.

Перинатальні ураження цнс у доношених новонароджених (варіанти перебігу при клінічних ознаках гіпоксично-ішемічного ушкодження) (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
109 5631
Скачать документ

Міністерство охорони здоров’я України

Харківська державна медична академія післядипломної освіти

МАВРОПУЛО ТЕТЯНА КАРЛІВНА

УДК:616.831.1/.98-036-001.8-053.31

Перинатальні ураження цнс у доношених новонароджених (варіанти перебігу
при клінічних ознаках гіпоксично-ішемічного ушкодження)

14.01.10 – Педіатрія

А в т о р е ф е р а т

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора медичних наук

Харків-2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Дніпропетровській державній медичній академії.

Науковий консультант: доктор медичних наук, професор Тіщенко Валентина
Андріївна,

Дніпропетровська державна
медична академія МОЗ України, завідувач кафедри педіатрії інтернів та
неонатології ФПО.

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Клименко Тетяна
Михайлівна, Харківська медична
академія післядипломної освіти МОЗ України, завідувач кафедри
неонатології.

доктор медичних наук, професор
Шунько Єлизавета Євгенівна, Київська медична академія
післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика МОЗ України, завідувач кафедри
неонатології.

доктор медичних наук, професор
Кривопустов Сергій Петрович, Національний медичний університет ім.
О.О.Богомольця МОЗ України, професор кафедри педіатрії №2 з курсом
медичної генетики та неонатології.

Провідна Інститут педіатрії акушерства та
гінекології АМН

установа України, відділення неонатології.

Захист дисертації відбудеться “25” березня 2005 року о 12 годині на
засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.609.02 при Харківській
медичній академії післядипломної освіти МОЗ України (310176, м.Харків,
вул.Корчагінців, 58).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківської медичної
академії післядипломної освіти (310176, м.Харків, вул.Корчагінців, 58).

Автореферат розісланий “23” лютого 2005 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради ______________________к.м.н., доц.Савво В.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. На сьогоднішній день в усіх країнах світу проблема
перинатальної захворюваності та смертності є однією з головних медичних
проблем. В останні роки суттєво знизились показники неонатальної та
ранньої неонатальної смертності. Однак поширеність перинатальної
патології зростає. Стани, що виникли в перинатальному періоді, займають
друге місце в структурі малюкової захворюваності (17,5 %) (Моісеєнко
Р.О., 2003; Суліма О.Г., 2003). На тлі зниження показників перинатальної
та ранньої неонатальної смертності не відбувається особливих змін в
стані неврологічного здоров’я новонароджених, які перенесли гіпоксію
(Гойда Н.Г. та співавт., 2001; Барашнєв Ю.І., 2002; Мерцалова А.В.,
2002). Частота реєстрації ознак неврологічної дисфункції в неонатальному
періоді достатньо висока і досягає 65-75 % (Суліма О.Г. та співавт.,
2002; Тонкова-Ямпольська Р.В., 2002). У 55 % дітей трьохмісячного віку
виявляються перинатальні пошкодження ЦНС у вигляді функціональних
відхилень, які потребують неврологічного лікування (Тонкова-Ямпольська
Р.В., 2002). У кожної третьої дитини річного віку діагностується та чи
інша неврологічна патологія (Резніченко Ю.Г. та співавт., 2001). У 27-44
% дітей до 15 років життя діагностуються різні відхилення
нервово-психічного розвитку, котрі обумовлені перинатальною патологією.
Частота неврологічних відхилень перинатального генезу у дітей різного
віку постійно зростає, і для більшості країн характерні високі стабільні
цифри різних психоневрологічних розладів (Дегтярьов Д.Н. та співавт.,
1997; Furlong W.J., 1995).

Наслідком подібних порушень з боку центральної нервової системи може
бути не тільки високий рівень захворюваності та смертності, але й якість
подальшого життя (Гойда Н.Г. та співавт., 1999; Головченко О.В. та
співавт., 2003). Адже стан життєзабезпечуючих функцій в перинатальному
періоді є основою здоров’я людини, його адаптивних чи патологічних форм
реагування в наступному (Великанова Л.П., 2004). Перинатальні ураження
ЦНС обумовлюють численні індивідуальні особливості різних сфер
організму, що розвивається (Бочарова Є.А. та співавт., 2002; Володін
М.М. та співавт, 1999). Аналіз цих особливостей виходить далеко за рамки
однієї медичної спеціальності.

На теперішній час існують реальні труднощі єдиного підходу до
діагностики, лікування та оцінки наслідків неврологічних відхилень
перинатального походження, оцінки подальшого розвитку дитини
(Шунько Є.Є. та співавт., 2002; Буркова А.С. та співавт., 2004). Встає
питання про розробку найбільш ранніх критеріїв неінвазивної діагностики
та прогнозування перебігу патологічних процесів в ЦНС (Іллєнко Л.І. та
співавт., 2003; Барашнєв Ю.І., 2002).

Відсутність системи скринуючої діагностики різних в етіологічному та
патогенетичному плані варіантів перинатальних уражень ЦНС, неможливість
прогнозування їх подальшого перебігу обумовлюють неможливість
адекватного підбору схем реабілітаційної тактики. Адже, адекватний
підбір схем реабілітації, особливо при нетяжких ураженнях, вимагає
аналізу подальшого розвитку перинатального ушкодження мозку, причому не
тільки стосовно віддалених наслідків, а насамперед в перші місяці життя,
коли реєструється максимальна кількість клінічних проблем.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Подана
дисертаційна робота пов’язана з науковою тематикою кафедри педіатрії
інтернів та неонатології ФПО Дніпропетровської державної медичної
академії “Розробка нових медичних технологій діагностики, прогнозування
і лікування хвороб новонароджених”(державний реєстраційний номер
0199U001561, шифр IH 10.99).

Мета дослідження. Удосконалення системи діагностики, прогнозування та
реабілітації при перинатальних гіпоксично-ішемічних ураженнях ЦНС у
доношених новонароджених дітей шляхом дослідження закономірностей
динаміки клінічних, нейросонографічних, допплерографічних та
нейроімунохімічних проявів патологічного процесу в залежності від віку,
характеру і тяжкості уражень та патогенетичних напрямків лікування.

Задачі дослідження.

Вивчити клінічний перебіг перинатальних гіпоксичних ушкоджень ЦНС в
співставленні з динамікою нейросонографічних та допплерографічних
показників у доношених новонароджених дітей протягом гострого та
відновного періоду.

На підставі отриманих результатів виділити клініко-патогенетичні
варіанти перебігу гіпоксичних уражень ЦНС у доношених дітей.

Встановити критерії диференціації гемоліквородинамічних змін
адаптаційного, компенсаторного чи патологічного характеру при
гіпоксичних ураженнях ЦНС.

Дослідити особливості клінічного перебігу, нейросонографічних та
допплерографічних змін в залежності від терміну та тяжкості дії
гіпоксії, ступеня зрілості дитини.

На підставі проспективного спостереження оцінити роль даних
ультразвукового обстеження для діагностики та прогнозування перебігу
гіпоксичних уражень мозку.

Розробити критерії диференційної діагностики ушкоджень ЦНС з розширенням
лікворних просторів.

Визначити критерії прогнозування перебігу ушкоджень ЦНС в межах
відновного періоду.

Виробити критерії підбору реабілітаційних заходів в залежності від
виділених клініко-патогенетичних варіантів.

