.

Експериментальне обгрунтування доцільності застосування донатора оксиду азоту глутаргіну та його комбінації з пірацетамом при гемічній гіпоксії (рефер

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
112 2368
Скачать документ

АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ФАРМАКОЛОГІЇ ТА ТОКСИКОЛОГІЇ

НІКОЛАЄВА Валентина Валентинівна

УДК 616-001.8-035-085.21/.22

Експериментальне обгрунтування доцільності застосування донатора оксиду
азоту глутаргіну та його комбінації з пірацетамом при гемічній гіпоксії

14.03.05 – фармакологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ – 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Тернопільському державному медичному університеті ім.
І.Я. Горбачевського МОЗ України.

Науковий керівник

доктор медичних наук, професор

Посохова Катерина Андріївна,

Тернопільський державний медичний

університет ім. І.Я. Горбачевського МОЗ України,

завідувач кафедри фармакології.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Соловйов Анатолій Іванович, Інститут
фармакології та токсикології АМН України, головний науковий
співробітник;

доктор медичних наук Маньковська Ірина Микитівна, Інститут фізіології
ім. О.О. Богомольця НАН України, завідувач відділу по вивченню
гіпоксичних станів.

Провідна установа

Одеський державний медичний університет, кафедра загальної та клінічної
фармакології, МОЗ України, м. Одеса.

Захист відбудеться 21.09.2005 р. о _14____ годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д.26.550.01 при Інституті фармакології та
токсикології АМН України за адресою: 03057, м. Київ, вул. Е. Потьє, 14.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту фармакології та
токсикології АМН України за адресою: 03057, м. Київ, вул. Е. Потьє, 14.

Автореферат розісланий 16.08. 2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат біологічних наук Данова І.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Пошук високоефективних способів фармакотерапії
гіпоксії залишається актуальним завданням фармакології і патофізіології.
Одним із найбільш поширених типів гіпоксії є гемічна гіпоксія (ГГ), при
чому її корекція є досить складною і недостатньо дослідженою галуззю
цієї проблеми (В.С. Ярочкин, 2004). Подібний тип гіпоксії зустрічається
при інтоксикації чадним газом (В.А. Филов и соавт., 1988), при
крововтраті (В.С. Ярочкин, 2004). В останньому випадку ГГ обумовлена
зменшенням концентрації гемоглобіну та кисневої ємності крові і
зниженням хвилинного об’єму крові та швидкості транспорту кисню
(відповідно гемічний та циркуляторний компоненти), тому її часто
позначають як циркуляторно-гемічну (ЦГГ) (М.М. Середенко, 1987). Крім
того, ГГ лежить в основі патогенезу багатьох захворювань, гострих та
хронічних отруєнь, термінальних станів, розвивається при хірургічних
втручаннях, істотно обтяжуючи перебіг основного патологічного процесу і,
нерідко, стаючи причиною смерті таких пацієнтів (Є.Є.Дубініна,1988; Н.В.
Павлюк, 1998; В.В. Зінчук, 1999). Це підкреслює важливість даної
проблеми для сучасної медицини і надає першочергового значення розробці
ефективних методів терапії та профілактики цієї патології. Згідно з
сучасними даними, чинником, який відіграє суттєву роль у патогенезі
гіпоксичних станів, є система оксиду азоту (NO) (Y. Henry, 1999; S.
Deem, 2001; В.В. Зінчук, 2003). Доведено, що в умовах гіпоксії
відбувається перемикання дихання з кисневого на нітратно-нітритний тип з
використанням продуктів метаболізму NO – нітратів і нітритів у відновних
реакціях (В.П. Реутов, 1998; G.C. Brown, 1999). З іншого боку, як
внутрішньоклітинний месенджер, оксид азоту здатен викликати експресію
ряду факторів, зокрема антиоксидантних ферментів, які відіграють значну
роль у процесах адаптації до гіпоксії (В.В. Зінчук, 1999; В.Т. Івашкін,
2000). Таким чином, NO бере участь в регуляції як вільнорадикальних
процесів, так і процесів тканинного дихання (І.Ю. Малишев, 1997; А.І.
Соловйов, 1998). Водночас, відомості про роль NO у патогенезі ГГ є
суперечливими (К.С. Ковальская, А.Ф. Ванин, 1999; С.Ю. Машина, Б.В.
Смирин, 2001). Зокрема, показано, що протективний ефект адаптації до
гіпоксії може нівелюватись інгібіторами NO-синтази (J. Pedrazachaverii,
1998; Б.В. Смирин, 2000) та посилюватись при застосуванні NO-донорів (J.
Assreuy, 1993; S. Gross, 1995). Висловлюються припущення, що засоби, які
здатні підвищувати концентрацію NO в тканинах, можуть бути корисними у
профілактиці та лікуванні гіпоксичних станів (Т.В. Серебровська, Н.М.
Кургалюк, 2001). Тому з’ясування ефективності при ГГ, спричиненій
гострою крововтратою та інтоксикацією чадним газом (СО), лікарських
засобів, до складу яких входить попередник синтезу оксиду азоту –
L-аргінін, зокрема глутаргіну, є актуальним та перспективним завданням.
Потребує також подальшого дослідження можливість збільшення ефективності
фармакопрофілактики ГГ шляхом комбінованого застосування глутаргіну із
антигіпоксантами, наприклад, із пірацетамом.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дана робота є
фрагментом комплексної науково-дослідної роботи кафедр фармакології,
медицини катастроф і військової медицини Тернопільського державного
медичного університету ім. І.Я. Горбачевського, “З’ясування ролі
порушень кисневого гомеостазу при патології печінки та центральної
гемодинаміки та пошук ефективних способів корекції змін, що виникають”,
затвердженої МОЗ України, № державної реєстрації 0101U001317. Дисертант
є її співвиконавцем.

