.

Ефективність медико-соціальної реабілітації в умовах спеціалізованої школи-інтернату для дітей, хворих на цукровий діабет (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
112 2825
Скачать документ

ІНСТИТУТ ЕНДОКРИНОЛОГІЇ ТА ОБМІНУ РЕЧОВИН

ім. В.П.КОМІСАРЕНКА АМН УКРАЇНИ

СМІРНОВ Іван Іванович

УДК 616.379-008.64-053.2:371.3

Ефективність медико-соціальної реабілітації в умовах спеціалізованої
школи-інтернату для дітей, хворих на цукровий діабет

14.01.14 – ендокринологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ – 2005Дисертацією є рукопис

Роботу виконано в Інституті ендокринології та обміну речовин ім.
В.П.Комісаренка АМН України та загально-освітній санаторній
школі-інтернаті І-ІІІ ступенів для дітей, хворих на цукровий діабет, МОН
України

Науковий керівник:

доктор медичних наук

Маньковський Борис Микитович,

Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П.Комісаренка АМН
України, завідувач відділенням профілактичної діабетології

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор

Паньків Володимир Іванович,

Буковинська державна медична академія МОЗ України, професор кафедри
клінічної імунології, алергології та ендокринології;

кандидат медичних наук

Будрейко Олена Анатоліївна,

Інститут охорони здоров’я дітей та підлітків АМН України, старший
науковий співробітник відділення ендокринології

Провідна установа:

Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України, відділення
внутрішньої патології вагітних, м. Київ

Захист відбудеться 29 березня 2005 року о 13 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д26.558.01 з ендокринології в Інституті
ендокринології та обміну речовин ім.В.П.Комісаренка АМН України (04114,
м.Київ-114, вул.Вишгородська, 69).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту ендокринології
та обміну речовин ім.В.П.Комісаренка АМН України (04114, м.Київ-114,
вул.Вишгородська, 69).

Автореферат розісланий 27 лютого 2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

доктор біологічних наук Л.М. КалинськаЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Характерною рисою цукрового діабету (ЦД), однієї з
найбільш розповсюджених неінфекційних хвороб у світі, є хронічний
довічний перебіг захворювання. Сьогодні на ЦД страждає близько 4% від
загальної кількості населення земної кулі, й за деякими оцінками до 2025
року число хворих може сягнути 333 мільйонів осіб. В Україні в 2003 році
зареєстровано 937103 хворих на ЦД, серед яких 126704 осіб – пацієнти з
ЦД 1 типу [Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П.Комісаренка
АМН України, 2004].

Наведені дані зумовлюють актуальність підвищення ефективності лікування
ЦД як важливої медико-соціальної проблеми. Виходячи з цього, розробка
системи дій, які забезпечують довгострокове збереження доброго стану
здоров’я, працездатності, психо-соціальної адаптації хворих на ЦД, є
актуальним завданням державної системи охорони здоров’я [А.С.Єфімов та
ін., 1998].

Недостатньо ефективне лікування та неадекватний контроль метаболічних
порушень сприяє розвитку гострих та хронічних ускладнень ЦД [Lurbe E. et
al., 2002; Henricsson M. et al., 2003]. Стан тривалої гіперглікемії
неухильно призводить до розвитку хронічних ускладнень хвороби, поява
яких більш ймовірна при більшому терміні перебігу ЦД і при незадовільній
впродовж цього часу компенсації порушень обміну. Саме частий розвиток
ускладнень становить найважливішу проблему діабетології в нашій країні,
що зумовлене недостатнім контролем захворювання, низькою ефективністю
навчання пацієнтів основам самоконтролю [А.С.Єфімов та ін., 1998].

Оптимальний результат лікування ЦД є наслідком спільних зусиль
діабетолога та пацієнта. У цьому питанні важливу роль відіграє
самоконтроль пацієнта, який буде більш ефективним у тому випадку, коли
хворий більше знає про свою недугу і свідомо ставиться до вирішення
щоденного завдання досягнення компенсації захворювання [Сахарова Ю.В.,
1999; Nordfeldt S. et al., 2003].