Об’єкт дослідження – перебіг перинатальних післягіпоксичних уражень ЦНС
у доношених новонароджених дітей.

Предмет дослідження – клінічна симптоматика, церебральна гемодинаміка,
стан лікворних просторів, рівень аутоантитіл до нейроспецифічних білків
у новонароджених та дітей перших місяців життя з перинатальними
гіпоксичними ураженнями ЦНС, лікування дітей перших місяців життя з
перинатальними гіпоксичними ураженнями ЦНС.

Методи дослідження – клінічні, ультразвукові, імунохімічні, статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше вивчена динаміка
гемоліквородинамічних перебудов при тяжких (деструктивних) та нетяжких
(функціональних) ураженнях ЦНС протягом відновного періоду та отримані
дані про механізми формування різних клініко-патогенетичних варіантів
перинатального гіпоксичного ушкодження ЦНС у відновному періоді.

Запропонована власна модель (патогенетична та
клініко-допплерсонографічна) розвитку синдрому ліквородинамічних
порушень, яка пояснює неможливість розробки уніфікованої схеми
медикаментозної реабілітації.

Вперше встановлені критерії для визначення компенсаторної чи
патологічної спрямованості змін церебральної гемодинаміки при
перинатальних гіпоксичних ураженнях ЦНС у доношених малюків та
розроблена технологія діагностики транзиторних гемоліквородинамічних
порушень у немовлят з гіпоксичними ураженнями ЦНС.

Вперше запропоновані критерії клінічної інтерпретації змін
допплерсонографічних показників за межами неонатального періоду.

Показаний статевий диморфізм клінічних та допплерсонографічних проявів
перинатальної патології ЦНС за межами неонатального періоду.

Вперше доведена роль дизрегуляції системи церебральної та вісцеральної
гемодинаміки у виникненні функціональних порушень шлунково-кишкового
тракту у дітей перших місяців життя.

Дістало подальший розвиток вивчення питання вибору методів корекції
порушень гемоліквородинаміки при перинатальних післягіпоксичних
ураженнях ЦНС, на підставі чого були розроблені патогенетично обумовлені
схеми використання вазотропних засобів.

Практичне значення одержаних результатів. В результаті проведених
досліджень отримано нові дані про особливості динаміки клінічних,
структурних (нейросонографічних), гемодинамічних (допплерографічних)
складових гіпоксичних ушкоджень ЦНС. Удосконалено методи ранньої
діагностики та прогнозування перебігу різних клініко-патогенетичних форм
перинатальних гіпоксично-ішемічних уражень ЦНС у доношених
новонароджених дітей протягом гострого та відновного періодів.
Запропоновані критерії клінічної інтерпретації даних черезтім’ячкової
допплерсонографії. Обгрунтована тактика диференційованого підбору
реабілітаційних заходів при синдромі ліквородинамічних порушень
перинатального післягіпоксичного ураження ЦНС.

Впровадження результатів дослідження. Результати дослідження впроваджені
в роботу відділень патології новонароджених, реанімації новонароджених,
відділення реабілітації дітей з перинатальною патологією дитячої міської
клінічної лікарні № 3, відділення недоношених дитячої міської клінічної
лікарні № 6 міста Дніпропетровська, республіканського медико-генетичного
центру, багатопрофільного медико-діагностичного центру, відділення
патології новонароджених дитячої міської клінічної лікарні № 4 м.Кривий
Ріг, Кіровоградської обласної дитячої лікарні. Матеріали роботи
використані в інформаційних листах „Диференційно-діагностичні критерії
варіантів розширення зовнішніх ліквороутримуючих просторів у дітей
перших місяців життя”, „Використання препаратів цинаризин та діакарб при
лікуванні синдрому ліквородинамічних розладів у дітей перших місяців
життя з перинатальним постгіпоксичним ураженням ЦНС”, „Допплерографічні
критерії діагностики пологових пошкоджень ЦНС в ранньому відновному
періоді”. Результати роботи використовуються в навчальному процесі на
кафедрі педіатрії інтернів та неонатології факультету післядипломної
освіти Дніпропетровської державної медичної академії.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є особистою працею
автора. Автор проаналізував вітчизняну та закордонну літературу з
проблеми, що вивчалася, особисто планував мету роботи та завдання
дослідження. Підбір хворих, клінічні дослідження, допплерсонографічне
обстеження були проведені дослідником особисто. Автором створено
комп’ютерну базу даних результатів обстеження дітей, написано всі
розділи дисертації та сформульовано висновки, практичні рекомендації.

Особисто був проведений аналіз результатів досліджень із застосуванням
статистичних програм “Statistica for Windows v. 5.0”, “Statistica for
Windows v. 6.0”, “Вiostat”, на підставі чого були підготовлені до друку
всі наукові праці, підготовлена до захисту дана дисертація.

Робота виконана на кафедрі педіатрії інтернів та неонатології ФПО
(завідувач кафедри – д.м.н., професор В.А.Тіщенко) Дніпропетровської
державної медичної академії (ректор – академік АМН України, д.м.н.,
професор Г.В.Дзяк).

Науковий консультант – д.м.н., професор В.А.Тіщенко.

Апробація результатів дисертації. Результати дисертації були повідомлені
на науково-практичній конференції “Поступ у дихальній підтримці
новонароджених: дихальна підтримка і проблеми неонатальних інфекцій”
(Львів, 2001), Українській науково-практичній конференції “Актуальні
проблеми неонатології” (Львів, 2002), Всеукраїнській конференції з
питань імунології в педіатрії (Київ, 2002), науково-практичній
конференції „Актуальні проблеми організації медичної допомоги
новонародженим” (Київ, 2003), V та VI Міжнародному
Українсько-Баварському симпозіумах “Медико-соціальна реабілітація дітей
з органічними ураженнями нервової системи” (Київ, 2001; Євпаторія,
2003), науково-практичній конференції з міжнародною участю “Фізіологія
регуляторних систем” (Чернівці, 2003), Всеукраїнській науково-практичній
конференції з неонатології “Стан системи гемостазу у новонароджених:
норма і патологія” (Полтава, 2003), на засіданнях товариства
неонатологів та педіатрів (2000-2004).

Публікації. Всього за матеріалами дисертації опубліковано 42 друкованих
праці, в тому числі у наукових журналах за фахом – 21 стаття (з них
самостійних 14).

Матеріали дисертації висвітлено в навчальному посібнику “Неонатологія”
за редакцією П.С.Мощича, О.Г.Суліми (2004). Одержано деклараційний
патент на корисну модель: Пат. 4474 Україна, МКІ А61В5/00, А61В8/06.
Спосіб діагностики ліквородинамічних порушень у дітей трьох місяців
життя з перинатальним постгіпоксичним ураженням ЦНС / Тіщенко В.А.,
Мавропуло Т.К., Тягло Ю.П. Дніпропетровська державна медична академія. –
№ 20040503704; Заявл. 18.05.2004; Опубл. 17.01.2005, Бюл. № 1. – 1 с.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 381 сторінках,
складається зі вступу, огляду літератури, характеристики матеріалу і
методів дослідження, 13 розділів власних досліджень, аналізу і
узагальнення результатів дослідження, висновків, практичних
рекомендацій. Робота ілюстрована 57 таблицями і 14 рисунками. Перелік
використаних джерел налічує 456 найменувань (з них – 200 робіт з
латинською графікою), які займають 47 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи досліджень. Для вирішення поставлених завдань
проведене комплексне обстеження 493 немовлят у віці від 2 тижнів до 7
місяців життя (269 малюків обстежені одноразово, 222 дітей обстежені в
динаміці, з яких 16 – за програмою немедикаментозної корекції
гемоліквородинамічних порушень, 109 – за програмою медикаментозної
корекції ГЛДП). В катамнезі до двохрічного віку спостерігались 89 дітей.

