.

Клініко – нейрофізіологічне дослідження ефективності магнітолазерної терапії у комплексному патогенетичному лікуванні хвороби Паркінсона на різних ета

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
142 3042
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

КИЇВСЬКА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ

ім. П.Л. ШУПИКА

Буренок Юлія Олександрівна

УДК 616.858: 615.849.19 – 036.8

Клініко – нейрофізіологічне дослідження ефективності магнітолазерної
терапії у комплексному патогенетичному лікуванні хвороби Паркінсона на
різних етапах розвитку захворювання

14.01.15 – нервові хвороби

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ – 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті геронтології АМН України.

Науковий керівник: доктор медичних наук

Карабань Ірина Миколаївна, Інститут геронтології АМН України, головний
науковий співробітник, керівник відділу клінічної фізіології та
патології екстрапірамідної нервової системи.

Офіційні опоненти:

член-кореспондент АМН України, доктор медичних наук, професор

Мачерет Євгенія Леонідівна, Київська медична академія післядипломної
освіти

ім. П. Л. Шупика МОЗ України, завідувач кафедри неврології та
рефлексотерапії;

доктор медичних наук, доцент Соколова Лариса Іванівна, Національний
медичний університет МОЗ України, кафедра нервових хвороб.

Провідна установа:

Інститут неврології, психіатрії та наркології АМН України, м.Харків

відділ судинної патології головного мозку

Захист відбудеться “18” травня 2005 р. о 9 годині на засіданні
спеціалізованної вченої ради Д 26.613.01. при Київській медичній
академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України (04112,
м.Київ-112, вул. Дорогожицька, 9, аудиторія № 3).

З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Київської
медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України
(04112, м.Київ-112, вул. Дорогожицька, 9).

Автореферат розісланий “ 12 ” квітня 2005 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Усатенко О.Г.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Серед нейродегенеративних захворювань головного мозку
хвороба Паркінсона (ХП) займає особливе місце в зв’язку з її
розповсюдженістю в загальній популяції та значним зростанням з віком
(Koller W.C., 1992, Фролькис В.В., 1991, Маньковский Н.Б., Карабань
И.Н.,1998).

Показно, що при ХП значно знижується активність дофамінергічної
нігростріатної системи, що приводить до дефіциту дофаміну (ДА) у
стріатумі, який відіграє ключову роль у розвитку нейромедіаторного
балансу в ЦНС при ХП (Hornykiewicz O.,1989, Olanow W., 2000). В цей час
ХП визнають як хронічне неухильно прогресуюче нейродегенеративне
захворювання центральної нервової системи (Шток В.Н., Федорова Н.В.,
1997, Koller W.C, 2003, Крыжановский Г.Н. та співавт., 2002).

Особливості патогенезу ХП визначають стратегію патогенетичної терапії,
котра повинна бути направлена на пригнічення патологічних систем
основних симптомів захворювання, на активацію регуляторних механізмів,
стимулюючих синтез ДА, а також на посилення трофічного забезпечення
збережених та пошкоджених дофамінергічних нігростріатних нейронів (Calne
D, 1999, Reppard R., 1999, Mizuno Y., 2001, Карабань та співав., 2002).

Незважаючи на сучасні успіхи застосування нових класів
противопаркінсонічних засобів, в цей час залишаються невирішені численні
питання ефективності тривалої етапної патогенетичної фармакотерапії ХП,
своєчасної корекції побічних явищ лікарських засобів, неминуче
виникаючих при тривалому лікуванні та питання комплексної реабілітації
хворих. Виникає необхідність пошуку немедикаментозних методів дії, які
зменшили медикаментозне навантаження при лікуванні ХП. В зв’язку з цим
особливе значення мають методи лікування, які безпосередньо стимулювали
дофамінові депо, щоб отримувати терапевтичний результат при мінімальній
дозі базового препарату . Розробка всіх цих проблем представляє собою
актуальне питання та є необхідним етапом терапії та реабілітації хворих
на ХП ( LeWitt P.A., 2004, Melamed E., 2000).

