.

Обгрунтування застосування лецитину в комплексному лікуванні генералізованого пародонтиту в осіб похилого віку (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
85 2325
Скачать документ

ІНСТИТУТ СТОМАТОЛОГІЇ

АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

СЕДЛЕЦЬКА Алла Олександрівна

УДК 616.314.17-008.1-083:615.38

Обгрунтування застосування лецитину в комплексному лікуванні
генералізованого пародонтиту в осіб похилого віку

14.01.22 – стоматологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Одеса – 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Одеському державному медичному університеті МОЗ
України та в Інституті стоматології АМН України, м. Одеса.

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор, член-кор. АМН України,

Косенко Костянтин Миколайович, Інститут стоматології

АМН України, директор

Офіційні опоненти:

– доктор медичних наук, професор Куцевляк Валентина Федорівна,

Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ
України,

завідувач кафедри терапевтичної та дитячої стоматології

– доктор медичних наук, професор Політун Антоніна Михайлівна,

Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця МОЗ

України, професор кафедри терапевтичної стоматології

Провідна установа:

Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.
Шупика МОЗ України

Захист відбудеться “21” березня 2005 року о 15.00 годині на
засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.563.01 в Інституті
стоматології АМН України за адресою: 65026, м. Одеса, вул.
Рішельєвська,11.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту
стоматології АМН України (65026, м. Одеса, вул. Рішельєвська,11).

Автореферат розісланий “19” лютого 2005 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради
Чумакова Ю.Г.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Генералізований пародонтит (ГП) є найпоширенішим
серед захворювань пародонта, і його лікування завдає значні труднощі у
зв’язку із багатьма можливими етіопатогенетичними місцевими і загальними
ендогенними та екзогенними факторами, що обумовлюють різні клінічні
прояви та перебіг захворювання. Тому комплексна терапія генералізованого
пародонтиту повинна бути диференційованою в залежності від ступеня
розвитку і характеру перебігу захворювання, віку, статі, наявності
супутньої патології, умов мешкання і харчування [Білоклицька Г.Ф., 1996;
Вишняк Г.Н., 1999; Данилевский Н.Ф., Борисенко А.В., 2000; Мащенко И.С.,
2003; Самойленко А.В., 2003].

Останнім часом спостерігаються зміни структури населення країн Європи, а
саме зріст кількості літніх людей, що потребує перегляду програм
профілактики і надання стоматологічної допомоги цієї категорії
населення. На жаль, у вітчизняній літературі існують поодинокі наукові
праці щодо поширеності й особливостей перебігу та лікування
генералізованого пародонтиту в осіб похилого віку [Мазур И.П.,
Поворознюк В.В., 20002].

Відомо, що на стан тканин пародонта істотно впливає загальний стан
здоров’я людини [Горбачева И.А. с соавт., 2001]. І це особливо
стосується літніх людей, в яких на фоні фізіологічного процесу старіння
прогресують хронічні захворювання, такі як гіпертонічна хвороба,
атеросклероз судин, остеохондроз та ін. В останні роки визначено
взаємозв’язок між пародонтитом і атеросклерозом [Cutler C.W. et al.,
1999; Mastragelopulos N. et al., 2001], які виділені в групу
вільнорадикальної патології [Бобырев В.Н., 1990].

В останні десятиріччя особлива увага дослідників була спрямована на
вивчення порушень ліпідного обміну в хворих на генералізований
пародонтит [Лєснухіна Г.Л., 2000; Герелюк В.І., 2001]. Встановлена роль
перекисного окислення ліпідів (ПОЛ) у патогенезі пародонтиту
[Воскресенский О.Н., Ткаченко Е.К., 1991; Дунязіна Т.М., 1994;
Білоклицька Г.Ф., 1996; Тарасенко Л.М., Петрушанко Т.А., 1999; Chapple
I.L.C., 1997], що є причиною ушкодження і деструктурізації клітинних
мембран унаслідок гідролізу фосфоліпідів під дією активованої
фосфоліпази А2 [Владимиров Ю.А., 1989; Зубачик В.М., 1999; Перова Г.І.,
2002].

