.

Роль сидеропенічного синдрому в патогенезі та клініці хронічного, рецидивуючого бронхіту і методи його корекції у дітей (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
114 2858
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені І.Я. ГОРБАЧЕВСЬКОГО

ПОГУРСЬКА СВІТЛАНА ОЛЕГІВНА

УДК 616.233-002-036.11-008.927.2]-053.2

Роль сидеропенічного синдрому в патогенезі та клініці хронічного,
рецидивуючого бронхіту і методи його корекції у дітей

14.01.10- педіатрія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Тернопіль 2005

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Тернопільському державному медичному університеті

імені І.Я. Горбачевського МОЗ України.

Науковий керівник: член-кор. АМН України, доктор медичних наук,
професор

Сміян Іван Семенович,
Тернопільський державний медичний

університет імені І.Я. Горбачевського, професор кафедри факультетської

і шпитальної педіатрії

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Банадига Наталія Василівна,
Тернопільський державний медичний університет ім.І.Я.Горбачевського
МОЗ України, кафедра педіатрії факультету післядипломної освіти,
завідувач кафедри;

доктор медичних наук, професор Ткаченко Світлана Кузьмівна,
Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького,
кафедра факультетської та госпітальної педіатрії, професор.

Провідна установа: Національний медичний університет
ім.О.О.Богомольця МОЗ України, м. Київ, кафедра педіатрії №4.

Захист відбудеться 30 червня 2005 р. о 12 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 58.601.02 у Тернопільському державному
медичному університеті імені І.Я. Горбачевського (46001, м. Тернопіль,
майдан Волі, 1).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Тернопільського
державного медичного університету імені І.Я. Горбачевського
(м. Тернопіль, вул. Руська, 12).

Автореферат розісланий 27 травня 2005 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради

кандидат медичних наук, доцент
Павлишин Г.А.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Рецидивуючі і хронічні захворювання бронхолегеневої
системи займають одне із провідних місць серед загальної захворюваності
дитячого населення (Майданник В.Г., 2003). Найчастіше у переліку цієї
патології зустрічається рецидивуючий бронхіт, розповсюдженість якого
серед дитячого населення в нашій країні становить 2,5 на 1000.

Незважаючи на досягнуті успіхи у вивченні епідеміології, патогенезу,
розширення можливостей діагностики, розробку нових схем лікування
захворювань бронхів і легень, останнє десятиліття ознаменоване значним
ростом цієї патології у всіх країнах світу (Каганов С.Ю., Розинова Н.Н.,
2000). Недосконалість критеріїв діагностики хронічних
інфекційно-запальних бронхолегеневих захворювань, важкість протікання,
рання інвалідність та соціальна дисадаптація дітей спонукають до
активних пошуків нових ланок патогенезу та лікування вказаної вище
патології (Банадига Н.В., 2003).

З іншої сторони, хвороби дефіциту, найрозповсюдженішою серед яких є
сидеропенія, відносяться до патологічних станів, які самі по собі у
більшості випадків не загрожують життю дитини, проте суттєво впливають
на морфофункціональний стан різних органів і систем, на захисні
механізми, гомеостаз. Сидеропенія розглядається як фоновий стан, який
спричиняє більш високу захворюваність та тяжкий, інколи несприятливий,
перебіг інших недугів.

Розповсюдження залізодефіцитної анемії коливається від 33-44,5 % у дітей
грудного віку до 4-35 % у дошкільнят та школярів.

Залізо відноситься до біометалів, які надзвичайно важливі для
нормального функціонування практично усіх біологічних систем (тканинне
дихання, мітоз, біосинтез колагену, ДНК, становлення імунітету, тощо).

На сьогодні відомо ряд робіт, в яких досліджується проблема
залізодефіциту як фонової патології (при пневмонії, ГРВІ, гострому
отиті) (Ковтуненко Р.В., 1999; Golz А., 2001). Проте робіт, присвячених
вивченню впливу сидеропенічного синдрому на перебіг хронічного,
рецидивуючого бронхіту у дітей, стану процесів ліпопероксидації та
антиоксидантного захисту при цих патологіях, у доступній літературі не
вдалось знайти.

Розкриття патогенетичних механізмів формування хронічної патології
органів дихання на фоні сидеропенії у дітей, виявлення суті
причинно-наслідкових змін в цих органах та факторів, які ускладнюють
перебіг вищевказаної поєднаної патології, а, отже, визначення
перспективності нових підходів до лікування цих захворювань,
профілактики їх рецидивів, прогнозування можливих ускладнень, лежать в
основі цієї роботи.