Мета роботи і завдання дослідження. З’ясування профілактичної
ефективності глутаргіну та його комбінованого застосування із
пірацетамом при гемічній гіпоксії, що обумовлена крововтратою та
отруєнням чадним газом.

Для досягнення мети були поставлені такі завдання:

1. Встановити особливості впливу профілактичного введення попередників
синтезу оксиду азоту L-аргініну та глутаргіну на деякі показники
перекисного окислення ліпідів, системи антиоксидантного захисту,
тканинного дихання та вміст нітрит-аніону у печінці, нирках, серці,
мозку та крові щурів за умов гострої крововтрати та гострого отруєння
монооксидом вуглецю.

2. З’ясувати вплив блокатора NO-синтази N-нітро-L-аргініну при його
профілактичному введенні на показники системи
прооксиданти-антиоксиданти, активність мітохондріальних ферментів, вміст
нітрит-аніону у печінці, нирках, серці, мозку та крові щурів за умов
гострої крововтрати та гострого отруєння монооксидом вуглецю.

3. Визначити вплив глутаргіну та пірацетаму на толерантність тварин до
фізичного навантаження при гострій гемічній гіпоксії.

4. Встановити профілактичну ефективність комбінованого застосування
глутаргіну із пірацетамом при гемічній гіпоксії.

5. Дослідити механізм дії глутаргіну при гемічній гіпоксії.

Об’єкт дослідження: гемічна гіпоксія при гострій крововтраті та гострій
інтоксикації монооксидом вуглецю у білих щурів.

Предмет дослідження: профілактична ефективність глутаргіну та пірацетаму
при гемічній гіпоксії, викликаній гострою крововтратою та гострою
інтоксикацією монооксидом вуглецю.

