.

Діагностика аутоімунного тиреоїдиту та карцином щитовидної залози у поєднанні з аутоімунним тиреоїдитом (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
112 2876
Скачать документ

МIНIСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

КРИМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ім. С.I.ГЕОРГІЄВСЬКОГО

МАРТОВИЦЬКА ЮЛІЯ ВАЛЕРІЇВНА

УДК 616.441-002-06:616.441-006.6-076-091.8

Діагностика аутоімунного тиреоїдиту та карцином щитовидної залози у
поєднанні з аутоімунним тиреоїдитом

14.03.02 – Патологічна анатомія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Сімферополь – 2005

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Запорізькому державному медичному унiверситетi МОЗ
України і Запорізькому обласному патологоанатомічному бюро МОЗ України.

Науковий керівник:

Доктор медичних наук, професор

Туманський Валерій Олексійович,

Запорізький державний медичний університет,

завідувач кафедри патологічної анатомії

Офiцiйнi опоненти:

доктор медичних наук, професор Загорулько Олександр Кімович, Кримський
державний медичний унiверситет iм. С.I. Георгiєвського МОЗ України,
завідувач кафедри патологічної анатомії з біопсійно-секційним курсом

доктор медичних наук, професор Сорокіна Ірина Вікторівна, Харківський
державний медичний університет МОЗ України, професор кафедри
патологічної анатомії.

Провiдна установа:

Донецький державний медичний університет ім. М.Горького МОЗ України,
кафедра патологічної анатомії, м. Донецьк.

Захист дисертацiї вiдбудеться “_25_” _травня_ 2005 р. о 13 год. на
засiданнi спеціалізованої вченої ради Д 52.600.02 при Кримському
державному медичному унiверситеті iм. С.I. Георгiєвського (95006, м.
Сімферополь, б. Ленiна, 5/7).

З дисертацiєю можна ознайомитись у бiблiотецi Кримського державного
медичного університету iм.С.I. Георгiєвського (95006, м. Сiмферополь,
б. Ленiна, 5/7).

Автореферат розіслано “_22_” __ квітня__ 2005 р.

Вчений секретар

спецiалiзованої вченої ради,

кандидат медичних наук, доцент М.Ю.Новiков

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В багатьох країнах світу, у тому числі і в Україні,
спостерігається підвищення захворюваності на аутоімунний тиреоїдит
[Афанасьева В.В., Мартынова М.И., MasahiroI.] та збільшення випадків
розвитку карцином щитовидної залози у поєднанні з аутоімунним
тиреоїдитом, що пов’язують з погіршенням екологічної ситуації після
Чорнобильської катастрофи і високим рівнем промислового забруднення
навколишнього середовища [Дєдов В.І., Петунина Н.А., Asano M., Holm
L.E., Robbins J]. Рання діагностика аутоімунного тиреоїдиту (АІТ) і
карцином щитовидної залози (ЩЗ) є актуальною проблемою сучасної медицини
[Богданова Т.И.,, Colin M. Dayan, Marinovic D, Chiovato L].

Класичними морфологічними ознаками АІТ є лімфоїдно-плазмоцитарна
інфільтрація ЩЗ, утворення лімфатичних фолікулів з гермінативними
центрами, імунне знищення фолікулярного епітелію та його заміщення
клітинами Ашкеназі-Гюртлє, склероз тканини ЩЗ [Бомаш Н.Ю., Бронштейн М.
Э., Внотченко С.А.]. Припускається, що основну роль у патогенезі АІТ
відіграє активація CD4 і CD8 Т-лімфоцитів, які набувають здатності до
селективного знищення тиреоцитів [McMurray, Kong YM]. У хворих на АІТ
відзначене зниження кількості Т-killer у крові, визначені критерії
активності аутоімунного процесу в ЩЗ в залежності від співвідношення
субпопуляцій Т- і В-лімфоцитів крові [Ichikawa T, Gessl A, Livolsi VA,
Pizzolo JG]. До теперішнього часу поки ще не визначені критерії ранньої
морфологічної диференціальної діагностики АІТ зі значною атипією і
оксифільною метаплазію фолікулярного епітелію та карцином ЩЗ з
імуноклітинною інфільтрацією.

Відмічений більш сприятливий перебіг карцином ЩЗ з лімфоїдною
інфільтрацією і кращий прогноз для хворих [Amino N., Di Pasquale M,
Rothstein JL, Lindsay S., Caudill C.M.], однак патогенетичні та
імуноморфологічні аспекти цього феномену ретельно не досліджувалися. До
теперішнього часу не визначене кількісне співвідношення субпопуляцій
лімфоцитів у хворих на карциному ЩЗ у поєднанні з АІТ, імуноморфологічні
зміни в ЩЗ не зіставлялися з показниками лабораторних досліджень і
клінічними даними. Поки ще недостатньо розроблені морфологічні
диференційні критерії АІТ з атипією епітелію і карциноми ЩЗ у поєднанні
з АІТ для застосування в поліклінічній та інтраопераційній
цитодіагностиці.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна
робота є складовою частиною науково-дослідної роботи кафедри
патологічної анатомії Запорізького державного медичного університету
“Особливості патогенезу і ранньої діагностики онкологічних,
імунообумовлених, нейроендокринних, інфекційних, серцево-судинних і
церебральних захворювань, а також ранніх порушень вагітності за даними
комплексних досліджень клінічного і біопсійно-операційного матеріалу” (№
державної реєстрації 0104V 004097). В перехідній НДР за 2004 рік
“Морфологічна діагностика аутоімунного тиреоїдиту в поєднанні з
карциномою щитовидної залози” викладені результати самостійно виконаних
автором цитологічних, патоморфологічних, імуногістохімічних та
морфометричних досліджень.

Мета та задачі дослідження. Мета роботи – удосконалити патоморфологічні
критерії диференціальної діагностики АІТ та карциноми ЩЗ у поєднанні з
АІТ за даними досліджень біопсійно-операційного матеріалу і
клініко-лабораторного обстеження хворих.

Для досягнення мети були сформульовані такі задачі:

1. У хворих на вогнищевий і дифузний АІТ вивчити клініко-лабораторні
дані, диференційно-діагностичні цитологічні, патоморфологічні,
морфометричні та імуногістохімічні характеристики ЩЗ в
біопсійно-операційному матеріалі.

