.

Методика самостійної роботи студентів аграрного коледжу в процесі вивчення спеціальних дисциплін (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
166 4295
Скачать документ

НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ПАЩЕНКО Тетяна Миколаївна

УДК 378.14:63

Методика самостійної роботи студентів аграрного коледжу в процесі
вивчення спеціальних дисциплін

13.00.02 – теорія та методика навчання (технічні дисципліни)

А в т о р е ф е р а т

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Київ – 2005

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національному аграрному університеті, Кабінет
Міністрів України, м. Київ

Науковий керівник – кандидат педагогічних наук, доцент Журавська Ніна
Станіславівна,

Національний аграрний університет,

доцент кафедри методики навчання

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор Булгакова Наталя
Борисівна, Національний авіаційний університет, професор кафедри
педагогіки і психології професійної освіти

кандидат педагогічних наук, доцент Москаленко Алла Миколаївна, Київський
Національний університет імені Тараса Шевченка, доцент кафедри
педагогіки

Провідна установа – Національний педагогічний університет ім.
М.П. Драгоманова, кафедра методики трудового навчання, Міністерство
освіти і науки України, м. Київ

Захист відбудеться „12”січня 2006 р. о 1400 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради К 26.004.11 у Національному аграрному
університеті за адресою: 03041, м. Київ, вул. Героїв оборони, 15,
навчальний корпус 3, аудиторія 65

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного аграрного
університету за адресою: 03041, м. Київ, вул. Героїв оборони, 13,
навчальний корпус 4, кімната 41

Автореферат розісланий „10” грудня 2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради
Свистун В.І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Нині, в умовах ринкової трансформації економіки
України, надто важливим є формування гармонійно розвинутої, суспільно
активної людини, посилення виховної функції вищої школи. В зв’язку з цим
потрібно прищеплювати майбутнім фахівцям навички і уміння творчого
застосування методів пізнання в реалізації програм економічного та
соціального розвитку. Самостійна робота студентів, підходи до якої
потребують докорінних змін, на сучасному етапі повинна стати основою
вищої освіти, важливою частиною процесу підготовки фахівців. Недостатній
рівень умінь самостійної роботи дуже часто стає причиною того, що
випускники вищого навчального закладу не завжди готові до використання
та освоєння нової техніки і технології, використання сучасних засобів
автоматизації технологічних процесів.

Як показав проведений аналіз наукової літератури, дослідження різних
аспектів самостійної роботи студентів є однією з важливих проблем
педагогічної теорії і практики, а її дослідженням займалось широке коло
дослідників. У працях вітчизняних і зарубіжних учених висвітлено такі
аспекти проблеми самостійної роботи: розглянуто сутність самостійної
роботи студентів, а також її наукові, теоретичні та методичні засади
(Макаренко А., Ушинський К., Сухомлинський В. та ін.); визначено підходи
до організації самостійної роботи студентів (Авдеєнко А., Алексюк А.,
Архангельський С., Бабанський Ю., Буринський В., Горцевський В.,
Журавська Л., Козаков В., Лернер І., Онищук В., Підкасистий П. та ін.);
проаналізовано проблеми реформування професійної освіти в Україні
(Ничкало Н., Лікарчук І., Калюжний І.); наголошено на ролі
науково-педагогічного працівника в організації самостійної навчальної
діяльності студентів (Зоріна Л., Кондрашова Л., Скаткін М., Сластьонін
В., Спірін Л. та ін.); досліджено прогресивні технології навчання
(Безпалько В., Падалка О., Селевко Г. та ін.); розглянуто самостійну
роботу як метод навчання (Бабанський Ю., Дяченко М., Кандибович Л.,
Лернер І. та ін.); розглянуто самостійну роботу як один з ефективних
методів підвищення пізнавальної активності (Алексюк А., Бондарчук Л.,
Ващук О., Вербицький О., Гапон Е., Єсипов Б., Козаков В., Мороз О.,
Підкасистий П., Федорчук Е., Щербань П. та ін.); розглянуто програмоване
навчання як один з напрямів індивідуалізації самостійної пізнавальної
діяльності студентів (Безпалько В., Матюшкін О., Тализіна Н. та ін.);
підкреслено важливість навчання студентів умінням і навичкам
самоосвітньої діяльності (Абдулліна О., Архангельський С., Баркова Т.,
Бочкова Р., Буринський В., Гаврилова Г., Головко Л., Громцева А., Хом’юк
І., Якунін В. та ін.); розглянуто питання розвитку самостійної
пізнавальної діяльності (Глущенко Л., Гринько О., Лозниця В.,
Половнікова Н., Шамова Т., Шиянов Є., Щукіна Г. та ін.); приділено увагу
становленню, розвитку особистості та реалізації її творчого потенціалу
(Дружинин В., Мамаєв Л., Платонов К., Киричук О.,
Сисоєва С., Роменець В. та ін.).

На переконання дослідників: Т. Баркова, В. Буряк, Н. Дідусь,
А. Остапенко, О. Рогова, В. Шпак та ін., невміння студентів учитися
пов’язано насамперед з відсутністю у них умінь подолання труднощів у
самостійному засвоєнні наукових знань, що вимагає максимальної віддачі
інтелектуальних сил, постійної мобілізації волі та уваги. У цих умовах
першорядного значення набуває проблема оволодіння студентами
раціональними прийомами навчальної роботи, формування у них умінь і
навичок самостійної роботи.

Незважаючи на великий обсяг наукової літератури з питань організації
самостійної роботи учнів і студентів, проблема активізації самостійної
діяльності студентів вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації
повністю невичерпана і потребує подальшого дослідження.

Ознайомлення з результатами наукових доробок учених і практичним
досвідом організації самостійної роботи студентів-аграрників дало змогу
виявити певні суперечності, зокрема:

між соціальним запитом на підготовку фахівців-аграрників, здатних до
самостійного оволодіння новими технологічними знаннями і реальним рівнем
сформованості у майбутніх молодших фахівців відповідних умінь
самостійної навчально-пізнавальної діяльності;

між усвідомленістю педагогічними працівниками необхідності формування у
студентів пізнавальної самостійності і відсутністю науково обґрунтованих
технологій педагогічної підтримки цього процесу;

між перенесенням акцентів на самостійне оволодіння студентами
навчально-науковою інформацією і організаційно-методичним забезпеченням
їх самостійної роботи.

Виявлені суперечності зумовлюють необхідність пошуку відповідей на
конкретні запитання, а саме:

які особливості організації самостійної роботи майбутніх
фахівців-аграрників у процесі вивчення спеціальних дисциплін;

які методи активізації самостійної роботи студентів забезпечують
ефективне формування пізнавальної самостійності студентів;

які можливості мають зміст, методи, форми самостійної роботи щодо
активного формування пізнавальної самостійності студентів;

якими концептуальними підходами доцільно керуватися при розробці
інформаційно-методичних матеріалів самостійної роботи студентів у
процесі оволодіння спеціальними дисциплінами.

