.

Комплексне лікування хворих з ранніми стадіями гонартрозу (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
103 3323
Скачать документ

АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ТРАВМАТОЛОГІЇ ТА ОРТОПЕДІЇ

СЕМЕНІВ Ігор Петрович

УДК 616.72+616.71-018.3+616.728.3-085-089.81

Комплексне лікування хворих з ранніми стадіями гонартрозу

14.01.21 – Травматологія та ортопедія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ – 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Івано-Франківському державному медичному університеті
МОЗ України

Наукові керівники: доктор медичних наук, професор СУЛИМА Вадим
Станіславович, Івано-Франківський державний медичний університет МОЗ
України, завідувач кафедри травматології, ортопедії та ВПХ;

доктор медичних наук, професор ГОЛОВАЧ Ірина Юріївна, клінічна лікарня
“Феофанія”, Державне управління справами Президента України, завідувач
терапевтичного відділення;

Офіційні опоненти: заслужений діяч наук України, двічі Лауреат державної
премії України, доктор медичних наук, професор СКЛЯРЕНКО Євген
Тимофійович, Національний медичний університет ім. О.О.Богомольця МОЗ
України, професор кафедри травматології та ортопедії;

доктор медичних наук ЗАЗІРНИЙ Ігор Михайлович, клінічна лікарня
“Феофанія”, Державне управління справами Президента України, завідувач
ортопедо-травматологічного відділення;

Провідна установа: Науково-дослідний інститут травматології та ортопедії
Донецького державного медичного університету ім. М.Горького МОЗ України

Захист відбудеться 25.10.2005 року о ___14__ годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 26.606.01 при Інституті травматології та
ортопедії АМН України (01601, м. Київ, вул. Воровського, 27).

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Інституту травматології та
ортопедії АМН України за адресою: 01601, м. Київ, вул. Воровського, 27.

Автореферат розісланий 23.09.2005 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Страфун С.С.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДИСЕРТАЦІЇ

Актуальність роботи. Проблема лікування хворих на остеоартроз останнім
часом набула суттєвого загальномедичного і соціального значення, що
зумовлено істотним поширенням захворювання, швидким прогресуванням
функціональних порушень, особливо при ураженні кульшових і колінних
суглобів (Гайко Г.В., 2003; Коваленко В.М., Борткевич О.П., 2003;
Насонова В.А., 2003). Хоча перебіг остеоартрозу і не впливає на життєвий
прогноз, однак, захворювання є однією з головних причин тривалої втрати
працездатності і інвалідності. Щодо впливу на загальний стан здоров’я,
остеоартроз посідає четверте місце серед усіх захворювань у жінок і
восьме місце – у чоловіків. Питання діагностики, профілактики і
лікування хворих на остеоартроз набувають особливої актуальності у
зв’язку з глобальним постарінням населення, у тому числі й української
популяції (Поворознюк В.В., 2004).

Посилена увага науковців до цієї проблеми поглибила наші знання щодо
різних аспектів патогенезу захворювання. Дослідниками висунуте
припущення, що втрата кісткової маси і дегенеративні зміни в суглобах –
це патогенетично пов’язані процеси, які мають спільну тенденцію до
прогресування з віком (Belmont-Serrano M.A. et al., 1993; Fujita T.,
1997). Але, на нашу думку, особливості метаболізму кісткової тканини,
зміни її мінеральної щільності та роль окремих чинників у формуванні
остеопорозу і остеопенічного синдрому у хворих на гонартроз є вивченими
недостатньо.

Впровадження сучасних малоінвазивних технологій в хірургію колінного
суглоба дозволяє ефективно гальмувати прогресування остеоартрозу,
усувати причини виникнення тривалого больового синдрому (Зазірний І.М.,
Терновий М.К., 2002; Левенец В. М., 1998; Чехович Г.Г., 1999). Поєднане
використання малоінвазивних та традиційних хірургічних підходів до
лікування хворих на гонартроз дозволяє припинити дію первинних тригерних
чинників прогресування захворювання (Левенец В.Н., Пляцко В.В., 1991;
Трачук А.П. и соавт., 2000; McLaren A.C. et al., 1991; Bernard J. et
al., 2004). Результати впровадження цих методів дають підстави
сподіватися на покращення прогнозу та якості життя таких хворих, а також
відстрочити необхідність ендопротезування суглобів.