Основний масив спостереження становили 324 доношених немовляти з
клінічними ознаками пре-, перинатального гіпоксичного ураження ЦНС.
Клінічні форми перинатальних гіпоксичних уражень відповідали варіантам
“переважно функціональних порушень ЦНС” при гіпоксично-ішемічних
ушкодженнях та ВШК I ст. (згідно “Класифікації уражень нервової системи
у дітей та підлітків” від 2001 р.). Згідно сучасних уявлень до
представленої групи повинні бути включені малюки з проявами
функціональних порушень ЦНС з моменту народження, “відстрочені в терміні
часу дії гіпоксично-ішемічного чинника патологічні стани ЦНС, порушення
функціонального стану нервової системи новонародженого, що відновлюються
протягом раннього неонатального періоду” (Мартинюк В.Ю., 2001). Виходячи
з цих засад, основний масив спостереження був представлений у двох
групах.

Перша група спостереження (група з відстроченими неврологічними
проявами) включала 189 немовлят, у яких в ранньому неонатальному періоді
клінічні ознаки неврологічної дисфункції були відсутніми або ж
відповідали критеріям транзиторних неврологічних порушень. Діти мали
обтяжений перебіг анте- та/або інтранатального періоду, ознаки порушень
функціонального стану нервової системи на період спостереження.

До другої групи спостереження (групи з ранніми неврологічними проявами)
ввійшли 135 немовлят з обтяженим перебігом анте- та/або інтранатального
періоду, у яких діагностували ознаки порушень функціонального стану
нервової системи в ранньому неонатальному періоді, ці відхилення
зберігались і за його межами.

Статистичні відмінності між першою та другою групами спостереження
включали достовірно вищу в другій групі (p 0,83 для місячних
дітей, ІР > 0,73 для трьохмісячних (згідно даних центильного розподілу
ДСГ параметрів загального масиву обстежених доношених малюків)
насамперед відображали ступінь обтяження анте- та інтранатального
періоду, характер перебігу неонатального періоду (наявність ознак тяжкої
асфіксії, порушення вітальних функцій, судомного, коматозного синдромів,
ознак підвищення внутрішньочерепного тиску), тяжкість ушкодження ЦНС з
точки зору клінічних проявів та ознак деструктивних змін мозкової
тканини. Тож, для діагностики дистрофічних змін перивентрикулярної
речовини внаслідок ішемії у доношених новонароджених з обтяженим
перебігом перинатального періоду та клінічними синдромами гострого та
відновного періодів гіпоксичного ушкодження ЦНС слід використовувати
наступні ДСГ критерії – збільшення розмірів шлуночків на тлі ознак
вазоспазму (ІР>0,83 для дітей місячного віку та ІР>0,73 для дітей
трьохмісячного віку).

Встановлено, що швидкість кровоплину у ВГ мала не тільки вікові
особливості (відносне прискорення венозного кровоплину у дітей першої і
другої груп спостереження в двох-трьохмісячному віці), але й певним
чином пов’язана з етіологічними, клінічними, іншими ДСГ ознаками
неврологічної дисфункції. Звертав на себе увагу ряд фактів: зміна
направленості зв’язків (прямі-зворотні) між параметрами венозного
кровоплину та розмірами МПЩ, зміна кількісті вірогідних кореляцій між ДГ
параметрами, зростання з віком питомої ваги взаємозв’язків параметрів
венозного та артеріального кровоплину у малюків першої та другої груп
спостереження; широкий розмах коливань показників швидкості ВГ у малюків
з ознаками декомпенсованої гідроцефалії. Ймовірно, що зміни параметрів
кровоплину у ВГ протягом перших місяців життя у дітей з перинатальним
післягіпоксичним ураженням ЦНС є віддзеркаленням адаптаційних перебудов
у відповідь на дію пошкоджуючих факторів перинатального періоду.
Підвищення внутрішньочерепного тиску в гострому періоді ураження ЦНС
призводить до “стискання” венозних судин, звуження їх діаметра, а
значить, до прискорення швидкості венозного кровоплину. Прискорення
кровоплину у ВГ супроводжується такими ж його змінами в венозних сінусах
(Бикова Ю.К. та співавт., 2002). Прискорення течії крові при незмінному
діаметрі судини повинно зменшувати внутрішньосудинний тиск, а значить,
збільшувати різницю тиску між ліквором та венозною системою, таким чином
стимулюючи процеси резорбції ліквора. Коли в коло причинних зв’язків
включений знак “мінус”, і тим самим дія процесу зменшується в цьому
місці ланцюга тим більше, чим сильнішою була дія попередньої ланки. Тим
самим виникає процес регулювання. Система повертається до нормального
положення тільки після затухаючих коливань.

Кількісна ж ознака артеріалізації венозного кровоплину (ІР ВГ > 0) у
дітей першої та другої груп спостереження також характеризувалася зміною
направленості зв`язку з розмірами МПЩ та зростанням з віком кількості
зв’язків з показниками артеріального кровоплину. Але в двох- та
трьохмісячному віці ІР ВГ не мав жодних достовірних кореляцій з іншими
показниками, тож в цей період життя не знайшла підтвердження теза про
залежність вираженості пульсуючого венозного кровоплину від його
швидкості (Бикова Ю.К. та співавт., 2003).

При різних етіологічних чинниках перинатальної патології ЦНС різною була
й динаміка середніх показників швидкості кровоплину ВГ протягом перших
місяців життя. Тож, вимірювання швидкості кровоплину у ВГ та визначення
ознак його артеріалізації може мати клінічне значення, але не абсолютне,
а в контексті конкретних вікових, етіопатогенетичних та клінічних меж.
Рівень 25-перцентиля показників швидкості венозного кровоплину для
немовлят перших шести місяців життя першої, другої груп спостереження
становив 10,00 см/сек, 75-перцентиля – 12,20 см/сек.

Тож, для діагностики функціонального блоку відтоку ліквора у доношених
новонароджених дітей з клінічними ознаками гіпертензійного,
гіпертензійно-гідроцефального, гідроцефального синдромів гіпоксичного
ушкодження мозку слід використовувати наступні допплерсонографічні
критерії – збільшення розмірів БШ на тлі прискорення венозного
кровоплину (VВГ>12,20 см/сек), ознак артеріалізації венозного
кровоплину.

Так як зміни співвідношення лінійних швидкостей артеріального кровоплину
є відображенням перерозподілу регіонарного кровотоку, то ретельного
аналізу потребували такі групи доношених малюків з ознаками
перинатального післягіпоксичного ушкодження ЦНС: діти місячного та
трьохмісячного віку, що мали показник VСМАс/VПМАс, вищий ніж 0,7; діти
місячного віку, що мали показник VБАс/VПМАс, вищий ніж 1,1.

