.

Пренатальний моніторинг при затримці розвитку плода (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
103 3606
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ДАНИЛА ГАЛИЦЬКОГО

УДК 618.33-007-07

Медвєдєва Ольга Сергіївна

Пренатальний моніторинг при затримці розвитку плода

14.01.01 – акушерство та гінекологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Львів – 2005

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі акушерства та гінекології №2 Львівського
національного медичного університету ім. Данила Галицького МОЗ України

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор,

член-кореспондент АМН України

Маркін Леонід Борисович,

Львівський національний медичний університет

ім. Данила Галицького МОЗ України,

завідувач кафедри акушерства та гінекології №2

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор

Маляр Василь Андрійович,

Ужгородський національний університет МОіН України,

завідувач кафедри акушерства та гінекології

медичного факультету

доктор медичних наук, професор

Франчук Анатолій Юхимович,

Тернопільський державний медичний університет

ім. І.Я. Горбачевського МОЗ України,

професор кафедри акушерства та гінекології

факультету післядипломної освіти

Провідна установа: Національний медичний університет

ім. О.О. Богомольця МОЗ України,

кафедра акушерства та гінекології №1, м. Київ

Захист дисертації відбудеться 16 квітня 2005 р. о 12.00 год. на
засіданні спеціалізованої вченої ради К 35.600.04 при Львівському
національному медичному університеті ім. Данила Галицького (79010, м.
Львів, вул. Пекарська, 69)

Із дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Львівського національного
медичного університету ім. Данила Галицького (79000, м. Львів, вул.
Січових Стрільців, 6)

Автореферат розіслано 10 березня 2005 року

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат медичних наук А.І. Попович

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Частота ускладнення вагітності затримкою розвитку
плода (ЗРП) варіює від 4,6 до 31,2% (М.В. Медведев, Е.В. Юдина, 1998;
S. Moodley, 1997). Порушення розвитку плода є однією з найбільш частих
причин зниження адаптації новонародженого у неонатальному періоді,
високої захворюваності, розладів нервово-психічного розвитку дитини.
Перинатальна смертність при ЗРП сягає 80-100‰ (В.В. Чуб и соавт., 2003;
O. Behrens et al., 1996).

Найчастіше спостерігається асиметричний (дисгармонійний) тип ЗРП, який
розвивається у другій половині вагітності і характеризується
відставанням розмірів внутрішніх органів черевної порожнини плода. Разом
з тим, не дивлячись на широке застосування в практичній охороні здоров’я
досягнень різних галузей науки та техніки, і досі виникають утруднення
при визначенні особливостей розвитку плода. Тривають дискусії про
діагностичну та прогностичну цінність різних параметрів біофізичного
профілю функціональної системи материнський організм-плацента-плід при
ЗРП. Нерідко причиною несприятливого перинатального наслідку є похибки у
визначенні терміну і виборі методу розродження при ЗРП, або
необгрунтована активізація акушерської тактики при фізіологічному
відставанні фетометричних параметрів (В.М. Запорожан та співавт., 1998;
О.В. Грищенко и соавт., 2000; Ю.С. Паращук и соавт., 2001; S.
Gudmundsson et al., 1996).

Викладене зумовлює необхідність виявлення найбільш діагностично вагомих
показників розвитку і стану плода, подальшої розробки технології
допомоги при ЗРП.

Про актуальність вивчення вказаних питань зазначається у резолюції
XI з’їзду акушерів-гінекологів України (Київ, 2001), концепції
безпечного материнства на 2002-2005 роки (наказ МОЗ та АМН України від
15.11.2002 №412/96).

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація
виконана згідно з планом науково-дослідних робіт кафедри акушерства та
гінекології №2 Львівського національного медичного університету імені
Данила Галицького і є фрагментом теми „Оцінка стану плода при
ускладненнях вагітності та пологів” (№ державної реєстрації
0102U007223).

Мета і задачі дослідження. Мета даного дослідження – на основі розробки,
апробації та втілення у практику пологодопоміжних установ низки
діагностичних заходів, вдосконалення пренатального моніторингу
забезпечити зниження перинатальної смертності при ЗРП.

При виконанні досліджень були поставлені наступні завдання:

Визначити роль розширеної фетометрії плода при асиметричній ЗРП.

Виділити основні біофізичні параметри, що характеризують стан гомеостазу
функціональної системи материнський організм-плацента-плід при ЗРП.

Визначити діагностичну цінність ехографічного визначення ступеня
зрілості легенів плода при ЗРП.

Розробити технологію пренатального біофізичного моніторингу
фетоплацентарної системи при ЗРП.

Визначити роль пренатального моніторингу у веденні вагітності при
фізіологічному нерівномірному розвитку плода.

Дати оцінку ефективності запропонованим діагностичним заходам, розробити
практичні рекомендації для проведення моніторного контролю при ЗРП,
впровадити їх у практику пологодопоміжних установ.

Об’єкт дослідження: фетоплацентарна недостатність, ЗРП.

Предмет дослідження: біофізичний профіль функціональної системи
материнський організм-плацента-плід при ЗРП.

Методи дослідження: клінічні, електрофізіологічні, ультрасонографічні,
доплерометричні, математичні, статистичні.

Наукова новизна отриманих результатів. Суттєвою науковою новизною
відрізняються отримані дані про стан гомеостазу функціональної системи
материнський організм-плацента-плід при асиметричній ЗРП.

