МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
КИЇВСЬКА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ ім. П.Л. ШУПИКА
УДК 618.3-06-08:618.11-006-089
ОСТРОВЕРХА МАРІЯ РОМАНІВНА
Профілактика акушерських та перинаталь-них ускладнень у жінок,
прооперованих з приводу доброякісних кіст яєчників під час вагітності
14.01.01 – акушерство та гінекологія
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук
Київ – 2005
Дисертацією
є рукопис
Робота виконана
в Київській медичній академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ
України
Науковий керівник:
доктор медичних наук, доцент
Романенко Тамара Григорівна,
Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ
України, професор кафедри акушерства, гінекології та перина-тології
Офіційні опоненти:
доктор медичних наук, професор
Коломійцева Антоніна Георгіївна,
Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України, завідувач
відділення патології вагітності та пологів;
доктор медичних наук, професор
Товстановська Валентина Олександрівна,
Національний медичний університет ім. акад. О.О. Богомольця МОЗ України,
професор кафедри акушерства та гінекології №1
Провідна
установа Одеський державний медичний університет МОЗ України, кафедра
акушерства та гінекології №1
Захист дисертації відбудеться “_18_”_березня_ 2005 року о _12_
годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.613.02 при
Київській медичній академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ
України в Центрі охорони здоров’я матері і дитини Київської області (за
адресою 04107, м. Київ, вул. Багговутовська, 1; Київсь-кий обласний
центр охорони здоров’я матері та дитини, 9 поверх, аудиторія).
З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Київської медичної
академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України (04112, м.
Київ, вул. Дорогожицька, 9).
Автореферат розісланий “_8_”_лютого_2005 р.
Учений секретар
спеціалізованої вченої ради,
доктор медичних наук, професор Сільченко В.П.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Проблема діагностики і лікування пухлин та
пухлиновидних утворень яєчників складна і надзвичайно актуальна, тому що
ця патологія часто зустрічається в гінекологічній практиці і займає 2
місце серед новоутворень репродуктивної системи жінок (В.И. Кулаков и
соавт., 1998; В.Н. Серов и соавт., 1999; A.T. Gurbuz et al., 1997).
Незважаючи на значне число наукових публікацій у даному напрямку, не
можна вважати всі питання цілком вирішеними. Одним з таких, на нашу
думку, є поєднання новоутворень яєчників з вагітністю і розвиток у цих
жінок акушерських і перинатальних ускладнень. За даними сучасної
літератури (Л.С. Логутова и соавт., 1999; Е.Ф. Кира и соавт., 2002) під
час вагітності найчастіше (30,0 %) діагностуються дермоїдні кісти (зрілі
тератоми); доброякісні серозні пухлини зустрічаються в 21 % випадків
серед всіх пухлин яєчників, а муцинозні – відповідно в 22 %.
Не викликає сумнівів той факт, що поєднання вагітності і пухлин
яєчників підвищує ризик розвитку таких ускладнень як порушення
кровопостачання і перекрут ніжки пухлини, розрив її капсули й ін. Зовсім
окремим самостійним питанням є розвиток акушерських і перинатальних
ускладнень у жінок цієї групи, а також можлива тактика розродження. У
вітчизняній і зарубіжній літературі це питання є практично не
освітленим, а одиничні публікації носять не систематизований,
фрагментарний характер і не дозволяють адекватно вирішувати всі
виникаючі питання.
На наш погляд, все вищевикладене є достатнім обґрунтуванням актуальності
обраної наукової задачі.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Виконана
науково-дослідна робота є фрагментом наукової роботи кафедр акушерства,
гінекології та перинатології Київської медичної академії післядипломної
освіти ім. П.Л. Шупика “Прогнозування, профілактика, лікування і
реабілітація порушень репродуктивної функції жінок на сучасному етапі” №
держ. реєстрації: 0101 U007154.
Мета та завдання дослідження. Метою дослідження стало зниження частоти
акушерських і перинатальних ускладнень у жінок, прооперованих з приводу
доброякісних кіст яєчників під час вагітності, на підставі вивчення
клініко-морфологічних особливостей видалених пухлин, функціонального
стану фето-плацентарного комплексу (ФПК), а також розробки і
впровадження лікувально-профілактичних заходів.
Для реалізації поставленої мети були запропоновані такі завдання:
Визначити основні фактори ризику і сучасні аспекти клінічного перебігу
вагітності, пологів і стану новонароджених у жінок, прооперованих під
час вагітності з приводу доброякісних кіст яєчників.