Методи дослідження: фармакологічні, біохімічні, фізіологічні,
математичні, статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. Спільно із групою співавторів
розроблено нову методику моделювання ГГ за допомогою пристрою для
інгаляційного затруєння тварин монооксидом вуглецю (патент на винахід
№55682 А від 15.04.2003). Вперше встановлено, що при ГГ, викликаній
гострою крововтратою та гострою інтоксикацією СО, порушення у системі
прооксиданти-антиоксиданти, окислювальних процесів у мітохондріях
печінки, нирок, серця, мозку експериментальних тварин відбуваються на
тлі зниження синтезу NO, що підтверджується зменшенням вмісту у
внутрішніх органах його стабільного метаболіту нітрит-аніону (NO2-).
Вперше доведено, що L-аргінін (LА) та глутаргін здатні попередити
вказані зміни при їх профілактичному введенні перед моделюванням даних
видів ГГ. При цьому позитивний вплив LА та глутаргіну супроводжується
зростанням у гомогенатах внутрішніх органів тварин вмісту NO2-. Вперше
встановлено, що блокатор синтази оксиду азоту N-нітро-L-аргінін (NAME)
при його профілактичному введенні перед гострими ЦГГ та ГГ сприяє
подальшому прогресуванню патологічних змін у внутрішніх органах тварин.
Доведено, що комбіноване застосування NАМЕ та глутаргіну перед
моделюванням гострої ЦГГ призводить до нівелювання позитивних ефектів
останнього, що підтверджує роль активації синтезу NO у механізмі
профілактичної дії глутаргіну при гіпоксії. Вперше встановлено, що
введення LА та глутаргіну перед гострою інтоксикацією СО сприяє
зменшенню вмісту карбоксигемоглобіну в крові тварин. Показано, що
комбіноване застосування пірацетаму з глутаргіном перед гострою ГГ за
своєю ефективністю перевищує монопрофілактику цими засобами. При
профілактичному введенні глутаргіну та його комбінації з пірацетамом при
гострій гіпоксії, викликаній СО, через 1 год після затруєння у тварин
істотно зростає толерантність до фізичного навантаження. Отримано нові
дані щодо розподілу NO2- у внутрішніх органах та у сироватці крові при
профілактичному введенні LА, глутаргіну та NАМЕ за умов гострої
крововтрати та гострої інтоксикації СО. У першому випадку вміст NO2-
зростає у внутрішніх органах, але знижується у сироватці крові, при
введенні NАМЕ, навпаки, вміст NO2- зменшується у внутрішніх органах та
зростає у сироватці крові.

Практичне значення одержаних результатів. Встановлення ефективності
аргініновмісного препарату глутаргіну як засобу профілактики порушень
стану внутрішніх органів, які розвиваються при гострій гемічній
гіпоксії, викликаній гострою крововтратою та інтоксикацією чадним газом,
створює підґрунтя для глибшого вивчення властивостей препарату при даних
видах гемічної гіпоксії з метою подальшого його впровадження в клініці
та для пошуку нових ефективних схем фармакопрофілактики проявів гіпоксії
із включенням засобів – попередників синтезу оксиду азоту.

Результати досліджень впроваджено в навчальний процес кафедр
фармакології Тернопільського державного медичного університету ім. І.Я.
Горбачевського, Вінницького національного медичного університету ім.
М.І. Пирогова, Буковинської державної медичної академії, Луганського
державного медичного університету, Львівського національного медичного
університету ім. Данила Галицького.

Особистий внесок здобувача. Дисертант самостійно провів
патентно-інформаційний пошук, опрацював наукову літературу, спланував та
виконав всі дослідження. Облік, аналіз первинного матеріалу, статистична
обробка результатів, розробка основних положень та висновків роботи,
написання всіх розділів дисертації виконано дисертантом особисто.
Спільно із групою співавторів розроблено нову методику моделювання
гемічної гіпоксії за допомогою пристрою для інгаляційного затруєння
тварин СО (патент України на винахід №55682 А від 15.04.2003).
Дисертантом особисто розроблено конструкцію установки, відпрацьовано
методику інгаляційного затруєння тварин СО.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертаційної роботи
доповідались на ІІ Національному з’їзді фармакологів України
“Фармакологія 2001 – крок у майбутнє” (Дніпропетровськ, 2001),
науково-практичних конференціях “Здобутки клінічної та експериментальної
медицини” (Тернопіль, 2001, 2002), V та VI Міжнародних медичних
конгресах студентів та молодих учених (Тернопіль, 2001, 2002),
підсумковій науковій конференції студентів і молодих вчених-медиків
“Молоді науковці – медицині України” (Чернівці, 2002),
науково-практичній конференції з міжнародною участю “Клінічна
фармакологія метаболічних коректорів, взаємодія ліків в клінічній
практиці” (Вінниця, 2002), Х конгресі світової федерації українських
лікарських товариств (Чернівці, 2004).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 14 наукових праць, з
них 4 – у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, 9 – у вигляді
матеріалів і тез конференцій, з’їздів, конгресів, 1 патент України на
винахід.