2. У хворих на карциному ЩЗ з лімфоїдною інфільтрацією вивчити
клініко-лабораторні дані, а також диференційно-діагностичні цитологічні,
патогістологічні, морфометричні та імуногістохімічні характеристики ЩЗ в
біопсійно-операційному матеріалі.

3. У хворих на папілярну і фолікулярну карциноми ЩЗ у поєднанні з АІТ
вивчити клініко-лабораторні дані, а також диференційно-діагностичні
цитологічні, патогістологічні, морфометричні та імуногістохімічні
характеристики ЩЗ в біопсійно-операційному матеріалі.

4. Провести порівняльний аналіз результатів морфологічних досліджень та
клініко-лабораторних показників у хворих на АІТ, карциному ЩЗ та
карциному ЩЗ у поєднанні з АІТ для визначення найбільш вагомих їх
диференційних ознак.

5. З використанням найбільш вагомих клініко-лабораторних показників, а
також цитологічних, патогістологічних, морфометричних та
імуногістохімічних ознак розробити методичні рекомендації з діагностики
АІТ, карцином ЩЗ та їх поєднання для застосування на різних етапах
обстеження хворих.

Об’єкт дослідження: хворі на АІТ, карциному ЩЗ та карциному у поєднанні
з АІТ.

Предмет дослідження: імуноклітинна інфільтрація ЩЗ у хворих на АІТ,
карциному ЩЗ та карциному у поєднанні з АІТ.

Методи дослідження: для визначення цитологічних і гістологічних
характеристик АІТ, карцином ЩЗ з лімфоїдною інфільтрацією пухлини, та
карцином ЩЗ у поєднанні з АІТ використовувалась світлова мікроскопія.
При мікроскопії мазків пункційного тонкогольного аспірату ЩЗ
підраховувалась кількість і співвідношення різних клітин в цитологічному
матеріалі. За допомогою світлової мікроскопії визначалися гістологічний
тип злоякісного новоутворення, особливості росту пухлини, наявність
імунної інфільтрації, її характеристика та розповсюдженість.
Імуноферментним методом визначали рівень тиреоїдних гормонів та вміст
антитиреоїдних антитіл у крові хворих, при ультразвуковому дослідженні
визначали ехо-структуру ЩЗ та ехографічні характеристики новоутворень
ЩЗ. Проводили кореляційний аналіз між рівнем гормонів тиреоїдної групи,
вмістом антитиреоїдних антитіл у крові хворих на АІТ та об’ємом
імуноклітинних інфільтратів і виразністю інфільтрації ЩЗ CD45-RO
позитивними клітинами. Методом комп’ютерної морфометрії визначали
кількість, форму і площу лімфатичних фолікулів та їх гермінативних
центрів в ЩЗ, розміри злоякісних новоутворень ЩЗ. Імуногістохімічним
методом визначали типи клітин в імунних інфільтратах, оточуючих
карциноми ЩЗ, та в імунних інфільтратах ЩЗ при аутоімунному тиреоїдиті.
Отримані цифрові показники обробляли методами варіаційної і кореляційної
статистики.

Наукова новизна отриманих результатів. На підставі комплексного вивчення
морфологічних змін ЩЗ, показників гормонального та імунного стану хворих
отримані нові морфологічні і імунологічні диференціально-діагностичні
критерії карцином ЩЗ з лімфоїдною інфільтрацією, а також карцином ЩЗ у
поєднанні з АІТ. Вперше визначені імуногістохімічні особливості
розповсюдження CD45-RO позитивних лімфоцитів і макрофагів в пухлинній
тканині у хворих на карциному ЩЗ у поєднанні з АІТ та у ЩЗ хворих на
АІТ, визначені комп’ютерно-морфометричні характеристики CD45-RO
імуноклітинної інфільтрації ЩЗ у хворих цих груп. На підставі одержаних
результатів імуноморфологічних досліджень запропонована концепція
протипухлинного захисту у хворих на карциному ЩЗ у поєднанні з АІТ,
згідно якої імунна відповідь, що розвивається у напрямку Т-help 2-го
типу, більш ефективна при карциномах ЩЗ.

При комп’ютерно-морфометричному аналізі встановлено, що в ЩЗ хворих на
АІТ на умовну одиницю площі імунноклітинної інфільтрації приходиться
40,61±2,7 крупних лімфатичних фолікулів, а площа їх гермінативних
центрів складає 49,68% площі лімфатичного фолікула. Встановлено, що у
хворих на АІТ розповсюджена імуноклітинна інфільтрація ЩЗ представлена
переважно CD45-RO позитивними лімфоцитами, а також CD68 позитивними
макрофагами і Т-лімфоцитами; в гермінативних центрах лімфатичних
фолікулів та в оточуючій тканині переважають CD45-RO позитивні
лімфоцити, а також присутні CD68 позитивні макрофаги. Вперше у хворих на
АІТ встановлений позитивний коефіцієнт кореляції між рівнем
тиреотропного гормону (ТТГ), вмістом антитиреоїдних антитіл в крові та
виразністю інфільтрації ЩЗ CD45-RO позитивними імунними клітинами.
Отримані нові дані щодо залежності клінічних проявів та морфологічних
змін ЩЗ при АІТ і при карциномах ЩЗ.

Практичне значення отриманих результатів. Науково обґрунтована
необхідність поетапного морфологічного обстеження хворих на карциному ЩЗ
у поєднанні з АІТ, запропоновані додаткові морфологічні,
імуногістохімічні і комп’ютерно-морфометричні критерії диференціальної
діагностики АІТ з атипією і метаплазією фолікулярного епітелію та
карцином ЩЗ у поєднанні з АІТ. Запропоновані додаткові
диференційно-діагностичні цитологічні ознаки АІТ з атипією і метаплазією
фолікулярного епітелію та карцином ЩЗ з лімфоїдною інфільтрацією.

Розроблена методика швидкого фарбування цитологічних препаратів
(мазків-відбитків) ЩЗ для інтраопераційної цито-біопсії, яка поліпшує
термінову діагностику папілярних карцином ЩЗ на підставі виявлення
внутрішньоядерних включень цитоплазми в пухлинних клітинах. У хворих на
АІТ встановлена пряма лінійна залежність між підвищеним рівнем ТТГ в
периферичній крові та збільшенням об’єму аутоімунних вогнищ в ЩЗ більше
2,5см3, визначені додаткові диференціальні критерії АІТ до появи
розвернутої клініко-лабораторної картини захворювання при дослідженні
цитологічного матеріалу тонкогольної пункційної біопсії (ТАПБ) ЩЗ.