Представляють значний інтерес дослідження пародонтопротекторних ефектів
препаратів на основі есенціальних фосфоліпідів, мембраностабілізуюча дія
яких досягається шляхом безпосереднього вбудовування молекул
фосфоліпідів у структуру ушкоджених мембран, заміщення дефектів і
відновлення порушеної бар’єрної функції і цілісності подвійного
ліпідного шару клітинних мембран [Гордиенко А.Д., 1990; Левицкий А.П.,
1996].

Прикладом фосфоліпідних препаратів є лецитин (фосфатидилхолін), який,
крім своєї основної біологічної функції – мембранної, здатний проявляти
виражені антиоксидантні, гіполіпідемічні, остеотропні властивості і
конкурентно інгібувати фосфоліпазу А2 [Аристархова С.А. с соавт., 1979;
В.В.Чупин и др.,1992; Окуневич И.В. с соавт., 1994; А.П.Левицкий,1996;
R.Pakula et al.,1996; M.Bialecka, 1997].

Вказані біологічні функції лецитину і вже відомі дані про
лікувально-профілактичну дію фосфоліпідних препаратів [Самсонов М.А. с
соавт., 1997; Харченко Н., 2001; Гундерманн К.Й., 2002] стали підставою
для наступного дослідження, спрямованого на експериментально-клінічне
обгрунтування та оцінку ефективності застосування лецитину при лікуванні
генералізованого пародонтиту в осіб похилого віку, а також на пошук
нових перспективних форм його використання в стоматології.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна
робота виконана відповідно до плану науково-дослідної роботи Інституту
стоматології АМН України “Експериментально-клінічне обгрунтування
застосування в лікуванні стоматологічних захворювань нових препаратів та
засобів для догляду за порожниною рота” (шифр УН 30.02.0038.99, № ДР
0199U001693). Здобувач була співвиконавцем окремого фрагмента
вищеназваної теми.

Мета дослідження – підвищення ефективності лікування генералізованого
пародонтиту в осіб похилого віку шляхом застосування лецитину і
використання лецитинвміщуючої зубної пасти для корекції порушень
перекисного окислення ліпідів і функції антиоксидантної системи в
тканинах пародонту .

Для досягнення мети дослідження були визначені наступні завдання:

1. Визначити особливості клінічного перебігу генералізованого
пародонтиту і стан процесів перекисного окислення ліпідів (ПОЛ) і
антиоксидантної системи (АОС) в ротовій рідині хворих похилого віку.

2. Розробити рецептуру лікувально-профілактичної зубної пасти на основі
лецитину і дослідити в експерименті на щурах її нешкідливість і
специфічну дію на тканини пародонта.

3. Обгрунтувати метод комплексного застосування лецитинових препаратів
(лецитину усередину і зубної пасти „Лецитинова”) і визначити його
ефективність в експерименті у щурів різних вікових груп.

4. На підставі клініко-лабораторних досліджень оцінити терапевтичну
ефективність комплексного застосування лецитину в хворих на
генералізований пародонтит похилого віку у найближчі і віддалені терміни
спостережень, розробити практичні рекомендації.

Об’єкт дослідження – тканини пародонта хворих на генералізований
пародонтит та експериментальних тварин.

Предмет дослідження – обгрунтування та оцінка ефективності комплексного
застосування лецитинових препаратів при лікуванні генералізованого
пародонтиту в осіб похилого віку, їх вплив на процеси перекисного
окислення ліпідів і стан антиоксидантної системи.

Методи дослідження: клінічні – обстеження хворих з індексною оцінкою
стану тканин пародонта; рентгенологічні; лабораторні (біофізичні,
біохімічні, функціональні) – для визначення функціонального стану
слинних залоз, показників стану системи ПОЛ-АОС в ротовій рідині,
ступеня міграції лейкоцитів в ротову порожнину; експериментальні
(токсико-гігієнічні, біохімічні, морфометричні) – для вивчення
нешкідливості і специфічної дії зубної пасти „Лецитинова”, визначення
показників стану системи ПОЛ-АОС і мінерального обміну в тканинах
пародонта і кістковій тканині щурів, ступеня атрофії кістки
альвеолярного відростка щелеп; статистичні – для визначення
достовірності отриманих даних.

