.

Формування готовності студентів біологічних факультетів до виховання у підлітків культури міжстатевих стосунків (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
123 3912
Скачать документ

Кіровоградський державний педагогічний університет

імені Володимира Винниченка

Рибалка Олена Яківна

УДК 378.06 – 057.875:159.922.1

Формування готовності студентів біологічних факультетів до виховання у
підлітків культури міжстатевих стосунків

13.00.04 – теорія і методика професійної освіти

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Кіровоград – 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Полтавському державному педагогічному університеті
імені В.Г. Короленка, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор,

Гриньова Марина Вікторівна,

Полтавський державний педагогічний

університет імені В.Г. Короленка,

декан природничого факультету,

завідувач кафедри педагогічної майстерності.

Офіційні опоненти: доктор біологічних наук, професор,

Гончаренко Марія Степанівна,

Харківський національний університет

імені В.Н. Каразіна,

завідувач кафедри валеології;

кандидат педагогічних наук, професор

Язловецький Валентин Сергійович,

Кіровоградський державний педагогічний

університет імені Володимира Винниченка,

завідувач кафедри теорії й методики

фізичного виховання.

Провідна установа: Херсонський державний педагогічний університет,

кафедра педагогіки й психології,

Міністерство освіти і науки України, м. Херсон.

Захист відбудеться 24 лютого 2005 року о 1200 годині на засідання
спеціалізованої вченої ради К 23.053.02 у Кіровоградському державному
педагогічному університеті імені Володимира Винниченка за адресою:

25006, м. Кіровоград, вул. Шевченка, 1, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Кіровоградського
державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка

(25006, м. Кіровоград, вул. Шевченка, 1).

Автореферат розісланий 20 січня 2005 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради
Довга Т.Я.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Входження України до Європейського освітнього
простору ставить нові вимоги до навчання та виховання підростаючого
покоління, яке повинне ввібрати кращі досягнення національної та
світової культури як в інтелектуальній сфері, так і у формуванні
моральності, збереженні фізичного, психічного, соціального та духовного
здоров’я нації. Державна освітня політика зорієнтована на підготовку
нового покоління педагогічних кадрів, здатних на високому професійному і
культурному рівнях творчо вирішувати поставлені перед ними освітні та
виховні завдання, складність яких обумовлена низкою проблем у вихованні
дітей та молоді.

У державних документах – Концепції національної системи виховання,
Національній доктрині розвитку освіти України у ХХІ столітті (2002 р.),
Законі України „Про освіту”(1996 р.), Державній програмі „Вчитель”
(2002 р.), Національній програмі виховання дітей та молоді в Україні
(проект 2004 р.) приділяється значна увага фізичному вдосконаленню та
загартовуванню юнаків і дівчат, формуванню навичок здорового способу
життя, підготовці молоді до шлюбу, прищепленню морально чистих, гуманних
та доброзичливих стосунків між юнаками і дівчатами, побудованих на
взаємоповазі та взаємовідповідальності.

Чільне місце в статевому вихованні підлітків займає виховання в них
культури міжстатевих стосунків, тобто формування позиції відвертості,
довіри, приязні, поваги та гуманного ставлення до представників
протилежної статі. Міжстатеві стосунки як суб’єкт-об’єктні мають
відносну самостійність, реалізуються у суб’єктивній сфері людської
діяльності і суттєво впливають на розвиток моральних цінностей у молоді.
Тому особливого значення набуває підготовка майбутніх учителів, у тому
числі і вчителів біології, до виховної роботи з проблем статі в
загальноосвітніх навчальних закладах.

Видатні вчені минулого століття П. П. Блонський, Г. Г. Ващенко,
А. С. Макаренко, В. О. Сухомлинський у своїх працях приділяли значну
увагу проблемі статевого виховання, культури міжстатевих стосунків,
підготовки молоді до сімейного життя.

Проблему професійної підготовки вчителів, її теоретичних та
методологічних основ розглядали класики педагогічної науки
(К. Д. Ушинський, А. С. Макаренко, В. О. Сухомлинський), сучасні
педагоги (М. В. Гриньова, І. А. Зязюн, А. Й. Капська, О. П. Кондратюк,
О. Г. Мороз, О. Я. Савченко, В. О. Сластьонін, Р. І. Хмелюк,
Л. О. Хомич, О. І. Щербаков) і психологи (Ю. П. Азаров, І. Д. Бех,
Г. С. Костюк, С. О. Сисоєва). Вчені (І. Д. Бех, В. П. Безпалько,
С. У. Гончаренко, О. А. Дубасенюк, І. А. Зязюн, Л. В. Кондрашова,
Н. В. Кузьміна, В. І. Лозова, М. Д. Ярмаченко) висвітлюють проблему
розробки та впровадження технологій навчально-виховного процесу у вищих
педагогічних навчальних закладах, яка є одним із шляхів удосконалення
підготовки вчителя біології до виховання у підлітків культури
міжстатевих стосунків. Науковці (М. Є. Боришевський, В. О. Васютинський,
Т. В. Говорун) вказують на необхідність при підготовці вчителя,
шкільного психолога розгляду питань з розвитку статевої свідомості учнів
та педагогічного впливу на неї. У дослідженнях вчених (В. О. Бойко,
М. Г. Виговської, О. Л. Главацької, В. П. Кравця) висвітлено проблеми
формування у студентів готовності до статевого виховання школярів та
підготовки учнівської молоді до сімейного життя.

У наукових публікаціях останнього періоду досліджуються проблеми
формування культури сексуальної поведінки у молоді (Т. С. Гурлєва,
Л. І. Мороз, О. М. Шарган), основ сімейного життя
(М. В. Вовчик-Блакитна, С. В. Ковальова, Т. В. Кравченко,
М. Г. Стельмахович), гігієнічних основ статевого виховання (Д. І. Ісаєв,
В. Є. Каган, Д. В. Колесов, А. Г. Хрипкова, І. Ф. Юнда), культури
міжстатевих взаємин учнів основної школи засобами мистецтва
(І. В. Мезеря, В. С. Черній). Проте недостатньо вивченими залишаються
проблеми педагогічного управління процесом виховання культури
міжстатевих стосунків у підлітків.

Вчені (Т. В. Говорун, Т. С.  Гурлева, О. М. Кікінеджі, В. П. Кравець)
вказують на низький рівень статевої культури суспільства. Свідченням
цього є констатоване медичними працівниками швидке розповсюдження
ВІЛ-інфекції та венеричних захворювань серед підлітків та молоді, ранній
початок статевого життя підлітків, що призводить до небажаної вагітності
та пологів або ж абортів. Гострою проблемою стає схильність підлітків до
тютюнопаління, алкоголю, наркотиків і проституції. Відсутність культури
міжстатевих взаємин, неготовність до конструктивної взаємодії спричинює
велику кількість розлучень серед новостворених пар та значний відсоток
неповних сімей, що, у свою чергу, сприяє неповноцінному
статево-рольовому вихованню дітей. Науково-популярна література,
телевізійні та радіопрограми з проблем статі перенасичені пропагандою
насильства, сексуальних відхилень, шкідливих звичок. Відбувається
девальвація моральних цінностей, що вимагає докорінних змін і нових
підходів до проблеми морально-статевого виховання та пошук шляхів
удосконалення професійної підготовки майбутніх педагогів до статевого
виховання підлітків і молоді в цілому та культури міжстатевих стосунків
зокрема.

