбудженості
м’язів гомілок з підвищенням їхньої рухової активності, поліпшенням
клінічних й інструментальних ознак порушень системної, міокардиальної та
периферичної гемодинаміки, у тому числі в осіб із супутньою
кардіологічною патологією, усуненням ризику виникнення побічних реакцій
медикаментозної терапії й попередженням клініко-неврологічного
загострення ПОХ.

ВИСНОВКИ

1. У хворих ПOX, ускладненим наявністю гриж міжребцевих дисків, у
клінічній картині превалюють ознаки важко купіруючого больового та
компресійно-корінцевого синдромів, спостерігаються часті тривалі
загострення захворювання, що супроводжуються у всіх пацієнтів
асинхронним зниженням периферичного кровообігу, в 60% з них – ознаками
початкової гіпертрофії міокарда лівого шлуночку, у більшої половини –
вегетативно-трофічними порушеннями та обумовлюють відсутність
ефективності консервативної терапії. Після проведеної операції в даної
категорії осіб через 3 місяці в середньому зберігаються
клініко-неврологічні й інструментальні ознаки патології, що потребують
корекції (згідно аналізу архівних історій хвороб).

2. У хворих з ускладненим наявністю грижі дисків ПОХ з перших днів
після проведеної операції ендоскопічної мікродискетомії можливо і
патогенетично обґрунтовано застосування ЛФЧ у комплексі з
медикаментозною корекцією.

3. Імпульсні струми низької частоти в режимі електростимуляції м’язів
гомілок добре клінічно переносяться хворими ПОХ у післяопераційному
періоді й викликають різні клініко-гемодинамічні ефекти залежно від умов
проведення процедури:

– електростимуляція м’язів гомілок у хворих з ускладненим протіканням
ПОХ струмами у випрямленому режимі й тривалістю ПП-2,5-2,5″ викликає
приємні періодичні відчуття вібрації й тепла в області процедури,
поліпшує об’ємний периферичний кровотік, потенціює позитивну периферичну
гемодинамічну дію ксантинолу нікотинату, що не підвищує або навіть
знижує серцевий ритм.

4. Аплікації озокериту невисокої температури на попереково-крижову зону
(включаючи післяопераційну область) і наступна ЕСМ м’язів гомілок добре
клінічно переносяться хворими й сприятливо поєднуються з медикаментозною
терапією. При цьому:

– одна процедура озокериту поліпшує периферичний кровообіг і системну
гемодинаміку, не знижує серцевий ритм;

– послідовне разове застосування ЕСМ м’язів гомілок після аплікації
озокериту на попереково-крижову область потенціює позитивну периферичну
дію озокериту й знижує серцевий ритм.

5. Включення розробленого способу аплікацій озокериту й
електростимуляції в систему післяопераційної реабілітації хворих ПОХ
підвищує ефективність їхнього лікування, що проявляється зниженням
поширення й виразності неврологічної симптоматики, поліпшенням
електрозбудженності м’язів гомілок з підвищенням їхньої рухової
активності, поліпшенням клінічних й інструментальних ознак порушень
системної, міокардиальної і периферичної гемодинаміки, у тому ж і в
осіб із супутньою кардіологічною патологією, усуненням ризику
виникнення побічних реакцій медикаментозної терапії й попередженням
прогресування захворювання.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

При виборі ЛФЧ у хворих ПОХ у ранньому післяопераційному періоді
необхідно враховувати особливості клінічного й неврологічного статусу,
характеру й ступеня порушень периферичної та системної гемодинаміки.

Застосування аплікацій озокериту й електростимуляції у хворих ПОХ у
ранньому післяопераційному періоді можливо і доцільно, у тому ж і в осіб
із супутньою патологією серцево-судинної системи.

Розроблений лікувальний спосіб полягає в наступному:

Аплікації озокериту t 38°С – 40°С накладають на попереково-крижову
область хребта тривалістю процедури від 20 до 30 хвилин.

Електростимуляцію м’язів гомілок проводять синусоїдальними модульованими
струмами від апарата “Стимул-1”, розташовуючи пластинчасті електроди
розміром 80-100 см2 на м’язах гомілок білатерально, використовуючи
випрямлений режим струмів, тривалість посилок-пауз -2,5-2,5 сек. по 10
хвилин з кожного боку.