З’явились повідомлення про ефективне поєднання ранніх (профілактичних)
оперативних втручань на суглобах (до клінічної маніфестації
остеоартрозу) з тривалим консервативним лікуванням, основу якого
складають хондропротектори (Зазірний І.М., 2002; Корж М.О., Філіпенко
В.А., 2001). Власне систематичне проведення комплексної консервативної
терапії потенціює ефект виконаного оперативного втручання. Однак,
фактори, котрі визначають успіх комплексного лікування хворих на
гонартроз, все ж залишаються недостатньо вивченими.

Отже, незважаючи на позитивні результати лікування хворих на остеоартроз
(Jordan K.M., 2003), проблема вибору лікувальної тактики, зокрема при
гонартрозі, потребує подальшого вивчення і вдосконалення. Усе перелічене
зумовлює пошук відповідей на невирішені питання цієї актуальної
проблеми.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація
виконана згідно з планом науково-дослідних робіт Інституту травматології
і ортопедії АМН України на тему: “Вивчити структурно-функціональні зміни
кісткової тканини та визначити їх вплив на перебіг репаративного
остеогенезу та дегенеративно-дистрофічних уражень суглобів” (№
держреєстрації 0101U000030) у рамках співробітництва з
Івано-Франківською державною медичною академією.

Мета дослідження: підвищити ефективність лікування хворих з ранніми
стадіями гонартрозу шляхом комплексного етапного поєднання хірургічного
(артроскопічного) і консервативного методів.

Задачі дослідження:

– дослідити мінеральну щільність кісткової тканини та особливості
метаболізму кісткової тканини у хворих на гонартроз;

– визначити поширеність та оцінити роль окремих чинників у формуванні
остеопорозу і остеопенічного синдрому у хворих на гонартроз;

– визначити вміст продуктів деградації хрящового позаклітинного матриксу
у сироватці крові та дослідити можливості використання показників
сироваткової концентрації агрекану в якості прогностичного критерію
перебігу остеоартрозу;

– вивчити зміни реовазографічних та сонографічних показників протягом
комплексного лікування хворих на гонартроз;

– встановити ефективність артроскопічної санації (дебридменту) колінних
суглобів у комплексному лікуванні хворих на гонартроз;

– дослідити вплив запропонованого лікування на метаболізм суглобового
хряща та на клінічний перебіг гонартрозу;

– встановити ефективність етапного лікування хворих на остеоартроз, яке
полягає у попередньому застосуванні артроскопічних втручань та
наступному призначенні хондропротекторів і судиннотропних препаратів;

– розробити рекомендації щодо комплексного лікування хворих на гонартроз
з використанням консервативних і хірургічних методів лікування.

Об’єкт дослідження – ранні стадії гонартрозу.

Предмет дослідження – стан метаболізму кісткової та хрящової тканин у
хворих на гонартроз, ефективність їх комплексного етапного лікування.

Методи досліджень. Клінічні, ортопедичні і антропометричні обстеження;
двохфотонна рентгенівська абсорбціометрія, біохімічні та імуноферментний
методи, реовазографія, сонографія, діагностична і лікувальна
артроскопія. Результати піддані обробці методами математичної статистики
з використанням багатофакторного кореляційно-регресійного аналізу за
допомогою комп’ютерних пакетів програм STATISTICA v5,5a та Microsoft?
Excel.

Наукова новизна одержаних результатів.

Вперше проведено дослідження мінеральної щільності кісткової тканини
поперекового відділу хребта і проксимального відділу стегнової кістки у
хворих на гонартроз. Дістали подальшого розвитку дослідження
структурно-функціонального стану кісткової тканини.

Встановлені найвагоміші чинники, котрі суттєво впливають на стан
кісткової тканини та ступінь зниження її мінеральної щільності.