Отже, об’єктивна необхідність статевого виховання молоді, визначена в
сучасних освітніх документах, недостатнє науково-теоретичне вивчення
проблеми професійної підготовки вчителя та наявність передумов для її
розв’язання, а також суперечність між реальним рівнем культури
міжстатевих стосунків підлітків та готовністю вчителя до виховання цієї
культури зумовили вибір теми дослідження: „Формування готовності
студентів біологічних факультетів до виховання у підлітків культури
міжстатевих стосунків”.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна
робота виконана відповідно до тематичного плану наукових досліджень
кафедри педагогічної майстерності Полтавського державного педагогічного
університету імені В. Г. Короленка і є складовою теми „Дослідження
змістового компонента формування основ педагогічної майстерності
майбутнього вчителя” (№0197U000065). Тема дисертації затверджена вченою
радою ПДПУ імені В. Г. Короленка (протокол №4 від 27.11.2001 р.) та
узгоджена у Раді з координації досліджень у галузі педагогіки та
психології в Україні (протокол №1 від 29.01.2002 р.).

Об’єкт дослідження ? навчально-виховний процес у вищих педагогічних
навчальних закладах III-IV рівнів акредитації.

Предмет дослідження ? підготовка студентів біологічних факультетів до
виховання у підлітків культури міжстатевих стосунків.

Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні та практичній
апробації змісту, структури та методики формування готовності
студентів-біологів до виховання в підлітків культури міжстатевих
стосунків.

Гіпотеза дослідження. Ефективність формування готовності студентів
біологічних факультетів до виховання в підлітків культури міжстатевих
стосунків забезпечується за таких умов: розробки та теоретичного
обґрунтування методики формування зазначеної готовності; створення
організаційно-педагогічних умов її реалізації; впровадження розробленої
методики в навчально-виховний процес вищих педагогічних закладів.

Об’єкт, предмет, мета і гіпотеза дослідження зумовили необхідність
розв’язання таких завдань:

проаналізувати теоретичні аспекти статевого виховання підлітків і молоді
у вітчизняній і зарубіжній теорії й практиці;

з’ясувати зміст та структурні компоненти готовності студентів до
виховання в підлітків культури міжстатевих стосунків;

розробити критерії готовності та визначити рівні її сформованості в
студентів біологічних факультетів;

розробити та експериментально перевірити методику формування готовності
майбутніх учителів біології до виховання в підлітків культури
міжстатевих стосунків;

розробити методичні рекомендації для вчителя біології щодо виховання в
підлітків культури міжстатевих стосунків і впровадити їх у
навчально-виховний процес загальноосвітніх навчальних закладів.

Методологічну основу дослідження становлять філософські положення про
сутність особистості та її гармонійний розвиток, взаємозв’язок та
взаємозумовленість особистості й суспільства, активність особистості як
суб’єкта діяльності у виборі способу свого життя; базові принципи
психолого-педагогічної науки – єдність свідомості та діяльності,
розвиток свідомості в діяльності; особистісно орієнтований, системний,
особистісно-діяльнісний підходи до аналізу й синтезу педагогічних явищ і
процесів; державні документи України, що окреслюють вагомі проблеми
виховання підростаючого покоління.

Теоретичною основою є дослідження вітчизняних та зарубіжних авторів з
проблем загальної професійно-педагогічної підготовки вчителя
(О. А. Абдуліна, А. М. Алексюк, Ю. К. Бабанський, О. В. Киричук,
О. П. Кондратюк, О. Я. Савченко, В. О. Сластьонін, М. М. Фіцула),
науковий доробок з проблеми закономірностей формування особистості
(І. Д. Бех, М. С. Гончаренко, Л. В. Григоренко), праці з проблеми
культури педагога (В. М. Гриньова, І. А. Зязюн) та готовності до
професійної діяльності (Л. П. Кадченко, А. Й. Капська, О. В. Киричук,
Н. В. Кузьміна, Л. О. Хомич).

Відповідно до завдань дослідження було використано комплекс методів:
теоретичних: методи аналізу (історико-порівняльний, логічний, системний,
контент-аналіз), систематизації, узагальнення, синтезу, абстрагування,
індукції, дедукції з метою визначення теоретичних основ дослідження,
змісту, структури та методики формування готовності студентів
біологічних факультетів до виховання в підлітків культури міжстатевих
стосунків; емпіричних: пролонговане дослідження (включене та вибіркове
спостереження), опитування та його варіанти (інтерв’ювання, організація
й проведення обговорень, диспути); організаційних: анкетування,
педагогічний експеримент, моделювання; математичної статистики.

Джерельну базу склали наукові дослідження вітчизняних і зарубіжних
авторів у галузях педагогіки, психології, біології, валеології, зокрема
монографії, наукові статті, матеріали наукових конференцій,
енциклопедичні видання, газетні й журнальні публікації з бібліотечних
фондів Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського,
Полтавської обласної наукової бібліотеки імені І. П. Котляревського,
наукових бібліотек Національного педагогічного університету імені
М. П. Драгоманова та Полтавського державного педагогічного університету
імені В. Г. Короленка.

Експериментальна база дослідження. Дослідницько-експериментальна робота
здійснювалася на базі Полтавського державного педагогічного університету
імені В. Г. Короленка, Національного педагогічного університету імені
М. П. Драгоманова (м. Київ), а також загальноосвітніх навчальних
закладів м. Полтави (№№ 2, 5, 9, 12, 14, 19, 26, 32, 37) та Полтавської
області: Шевченківського (Решетилівський район), Остап’євського
(Великобагачанський район), Сухомаячківського (Новосанжарський район).
Дослідженням було охоплено 852 студенти біологічних факультетів, 128
вчителів біології, 416 учнів і 114 батьків.

Дослідження проводилося протягом 1996-2004 років у три етапи. На першому
етапі (1996-1998 рр.) було проаналізовано філософську,
психолого-педагогічну й методичну літературу; соціальні передумови та
стан сформованості культури міжстатевих стосунків у підлітків та
випускників шкіл; узагальнено досвід роботи вчителів біології з
виховання культури міжстатевих стосунків та викладачів вищих навчальних
закладів із формування готовності студентів до виховної роботи з учнями
в галузі проблеми, що досліджується. На другому етапі (1998-2000 рр.)
проводилось вивчення стану розробки проблеми в науковому та соціальному
аспектах на основі даних, отриманих у ході констатуючого експерименту,
узагальнення досвіду педагогів-практиків; було визначено теоретичні
положення дослідження і відповідно до них розроблено методику формування
готовності студентів біологічних факультетів до виховання в підлітків
культури міжстатевих стосунків. На третьому етапі (2001-2004 рр.)
проводився формуючий експеримент та відбувалася перевірка запропонованої
методики формування готовності студентів біологічних факультетів до
виховання в підлітків культури міжстатевих стосунків.