На підставі отриманих нових даних видані методичні рекомендації
“Морфологічна діагностика АІТ і раку ЩЗ та їх поєднання” – Київ: МОЗ
України, 2004, які з позитивним ефектом впроваджені в практичну роботу
відділень Запорізького обласного патологоанатомічного бюро, Запорізького
обласного ендокринологічного диспансеру, Одеського обласного
патологоанатомічного бюро, Дніпропетровського обласного
патологоанатомічного бюро. Результати дисертаційної роботи
використовуються в учбовому процесі при вивченні тем “Патологія
ендокринної системи”, “Патологоанатомічне дослідження
біопсійно-операційного матеріалу” на кафедрі патологічної анатомії
Запорізького державного медичного університету.

Особистий внесок здобувача. При виконанні дисертації здобувач особисто
вибрала та проаналізувала літературу, виконала цитологічні дослідження
при ТАПБ і патогістологічні дослідження при цито-криобіопсіях, зібрала
та систематизувала операційний матеріал, а також виконала
патоморфологічні, імуногістохімічні і морфометричні дослідження
вилучених щитовидних залоз. Автор особисто провела аналіз,
інтерпретацію, статистичну обробку одержаних результатів, а також
сформулювала висновки. Практичні рекомендації з морфологічної
діагностика АІТ і раку ЩЗ та їх поєднання розроблені разом з науковим
керівником проф. Туманським В.О.

Апробація результатів дисертації. Основні положення роботи доповідались
та обговорювались на науково-практичній конференції “Патогенетичні
аспекти фармакотерапії ендокринних захворювань” (Харків, 2002), на
Українській конференції з міжнародним представництвом “Сучасні аспекти
патологічної анатомії і патофізіології ЦНС” (Запоріжжя, 2002), на
конференції молодих вчених Запорізького державного медичного
університету (2004), а також на засіданнях Запорізької філії Асоціації
патологів Україні в 2002 і 2003 роках. Апробація дисертації проведена на
нараді співробітників кафедр патологічної анатомії, анатомії людини,
гістології і ембріології Запорізького державного медичного університету,
а також лікарів Запорізького обласного патологоанатомічного бюро у
листопаді 2004 р.

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано вісім робіт: 4 статті
у виданнях, рекомендованих ВАК України (з яких одна стаття є
одноособовою), а також 2 статті і 2 тези в матеріалах українських
конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Основний текст дисертації викладений на
164 сторінках машинопису, з яких текстова частина займає 134 сторінки.
Дисертація складається із вступу, огляду літератури, матеріалу і методів
дослідження, 4-х глав власних досліджень, обговорення отриманих даних,
висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел (з 235
літературного джерела, зокрема 159 іншомовних) і додатків. Дисертація
ілюстрована 54 малюнками та 24 таблицями. Ілюстрації займають 27 окремі
сторінки, використані джерела займають 28 окремих сторінок, додатки – 2
сторінки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал і методи досліджень. Визначення диференційних цитологічних,
патологоанатомічних і гістологічних характеристик АІТ, карцином ЩЗ, та
карцином ЩЗ у поєднанні з АІТ проведено у 149 жінок і чоловіків, які
склали 3 групи спостережень: 67 хворих на АІТ, 32 хворих на карциноми ЩЗ
у поєднанні з АІТ, умовно-контрольну групу склали 50 хворих на
тиреоїдину карциному з лімфоїдною інфільтрацією.

В групи спостережень відібрані пацієнти, яким проведено комплексне
клініко-лабораторне, імунологічне, цитологічне і патоморфологічне
дослідження на 3-х етапах обстеження: на поліклінічному етапі, під час
операції і після операції при морфологічному обстеженні видаленої ЩЗ.

Враховуючи те, що хворі на АІТ, за звичайних обставин, не підлягають
хірургічному лікуванню, групу хворих на АІТ з комплексним
клініко-лабораторним, цитологічним і патоморфологічним обстеженням
видаленої ЩЗ, склали 50 рідкісних спостережень, в яких пацієнтам було
проведено оперативне лікування з різних причин: у 34% випадків клінічний
діагноз встановлений як „вузловий еутиреоїдний зоб”, у 34% випадків
оперативне лікування проведено без врахування даних ТАПБ за згодою
пацієнтів; у 16% пацієнтів приводом операційного лікування була
наявність кістозної порожнини в ЩЗ та фолікулярної аденоми розміром до
1см; 16% хворих операція була проведена з приводу виявлення в пунктаті
ЩЗ виразної атипії фолікулярного епітелію.

В групі хворих на карциному ЩЗ у поєднанні з АІТ пухлини за
гістологічною будовою були представлені переважно папілярними (72%) і
фолікулярними (28%) карциномами. В умовно-контрольну групу відібрані
хворі на папілярну та фолікулярну карциноми ЩЗ, відповідно до
відсоткового співвідношення морфологічних типів карциноми основної
групи.

На поліклінічному етапі обстеження в Запорізькому обласному
ендокринологічному диспансері хворим проведено ультразвукове дослідження
ЩЗ, визначені концентрації ТТГ і вільного Т4 (вТ4) в крові хворих, вміст
антитиреоїдних антитіл до тиреопероксидази і тиреоглобуліну
імуноферментним методом і ТАПБ з ультразвуковою ехолокацією
патологічного процесу в ЩЗ.

Хворим, які підлягали хірургічному лікуванню, виконувалось
інтраопераційне термінове патоморфологічне дослідження (цито-біопсія) з
патогістологічним і цитологічним вивченням ЩЗ. Використання двох
морфологічних методів дозволяло паралельно в цитологічних і
гістологічних препаратах оцінити діагностичні ознаки карцином ЩЗ та
мікроскопічні зміни в прилеглій до них тканині ЩЗ. Виявлення в
цитологічних препаратах при цито-біопсії внутрішньоядерних включень в
ракових клітинах допомагало діагностувати фолікулярний варіант
папілярної карциноми. Гістологічні препарати виготовлялися на клінічному
кріостаті МІКРОМ-2000 (Германія), одержані зрізи забарвлювалися
гематоксиліном Гарріса і еозином. Для інтраопераційного цитологічного
дослідження мазки-відбитки ЩЗ забарвлювалися модифікованим способом за
Майн-Грюнвальд-Гімза. Залишки інтраопераційних фрагментів тканини ЩЗ
після цито-криобіопсії заливалися в парафін для виготовлення
патогістологічних препаратів і визначення остаточного діагнозу.