Зв’язок роботи з науковими програмами, темами, планами. Дисертаційна
робота є фрагментом планової науково-дослідної роботи Тернопільського
державного медичного університету імені І.Я. Горбачевського
„Профілактика вторинного остеопорозу та диференційований підхід до
лікування” (номер держреєстрації – 0101U001318), у виконанні якої
автором проведені дослідження мінеральної щільності кісткової тканини у
дітей із хронічним, рецидивуючим бронхітами та у поєднанні їх із
залізодефіцитом, що викладено у матеріалах дисертації. Тема дисертації
затверджена Проблемною комісією “Педіатрія” АМН та МОЗ України (протокол
№ 2 від 30.06.2004 р.)

Мета дослідження: Підвищити ефективність лікувального комплексу при
хронічному та рецидивуючому бронхіті на підставі поглибленого вивчення
особливостей клінічних проявів та метаболічних порушень, зумовлених
сидеропенією та встановити її роль у патогенезі вказаної вище патології.

Задачі дослідження:

Дослідити характер змін показників обміну заліза за даними вмісту
сироваткового заліза, загальної залізозв’язуючої здатності сироватки у
дітей з хронічним та рецидивуючим бронхітом.

Встановити особливості клінічного перебігу хронічної та рецидивуючої
патології органів дихання у дітей при наявності супутнього
залізодефіциту.

Диференційовано вивчити ланки порушення системи перекисного окислення
ліпідів – антиоксидантного захисту у групах дітей з хронічним та
рецидивуючим бронхітом та у поєднанні із сидеропенією.

Вивчити мінеральну щільність кісткової тканини та фосфорно-кальцієвий
обмін у дітей із хронічним, рецидивуючим бронхітом та у поєднанні із
сидеропенією.

З урахуванням одержаних результатів розробити методи медикаментозної
корекції виявлених змін у дітей з хронічним та рецидивуючим бронхітом.

Дослідити клініко-лабораторну ефективність запропонованого комплексного
лікування хронічних та рецидивуючих захворювань бронхолегеневої системи
у дітей із супутнім залізодефіцитом.

Об’єкт дослідження – хронічний та рецидивуючий бронхіт у дітей.

Предмет дослідження – сидеропенічний синдром у дітей із хронічним та
рецидивуючим бронхітом.

Методи дослідження – клінічні методи обстеження дітей із хронічним та
рецидивуючим бронхітом, лабораторні методи дослідження показників обміну
заліза та перекисного окислення ліпідів, інструментальні методи для
вивчення мінеральної щільності кісткової тканини. Статистичні методи
вивчення здобутих результатів досліджень.

Наукова новизна одержаних результатів. В результаті клінічних та
лабораторних досліджень у дітей із хронічним, рецидивуючим бронхітом та
сидеропенією встановлено наявність істотного впливу супутньої патології
на перебіг основного захворювання. Досліджено, що глибина розладів
обміну заліза при вищевказаній патології залежить від важкості та
тривалості перебігу запального бронхолегеневого процесу.

Факторами, що ініціюють розвиток поєднаної патології органів дихання
та сидеропенії, а в подальшому ускладнюють перебіг основної патології, є
підвищення активності перекисного окислення ліпідів, дисбаланс у системі
антиоксидантного захисту.

Вперше патогенетично обґрунтовано застосування у комплексному
лікуванні дітей з хронічним та рецидивуючим бронхітом фероплекту та
вітаміну Е для корекції виявлених відхилень. Показано ефективність
застосування комплексної терапії даної категорії хворих, розроблено
методику застосування комплексної терапії.

Практичне значення одержаних результатів. На підставі проведених
досліджень науково обґрунтовано необхідність ретельного обстеження дітей
з хронічним, рецидивуючим бронхітом на предмет наявності у них
сидеропенічного синдрому. Доведено, що наявність сидеропенічного
синдрому та підсилена ним активація мембранодеструктивних процесів у
дітей із хронічною патологією бронхолегеневої системи, обтяжує перебіг
цих захворювань.

У комплексі лікування даної категорії хворих при наявності
клініко-лабораторного обгрунтування вважається доцільним застосування
фероплекту та вітаміну Е, що сприятиме покращенню перебігу цих
захворювань.