Наукова новизна одержаних результатів. Визначені особливості клінічного
перебігу генералізованого пародонтиту, і вперше досліджено стан процесів
перекисного окислення ліпідів і антиоксидантної системи в ротовій рідині
в залежності від віку хворих. Показано, що найбільш значні порушення в
системі ПОЛ-АОС відбуваються у хворих похилого віку, що є одним з
головних механізмів розвитку пародонтиту в літніх людей, і потребує
обов’язкової корекції препаратами антиоксидантної дії.

Вперше патогенетично обгрунтовано та запропоновано комплексне
застосування різних форм лецитину (лецитину усередину і лецитинвміщуючої
зубної пасти) при лікуванні хворих на генералізований пародонтит.

На підставі біохімічних досліджень ротової рідини і біоптатів тканин
пародонта й альвеолярної кістки, а також рентгенологічної картини
альвеолярної кістки, встановлено, що механізмом
лікувально-профілактичної дії комплексного застосування лецитину є вплив
на процеси остеорегенерації (посилення кісткоутворення) і виражена
антиоксидантна дія на тканини пародонта.

Вперше встановлено, що комплексне застосування препаратів лецитину є
найбільш ефективним у хворих на генералізований пародонтит похилого
віку, що обумовлено вираженою мембраностимулюючою та антиоксидантною
дією лецитину.

Практичне значення одержаних результатів. Матеріали дисертації про
порушення ПОЛ і функції АОС в хворих на генералізований пародонтит
різних вікових групп розширюють уявлення про патогенез даного
захворювання і підтверджують доцільність і перспективність застосування
фосфоліпідних препаратів, зокрема лецитину, при його лікуванні.

Розроблено нову лікувально-профілактичну зубну пасту “Лецитинова” і
проведено весь комплекс досліджень для її промислового випуску.

Розроблено, опрацьовано і запропоновано для впровадження в практику
метод комплексного застосування лецитинових препаратів (лецитину
усередину і зубної пасти „Лецитинова”) при лікуванні генералізованого
пародонтиту в осіб похилого віку. Даний метод дозволяє істотно поліпшити
стан тканин пародонта, досягти тривалої стабілізації патологічного
процесу в пародонті.

Запропонований метод лікування впроваджено у клінічну практику на
кафедрі терапевтичної стоматології Одеського державного медичного
університету, у терапевтичному відділенні Одеської обласної клінічної
стоматологічної поліклініки, у відділі захворювань пародонта Інституту
стоматології АМН України. Матеріали дисертації використовуються в
лекційному матеріалі і під час практичних занять студентів при вивченні
розділу “Захворювання пародонта” на кафедрі терапевтичної стоматології
Одеського державного медичного університету МОЗ України.

Особистий внесок здобувача. Автором особисто зроблено
інформаційно-патентний пошук, проаналізована наукова література по темі
дисертації, самостійно проведені всі клінічні та експериментальні
дослідження, узагальнені і проаналізовані отримані результати, проведена
їх статистична обробка, написана та оформлена дисертація. Спільно з
науковим керівником визначені мета і завдання дослідження, сформульовані
основні висновки роботи.

Дисертант брала безпосередню участь у розробці рецептури і проведенні
доклінічних випробувань зубної пасти “Лецитинова”, створеної колективом
авторів лабораторії гігієни порожнини рота Інституту стоматології АМН
України під керівництвом докт. мед. наук Т.П.Терешиної, оформила
науково-технічну документацію на нову зубну пасту.

