.

Безбольова ішемія міокарда та безбольова ішемічна хвороба серця: особливості клінічного перебігу (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
155 6630
Скачать документ

АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ КАРДІОЛОГІЇ ім. акад. М.Д. СТРАЖЕСКА

БУГАЄНКО ВЕНІАМІН ВІКТОРОВИЧ

УДК: 616.127-005.4–039.56–036

Безбольова ішемія міокарда та безбольова ішемічна хвороба серця:
особливості клінічного перебігу

14.01.11 – кардіологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора медичних наук

КИЇВ – 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті кардіології ім акад. М.Д. Стражеска АМН
України,

м. Київ.

Науковий консультант:

– доктор медичних наук, професор Лутай Михайло Іларіонович, Інститут
кардіології ім. акад. М.Д. Стражеска АМН України, завідуючий відділом
атеросклерозу та хронічної ішемічної хвороби серця.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Шумаков Валентин Олександрович, Інститут
кардіології ім. акад. М.Д. Стражеска АМН України, завідуючий відділом
інфаркту міокарда та відновлювального лікування, м. Київ;

доктор медичних наук, професор Лизогуб Віктор Григорович, Національний
медичний університет ім. О.О. Богомольця МОЗ України, завідувач кафедри
факультетської терапії № 2, м. Київ;

доктор медичних наук, професор Стаднюк Леонід Антонович, Київська
медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України,
завідувач кафедри терапії та геріатрії, м. Київ.

Провідна установа: Дніпропетровська державна медична академія МОЗ
України, кафедра госпітальної терапії № 1 і проф.захворювань.

Захист дисертації відбудеться “29” листопада 2005 року о 1000 годині на
засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.616.01 при Інституті
кардіології ім. акад. М.Д. Стражеска АМН України за адресою: 03680, м.
Київ, вул. Народного ополчення, 5.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту кардіології ім.
акад. М.Д. Стражеска АМН України (03680, м. Київ, вул. Народного
ополчення, 5).

Автореферат розісланий “19” жовтня 2005 р.

Вчений секретар

Спеціалізованої вченої ради С.І. ДеякЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА
РОБОТИ

Актуальність теми. В останні десятиріччя захворювання серцево-судинної
системи залишаються основною причиною смерті населення. Високий рівень
захворюваності та інвалідизації, особливо серед осіб працездатного віку,
призводить до переростання цієї проблеми з кардіологічної і, навіть,
медичної – в соціальну [Москаленко В.Ф., Коваленко В.М., 2002]. Серед
серцево-судинних захворювань ішемічна хвороба серця (ІХС) є однією з
найбільш поширених і посідає провідне місце як у структурі причин
тимчасової або стійкої втрати працездатності, так і смертності [Лутай
М.І. та співавт., 2000; Малая Л.Т., 1998; Нетяженко В.З. та співавт.,
1999]. Стабільна стенокардія є найбільш поширеною клінічною формою ІХС і
спостерігається у 53–85 % випадків [Блужас І.М. та співавт., 2002;
Коваленко В.М., 2000; Смірнова І.П., 1996].

В останні роки накопичено багато даних, які свідчать про те, що не в
усіх хворих на ІХС епізоди ішемії міокарда (ЕІМ) супроводжуються
больовим синдромом або іншими ознаками стенокардії [Малая Л.Т., 1997;
Соhn F., 1999]. За результатами ретроспективних досліджень, значну групу
хворих, що мають на ЕКГ ознаки раніше перенесеного інфаркту міокарда
(ІМ), становлять особи, які вважають себе здоровими і ніколи не
відзначали ангінозних нападів [Кондратьєв В.А. та співавт.,
1997; Mickley Н. та співавт., 1995]. Феномен, названий “німою”,
“безсимптомною”, “клінічно нерозпізнаною” або безбольовою ішемією
міокарда (ББІМ), є предметом вивчення багатьох дослідників.

Детермінуюча роль ББІМ у розвитку коронарних катастроф була встановлена
у Фремінгемському дослідженні і підтверджена патологоанатомічними
результатами: у США із 400 000 щорічних випадків раптової смерті 107 000
ніколи раніше не мали клінічної маніфестації ІХС, у той час як на
аутопсії в них було знайдено значне атеросклеротичне ураження і
патологічні зміни у міокарді [Waters D. та співавт., 1991]. Ризик
розвитку кардіальних проявів, включаючи і стенокардію, у осіб з
встановленою безсимптомною депресією сегмента ST при навантажувальному
тестуванні збільшується у 9 разів, а несприятливих наслідків – раптової
коронарної смерті чи гострого інфаркту міокарда (ГІМ) – у 3 – 4 рази
порівняно з практично здоровими людьми [Іоселіані Д.Г. та співавт.,
1991; Deedwania P., 1994]. Такий високий відсоток розвитку гострих
коронарних катастроф з фатальними наслідками, а також варіабельність
даних про істинну частоту розповсюдження ББІМ та недостатньо чіткі
уявлення про причини відсутності болю під час ЕІМ зумовлюють
необхідність подальшого детального її вивчення [Cohn P., 1994; Fox K. та
співавт., 1993]. До теперішнього часу залишаються невирішеними питання,
які стосуються різниці в ґенезі больових та безбольових ЕІМ,
особливостей характеру і ступеня атеросклеротичних уражень вінцевих
судин, функціонального стану і сегментарних порушень скоротливої
здатності міокарда лівого шлуночка (ЛШ) серця, ліпідного спектра і
активності процесів ліпопероксидації та антиоксидантного захисту у
хворих з безбольовою формою ІХС, порівняно з пацієнтами зі стабільною
стенокардією переважно з епізодами больової ішемії міокарда (БІМ). Крім
цього, недостатньо вивчені і особливості електрокардіографічної
характеристики ББІМ. Комплексний різнобічний аналіз хворих на ІХС з
епізодами БІМ та ББІМ дасть можливість розкрити нові аспекти перебігу
різних клінічних форм ІХС, розробити нові методи діагностики,
патогенетично обґрунтовані методи лікування та профілактики ускладнень,
включаючи ліпідокорегуючу терапію і прогнозувати клінічний перебіг
захворювання [Амосова К.М., 2000; Дзяк В.Г. та співавт., 2002; Коркушко
О.В. та співавт., 2003; Лизогуб В.Г. та співавт., 1997]. Успішне
вирішення цієї проблеми має велике значення і залежить від розуміння
механізмів розвитку ЕІМ. Таким чином, проведення поглиблених досліджень
ББІМ є необхідним.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана
у межах наукової теми відділу атеросклерозу та хронічної ішемічної
хвороби серця Інституту кардіології ім. акад. М.Д. Стражеска АМН
України: “Розробити та впровадити в медичні заклади України нові
технології діагностики, профілактики та лікування ішемічної хвороби
серця та гіпертонічної хвороби з метою покращення показників здоров’я
населення” і є її фрагментом № ДР А01008393. Особиста участь автора
полягає у розробці програми обстеження хворих на ІХС, проведенні
клініко-інструментальних досліджень, обробці одержаних результатів та їх
оцінці.

Мета дослідження: у хворих з ішемічною хворобою серця уточнити
патогенетичні механізми і встановити особливості безбольової ішемії
міокарда та безбольової форми ішемічної хвороби серця, порівняно з
хворими на ІХС переважно з епізодами больової ішемії міокарда залежно
від віку, перенесеного інфаркту міокарда, характеру уражень вінцевих
судин, порушень глобальної і регіонарної функції міокарда лівого
шлуночка серця, ліпідного профілю, процесів перекисного окиснення
ліпідів та протиперекисного захисту, тактильної больової чутливості та
клінічного перебігу захворювання для розробки оптимальних,
індивідуальних рекомендацій з діагностики і лікування.

Задачі дослідження.

Вивчити особливості коронарного резерву і порівняти діагностичну
цінність тестів з фізичним навантаженням та добовим моніторуванням (ДМ)
ЕКГ у хворих з різними клінічними формами ІХС з БІМ та ББІМ залежно від
віку, характеру уражень вінцевих судин, наявності гіпертонічної
хвороби (ГХ), пе-

ренесеного інфаркту міокарда (ІМ).

Визначити особливості показників ДМ ЕКГ у хворих з різними клінічними
формами ІХС з БІМ та з ББІМ.

За результатами коронаровентрикулографії (КВГ) встановити особливості
уражень вінцевих судин та функціонального стану міокарда ЛШ серця.

Дослідити наявність взаємозв’язку між тяжкістю та локалізацією уражень
вінцевих судин і частотою виникнення епізодів ББІМ та БІМ.

За даними ехокардіографії (ЕхоКГ) зіставити зміни функціонального стану
міокарда ЛШ серця і визначити їх особливості при різних ступенях
порушень вінцевого кровообігу.

Встановити значення вазоспастичного компонента в розвитку ЕІМ.

Визначити особливості порушень ліпідного складу і стану системи
перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ) та антиоксидантного захисту й роль
дисліпідемії у частоті виникнення ЕІМ.

Вивчити особливості порогового рівня больової чутливості залежно від
кількості уражених ВА, перенесеного ІМ, асинергій ЛШ серця.