В результаті проведеного аналізу результатів статистичної обробки даних
першої, другої та третьої груп спостереження встановлено, що:

співвідношення VБАс/VПМАс відображає насамперед перерозподіл параметрів
артеріального кровоплину між басейнами кровозабезпечення внаслідок дії
інтранатальних обтяжуючих факторів;

подібний перерозподіл характерний для будь-якої тяжкості інтранатальних
уражень ЦНС, при цьому тяжкі ураження відзначаються зменшенням
показників систолічної, діастолічної швидкостей артеріального
кровоплину, швидкості венозного кровоплину;

співвідношення VСМАс/VПМАс, певним чином, відображає тяжкість
гіпоксичного ушкодження ЦНС та вираженість ГЛДП.

Визначити транзиторний тип ліквородинамічних порушень, точніше ГЛДП, в
клінічній практиці складно. Результати катамнестичного спостереження 65
немовлят з клінічними ознаками ліквородинамічних порушень на тлі
функціональних гіпоксичних уражень ЦНС виявили, що групи дітей з
транзиторними та нетранзиторними ГЛДП мали вірогідні відмінності в
показниках розміру МПЩ та стану резистентності мозкових судин.

За допомогою засобів регресійного аналізу була створена статистична
модель прогнозування перебігу ГЛДП у доношених малюків перших місяців
життя. Модель, побудована для трьохмісячних малюків мала вигляд:

Пгл = -2,78 – (0,83 : МПЩ) + 6,26 * ІРСМА + 1,08 * ІРВГ,

де Пгл – показник гемоліквородинаміки;

МПЩ – найбільший розмір міжпівкульної щілини;

ІРСМА – індекс резистентності середньої мозкової артерії зліва;

ІРВГ – індекс резистентності вени Галена.

В тих випадках, коли виявлені симптоми неврологічної дисфункції та
показник гемоліквородинаміки Пгл менше 1,5 діагностують транзиторний тип
ліквородинамічних порушень.

Отже, результати дослідження не дозволяють погодитись з тезою про
наднизьку прогностичну цінність допплерографії в неонатальній неврології
(Шабалов М.П. та співавт., 1999).

Отримані дані свідчать на користь відносно самостійного патогенетичного
значення гемоліквородинамічних перебудов й дозволяють виділити наступні
клініко-патогенетичні варіанти гіпоксичного ураження ЦНС. Транзиторні
неврологічні порушення (адаптаційна модель) демонструють можливість
збереження або появу ознак неврологічної дисфункції за межами раннього
неонатального періоду, тимчасове підвищення швидкості артеріального,
венозного кровоплину, розширення ЗЛП. Проміжний клініко-патогенетичний
варіант (компенсаторна модель з станом перенапруги) характеризується
збереженням ознак неврологічної дисфункції з раннього неонатального
періоду, темповою затримкою моторного розвитку, прискоренням
артеріального кровоплину та його перерозподілом між артеріальними
басейнами, прискоренням венозного кровоплину та його артеріалізацією,
фазними змінами стану резистентності мозкових судин, розширенням ЛП.

Використовуючи отримані клінічні, допплерсонографічні дані, була
запропонована модель формування перенапруги компенсаторних механізмів
при нетяжких гіпоксичних ураженнях ЦНС у доношених немовлят (табл.2).
Таким чином, терміни “переважно функціональні”, “транзиторні” зміни ЦНС
у доношених новонароджених не можуть цілком відобразити морфологічну та
функціональну сутність проблеми.

Визначення рівня та спектру аутоантитіл до різних НСБ можуть мати якості
узагальнюючої характеристики перебігу патологічних процесів за певний
проміжок часу. Проведене імунохімічне обстеження 70 новонароджених
різних груп спостереження показало, що рівні аутоантитіл до НСБ та рівні
самих НСБ в кожному конкретному випадку визначались не тільки клінічними
даними, але й комплексом етіологічних і патогенетичних ознак, що
заважало практичному використанню імунохімічних досліджень, так як само
по собі знання цього комплексу вже має достатню діагностичну цінність.
Фактори обтяження перебігу перинатального періоду знаходили своє
відображення в спектрі та рівні аутоантитіл різних класів до різних НСБ,
що свідчило про особливий характер структурних та функціональних
процесів в нервовій тканині навіть при відсутності клінічних проявів на
момент обстеження.

Рівень IgG до GFAP найчастіше був пов’язаний з факторами перинатального
ризику, які могли призвести до гіпоксичного ураження ЦНС. Фактори
“інфекційного ризику” виступали головними перинатальними чинниками
індукції аутоантитілоутворення до NCAM. Крім того, вони, в більшій мірі,
відображали процеси “власного антитілоутворення”, а саме рівень
аутоантитіл класу IgM як до NCAM, так і до GFAP. Тож, результати
імунохімічних досліджень підтверджували наявність модифікуючого впливу
перинатальних факторів ризику на подальший розвиток дитини. Обтяжений
перебіг перинатального анамнезу з точки зору отриманих даних вимагав
подальшого клініко-інструментального моніторингу стану дитини.

Таблиця 2

Ознаки формування патодинамічної моделі

при гіпоксичних ушкодженнях мозку

Фактор Допплерсонографічні ознаки формування патодинамічної моделі
Патологічні прояви

Розширення МПЩ Зміни співвідношення

розмірів мозолистого тіла Темпова затримка рухового розвитку

Прояви церебрастенічного синдрому

Ознаки мінімальної мозкової дисфункції

Посилення

церебрального

кровоплину Зміни співвідношення показників швидкостей артерільного
кровоплину

Прискорення венозного кровоплину Ознаки функціональних порушень ШКТ

Ознаки гіпертензійного синдрому

Підвищення резистентності артерій Тривалість ішемічних змін

Ознаки гемоліквородинамічних порушень Дистрофічні зміни тканин мозку

Клінічні ознаки лікворної дистензії

Псевдопульсуючий венозний кровоплин Ознаки гемоліквородинамічних
порушень Клінічні ознаки лікворної дистензії

Вирішення питання про необхідність засобів медикаментозної чи
немедикаментозної реабілітації при однотипних неспецифічних клінічних
проявах потребує пошуку об’єктивно існуючих закономірностей. Для
формування загальних оцінок по сукупності спостерігаємих симптомів був
використаний статистичний метод головних компонент. Для групи доношених
дітей з ознаками перинатального ураження ЦНС були отримані дані про
найбільш вагомі внутрішні чинники (головні компоненти) досліджуємої
патології. Їх можна представити наступним чином: стан мозкової
гемодинаміки, характеристика внутрішніх ЛП, стан дитини в гострому
періоді перинатального ураження ЦНС.

Тож, якщо йде мова про призначення медикаментозної терапії, то спектр
використовуємих засобів повинен враховувати стан церебральної
гемодинаміки. Як показали результати обстеження немовлят регіону, при
різних формах перинатальних ураженнь нервової системи для корекції ГЛДП
найчастіше використовувались такі вазоактивні засоби, як інстенон
(отримували 10,2 % недоношених немовлят до трьохмісячного віку),
цинаризин (отримували 19,2 % доношених немовлят до трьохмісячного віку).

Виходячи з головних методологічних принципів реабілітації перинатальних
уражень ЦНС (а саме необхідності індивідуального підходу, тісної
взаємодії медичних працівників з членами родини дитини, максимального
виключення засобів, що могли б викликати побічні реакції) особливого
значення набуває використання немедикаментозної терапії (фітотерапії,
методів “корекції поведінки”). Було проведене порівняння ефективності
різних форм лікування (медикаментозного та немедикаментозного) у 48
доношених дітей з помірними клінічними проявами перинатального
постгіпоксичного ураження ЦНС. Статистична обробка результатів
первинного та повторного обстеження груп не виявила наявності
клініко-ультразвукових ознак, частота виникнення яких вірогідно
відрізнялася б в групах спостереження, за винятком частоти скарг батьків
на поганий сон (рідше відзначались після проведеного курсу
немедикаментозної реабілітації). Катамнестичне обстеження у віці 9 та 12
місяців вказувало на відсутність будь-яких ознак неврологічних порушень
у всіх спостерігаємих малюків.