Результати дисертації впроваджені в роботу лікувально-профілактичних
установ: Тернопільської обласної дитячої комунальної клінічної лікарні,
Тернопільської міської дитячої комунальної лікарні, Чернівецької
обласної дитячої клінічної лікарні, Сумської міської дитячої клінічної
лікарні.

Особистий внесок здобувача. Особистий внесок здобувача полягає у
виконанні патентно-інформаційного пошуку, аналізу наукової літератури з
досліджуваної проблеми, самостійному проведенні клінічного обстеження
хворих на хронічний, рецидивуючий бронхіт, статистичній обробці
отриманих даних. Автором написані всі розділи дисертації. На основі
отриманих даних сформульовані основні наукові положення дисертації. У
наукових працях, опублікованих у співавторстві, а також у розділах актів
впроваджень, що стосуються науково-практичного значення, викладено
фактичний матеріал дисертації.

Апробація результатів дослідження. Основні матеріали дисертації
оприлюднено на 6-ому Міжнародному медичному конгресі студентів та
молодих учених (Тернопіль, 2002), XLV підсумковій (міжрегіональній)
науково-практичній конференції “Здобутки клінічної та експериментальної
медицини” (Тернопіль, 2002), науково-практичній конференції “Вторинний
остеопороз: епідеміологія, клініка, діагностика, профілактика і
лікування” (Тернопіль, 2003), Всеукраїнському симпозіумі педіатрів
“Вплив екопатологічних чинників на стан здоров’я дітей” (Тернопіль,
2004).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 8 наукових праць, з
них 3 – у фахових наукових виданнях, рекомендованих ВАК України, 5 – у
матеріалах конгресів і конференцій.

Структура дисертації. Дисертація викладена на 156 сторінках,
складається з вступу, 6 розділів, висновків, рекомендацій щодо наукового
та практичного використання здобутих результатів, списку використаних
джерел літератури (всього 298 найменувань), додатків. Робота ілюстрована
12 рисунками та 20 таблицями. Бібліографічний опис літературних джерел,
ілюстрації та додатки викладено на 54 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження. З метою оцінки поширеності
залізодефіциту та вивчення його ролі у формуванні хронічного та
рецидивуючого бронхіту у дітей обстежено 106 хворих у віці 2-15 років з
вказаною вище патологією. Дослідження проводили на базі
пульмонологічного відділення Тернопільської обласної комунальної дитячої
клінічної лікарні протягом 2001 – 2004 років. Для клінічної
характеристики обстежених хворих користувалися Х Міжнародною
статистичною класифікацією хвороб.

Дітям проводився загальноприйнятий комплекс лабораторного обстеження. В
гемограмі звертали увагу на ступінь анемії, кількість лейкоцитів,
відхилення у лейкоформулі (кількісно-якісне співвідношення). Обстеження
включало також електрокардіографію, спірографію, рентгенографію,
бактеріологічний посів мокроти та визначення чутливості до антибіотиків.
При необхідності проводилась бронхоскопія та бронхографія.

Про стан перекисного окислення ліпідів (ПОЛ) та системи антиоксидантного
захисту судили по вмісту малонового диальдегіду (МДА), сульфгідрильних
груп (Sh-груп), рівню церулоплазміну (ЦП) в сироватці крові,
супероксиддисмутази (СОД) в еритроцитах та активності каталази (КТ).

Малоновий диальдегід вивчали за методом J.Plazer після осаджування
білків у досліджуваному матеріалі трихлороцтовою кислотою.
Супероксиддисмутазу визначали в супернатанті по ступеню інгібування
процесу відновлення нітросинього тетразолію в присутності НАД-Н і
феназинметасульфата за R. Fried, церулоплазмін – методом його окислення
парафенілдіаміном за Равіним, сульфгідрильні групи – за методом І.С.
Травіна, каталазу – за М.А.Королюком та співавторами.

При біохімічному обстеженні крові визначали сироваткове залізо, загальну
залізозв’язуючу здатність сироватки за допомогою стандартних наборів
системи біо-LACHEMA-тест. Принцип методу ґрунтується на утворенні іонами
заліза з бетафенантроліном кольорових сполук, інтенсивність забарвлення
яких визначається колориметрично. Вираховували латентну залізозв’язуючу
здатність та коефіцієнт насичення трансферину, які є інтегральними
показниками.

Мінеральна щільність кісткової тканини досліджувалась на двофотонному
рентгенівському денситометрі DPX-A фірми Lunar. Аналізу підлягали
морфометричні характеристики перших чотирьох хребців поперекового
відділу хребта.