Обсяг та структура дисертації. Дисертація викладена на 154 сторінках
машинописного тексту і складається із вступу, огляду літератури,
матеріалів та методів дослідження, трьох розділів власних досліджень,
обговорення результатів роботи, висновків. Список літератури містить 277
джерел, з яких 101 – іноземних авторів. Робота ілюстрована 29 таблицями
та 13 рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження. Експериментальні дослідження проводили
на білих нелінійних щурах-самцях з масою тіла 170?30 г, яких утримували
на стандартному раціоні віварію. У процесі виконання роботи використано
174 тварини.

У ході роботи було застосовано такі речовини і препарати: попередники
синтезу оксиду азоту L-аргініну гідрохлорид (“Sigma”, USA) та глутаргін
(Фармацевтична компанія “Здоров’я”, м. Харків), неселективний блокатор
NO-синтази N-нітро-L-аргініну метиловий ефір (“Sigma”, USA), пірацетам
(Фармацевтична фабрика “Дарниця”, м. Київ).

LА вводили внутрішньоочеревинно (в/о) 1 раз на добу протягом 21 дня з
розрахунку 25 мг/кг маси тварини у вигляді 2,5% водного розчину (В.Ф.
Сагач, 1999). В іншій серії досліджень LА вводили в/о одноразово в дозі
300 мг/кг маси тварини у вигляді 30% водного розчину (Н.М. Кургалюк,
2001). NАМЕ вводили в/о 1 раз на добу протягом 4-х днів у вигляді 1%
водного розчину із розрахунку 10 мг/кг маси тіла тварини (В.Г.
Башкатова, 1998; Б.В. Смирин, 2000). 4% розчин глутаргіну вводили в/о
раз на добу протягом 4-х днів в дозі 100 мг/кг маси тварини (60 мг/кг у
перерахунку на L-аргінін) (Ю.В. Меркулова, 1998). 20% розчин пірацетаму
вводили в/о 1 раз на добу протягом 4-х днів в дозі 400 мг/кг маси
тварини (В.І. Торшин, 1988). Дози цих препаратів не перевищували 1/10
LD50. Тварини контрольної групи отримували в/о відповідну кількість
розчинника.

В процесі виконання дисертаційної роботи вивчався вплив даних речовин на
систему прооксиданти-антиоксиданти та активність мітохондріальних
ферментів у щурів при гіпоксичних станах різного генезу, а саме при ЦГГ
та ГГ.

ЦГГ моделювали шляхом гострої крововтрати в об’ємі 20-25% від ОЦК без
наступної корекції об’єму втраченої крові (Н.В. Саноцкая, 1992; Б.І.
Джурко, 1995). Тварин декапітували (під етаміналовим наркозом; етамінал
натрію вводили у вигляді 1% розчину із розрахунку 0,2 мл/100 г маси
тварини) через 1 год після початку моделювання гіпоксії. ГГ у
піддослідних тварин викликали шляхом гострого інгаляційного впливу на
них СО в концентрації 9000 мг/м3, експозиція 15 хв (В.А. Филов и соавт.,
1988) за допомогою розробленого нами пристрою для інгаляційного
затруєння тварин монооксидом вуглецю. Тварин декапітували через 1 год
після припинення впливу СО. Моделювання гіпоксії розпочинали через 23
години після останнього введення досліджуваної речовини. Працездатність
піддослідних тварин визначали у тесті з плаванням за методом,
запропонованим С.І. Гончаровим та С.Д. Кузьменко (1991).

Дослідження біохімічних показників проводили у гомогенатах печінки,
нирок, серця та мозку, а також у крові. Концентрацію ТБК-активних
продуктів (ТБКа) визначали за методом Z. Placer (1968), вміст
гідроперекисів ліпідів (ГПЛ) – за методом В.Б. Гаврилова та М.І.
Мішкорудної (1983). Активність супероксиддисмутази (СОД) визначали за
методом С. Чеварі та співавт. (1985), активність каталази (КТ) – за
методом М.А. Королюк і співавт. (1988). Окислювальні процеси у
мітохондріях оцінювали за активністю сукцинатдегідрогенази (СДГ), яку
визначали за методом Н. Єщенко та Г. Вольського (1982) та
цитохромоксидази (ЦХО), яку визначали за методом В. Орєховича (1977).
Вміст стабільного метаболіту оксиду азоту нітрит-аніону (NO2-) визначали
за методом Гріса (1994), карбоксигемоглобіну (КБГ) –
спектрофотометричним методом за Л.П. Букіною та Л.І. Ушаковою (1979).