Були обстежені 75 дітей віком від 2-х тижнів до 2 місяців, з яких 37
малюків отримували інстенон. Клінічні відмінності між групами дітей
різного гестаційного віку, що отримували та не отримували інстенон були
різними й статистично не достовірними. Застосування непараметричного
методу статистичної обробки попарно пов’язаних вимірів вказувало на
наявність вірогідних змін параметрів церебральної гемодинаміки в процесі
спостереження (максимальної систолічної та мінімальної діастолічної
швидкостей кровотоку ПМА, БА у малюків, що не отримували інстенон, та
швидкості кровоплину ВГ у дітей, що отримували препарат).

Відмінності між допплерографічними показниками у дітей з різним
гестаційним віком теж були різними: зменшення ІР ПМА у дітей з
гестаційним віком 32-34 тижні та прискорення систолічної швидкості СМА у
дітей з гестаційним віком 30-31 тиждень на тлі призначення препарату (в
порівнянні з нелікованими дітьми відповідного гестаційного віку). Скоріш
за все зміни параметрів церебральної гемодинаміки та клінічних проявів
на тлі призначення інстенону різні у дітей з різним терміном гестації й
відображають обумовлені постконцептуальним віком особливості можливостей
ауторегуляції мозкового кровообігу та динаміки неврологічних проявів.

Не було виявлено вірогідних кореляцій між вихідними ДСГ показниками та
ефектом проведеної медикаментозної терапії. Позитивний клінічний ефект
використання препарату мав достовірні кореляційні зв’язки з меншими
розмірами БШ мозку (зправа – r = 0,028, зліва r = 0,011) та меншою
систолічною швидкістю ПМА (r = 0,025). Подібна ситуація вимагає
обов’язкового визначення вихідних параметрів церебральної гемодинаміки
при призначенні препаратів з вазоактивним ефектом та динамічного їх
контролю, так як не приходиться розраховувати на універсальну дію
препарата на тлі різноспрямованих ГЛДП.

Для вивчення ефективності застосування цинаризину у дітей різних вікових
груп було проведене динамічне клінічне та допплерсонографічне обстеження
45 доношених малюків першої та другої груп спостереження. Після
проведеного курсу лікування клінічне поліпшення стану відмічалось у
66,7 % дітей другого місяця, у 76,5 % дітей третього місяця, у 75,0 %
дітей четвертого місяця, у 75,0% немовлят п’ятого місяця життя (різниці
з даними нелікованих дітей відповідного віку статистично недостовірні).

В зв’язку з наявністю вікових перебудов церебральної гемодинаміки
клінічний та ДСГ ефект застосування цинаризину у малюків різного віку
був різним. У малюків до трьохмісячного віку відзначались зміни як ІР
мозкових артерій, так і їх швидкісних показників, а також вірогідна
різниця між НСГ даними вимірювання МПЩ. У дітей після трьохмісячного
віку на тлі отримання цинаризину відзначались зміни ІР ВГ та ІР БА.
Найбільш значима різниця між вихідними та кінцевими ДСГ даними була
зафіксована у дітей, що отримували цинаризин по досягненні двохмісячного
віку (критичний віковий проміжок). Реєструвались зміни швидкісних
параметрів та ІР всіх досліджуємих артеріальних судин, зміни стану ЗЛП.
Зміни ДСГ показників за проміжок спостереження виявлялись і у малюків,
які не отримували медикаментозної терапії (як віддзеркалення вікової
динаміки), але вони не торкались ІР артеріальних судин. Не було виявлено
вірогідних кореляцій між вихідними ДСГ показниками та ефектом проведеної
медикаментозної терапії. Реєстрація клінічного ефекту (покращення стану
за проміжок спостереження) корелювала (r 0,83 для дітей місячного віку та ІР>0,73 для дітей
трьохмісячного віку).

Для діагностики функціонального блоку відтоку ліквора у доношених
новонароджених дітей з клінічними ознаками гіпертензійного,
гіпертензійно-гідроцефального, гідроцефального синдромів гіпоксичного
ушкодження мозку слід використовувати наступні допплерсонографічні
критерії – збільшення розмірів шлуночків на тлі прискорення венозного
кровоплину (VВГ>12,2 см/сек), ознак артеріалізації венозного кровоплину.

Ознакою перерозподілу кровоплину між басейнами артеріального
кровозабезпечення внаслідок дії інтранатальних обтяжуючих факторів у
малюків до місячного віку є співвідношення VБАс/VПМАс, вище ніж 1,1.

Ознакою тяжкості перинатального постгіпоксичного ушкодження ЦНС та
вираженості ліквородинамічних порушень є співвідношення VСМАс/VПМАс у
малюків місячного та трьохмісячного віку, вище ніж 0,7.

Для діагностики транзиторного типу ліквородинамічних порушень у
доношених дітей трьохмісячного віку з анамнестичними ознаками
перинатального гіпоксичного ураження ЦНС та ознаками неврологічної
дисфункції (синдромами гіпертензійним, гідроцефальним,
гіпертензійно-гідроцефальним) слід використовувати запропонований
показник гемоліквородинаміки

Пгл = -2,78 – (0,83 : МПЩ) + 6,26 * ІРСМА + 1,08 * ІРВГ,

де Пгл – показник гемоліквородинаміки;

МПЩ – найбільший розмір міжпівкульної щілини;

ІРСМА – індекс резистентності середньої мозкової артерії зліва;

ІРВГ – індекс резистентності вени Галена.

В тих випадках, коли виявлені симптоми неврологічної дисфункції та
показник гемоліквородинаміки Пгл менше 1,5 діагностують транзиторний тип
ліквородинамічних порушень.

Застосування вазоактивних засобів при лікуванні гемоліквородинамічних
порушень гіпоксичних ураженнях ЦНС повинно супроводжуватись ретельним
клініко-допплерсонографічним контролем. Критерієм їх ефективності є
реєстрація клінічного ефекту, нормалізація індексів резистентності
артеріального та венозного кровоплину.

В якості критеріїв первинного вибору медикаментозних засобів корекції
ліквородинамічних порушень можуть бути використані:

– для призначення вазоактивних засобів: ознаки розширення зовнішніх
ліквороутримуючих просторів внаслідок ішемічних процесів, ознаки
перерозподілу кровоплину між басейними артеріального кровозабезпечення,
ознаки ішемії перивентрикулярних дільниць;

– для призначення дегідратуючих засобів: ознаки розширення зовнішніх
ліквороутримуючих просторів внаслідок порушення ліквороциркуляції,
ознаки функціонального блоку відтоку ліквора.

СПИСОК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Допплерографія у відновлювальному періоді перинатальних уражень
центральної нервової системи // Збір. наук. праць співробітників КМАПО
ім. Шупика.- Київ, 2001. – С.596-602.

