МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ`Я УКРАЇНИ
КИЇВСЬКА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ
ім. П.Л. ШУПИКА
Клименко Олександр Віталійович
УДК 616.711:616.65-002
Особливості патогенезу попереково-крижового болю (low back pain) у
чоловіків фертильного віку з урогенітальною патологією
14.01.15– нервові хвороби
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук
Київ – 2005
Дисертацією є рукопис
Робота виконана в Київській медичній академії післядипломної освіти ім.
П.Л. Шупика Міністерства охорони здоров`я України
Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Головченко Юрій
Іванович, Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.
Шупика МОЗ України, кафедра неврології №1, завідувач кафедри
Офіційні опоненти:
доктор медичних наук, професор Боброва Валентина Іванівна, Київська
медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України,
кафедра медицини невідкладних станів, професор кафедри;
доктор медичних наук, професор Чеботарьова Лідія Львівна, Інститут
нейрохірургії ім. А. П. Ромоданова АМН України, провідний науковий
співробітник, завідувач відділу функціональної діагностики
Провідна установа: Національний медичний університет ім. О.О.
Богомольця МОЗ України (м. Київ), кафедра неврології та
реабілітаційної медицини.
Захист відбудеться “_17_” _листопада_ 2005 р. о 11 годині на
засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.613.01 у Київській медичній
академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України за адресою:
04112, м.Київ, вул. Дорогожицька, 9.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київської медичної
академії післядипломної освіти ім.П.Л.Шупика МОЗ України (04112, м.Київ,
вул. Дорогожицька, 9).
Автореферат розісланий “_12_” __жовтня__ 2005 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради, Т.М. Каліщук-Слободін ЗАГАЛЬНА
ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність проблеми. Біль в нижньому відділі спини (БНС) згідно даних
експертів ВОЗ в розвинутих країнах подібний пандемії і є важливою
медичною та соціально-економічною проблемою (Шостак Н.А., 2000-2004;
Linton S., 1998; Ehrlich G., 2003). В розвинутих країнах БНС є другою
причиною за частотою звертання до лікаря після респіраторних захворювань
та третьою причиною госпіталізації хворих (Богачева Л.А., 1997; Минаева
Н.Г., 2001; Григорова И.А. и соавт., 2003). Близько 20% дорослого
населення страждають від періодичного болю в спині тривалістю більше 3
діб. Серед них у 80% біль проходить під впливом лікування в достатньо
короткий термін – від кількох тижнів до місяця, проте, в інших випадках
він набуває хронічного перебігу (Wheeler А., 2000). Пік скарг на біль в
спині припадає на зрілий працездатний вік – від 30 до 45 років. У віці
до 45 років біль у спині є одним з найбільш частих чинників втрати
працездатності (Антонов И.П., 1981-1988; Богачева Л.А., 1997;
Вознесенская Т.Г., 1999; Вейн А.М. 1997-1999; Белова А.Н., 2000;
Andersson G., 1999). Але, не дивлячись на велику кількість робіт
присвячених цій проблемі (Бротман М.К., 1975; Мартынов Ю.С. и соавт.,
1980; Головченко Ю.И., 1985-1989; Лукачер Г.Я. 1985), значна кількість
питань етіології та патогенезу БНС не має чіткого обгрунтування.
Слід зазначити, що до теперішнього часу немає повноцінних
диференційно-діагностичних критеріїв БНС і під цим поняттям розуміють:
люмбалгію, люмбоішалгію, радикуліт, радикулоневрит,
радикулополіневропатію (Мэнкин Г.Дж. и соавт., 1993; Andersson G., 1981)
й значно менше уваги приділяється так званому, відбитому болю, який
проекується в поперекову ділянку при різних захворюваннях органів малого
тазу.