Отриманий цифровий матеріал був оброблений методом варіаційної
статистики з використанням критерію “t” Стьюдента. Розраховували середні
арифметичні величини, похибки середніх арифметичних, а також середні
квадратичні відхилення. Зміни вважали достовірними при р\?OA e - 6 d ?\?O- ? A A e O EHuyOJPJQJ O O O O O O O hegUe? з однієї сторони, пояснює активацію СДГ, а з іншої – зростання кількості ГПЛ та ТБКа у гомогенатах внутрішніх органів при одночасній активації СОД та КТ. Поєднане введення NАМЕ і глутаргіну нівелює позитивний вплив останнього на показники ПОЛ, АОЗ та перешкоджає відновленню активності мітохондріальних ферментів при ЦГГ, що опосередковано свідчить про зв’язок ефективності глутаргіну при даній патології з його здатністю стимулювати синтез оксиду азоту. Зміни показників ПОЛ, АОЗ, активності мітохондріальних ферментів та вмісту NO2- і СО при гострій ГГ, викликаній чадним газом. Встановлено, що при гострій ГГ, спричиненій інгаляцією СО, зростає вміст ТБКа та ГПЛ у всіх досліджуваних органах (табл. 2). Одночасно знижується активність КТ і СОД у всіх досліджуваних органах, порівняно із відповідними показниками у здорових щурів (див. табл. 2). Крім того, встановлено, що при ГГ, викликаній інгаляційним впливом СО, активність СДГ достовірно знижується порівняно із здоровими тваринами. У мітохондріальних фракціях печінки на 35%, нирок на 29%, серця на 19%, мозку на 23% і становить при цьому 3,56?0,12 ммоль/(кг?хв), 2,89?0,13 ммоль/(кг?хв), 2,64?0,07 ммоль/(кг?хв) та 3,89?0,11 ммоль/(кг?хв) відповідно. Активність ЦХО достовірно зростає у мітохондріальній фракції печінки на 25%, нирок – на 13%, серця – на 54% і становить, відповідно, 7,24?0,10 ммоль/(кг?хв), 7,74?0,11 ммоль/(кг?хв) та 25,03?0,07 ммоль/(кг?хв). На цьому тлі у гомогенатах печінки та мозку вірогідно зменшується вміст NO2-: на 11% та 10% відповідно, у серці та нирках спостерігається тенденція до зменшення цього показника. Середній вміст КБГ у крові тварин, які перенесли ГГ, становив 81%. Таблиця 2 Вміст продуктів ПОЛ та активність антиоксидантних ферментів при гострій ГГ, викликаній чадним газом (М?m) Інтактні тварини Гемічна гіпоксія (контроль) Показники печінка нирки серце мозок печінка нирки серце мозок ТБКа, ммоль/кг 5,63? 0,12 4,85? 0,14 4,39 ? 0,04 6,85 ? 0,09 11,39 ? 0,25 * 8,48 ? 0,14 * 7,39 ? 0,17 * 12,47 ? 0,18 * ГПЛ, ум.од./кг 5,84 ? 0,04 5,55? 0,03 4,57 ? 0,05 6,09 ? 0,05 7,96 ? 0,05 * 6,07 ? 0,06 * 5,87 ? 0,07 * 8,11? 0,08 * КТ, кат/кг 19,03 ? 0,19 12,11? 0,05 3,64? 0,03 3,81 ? 0,02 7,75 ? 0,29 * 2,49 ? 0,08 * 1,58 ? 0,10 * 2,14? 0,04 * СОД, ум.од./кг 3,78 ? 0,05 3,26? 0,09 3,26? 0,04 4,17 ? 0,06 1,82 ? 0,07 * 1,35 ? 0,04 * 1,17 ? 0,04 * 2,28? 0,07 * Дослідження профілактичної активності глутаргіну при ГГ. Встановлено, що в результаті профілактичного введення щурам протягом 4 днів глутаргіну перед ГГ на фоні зростання вмісту NO2- у гомогенатах печінки, нирок, серця і мозку та його зниження у сироватці крові, настає покращення процесів тканинного дихання: відновлюється активність СДГ та ЦХО у мітохондріальних фракціях внутрішніх органів. Активність КТ при цьому становить у печінці 14,66±0,09 кат/кг, у нирках 5,49±0,05 кат/кг, у серці 2,49±0,05 кат/кг, у мозку 2,84±0,06 кат/кг. Активність СОД теж зростає і становить 3,74?0,06 ум.