Подальше вивчення отримали кількісні зміни маркерів метаболізму
кісткової та хрящової тканин при гонартроз. Співставлення результатів
клінічного, реовазографічного, артросонографічного і артроскопічного
досліджень з маркером деградації хрящового матриксу дозволило виявити
взаємозв’язок між цими показниками і удосконалити прогностичні критерії
остеоартрозу.

Вивчаючи зміни концентрації інтерлейкіну-1? у сироватці крові хворих,
автор об’єктивізував роль запального компонента у патогенезі
остеоартрозу.

Вперше патогенетично обґрунтовано доцільність й ефективність
комплексного етапного лікування хворих на гонартроз І-ІІ стадії з
застосуванням на початковому етапі артроскопічних втручань та наступним
тривалим призначенням хондропротекторів і судиннотропних препаратів.
Вперше проаналізовано та продемонстровано вірогідне покращення якості
життя хворих на гонартроз після проведення комплексного лікування.

Практичне значення одержаних результатів. Автором доведено, що з метою
ефективного лікування хворих на ранніх стадіях гонартрозу слід
враховувати виявлені порушення мінеральної щільності кісткової тканини
різного ступеня та основні їх чинники. Зміни концентрації агрекану в
сироватці крові необхідно використовувати в якості об’єктивного критерію
інтенсивності деструктивних процесів хрящової тканини, тобто як
прогностичний маркер перебігу захворювання.

Розроблене комплексне етапне лікування хворих з ранніми проявами
гонартрозу дає можливість зменшити темпи його прогресування, сприяє
регресії больового синдрому, покращує функціональну активність хворих і
якість їх життя, дозволяє утримати позитивний ефект лікування.
Суттєвість клініко-функціональних результатів та практичних рекомендацій
підтверджені клінічною апробацією та впровадженням у практику.

Особистий внесок здобувача полягає у проведенні інформаційно–патентного
пошуку, аналізу літературних джерел, визначенні мети клінічних
досліджень, у виборі методичних підходів до їх вирішення. Автор вибрав
об’єкт дослідження та детермінував контингент дослідної і контрольної
груп хворих на гонартроз. Основним є внесок автора в проведення
клінічних і інструментальних досліджень. Дисертант сформував базу даних,
провів статистичну обробку результатів біохімічних та імуноферментних
досліджень, узагальнив результати роботи. Здобувач особисто проводив
артроскопічні втручання хворим на гонартроз та розробив їх комплексне
етапне лікування (патент України №57653А). Участь здобувача у наукових
статтях, опублікованих у співавторстві, є визначальною та полягала у
бібліографічному пошуку, клінічних, інструментальних дослідженнях,
хірургічних втручаннях, статистичних обрахунках, аналізі отриманих
результатів.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації викладені
у 10 доповідях на з’їздах та конференціях. Результати роботи оприлюднені
на конференції, присвяченій 70-річчю кафедри травматології та ортопедії
Українського медичного університету ім. О.О.Богомольця
“Реконструктивно-відновна хірургія при наслідках травм, специфічних і
неспецифічних запальних захворюваннях суглобів” (Київ, 1993);
науково-практичній конференції “Сучасні основи реабілітації та
медико-соціальної експертизи при наслідках травм і ортопедичних
захворюваннях” (Київ-Вінниця, 1998); ІІ Українській науковій конференції
з питань артроскопії колінного суглоба (Рівне, 1998); Конгресі “Коленный
и плечевой суставы – ХХІ век” (Москва, 2000); ХІІІ з’їзді
ортопедів-травматологів України (Донецьк, 2001); Міжнародній
науково-практичній конференції “Первинна медико-санітарна допомога та
страхова медицина” (Ужгород, 2002); науково-практичній конференції
“Актуальні проблеми геріатричної ортопедії (Тернопіль, 2002);
науково-практичній конференції “Вторинний остеопороз: епідеміологія,
клініка, діагностика, профілактика та лікування” (Тернопіль, 2003); ХV
з’їзді терапевтів України (Київ, 2004); Х Конгресі СФУЛТ (Чернівці,
2004).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 20 робіт, з них 9
статей – у наукових фахових виданнях, рекомендованих ВАК України (2
статті одноосібні), 10 тез – на з’їздах та конференціях, один
деклараційний патент України на винахід.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 191 сторінці та
складається зі вступу, огляду літератури, об’єкту і методів дослідження,
трьох розділів власних досліджень, аналізу і узагальнення результатів
дослідження, висновків, практичних рекомендацій. Дисертація ілюстрована
34 таблицями, 24 малюнками. Список використаних джерел містить 275
посилань, з них 104 ? на авторів СНД та 171? на авторів інших країн.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Дисертаційна робота виконана на основі аналізу результатів обстеження
185 хворих на гонартроз, які знаходилися на стаціонарному лікуванні в
ортопедо-травматологічному і ревматологічному відділеннях
Івано-Франківської обласної клінічної лікарні. Клінічні динамічні
дослідження тривали протягом 2000-2004 років. Огляд хворих з клінічною
оцінкою їх стану, лабораторними і інструментальними дослідженнями
проводився один раз на півроку та під час їх стаціонарного лікування.
Спостерігалося 185 хворих, з них – 102 (55,1%) жінки та 83 (44,9%)
чоловіка. Вік хворих коливався від 30 до 67 років і в середньому
становив 45,8?5,8 років. Середня тривалість захворювання (від
маніфестації больового синдрому) складала 5,2?2,1 роки. У 36 (43,4%)
чоловіків встановили І стадію, у 47 (56,6%) – ІІ стадію гонартрозу.
Серед жінок І стадію гонартрозу діагностували у 45 (44,1%), ІІ – у 57
(55,9%) хворих. Серед осіб з моноостеоартрозом І рентгенологічну стадію
встановили у 51 (45,5%), ІІ – у 61 (54,5%) хворого. У хворих з
поліостеоартрозом І стадію діагностували у 30 (41,1%), ІІ – у 43 (58,9%)
осіб.