Наукова новизна результатів дослідження полягає в тому, що вперше
теоретично обґрунтовано поняття культури міжстатевих стосунків підлітків
у професійній підготовці вчителя біології; обґрунтовано, розроблено та
експериментально апробовано методику формування готовності студентів
біологічних факультетів до виховання в підлітків культури міжстатевих
стосунків; розроблено критерії, визначено рівні та компоненти цієї
готовності; подальшого розвитку набули положення педагогічної науки щодо
методів виховання в підлітків культури міжстатевих стосунків на основі
традицій українського народу.

Теоретична значущість дослідження полягає в тому, що теоретично
узагальнено основоположні історико-педагогічні тенденції статевого
виховання підлітків і молоді; систематизовано наукові підходи до
проблеми формування готовності студентів біологічних факультетів до
виховання в підлітків культури міжстатевих стосунків; теоретично
обґрунтовано методику підготовки майбутнього вчителя біології до
виховання в підлітків культури міжстатевих стосунків на основі відбору
змісту навчального матеріалу та інтеграції фахових, суспільствознавчих,
психолого-педагогічних дисциплін.

Практична значущість дослідження полягає у створенні та
експериментальній перевірці методики формування готовності майбутніх
учителів до виховання в підлітків культури міжстатевих стосунків;
розробці методичних рекомендацій для вчителів біології щодо виховання в
підлітків культури міжстатевих стосунків і впровадженні пакету
рекомендацій у навчально-виховний процес загальноосвітніх навчальних
закладів; визначенні форм і методів роботи з майбутніми вчителями
біології під час спеціальних занять та в ході навчальних і педагогічних
практик. За результатами дослідження розроблено та видано для широкого
впровадження програму спецкурсу „Виховання у підлітків культури
міжстатевих стосунків” (Полтава, 2002) і навчально-методичний посібник
за такою ж назвою (Полтава, 2003), що має гриф Міністерства освіти і
науки України.

Особистий внесок здобувача у роботах, виконаних особисто та у
співавторстві, полягає в розробці концептуальних положень щодо виховання
в підлітків культури міжстатевих стосунків; визначенні тенденцій
розвитку проблеми, що досліджується; теоретичному узагальненні сутності
культури міжстатевих стосунків.

Вірогідність одержаних результатів дослідження забезпечена
методологічною й теоретичною обґрунтованістю його основних положень,
ретельним добором критеріїв і показників для діагностичних вимірів,
застосуванням комплексу взаємопов’язаних методів дослідження відповідно
до його гіпотези та завдань, органічним поєднанням теоретичних і
практичних засад формування в студентів мотиваційного, змістового та
операційно-процесуального компонентів готовності до професійної
діяльності в цілому та до виховання в підлітків культури міжстатевих
стосунків зокрема, тривалим і різноаспектним експериментом, математичною
обробкою експериментальних даних і наступним їх аналізом.

На захист виносяться:

Зміст, структура, компоненти формування готовності студентів біологічних
факультетів до виховання в підлітків культури міжстатевих стосунків.

Критерії та рівні сформованості готовності студентів біологічних
факультетів до виховання в підлітків культури міжстатевих стосунків.

Методика формування готовності студентів біологічних факультетів до
виховання в підлітків культури міжстатевих стосунків.

Апробація результатів дослідження проводилась безпосередньо в процесі
педагогічної діяльності дослідника, у ході експериментальної роботи з
формування готовності студентів біологічних факультетів до виховання в
підлітків культури міжстатевих стосунків.

Основні положення дисертації доповідались і обговорювалися на
міжнародних науково-практичних конференціях: „Педагогічні засади
формування гуманістичних цінностей природничої освіти, її спрямованості
на розвиток особистості” ( Полтава, 2003), „Валеологія: сучасний стан,
напрямки та перспективи розвитку” (Харків, 2003, 2004), „Підготовка
вчителя початкової школи в умовах нової парадигми освіти” (Київ, 2004),
„Динаміка наукових досліджень – 2004” (Дніпропетровськ, 2004),
„Підготовка майбутнього вчителя природничих дисциплін в умовах
моделювання освітнього середовища. XI Каришинські читання” (Полтава,
2004); всеукраїнських: Четверті Каришинські читання (Полтава, 1997),
„Сучасні погляди з популяризації природничих наук” (Полтава, 1998),
„Теорія і практика сучасного естетичного виховання у контексті
педагогічної спадщини В. Сухомлинського” (Полтава, 1998), „Валеологічна
освіта як шлях до формування здоров’я сучасної людини” (Полтава, 1999),
„Здоров’я та освіта. Проблеми та перспективи” (Донецьк, 2000), VII
Каришинські читання (Полтава, 2000), VIII Каришинські читання (Полтава,
2001), „Науково-педагогічна спадщина академіка В. І. Вернадського як
планетарне явище” (Полтава, 2001), „Актуальні проблеми практичної
психології в системі освіти” (Херсон, 2002), „Екологічні проблеми
довкілля та шляхи їх вирішення. ІХ Каришинські читання” (Полтава, 2002),
„Педагогічна майстерність як сучасна технологія розвитку особистості
вчителя” (Полтава, 2002), „Репродуктивне здоров’я молоді – важлива
складова загального здоров’я населення” (Комсомольськ, 2002), „Проблеми
формування та реалізації охоронооздоровчої політики в сучасних умовах”
(Харків, 2002), „Формування здорового способу життя студентської молоді:
реалії та перспективи” (Полтава, 2003), „Академік В. І. Вернадський і
світ у третьому тисячолітті” (Полтава, 2003), „Соціальний захист дітей:
традиції та сучасність” (Полтава, 2003), „Роль державної влади та
інститутів громадського суспільства у формуванні та реалізації
охоронооздоровчої політики” (Харків, 2003); на методичних та наукових
семінарах кафедр педагогічної майстерності та кафедри екології і охорони
довкілля ПДПУ імені В. Г. Короленка (2001-2004 рр.).

Упровадження результатів дисертаційного дослідження. Отримані результати
впроваджені в навчально-виховний процес Інституту педагогіки і
психології Національного педагогічного університету імені
М. П. Драгоманова, на біологічних та педагогічних факультетах
Житомирського державного університету імені Івана Франка, Чернігівського
державного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка, Луганського
національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка (довідка
видана Міністерством освіти і науки України №14/18.2 – 1610 від
09.07.04), Полтавського обласного інституту післядипломної педагогічної
освіти імені М. В. Остроградського (довідка № 605 від 22.10.04),
Аграрного коледжу управління і права Полтавської державної аграрної
академії (довідка №1792 від 22.10.2004 р.), ЗНЗ № 26 м. Полтави (довідка
№ 218 від 14.09.04).

Публікації. Результати дослідження та висновки дисертації відображено в
29 публікаціях автора (23 – одноосібних), 5 з яких вміщено у фахових
виданнях. Обсяг особистого внеску складає 10,2 друкованих аркуші.