В післяопераційному періоді проведено макроскопічне і патогістологічне
дослідження видаленої ЩЗ, світлова мікроскопія напівтонких зрізів
тканини ЩЗ, імуноморфологічне та комп’ютерно-морфометричне дослідження
імуноклітинних інфільтратів ЩЗ.

Для світлової мікроскопії напівтонких зрізів ЩЗ дрібні шматочки
вилученої ЩЗ і матеріал, одержаний при ТАПБ, фіксували в 2,5% розчині
глютаральдегіду, дофіксували в 1% розчині OsО4, промивали в спиртах
висхідної концентрації, контрастували в 2% розчині уранілацетату,
зневоднювали і заливали в аралдит. Напівтонкі зрізи виготовляли на
ультратомі Reichert Om43 (Австрія), забарвлювали 2% розчином метилового
синього і вивчалися в мікроскопі “Axioplan-2” (Германія).

Імуноморфологічне визначення активованих лімфоцитів пам’яті та
макрофагів у вогнищах імуноклітинної інфільтрації ЩЗ проводилося з
використанням моноклональних антитіл фірми DAKO (Данія) до
CD45RО-антигену і до CD68-антигену непрямим імунопероксидазним методом
на парафінових зрізах формалін-фіксованої тканини ЩЗ з попереднім 2-х
хвилинним мікрохвильовим демаскуванням епітопа в СВЧ печі Samsung при
720W. В другому шарі використовувалися мічені пероксидазою антитіла
проти гамма-глобулінів миші стандартної системи візуалізації LSAB фірми
DAKO (Данія). Клітинний склад імуноклітинних інфільтратів визначався
напівкількісним методом в постійних імуногістохімічних препаратах в
мікроскопі “Axioplan-2” (Німеччина).

Комп’ютерно-морфометричне дослідження імуноклітинних формувань ЩЗ
проводилося в мікроскопі Axioplan-2 з відеокамерою DXC-151A (Sony,
Японія) методом комп’ютерного цифрового аналізу зображення в
автоматичному режимі з використанням пакету програм KS 200 (Kontron
Elektronik, Германія). Досліджувані лімфатичні фолікули, гермінативні
центри лімфатичних фолікулів та імуноклітинні інфільтрати
характеризували наступними морфометричними показниками: площа (AREAF),
периметр (PERIM), діаметр об’єктів неправильної форми (DCIRCLE).

Одержані кількісні дані оброблялись методами варіаційного статистичного
аналізу середніх величин і методом кореляційної статистики на
персональному комп’ютері “Athlon-1000” з використанням пакету
статистичного аналізу комп’ютерної програми Microsoft Excel.

Результати дослідження та їх обговорення.

За результатами кількісного дослідження клітинного складу ТАПБ ЩЗ під
контролем УЗД визначені цитологічні диференціальні ознаки АІТ, які
дозволяють діагностувати АІТ до появи розвернутої клініко-лабораторної
картини захворювання. Такими ознаками є превалювання у пунктатах ЩЗ
лімфоцитів та лімфобластів над іншими клітинами, наявність великих
оксифільних клітин Ашкеназі-Гюртле, одноядерних макрофагів (8,3%),
багатоядерних макрофагів (0,4%).

За даними мікроскопії хірургічно вилучених ЩЗ хворих на АІТ морфологічна
картина ЩЗ характеризувалася розповсюдженою імуноклітинною інфільтрацією
ЩЗ і наявністю значної кількості лімфатичних фолікулів з крупними
гермінативними центрами, наявністю атипії фолікулярних клітин різної
виразності, а також вогнищ фіброзу в залозі; для тиреоїдиту Хашимото
характерна оксифільна метаплазія тиреоїдного епітелію та редукція
тиреоїдних фолікулів різного ступеню.

При паралельному визначенні рівня гормонів тиреоїдної групи, вмісту
антитиреоїдних антитіл у крові хворих на АІТ та ультразвуковому і
біопсійному обстеженні ЩЗ встановлено, що у хворих на АІТ атипія,
метаплазія та атрофія клітин фолікулярного епітелію ЩЗ є морфологічними
проявами стадійного перебігу АІТ і чітко віддзеркалює клінічні зміни
гормонального стану хворих на АІТ від еутиреоїдного до клінічного
гіпотиреозу. Встановлено, що виразна атипія та метаплазія фолікулярного
епітелію ЩЗ у хворих на АІТ з еутиреозом та субклінічним гіпотиреозом є
морфологічним проявом тимчасового збереження функціональної стабільності
залози в умовах імунного кілінгу тиреоїдного епітелію і не є
еквівалентом злоякісної трансформації ЩЗ, вона не потребує оперативного
лікування хворого. При прогресуванні імуноклітинної інфільтрації ЩЗ і
формуванні великих лімфатичних фолікулів з гермінативними центрами,
атипія та оксифільна метаплазія тиреоїдного епітелію не спостерігається,
залишки маленьких острівців атрофічного фолікулярного епітелію ЩЗ не
спроможні забезпечити нормальний рівень тиреоїдних гормонів і у хворих
розвивається гіпотиреоз, який потребує медикаментозної корекції.
Водночас встановлена пряма лінійна залежність між рівнем ТТГ крові
хворих на АІТ та розміром аутоімунних вогнищ в ЩЗ: рівень ТТГ
залишається у межах норми доки аутоімунне вогнище в ЩЗ менше 2,5 см3,
збільшення вогнища АІТ більше 2,5см3 супроводжується зростанням рівня
ТТГ вище верхньої границі норми.

?

o

D

i

&

(

*

,

.

0

V

D

?

i

??????i

?

O

O

??????????них антитіл в крові, та виразністю інфільтрації ЩЗ CD45-RO
позитивними імунними клітинами складає відповідно 0,81 і 0,67.

