.

Особливості впливу професійних факторів та умов життєдіяльності на організм військовослужбовців миротворчих підрозділів (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
142 2430
Скачать документ

ІНСТИТУТ МЕДИЦИНИ ПРАЦІ АМН УКРАЇНИ

ПОНОМАРЕНКО НІНА ОЛЕКСАНДРІВНА

УДК 615.9:613.63:616-008.6(477)

Особливості впливу професійних факторів та умов життєдіяльності на
організм військовослужбовців миротворчих підрозділів

14.02.01. – Гігієна

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ –2005 рік

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Науково-дослідному інституті проблем військової
медицини Збройних Сил України

Науковий керівник:

Доктор медичних наук, професор Варус Василь Іванович,

Науково-дослідний інститут проблем військової медицини Збройних Сил
України, начальник інституту

Офіційні опоненти:

Доктор медичних наук, професор Нагорна Антоніна Максимівна,

Інститут медицини праці АМН України,

завідувачка відділом епідеміологічних досліджень

Доктор медичних наук, професор Бердник Ольга Володимирівна,

Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзеєва АМН України,

завідувачка лабораторією популяційного здоров’я

Провідна установа:

Національний медичний університет ім.. О.О.Богомольця, кафедра гігієни
та професійних захворювань, МОЗ України, м. Київ

Захист відбудеться „20” грудня 2005 р. о 13.30. годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 26.554.01 в Інституті медицини праці АМН
України за адресою: 01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 75.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту медицини праці
АМН України за адресою: 01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 75.

Автореферат розісланий „16 грудня 2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради
Степаненко А.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність проблеми. З історії добре відомо, що навіть у мирний час
досить часто виникає необхідність виконання військовослужбовцями своїх
професійних обов’язків в умовах, які по силі свого екстремального впливу
наближаються до бойових умов. Яскравим прикладом таких випадків в
Україні є участь військовослужбовців силових структур у міжнародних
миротворчих операціях, які проводяться під егідою ООН та НАТО. Запорукою
успішного виконання поставлених завдань перед військовослужбовцями є
наявність у них високого рівня професійної психофізичної готовності, що
створює умови для максимального виявлення професійно важливих якостей
під час виконання службових обов’язків у зоні впливу екстремальних
факторів.

Участь військовослужбовців ЗС України у міжнародних миротворчих
операціях обумовила необхідність вирішення медичною службою складної
проблеми їх медичного захисту. Її складність обумовлена тим, що вплив
факторів в специфічних географічних, кліматичних та етнічних умовах
діяльності міжнародних військових контингентів, особливо тих, що
пов’язані з дією на людину інформаційної зброї, біологічних субстанцій,
електромагнітного та лазерного випромінювання, збідненого урану та
інших, ще до кінця не вивчений, хоча й відомо, що під їх дією
патологічні зміни в організмі розвивається поступово і приховано, а їх
прояв помітний після багатьох місяців, або навіть років професійної
діяльності, коли боротися з ними вже дуже важко. Випадки погіршення
стану здоров’я та передчасної смерті багатьох військовослужбовців різних
країн після виконання військових місій проти Іраку в Перській затоці,
бойових операцій міжнародного військового контингенту KFOR у Косово
(Югославія) придали проблемі захисту здоров’я та життя особового складу
військових контингентів, крім медичного, великого політичного значення.

ЗС України мають сьогодні систему медичного забезпечення
військовослужбовців міжнародних миротворчих контингентів, яка являє
собою комплекс науково обґрунтованих організаційних форм та методів
практичної діяльності спеціалістів: від медичного та психологічного
відбору осіб у миротворчі підрозділи до оперативного контролю за
функціональним станом та працездатністю військовослужбовців під час
виконання бойових завдань. Вона, в основному, дозволяє вирішувати
питання експертизи, динамічного медичного спостереження під час
виконання миротворчої місії, медичного контролю за дотриманням режимів
праці, відпочинку, харчування цієї професійної категорії військових
спеціалістів. Існує також система санаторно-курортного лікування.

Проте дані статистичних звітів про збільшення захворюваності серед
військовослужбовців миротворчих місій, омолодження низки захворювань
нервово-психічного генезу, ранньої дискваліфікації військовослужбовців
за станом здоров’я свідчать про те, що необхідні додаткові заходи по
збереженню здоров’я, високої працездатності військовослужбовців
міжнародних миротворчих контингентів та збільшенню їх активного
професійного довголіття.