При обстеженні хворих на гонартроз проводили комплекс лабораторних та
інструментальних обстежень, спрямованих на встановлення стадії процесу і
швидкості його прогресування, а також ступеня суглобової декомпенсації.

Артроскопічні втручання на колінних суглобах провели 160 хворим.
Артроскопічні лікувально-діагностичні втручання проводили за допомогою
артроскопічного комплексу фірми “Stryker” (США) за протоколом
діагностично-лікувальної артроскопії, одним з етапів якої була
артроскопічна санація (Герцен Г.И., 2002; Зазірний І.М., 2003; McLaren
A.C. et al., 1991). Для оцінки стану ураженого суглобового хряща при
гонартрозі користувались сучасною методикою артроскопічної оцінки
хондропатії, яка запропонована X.Ayral (1994, 1996) i M.Dougados (1994).

Мінеральну щільність кісткової тканини оцінювали за допомогою
двохфотонного рентгенівського денситометра “Challenger” (DMS, Франція),
в якому використовується технологія DEXA – загальновизнаний світовий
еталон у визначенні мінеральної щільності кісткової тканини (Нейко Є.М.,
Головач І.Ю., 1997; Mazess R.B. et al., 1992; Blake G.M. et al., 1996).
Визначали і аналізували наступні денситометричні параметри: ВМС (bone
mineral content), BMD (bone mineral density), Z-індекс, Т-індекс. В усіх
хворих досліджували кістковий і хрящовий метаболізм з визначенням
концентрації остеокальцину і агрекану в сироватці крові, екскрецію
оксипроліну і кальцію з сечею, а також концентрацію інтерлейкіна-1? у
сироватці крові. Регіонарний кровообіг колінних суглобів визначали за
допомогою методу поздовжньої реовазографії. З метою верифікації стану
внутрішньосуглобових структур проведено сонографічне дослідження
колінних суглобів, під час проведення якого оцінювали стан кісткових
(зміни поверхні субхондральної кістки – наявність кист, ерозій, інших
дефектів) та суглобових (щілини, синовіальної оболонки суглоба)
структур, оцінку білясуглобових м’яких тканин, наявність випоту, змін
зв’язкового апарату. Для визначення якості життя хворих на гонартроз
використовували анкету EuroQol-5D, яка містить запитання щодо наявності
труднощів під час ходьби, у самообслуговуванні, повсякденній діяльності,
болю/дискомфорту, занепокоєння/депресії, візуальну аналогову шкалу болю.
Усі результати досліджень опрацювали статистичними методами.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ. Визначення мінеральної щільності кісткової
тканини та ступеня остеопенії й остеопорозу проведено у 185 хворих на
гонартроз методом двохфотонної рентгенівської абсорбціометрії. Оцінку
стану кісткової тканини проводили залежно від кількості уражених
суглобів і форми захворювання: моно- чи поліостеоартроз. При множинному
ураженні суглобів показники мінеральної щільності кісткової тканини
вірогідно знижувались. Так, у контролі, загальна мінеральна щільність
кісткової тканини поперекового відділу хребта становила 1,105?0,032
г/см2, а при поліостеоартрозі ? 0,912?0,027 г/см2 (P. X ?U?0???'? ???0???'? O $ O O O O O O izo|o?o¶o o"o:o