Встановити особливості клінічного перебігу ІХС і 10-ти річного
кумулятивного виживання за методом Kaplan–Meier залежно від кількості
уражених ВА, ступеня вираженості стенозу, наявності післяінфарктного
кардіосклерозу і факторів ризику (ФР).

Об’єкт дослідження. Безбольові прояви ішемії міокарда у хворих на ІХС.

Предмет дослідження. Особливості ішемії міокарда у хворих з різними
клінічними формами ІХС та показники ДМ ЕКГ, коронарного резерву,
функціонального стану міокарда ЛШ серця, атеросклеротичного ураження
вінцевих судин, ліпідного складу та активності процесів
ліпопероксидації, больової чутливості, динаміки показників толерантності
до ФН та функції ЛШ серця при довготривалому спостереженні, динаміки
клінічного перебігу захворювання протягом 10-ти років спостереження і
кумулятивного виживання за методом Kaplan–Meier.

Методи дослідження. Клінічні, інструментальні, біохімічні. Наявність
ішемії міокарда та її параметри протягом доби виявляли за допомогою ДМ
ЕКГ. Коронарний резерв міокарда та його динаміку при довготривалому
спостереженні оцінювали за допомогою велоергометрії (ВЕМ) з реєстрацією
рутинної ЕКГ та електрокардіотопограми (ЕКТГ) у 45 відведеннях з
передньобокової поверхні грудної клітки: функціональний стан міокарда ЛШ
серця оцінювали за результатами ЕхоКГ та КВГ. Вивчали ліпідний склад,
активність процесів ПОЛ і стан системи антиоксидантного захисту. Методом
електросенсометрії шкіри у ділянці серця вимірювали больову чутливість.
Вазоспастичні реакції вінцевих судин вивчали при проведенні проб з
гіпервентиляцією (ГВ) та холодового тесту (ХТ). Клінічний перебіг і
віддалені наслідки захворювання (10 років) вивчали за допомогою методу
Kaplan–Meier.

Наукова новизна отриманих результатів. У результаті проведеного
дослідження вперше встановлені особливості уражень вінцевого русла та
рівня коронарного резерву, функціональної здатності міокарда ЛШ серця,
деяких ланок метаболізму ліпідів і клінічного перебігу захворювання у
хворих на ІХС переважно з епізодами БІМ, порівняно з пацієнтами з
безбольовою формою ІХС та хворими на ІХС переважно з ББІМ.

Встановлено, що безбольова форма ІХС та ББІМ частіше спостерігались у
пацієнтів молодого віку, після перенесеного інфаркту міокарда та при
наявності цукрового діабету.

Проведена порівняльна оцінка ЕІМ у хворих на ІХС переважно з епізодами
БІМ, з безбольовою формою ІХС та у хворих на ІХС переважно з епізодами
ББІМ по частоті їх виникнення та електрокардіографічних особливостях при
велоергометричній пробі і при ДМ ЕКГ в залежності від характеру уражень
ВА.

Доведено високу інформативність стрес-тестів для діагностики ББІМ, а
також методу ЕКТГ для об’єктивізації ішемії міокарда під час оцінки проб
з фізичним навантаженням (ФН) у хворих з безбольовою формою ІХС і у
пацієнтів з ІХС переважно з епізодами ББІМ та післяінфарктним
кардіосклерозом.

Встановлено особливості уражень ВА, їх локалізації та вираженості
колатерального кровообігу.

Уперше показано, що кількість безбольових ЕІМ за добу, а також глибина
зсуву сегмента ST та його тривалість, на відміну від епізодів БІМ, більш
залежать не від кількості уражених ВА, а від ступеня вираженості
стенозування ВА.

У хворих з різними клінічними формами ІХС встановлено особливості
добового розподілу ЕІМ і їх залежність від перенесеного ІМ.

Уперше встановлено взаємозв’язок між кількістю ЕІМ за добу та рівнем
вмісту загального холестерину в крові.

Підтверджено, що епізоди ББІМ не відрізняються за глибиною та тривалістю
депресії сегмента ST від епізодів БІМ у пацієнтів з ІХС зі стабільною
стенокардією.

Доведено, що у хворих з безбольовою формою ІХС та у пацієнтів з ІХС
переважно з епізодами ББІМ порівняно з хворими на ІХС переважно з
епізодами БІМ роль функціональних факторів у формуванні ЕІМ була
більшою, і вазоспастичні реакції ВА відзначали при ураженні не тільки
однієї, а і декількох ВА.

За результатами КВГ у пацієнтів з ББІМ вперше наведені дані змін
глобальної та регіонарної скорочувальної здатності міокарда ЛШ серця при
ураженні однієї і декількох ВА.

У хворих на ІХС перважно з БІМ, з безбольовою формою ІХС та у пацієнтів
з ІХС переважно з епізодами ББІМ встановлені особливості больової
чутливості.

В роботі набуло подальшого розвитку вивчення патогенетичних ланок ІХС у
хворих з різними клінічними формами ІХС, виявлені особливості порушень
ЛП складу, ПОЛ та антиоксидантного захисту.

При довготривалому спостереженні виявлені особливості перебігу ІХС і
кумулятивного виживання за методом Kaplan–Meier в залежності від
кількості уражених ВА, ступені вираженості стенозу, перенесеного ІМ.

Уперше встановлено, що хворі з безбольовою формою ІХС та пацієнти з ІХС
переважно з епізодами ББІМ по клінічному перебігу захворювання та
основним нефатальним серцево-судинним ускладенням (нові випадки інфаркту
міокарда, гострі порушення мозкового кровообігу та наявність серцевої
недостатності), а також і по частоті випадків розвитку повторних ІМ та
несприятливому перебігу ІХС з Летальними випадками, не відрізнялись від
хворих на ІХС зі стабільною стенокардією переважно з епізодами БІМ.

Уперше доведено, що у частини хворих з безбольовою формою ІХС та у
пацієнтів з ІХС переважно з епізодами ББІМ, протягом 10 років
спостереження, відмічено трансформацію безбольової ішемії міокарда у
больову з маніфестацією клінічного перебігу ІХС.

Практична значимість отриманих результатів. На підставі результатів
комплексного обстеження хворих з різними клінічними формами ІХС, як з
БІМ, так і з ББІМ і порівняння даних ДМ ЕКГ, велоергометричної проби,
стрес-тесту, проб с ГВ і ХП виявлено їх приблизно однакові чутливість і
специфічність.

Встановлено, що за допомогою методу ВЕМ і/або ДМ ЕКГ у осіб без
клінічних ознак захворювання з ФР можливе виявлення епізодів ББІМ, яка
за період тривалого спостереження може трансформуватися у різноманітні
маніфестні форми.

Доведена необхідність реєстрації ЕКГ протягом 10 хв відновлювального
періоду у хворих на ІХС з ББІМ.

Показана необхідність реєстрації ЕКТГ для об’єктивізації ішемії міокарда
та оцінки проб з фізичним навантаженням при визначенні залишкової
працездатності у хворих на ІХС з БІМ та з ББІМ з післяінфарктним
кардіосклерозом.

На підставі зіставлення результатів функціональних методів обстеження,
клінічного перебігу ІХС та кумулятивного виживання, хворі з безбольовою
формою ІХС і пацієнти з ІХС переважно з епізодами ББІМ не відрізняються
від хворих на ІХС зі стабільною стенокардією переважно з епізодами БІМ.

У хворих з різними клінічними формами ІХС, як з БІМ так і з ББІМ,
встановлені особливості виникнення ЕІМ протягом доби і доведено, що
тривалість другого піку ішемічної активності у пацієнтів з ІХС переважно
з епізодами БІМ була значно більшою, що потребує перегляду звичайного
часу призначення антиангінальних препаратів з урахуванням їх
фармакологічних особливостей.

Доведено, що у хворих на ІХС, як з ББІМ, так і з БІМ, навіть гранично
підвищений рівень вмісту загального холестерину (>5,2 ммоль/л) впливає
на кількість ЕІМ за добу, глибину й тривалість зсуву сегмента ST.

Необхідно підкреслити, що на значну увагу заслуговують не тільки
пацієнти з ІХС переважно з епізодами БІМ, а і хворі з безбольовою формою
ІХС та пацієнти з ІХС переважно з епізодами ББІМ, зі значним ураженням
ВА або зі зменшенням їх просвіту (більше 75 %) та тривалістю ішемії
міокарда понад 60 хв і/або глибиною депресії сегмента ST більше 2,0 мм,
тому що у них існує високий ризик несприятливого перебігу ІХС.

Результати роботи впроваджені в практику роботи відділу атеросклерозу та
хронічної ішемічної хвороби серця Інституту кардіології ім. акад.
М.Д. Стражеска АМН України, кардіологічних та діагностичних відділень
міст Києва, Луганська, Одеси, Рівного, Чернігова та використовувалися у
навчальному процесі кафедри кардіології і функціональної діагностики
КМАПО ім. П.Л. Шупика МОЗ України і кафедри кардіології і функціональної
діагностики Буковинської державної медичної академії, у підготовці
методичних рекомендацій “Діагностика і лікування безбольової ішемії
міокарда” (К., 1992), “Применение антагонистов кальция в кардиологии”
(К., 1992), “Современные принципы лечения дислипидемий” (К., 1994),
“Суточное мониторирование электрокардиограмм” (К., 2004).