Біофізичні та біохімічні дослідження проведені у лабораторії гігієни
порожнини рота (зав. – д.мед.н. Терешина Т.П.), експериментальні на
тваринах – у віварії (зав. – Ходаков І.В.) Інституту стоматології АМН
України?.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи
повідомлені на науково-практичній конференції Одеського НДІ стоматології
(Одеса, 1999), пленарному засіданні Одеського відділення Асоціації
стоматологів України (Одеса, 2000), міжнародній студентській науковій
конференції „Молодь – медицині майбутнього” Одеського медуніверситету
(Одеса, 2002), на 50 Ювілейній студентській науковій конференції (з
міжнародною участю), присвяченій 80-річчю Московського державного
медико-стоматологічного університету (Москва, 2002).

Публікації. По темі дисертації опубліковано 5 наукових праць, серед них
4 статті в наукових фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, і 1
тези доповіді на конференції.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 152 сторінках
принтерного тексту і складається з вступу, огляду літератури, описання
матеріалів і методів досліджень, 3 розділів власних досліджень, аналізу
й узагальнення результатів дослідження, висновків, практичних
рекомендацій, списку використаних джерел, додатка. Фактичні дані
наведені у 30 таблицях. Список літератури містить 365 першоджерел, серед
яких 108 іноземних.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи досліджень. Для досягнення поставленої мети та
вирішення завдань дисертаційної роботи проведено комплекс
експериментальних, клінічних і лабораторних досліджень. В експерименті
використано 317 білих щурів, у клінічних дослідженнях взяли участь 167
хворих з хронічним перебігом генералізованого пародонтиту I і II ступеня
різних вікових груп.

Експериментальні дослідження проведені в 2 етапи. На першому етапі
вивчали токсико-гігієнічні показники і специфічну ефективність нової
зубної пасти “Лецитинова”.

Токсикологічні дослідження зубної пасти “Лецитинова” проводили згідно
вимог Фармкомітету МОЗ України („Методические указания по
экспериментальному (фармакологическому) и клиническому испытанию
гигиенических лечебно-профилактических средств для ухода за полостью
рта”, 1994). Вивчали гостру і хронічну токсичність, шкірно-подразнюючу
дію, подразнюючу дію при нанесенні на слизову оболонку порожнини рота,
сенсибілізуючу дію і мікробну забрудненість зубної пасти.

Пародонтопротекторні ефекти зубної пасти були досліджені на моделі
спонтанного ураження тканин пародонта у щурів (Пешкова Л.В., 1997).
Експеримент виконано на 60 білих щурах місячного віку. Було сформовано 3
групи тварин (по 20 у кожній групі): контрольна і 2 дослідних. У тварин
контрольної групи використовували зубну пасту-плацебо, яка не містить
біологічно активних добавок. У 1-й дослідній групі чищення зубів
здійснювали зубною пастою, що містить 2% лецитину; у другій – зубною
пастою, що містить 5% лецитину. Щурам протягом 70 днів здійснювали
щоденне ретельне чищення зубів.

Другим етапом експериментальних досліджень було вивчення ефективності
лецитинових препаратів у щурів різного віку. Досліджували лецитин
соняшниковий (НВА „Одеська біотехнологія”) і зубну пасту “Лецитинову” з
вмістом лецитину 5%.

Експеримент проведено на 136 білих щурах, які в залежності від віку, в
якому вони були уведені в експеримент, були закодовані як “молоді”
тварини (уведені в експеримент у 1-місячному віці – виведені в 3-х
місячному), “середнього віку” (уведені в експеримент у 3-х місячному
віці – виведені в 5-ти місячному) і “літні” (уведені в експеримент у
5-ти місячному віці – виведені в 7-ми місячному). У кожній віковій
категорії тварини були розділені на групи в залежності від призначеної
терапії: 1 група щурів не одержувала ніяких добавок (інтактні тварини
або контроль); 2 група разом з кормом одержувала лецитин з розрахунку 1
мг на 1 кг маси; 3 групі чистили зуби зубною пастою “Лецитинова”; 4
група разом з кормом одержувала лецитин і тваринам чистили зуби пастою
“Лецитинова”. Тривалість експеримента склала 60 діб.