Структура дисертації. Робота складається з вступу, трьох розділів,
загальних висновків, списку використаних джерел з 317 найменувань, 10
додатків на 28 сторінках. Загальний обсяг дисертації 236 сторінок,
основний зміст викладено на 181 сторінці. Робота містить 19 малюнків і
22 таблиці.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми дослідження, визначено
об’єкт, предмет, гіпотезу, завдання, методологічні й теоретичні засади,
методи дослідження, висвітлено наукову новизну, теоретичне і практичне
значення роботи, обґрунтовано вірогідність одержаних результатів,
наведено відомості про апробацію й упровадження результатів дослідження.

У першому розділі „Теоретичні основи виховання у підлітків культури
міжстатевих стосунків” викладено результати ретроспективного аналізу
науково-педагогічної, філософської та соціально-психологічної літератури
з проблеми, ідеї та пошуки вітчизняних та зарубіжних педагогів. На
основі критичного аналізу та узагальнень встановлено сутність та основні
дефініції понять „статеве виховання”, „культура”, „культура міжстатевих
стосунків”, „культура поведінки”, охарактеризовано особливості
підліткового віку та педагогічні підходи до статевого виховання
підлітків.

Статеве виховання розглядається дослідниками (І. П. Петрище,
Д. М. Ісаєвим, В. Є. Каганом та ін.) як процес систематичного, свідомо
запланованого й цілеспрямованого формування статевої свідомості та
поведінки, метою якого є розвиток у підростаючого покоління правильного
розуміння моральних норм та установок у сфері взаємовідносин статей.

Контент-аналіз, виконаний на основі досліджень вітчизняних вчених,
дозволяє стверджувати, що в традиціях українського народу здавна
приділялась значна увага проблемі взаємин між чоловіком і жінкою як
об’єкту цілеспрямованого впливу церкви, сім’ї та громадськості. У працях
філософів, педагогів (Г. С. Сковороди, Т.Г. Шевченка, О. Вишневського,
Б.Д. Грінченка, Г.Г. Ващенка та ін.) вказується, що найсуттєвішими
повчаннями для молоді є ті, які стосуються шанобливого ставлення до
сім’ї, батьків, подружжя, дітей, а формування статево-рольової поведінки
(дівчинки чи хлопчика) здійснювалося з огляду на майбутні ролі матері чи
батька, господині чи господаря, здатних нести відповідальність не лише
за матеріальне, а й за духовне благополуччя в домі, спроможних
забезпечити гуманні, продуктивні взаємини як між собою, так і в цілому в
сім’ї та родині.

Культура міжстатевих стосунків у сучасних педагогічних дослідженнях
(Т. Л. Антоненко, О. Л. Главацька, В. П. Кравець, І. В. Мезеря,
В. С. Черній) розглядається як окрема проблема, що передбачає побудову
системи свідомих взаємозалежностей між статями. Вчені
(Д. І. Водзинський, С. А. Красовський) розвиток загальнолюдських чеснот
розглядають як основу культури міжстатевих стосунків.

Розробка статевоосвітніх та статевовиховних методик є однією із
актуальних проблем статевого виховання підлітків та молоді. У працях
І. С. Кона, Т. В. Говорун, М.А. Самарець подаються схеми трьох моделей
статевого виховання, що традиційно склалися у світовій практиці
(репресивна, ліберальна, демократична) і елементи яких подані в історії
вітчизняного виховання. Особливого значення розробка методик
статевоосвітньої роботи набуває в контексті статевого виховання
підлітків. Вчені (М. Є. Боришевський, В. О. Васютинський, Н. П. Волкова,
Т. С. Гурлєва, І. С. Кон, Д. В. Колесов, В. П. Кравець, М. М. Фіцула,
В. С. Черній), вивчаючи психолого-педагогічні особливості підліткового
віку, визначають, що основними є проблеми, пов’язані зі статевими
аспектами поведінки. Саме в цей період підлітки потребують
кваліфікованої педагогічної допомоги, що дозволила б їм виробити
стратегію статевої поведінки, узгодити прагнення з реальними
можливостями даного віку.

Культура міжстатевих стосунків у підлітків формується як організованими,
так і стихійними чинниками. До них відносимо: цілеспрямовані впливи
(школи, сім’ї, медичних установ, громадських організацій); напівстихійні
впливи (релігії, соціального оточення, цілеспрямованих заходів ЗМІ,
літератури, мистецтва, Інтернету тощо); стихійні впливи (друзів,
юнацької субкультури, нецілеспрямованих заходів ЗМІ, вуличних компаній);
самовиховання (самоаналіз, самооцінка, самопрогнозування, самоконтроль).

Вчені (А. Г. Хрипкова, Л. А. Богданович, І. В. Гребенников,
Д. В. Кочетов, І. С. Кон, М. Є. Боришевський, Л. І. Мороз) зазначають,
що сім’я є моделлю міжстатевих стосунків, та вказують на значний вплив
взаємин між батьками на виховання у підлітків культури міжстатевих
стосунків. М. Г. Стельмахович, В. П. Кравець констатують зниження
виховного впливу сім’ї в українському суспільстві. Тому школа повинна
стати важливим осередком виховання у підлітків культури міжстатевих
стосунків.

Таким чином, виховання в підлітків культури міжстатевих стосунків
потребує різнобічної підготовки вчителя та реалізації ним
статевоосвітніх і статевовиховних програм, уміння поєднувати шкільне та
сімейне виховання, враховувати особливості підліткового віку в
статево-рольовій ідентифікації та прагнення педагога до самоосвіти та
самовиховання.

У другому розділі – „Стан готовності студентів біологічних факультетів
до виховання у підлітків культури міжстатевих стосунків” – аналізується
поняття професійної готовності вчителя, розкривається зміст і структура
готовності студентів біологічних факультетів до виховання в підлітків
культури міжстатевих стосунків, обґрунтовуються діагностичні матеріали.

Вчені (С. Л. Рубінштейн, К. К. Платонов, Д. Н. Узнадзе) розглядають
готовність як функціональний стан, що характеризує ступінь підготовки
людини до професійної діяльності, та як систему компонентів, що
визначають змістовно-процесуальні аспекти готовності. Перевагу
особистісному аспекту готовності надають у своїх роботах М. І. Дяченко,
Л. А. Кандибович, Г. С. Костюк, Д. Ф. Ніколенко. Дослідник М. Д. Левітов
вказує, що будь-якій діяльності передує специфічний стан готовності як
придатність чи непридатність людини для виконання певної роботи, і
виділяє тривалу (глобальну) та ситуативну готовність. Вчені
(М. І. Дяченко, Л. А. Кандибович) характеризують готовність як якісний
показник саморегуляції особистості на різних рівнях проходження
процесів, якими визначається поведінка людини: фізіологічному,
психологічному, соціальному. Л. В. Кондрашова розглядає готовність як
складне особистісне утворенням, яке опирається на професійні знання й
уміння вчителя.