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ При клінічному спостереженні за хворими на остеоартроз необхідно брати до уваги фактори, що зумовлюють виникнення остеопорозу або остеопенічного синдрому. У разі виявлення поліартикулярного ураження, високого ступеня функціональної недостатності, значної тривалості захворювання слід проводити щорічний моніторинг структурно-функціонального стану кісткової тканини, визначати активність метаболізму кісткової тканини, а також призначати патогенетично зумовлене остеотропне лікування. Для визначення інтенсивності хондродеструктивних процесів з метою прогнозування перебігу остеоартрозу й ефективності лікування рекомендуємо визначати концентрацію агрекану в сироватці крові, як об’єктивного маркера метаболізму хрящової тканини, глибини деструктивних процесів у суглобовому хрящі і клінічних особливостей перебігу недуги. Хворим на гонартроз у І-ІІ стадіях доцільно проводити комплексне етапне лікування, яке поєднує послідовне застосування малоінвазивних артроскопічних і консервативних методів. Артроскопія є високоінформативним методом діагностики ранніх стадій гонартрозу, котрий дозволяє об’єктивно оцінити ступінь ураження суглобового хряща та інших внутрішньосуглобових структур, а також адекватно визначити метод хірургічного лікування. У хворих на ранніх стадіях гонартрозу доцільно усунути внутрішньосуглобові чинники прогресування хвороби шляхом малоінвазивної артроскопічної санації суглоба, відновлення зв’язкового апарату, менісків, пластики дефектів суглобової поверхні. Потребує корекції і порушена вісь нижньої кінцівки проведенням коригуючої остеотомії. Для оптимізації лікування і утримання досягнутого ефекту після малоінвазивного втручання необхідно призначати тривалий (впродовж року) курс хондропротекторного та судиннотропного лікування. Рекомендуємо використовувати препарат „Терафлекс” у дозі 2 капсули 3 рази на день упродовж трьох тижнів, а далі по 1 капсулі 3 рази на день упродовж року, у поєднанні з „Пентоксифіліном” у дозі 450 мг на день впродовж місяця. Повторні призначення „Пентоксифіліну” рекомендуємо проводити щоквартально. Замість препарату „Терафлекс” можна використовувати внутрішньосуглобове введення препарату гіалуронової кислоти – „Гіалгану” – 1 раз на тиждень два місяці, потім 1 раз на місяць шість місяців. СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ Нейко Є.М., Головач І.Ю., Митник З.М., Семенів І.П., Кметюк В.М. Сучасні методи оцінки стану кісткової тканини та діагностики її порушень при остеопорозі // Ортопедия, травматология и протезирование. – 2001. – №4. – С. 107-113. Здобувачем самостійно визначена ідея і мета статті, проведено аналіз літературних джерел, узагальнення щодо методів дослідження. Головач І.Ю., Семенів І.П., Митник З.М., Кметюк В.М., Рогужинський І.Д. Перші результати використання двофотонної рентгенівської денситометрії в діагностиці остеопорозу // Архів клінічної медицини. – 2002. – №1. – С. 30-36. Участь здобувача полягає в узагальненні результатів дослідження, проведенні клінічних і інструментальних досліджень і співставлень, формулюванні висновків. Семенів І.П. Артроскопічні втручання і тривала терапія хондропротекторами в лікуванні хворих на гонартроз // Проблеми остеології. – 2002. – Т. 5, №2-3. – С. 121-124. Семенів І.П. Мінеральна щільність кісткової тканини при остеоартрозі: вплив різних чинників // Ортопедия, травматология и протезирование. – 2003. – №4. – С. 30-36. Семенів І.П., Головач І.Ю. Ефективність застосування гіалгану в комплексному лікуванні хворих на остеоартроз колінних суглобів // Архів клінічної медицини. – 2004. – № 1(5). – С. 56-59. Здобувачу належить збір даних, узагальнення результатів, статистична обробка, написання статті. Семенів І.П., Головач І.