Міністерство охорони здоров’я України
Київська медична академія післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика
Петренко Оксана Василівна
УДК 617.7-007.681-08-092:616-008.9
Роль порушень метаболізму оксиду азоту в розвитку глаукоматозної
оптичної нейропатії та можливості їх корекції
14.01.18 – очні хвороби
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук
Київ – 2005
Дисертацією є рукопис
Робота виконана на кафедрі очних хвороб Національного медичного
університету ім. О.О. Богомольця, МОЗ України, м. Київ.
Науковий керівник: член-кореспондент АМН України, доктор медичних наук,
професор Жабоєдов Геннадій Дмитрович, Національний медичний університет
ім. О.О. Богомольця, МОЗ України, завідувач кафедри очних хвороб.
Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Петруня Андрій
Михайлович, професор кафедри очних хвороб Луганського державного
медичного університету, МОЗ України;
доктор медичних наук, професор Соболєва Ірина Анатоліївна, професор
кафедри офтальмології Харківської медичної академії післядипломної
освіти.
Провідна установа: Харківський державний медичний університет, МОЗ
України, кафедра очних хвороб.
Захист відбудеться “ 18 ” лютого 2005 р. о “ 12 ” годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради К 26.613.05 при Київській медичній академії
післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика МОЗ України за адресою: 03680,
Україна, м. Київ, просп. Комарова, 3, “Центр мікрохірургії ока”.
З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Київської медичної
академії післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика МОЗ України за адресою:
04112, Україна, м. Київ, вул. Дорогожицька, 9.
Автореферат розісланий “ 10 ” “ січня ” 2005 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради
кандидат медичних наук, доцент Н.С. Лаврик
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Первинна відкритокутова глаукома (ПВКГ) є однією із
головних причин невиліковної сліпоти. Близько 67 млн. людей на нашій
планеті хворіють на глаукому і, за прогнозами, до 2030 року число їх
подвоїться [Fuchs J., Nissen K.R., Goldschmidt E., 1999; Javitt G.C.,
2000]. Незважаючи на досягнуті успіхи в лікуванні ПВКГ, слід відзначити
тенденцію до значного збільшення ролі глаукоми серед причин первинної
інвалідності. За останні роки її частка зросла з 12 до 20%, а поширення
з 0,1 до 0,8 на 10000 дорослого населення [Лібман Є.С., Шахова Є.В.,
2000, 2002]. Все це змушує офтальмологів заявити про глаукому як про
проблему, яка вже через декілька років буде однією з перших серед
існуючих глобальних проблем поряд із туберкульозом, діабетом, СНІДом
[Thyleforts B., Negreb A.D., Pazarajasegaram R., and all., 2000; Tielsch
J.M., 2001]. Актуальне для сучасної офтальмології вивчення нових ланок
патогенезу та розробка нових методів лікування ПВКГ.
Причиною сліпоти і зниження зорових функцій при глаукомі є атрофія
зорового нерва – глаукоматозна оптична нейропатія (ГОН) [Quigley A.H.,
Addicks E.M., 1999; Schuman J.S., 1999; Rithch R., Shields M., Krupin
T., 2000; Nesterov A.P., Egorov E.A., 2003]. В останні роки змінилась
уява про механізм ушкодження зорового нерва при глаукомі. Поряд з
загальноприйнятими механічними і судинними факторами патогенезу ГОН
значну роль відводять метаболічним порушенням, серед яких виявлені
ознаки дисрегуляції метаболізму оксиду азоту (NO) [Бакшинський П.П.,
1999; Куришева Н.І., 2003; Heufel D.A., 2004].
Незважаючи на активне вивчення ролі NO при патології зорового
аналізатора, дотепер немає чітких даних про його рівні в тканинах ока
при різних стадіях ПВКГ. Відсутні відомості про кореляційний зв’язок між
показниками NO в сльозовій та внутрішньоочній рідині у хворих на
глаукому. У науковій літературі ми не зустріли вказівок на можливість
медикаментозної корекції порушених рівнів NO при ПВКГ. Розуміння ролі
NO, вплив на його рівні дозволять розробити нові підходи і принципи
патогенетичного лікування ГОН.