Експериментальні та клінічні дослідження за останній час обґрунтовують
можливість застосування фізіотерапевтичних методик на фоні базисної
терапії ХП, власне застосування магнітних полів (Cantello R., 2002,
Potrebic A., 2001, Wassermann Eric M., 2001, Sandyk R., 1998).
Розробляються та досліджуються біофізичні основи поєднаних методів
впливу, передбачаючи одночасний вплив на визначену зону кількома видами
фізичних факторів (Самосюк И.З., 2001, Полонский А.К., 1985, Илларионов
В.Е., 1989). Досить актуальною є розробка можливих шляхів патогенетичної
корекції функціонального стану центральної нервової системи при ХП за
допомогою сучасних немедикаментозних методик, як магнітолазерна терапія
(МЛТ).

Для оцінки ефективності немедикаментозних методів лікування застосовують
клініко-нейрофізіологічний підхід, зокрема комп‘ютеризовані методи
аналізу функціонального стану ЦНС. Особливий інтерес представляє оцінка
можливості застосування ЕЕГ-топографічного картування мозку при ХП, де
локальна нігростріатна дегенерація в значному ступені може змінити
кірково-підкіркові взаємовідношення, а це, як слідство, буде впливати на
спектр ЕЕГ (Зенков Л.Р., 2004, Коберская Н.Н., 2003, Tanaka H., 2000,
Гаркавенко В.В. та співавт, 2000, Soikkeli R., 1991).

Все більше застосовуються методики реєстрації ендогенних викликаних
потенціалів, в якості терапевтичного контролю за якістю лікування хворих
на ХП та вивчення центральних механізмів аферентації – це умовна
негативна хвиля (УНХ) та когнітивний потенціал Р300 (Гнездицкий В.В,
2003, Коберская Н.Н., 2003, Jiang C., 2000, Вейн А.М., 1999).

Об‘єктивним методом контролю за ефектом лікування ХП вважають
дослідження біоелектричної активності м‘язів та аналіз параметрів
електроміограми (Nieuwboer A., 2004, Strambi S.K., 2004, Луханина Е.П.
та співав., 2002).

Клінічні методи об‘єктивізації ступеню рухових порушень при ХП можуть
бути значно доповнені результатами дослідження моторного темпу та
сенсомоторної реакції.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна
робота виконана відповідно до плану наукових досліджень Інституту
геронтології АМН України в рамках теми: “Розробка та оцінка впливу
засобів геропротективної дії на функціональний стан головного мозку при
віковозалежній церебральній патології” /шифр 005.95/ і є фрагментом
теми: “Вивчення процесу вільнорадикального окислення і церебрального
електрогенезу у хворих на паркінсонізм та можливості їх медикаментозної
корекції нейропротекторними препаратами” /шифр 00.42.98/.

Мета дослідження.

Виявити клініко-фізіологічні особливості впливу магнітолазерної терапії
на функціональний стан головного мозку у хворих на ХП, визначити
показання до застосування магнітолазерної терапії у комплексному
патогенетичному лікуванні захворювання на різних етапах його розвитку.

Задачі дослідження:

Розробити методику використання МЛТ в лікуванні хворих на ХП. Визначити
показники для призначення МЛТ в комплексній патогенетичній терапії
захворювання на різних етапах його розвитку.

Оцінити вплив курсового використання МЛТ на клінічну симптоматику у
хворих, які приймали базисну медикаментозну терапію.

Вивчити особливості біоелектричної активності головного мозку в динаміці
курсового лікування МЛТ по показникам ЕЕГ-топографічного картування у
хворих на ХП і на різних етапах базисної патогенетичної терапії.

Дослідити динаміку ендогенних викликаних потенціалів (Р300 і УНВ) з
метою терапевтичного контролю ефективності МЛТ у хворих на ХП.

Дослідити біоелектричну активність м’язів, час сенсомоторної реакції і
моторний тип для аналізу ефективності МЛТ при курсовому її використанні
на фоні базисної медикаментозної терапії у хворих на ХП.

Визначити динаміку показників екскреції катехоламінів з сечею при МЛТ
(монотерапії) у хворих на ХП, які знаходяться на початкових стадіях
захворювання.