Зазначені теоретико-практичні питання акумулюються в проблемі виконаного
дослідження: якими мають бути дидактичні умови активізації самостійної
роботи студентів, щоб їх системне забезпечення утворювало методику,
запровадження якої у навчальний процес вищих навчальних закладів І-ІІ
рівнів акредитації забезпечить високий рівень сформованості умінь
самостійної роботи студентів.

Викладене вище зумовило вибір теми нашого дослідження “Методика
самостійної роботи студентів аграрного коледжу в процесі вивчення
спеціальних дисциплін”.

Зв’язок теми з науковими програмами, планами, темами. Дослідження
здійснено відповідно до Постанови Верховної Ради України від 16 жовтня
1992 р. № 2705-XI “Пріоритетні напрями розвитку науки і техніки” (8.
Проблема нового змісту та методика навчання і виховання). Тема
дисертаційного дослідження є складовою науково-дослідної теми кафедри
педагогіки Національного аграрного університету “Розробити теоретичні та
методичні аспекти формування навчально-пізнавальної активності студентів
вищих аграрних навчальних закладів” (РК № 0101U004363).

Тема затверджена вченою радою навчально-наукового центру педагогіки НАУ
(протокол № 5 від 19 січня 2004 року), уточнення до теми внесені вченою
радою навчально-наукового центру педагогіки НАУ (протокол № 2 від 15
лютого 2005 року), згідно з рішенням координаційної ради (витяг із
рішення бюро Ради з координації наукових досліджень у галузі педагогіки
та психології в Україні від 25 січня 2005 року, протокол № 1).

Об’єкт дослідження – навчальний процес у вищих аграрних навчальних
закладах І-ІІ рівнів акредитації.

Предмет дослідження – зміст, методи, форми самостійної роботи студентів
аграрного коледжу в процесі вивчення спеціальних дисциплін.

Мета дослідження – розробити, науково обґрунтувати та експериментально
перевірити методику самостійної роботи студентів-аграрників.

Концептуальні ідеї дослідження: специфіка навчання в аграрному коледжі
потребує відмови від уніфікованого підходу до підготовки кадрів.
Зважаючи на це, з метою підвищення ефективності самостійної роботи в
процесі вивчення спеціальних дисциплін передбачається розробити, з
урахуванням виявлених дидактичних умов, методику самостійної роботи
студентів, в основу якої покладено методи активізації самостійної
діяльності (аналіз виробничих ситуацій, рольові ігри,
навчально-пізнавальні завдання, система завдань із самоконтролю), що
сприяє формуванню у студентів аграрного коледжу умінь самостійної роботи
(організаційних і пізнавальної діяльності); прагнення до самоосвіти.

В основу наукового дослідження закладено гіпотезу, згідно з якою
методика самостійної роботи студентів аграрного коледжу в процесі
вивчення спеціальних дисциплін поліпшується, якщо:

виявити основні дидактичні умови активізації самостійної роботи
студентів в процесі вивчення спеціальних дисциплін;

розробити, з урахуванням виявлених дидактичних умов, методику
самостійної роботи студентів і реалізувати її в умовах аграрного
коледжу.

Для досягнення вказаної мети дослідження визначено такі завдання:

1. На основі вивчення наукової літератури уточнити сутність й
особливості організації самостійної навчальної роботи студентів вищих
навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації.

2. Проаналізувати практику організації самостійної роботи студентів
вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації, використання методів
активізації самостійної діяльності студентів у вищих навчальних
закладах.

3. Теоретично обґрунтувати дидактичні умови активізації самостійної
роботи студентів аграрного коледжу в процесі вивчення спеціальних
дисциплін.

4. Розробити і експериментально перевірити методику самостійної роботи
студентів у процесі вивчення спеціальних дисциплін в аграрному коледжі.

Методологічною основою дослідження є історико-гносеологічний,
діяльнісний, особистісно-розвивальний і системний підходи до вивчення та
формування навчально-пізнавальної активності студентів, зокрема:

історико-гносеологічний підхід має на меті вивчення принципів, парадигм
і концепцій, які лежали в основі поглядів педагогів і філософів стосовно
самостійної роботи студентів, що дає можливість виявити взаємозв’язки і
суперечності складного процесу формування навчально-пізнавальної
активності особистості;

діяльнісний підхід до методики самостійної роботи студентів передбачає
послідовне включення студентів у різновиди навчальної та
навчально-професійної діяльності. При цьому репродуктивні, виконавчі дії
цілеспрямовано змінюються продуктивними, творчими;

особистісно-розвивальний підхід дає можливість розвинути природні якості
студентів, їх пізнавальні здібності, інтереси, уподобання, що сприяє
формуванню вмінь самостійності фахівців, підготовлених до свідомої
діяльності у різних сферах життя;

системний підхід, за яким досліджуваний об’єкт розглядається як освітня
система, утворена в результаті взаємозв’язку її компонентів.

Єдність усіх цих підходів забезпечує адекватне вирішення завдань
дослідження та досягнення його мети.

Теоретичною основою дослідження є наукові досягнення психології та
педагогіки в умовах інформаційно-технічної революції; результати
досліджень відомих вітчизняних і зарубіжних психологів, педагогів про
закономірності навчально-виховного процесу; теоретико-методологічні
аспекти філософії форму- вання нового покоління фахівців (Зязюн І.,
Лузік Е., Ничкало Н., Маслов В.); педагогічні надбання (Макаренко А.,
Сухомлинський В., Шаталов В., Ушинський К.); роботи психологів (Смирнов
А., Рубінштейн С., Платонов К., Костюк Г.); роботи з організації
самостійної роботи студентів (Підкасистий П., Алексюк А., Козаков В.);
дослідження методів активізації навчальної діяльності (Алексюк А.,
Гончаренко С., Підкасистий П., Лузан П.).

Дослідження ґрунтувалось на основних положеннях Закону України ”Про вищу
освіту”, Національної доктрини розвитку освіти, Державного стандарту
професійно-технічної освіти в Україні.

Методи дослідження. Системний підхід до вивчення проблеми для
розв’язання поставлених завдань, досягнення мети й перевірки гіпотези
зумовив застосування комплексу взаємопов’язаних методів дослідження:

теоретичні – вивчення й аналіз наукової літератури з теми дослідження з
метою відбору й осмислення теоретичного матеріалу, аналіз концепцій,
теорій і методик, моделювання ситуацій, систематизація та узагальнення
одержаної інформації;

емпіричні – педагогічне спостереження, анкетування, тестування, які
застосовувались з метою виявлення рівня сформованості умінь самостійної
роботи у студентів, бюджету їхнього часу;

експериментальні – експериментально перевірялися педагогічні умови
ефективного впливу активізації діяльності студентів на формування умінь
самостійної роботи у майбутніх спеціалістів;

математичні – статистичні методи обробки одержаних даних з метою
виявлення кількісних та якісних характеристик результативності
запропонованої методики.

Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота
виконувалася у п’яти технікумах, коледжах: Ржищівському будівельному
технікумі, Ржищівському індустріально-педагогічному технікумі,
Чернівецькому державному будівельному технікумі, Луганському
політехнічному коледжі, Немішаївському агротехнічному коледжі НАУ.
Дослідження проводились з 1999 року по 2005 рік і складалися з кількох
взаємопов’язаних етапів.