У зв’язку з цим виникає потреба у проведенні фізіолого – гігієнічних
досліджень з метою збереження та зміцнення здоров’я військовослужбовців
Збройних Сил України, які приймають участь у міжнародних миротворчих
операціях.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота пов’язана
з виконанням плану науково-дослідних робіт: “Реєстр 02” № державної
реєстрації 0103V003291, “Яворів” № державної реєстрації 0199V002887
“Синдром” № державної реєстрації 0101V003247, які виконувались у
Науково-дослідному інституті проблем військової медицини Збройних Сил
України.

Метою роботи було визначення особливостей негативного впливу факторів та
умов професійної діяльності на організм військовослужбовців під час
виконання миротворчих місій і обґрунтування, на основі отриманих даних,
комплексу профілактичних заходів, спрямованих на збереження їх
працездатності та здоров’я.

Задачі дослідження:

Визначення факторів та умов, що впливають на стан здоров’я
військовослужбовців миротворчих контингентів.

Вивчення особливостей негативного впливу факторів та умов
життєдіяльності на організм військовослужбовців миротворчих
контингентів.

Обґрунтування системи гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів,
спрямованих на збереження працездатності та здоров’я військовослужбовців
миротворчих контингентів.

Об’єкт досліджень: особливості життєдіяльності військовослужбовців
миротворчих підрозділів ЗС України та характеру виконання службових
обов’язків протягом миротворчої місії.

Предмет досліджень: стан здоров’я військовослужбовців миротворчих
підрозділів ЗС України психофізіологічні та індивідуально-особистісні
особливості, умови професійної діяльності та життєдіяльності у місцях
дислокації при виконанні миротворчої операції; фактори ризику виникнення
професійно обумовлених захворювань, системи медичного забезпечення
миротворчих місій.

Методи дослідження: гігієнічні (професіографічна оцінка умов та
характеру праці); фізіологічні (оцінка функціонального стану організму і
працездатності військовослужбовців у динаміці під час виконання
миротворчої місії); психофізіологічні (визначення
індивідуально-типологічних властивостей ВНД і вищих психічних функцій
військовослужбовців миротворчих контингентів); психологічні
(психодіагностика особистості та психоемоційної стійкості до стресу);
клінічні (діагностика захворювань, лікування та реабілітація);
медико-соціологічні (дослідження якості медичного забезпечення);
статистичні (обробка результатів дослідження).

Наукова новизна отриманих результатів. Вперше отримані дані, які
визначили структуру та ступінь негативного впливу основних професійних
факторів на організм військовослужбовців миротворчих підрозділів у
різних регіонах світу, за даними соціально-гігієнічного моніторингу
протягом повного циклу миротворчої місії.

Вперше виявлені особливості зниження функціональних резервів
військовослужбовців протягом річного циклу професійної діяльності в
умовах виконання миротворчої місії.

Отримані нові дані, що підтверджують залежність у військовослужбовців
показників (функціональних, біохімічних, імунологічних, гематологічних),
які забезпечують механізми адаптації, від впливу комплексу негативних
факторів професійної діяльності особового складу миротворчих
підрозділів.

Показано, що встановлені особливості можуть служити прогностичною
моделлю, яка описує формування меж адаптаційних реакцій, передпатології
і патології у військовослужбовців, діяльність яких здійснюється в умовах
миротворчих місій, викликаних потенційно небезпечними психологічними,
фізичними, біологічними та хімічними впливами.

На основі оцінки якості медичного забезпечення запропонований комплекс
додаткових заходів, впровадження яких забезпечило стабільно високу
профілактичну діяльність і підвищило ефективність медичного забезпечення
миротворчих підрозділів ЗС України.

Отриманий подальший розвиток концепції професійної психофізичної
готовності військовослужбовців, що дозволяє розширити і поглибити
сучасні уявлення, важливі для теорії та практики медицини праці стосовно
медичного забезпечення військовослужбовців.

Практичне значення отриманих результатів. На основі систематизації й
аналізу виявлення зрушень і порушень у стані здоров’я
військовослужбовців миротворчих контингентів під час виконання
миротворчих місій запропоновано комплекс гігієнічних та
лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на поліпшення умов
професійної діяльності і збереження здоров’я військовослужбовців.
Розроблений проект „Положення по організації медичного забезпечення
військовослужбовців ЗС України, які залучаються до участі в міжнародних
миротворчих операціях”.

Результати впроваджено шляхом обмеження шістьма місяцями терміну
миротворчої місії військовослужбовців ЗС України.

