.

Формування серцевої недостатності у хворих набутими вадами серця в залежності від особливостей порушення внутрішньосерцевої гемодинаміки (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
102 5342
Скачать документ

АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ КАРДІОЛОГІЇ ім. акад. М.Д.СТРАЖЕСКА

НЕСУКАЙ ОЛЕНА ГЕННАДІЇВНА

УДК: 616.12-008.46+616.12-007.72]:612.172

Формування серцевої недостатності у хворих набутими вадами серця в
залежності від особливостей порушення внутрішньосерцевої гемодинаміки

14.01.11 – кардіологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора медичних наук

Київ-2005

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті кардіології ім. акад. М.Д.Стражеска АМН
України, м. Київ

Науковий консультант

Доктор медичних наук, член-кореспондент АМН України, професор

Коваленко Володимир Миколайович,

Інститут кардіології ім. акад. М.Д.Стражеска АМН України, директор,
завідуючий відділом некоронарогенних хвороб серця та клінічної
ревматології, м.Київ

Офіційні опоненти:

Доктор медичних наук, професор

Воронков Леонід Георгійович,

Інститут кардіології ім. акад. М.Д.Стражеска АМН України, завідуючий
відділом серцевої недостатності, м. Київ

Доктор медичних наук, професор

Конопльова Лідія Федорівна,

Національний медичний університет ім. О.О.Богомольця МОЗ України,
професор кафедри госпітальної терапії № 1 з курсом післядипломної
підготовки з кардіології та ревматології, м. Київ

Доктор медичних наук

Бойчак Михайло Петрович,

Головний військовий клінічний ордена Червоної Зірки госпіталь МО
України, начальник госпіталю, м.Київ

Провідна установа

Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України, кафедра
госпітальної терапії №1 та профпатології, м. Дніпропетровськ

Захист дисертації відбудеться 25 жовтня 2005 року о 10 годині на
засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.616.01 при Інституті
кардіології ім. акад. М.Д.Стражеска АМН України (03680, м.Київ, вул.
Народного ополчення, 5).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту кардіології ім.
акад. М.Д.Стражеска АМН України (03680, м.Київ, вул. Народного
ополчення, 5).

Автореферат розісланий 23 вересня 2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Деяк С.І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Серцева недостатність (СН) є однією з найбільш
поширених причин інвалідизації і смертності хворих з серцево-судинною
патологією, серед яких в Україні важливе місце займають хворі набутими
вадами серця (НВС). Навіть з помірно вираженими симптомами СН хворі НВС
мають підвищений ризик смертності, що перевищує рівень в загальній
популяції (Dujardin K.S. et al., 1999).

Протягом останніх 15 років досягнуті значні успіхи у розумінні природи
адаптації міокарда до хронічного перевантаження тиском і об’ємом,
виникнення його дисфункції та прогресування СН у хворих НВС (Кнышов
Г.В., Бендет Я.А., 1997; Blase A. et al., 2004; Jin X.Y. et al., 2004).
На відміну від ішемічної хвороби серця та артеріальної гіпертензії,
великі рандомізовані контрольовані дослід-ження у хворих НВС та СН
відсутні, тому відомості, що використовуються на практиці, базуються на
невеликих, звичайно ретроспективних дослідженнях (Otto C. M., 2004).
Нині активно вивчаються напрямки підвищення інформативності неінвазивних
ультразвукових методів дослідження функціонального стану міокарда
(Appleton C.P. et al., 1997; Bermejo J. et al., 2003), але обмежена
кількість досліджень присвячена вивченню особливостей
структурно-функціональної перебудови серця, що призводять до виникнення
СН у хворих НВС, не встановлене значення варіантів ремоделювання лівого
шлуночка (ЛШ) для розвитку і прогресування СН на різних стадіях
формування НВС, неоднозначні дані різних дослідників щодо внеску змін
систолічної і діастолічної функції ЛШ у визначенні перебігу СН (Blase
A., Carabello B., 1995).

Дослідження останніх років показали, що хворі з СН проходять через фазу
асимптомної дисфункції ЛШ, яка виявляється у 60 % пацієнтів з різними
захворюваннями серцево-судинної системи (Remme W.J., Swedberg K., 2001).
Це зумовлює важливість визначення параметрів, що характеризують
дисфункцію міокарда на початкових етапах СН і необхідність більш
ефективного неінвазивного моніторингу за функцією ЛШ. В останніх
дослідженнях було показане значення деяких індексів систолічної,
діастолічної і глобальної (систолічної і діастолічної) функції ЛЖ для
прогнозування виникнення СН (Tei C. et al., 1997; Bruch C. et al., 2000;
Arnlov J. et al., 2004). Нині фокус клінічних досліджень зосередився
також на вивченні функції передсердь, зокрема, значенні об’єму лівого
передсердя (ЛП) у діастолічному наповненні ЛШ (Dernellis J. et al.,
2000) та його зв’язку з клінічними виходами при різних серцево-судинних
патологіях (Tsang T.S. et al., 2003). У хворих НВС питання діагностичної
цінності різних ехокардіографічних і доплерографічних показників для
діагностики дисфункції міокарда потребують подальшого вивчення (Bonow R.
та співав., 1998).

Незважаючи на сучасні підходи до лікування, протягом останніх десятиліть
прогноз хворих з СН суттєво не покращився (Коваленко В.М. та співав.,
2003), і смертність хворих складає 52 % протягом 5 років після появи
клінічних симптомів (Воронков Л.Г. та співав. 2003). Прогресуючий
характер порушень внутрішньо-серцевої гемодинаміки зумовлює
несприятливий прогноз у хворих НВС без хірургічної корекції. Відомо, що
післяопераційний вихід у хворих НВС залежить від функціонального стану
міокарда до операції, при вираженій СН оперативні втручання на серці
мають незадовільні результати (Chaliki H.P. et al., 2002).

Відсутні дані рандомізованих досліджень щодо порівняння результатів
хірургічного і нехірургічного лікування хворих НВС. Нині встановлено, що
прогресування СН, незалежно від походження, зумовлено активацією
нейрогуморальних систем, тому інгібітори ангіотензинперетворюючого
ферменту (АПФ) і блокатори бета-адренорецепторів (ББ) зайняли основне
місце в лікуванні СН (Воронков Л.Г., 2004; Jackson G. et al., 2000).
Дискутується питання щодо ефективності і доцільності медикаментозної
терапії у хворих НВС, досвід використання інгібіторів АПФ та ББ в
лікуванні СН у хворих НВС обмежений (Привалова Е.В. и соавт., 2000; Boon
N.A., Bloomfield P., 2002; Ferrari V.A. et al., 2003; Iung B. et al.,
2004).

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана
в рамках наукових досліджень відділів некоронарогенних захворювань та
клінічної ревматології, вад серця з лабораторією функціональної
діагностики Інституту кардіології ім. акад. М.Д. Стражеска АМН України
як фрагменти наступних науково-дослідних тем: „Вивчити особливості
перебігу порушень серцевого ритму у хворих з запальними ураженнями
міокарда та набутими вадами серця” (№ державної реєстрації UА01008367),
автор була відповідальним виконавцем теми; “Розробка диференційованих
підходів до лікування порушень серцевого ритму у хворих з набутими
вадами серця” (№ державної реєстрації 0193U041355), автор була
відповідальним виконавцем теми; “Розробити нові па-тогенетично
обґрунтовані методи лікування хворих з хронічною серцевою недос-татністю
різного генезу” (№ державної реєстрації 0196U005233), автор була
спів-виконавцем теми; „Вивчити особливості формування серцевої
недостатності при дисфункції мітрального клапану у хворих на ішемічну
хворобу серця і ревма-тизм” (№ державної реєстрації 0103U001551), автор
є співвиконавцем теми.

Мета дослідження. Визначити закономірності порушень внутрішньосерцевої
гемодинаміки та виникнення і прогресування серцевої недостатності на
основі комплексного ультразвукового дослідження
структурно-функціональної перебудови і особливостей ремоделювання лівих
і правих відділів серця при різних типах гемодинамічного перевантаження
у хворих набутими вадами серця.

Задачі дослідження:

1. Вивчити характеристики об’ємів, геометрії скорочення, систолічної і
діастолічної функції ЛШ, зв’язки між біомеханікою скорочення і типом
порушення внутрішньосерцевої гемодинаміки, а також закономірності впливу
гіпертрофії ЛШ і різних варіантів ремоделювання ЛШ на функціональний
стан серця і виникнення СН у хворих НВС.

2. Провести комплексний аналіз інформативності ехокардіографічних і
доплерографічних показників систолічної і діастолічної функції серця,
виявити найбільш значущі параметри ремоделювання камер серця і розробити
диференційно-діагностичні критерії виникнення і прогресування СН у
хворих НВС в залежності від особливостей хронічного гемодинамічного
перевантаження тиском і/або об’ємом.

3. Вивчити закономірності структурно-функціональної перебудови лівого
(ЛП) і правого (ПП) передсердь у хворих аортальними і мітральними НВС в
залежності від ступеня регургітації і при хронічному перевантаженні
лівого шлуночка тиском (без регургітації).

4. Розробити математичні моделі внутрішньосерцевої гемодинаміки і на
основі порівняльного аналізу виявити чинники, що впливають на формування
дисфункції міокарда, визначити загальні закономірності
структурно-функціональної перебудови серця у хворих з аортальними і
мітральними НВС.