На першому етапі (1999-2001 рр.) вивчалися теоретико-методологічні
передумови, вихідні принципи та методики дослідження, стан досліджуваної
проблеми в наукових джерелах, уточнювався понятійний апарат,
обґрунтовувалися концептуальні ідеї, об’єкт, предмет і завдання,
гіпотеза дослідження, здійснювалася систематизація основних умінь
самостійної роботи.

На другому етапі (2001-2002 рр.) розроблено і теоретично обґрунтовано
концепцію, методику, дидактичні умови активізації самостійної роботи
студентів, проведено констатувальний експеримент згідно з розробленою
програмою, систематизовано і проаналізовано результати експериментальної
роботи.

На третьому етапі (2002-2005 рр.) здійснювався формувальний експеримент,
спрямований на перевірку вірогідності сформульованої гіпотези,
апробовувалась методика проведення активізації самостійної діяльності,
перевірялася сукупність педагогічних умов, що забезпечують ефективний
вплив активізації навчальної діяльності на формування умінь самостійної
роботи у майбутніх фахівців: аналізувалися й узагальнювалися результати
дослідження, оброблялися експериментальні дані, формулювалися загальні
висновки.

Наукова новизна та теоретичне значення одержаних результатів. Уперше
визначено та теоретично обґрунтовано дидактичні умови активізації
самостійної роботи студентів аграрного коледжу в процесі вивчення
спеціальних дисциплін; визначено та теоретично обґрунтовано систему
методів активізації навчальної діяльності у процесі самостійної роботи
під час вивчення спеціальних дисциплін, що сприяє формуванню у студентів
умінь самостійної роботи (організаційних і пізнавальної діяльності);
удосконалено методику самостійної роботи студентів аграрного коледжу в
процесі вивчення спеціальних дисциплін; уточнено сутність поняття
”методика самостійної роботи студентів” аграрного коледжу у процесі
вивчення спеціальних дисциплін.

Практичне значення одержаних результатів. Запропоновано методику
формування умінь і навичок у майбутніх фахівців у процесі вивчення
спеціальних дисциплін в аграрному коледжі засобами активізації
самостійної діяльності, розроблено навчальні посібники, методичні
розробки, що містять рекомендації для самостійного вивчення дисципліни,
підготовки і проведення ігрових занять, створено завдання для
самостійної роботи, які активізують діяльність студентів, посібник для
організації і проведення самостійної роботи студентів на лабораторних
роботах – робочий зошит.

Вірогідність і обґрунтованість результатів дослідження забезпечено
використанням комплексу взаємодоповнюваних методів, адекватних об’єкту,
предмету й завданням дослідження; застосуванням комплексної методики
теоретико-експериментальної роботи; науковою обґрунтованістю вихідних
позицій дослідження; результатами експериментальної перевірки
розроблених положень і рекомендацій; реалізацією методики, дослідженої
експериментальним шляхом. Висновки дослідження перевірено й підтверджено
у ході дослідницької роботи.

Особистий внесок автора в одержання наукових результатів. Усі основні
результати дисертаційної роботи отримані автором особисто. У
публікаціях, написаних у співавторстві, автору належить: обґрунтування
сутності методів активізації самостійної роботи, виділення основних умов
та напрямів їх застосування, обґрунтування системи поетапної
навчально-пізнавальної діяльності студентів при вивчені спеціальних
дисциплін; у конспектах лекцій І і ІІІ розділів дисципліни “Технологія
галузі” розробка тем, питань для самоконтролю; в підручнику – розробка
1 – 6-ї тем дисципліни “Будівельне матеріалознавство”, запитань
ситуаційного характеру і відповідей на них; у методичному посібнику для
самостійного вивчення дисципліни дисертантці належить розробка
навчально-методичного забезпечення для самостійного вивчення І та ІІІ
розділів дисципліни, зведена таблиця, короткий термінологічний словник,
задачі та приклади їх рішення, теми рефератів.

Апробація результатів дослідження. Проміжні та кінцеві результати
дослідження доповідалися та обговорювалися на засіданнях методичної ради
Ржищівського будівельного технікуму, кафедрі методики Національного
аграрного університету, міжнародних, всеукраїнських науково-практичних
конференціях: І міжнародна науково-практична конференція “Екотрофологія.
Сучасні проблеми” (Біла Церква, 2005); ІV міжнародна науково-практична
конференція “Динаміка наукових досліджень – 2005” (Дніпропетровськ,
2005); ІІ міжнародна науково-практична конференція “Ціннісні пріоритети
освіти у ХХІ столітті: орієнтири та напрями сучасної освіти” (Луганськ,
2005); всеукраїнська науково-практична конференція “Реформування системи
вищої аграрної освіти в Україні: досвід і перспективи” (Київ, 2005).

Впровадження результатів дослідження. Основні положення і результати
дослідження впроваджено у практику роботи таких навчальних закладів:
Ржищівський будівельний технікум (акт про впровадження від 30.09.2001 р.
у Ржищівському будівельному технікумі), Ржищівський
індустріально-педагогічний технікум (акт про впровадження від
2.09.2001 р. у Ржищівському індустріально-педагогічному технікумі),
Чернівецький державний будівельний технікум (акт про впровадження від
11.10.2003 р. у Чернівецькому державному будівельному технікумі),
Луганський політехнічний коледж (акт про впровадження від 29.08.2002 р.
у Луганському політехнічному коледжі).

Публікації. Основні положення та результати дослідження опубліковано у
16 наукових працях, із них 4 – у фахових виданнях, 4 – тези конференцій,
1 підручник у співавторстві, 2 навчальні посібники у співавторстві, 4 –
рекомендації та методичні вказівки, 1 – робочий зошит для лабораторних
робіт.

Обсяг і структура дисертації. Робота складається зі вступу, трьох
розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Кожний розділ
поділяється на підрозділи. Загальний обсяг дисертації становить 264
сторінки, з них основний текст дисертації – 190 сторінок друкованого
тексту, 18 рисунків, 20 таблиць. Список використаних джерел містить 328
найменувань, із них 8 іноземними мовами.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовується актуальність проблеми дослідження, вказується
на зв’язок роботи з науковими проблемами і темами, визначаються мета,
об’єкт, предмет, гіпотеза і завдання дослідження, його методологічна і
теоретична основи та методи, розкривається наукова новизна, теоретичне й
практичне значення, а також апробація і впровадження результатів
дослідження.

У першому розділі – “Теоретико-методичні аспекти самостійної роботи
студентів” – зроблено огляд психолого-педагогічної літератури з
досліджуваної проблеми, уточнено сутність поняття “методика самостійної
роботи студентів”, з’ясовано структуру та механізми організації
самостійної роботи студентів; запропоновано класифікацію видів
самостійної роботи студентів; здійснено класифікацію самоконтролю знань
на основі різних ознак.