Розроблені пропозиції по доповненню існуючої системи медичного
забезпечення миротворчих підрозділів ЗС України „Положенням по медичній
реабілітації військовослужбовців Збройних Сил та миротворчих підрозділів
України”, реалізація якого здійснюється за допомогою двох
взаємопов’язаних і взаємообумовлених заходів:

індивідуального динамічного медичного контролю за станом професійної
психофізичної готовності військовослужбовців миротворчих підрозділів ЗС
України;

превентивної реабілітації, що проводиться в умовах миротворчого
підрозділу, військових госпіталів та військових санаторіях.

Обґрунтовано методичні рекомендації з до нозологічної діагностики
дисгомеостазу у військовослужбовців, що зазнають інтенсивного впливу
негативних факторів та умов професійної діяльності в районах дислокації
миротворчих контингентів.

Результати роботи використанні: при розробці методичних рекомендацій ДОЗ
МО України „Профілактика малярії серед військовослужбовців в умовах
тропіків та гірсько-пустельної місцевості”, рекомендацій з
організаційно-штатної структури і функціональних обов’язків, матеріально
– технічного забезпечення медичної служби підрозділів миротворчих
контингентів ЗС України; при розробці тимчасової інструкція щодо
проведення медичного огляду військовослужбовців Збройних Сил України,
які залучаються до участі у міжнародних миротворчих операціях; при
створенні військово-медичного реєстру військовослужбовців миротворчих
контингентів ЗС України; при підготовці проміжного та заключного звітів
НДІ ПВМ ЗС України з НДР “Яворів”, „Ліцей”, “Реєстр 02”, “Синдром” та
„Рекрут”; створені та впроваджені програмного забезпечення та
інформаційно – аналітичної бази даних морфологічних, біохімічних та
імунологічних показників крові особового складу ММП ЗС України.

Особистий внесок здобувача. Дослідження проводились самостійно та
спільно з колегами в умовах миротворчої діяльності військових
контингентів ЗС України в у Косово (Югославія), Лівані та Сьєра-Леоне,
на Яворівському військовому полігоні, а також в умовах спеціалізованого
відділення професійної патології з апробацією результатів на практиці
медичного забезпечення миротворчих місій та міжнародних військових
навчань. Автор визначив найбільш інформативні методики досліджень
функціонального стану військовослужбовців миротворчих контингентів,
установив роль умов та факторів професійної миротворчої діяльності в
етіопатогенезі станів організму, які виникають під впливом факторів
професійної миротворчої діяльності, екологічних та клімато –
географічних умов. Обґрунтовані пропозиції по удосконаленню існуючої
системи медичного забезпечення миротворчих підрозділів ЗС України.
Автором проведена математична обробка та аналіз отриманих результатів,
написані всі розділи дисертаційної роботи, сформульовані висновки та
практичні рекомендації.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень доповідались на
конференціях, семінарах та робочих нарадах на: методичному семінарі
Головного військово-медичного управління МО України з питань наукових
досліджень у медичній службі, медичних проблем підвищення професійної
надійності військовослужбовців (Ірпінь, 2000); Міжнародній науковій
конференції “Вплив багатонаціональних місій Збройних Сил НАТО на
організацію охорони здоров’я ”,(Київ, 2000 р.); Міжнародній науковій
конференції “Управління медичними ресурсами”,(Київ, 2001 р.);
міжнародному симпозіумі NATO та країн – партнерів (RTO-MP-109) (Анталія,
Турція, 2003); міжнародному симпозіумі NATO та країн – партнерів
(RTO-FM-108) (Будапешт, Угорщина, 2004); науково-практичній конференції,
присвяченій проблемам санаторно-курортного лікування (Крим, 2002 р.);
зборах керівного складу медичної служби ЗС України (Київ, 2001, 2002,
2003, 2004 рр.); міжнародній науково-практичній конференції „Клінічна
авіаційна медицина: сучасний стан, перспективи розвитку, вплив на льотне
довголіття та безпеку польотів” (Вінниця, 2004); науково-практичній
конференції Сухопутних Військ ЗС України (м. Київ, 2004); на розширеному
засіданні Бюро Воєнно-наукової Ради Міністерства оборони України (2004,
м. Ірпінь);

Публікації. Основні результати дисертації опубліковані в 10 наукових
роботах (4 самостійно), в тому числі: 8 – у фахових виданнях,
рекомендованих ВАК України, з них 3 статті – у наукових журналах, 5
статей – у збірниках наукових праць; методичній рекомендації, тимчасової
інструкції.