Отримані результати опрацьовані за допомогою пакету статистичних програм
на персональному комп’ютері та порівнювалися із середніми величинами
контрольної групи і між різними групами хворих дітей. Достовірність
відхилень в групах, що порівнювалися, встановлювали за критерієм
Ст’юдента (t).

Основні результати дослідження. Серед обстежених 53 дитини хворіли
рецидивуючим бронхітом, така ж кількість була і хворих із хронічним
бронхітом. В шести випадках виявлено фонову вроджену і спадкову
патологію: вроджений іхтіоз, дефект міжшлуночкової перетинки, вроджену
гіпоплазію нижньої долі лівої легені, синдром Елерса-Данлоса та 2
випадки ідіопатичного фіброзуючого альвеоліту.

Обструктивний синдром діагностовано у 57,4 % хворих рецидивуючим
бронхітом та у 37,7 % при хронічному бронхіті.

Тривалість захворювання обстежуваних дітей була від 2 до 13 років. До
того ж у пацієнтів цієї вікової категорії тривалість бронхолегеневої
патології була найдовшою. Проведений аналіз засвідчує, що хронічний та
рецидивуючий бронхіт частіше зустрічається у хлопчиків (64,1 %
обстежуваних). У віковому аспекті хронічним бронхітом частіше хворіли
діти від 11 до 15 років – 32 дитини (60,4 %). Проте, найбільша
захворюваність рецидивуючим бронхітом відмічена серед дошкільнят – 41,5
% та дітей молодшого шкільного віку – 32,1 %. Очевидно, з моменту
відвідування дитячих дошкільних та шкільних закладів, зростає діапазон
спілкування дітей, а, отже, небезпека інфікування. Саме цей віковий
період є критичним для органів дихання, а тому, на думку деяких авторів,
рецидивуючий бронхіт передує виникненню хронічного бронхолегеневого
процесу. У більшості хворих в анамнезі виявлено високий інфекційний
індекс. Це могло відіграти певну роль в підтримці сенсибілізації
організму і розвитку хронічної патології бронхолегеневої системи.
Констатовано найбільшу кількість загострень вищевказаної патології у
зимово-весняний період. У 64,2 % дітей загострення процесу
спостерігалося 3-4 рази на рік.

У частини обстежених дітей спостерігали наявність постійних хронічних
вогнищ інтоксикації у формі хронічної патології зі сторони ЛОР-органів
(25,6 %), шлунково-кишкового тракту (47,2 %).

Спадкова схильність до хронічних бронхолегеневих захворювань у вигляді
хронічного бронхіту, бронхіальної астми у батьків відмічалась у 26,4 %
випадків рецидивуючого бронхіту та у 13,2 % при хронічному бронхіті.

Клінічна картина хронічного та рецидивуючого бронхіту характеризувалася
поліморфізмом об’єктивних та суб’єктивних ознак хвороби, що вкладалися в
наступні провідні синдроми: респіраторний, ендогенної інтоксикації,
аускультативно-перкуторних змін, а також у значної частини дітей –
загальноанемічний та сидеропенічний.

Загальноанемічний синдром проявлявся неспецифічними симптомами і
відмічався у 72,6 % випадках у вигляді загальної слабкості, підвищеної
втомлюваності, сонливості, головного болю, головокружіння, зниження
апетиту. При об’єктивному обстеженні виявляли блідість шкірних покривів
і слизових оболонок, відставання у фізичному розвитку, тахікардію,
ослаблення серцевих тонів, функціональний систолічний шум, гіпоксичні
зміни на ЕКГ.

При цілеспрямованому опитуванні виявлено різні прояви сидеропенічного
синдрому, який зустрічався у 65,1 % дітей з хронічним та рецидивуючим
бронхітом. Найчастіше виявлялися наступні його прояви: сухість шкіри та
слизових (65,1 %), тонке посічене волосся (21,7 %), карієс зубів (48,1
%). У деяких дітей виявлено такі специфічні його прояви як койлоніхії,
ангулярний стоматит, глосит, спотворення смаку, нюху, нетримання сечі
при кашлі, сміху.