Ю. Ефективність комплексного лікування хворих на гонартроз із застосуванням мініінвазивних артроскопічних втручань і тривалої терапії хондропротекторами // Ортопедия, травматология и протезирование. – 2002. – №4. – С. 93-97. Здобувач самостійно зібрав клінічний і лабораторний матеріал, провів обробку результатів, сформулював узагальнення і висновки. Семенів І.П., Головач І.Ю. Концентрація агрекана в сироватці крові як показник метаболізму хрящової тканини при остеоартрозі // Український ревматологічний журнал. – 2003. – №4(14). – С. 15-17. Здобувачу належить аналіз результатів дослідження, їх статистична обробка, формулювання висновків. Семенів І.П., Головач І.Ю., Сулима В.С., Шевчук О.С., Юрійчук Л.М., Нікіфорук І.Ф. Оцінка якості життя хворих на остеоартроз колінних суглобів під впливом лікування // Український ревматологічний журнал. – 2004. – №2. – С. 61-66. Здобувачем самостійно зібраний клінічний матеріал, проведена обробка результатів, зроблені узагальнення та висновки, написана стаття. Семенів І.П., Сулима В.С., Головач І.Ю., Митник З.М. Ефективність артроскопічних втручань при гонартрозі за оцінкою хворого та лікаря // Ортопедия, травматология и протезирование. – 2005. – №1. – С. 55-59 Здобувачем самостійно зібраний клінічний матеріал, проведена статистична обробка результатів. Семенів І.П., Головач І.Ю. Спосіб комплексного етапного лікування хворих з остеоартрозом колінного суглоба // Деклараційний патент на винахід 57653 А від 16.06.2003 р.,– 2003. – Бюлетень № 6. – 6 с. Здобувач самостійно провів дослідження, визначив ідею винаходу, провів аналіз і узагальнення результатів роботи, аналіз літературних даних, статистичну обробку. Головач І.Ю., Семенів І.П. Комплексне етапне лікування остеоартрозу колінного суглоба // Матеріали ХV з’їзду терапевтів України. – К., 2004. – С. 34-35. Здобувачу належить пріоритет у проведенні артроскопічних втручань, аналіз результатів дослідження, їх статична обробка, формулювання висновків. Омельчук В.П., Семенив И.П., Юрийчук Л.М., Баран А.И. Малоинвазивные методики в комплексном лечении посттравматических дегенеративно-дистрофических поражений и контрактур коленного сустава // Конгресс с международным участием “Коленный и плечевой суставы - ХХІ век”. – М., 2000. – С. 174. Здобувачем проведені оперативні втручання, визначена їх ефективність за допомогою аналізу результатів і статистичної обробки. Омельчук В.П., Семенів І.П. Реконструктивно-відновні операції при хронічній нестабільності колінного суглоба на фоні деформуючого артрозу // Матеріали науково-практичної конференції “Сучасні основи реабілітації та медико-соціальної експертизи при наслідках травм і ортопедичних захворюваннях”. – Київ-Вінниця, 1995. – С. 102-104. Здобувачем самостійно зібраний клінічний матеріал, проведена систематизація результатів. Омельчук В.П. Семенів І.П., Ільницький Ю.З. Реконструктивно-відновні операції при застарілих післятравматичних пошкодженнях зв’язкового апарату колінного суглоба // Тези конференції, присвяченої 70-річчю кафедри травматології та ортопедії Українського медичного університету ім. О.О.Богомольця “Реконструктивно-відновна хірургія при наслідках травм, специфічних і неспецифічних запальних захворюваннях суглобів”. – К., 1993. – С. 32-33. Здобувачем самостійно зібраний клінічний матеріал, проведені артроскопічні оперативні втручання, статистична обробка результатів, сформульовані висновки. Семенів І.П., Юрійчук Л.