У хворих на карциному ЩЗ з імуноклітинною інфільтрацією однонаправлених
змін рівня гормонів тиреоїдної групи і антитиреоїдних антитіл в крові не
відмічалось. Карциноми ЩЗ з імуноклітинною інфільтрацією не мають
специфічних ультразвукових ознак, вони мають вигляд поодиноких солідних
гіпо- або анехогенних вузлів без чітких меж і хало з наявністю
кальцифікатів та кіст. Диференціальними ознаками карцином ЩЗ з
імуноклітинною інфільтрацією при ТАПБ є відсутність клітин
Ашкеназі-Гюртлє, велика кількість одноядерних макрофагів і
сегментоядерних лейкоцитів, наявність поодиноких малих лімфоцитів і
відсутність лімфобластів, присутність комплексів Нєхорошкова і
епітеліальних клітин з внутрішньоядерними включеннями цитоплазми.

Імуноклітинна інфільтрація при карциномах ЩЗ маловиразна і
розповсюдженість її може відрізнятися в різних гістологічних типах
карцином ЩЗ. Так, фолікулярні карциноми характеризувалися виразною
інфільтрацією капсули пухлинного вузла, а також наявністю імуноклітинної
інфільтрації переважно по периферії пухлини та в оточуючій тканині ЩЗ.
Папілярні карциноми, на відміну від фолікулярних карцином, мали вогнища
імуноклітинної інфільтрації як по периферії пухлини, так і в самій
пухлині, без істотних відмінностей у виразності інфільтрації, при цьому
в імуноклітинних інфільтратах присутні макрофаги і лімфоцити.
Імуногістохімічні ознаки імуноклітинних інфільтратів карциноми та
перифокальної тканини ЩЗ самостійного діагностичного значення не мають;
вони представлені переважно CD68 позитивними макрофагами і CD45-RO
негативними макрофагами, CD45-RO позитивними NK-клітинами, та CD45-RO
негативними Т-лімфоцитами. Доведено, що одночасне використання
цитологічного та гістологічного дослідження ЩЗ при терміновій
інтраопераційній біопсії поліпшує діагностику фолікулярного варіанту
папілярної карциноми, клітини якої в цитологічних препаратах
відрізняються наявністю внутрішнтоядерних включень і базофільних макул в
цитоплазмі, які не визначаються в криостатних зрізах.

У хворих на карциному ЩЗ у поєднанні з АІТ клінічні ознаки поєднаної
хвороби не специфічні, оскільки у більшої частини (59%) пацієнтів мав
місце еутиреоїдний стан і при УЗД в ЩЗ визначалися чисельні патологічні
вогнища різноманітної ехографічної структури і не ясного морфогенезу.
Визначено, що залежність між рівнем тиреоїдних гормонів, вмістом
антитиреоїдних антитіл у периферичній крові цих хворих і розміром
патологічного вогнища носить слабкий лінійний характер, тільки при
наявності карциноми ЩЗ більше 3,2см та дифузно розповсюдженого АІТ
зменшується рівень антитиреоїдних антитіл у периферичній крові.
Цитологічне дослідження пункційного матеріалу ТАПБ у цієї категорії
хворих дає можливості оцінити характер патологічних змін у кожному
окремому вогнищі ЩЗ і розрізнити аутоімуноклітинну інфільтрацію навколо
пухлини, поєднання раку ЩЗ з АІТ або прогресуючий АІТ з атипією
епітелію. Диференційними ознаками карцином ЩЗ у поєднанні з АІТ є
присутність в пунктаті ЩЗ пухлинних клітини з внутрішньоядерними
включеннями цитоплазми, превалювання сегментоядерних лейкоцитів,
невелика кількість лімфоцитів і відсутність клітин Ашкеназі-Гюртлє.

Особливістю структури імуноклітинних інфільтратів ЩЗ у хворих на
карциному у поєднанні з АІТ є превалювання в інфільтратах макрофагів,
CD45-RO позитивних Т-лімфоцитів і CD45-RO позитивних NK-клітин.
Лімфатичні фолікули в імуноклітинних інфільтратах в тканині ЩЗ за межами
пухлини невеликі за розмірами з відносно невеликими гермінативними
центрами.

При зіставленні результатів морфометричних, імуноморфологічних
досліджень ЩЗ та значень вмісту антитиреоїдних антитіл у периферичній
крові хворих на карциному ЩЗ у поєднанні з АІТ виявлена зворотна
залежність між рівнем антитиреоїдних антитіл, інфільтрацією ЩЗ CD45-RO
позитивними лімфоцитами та розміром карциноми ЩЗ – чим більший за
розміром пухлинний вузол ЩЗ тим менший рівень вмісту антитиреоїдних
антитіл в крові і менша площа інфільтрації ЩЗ CD45-RO позитивними
лімфоцитами.

На підставі порівняння результатів клініко-імунологічного,
гормонального, ехографічного, цитологічного та патоморфологічного
дослідження ЩЗ визначені найбільш важливі і значущі диференціальні
ознаки АІТ, карцином ЩЗ з імуноклітинною інфільтрацією та карцином ЩЗ в
поєднанні з АІТ. Диференціювати карциному ЩЗ з імуноклітинною
інфільтрацією, карциному ЩЗ у поєднанні з АІТ та АІТ можливо тільки
комплексно, з використанням морфологічної діагностики. Карциноми ЩЗ і
вогнища АІТ мають переважно гіпоехогенну або анехогенну ехографічну
структуру, що не дозволяє відрізнити їх при УЗД на поліклінічному етапі,
хоча карциноми частіше мають чіткі контури та капсулу (хало). У хворих
на карциному ЩЗ у поєднанні з АІТ середній рівень ТТГ статистично
вирогідно перевищує в 3 рази рівень ТТГ у хворих на карциному ЩЗ з
імуноклітинною інфільтрацією, рівень вТ4 навпаки нижче у хворих на
карциному ЩЗ у поєднанні з АІТ, ніж у хворих на карциному ЩЗ. У хворих
на карциному ЩЗ у поєднанні з АІТ статистично вирогідне зменшення рівня
антитиреоїдних антитіл спостерігається тільки при наявності пухлинного
вузла більше 3,2см.