Сучасні дослідники проблем вищої школи по-різному трактують сутність
самостійної роботи студентів. Поняття “самостійна робота” у дидактиці
вищої школи має різні значення: як вид навчальної діяльності студента,
за якого здійснюється відповідність конкретної дидактичної мети і задачі
(Семенова Р.); як специфічний вид діяльності студентів, що виконується в
позааудиторний час (Козаков В.); як форма організації діяльності
студентів, яка відбувається без безпосереднього зовнішнього впливу
(Єсипов Б.); як особливий структурний елемент навчального процесу; як
ознака активності і результат роботи студентів (Зимня І.); як якісний
показник діяльності, що свідчить про відповідальне ставлення студента до
навчальної діяльності; як індикатор усвідомлення студентами необхідності
здобуття освіти (Басова Н.). У даній роботі педагогічну сутність
самостійної роботи визначено як форму організації самостійної діяльності
студентів, під час якої студент засвоює необхідні знання, оволодіває
вміннями й навичками, усвідомлює необхідність здобуття освіти.

У педагогіці проблема організації самостійної роботи студентів і
досліджувалася багатьма вченими (Єсипов Б., Жарова Л., Журавська Н.,
Заскалєта С., Онучак Л., Моро М., Плотникова О., Сидорчук Н.,
Снігова B., Шимко І.). На основі проведеного аналізу
психолого-педагогічної літератури можна зробити висновки, що зараз
вивчення організації самостійної роботи проводиться за різними
напрямами: планування й фізичні витрати часу на самостійну роботу;
впровадження таких організаційних форм і методів, які активізують
самостійну діяльність; організація самостійної роботи з окремих
навчальних дисциплін; організація самостійної роботи залежно від
індивідуальних особливостей тих, хто навчається.

Аналіз стану самостійної роботи в технікумах і коледжах України дав
можливість констатувати: організація та здійснення самостійної роботи в
навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації має певні особливості. У
загальному всі навчальні заклади тією чи іншою мірою займаються
проблемою організації самостійної роботи студентів: викладачі
розробляють методичне забезпечення самостійної роботи студентів,
складають завдання для контролю та самоконтролю знань, дають
рекомендації з ведення конспектів, записів; вимоги до написання творчих
робіт. Методика навчання в технікумі має свої традиції. Разом з тим у
діючій системі недостатньо враховуються дидактичні умови навчальної
діяльності, які містять в собі резерви активізації самостійної роботи
студентів.

Результативна така самостійна робота, яка забезпечує досягнення
кінцевого результату як сукупності продуктів самостійної навчальної
діяльності, набутого досвіду, системного опосередкованого управління з
боку викладачів з урахуванням при цьому внутрішніх, психологічних
особливостей студентів і створення дидактичних умов навчальної
діяльності.

У другому розділі – “Дидактичні умови активізації самостійної роботи
студентів аграрного коледжу в процесі вивчення спеціальних дисциплін” –
визначено та обґрунтовано дидактичні умови активізації самостійної
роботи студентів; розроблено структурну модель циклу самостійної роботи
студентів зі спеціальних дисциплін та структурну модель самоконтролю;
визначено показники і критерії (рівень сформованості умінь самостійної
роботи, наявність мотивації самостійної діяльності, рівень успішності
студентів зі спеціальних дисциплін) оцінювання ефективності застосування
методів активізації самостійної діяльності студентів аграрних коледжів у
процесі формування умінь і навичок.

Дидактичними умовами активізації самостійної роботи вважаються:
усвідомлення студентом, що самостійна робота вільна за вибором,
внутрішньо вмотивована його діяльність; забезпечення належного
особистісно-орієнтованого підходу; формування у студентів умінь і
навичок самостійної роботи; створення можливостей для оцінювання рівня
своїх знань, для коригування самостійної роботи, проведення
самоконтролю; організація праці з навчальною літературою, уміння
виконувати різні види записів; повне забезпечення
інформаційно-методичними матеріалами для самостійної роботи студентів;
впровадження інноваційних педагогічних технологій, чітке планування
індивідуальної самостійної роботи студентів; застосування методів
активізації самостійної діяльності студентів; застосування комп’ютерів
для самостійного засвоєння знань.

З метою підвищення ефективності самостійної роботи ми організували
роботу викладачів: по-перше, що до надання студентам допомоги в
засвоєнні рекомендованої літератури, а також індивідуально вчити
студентів складати конспект та користуватися ним. По-друге, систематично
проводити фронтальний контроль за результатами самостійної роботи.
По-третє, вдумливо реалізовувати методичні принципи за основним
критерієм ефективності самостійної роботи студентів – поєднання
показників, визначених метою навчання, з фактично одержаними
результатами.

Успішність самостійної роботи студентів визначається передусім
підготовленістю їх до такої навчальної діяльності. За суттю в
самостійній роботі передбачається максимальна активність студентів у
різних аспектах: організації розумової праці, пошуку гармонії, прагненні
зробити знання переконливими. Завдання викладача технікуму в даному
питанні полягає в тому, щоб допомагати студентам формувати в собі
бажання і вміння самостійно вчитися.

На основі узагальнення положень численних досліджень із проблем
організації самостійної роботи студентів визначено цілі та завдання
самостійної роботи на сучасному етапі розвитку вищої освіти, розроблено
структурну модель циклу самостійної роботи з дисципліни, яка складається
з чотирьох етапів.

І етап – визначення обсягу та характеру самостійної роботи. Тут
необхідно: визначення обов’язкового для опанування мінімуму понятійного
апарату та перелік знань, умінь, навичок щодо даної дисципліни;
визначення основних та додаткових інформаційних джерел; розподіл
матеріалу відповідно до кількості навчальних годин; визначення обсягу
самостійної роботи з кожної теми дисципліни; визначення виду завдань для
самостійної роботи; визначення пошукових творчих робіт.

ІІ етап – організація самостійної роботи. Це: розробка
інформаційно-методичного забезпечення самостійної роботи дисципліни, що
включає в себе комплекс навчальних книг, серію підручників, тексти
лекцій, пам’ятки, роздатковий матеріал до лекцій (таблиці, графіки,
схеми, рисунки тощо), креслення, схеми, таблиці для практики, збірник
завдань – задач для самостійної роботи, огляди, журнали, інструкційні
карти для практичних занять, методичні рекомендації, методичні посібники
для самостійної роботи, графіки здачі завдань, плани, програми
дисципліни, занять, плани семінарів, робочі зошити; розробка графіка-
щоденника виконання і здачі завдань з самостійної роботи; надання
допомоги: порада, підказка, навідне питання, побажання, зауваження тощо;
проведення консультацій.

ІІІ етап – відстежування якості самостійної роботи, в основі чого
знаходяться способи перевірки самостійної роботи: перевірка діяльності
за індивідуальним планом; фронтальні опитування; взаємоперевірка,
самоконтроль; вибірковий контроль на визначення ступеня самостійності;
ігрові прийоми контролю. Під час перевірки викладач визначає:
відповідність виконаної роботи завданню; обсяг та якість виконаної
роботи; ступінь самостійності під час виконання завдань; усвідомлення
підходів до виконання роботи; творчий підхід до виконання завдань.