Створення оптимальної форми навчання пацієнтів, яка б дозволила найкраще
передати необхідні для ефективного самоконтролю знання з метою
запобігання гіперглікемії і зниження ризику розвитку хронічних
ускладнень, залишається сьогодні невирішеною проблемою. У нашій країні
досвід застосування різних форм навчання є обмеженим. Індивідуальна
робота лікаря з пацієнтом, яка здійснювалася впродовж минулих років для
навчання хворих, відповідно до вимог сьогодення вважається недостатньою.
Розробка оптимальних методів навчання і лікування хворих на ЦД 1 типу
обов’язково повинна враховувати не тільки медичні, але й соціальні,
економічні умови країни [Leahy J.L. et al., 2000].

З метою удосконалення допомоги хворим на ЦД 1 типу, концентрації наявних
медичних і економічних ресурсів у 1990 році в м.Харкові вперше в Україні
було створено спеціалізовану школу-інтернат для дітей, хворих на ЦД
(далі – Школа). Дієтичне харчування, інтенсивне лікування, глікемічний
контроль, спостереження ендокринолога, навчання самоконтролю,
психологічна корекція сформували комплекс заходів для медико-соціальної
реабілітації хворих. Разом з тим дотепер не було проведено порівняльної
оцінки ефективності такого багатофакторного підходу, що і визначає
актуальність цього дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація
виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт Інституту
ендокринології та обміну речовин ім. В.П.Комісаренка АМН України і є
фрагментом теми “Порівняльне дослідження імунного стану дітей з
початковою стадією цукрового діабету 1 типу та у віддалені строки після
початку захворювання” (номер державної реєстрації 0102U000476).

Мета дослідження – оцінити ефективність впливу медико-соціальної
реабілітації в умовах Школи на перебіг захворювання, ризик розвитку
ускладнень і психо-соціальну адаптацію пацієнтів.

Задачі дослідження:

Вивчити показники компенсації ЦД, параметри ліпідного обміну, фізичний
та статевий розвиток у осіб, що навчалися в Школі, порівняно з
пацієнтами, які не проходили навчання в умовах такого закладу.

Оцінити ефективність проведеного в межах даної лікувально-освітньої
установи спеціального навчання методам самоконтролю.

Порівняти частоту виникнення гострих ускладнень ЦД серед хворих, які
проходили навчання і лікування в умовах Школи, і пацієнтів, що навчалися
в загальноосвітніх школах.

Встановити поширеність хронічних ускладнень діабету серед зазначеного
контингенту хворих у порівнянні з пацієнтами, які не навчалися в Школі.

Вивчити ступінь соціальної і психо-соціальної адаптації цієї групи
пацієнтів порівняно з контрольною групою.

Об’єкт дослідження – медико-соціальна реабілітація хворих на ЦД.

Предмет дослідження – показники метаболічної компенсації та
психо-соціальної адаптації у хворих на ЦД, які пройшли медико-соціальну
реабілітацію у Школі.

Методи дослідження – клінічне обстеження, вимір антропометричних даних,
визначення стадії фізичного і статевого розвитку (у дітей і підлітків),
визначення лабораторних показників крові та сечі, виявлення
мікросудинних і неврологічних ускладнень ЦД, тестування хворих з
визначенням рівня спеціальних знань щодо свого захворювання, показників
соціальної і психо-соціальної адаптації.

Наукова новизна одержаних результатів. У роботі вперше продемонстрована
ефективність такої комплексної форми медико-соціальної реабілітації
хворих на ЦД, якою є Школа. Доведено позитивний вплив перебування в
Школі щодо поліпшення показників метаболічного контролю захворювання як
під час навчання, так і у віддаленому майбутньому, серед дорослих, які
до цього завершили навчання в Школі. Встановлено, що перебування у Школі
сприяє зменшенню частоти гострих і хронічних ускладнень ЦД у віддалений
термін спостереження, збільшуючи, однак, ризик розвитку тяжких
гіпоглікемічних станів. Уперше встановлено поліпшення соціальної і
психо-соціальної адаптації у хворих, які в минулому навчалися в Школі, у
порівнянні з показниками пацієнтів, що не проходили навчання в умовах
цього закладу.