Виявлено ряд анамнестичних моментів, що сприяли розвитку залізодефіциту
у дітей із хронічним та рецидивуючим бронхітом. Найвагомішими серед них
були: несприятливий перебіг вагітності та пологів – багатоплідна,
недоношена, анемія у матері під час вагітності, загроза переривання,
хронічна фетоплацентарна недостатність, кесарський розтин, кровотеча в
пологах; раннє штучне та змішане вигодовування, нераціональне штучне
вигодовування коров’ячим молоком. Саме ці чинники сприяли розвитку
залізодефіциту у ранньому дитячому віці. Несприятливі соціальні фактори
– виховання у будинку дитини, неповних сім’ях та сім’ях із незадовільним
матеріальним становищем; відсутність у раціоні м’яса та інших продуктів
багатих на залізо, часті інфекційні захворювання та захворювання
шлунково-кишкового тракту, глистні інвазії, а у пубертатному віці ще й
швидкий ріст та дисбаланс у гормональній системі – стали підгрунтям
порушення обміну мікроелементу у дітей старшого віку. Часто
спостерігалося сполучення кількох причин залізодефіциту.

При дослідженні периферичної крові у 61,3 % обстежених виявлено анемію
легкої або середньої важкості, яка відносно частіше зустрічалася у
дівчаток із рецидивуючим та хронічним бронхітом.

Біохімічне дослідження виявило порушення обміну заліза, що відповідають
сидеропенії у 52,8 % хворих дітей. Враховуючи вищевикладене весь
контингент обстежених розділено на підгрупи: І-а – із рецидивуючим
бронхітом та сидеропенією; І-б – із рецидивуючим бронхітом без порушення
обміну заліза; ІІ-а – із хронічним бронхітом та сидеропенією; ІІ-б – із
хронічним бронхітом без порушення обміну заліза (табл.1).

Встановлено залежність обміну заліза від тривалості запального
бронхолегеневого процесу. При тривалому перебігу захворювання (5 та
більше років) виявлено глибший дисбаланс обміну металу, який відповідає
сидеропенії. Так, рівень СЗ знижувався із наступною закономірністю:
рецидивуючий бронхіт до 5 років (22,39+2,91 мкмоль/л) – хронічний
бронхіт до 5 років (19,88+1,77 мкмоль/л) – рецидивуючий бронхіт 5 і
більше років (18,59+1,77 мкмоль/л) – хронічний бронхіт 5 і більше років
(16,82+1,81 мкмоль/л). З такою ж закономірністю збільшувався показник
ЗЗЗС.

Таблиця 1

Показники обміну заліза у різних підгрупах дітей (М+m)

Група

Показник

Підгрупа

І-а

Підгрупа

І-б

Підгрупа

ІІ-а

Підгрупа

ІІ-б

СЗ,

мкмоль/л 16,07+1,14 22,11+1,46 12,89+0,98* 28,94+3,25

ЗЗЗС,

мкмоль/л 79,52+2,74 55,37+5,56 82,33+2,49 55,68+4,14

ЛЗЗС,

мкмоль/л 62,39+2,89 36,87+5,23 65,88+3,17 28,20+3,78

КНТ,

% 21,27+1,33 38,67+3,16 16,09+1,39** 52,67+4,65

Примітки:

* – достовірне зниження у порівнянні з І-а підгрупою (р0,05).

Посилення ПОЛ у фізіологічних умовах врівноважується роботою
антиоксидантної системи. Речовини, багаті на сульфгідрильні групи,
здатні запобігати пошкоджуючій дії продуктів перекисного окислення на
клітинні мембрани. Визначивши вміст Sh-груп у крові, виявили їх
підвищення із максимумом у підгрупах із поєднаною патологією.

При дослідженні вмісту ключових ферментів антиоксидантної системи
виявлено зниження внутрішньоклітинного ферменту СОД у всіх підгрупах у
порівнянні із контролем р:

????? іншої, внаслідок сидеропенії, не могли не позначитися на стані
кісткової тканини, як метаболічно активної системи, особливо у дитячому
та підлітковому віці.

При дослідженні МЩКТ у 60 % дітей, що страждають хронічним бронхітом
та 66,6 % хворих рецидивуючим бронхітом, констатовано зниження МЩКТ. У
структурі остеопатій при хронічному бронхіті переважають важкі форми
втрати МЩКТ – остеопенія ІІІ ступеня (20,0 %) та остеопороз (20,0 %).
Найбільшу питому вагу серед остеопатій займає остеопенія І ступеня (33,3
%). Встановлено, що остеопоротичні процеси у обстежених дітей із
поєднаною патологією (запальний бронхолегеневий процес і сидеропенія)
зустрічається удвічі частіше, ніж у дітей із ізольованою бронхолегеневою
патологією. Щодо нормальної МЩКТ, то виявлено оберненопропорційну
залежність. У обстежених дітей із хронічним бронхітом виявлені нижчі
показники МЩКТ у порівнянні із пацієнтами, хворими на рецидивуючий
бронхіт від 85,8+3,2 % та 87,4+5,3 % у L1 до 88,8+3,4 % і 93,1+3,2 % у
L4 відповідно. У дівчаток намічена тенденція до більшого зниження МЩКТ у
порівнянні із хлопчиками.