5. На основі кардіальних моделей розробити діагностичні критерії для
характеристики ремоделювання камер серця, обгрунтувати значення індексу
функціонування міокарда та інших показників функціонального стану серця,
що базуються на компонентах біомеханіки скорочення, як інформативних
параметрів в діагностиці дисфункції міокарда і СН у хворих НВС.

6. Вивчити вплив хірургічних методів лікування (мітральної комісуротомії
і протезування мітрального клапана) на структурно-функціональну
перебудову лівого шлуночка, лівого і правого передсердь у хворих
мітральними набутими вадами серця.

7. Оцінити вплив інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту на
процеси структурно-функціональної перебудови серця, обгрунтувати
довготривале призначення цих препаратів для лікування серцевої
недостатності у хворих мітральним стенозом та мітральною
недостатністю.

8. Розробити критерії призначення блокаторів бета-рецепторів для
зменшення об’єму регургітації і покращання функціонального стану
міокарда у хворих мітральною недостатністю.

Об’єкт дослідження. СН у хворих аортальними і мітральними набутими
вадами серця.

Предмет дослідження. Гемодинамічні і біомеханічні механізми виникнення і
прогресування СН при аортальних і мітральних НВС, стан систолічної і
діастолічної функції, типи ремоделювання ЛШ, структурно-функціональний
стан лівого та правого передсердь, динаміка показників
структурно-функціонального стану під впливом медикаментозного і
хірургічного лікування.

Методи дослідження. Загальноклінічні (опитування, огляд); імунологічні
(визначення наявності хронічного запального процесу в міокарді);
інструментальні: комплексна трансторакальна ехокардіографія (М- режим,
2D – режим, імпульснохвильова доплерографія, постійнохвильова
доплерографія, кольорове доплерівське картування).

Всі дані, що отримані в результаті проведеної роботи, оброблені за
допомогою пакетів програмного забезпечення методами варіаційної
статистики.

Наукова новизна отриманих результатів. Вперше на основі результатів
комплексного ехокардіографічного дослідження, що включав М-режим,
2D-режим, імпульснохвильову та постійнохвильову доплерографію,
кольорове доплерівське картування, вивчені особливості
структурно-функціональної перебудови і взаємовідносин камер серця в
умовах перевантаження тиском і об’ємом і сформовані нові уявлення про
закономірності ремоделювання серця і формування дисфункції міокарда у
хворих НВС.

На основі комплексної оцінки стану гемодинаміки і
структурно-функціонального стану камер серця вперше вивчені варіанти
ремоделювання серця, що враховували як ступінь дилатації, так і
наявність гіпертрофії ЛШ, виділені найбільш несприятливі типи
геометричного моделювання ЛШ у хворих НВС. Показане значення типів
геометричного моделювання в діагностиці дисфункції міокарда ЛШ.

Вперше у хворих набутими вадами серця виявлена залежність між
систолічною дисфункцією міокарда ЛШ та станом компенсації суміжних
камер. Виявлена залежність стану систолічної і діастолічної функції
міокарда від ремоделювання ЛШ, встановлений негативний вплив гіпертрофії
ЛШ на виникнення дисфункції ЛШ.

На основі проведеного комплексного аналізу стану біомеханіки скорочення
і його зв’язку з порушеннями кардіогемодинаміки вперше встановлений
вплив особливостей геометрії скорочення шлуночків і передсердь на
систолічну функцію міокарда ЛШ. Доведене значення зміни геометрії
скорочення лівих відділів серця у розвитку СН в умовах хронічного
перевантаження тиском або об’ємом.

Вперше проведено клінічне вивчення інформативності індексу
функціонування міокарда як показника функціонального стану серця у
хворих набутими вадами серця і показаний його зв’язок з іншими
параметрами структурно-функціональної перебудови серця.

Розроблений скринінговий методичний підхід для діагностики легеневої
гіпертензії у хворих мітральним стенозом (деклараційний патент України
на винахід №53934 А „Спосіб оцінки наявності легеневої гіпертензії у
хворих з мітральним стенозом”).

Вперше побудовані описові математичні моделі внутрішньосерцевої
гемодинаміки у хворих аортальними і мітральними НВС. Аналіз моделей
виявив, що на виникнення дисфункції міокарда ЛШ при перевантаженні
об’ємом та тиском впливають різні параметри внутрішньосерцевої
гемодинаміки.

Отримало подальший розвиток вивчення особливостей
структурно-функціональної перебудови серця після оперативного лікування
(мітральної комісуротомії (МКТ) та протезування мітрального клапана
(ПМК)). Встановлено, що оперативна корекція мітральної вади серця не
призводить до повного відновлення функції передсердь і повного усунення
легеневої гіпертензії.

На основі динамічного спостереження вперше доведені можливості зменшення
дисфункції серця під впливом патогенетично обгрунтованої терапії СН, що
включала інгібітори АПФ та ББ, розроблені критерії призначення
медикаментозної терапії для зменшення прогресування СН у хворих НВС на
етапах підготовки до оперативної корекції вади серця.

Практичне значення отриманих результатів. Результати проведеного
дослідження дозволили визначити механізми виникнення СН і виділити
найбільш несприятливі типи структурно-функціональної перебудови серця в
залежності від стану кардіогемодинаміки та геометрії скорочення на
етапах прогресування аортальних і мітральних НВС.

Вдосконалені методи діагностики дисфункції міокарда у хворих НВС.
Обґрунтоване клінічне значення індексу функціонування міокарда як
інтегрального показника дисфункції міокарда у хворих аортальними і
мітральними НВС. У хворих мітральним стенозом запропонований і
впроваджений в клінічну практику неінвазивний спосіб визначення
наявності легеневої гіпертензії за даними ехокардіографічного
обстеження.

На основі моделей внутрішньосерцевої гемодинаміки обгрунтовані практичні
рекомендації щодо використання діагностичних маркерів СН, що
відображують періоди компенсації та декомпенсації лівих і правих
відділів серця.

Доведена ефективність призначення інгібіторів АПФ та ББ у хворих НВС і
СН на етапі підготовки до операції для блокади нейрогуморальних систем і
оптимізації внутрішньосерцевої гемодинаміки в умовах перевантаження
тиском і об’ємом.

Результати дисертаційної роботи впроваджені в лікувально-діагностичний
процес відділу некоронарогенних захворювань та клінічної ревматології,
поліклінічного відділення інституту кардіології ім. акад. М.Д.Стражеска
АМН України; відділення ультразвукової діагностики Інституту
серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова АМН України, м. Київ;
відділення функціональної діагностики Інституту терапії ім. Л.Т. Малої
АМН України, м. Харків; відділення функціональної діагностики
Центральної міської клінічної лікарні, м. Київ; кардіологічного
відділення Черкаської обласної лікарні; відділення терапії №2 Міської
лікарні № 3, м. Черкаси; терапевтичного відділення №1 Київської міської
клінічної лікарні №8; терапевтичного відділення Міської лікарні № 6, м.
Луганськ; відділення інтенсивної терапії кардіологічного профілю
Одеської міської клінічної лікарні №3; ревматологічного відділення
Полтавської обласної клінічної лікарні ім. М.В. Скліфосовського;
республіканський кардіологічний клінічний диспансер, м. Сімферополь;
кардіологічного відділення Міської клінічної лікарні №8, м. Харків, що
підтверджено актами про впровадження. Матеріали дисертації
використовуються у педагогічному процесі на кафедрі кардіології і
функціональної діагностики Буковинської державної медичної академії.

За результатами роботи отриманий патент України на винахід „Спосіб
діагностики активності хронічного запального процесу” № 17198 А,
деклараційний патент України на винахід „Спосіб оцінки наявності
легеневої гіпертензії у хворих з мітральним стенозом” № 53934 А.

Особистий внесок здобувача. Автор самостійно провела
патентно-інформаційний пошук і аналіз наукової літератури за тематикою
дисертації, розробила і виконала програму дослідження (обґрунтувала
актуальність дослідження, визначила мету та задачі дисертаційної
роботи). Автором особисто проводився клінічний етап дослідження –відбір
і обстеження хворих НВС, аналіз клінічного перебігу і анамнезу
захворювання, формування груп відповідно до задач дисертації,
призначення медикаментозної терапії та оцінка ефективності лікування.
Автором самостійно сформована комп’ютерна база даних, проведена
математична обробка результатів і їх статистичний аналіз з використанням
комп’ютерних програм, узагальнені результати, визначена наукова новизна
і практичне значення отриманих результатів, сформульовані висновки та
розроблені практичні рекомендації, підготовлені наукові матеріали до
друку, впровадження результатів у навчальний процес і клінічну практику,
написані та оформлені всі розділи дисертаційної роботи. З безпосередньою
участю автора виконувалось ехокардіографічне дослідження хворих. В
наукових працях, що надруковані зі співавторами, внесок здобувача є
визначальним, не було запозичень ідей та розробок співавторів, сумісно з
якими надруковані наукові праці. Матеріали кандидатської дисертації при
написанні докторської дисертації не використовувались.