Об’єкт дослідження: особливості перебігу ХП у хворих середнього та
похилого віку, що знаходяться на різних рівнях медичної корекції (МЛТ як
монотерапія, долеводопний та леводопний рівень), який був використаний у
комплексному патогенетичному лікуванні при допомозі магнітолазерної
терапії. Контрольна група практично здорові особи відповідного віку.

Предмет дослідження: клінічні прояви ХП, стан біоелектричної активності
мозку, дослідження параметрів викликаних потенціалів (Р300, УМН),
середня амплітуда біоелектричної активності м’язів, моторного темпу та
сенсомоторної реакції, а також показники екскреції катехоламінів сечі у
хворих на ХП на фоні курсового застосування магнітолазерної терапії.

Методи дослідження: клінічно-неврологічне дослідження стадійності ХП за
Hoehn a.Yahr, оцінка рухової активності хворих за допомогою
стандартизованої міжнародної шкали (UPDRS) та шкали денної активності
Шваба – Инглэнда, реєстрація ЕЕГ та викликаних потенціалів Р300 та УНХ,
а також оцінка біоелектричної активності м’язів – m.biceps brachii та
m.triceps brachii, дослідження моторного темпу та простої сенсомоторної
реакції, визначення добової екскреції катехоламінів сечі (ДА, ДОФА, НА,
А), статистичне опрацювання одержаних даних.

Наукова новизна одержаних результатів. На основі комплексного підходу до
аналізу функціональної активності мозку у хворих на ХП дана
клініко-нейрофізіологічна оцінка центральних механізмів регуляції
рухової активності на різних стадіях розвитку захворювання.

Вперше проведено порівняльне дослідження функціонального стану
аферентних систем мозку у хворих на ХП за допомогою викликаних
потенціалів та сенсомоторної реакції на різних етапах лікування,
визначено їх діагностичне значення визначення стадійності перебігу
захворювання з ціллю оцінки механізмів різної ефективності
патогенетичної антипаркінсонічної терапії.

Вперше розроблені методичні основи застосування магнітолазерної терапії
у комплексному патогенетичному лікуванні ХП, визначені показники для
призначення магнітолазерної терапії у хворих на ХП та її ефективність на
різних етапах фармакотерапії захворювання.

Одержані результати обґрунтовують застосування МЛТ при ХП у вигляді
монотерапії та в комплексному патогенетичному курсі лікування.

Практичне значення одержаних результатів. Результати проведених
досліджень можуть бути використані у функціональній діагностиці ХП.

Отримані дані комплексного нейрофізіологічного аналізу функціонального
стану ЦНС (ЕЕГ, Р300, УНВ, ЕМГ, моторного темпу та сенсомоторної
реакції) також можуть буду використані в оцінці клінічної ефективності
протипаркінсонічних препаратів, а також немедикаментозних методів
лікування ХП.

В роботі визначена ефективність МЛТ у хворих на ХП, що дає можливість
рекомендувати цей засіб лікування в комплексній патогенетичній терапії у
хворих на різних етапах розвитку захворювання.

Розроблена методика магнітолазерної терапії, як метод лікування ХП,
впроваджена у практичну роботу відділу клінічної фізіології та патології
екстрапірамідної нервової системи Інституту геронтології АМН України.

Основні результати досліджень було впроваджено в навчальний процес
кафедри медичної реабілітації, фізіотерапії та курортології Київської
академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, в неврологічному
відділенні міської клінічної лікарні №9 та неврологічному відділенні
міської лікарні №15, що підтверджено актами впровадження.

Особистий внесок здобувача. Автором персонально проаналізовано наукову
літературу відносно обраної теми, проведено інформаційний пошук.