Таким чином, знання основних параметрів, які характеризують зміни рівнів
NO в тканинах ока при ПВКГ, є важливим напрямом у діагностиці,
динамічному спостереженні, лікуванні й прогнозуванні даного
захворювання. Все це свідчить про актуальність обраної теми і
необхідність проведення досліджень у цьому напрямі.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація є
фрагментом комплексної наукової діяльності кафедри очних хвороб
Національного медичного університету ім. О.О.Богомольця “Розробка нових
методів діагностики та лікування судинних захворювань сітківки і
зорового нерва” (№ державної реєстрації 0101 U 000683).
Мета роботи: підвищити ефективність лікування хворих з глаукоматозною
оптичною нейропатією шляхом вивчення особливостей вмісту стабільних
метаболітів NO у хворих на ПВКГ та можливості патогенетичної корекції
виявлених порушень.
Завдання дослідження:
Визначити рівні стабільних метаболітів NO: NO2- та NO3- в сльозі і
сироватці крові у здорових осіб та їх зміни залежно від віку і статі.
Вивчити динаміку рівнів NO2- та NO3- у водянистій волозі, сльозі та
сироватці крові у хворих на різних стадіях ПВКГ.
З’ясувати, чи існує кореляційний зв’язок між показниками вмісту NO2- та
NO3- в сльозі, водянистій волозі і сироватці крові у хворих на ПВКГ.
Дослідити вплив гіпотензивних препаратів на рівні стабільних метаболітів
NO в сльозі і сироватці крові у хворих на ПВКГ.
Дослідити вплив антиоксидантів на рівні NO2- та NO3- в сльозі та
сироватці крові у хворих на ПВКГ.
Розробити схему корекції порушених рівнів стабільних метаболітів NO.
Оцінити ефективність запропонованого способу лікування на основі
вивчення змін зорових функцій у хворих на ПВКГ з глаукоматозною оптичною
нейропатією.
Об’єкт дослідження – глаукоматозна оптична нейропатія у хворих на
первинну відкритокутову глаукому.
Предмет дослідження – метаболічна ланка патогенезу ПВКГ з визначенням
вмісту стабільних циркулюючих метаболітів NO в крові, внутрішньоочній
рідині, сльозі; функціональні зміни зорового аналізатора при
глаукоматозній оптичній нейропатії в процесі корекції рівнів стабільних
метаболітів NO.
Методи дослідження. Комплексне офтальмологічне дослідження:
біомікроскопія, офтальмоскопія, гоніоскопія, візометрія,
візоконтрастометрія, тонометрія, статична периметрія на аналізаторі
“Humphrey”, електрофізіологічні методи дослідження: визначення порога
електричної чутливості і лабільності зорового аналізатора, критичної
частоти миготінь.
Визначення рівнів стабільних метаболітів оксиду азоту NO-2 та NO-3 в
сльозі, водянистій волозі та сироватці крові проводили за
колориметричними реакціями з використанням спектрофотометра.
Наукова новизна одержаних результатів:
Вперше встановлено рівні стабільних метаболітів NO в сльозі та сироватці
крові у здорових осіб залежно від віку і статі.
Вперше досліджено вміст стабільних метаболітів NO в сльозі, водянистій
волозі та сироватці крові у хворих при різних стадіях ПВКГ, що можна
використовувати для додаткової оцінки глибини ураження зорового нерва на
різних стадіях глаукоми (деклараційний патент Спосіб оцінки стадії
первинної відкритокутової глаукоми – № UA 3174 U).
Вперше розроблено неінвазивний метод визначення вмісту стабільних
метаболітів NO в тканинах ока, виявлено кореляційний зв’язок між
показниками NO2- та NO3- у сльозі та водянистій волозі на різних стадіях
ПВКГ (деклараційний патент Спосіб діагностики первинної відкритокутової
глаукоми – № UA 2985 U).
Вперше визначено, як змінюються рівні стабільних метаболітів NO під
впливом медикаментів (антиоксидантів, різних груп антиглаукоматозних
гіпотензивних препаратів), що може бути використано для патогенетично
обумовленого лікування глаукоми (деклараційний патент Спосіб лікування
первинної відкритокутової глаукоми – № UA 3173 U від 15.10.2004 р.).