Отримано нові відомості про прогностичну значущість окремих параметрів
КТГ (тип варіабельності ЧСС плода) і показників біофізичної активності
плода (індекс ГР і ДР плода) при ЗРП. Показана роль доплерографічного
дослідження кровоплину в маткових артеріях, судинах плацентарного ложа
та артерії пуповини в оцінці стану плода з дисгармонійною формою
затримки розвитку. Отримані нові дані про особливості ехоструктури
плаценти і легенів плода при ускладненні вагітності ЗРП.

Визначена діагностична цінність розширеної ультразвукової фетометрії при
невідповідності розмірів живота плода терміну вагітності. Значний
науковий інтерес представляють отримані дані про перебіг вагітності при
нерівномірному розвитку плода, фізіологічному відставанні фетометричних
параметрів.

На основі отриманих результатів запропонована оригінальна наукова
концепція технології допомоги при ЗРП.

Практичне значення отриманих результатів. Визначено роль розширеної
ультразвукової фетометрії в діагностиці дисгармонійної форми ЗРП.
Показана ефективність визначення ступеня зрілості легень плода із
затримкою розвитку шляхом ультразвукової оцінки їх відбивальної
здатності.

Виділені найбільш інформативні показники КТГ, рухової активності плода і
матково-плацентарно-плодового кровообігу при ЗРП. Розроблена бальна
оцінка основних параметрів біофізичного профілю функціональної системи
материнський організм-плацента-плід при асиметричній формі ЗРП.
Запропоновані діагностично-терапевтичні заходи при нерівномірному
розвитку плода, фізіологічному відставанні фетометричних параметрів.

Розроблені основні принципи проведення пренатального біофізичного
моніторингу при ЗРП. Апробована і впроваджена в практику охорони
здоров’я технологія допомоги при ЗРП, що забезпечує зниження
перинатальних втрат в 4 рази.

Основні положення роботи впроваджені у практику пологодопоміжних установ
м. Львова та Львівської області України, використовуються при проведенні
передатестаційних циклів і циклів тематичного удосконалення лікарів
акушерів-гінекологів на факультеті післядипломної освіти Львівського
національного медичного університету імені Данила Галицького.

Особистий внесок здобувача. Здобувач особисто провела дослідження
біопараметрів функціональної системи материнський організм-плацента-плід
у 125 вагітних жінок. При цьому безпосередньо автором використані
сучасні клінічні, електрофізіологічні, ультрасонографічні,
доплерометричні і математичні методи дослідження. Дисертант самостійно
здійснила аналіз отриманих результатів, сформулювала основні положення і
висновки. У результаті, здобувачем особисто виділені найбільш
інформативні показники КТГ, рухової активності плода,
матково-плацентарно-плодового кровообігу, запропонована бальна оцінка
основних параметрів біофізичного профілю фетоплацентарної системи,
зроблена, апробована і впроваджена у прикладну медицину технологія
проведення пренатального моніторингу при ЗРП.

Усі розділи дисертації, а також друковані праці, написані здобувачем
особисто (співавтору публікацій, як керівнику роботи, належить ідея
дослідження).

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи
оприлюднено на науково-практичній конференції Львівського відділення
Асоціації акушерів-гінекологів України „Актуальні питання акушерства та
гінекології” (Львів, 2000), XI з’їзді акушерів-гінекологів України
(Київ, 2001), Всеукраїнській науково-практичній конференції „Актуальні
питання перинатології” (Чернівці, 2001), VI Міжнародному медичному
конгресі студентів і молодих вчених (Тернопіль, 2002),
науково-практичній конференції Львівського відділення Асоціації
акушерів-гінекологів України „Науково-практичні читання з акушерства та
гінекології” (Львів, 2003), Міжнародній науково-практичній конференції
„Актуальні питання сучасного акушерства” (Тернопіль, 2004).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 6 наукових праць
(з них 3 – у фахових виданнях, затверджених ВАК України).

Обсяг та структура дисертації. Дисертаційна робота викладена на
174 сторінках та складається зі вступу, огляду літератури, розділу
матеріли та методи дослідження, двох розділів власних досліджень,
аналізу й узагальнення результатів досліджень, висновків, практичних
рекомендацій та списку використаної літератури (280 джерел). Робота
ілюстрована 15 таблицями та 37 малюнками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Об’єкт, методи та методологія досліджень. Основну групу спостереження
склали 50 жінок, у яких при 33-34-тижневому терміні вагітності були
виявлені ознаки ЗРП. Динамічне ехографічне спостереження проводили за
допомогою камери „Toshiba” моделі SAL-38 АS. Мінімальний обов’язковий
об’єм фетометрії включав визначення біпарієтального розміру голівки
(БПР), довжини стегнової кістки (ДС) і середнього діаметра живота (ДЖ).
Вимірювання БПР здійснювали від зовнішньої поверхні верхнього контуру до
внутрішньої поверхні нижнього контуру тім’яних кісток перпендикулярно
М-ехо. За ДС плода приймали максимальний повздовжній розмір
кальцифікованого діафізу стегнової кістки. ДЖ являє собою середнє
арифметичне з передньо-заднього та поперечного діаметрів живота.
Вимірювання проводили від зовнішніх контурів поперечного перерізу тулуба
плода.