Проведені комп’ютерно-морфометричні дослідження хірургічно вилучених ЩЗ
визначили додаткові критерії диференціальної діагностики АІТ з атипією
фолікулярних клітин та карциноми ЩЗ у поєднанні з АІТ, якими можливо
користуватись під час інтраопераційної цито-біопсії.
Комп’ютерно-морфометричний аналіз показав, що у хворих на карциному ЩЗ у
поєднанні з АІТ кількість лімфатичних фолікулів на умовну одиницю площі
імуноклітинної інфільтрації ЩЗ менша, ніж у хворих на АІТ.
Встановлено, що відносна площа гермінативних центрів лімфатичних
фолікулів ЩЗ у хворих на карциному ЩЗ у поєднанні з АІТ в 1,5 рази
менша, ніж у хворих на АІТ; а площа гермінативних центрів лімфатичних
фолікулів більш як в 2 рази менша, ніж у хворих на АІТ. В той же час у
хворих на карциному ЩЗ у поєднанні з АІТ гермінативні центри, як і самі
лімфатичні фолікули мають більш неправильну форму, ніж у хворих на АІТ
(рис.1).

1. 2.

Рис. 1. Схематичне зображення форми і розміру лімфатичних фолікулів у
хворих на АІТ та у хворих на карциному ЩЗ у поєднанні з АІТ:

1 – лімфатичні фолікули у хворих на карциному ЩЗ у поєднанні з АІТ;

2 – лімфатичні фолікули у хворих на АІТ.

Невеликі розміри лімфатичних фолікулів та їх гермінативних центрів у
хворих на карциному ЩЗ у поєднанні з АІТ обумовлені меншою кількістю
CD45-RO позитивних клітин в ЩЗ у цих хворих, клінічно це відзеркалюється
меншим рівнем аутоантитіл до тиреопероксидази та тиреоглобуліну, в
порівнянні з хворими на АІТ.

Таким чином, імунні та морфофункціональні взаємовідносини у хворих на
карциному ЩЗ у поєднанні з АІТ мають наступний вигляд (схема 1).

Схема 1

Менша кількість CD45-RO позитивних Т-хелперів в ЩЗ

Результати проведених імуноморфологічних досліджень дозволяють
запропонувати гіпотезу протипухлинного захисту, що розвивається при
карциномі ЩЗ у поєднанні з АІТ і пояснює “сприятливий” перебіг
злоякісного процесу. З’ясовано, що у хворих на карциному ЩЗ у поєднанні
з АІТ в імуноклітинному інфільтраті, що оточує злоякісну пухлину,
переважають CD45-RO позитивні клітини, які не спостерігаються у
клітинному інфільтраті навколо карцином ЩЗ без супутнього АІТ.
Визначено, що імунна відповідь при карциномі у поєднанні з АІТ
розвивається у напрямку Т-help 2-го типу, що пояснює відсутність
макрофагів у імуноклітинному інфільтраті пухлини. Натомість, в
імуноклітинних інфільтратах карцином ЩЗ без супутнього АІТ превалюють
CD45-RO негативні лімфоцити та макрофаги, тобто імунна відповідь
розвивається у напрямку Т-help 1-го типу. Відомо, що карциноми ЩЗ у
поєднанні з АІТ мають більш “сприятливий” перебіг, ніж карциноми ЩЗ без
супутнього АІТ, тобто можна зробити висновок, що у протипухлинному
захисті при карциномах ЩЗ більш ефективною є імунна відповідь, яка
розвивається у напрямку Т-help 2-го типу (схема 2).

Схема 2

Активовані Т-help

ВИСНОВКИ

ВИСНОВКИ

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової
задачі, що виявляється у визначенні особливостей патоморфологічної
діагностики АІТ та карцином ЩЗ у поєднанні з АІТ на різних етапах
клініко-патоморфологічного обстеження хворих.

У хворих на АІТ цитограма тонкогольного аспіраційного пунктату ЩЗ
залежить від розповсюдженості аутоімунного процесу: при дифузній поразці
залози в пунктаті превалюють лімфоїдні клітини і значна кількість клітин
Ашкеназі-Гюртлє, при вогнищевому аутоімунному тиреоїдиті превалюють
А-клітини фолікулярного епітелію з невеликою домішкою клітин
Ашкеназі-Гюртлє та малих лімфоцитів. В пунктаті ЩЗ всіх хворих на АІТ,
незалежно від його розповсюдженості, визначається у 20 разів більше
одноядерних макрофагів, ніж багатоядерних макрофагів.

За даними патогістологічних і комп’ютерно-морфометричних досліджень
щитовидна залоза хворих на АІТ відрізняється наявністю значної кількості
крупних лімфатичних фолікулів з великими гермінативними центрами, площа
яких складає майже 50% площі лімфатичних фолікулів. Серед клітин
гермінативних центрів переважають CD45-RO позитивні клітини.

3. У хворих на папілярну та фолікулярну карциноми ЩЗ з імуноклітинною
інфільтрацією пухлини та прилеглої тканини у цитограмі тонкогольної
аспіраційної пункційної біопсії над імунними клітинами превалюють
злоякісні епітеліальні клітини з розрідженим хроматином ядер; більше 10%
ракових клітин мають внутрішньоядерні включення цитоплазми і подовжені
складки каріолеми. На відміну від АІТ, в пунктаті ЩЗ цих хворих
визначається значна кількість сегментоядерних лейкоцитів і значно менший
відсоток багатоядерних макрофагів. В імунно-клітинних інфільтратах
навколо карцином ЩЗ превалюють макрофаги і CD45-RO негативні лімфоцити.

4. У хворих на папілярну та фолікулярну карциноми ЩЗ у поєднанні з АІТ в
тонкогольному аспіраційному пунктаті ЩЗ присутні пухлинні клітини з
внутрішньоядерними включеннями цитоплазми, відсутні клітини
Ашкеназі-Гюртлє; на відміну від АІТ визначаєтся більший відсоток
лейкоцитів і менший відсоток лімфоцитів.

5. У хворих на карциному ЩЗ у поєднанні з АІТ в пухлинній тканині
переважають CD45-RO позитивні лімфоцити та макрофаги; CD45-RO позитивні
лімфоцити інфільтрують як пухлину, так і перитуморозну тканину, але їх
кількість в імуноклітинних інфільтратах ЩЗ в 5 разів менша, ніж у хворих
на АІТ. На відміну від АІТ у таких хворих в імунно-клітинних
інфільтратах ЩЗ визначається в 4 менша кількість лімфатичних фолікулів,
лімфатичні фолікули невеликі за площею, з маленькими гермінативними
центрами.