Як правило, роль основної ланки в патогенезі рефлекторних та корінцевих
синдромів попереково-крижового відділу надається вертеброгенним змінам,
хоча у хворих з поєднаною вертеброгенною патологією попереково-крижового
відділу та запальними захворюваннями урогенітальної сфери вертеброгенні
чинники, з найбільшою вірогідністю, являються не першопричинними, а
провокуючими та декомпенсуючими факторами на тлі вже сформованого
спайкового процесу, обумовленого тривалими хронічними
інфекційно-запальними процесами в органах малого тазу (Иванов В.А. и
соавт., 1964; Акулович А.И., 1976; Заболоцкий Н.У. и соавт., 1983;
Кисель С.А., 1996; Travell J.G., 1990).
Виходячи з цього, особливої уваги заслуговує диференційна діагностика
попереково-крижового болю. По-перше, відомо, що на цю патологію
страждають переважно люди молодого та середнього (працездатного) віку,
на відміну від людей похилого віку, яким притаманні прояви
остеохондрозу. По-друге, супутні захворювання органів малого тазу часто
мають малосимптомний перебіг і хворі не завжди приділяють цьому увагу та
звертаються за лікарською допомогою.
Більшість загальнопатологічних робіт, що вивчають
дегенеративно-дистрофічні захворювання хребта, виконані на трупному
матеріалі чи експериментально (Барухин А.А. и соавт., 1982; Юрик О.Є.,
2000). Проте, морфологічних досліджень міжхребцевих дисків (МХД)
оперованих хворих небагато, а дані, здебільшого, суперечливі (Цивьян
Я.Л. и соавт., 1977; Зайдман А.М. и соавт., 1978; Twomey L.T, 1978) і
стосуються переважно тонких біохімічних, ультраструктурних чи
функціональних змін.
Таким чином, зазначена проблема займає чинне місце серед надзвичайно
важливих та актуальних медико-соціальних проблем (Юрик О.Є., 2002; Ярош
О.О. і співавт., 2003; Поворознюк В.В. і співавт., 2003; Дзяк Л.А. и
соавт., 2004; Fisher A., 1984; Yayson M., 1989). Хоча її вивченню
присвячена значна кількість наукових досліджень, багато питань
патогенезу, клініко-неврологічних проявів болю в нижньому відділі спини
при поєднанні вертеброгенної патології та хронічного простатиту
залишаються невизначеними, а тяжкість клінічних проявів захворювання не
завжди корелює з вираженістю морфологічних змін, що й обумовило
проведення нашого наукового дослідження.
Зв`язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація
пов`язана з плановою науково-дослідною роботою кафедри неврології №1
Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика, №
держреєстрації: 0103U003389.
Мета дослідження. Покращити діагностику та уточнити етіопатогенетичні
механізми попереково-крижового болю (low back pain) у чоловіків
фертильного віку із супутньою урогенітальною патологією шляхом
клініко-інструментального обстеження хворих, морфологічного та
мікробіологічного дослідження міжхребцевих дисків попереково-крижового
відділу хребта.
Завдання дослідження.
Дослідити семіологію БНС у хворих з вертеброгенною патологією
попереково-крижового відділу хребта і хронічним простатитом.
Співставити особливості больового синдрому у хворих з рефлекторними та
корінцевими синдромами остеохондрозу попереково-крижового відділу хребта
та у разі поєднання вертеброгенної патології і захворювань органів
малого тазу.
Провести мікробіологічне дослідження біоптату зібраного під час
оперативного втручання з приводу гриж міжхребцевих дисків
попереково-крижового відділу хребта.
Співставити результати вертеброневрологічного та
магнітно-резонансно-томографічного (МРТ) обстеження хворих з грижами МХД
з глибиною патоморфологічних змін в міжхребцевих дисках.
Оцінити стан периферичної гемодинаміки поперекового відділу та нижніх
кінцівок у хворих з БНС різного генезу.
Визначити патогенетичні особливості взаємозв’язку між урогенітальними
захворюваннями та формуванням ураження периферичного відділу нервової
системи.
Об`єкт дослідження. Больовий синдром попереково-крижового рівня хребта
при вертеброгенній патології та при поєднанні остеохондрозу
попереково-крижового відділу хребта і хронічного простатиту.