Об’єм розширеної фетометрії включав визначення окружності голівки (ОГ) і
окружності живота (ОЖ) плода. Обчислювали також відношення ОГ до ОЖ і ДС
до ОЖ. При визначенні ОГ і ОЖ плода використовували формули розрахунку,
запропоновані В.Н.Демидовым и соавт. (1990): для ОГ – (БПР + ЛПР) х
1,57, – де ЛПР – лобно-потиличний розмір голівки, а для ОЖ – (ПЗРЖ +
ПРЖ) х 1,57, – де ПЗРЖ і ПРЖ – передньо-задній і поперечний розміри
живота плода.

При ультразвуковій плацентографії визначали локалізацію та товщину
дитячого місця. Про стадію зрілості плаценти судили по критеріях,
запропонованих P. Grannum et al. (1979), а також за методикою
М.Б. Охапкина и соавт. (1989) визначали стадію зрілості легень, шляхом
порівняння відбивальної здатності легень з відбивальною здатністю
печінки плода при однакових характеристиках ультразвукового променя.
Оцінювали комірчастість плацентарної тканини, кількість, площу та
ступінь вираженості центрів котиледонів – ділянок розрідження
ворсинчастого дерева внаслідок току крові зі спіральних артерій. Окрім
цього, реєстрували патологічні зміни дитячого місця (макроінфаркти,
підвищене відкладання фібрину в міжворсинчастому просторі, кісти
плаценти та ін.). За даними ехографічної картини свідчили про кількість
навколоплідних вод, визначали величину найбільшого вертикального розміру
вільної ділянки амніотичної рідини. Для стандартизації оцінки об’єму
навколоплідних вод за методикою J. Phelan et al. (1987) обчислювали
індекс амніотичної рідини. При цьому порожнину матки поділяли на чотири
квадранти (біла лінія живота розділяє матку на праву та ліву половини,
лінія на рівні пупка – на верхню та нижню частини). У подальшому
визначали вертикальний розмір найбільшої кишені амніотичної рідини у
кожному квадранті. Сума чотирьох значень являє собою індекс амніотичної
рідини.

Стан сечовидільної функції нирок плода оцінювали шляхом ехографічного
визначення кількості одногодинної екскреції сечі (А.А. Полянин, 1983).
Останнє визначали по різниці між об’ємом сечового міхура під час першого
обстеження і повторного його вимірювання через 1 годину.

Протягом 30-хвилинного ультразвукового обстеження визначали кількість
генералізованих (ГР) і тривалість епізодів постійних (що повторювалися
не рідше, ніж через 6 с) дихальних (ДР) рухів плода. З метою
об’єктивізації дослідження рухової активності плода використовували
відносні показники: індекс ГР, який визначався як процентне
співвідношення загальної тривалості ГР і часу дослідження, і індекс ДР –
процентне співвідношення тривалості постійних ДР плода і часу
дослідження (Л.Б. Маркін і співавт., 1993).

Реєстрацію кардіотахограми (КТГ) плода проводили монітором типу 8030А
фірми „Hewlett-Packard”. Вагітним надавали напівфовлерівського
положення. Запис КТГ здійснювали 20 хв на стрічці, що рухалася зі
швидкістю 1см/хв. При аналізі КТГ враховували наступні показники:
базальну частоту серцевих скорочень (БЧСС), амплітуду і частоту
осциляцій, частоту виявлення і тривалість ділянок монотонності ритму,
кількість, амплітуду і тривалість акцелерацій і децелерацій ЧСС плода.
При інтерпретації отриманих даних враховували рекомендації
А.В. Логвиненко и соавт. (1989), М.В. Медведева, Е.В. Юдиной (1998).

Дослідження матково-плодово-плацентарного кровоплину проводили на
ультразвуковому діагностичному приладі „SonoAce 9900”. При цьому
використовували кольорове доплерівське картування і імпульсну
доплерометрію маткових та спіральних артерій, а також артерії пуповини.
Оцінку кривих швидкостей кровоплину проводили шляхом визначення
систоло-діастолічного співвідношення (С/Д), пульсаторного індексу (ПІ) і
індексу резистентності (ІР). С/Д являє собою відношення максимальної
систолічної та кінцевої діастолічної швидкості кровообігу (С/Д = А/Д),
ПІ виражається відношенням різниці між максимальною систолічною і
кінцевою діастолічною швидкостями до середньої швидкості кровообігу (ПІ
= (А-Д)/М), ІР визначається відношенням різниці між максимальною
систолічною і кінцевою діастолічною швидкістю до максимальної
систолічної швидкості кровообігу (ІР = (А-Д)/А), де А – максимальна
систолічна швидкість кровообігу, Д – кінцева діастолічна швидкість
кровообігу, М – середня швидкість кровообігу. При аналізі результатів
доплерографії враховували рекомендації Л.Б. Маркіна і співавт. (1993),
Л.И. Титченко и соавт. (2000), R. Thompson et al. (1988).

В інтранатальному періоді проводили одночасну реєстрацію скоротливої
діяльності матки за допомогою зовнішнього тензометричного датчика та
прямої ЕКГ плода шляхом застосування спірального електроду. При вивченні
гістерограми здійснювали якісний аналіз маткових циклів, визначали
частоту, амплітуду та тривалість скорочень матки, тривалість інтервалів
між переймами, величину відношення часу скорочення до часу розслаблення.
Комплексну оцінку КТГ проводили за шкалою H.-В. Krebs et al.(1979).