Використання інстенона у недоношених дітей з перинатальною патологією
центральної нервової системи / Т.К.Мавропуло, та ін. // Збірник
“Лекарства-человеку”. – Харьков. – 2002. – С.360-364. (Співавт.:
Тіщенко В.А., Козлова В.В., Остромецька В.М., Христосова І.М.
Дисертантом особисто проведене допплерсонографічне обстеження дітей,
статистична обробка матеріалу та підготовка до друку).

Діагностичне та прогностичне значення нейроспецифічних білків та
аутоантитіл до нейроспецифічних білків при тяжких перинатальних
ураженнях центральної нервової системи // Медичні перспективи.- 2002.-
Т.VII, №3.- С.68-72. (Співавт.: Тіщенко В.А., Сєдих А.І. Дисертантом
особисто проведене клінічне та допплерсонографічне обстеження дітей,
статистична обробка матеріалу та підготовка до друку).

Клініко-допплерографічні зіставлення у немовлят з перинатальним
постгіпоксичним ураженням центральної нервової системи // ПАГ.- 2002.-
№6.- С.4-6.

Методи немедикаментозної реабілітації дітей перших місяців життя з
перинатальним постгіпоксичним ураженням центральної нервової системи //
Український медичний альманах.- 2002.- №4 (додаток).- С. 86-88.
(Співавт.: Тіщенко В.А., Кириченко В.В. Дисертантом особисто проведене
клінічне та допплерсонографічне обстеження дітей, підготовка матеріалу
до друку).

Тактика диференційованого підходу до діагностики та лікування синдрому
внутрішньочерепної гіпертензії у дітей перших місяців життя при
гіпоксично-ішемічному ураженні центральної нервової системи // Медичні
перспективи.-2002.-Т.VII, №2.- С.101-104. (Співавт. Тіщенко В.А.,
Мішина Т.В. Дисертантом особисто проведене допплерсонографічне
обстеження дітей, статистична обробка матеріалу та підготовка до друку).

Взаємовідносини окремих допплерсонографічних показників у дітей перших
місяців життя з перинатальною патологією центральної нервової системи //
Проблеми медичної науки та освіти.- 2003.- №2.- С. 38-42.

Вікові особливості взаємозв’язку допплерсонографічних показників при
перинатальній постгіпоксичній патології центральної нервової системи //
Перинатологія та педіатрія.- 2003.- №3.- С.13-15.

Гестаційний вік при народженні та показники черезтім’ячковї
допплерсонографії у немовлят перших місяців життя // Буковинський
медичний вісник.- 2003.- №2.- С.71-75.

Деякі клінічні аспекти помірного розширення шлуночків мозку у немовлят з
перинатальним ураженням центральної нервової системи // Актуал. пробл.
сучасн. мед.: Вісн. Укр. мед. стомат. акад.- 2003.- №2.- С. 86-89.

Диференціально-діагностичні критерії різних варіантів розширення
зовнішніх ліквороутримуючих просторів у дітей перших місяців життя з
перинатальною патологією центральної нервової системи // ПАГ. – 2003. –
№5. – С.15-19.

До питання про транзиторну неврологічну дисфункцію новонароджених дітей
// Одеський медичний журнал.- 2003.- №2.- С.48-50.

Допплерографічні показники церебрального кровообігу в здорових немовлят
// Буковинський медичний вісник.- 2003.- №1.- С.51-53.

Допплерографічні показники церебральної гемодинаміки у немовлят із
затримкою внутрішньоутробного розвитку // Медичні перспективи. – 2003. –
№1.- С.104-106.

Значимість дослідження аутоантитіл до нейроспецифічних білків при
перинатальних ураженнях центральної нервової системи // Медичні
перспективи. – №2. – 2003. – С.86-89. (Співавт.: Тіщенко В.А., Сєдих
А.І. Дисертантом особисто проведене клінічне та допплерсонографічне
обстеження дітей, статистична обробка матеріалу та підготовка до друку).

Стан церебральної гемодинаміки дітей перших місяців життя з точки зору
критичного вікового періоду // Буковинський медичний вісник.- 2003.-
№1-2.- С.99-101.

Статеві особливості клініко-ультразвукових проявів перинатального
ураження центральної нервової системи // Актуал. пробл. сучасн. мед.:
Вісн. Укр. мед. стомат. акад.- 2003.- №1.- С.51-53.

Ультразвукові прояви синдрому ліквородинамічних порушень перинатального
ураження центральної нервової системи // ПАГ.- 2003.- №2.- С.24-26.
(Співавт.: Тіщенко В.А., Тягло Ю.П. Дисертантом особисто проведене
допплерсонографічне обстеження дітей, статистична обробка матеріалу та
підготовка до друку).

Ультразвукові прояви синдрому ліквородинамічних порушень перинатального
постгіпоксичного ураження центральної нервової системи: періодичність
змін // Буковинський медичний вісник.- 2003.- №3-4.- С.55-57.

Швидкість кровоплину у вені Галена при перинатальних ураженнях
центральної нервової системи // Збірник наукових праць співробітників
КМАПО ім. П.Л.Шупика.- Київ, 2003. – С.575-577.

Вплив інфекційної патології на становлення параметрів церебральної
гемодинаміки у відновному періоді перинатального ураження центральної
нервової системи // Медичні перспективи.- 2004.- №1.- С.73-77.

Возможности ранней диагностики и стимулирующего обучения при нарушениях
психического развития у младенцев с органическими поражениями головного
мозга // Материалы IV Украинско-Баварского симпозиума по вопросам
медико-социальной реабилитации детей с органической патологией ЦНС.-
Киев, 1999.- С.52. (Співавт.: Тіщенко В.А., Гайдук О.І. Дисертантом
проведене клінічне, нейросонографічне обстеження дітей, статистична
обробка матеріалу та підготовка до друку).

Динамика клинических и нейросонографических проявлений исхода
асфиктической комы у новорожденных // V Щорічний збірник наукових праць
Української Асоціації лікарів ультразвукової діагностики “Ехографія в
перинатології, гінекології та педіатрії”.- Кривий Ріг: Січ, 1999.-
167-168. (Співавт.: Тіщенко В.А., Гайдук О.І. Дисертантом проведене
клінічне, нейросонографічне обстеження дітей, статистична обробка
матеріалу та підготовка до друку).

Діагностика специфічних внутрішньоутробних нейроінфекцій // Матеріали
конф. „Перинатальні інфекції – сучасний погляд на проблему”.- Київ,
1999.- С.66-67. (Співавт.: Тіщенко В.А. Дисертантом особисто проведене
клінічне, нейросонографічне обстеження дітей, статистична обробка
матеріалу та підготовка до друку).

Клініко-сонографічна характеристика специфічних внутрішньоутробних
менінгоенцефалітів // Матеріали конф. „Перинатальні інфекції – сучасний
погляд на проблему”.- Київ, 1999.- С.68-69. (Співавт.: Тіщенко В.А.
Дисертантом особисто проведене клінічне, нейросонографічне обстеження
дітей, статистична обробка матеріалу та підготовка до друку).

Мавропуло Т.К. Ультразвукові ознаки герпетичного енцефаліта у
новонароджених дітей // V Щорічний збірник наукових праць Української
Асоціації лікарів ультразвукової діагностики “Ехографія в перинатології,
гінекології та педіатрії”.- Кривий Ріг: Січ, 1999.- 160-161.

Проблеми здоров’я новонароджених на сучасному етапі // ПАГ.- 1999.-
№4.- С.15. (Співавт.: Тіщенко В.А., Гайдук О.І., Плеханова Т.М.
Дисертантом проведене клінічне, нейросонографічне обстеження дітей,
статистична обробка матеріалу та підготовка до друку).