Самостійно розроблена методика застосування магнітолазерної стимуляції у
хворих на ХП, самостійно проводилися сеанси МЛТ та оцінка їх клінічної
дії. Проведена оцінка стадійності хвороби Паркінсона, бальна оцінка
рухових порушень за допомогою шкал Hoehn a.Yahr, UPDRS, Шваба –
Інглэнда, а також всебічне клініко-неврологічне обстеження,
електроміографічне дослідження, визначення моторного темпу та
сенсомоторної реакції у хворих на ХП та осіб контрольної групи. В
співавторстві з докт. мед. наук Е.П. Луханіною виконано дослідження
викликаних потенціалів (когнітивного Р300 та УНХ). Дослідження
біоелектричної активності мозку методом електроенцефалографії виконано
сумісно з канд. мед. наук В.В. Гаркавенко. Аналіз результатів
дослідження та їх узагальнення, статистичне опрацювання матеріалу,
текстове та ілюстративне оформлення дисертації. здійснені автором
самостійно.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації було
подано і обговорено на засіданнях клінічного сектору Інституту
геронтології АМН України (Київ, 2001, 2002, 2003, 2004); на ХII
Європейському симпозіумі неврологічного товариства (Берлін, 2002); на
VII Європейському конгресі федерації неврологічного товариства
(Хельсінкі, 2003); на науково-практичній конференції “Альтернативні
методи лікування в геронтології і геріатрії” (Київ, 2003); на V
Українській конференції молодих вчених пам’яті академіка В. В. Фролькіса
(Київ, 2004); на мультідисциплінарній конференції EPDA (Лісабон, 2004);
на II Українському симпозіумі з міжнародною участю “Екстрапірамідні
захворювання та вік” (Київ, 2004); на Всеросійському конгресі по
патофізіології (Москва, 2004).

Публікації. Результати проведених досліджень викладені та опубліковані у
фахових наукових виданнях: у 6 статтях, п‘ять з них опубліковані у
наукових журналах, атестованих ВАК України, 10 тезах у збірниках
матеріалів конференцій, з’їздів, конгресів, одному обзорі та статті, яка
надрукована у російському виданні.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на 131 сторінках і
складається із вступу, огляду літератури, розділу про використані
матеріали та методи, 6 розділів та 2 підрозділів власних досліджень,
аналізу та узагальнення, висновків, практичних рекомендацій, списку
використаної літератури. Дисертація ілюстрована 15 таблицями та 14
малюнками. Список літератури містить 216 джерел, із них 112 іноземних.

ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження. Основою дисертаційної роботи послужив
матеріал комплексного обстеження 115 хворих на ХП середнього та похилого
віку, 1,5-2,5 стадії захворювання за шкалою Hoehn a Yahr, що відповідає
ІБ-ІІБ ступеню виразності (Маньковский Н.Б. и соавт., 1982). Контрольну
группу складало 59 практично здорових осіб відповідного віку.

Всім пацієнтам було проведено загальноклінічне, неврологічне
нейрофізіологічне дослідження.

Всі обстежені хворі на ХП були протестовані за Міжнародною Уніфікованою
шкалою оцінки рухової активності хвороби Паркінсона – Unified
Parkinson`s Disease Rating Scale (UPDRS) (Fahn, Elton, 1987).

За допомогою ЕЕГ дослідження було визначено біоелектричну активність
головного мозку. Проводили спектральний аналіз в передніх (anterior)
(F,C) та задніх (posterior) (Р,O) відведеннях. Визначали параметри в
слідуючих діапазонах: ( (0 – 4 Гц), (1(4 – 6 Гц), (2 (6 –8 Гц), ( (8,1 –
13 Гц), ( (13,1– 20 Гц). Для порівняння застосували показники потужності
(, (1, (2, ( – ритмів.

Одним із фізіологічних показників функціонального стану головного мозку
було взято параметри ендогенних викликаних потенціалів – це довго
латентні повільно розвинені біоелектричні реакції, обумовлені
механізмами сприйняття інформації та її обробки. До них відноситься
потенціал Р300 (латентний період, амплітуда), який є нейрофізіологічним
компонентом когнітивних функцій: пам’яті, уважності. Також були
використані потенціали, які пов’язані з рухом і відображають готовність
нейрональних структур до здійснення дії – умовна негативна хвиля (площа,
тривалість, середня амплітуда).

Електроміографічний стан оцінювали за даними середньої амплітуди
m.biceps brachii та m.triceps brachii в стані спокою. Оцінку проводили
як на стороні яка має переважно моторні та пластичні порушення в
кінцівках, так і на не ураженій стороні.

Регістрували моторний та сенсомоторний темп. Визначали час моторного
темпу та латентний період простої сенсомоторної реакції (ЛП).