Готовність до виховання у підлітків культури міжстатевих стосунків – це
стан, що характеризується психологічною налаштованістю на відповідну
діяльність, глибоким розумінням її змісту та завдань, опануванням
відповідними методами, засобами та прийомами у поєднанні з
високорозвиненою рефлексією та емпатією, перцептивними та
комунікативними здібностями, педагогічним тактом.

pce”

s>saet6u‚y®yo}:~h„?„E†a†ue‹$?ue/ue/o/ue/ue/ue/ue/ue/ue/ue/ue/ueiue/ueaau
eaueaueaueaueaueaueaueaueaueaueaueaueaueaue/ueaue/ueaueaueaueaueaueaueau
e/ueaueU

B

p

??????льтури міжстатевих стосунків та бажання бачити позитивний
результат своєї праці; інтерес до проблем статі та зацікавленість у їх
оптимальному вирішенні в суспільному масштабі; прагнення вчителя до
творчої самореалізації у проектуванні різноманітних організаційних форм
взаємодії з вихованцями. Змістовий компонент містить систему
загальнопедагогічних та фахових знань, необхідних учителю біології,
визначає їх обсяг, мобільність, розуміння взаємозв’язків означених
проблем з іншими навчально-виховними аспектами. Операційно-процесуальний
компонент забезпечує практичну реалізацію діяльності у сфері виховання
культури міжстатевих стосунків підлітків і поєднує вміння застосовувати
набуті знання на практиці із загальнопедагогічними та специфічними
прийомами статевого виховання, засобами коригувальної діяльності.

Формування готовності студентів біологічних факультетів до виховання
культури міжстатевих стосунків підлітків є результатом поєднання та
гармонійного розвитку мотиваційного, змістового та
операційно-процесуального компонентів за наявності відповідних
педагогічних умов ( зовнішніх та внутрішніх).

З метою визначення рівня професійної готовності студентів біологічного
факультету до виховання у підлітків культури міжстатевих стосунків
здійснено діагностичний зріз, який охопив 620 студентів четвертих-п’ятих
курсів біологічних факультетів Полтавського державного педагогічного
університету імені В. Г. Короленка, Національного педагогічного
університету імені М. П. Драгоманова, а також 128 учителів біології
загальноосвітніх навчальних закладів Полтавщини. Щоб з’ясувати рівень
культури міжстатевих стосунків підлітків та визначити стан
поінформованості і психолого-педагогічних можливостей батьків з проблем
статі, до експерименту було залучено 416 учнів-підлітків
загальноосвітніх шкіл, 114 батьків. Для досягнення цієї мети
використовувались такі методи: анкетування, опитування, інтерв’ювання,
тестування, ранжування, експертних оцінок, самооцінки.

У дослідженні визначені критерії готовності студентів до виховання у
підлітків культури міжстатевих стосунків за такими компонентами:

мотиваційним – установка на особливу значущість та необхідність
виховання у підлітків культури міжстатевих стосунків, прагнення до
активної взаємодії з учнями, інтерес та творчий підхід, потреба в
самоосвіті й вихованні;

змістовим – концептуальні знання з проблеми виховання у підлітків
культури міжстатевих стосунків, морально-етична освіченість із проблем
статі; психофізіологічна компетентність, знання прикладного характеру;

операційно-процесуальним – сукупність загально-педагогічних та
специфічних умінь і навичок.

На основі критеріїв визначені рівні готовності студентів до виховання у
підлітків культури міжстатевих стосунків (низький, середній, високий).
Високий рівень характеризується активно-діяльнісним ставленням,
наявністю глибоких психолого-педагогічних і анатомо-фізіологічних знань
із проблеми статі, сформованістю відповідних умінь і навичок; середній –
пасивно-позитивним ставленням до такої діяльності, достатніми
анатомо-фізіологічними та психолого-педагогічними знаннями, сформованими
уміннями і навичками, що застосовуються частково правильно; низький –
байдужим ставленням до діяльності, поверховими теоретичними знаннями
проблем статі, спостерігаються труднощі при ідентифікації проблем
культури міжстатевих стосунків.

Аналіз результатів констатуючого зрізу засвідчує високий рівень
готовності у 17,8% студентів біологічних факультетів і 25,6% учителів
біології, середній – відповідно 46,1% і 51,5%, низький – 36,1% і 22,9%.
Якісний аналіз результатів зрізу свідчить про недостатню теоретичну та
практичну підготовку студентів біологічних факультетів і вчителів
біології щодо виховання у підлітків культури міжстатевих стосунків, що і
обумовило розробку методики формування готовності студентів біологічних
факультетів до виховання у підлітків культури міжстатевих стосунків.

У третьому розділі – „Експериментальне дослідження методики формування
готовності студентів біологічного факультету до виховання у підлітків
культури міжстатевих стосунків” – розкрито методику та зміст
експериментальної роботи з формування готовності студентів біологічних
факультетів до виховання у підлітків культури міжстатевих стосунків,
висвітлено результати апробації запропонованої методики, доведено
достовірність результатів педагогічного експерименту.

Розроблена у дослідженні експериментальна методика формування готовності
студентів до виховання у підлітків культури міжстатевих стосунків
базується на системному підході та містить: теоретичні положення щодо
підготовки студентів до статевого виховання підлітків; узагальнення
сучасних наукових підходів та передового педагогічного досвіду;
теоретичні положення з валеології, психології, загальнобіологічних наук.

У дослідженні ця методика представлена сукупністю таких складових:

стандартний компонент системи підготовки (мета підготовки спеціаліста,
специфіка навчання студентів – перелік та зміст навчальних дисциплін,
які традиційно викладаються на біологічних факультетах);

педагогічні умови організації навчання та виховання студентів;

дидактичні засоби реалізації завдань формування готовності майбутніх
учителів до виховної діяльності;

розроблений автором спецкурс „Виховання у підлітків культури міжстатевих
стосунків”;

виробничі та педагогічні практики;

самостійну роботу студентів;

науково-дослідну та виховну роботу.

У реалізації методики по формуванню готовності студентів до виховання у
підлітків культури міжстатевих стосунків були розв’язані такі завдання:
обґрунтування актуальності проблеми виховання у підлітків культури
міжстатевих стосунків у контексті сучасного українського суспільства;
аналіз чинних шкільних програм і підручників із дисциплін біологічного
циклу; аналіз змістового наповнення дисциплін, що вивчаються студентами
біологічного факультету, з урахуванням міжпредметних зв’язків; розробка
та апробація спецкурсу, що доповнює та інтегрує знання студентів
біологічного факультету щодо культури міжстатевих стосунків підлітків та
забезпечує усвідомлення необхідності її виховання; формування
відповідних вмінь та навичок під час виробничих та педагогічних практик;
самоаналіз та аналіз спільно з викладачем рівня готовності студентів до
цієї роботи.