Структура та обсяг дисертації. Дисертацію викладено на 150 сторінках.
Вона має традиційну побудову і складається з вступу, аналітичного огляду
літератури, основної частини з 4 розділів власних досліджень, висновків,
списку використаних джерел (що включає 225 україномовних і
російськомовних джерела та 49 іншомовних), додатків. Роботу
проілюстровано 16 таблицями, 29 рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Досліджувались військовослужбовці 1 окремого спеціального батальйону в
Косово (1 ОСБ), 3 окремого інженерного батальйону в Лівані (3 ОІБ) та 4
окремого ремонтно-відновлювального батальйону у Сьєрра-Леоне (4 ОРВБ) ЗС
України на протязі 2001 – 2004 років. Всього обстежено 9 108 осіб.
Дослідженню підлягали військовослужбовці у віці 21 – 50 років, середній
вік та стаж військової служби статистично не відрізнявся від генеральної
сукупності військовослужбовців всіх миротворчих підрозділів ЗС України
(28,1 ± 10,6 років), із стажем військової служби (6 ±5 років). Кількість
обстежених за віковими групами має нормальний розподіл: офіцери та
прапорщики – 32±12,5 років, As = 0,42, Ex=-0,79; рядовий та сержантський
склад 26 ± 4,1 років As = 0,52, Ex=-0,32. Досліджувані – це практично
здорові люди, які не мають протипоказань до військової служби та
фізичних дефектів.

На першому етапі вивчалась динаміка психічного та фізичного статусів
військовослужбовців, професійні фактори ризику та умови діяльності перед
місією та під час її виконання. З метою виявлення ранніх функціональних
порушень, зв’язаних з миротворчою діяльністю проводились лабораторні
біохімічні, морфологічні та імунологічні дослідження крові (ранком
натще) з інтервалом 3 місяці. Окрім динамічного спостереження за станом
здоров’я військовослужбовців проводився щомісячний медичний огляд у
розширеному об’ємі, з додатковою реєстрацією низки психофізіологічних
показників.

Вивчались медико-географічні, санітарно-епідемічні та екологічні
характеристики районів дислокації і діяльності особового складу
українських миротворчих контингентів. Використовувався метод
санітарно-топографічного обстеження місць дислокації та району дії
миротворчих підрозділів ЗС України. Проводився поточний санітарний
нагляд умов життя та праці, водопостачання, харчування
військовослужбовців миротворчого контингенту за встановленими
санітарними нормами та правилами. При поглибленому санітарному
обстеженні проводились комплексні інструментально-лабораторні
дослідження чинників навколишнього середовища. За даними місцевих
метеорологічних геомагнітних станцій визначались середньорічні показники
фізичних властивостей атмосферного повітря , що характеризують клімат
місць дислокації миротворчих контингентів.

Об’єм і якість медичного забезпечення підрозділів вивчали за даними
соціологічних опитувань, аналізу облікової та звітної медичної
документації.

На другому етапі досліджень проводилось вивчення індексу професійної
психофізичної готовності військовослужбовців міжнародних миротворчих
підрозділів Збройних Сил України відразу ж після повернення на
батьківщину в умовах стаціонарного обстеження в 11 та 21 базових
військових госпіталів. Обстеження здійснювали підготовленими лікарями –
експертами за загально прийнятими методиками. Додаткові дослідження
психофізіологічних, біохімічних, цитологічних та імунологічних
показників проводили самостійно. Захворюваність вивчали за даними звітів
(форми 1/мед, 3/мед), показників захворюваності за класами хвороб. Для
визначення якості та ефективності медичного забезпечення
військовослужбовців використовували спеціальний показник – інтегральний
коефіцієнт ефективності (Кі)

Вся діагностична апаратура та обладнання, яке використовувалось у
дослідженнях мали діючі посвідчення про щорічне проходження державної
повірки.

Після визначення взаємозв’язку між станом здоров’я, факторами та умовами
миротворчої діяльності та якістю медичного забезпечення розроблялись
пропозиції що до покращення охорони здоров’я військовослужбовців. Про
ефективність використання запропонованих заходів судили за результатами
функціональної діагностики, біохімічним показникам, якості професійної
діяльності, відзивам військовослужбовців та медичного персоналу
миротворчих підрозділів.

Після оцінки ефективності запропонованих заходів покращання медичного
забезпечення миротворчих підрозділів ЗС України розроблялися
організаційно методичні рекомендації по удосконаленню системи охорони
здоров’я військовослужбовців на етапах до -, під час та після виконання
миротворчої місії.