Процедури електростимуляції проводять хворим через 30-40 хвилин після
аплікації озокериту на фоні медикаментозного лікування (що включає
парентеральне введення ксантинолу нікотинату) щодня в кількості від 8 до
12 процедур.

Операція ендоскопічної мікродискектомії є високоефективним методом
лікування ускладненого ПОХ. Однак, при наявності залишкової
клініко-неврологічної симптоматики, особливо в осіб старшої вікової
групи та при супутній кардіологічній патології, необхідні повторні курси
реабілітаційної терапії з обґрунтованим використанням методів
фізіотерапії (аплікації озокериту й ЕС м’язів гомілок), які добре
клінічно переносяться хворими й сприятливо сполучаються з
медикаментозною терапією, поліпшують порушений периферичний і системний
кровообіг, внаслідок чого прискорюють протікання післяопераційного
поліпшення або видужання хворих.

Розроблений спосіб фізіотерапії рекомендований хворим на ПОХ як у
ранньому післяопераційному періоді (з 3-го дня), так і при повторному
їхньому надходженні через 3 місяці.

Протипоказаннями для застосування озокериту й електростимуляції у хворих
ПОХ є наявність об’єктивної нестерпності факторів, загальні
протипоказання для призначення фізичних факторів і специфічні – для
озокериту й імпульсних струмів низької частоти в режимі
електростимуляції.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті в наукових фахових виданнях

1. Воробьёва В.А., Роздильская О.Н., Марченко А.Е.,.Руденко А.В.,
Бояршин С.В., Роханский А.О. Функциональное состояние
сердечно-сосудистой системы у больных с осложнёнными формами поясничного
остеохондроза // Проблеми медичної науки та освіти. – Харків. – 2004. –
№2. – С. 21-24. – Дисертантом особисто проводилося аналіз архівних
історій хвороби та підготовка до друку отриманих даних.

2. Воробьёва В.А. Клинико-функциональное обоснование методики
электростимуляции у больных поясничным остеохондрозом в
послеоперационном периоде // Медична реабілітація, курортологія,
фізіотерапія. – 2005. – №1, С. 17-19.

3. Воробьёва В.А. Влияние физических факторов (озокерита и
электростимуляции) на клинико-функциональное состояние больных с
осложненными формами поясничного остеохондроза // Проблеми медичної
науки та освіти. – Харків. – 2005. – №1. – С. 87-90.

4. Деклараційний патент на корисну модель № 3097 А Україна, МКП 7 А 61N
2/04, “Спосіб реабілітації хворих після дисектомії” / Роздільська Ольга
Миколаївна, Воробйова Вікторія Олександрівна, Марченко Олександр
Євгенович, Руденко Олександр Володимирович, Бояршин Сергій Васильович,
Замятіна Олена Іванівна: Харківська медична академія післядипломної
освіти. UA. – № 2004010522. Завл. 26. 01. 2004; Надр. 15.10.2004. Бюл.
№10 (Дисертантом обгрунтований новий спосіб лікування. та доведені його
переваги перед прототипом).

Тези доповідей:

5. Воробьёва В.А., Марченко А.Е.,.Руденко А.В., Кас И.В., Замятина Е.И.
Обоснование возможности физиобальнеолечения больных с осложнённым
течением поясничного остеохондроза / Матеріали конференції “АКТУАЛЬНІ
АСПЕКТИ САНАТОРНО-КУРОРТНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ”, присв. 140-річчю курорту
“Березівські мінеральні води”, 19-20 березня 2003 р. – Харків. – 2003. –
С.94 – Дисертантом особисто проведено набір клінічного матеріалу та
аналіз отриманих результатів.

6. Воробьёва В.А. Применение физических факторов у больных поясничным
остеохондрозом в дооперационный период / Матеріали ІІ з’їзду
Всеукраїнської асоціації фізіотерапевтів та курортологів,
науково-практичної конференції з міжнародною участю “Лікувальні фізичні
чинники та здоров’я людини”, присвяченої 75-річчю курорту Куяльник,
28-29 травня 2003 р. – Одеса. – С. 287.

