.

Зоогігієнічне обґрунтування умов утримання надремонтного молодняку молочної породи в стійловий період на малих фермах (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
106 3627
Скачать документ

Львівська національна академія ветеринарної медицини

імені С.З.Ґжицького

Р О М А Н Е Н К О

Тетяна Дмитрівна

УДК:636.033.00126 : 636.2.053

Зоогігієнічне обґрунтування умов утримання надремонтного молодняку
молочної породи в стійловий період на малих фермах

16.00.06 – гігієна тварин та ветеринарна санітарія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Львів – 2005Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Вінницькому державному аграрному університеті
Міністерства аграрної політики України.

Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук,

професор Польовий Леонід Васильович,

Вінницький державний аграрний університет,

завідувач кафедри розведення

сільськогосподарських тварин і зоогігієни.

Офіційні опоненти: доктор ветеринарних наук, професор,

академік Академії
ветеринарних наук Росії

Нікітенко Анатолій
Мефодійович,

Білоцерківський державний
аграрний університет,
завідувач кафедри
зоогігієни та основ ветеринарії;

доктор сільськогосподарських наук,

Козенко Оксана Віталіївна,

Львівська національна академія ветеринарної медицини імені С. З.
Ґжицького, доцент кафедри гігієни тварин.

Провідна установа: Одеський державний аграрний університет, кафедра
зоогігієни і технології виробництва продуктів тваринництва.

Захист дисертації відбудеться “21”квітня 2005 року о 1530 годині на

засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.826.01 у Львівській
національній академії ветеринарної медицини імені С. З. Ґжицького за
адресою: 79010, м. Львів, Пекарська, 50, аудиторія №1.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Львівської національної
академії ветеринарної медицини імені С. З. Ґжицького 79010, м. Львів,
Пекарська, 50.

Автореферат розісланий “18”березня 2005 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат біологічних наук, доцент
Головач П.І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В умовах реформування тваринницьких підприємств
виробництво продуктів тваринництва на малих фермах потребує
удосконалення умов утримання надремонтного молодняку великої рогатої
худоби шляхом пошуків нових підходів до забезпечення зоогігієнічних умов
утримання оптимальних параметрів мікроклімату.

У той же час, наукові дослідження багатьох вчених (Польового Л. В.,
1978; Доротюка Є. М., 1982; Бурката В. П., 1983; Мамчака І. В., 1990;
Вінничука Д. Т., 1992; Рубана Ю. Д., 1994; Зубця М. В., 1996 тощо)
показали, що збільшення виробництва яловичини може бути за умови міцної
кормової бази, високих генетичних задатків худоби м’ясної
продуктивності, яка вибаглива в умовах утримання за індустріальними
технологіями.

Але без забезпечення комфортних умов утримання надремонтного молодняку
великої рогатої худоби неможливо зберегти здоров’я тварин та досягти
високих результатів при виробництві тваринницької продукції, про що
відзначають цілий ряд вчених (Волков Г. К., 1987; Високос М. П., Чорний
М. В., 1999; Демчук М. В., Польовий Л. В., 2000;
Захаренко М. О., 2000; Нікітенко А. М., 2001; Козенко О. В., 2003 тощо).

Актуальність досліджень з обґрунтування способів утримання молодняку
великої рогатої худоби у стійловий період виходить із того, що
виробництво яловичини повинно враховувати основні елементи технологічних
періодів (до 4 міс., 4–8, 8–12 і 12–16 місяців) та породні якості
молочної худоби, які потребують додаткових досліджень способів утримання
та створення найбільш комфортних умов в післямолочний період на малих
фермах у стійловий період, в тому числі для тварин української
червоно–рябої молочної породи і внесення пропозицій доповнення до
“Відомчих норм технологічного проектування. Скотарські підприємства”.

Доцільність проведення таких пошуків виходить із того, що ринкові умови
ведення тваринництва потребують збільшення рентабельної продукції, а це
вирішується через реконструкцію діючих тваринницьких будівель, що
побудовані за типовими проектами. Реконструкції підлягають практично по
2–3 будівлі у кожному з господарств у Вінницькій області, що складає
біля 120 будівель.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота
проводилась згідно з темою: “Збереження генофонду вітчизняних порід
великої рогатої худоби”, державний реєстраційний № 0197U019231; планів
розвитку тваринництва у Вінницькій області на 1995 – 2000 і 2000 – 2010
роки та науково–дослідної теми Вінницького державного аграрного
університету: “Наукові і практичні обґрунтування раціонального
використання племінних і продуктивних задатків великої рогатої худоби та
інших тварин в енергоощадних умовах сільськогосподарських підприємств”.