Практичне значення одержаних результатів. Отримані в результаті
проведення дослідження дані дозволяють оптимізувати підходи до
раціонального поєднання терапії та навчання самоконтролю пацієнтів з ЦД
1 типу з використанням інтенсифікованих схем навчання, контролю і
лікування захворювання. Результати роботи дозволяють рекомендувати
широке впровадження в Україні такої форми медико-соціальної
реабілітації, якою є Школа, для підвищення ефективності лікування і
психо-соціальної адаптації пацієнтів.

Особистий внесок здобувача. Автором самостійно проведено обстеження
включених у дослідження хворих, що передбачало клінічне обстеження,
вимір антропометричних даних, визначення стадії фізичного і статевого
розвитку (у дітей і підлітків), виявлення мікросудинних і неврологічних
ускладнень захворювання. Безпосередньо автором протестовано хворих з
визначенням рівня спеціальних знань щодо свого захворювання, показників
соціальної і психо-соціальної адаптації. Автор самостійно провів
статистичну обробку отриманих результатів і розрахував вірогідність
виявлених відмінностей. Викладення результатів дослідження і написання
дисертаційної роботи та автореферату здійснено автором особисто.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень, включених у
дисертаційну роботу, були представлені та обговорені на 6-ому з’їзді
ендокринологів України (Київ, 2001); науково-практичній конференції
“Актуальні питання серцево-судинної патології при ендокринних
захворюваннях” (Харків, 2002); науково-практичній конференції “Сучасні
напрямки розвитку ендокринології. Другі Данилевські читання” (Харків,
2003); 18-ому конгресі Міжнародної діабетичної федерації (Париж, 2003).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 8 наукових праць, з них – 4
статті у спеціалізованих наукових журналах і 4 публікації тез в
матеріалах конгресів і конференцій.

Обсяг та структура дисертації. Дисертація викладена на 153 сторінках
тексту і складається із вступу, огляду літератури, опису матеріалів та
методів дослідження, 3 розділів власних досліджень, обговорення
результатів дослідження, висновків, практичних рекомендацій та переліку
джерел використаної літератури, що містить 203 роботи, серед яких
вітчизняних – 27, іноземних – 176, у тому числі – 14 російських.
Дисертація ілюстрована 10 таблицями та 26 рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Загальна характеристика обстежених та методи дослідження. З метою
вивчення впливу навчання в умовах Школи (м. Харків) на перебіг ЦД нами
було обстежено 333 пацієнта з маніфестацією захворювання не пізніше
16-річного віку. З цього числа 163 хворих, яких було залучено до
основної групи, перебували у Школі не менше одного року, 170 хворих
склали контрольну групу. Обидві групи було поділено на чотири вікові
підгрупи: діти, підлітки, дорослі віком до 21 року та дорослі, старші 21
року. Кожна з підгруп умовно позначені в роботі як I, II, III й IV в
основній групі та ХI, ХII, ХIII й ХIV в контрольній групі відповідно.
Основна та контрольна групи статистично не відрізнялися за віком,
статтю, тривалістю перебігу ЦД та місцем постійного проживання
(місто/село) в усіх підгрупах. Розподіл пацієнтів за кількістю по
вікових підгрупах становив: 25 осіб у I основній проти 28 осіб у ХI
контрольній; 39 осіб у II основній проти 40 осіб у ХII контрольній; 42
особи у III основній проти 43 осіб у ХIII контрольній та 57 осіб у IV
основній проти 59 осіб у ХIV контрольній.

Вік хворих перебував у межах від 11 років 5 місяців до 25 років 10
місяців. 150 обстежених були чоловічої статі (45%) та 183 – жіночої
статі (55%). Тривалість перебігу ЦД була від 11 місяців до 21 року й 3
місяців. Серед обстежених переважали мешканці міста, кількість яких
складала 291 з 333 (87,4%), кількість сільських мешканців становила 42
пацієнти (12,6%).