Дані про основні напрями, зміст та загальний об’єм досліджень поданий на
табл.. 1.

Таблиця 2.1.

Напрями, зміст та загальний об’єм досліджень.

№ за/п Напрямки роботи Кількість обстежених Кількість обстежень

1 2 3 4

Вивчення стану здоров’я особового складу українських миротворчих
контингентів під час стаціонарного обстеження у відділення професійної
патології 11 та 21 військових госпіталів за даними:

– дослідження стану психічного здоров’я;

– дослідження соматичного здоров’я;

– визначення стану професійно важливих психофізіологічних якостей

547

547

547

1094

1094

1094

Вивчення адаптаційних можливостей організму особового складу
українських миротворчих контингентів під час та після виконання місії:

дослідження динаміки психофізіологічних функцій та стану психічного
здоров’я;

лабораторні дослідження крові.

438

438

2190

2190

Аналіз динаміки захворюваності особового складу українських миротворчих
контингентів до, під час та після виконання місії: 5238 5238

Вивчення якості та ефективності медичного забезпечення українських
миротворчих контингентів. 259 259

Вивчення особливостей професійної діяльності, бойового та службового
навантаження українських миротворчих контингентів. 547 547

Вивчення медико-географічної, санітарно-епідемічної та екологічної
характеристики районів дислокації і діяльності особового складу
українських миротворчих контингентів. – 8

Математична обробка включала розрахунок первинних статистичних
показників (середнього арифметичного (M) похибки середньоарифметичного
значення (m), середньоквадратичного відхилення (?) )та виявлення
відмінностей між групами за статистичними ознаками.

Статистична обробка даних здійснювалась за допомогою методів перевірки
гіпотези про різницю середніх та кореляційного аналізу (Мінцер О.П.,
1991). Дані оброблялись на ПЕОМ РС/Celeron 700 з використанням
електронних таблиць Excel 7.0 з пакету програм Microsoft Office.

Результати власних досліджень та їх обговорення.

Гігієнічна оцінка факторів і умов праці та епідеміологічний аналіз місць
дислокації та району дії 1 ОСБ ЗС України в Косово показали наявність
впливу на організм військовослужбовців нервово-психічної напруженості,
обумовленої збройними сутичками з протиборчими угрупуваннями, значним
робочим та службовим навантаженням (250 ± 52 год на місяць). Санітарно
гігієнічні умови розташування, харчування та водопостачання оцінюються
як добрі. В районі дислокації, в умовах післявоєнної розрухи, майже при
повному руйнуванні будівель, водогонів, каналізаційних систем, масовим
виплодом мух, великою кількістю синантропних гризунів, здичавілих псів
та котів, відсутністю системи протиепідемічного захисту населення у
місцях дислокації та районі дії спостерігаються стійкі вогнища гострих
кишкових інфекцій серед місцевого населення, гепатитів, ієрсиніозу,
геморрагічної лихоманки з нирковим синдромом, менінгіту та сказу.

Провідними факторами ризику, які негативно впливають на стан здоров’я
військовослужбовців 3 ОІБ ЗС України в Лівані є: нервово психічна
напруженість, спричинена ризиком для життя та здоров’я при розмінуванні
мінних полів, оскільки існує небезпека раптових вибухів мін та вибухових
предметів, які знаходяться у землі вже тривалий час (до 50 років);
значне робоче та службове навантаження (254 ± 47 год./міс); складні
кліматичні умови перебування, які властиві для гірсько – пустельної
високогірної зони. Підрозділ знаходиться на автономному режимі
забезпечення побутових умов, харчування та водопостачання, які
оцінюються як задовільні. Епідемічна ситуація серед місцевого населення
характеризується як нестійка за шлунково-кишковими захворюваннями та
захворюваннями шкіри. На території Ізраїлю та Лівану час від часу
виникають випадки захворювань вірусним енцефалітом Західного
Нілу.Небезпеку для особового складу також представляють змії та
скорпіони, особливо під час виконання робіт по розмінуванню.