7. Воробьёва В.А., Роздильская О.Н., Руденко А.В., Бояршин С.В.
Состояние периферической и центральной гемодинамики у больных с
осложнённым течением остеохондроза поясничного отдела позвоночника //
Вестник физиотерапии и курортологи. – 2003. -№2. – С.27. – Дисертантом
особисто проведено аналіз гемодинамічного стану досліджуваних хворих.

8. Воробьёва В.А. Динамика клинико-функционального состояния
сердечно-сосудистой системы при применении электростимуляции мышц
голеней у больных поясничным остеохондрозом в послеоперационном периоде
/ Материалы научно-практической конференции “Актуальные вопросы
реабилитации больных ишемической болезнью сердца”, посвящ. 25-летию
отделениям реабилитации больных ишемической болезнью сердца – Славянск.
– 2004. — С. 182.

9. Роздильская .Н., Братчук А.Н., Гумениченко И.Д., Копитько Ж.В.,
Воробьёва В.А., Роздильская А.С., Рачиба О.А. Физиофармакотерапия в
практике курортологии и физиотерапии: современные достижения и
перспективы / Матер.наук.-практ. конф. з міжнародною участю, присвяченої
80-річчю кафедри “Медичної реабілітації, фізіотерапії та курортології”
КМАПО ім. П.Л. Щупика “Нові медичні технології в клінічній та курортній
практиці” (20-22 травня 2004 р.). – Київ. – 2004. – С. 27-29. –
Дисертантом особисто здійснено обґрунтування та наведені результати
поєднаного застосування фізичних чинників й медикаментозних препаратів
при поперековому остеохондрозі.

10. Роздильская О.Н., Братчук А.Н, Степанов Е.Г., Багаутдинова В.И.,
Калюжка А.А., Гумениченко И.Д., Копітько Ж.В., Воробьёва В.А.,
Роздильская А.С. К проблеме лечения и курортной реабилитации больных с
сочетанной патологией внутренних органов // Вестник физиотерапии и
курортологии. – 2004. – №2. – С. 114. – Дисертантом особисто доведено
підвищення ефективності реабілітації хворих остеохондрозом хребта та
поєднаною кардіологічною патологією шляхом застосування
електростимуляції та озокериту.

11. Роздильская О.Н., Степанов Е.Г., Братчук А.Н, Климчук О.В.,
Катаржнова И.В., Багаутдинова В.И., Гумениченко И.Д., Копитько Ж.В.,
Воробьёва В.А., Роздильская А.С., Рачиба О.А. Новые
физио-фармакологические технологии на этапе ранней курортной
реабилитации / Матеріали V науково-практичної конференції з міжнародною
участю “Рання медична реабілітація: досягнення, проблеми, перспективи”,
25-28 жовтня 2004 р. – Ужгород. – санаторій “Карпати”. – Додаток до
журналу “Медична реабілітація, курортологія, фізіотерапія”. – 2004. –
№3. – С.38-39. – Дисертантом особисто проаналізовані та наведені
результати поєднаного застосування електростимуляції і вазоактивних
препаратів при ПОХ.

АНОТАЦІЯ

Вікторія Олександрівна Басова Воробйова. Застосування електростимуляції
та озокериту в комплексному лікуванні хворих з ускладненими формами
поперекового остеохондрозу хребта в післяопераційному періоді. –
Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за
фахом 14.01.33 – медична реабілітація, фізіотерапія та курортологія. –
Кримський республіканський науково-дослідний інститут фізичних методів
лікування і медичної кліматології ім. І.М. Сеченова МОЗ АР Крим. Ялта,
2005.

Дисертація присвячена клініко-гемодинамічному обґрунтуванню та розробці
нового методу фізіотерапії (електростимуляції та озокериту) хворих на
поперековий остеохондроз, який ускладнений грижами межхребетних дисків,
в ранньому післяопераційному періоді.