Особистий внесок здобувача. Автором особисто розроблена програма
обстеження, відбір хворих, формування груп відповідно до задач
обстеження. Самостійно обґрунтована актуальність цього дослідження,
сформульовані його мета і задачі, проведено аналіз наукової літератури.
Всі клінічні спостереження та частина інструментальних досліджень (ДМ
ЕКГ, ВЕМ, ЕКТГ, проби с ГВ і ХТ, стрес-тести, електросенсометрія)
проведені автором. Особисто автором виконаний статистичний аналіз і
узагальнення отриманих результатів дослідження, написані та остаточно
оформлені всі розділи, сформульовані висновки, наукова новизна і
практична значимість результатів, підготовлені дані до друку.

Пошукувач у дисертаційній роботі не використовував матеріали, положення
та висновки кандидатської дисертації, ідеї та/або розробки, які належать
співавторам, разом з якими були опубліковані наукові роботи.

Апробація результатів дисертації. Результати роботи були викладені у
доповідях на VI, VII Конгресах “Світової Федерації Українських
лікарських товариств” (Одеса, 1996; Львів – Трускавець, 2000), XIV
з’їзді терапевтів України (Київ, 1998), науково-практичній конференції
“Организация новых форм медицинской помощи и внедрение новых технологий,
диагностика и лечение сердечно-сосудистых заболеваний” (Київ, 1999),
Конгрессе ассоциации кардиологов стран СНГ (Санкт-Петербург, 2003),
Пленумі правління кардіологів України “Атеросклероз та ішемічна хвороба
серця: сучасний стан проблеми. Артеріальна гіпертензія як фактор ризику
ІХС; профілактика ускладнень” (Київ, 2003). Основні положення дисертації
доповідалися на засіданні апробаційної ради Інституту кардіології ім.
М.Д. Стражеска АМН України.

Публікації. Опубліковано 83 наукових праці, серед них 31 стаття у
провідних наукових спеціалізованих виданнях, з яких 21 – у виданнях
рекомендованих ВАК України, 51 теза у матеріалах наукових з’їздів,
конгресів та науково-практичних конференцій, із них 12 – у міжнародних
виданнях. Отримано один деклараційний патент України на винахід.
Підготовлено чотири методичні рекомендації.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація викладена на 483 сторінках
друкованого тексту, ілюстрована 135 таблицями і 31 рисунком. Дисертація
складається зі вступу, огляду літератури, матеріалу і методів
дослідження, 8 розділів власних досліджень, заключення, висновків,
практичних рекомендацій та списку використаних джерел, що включає 560
літературних найменувань, з них 182 – кирилицею та 378 – латиницею на 52
сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Загальна характеристика хворих та методи дослідження. В дослідження були
включені 325 хворих на ІХС. Всі обстежені чоловічої статі, віком від 30
до 65 років, які проходили обстеження та лікування у відділі
атеросклерозу та хронічної ішемічної хвороби серця Інституту кардіології
ім. М.Д. Стражеска АМН України. В обстеження не включали хворих з
декомпенсованими супутніми захворюваннями, гіпертонічною хворобою III
стадії, серцевою недостатністю IIБ–III стадії. На підставі клінічних
критеріїв (наявність чи відсутність больового синдрому, характеру
больового синдрому в грудній клітці, ІМ в анамнезі) та даних ВЕМ, ДМ ЕКГ
і КВГ було виділено три групи. У 1-у групу увійшли 122 хворих на ІХС зі
стабільною стенокардією, у яких переважали епізоди БІМ і складали більше
60%. У 2-у групу включено 136 пацієнтів з безбольовою формою ІХС, у 3-ю
групу – 67 хворих з ІХС переважно з епізодами ББІМ, які складали більше
60%. Слід відмітити, що до 2-ї та 3-ї груп включались хворі на ІХС з
позитивними результатами ВЕМ та безбольовою депресією сегмента ST при ДМ
ЕКГ. Характеристика хворих наведена у табл. 1.

Обстежені хворі трьох груп були розподілені на підгрупи. У підгрупи 1.1,
2.1 і 3.1 включені пацієнти без післяінфарктного кардіосклерозу, а у
підгрупи 1.2, 2.2 і 3.2 – які раніше перенесли ІМ.

Таблиця 1

Клінічна характеристика хворих

Групи обстежених хворих Усього Без післяінфарктного кардіосклерозу З
післяінфарктним кардіосклерозом

абс. % абс. %

1-а Хворі ІХС переважно з епізодами БІМ 122 63 51,6 59 48,4

2-а Безбольова форма ІХС 136 59 43,4 77 56,6

3-я Хворі ІХС переважно з епізодами ББІМ 67 39 58,2 28 41,8

Клінічна характеристика хворих залежно від величини перенесеного ІМ та
його локалізації наведена в табл. 2.

Таблиця 2

Розподіл хворих з післяінфарктним кардіосклерозом

Локалізація і величина перенесеного ІМ Хворі ІХС переважно з епізодами
БІМ Безбольова форма ІХС Хворі ІХС переважно з епізодами ББІМ

1.2 2.2 3.2

абс.  % абс.  % абс.  %

Великовогнищевий ІМ 41 69,5 63 81,8 16 57,2

Дрібновогнищевий ІМ 18 30,5 14 18,2 12 42,8

ІМ передньої стінки 28 47,5 39 50,6 19 67,8

ІМ задньої стінки 31 52,5 38 49,4 9 32,2

Первинний ІМ 45 76,3 70 90,9 25 89,3

Повторний ІМ 14 23,7 7 9,1 3 10,7

Необхідно відзначити, що більшість обстежених 1-ї, 2-ї та 3-ї групи
перенесли великовогнищевий (із зубцем Q) ІМ – відповідно 69,5; 81,8 і
57,2% пацієнтів. Обстежені 2-ї групи були розподілені ще на дві
підгрупи: 2.2.1 – пацієнти, які перенесли “німий” ІМ (n=42), у більшості
з яких (78,5%) виявлено великовогнищеві зміни на ЕКГ при проведенні
популяційного або диспансерного обстеження на промисловому підприємстві,
і підгрупу 2.2.2 – хворі, які перенесли клінічно маніфестований ІМ
(n=35), у яких не було стенокардії як до перенесеного ІМ так і після
перенесеного ІМ, і першим виявом ІХС був розвиток гострого коронарного
синдрому. І в цій підгрупі також більшість обстежених (85,7%) перенесли
великовогнищевий (із зубцем Q) ІМ.

Суттєва відмінність виявлена між хворими 1-ї, 2-ї та 3-ї групи при
аналізі їхніх даних у різних вікових групах. У віковій групі 40–59 років
кількість обстежених 1-ї, 2-ї та 3-ї груп суттєво не відрізнялася, тоді
як у молодшій віковій групі 30–39 років хворих з безбольовою формою ІХС
було вдвічі більше (19,7%), ніж зі стабільною стенокардією (9,6%).
Виявлена закономірність була характерною і при зіставленні підгруп
хворих з післяінфарктним кардіосклерозом. Встановлено, що 74,1% хворих
2-ї групи належали до вікової групи 30–39 років. Тривалість захворювання
на ІХС на момент першого обстеження у клініці коливалася від 1 міс до 15
років, у середньому 3,9 року. Найбільшою вона була у обстежених 1-ї
групи. У пацієнтів 2-ї і 3-ї груп вона була значно меншою – від одного
до декількох років з моменту встановлення діагнозу ІХС і взяття їх на
диспансерний облік. В 1-й, 2-й та 3-й групах ГХ діагностували відповідно
у 39,3; 38,7 і 41,8 % пацієнтів, з них без перенесеного ІМ – відповідно
у 31,7; 32,2 і 46,2% і з післяінфарктним кардіосклерозом – відповідно у
47,5; 38,7 і 41,8 % обстежених. Тривалість захворювання на ГХ у
пацієнтів 1-ї, 2-ї та 3-ї груп становила відповідно (6,5±0,3), (7,0±0,2)
і (7,3±0,3) року. Із них у хворих без ІМ – (8,1±0,4), (7,0±0,2) і
(7,3±0,3) року, а з перенесеним ІМ – (4,9±0,3), (5,3±0,5) і (5,4±0,2)
року відповідно.