У хворих (parkinsonism de novо) які отримували магнітолазерну стимуляцію
як монотерапію, було проведене визначення екскреції катехоламінів сечі
за такими показниками – адреналін (А), норадреналін (НА), дофамін (ДА),
3,4 – дігідроксіфеніланін (ДОФА).

Всі методики було проведено до і після курсу магнітолазерної терапії.

Враховуючи топічне представлення периферичних депо в ділянці glomus
caroticus та норадренергичних утворень (locus coeruleus) в нижніх
відділах довгастого мозку, вперше розроблена методика МЛТ при ХП
червоним (?=650 нм) та інфрачервоним (?=780 нм) магнітолазерним
випромінником на ділянку каротидних синусів, проекцію більшого
потиличного отвору та шійно-грудні ганглії. Час дії склав 10 хвилин, з
частотною модуляцією 9,4 Гц та індукцією магнітного поля 15-20 мТл.
Потужність лазерного випромінювача досягав 15-40 мВт та площа дії – 0,5
см2. Енергетична дія на зону, враховуючи частотну модуляцію, коливалась
від 2 до 6 Дж/см2. Кількість процедур на курс лікування – 10 сеансів.

МЛТ проводили за допомогою апарату для комбінованої фізіотерапії “МИТ –
11” (фирма НМЦ “Мединтех”, Київ). В цьому апараті передбачено
комбінована дія магнітного поля з низькоенергетичним лазерним
випромінюванням.

Статистичну обробку даних проводили за допомогою стандартного пакету
аналізу даних програми Microsoft Excel та спеціалізованої програми
STATISTICA 5.5, ANOVA. Були використані критерії Стьюдента та
Уілкоксона. Для виявлення взаємозв’язку між різними показниками були
застосовані методи кореляційного аналізу, а для непараметричних
показників визначали коефіцієнт рангової кореляції Спірмена.

Результати досліджень та їх обговорення. У відповідності з завданнями
нашого дослідження, всі обстеженні хворі на ХП по рівню медикаментозної
корекції були розподілені на 3 клінічні групи: група І – хворі
(parkinsonism de novо) яким проводили МЛТ як монотерапію, середній вік
цих хворих 1,1 ( 1,8 років, а тривалість захворювання 1,8 ( 0,4 років.
ІІ група – хворі знаходились на долеводопному етапі, у комплексній
терапії яких застосовувались холіноблокатори, адамантами та селективні
інгібітори МАО – Б, середній вік дорівнював 63,3 ( 1,6 років, тривалість
3,5 ( 0,4 лет. ІІІ група – хворі, які приймали препарати, які вміщували
леводопу в середній добової дозі 470 мг\доб, з середнім віком 59,9 ( 1,3
років та тривалістю захворювання 5,6 ( 0,4 років.

Перебіг клінічної симптоматики під впливом курсового застосування
магнітолазерної терапії у хворих на ХП був позитивний по сумарному балу,
так і за окремим розділами UPDRS. Так сумарний бал в перший групі
дорівнював 36,9 ± 3,8, а після курсу МЛТ зменшився до 31,9 ± 3,5
(p>TH?/eTHTHTHOTHTHTHTHTHAE1/2±TH¦››

&

&

lxnoooeeUe????AeAeAe?·??±Y

&

?????\???

a$

j J

j J

j J

j J

Z!:c3/4FeY6§???«3/4®x°J·uuuuuuuuuunnneYYYYNNNYee

„¬ ^„¬

оду Р300 набув достовірного зменшення (р Перелік скорочень: ЦНС – центральна нервова система ХП – хвороба Паркинсона МЛТ – магнітолазерна терапія МАО – В – моноаміноксідаза В ЕЕГ – електроенцефалографія ЕМГ – електромиографія UPDRS – Unified Parkinson's Disease Rating Scale УНХ – умовна негативна хвиля Р 300 – когнитивний потенціал Р300 А – амплитуда ЛП – латентний період ДА – дофамін ДОФА – 3,4 – дігідроксіфенілаланін НА – норадреналін А – адреналін ТМС – транскраніальна магнітна стимуляція PAGE 1

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020