.

Лікування вагітних з невиношуванням за наявності цитомегаловірусної інфекції (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
108 3134
Скачать документ

ІНСТИТУТ ПЕДІАТРІЇ, АКУШЕРСТВА ТА ГІНЕКОЛОГІЇ

АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

НЕДІЛЬКО ІГОР МИХАЙЛОВИЧ

УДК 618.39:616.98-084-08.2

Лікування вагітних з невиношуванням за наявності цитомегаловірусної
інфекції

14.01.01 – акушерство та гінекологія

А в т о р е ф е р а т

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ – 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті педіатрії, акушерства та гінекології АМН
України

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор

Писарєва Світлана Петрівна,

Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України, завідувач
відділення наукових проблем невиношування вагітності

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор

Беседін Віктор Миколайович, Львівський державний університет ім. Данила
Галицького, завідувач кафедри акушерства та гінекології

доктор медичних наук, професор

Камінський В’ячеслав Володимирович, Київська медична академія
післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика МОЗ України, завідувач кафедри
акушерства, гінекології та репродуктології

Провідна установа: Національний медичний університет ім. О.О.Богомольця,
кафедра акушерства та гінекології № 1

Захист дисертації відбудеться “ 20 ” грудня 2005 р. о 16.00 годині на
засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.553.01 по захисту дисертацій
на здобуття наукового ступеня доктора наук за спеціальностями
“Педіатрія”, “Акушерство та гінекологія” при Інституті педіатрії,
акушерства та гінекології АМН України (04050, м. Київ, вул.
Мануїльського, 8)

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту педіатрії,
акушерства та гінекології АМН України (04050, м. Київ, вул.
Мануїльського, 8)

Автореферат розісланий “ 10 ” листопада 2005 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Л.В.Квашніна

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Однією з головних проблем сучасного акушерства
залишається проблема невиношування вагітності, що пов’язано зі значною
частотою даної патології, високим рівнем перинатальної захворюваності,
смертності та інвалідизації дітей (С.П. Катоніна, О.О. Костюк, 1997;
В.Н. Серов, И.Б. Манухин, В.Н. Кузьмин, 1997). Частота невиношування
складає 10-25 % від усіх вагітностей і не має тенденції до зменшення.
Перинатальна смертність після передчасних пологів у 33 рази вища, ніж
після пологів у строк (В.Н. Серов та співав., 2002).

Згідно з даними сучасної літератури, одне з перших місць серед причин
невиношування вагітності займає внутрішньоутробна інфекційна патологія,
серед чинників якої важливе місце належить цитомегаловірусній
інфекції (ЦМВІ) (А.Г. Коломійцева, О.В. Гордієнко, 1992; В.И. Кулаков,
Е.М. Вихляева, 1995).

У вагітних жінок рівень інфікування ЦМВ сягає від 13 % до 91,6
% (В.Н. Серов та співав., 1997; В.И. Кулаков, 1999), тоді як частота
внутрішньоутробного інфікування плода коливається від 15 до 70 % у разі
первинного інфікування та від 0,2 до 2 % – при реактивації ЦМВІ
(С.П.Катоніна, Є.Є. Шунько, 1995; Л.Л. Нисевичта співав., 1998).
Чисельність у світі дітей із вродженим інфікуванням ЦМВ складає 1,5 %
від загального населення або 1,2 млн. новонароджених в рік. Це створює
не тільки медичні, але й соціальні проблеми через те, що в багатьох
випадках діти, які інфіковані цитомегаловірусом, вимагають допомоги
протягом усього життя.

В останні роки з’явились наукові публікації відносно вивчення показників
імунітету вагітних жінок, інфікованих ЦМВ, встановлено порушення балансу
гормонів плацентарного комплексу та зменшення білковоутворюючої функції
плаценти (З.С. Зайдиева, 1998; И.В. Орджоникидзе, В.Л. Тютюнник, 2004),
що сприяє безпосередньому впливу вірусної інфекції на ембріон та плід.