По закінченні експериментів у щурів збирали ротову рідину. Потім
проводили евтаназію під рауш-наркозом методом тотального кровопускання,
виділяли зубо-щелепні блоки, одержували біоптати ясен та альвеолярної
кістки для подальших біохімічних і морфометричних досліджень.

У ротовій рідині визначали вміст фосфору (Леонтьев В.К., Петрович Ю.А.,
1976) та активність ферменту лужної фосфатази (Левицкий А.П. с соавт.,
1973), в надосадовій частині гомогенатів ясен та альвеолярної кістки –
вміст малонового діальдегіду (МДА) по реакції з тіобарбітуровою кислотою
(Стальная И.Д., Гаришвили Т.Г., 1977) та активність антиоксидантних
ферментів – супероксиддисмутази (СОД) (Чевару С. с соавт., 1985),
глутатіонпероксидази (Ланкин В.З. с соавт., 1976) і глутатіонредуктази
(Путилина Ф.Е., 1982), в кістці альвеолярного відростка – вміст кальцію
і фосфору (Леонтьев В.К., Петрович Ю.А.,1976).

Ступінь атрофії альвеолярного відростка щелеп визначали методом
біометрії лінійних розмірів оголення коренів молярів (Николаева А.В.,
1965) за допомогою бінокулярної лупи МБС-1.

Виконані також мікробіологічні дослідження зубної пасти в умовах in
vitro. Вивчали антимікробну дію пасти по відношенню до типових
тест-культур: стафілокока золотистого, стрептокока фекального і грибів
роду Candida.

Клінічні дослідження. Обстежено 167 хворих з хронічним перебігом ГП I і
II ступеня віком від 21 до 72 років, які в залежності від віку були
умовно розділені на „молодих” (21-40 років – 59 осіб), „середнього віку”
(41-59 років – 69 осіб) і „похилого віку” (60-72 років – 69 осіб) .

Клінічне обстеження хворих починали зі збору анамнезу захворювання,
анамнезу життя, оцінки загального соматичного статусу. Стан тканин
пародонта оцінювали за допомогою індексів РМА, CPITN, пародонтального
індексу ПІ Рассела, гігієнічних індексів Гріна-Вермільона (OHI-S) і
Федорова-Володкіної, індексу кровоточивості, середнього показника
глибини пародонтальних кишень (ПК), утрати кісткової тканини (УКТ),
рухливості зубів, наявності або відсутності гноєтечі. Результати усіх
визначень розраховували кількісно і заносили у “Карту пародонтологічного
обстеження” (Белоклицкая Г.Ф.,1996).

Для оцінки ступеня деструкції кістки альвеолярного відростка й уточнення
діагнозу проводили рентгенологічні дослідження за методом (Рабухина
Н.А., Аржанцев А.П., 1999).

Постановку діагнозу здійснювали відповідно до систематики хвороб
пародонта М.Ф. Данилевського (1994).

Схеми комплексного лікування хворих на генералізований пародонтит.
Проведено лікування 69 пацієнтів похилого віку з хронічним перебігом ГП
I (35 хворих) і II (34 хворих) ступеня. У залежності від призначених
лікувально-профілактичних заходів вони були розділені на 3 групи: групу
порівняння і 2 основні групи.

У групі порівняння була проведена загальноприйнята базисна терапія:
професійна гігієна порожнини рота, санація ротової порожнини, місцева
антимікробна і протизапальна терапія, за показаннями хірургічні та
ортопедичні втручання. Курс лікування складав від 5 до 8 відвідувань.
Після курсу лікування не пропонувалося проведення спеціальних
профілактичних заходів. Режим догляду за порожниною рота був звичайним
для кожного пацієнта.

У першій основній групі хворим одночасно з базовою терапією
пропонувалося чищення зубів пастою “Лецитинова” 2 рази на день (ранком і
ввечері), починаючи з 1-го дня лікування і протягом наступних 6 місяців.