Апробація результатів дисертації. Дисертаційну роботу розглянуто і
рекомендовано до захисту на розширеному засіданні Апробаційної ради
Інституту кардіології ім. акад. М.Д.Стражеска АМН України за участю
співробітників відділів некоронарогенних хвороб серця та клінічної
ревматології, серцевої недостатності, інфаркту міокарда та
відновлювального лікування, сим-птоматичних гіпертензій, відділення
фармакотерапії та функціональної діагно-стики Інституту кардіології ім.
акад. М.Д.Стражеска АМН України, відділу клі-нічної і епідеміологічної
кардіології Інституту геронтології АМН України та ка-федри кардіології
та функціональної діагностики Київської медичної академії
пі-слядипломної освіти ім. П.Л.Шупіка (протокол № 107 від 12 листопада
2004 р.).

Основні положення і результати дисертації обговорювались на
науково-практичних конференціях Інституту кардіології (Київ, 1996, 1999,
2000, 2001, 2002), наукових підсумкових сесіях Інституту кардіології,
присвячених пам’яті академіка М.Д. Стражеска (Київ, 2004, 2005),
засіданні терапевтичного наукового медичного товариства (Київ, 2002),
представлені у вигляді доповідей та друкованих робіт на II національному
конгресі геронтологів і геріатрів України (Київ, 1994), II національному
конгресі ревматологів України (Київ, 1997), XIV з’їзді терапевтів
України (Київ, 1998), науково-практичних конференціях „Сучасні проблеми
кардіології та ревматології” (Київ, 1998), “Некоронарогенні хвороби
серця: сучасні підходи до класифікації, нові напрямки діагностики і
лікування” (Київ, 1999); VI конгресі кардіологів України (Київ, 2000),
засіданні Київського кардіологічного науково-медичного товариства (Київ,
2000), III національному конгресі ревматологів України (Дніпропетровськ,
2001), українській науково-практичній конференції “Сучасні проблеми
кардіології і ревматології – від гіпотез до фактів” (Київ, 2001),
Російському національному конгресі кардіологів “Кардиология:
эффективность и безопасность диагностики и лечения” (Москва, 2001),
українській науково-практичній конференції “Профілактика і лікування
артеріальної гіпертензії в рамках реалізації національної програми”
(Київ, 2002), Російському національному конгресі кардіологів “От
исследований к клинической практике” (Санкт-Петербург, 2002),
науково-практичних конференціях “Актуальні питання кардіології і
ревматології” (Київ, 2003), “Сучасні підходи до діагностики та лікування
в клініці внутрішніх хвороб” (Запоріжжя, 2004), „Нові напрямки
діагностики та лікування захворювань внутрішніх органів” (Одеса, 2004);
VII конгресі кардіологів України (Дніпропетровськ, 2004), підсумкових
конференціях асоціації серцево-судинних хірургів (Київ, 1996, 1997,
2002, 2003, 2004), II міжнародному медико-фармацевтичному конгресі „Ліки
та життя” (Київ, 2005), науково-практичній конференції „Терапевтичні
читання: алгоритми сучасної діагностики та лікування внутрішніх хвороб”
Харків, 2005).

Публикації. За матеріалами дисертації опубліковано 52 наукові праці, в
тому числі розділ монографії, 29 статей, із них 23 статті в провідних
фахових наукових спеціалізованих виданнях, що рекомендовані ВАК України
(13 статей без співавторів), 26 робіт – в матеріалах наукових з’їздів,
конгресів, пленумів і науково-практичних конференцій в Україні і за
кордоном, отримано 1 патент на винахід, 1 деклараційний патент на
винахід України.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 360 сторінках
машинописного тексту і складається із вступу, огляду літератури,
матеріалу і методів дослідження, 6 розділів власних досліджень,
заключення, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних
джерел, що включає 402 найменувань, з них 107 кирилицею і 295 латиницею.
Дисертація ілюстрована 82 таблицями і 24 малюнками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Загальна характеристика хворих і методи дослідження.
Структурно-функціональний стан лівих і правих відділів серця
досліджували у 529 хворих НВС (з них 179 (33,8 %) чоловіків і 350 (66,2
%) жінок) у віці в середньому (51,6±1,8) років, серед них у 110 хворих
був виявлений аортальний стеноз (АС), у 78 – мітральний стеноз (МС), у
97 – аортальна недостатність, у 145 – мітральна недостатність, у 99 –
комбіновані аортально-мітральні вади серця. Вплив хірургічних і
медикаментозних методів лікування на ремоделювання камер серця
досліджували у 191 хворого НВС, що проходили стаціонарне або амбулаторне
обстеження і лікування в Інституті кардіології імені акад. М.Д.
Стражеска АМН України, і у 24 хворих НВС, що проходили обстеження у
відділенні ультразвукової діагностики Інституту серцево-судинної
хірургії імені М.М. Амосова АМН України (завідувач – канд. мед. н.
Бешляга В.М.). Діагноз НВС встановлювали за даними комплексного
обстеження, що включало загальноклінічні, спеціальні лабораторні та
інструментальні методи.

Загальноклінічне обстеження включало опитування, вивчення анамнезу,
огляд, оцінку клінічного стану та визначення функціонального класу (ФК)
СН, проведення загального і біохімічного аналізів крові, реєстрацію
електрокардіограми, при необхідності – рентгенологічне дослідження
органів грудної порожнини. Всі хворі були проконсультовані у
кардіохірурга для вирішення питання оперативної корекції НВС. Контрольну
групу склали 46 осіб відповідного віку без захворювань серцево-судинної
системи.

У дослідження не включали пацієнтів з декомпенсованими НВС, кінцевою
стадією СН (IV ФК), із стенозом легеневої артерії або обструкцією
виносного тракту ЛШ, а також в активній фазі ревматизму. Для діагностики
активності хронічного запального процесу визначали метаболічну
активність нейтрофілів периферичної крові в нітросинететразолієвому
(НСТ) тесті радіоімунологічним методом, дослідження проводили в
лабораторії імунології Інституту кардіології ім. акад. М.Л.Стражеска АМН
України. Аналіз отриманих даних виявив у 43 % хворих підвищений
спонтанний НСТ-тест (який складав в середньому (6,0±0,9) ум.од.), у 34 %
– знижений (в середньому (1,4±0,5) ум. од.), у 23 % – нормальний (в
середньому (2,8±0,8) ум. од.). У хворих із зміненим спонтанним
НСТ-тестом виявлялись клінічні ознаки загострення ревматизму, тобто не
тільки підвищення, але і зниження метаболізму нейтрофілів в НСТ-тесті є
високо інформативним способом діагностики активного ревматизму.

Процеси ремоделювання серця досліджували у 40 хворих МС після МКТ і у 24
хворих після ПМК.

У 98 хворих МС і 32 хворим МН у стабільному стані гемодинаміки
призначали інгібітори АПФ: каптопріл (капотен виробництва компанії
Bristol-Myers Squibb, США) в стартовій дозі 18,75 мг на добу, еналапріла
малеат (ренітек виробництва компанії MSD, США або берліпріл виробництва
компанії Berlin- Chemie Menarini, Італія) в стартовій дозі 5 мг на добу,
періндопріл (престаріум виробництва компанії Servier, Франція) в
стартовій дозі 2 мг на добу, дози підвищували до максимально переносних.
Середня добова доза для каптопрілу складала 75 мг, еналапріла малеату
-15 мг, періндопрілу – 4 мг. Структурно-функціональні показники
оцінювали через 2 і 8 тижнів, 6 місяців у порівнянні з такими до
лікування. У 20 хворих МН у стабільному стані гемодинаміки призначали
селективний блокатор бета-рецепторів бетаксолол (локрен виробництва
компанії Sanofi Aventis, Франція) в стартовій дозі 2,5 мг на добу, яку
під контролем індивідуальної переносності титрували в середньому до 15
мг на добу. Структурно-функціональні показники оцінювали через 2 тижні
в порівнянні з такими до лікування.

Методом комплексної трансторакальної ехокардіографії вивчали характер
змін внутрішньосерцевої і центральної гемодинаміки, процеси
скоротливості міокарда і діастолічного наповнення шлуночків серця,
структурно-функціонального ремоделювання і біомеханіки скорочення, а
також контролю за процесами ремоделювання в результаті медикаментозного
і хірургічного лікування.

Трансторакальне ультразвукове дослідження серця проводили на апаратах
“Sonoline Omnia” (“Siemens”, Німеччина) і “Biomedica” (Італія) з
використанням датчика з частотою 2,5 МГц із застосуванням стандартних
методик сканування згідно з рекомендаціями Американського
ехокардіографічного товариства.

Перед дослідженням визначали зріст і вагу хворого, за таблицями
обчислювали площу поверхні (S) тіла, вимірювали систолічний і
діастолічний артеріальний тиск (АТ), розраховували середній АТ. Під час
дослідження вимірювали частоту серцевих скорочень (ЧСС). Використовували
М-, 2D-режими, імпульсно-хвильову і постійно-хвильову доплерографію,
кольорове доплерівське картування.