Проаналізовані результати комплексного клініко-неврологічного та
інструментального обстеження хворих, визначені особливості перебігу
ускладнених грижами дисків форм ПОХ, характеру у них периферичної та
системної гемодинаміки, обґрунтована необхідність застосування фізичних
факторів в післяопераційному періоді, в тому числі у хворих з поєднаною
кардіологічною патологією. Визначені оптимальні умови проведення
процедур та розроблений новий спосіб фізіотерапії ПОХ в ранньому
післяопераційному періоді шляхом послідовного проведення аплікацій
озокериту на попереково-крижову ділянку хребта та електростимуляції
м’язів гомілок шляхом визначення напрямку та особливостей їх разової
клініко-гемодинамічної дії.

На підставі вивчення безпосередніх та віддалених результатів лікування
хворих з ускладненими формами ПОХ доведено, що включення розробленого
способу аплікацій озокериту й електростимуляції підвищує ефективність
їхнього лікування, що проявляється зниженням поширення й виразності
неврологічної симптоматики, поліпшенням електрозбудженості м’язів
гомілок з підвищенням їхньої рухової активності, поліпшенні клінічних й
інструментальних ознак порушень системної, міокардиальної і
периферичної гемодинаміки, у тому ж і в осіб із супутньою
кардіологічною патологією, усуненням ризику виникнення побічних реакцій
медикаментозної терапії й попередженням прогресування захворювання.

Ключові слова: поперековий остеохондроз хребта, грижі межхребтових
дисків, клініко-неврологічний стан та гемодинаміка, рання
післяопераційна реабілітація, озокерит, електростимуляція.

АННОТАЦИЯ

Виктория Александровна Басова Воробьёва. Применение электростимуляции и
озокерита в комплексном лечении больных с осложнёнными формами
поясничного остеохондроза позвоночника в послеоперационном периоде. –
Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук по
специальности 14.01.33 – медицинская реабилитация, физиотерапия и
курортология. – Крымский республиканский научно-исследовательский
институт физических методов лечения и медицинской климатологии им. И.М.
Сеченова МЗ АР Крым. Ялта, 2005. Диссертационная работа посвящена
клинико-гемодинамическому обоснованию и разработке нового метода
физиотерапии (электростимуляии и озокерита) больных поясничным
остеохондрозом позвоночника, осложнённым грыжами межпозвоночных дисков,
в раннем послеоперационном периоде.

Работа основана на результатах комплексного клинико-неврологического и
инструментального обследования 98 больных ПОХ, осложнённым грыжами
межпозвонковых дисков.

В процессе выполнения диссертационного исследования впервые были изучены
клинико-инструментальные характеристики нарушений системной и
периферической гемодинамики у больных ПОХ в до- и послеоперационном
периоде в зависимости от наличия или отсутствия органической патологии
сердечно-сосудистой системы.

Установлено, что клиническое состояние, неврологические проявления и
течение осложнённых форм ПОХ зависят от длительности анамнеза
заболевания, количества, величины и локализации грыжевых выпячиваний
межпозвонковых дисков, возраста больных и наличия или отсутствия у них
сердечно-сосудистой патологии. Выявлено, что наиболее тяжело протекает
ПОХ у лиц с наличием множественных или повторных грыж межпозвонковых
дисков размерами более 5 мм и длительностью анамнеза более 5 лет, с
локализацией в нижних сегментах поясничного отдела позвоночника и
крестца, у лиц с сопутствующей кардиологической патологией. Установлено,
что у больных с осложнёнными формами ПОХ, наряду с ассиметричными
нарушениями периферического кровотока наблюдаются изменения системной и
миокардиальной гемодинамики в виде у более половины лиц гипертрофии
миокарда левого желудочка с наличием диастолической его дисфункции.

Впервые изучены особенности гемодинамического действия импульсных токов
низкой частоты в режиме электростимуляции и озокерита при различных
условиях проведения процедур в сравнении. Установлено, что наиболее
выраженным положительным клинико-неврологическим и гемодинамическим
действием обладают сочетанное применение аппликаций озокерита на
пояснично-крестцовую зону с последовательным проведением
электростимуляции мышц голеней.

Проведена оценка взаимовлияния клинико-гемодинамических эффектов
вазоактивных препаратов, патогенетически обоснованных при лечении ПОХ в
послеоперационном периоде, и импульсных токов низкой частоты в режиме
электростимуляции. Выявлено взаимное потенцирование гемодинамических
эффектов ксантинола никотината и электростимуляции мышц голеней.