При аналізі перебігу пологів враховували їх тривалість, наявність
ускладнень, характер і кількість оперативних втручань, величину
крововтрати тощо. Стан новонароджених оцінювали за шкалою Апгар, сумісно
з неонатологом визначали ступінь вродженої гіпотрофії, судили про
особливості перебігу раннього неонатального періоду.

Аналогічні дослідження провели у 25 жінок з неускладненою 33-34-тижневою
вагітністю.

Контрольну групу спостереження склали 50 вагітних із ЗРП, в основу
ведення яких було покладене визначення біофізичного профілю плода за
критеріями, запропонованими A. Vintzileos et al. (1983).

Статистичну обробку результатів досліджень здійснили з використанням
сучасних методів варіаційної статистики за допомогою стандартних програм
статистичного аналізу Microsoft Excel 5.0.

Результати досліджень та їх обговорення. Дослідження, проведені в
контрольній групі спостереження, показали, що ведення вагітності при
відставанні фетометричних параметрів з проведенням обов’язкового
мінімального визначення розмірів плода та оцінки його біофізичного
профілю за методикою A. Vintzileos et al. (1983) не забезпечує достатньо
об’єктивного уявлення про стан і розвиток плода. Останнє призводить як
до несвоєчасної діагностики загрозливого стану плода, так і до
необґрунтованої медикаментозної інтервенції у фетоплацентарну систему,
активізації акушерської тактики. У результаті, основними причинами
перинатальної смертності, що сягає 80‰, є гіпоксичне ураження плода і
респіраторний дистрес новонароджених.

Викладене обумовлює доцільність здійсненого у даній роботі пошуку шляхів
удосконалення технології допомоги при ЗРП.

Основну групу спостереження склали 50 жінок із 33-34-тижневою
вагітністю, що ускладнилася відставанням росту живота плода. При
дослідженні вікових показників вагітних встановлено, що 6% з них були у
віці до 18 років, 72% – у віці від 18 до 29 років, 20% – у віці від 29
до 40 років і 2% – 40 і більше років.

Вік батька до 18 років мав місце у 4%, понад 40 років – у 8% випадків.
Шлюб не був зареєстрованим у 10% жінок. Низький соціальний рівень
відмічений у 26%, нераціональне харчування – у 32% спостережень.
Зловживали тютюнопалінням 14%, алкоголем – 2% вагітних. Професійні
шкідливості мали місце у 24% жінок. Зріст 150 см і менше відмічений у
12%, астенічна конституція – у 14% спостережень.

Більшість жінок (62%) мали намір родити вперше. Порушення менструального
циклу відмічені у 40% випадків. Анамнез 16% жінок був обтяжений
самовільним викиднем, 4% – завмерлою вагітністю, 12% – передчасними
пологами, 10% – народженням дитини з малою масою тіла, 4% –
мертвонародженням, 4% – смертністю в ранньому неонатальному періоді, 16%
– непліддям, 32% – запальним процесом внутрішніх статевих органів. Аборт
перед першими (даними) пологами мав місце у 20% вагітних. Короткий
інтергенетичний інтервал (менше 2 років) відмічений у 12% спостережень.
Гіпоплазію матки встановлено у 8%, вади розвитку матки – у 2% жінок.
Операцію на матці перенесли 4%, на маткових трубах – 6%, на яєчниках –
8% жінок. Під час даної вагітності „банальні” гострі респіраторні
захворювання мали місце у 24%, грип – у 12% жінок. У 38% вагітних
діагностовано залізодефіцитну анемію, у 34% – серцево-судинні
захворювання, у 16% – захворювання нирок і у 14% – ендокринопатії. Дана
вагітність ускладнилася вираженим раннім токсикозом у 30%, пізнім
гестозом – у 24%, загрозою невиношування – у 30%, ізосерологічною
несумісністю крові матері і плода – у 4% випадків.

При скринінговому ультразвуковому дослідженні вимірювали біпарієтальний
розмір голівки, середній діаметр живота і довжину стегнової кістки
плода. У випадку виявлення невідповідності розмірів живота плода терміну
вагітності проводили розширену фетометрію.

Для пізньої ЗРП характерним є переважне відставання розмірів внутрішніх
органів черевної порожнини плода, особливо печінки, у зв’язку з чим
відмічається невідповідність розмірів живота плода терміну вагітності.
При цьому чисельні значення розмірів голівки та довжини стегнової кістки
тривалий час залишаються у межах нормативних значень. Тому при
асиметричній формі ЗРП відмічається достовірне підвищення відношення
окружності голівки (ОГ) до окружності живота (ОЖ) та довжини стегнової
кістки (ДС) до ОЖ. Проведені дослідження показали, що в основній групі
спостереження величина ОГ/ОЖ складала 1,28, а ДС/ОЖ – 0,27, що значно
перевищували такі при нормальному розвитку плода (р0,05). Криві швидкостей кровоплину характеризувалися низькою
пульсацією і високим діастолічним компонентом. Комплексна оцінка
основних параметрів біофізичного профілю функціональної системи
материнський організм-плацента-плід дорівнювала 8,4±0,3 бали.

При наявності доношеної вагітності в усіх випадках було проведене
програмоване розродження. Допологова підготовка включала застосування
естрогенів, препаратів кальцію, розчинів глюкози, вітамінів,
кокарбоксилази, АТФ. Проводили стимуляцію ендогенного синтезу
простагландинів шляхом введення есенціале. В окремих випадках для
прискорення дозрівання шийки матки застосовували препідил гель. При
цьому в цервікальний канал вводили 3 г гелю, що містить 0,5 мг
дінопростону.