Нові технології в діагностиці і прогнозуванні інвалідизуючих уражень
головного мозку у новонароджених дітей // Матеріали спільної
Українсько-польської наук.-практ. конф. неонатологів „Нові технології в
наданні медичної допомоги новонародженим”.- Київ, 2000.- С.105-106.
(Співавт.: Тіщенко В.А., Сєдих А.І. Дисертантом особисто проведене
клінічне та допплерсонографічне обстеження дітей, статистична обробка
матеріалу та підготовка до друку).

Імунохімічна характеристика параінфекційних уражень центральної нервової
системи у новонароджених дітей // Збірник робіт наук.-прак. конф.
“Поступ у дихальній підтримці новонароджених: дихальна підтримка і
проблеми неонатальних інфекцій”. – Львів. – 2001. – С.13-16. (Співавт.:
Тіщенко В.А., Сєдих А.І. Дисертантом особисто проведене клінічне та
допплерсонографічне обстеження дітей, статистична обробка матеріалу та
підготовка до друку).

Вклад судинних порушень в генез синдрому внутрішньочерепної гіпертензії
у дітей перших місяців життя при гіпоксично-ішемічних ураженнях ЦНС //
Матеріали Української науково-практичної конференції “Актуальні проблеми
неонатології”. – Львів, 2002. – С.32. (Співавт.: Тіщенко В.А.
Дисертантом особисто проведене клінічне, допплерсонографічне обстеження
дітей, статистична обробка матеріалу та підготовка до друку).

Значимість досліджень аутоантитіл до нейроспецифічних білків при
перинатальних ураженнях центральної нервової системи // Перинатологія та
педіатрія. – 2002. – №3. – С.95. (Співавт.: Тіщенко В.А., Сєдих А.І.
Дисертантом особисто проведене клінічне та допплерсонографічне
обстеження дітей, статистична обробка матеріалу та підготовка до друку).

Мавропуло Т.К. Додаткові показання до призначення пірацетаму у дітей
перших місяців життя з перинатальними постгіпоксичними ураженнями ЦНС //
ПАГ. – 2002. – №2. – С.48.

Особливості церебральної гемодинаміки у дітей перших місяців життя, що
мали патологічний перебіг інтранатального періоду // Матеріали
регіональної наук.-практ. конф. “Актуальні питання неонатології та
дитячого харчування”.- Вінниця, 2002.- С.74-77. (Співавт.: Тіщенко В.А.
Дисертантом особисто проведене клінічне, допплерсонографічне обстеження
дітей, статистична обробка матеріалу та підготовка до друку).

Сучасні проблеми фармакотерапії новонароджених дітей // ПАГ.-2002.-
№2.-С.47. (Співавт.: Тіщенко В.А., Плеханова Т.М., Гайдук О.І., Бакай
Н.С., Данілейченко А.А. Дисертантом особисто проведене
допплерсонографічне обстеження дітей, статистична обробка матеріалу).

Тактика призначення цинаризину та діакарбу для лікування синдрому
внутрішньочерепної гіпертензії у дітей перших місяців життя при
гіпоксично-ішемічному ураженні // ПАГ. – 2002. – №2. – С.48. (Співавт.:
Тіщенко В.А., Мішина Т.В. Дисертантом особисто проведене
допплерсонографічне обстеження дітей, статистична обробка матеріалу та
підготовка до друку).

Актуальні проблеми і значимість досліджень темпераменту у новонароджених
дітей // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції з
неонатології „Стан системи гемостазу у новонароджених: норма і
патологія”.- Полтава, 2003.- С. 53-54. (Співавт.: Тіщенко В.А.,
Тягло Ю.П. Дисертантом особисто проведене допплерсонографічне обстеження
дітей, статистична обробка матеріалу та підготовка до друку).

Актуальні проблеми і перспективи розвитку темпераменту у дітей раннього
віку // Матеріали конгресу педіатрів України „Актуальні проблеми і
напрямки розвитку педіатрії на сучасному етапі”.- Київ, 2003.- С.24.
(Співавт.: Тіщенко В.А., Тягло Ю.П. Дисертантом особисто проведене
допплерсонографічне обстеження дітей, статистична обробка матеріалу та
підготовка до друку).

Деякі аспекти реабілітаційної тактики при перинатальних ураженнях
центральної нервової системи // Педіатрія, акушерство та гінекологія. –
2003. – №1. – С.83. (Співавт.: Тіщенко В.А. Дисертантом особисто
проведене клінічне, допплерсонографічне обстеження дітей, статистична
обробка матеріалу та підготовка до друку).

Мавропуло Т.К. Ліквородинамічні порушення // Матеріали наук.-практ.
конф. „Актуальні проблеми організації медичної допомоги новонародженим”.
– Київ, 2003. – С.36-37.

Особливості поведінки немовлят перших місяців життя з перинатальними
ураженнями центральної нервової системи // Збірник наукових праць
“Соціальна педіатрія. Розділ “Медико-соціальна реабілітація дітей з
обмеженими можливостями здоров’я”. – К.: Інтермед, 2003. – С.286-288.
(Співавт.: Тіщенко В.А., Тягло Ю.П. Дисертантом особисто проведене
допплерсонографічне обстеження дітей, статистична обробка матеріалу та
підготовка до друку).

Стан церебральної гемодинаміки у дітей перших місяців життя з різними
варіантами перинатального ураження центральної нервової системи //
Матеріали конгресу педіатрів України „Актуальні проблеми і напрямки
розвитку педіатрії на сучасному етапі”. – Київ, 2003. – С. 162-163.
(Співавт.: Тіщенко В.А. Дисертантом особисто проведене клінічне,
допплерсонографічне обстеження дітей, статистична обробка матеріалу та
підготовка до друку).

Функціональні порушення шлунково-кишкового тракту у немовлят – новий
погляд на проблему // Матеріали наук.-практ. конф. “Сучасна педіатрія:
досягнення і перспективи”. – Львів, 2004. – С.49 (Співавт. Тіщенко В.А.
Дисертантом особисто проведене клінічне, допплерсонографічне обстеження
дітей, статистична обробка матеріалу та підготовка до друку).

АНОТАЦІЯ

Мавропуло Т.К. Перинатальні ураження ЦНС у доношених новонароджених
(варіанти перебігу при клінічних ознаках гіпоксично-ішемічного
ушкодження).- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за
спеціальністю 14.01.10 – педіатрія. Харківська медична академія
післядипломної освіти МОЗ України, Харків, 2005.

Дисертація присвячена проблемі дослідження нових підходів до діагностики
та лікування гіпоксичних ушкоджень ЦНС у доношених новонароджених та
дітей першого року життя на підставі комплексного вивчення динаміки
різних патогетичних складових патологічного процесу, розробки
комплексної функціональної моделі гемоліквородинамічних порушень,
обгрунтування диференційованих підходів до призначення засобів
реабілітації. Проведено проспективне вивчення стану церебральної
гемодинаміки та ліквороутримуючих просторів у немовлят з різними формами
перинатальних уражень ЦНС. Виділені клініко-допплерсонографічні критерії
діагностики патогенетичних варіантів постгіпоксичного ушкодження ЦНС:
адаптаційний, компенсаторний з станом перенапруги та патологічний.
Вивчена можливість клінічного використання імунохімічних досліджень
(рівня аутоантитіл до нейроспецифічних білків). На основі отриманих
результатів запропоновані патогенетично обумовлені диференційовані
підходи до застосування вазоактивних препаратів у відновному періоді
перинатальних гіпоксичних ушкоджень мозку.