Предмет дослідження. Клінічні прояви, особливості перебігу,
патофізіологічні механізми, структурні зміни між хребцевих дисків при
попереково-крижовому болю у чоловіків фертильного віку із супутньою
урогенітальною патологією.
Методи дослідження. 1. Загальноклінічне та клініко-неврологічне
обстеження хворих. 2. Електрофізіологічні методи діагностики
(реолюмбографія, реовазографія гомілок) 3. Методи нейровізуалізації
(рентгенографія та МРТ попереково-крижового відділу хребта). 4.
Морфологічне і мікробіологічне дослідження міжхребцевих дисків. 5.
Статистичний аналіз отриманих даних.
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше на підставі проведеного
комплексного обстеження хворих за даними клінічних, інструментальних та
морфологічних методів дослідження розкритий симптомокомплекс болю в
нижньому відділі спини вертеброгенного та урогенітального генезу,
обгрунтовані патогенетичні особливості взаємозв`язку між урогенітальними
захворюваннями і формуванням ураження периферичного відділу нервової
системи та внесено доповнення до диференційної діагностики клінічних
проявів БНС.
Вперше обгрунтовано діагностичне значення реолюмбографії у хворих з
вертеброгенною патологією попереково-крижового рівня та хронічним
простатитом.
Доведена доцільність морфологічних досліджень гриж міжхребцевих дисків у
прооперованих хворих в діагностиці БНС та проведено співставлення
характеру больового синдрому і розміру гриж МХД з вираженістю
гістологічних змін.
На основі проведеного мікробіологічного дослідження біологічного
матеріалу, вилученого під час оперативного втручання з приводу гриж
міжхребцевих дисків, визначено ступінь впливу урогенітальних інфекцій на
розвиток патологічних змін хребта.
Теоретичне та практичне значення роботи. Цінність даної роботи полягає
у визначенні особливостей характеру та патогенезу болю в нижньому
відділі спини (low back pain) у чоловіків фертильного віку з
урогенітальною патологією з подальшим виділенням семіологічних
диференційно-діагностичних критеріїв попереково-крижового болю.
Дане дослідження ще раз акцентує цінність та важливість мікробіологічної
верифікації для подальшої розробки тактики ведення хворих, оперованих з
приводу гриж МХД в післяопераційному періоді.
Доведено, що гострота клінічних проявів не завжди обумовлена розміром
грижі МХД, а, насамперед, корелює з наявністю вогнищ некрозу багатьох
хондроцитів і матрикса МХД. Дезінтеграція клітин з повним зникненням їх
уламків з матриксу призводить до швидкого прогресування клінічної
картини БНС.
Впровадження результатів дослідження. Результати дисертаційної роботи
впроваджено у практику неврологічного відділення міської клінічної
лікарні №9 м. Києва, відділення реабілітації Чернігівської міської
лікарні №1 та використовуються в педагогічному процесі кафедри
неврології №1 Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П.
Л. Шупика.
Особистий внесок здобувача. Дисертація представляє собою власне
дослідження. Автор особисто проаналізував наукову літературу за темою
дисертації у відповідності до сучасних уявлень про етіологію, патогенез,
особливості клінічного перебігу та диференційні критерії БНС. Дисертант
самостійно здійснив інформаційний пошук, визначив
диференційно-діагностичні напрямки вивчення БНС. Дисертант самостійно
склав діагностичну карту обстеження хворих, провів клінічне обстеження
та реографічні дослідження хворих. Приймав активну участь у
мікробіологічних дослідженнях на базі кафедри мікробіології КМАПО ім.
П.Л. Шупика та морфологічних дослідженнях тканин гриж міжхребцевих
дисків в Інституті нейрохірургії ім. А.П. Ромоданова АМН України.
Урологічне обстеження, аналіз секрету передміхурової залози та аналіз
уретральних виділень проводили на базі Інституту урології АМН України.