З урахуванням отриманих клініко-параклінічних даних про особливості
перебігу хронічного та рецидивуючого бронхіту на фоні сидеропенії було
розроблено метод комплексної терапії вказаного вище контингенту дітей.
Підгрупи І-б та ІІ-б (із ізольованою бронхолегеневою патологією)
отримували лише традиційну терапію: антибактеріальні засоби, муколітики,
бронхолітики, десенсибілізуючі, вітамінотерапію, фізіотерапію, ЛФК,
масаж. Дітям І-а та ІІ-а підгруп до комплексної терапії долучили
фероплект в дозі 5 мг/кг на добу та вітамін Е в дозі 5-10 мг/кг на добу
протягом 1 місяця.

Серед контингенту дітей, до яких застосовулося комплексне лікування з
використанням фероплекту та токоферолу ацетату відмічена позитивну
динаміку протікання основного захворювання. Кількість загострень у рік
зменшилася до 1-2 разів на рік, кожне загострення стало менш
довготривалим і не потребувало стаціонарного лікування. При загостренні
у таких дітей був менш виражений інтоксикаційний синдром (недовготривала
– 1-2 дні – гіпертермія на рівні субфебрильних цифр, невиражений
головний біль, загальна слабкість). При загостренні у таких дітей дещо
змінився характер кашлю: із сухого, малопродуктивного на вологий
(продуктивний) кашель із виділенням харкотиння переважно слизового
характеру.

Найбільш виражену позитивну динаміку відмічено щодо проявів
сидеропенічного синдрому. У вищевказаних дітей зникли такі його
симптоми, як: сухість шкіри та слизових, спотворення смаку, м’язова
слабкість.

Поряд із клінічним покращенням встановлена позитивна динаміка
лабораторних показників. Так, у дітей І-а підгрупи виявлено підвищення
вмісту СЗ із 16,07+1,14 мкмоль/л до 21,45+1,89 мкмоль/л (р 0,05

75,14+1,66

66,43+2,47

р0,05

386,21+13,18

306,71+14,35

р0,05

71,49+2,56

71,90+2,04

р>0,05

ІІ-б підгрупа

– до

лікування

– після

лікування

4,64+0,20

4,85+0,47

р>0,05

42,65+1,67

49,90+3,16

р>0,05

362,92+16,50

345,63+21,66

р>0,05

17,74+2,64

34,59+3,79

р0,05

Здорові діти 2,80+0,09 68,02+1,33

198,60+2,31 17,48+2,87 60,51+1,13

Примітка: р – достовірність різниці показників у підгрупах до та після
лікування.

Це можна пояснити як внутрішніми причинами надлишку вільних радикалів в
організмі дітей із хронічним бронхітом – тривала гіпоксія, ендогенна
інтоксикація, дія бактерій та вірусів, так і зовнішніми чинниками –
довготривале лікування антибіотиками, деколи нестероїдними
протизапальними, кортикостероїдами. У підгрупі ІІ-б при відділеному
обстежені показник МДА достовірно не відрізнявся від вихідного, більше
того, відмічено незначне його підвищення. Виявлено закономірність в
динаміці коливання ЦП у сироватці крові та активності СОД у дітей різних
підгруп . Рівень ЦП у порівнянні із вихідним зменшився у всіх підгрупах
дітей. Вагоміше зниження цього показника відмічено у контигенті дітей,
до яких застосовувалось комплексне лікування. У підгрупі ІІ-б зниження
ЦП було незначним . Проте, навіть після лікування у всіх групах дітей
показник ЦП залишався достовірно вищим у порівнянні із здоровими дітьми,
р Підписано до друку 10.05.2005 р. Формат 60х90/16. Ум. друк. арк. 0,9. Замовлення № 28. Друк різографічний. Тираж 100 прим. Західний регіональний центр інформаційних технологій “Інфотехцентр”, вул. Шашкевича, 3/72, м. Тернопіль, 46008. Тел. 43-10-52. PAGE \* Arabic 1

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020