Цукровий діабет (ЦД) 2–го типу (латентного перебігу) у обстежених 2-ї
групи відзначали у декілька разів частіше – відповідно 3,2; 6,6 і 1,5%
спостережень. Суттєву відмінність у частоті виявлення ЦД спостерігали
серед хворих 1-ї та 2-ї груп, які перенесли ІМ, – відповідно 3,3 і
9,1% випадків (Р1–20,05

Загальний обсяг виконаної роботи:

– кг?м

– кДж

3387,6±273,5

33,2±2,7

5492,5±409,9

53,8±3,4

5328,4±491,5

52,3±4,8

0,05

>0,05

Загальна тривалість ФН, хв

8,5±0,4

12,6±0,5

12,1±0,6

0,05

Тривалість порогового рівня ФН, хв

2,2±0,06

2,5±0,06

2,6±0,08

0,05

Істотно меншими були і тривалість граничного ступеня навантаження
(Р1–20,05), а за
клінічними ознаками – у 41; 21,7 і 26,6 % спостережень (Р1–20,05). У 30% обстежених 1-ї групи та у 17,2% 3-ї групи проби з ФН
припинялися після появи больового синдрому. Минущу депресію сегмента ST
найбільш часто спостерігали у декількох відведеннях ЕКГ – у 83,9; 96,4 і
83,7% випадків відповідно. У хворих 1-ї групи у чотирьох – п’яти
відведеннях ЕКГ її відзначали істотно частіше – відповідно у 9,1%
порівняно з 1,2% випадків (Р1–26,5 ммоль/л) гіперхолестеринемії
(ГХЕ) відзначали збільшення частоти ЕІМ відповідно у 2,7 і 2,6 раза, і
їх кількість зростала до (8,2±1,0) за добу (Р16,5 ммоль/л).

Порівнюючи показники ліпідного складу виявлено деякі відмінності у
обстежених 1-ї, 2-ї та 3-ї груп й в кожній підгрупі. Однак ступінь
вираженості цих порушень у них була різною. У обстежених 1-ї, 2-ї та 3-ї
груп середній рівень ЗХС суттєво не відрізнявся і становив відповідно
(248,5±8,3), (233,4±6,6) і (239,3±6,2) мг/дл. Частота виявлення ГХЕ у
них також не відрізнялася і становила відповідно – 66,6; 59,2 і 59%
випадків. У обстежених 1-ї та 2-ї груп не виявили різниці показників
середнього рівня ТГ – (209,8±7,4) і (189,70±7,44) мг/дл, тоді як у
пацієнтів 3-ї групи він був істотно нижчим – (171,9±14,1) мг/дл
(Р1–30,05).
Проте частота визначення підвищеного вмісту ХС ЛПНЩ у них не
відрізнялася – відповідно 48,3; 30,9 і 39,1% випадків. У них був вищим і
середній рівень вмісту ліпопротеїнів дуже низької щільності (ЛПДНЩ) –
відповідно (38,1±1,3) порівняно з (31,6±2,2) і (28,9±1,4) мг/дл
(Р1–20,05). Різниця показників була
характерною і при порівнянні підгруп обстежених з ІХС з БІМ та з ББІМ як
без післяінфарктного кардіосклерозу – 42,1% порівняно з 11,8%, так і з
післяінфарктним кардіосклерозом – 54,8% порівняно з 28,6%
(Р1.1–2.1Vb ? Ae AE ? ¶ a ` b ? ??&? & `„Ae `UeaObi********A·····«««« & x–|™O?O?oooooeooooooooTHTHTHTHTHTHTHTHTHO `„A `„Aa$ ? ? ? ?\??????? ¬ Oe? ”y@ ¬ Oe? ”y@ ¬ Oe? ”y@ ¬ Oe? ”y@ ¬ Oe? ”y@ ¬ Oe? ”y@ ¬ „ Uo'Ekd± 6 8 H J Z \ e“ae›e oocssoccsscooOCssoooooooo Xном, встановлено, що у хворих на ІХС переважно з епізодами БІМ частіше спостерігали ураження декількох ВА з локалізацією атеросклеротичної бляшки переважно у проксимальному сегменті ПМШГ ЛВА, тоді як у хворих з безбольовою формою ІХС та у пацієнтів з ІХС переважно з епізодами ББІМ кількість уражених судин була суттєво меншою і ураження ВА частіше локалізувалися у ПВА або ОГ ЛВА. Отримані результати свідчать про детермінуюче значення фіксованого стенозу у формуванні ЕІМ, але при цьому у хворих з ББІМ певного значення набувають і вазоконстрикторні реакції ВА. При зіставленні результатів КВГ виявлені особливості: у пацієнтів 1-ї групи порівняно з хворими 2-ї і 3-ї груп спостерігали розбіжності за основними гемодинамічними показниками. Однак при цьому абсолютні величини розмірів та об’єму камер ЛШ серця, а також Vсf ср. та ФВ не виходили за межі фізіологічних показників. За наявності вогнищевих змін у міокарді і ураженні кількох ВА у обстежених 1-ї групи спостерігали більш виражені порушення скорочувальної функції міокарда ЛШ і зниження ФВ (менше 50%). При аналізі частоти визначення асинергій ЛШ серця у обстежених з БІМ та з ББІМ, виявили суттєві відмінності. У обстежених 1-ї групи асинергії ЛШ спостерігали частіше – у 80,6% випадків. Із них зони гіпокінезії, ізольовано чи у поєднанні з іншими видами асинергій, були виявлені – у 81,5%, акінезу – 12,9%, а дискінезу – у 5,6% випадків (рис. 5) . У 2–й групі асинегії ЛШ серця спостерігали рідше – тільки у 67,7% пацієнтів (Р1–25,2 ммоль/л), кількість епізодів ішемії міокарда, глибина
та тривалість зсуву сегмента ST суттєво збільшувалися, ліпідокоригуючу
терапію необхідно призначати навіть при оптимальному рівні загального
холестерину.

Хворі на ІХС з безбольовою ішемією міокарда (2-ї та 3-ї груп) за
клінічним перебігом захворювання та віддаленим прогнозом не відрізнялися
від хворих на ІХС зі стабільною стенокардією (1-ї групи), тому
диспансерне спостереження та заходи з вторинної профілактики у них
повинні бути однаковими.

СПИСОК РОБІТ, ЩО ОПУБЛІКОВАНІ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Бугаенко В.В. Некоторые особенности состояния больных с безболевой
формой ишемической болезни сердца. // Врачебное дело.– 1998.– № 1.– С.
129–134.

Бугаенко В.В. Болевая чувствительность у пациентов с безболевой формой
ишемической болезни сердца. // Укр. кардіол. ж.– 1999.– № 2.– С. 15–17.

Бугаенко В.В., Ломаковский А.Н., Лутай М.И., Шаламай А.С., Гладчен-

ко С.В., Цыж А.В. Применение препарата Кратал в комплексной терапии
больных ишемической болезнью сердца и нейроциркулярной дистонией. //
Журнал практического врача.– 1999.– № 3.– С. 56–58. (Самостійно проводив
відбір та обстеження хворих, аналізував результати, готував роботу до
друку).

Бугаенко В.В. Атеросклеротическое поражение коронарного русла и
изменения болевой чувствительности у пациентов с бессимптомной
ишемической болезнью сердца при длительном наблюдении. // Укр. кардіол.
ж.– 1999.– № 3.– С.20–23.

Бугаенко В.В. Взаимосвязь показателей гемодинамики и эпизодов ишемии
миокарда у больных с постинфарктным кардиосклерозом без постинфарктной
стенокардии. // Серцево-судинна хірургія.– 2001.– № 9.– С. 56 – 58.

Бугаенко В.В. Результаты длительного наблюдения за больными перенесшими
инфаркт миокарда без постинфарктной стенокардии. // Укр.кардіол. ж.–
2001.– № 2.– С. 48–52.

Бугаенко В.В., Горбатенко А.В. Результаты холтеровского мониторирования
электрокардиограммы у больных ИБС со стенокардией и без стенокардии. //
Укр. мед. альманах.– 2001.– том 4.– № 1.– С. 28–32. (Самостійно проводив
відбір та обстеження хворих, аналізував результати, готував статтю до
друку).

Бугаєнко В.В., Бобровська О.О., Немчина О.О. Особливості перебігу
ішемічної хвороби серця у хворих без стенокардії з післяінфарктним
кардіосклерозом. // Буковинський медичний вісник.– 2001.– Т.5, – № 2.–
С. 52–55. (Самостійно проводив відбір та обстеження хворих, аналізував
результати, готував статтю до друку).

Бугаєнко В.В., Євтушенко О.В., Голікова І.П. Поріг больової чутливості
та характер ураження вінцевого русла у хворих на ІХС з типовою
стенокардією та без неї. // Вісник наукових досліджень.– 2001.– № 2.– С.
38–40. (Самостійно проводив відбір та обстеження хворих, аналізував
результати, готував статтю до друку).

Бугаенко В.В., Горбатенко А.В. Переносимость физической нагрузки и
электрокардиографические критерии ее неадекватности у больных ИБС со
стенокардией и без стенокардии в зависимости от количества пораженных
венечных артерий. // Укр. мед. альманах.– 2001.– № 3.– С. 30–32.
(Самостійно проводив відбір та обстеження хворих, аналізував результати,
готував статтю до друку).

Бугаенко В.В. Взаимосвязь характера поражения венечного русла,
переносимости физической нагрузки и частоты определения эпизодов ишемии
миокарда у пациентов с ишемической болезнью сердца со стабильной
стенокардией и без нее. // Укр. кардіол. ж.– 2001.– № 5.– С. 41–44.

Бугаєнко В.В., Лутай М.І., Ломаковський О.М., Циж О.В., Слободський
В.А., Вітковська А.О. Антиангінальна ефективність Нітрогліцерин-аерозолю
у хворих на стенокардію. // Ліки.– 2001.– № 1 – 2.– С. 23–26.
(Самостійно проводив відбір та обстеження хворих, аналізував результати,
готував статтю до друку).