Проведення вказаних заходів дозволило забезпечити в усіх випадках
достатню готовність материнського організму до пологів. У день
призначеного родозбудження вранці вагітним призначали усередину рицинову
олію (40-50 мл) і через 2 години робили очисну клізму. Через годину
після дії кишківника здійснювали вагінальне дослідження з метою
проведення амніотомії. Перед вскриттям плідного міхура проводили
ретельне пальцеве відшарування нижнього полюсу плідного міхура від
стінки матки, що прилягала до нього, у ділянці нижнього її сегменту.
Така процедура помітно підвищує збудливість та скоротливу спроможність
матки внаслідок здійснення, так званого, матково-гіпофізарного рефлексу
Фергюсона (рефлекторне збільшення продукції окситоцину задньою долею
гіпофізу при механічному подразненні нейрорецепторів, що закладені в
нижньому відділі матки), а також через послаблення блокуючої дії
плацентарного прогестерону на м’яз матки.

Індукцію пологової діяльності проводили за допомогою ПГF2б (ензапросту).
Довенне введення препарату (5 мг у 500 мл ізотонічного розчину натрію
хлориду) проводили зі швидкістю 15-20 крапель за хвилину протягом
30 хвилин, надалі швидкість введення залишали попередньою або
збільшували залежно від отриманого ефекту.

У процесі родозбудження проводили одночасну реєстрацію скоротливої
діяльності матки за допомогою зовнішнього тензометричного датчика та
прямої ЕКГ плода шляхом застосування спірального електроду. Здійснювали
комплекс лікувальних заходів з метою покращення газообміну, макро- та
мікроциркуляції, підвищення стійкості життєвоважливих центрів плода до
гіпоксії.

Особливу увагу приділяли знечуленню пологів. З цією метою застосовували
закис азоту. Відсутність кумулятивного ефекту, негативної дії на
роділлю, плід, скоротливу діяльність матки, легка керованість роблять
цей анестетик методом вибору при знечуленні пологів. За нашими даними,
оптимальне співвідношення закису азоту з киснем -1:1. Анальгезія в
пологах закисом азоту сприяє розкриттю шийки матки, зменшує тривалість
першого періоду пологів.

Проведені дослідження показали, що при введенні ензапросту через
20-30 хв виникали нерегулярні, низькоамплітудні скорочення матки.
Регулярна пологова діяльність розвивалася, звичайно, протягом
1,5-2 годин. Спостерігалися ритмічні координовані перейми помірної
інтенсивності. Амплітуда скорочень матки складала 12,4±0,8 ум.од.,
частота 3,6±0,4 за 10 хв, тривалість – 66,5±2,3 с, інтервал між
переймами – 108,5±4,7 с, відношення часу скорочення до часу розслаблення
– 0,61.

Для регуляції скоротливої діяльності матки з успіхом були застосовані
препарати анальгезуючої та спазмолітичної дії (промедол, папаверин,
баралгін, апрофен).

Оцінка КТГ за шкалою H.-В. Krebs et al. (1979) складала, у середньому,
7,7±0,4 бали. Спостерігався ундулюючий тип варіабельності ЧСС плода
(амплітуда осциляцій – 6,5±0,4 уд/хв, частота – 5,6±0,3 уд/хв).
Реєструвалися децелерації амплітудою 25,8±1,2 уд/хв, тривалістю 58,7±4,6
с), що корелювали зі змінами діаграми активності матки.

Для профілактики пологового травматизму матері та плода застосовували
новокаїнову пудендально-паравагінальну анестезію. Голку довжиною 10 см
вводили в ділянки, розміщені посередині між здухвинним горбом та краєм
зовнішнього сфінктера прямої кишки. Вводили по 30 мл 1,5% розчину
новокаїну з кожного боку.

Тривалість програмованих пологів склала, у середньому 9,8±1,3 год.
Величина крововтрати в усіх випадках не перевищувала фізіологічну норму
(248,3±22,6 мл). Середня оцінка стану новонароджених за шкалою Апгар
склала 7,4±0,5 бали. У 60% випадків діти народилися без ознак
пренатальної гіпотрофії. У решти новонароджених дефіцит маси тіла
перевищував 10%, масово-зростовий коефіцієнт був менше 60. Легка
пренатальна гіпотрофія мала місце у 26%, середньоважка – у 14% випадків.
Середня маса тіла дітей складала 2522,5±18,7 г.

У перші години життя у цих дітей спостерігались загальна слабість,
розлади сну, явно зниженими були рефлекси Робінсона, Бабкіна, Моро,
Бабінського. У ранньому неонатальному періоді відмічалася втрата маси
тіла і сповільнене її відновлення. Нерідко у новонароджених із
пренатальною гіпотрофією мала місце тривала жовтяниця, зумовлена
морфологічною незрілістю печінки, зниженням її кон’югаційної функції.

Підводячи підсумок викладеному, слід зазначити, що важливу роль в оцінці
розвитку плода відіграє розширена фетометрія. При асиметричній формі ЗРП
відмічається достовірне підвищення відношень окружності голівки до
окружності живота і довжини стегнової кістки до окружності живота плода.

Поява маловоддя при ЗРП обумовлена, у першу чергу, зниженням екскреції
фетальної сечі внаслідок порушення функції нирок плода. З метою
стандартизації оцінки об’єму навколоплідних вод показано обчислення
індексу амніотичної рідини за методикою J. Phelan et al. (1987).