Практичне значення отриманих результатів.
Розроблено неінвазивний та інформативний метод визначення рівнів
стабільних метаболітів NO, що відображає ступінь ураження зорового нерва
при глаукомі, який може бути застосований в клініці.
Розроблено додатковий спосіб оцінки стадій ПВКГ на основі врахування
вмісту стабільних метаболітів NO в сльозі та сироватці крові у хворих на
ГОН при ПВКГ.
На основі біохімічних досліджень розроблено схему корекції порушених
рівнів NO2- та NO3- у хворих на ГОН при ПВКГ місцево – вітамін С в очних
краплях (0,02% розчин), вітамін С та кверцетин – перорально, що сприяє
покращенню зорових функцій: поля зору – в 65% очей, частотно-контрастних
характеристик – у 63% хворих, електрофізіологічних показників – у 71%
хворих.
Впровадження у практику.
Розроблено нові способи діагностики (патент № UA 2985 U, патент №UA3174
U ) і лікування (патент № UA 3173 U) хворих на ПВКГ.
Результати досліджень впроваджено в практику очного відділення
Центральної міської клінічної лікарні та міського глаукомного
диспансеру м. Києва.
Матеріали дисертаційної роботи використовувались під час проведення
практичних занять та лекцій для студентів 5-го курсу лікувального
факультету на кафедрі очних хвороб Національного медичного університету
ім. О.О. Богомольця та на кафедрі очних хвороб Луганського державного
медичного університету.
Особистий внесок здобувача. Автор особисто розробила основні теоретичні
і практичні положення роботи, проаналізувала літературні джерела,
провела клінічні дослідження. Здобувач самостійно зібрала і опрацювала
фактичний матеріал (250 хворих, 475 очей), написала всі розділи
дисертації, сформулювала висновки і практичні рекомендації. У наукових
працях, опублікованих зі співавторами, самостійно зібрано матеріал,
здійснено огляд літератури за темою, зроблено узагальнення та
сформульовано висновки. При підготовці праць, опублікованих у
співавторстві, використано клінічний матеріал, огляд літератури і
статистичні дані автора.
Автор разом із керівником наукової роботи, завідувачем кафедри очних
хвороб Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця,
членом-кореспондентом АМН України, професором Г.Д. Жабоєдовим розробили
схему медикаментозного лікування глаукоматозної оптичної нейропатії на
основі корекції порушених рівнів стабільних метаболітів NO у хворих на
ПВКГ.
Біохімічні дослідження автор проводила разом із співробітниками відділу
біохімії ліпідів (завідуюча відділу, член-кореспондент НАНУ та АМНУ,
професор Н.М. Гула) Інституту біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації
доповідались на конференціях, в тому числі з міжнародною участю, НМУ ім.
О.О. Богомольця (м. Київ, 2001, 2002, 2003, 2004 р.р.), “Сучасні
терапевтичні аспекти лікування відкритокутової глаукоми” (м. Харків,
2002, 2004 р.р.; м. Донецьк, 2004 р.; м. Київ, 2004 р.), “Сучасні
технології лікування глаукоми” (м. Москва, 2003 р.), “Глаукома: проблеми
та рішення” (м. Москва, 2004 р.), “Терапія глаукоми сьогодні” (м. Київ,
2003 р.), “Регіональні проблеми офтальмологів Причорномор’я (м. Одеса,
2004 р.), II конференції дитячих офтальмологів України (Судак, 2003 р.),
II засіданні Асоціації офтальмологів-глаукоматологів, нейроофтальмологів
України (Крим, 2003 р.).
Публікації. За темою дисертації опубліковано 25 наукових праць, у тому
числі 9 статей – у наукових фахових виданнях, 16 – у матеріалах з’їздів
і конференцій, отримано 3 патенти України на винахід.
Структура та обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, огляду
літератури, розділу з описом матеріалу та методів дослідження, чотирьох
розділів із висвітленням власних досліджень, аналізу та узагальнення
результатів роботи, висновків, практичних рекомендацій. Дисертацію
викладено на 162 сторінках машинописного тексту, ілюстровано 35
таблицями та 25 рисунками. Список літератури містить 163 джерела
вітчизняних та зарубіжних авторів.