З’ясувати особливості формування і функціонального стану ФПК у жінок,
прооперованих під час вагітності з приводу доброякісних кіст яєчників.
Встановити взаємозв’язок між акушерськими і перинатальними наслідками
розродження, клініко-морфологічними особливостями видалених пухлин, а
також функціональним станом ФПК у жінок, прооперованих із приводу
доброякісних кіст яєчників під час вагітності.
Вивчити клініко-морфологічні особливості пухлин яєчників,
діагностованих під час вагітності.
Розробити та впровадити практичні рекомендації щодо
зниження частоти акушерських і перинатальних ускладнень
у жінок, прооперованих під час вагітності з приводу доброякісних
кіст яєчників.
Об’єкт дослідження – акушерські і перинатальні наслідки розродження
жінок, прооперованих під час вагітності з приводу доброякісних кіст
яєчників.
Предмет дослідження – перебіг вагітності, пологів, стан новонароджених,
клініко-морфологічна характеристика кіст яєчників.
Методи дослідження – клінічні, ехографічні, доплерометричні,
ендокринологічні, морфологічні та статистичні.
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше встановлений
взаємозв’язок між акушерськими і перинатальними наслідками розродження,
клініко-морфологічними особливостями видалених пухлин та функціональним
станом системи „мати-плацента-плід” у жінок, прооперованих під час
вагітності з приводу доброякісних кіст яєчників. Це дозволило розширити
дані, що є, про патогенез новоутворень яєчників та функціональних
порушень у системі мати-плацента-плід.
Показано роль корекції фетоплацентарної недостатності (ФПН) в
профілактиці акушерської і перинатальної патології у жінок,
прооперованих під час вагітності з приводу доброякісних кіст яєчників.
Практичне значення одержаних результатів. Вивчено основні фактори ризику
і сучасні аспекти клінічного перебігу вагітності, пологів і стану
новонароджених у жінок, прооперованих під час вагітності з приводу
доброякісних кіст яєчників. Показано клініко-морфологічну характеристику
кіст яєчників, видалених у різний термін вагітності в генезі акушерських
і перинатальних ускладнень. Запропоновано методи контролю за клінічним
перебігом вагітності та функціональним станом ФПК у жінок, прооперованих
під час вагітності з приводу доброякісних кіст яєчників.
Розроблено і впроваджено практичні рекомендації щодо зниження
акушерської і перинатальної патології у жінок, прооперованих під час
вагітності з приводу доброякісних кіст яєчників на підставі використання
комплексної медикаментозної терапії.
Особистий внесок здобувача. Планування і проведення всіх досліджень
виконано за період з 2001 по 2004 рр. Автором проведено
клініко-лабораторне та функціональне обстеження 90 жінок, 60 із яких
були прооперовані під час вагітності з приводу доброякісних кіст
яєчників. Самостійно зроблено забір і підготовку біологічного матеріалу.
Автором розроблено практичні рекомендації щодо зниження частоти
акушерської і перинатальної патології у жінок, прооперованих під час
вагітності з приводу доброякісних кіст яєчників. Статистична обробка
отриманих результатів виконана безпосередньо автором.
Апробація результатів роботи. Основні положення та висновки
дисертаційної роботи були докладені та обговорені на ХІ з’їзді
акушерів-гінекологів України (Київ, жовтень, 2001 р.); на засіданні
асоціації акушерів-гінекологів Київській області (квітень, 2004) та на
засіданні проблемної комісії „Акушерство та гінекологія” Київської
медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України
(травень, 2004 р.).
Публікації. За темою кандидатської дисертації опубліковано 4 наукових
роботи, 3 з яких у часописах та збірниках, затверджених ВАК України.
Обсяг та структура дисертації. Дисертація викладена на 115 сторінках
машинопису, складається зі вступу, огляду літератури, розділу матеріалів
та методів дослідження, трьох розділів власних досліджень, їх
обговорення, висновків та списку використаних джерел, який включає 119
вітчизняних та російськомовних, а також 94 зарубіжних джерела. Робота
ілюстрована 37 таблицями та 21 рисунками.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Об’єкт, методи та методологія досліджень. Відповідно до поставленої мети
і завдань нами було обстежено 90 пацієнток, серед яких 60 – прооперовані
з приводу доброякісних новоутворень яєчників під час вагітності, що були
розділені на такі групи: І група – 30 жінок, прооперованих з приводу
доброякісних новоутворень яєчників під час вагітності, що одержували
загальноприйняті лікувально-профілактичні заходи; ІІ група – 30 жінок,
прооперованих з приводу доброякісних новоутоврень яєчників під час
вагітності, що одержували запропоновану нами методику.