В другій основній групі пропонувалося одночасно з базовою терапією
чищення зубів пастою “Лецитинова” 2 рази на день (ранком і ввечері),
починаючи з 1-го дня лікування і протягом наступних 6 місяців, і, крім
того, прийом лецитину усередину – 5 г на добу.

Про ефективність проведеного лікування хворих на ГП судили на підставі
порівняння даних клініко-лабораторних досліджень: до лікування, після
курсу лікування (через 7-10 днів), через 1 місяць і 6 місяців від
першого дослідження. Рентгенологічна картина стану тканин пародонта
оцінювалася двічі: до початку досліджень і через 6 місяців.

Лабораторні методи. В ранковий час натще у хворих робили забір ротової
рідини і ротових змивів. Визначали швидкість слиновиділення (мл/хв), рН
і буферну ємність слини, далі проби заморожували для подальших
біохімічних досліджень. В ротових змивах підраховували кількість
лейкоцитів і клітин епітелію за методом (Сукманский О.И. с соавт.,1980).

Біохімічні дослідження проводили в надосадовій частині ротової рідини
хворих, де визначали вміст малонового діальдегіду (МДА) (Стальная И.Д.,
Гаришвили Т.Г., 1977) та активність антиоксидантних ферментів –
супероксиддисмутази (СОД) (Чевару С. с соавт., 1985),
глутатіонпероксидази (Ланкин В.З. с соавт., 1976) і глутатіонредуктази
(Путилина Ф.Е., 1982).

Статистичні методи. Всі отримані результати оброблялися методами
математичної статистики з використанням Т-критерію Ст’юдента на
персональному комп’ютері IBM PC у пакетах “Statgraphic-2,3” і
“Statistica-5”.

Результати дослідження та їх обговорення. Порівняльний аналіз стану
тканин пародонта в хворих ГП різних вікових груп (табл. 1) дозволив
виявити деякі особливості перебігу захворювання в осіб похилого віку.

У всіх обстежених визначаються високі показники гігієнічних індексів, що
свідчить про недостатній рівень гігієни ротової порожнини. В структурі
ГІ Гріна-Вермільона в осіб молодого віку показник зубного нальоту значно
перевищує показник зубного каменю, в той час, як в осіб похилого віку,
спостерігається зворотна закономірність.

Індекс РМА достовірно підвищується в осіб похилого віку з ГП I, II
ступеня в порівнянні з молодими, що характеризує тривале хронічне
запалення тканин пародонта. При цьому індекс кровоточивості достовірно
вище в осіб молодого віку, в них відмічається більш яскрава гіперемія і
набряк ясен. В осіб похилого віку найчастіше ясна блідно-рожевого
кольору, з явищами дистрофії та атрофії, розвивається рецесія ясен. Це є
наслідком глибоких порушень мікроциркуляції, атеросклеротичних змін
судин пародонта, превалювання дистрофічних процесів над запальними.

Середні показники глибини пародонтальних кишень також закономірно нижчі
в осіб похилого віку, що відбувається внаслідок атрофії ясен і більш
вираженої утрати кісткової тканини (табл. 1).