Автором самостійно проведено лікування хворих, первинна обробка
отриманих результатів та їх аналіз, написані всі розділи дисертації і
автореферат, сформульовані висновки та запропоновані практичні
рекомендації. Результати досліджень викладені дисертантом у статтях,
матеріалах наукових конференцій і доповідях.
Дисертант висловлює щиру подяку завідувачу кафедри неврології №1 КМАПО
ім. П.Л. Шупика д.м.н., професору Головченку Ю.І. за консультативну
допомогу в проведенні клінічних та інструментальних досліджень болю в
нижньому відділі спини.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної
роботи повідомлені на V Українській конференції молодих вчених,
присвяченій пам`яті академіка В.В. Фролькіса (Київ, 23 січня 2004р.), Х
Конгресі Світової федерації українських лікарських товариств (Чернівці,
26-28 серпня 2004 р.), науковій конференції молодих вчених “Актуальні
проблеми старіння” присвяченій пам`яті академіка В.В. Фролькіса (Київ,
28 січня 2005р), ІХ Міжнародному медичному конгресі студентів і молодих
вчених (Тернопіль, 21-22 квітня 2005р), V Конференції з міжнародною
участю “Інформаційні технології в охороні здоров`я та практичній
медицині” (Київ, 16-18 червня 2005р.).
Публікації. Основні положення дисертації опубліковані в 17 наукових
роботах, з них – 10 статтей в наукових фахових виданнях, рекомендованих
ВАК України, 7 тез наукових конференцій, 1 стаття одноосібна.
Обсяг та структура дисертації. Дисертація викладена на 128 сторінках
машинописного тексту. Дисертація містить вступ, огляд літератури, два
розділи власних досліджень з п`ятьма підрозділами, їх аналіз та
обговорення результатів, висновки, практичні рекомендації. Робота
проілюстрована 16 таблицями та 9 рисунками. Перелік використаної
літератури має 271 найменування, в тому числі 184 кирилицею і 87
латиницею.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Матеріал та методи дослідження. Робота виконана на клінічному та
патоморфологічному матеріалі. В умовах неврологічного стаціонару
Київської міської клінічної лікарні №9, 1-ї спінальної клініки Інституту
нейрохірургії ім. А.П. Ромоданова АМН України та поліклініки Інституту
урології АМН України було обстежено 157 хворих. Усі хворі були
розподілені на три групи: перша – хворі з рефлекторними та корінцевими
синдромами остеохондрозу попереково-крижового відділу хребта (60 осіб);
друга (основна група) – хворі з поєднанням вертеброгенної та
урогенітальної патології (64 чоловіка); третя – хворі з хронічним
простатитом (33 особи).
Визначення вертебральних синдромів проводили відповідно до класифікації
І.П. Антонова (1985), прийнятій на засіданні проблемної комісії
„Захворювання периферичної нервової системи” в Мінську. Люмбалгію було
діагностовано у 23 хворих (7 пацієнтів першої та 16 – другої групи),
люмбоішіалгію – у 19 чоловік (7 пацієнтів першої та 12 – другої групи),
корінцеві синдроми виявлено у 82 хворих (46 пацієнтів першої та 36 –
другої групи).
При класифікації простатиту ми використовували класифікацію Юнди І.Ф.
(1987). В другу та третю групи входили пацієнти з хронічним перебігом
простатиту, що було підтверджено консультативним заключенням уролога в
Інституті урології АМН України, з локалізацією запального процесу в
передміхуровій залозі та розповсюдженням на уретру і сім’яні міхурці.
Хворі з гострим або підгострим перебігом простатиту в аналіз не
включались.
Обстеження хворих включало: детальний збір анамнезу,
клініко-неврологічне обстеження (Агте Б.С. и соавт., 1981),
рентгенографію попереково-крижового відділу хребта в двох проекціях,
магнітно-резонансну та комп`ютерну томографію, лабораторні дослідження,
консультації суміжних спеціалістів, реографічні методи дослідження:
реолюмбографію і реовазографію нижніх кінцівок.
