.

Активність нейропептиду y і добовий профіль артеріального тиску у хворих на гіпертонічну хворобу в динаміці лікування (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
103 2090
Скачать документ

ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Паштіані Русудан Валтерівна

УДК 616.12-008.331.1:577.156.2]-085

Активність нейропептиду y і добовий профіль артеріального тиску у
хворих на гіпертонічну хворобу в динаміці лікування

14.01.11 – кардіологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Харків – 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті терапії імені Л.Т.Малої АМН України,

м. Харків.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор,

Коваль Сергій Миколайович,

Інститут терапії імені Л.Т. Малої АМН України,

м. Харків, завідувач відділу артеріальної гіпертонії

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор

Латогуз Іван Кіндратович,

Харківський державний медичний університет

МОЗ Украіни,

завідувач кафедри терапії,

спортивної медицини та ЛФК;

доктор медичних наук, професор

Корж Олексій Миколайович

Харківська медична академія

післядипломної освіти МОЗ України,

завідувач кафедри сімейної медицини.

Провідна установа: Інститут кардіології імені

академіка М.Д. Стражеска

АМН України, м. Київ,

відділення артеріальної гіпертензії

Захист дисертації відбудеться 25.11. 2005 р. 11 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 64.600.04 при Харківському державному
медичному університеті за адресою: 61022, м. Харків, пр. Леніна, 4.

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Харківського державного
медичного університету (61022, м. Харків, пр. Леніна, 4).

Автореферат розісланий 22.10. 2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат медичних наук, доцент
Т.В. Фролова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В останні роки спостерігається стійка тенденція росту
поширеності гіпертонічної хвороби (ГХ) як в Україні, так і в усьому
світі (“International Society of Hypertension”, 2000-2004”).

Артеріальна гіпертензія (АГ) залишається однією з актуальніших проблем
клінічної медицини. По статистиці – артеріальна гіпертензія найбільш
розповсюджена патологія серцево-судинної системи і зустрічається більше
чим у 25 % дорослого населення (Г.В,Дзяк., 2004; Е.П. Свищенко, В.Н.
Коваленко, 2002; H.E Wardener, 2003; V.D Goncharuc, Van Heerikhuize J.,
2002).

Висока поширеність ГХ, частий розвиток ускладнень, що призводять до
інвалідизації і смертності, незважаючи на вчасно почате лікування,
обумовлюють актуальність пошуку нових підходів до оптимізації
діагностики і терапії, хворих із ГХ (В.А.Алмазов., 2002;Г.В. Дзяк,Т.В.
Колесник., 2003;С.Н. Коваль., 2004; R. Kreutz , 2001). Для рішення цієї
проблеми необхідно поглиблене вивчання патогенезу ГХ, встановлення
поліпатогенних, найбільш важливих нейрогуморальних вазоактивних
факторів.

Нейропептиди в організмі людини беруть широку участь в організації
регуляції усіх відомих життєвих функцій, у тому числі різних видів
метаболізму, функціонального стану ендокринної, серцево-судинної й іншої
систем організму, як у фізіологічних, так і в патологічних умовах (Л.Т.
Мала, Ю.Г. Горб, 1994; B.M Sweerts., Jarrott , 2001).

Нейропептиди відіграють важливу роль як медіатори і модулятори
синаптичної передачі, але вони значно більш поліфункціональні, ніж
нейромедіатори, і беруть широку участь у регуляції цілого ряду
внесинаптичних процесів (О.А.Гомазков.. 1995; Llewellyn-Smith I., J.B
Minson., 1999).

Дана проблема вивчається в основному за рубежем (Англія – Malabu,
Richard; Японія – Nakajama, Akio; Німеччина – Muller, USA – Maynard,
Ogilriy). Показано, що нейропептид Y бере участь у розвитку гіпертензії,
а його екзогенне введення у тварин приводить до блокування канальців
ангиотензину II. T.C. Vichel; W. Rascher – показали, що нейропептид Y
впливає на циркадний ритм, підвищує роль входу іонів кальцію в
гладком’язову клітку. В експерименті показано, що нейропептид Y бере
участь у нейрогуморальній регуляції.