Ключові слова: новонароджені, діти першого року життя, центральна
нервова система, гіпоксичні ушкодження, гемоліквородинамічні порушення,
допплерсонографія, аутоантитіла до нейроспецифічних білків, лікування.

АННОТАЦИЯ

Мавропуло Т.К. Перинатальные поражения ЦНС у доношенных новорожденных
(варианты течения при клинических признаках гипоксически-ишемического
поражения).- Рукопись.

Дисертация на соискание научной степени доктора медицинских наук по
специальности 14.01.10 – педиатрия. Харьковская медицинская академия
последипломного образования МОЗ Украины, Харьков, 2005.

Дисертация посвящена проблеме развития новых подходов к диагностике и
лечению гипоксических поражений ЦНС у доношенных новорожденных детей на
основе комплексного исследования динамики различных патогенетических
составляющих патологического процесса, разработке комплексной
функциональной модели гемоликвородинамических нарушений, обоснования
дифференцированных подходов к назначению средств реабилитации.

Проведено проспективное изучение клинических проявлений, состояния
церебральной гемодинамики и ликворосодержащих пространств у детей с
разными формами перинатальных поражений ЦНС. На этой основе выделены три
клинико-патогенетических варианта постгипоксического поражения ЦНС у
доношенных новорожденных детей: адаптационный, компенсаторный с
состоянием напряжения и патологический.

Предложены модели гемоликвородинамических изменений у детей первых
месяцев жизни с функциональными и деструктивными поражениями ЦНС,
которые могут быть использованы для прогнозирования течения
перинатальных постгипоксических поражений ЦНС и планирования
реабилитационных мероприятий.

На основании интегративной оценки клинических, нейросонографических,
допплерографических даных (показателей церебральной гемодинамики)
разработана модель критических периодов гемоликвородинамических
перестроек, которая может быть использована для прогнозирования
эффективности реабилитационных мероприятий.

Предложены критерии клинической интерпретации данных
допплерсонографического исследования головного мозга при перинатальных
поражениях ЦНС у детей первого года жизни: критерии диагностики
расширения ликворосодержащих пространств вследствие нарушения
ликвороциркуляции и атрофических изменений мозговой ткани, критерии
транзиторности гемоликвородинамических изменений.

Выделены нейросонографические, допплерографические особенности
перинатальных поражений ЦНС вследствие отягощенного течения
антенатального, интранатального периодов. Доказана возможность
сохранения подобных изменений на протяжении первых месяцев жизни.

Показана связь между наличием транзиторных гемоликвородинамических
изменений и особенностями соматического состояния (функциональными
нарушениями желудочно-кишечного тракта), степенью зрелости ребенка.
Доказана возможность полового диморфизма гемоликвородинамических
перестроек за пределами неонатального периода.

Изучена возможность клинического использования имунохимических
исследований (уровней аутоантител к нейроспецифическим белкам).

На основе полученных результатов предложены патогенетически обоснованные
дифференцированные подходы к применению вазоактивных препаратов в
востановительном периоде перинатальных гипоксических поражений мозга.

Ключевые слова: новородженные, дети первого года жизни, центральная
нервная система, гипоксические поражения, гемоликвородинамические
нарушения, допплерсонография, аутоантитела к нейроспецифичеким белкам,
лечение.

ANNOTATION

Mavropulo T.K. Perinatal lesions of central nervous system of full-term
newborns (Variants of development in the state hypoxic-ishemic
damage).- Manuscript.

Thesis of supporting of academic degree of Doctor of medical sciences on
a speciality 14.01.10 – Pediatrics. The Kharkov medical academy of
education at Ministry of Health of Ukraine, Kharkov, 2005.

Thesis is devoted to the problem of development of the new approaches in
diagnostics and treatment of hypoxic damages of CNS of newborns and
first-year life children on the basis of complex research of changes of
various pathogenetic components of pathological process, development of
complex functional model hemolyquordynamic of infringement, reasons for
differentiative approaches in the aftertreatment medication. Prospectiv
study of state of hemodynamics and lyquordynamics of children with
different forms of perinatal CNS lesions is carried out. Clinical and
dopplerechodraphy criteria of diagnostics of pathogenetic variants of
posthypoxic damage of CNS are selected on this base: adaptative,
compensative in state of strain and pathological. The possifility of
clinical usage of immunochemical researches (of autoantibody levels
towards neurospecific proteins) is studied.

On the basis of the received results the differentiative approaches
(caused pathogenetically) in application of medications during the
recovery period of perinatal hypoxic damages of brain are offered.

Key words: newborn, first-year life children, central nervous system,
hypoxic damages, hemolyquordynamic of infringement, Dopplerechography,
autoantibodies to neurospecific proteins, treatment.

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

БА – базилярна артерія

БШ – бічні шлуночки

БШЛП – передній ріг лівого бічного шлуночка

БШЛТ – тіло лівого бічного шлуночка

БШПП – передній ріг правого бічного шлуночка

БШПТ – тіло правого бічного шлуночка

ВГ – вена Галена

ВШК – внутрішньошлуночкові крововиливи

ГЛД – гемоліквородинаміка

ГЛДП – гемоліквородинамічні порушення

ДГ – допплерографічні

ДСГ – допплерсонографічні (допплерографічні та нейросонографічні)

ЗЛП – зовнішні лікворні простори

ІР – індекс резистентності

ІРБА – індекс резистентності базилярної артерії

ІРПМА – індекс резистентності передньої мозкової артерії

ІРСМА – індекс резистентності середньої мозкової артерії

ІРЧС – індекс резистентності чревного стовбуру

ЛП – лікворні простори

МПЩ – розмір міжпівкульної щілини

МЩПЗ – розмір міжпівкульної щілини в задніх відділах

МЩПП – розмір міжпівкульної щілини в передніх відділах

МЩПС – розмір міжпівкульної щілини в середніх відділах

НСБ – нейроспецифічні білки

НСГ – нейросонографічні

ПМА – передня мозкова артерія

СМА- середня мозкова артерія

ЦНС – центральна нервова система

ЧС – чревний стовбур

GFAP – гліальний фібрілярний кислий білок

NCAM – нейроспецифічний білок клітинної адгезії чи специфічна молекула
адгезії нервових клітин

VБАд – мінімальна (кінцева) діастолічна швидкість кровоплину БА

VБАс – максимальна систолічна швидкість кровоплину БА

VВГ – швидкість кровоплину ВГ

VПМАд – мінімальна (кінцева) діастолічна швидкість кровоплину ПМА

VПМАс – максимальна систолічна швидкість кровоплину ПМА

VСМАд – мінімальна (кінцева) діастолічна швидкість кровоплину СМА

VСМАс – максимальна систолічна швидкість кровоплину СМА

VЧСд – мінімальна (кінцева) діастолічна швидкість кровоплину ЧС

VЧСс – максимальна систолічна швидкість кровоплину ЧС

Підписано до друку 12.01.05. Формат 60х90/16.

Умов. друк. арк. 1,9.

Тираж 100 прим. Зам. № 133.

Друкарня “СТАНДАРТ”,

49036, м.Дніпропетровськ,

пр. К.Маркса 111, тел. (0562)322-762.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020