Ступінь вираженості больового синдрому та болючість структур ураженого
хребцево-рухового сегменту оцінювали за методикою І.П. Антонова (1985)
та Веселовського В.П. (1988) у відносних одиницях.
Дослідження хребта ми починали з рентгенографії, а при підозрі на грижу
диску ми користувались методами променевої діагностики: КТ та МРТ,
керуючись тим, що МРТ належить до найбільш ефективних методів
візуалізації гриж дисків та порушень спінального кровообігу (Тагер И.Л.,
1983; Зозуля І.С. і співавт. 2004). МРТ поперекового відділу хребта
проводилось в двох проекціях – сагітальній та горизонтальній.
З метою оцінки наявності та характеру запального процесу ми провели
мікробіологічне дослідження операційного матеріалу у 54 хворих (з них 25
чоловік першої групи та 29 пацієнтів другої). Біоптат (грижі
міжхребцевих дисків, жовті зв`язки, злуки, ділянки кісток та м`язів),
вилучений під час операції (дискектомії), терміново доставлявся на
кафедру мікробіології КМАПО ім. П. Л. Шупика на транспортному
середовищі. Посів на Chlamydia trachomatis, Ureaplasma urealyticum,
Mycoplasma hominis, Trichomonada vaginalis, Neisseria gonorrhoeae
здійснювали після розтирання біоптату в ступці по 0.1 мл на щільні
поживні середовища: 5% кров`яний агар, Ендо, Сабуро, жовтково-сольовий
та шоколадний агар. Посіви інкубували при температурі 37 градусів за
Цельсієм протягом 24-48 годин (Возианов А.Ф. и соавт., 2002).
Морфогістологічне дослідження міжхребцевих дисків було проведено у 50
хворих (23 першої та 27 другої груп), які були прооперовані в Інституті
нейрохірургії ім. А.П. Ромоданова АМН України. Морфологічний матеріал
фіксувався в 10% нейтральному формаліні та заливався у парафін.
Парафінові зрізи товщиною 7 мкр фарбувались гематоксилін-еозином та
мікрофуксином за Ван-Гізоном.
Для визначення периферичної гемодинаміки при ураженні попереково-
крижового відділу хребта нами проведена реолюмбографія (РЛГ) та
реовазографія нижніх кінцівок (Гафт П.Г., Боброва В.И., 1982).
Реографічні дослідження проводились за допомогою реоаналізатора РА5-01,
що використовується для визначення показників центральної та
периферичної гемодинаміки шляхом автоматизованої обробки реосигналів,
відповідно до стандартної методики (Шершнев В.Г. и соавт., 1977; Зенков
Л.Р., Ронкин М.А., 1982).
Дані клінічних досліджень, що проводилися при виконанні дисертаційної
роботи, підлягали статистичній обробці. При цьому для обробки кількісних
величин використовувалися традиційні методи параметричної статистики,
для аналізу якісних ознак, що виражались, в основному, у відсотковому
значенні, були застосовані непараметричні методи (Мінцер О.П., Вороненко
Ю.В. і співавт., 2003; Гойко О.В. 2004). За допомогою методів
параметричної статистики здійснювалась перевірка нормальності розподілу
кількісних ознак із використанням критерію Колмогорова-Смірнова;
рівність генеральних дисперсій перевірялась за допомогою критерію
Фішера; для перевірки гіпотез щодо рівності генеральних середніх
використовувався t-критерій Стьюдента.
За допомогою параметричних методів визначали основні статистичні
характеристики, а саме: середнє значення, похибка середнього значення,
стандартне відхилення тощо. Вибіркові параметри, наведені в таблицях
дисертаційної роботи, мають такі позначення: М – середнє значення, s –
стандартне (середньоквадратичне) відхилення, m – похибка середнього
значення, р – досягнутий рівень значимості, n – обсяг аналізованої
групи. Порівняння відносних або виражених у відсотках величин
здійснювали за допомогою критерія ?2 (хі-квадрат). Аналіз і обробку
даних клінічних досліджень проводили на персональному комп`ютері з
використанням пакету прикладних програм STATISTICA 5.0 та MS Excel XP.