Рідкісні можливості для неінвазивного прямого дослідження гемодинамічних
процесів у функціональній системі материнський організм-плацента-плід
надає доплерографія. Доплерографічне дослідження кровоплину в маткових
артеріях, судинах плацентарного ложа та артерії пуповини при
дисгармонійній ЗРП виявляє достовірне зростання показників судинного
опору. При цьому має місце позитивна та достовірна кореляція між
результатами оцінки інтенсивності материнського кровоплину за
ехоструктурою плацентарної тканини та даними доплерографічного вивчення
матково-плацентарного кровообігу.

Чутливим індикатором стану плода є його рухова активність. Результати
дослідження рухової активності плода при ЗРП є більш об’єктивними, якщо
використати відносні показники: індекс ГР та індекс ДР плода.

Основним показником КТГ, що достовірно реагує на зміни умов
життєдіяльності плода з пренатальною гіпотрофією, є амплітуда миттєвих
змін ЧСС.

При діагностиці асиметричної форми ЗРП треба враховувати можливість
стрибкоподібного росту плода. У цих випадках відсутність ознак
внутрішньоутробного страждання плода відіграє важливу роль у
диференційній діагностиці між асиметричною формою ЗРП і фізіологічним
відставанням розмірів живота плода при нерівномірному рості плода. У цих
випадках слід обмежитися проведенням динамічної розширеної фетометрії,
утриматися від медикаментозної інтервенції у фетоплацентарну систему,
необґрунтованої активізації акушерської тактики.

Отже, найбільш об’єктивне уявлення про умови життєдіяльності плода при
асиметричній формі ЗРП можна отримати шляхом визначення біофізичного
профілю функціональної системи материнський організм-плацента-плід на
основі оцінки варіабельності ЧСС, визначення індексу ГР, ДР плода,
амніотичної рідини, показників судинного опору в маткових артеріях,
судинах плацентарного ложа і артерії пуповини. Здійснення пренатального
моніторингу при ЗРП дозволяє контролювати стан плода, прогнозувати
розвиток вагітності, обрати оптимальну акушерську тактику, забезпечити
зниження перинатальних втрат.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової
задачі, що виявляється у вдосконаленні технології допомоги при ЗРП
шляхом виявлення найбільш діагностично вагомих показників розвитку і
стану плода, розробки основних принципів проведення пренатального
моніторингу з метою зниження перинатальних втрат.

Однією з причин високих показників перинатальної смертності (80‰) при
ЗРП є похибки у проведенні оцінки стану і розвитку плода, несвоєчасна
діагностика прогресування фетального дистресу, або необгрунтована
активізація акушерської тактики при фізіологічному відставанні
фетометричних параметрів.

Суттєво підвищує ефективність ультразвукової оцінки розвитку плода
проведення розширеної фетометрії з обчисленням окружності голівки і
живота плода, а також фетометричних індексів. При асиметричній формі ЗРП
відмічається достовірне підвищення відношень окружності голівки до
окружності живота і довжини стегнової кістки до окружності живота.

Основним показником КТГ, що достовірно реагує на зміну умов
життєдіяльності плода з відставанням у розвитку, є тип варіабельності
його ЧСС. Чутливим індикатором стану плода при ускладненні вагітності
ЗРП є також його рухова активність та об’єм навколоплідних вод. При
важкій формі ЗРП відмічається різке зниження амплітуди миттєвих
осциляцій ЧСС, кількості ГР і ДР плода, об’єму навколоплідних вод.
Суттєво підвищує достовірність результатів дослідження рухової
активності плода і оцінки об’єму навколоплідних вод застосування
відносних показників: індексу ГР, ДР плода та амніотичної рідини.

Достовірне збільшення показників судинного опору при асиметричній формі
ЗРП виявляє доплерографічне дослідження кровоплину в маткових артеріях,
судинах плацентарного ложа та артерії пуповини.

При ЗРП не виявляється достовірної позитивної кореляції між ехографічною
стадією зрілості плацентарної тканини та ступенем зрілості легень плода.

Перинатальний наслідок при асиметричній формі ЗРП залежить не стільки
від ступеня відставання фетометричних даних від терміну вагітності,
скільки від компенсаторних можливостей організму плода і особливостей
матково-плацентарно-плодового кровообігу.

Найбільш об’єктивне уявлення про стан функціональної системи
материнський організм-плацента-плід при дисгармонійній формі ЗРП можна
отримати на основі оцінки варіабельності ЧСС, визначення індексу ГР, ДР
плода і амніотичної рідини, а також показників судинного опору в
маткових артеріях, судинах плацентарного ложа та артерії пуповини.

Фізіологічне відставання фетометричних параметрів спостерігається при
нерівномірному розвитку плода. У цих випадках пренатальний моніторинг не
виявляє порушень функціонального стану плода, виправданим є
консервативно-вичікувальне ведення вагітності.

Здійснення моніторингу основних параметрів біофізичного профілю
фетоплацентарної системи при ЗРП дозволяє отримати об’єктивну інформацію
про умови життєдіяльності плода, вжити адекватні терапевтичні заходи,
обрати оптимальний час та тактику розродження, забезпечити зниження
перинатальної смертності в 4 рази.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Мінімальний обов’язковий об’єм ультразвукової фетометрії включає
визначення біпарієтального розміру голівки, довжини стегнової кістки і
середнього діаметру живота плода. При невідповідності розмірів живота
плода терміну вагітності необхідне проведення розширеної фетометрії з
обчисленням окружності голівки і живота, а також фетометричних індексів.