На сучасному етапі розвитку наукових досліджень щодо проблеми вагітності
та ЦМВІ є низка невирішених питань відносно об’єктивного погляду на
інтерпретацію результатів вірусологічного та серологічного обстеження
вагітних жінок і пов’язаної з ними проблеми ранньої діагностики,
акушерської тактики, профілактики та лікування вагітних з ЦМВІ.
Незважаючи на окремі успіхи, досягнуті за останні роки у вирішенні даної
проблеми, залишаються маловивченими особливості різних ланок клітинного
імунітету та змін плацентарного комплексу за наявності ЦМВІ у разі
невиношування вагітності. Відсутні достатньо ефективні методи лікування
вагітних з ЦМВІ, не розроблені надійні профілактичні заходи, що сприяли
б попередженню інфікування плода та новонародженого, зменшенню ризику
виникнення ускладнень вагітності, зниженню перинатальної і ранньої
неонатальної захворюваності і смертності.

Зв’язок роботи з науковими роботами, планами, темами. Робота виконана
відповідно до плану науково-дослідних робіт ІПАГ АМН України та є
фрагментом комплексної теми відділення наукових проблем невиношування
вагітності “Вдосконалити та розробити діагностику та ефективні
технології лікування герпес вірусних інфекцій у вагітних” (№
держреєстрації 01.02U001069).

Мета дослідження. Розробка системи лікувальних заходів, спрямованих на
зменшення частоти акушерських та перинатальних ускладнень у вагітних з
невиношуванням за наявності цитомегаловірусної інфекції на підставі
вивчення змін гормонального балансу, імунного статусу, піхвового
біоценозу та стану плацентарного комплексу.

Задачі дослідження:

Вивчити клінічний перебіг вагітності, пологів, післяпологового періоду,
стану плода та новонародженого у разі інфікування ЦМВ за даними історій
пологів за 1995-2000 роки.

Вивчити перебіг вагітності, пологів, післяпологового періоду, стан плода
та новонародженого у жінок з невиношуванням вагітності за наявності
ЦМВІ.

Визначити вміст гормонів (естрадіол, прогестерон, плацентарний лактоген)
у крові жінок з загрозою переривання вагітності у разі інфікування ЦМВ.

Визначити показники імунного статусу у жінок з невиношуванням за
наявності ЦМВІ та їх зміни під впливом лікування.

Вивчити особливості піхвового біоценозу у жінок з невиношуванням
вагітності за наявності ЦМВІ.

Визначити стан плацентарного комплексу у жінок з невиношуванням
вагітності за наявності ЦМВІ.

Обґрунтувати специфічну терапію ЦМВІ та комплекс
лікувально-профілактичних заходів для вагітних з невиношуванням за
наявності ЦМВІ.

Об’єкт дослідження – перебіг вагітності та пологів у жінок з
невиношуванням вагітності за наявності ЦМВІ.

Предмет дослідження – стан плода та новонародженого, клітинний імунітет,
стан плацентарного комплексу, біоценоз піхви у жінок з невиношуванням
вагітності за наявності ЦМВІ.

Методи дослідження – клінічні, серологічні, імунологічні,
ендокринологічні, бактеріологічні, ультразвукові, клініко-статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше вивчено особливості
перебігу вагітності, пологів, післяпологового періоду, стан плода і
новонародженого у вагітних жінок, інфікованих ЦМВ, та обгрунтована
доцільність обстеження вагітних з невиношуванням за наявності ЦМВІ.
Вперше на основі проведених комплексних досліджень на сучасному рівні
отримано ряд нових положень про клінічний перебіг вагітності, пологів,
стан плацентарного комплексу та наслідки вагітності у жінок з
невиношуванням у разі інфікування ЦМВ залежно від стадії інфекційного
процесу. Визначені зміни вмісту гормонів у крові (естрадіол,
прогестерон, плацентарний лактоген) та імунного статусу, зокрема
клітинного імунітету, у разі хронічного перебігу та загострення ЦМВІ;
визначені особливості піхвового біоценозу. Вперше у жінок з загрозою
переривання вагітності за наявності ЦМВІ обґрунтовано доцільність
застосування специфічного анти-ЦМВ імуноглобуліну в комплексі
лікувальних заходів, розроблена методика лікування та здійснено його
впровадження. Доведена доцільність проведення лікування не тільки у разі
загострення ЦМВІ, але й за умов її хронічного перебігу. Проведена
порівняльна оцінка ефективності запропонованого лікування та лікування
із застосуванням неспецифічного імуноглобуліну, доведена ефективність
запропонованої терапії.