Розроблений спецкурс „Виховання у підлітків культури міжстатевих
стосунків” виступає зв’язуючою ланкою в процесі теоретичної та
практичної підготовки студентів, а у формуючому експерименті – інтегрує
набуті знання, сприяє формуванню системи умінь і навичок щодо виховання
у підлітків культури міжстатевих стосунків. Структура спецкурсу містить
два блоки (теоретичний і практичний), які реалізуються через лекційні,
семінарські, практичні заняття та педагогічну практику. У теоретичному
блоці спецкурсу висвітлюються психолого-педагогічні та моральні основи
статевого виховання, історичні аспекти розвитку проблеми міжстатевих
стосунків в Україні, проблеми етичної взаємодії статей, формування
нормальної статево-рольової та профілактики девіантної поведінки
підлітків, валеологічні аспекти статевого виховання, ролі сім’ї та школи
у вихованні культури міжстатевих стосунків підлітків. Тематика проблем,
розглянутих при викладанні спецкурсу, знайшла продовження у підготовці
рефератів, курсових, дипломних та магістерських робіт.

Ефективність розробленої методики формування готовності студентів
біологічних факультетів до виховання культури міжстатевих стосунків у
підлітків залежить від зовнішніх (педагогічне керівництво, вплив
практики тощо) та внутрішніх (мотивація студента, наявність гностичної
бази та операційно-процесуальних можливостей) педагогічних умов.

Для перевірки ефективності методики формування готовності студентів
були задіяні контрольні (КГ; 118 студ.) та експериментальні (ЕГ; 114
студ.) групи студентів біологічного факультету Полтавського державного
педагогічного університету імені В.Г. Короленка. Студенти обох груп на
етапі констатуючого зрізу не мали істотних відмінностей за рівнями
готовності до виховання у підлітків культури міжстатевих стосунків.
Студенти, які освоїли спецкурс (ЕГ), наприкінці експерименту
демонстрували підвищення рівня готовності, тоді як у контрольних групах
(КГ) він залишався без змін (студенти не вважали за потрібне цим
займатися, нейтралізуючи, таким чином, даний напрямок професійного
саморозвитку), або ж спостерігалася диспропорція розвитку (необхідність
самовдосконалення в цій галузі диктувалася ситуацією, і воно проходило
безсистемно, фрагментарно) (див. табл. 1).

За результатами початкових та прикінцевих діагностичних зрізів зроблено
висновок про позитивну динаміку у формуванні готовності у студентів
експериментальних груп до виховання у підлітків культури міжстатевих
стосунків. У студентів контрольних груп відмінності у рівнях
сформованості готовності за результатами початкового та кінцевого зрізів
незначні. Серед студентів експериментальних груп суттєво зменшилась
кількість тих, хто має низький рівень готовності до цього виду
діяльності, і збільшилась кількість студентів із середнім та високим
рівнями готовності, у той час, як в контрольних групах ці показники не
зазнали суттєвих змін (див. табл. 1).

Таблиця 1

Рівні готовності студентів до виховання у підлітків КМС на початку і в
кінці експерименту

Групи студентів Рівні готовності

високий

середній

низький

до

після

до

після

до

після

ЕК 9,3 28,4 34,5 58,8 56,2 12,8

КГ 9,5 13,8 32,5 40,5 58 45,7

Статистичний аналіз підтвердив об’єктивність результатів формуючого
експерименту, що дозволяє зробити висновок про ефективність розробленої
методики та констатувати позитивний характер експерименту.

Результати проведеного наукового дослідження дають змогу зробити такі
висновки:

На основі аналізу філософських, психолого-педагогічних джерел, даних
експериментального дослідження, власного педагогічного досвіду
з’ясовано, що статеве виховання в цілому й виховання культури статевих
стосунків зокрема є актуальними проблемами сучасного українського
суспільства. Входженням України до світового освітнього простору
спричиняє підвищення вимог до професійної підготовки майбутнього
вчителя, при цьому має бути врахований історичний досвід у статевому
вихованні молоді набутий українським народом.

Визначено, що культура міжстатевих стосунків – це інтегративне,
внутрішньо-особистісне утворення, яке виступає регулятором поведінки
підлітка в міжстатевих стосунках і характеризується сформованістю в
нього позиції довіри, поваги, дружелюбності й гуманного ставлення до
протилежної статі. Вона є складовою загальної культури особистості, а її
виховання у підлітків вимагає від учителя високого рівня сформованості
готовності до цієї роботи.

Виявлено, що вагомим підґрунтям виховання у підлітків культури
міжстатевих стосунків є зміст, форми та методи статевоосвітньої та
статевовиховної роботи в школі, що проектуються і впроваджуються
вчителем відповідно до актуальних проблем становлення особистості
підлітків. Значна роль у забезпеченні підготовки вчителів біології до
ефективної реалізації цих завдань належить вищим педагогічним навчальним
закладам.

Готовність до виховання в підлітків культури міжстатевих стосунків – це
стан, що характеризується психологічною налаштованістю на відповідну
діяльність, глибоким розумінням її змісту та завдань, опануванням
відповідними методами, засобами та прийомами у поєднанні з
високорозвиненою рефлексією та емпатією, перцептивними та
комунікативними здібностями, педагогічним тактом. Таким чином, визначено
структуру готовності майбутнього вчителя біології до виховання у
підлітків культури міжстатевих стосунків, яка включає мотиваційний,
змістовий та операційно-процесуальний компоненти.

Мотиваційний компонент є провідним у формуванні готовності студентів до
виховання у підлітків культури міжстатевих стосунків. Інтегральним
критерієм його є професійно-виховна спрямованість, інтерес,
позитивно-активне ставлення до вирішення даної проблеми. Змістовий
компонент готовності включає загальнопедагогічні та фахові знання,
необхідні вчителю-біологу в цілому та у сфері організації роботи з
виховання у підлітків культури міжстатевих стосунків, визначає їх обсяг,
мобільність, розуміння взаємозв’язків означених проблем з іншими
навчально-виховними аспектами. Операційно-процесуальний компонент
забезпечує практичну реалізацію діяльності у сфері виховання культури
міжстатевих стосунків підлітків.

У дослідженні розроблено критерії готовності студентів до виховання у
підлітків культури міжстатевих стосунків (усвідомлення студентами
необхідності виховання у підлітків культури міжстатевих стосунків;
повнота засвоєння змістових засад виховання; оволодіння практичними
уміннями і навичками виховного впливу на підлітків у процесі виховання в
них культури міжстатевих стосунків), на основі яких визначено рівні цієї
готовності (високий, середній та низький).

Розроблено, теоретично обґрунтовано та експериментально апробовано
методику формування готовності студентів біологічних факультетів до
виховання у підлітків культури міжстатевих стосунків, в основу якої
покладено розроблений автором спецкурс „Виховання у підлітків культури
міжстатевих стосунків”. Спецкурс включає лекції, семінарські та
практичні заняття, передбачає самостійну, науково-дослідну та виховну
роботу студентів, його завдання реалізується під час виробничих та
педагогічних практик.

Ефективність апробованої методики доведено на основі аналізу результатів
формуючого експерименту, які засвідчують високий рівень готовності до
виховання у підлітків культури міжстатевих стосунків у 28,4% студентів
експериментальних та у 13,8% контрольних груп; середній – відповідно
58,8% та 40,5%; низький рівень – 12,8% і 45,7%. Аналіз експериментальних
даних підтверджує позитивні кількісні та якісні зрушення у знаннях,
уміннях і навичках студентів експериментальних груп. Об’єктивність і
достовірність одержаних результатів підтверджено кількісними показниками
рівнів сформованості готовності студентів контрольних та
експериментальних груп.