При веденні вагітних із асиметричною формою ЗРП слід здійснювати
динамічне дослідження наступних параметрів біофізичного профілю
функціональної системи материнський організм-плацента-плід:
варіабельності ЧСС, індексів ГР, ДР плода та амніотичної рідини, а також
індексів судинного опору в маткових артеріях, судинах плацентарного ложа
і артерії пуповини.

У випадку прогресування фетального дистресу при ЗРП показане дострокове
розродження з урахуванням компенсаторних можливостей організму плода та
біологічної готовності вагітної до пологів. Пренатальна ультразвукова
оцінка ступеня зрілості легень у цих випадках має базуватися на
порівнянні їх відбивальної здатності з такою печінки плода за методикою
М.Б. Охапкина и соавт. (1989).

Відставання фетометричних параметрів при наявності задовільного стану
плода передбачає консервативно-вичікувальне ведення вагітності з
проведенням пренатального моніторингу.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Маркін Л.Б., Медвєдєва О.С. Технологія допомоги при затримці розвитку
плода // Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 2004. – №1. – С.
116-120.

Маркін Л.Б., Медвєдєва О.С. Програмовані пологи при затримці розвитку
плода // Буковинський медичний вісник. – 2001. – Т.5, №2-3 – С. 122-123.

Маркін Л.Б., Медвєдєва О.С. Особливості кровотоку в судинах
плацентарного ложа при затримці розвитку плода // Вісник наукових
досліджень. – 2003. – №3. – С. 141-143.

Маркін Л.Б., Медвєдєва О.С. Чинники ризику затримки внутрішньоутробного
розвитку плода // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів
України. – Київ. – 2001. – С. 409-412.

Медвєдєва О.С. Реактивність та резервні можливості плода при затримці
його внутрішньоутробного розвитку // Тези доповідей 62-ої
Загальноуніверситетської наукової конференції. – Львів. – 2001. –
С.122-123.

Медвєдєва О.С. Ультразвукова плацентографія при затримці розвитку плода
// Матеріали VI Міжнародного медичного конгресу студентів і молодих
вчених. – Тернопіль. – 2002. – С. 112.

АНОТАЦІЯ

Медвєдєва О.С. Пренатальний моніторинг при затримці розвитку плода. –
Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за
фахом 14.01.01. – акушерство та гінекологія. Львівський національний
медичний університет ім. Данила Галицького МОЗ України, 2005 рік.

Мета даного дослідження полягала у вдосконаленні технології
пологодопомоги при ЗРП шляхом виявлення найбільш діагностично вагомих
показників розвитку і стану плода, розробки основних принципів
проведення пренатального моніторингу.

Однією з причин високих показників перинатальної смертності при ЗРП є
похибки у проведенні оцінки стану і розвитку плода, несвоєчасна
діагностика прогресування фетального дистресу, або необгрунтована
активізація акушерської тактики при фізіологічному відставанні
фетометричних параметрів.

Проведені дослідження показали, що суттєво підвищує ефективність
ультразвукової оцінки розвитку плода проведення розширеної фетометрії з
обчисленням окружності голівки і живота плода, а також фетометричних
індексів. Основним показником КТГ, що достовірно реагує на зміну умов
життєдіяльності плода з відставанням у розвитку, є тип варіабельності
його ЧСС. Чутливим індикатором стану плода при ускладненні вагітності
ЗРП є також його рухова активність та об’єм навколоплідних вод.

Суттєве діагностичне і прогностичне значення при ЗРП мають результати
доплерометричного дослідження кровоплину в маткових артеріях, судинах
плацентарного ложа та артерії пуповини. Перинатальний наслідок при
асиметричній формі ЗРП залежить не стільки від ступеня відставання
фетометричних даних від терміну вагітності, скільки від компенсаторних
можливостей організму плода і особливостей матково-плодово-плацентарного
кровообігу. Фізіологічне відставання фетометричних параметрів
спостерігається при нерівномірному розвитку плода. У цих випадках
пренатальний моніторинг не виявляє порушень функціонального стану плода,
виправданим є консервативно-вичікувальне ведення вагітності.

На основі отриманих результатів розроблена і впроваджена у практику
пологодопоміжних установ технологія пренатального моніторингу при ЗРП,
що дозволяє отримати об’єктивну інформацію про розвиток і стан плода,
вжити адекватні терапевтичні заходи, обрати оптимальний час та тактику
розродження, забезпечити зниження перинатальної смертності в 4 рази.

Ключові слова: затримка розвитку плода, пренатальний моніторинг.

АННОТАЦИЯ

Медведева О.С. Пренатальный мониторинг при задержке развития плода. –
Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук по
специальности 14.01.01 – акушерство и гинекология. Львовский
национальный медицинский университет им. Данила Галицкого МЗ Украины,
2005 год.

Цель данного исследования состояла в усовершенствовании технологии
родовспоможения при ЗРП путём определения наиболее диагностически
весомых показателей развития и состояния плода, разработки основных
принципов проведения пренатального мониторинга.

Одной из причин высоких показателей пренатальной смертности при ЗРП
являются погрешности в проведении оценки состояния и развития плода,
несвоевременная диагностика прогрессирования фетального дистресса, или
необоснованная активизация акушерской тактики при физиологическом
отставании фетометрических параметров.