Мета і задачі дослідження. Виходячи з вище викладеного, метою нашої
роботи була підготовка пропозицій по параметрах технологічних груп,
виробничих площ у групових клітках для утримання надремонтного молодняку
української червоно–рябої молочної худоби у стійловий період на малих
фермах.

Для досягнення мети були поставлені такі завдання для вивчення:

– провести пошук по підготовці рекомендацій обладнання групових кліток
в різні вікові періоди: 4–8, 8–12, 12–16 міс. надремонтного молодняку
(кількість голів у груповій клітці, розміри годівниць і решіток та зон
для відпочинку) безприв’язного способу утримання у стійловий період;

– дати загальну оцінку екологічному стану регіону проведення досліджень,
встановити рівень повітряного середовища у приміщеннях для утримання
бичків у віці 4–8, 8–12, 12–16 місяців у групових клітках розроблених
згідно з доповненнями до норм технологічного проектування;

– вивчити поведінку бичків української червоно–рябої молочної худоби та
встановити вплив різних способів утримання на їх поведінку, особливо на
споживання корму та відпочинок;

– дослідити особливості формування м’ясної продуктивності, морфологічний
склад туш та хімічний склад середньої проби м’якоті, енергетичну
цінність їстівної частини туші, конверсію енергії кормів у протеїн
поживної частки туші бичків у різні вікові періоди;

– визначити економічну ефективність експериментальних досліджень
прив’язного та зміненого і доповненого безприв’язного способу утримання
надремонтного молодняку у модульних клітках у віці: 4–8, 8–12, 12–16
міс.

Об’єкт дослідження: надремонтні бички української червоно–рябої молочної
худоби, молочна ферма невеликої потужності, стійлова система утримання,
способи утримання: прив’язний і безприв’язний, мікроклімат у
приміщеннях.

Предмет дослідження: експериментальна перевірка групових кліток на
10 бичків у віці 4–8, 8–12, 12–16 місяців у стійловий період у
порівнянні з прив’язним способом утримання в умовах збалансованої
годівлі тварин.

Методи дослідження: за принципом добору бичків груп–аналогів для
утримання за різними способами у стійловий період та виявлення
оптимальних умов вирощування у технологічні періоди при виробництві
яловичини від надремонтних бичків, методом пошуку варіантів з
використанням ескізів схем різних варіантів групових кліток і
експериментальний вибір одного із варіантів для кожного технологічного
періоду. Методи оцінки: мікроклімату, поведінки бичків їх зважування,
забій та економічний аналіз отриманих даних.

Наукова новизна отриманих результатів. Вперше проведені експериментальні
дослідження трьох групових типів кліток з параметрами розмірів їх
основних елементів згідно доповнень до норм технологічного проектування,
які призначені для вирощування, дорощування і відгодівлі бичків.
Встановлено, що у запропонованих групових клітках для безприв’язного
утримання бичків у 5–, 10– і 14–місячному віці оцінка повітряного
середовища була на рівні оптимального проектно–технологічного режиму.
При прив’язному способі утримання у 5 – і 14–місячному
віці – на рівні гранично допустимого експлуатаційного режиму, а у віці
10 місяців – на рівні гранично добових коливань.

Вперше виявлена суттєва різниця поведінки бичків протягом двох годин
після початку споживання корму бичками при утриманні на прив’язі і
безприв’язно. Доведено, що більше часу бички, які утримувалися на
прив’язі витрачали на відпочинок, а безприв’язі – на рухомість.

Отримано практично однакові прирости живої маси від бичків до
8–місячного віку, але з невеликою перевагою прив’язного над
безприв’язним утриманням, а у 12 і 16 місяців –в умовах високого рівня
годівлі бичків на користь безприв’язного. Такі етапи контролю за
формуванням здорового організму молодняку та реалізація яловичини
споживачу досліджені в умовах малої ферми у стійловий період є новими і
необхідними рекомендаціями для ведення тваринництва у сучасних умовах.