В М-режимі визначали товщину міжшлуночкової перегородки (ТМШП) та
задньої стінки (ТЗС) ЛШ в період систоли (с) та діастоли (д),
обчислювали ВТМ, масу міокарда (ММ) ЛШ (за формулою Penn Convention) та
індексували її до S тіла (ІММ). За гіпертрофію ЛШ вважали збільшення ІММ
ЛШ понад 125 г/м2. Відповідно до ВТМ і ІММ ЛШ оцінювали типи
геометричного моделювання за класифікацією Ganau A. et al. (1992):
нормальну геометрію (НГ), концентричне ремоделювання (КР), концентричну
гіпертрофію (КГ) та ексцентричну гіпертрофію (ЕГ). Вимірювали лінійні
розміри (КДР, КСР) ЛШ та правого шлуночка (ПШ), індексували їх до S тіла
(КДРі, КСРі). За формулами розраховували внутрішньоміокардіальне
напруження ЛШ в кінці систоли (МСС) і в кінці діастоли (МСД).
Обчислювали співвідношення КДР ПШ/КДР ЛШ.

Для оцінки систолічної функції в режимі 2D визначали кінцевосистолічний
(КСО) і кінцеводіастолічний (КДО) об’єми ЛШ, ЛП та ПП і індексували їх
до S тіла (КСОі, КДОі). Розраховували функціональні похідні – ударний
об’єм (УО) і фракцію викиду (ФВ) ЛШ, ЛП, ПП. Для оцінки скоротливої
здатності міокарда, що не залежить від перед- і післянавантаження
розраховували кінцевосистолічний індекс скоротливої активності міокарда
(КСТ/КСО).

Систолічну функцію ЛШ при наявності мітральної регургітації оцінювали
також за швидкості наростання тиску в ЛШ на початку систоли (dP/dt) за
допомогою постійнохвильової доплерографії.

Для визначення геометрії скорочення камер серця вимірювали розміри ЛШ,
ПШ, ЛП і ПП відповідно до їх коротких осей (R) і подовжні розміри
відповідно до їх довгих осей (L) в період систоли і діастоли і
розраховували систолічний індекс сферичності (ІСс) як співвідношення
короткоосевого розміру до довгоосевого в період систоли і діастолічний
індекс сферичності (ІСд) як співвідношення короткоосевого розміру до
довгоосевого в період діастоли.

Діастолічну функцію ЛШ і ПШ вивчали за допомогою імпульснохвильової і
постійнохвильової доплерографії, для чого отримували зображення
трансмітрального і транстрикуспідального потоків. Для виключення впливу
фаз дихання аналізували три наступні комплекси та використовували
середні. Реєстрували наступні характеристики: максимальну швидкість
раннього діастолічного наповнення шлуночків серця (VЕ) і кровопотока в
фазу систоли передсердь (VА), розраховували їх співвідношення (Е/А),
інтеграли лінійної швидкості потоків раннього і пізнього наповнення
шлуночків (VTI E, VTI A), внесок систоли передсердь (AFF) в наповнення
шлуночків. Тривалість фази ізометричного розслаблення (IVRT) ЛШ
визначали встановлюючи контрольний об’єм в виносному тракті ЛШ як
інтервал від моменту закриття аортального клапана до моменту відкриття
мітрального клапана. Час ізоволюмічного скорочення ЛШ (IVCT) визначали
як інтервал від клацання закриття мітрального клапана до клацання
відкриття аортального клапана. Також визначали час від клацання
відкриття до клацання закриття аортального клапана (ET). Для оцінки
глобальної (систолічної і діастолічної) функції ЛШ розраховували індекс
функціонування міокарда (ІФМ) за формулою: ІФМ = (IVCT+IVRT)/ЕТ.

Оцінювали показники кровотока у вихідному тракті ЛШ і ПШ: максимальну
швидкість аортального потоку (Vao), максимальну швидкість потоку в
легеневій артерії (Vap), інтеграл швидкості аортального потоку (VTIao) і
потоку в легеневій артерії (VTIap), час вигнання (ЕТ) та час прискорення
(АТ) аортального кровотока та кровотока в легеневій артерії. Часові
характеристики аналізували в абсолютних значеннях, а також співвідносили
до ЧСС.

Ступінь легеневої гіпертензії оцінювали відповідно до значень
систолічного тиску в легеневій артерії, а також за показником SдПШ/SдЛШ.
Діастолічний тиск в легеневій артерії (ДТЛА) розраховували за швидкістю
потоку легеневої регургітації в кінці діастоли. Ступінь тяжкості МС і АС
стенозу оцінювали в залежності від площі відповідного отвору, а також за
максимальним градієнтом тиску (?Р) на відповідному клапані. Ступінь
мітральної і аортальної регургітації визначали за допомогою кольорової
доплерографії по відсотковому співвідношенню площі потоку регургітації і
площі відповідно ЛП і ЛШ. Кількісно ступінь мітральної регургітації
оцінювали за методом площі проксимального струменя регургітації,
розраховували об’єм регургітації (РО) та ефективну площу отвору
регургітації (ЕОР).

Для оцінки функції передсердь за формулою, що використовує площі ЛП і ПП
в систолу (Sс) і діастолу (Sд), обчислювали систолічний індекс
випорожнення (СІВ) ЛП і ПП (Clarkson P.B. et al., 1995) Розраховували
параметри пасивного випорожнення ЛП: кондуїтний об’єм (КО) і внесок
кондуїтного об’ема (ВКО) в УО ЛШ за формулами (Pitsavos C. et al., 2000;
Triposkiadis F. et al., 1995). Про стан скорочувальної функції міокарда
ЛП і ПП судили по показнику ударної роботи (А), що характеризує
кінетичну енергію скорочення передсердя (Pitsavos C. et al., 2000).

Розраховували параметри центральної гемодинаміки: серцевий індекс (СІ),
загальний периферичний опір судин (ЗПОС), об’ємну швидкість викиду
(ОШВ) крові з ЛШ, витрату енергії (РЕ) на пересування 1 л крові,
потужність скорочення ЛШ (ПС), насосний коефіцієнт ЛШ (НКЛШ), індекс
ударної роботи ЛШ (ІУРЛШ), індекс напруження міокарда (ІНМ) за
стандартними формулами. У відповідності до значень ДТЛА та СІ виділяли
типи гемодинаміки (нормокінетичний, гіперкінетичний і застійний).

Хворі АС були розподілені на групи в залежності від ступеня гіпертрофії
ЛШ (перша група – 23 (39,0 %) хворих з ІММ ЛШ 170 г/м2), від типу геометричного моделювання (з
НГ – 22 (27,2 %) хворих, з КР – 16 (19,7 %) хворих, з КГ – 21 (25,9 %)
хворий, з ЕГ – 22 (27,2 %) хворих), від типу порушення кровообігу (з
нормокінетичним варіантом – 30 (34,9 %, хворих, з гіперкінетичним – 26
(30,2 %) хворих, з застійним – 30 (34,9 %) хворих), від ступеня
тяжкості АС (з початковим АС – 30 (27,3 %) хворих, з помірним АС – 34
(30,9 %) хворих, з важким АС– 46 (41,8 %) хворих).

Хворі МС були розподілені на групи в залежності від типу порушення
кровообігу (з нормокінетичним варіантом – 15 (34,1 %, хворих, з
гіперкінетичним – 14 (31,8 %) хворих, з застійним – 15 (34,1 %)
хворих), від ступеня тяжкості МС (з початковим МС – 15 (19,2 %) хворих,
з помірним МС – 37 (47,4 %) хворих, з важким – 26 (33,4 %) хворих).

Хворі АН були розподілені на групи в залежності від типу порушення
кровообігу (з нормокінетичним варіантом – 29 (29,9 %), хворих, з
гіперкінетичним – 26 (26,8 %) хворих, з застійним – 42 (43,3 %) хворих).

Хворі МН були розподілені на групи в залежності від типу порушення
кровообігу (з нормокінетичним варіантом – 32 (33,0 %) хворих, з
гіперкінетичним – 44 (45,4 %) хворих, з застійним – 21 (21,6 %)
хворих), від ступеня тяжкості МН (з початковою і помірною МН – 49 (66,2
%) хворих, з важкою МН – 25 (33,8 %) хворих).

Участь пацієнтів у дослідженні була добровільною. Всі хворі були
інформовані про характер досліджень і призначеної терапії, показаннях,
протипоказаннях, можливих побічних діях для кожного з препаратів.

Математична обробка матеріалу включала розрахунок первинних статистичних
показників, виявлення різниці між групами за статистичними ознаками,
встановлення взаємозв’язку між перемінними за допомогою параметричного
кореляційного аналізу, встановлення виду залежностей показників від
чинників, що вивчалися і розрахунок критичних значень діючих чинників за
допомогою регресійного аналізу. Статистичну обробку результатів
проводили за допомогою програмного забезпечення персонального комп’ютера
з використанням програми Microsoft Excel. Відповідно до задач роботи
були побудовані математичні моделі внутрішньосерцевої гемодинаміки.

Результати дослідження та їх обговорення. У хворих АС проведений аналіз
стану систолічної і діастолічної функції в групах з різним ступенем
гіпертрофії ЛШ виявив негативний вплив збільшення маси міокарда на
функціональний стан ЛШ. У хворих з помірною гіпертрофією (ІММ ЛШ від 125
до 170 г/м2) величина максимального градієнта тиску (?Р) на аортальному
клапані (АК) складала в середньому (65,5±8,8) мм рт. ст., з вираженою
гіпертрофією (ІММ ЛШ > 170 г/м2) складала (98,2±9,9) мм рт. ст.
(Р0,05), між ними існують певні відмінності у формуванні дисфункції ЛШ
при МС: за даними кореляційного аналізу у чоловіків з віком зменшувалась
порожнина ЛШ, про що свідчили достовірні зворотні взаємозв’язки віку з
наступними структурно-функціональними показниками: КДР (r=-0,99,
Р0,05) у чоловіків відмічена
більша ступінь гіпертрофії (ТМШПд на 11,7%, ТЗСд – на 11,4%, ІММ – на
30,2 %, Р0,05

МШПд, мм 10,0±0,47 8,7±0,27 12,1±0,3 170 г/м2), що сприяє зниженню напруження стінки і
свідчить про збільшення біомеханічної ефективності скорочення.