-lth HUh 1/4 3/4 ae O ph O ??????????????двищуються в осіб середнього і похилого віку в порівнянні з молодими пацієнтами, що можна пояснити генералізацією процесу деструкції кістки альвеолярного відростка щелеп. Це приводить і до більш вираженої рухливості зубів (табл. 1). На рентгенограмах щелеп хворих ГП I, II ступеня молодого віку спостерігаються нерівномірні зміни структури кістки в різних ділянках зубних рядів з поодинокими вертикальними кістковими дефектами. В осіб похилого віку відмічається горизонтальний тип резорбції кістки альвеолярного відростка. Показники функціонального стану слинних залоз, інтенсивності процесу міграції лейкоцитів в ротову порожнину та стану ПОЛ і антиоксидантного захисту наведені в табл. 2. Представлені дані свідчать, що у хворих різного віку з однаковим ступенем розвитку ГП показники швидкості слиновиділення, рН і буферної ємності слини практично не відрізняються. У літніх людей спостерігається тенденція до зниження інтенсивності міграції лейкоцитів, які є важливим клітинним фактором неспецифічного імунітету, і кількості клітин епітелію, що вказує на порушення процесу регенерації епітелію слизових оболонок рота. Таблиця 2 Показники функціонального стану слинних залоз і системи ПОЛ-АОС в ротовій рідині хворих ГП різних вікових груп (М±м) Показники Вікові групи Молоді Середнього віку Похилого віку Швидкість слиновиділення (мл/хв) 0,39±0,03 0,41±0,03 0,45±0,04 рН слини 6,65±0,02 6,61±0,02 6,64±0,03 Буферна ємність слини 8,54±1,12 8,98±0,95 9,14±0,98 Кількість лейкоцитів в ротових змивах (тис.в 1 мл) 762,4±54,6 723,1±61,8 678,5±55,7 Кількість клітин епітелію в ротових змивах (тис.в 1 мл) 31,4±2,8 28,7±2,2 27,5±2,5 Вміст МДА (мкмоль/мл) 0,62±0,04 0,71±0,05 0,75±0,05 РТаблиця 4 Показники стану тканин пародонта у хворих похилого віку з ГП II ступеня під впливом препаратів лецитину Показники Групи пацієнтів Група порівняння (n=10) Зубна паста „Лецитинова” (n=12) Лецитин + зубна паста „Лецитинова” n=12 1 2 3 4 ГІ (?) Гріна-Вермільона До лікування 3,55±0,11 3,39±0,13 3,48±0,12 Після лікування 1,79±0,08## 1,21±0,10## 1,08±0,11*## Через 6 міс. 2,05±0,09## 1,76±0,14*## 1,23±0,10**## Через 12 міс. 2,25±0,10## 2,04±0,13*## 1,54±0,09**## РМА До лікуваня 2,63±0,10 2,48±0,08 2,51±0,10 Після лікування 0,92±0,07## 0,65±0,04## 0,33±0,03*## Через 6 міс. 1,23±0,07## 0,80±0,06*## 0,46±0,05*## Через 12 міс. 1,42±0,05## 0,92±0,04*## 0,70±0,04**## Кровоточивість (бали) До лікування 0,85±0,06 0,92±0,050 0,87±0,04 Після лікування 0,23±0,05## 0,15±0,02## 0,10±0,03## Через 6 міс. 0,63±0,07# 0,44±0,05# 0,21±0,04*## Через 12 міс. 0,82±0,06 0,57±0,05*# 0,36±0,03**# Глибина ПК(мм) До лікування 2,45±0,12 2,34±0,11 2,50±0,12 Після лікування 1,81±0,10# 1,46±0,10*## 1,21±0,10*## Через 6 міс. 1,96±0,11# 1,55±0,12*## 1,37±0,11*## Через 12 міс. 2,04±0,12# 1,72±0,14*## 1,68±0,12*## УКТ (бали) До лікування 5,03±0,23 4,95±0,21 5,10±0,20 Після лікування 4,37±0,25## 4,30±0,27# 4,20±0,21## Через 6 міс. 4,62±0,18# 4,35±0,18# 4,25±0,19## Через 12 міс. 4,87±0,20# 4,43±0,20# 4,37±0,18## ПІ Рассела До лікування 4,87±0,10 4,98±0,11 5,02±0,12 Після лікування 3,51±0,08## 2,12±0,11*## 2,03±0,10**## Через 6 міс. 3,75±0,06## 2,46±0,10*## 2,31±0,10**## Через 12 міс. 4,05±0,09## 2,89±0,10**## 2,52±0,11**## Рухливість зубів До лікування 1,49±0,06 1,54±0,05 1,51±0,06 Після лікування 0,35±0,05## 0,24±0,04## 0,13±0,05*## Через 6 міс. 0,46±0,06## 0,35±0,06## 0,21±0,06## Через 12 міс. 0,59±0,05## 0,50±0,05## 0,34±0,05*## Примітка: *Р

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020