Практичне значення одержаних результатів. Пропонується товаровиробникам,
як правило, виключити з практики прив’язне утримання молодняку в
післямолочний період, яке призводить до збиткового виробництва яловичини
за рахунок втрат від негативної дії параметрів мікроклімату та
небажаного накопичення жирової тканини у тілі тварин і зменшення
кількості білка у їстівній частині туші. Обладнання на малих фермах
усього трьох типів групових кліток (4–8, 8–12 і 12–16 міс.), які
зоогігієнічно обґрунтовані за параметрами окремих елементів кліток, що є
доповненням до норм технологічного проектування. Як результат цього
сприяють покращанню умов утримання та раціональної організації
використання надремонтних бичків молочних порід.

Особистий внесок здобувача. При виконанні дисертаційної роботи автор
самостійно провела пошук і аналіз актуальних до теми даних літератури,
обґрунтувала робочу схему досліджень, використала представлені у роботі
методики, провела експериментальні та лабораторні дослідження,
проаналізувала отримані результати і їх інтерпретувала та узагальнила у
формі висновків, пропозицій і рекомендацій виробництву. Підготувала до
друку публікації за матеріалами дисертації представлених у списку
друкованих праць.

Апробація результатів досліджень. Основні положення дисертаційної роботи
доповідались на Міжнародних конференціях: “С. З. Ґжицький і сучасна
аграрна наука” (Львів, 2000), “Сучасні проблеми екології та гігієни
виробництва продуктів тваринництва” (Вінниця, 2000), “Актуальні проблеми
розвитку сучасної зооветеринарної науки” (Львів, 2001, 2003), “Динаміка
наукових досліджень 2003” (Дніпропетровськ – Харків, 2003), “Актуальні
проблеми сучасної гігієни тварин та ветеринарної санітарії” (Київ,
2003); на наукових міжвузівських конференціях аспірантів і молодих
викладачів “Сучасна аграрна наука: напрями досліджень, стан і
перспективи” (Вінниця, 2003, 2004); на науково–практичній конференції
“Нові технології та біотехнології у виробництві продукції тваринництва”
(Біла Церква, 2002); на науковій конференції докторантів і аспірантів
“Наукові пошуки молоді на початку ХХІ століття” (Біла Церква, 2003).

Результати досліджень впроваджені в ряді господарств Вінницької області.

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи опубліковані в 13
наукових працях, із яких 9 – у фахових виданнях, означених переліком ВАК
України, 2 рекомендації виробництву та 2 тез.

Обсяг та структура дисертації. Дисертаційна робота викладена на 201
сторінці комп’ютерного тексту і складається із таких розділів: “Вступ”,
“Огляд літератури”, “Загальна методика і основні методи досліджень”,
“Результати власних досліджень”, “Аналіз та узагальнення результатів
досліджень”, “Висновки та пропозиції виробництву”, “Список використаних
джерел”, “Додатки”. Робота містить 37 таблиць, 15 рисунків і 17
додатків. Список використаних джерел літератури включає 426 найменувань,
у тому числі 55 іноземних.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Загальна методика та основні методи досліджень

Дослідження проводились у СТОВ “Хлібороб” Вінницького району протягом
1998–2003 рр. згідно з загальною схемою удосконалених умов утримання
надремонтного молодняку молочної породи у стійловий період на малих
фермах (рис. 1).

Рис. 1. Загальна схема досліджень

Дослідження проводились на надремонтних бичках української червоно–рябої
молочної породи у три етапи: 4–8, 8–12 і 12–16–місяців. На кожному етапі
сформовано по дві групи бичків: контрольна (прив’язний спосіб утримання)
і дослідна (безприв’язний спосіб утримання у модульних групових
клітках). Дослідження проводились у стійловий період. Формування
піддослідних груп виконано за методом відбору груп–аналогів бичків
української червоно–рябої молочної породи за віком і на кожному етапі
досліджень–за постановочною живою масою, наближеною до даного вікового
періоду.

На І етапі досліджень від корів, що отелились у жовтні 1999 року,
відібрано 60 бичків–аналогів у віці 4 місяців. Їх розмістили по 30
голів на прив’язі і безприв’язно. На ІІ етапі – відібрано 40 голів
бичків–аналогів у віці 8 місяців, що народились у лютому–березні 2000
року, які розміщені по 20 голів на прив’язі і безприв’язно. На ІІІ етапі
– відібрано 40 голів бичків–аналогів, у віці 12 місяців, що народились у
грудні 2000 року, які розміщені по 20 голів на прив’язі і безприв’язно.
У дослідженнях використані групові клітки по 10 голів.