М. Аналіз результатів використання ендоскопічної техніки лікування колінного суглоба // Матеріали ІІ Української наукової конференції з міжнародною участю з питань артроскопії колінного суглоба. – Рівне, 1998. – С. 51-53. Здобувачем проведені узагальнення операцій з використанням артроскопічної техніки, сформульовані висновки. Семенів І., Юрійчук Л., Омельчук В. Артроскопічні оперативні втручання при дегенеративно-дистрофічних захворюваннях суглобів // Матеріали ІІ Української наукової конференції з міжнародною участю з питань артроскопії колінного суглоба. – Рівне, 1998. – С. 76-77. Здобувачем самостійно зібраний клінічний матеріал, проведені оперативні втручання, статистична обробка результатів. Семенів І.П. Порушення мінеральної щільності та локальні зміни кісткової тканини у –хворих на гонартроз // Матеріали науково-практичної конференції “Вторинний остеопороз: епідеміологія, клініка, діагностика, профілактика та лікування”. Проблеми остеології. – 2003. – Т.6, № 1-2. – С. 108-110. Семенів І.П., Головач І.Ю. Остеоартроз: контроль за ефективністю лікування в практиці сімейного лікаря // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції “Первинна медико-санітарна допомога та страхова медицина”. – Ужгород, 2002. – С. 77-78. Здобувачу належить ідея та написання статті, аналіз і узагальнення матеріалу. Семенів І.П., Омельчук В.П., Юрійчук Л.М. Ендоскопічні операції при дегенеративно-дистрофічних захворюваннях колінного суглоба // Матеріали Пленуму ортопедів-травматологів України. – Одеса, 1998. – С. 152-153. Здобувачем проведено узагальнення результатів ендоскопічних операцій на колінному суглобі, зроблені висновки. Юрійчук Л.М., Семенів І.П., Клепач М.С., Баран А.І. Артроскопічні операції в діагностиці патології колінного суглоба // Збірник наукових праць ХІІІ з’їзду ортопедів-травматологів України. – Донецьк, 2001. – С. 143-144. Здобувачу належить основна участь у проведенні артроскопічних операцій і узагальненні результатів роботи. АНОТАЦІЯ Семенів І.П. Комплексне лікування хворих з ранніми стадіями гонартрозу. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.21 – травматологія та ортопедія. Інститут травматології та ортопедії АМН України, Київ, 2005 рік. Дисертаційна робота містить нове вирішення питань лікування хворих з ранніми стадіями гонартрозу шляхом використання розробленого та впровадженого автором патогенетично обґрунтованого комплексного етапного поєднання сануючої артроскопії та призначення хондропротекторів і судиннотропних препаратів. Вперше проведено дослідження мінеральної щільності кісткової тканини поперекового відділу хребта і проксимального відділу стегнової кістки у хворих (185) на гонартроз. Доведена гетерогенність ураження кісткової тканини при остеоартрозі, котра проявляється різним ступенем зниження мінеральної щільності кісткової тканини. Формування остеопенічного синдрому визначається численними чинниками, основними серед них є поліартикулярне ураження, тривалість захворювання понад 3 роки, виразна функціональна недостатність суглобів, рентгенологічна стадія, знижений індекс маси тіла. Вивчені кількісні зміни маркерів метаболізму кісткової та хрящової тканин при гонартрозі. Співставлення результатів клінічного, реовазографічного, артросонографічного і артроскопічного досліджень з маркером деградації хрящового матриксу (агрекан) дозволило виявити взаємозв’язок між цими показниками і удосконалити прогностичні критерії остеоартрозу. Статистично доведена можливість використання показника концентрації агрекану в сироватці крові в якості об’єктивного прогностичного маркеру інтенсивності деструктивних процесів в хрящовій тканині, прогресування остеоартрозу. При вивченні змін концентрації інтерлейкіна-1? у сироватці крові хворих підтверджена роль запального компонента у патогенезі остеоартрозу. Вперше проаналізовано та продемонстровано вірогідне покращення якості життя хворих з ранніми стадіями гонартрозу, що свідчить про ефективність впровадженого комплексного методу лікування. Ключові слова: гонартроз, мінеральна щільність кісткової тканини, метаболізм хрящової тканини, діагностика, лікування, артроскопія, хондропротектори. АННОТАЦИЯ Семенив И.