Для комплексної оцінки стану хворих досліджено три групи показників:
біомедичні, що включали антропометричні виміри та стадію статевого
розвитку, показники стану компенсації вуглеводного та ліпідного обмінів,
частоту гострих та хронічних ускладнень ЦД; показники адаптації до
захворювання, включаючи оцінку раціонального вибору режиму
інсулінотерапії та належного глікемічного контролю, розповсюдженість
тютюнопаління, рівень інформованості пацієнтів щодо своєї хвороби; та
показники психо-соціальної адаптації хворих, а саме – рівень освіти,
питому вагу працюючих осіб та інвалідів, осіб, які створили родину,
народили дітей, ступінь психологічного та емоційного комфорту кожного з
пацієнтів.

Для оцінки антропометричних показників вимірювалися зріст та маса тіла
(вранці, перед сніданком), а також визначався індекс маси тіла (ІМТ).
Рівень статевого розвитку встановлювався у дітей та підлітків за
допомогою критеріїв Tanner (дві молодші вікові підгрупи). Крім того, в
усіх вікових підгрупах серед пацієнток жіночої статі визначалися також
найважливіші функціональні показники формування статевого розвитку: вік
першої менструальної кровотечі, регулярність місячних та (серед
дорослих) наявність первинної аменореї.

Загальний холестерин у сироватці крові визначали фотоколориметричним
методом, ?-ліпопротеїди – турбідиметричним методом, активність ферментів
аспартатамінотрансферази (АСТ) і аланінамінотрансферази (АЛТ) – за
методом Райтмана-Френкеля [1972], глікований гемоглобін еритроцитів –
методом іонообмінної хроматографії. Визначення концентрації
мікроальбуміну у добовій порції сечі проводилось імуноферментним методом
з використанням затвердженої МОЗ України (15.03.94р.) тест-системи
“Альбумін-ІФА”.

Серед гострих ускладнень ЦД в роботі оцінювалися загальна кількість
перенесених кетоацидотичних станів та тяжких гіпоглікемій. Було взято до
уваги епізоди крайнього ступеня декомпенсації, а саме кетоацидоз, що
потребував госпіталізації й проведення інфузійної терапії. Тяжкою
вважали гіпоглікемію, при якій пацієнт потребував сторонньої допомоги.
Нефропатія визначалася як наявність протеінурії або мікроальбумінурії у
кількості, що перевищувала 30 мг/добу (починаючи з 3-ї стадії за
Mogensen), за умови відсутності в клінічному аналізі сечі лейкоцитурії
більш ніж 6 в полі зору для пацієнтів чоловічої статі й більш ніж 10 –
для пацієнток жіночої статі. Ретинопатія визначалась як стан очного дна
високого ризику, що загрожує втратою зору, або розвитком такої загрози
прогягом найближчого року (проліферативне, препроліферативне й
непроліферативне із залученням макули ураження сітківки, виявлене за
допомогою прямої офтальмоскопії з розширеною зіницею). Наявність
катаракти фіксували, починаючи з початкових стадій помутніння
кришталика. Дистальна периферична сенсорно-моторна нейропатія
визначалася як зниження нижче порогового рівня не менше, ніж двох з
шести видів чутливості, що перевірялися (вібраційна, термічна, відчуття
стандартного 10-грамового монофіламенту, тактильна (дотик вати),
пропріоцептивна та дискримінаційна), або як зниження одного з шести
видів чутливості в поєднанні із втратою ахілового рефлексу та/або
значною м’язовою атрофією дистальніше коліна. Ангіопатія нижніх кінцівок
визначалася як зниження гомілково-плечового індексу (АВРІ) менше, ніж
0,8 для будь-якої з кінцівок. Гепатопатія визначалася як різноманітні
морфологічні та функціональні відхилення включно із збільшенням
стандартних розмірів печінки при ультразвуковому дослідженні та/або
підвищення рівнів трансаміназ у крові за умови відсутності кетонурії не
менше, ніж за тиждень до дослідження.