од./кг, 2,91?0,05 ум.од./кг, 3,28?0,04 ум.од./кг, 3,97?0,05 ум.од./кг у печінці, нирках, серці та мозку відповідно. Одночасно знижується вміст ТБКа та ГПЛ і становить при цьому відповідно 5,94±0,17 ммоль/кг та 5,27±0,05 ум. од./кг у печінці, 5,48±0,15 ммоль/кг та 5,03±0,05 ум. од./кг у нирках, 4,99±0,09 ммоль/кг та 4,65±0,05 ум. од./кг у серці, 7,51±0,09 ммоль/кг та 5,41±0,05 ум. од./кг у мозку, порівняно із тваринами контрольної групи. Як і при профілактичному введенні LА, зменшується вміст КБГ в крові до 73%. Введення пірацетаму та глутаргіну перед гострим отруєнням СО достовірно підвищує толерантність тварин до фізичного навантаження у тесті з плаванням. Тварини, що отримали профілактично глутаргін, пірацетам, чи комбінацію цих препаратів перед ГГ плавали через 1 годину після впливу СО відповідно 142,00?3,03 с, 135,83?1,68 с та 153,50?3,91 с, тоді, як щурі контрольної групи, лише 104,17?1,68 с. Зростання толерантності до фізичного навантаження є функціональним підтвердженням покращення метаболічних процесів в організмі експериментальних тварин при ГГ під впливом профілактичного введення глутаргіну, пірацетаму чи комбінації цих препаратів. Разом з тим, комбіноване застосування глутаргіну з пірацетамом перед гострим отруєнням СО не має переваги, порівняно із введенням глутаргіну. Зміни показників системи прооксиданти-антиоксидантни та активності мітохондріальних ферментів при ГГ за умов профілактичного введення NAME. Профілактичне введення NАМЕ перед інгаляційним впливом СО, призводить до інтенсифікації процесів ПОЛ – підвищення вмісту ТБКа та ГПЛ та зниження активності ферментів АОЗ: КТ та СОД, порівняно із тваринами, що перенесли ГГ (табл. 3). Вказані зміни виникають на фоні зниження вмісту нітрит-аніону у гомогенатах печінки, нирок, серця та мозку та зростання його у сироватці крові. Крім того при попередньому введенні NАМЕ при ГГ спостерігається істотніша дестабілізація роботи мітохондріальних ферментів, ніж при ГГ. Вочевидь, при цьому погіршуються і процеси енергозабезпечення. Ймовірною причиною такого погіршення досліджуваних показників, як і при ЦГГ, під впливом NAME при ГГ є поглиблення дефіциту оксиду азоту. Дане припущення певною мірою підтверджується дослідженнями інших авторів, які вказують на те, що порушення адекватного синтезу оксиду азоту сприяє виникненню кисневої недостатності організму (Cobb J. et al., 1995). Інші вчені дослідили, що NAME значно зменшує здатність тварини виконувати важке фізичне навантаження та повністю попереджує розвиток адаптації до нього (Н.П. Аймашева і співавт., 1998). Таблиця 3 Вміст продуктів ПОЛ та активність антиоксидантних ферментів при ГГ за введення N-нітро-L-аргініну (М?m) Показники N-нітро-L-аргінін?Гемічна гіпоксія печінка нирки серце мозок кров ТБКа, ммоль/кг 12,66 ? 0,27 ** 9,00 ? 0,17 ** 7,65 ? 0,09 12,81 ? 0,12 - ГПЛ, ум.од./кг 8,53 ? 0,08 ** 6,30 ? 0,05 ** 5,91 ? 0,06 8,28 ± 0,06 - КТ, кат/кг 6,71 ? 0,09 ** 2,21 ? 0,05 ** 1,38 ? 0,05 1,96 ? 0,04 ** 0,21 ? 0,01 ** СОД, ум.од./кг 1,59 ? 0,02 ** 1,27 ? 0,02 1,08 ? 0,02 2,17 ? 0,05 - Примітка. ** - р

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020