П. Комплексное лечение больных с ранними стадиями гонартроза. – Рукопись. Диссертация на соискание научной ступени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.21 – травматология и ортопедия. Институт травматологии и ортопедии АМН Украины, Киев, 2005 год. В диссертационной работе представлено новое решение вопросов лечения больных с ранними стадиями гонартроза путем использования, разработанного и внедренного автором патогенетически обоснованного комплексного этапного сочетания санирующей артроскопии и применения хондропротекторов, сосудистотропных препаратов. Впервые проведено исследование минеральной плотности костной ткани поясничного отдела позвоночника и проксимального отдела бедренной кости у больных (185) гонартрозом. Доказана гетерогенность изменений в костной ткани при остеоартрозе, которая проявляется разными степенями снижения минеральной плотности костной ткани. Так, при исследовании поясничного отдела позвоночника при моноостеоартрозе остеопороз возник у 0,9%, остеопенический синдром – у 35,7%, повышение минеральной плотности костной ткани– у 19,6%, нормальное состояние – у большинства (63,4%) больных. При полиостеоартрозе остеопороз зарегистрировали у 5,5%, остеопенический синдром ? у 43,5%, нормальное состояние кости – у 50,7% больных. В контроле минеральная плотность костной ткани поясничного отдела позвоночника составляла 1,105?0,032 г/см2, а при полиостеоартрозе ? 0,912?0,027 г/см2 (PANNOTATION Semeniv I. The complex treatment of patients with early stages of gonarthritis. – The manuscript. The scientific work on competition of a Candidate of Medical Sciences degree on speciality 14.01.21 – traumatology and orthopedics. Institute of Othopaedy and Traumatology AMS of Ukraine, Kyiv, 2005. The scientific work based on a new treatment approach at patients with early stages of gonarthritis, which developed and introduced by the author and based on pathogenesis complex stages using an arthroscopic debridment, chondroprotectors and vascular drugs. The research of mineral density of a vertebral low back part and proximal part of femur at 185 patients with gonarthritis was carried out for the first time. Heterogeneity of changes in bone tissues is proved at osteoarthritis which is shown by different degrees of decrease in mineral density of bone tissues. Formation of osteopenia is defined by a number of factors. The main of factors are polyarticulary damage, duration of disease more than 3 years, the expressed functional insufficiency of joints, a radiological stage and decrease a body weight index. The new data of quantitative changes of bone and chondral tissues metabolism markers are received at gonarthritis. The comparison between results of clinical, reovasografy, sonography and arthroscopic researches and markers (Agrikan) of chondral matrix degradation has allowed revealing interrelation and improving the prognosis criteria of osteoarthritis. The opportunity of use an Agrikan blood concentration is statistically proved as objective prognosis marker of destructive intensity in chondral tissues and progressing of osteoarthritis. The changes of interleikin-1? blood concentration are determined the role of inflammatory component in pathogenesis of osteoarthritis. The quality of life at patients with gonarthritis after complex treatment has shown its authentic improvement and testifies to efficiency of the suggested method. Key words: gonarthritis, mineral density of bone tissues, chondral tissues metabolism, diagnostics, treatment, arthroscopy, chondroprotectors . PAGE \* Arabic 1

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020