Методичні рекомендації, розроблені для вчителів біології, були
апробовані у навчально-виховному процесі освітніх закладів України. їх
використання засвідчило підвищення ефективності виховної роботи,
спрямованої на формування в підлітків культури міжстатевих стосунків.

Результати педагогічного експерименту підтвердили ефективність
запропонованої методики формування готовності студентів біологічних
факультетів вищих педагогічних навчальних закладів до виховання у
підлітків культури міжстатевих стосунків, застосування якої сприяє
підвищенню рівня фахової підготовки майбутнього вчителя біології.
Розроблені методичні рекомендації можуть бути використані для підвищення
рівня навчально-методичної роботи установами післядипломної освіти,
науково-методичними і навчально-методичними центрами, громадськими
організаціями й соціальними службами, які займаються профілактикою
девіантної поведінки молоді, та батьківським всеобучем.

Проведене дисертаційне дослідження не вичерпує всіх аспектів підготовки
студентів до виховання у підлітків культури міжстатевих стосунків.
Подальшого вивчення і вирішення потребують проблеми поглиблення змісту
підготовки студентів до статевого виховання учнів, удосконалення засобів
формування у студентів професійних знань, умінь і навичок.

Основні теоретичні положення і висновки дисертації викладено в таких
публікаціях:

Методичні посібники та рекомендації

Рибалка О.Я. Виховання у підлітків культури міжстатевих стосунків:
Програма спецкурсу для студентів біологічних факультетів педагогічних
ВНЗ. – Полтава: ІОЦ ПДПУ, 2002. –16 с.

Рибалка О.Я. Виховання у підлітків культури міжстатевих стосунків.
Спецкурс: Навчально-методичний посібник для студентів біологічних
факультетів. – Полтава: ІОЦ ПДПУ, 2003. – 126 с.

Наукові статті

Рибалка О.Я. Культура статевих відносин у родині // Імідж сучасного
педагога. – Полтава, 1999. – №2. – С. 47-48.

Рибалка О.Я. Роль сім’ї у формуванні культури міжстатевих відносин
підлітків // Збірник наукових праць ПДПУ ім. В.Г. Короленка. – Вип. 2
(10). – Серія „Педагогічні науки”. – Полтава, 2000. – С. 108-115.

Рибалка О.Я. Формування моральних цінностей в міжстатевих стосунках
підлітків // Постметодика. – Полтава, 2001. – №5-6. – С.146-149.

Рибалка О.Я. Основні напрямки формування професійної готовності
студентів біологічних факультетів до виховання у підлітків культури
міжстатевих стосунків // Імідж сучасного педагога. – Полтава, 2004. –
№5. – С. 30-33.

Рибалка О.Я. Сформованість готовності студентів до виховання у підлітків
культури міжстатевих стосунків // Збірник наукових праць ПДПУ ім. В.Г.
Короленка. – Випуск 5 (38). – Серія „Педагогічні науки”. – Полтава,
2004. – С. 285-294.

Матеріали конференції

Рибалка О.Я. Проблеми статевого виховання молоді // Четверті Каришинські
читання // Всеукр. наук.-метод. конф. з проблем природничих наук,
присвячена пам’яті А.П. Каришина. – Полтава, 1997. – С. 44-45.

Рибалка О.Я. Психолого-педагогічні аспекти статевого виховання дітей //
Сучасні погляди з популяризації природничих наук: Матеріали
Всеукраїнської науково-практичної конференції. – Полтава, 1998. – С.
49-50.

Рибалка О.Я. Проблеми статевого виховання учнів у школі // Теорія і
практика сучасного естетичного виховання у контексті педагогічної
спадщини В. Сухомлинського: Збірник наукових праць. – Полтава, 1998. –
С. 329-331.

Рибалка О.Я. Традиції родини у формуванні установок молоді на сімейне
життя // Валеологічна освіта як шлях до формування здоров’я сучасної
людини: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. –
Полтава, 1999. – С. 217-218.

Рибалка О.Я. Роль сім’ї у формуванні здорового способу життя // Здоров’я
та освіта. Проблеми та перспективи: Матеріали Всеукраїнської
науково-практичної конференції. – Донецьк, 2000. – С. 83-86.

Рибалка О.Я. Роль батька у статевому вихованні підлітків // VII
Каришинські читання: Збірник наукових праць. – Полтава, 2000. –
С. 181-183.

Рибалка О.Я. Валеологічні аспекти статевого виховання дітей та підлітків
// VIII Каришинські читання: Збірник наукових праць. – Полтава, 2001. –
С.274-277.

Рибалка О.Я. Виховання культури міжстатевих стосунків молоді – запорука
міцної сім’ї // Актуальні проблеми практичної психології в системі
освіти: Збірник наукових праць за матеріалами Всеукраїнської
науково-практичної конференції студентів і молодих учених. – Херсон,
2002. – С. 177-179.

Рибалка О.Я. Визначення готовності до створення сім’ї і прогноз
сімейного благополуччя // Екологічні проблеми довкілля та шляхи їх
вирішення. ІХ Каришинські читання: Збірник наукових праць. – Полтава,
2002. – С.158-159.

Рибалка О.Я. Деякі аспекти формування культури міжстатевих стосунків
підлітків // Проблеми формування та реалізації охоронооздоровчої
політики в сучасних умовах: Збірник матеріалів науково-практичної
конференції. – Харків, 2002. – С. 136-141.

Рибалка О.Я. Формування професійної готовності майбутнього вчителя до
виховання культури міжстатевих стосунків підлітків // Педагогічна
майстерність як сучасна технологія розвитку особистості вчителя: Збірник
матеріалів Всеукраїнської науково-практичної конференції. – Полтава,
2002. ? C. 233-234.

Рибалка О.Я., Дзюба К.Є. Вплив наркотичних речовин на здоров’я молоді //
Екологічні проблеми довкілля та шляхи її вирішення. ІХ Каришинські
читання: Збірник наукових праць. – Полтава, 2002. – С. 159-160.

Рибалка О.Я., Поляцкова Н.В. СНІД як захворювання імунної системи
організму людини // Екологічні проблеми довкілля та шляхи їх вирішення.
ІХ Каришинські читання: Збірник наукових праць. – Полтава, 2002. – С.
168-169.

Рибалка О.Я. Формування культури міжстатевих стосунків підлітків як
важлива умова збереження репродуктивного здоров’я // Репродуктивне
здоров’я молоді – важлива складова загального здоров’я населення:
Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. – Комсомольськ,
2002. – С. 21-22.

Рибалка О.Я., Кузьміна Н.М. Проблеми підлітків та молоді в системі
гендерного виховання // Академік В.І. Вернадський і світ у третьому
тисячолітті: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. –
Полтава, 2003. – С. 83 – 85.