6. У хворих на карциному ЩЗ у поєднанні з АІТ при зростанні пухлини
більше 3,2см з’являється зворотна залежність між розміром пухлинного
вузла і аутоімунним компонентом хвороби: чим більший за розміром
пухлинний вузол тим менша площа інфільтрації паренхіми ЩЗ CD45-RO
позитивними лімфоцитами і менший рівень вмісту антитиреоїдних антитіл у
крові.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Враховуючи неспецифічні клінічні, імунологічні, гормональні і
ехографічні ознаки АІТ, карцином ЩЗ у поєднанні з АІТ та карцином ЩЗ з
імуноклітинною інфільтрацією діагностика цих захворювань повинна
проводитися комплексно, з обовязковим застосуванням біопсійного
цитологічного і гістологічного дослідження на всіх єтапах обстеження
хворих (на поліклінічному етапі, на інтраопераційному етапі, на
післяопераційному етапі).

2. На поліклінічному етапі обов’язковим є застосування ТАПБ під
контролем УЗД, пунктувати необхідно всі вузлові і порожнинні утворення
ЩЗ діаметром більше 1см. Цитологічне дослідження пункційного матеріалу
ТАПБ ЩЗ дає можливість розрізнити імуноклітинну інфільтрацію навколо
пухлини, карциному ЩЗ у поєднанні з АІТ або прогресуючий АІТ з атипією
фолікулярного епітелію.

3. Інтраопераційне гістологічне і цитологічне дослідження необхідно
використовувати в усіх випадках наявності новоутворень ЩЗ. Під час
інтраопераційної цито-біопсії необхідно використовувати гістологічне і
цитологічне дослідження, особливо при діагностиці папілярних карцином
ЩЗ. Доцільним є застосування швидкого фарбування цитологічних препаратів
ЩЗ модифікованим методом за Майн-Грюнвальд-Гімза. Цитологічне
інтраопераційне дослідження дозволяє визначити наявність в епітеліальних
клітинах ознак злоякісності, які не візуалізуються в гістологічних
препаратах термінового дослідження – внутрішньоядерні включення
цитоплазми, складки каріолеми, базофільні макули в цитоплазмі.

4. Морфометричне дослідження рекомендується для оцінки розповсюдженості
патологічного процесу, визначення розмірів та форми лімфатичних
фолікулів, що є додатковим диференційно-діагностичним критерієм у
випадках АІТ з атипією фолікулярного епітелію та карциноми ЩЗ у
поєднанні з АІТ.

5. Для реєстрації результатів морфологічного та клініко-лабораторного
обстеження хворих з патологією ЩЗ, пропонується використання карти
єдиного реєстру.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ РОБІТ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Туманський В.О., Мартовицька Ю.В. Морфологічна діагностика АІТ і раку ЩЗ
та їх поєднання: Методичні рекомендації. – Київ, 2004. – 42с. (Здобувач
здійснила підбір літератури, узагальнила раніше особисто проведені
клініко-морфологічні, морфометричні та імуноморфологічні дослідження).

Мартовицкая Ю.В. Изменение баланса гипоталамо-гипофизарно-тиреоидных
гормонов при раке щитовидной железы // Запорожский медицинский журнал. –
2002. – №3. – С.55.

Туманский В.А., Мартовицкая Ю.В. Морфологический мониторинг в
диагностике заболеваний щитовидной железы // Вісник проблем біології і
медицини. – 2003. – №1. – С.85-87 (Здобувач особисто провела
патоморфологічні дослідження, підготувала статтю до друку).

Туманський В.О., Мартовицька Ю.В. Діагностична вагомість оцінки
співвідношення виразності імунної інфільтрації паренхіми ЩЗ, розміру
злоякісного новоутворення та тиреоїдного гомеостазу хворих на карциному
у поєднанні з АІТ // Питання експериментальної та клінічної медицини. –
2004. – №8. – С.168-174 (Здобувач собисто провела морфометричні
дослідження і статистично обробила одержані показники, сформулювала
критерії оцінки співвідношення морфологічних та гормональних змін у
хворих, підготовила статтю до друку).

5. Туманський В.О., Мартовицька Ю.В. Імуноморфологічна характеристика ЩЗ
при поєднанні карциноми ЩЗ з АІТ і при аутоімунному тиреоїдиті //
Запорожский медицинский журнал. – 2004. – №4. – С. 5-8 (Здобувач
особисто обґрунтувала робочу гіпотезу протипухлинного захисту при
карциномі щитовидної залози у поєднанні з аутоімунним тиреоїдитом,
дослідила морфологічний матеріал і підготувала статтю до друку).

6. Мартовицкая Ю.В., Туманский В.А. Интегративная диагностика
аутоиммунного тиреоидита // Интегративная медицина и здравоохранение. –
Запорожье: Дикое поле. – 2002. – С.44. (Здобувач особисто провела
морфологічні дослідження, аналіз та узагальнення результатів
клініко-лабораторних досліджень хворих з патологією щитовидної залози).

7. Спосіб фарбування цитологічних препаратів щитовидної залози для
термінового інтраопераційного дослідження: корисна модель / Мартовицька
Ю.В. № 20041008785; Заявлено 27.10.04. (Особисто розробила методику
фарбування цитологічних препаратів термінового дослідження).

8. Черникова В.В., Мартовицкая Ю.В. Методы диагностики злокачественных
новообразований щитовидной железы // Матеріали науково-практичної
конференції “Патогенетичні аспекти фармакотерапії ендокринних
захворювань”. – Харків, 2002. – С.121-122. (Здобувач здійснила підбір
літератури та її узагальнення, дослідила морфологічний матеріал хворих
на карциному щитовидної залози, статистично обробила отримані
результати, підготовила статтю до друку).

Мартовицька Ю.В. Можливості доопераційної морфологічної діагностики
захворювань щитоподібної залози // Матеріали науково-практичної
конференції “Вчені майбутнього”. – Одеса, 2002. – С. 58.

АНОТАЦІЯ

Мартовицька Ю.В. Діагностика аутоімунного тиреоїдиту та карцином
щитовидної залози у поєднанні з аутоімунним тиреоїдитом. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за
спеціальністю 14.03.02. – патологічна анатомія. – Кримський державний
медичний університет ім.С.І. Георгіївського МОЗ України, Сімферополь,
2005.