2. Зміна типів геометричного моделювання у хворих АС асоціюється із
ступенем тяжкості порока: у хворих з концентричним ремоделюванням
величина максимального градієнта тиску на аортальному клапані складала в
середньому (65,6±4,5) мм рт. ст., що відповідало помірному ступеню АС, у
хворих з концентричною гіпертрофією і ексцентричною гіпертрофією –
відповідно (72,5 ±6,0) і (98,4 ± 9,0) мм рт. ст., що відповідало
тяжкому ступеню АС.

3. Встановлені принципово різні способи збереження насосної функції у
хворих АС з різними типами геометричного моделювання. У хворих з
концентричними типами провідна роль належить активації скоротливої
здатності міокарда, що підтверджується достовірним збільшенням значення
систолічного індексу скоротливості (КСТ/КСО) в порівнянні з таким у
хворих з нормальною геометрією ЛШ. Такий характер компенсаторної реакції
асоціюється з істотними порушеннями діастолічної функції внаслідок зміни
геометричної моделі на еліпсоїдну, що сприяє кращому випорожненню під
час систоли у хворих АС. У хворих з ексцентричною гіпертрофією
відбувалась дилатація і сферізація порожнини ЛШ, що були спрямовані на
покращання наповнення в період діастоли. Зниження ФВ ЛШ у цих хворих,
незважаючи на збільшення КДР, свідчило про недостатню реалізацію
механізма Франка-Старлінга.

4. Гіпертрофія міокарда ЛШ негативно впливала на стан систолічної
функції міокарда ЛШ, про що свідчили результати кореляційного аналізу,
які виявили наявність достовірних зворотних зв’язків між ФВ ЛШ і ІММ (r
= -0,30, P 170 г/м2) можна
вважати маркером дисфункції ЛШ навіть за умови нормальних значень
насосної функції міокарда.

5. У хворих мітральним стенозом структурно-функціональна перебудова
камер серця обумовлена ступенем стенозування мітрального отвору і
величиною максимального градієнта тиску на мітральному клапані. У хворих
з початковим мітральним стенозом виявлені ознаки порушення діастолічної
функції за типом порушення розслаблення і збільшення кінцевої
діастолічної жорсткості міокарда, що асоціювалось із збільшенням
сферичності лівого шлуночка і компенсаторною гіперфункцією лівого і
правого передсердь. Збільшення розмірів ЛП є важливим компенсаторним
механізмом, що обумовлює підвищення резервуарної функції і збільшення
продуктивності ЛП, підтримує активну функцію його випорожнення і вносить
внесок в ударний об’єм ЛШ.

6. У хворих аортальною недостатністю з нормокінетичним типом кровообігу
на ранніх стадіях формування СН відмічається структурно-функціональна
перебудова лівого передсердя, що характеризується збільшенням об’ємних
показників і зміни геометрії скорочення в бік зменшення сферізації, що
спрямоване на підтримку адекватної насосної функції. Для
гіперкінетичного типа кровообігу характерно зниження скоротливої
здатності лівого передсердя, функція правого передсердя зберігається на
адекватному рівні. Для застійного типу кровообігу характерно додаткове
порушення скоротливої функції лівого і правого передсердь.

7. У хворих мітральною недостатністю зменшення величини показника
КСТ/КСО і збільшення індексу функціонування міокарда є маркерами
погіршення скоротливої недостатності міокарда на ранніх етапах розвитку
СН. Використання показника ФВ у хворих не тільки з тяжкою, але і з
початковою і помірною МН недооцінює реального стану дисфункції міокарда,
у хворих МН для оцінки насосної функції необхідно вносити корективи в
показник ФВ і розраховувати ефективну фракцію викиду з урахуванням
об’єму регургітації.

8. Кінцеві описові моделі внутрішньосерцевої гемодинаміки свідчать про
те, що на величину фракції викиду у хворих набутими вадами серця при
перевантаженні тиском і об’ємом впливають різни параметри
внутрішньосерцевої гемодинаміки. У хворих АС на ФВ лівого шлуночка
істотно впливають значення КСТ/КСО, величина внутрішньоміокардіального
напруження і ударний об’єм лівого передсердя. У хворих МС на серцевий
викид істотно впливають систолічний індекс сферичності, а також КДО ЛП і
кондуїтний об’єм лівого передсердя. У хворих МН на скоротливу здатність
міокарда істотно впливають ступінь гіпертрофії міокарда і величина площі
отвору регургітації, а у хворих АН – стан глобальної (систолічної і
діастолічної) функції міокарда.

9. Встановлено, що індекс функціонування міокарда є чутливим параметром
для оцінки систолічної та діастолічної функції у хворих набутими вадами
серця. Збільшення величини індексу (більше 0,47 ум. од.) свідчить про
порушення глобальної скоротливої здатності міокарда на етапах формування
серцевої недостатності і корелює із ступенем тяжкості порока. Найбільші
значення ІФМ відмічались у хворих АС, що в середньому в 1,5 рази
перевищували такі в контрольній групі.

10. У хворих, що перенесли мітральну комісуротомію, відмічена сприятлива
структурно-функціональна перебудова і зміни геометрії скорочення лівого
передсердя, що обумовлює збільшення його продуктивності (кінетичної
енергії скорочення), внаслідок чого збільшується активна функція
випорожнення і скоротлива здатність лівого передсердя. При наявності
гіпертензії в малому колі кровообігу мітральна комісуротомія призводить
до мобілізації резерву правого передсердя і збільшенню його роботи, але
істотної структурно-функціональної перебудови і відновлення скоротливої
функції правого передсердя не відмічається.

11. Призначення інгібіторів АПФ у хворих МС протягом двох місяців сприяє
зменшенню розмірів ЛП на 9,5 %, протягом шести місяців – на 12,8 %;
зменшенню КДР ПШ на 9.3 % протягом двох місяців і на 10,6 % протягом
шести місяців на фоні достовірного зменшення діастолічного тиску в
легеневій артерії. У хворих МН застосування інгібіторів АПФ сприяє через
два місяці достовірному зменшенню ступеня дилатації ЛП на 6,5 % і через
шість місяців – на 11,8 %, достовірному зменшенню КДР ЛШ протягом двлх
місяців на 5.6 % і через шість місяців – на 8.8 % в порівнянні з такими
до лікування.

12. У хворих МН застосування блокатора бета-рецепторів протягом двох
місяців призводило до зменшення ефективної площі отвору регургітації в
середньому на 42.3 %, що впливало на зменшення величини об’єму
регургітації. Зменшення КДР на 6,1 % і КДО на 19,5 % в порівнянні з
такими до лікування сприяло запобіганню прогресування дилатації лівого
шлуночка. При цьому не було відмічено погіршення скоротливої функції
міокарда ЛШ.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Індекс функціонування міокарда є чутливим показником, що дозволяє
виявити пацієнтів підвищеного ризику виникнення дисфункції міокарда у
хворих набутими вадами серця. Збільшення значення ІФМ більше 0,47 ум.
од. свідчить про порушення глобальної (систолічної і діастолічної
функції міокарда) у хворих мітральними і аортальними вадами серця.

2. Для діагностики наявності легеневої гіпертензії у хворих МС доцільно
використовувати такий скринінговий критерій, як значення співвідношення
площі правого шлуночка до площі лівого шлуночка в період діастоли більше
0,3 ум. од.

3. Для оцінки скоротливої здатності міокарда у хворих АН і МН оправдане
використання систолічного індексу скоротливості міокарда (КСТ/КСО),
зменшення значень якого у хворих МН з збереженою ФВ відображають ранню
скоротливу дисфункцію ЛШ.

4. Визначення фракції об’єму регургітації у хворих МН має принципове
значення для визначення „істинної” фракції викиду у хворих мітральною
недостатністю, оскільки фактичний ударний об’єм крові, що виганяється в
аорту, зменшений, і ці порушення викликають ознаки застійної серцевої
недостатності навіть коли міокард лівого шлуночка функціонує нормально.

5. У хворих з мітральним стенозом і мітральною недостатністю, що мають
ознаки рмоделювання лівих і правих відділів серця на етапі підготовки до
оперативної корекції порока або у тих, що перенесли МКТ і мають ознаки
легеневої гіпертензії, доцільним є призначення інгібіторів АПФ в
початковій дозі для каптопрілу 18,75 в три прийоми, еналаприла малеату 5
мг в два прийоми, періндопрілу 2 мг на дозу з подальшим титруванням до
максимально переносної для довготривалого прийому.

6. У хворих МН призначення блокаторів бета- рецепторів сприяє зменшенню
ефективної площі отвору регургітації і позитивній
структурно-функціональній перебудові ЛШ без негативного впливу на стан
скоротливої здатності міокарда ЛШ.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Коваленко В.Н., Несукай Е.Г. Некоронарогенные болезни сердца.
Практическое руководство / Под ред. В.Н.Коваленко. – К.: МОРИОН, 2001.-
480 с. (особисто провела огляд літературних джерел, співставлення
власних даних щодо діагностики та лікування набутих вад серця внаслідок
ревматизму та інфекційного ендокардиту, узагальнила отримані результати,
брала участь у підготовці монографії до друку).