Бугаєнко В.В., Євтушенко О.В., Бобровська О.О. Добова ішемічна
активність у хворих з різними клінічними формами ішемічної хвороби
серця. // Вісник наукових досліджень.– 2001.– № 3.– С. 24–26.
(Самостійно проводив відбір та обстеження хворих, аналізував результати,
готував статтю до друку).

Бугаенко В.В. Переносимость физической нагрузки больными ишемической
болезнью сердца со стабильной стенокардией и без таковой при
изолированном и множественном поражении венечных артерий. // Врачебное
дело.– 2001. – № 5-6. – С. 76–80.

Бугаенко В.В., Ломаковський О.М., Мойсеєнко О.І., Немчина О.О., Голіко-

ва І.П., Слободський В.А. Застосування алфа-адреноблокатора доксазину у
хворих на ішемічну хворобу серця з артеріальною гіпертензією. // Ліки.–
2001.– № 5–6.– С. 3–7. (Самостійно аналізував результати, готував
статтю до друку).

Лутай М.И., Бугаенко В.В., Белоножко А.Г., Степаненко А.П. Поражение
венечного русла у пациентов с ишемической болезнью сердца со стабильной
стенокардией и без таковой и частота выявления эпизодов ишемии миокарда.
// Укр. кардіол. ж., – 2001.– № 6.– С. 18–21. (Самостійно проводив
відбір хворих, аналізував результати, готував статтю до друку).

Бугаєнко В.В., Бобровська О.О., Немчина О.О. Толерантність до фізичного
навантаження та характер пошкодження вінцевого русла у хворих на
ішемічну хворобу серця. // Буковинський мед. вісник.– 2001.– № 4.– С. 31
– 34. (Самостійно проводив обстеження хворих, аналізував результати,
готував статтю до друку).

Бугаенко В.В., Горбатенко А.В. Комбинированное применение стресс-теста,
холодовой (хлорэтиленовой) пробы и теста с гипервентиляцией у больных
ИБС с болевой и безболевой ишемией миокарда. // Укр. мед. альманах.–
2001.– № 4.– С. 23–28. (Самостійно обстежував хворих, аналізував
результати, готував статтю до друку).

Бугаенко В.В., Голикова И.П. Порог болевой чувствительности у больных
ишемической болезнью сердца со стабильной стенокардией и без таковой с
эпизодами “немой” ишемии миокарда. // Врачебное дело.– 2002.– № 1.– С.
34–37. (Самостійно обстежував хворих, аналізував результати, готував
статтю до друку).

Бугаенко В.В., Белоножко А.Г., Степаненко А.П. Состояние венечного русла
и функциональная активность миокарда у пациентов с ишемической болезнью
сердца со стабильной стенокардией и без нее с безболевой ишемией
миокарда. // Укр. кардіол. ж.– 2002.– № 1.– С. 32–36. (Самостійно
проводив відбір хворих, аналізував результати, готував статтю до друку).

Бугаенко В.В., Ломаковский А.Н. Поражение венечных артерий и частота
определения эпизодов транзиторной ишемии миокарда у больных ишемической
болезнью сердца с типичной и нетипичной стенокардией. // Врачебное
дело.– 2002.– № 2.– С. 26–31. (Самостійно проводив відбір та обстеження
хворих, аналізував результати, готував статтю до друку).

Бугаенко В.В. Особенности внутрисердечной гемодинамики и сократительной
активности миокарда у больных ишемической болезнью сердца со стабильной
стенокардией и без стенокардии в зависимости от числа пораженных
венечных артерий. // Укр. мед. часопис.– 2002.– № 6.– С. 94–98.

Лутай М.І., Слободський В.А., Немчина О.О., Голікова І.П., Циж О.В.,
Бугаєнко В.В., Мойсеєнко О.І. Вивчення вираженості дисфункції ендотелію
у пациєнтів з факторами ризику ішемічної хвороби серця, стабільною
стенокардією напруження та артеріальною гіпертензією за допомогою нового
атравмотичного методу дослідження – тесту Целермана – Соренсена. // Укр.
кардіол. ж. – 2003. – № 2. – С. 33–38. (Брав участь у відборі
хворих і підготовці статті до друку).

Бугаенко В.В. Течение и исход ишемической болезни сердца у пациентов с
болевой и безболевой ишемией миокарда. // Укр. кардіол. ж.– 2003.– № 3.–
С. 43–46.

Бугаенко В.В. Результаты длительного наблюдения и отдаленный прогноз у
больных с безболевой ишемией миокарда. // Укр. кардіол. ж.– 2004.– № 6.–
С. 69–73.

Бугаенко В.В. Нарушения липидного состава и частота определения
эпизо-дов ишемии миокарда у больных ишемической болезнью сердца со
стабильной стенокардией и без стенокардии с безболевой ишемией миокарда.
// Укр. мед. часопис.– 2005.– № 1.– С.34–39.

Бугаенко В.В. Сравнительная характеристика методов диагностики безолевой
ишемии миокарда. // Врачебное дело.– 2005.– № 1–2.– С.10–23.

Бугаенко В.В. Некоторые механизмы и причины отсутствия боли во время
эпизодов ишемии миокарда. // Врачебное дело.– 2005.– № 3.– С.3–9.

Бугаенко В.В. Безболевая ишемия миокарда. // Ліки України.– 2005.– № 3.–
С. 74–79.

Бугаенко В.В. Частота выявления безболевой ишемии миокарда. // Ліки
України.– 2005.– № 4.– С. 73–79.

Деклараційний патент України 72712 А. 7А61В8/00 Спосіб діагностики
функціонального класу стабільної стенокардії напруги / Лутай М.І.,
Слобідський В.А., Немчина О.О., Ломаковський О.М., Бугаєнко В.В.,
Лисенко Г.Ф., Голікова І.П., Деяк С.І., Чубко Н.Ю. № 20031211962 // Бюл.
П.В. № 3.– 2005. (Аналіз літературних джерел з визначенням аналогів та
прототипу, оформлення заявки).

Бугаенко В.В. Болевая чувствительность у больных с бессимптомной ишемией
миокарда и ее изменения под влиянием антиангинальных препаратов. //
Матеріали XIV з’їзду терапевтів України.– К., 1998.– С. 105–106.

Бугаенко В.В. Безболевая форма ишемической болезни сердца. // Симпозиум
“Ишемическая болезнь сердца: Синдром Х. Динамический коронарный стеноз.
Безболевая ишемия миокарда.” – Томск, 1992, – С. 79 – 80.

Бугаенко В.В., Лутай М.И. Характеристика болевых и безболевых эпизодов
ишемии у больных с постинфарктным кардиосклерозом. // II-й –
Національний конгрес геронтологів і геріатрів України.– К., 1994.– С.95.
(Самостійно проводив відбір та обстеження хворих, аналізував результати,
готував роботу до друку).

Гуща Б.Г., Бугаенко В.В. Опыт применения кардиоселективных
бета-адреноблокаторов у больных с желудочковой экстрасистолической
аритмией. // Кардиология. Материалы пленума кардиологов Украины.
И-Франковск – 1994.– № 4.– С. 73. (Проводив обстеження хворих,
аналізував результати, готував роботу до друку).

Бугаенко В.В., Лутай М.И., Гуща Б.Г. Болевая чувствительность у больных
ИБС с наличием и отсутствием стенокардии. // Актуальные вопросы
кардиологии.– Минск, 1994.– С. 103. (Обстеження хворих, аналіз
результатів, підготовка до друку).

Лутай М.И., Ломаковский А.Н., Бугаенко В.В., Мойсеенко О.И.
Диастолическая функция левого желудочка у больных ишемической болезнью
сердца с начальными проявлениями сердечной недостаточности. // Укр.
кардіол. ж. 1995.– № 3 (додаток) – С. 24–25. (Брав участь у обстеженні
хворих і підготовці роботи до друку).

Бугаєнко В.В., Лутай М.І., Симорот В.М., Мойсеенко О.І. Дослідження
антигіпертензивної дії препарату “Кардура” (доксазозина) у хворих на
ІХС та АГ. // Матеріали VI-конгресу світової федерації українських
лікарських товариств.– Одесса, 1996.– С. 145. (Самостійно аналізував
результати, готував роботу до друку).

Бугаенко В.В., Лутай М.И., Мойсеенко О.И. Применение альфа-блокаторов в
комплексе лечения больных ИБС с артериальной гипертензией. // Укр.
кардіол. ж.– 1996.– № 3 (додаток). Матеріали V конгресу кардіологів
України.– К.– С. 37–38. (Самостійно обстежував хворих, аналізував
результати, готував роботу до друку).

Євтушенко О.В., Ломаковський О.М., Бугаєнко В.В., Мойсеєнко О.І. Вплив
каптоприлу на гемодінамічне забезпечення фізичного навантаження у хворих
з стенокардією. // Укр. кардіол. журнал.– 1996.– № 3 (додаток).
Матеріали V конгресу кардіологів України.– К.– С.44. (Обстеження хворих
і підготовка роботи до друку).