Результати досліджень та їх обговорення.
В нашому дослідженні, серед всіх 157 пацієнтів основну частину
становили хворі віком від 41 до 50 років – 46 осіб (29.3%), тобто
найбільш працездатного віку, що співпадає з даними багатьох авторів про
віковий аспект БНС (Нордемар Р., 1988; Алексеев В.В., 2002; Шостак Н.А.,
2003). Слід зазначити, що найбільший відсоток хворих в трьох групах
припадав на вік від 21 до 50 років (88,2%), що має велике соціальне
значення, враховуючи демографічну ситуацію в Україні та старіння нації
(Юрченко Т., 2003).
Аналізуючи скарги пацієнтів, виявлено, що для хворих першої групи
притаманний гострий, пронизуючий, стріляючий біль в попереку, в
залежності від стадії патологічного процесу з ірадіацією в нижні
кінцівки, частіше (68,9% випадків) – по зовнішній або задній поверхні
стегна, гомілки, зовнішній або внутрішній поверхні ступні. Біль
переважно локалізувався у поперековій ділянці із залученням однієї
нижньої кінцівки, дещо рідше – у поперековій ділянці і обох нижніх
кінцівках. Біль у більшості пацієнтів мав постійний характер та
виявлявся у 53 (88.3%) випадках. Біль різко обмежував об`єм рухів в
поперековому відділі хребта, тому при незначних рухах різко
підсилювався. У хворих другої групи скарги були подібними, але з
доповненням скарг, притаманних хворим на хронічний простатит: відчуття
дискомфорту при сечовипусканні, біль в пахвинній ділянці, важкість в
яєчках, тобто вони мали більш яскраве забарвлення.
За результатами наших досліджень найбільш частими факторами, на тлі яких
розвивався або загострювався БНС у чоловіків, були професійні
перенавантаження (підйом або переміщення тягаря з одночасним розгинанням
і поворотом тулуба) – 31,2%, надлишкова маса тіла – 23,3%,
переохолодження – 41,6%, фізичні перевантаження, пов`язані з тривалим
перебуванням у вимушеному положенні тіла – 51,2%. Слід зауважити, що у
72,3% обстежених чоловіків причиною прояву або загострення
попереково-крижового болю була комбінація двох і більше факторів ризику.
В цілому, основний контингент обстежених нами хворих з БНС (126 чоловік
– 81,2%) склали люди, які займалися інтелектуальною або адинамічною
працею, серед яких переважали службовці, програмісти, водії. Привертає
увагу наявність у хворих супутніх захворювань, які мали негативний вплив
на перебіг БНС. Це гіпертонічна хвороба (26,8%), хронічний гастрит та
гастродуоденіт (22,1%), хвороби обміну – жовчнокам`яна (17,5%),
сечокам`яна (9,1%), деформуючий остеоартроз (18,9%).
Найбільш значна болючість структур (ПВБ) уражених хребцево-рухових
сегментів була у хворих з вертеброгенною патологією та супутнім
хронічним простатитом (2.5 + 0.20 відносних одиниць), а низька – у
пацієнтів з хронічним простатитом (0.35 + 0.05 від. од). Різниця
статистично значима, р0,05). Показники больового
відчуття при дослідженні хворих з корінцевим синдромом (L4-L5, L5-S1)
також мали найбільші значення у хворих з остеохондрозом та хронічним
простатитом (7,54 + 1,43 від. од.) в порівнянні з пацієнтами, які мали
виключно вертеброгенну патологію (6,03 + 1,25 від.од.).