2. Несукай О.Г. Особливості структурно-функціональної перебудови лівого
шлуночка у хворих з недостатністю аортального клапану при різних типах
гемодинаміки // Військова медицина України.-2004.-№1-2.-С.74-78.

3. Несукай Е.Г. Функциональное состояние левого желудочка у больных с
митральной недостаточностью при различных типах нарушения гемодинамики
// Український ревматологічний журнал.-2004.-№1.-С.59-62.

4. Несукай Е.Г. Структурно-функциональная перестройка левого желудочка у
больных с аортальным стенозом при различных типах нарушения
гемодинамики// Український кардіологічний журнал.-2004.-№3.-С.70-74..

5. Несукай Е.Г. Оценка диастолической и систолической функции желудочков
сердца у больных с аортальным стенозом в зависимости от типа
геометрического моделирования сердца// Украінський ревматологічний
журнал.-2003.-№3.-С.35-39.

6. Несукай О.Г. Зміна функції лівого і правого передсердь у хворих із
мітральним стенозом// Медичні перспективи.-2004.-№2.-С.33-37.

7. Несукай Е.Г. Структурно-функциональная перестройка сердца при
аортально-митральном пороке сердца// Український ревматологічний
журнал.-2004.-№2.-С.49-51.

8. Несукай Е.Г.Функция предсердий у больных с митральной регургитацией
на ранних этапах развития сердечной недостаточности //Український
кардіологічний журнал-2003.-№6.-С.78-81.

9. Несукай Е.Г. Оценка функции левого предсердия у больных с аортальным
стенозом на этапах развития сердечной недостаточности // Український
ревматологічний журнал.-2003.-№4.-С.35-38.

10. Несукай Е.Г. Определение эффективной фракции выброса у больных с
недостаточностью митрального клапана// Український кардіологічний
журнал.-2004.-№5.-С.87-90.

11. Несукай Е.Г. Влияние блокатора ?-адренорецепторов бетаксолола на
структурно-функциональную перестройку левого желудочка у больных с
митральной недостаточностью// Український ревматологічний
журнал.-2004.-№4.-С.7-9.

12. Несукай Е.Г. Влияние периндоприла на структурно-функциональное
ремоделирование сердца у больных с митральным пороком сердца и сердечной
недостаточностью//Український кардіологічний журнал.-2002.-№3.-С.61-64.

13. Несукай Е.Г. Изменение функции левого и правого предсердий у больных
после митральной комиссуротомии//Український ревматологічний
журнал.-2004.-№3.-С.71-73.

14. Несукай Е.Г. Изменение функции левого и правого предсердий у больных
с недостаточностью аортального клапана// Український ревматологічний
журнал.-2005.-№1.-С.45-48.

15. Ильяш М.Г., Несукай Е.Г., Ткаченко И.В., Рей Е.С. Применение
каптоприла и эналаприла у больных с митральным пороком сердца//
Український ревматологічний журнал.-2000.-№1.-С.51-54. (самостійно
здійснювала підбір хворих, узагальнення результатів дослідження,
проведення моніторінгу ефективності фармакотерапії у хворих на мітральну
ваду серця, формулювання висновків, підготовка роботи до друку).

16. Ілляш М.Г., Несукай О.Г., Базика О.Є., Бризінська Я.М., Ткаченко
І.В., Рей Є.С. Лікування серцевої недостатності у хворих з ревматичними
вадами серця на доопераційному етапі// Щорічник наук. праць Асоціації
серцево-судинних хірургів України “Серцево-судинна хірургія”. – Київ,
1999.-вип.7.-С.127-129. (самостійно здійснювала проведення клінічного
обстеження хворих, моніторинг ефективності та побічних дій препаратів,
статистична обробка отриманих даних, узагальнення результатів
дослідження, формулювання висновків, підготовка статті до друку).

17. Ильяш М.Г., Несукай Е.Г., Ткаченко И.В., Рей Е.С. Гемодинамические
эффекты каптоприла у больных с митральным стенозом// Український
ревматологічний журнал.-2003.-№2.-С.65-67. (самостійно зібрала клінічний
матеріал, приймала участь в інструментальному дослідженні, самостійно
здійснювала проведення статистичної обробку результатів, узагальнення
отриманих даних, визначення критеріїв ефективності призначення
каптопрілу у хворих з мітральним стенозом, формулювання висновків,
підготовку матеріалу до друку).

18. Коваленко В.Н., Ильяш М.Г., Несукай Е.Г., Рей Е.С. Влияние
ингибиторов ангиотензинпревращающего фермента на ремоделирование сердца
у больных с легочной гипертензией и митральным стенозом// Щорічник наук.
праць Асоціації серцево-судинних хірургів України “Серцево-судинна
хірургія”.-Київ, 2004.-вип.12.-С.277-280. (самостійно проводила клінічне
обстеження хворих, моніторинг побічних дій препаратів, статистичну
обробку отриманих даних, узагальнення результатів дослідження,
формулювання висновки, підготовку матеріалу до друку).

19. Коваленко В.Н., Несукай Е.Г., Ильяш М.Г. Инфекционный эндокардит:
структурно-функциональная перестройка сердца и исход заболевания//
Щорічник наук. праць Асоціації серцево-судинних хірургів України
“Серцево-судинна хірургія”.- Київ, 2002.-вип.10.-С.138-142. (самостійно
проводила клінічне обстеження хворих, аналіз історій хвороб пацієнтів,
статистичний аналіз результатів дослідження, визначення залежності
виходу захворювання від клінічних та інструментальних показників,
формулювання висновків, підготовку матеріалу до друку).

20. Коваленко В.Н., Несукай Е.Г. Интегральная оценка функционального
состояния левого желудочка у больных с приобретенными пороками
сердца//Щорічник наук. праць Асоціації серцево-судинних хірургів України
“Серцево-судинна хірургія”.- Київ, 2003.-вип.11.-С.171-173. (самостійно
визначила мету роботи, провела клінічне обстеження і відбір хворих,
аналіз отриманих результатів, сформулювала висновки і підготувала статтю
до друку).

21. Коваленко В.Н., Несукай Е.Г., Бешляга В.М. Структурно-функциональная
перестройка сердца у больных с митральным пороком сердца после
протезирования митрального клапана//Український кардіологічний
журнал.-2004.-№6.-С.8-11. (самостійно здійснила збір та статистичну
обробку матеріалу, формулювання висновків, підготовку роботи до друку).

22. Ильяш М.Г., Несукай Е.Г., Сергиенко Е.Н., Ткаченко И.В. Лечение
фибрилляции предсердий у больных с ревматическими пороками сердца//
Український кардіологічний журнал-1998.-№1.-С.31-34. (самостійно
здійснила відбір хворих, контроль за ефективністю та побічними діями
призначених препаратів, статистичний аналіз, формулювання висновків,
підготовку матеріалу до друку).

23. Коваленко В.Н., Несукай Е.Г. Различия механизмов формирования
сердечной недостаточности у мужчин и женщин с недостаточностью
митрального клапана// Український кардіологічний
журнал.-2005.-№4.-С.60-64 (самостійно визначила мету роботи, відбір
хворих, статистичний аналіз, формулювання висновків, підготовку
матеріалу до друку).

24. Пат. № 17198 А Україна, МКИ GО1N33/48, GО1N33/53. Спосіб діагностики
активності хронічного запального процесу/ Т.І. Гавриленко, М.Г. Ілляш,
О.Г. Несукай, О.М. Сергієнко; Заявл.18.01.96; Опубл. Бюл. №3, 1997.
(самостійно здійснила аналіз і узагальнення результатів роботи, аналіз
літературних даних з визначенням аналогів та прототипу винаходу,
статистичну обробку матеріалу, формулювання формули винаходу, підготовку
матеріалів для подання заявки).

25. Декл. пат. № 53934 А Україна, МКИ А61В8/00. Спосіб оцінки наявності
легеневої гіпертензії у хворих з мітральним стенозом/В.М. Коваленко,
М.Г. Ілляш, О.Г. Несукай, Є.С. Рей, О.М. Червонописька; Заявл.
19.03.2002; Опубл. Бюл. № 2, 2003. (самостійно визначила ідею винаходу,
провела відбір хворих, аналіз і узагальнення результатів роботи, аналіз
літературних даних з визначенням аналогів та прототипу винаходу,
формулювання формули винаходу, підготовку матеріалів для подання
заявки).

26. Коваленко В.Н., Ильяш М.Г., Несукай Е.Г., Ткаченко И.В., Рей Е.С.
Дифференцированные подходы к лечению больных с ревматическими пороками
сердца, осложненными фибрилляцией предсердий и сердечной
недостаточностью// Врачебная практика.-2000.-№4.-С.4-9. (самостійно
здійснила відбір хворих для дослідження, клінічне та інструментальне
обстеження пацієнтів на протязі дослідження, огляд літературних джерел,
формулювання висновки та підготовку матеріалу до друку).