Проведенные исследования показали, что значительно повышает
эффективность ультразвуковой оценки развития плода осуществление
расширенной фетометрии с определением окружности головки и живота плода,
а также фетометрических индексов. При асимметричной форме ЗРП отмечается
увеличение отношений окружности головки к окружности живота и длины
бедренной кости к окружности живота. Основным показателем КТГ,
достоверно реагирующим на изменение условий жизнедеятельности плода при
задержке его развития, является тип вариабельности ЧСС. Чувствительным
индикатором состояния плода при беременности, осложнённой ЗРП, является
его двигательная активность и объём околоплодных вод. При тяжёлой форме
ЗРП отмечается достоверное снижение амплитуды мгновенных осцилляций ЧСС,
количества ГД и ДД плода, объёма околоплодных вод. Существенно повышает
достоверность результатов исследования двигательной активности плода и
оценки объёма околоплодных вод использование относительных показателей:
индекса ГД, ДД плода и амниотической жидкости.

Перинатальный исход при асимметричной форме ЗРП зависит не столько от
степени отставания фетометрических данных от срока беременности, сколько
от компенсаторных возможностей организма плода и особенностей
маточно-плацентарно-плодового кровообращения. Физиологическое отставание
фетометрических параметров наблюдается при неравномерном развитии плода.
В этих случаях пренатальный мониторинг не обнаруживает нарушений
функционального состояния плода, оправданным является
консервативно-ожидательное ведение беременности.

В результате проведенных исследований показана роль расширенной
ультразвуковой фетометрии в диагностике дисгармонической формы ЗРП.
Выделены наиболее информативные показатели КТГ, двигательной активности
плода и маточно-плацентарно-плодового кровообращения при ЗРП.
Разработана бальная оценка основных параметров биофизического профиля
функциональной системы материнский организм-плацента-плод при
асимметричной форме ЗРП. Предложены диагностическо-терапевтические
мероприятия при неравномерном развитии плода, физиологическом отставании
фетометрических параметров. На основании полученных результатов
разработана и внедрена в практику родовспомогательных учреждений
технология пренатального мониторинга при ЗРП, позволяющая получить
объективную информацию о развитии и состоянии плода, осуществить
адекватные лечебные мероприятия, избрать оптимальное время и тактику
родоразрешения, обеспечить снижение перинатальной смертности в 4 раза.

Ключевые слова: задержка развития плода, пренатальный мониторинг.

ANNOTATION

Myedvyedyeva O.S. Prenatal Monitoring in Intrauterine Growth
Restriction. – Manuscript.

Thesis for scientific degree of Candidate of medical sciences in
specialty 14.01.01 – Obstetrics and Gynecology. Lviv National Danylo
Halytskyj Medical University, 2005.

The present study aimed to improve the technique of delivery assistance
in IUGR through determination of fetal state and growth parameters with
highest diagnostic value and elaboration of the main principles of
prenatal monitoring.

Errors in evaluation of fetal state and development, late diagnosis of
fetal distress progression and unsupported switch to active obstetric
management in cases with physiological restriction of fetometry
parameters comprise one of the causes of high perinatal mortality rate
in IUGR.

Performed investigations have shown that the efficiency of ultrasound
evaluation of fetal development is considerably improved by extended
fetometry with calculation of head and abdominal circumference and
fetometry indices. The main parameter of the cardiotocogram which
responds to changes of conditions in which the fetus develops in IUGR is
the type of heart rate variability. Fetal motility and amniotic fluid
volume are other two sensitive indicators of fetal condition in
pregnancies complicated by IUGR.

Doppler evaluation of blood flow in uterine and umbilical cord arteries
and in placental bed vessels is also significant for diagnosis and
prognosis. Perinatal outcome in asymmetric IUGR depends on capacity of
the fetus for compensation and peculiarities of utero-fetoplacental
circulation more than on the gap between fetometry data and gestational
age.

Physiological retardation of fetometry parameters is observed in
irregular fetal development. In these cases prenatal monitoring reveals
no functional disorders of the fetus, and conservative expectant
obstetric management is justifiable.

Obtained results provided the basis for elaboration and introduction
into clinical practice in obstetric establishments of technology of
prenatal monitoring in IUGR which permits to obtain actual information
concerning condition of the fetus and take appropriate therapeutic
measures, determine best time and approach to the management of delivery
and decrease 4-fold perinatal mortality.

Key words: fetal growth restriction, prenatal monitoring.

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

БЧСС

БПР

ГР

ДЖ

ДР

ДС

ЗРП

ІР

КТГ

ОГ

ОЖ

ПІ

ПН

С/Д

СДР

ЧСС

– базальна частота серцевих скорочень

– біпарієтальний розмір голівки

– генералізовані рухи

– діаметр живота

– дихальні рухи

– довжина стегна

– затримка розвитку плода

– індекс резистентності

– кардіотахограма

– окружність голівки

– окружність живота

– пульсаторний індекс

– плацентарна недостатність

– систоло-діастолічне співвідношення

– синдром дихальних розладів

– частота серцевих скорочень

Підписано до друку 4.03.2005.

Обсяг 0,9 авт. арк. Формат 60х80/16.

Тираж 130 прим. Папір офсетний Зам. №52.

Надруковано видавничим центром

Львівського національного університету імені Івана Франка

79000, м. Львів, вул. Дорошенка, 41.

PAGE \* Arabic 18

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020