Наявність спеціальних знань щодо захворювання у хворих досліджувалась за
допомогою анкетування. Рівень освіти серед дорослих оцінено як питому
вагу хворих, що навчаються у вищих навчальних закладах, або таких, що
вже закінчили навчання в них. При оцінці числа працюючих серед дорослих
хворих враховувалось як повне, так й часткове (неповний робочий день)
працевлаштування, а також – наявність тимчасової роботи на день
обстеження. При аналізі питомої ваги непрацездатних до уваги бралися
особи із встановленою інвалідністю II і I груп, тобто реально
непрацездатні. Питома вага хворих, які перебували у шлюбі та народили
дітей, оцінювалась лише серед дорослих, старших 21 року. Такими, що
перебувають у шлюбі, визнавалися хворі із офіційно зареєстрованими
відносинами з будь-яким терміном подружнього життя, або перебуваючі у
цивільному (незареєстрованому) шлюбі не менше, ніж протягом року на день
обстеження.

Ступінь психологічного та емоційного комфорту кожного з пацієнтів був
безпосередньо оцінений за допомогою анкетування. Для дослідження було
залучено два варіанти анкет – стандартизована анкета САН (самопочуття,
активність, настрій) та нестандартизована анкета доброго самопочуття,
розроблена C. Bradley [1994].