Однак, на даний момент, не проводились дослідження можливого
взаємозв’язку між рівнем активності нейропептиду Y з добовим циклом
артеріального тиску (АТ), а також вплив антигіпертензивної терапії на
рівень активності нейропептиду Y у хворих ГХ в динаміці лікування.

Таким чином, об’єктивна оцінка медико-соціальної ситуації в Україні у
відношенні ГХ свідчить про необхідність активації наукових досліджень по
вивченню патогенетичних ланок розвитку ГХ для своєчасного виявлення
хворих з факторами ризику і початкових проявів даної патології, а також
удосконаленню підходів до лікування. Глибоке дослідження взаємозв’язку
добового профілю АТ з активністю нейропептиду Y при ГХ, дозволить
прогнозувати розвиток даної патології і можливих її ускладнень.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами Обраний напрямок
досліджень зв’язаний з науковою діяльністю Інституту терапії імені Л.Т.
Малої АМН України і входить до тематичного плану інституту, як фрагмент
науково-дослідної роботи: “Розробка медикаментозної терапії
метаболічного синдрому Х з урахуванням генетичних та
гормонально-метаболічних змін” – Рег. № 0102U001826.Автор самостійно
проводила клініко-інструментальне обстеження хворих, аналіз вмісту
нейропептиду Y у хворих ГХ, статистичну обробку та аналіз результатів
дослідження.оформлення та підготовку до друку результатів дослідження.

Мета і завдання дослідження. Разробка раціональних підходів
антигіпертензивної терапії на підставі характеру змін нейропептиду Y у
хворих ГХ в залежності від клінічного перебігу, особливостей добового
профілю АТ.

Відповідно до поставленої мети були визначені наступні задачі:

Вивчити активність нейропептиду Y у крові хворих на ГХ в залежності від
характеру клінічного перебігу захворювання.

Дослідити активність нейропептиду Y у хворих ГХ з урахуванням
особливостей добового профілю АТ.

Дослідити вплив антигіпертензивної терапії антагоністом рецепторів
ангіотензину ІІ и діуретиком з вазодилатируючими властивостями на
показники добового профілю АТ і активність нейропептиду Y у хворих ГХ.

Розробити раціональні підходи антигіпертензивної терапії на підставі
дослідження добового профілю АТ та вмісту у крові нейропептиду Y у
хворих ГХ.

Об’єкт дослідження: гіпертонічна хвороба.

Предмет дослідження: активність нейропептиду Y і показники добового
профілю АТ у хворих гіпертонічною хворобою.

Методи дослідження: загальноклінічні, інструментальні., біохімічні,
імунологічні.

Наукова новизна одержаних результатів. Проведене дослідження дало
можливість вперше в Україні визначити ступінь активності NPY у хворих
гіпертонічною хворобою в динаміці сучасної антигіпертензивної терапії й
установити взаємозв’язок із клініко-гемодинамічними показниками добового
профілю АТ.

Досліджено, що у хворих ГХ по мірі прогресування захворювання
визначається високий ступінь активності NPY, що є еволюційно виробленою,
спрямовану на виживання, адаптивною відповіддю організму в умовах
критичних змін гомеостазу. Відмічено, що паралельно прогресуванню
захворювання змінюється гемодинамічний профіль кровообігу і відбувається
посилення кореляційної залежності між показниками АТ і рівнем активності
NPY, що підтверджує особисту участь даної біологічно-активної речовини в
становленні ГХ і регуляції судинного тонусу.

Встановлено взаємозв’язок між підвищенням активності NPY зі стадією ГХ,
тривалістю перебігу захворювання, обтяженою спадковістю, надлишковою
масою тіла, величинами навантаження тиском, підвищеною варіабельністю
АТ, патологічними типами добового моніторування АТ, що вказує на те, що
підвищення нейропептиду Y в крові може розглядатися у якості одного з
найбільш значущих факторів прогресування ГХ.