27. Ильяш М.Г., Несукай Е.Г., Гунькова Г.В. Нарушения сердечного ритма у
больных с ревматическими пороками сердца// Український кардіологічний
журнал.-1995.-№3.-С.35-38. (самостійно здійснила збір клінічного
матеріалу, статистичну обробку результатів, узагальнення, підготовку
матеріалу до друку).

28. Несукай Е.Г. Диастолическая дисфункция как причина сердечной
недостаточности: вопросы диагностики и лечения// Вісник наукових
досліджень.-1997.- №1.-С.35-38.

29. Коваленко В.Н., Несукай Е.Г. Приобретенные пороки сердца: механизмы
развития и принципы лечения сердечной недостаточности// Український
кардіологічний журнал.-2001.-№6.-С.84-89. (самостійно здійснила аналіз і
узагальнення літературних даних, підготовку матеріалів до публікації).

30. Несукай Е.Г. Больной гипертонической болезнью и пороком сердца:
возможности медикаментозной терапии//Мистецтво лікування.-2005.-№
1.-С.62.

31. Ілляш М.Г., Несукай О.Г., Бризінська Я.М., Сергієнко О.М., Рей Є.С.,
Ткаченко І.В., Мотюк Г.А. Деякі питання діагностики та лікування хворих
з ревматичними вадами серця (РВС)// Мат-ли XIV з’їзду терапевтів
України.-Київ,1998.-С.152-153. (самостійно здійснила збір клінічного
матеріалу, статистична обробка, формулювання висновків, підготовку
роботи до друку).

32. Илляш М.Г., Несукай Е.Г., Рей Є.С. Ревматичні пороки серця// Ліки
України.-1999. -№2.-С.26-27. (самостійно здійснила збір клінічного
матеріалу, проведення літературного огляду).

33. Ілляш М.Г., Несукай О.Г., Рей Є.С. Особливості перебігу набутих вад
серця у хворих похилого віку// Мат-ли II нац. конгр. геронтологів і
геріатрів в Україні. – Київ,1994.-ч.1.-С.281. (самостійно здійснила збір
клінічного матеріалу, проведення обробки результатів, зробила
узагальнення).

34. Ильяш М.Г., Несукай Е.Г., Гунькова Г.В., Рей Е.С. Применение
каптоприла в лечении хронической недостаточности кровообращения у
больных с ревматическими пороками сердца при подготовке к оперативным
вмешательствам// Мат-ли 4-ї наук. конф. Асоціації серцево-судинних
хірургів України.- Київ,1996.-С.85-86. (самостійно здійснила збір
клінічного матеріалу, проведення статистичної обробки результатів,
зробила узагальнення).

35. Несукай Е.Г., Ильяш М.Г., Гунькова Г.В., Бризинская Я.М. Рей Е.С.
Эффективность капотена (каптоприла) у больных с хронической сердечной
недостаточностью и приобретенными пороками сердца //
Центрально-азиатский медицинский журнал.- 1996- т.II, прилож.1.-С.29.
(самостійно здійснила збір та статистичну обробку матеріалу, підготовку
роботи до друку).

36. Несукай О.Г., Ілляш М.Г. Деякі питання діагностики набутих вад
серця// Мат-ли II нац. конгр. ревматологів України.-Київ,1997.-С.21.
(самостійно здійснила збір клінічного матеріалу, статистичну обробку,
підготовку роботи до друку).

37. Ілляш М., Несукай О. Стан проблеми ревматизму і набутих вад серця в
Україні та шляхи її подолання // Українські медичні
вісті-1998.-№1-2.-С.118. (самостійно здійснила аналіз літературних
джерел, збір клінічного матеріалу, підготовку роботи до друку).

38. Несукай Е.Г., Ткаченко И.В., Рей Е.С. Эффективность применения
каптоприла при митральных пороках сердца// Мат-ли Укр.наук.-пр. конф.
“Сучасні проблеми кардіології та ревматології-від гіпотез до фактів”.-
Київ,2001.-С.193. (самостійно визначила мету дослідження, відбір хворих
для обстеження, збір та статистичну обробка матеріалу, узагальнення
результатів, формулювання висновків, підготовку роботи до друку).

39. Несукай Е.Г., Яцишина И.А., Рей Е.С. Влияние бетаксолола на
структурно-функциональную перестройку левого желудочка при митральной
недостаточности// Український ревматологічний журнал.-2004.-№3,
дод.-С.39. (самостійно визначила мету дослідження, відбір хворих для
обстеження, збір та статистичну обробку матеріалу, аналіз ефективності і
побічних дій призначених медикаментозних препаратів, формулювання
висновки, підготовку матеріалу до друку).

40. Ілляш М.Г., Несукай О.Г., Бризинська Я.М. Ткаченко І.В., Рей Є.С.
Лікування серцевої недостатності у хворих з ревматичними вадами серця//
Мат-ли конф. “Некоронарогенні хвороби серця: сучасні підходи до
класифікації, нові напрямки діагностики і лікування”.-Київ,1999.-С. 108-
110. (самостійно здійснила збір та статистичну обробку матеріалу,
формулювання висновків, підготовку роботи до друку).

41. Несукай Е.Г., Рей Е.С., Тихоненко Т.Д., Крот Е.Н., Карпенко Л.В.
Эффекты курсового применения каптоприла при митральном стенозе// Мат-ли
Української наук.-практ. конф. „Профілактика і лікування артеріальної
гіпертензії в рамках реалізації національної програми”.-Київ,
1999.-С.89. (самостійно визначила мету дослідження, відбір та
спостереження за хворими, збір та статистичну обробку отриманих даних,
формулювання висновків, підготовку роботи до друку).

42. Ілляш М.Г., Несукай О.Г., Рей Є.С. Застосування інгібіторів
ангіотензинперетворюючого ферменту у лікуванні мітральної
недостатності//Український ревматологічний журнал.-2001.-дод.-С.12.
(самостійно здійснила збір та статистичну обробку матеріалу,
формулювання висновків, підготовку роботи до друку).

43. Ильяш М.Г., Несукай Е.Г., Ткаченко И.В., Рей Е.С. Применение
ингибиторов АПФ у больных с митральными пороками сердца и фибрилляцией
предсердий// Мат-ли Російського Нац. Конгресу кардіологів „Кардиология:
эффективность и безопасность диагностики и лечения”.-Москва, 2001.-
С.158. (самостійно здійснила відбір хворих, дослідження ефективності
призначених препаратів, статистичну обробку результатів, аналіз
отриманих даних, підготовку матеріалів до друку).

44. Коваленко В.Н., Несукай Е.Г. Геометрия сокращения левого желудочка
как фактор ремоделирования на этапах формирования сердечной
недостаточности//Мат-ли Російського Нац. Конгресу кардіологів “От
исследований к клинической практике”.-С-Петербург, 2002.-С.188.
(самостійно здійснила відбір і обстеження хворих, статистичну обробку і
аналіз отриманих результатів, формулювання висновків, підготовку
матеріалів до друку).

45. Коваленко В.Н., Несукай Е.Г. Значение индекса работы миокарда для
оценки глобальной функции левого желудочка у больных приобретенными
пороками сердца//Кардиология СНГ.-2003.-№1, приложение.-С.129.
(самостійно здійснила відбір хворих, збір і статистичну обробку
матеріалу, аналіз отриманих результатів, формулювання висновків,
підготовку матеріалів до друку).

46. Ілляш М.Г. Несукай О.Г. Проблема ревматизму і ревматичних вад серця
в Україні// Мат-ли наук.-практ. конф. “Сучасні проблеми кардіології та
ревматології”.- Київ, 1998.-С.139-140 (самостійно здійснила аналіз
літературних джерел і сучасного стану проблеми, відбір і обстеження
хворих, статистичну обробку отриманих результатів, підготовку матеріалів
до друку).

47. Ильяш М.Г., Гунькова Г.В., Несукай Е.Г. Функция миокарда у больных с
ревматизмом в активной фазе и с пороком сердца// Український
кардіологічний журнал.-1995.-Дод.-С.69. (самостійно здійснила відбір і
обстеження хворих, статистичну обробку і аналіз результатів,
формулювання висновків, підготовку матеріалів до друку).

48. Ильяш М.Г., Несукай Е.Г., Гунькова Г.В. Значение определения
активности воспалительного процесса в миокарде у больных с
оперированными пороками сердца// Мат-ли III наук. конфер. асоціації
серцево-судинних хірургів України.-Київ,1995.-С.61. (самостійно
здійснила відбір хворих для обстеження, збір і статистичну обробку
матеріалу, аналіз отриманих результатів, формулювання висновків,
підготовку матеріалів до друку).

49. Несукай Е.Г., Ткаченко И.В., Рей Е.С. Применение ингибиторов
ангиотензинпревращающего фермента у больных с митральными пороками
сердца и фибрилляцией предсердий// Мат-ли VI Конгресу кардіологів
України.-Київ, 2000.-С.176. (самостійно здійснила відбір і обстеження
хворих, статистичну обробку і аналіз результатів, формулювання
висновків, підготовку матеріалів до друку).

50. Коваленко В.Н., Несукай Е.Г. Оценка функции левого и правого
предсердия у больных с митральной недостаточностью //Мат-ли наук.-
практ. конфер. „Актуальні питання кардіології і ревматології”.-/Київ,
2003.-С.58 (самостійно визначила мету роботи, аналіз і відбір історій
хвороб пацієнтів, проведення клініко-інструментальних співставлень,
узагальнення).