Контрольну групу склали 30 первородящих без акушерської і соматичної
патології, розроджених через природні пологові шляхи.
Загальноприйняті лікувально-профілактичні заходи містили в собі
використання комплексів вітамінів і мікроелементів; засобів, що
поліпшують мікроциркуляцію (курантил, трентал, компламін) і гормональної
терапії (В.Н. Серов и соавт., 2002).
Відмінними рисами запропонованої нами методики є додаткове використання
нового вітчизняного препарату Кратал в ІІ групі. Терміни використання
Кратала склали з момента проведеного оперативного лікування з курсом не
менш 30 днів. Потім робили перерву на 15 днів та проводили повторний
30-денний курс. Кількість проведених курсів складала від 2 до 5 за весь
гестаційний період.
Ехографічні та доплерометричні дослідження були виконані на
ультразвуковому апараті “Toshiba” (Японія) (А.Н.Стрижаков и соавт.,
2001).
Одержані дані аналізували відповідно до шкали оцінки функціонального
стану фетоплацентарної системи (В.К.Чайка и соавт., 2001).
Доплерометричні дослідження кровообігу у функціональній системі
„мати-плацента-плід” проводили на тому ж апараті, що дозволяє одержувати
зображення досліджуваної судини з наступною реєстрацією доплерограм.
Застосовували комбінований датчик з частотою 3,5 мГц, що працює в
імпульсному режимі і частотний фільтр на рівні 100 Гц. Використовували
якісну оцінку кривих швидкостей кровотоку (КШК), при якій основне
значення має співвідношення між швидкостями кровотоку в різні фази
серцевого циклу. Досліджували індекс резистентності (ІР) і
систоло-діастолічне відношення (СДВ) (А.Н. Стрижаков и соавт., 2001).
Оцінку реактивності серцево-судинної системи плода під час вагітності
здійснювали за допомогою кардіотокографічних досліджень на фетальних
моніторах „Біомедика” (Італія) (В.Н. Серов и соавт., 2002).
Вивчення ендокринологічного статусу містило в собі визначення
радіоімунологічним методом вмісту естріолу (Е), прогестерону (ПГ),
кортизолу (К), хоріонічного гонадотропіну (ХГ) і плацентарного лактогену
(ПЛ) (О.Г. Резников, 2000).
Математичні методи дослідження були виконані згідно з рекомендаціями
О.П. Мінцера (2002) з використанням комп’ютера “Pentium-IV”.
Достовірність відміни пар середніх обчислювалась за допомогою критеріїв
Ст’юдента та Фішера. Графіки оформлювали за допомогою програм “Microsoft
Excell 7.0”.
Результати досліджень та їх обговорення. Результати проведених
досліджень свідчать, що середній вік пацієнток контрольної групи склав
22,3±1,6 років, а в двох основних групах цей показник був достовірно
вище – 27,2±2,5 років (р-
H
„
?
O
-
h
j
l
n
p
U
?,FZ\|-
H
„
3/4
B*
B*
B*
B*
B*
B*
B*
B*
B*
B*
B*
B*
B*
th
B*
B*
ph??Yтично несприятливим є поява в одиничних випадках декомпенсованих
форм порушень ДРП (3,3 %) і його рухової активності (3,3 %). Дуже
показовим є те, що в цих жінок відбулися передчасні пологи в 29-30
тижнів макроскопічно інфікованим плодом із перинатальною втратою в
неонатальному періоді з приводу природженої пневмонії. Зміни з боку
плаценти і навколоплідних вод носили більш виражений характер у
порівнянні з попереднім терміном обстеження: частота передчасного
дозрівання плаценти зросла до 10,0 %, а в одному випадку (3,3 %)
з’явилося поєднане виснаження плаценти і випереджання дозрівання.
Відповідно до підсумкової оцінки стану ФПК в 28-30 тиж. рівень
компенсованих порушень у системі „мати-плацента-плід” склав 83,3 %; у
13,3 % - відзначені субкомпенсовані зміни й в одному випадку (3,3 %) –
декомпенсовані.
В останні роки у вітчизняній і зарубіжній літературі найбільш
інформативними критеріями функціонального стану ФПК є доплерометричні і
ендокринологічні показники (А.И. Давыдов, 1991; Л.К. Рязанова и соавт.,
1998).
Відповідно до отриманих нами результатів, гемодинамічні порушення в цей
термін гестації характеризувалися посиленням кровотоку в АП (СДВ КШК -
до 5,3±0,3 і ІР - до 1,3±0,1; р
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