При порівнянні показників основної та контрольної груп ймовірність
відмінностей визначалась за допомогою t-критерію Стьюдента. Кількісні
ознаки оцінювалися та подані нижче у вигляді М+m (М – середнє
арифметичне, m – похибка середнього). Відмінність між підгрупами за
якісними показниками визначалася методом альтернативного варіювання,
відповідно якісні ознаки подані в роботі у відсотковому визначенні.
Розрахунки проведено на персональному комп’ютері “Pentium-3” із
залученням набору статистичних програм Microsoft Excel. Розбіжність
оцінювалася як вірогідна, розпочинаючи зі значення вірогідності можливої
помилки pТаблиця 1 Частота гострих ускладнень ЦД (М+m) серед пацієнтів основної та контрольної групи (епізоди протягом хвороби) Вікові підгрупи Кетоацидоз Гіпоглікемія Основна група Контрольна група Основна група Контрольна група I (вік до 15 років) 1,28+0,35 (n=25) 1,39+0,43 (n=28) 0,36+0,15 (n=25) 0,36+0,13 (n=28) II (вік від 15 до 18 років) 3,97+0,44 (n=39) 3,83+0,32 (n=40) 4,15+0,24* (n=39) 3,48+0,17 (n=40) III (вік від 18 до 21 року) 6,64+0,25* (n=42) 7,44+0,29 (n=43) 3,86+0,16* (n=42) 3,42+0,14 (n=43) IV (вік старше 21 року) 7,44+0,26* (n=57) 8,34+0,35 (n=59) 5,04+0,20 (n=57) 4,42+0,26 (n=59) Примітка. * – ймовірність відмінностей показників між основною та контрольною групами при poe$ \ ^ ` @ ”F”H”i›?›4?6?oeoeoeoeoeoeoeoeoeoeaeeaeeaeeaeeaeeaeeaeeaeeaeeaeeaeeaeeaee aeeaeeaeeaeeaeeaessaeOOEOEOEOEOEOEOEOEOEOE h1/4K„ @ @ $ @ $ @ @ $ @ $If`„a$Ykde @ @ @ @ @ dh`„ ні місячні частіше виявлені у дорослих жінок основної групи: у 14 з 20 жінок (70,00%) у III підгрупі та у 5 з 14 (35,71%) у XIII підгрупі (pТаблиця 2 Частота хронічних ускладнень ЦД (%) серед пацієнтів основної та контрольної груп Ускладнення Основна група Контрольна група I (вік до 15 років) (n=25) II (вік від 15 до 18 років) (n=39) III (вік від 18 до 21 року) (n=42) IV (вік старше 21 року) (n=57) XI (вік до 15 років) (n=28) XII (вік від 15 до 18 років) (n=40) XIII (вік від 18 до 21 року) (n=43) XIV (вік старше 21 року) (n=59) Нефропатія 4,00 46,15 52,38** 73,68*** 10,71 55,00 83,72 96,61 Ретинопатія - 10,26 11,90* 15,79** - 12,50 30,23 37,29 Катаракта - - - 7,02 - - - 3,39 Нейропатія - 2,56 9,52 15,79** - 7,50 11,63 37,29 Ангіопатія н/кінцівок - - - 8,77 - - - 6,78 Гепатопатія 8,00* 30,77 9,52* 19,30* 28,57 50,00 27,91 37,29 Примітка. Вірогідність різниці між основною та контрольною групами: * – pВірогідної різниці не отримано лише при співставленні частки невизначених відповідей (варіант “не знаю”) у старшій віковій підгрупі. Частка правильних відповідей в усіх вікових підгрупах та менша кількість відповідей “не знаю” у трьох молодших вікових підгрупах у основній групі хворих однозначно підтверджує кращу поінформованість про свою хворобу серед пацієнтів, що навчалися у Школі. Звертає увагу покращення такої поінформованості з віком у обох групах, однак програма навчання, яку використовували у Школі, вірогідно ефективніша. Частка хворих, які палять, була більшою лише серед дорослих старших 21 року у контрольній групі: 14 з 57 (24,56%) у IV підгрупі та 25 з 59 (42,37%) у XIV підгрупі (pВИСНОВКИ У роботі доведена ефективність медико-соціальної реабілітації хворих на ЦД в умовах Школи та продемонстрований позитивний вплив такого комплексного лікувального підходу на показники метаболічного контролю захворювання, психо-соматичний розвиток пацієнтів, зменшення ризику появи гострих й хронічних ускладнень ЦД. Медико-соціальна реабілітація в Школі призводить до покращення показників метаболічного контролю ЦД, що проявляється у зниженні рівня глікованого гемоглобіну в пацієнтів, які перебували у Школі, у порівнянні з показниками хворих на ЦД, які навчалися в загальноосвітніх навчальних закладах. Навчання самоконтролю в умовах Школи сприяє кращій обізнаності пацієнтів про свою хворобу й методи самостійної корекції стану, що є необхідним для адекватного контролю перебігу ЦД. Медико-соціальна реабілітація у Школі із впровадженням інтенсифікованої інсулінотерапії призводить до зменшення частоти розвитку гострих (діабетичний кетоацидоз) та хронічних (ретинопатія, нефропатія) ускладнень ЦД. У підлітків, що пройшли медико-соціальну реабілітацію у Школі, зафіксовані кращі показники рівня фізичного та статевого розвитку в порівнянні з пацієнтами, що страждають на ЦД 1 типу, які навчалися в загальноосвітніх навчальних закладах. Інтенсивна інсулінотерапія, яка проводилась у Школі, супроводжується більш високим ризиком розвитку тяжких гіпоглікемічних станів. Хворі, що пройшли медико-соціальну реабілітацію у Школі, порівняно з пацієнтами, які страждають на ЦД 1 типу і навчалися в загальноосвітніх навчальних закладах, мають кращі показники психологічного та емоційного благополуччя, характеризуються більш високим ступенем адаптації в суспільстві, кращим рівнем працездатності, мають більш високий рівень освіти, частіше укладають шлюб. ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ Досвід роботи Школи, створеної в м. Харкові, є обґрунтуванням для формування більш широкої мережі таких інтернатів з метою забезпечення кращих лікувальних результатів, поліпшення перебігу захворювання, зниження ризику розвитку ускладнень, раціональної психо-соціальної адаптації осіб, що страждають на ЦД. Комплексна медико-соціальна реабілітація пацієнтів в умовах спеціалізованої школи-інтернату обов’язково повинна включати проведення інтенсифікованої інсулінотерапії, навчання ефективним методам самоконтролю, що дозволить досягати стійкої тривалої компенсації ЦД. Інформування про ризик виникнення гіпоглікемії як поширеного ускладнення терапії ЦД вимагає більшого часу й уваги в навчальних програмах шкіл самоконтролю для хворих на ЦД з метою зниження частоти виникнення і ступеня важкості цього ускладнення цукрознижуючої терапії. Психологічна підготовка з метою адекватної адаптації пацієнтів до захворювання і раціональної соціальної адаптації повинна бути неодмінною складовою частиною навчальних програм усіх шкіл самоконтролю для хворих на ЦД. ПЕРЕЛІК ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ НАУКОВИХ ПРАЦЬ Смирнов И.И., Маньковский Б.Н. Частота развития осложнений у пациентов с сахарным диабетом, обучающихся в условиях специализированной санаторной школы-интерната // Медицина сегодня и завтра.– 2002.– №2.– С.52-56 (Здобувачем самостійно проведені підбір хворих, їх клінічне обстеження й тестування, статистична обробка та аналіз отриманих результатів, написання статті). Смирнов И.И., Маньковский Б.Н. Состояние метаболического контроля сахарного диабета у пациентов, обучающихся в условиях специализированной санаторной школы-интерната // Медицина сегодня и завтра.– 2002.– №3.– С.40-43 (Здобувачем самостійно проведені інформаційний пошук, підбір хворих, їх клінічне обстеження й тестування, статистична обробка та аналіз отриманих результатів). Смірнов І.І., Маньковський Б.М. Психологічний стан та рівень інформованості про свою хворобу у пацієнтів, що навчаються в умовах спеціалізованої санаторної школи-інтернату для дітей, хворих на цукровий діабет // Український вісник психоневрології – 2003.– Т. 11, №1 (34).– С. 91-93 (Здобувачем самостійно проведені планування дослідження, підбір хворих, їх клінічне обстеження й тестування, статистична обробка та аналіз отриманих результатів, написання статті). Смірнов І.І., Маньковський Б.М. Поширеність ускладнень цукрового діабету серед пацієнтів молодого віку та зв’язок їх виникнення із ступенем метаболічного контролю та ефективним навчанням // Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія.– 2004.– №3.– С. 41-45 (Здобувачем самостійно проведені інформаційний пошук, планування дослідження, підбір хворих, їх клінічне обстеження й тестування, статистична обробка та аналіз отриманих результатів, узагальнення наукових даних, написання статті). Смирнов И.И., Маньковский Б.Н. Влияние обучения в условиях специализированной санаторной школы-интерната на показатели метаболического контроля и течение сахарного диабета. Материалы 6-го съезда эндокринологов Украины. – Киев, 23-25 мая 2001 года // Ендокринологія.– Т. 6.– Додаток.– С.282. Смирнов И.И. Влияние обучения пациентов, страдающих сахарным диабетом, на риск развития микро- и макрососудистых диабетических осложнений // Матеріали науково-практичної конференції “Актуальні питання серцево-судинної патології при ендокринних захворюваннях”.– Харків, 2002.– С.57-58. Смирнов И.И. Влияние обучения больных сахарным диабетом на состояние метаболического контроля заболевания // Матеріали науково-практичної конференції “Сучасні напрямки розвитку ендокринології” (Другі Данилевські читання).– Харків, 2003.– С.182-184. Smirnov I.I. Metabolic control, complications, education and psychological condition in patients with diabetes mellitus, who are students of the specialized boarding school. Abstract №2867, 18th International Diabetes Federation Congress, Paris, France, 24-29 August 2003 // Diabetes&Metabolism. АНОТАЦІЯ Смірнов І.І. Ефективність медико-соціальної реабілітації в умовах спеціалізованої школи-інтернату для дітей, хворих на цукровий діабет. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.14 – ендокринологія. – Інститут ендокринології та обміну речовин ім.В.П.