При вивченні взаємозв’язку показників ДМАТ і рівня активності NPY
виявлено, що в дебюті розвитку ГХ нейропептид Y тісно зв’язаний з
варіабельністю АТ (САТ і ДАТ), що свідчить про його важливу роль як
пресорного фактору в регуляції добових коливань АТ. Виявлено статистично
достовірне (p0,05) і склало (325,24+47,52) пг/мл; при
“помірній” – на (19,39 %; p0,05; r2гр.=+0,33; р25 кг/м) і нормальною масою тіла виявило значну варіабельність
показників активності даного пептиду в цих групах. Хворі ГХ були
розподілені на 3 групи: : 1 гр. – ІМТ 25-29,9; 2 гр. – ІМТ 30-40; 3 гр.
(норма) – ІМТ 20-24,9. В процесі дослідження нами встановлено
статистично достовірне (p1,55; ГХ II ст. ІА>1,56) разів.
Наявність небажаних факторів (високий АТ, ожиріння, куріння, гормональні
порушення) в поєднанні з збільшеним ЗХС і ТГ сприяє ранньому розвитку
ІХС і атеросклерозу. Встановлений нами позитивний кореляційний зв’язок
між ЗХС і активністю NPY (r=0,38; p0,05), а ДАТ(Д) практично не
відрізнялася (на 1,8 %, p>0,05) від варіабельності хворих ГХ I ст.
Вочевидь, що значна частина змін АТ впродовж доби відбувається під
впливом ЦНС, пов’язана з різним видами фізичної і розумової діяльності
хворого і, в окремості, ступеню активності вивільнення NPY з центральних
і периферичних нейронів, що здійснює прямий вплив на варіабельність АТ
при 24-ч моніторуванні.

При аналізі показників ДМАТ у хворих з різним типами добових кривих
значуще зниження САТ(24) і ДАТ(24) досліджувалося у хворих з профілем
dipper (?САТ(24)=(-20,3±2,6) мм рт.ст., ?ДАТ(24)=(-21,4±3,2) мм рт.ст.,
p0,05). У хворих ГХ II ст. виявлено
статистично значиме зниження 24-часових значений мезора САТ и ДАТ
відповідно до (132,2+3,5) мм рт.ст. и (83,4+2,9) мм рт.ст. (табл.. 2).

Таблиця 2

.

Динаміка показників “навантаження тиском” і добовий ритм на фоні
проведеної комплексної терапії, (M+m)

Показник ГХ II ст.

n=84

до лікування після лікування

ІВ САТ(24), % 68,2±2,2 39,7±3,5*

ІВ ДАТ(24), % 62,3±1,7 38,6±2,3*

ІВ САТ(Д), % 63,3±1,9 36,5±3,6*

ІВ ДАТ(Д), % 64,1±2,8 30,8±3,1*

ІВ САТ(Н), % 60,5±3,1 34,9±2,3*

ІВ ДАТ(Н), % 51,6±1,4 28,1±1,7*

Мезор САТ, мм. рт.ст 145,9±2,3 132,2±3,5*

Мезор ДАТ, мм. рт.ст. 91,0±1,2 83,4±2,9*

Аm САТ ,мм. рт.ст. 15,3±1,1 14,5±1,4

Аm ДАТ ,мм. рт.ст. 14,4±0,8 13,9±0,9

СНС САТ, % 10,4±0,4 15,5±2,2*

СНС ДАТ, % 9,8±0,8 16,5±1,7*

Примітка. *pВИСНОВКИ В роботі вирішена актуальна задача кардіологіі - встановлені закономірності змін активності NPY у хворих ГХ в залежності від особливостей клінічного перебігу захворювання і характеру добового профілю АТ,чо може свідчити про залучення цьего нейропептида до формуровання структури циркадного ритму артеріального тиску. Виявлено позитивні зміни сучасної антигіпертензивної терапії з використанням антагоністів рецепторів ангіотензина II і діуретиків на активність NPY і показників добового профілю АТ. Виявлено статистично достовірне (p

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020