Бугаенко В.В., Лутай М.И. Прекардиальная болевая чувствительность у
больных ИБС, перенесших операцию аорто-коронарного шунтирования. //
Матеріали V наукової конференції асоціації серцево-судинних хірургів
України.– Київ, 1997.– С.43–44. (Обстеження хворих, аналіз результатів,
підготовка до друку).

Лутай М.И., Соколов Ю.Н., Соколов М.Ю., Цыж А.В., Ломаковский А.Н.,
Бугаенко В.В., Барсук Ю.Ю. Зависимость клинического успеха ангиопластики
от степени анатомической полноты реваскуляризации коронарного русла. //
Матеріали V наукової конференції асоціації серцево-судинних хірургів
України.– Київ, 1997.– С.11–112. (Брав участь у обстеженні хворих і
підготовці роботи до друку).

Лутай М.И., Ярошкевич А.В., Бугаенко В.В., Ломаковский А.Н. Изменения
регионарной и глобальной сократимости миокарда в зависимости от функции
шунтов после АКШ. // Материалы научно-практической конференции с
международным участием. Актуальные проблемы профилактики неинфекционных
заболеваний.– Москва, 1997.– С. 141–142. (Обстеження хворих і підготовка
роботи до друку).

Лутай М.И., Гуща Б.Г., Бугаенко В.В., Цыж А.В. Особенности применения
пропранолола, метапролола, ацебутолола у больных со смешанной
стенокардией по данным холтеровского мониторирования. // Материалы
конгресса ассоциации кардиологов стран СНГ. – Москва, 1997.– С.43. (Брав
участь у обстеженні хворих і підготовці роботи до друку).

Бугаенко В.В. Бессимптомная ишемия миокарда и локализация
атеросклеротического процесса. // Матеріали XIV з’їзду терапевтів
України. – Київ, 1998.– С.30.

Бугаенко В.В. Суточное мониторирование ЭКГ у пациентов с безболевой
формой ишемической болезни сердца. //Укр. кардіол. ж.– 1998.– № 10 – С.
31.

Бугаєнко В.В., Лутай М.І., Барсук Ю.Ю., Циж О.В. Вплив вітчизняного
гемфіброзилу на ліпідний спектр крові. // Укр. кардіол. ж.– 1998.– № 10
– С.31. (Від-бір та обстеження хворих, аналіз результатів, підготовка
роботи до друку).

Бугаєнко В.В., Барсук Ю.Ю., Степаненко А.П. Ангіографічна діагностика
ішемічної хвороби серця у хворих з атиповим больовим синдромом. //
Сучасні проблеми кардіології та ревматології. К., 1998.– С. 38.
(Самостійно проводив відбір та обстеження хворих, аналізував результати,
готував роботу до друку).

Лутай М.І., Циж О.В., Бугаєнко В.В. Динамічне спостереження
клініко-функціонального стану хворих зі стабільною стенокардією після
ангіопластики. // Матеріали VII конгресу СФУЛТ.–Ужгород, 1998.– С.–
75–76. (Брав участь у обстеженні хворих і підготовці роботи до друку).

Бугаенко В.В., Лутай М.И., Ломаковский А.Н., Барсук Ю.Ю., Цыж А.В.
Распределение “немых” эпизодов ишемии миокарда в течение суток у больных
с безболевой и болевой формами ИБС. // Материалы 1 Всероссийской
конференции по проблемам атеросклероза, посвященной 100-летию со дня
рождения А.М. Мясникова. Москва., 1999. – С. 120. (Самостійно проводив
відбір та обстеження хворих, аналізував результати, готував роботу до
друку).

Лутай М.И., Ломаковский А.Н., Мойсеенко О.И., Бугаенко В.В., Слобод-ской
В.А., Ярошкевич А.В. Клинические и биохимические аспекты
прогрессирования коронарного атеросклероза. // Материалы 1 Всероссийской
конференции по проблемам атеросклероза посвященной 100-летию со дня
рождения А.Л. Мясникова. Москва., 1999. – С. 120. (Обстеження хворих і
підготовка роботи до друку).

Бугаенко В.В., Ломаковский А.Н. Клиническое течение ишемической болезни
сердца у постинфарктных больных без синдрома стенокардии при 10-летнем
наблюдении. // Матеріали Української науково-практичної конференції
кардіологів і кардіохірургів з міжнародною участю. “Нові напрямки
профілактики, діагностики та лікування серцево-судинних захворювань.” –
Київ, 1999, – С.58–59. (Самостійно проводив обстеження хворих,
аналізував результати, готував роботу до друку).

Лутай М.І., Бугаєнко В.В., Циж О.В., Ломаковський О.М. Результати
добового моніторування ЕКГ у хворих зі стенокардією і без неї в
залежності від порушень ліпідного обміну. // Матеріали VIII конгресу
СФУЛТ. – Львів. – Трускавець, 2000. – С. 230. (Самостійно проводив
відбір та обстеження хворих, аналізував результати, готував роботу до
друку).

Бугаенко В.В. Результаты холтеровского мониторирования ЭКГ больных со
стенокардией и без стенокардии с дислипидемией. // Матеріали VI конгресу
кардіологів України.– Київ, 2000.– С. 81–82.

Бугаенко В.В., Ванджура В.М. Поражение коронарного русла и результаты
холтеровского мониторирования ЭКГ у больных ИБС со стенокардией и без
стенокардии. // Матеріали VI конгресу кардіологів України.– Київ, 2000.–
С. 82–83. (Самостійно обстежував хворих, аналізував результати, готував
роботу до друку).

Лутай М.И., Ломаковский А.Н., Цыж А.В., Корнилина Е.М., Гавриленко Т.И.,
Бугаенко В.В. Иммунологические аспекты у больных с разными формами ИБС.
// Материалы Российского национального конгресса кардиологов.
Кардиология, основанная на доказательствах. Москва, 2000.– С.179.
(Проводив відбір хворих).

Бугаенко В.В. Взаимосвязь показателей гемодинамики и эпизодов ишемии
миокарда у обследованных с постинфарктным кардиосклерозом без
постинфактной стенокардии. // Матеріали Української науково-практичної
конференції “Сучасні проблеми кардіології та ревматології – від гіпотез
до фактів.” – Київ, 2001.– С. 39.

Бугаенко В.В., Мойсеенко О.И., Цыж А.В. Изменение внутрисердечной
Гемодинамики у больных ИБС с наличием и отсутствием болевого синдрома.
// Матеріали Української науково-практичної конференції “Сучасні
проблеми кардіології та ревматології – від гіпотез до фактів.” – Київ,
2001.– С. 39–40. (Самостійно проводив відбір та обстеження хворих,
аналізував результати, готував роботу до друку).

Бугаенко В.В., Ломаковский А.Н., Голикова И.П., Белоножко А.Г.,
Степаненко А.П., Абуталипов Р.Ф. Характер поражения венечного русла у
пациентов с ишемической болезнью сердца со стенокардией и без
стенокардии. // Матеріали об’єднаного пленуму правління Українського
наукового товариства кардіологів та асоціації лікарів-інтерністів.–
Київ, 2001.– С. 34. (Самостійно проводив відбір та обстеження хворих,
аналізував результати, готував роботу до друку).

Абуталипов Р.Ф., Ломаковский А.Н., Бугаенко В.В., Мойсеенко О.И.
Нестабильность атеросклеротических бляшек венечных артерий при
ишемической болезни сердца. // Матеріали об’єднаного пленуму правліня
Українського наукового товариства кардіологів та асоціації лікарів –
інтерністів.– Київ, 2001.– С. 31. (Брав участь у підготовці роботи до
друку).

Бугаенко В.В., Ломаковский А.Н., Лутай М.И., Соколов Ю.Н., Цыж А.В.
Характер поражения венечного русла и особенности внутрисердечной
гемодинамики у больных ишемической болезнью сердца с постинфарктным
кардиосклерозом со стенокардией и без стенокардии. // Материалы
Российского национального конгресса кардиологов. Кардиология:
Эффективность и безопасность диагностики и лечения. – Москва, 9–11
октября 2001.– С. 62–63. (Самостійно проводив відбір хворих, аналізував
результати, готував роботу до друку).

Лутай М.И., Ломаковский А.Н., Бугаенко В.В., Гавриленко Т.И., Корнили-
на Е.Н., Цыж А.В., Немчина Е.А. Стабильная стенокардия и синдром
имунного воспаления. // Материалы Российского национального конгресса
кардиологов. Кардиология: Эффективность и безопасность диагностики и
лечения.–Москва, 9–11 октября 2001.– С. 232. (Брав участь у підготовці
роботи до друку).

Бугаенко В.В., Немчина Е.А., Мойсеенко О.И., Ткаченко Л.М.
Распространенность гипертонической болезни у пациентов с ишемической
болезнью сердца со стабильной стенокардией и у лиц без стенокардии с
безболевой ишемией миокарда. // Матеріали Української науково-практичної
конференції. Профілактика і лікування артеріальної гіпертензії в Україні
в рамках реалізації національної програми.–Київ. 15–17 квітня 2002. – С.
25–26. (Самостійно проводив відбір хворих, аналізував результати,
готував роботу до друку).