Рибалка О.Я., Прилуцька В. Виховання в учнів культури міжстатевих
взаємин // Педагогічні засади формування гуманістичних цінностей
природничої освіти, її спрямованості на розвиток особистості: Матеріали
Міжнародної науково-практичної конференції. – Полтава: АСМІ, 2003. –
С. 412-413.

Рибалка О.Я. Причини відхилень у статево-рольовій поведінці дітей та їх
профілактика // Соціальний захист дітей: традиції та сучасність /
Витоки: Збірник науково-педагогічних та літературно-публіцистичних
матеріалів. – Полтава: АСМІ, 2003. – С. 115-116.

Рибалка О.Я. Роль валеології у збереженні здоров’я студентської молоді
// Формування здорового способу життя студентської молоді: Реалії і
перспективи: Матеріли Всеукраїнської науково-практичної конференції. –
Полтава, 2003. – С. 138-139.

Рибалка О.Я. Традиції українського народу в статевому вихованні молоді
// Підготовка майбутнього вчителя природничих дисциплін в умовах
моделювання освітнього середовища. XI Каришинські читання: Збірник
наукових праць. – Полтава, 2004. – С. 372-374.

Рибалка О.Я. Деякі аспекти підготовки вчителя до виховання у підлітків
культури міжстатевих стосунків // Динаміка наукових досліджень – 2004:
Матеріали III Міжнародної науково-практичної конференції. –
Дніпропетровськ, 2004. – С. 41-43.

Гриньова М.В., Рибалка О.Я. Сучасна українська школа та проблеми
статевого виховання учнів // Валеологія: сучасний стан, напрямки та
перспективи розвитку: Матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної
конференції. – У 3-х томах. – Харків, 2004. ? Т. 1. ? С. 40-43.

Рибалка О.Я. Вчитель-біолог – ключова фігура статевого виховання в
школі // Витоки: Збірник науково-педагогічних та
літературно-публіцистичних матеріалів. – Полтава: АСМІ, 2004. – С.
111-113.

АНОТАЦІЯ

Рибалка О.Я. Формування готовності студентів біологічних факультетів до
виховання у підлітків культури міжстатевих стосунків. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за
спеціальністю 13.00.04 – теорія і методика професійної освіти. –
Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира
Винниченка, м. Кіровоград, 2005.

У дисертаційному дослідженні розкрито зміст поняття „культура
міжстатевих стосунків” та проаналізовано проблеми виховання цієї
культури у підлітків. На підставі вивчених праць вітчизняних учених
з’ясовано традиційні шляхи вирішення цієї проблеми, а також сучасні
підходи до статевого виховання підлітків.

Розглянуто готовність учителя біології до виховання у підлітків культури
міжстатевих стосунків як значущої складової статевого виховання.
Визначено структуру, показники, компоненти та рівні зазначеної
готовності, на основі чого розроблено методику її формування в студентів
біологічних факультетів. Дана методика базується на системному підході,
інтегративною частиною якого є спецкурс „Виховання у підлітків культури
міжстатевих стосунків”.

Ключові слова: статеве виховання, культура міжстатевих стосунків,
підлітки, студенти біологічних факультетів, вчителі біології,
готовність, компоненти та рівні готовності, методика.

АННОТАЦИЯ

Рыбалка Е.Я. Формирование готовности студентов биологических факультетов
к воспитанию у подростков культуры межполовых отношений. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по
специальности 13.00.04 – теория и методика профессионального
образования. – Кировоградский государственный педагогический университет
имени Володимира Винниченка, г. Кировоград, 2005.

В диссертационном исследовании на основе анализа традиций украинского
народа, изучения современных тенденций межполовых отношений в украинском
обществе впервые в практике отечественных педагогических университетов
теоретически обоснована необходимость профессиональной подготовки
учителя биологии к воспитанию у подростков культуры межполовых отношений
как особая задача.

Раскрыто содержание понятия “культура межполовых отношений” и проведен
анализ проблемы воспитания этой культуры у подростков. Рассмотрены
физиологические, психологические, социальные факторы, определяющие
актуальность такого воспитания именно для данной возрастной группы. На
основании изучения трудов отечественных исследователей выявлены
традиционные пути разрешения и современные особенности проблемы.

Рассмотрено понятие готовности учителя биологии к воспитанию у
подростков культуры межполовых отношений как весомой составляющей
полового воспитания. Данная готовность определена как состояние,
характеризуемое психологической настроенностью на указанную
деятельность, глубоким пониманием её содержания и задач, овладением
соответствующими методами, средствами и приёмами в совокупности с
высокоразвитой рефлексией и эмпатией, перцептивными и коммуникативными
способностями, педагогическим тактом.

Определена структура готовности, включающая три компонента:
мотивационный, содержательный и операционно-процессуальный. Выявлены
уровни сформированности готовности педагогов к воспитанию у подростков
культуры межполовых отношений: высокий, средний и низкий. Констатирующий
эксперимент, в котором принимали участие студенты биологических
факультетов и учителя биологии общеобразовательных школ, показал, что
общий уровень исследуемой готовности является недостаточно высоким как у
студентов, так и у педагогов-практиков.

С учётом потребностей современной школы, разносторонних возможностей
вуза, на основании разработанной структуры и уровней готовности была
создана методика её формирования у студентов биологических факультетов,
базирующаяся на системном подходе.

В основу методики положен спецкурс “Воспитание у подростков культуры
межполовых отношений”, включающий лекционные, семинарские и практические
занятия. Апробация его результатов происходила во время работы над
курсовыми, дипломными, магистерскими исследованиями и в процессе
педагогических практик на ІІІ – V курсах.

Анализ экспериментальных данных показал, что разработанная методика
способствует успешному формированию готовности студентов биологических
факультетов к воспитанию у подростков культуры межполовых отношений.

Ключевые слова: половое воспитание, культура межполовых отношений,
подростки, студенты биологических факультетов, учителя биологии,
готовность, компоненты и уровни готовности, методика.

ANNOTATION

Rybalka O.Ya. Training Biology students’ readiness to bringing up
teenagers’ culture of cross-sexual relations. – Manuscript.

Thesis seeking the degree of the Candidate in education, specializing in
the 13.00.04.– Theory and technology of professional training. –
Kirovograd state pedagogical university named after Volodymyr
Vynnechencko, Kirovograd, 2005.

The author of the paper reveals the essence of the notion of “culture of
cross-sexual relations” and analyzes the problems of developing the
culture within teenagers.

Analyzing special works of the Ukrainian scientists who work in the
field, the author of the paper finds out traditional ways of solving the
problem as well as modern approach to sexual upbringing of teenagers.

Professional readiness of biology teachers to bringing up teenagers’
culture of cross-sexual relations as an essential part of sexual
education was studied. Structure, indexes, components and levels of the
readiness were analyzed, on the bases of which the ways and technology
of the training of it within the biology students were suggested. It is
based on a systemic approach in teacher training, an integrated part of
which is a specially developed course named “Development teenagers’
culture of cross-sexual relations”.

Key word:

sexual education, culture of cross-sexual relations, teenagers, biology
students, biology teachers, readiness, components and levels of the
readiness, ways and technology.

PAGE \* Arabic 1

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020