Практичне значення отриманих результатів. Для впровадження в роботу
родопомічних закладів запропонована вдосконалена схема лікування
невиношування вагітності за наявності ЦМВІ із застосуванням специфічного
вітчизняного антицитомегаловірусного імуноглобуліну людини рідкого (ЗАТ
Біофарма), визначена її ефективність, надані рекомендації по її
застосуванню, розроблені показання та строки лікування.

Результати досліджень впроваджено в практику роботи родопомічних
закладів м. Києва, Луцька, Луганська, Ужгорода, Одеси, Ніжина
Чернігівської області.

Особистий внесок здобувача. Особисто автором вибрано та обгрунтовано
тему роботи, визначено мету, завдання та напрямки досліджень, проведений
патентний пошук та вивчення літератури; здійснена розробка архівних
матеріалів (історії пологів за 1995-2000 рр.), відбір вагітних для
дослідження, розподіл їх за групами, аналіз клінічного перебігу
вагітності, пологів, післяпологового періоду, наслідків вагітності,
аналіз і статистична обробка отриманих клінічних та лабораторних даних.
Всі лабораторні та функціональні методи дослідження виконані за участю
автора. Дисертантом особисто проведено аналіз та узагальнення отриманих
результатів, сформульовано усі положення та висновки роботи. Науково
обгрунтовано практичні рекомендації. Підготовлено до друку наукові
праці, виступи.

Апробація результатів дисертації. Дисертацію обговорено на засіданні
акушерсько-гінекологічного та експериментального відділів Інституту
педіатрії, акушерства та гінекології АМН України. Основні положення та
результати роботи докладалися на науково-практичних конференціях ІПАГ
(2003), акушерів-гінекологів міста Києва (2004), на науковій конференції
“Актуальные вопросы вакцинно-сывороточного дела в ХХІ веке” (Пермь,
Росія, 2003), Пленумі Асоціації акушерів-гінекологів України “Актуальні
питання перинатології” (Львів, 2005).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 6 наукових праць, з
них 5 – у фахових журналах, 1 – у тезах доповідей.

Структура і об’єм роботи. Дисертація викладена на 157 сторінках
друкованого тексту. Складається зі вступу, огляду літератури, 10
розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів
дослідження, висновків, практичних рекомендацій. Робота ілюстрована 47
таблицями та 3 рисунками, що займають 17 сторінок. Список літератури
містить 206 джерел, що займає 29 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження. Для вирішення поставлених в роботі
завдань проведено клініко-статистичний аналіз перебігу вагітності,
пологів, післяпологового періоду, стану плода та новонародженого у 125
вагітних у разі інфікування ЦМВ за даними акушерських клінік Інституту
педіатрії, акушерства та гінекології АМН України та Луцького пологового
будинку (1995-2000 рр).

Комплексно в динаміці вагітності обстежено 185 вагітних: 155 – з
невиношуванням та 30 – з фізіологічним перебігом вагітності. Обстежені
вагітні розподілені на 3 групи: 1 група – 105 вагітних з невиношуванням
та наявністю ЦМВІ, які отримували під час вагітності комплексну терапію
невиношування та специфічний антицитомегаловірусний імуноглобулін; 2
група – 50 вагітних з невиношуванням та наявністю ЦМВІ, які отримували
під час вагітності лікування загрози переривання та імуноглобулін людини
нормальний 10 % (група порівняння); 3 група – 30 соматично здорових
вагітних без симптомів невиношування (контроль).

Поряд з загальноклінічним обстеженням у всіх жінок визначали наявність
специфічних антицитомегаловірусних IgG та IgM у сироватці крові
імуноферментним методом (ELISA) за допомогою імуноферментного
аналізатора “SCH Stat/fax 303 Plus” та фрагментів ДНК вірусів методом
полімеразної ланцюгової реакції з використанням тест-систем
„АмплиСенс-200” та „ДНК-сорб-А” виробництва ЦНДІ Епідеміології МОЗ РФ.
Отримані при цьому результати і застосовані методи лікування обумовили
вибір і формування клінічних груп.