Дисертація містить результати комплексного обстеження хворих на АІТ,
хворих на карциному ЩЗ у поєднанні з АІТ і хворих на карциному ЩЗ з
імуноклітинною інфільтрацією пухлини. Виявлені додаткові
патоморфологічні, морфометричні та імуноморфометричні критерії
диференціальної діагностики карцином ЩЗ у поєднанні з АІТ, карцином з
імуноклітинною інфільтрацією пухлини та АІТ з виразною атипією
фолікулярного епітелію. Проведена оцінка інформативності різних методів
морфологічної діагностики 3-х етапного обстеження хворих. Запропонована
вірогідна концепція особливостей протипухлинного захисту при карциномах
ЩЗ, що пояснює “більш сприятливий” перебіг та прогноз карцином ЩЗ у
поєднанні з АІТ. Розроблено діагностичний алгоритм 3-х етапної
клініко-патоморфологічної діагностики карциноми ЩЗ у поєднанні з АІТ та
обґрунтовані практичні рекомендації.

Ключові слова: щитовидна залоза, морфологічна діагностика, карциноми,
аутоімунний тиреоїдит.

АННОТАЦИЯ

Мартовицкая Ю.В. Диагностика аутоиммунного тиреоидита и карцином
щитовидной железы в сочетании с аутоиммунным тиреоидитом. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по
специальности 14.03.02. – патологическая анатомия. – Крымский
государственный медицинский университет им. С.И. Георгиевского МЗ
Украины, Симферополь, 2005.

Диссертация содержит результаты комплексного обследования больных
аутоиммунным тиреоидитом, больных карциномой щитовидной железы в
сочетании с аутоиммунным тиреоидитом и больных карциномой щитовидной
железы с иммуноклеточной инфильтрацией опухоли. Морфологические и
иммунологические особенности щитовидной железы при аутоиммунном
тиреоидите изучены у 67 больных, изучение клинико-патоморфологических
особенностей карциномы в сочетание с аутоиммунным тиреоидитом проведено
у 32 больных, условно-контрольную группу составили 50 больных тиреоидной
карциномой с иммуноклеточной инфильтрацией опухоли. В работе применялись
иммуноферментное определение уровня тиреоидных гормонов и антитиреоидных
антител, световая микроскопия цитологических препаратов тонкоигольной
аспирационной пункционной биопсии и гистологических препаратов
щитовидной железы цито-биопсии, иммуноморфологическое исследование
щитовидной железы, морфометрическое исследование лимфатических
фолликулов, а также иммуноклеточных инфильтратов щитовидной железы,
световая микроскопия полутонких срезов ткани щитовидной железы.

Выявлены дополнительные патоморфологические, морфометрические и
иммуноморфометрические критерии дифференциальной диагностики карцином
щитовидной железы в сочетании с аутоиммунным тиреоидитом, карцином с
иммуноклеточной инфильтрацией опухоли и аутоиммунного тиреоидита с
выраженной атипией фолликулярного эпителия. Проведена оценка
информативности различных методов морфологической диагностики 3-х
этапного обследования больных. Предложена концепция особенностей
противоопухолевой защиты при карциномах щитовидной железы, что объясняет
“более благоприятное” течение и прогноз карцином щитовидной железы в
сочетании с аутоиммунным тиреоидитом. Разработан диагностический
алгоритм 3-х этапной клинико-патоморфологической диагностики карцином
щитовидной железы в сочетание с аутоиммунным тиреоидитом и обоснованы
практические рекомендации.

Ключевые слова: щитовидная железа, морфологическая диагностика,
карциномы, аутоиммунный тиреоидит.

ANNOTATION

Martovitskaya Yu.V. Diagnostic features of autoimmune thyroiditis and
carcinoma of thyroid in combination with autoimmune thyroiditis. –
Manuscript.

Dissertation work is on gaining of the candidate of medical sciences
degree after specialty 14.03.02. – pathological anatomy. – Crimean state
medical university after S.I. Georgievsky, Simferopol, 2005.

Dissertation contains the results of complex inspection of patients on
autoimmune thyroiditis, patients on carcinoma of thyroid in combination
with autoimmune thyroiditis and patients on carcinoma of thyroid with
the immune-cell infiltration of tumor. It exposed additional
pathomorphological, morphometrical and immune-morphmetrical criteria of
differential diagnostics of thyroid carcinoma in combination with
autoimmune thyroiditis, carcinoma with the immune-cell infiltration of
tumor and autoimmune thyroiditis with expressive atypia of follicle
epithelium. It is conducted the informing estimation of different
methods of morphological diagnostics of 3th stage inspection of
patients. Offered reliable conception of features of against-tumor
defense at thyroid carcinoma, “more favorable” motion explains that and
prognosis of thyroid carcinoma in combination with autoimmune
thyroiditis. A diagnostic algorithm is developed of 3th stage
clinic-pathomorfological diagnostics of thyroid carcinoma in combination
with autoimmune thyroiditis and practical recommendations are worked out
too.

Keywords: thyroid, morphological diagnostics, carcinoma, autoimmune
thyroiditis.

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

АІТ аутоімунний тиреоїдит

АТ-ТГ антитіла до тиреоглобуліну

ІГХ імуногістохімія

Т3 трийодтиронін

Т4 тироксин

ТАПБ тонкогольна аспіраційна пункційна біопсія

ТГ тиреоглобулін

ТТГ тиреотропний гормон

УЗД ультразвукове дослідження

ЩЗ щитовидна залоза

PBS сольовий розчин, забуферений фосфатами

________________________________________________________________________
_______________

Зам. 296 Формат 60х84/16.Папір офсетний. Різографія. Ум. друк.арк. 0,9.
Наклад 100 прим.

Надруковано в типографії ТОВ „Финвей”.

Зменшення рівня аутоантитіл до тиреопероксидази та тиреоглобуліну

Зниження активації гуморального імунітету

Мала площа і неправильна форма лімфатичних фолікулів і їх гермінативних
центрів в ЩЗ

Придушення цитокінами

Т-help 1-го типу

Стимуляція гіперпродукції антитиреоїдних антитіл

Розвиток імунної відповіді у напрямку Т-help 2-го типу

Відсутність макрофагів у імуноклітинному інфільтраті при карциномі
щитовидної залози у поєднанні

з аутоімунним тиреоїдитом

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020