На основании изучения непосредственных и отдалённых результатов
комплексной фармако-физиотерапиии больных с ПОХ в послеоперационном
периоде доказано, что включение разработанного способа аппликаций
озокерита и электростимуляции в систему послеоперационной реабилитации
больных ПОХ, повышает эффективность их лечения, Это проявляется
снижением распространённости и выраженности неврологической
симптоматики, улучшением электровозбудимости мышц голеней с повышением
их двигательной активности, улучшении клинических и инструментальных
признаков нарушений системной, миокардиальной и периферической
гемодинамики у больных ПОХ, в том числе у лиц с сопутствующей
кардиологической патологией, устранением риска возникновения побочных
реакций медикаментозной терапии и предупреждением прогрессирования
заболевания. Определены показания и противопоказания для использования
разработанного лечебного способа.

Ключевые слова: поясничный остеохондроз позвоночника, грыжи
межпозвонковых дисков, клинико-неврологический статус и гемодинамика,
ранняя послеоперационная реабилитация, озокерит, электростимуляция.

SUMMARY

Viktoria Alexandrovna Basova Vorobyova. Using of electrostimulation and
ozokeriti in complex treatment of patients with complicated forms of
lumbar osteochondrosis in postoperative period. – Manuscript.

A Dr Sc (Medicine) Dissertation by speciality 14.01.33 – medical
rehabilitation, physiotherapy and SPA treatment – Crimean Republican
Research Institute for Physical Methods of Treatment and Medical
Climatology name of I.M. Sechenov, Yalta, 2005.

Dissertation is dedicated to clinical haemodynamics explanation and
cultivation new methods of physiotherapy (electrostimulation and
ozokeriti) of patients with lumbar spinal osteochondrosis that is
complicated with hernias of discs in early postoperative period.

The results of complex cliniconeurologycal and instrumental examination
of patients are analyzed, the specialities of complicated with hernia
discs forms of LOCH course are found out, their character of peripheral
and systematic haemodynamic is analyzed too, the necessity using of
physical factors in postoperative period is explanated and also of
patients with complicated cardiologycal pathology. The optimal
conditions of conducting the procedures and worked out method of
physiotherapy LOCH in early postoperative period by sequential
conducting of applications of ozokeriti on the lumbosacralis region of
spine and electrostimulation of shin’s muscles are found out by
definition of the direction and specialities of their single
clinicohemodinamyc action.

On the basis of studying direct and distant results of treatment of
patients with complicated forms of LOCH it is proved that including the
worked out method of applications of ozokeriti and electrostimulation
increases the results of their treatment that is manifesting by
decreasing of circulating and expression of neurological symptomatic,
amelioration of electrostimulation the shin’s muscles with increasing
their motional activity, amelioration of clinical and instrumental signs
of abnormality of systematic, miocardial and peripheral haemodynamic,
also of patients with adjoining cardio pathology, obviation the risk of
appearance a spurious reaction of pharmacological therapy and preventing
the progressing of disease.

Key words: lumbar osteochondrosis, hernia discs, clinical neurological
state and haemodynamics, early postoperative rehabilitation, ozokeriti,
electrostimulation.

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

АТ – артеріальний тиск

ДКІ – дикротичний індекс

ДСІ – діастолічний індекс

КТ – комп’ютерна томографія

ЛШК – лінійна швидкість кровообігу

ЛФЧ – лікувальні фізичні чинники

МРТ – магнітно-резонансна томографія

ОТ – озокерит

ПОХ – поперековий остеохондроз

ПП – посилки – паузи

ПСР – порушення серцевого ритму

РВГ – реовазографія

РСІ – реографічний систолічний індекс

РЕГ – реоенцефалографія

СР – серцевий ритм

УЗД – ультразвукове дослідження

ФЧ – фізичні чинники

ЧСС – частота серцевих скорочень

ЕЕГ – електроенцефалографія

ЕКГ – електрокардіографія

ЕНМГ – електронейроміографія

ЕСМ – електростимуляція

PAGE 1

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020