ІV етап – підведення підсумків самостійної роботи. Ефективність
індивідуального опанування студентом змісту дисципліни оцінюється як під
час звичайних, так і узагальнюючого заняття з виставленням у журналі
(спеціальна графа) оцінки. Остання враховується під час виставлення
студентам підсумкової оцінки опанування дисципліни.

Забезпечення студентів усіма необхідними інформаційно-методичними
розробками спрямовується на зведення до мінімуму можливі непродуктивні
витрати часу і створити передумови до раціональної організації їх
навчальної праці.

l |

U

th

6

|

°

ue

th

ph

Oe

O

U

O

??????????„E

6

O

?6

O

O

O

O

O

ph

??????$??? їх нетрадиційність, особисте сприйняття дозволяє суттєво
активізувати самостійну роботу студентів. У проведених дослідженнях
використовувалися різні методи контролю знань: контрольні роботи,
тестування, усне опитування, бліцопитування, письмові завдання, виступи
з рефератами, повідомленнями, словесні ігри (кросворди, словограми,
чайнворди), аналітичні диктанти, розв’язування пізнавальних задач.

Важливим структурним елементом процесу самовиховання є самоконтроль як
властивість особистості, пов’язана з виявом активності і самостійності.
Без самоконтролю не забезпечується самостійна робота, під час якої
студенти можуть проводити фронтальний, індивідуальний самоконтроль, а
також взаємоперевірку.

Здійснення самоконтролю має відбуватися відповідно до структурних ланок
моделі: підготовка до самоконтролю, що включає засвоєння теоретичного і
практичного матеріалу, який відноситься до даної роботи, аналіз роботи
для виявлення сенсорних ознак, які слугують сигналами для самоконтролю,
оволодіння прийомами самоконтролю та способами рішення інтелектуальних
задач, організація вправ з студентами по оволодінню даними ознаками і
прийомами; з’ясування студентами мети діяльності; початкове ознайомлення
з кінцевим результатом і способами його отримання; проведення
самоконтролю, звірка ходу роботи і отриманого результату із зразками,
оцінка стану виконуваної роботи; корекція роботи на основі даних
самооцінки, уточнення плану виконання роботи, наявність удосконалень.
Оцінка стану виконуваної роботи складається з встановлення допущених
помилок, їх аналізу та виявлення причин (констатація стану).

Однією з основних дидактичних умов самостійної роботи є застосування
методів активізації самостійної діяльності студентів. Ми застосовували
такі методи і прийоми активізації аудиторної самостійної діяльності
студентів: завдання та вправи; тренінги; спеціально розвиваючі
нестандартні запитання; рольові ігри; тести на поглиблене розуміння
матеріалу; написання рефератів, курсових робіт; програмоване навчання;
тестування. Активізує навчальну, пізнавальну самостійну роботу студентів
уміння користуватися порівнянням та аналогією як засобами встановлення
нових ознак і якостей; класифікувати й групувати вивчений матеріал;
доводити правильність певного судження та власної думки; користуватися
прийомами осмисленого запам’ятовування; самостійно робити висновки;
ставити запитання; виконувати творчі завдання.

Використання персональних комп’ютерів дає змогу розвивати пізнавальну
активність, підвищувати ефективність самостійної роботи, інтерес до
теми, що вивчається; удосконалювати форми і засоби організації
самостійної роботи студентів. Використання комп’ютерної техніки зумовило
появу нових форм організації навчального процесу, за яких студент
виступає суб’єктом навчальної діяльності. Комп’ютер вирішує досить
складні задачі самостійного освоєння знань за допомогою евристичних
засобів. Змінюється статус студента, він усвідомлює себе особистістю,
яка самостійно приймає певні рішення і відповідає за одержаний
результат. Використання електронного підручника доцільне лише в
комплекті з іншими системами, не заперечуючи, а взаємно доповнюючи
друковані видання.

Для визначення загального рівня сформованості умінь самостійно працювати
було розроблено показники, якісні й кількісні оцінки. До критеріїв
наявності умінь самостійної роботи з навчальною літературою можна
віднести: уміння відшукати навчальну та наукову літературу за порадою
викладача; самостійно підібрати літературу до даної теми; опрацювати
теоретичний матеріал (складати конспект); уміння самостійно розв’язати
розрахункове завдання. Серед критеріїв наявності інтересу до спеціальної
дисципліни основними вважаються: бажання більше знати з цієї дисципліни
(студенти самостійно використовують додаткову літературу під час
підготовки до занять, а для перевірки своїх знань – питання для
самоконтролю); позитивне відношення до навчального матеріалу
(зацікавленість у одержанні додаткової інформації) та до
навчально-пізнавальної діяльності; інтелектуальна активність; прагнення
до самоосвіти (студенти проводять свої дослідження під керівництвом
викладача або самостійно).

У третьому розділі – “Методика самостійної роботи студентів в аграрному
коледжі в процесі вивчення спеціальних дисциплін” – розглядається
методика проведення самостійної роботи студентів на заняттях з дисциплін
“Будівельне матеріалознавство” та “Технологія галузі”, організація
позааудиторної самостійної роботи студентів із спеціальних дисциплін,
експериментальне дослідження ефективності застосування методики
самостійної роботи з спеціальних дисциплін.

З метою експериментальної перевірки розробленої нами методики було
проведено формувальний експеримент, у результаті якого доведено
ефективність експериментальних дій, методики дослідження, а також
виявлено зміну рівнів засвоєння знань із спеціальних дисциплін
студентами в аграрному коледжі.

В експериментальній роботі у процесі дослідження ми передбачали такі
дії: вибір експериментальних і контрольних груп; впровадження
розробленої нами методики у навчально-виховний процес коледжу;
визначення рівнів сформованості умінь самостійної роботи у студентів до
початку та після закінчення формувального експерименту; зіставлення
рівнів засвоєння знань спеціальних дисциплін у контрольних і
експериментальних групах.

В аспекті формувального експерименту є визначення актуальності впливу
застосування методів активізації самостійної діяльності на рівень
засвоєння знань, умінь, навичок й успішності навчання студентів,
з’ясування особливості організації і керівництва самостійною роботою та
умов, за яких дана робота результативна, встановлення найефективніших
прийомів і методів їх запровадження, що забезпечують активізацію
самостійної роботи і сприяють засвоєнню студентами знань та набуттю
стійких навичок.

Експериментальна методика створювалася з урахуванням дидактичних умов,
визначених на підготовчому етапі формувального експерименту. Дана
методика організації самостійної роботи студентів передбачає поступове
ускладнення завдань. На перших заняттях студентів навчають основним
правилам самостійної роботи: швидко читати і конспектувати, складати
опорні конспекти, далі – розвивають у них уміння самостійно робити
висновки, даючи можливість узагальнювати та систематизувати матеріал,
розв’язувати пізнавальні задачі, вирішувати проблемні ситуації.
Студентам подаються завдання для позааудиторної самостійної роботи у
вигляді інструкційних (методичних) вказівок. Консультації з
позааудиторної самостійної роботи проводяться після лекційних занять.
Самостійна робота контролюється на семінарах. Інструкційні вказівки
до позааудиторної самостійної роботи включають: завдання проблемного
характеру, посилання на літературні джерела, питання для самоконтролю у
вигляді виробничих ситуацій та тестів.