Бугаенко В.В., Немчина В.В., Ткаченко Л.М., Мойсеенко О.И.
Сократительная функция левого желудочка у больных с ишемической болезнью
сердца с болевой и безболевой ишемией миокарда // Матеріали об’єднаного
пленуму правлінь українських наукових товариств кардіологів,
ревматологів та кардіо-хірургів з міжнародною участю “Серцева
недостатність – сучасний стан проблеми”.– Київ, 2002.– С. 31.
(Самостійно обстежував хворих, аналізував результати, готував тези до
друку).

Бугаенко В.В., Ломаковский А.Н., Слободской В.А., Голикова И.П., Немчина
Е.А. Сравнительный анализ показателей липидного состава у больных
ишемической болезнью сердца со стабильной стенокардией и без таковой с
эпизодами безболевой ишемии миокарда. // Сборник тезисов конгресса.
Российский национальный конгресс кардиологов. “От исследований к
клинической практике”. – Санкт-Петербург. 8–11 октября 2002.– С. 61–62.
(Самостійно проводив відбір та обстеження хворих, аналізував результати,
готував роботу до друку).

Лутай М.И., Слободской В.А., Лысенко А.Ф., Бугаенко В.В., Мойсеенко
О.И., Немчина Е.А., Бобровская О.А. Параметры эндотелий зависимой
возодилатации у больных мягкой артериальной гипертензией и иными
факторами риска. // Сборник тезисов конгресса. Российский национальный
конгресс кардиологов. “От исследований к клинической практике”.– 8–11
октября 2002.– С. 237. (Брав участь у підготовці роботи до друку).

Бугаенко В.В., Лысенко А.Ф., Голикова И.П., Слободской В.А. Особенности
поражения коронарных артерий у больных со стабильной стенокардией и у
пациентов с безболевой ишемией миокарда. // Кардиология СНГ.–
Санкт-Петербург.– 2003.– Т.1, № 1.– С. 37. (Самостійно проводив відбір
та обстеження хворих, аналізував результати, готував роботу до друку).

Слободской В.А., Бугаенко В.В., Немчина Е.А., Голикова И.П., Цыж А.В.,
Лутай М.И. Изучение выраженности дисфункции эндотелия у больных с
факторами риска ишемической болезни сердца, стабильной стенокардией
напряжения и артериальной гипертензией посредством теста Целермана –
Соренсена. // Кардиология СНГ.– Санкт-Петербург.– 2003.– Т.1, –С. 206.
(Брав участь у відборі хворих і підготовці роботи до друку).

Немчина Е.А., Цыж А.В., Ломаковский А.Н., Бугаенко В.В. Изменение
сократительной функции левого желудочка при проведении
стресс-эхокардиографии с добутамином у больных ишемической болезнью
сердца с постинфарктным кардиосклерозом и без него. // Кардиология
СНГ.– Санкт–Петербург. – 2003. – Т.1, № 1. – С. 204. (Брав участь в
аналізі результатів обстеження і підготовці роботи до друку).

Бугаенко В.В., Лысенко А.Ф., Немчина Е.А., Слободской В.А. Частота
определения асинергий левого желудочка сердца у больных ишемической
болезнью сердца с болевой и безболевой ишемией миокарда по данным
контрастной вентрикулографии и эхокардиографии. // Матеріали VII
національного конгресу кардіологів України. – Дніпропетровськ, 21–24
вересня, 2004.– С.152. (Самостійно проводив відбір та обстеження хворих,
аналізував результати, готував роботу до друку).

Немчина Е.А., Цыж А.В., Бугаенко В.В., Голикова И.П. Выявление
гибернированного миокарда, связь с локализацией атеросклеротического
поражения и количеством пораженных венечных артерий. // Матеріали VII
національного конгресу кардіологів України.– Дніпропетровськ, 21–24
вересня, 2004.– С. 252. (Брав участь у відборі хворих, аналізі
результатів обстеження і підготовці роботи до друку).

Бугаенко В.В., Лутай М.И., Ломаковский А.Н., Немчина Е.А., Ремезовский
Г.А. Частота выявления нарушений ритма у больных ишемической болезнью
сердца с болевой и безболевой ишемией миокарда. // Матеріали пленуму
“Порушення ритму серця: сучасні підходи до лікування”. – Київ, 2005, С.
106–107. (Самостійно проводив обстеження хворих, аналізував результати,
готував роботу до друку).

Bugayenko V.V. Remote observations of patients with postinf arctiel
cardiosclerosis not suffering from angina pectoris. // 7–th
international Symposium on Cardiovascular Pharmacotherapy. Jerusalem,
Israel, Yune 1–5., 1997.– P.321.

Lomakovsky A.N., Hushcha B.Y., Lutay M.I., Bugayenko V.V. Antianginal
and antiichemic effect of propranolol, metoprolol, acebutolol in
patients with warious angina pectoris form. // 7–th International
Symposium on Cardiovascular Phormacotherapy. Jerusalem, Israel, Yune
1–5., 1997.– P.324. (Брав участь у обстеженні хворих і підготовці роботи
до друку).

Bugayenko V.V. Lutay M.I. Study of the indications of lipid metabolism
in porents with isevomik heart disease with isevomik heart disease with
arterial hypertension in the process of treatment using cardure. //
XVI–th Nordic Congress of Cardiology. – Tampere, Finland, 1997.– P.29.
(Самостійно проводив відбір та обстеження хворих, аналізував результати,
готував роботу до друку).

Bugayenko V.V., Lutay M.I. Alpha–1 blockers in therapy of patients with
ischemic heart disease and concomitant arterial hypertension. // 7–th
International Symposium of Cardiovascular Pharmacotherapy. Jerusalem,
Israel, Yune 1–5., 1997. – P. 348. (Самостійно проводив відбір та
обстеження хворих, аналізував результати, готував роботу до друку).

Bugayenko V.V., Borsuk Ju.Ju. Results of daily ECJ monitoring in
patients with silent ischemic heart disease. // International socitty of
electrocardiology. Budapest, Hungary – June 3–6, 1998. – P. 324.
(Самостійно проводив відбір та обстеження хворих, аналізував результати,
готував роботу до друку).

Bugayenko V.V., Lomakovsky A.N., Borsuk Ju.Ju. Angiographic diagnosis of
ishemic heart disease in patients with atypical abgesic syndrome. // 2
nd International Congress of coronary artery disease – From prevention
to intervention. Florence, Italy, october 18–21, 1998.– P. 110.
(Самостійно проводив відбір та обстеження хворих, аналізував результати,
готував роботу до друку).

Bugayenko V.V., Borsuk Ju.Ju. Analysis of 24–Hour ECJ monitoring in
“Silent” ishemia patients. // 2–nd International Congress of coronary
artery disease. Florence, Italy, october 18–21, 1998.– P.111.
(Самостійно проводив відбір та обстеження хворих, аналізував результати,
готував роботу до друку).

Bugayenko V.V., Lutay M.I. Remote Prognosis in patients naving suffered
from silent myocardial infarction. // 3RD International Congress on
Coronary Aftery disease from prevention to intervention. Lyon, France,
2000.– P. 175. (Самостійно проводив відбір та обстеження хворих,
аналізував результати, готував роботу до друку).

Bugayenko V.V., Lutay M.I., Lomakovsky A.N., Tzish A.V. The pattern of
the Coronary Vascular system ingurybin patients with ischemic heart
disease both with and with out angina pectoris and the frequency of
myocardial ischemic events. // 4-th International Congress on Coronary
Artery Disease. From prevention to intervention. Prague. 2001. – P. 7.
(Самостійно проводив відбір та обстеження хворих, аналізував результати,
готував роботу до друку).

Lutay M.I., Lomakovsky A.N., Javrilenko T.I., Kornilina E.M., Bugayenko
V.V. Immune Inflamination Syndrome in chronic forms of ischemic heart
disease. // 4-th International Congress on Coronary Artery Disease. From
Prevention to intervention. Prague. 2001.– P. 22. (Брав участь у
підготовці роботи до друку).

Nemchyna O.O., Lutay M.I., Tsyzh A.V., Bugayenko V.V. Quontity of viable
myocardum is associated with localization and extension of coronary
atherosclerosis in patients with previous myocardial infarction. //
European journal of Echocardiography Supplements.– 2004.– № 5.– P. 209
(Брав участь у відборі хворих і підготовці роботи до друку).

АНОТАЦІЯ

Бугаєнко В.В. Безбольова ішемія міокарда та безбольова ішемічна хвороба
серця: особливості клінічного перебігу. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за
спеціальністю 14.01.11 – кардіологія. – Інститут кардіології ім акад.
М.Д. Стражеска АМН України. Київ, 2005.

У дисертації наведена клінічна й функціональна порівняльна
характеристика пацієнтів з ІХС, у яких переважали епізоди БІМ, хворих з
безбольовою формою ІХС та хворих на ІХС у яких переважали епізоди ББІМ.
Між ними встановлено розбіжності по перенесенню фізичного навантаження,
внутрішньосерцевій гемодинаміці, ураженню ВА і порушенням реґіонарної та
сегментарної скоротливої функції міокарда ЛШ серця. Доведено суттєвий
вплив на ці показники кількості уражених ВА, перенесеного інфаркту
міокарда, гіпертонічної хвороби і віку. Встановлено наявність
взаємозв’язку між частотою виникнення епізодів ББІМ з кількістю уражених
ВА, ступенем максимального стенозування ВА, гіперхолестеринемією та
функціональним фактором (вазоконстрикцією). Встановлені особливості
розподілу добових ритмів ББІМ і БІМ та відзначено, що у хворих однієї і
тієї ж групи без перенесеного ІМ і з перенесеним ІМ вони також
відрізнялися. Проведена порівняльна оцінка кумулятивного виживання
хворих на ІХС з БІМ та з ББІМ за методом Kaplan-Meier протягом 10 років
спостереження та вірогідного часу їх виживання.