Усіх піддослідних бичків розміщували у розроблених згідно з нормами
технологічного проектування і доповненнями параметрів групових клітках,
де з урахуванням кількості голів (10) їх утримували безприв’язно з
фіксацією при годівницях (І етап), в боксах із зоною відпочинку на
дерев’яній торцевій шашці (ІІ етап), безприв’язно із зоною
відпочинку біля годівниць та з обладнанням решітки для гальмування
статевих рефлексів (ІІІ етап) у будівлях шириною 12, 18 і 21м.

Контроль за ростом бичків проводили шляхом індивідуального зважування у
віці 8, 12, 16 місяців. Рівень годівлі для піддослідних бичків був
однаковий з врахуванням їх живої маси і віку. Облік витрат кормів
проводився подекадно протягом усіх досліджень на кожній групі з
урахуванням залишків.

Зоогігієнічні дослідження проводились у три етапи: – І етап – у березні
2000 р; – ІІ етап – у листопаді 2000 р; – ІІІ етап – у лютому 2001 р,
де піддослідні бички утримувались у спеціально обладнаних модульних
клітках. Проби повітря відбирали за два суміжні дні (5–6, 15–16 та 25–26
чисел місяця), два рази на добу (о 10 і 20 годині у 4
місцях секції і в центрі групових кліток на висоті 50 см від підлоги).
Визначали у повітрі: температуру, відносну вологість, загальну мікробну
забрудненість, концентрацію СО2, концентрацію NH3. Температуру повітря і
вологість визначали психрометром ПВ–1А; бактеріальне забруднення повітря
методом осідання – в чашках Петрі на м’ясо–пептонному агарі,
концентрацію NH3 – газоаналізатором УГ–2, концентрацію СО2 – 0,005
нормальним розчином їдкого барію. Загальну бальну оцінку мікроклімату
для молодняку у стійловий період (Марков Ю. М., 1983; Демчук М. В.,
Польовий Л. В., 1997). Оцінку м’ясних якостей бичків проводили у віці 12
і 16 місяців по три тварини з кожної групи, за технологією, прийнятою на
м’ясо–переробних підприємствах. Хімічний склад і енергетичну цінність
середньої проби м’якоті визначали у середньому м’ясному фарші масою 400
г. У пробах визначали: вологість, жир, протеїн, золу за
загальноприйнятими методиками.

Етологічні дослідження проводились протягом 120 хвилин від початку
поїдання кормів піддослідними бичками. Хронометраж часу встановлювався
тричі на добу (згідно з розпорядком годівлі) за такими діями бичків:
бички стояли і поїдали корм, бички стояли і жували, бички стояли без
дій, бички стояли і виконували комфортний рух, бички рухались, бички
лежали. Такі дослідження проводились бригадою з 4–х чоловік із
використанням азбуки елементів і актів поведінки бичків (методика
ВНИИРГЖ, 1975). Конверсію протеїну і енергії кормів у м’ясну
продуктивність визначали за методикою ВАСХНИЛ (1983).

Економічну ефективність використання різних технологічних прийомів з
метою підвищення продуктивності бичків та впливу зоогігієнічних умов
досліджували за методикою визначення результатів науково–дослідних і
дослідно–конструкторських робіт, нової техніки, винаходів і
раціоналізаторських пропозицій (Москва, 1983). Біометрична обробка даних
проводилась за М. О. Плохинським (1969) та з використанням ПЕОМ.
Результати середніх значень вважали статистично–вірогідними при Р? F h‰zEH ?v ¤ ¦ †? L c TH O O h‰zEH $ j6 ??^?? O ???q?? і не призвела до зменшення виходу кісток, а навпаки до збільшення (17,0 %) від загальної маси туші. Збільшення терміну прив’язного способу утримання при високому рівні годівлі до 16–місячного віку призвело до накопичення внутрішнього жиру, який склав 15,9 кг, а при безприв’язному способі утримання – в 2,06 рази менше. Різниця збереглась на рівні Р

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020