У всіх обстежених оцінювали вміст гормонів (прогестерону, естрадіолу та
плацентарного лактогену) в сироватці крові радіоімунним та
флюориметричним методами за допомогою автоматизованих діагностичних
систем “Кліні-гамма 1272” фірми “Рharmacia” (Швеція) та “Амерлайт”
(Великобританія) з використанням відповідних тест-систем.

Для оцінки імунного статусу визначали субпопуляції лімфоцитів (CD3+,
CD4+, CD8+, CD16+/56+, CD4+/CD8+) у зразках цільної крові за методом
двокольорової проточної цитометрії з використанням лізуючого розчину,
моноклональних антитіл на проточному цитофлюориметрі FACSCAN фірми
Becton – Dickinson, США.

Вивчення мікробіоценозу статевих шляхів включало визначення видового
складу мікрофлори. Проведення аналізів та облік результатів здійснювали
згідно наказу № 535 МЗ СССР від 1985 р. та наказу № 4 МОЗ України від
1996 р. Склад анаеробної мікрофлори оцінювали відповідно до методичних
рекомендацій “Лабораторная диагностика гнойно-воспалительных
заболеваний, обусловленных аспорогенными анаэробными микроорганизмами. –
Харьков, – 1985”. Висів вмісту піхви здійснювали на: жовточно-сольовий,
кров”яний та шоколадний агари, середовища Ендо, Плоскірєва, Сабуро.
Ступінь мікробного обсіменіння визначали методом секреторного засіву на
середовища. Всі жінки обстежені на наявність бактерій класу Clamidia,
Mycoplasma, Ureaplasma, Gardnerella.

Стан внутрішньоутробного плода визначали за параметрами даних УЗД
(фетометрії та плацентометрії) та кардіотокографії.

Аналіз кардіотокограми оцінювали за стандартними методиками: визначали
базальну частоту серцевих скорочень (БЧСС) плода, амплітуду миттєвих
осциляцій (АМО), акселерації (Ац), децелерації (Дц).

Стан дитини після народження оцінювали за шкалою Апгар. При оцінці
показників фізичного розвитку новонароджених враховували масу тіла,
зріст, відповідність маси тіла гестаційному віку.

Обстеження вагітних проводили в динаміці: у I триместрі, до та після
лікування, перед пологами, під час пологів, у ранньому неонатальному
періоді.

При поступленні вагітних до стаціонару з симптомами загрози самовільного
аборту їм проводили лікування згідно з клінічними протоколами з
акушерської та гінекологічної допомоги (Наказ МОЗ №582 від 15.12.2003),
яке призначали після обстеження та встановлення діагнозу.

Крім того, за наявності ЦМВІ призначали серотерапію імуноглобулінами.
Вагітні 1-ї групи отримували імуноглобулін цитомегаловірусний людини
рідкий, який містить анти-ЦМВ антитіла, внутрішньом’язово по 1,5 мл
кожні 3-5 днів – на курс лікування 5 ін’єкцій. Вагітним 2-ї групи
призначали імуноглобулін людини нормальний 10 % без анти-ЦМВ антитіл
(група порівняння).

Статистична обробка отриманих даних виконана з використанням пакету
прикладних програм для статистичної обробки даних “Microsoft Exel-2000”,
розділ програми “Аналіз даних” на персональному комп’ютері.

Достовірність відмінності між порівнюваними величинами оцінювали як
статистично достовірну за рівнем значимості рD>

b

d

f

¤

O

?

¬

O

H

d

f

¤

??????????х показників клітинного імунітету.

На особливий інтерес заслуговують показники імунного статусу у вагітних
з невиношуванням з різним типом відповіді на ЦМВІ.

Проведені дослідження показали, що, не дивлячись на вірогідне зниження
вмісту лімфоцитів у вагітних з 1 типом імунної відповіді (1А група),

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020