Ефективність розробленої експериментальної методики, застосування
методів активізації самостійної діяльності студентів визначалися
порівнюванням даних констатувального і формувального експериментів. Як
показали порівняння таблиць і полігонів розподілу частот для
констатувального і формувального експериментів, застосування методів
активізації самостійної діяльності студентів під час вивчення
спеціальних дисциплін підвищує рівень умінь самостійної роботи з
навчальною літературою, поліпшує уміння самостійного розв’язку
прикладних задач, підвищує рівень прагнень до самоосвіти (табл. 1).

Таблиця 1

Зведена порівняльна таблиця рівнів сформованості умінь самостійної
роботи у студентів експериментальних (А) і контрольних (Б) груп

Рівень

умінь Група Результати експериментів, %

констатувального

формувального

Динаміка, %

Високий А

Б 7,7

8,3 23,1

8,3 Зростання на 15,4

Зростання на 0

Середній А

Б 30,8

33,3 46,2

41,7 Зростання на 15,4

Зростання на 8,4

Низький А

Б 61,5

58,4 30,7

50,0 Зменшення на 30,8

Зменшення на 8,4

Про правильність визначення педагогічних умов свідчать результати
екзаменаційної сесії після завершення експериментальної роботи
(табл. 2; рис. 1).

У студентів експериментальних груп виявили вищий ступінь засвоєння
матеріалу, оскільки 34,0% мали відмінні оцінки, а в контрольних групах
їх виставлено тільки 9,9%. Рівень задовільних оцінок у експериментальних
групах становить 18,4% порівняно з контрольними групами – 48,5%. Крім
цього, в контрольних групах є студенти з незадовільними оцінками – 6,9%.

Таблиця 2

Середньостатистичні дані успішності

Оцінка Експериментальні групи

Контрольні групи

кількість студентів

питома вага, %

кількість студентів

питома вага, %

Рис. 1. Середня успішність в експериментальних і контрольних групах

Для зіставлення даних, визначення їх достовірності та надійності
користувалися методами математичної статистики. З цією метою
обґрунтовувалися умови об’єктивності первинних вимірів, що гарантують
відповідність, ефективність і переконливість результатів. Критерієм
ефективності досягнення поставленої мети розглядається рівень знань
(умінь і навичок).

На підставі результатів формувального експерименту з’ясували, що
застосування методів активізації самостійної діяльності студентів
позитивно впливає на підвищення пізнавального інтересу студентів до
процесу навчання, навчальної мотивації, ефективності навчального
процесу.

ВИСНОВКИ

Узагальнення результатів констатувального і формувального експериментів,
теоретичний аналіз проблеми і одержані результати науково-дослідницької
роботи дали змогу сформулювати такі висновки:

1. Аналіз вивчення наукової літератури показав, що проблема самостійної
роботи студентів була актуальною в різні періоди розвитку вищої освіти.
Розв’язання проблеми якості професійної освіти залежить від багатьох
чинників і потребує комплексного, системного підходу. Однією з провідних
якісних характеристик професійної підготовки фахівців є результативність
організації самостійної роботи студентів. Сутність самостійної роботи
студентів визначено як форму навчання, під час якої студент засвоює
необхідні знання, оволодіває вміннями і навичками, навчається планомірно
та систематично працювати, мислити, формує свій стиль розумової
діяльності. Відмінність її від інших форм навчання полягає в можливості
студента самому організовувати свою діяльність у відповідності з
поставленим завданням, тобто представляє собою єдність творчості і
пізнання.

До особливостей організації самостійної роботи в аграрних закладах
освіти відноситься необхідність формувати вміння майбутніх
фахівців-аграрників самостійно приймати рішення. Означений підхід
детермінується специфікою роботи фахівця-аграрника. Переважно його
діяльність (фермер, керівник агропромислового підприємства, підрозділу)
побудована на повній самостійності, де не має часу на професійну
адаптацію. Виниклі проблеми треба розв’язувати, спираючись на власний
розсуд і досвід. За таких умов кожна помилка чи невчасно виконана
технологічна операція супроводжується збитками, невиправданими
витратами. Зважаючи на це, майбутня самостійна господарська діяльність
фахівця-аграрника вимагає ґрунтовної підготовки, яка дозволить брати
повноцінну участь у виробничих процесах вже з перших днів роботи.

На основі узагальнення положень численних досліджень із проблем
організації самостійної роботи студентів визначені цілі (виховні –
прищеплення самостійності як риси особистості й стереотипу
пізнання, потреби до поповнення та оновлення своїх знань; навчальні –
набуття вмінь і практичних навичок техніки самостійної роботи, уміння
приймати рішення, формувати конкретні завдання залежно від загального
напряму діяльності, визначати методи й засоби розв’язання проблем;
освітні – здобування студентами загальноосвітніх, професійних умінь,
знань та навичок) та завдання (розвивати навички самоуправління; навчити
студентів самостійно працювати над літературою; забезпечувати засвоєння
теоретичного матеріалу; забезпечувати оволодіння практичними навичками;
творчо сприймати навчальний матеріал і його осмислювати; набути навички
щоденної самостійної роботи в одержанні та узагальненні знань)
самостійної роботи на сучасному етапі розвитку вищої освіти, розроблена
структурна модель циклу самостійної роботи з дисципліни, яка складається
з чотирьох етапів: І – визначення обсягу та характеру самостійної
роботи, ІІ – організація самостійної роботи, ІІІ – відстежування
якості самостійної роботи, ІV – підведення підсумків самостійної роботи
та структурна модель самоконтролю.

2. Аналіз практики організації самостійної роботи студентів вищих
навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації виявив: загальний стан
організації самостійної роботи студентів задовільний; має місце
нерівномірність навантаження студентів самостійною роботою протягом
семестру, відсутність методичного забезпечення самостійної роботи з
окремих спеціальних дисциплін; студенти виявили переважно низький рівень
сформованості умінь працювати з навчальною літературою, умінь
використовувати самостійно отримані знання, низький рівень бажання
займатися самоосвітою (у 62,5% із них низький загальний рівень
сформованості умінь самостійно працювати); недостатньо використовуються
методи активізації навчання у вищих навчальних закладах під час
проведення самостійної роботи студентів.

3. Виявлено і теоретично обґрунтовано дидактичні умови активізації
самостійної роботи студентів аграрного коледжу в процесі вивчення
спеціальних дисциплін: самостійна робота має бути усвідомлена як вільна
за вибором, внутрішньо вмотивована діяльність кожного; забезпечення
належного особистісно-орієнтованого підходу; формування умінь і навичок
самостійної роботи; створення можливостей для оцінювання рівня своїх
знань, для коригування самостійної роботи, проведення самоконтролю з
боку студента; організація праці з навчальною літературою, уміння
виконувати різні види записів; повне забезпечення
інформаційно-методичними матеріалами для самостійної роботи студентів;
впровадження інноваційних педагогічних технологій, чітке планування
індивідуальної самостійної роботи; застосування методів активізації
самостійної діяльності студентів; застосування комп’ютерів для
самостійного засвоєння знань.