Комісаренка АМН України, Київ, 2005р. У дисертації наведені результати обстеження 333 молодих (до 26 років) хворих на ЦД 1 типу з маніфестацією захворювання не пізніше 16-річного віку. 163 пацієнти, які навчалися та лікувалися у спеціалізованій школі-інтернаті для дітей, хворих на ЦД, склали основну групу. Контрольна група хворих відповідала основній за статтю, віком, тривалістю захворювання та навчалася у традиційних загальносвітніх навчальних закладах, а лікування й спостереження проходила за місцем проживання, згідно з вимогами диспансерного обліку. В роботі оцінено зв’язок виникнення діабетичних ускладнень із ступенем метаболічного контролю діабету, вивчена обізнаність хворих про свою недугу та зв’язок глибини поінформованості з частотою розвитку згаданих ускладнень, рівень психо-соціальної адаптації пацієнтів. За результатами дослідження підтверджено вірогідний зв’язок кращої компенсації вуглеводного обміну з підвищеним ризиком розвитку тяжких гіпоглікемічних станів. Продемонстровано кращу компенсацію метаболічних розладів, кращий фізичний та статевий розвиток, більш низьку розповсюдженість гострих й хронічних ускладень захворювання, вищий рівень психо-соціальної адаптації хворих в основній групі в порівнянні з контрольною. Ключові слова: цукровий діабет 1 типу, метаболічний контроль, навчання хворих, психологічний стан, соціальна адаптація, спеціалізована школа-інтернат для хворих на цукровий діабет. АННОТАЦИЯ Смирнов И.И. Эффективность медико-социальной реабилитации в условиях специализированной школы-интерната для детей, больных сахарным диабетом. – Рукопись. Диссертация на соискание учёной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.14 – эндокринология. – Институт эндокринологии и обмена веществ им.В.П.Комиссаренко АМН Украины, Киев, 2005г. В работе представлены результаты, полученные при обследовании 333 молодых (до 26 лет) больных сахарным диабетом 1 типа с манифестацией заболевания не позднее 16-летнего возраста. 163 пациента, обучавшиеся и лечившиеся в специализированной школе-интернате для детей, больных сахарным диабетом, составили основную группу. Контрольная группа больных соответствовала основной по полу, возрасту, длительности заболевания и обучалась в традиционных общеобразовательных учебных заведениях, а лечение и наблюдение проходила по месту жительства, согласно требованиям диспансерного учёта. В работе оценена связь возникновения диабетических осложнений со степенью метаболического контроля диабета, изучена осведомлённость больных о своём заболевании и связь полноты информированности с частотой развития упомянутых осложнений, степень психо-социальной адаптации пациентов. Подтверждена достоверная связь лучшей компенсации углеводного обмена с повышенным риском развития тяжёлых гипогликемических состояний. Продемонстрирована лучшая компенсация метаболических расстройств, лучшее физическое и половое развитие, более низкая распространённость острых и хронических осложнений заболевания, более высокий уровень психо-социальной адаптации больных в основной группе в сравнении с контрольной. Ключевые слова: сахарный диабет 1 типа, метаболический контроль, обучение больных, психологическое состояние, социальная адаптация, специализированная школа-интернат для больных сахарным диабетом. SUMMARY Smirnov I.I. Effectiveness of medical and social rehabilitation in specialized boarding school for children with diabetes mellitus. – Manuscript. Thesis for the Candidate of Medical Sciences Degree in endocrinology – 14.01.14. V.P.Komisarenko Institute of Endocrinology and Metabolism of the Medical Sciences Academy of Ukraine, Kyiv, 2005. The aim of study was to verify the advantages if any of the new form of diabetic patients education and treatment – specialized boarding school for children with diabetes mellitus. Metabolic control levels including blood glycated haemoglobin and lipids, an incidence of acute (severe hypoglicemia and diabetic ketoacidosis) and chronic (delayed puberty and growth retardation, nephropathy, angiopathy, retinopathy, neuropathy) diabetic complications were searched in 333 young (up to 26 years old) type 1 patients with diabetes onset before 16 years old. Complications’ appearing depends on the metabolic control. An effectiveness of education (with the questionnaire in basic topics of selfmanagement education) and its influence on the complications prevalence were also studied. The characteristics of psychological condition and psychological and social rehabilitation were searched as well. 163 diabetic patients, who are/were students of the specialized boarding school, were studied as a main cochort. The results are compared with the same data in 170 patients matched for sex, age and diabetes duration of control cochort, who are/were students of traditional educational institutions. Both cochorts were divided to four groups according to patient’s age. There were 150 males and 183 females among patients studied. The patients’ age varied from 11y5m to 25y10m. Diabetes duration was from 11m to 21y3m. The majority of tested diabetics were adults (60%), also studied 53 (16%) children and 79 (24%) adolescents. The lower rate of glycated haemoglobin (M+m) (7.57?0.28% vs 8.72?0.24% in I-st group (p

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020