51. Illyash M., Nesukay E. Captopril administration in congestive heart
failure due to valvular heart disease //Europ.J.Pharmac.
Sci.-1998.-Vol.6., Suppl.1.- P.405. (самостійно здійснила відбір хворих
для обстеження, аналіз ефективності призначеної медикаментозної терапії,
статистичну обробку і аналіз отриманих результатів, формулювання
висновків, переклад і підготовку матеріалу до друку).

52. Illyash M., Nesukay E. The efficacy of captopril in patients with
congestive heart failure do to valve disease// J.Heart Failure.-1998 .-
Vol.5,№1.-P.100. (самостійно здійснила відбір хворих для обстеження,
аналіз ефективності і побічних дій призначеної медикаментозної терапії,
статистичну обробку і аналіз отриманих результатів, формулювання
висновків, переклад і підготовку матеріалу до друку).

АНОТАЦІЯ

Несукай О.Г. Формування серцевої недостатності у хворих набутими вадами
серця в залежності від особливостей внутрішньосерцевої гемодинаміки.-
Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за
спеціальністю 14.01.11.- кардіологія.- Інститут кардіології ім. акад.
М.Д.Стражеска АМН України, Київ, 2005.

Дисертаційна робота присвячена актуальній проблемі сучасної кардіології
– вдосконаленню діагностики СН у хворих набутими вадами серця з
використанням трансторакального ультразвукового дослідження серця. У
роботі представлена комплексна оцінка структурно-функціональної
перебудови лівого і правого шлуночків і передсердь серця при різних
стадіях гемодинамічного перевантаження тиском і об’ємом і формування СН
у хворих набутими вадами серця (аортальним стенозом, аортальною
недостатністю, мітральним стенозом, мітральною недостатністю та їх
комбінаціях), після мітральної комісуротомії та протезування мітрального
клапана у хворих мітральними вадами, а також після курсового, двох- та
шестимісячного лікування інгібіторами АПФ у хворих мітральним стенозом і
мітральною недостатністю, після двохмісячного призначення блокаторів
бета-рецепторів у хворих мітральною недостатністю. Встановлені механізми
виникнення СН у хворих з різними набутими вадами серця.

На основі отриманих результатів обґрунтовані рекомендації по лікуванню
СН у хворих з набутими вадами серця.

Ключові слова: серцева недостатність, набуті вади серця,
внутрішньосерцева гемодинаміка, ремоделювання, трансторакальна
ехокардіографія, математична модель, інгібітори
ангіотензинперетворюючого ферменту, блокатори бета-адренорецепторів.

ANNOTATION

Nesukay E.G. Heart failure formation due to intracardiac hemodynamic
changes in patients with heart valvular disease.- Manuscript.

Thesis for obtaining the scientific degree of Doctor of Medical Sciences
on specialty 14.01.11 – Cardiology. M.D.Strazhesko Institute of
Cardiology, Academy of Medical Sciences of Ukraine, Kiev, 2005.

Thesis is devoted to resolve one of the actual cardiological problems –
diagnostic approach improvement for heart failure by using transthoracic
echocardiography method in patients with heart valvular disease.
Structural and functional status of left and right ventricles and left
and right atria were investigated in patients with different stages of
aortic stenosis, aortic insufficiency, mitral stenosis, mitral
insufficiency and their combinations in patients with heart valvular
disease and heart failure, also after mitral valvular comissurotomy and
mitral valve replacement and after the short course and two and six
month angiotensin converting enzyme inhibitor therapy in patients with
mitral stenosis and mitral insufficiency and two month with
beta-receptor blocker therapy іn patients with mitral insufficiency.

Key words: heart failure, heart valvular disease, hemodynamics,
remodeling, transthoracic echocardiography method, mathematical model,
angiotensin converting enzyme inhibitors, beta-receptor blockers.

АННОТАЦИЯ

Несукай Е.Г. О.Г. Формирование сердечной недостаточности у больных
приобретенными пороками сердца в зависимости от особенностей нарушения
внутрисердечной гемодинамики. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора медицинских наук по
специальности 14.01.11 – кардиология.- Институт кардиологии им. акад.
Н.Д.Стражеско АМН Украины, Киев, 2005.

Диссертационная работа посвящена актуальной проблеме современной
кардиологии – усовершенствованию диагностики СН у больных приобретенными
пороками сердца с использованием трансторакального ультразвукового
исследования сердца. В работе представлена комплексная оценка
структурно-функциональной перестройки левого и правого желудочков и
предсердий сердца при различных стадиях гемодинамической перегрузки
давлением или объемом и формирования СН у больных приобретенными
пороками сердца (аортальным стенозом, аортальной недостаточностью,
митральным стенозом, митральной недостаточностью и их комбинациях),
после митральной комиссуротомии и протезирования митрального клапана у
больных митральными пороками, а также после курсового и двух- а
шестимесячного лечения ингибиторами АПФ у больных митральным стенозом и
митральной недостаточностью и после двухмесячного назначения блокаторов
бета-рецепторов у больных митральной недостаточностью. Установлены
механизмы возникновения СН у больных с различными приобретенными
пороками сердца.

Доказано значение изменения геометрии сокращения для возникновения
дисфункции миокарда ЛШ и прогрессирования СН у больных приобретенными
пороками сердца. Впервые на основе комплексной оценки
структурно-функциональной перестройки желудочков и предсердий у больных
приобретенными пороками сердца построены описательные математические
модели внутрисердечной гемодинамики, анализ которых показал, что на
величину фракции выброса левого желудочка при различных пороках влияют
различные регрессоры.

Установлено, что у больных МС увеличение левого предсердия является
важным компенсаторным механизмом, за счет которого повышается
резервуарная функция и увеличивается производительность левого
предсердия, поддерживается активная функция его опорожнения и
увеличивается его вклад в ударный объем ЛЖ.

На основе полученных результатов обоснованы рекомендации по лечению СН у
больных приобретенными пороками сердца.

Ключевые слова: сердечная недостаточность, приобретенные пороки сердца,
внутрисердечная гемодинамика, ремоделирование, трансторакальная
эхокардиография, математическая модель, ингибиторы
ангиотензинпревращающего фермента, блокаторы бета-адренорецепторов.

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

АК

АН

АПФ

АС

ББ

ВКО

ВТМ

ЕГ

ЕОР

ЗПОС

ІММ

ІСд

ІСс

ІФМ

КГ

КДО

КДОі

КДР

КДРі

КО

КР

КСО

КСОі

КСР

КСРі

КСТ

ЛП

ЛШ

МК

ММ

МН

МС

МСД

МСС

НВС

НГ

ТЗСд

ТМШПд

ОШВ

ПП

ПШ

РО

СІ

СІВ

СН

ФВ

ФК

ХОС

ЧСС

AFF

АТ

Е/А

ЕТ

IVRT

r

S

Vao

Vap

Vcf

VTI A

VTIao

VTIap

?Р –

– аортальний клапан

аортальна недостатність

ангіотензинперетворюючий фермент

аортальний стеноз

блокатори бета-рецепторів

внесок кондуїтного об’єму лівого передсердя

відносна товщина міокарда лівого шлуночка

ексцентрична гіпертрофія лівого шлуночка

ефективна площа отвору регургітації

загальний периферичний опір судин

індекс маси міокарда лівого шлуночка

діастолічний індекс сферичності

систолічний індекс сферичності

індекс функції міокарда

концентрична гіпертрофия лівого шлуночка

кінцеводіастолічний об’єм порожнини

індексований кінцеводіастолічний об’єм порожнини

кінцеводіастолічний розмір порожнини

індексований кінцеводіастолічний розмір порожнини

кондуїтний об’єм лівого передсердя

концентричне ремоделювання лівого шлуночка

кінцевосистолічний об’єм порожнини

індексований кінцевосистолічний об’єм порожнини

кінцевосистолічний розмір порожнини

індексований кінцевосистолічний розмір порожнини

кінцевосистолічний тиск

лІве передсердя

лівий шлуночок

мітральний клапан

маса міокарда лівого шлуночка

мітральна недостатність

мітральний стеноз

внутрішньоміокардіальне напруження в кінці діастоли

внутрішньоміокардіальне напруження в кінці систоли

набуті вади серця

нормальна геометрія лівого шлуночка

товщина задньої стінки лівого шлуночка в період діастоли

товщина міжшлуночкової перегородки в період діастоли

об’ємна швидкість викиду

праве передсердя

правий шлуночок

об’єм регургітації

серцевий індекс

систолічний індекс випорожнення

серцева недостатність

фракція викиду

функціональний класс серцевої недостатності

хвилинний об’єм серця

частота серцевих скорочень

внесок систоли передсердя у наповнення шлуночка

час прискорення швидкості потоку

співвідношення максимальних швидкостей раннього і пізнього діастолічного
наповнення шлуночка

час вигнання потоку

фаза ізоволюмічного розслаблення лівого шлуночка

коефіцієнт кореляції

площа

максимальна швидкість наповнення шлуночка в фазу систоли передсердя

максимальна швидкість аортального потоку

максимальна швидкість потоку в легеневій артерії

щвидкість скорочення циркулярних волокон міокарда

інтеграл швидкості потоку у фазу систоли передсердя

інтеграл швидкості аортального потоку

інтеграл швидкості потоку в легеневій артерії

максимальний градієнт тиску

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020