4. Експериментальна методика самостійної роботи студентів побудована з
урахуванням дидактичних умов, базується на застосуванні методів
активізації самостійної роботи студентів у процесі вивчення спеціальних
дисциплін, передбачає поступове ускладнення завдань для студентів
аграрного коледжу, що сприяє формуванню організаційних умінь самостійної
роботи і пізнавальної діяльності. Для ефективного здійснення професійної
діяльності у майбутніх фахівців необхідно сформувати організаційні
уміння, уміння відшукувати навчальну інформацію, самостійно
опрацьовувати й переробляти її; уміння самостійно розв’язувати
розрахункові завдання, уміння проводити самоконтроль, прагнення до
поглибленого вивчення навчального матеріалу, до самоосвіти. На перших
заняттях студентів навчають основним правилам самостійної роботи: швидко
читати і конспектувати, складати опорні конспекти, розвивають уміння
студентів самостійно робити висновки, даючи можливість узагальнювати та
систематизувати матеріал, розв’язувати пізнавальні задачі, вирішувати
проблемні ситуації. Завдання для позааудиторної самостійної роботи їм
подаються у вигляді інструкційних (методичних) вказівок.

5. Експериментальна перевірка дієвості авторської методики самостійної
роботи студентів під час вивчення спеціальних дисциплін у аграрному
коледжі дозволила студентам суттєво підвищити рівень сформованості вмінь
самостійної роботи з навчальною літературою, вмінь самостійного
розв’язування прикладних задач, рівень прагнень до самоосвіти.

6. Результати дисертаційного дослідження можуть бути використані у вищих
навчальних закладах різних рівнів акредитації викладачами для поєднання
аудиторної та позааудиторної форм організації самостійної роботи
студентів, застосування методів активізації самостійної роботи
студентів, у діяльності науково-методичних центрів.

Дослідження не вичерпує розв’язання всіх аспектів проблеми організації
самостійної роботи студентів. Перспективи подальших досліджень пов’язані
з поглибленим концептуальним аналізом специфіки самостійності студента,
ролі педагогічного спілкування у формуванні умінь самостійної роботи
студентів, пошуком адекватних методів діагностування та розвитку їх
пізнавальних можливостей.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Наукові статті у фахових виданнях:

1. Пащенко Т.М. Проблеми організації самостійної роботи студентів //
Проблеми освіти: Наук.-метод. зб. – 2003. – Вип. 31. – С. 309-316.

2. Пащенко Т.М. Самостійність як риса особистості // Нові технології
навчання: Наук.-метод. зб. – 2004. – Вип. 36. – С. 285-293.

3. Пащенко Т.М. Самостійна робота студентів під час підготовки молодшого
спеціаліста-економіста // Наук. вісн. НАУ. – 2004. – Вип. 79. – С.
342-347.

4. Пащенко Т.М. Із досвіду викладання дисципліни “Будівельне
матеріало-знавство” в Ржищівському будівельному технікумі // Проблеми
освіти: Наук.-метод. зб. – 2005. – Вип. 41. – С. 198-209.

Тези конференцій:

1. Пащенко Т.М. Самостійна робота як засіб активізації
навчально-пізнавальної діяльності студентів // Реформування системи
аграрної вищої освіти в Україні: досвід і перспективи: Матер. всеукр.
наук.-практ. конф. 21 квіт. 2005 р. НАУ. – К.: НАУ, 2005. – С. 21-22.

2. Пащенко Т.М. Планування самостійної роботи студентів у вищій аграрній
школі // Екотрофологія. Сучасні проблеми: Матер. І міжнар. наук.-практ.
конф. 30 трав. – 1 черв. 2005 р. БДАУ. – Біла Церква: БДАУ, 2005. – С.
263-266.

3. Пащенко Т.М. Основа дистанційного навчання – самостійна робота
студента // Динаміка наукових досліджень – 2005: Матер. ІV міжнар.
наук.-практ. конф. 20 – 30 черв. 2005 р. – Д.: Наука і освіта; 2005. –
С. 27-29.

4. Пащенко Т.М. Методика самостійної роботи студентів аграрного коледжу
в процесі вивчення спеціальних дисциплін // Ціннісні пріоритети освіти у
ХХІ столітті: орієнтири та напрямки сучасної освіти: Матер. ІІ міжнар.
наук.-практ. конф. 2 – 5 жовт. 2005 р. ЛНПУ ім. Т. Шевченка – Луганськ:
Альма-матер, 2005. – С. 269-277.

Навчальні посібники, розділи у книгах:

1. Пащенко Т.М., Світла З.І. Технологія галузі: Конспект лекцій. ІІІ
розділ: Навч. посіб. для студентів ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації. –
Немішаєво: НМЦ, 2000. – 112 с. (Особистий внесок: розробка конспекту
лекцій тем 3, 4, 6, 7 третього розділу дисципліни “Технологія галузі”,
додатка 1 “Витрата матеріалів при виконанні основних
будівельно-монтажних робіт”).

2. Пащенко Т.М., Світла З.І. Технологія галузі: Конспект лекцій. І
розділ: Навч. посіб. для студентів ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації. –
Немішаєво: НМЦ, 2001. – 82 с. (Особистий внесок: розробка конспекту
лекцій тем 1, 3, 4, 6, 9 – 13 першого розділу дисципліни “Технологія
галузі”, питання для самоконтролю).

3. Світла З.І., Гасан Ю.В., Пащенко Т.М. Будівельне матеріалознавство:
Підручник для викладачів і студентів ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації. –
Немішаєво: НМЦ, 1998. – 182 с. (Особистий внесок: розробка 1 – 6 тем
дисципліни “Будівельне матеріалознавство”, запитання ситуаційного
характеру і відповіді на них).

Рекомендації та методичні вказівки:

1. Пащенко Т.М. Технологія галузі: Програма, навчальні завдання,
методичні вказівки для студентів-заочників ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації.
– Немішаєво: НМЦ, 2002. – 48 с.

2. Пащенко Т.М. Технологія галузі: Програма, навчальні завдання,
методичні вказівки для студентів ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації. –
Немішаєво: НМЦ, 2002. – 80 с.

3. Пащенко Т.М., Світла З.І. Технологія галузі: Метод. посіб. для
самостійного вивчення дисципліни для студентів ВНЗ І-ІІ рівнів
акредитації. – Немішаєво: НМЦ, 2002. – 164 с. (Особистий внесок:
розробка навчально-методичного забезпечення для самостійного вивчення І
та ІІІ розділів дисципліни, зведена таблиця, короткий термінологічний
словник, задачі та приклади їх рішення, теми рефератів).

4. Пащенко Т.М. Будівельне матеріалознавство: Програма, навчальні
завдання, методичні вказівки для студентів ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації.
– Немішаєво: НМЦ, 2003. – 44 с.

5. Пащенко Т.М. Будівельне матеріалознавство. Робочий зошит для
лабора-торних робіт для студентів ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації. –
Немішаєво: НМЦ, 2004. – 26 с.