основний зміст
Клінічні дослідження ґрунтуються на даних клініко-лабораторного і
статистичного аналізу обстеження 120 хворих (215 очей) з різними
стадіями ПВКГ від 40 до 80 років (основна група) та 130 (260 очей)
практично здорових осіб віком від 20 до 80 років (контрольна група),
всього 250 пацієнтів (475 очей).
При діагностиці глаукоми використовували дані статичної периметрії за
програмою 30/2, яку проводили на сучасному комп’ютеризованому
аналізаторі “Humphrey” (Carl Zeiss).
Для дослідження просторової контрастної чутливості використовували
візоконтрастометрію. Функціональний стан зорового аналізатора
досліджували електрофізіологічними методами (поріг електричної
чутливості і лабільності; критична частота злиття мерехтінь).
Оцінку очного дна і диска зорового нерва проводили за допомогою
трьохдзеркальної лінзи Гольдмана та фундус-лінзи. З метою оптимізації
гоніоскопії як контактне середовище між гоніолінзою та тканинами ока
використовували препарат “Корнерегель” (раціоналізаторська пропозиція
№1/2004).
Внутрішньоочний тиск вимірювали пневмотонометром фірми Nidek і
тонометром Маклакова.
Біохімічні дослідження проводили у відділі біохімії ліпідів Інституту
біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України. До біохімічних методів
дослідження входило визначення рівнів стабільних метаболітів оксиду
азоту (нітрит- і нітрат-аніонів) у сльозі, водянистій волозі та
сироватці крові. Визначення цих показників здійснювали за
колориметричними реакціями з використанням спектрофотометра СФ-26.
Результати досліджень опрацьовували методами варіаційного статистичного
аналізу з визначенням критерію Стьюдента за програмою Statistica for
Windows 5,0.
Результати власних досліджень. Провели дослідження вмісту стабільних
метаболітів NO в сльозі та сироватці крові у 130 здорових людей (66
чоловіків та 64 жінки). Були виявлені вікові і статеві відмінності у
вмісті стабільних метаболітів оксиду азоту в сльозі та сироватці крові.
Рівні NO2- і NO3- у сироватці крові з віком зменшуються. Рівні NO3- в
сльозі здорових осіб також мають тенденцію до зменшення з віком, тоді як
рівні NO2- в сльозі з віком зростають.
Рівні NO2- і NO3- в сльозі та сироватці крові у жінок репродуктивного
віку (20–50 років) достовірно вищі за ці показники у чоловіків такого
самого віку. Між рівнями NO2- і NO3- в сльозі й сироватці крові у
чоловіків та жінок віком від 51 до 80 років достовірної різниці немає.
Дані представлені в таблиці1.
Таблиця 1
Вміст стабільних метаболітів NO в сироватці крові і сльозі у здорових
осіб
Дослідж.
середови-ще Вік Чоловіки Жінки
n NO2-
пмоль/мг білка NO3-
нмоль/мг білка
n NO2-
пмоль/мг білка NO3-
нмоль/мг білка
Сироват-ка крові 20-50 34 26,44±3,34 8,96±1,77 32 40,55±5,41* 17,8±2,48*
51-80 32 11,52±1,88 3,86±0,82 32 13,63±2,55 5,14±1,13
р0,05 рIJ ? 4 d f h j l „ † ? „ ^„ „ „io^„ d ?????? a$ ]„”y^„”y ???????????????ня кверцетину по 1 порошку 2 рази на день протягом місяця. Для локальної корекції метаболізму оксиду азоту чоловікам і жінкам на I–IV стадіях захворювання, крім підібраної гіпотензивної терапії, в кон’юктивальний мішок закапували 0,02% розчин вітаміну С по 1 краплі 3 рази на день протягом 3 місяців. У першій групі не відмітили вірогідного покращення зорових функцій після проведеного лікування. У пацієнтів другої групи на тлі призначеної терапії виявили достовірне покращення функцій: гострота зору підвищилась у 41,6% очей (р
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