При порівнянні даних болючості структур хребцево-рухових сегментів у
хворих з люмбалгією та люмбоішіалгією виявлено достовірно значиму
різницю (р
l
??????ральними вегетативно-судинними розладами (35 чоловік-63,8% від
всіх пацієнтів з синдромом ВСД) скаржились на головний біль, частіше у
скроневій ділянці, несистемне запаморочення, а також прояви астенічного
характеру. Цефалгічні пароксизми спостерігались у 3 (4,6%) хворих другої
та 3 (9,1%)– третьої груп та характеризувались головним болем дифузного
характеру та супроводжувались нудотою. Під час нападу змінювалось
забарвлення шкіри (поблідніння або почервоніння), з`являлася тахікардія,
у в 50% підвищувався артеріальний тиск. Синкопальні пароксизми, які були
у 2 (6,4%) чоловік другої групи, проявлялись відчуттям загальної
слабкості, виникало похолодіння кінцівок, дискомфорт у животі, хворі
блідніли, з`являвся загальний гіпергідроз. У 14,1% чоловіків з
абдомінальними порушеннями відчували постійний або пароксизмальний біль
в черевній ділянці. Біль поєднувався з відчуттям розпирання, здуття,
пульсації в животі. В 62,5% цих хворих спостерігалась сухість та гіркота
в роті, періодична нудота.
У хворих із синдромом ВСД виявлено неврологічну мікросимптоматику:
недостатність конвергенції – 49,1%; згладженість носогубної складки –
21,1%; анізорефлексія –35,1%; розлади координації – 12,3%. Також
спостерігались вегетативно-судинні розлади: лабільність пульсу-63,1%,
лабільність артеріального тиску – 56,1%; дистальний гіпергідроз – 47,3%,
червоний дермографізм – 49,1%. Тому, на наш погляд, клініку БНС
необхідно розглядати як єдиний сомато-неврологічний симптомокомплекс,
незалежно від етіологічного фактора та тривалості перебігу.
Дані реолюмбографії доводили, що для РЛГ-кривої, як правило, була
характерна полога верхівка або крива типу ”шолома”. Візуальний та
кількісний аналіз даних РЛГ свідчив про значне зниження пульсового
кровонаповнення (з двох сторін у хворих з остеохондрозом та супутнім
хронічним простатитом, незначним коефіцієнтом асиметрії, у хворих з
виключно вертеброгенною патологією відчутне зниження пульсового
кровонаповнення було в більшості випадків на ураженій стороні, у хворих
з хронічним простатитом пульсове кровонаповнення менш знижено з обох
сторін), підвищення судинного тонусу, що, на наш погляд, пов`язане зі
складною системою регуляції кровообігу та в деякій мірі „захисною” дією
судинного гіпертонусу під впливом больового фактору. Больовий
симптомокомплекс обумовлювався підвищенням тонусу великих, а потім
дрібних судин, ускладнюючи венозний відтік.
Для хворих першої групи було притаманним зменшення кровотоку з двох
сторін, більше знижене на ураженій (за клінічними ознаками та
відповідним неврологічним дефіцитом) стороні, коефіцієнт асиметрії (КА)
дорівнював 46,06 + 11,85% , був спазм судин мілкого та середнього
калібру, більш виражений на хворій стороні та спостерігалось затруднення
венозного відтоку на ураженій стороні (ВВ=22,78 + 11,37%). У хворих з
вертеброгенною патологією та хронічним простатитом зменшення
кровонаповнення реєструвалося з двох сторін та було більш симетричним
(КА=17,5 + 11,4 %), а спазм артерій середнього та мілкого калібру та
утруднення венозного відтоку - з обох боків.. Для хворих третьої групи
було притаманне незначне, в порівнянні з іншими групами, зменшення
кровонаповнення, що було симетричне, тонус судин був зниженим та
виявлялось утруднення венозного відтоку.
За допомогою двовибірного t-тесту з різними дисперсіями нами порівняні
кількісні показники в трьох групах. Ми дослідили, що достовірні значимі
різниці були виявлені за показниками кровонаповнення – РП, в яких р
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