АНОТАЦІЯ

Пащенко Т.М. Методика самостійної роботи студентів аграрного коледжу в
процесі вивчення спеціальних дисциплін. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за
спеціальністю 13.00.02 – теорія та методика навчання (технічні
дисципліни). – Національний аграрний університет, Київ, 2005.

У дисертації досліджуються дидактичні умови організації самостійної
навчальної роботи студентів у вищих аграрних навчальних закладах:
диференційоване використання видів завдань з урахуванням рівня
підготовленості студентів; розвиток мотивації навчальної діяльності
студентів; забезпечення розвитку ініціативності, самостійності та
творчості студентів; розроблено структурну модель циклу самостійної
роботи з спеціальної дисципліни; теоретично обґрунтовано самостійну
роботу студентів як форму навчальної діяльності, розроблено, теоретично
обґрунтовано й експериментально перевірено систему формування умінь і
навичок у майбутніх фахівців засобами активізації самостійної
діяльності, застосуванням різних видів самостійної роботи студентів;
з’ясовано основні напрями методики самостійної роботи у аграрних
коледжах, зокрема: впровадження нових педагогічних технологій; ефективне
використання сучасних дидактичних засобів; цілеспрямоване, системне
формування вмінь самостійно працювати.

На підставі результатів формувального експерименту з’ясовано, що
застосування методів активізації самостійної діяльності студентів
позитивно впливає на підвищення пізнавального інтересу студентів до
процесу навчання, навчальної мотивації, ефективності навчального
процесу.

Ключові слова: самостійна робота студентів, методика, організація,
активізація самостійної діяльності, дидактичні умови.

Пащенко Т.М. Методика самостоятельной работы студентов аграрного
колледжа в процессе изучения специальных дисциплин. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по
специальности 13.00.02 – теория и методика обучения (технические
дисциплины). – Национальный аграрный университет, Киев, 2005.

Диссертация посвящена исследованию проблемы самостоятельной работы
студентов на занятиях со специальных дисциплин в аграрных колледжах.

В диссертации исследуются дидактические условия организации
самостоятельной работы студентов в высших аграрных учебных заведениях:
дифференцированное использование видов заданий с учетом уровня
подготовленности студентов; развитие мотивации учебной деятельности
последних; обеспечение развития инициативности, самостоятельности;
разработано структурную модель цикла самостоятельной работы из
специальных дисциплин и структурную модель самоконтроля; теоретически
обосновано самостоятельную роботу студентов как форму учебной
деятельности, разработано, теоретически обосновано и экспериментально
проверено систему формирования умений и навыков у будущих специалистов
способами активизации самостоятельной деятельности студентов,
применением разных видов самостоятельной деятельности; выяснено основные
направления методики самостоятельной работы в аграрных учебных
заведениях, в частности: внедрение новых педагогических технологий;
эффективное использование современных дидактичных способов;
целенаправленное, системное формирование умений самостоятельно работать.

На основании психолого-педагогической и методической литературы в работе
рассмотрены понятия “самостоятельная работа”, “самостоятельность”,
“методика”, определены их содержание, структурные компоненты и основные
виды. Отмечено, что познавательные действия учащихся всегда должны быть
активными.

Современные концепции самостоятельной учебной деятельности позволяют
определить умения самостоятельной работы как качество личности, которое
состоит в возможности выполнять самостоятельную деятельность студентов в
новых условиях. Результаты исследования показали, что для эффективного
осуществления профессиональной деятельности специалистов необходимо
сформировать у студентов: умение отыскать учебную информацию;
самостоятельно работать с научной информацией; самостоятельно
переработать информацию; умение применить теоретические знания к решению
задач прикладного содержания; стремление к более углубленному изучению
учебного материала; к самообразованию.

В работе уделено внимание важному структурному элементу процесса
самовоспитания, каким является самоконтроль как свойство
индивидуальности, связанное с проявлением активности и
самостоятельности. Без самоконтроля не может быть самостоятельной
работы. Во время подготовки самостоятельной работы студенты могут
проводить фронтальный, индивидуальный самоконтроль, а также
взаимопроверку.

В диссертационном исследовании подробно разработано систему методов
активизации самостоятельной деятельности студентов, методику их
использования на занятиях со специальных дисциплин.

Учитывая проблемы самостоятельной работы студентов в практике высших
учебных заведений, опытно-экспериментальным путем изучалась организация
самостоятельной работы студентов. На основе проведенных исследований
проведена апробация и доказана эффективность дидактических условий
организации самостоятельной учебной деятельности.

Методом интервью были опрошены преподаватели высших учебных заведений,
проведено анкетирование студентов, благодаря которым установлено, какие
факторы влияют на успеваемость студентов, как студенты распоряжаются
своим бюджетом времени, какие виды учебной и внеаудиторной деятельности
выполняют, сколько это занимает у них времени и как это влияет на их
успеваемость; с какими видами самостоятельной деятельности они знакомы и
умеют ли ее правильно выполнять.

Экспериментальную методику создавали с учетом дидактических условий,
определенных на подготовительном этапе формирующего эксперимента. Даная
методика организации самостоятельной работы студентов предусматривает
постепенное усложнение заданий. На первых занятиях студентов обучают
основным правилам самостоятельной работы: быстро читать и
конспектировать, составлять опорные конспекты, развивают умение
самостоятельно делать выводы, давая им возможность обобщать и
систематизировать материал, решать познавательные задачи, разрешать
проблемные ситуации. Студентам подаются задания для внеаудиторной
самостоятельной работы в форме инструкционных (методических) указаний.

Результаты внедрения методики активизации самостоятельной деятельности
студентов стали основанием для вывода о положительном её влиянии на
повышение познавательного интереса студентов к процессу обучения и
эффективность учебного процесса.

Ключевые слова: самостоятельная работа студентов, методика, организация,
активизация самостоятельной деятельности, дидактические условия.

Pashchenko T.M. Methods of independent work of agrarian college students
of during the study of special disciplines. – Manuscript.

The dissertation on competition of a scientific degree of the candidate
of pedagogical sciences on a speciality 13.00.02 – theories and methods
of training (technical discipline). – National Agrarian University,
Kyiv, 2005.

In the dissertation are investigated didactical conditions of
independent work organization of the students in the higher agrarian
educational institutions: differential use of the tasks in a view of the
training level of the students; development of educational activity
motivation of the students; maintenance of initiativity development ,
independence and creativity of the students; the model of an independent
work cycle in a special subject is developed; the independent
educational work of the students as the form of educational activity is
theoretically proved; the system of skills and abilities formation of
the future experts Is developed, theoretically proved and checked
experimentally by means of activization of independent work, application
of different kinds of independent activity of the students; the basic
directions of a technique of independent work in agrarian educational
institutions are determined, namely: introduction of new pedagogical
technologies; an effective use of modern didactic means; system
formation of independent work skills.

The results of introduction of methods of independent work activization
of the students have allowed making the conclusion about positive
influence on increasing of cognitive interest of the students to the
process of training, educational motivation and raises efficiency of
educational process.

Key words: independent work of the students, methods, organization,
activization of independent activity, didactic conditions.

PAGE \* Arabic 24

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020