Ключові слова: ішемічна хвороба серця, безбольова, больова ішемія
міокарда, безбольова форма ішемічної хвороби серця, коронарографія,
велоергометрія, добове моніторування, клінічний перебіг.

АННОТАЦИЯ

Бугаенко В.В. Безболевая ишемия миокарда и безболевая ишемическая
болезнь сердца: особенности клинического течения.– Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора медицинских наук по
специальности – 14.01.11– кардиология.– Институт кардиологии им. акад.
Н.Д. Стражеско АМН Украины, Киев, 2005.

Основные положения диссертации основаны на результатах комплексного
обследования 325 больных ишемической болезнью сердца (ИБС), которые с
учетом особенностей клинических проявлений заболевания и эпизодов ишемии
миокарда были распределены на три группы. В 1-ю группу включено 122
больных ИБС со стабильной стенокардией (II–III ФК) преимущественно с
эпизодами болевой ишемии миокарда (БИМ), из них 59 с постинфарктным
кардіосклерозом. Во 2-ю группу включено 136 больных с безболевой формой
ИБС, из них 77 (56,6 %) – с постинфарктным кардиосклерозом, из которых
63 (81,8 %) обследованных перенесли крупноочаговый (Q) инфаркт миокарда
(ИМ). 3-ю группу составили 67 пациентов с ИБС преимущественно с
эпизодами безболевой ишемии миокарда (ББИМ), из них 39 (58,2 %) с
постинфарктным кардиосклерозом, из которых 16 (57,2 %) пациентов
перенесли крупноочаговый (Q) ИМ. В диссертации представлена проблема и
установлены механизмы и причины развития эпизодов ББИМ. Приведена
клиническая и функциональная сравнительная характерристика больных с
безболевой формой ИБС с пациентами с ИБС преимущественно с эпизодами
БИМ. Установлены особенности переносимости физической нагрузки (ФН),
внутрисердечной гемодинамики, поражений венечных артерій (ВА) и
нарушений сегментарной сократимости миокарда ЛЖ сердца – в зависимости
от числа пораженных ВА, степени выражености стенозов, перенесенного ИМ,
наличия гипертонической болезни (ГБ) и возраста. Выявлены особенности
развития эпизодов ББИМ и установлена взаимосвязь между частотой их
возникновения и степенью выраженности максимального стенозирования ВА, а
также уровнем содержания общего холестерина (ХС). Отмечено, что на
частоту эпизодов БИМ в большей степени влияет число пораженных ВА, тогда
как на ББИМ – степень максимального стенозирования ВА. Установлена
взаимосвязь между количеством эпизодов ишемии миокарда, глубиной
смещения сегмента ST, продолжительностью депрессии сегмента ST и
нарушениями липидного состава. У обследованных с эпизодами ББИМ
вазоконстрикторные реакции ВА отмечали в несколько раз чаще, чем у
пациентов с ИБС преимущественно с эпизодами БИМ и они наблюдались при
поражении не только одной, а и двух ВА.

Установлено, что у пациентов 1-й, 2-й и 3-й групп частота определения
нарушений липидного состава не отличалась, но при этом у обследованых
1-й группы нарушение липидного состава были более выраженными и средний
уровень содержания ХС ЛПВП – ниже, тогда как содержание ХС ЛПНП и ХС
ЛПОНП – выше, активность процессов ПОЛ была более выраженной, а система
антиоксидантной защиты более угнетенной.

При повторном обследовании больных с различными клиническими формами ИБС
с БИМ и с ББИМ установлены особенности динамики толерантности к ФН,
внутрисердечной гемодинамики и болевой чувствительности в зависимости от
перенесенного ИМ, числа пораженных ВА.

Установлены особенности суточных ритмов у пациентов с ИБС с БИМ и с ББИМ
без постинфарктного кардиосклероза и с постинфарктным кардиосклерозом,
что позволяет разработать и обосновать индивидуальные рекомендации
относительно времени приема фармакологических препаратов с учетом их
фармакокинетики. Выделены контингенты больных с ИБС с ББИМ и со
стабильной стенокардией преимущественно с эпизодами БИМ, которым
необходимо назначение липидоснижающих препаратов.

Проведена сравнительная оценка кумулятивных кривых выживания на
протяжении 10 лет наблюдения по методу Kaplan-Meier и установлены
особенности течения различных клинических форм ИБС в зависимости от
числа пораженных ВА, степени выраженности максимального стенозирования
ВА, перенесенного ИМ, а также отмечено влияние ГБ, сахарного диабета,
дислипидемии.

Ключевые слова: ишемическая болезнь сердца, безболевая, болевая ишемия
миокарда, безболевая форма ишемической болезни сердца,
коронаровенерикулография, амбулаторное мониторирование ЭКГ,
велоэргометрия, клиническое течение.

ANNOTATION

Bugaenko V.V. Silent myocardial ischemia and silent ischemic heart
disease: the peculiarities of the clinical trend. – Manuscript.

Thesis for obtaining of the Medical Doctor scientific degree on
speciality 14.01.11 – Сardiology. – N.D.Strazhesko Institute of
Cardiology of Academy of Medical Sciences, Kiev, Ukraine, 2005.

The thesis contains the comparative clinical and functional
characteristics of the patients with ischemic heart disease and mainly
symptomatic myocardial ischemia events, patients with asymptomatic
(silent) form of ischemic heart disease and patients with ischemic heart
disease and mainly asymptomatic myocardial ischemia events. There were
established the differences between the groups in tolerance to physical
load, intracardial hemodynamics, the extent of coronary artery damage,
disturbances of regional and segmental contractile function of left
ventricular myocardium. These figures were proved to be under the
influence of the damaged coronary arteries number, the existence of the
former myocardial infarction, hypertension and aging. There was
established the connection between the frequency of silent myocardial
ischemia events with the number of damaged coronary arteries, the extent
of the coronary arteries maximal stenosis, hypercholesterolemia and
functional factor (vasoconstriction). There was also shown the
differences in the distribution of the daily rhythms of silent and
symptomatic myocardial ischemia events; that was also shown in the
patients of the same group but with and without the former myocardial
infarction.

The comparative appreciation of 10 years cumulative survival of patients
with silent and symptomatic ischemic heart disease was conducted. There
were not significant differences in survival indexes in patients with
silent and symptomatic ischemic heart disease.

Key words: ischemic heart disease, silent, symptomatic myocardial
ischemia events, coronaroangiography, bicycle testing, daily monitoring,
clinical course.

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

А – виконана робота ЛПВЩ – ліпопротеїни високої щільності

ББІМ – безбольова ішемія міокарда ЛПНЩ – ліпопротеїни низької щільності

БІМ – больова ішемія міокарда ЛПДНЩ – ліпопротеїни дуже низької
щільності

ВА – вінцеві артерії МДА – малоновий діальдегід

ВЕМ – велоергометрія ММЛШ – маса міокарда лівого шлуночка

ГІМ – гострий інфаркт міокарда ОГ – огинаюча гілка

ГТЕ – гіпертригліцеридемія ПБЧ – поріг больової чутливості

ГХ – гіпертонічна хвороба ПВА – права вінцева артерія

ГХЕ – гіперхолестеринемія ПМШГ – передня міжшлуночкова гілка

ДФН – дозоване фізичне навантаження ПОЛ – перекисне окиснення ліпідів

ЕКГ – електрокардіограма ТГ – тригліцериди

ЕКТГ – електрокардіотопограма ФН – фізичне навантаження

ЕхоКГ – ехокардіографія ФВ – фракція викиду

ЗХС – загальний холестерин ФК – функціональний клас

ІМ – інфаркт міокарда ФР – фактор ризику

ІХС – ішемічна хвороба серця ХС – холестерин

КВГ – коронаровентрикулографія ЦД – цукровий діабет

КДО –кінцево-діастолічний об’єм ЧСС – частота скорочень серця

КСО – кінцево-систолічний об’єм Vсf ср.– швидкість циркуляторного
укорочення волокон міокарда

ЛВА – ліва вінцева артерія ?ПБЧ – різниця ПБЧ у стані спокою і на
пороговому рівні ФН

________________________________________________________________________

Підп. до друку 05.05.2005 р. Формат 60 * 901/16. Папір офс. №1.

Гарнітура “Таймс”. Друк офс. Ум. друк. арк.. 1,9. Обл.-вид. арк. 1,9.

Наклад 100 прим. Зам. 1525.

Видавництво “ЛОГОС”

Свідоцтво ДК №201 від 27.09.2000 р.

01030, Київ-30, вул.. Богдана Хмельницького, 10, тел. 235-60-03.

PAGE 44

PAGE 44

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020