Оцінка факторів та умов діяльності та епідеміологічний аналіз місць
дислокації та району дії 4 ОРВБ ЗС України у Сьєрра-Леоне показала
негативний вплив на організм військовослужбовців нервово-психічної
напруженості, пов’язаної з значним ризиком для життя та здоров’я
військовослужбовців, оскільки існує небезпека сутичок з озброєними
групами та раптових вибухів мін та вибухових предметів, які знаходяться
у землі. Окрім того, 305 ± 22 год/міс особовий склад виконує регламентні
та ремонтні роботи на закріпленій техніці та озброєнні, підвищує
професійну підготовку та несе внутрішню і караульну службу у
відповідності до визначеного графіку. Для клімату характерна висока
температура повітря з незначними її коливаннями протягом доби (денна
35-42?С, нічна 25-28?С), висока вологість та сонячна радіація. За
показниками термічної духоти атмосферне повітря у районі дислокації
батальйону відноситься до вкрай дискомфортного. До особливості клімату
даного району відноситься також наявність тільки двох пір року (сухої –
літо та вологої – зима). Сезон дощів поділяється на сезон малих та
великих дощів. Перші дощі з’являються у другій половині травня і
супроводжуються великими поривами вітру, грозовими розрядами, річна сума
опадів досягає до 4400 мм. В умовах вкрай дискомфортного клімату та
низького соціально-економічного рівня життя населення країни широкого
розповсюдження набули практично всі хвороби помірного клімату,
інфекційна та неінфекційна тропічна патологія. Особливу небезпеку
представляють інфекційні та паразитарні хвороби (малярія, група
„дитячих” інфекцій, кишкові хвороби, туберкульоз, гельмінтози).
Щомісячно територія Сьєрра-Леоне оголошується ВООЗ зараженою такими
карантинними інфекціями як холера та жовта лихоманка. Територія країни є
єдиними ендемічними районами лихоманки Ласса на планеті. Надзвичайно
поширеними захворюваннями є різноманітні форми гельмінтозів. З 250
відомих видів 200 зустрічаються у Сьєрра-Леоне. Число уражених осіб
складає від 330 -560 на 1000 населення. Небезпеку для особового складу
також являють отруйні тварини та комахи. Особливо розповсюджені три роди
отруйних змій: аспіди (три види кобр та аспідів), гадюки (17 видів) та
мамби (4 види). На території змії поширені, як на землі (під поваленими
деревами, серед каміння та листя), так і на деревах. Серед отруйних
комах особливо небезпечними є оса – „чемпіон” та „іпритна” муха.

Значний рівень вітальної небезпеки, напружений робочий цикл, умови праці
та побуту дають підстави віднести миротворчу діяльність за важкістю і
напруженістю трудового процесу, до робіт середньої важкості і важких, а
за шкідливістю й небезпекою факторів виробничого середовища – до IV
класу небезпеки (екстремальних).

Аналіз результатів досліджень засвідчує негативну динаміку психічного
здоров’я військовослужбовців ММП, яке стрімко погіршується із
збільшенням терміну перебування військовослужбовця у відрядженні. Так,
після 6 місяця виконання місії, у 10% особового складу миротворчих
підрозділів визначаються граничні психічні розлади, а до кінця 12 місяця
60% військовослужбовців ММП мають їх ознаки. Психофізіологічна
дезадаптація військовослужбовців реалізується головним чином проявами
астено-невротичних станів граничного характеру у формах: депресії
невротичного рівня психогенного генезу (17%); тривожності високого
невротичного рівня (11%); проявів невротичної дратівливості,
нестриманості та агресивної поведінки (22%); невротичної симптоматики у
психологічній формі неврозу витіснення (26%).

Роботою установлена залежність (r = 0,673) зростання показника частоти
захворюваності військовослужбовців МПП від тривалості ММО (рис 1).

Рис. 1. Динаміка частоти захворюваності військовослужбовців
миротворчих підрозділів ЗС України в залежності від місця дислокації ( n
1628 осіб)

TH

:

\

U

Ue

???Ue

TH

t6

8

:

b

Ue

O

O

O

O

O

O

&

O

O

O

&

F

O

O

O

?????????? показника ЗС України в цілому (96 ± 17‰) (p>0,05). Але,
починаючи з 6 місяця частота захворюваності майже у 2 рази перевищує
частоту захворюваності у ЗС України (180 ± 28‰) (p0,05). Починаючи з шостого місяця рівень
захворюваності 3 ОСБ майже у 2 рази перевищує захворюваність у
військовослужбовців у ЗС України. Приріст показника обумовлений
збільшенням захворювань військовослужбовців на захворювання шкіри та
підшкірної клітковини, гострі респіраторні захворювання, захворювання
нервової системи та вуха і ока. Частота захворюваності
військовослужбовців 4 ОРВБ з першого місяця перебування у Сьєрра-Леоне
достовірно більша (p

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020