.

Клініко-параклінічні особливості і оптимізація лікувально-реабілітаційних заходів при функціональних диспепсіях та хронічному гастриті у дітей з харчо

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
110 2542
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім. М. ГОРЬКОГО

НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ МЕДИЧНИХ ПРОБЛЕМ СІМ’Ї

САМОХІН Ігор Володимирович

УДК 616.33 – 002 – 056.3 – 053.5 – 07 – 085

Клініко-параклінічні особливості і оптимізація
лікувально-реабілітаційних заходів при функціональних диспепсіях та
хронічному гастриті у дітей з харчовою алергією

14.01.10 – педіатрія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Донецьк – 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Запорізькій медичній академії післядипломної освіти
Міністерства охорони здоров’я України

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор

Овчаренко Леонід Сергійович, Запорізька медична академія післядипломної
освіти МОЗ України, завідувач кафедри педіатрії

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор

Прохоров Євген Вікторович, Донецький державний медичний університет ім.
М.Горького МОЗ України, завідувач кафедри дитячих хвороб №1

доктор медичних наук, професор

Безкаравайний Борис Олексійович, Луганський державний медичний
університет МОЗ України, завідувач кафедри педіатрії № 2 та дитячих
інфекційних хвороб

Провідна установа: Інститут педіатрії, акушерства і гінекології АМН
України,

відділення гастроентерології, м. Київ.

Захист відбудеться “ 11 “ травня 2005 р. о 14.00 годині на
засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.600.03 при
Науково-дослідному інституті медичних проблем сім’ї Донецького
державного медичного університету ім. М. Горького
(83114, м. Донецьк, просп. Панфілова, 3).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Донецького державного
медичного університету ім. М. Горького (83003, м. Донецьк, пр. Ілліча,
16).

Автореферат розісланий “ 09 “ квітня 2005 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат медичних наук, доцент О.М. Рогова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Поширеність захворювань органів травлення у дітей за
останні 10 років зросла майже вдвічі (М.Ф. Денисова, 1999; Ю.В.
Белоусов, 2000). З точки зору сучасних концепцій розвитку
гастродуоденальної патології, одним з пускових моментів є харчова
алергія (ХА) (Н.Е. Сазонова, 1999; Дж. М. Хендерсон, 2001). За даними
І.І. Балаболкіна (1999), майже у 93% дітей з ХА діагностується
гастроінтестінальний синдром. При цьому характер враження
шлунково–кишкового тракту (ШКТ), рівень його неспецифічного та
специфічного захисту багато в чому визначають клінічні ознаки
патологічного процесу. Хронічний алергічний запальний процес в слизовій
оболонці органів травлення може бути одним із факторів, які призводять
до розладів нейро-вегетативної регуляції ШКТ. Функціональні зміни в
одному органі можуть бути чинником структурно-морфологічних та
функціональних порушень у другому (С.С. Казак, 2003). Можливо
припустити, що ХА складає фон, на якому реалізація генетичного,
інфекційного, кислотно-пептичного та інших факторів перебігає сильніше
(Ю.В. Білоусов, 2000). Достатньо вивчені особливості клінічного перебігу
захворювань гастродуоденальної зони, порушення функціонального стану
шлунку і ендоскопічна картина у дітей із супутніми алергічними
захворюваннями – бронхіальна астма, атопічний дерматит (К.С. Ладодо,
1998; М.Ю. Денисов, 1998), показані зміни морфологічних та імунологічних
показників при даній патології (Н.В. Павленко, 2000). Проте, залишаються
невивченими частота та клінічні особливості функціональної диспепсії
(ФД) та хронічного гастриту (ХГ) у дітей на фоні ХА. Відсутні клінічні,
ендоскопічні критерії ФД та ХГ у дітей з ХА. Не встановлені
імунологічні маркери даної патології. Більшість повідомлень про
лікувальні та реабілітаційні заходи у дітей з функціональними розладами
шлунку та ХГ дають інформацію про заходи, спрямовані на ліквідацію
етіологічних факторів, клінічних проявів захворювання без урахування
наявності у дітей ХА (Ю.Ф. Антропов, 2000; С.Э.
Загорский, Т.Н. Войтович, 2000). Різноманітні погляди дослідників на
проблему діагностики й особливо лікувально-реабілітаційні заходи при
захворюваннях травної системи у дітей з ХА обумовили проведення даного
дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрямок
досліджень пов’язаний з науковою тематикою кафедри педіатрії Запорізької
медичної академії післядипломної освіти “Особливості стану здоров’я та
деякі показники ендокринної, імунної систем та процесів антиоксидантного
захисту у дітей, народжених від осіб із зони екологічного
неблагополуччя”, № державної реєстрації 0102U001263.

Мета роботи. Удосконалити лікувально-реабілітаційні заходи щодо
підвищення ефективності лікування функціональної диспепсії та хронічного
гастриту у дітей з проявами харчової алергії на підставі вивчення у
них клініко-параклінічних особливостей даної патології.

Задачі дослідження:

з’ясувати частоту зустрічальності та розповсюдженість харчової алергії у
дітей з функціональною диспепсією та хронічним гастритом в Запорізькому
регіоні;

вивчити особливості клінічних проявів, даних ендоскопії шлунку,
мікробіологічних досліджень, цитоморфологічного субстрату слизової
оболонки при функціональній диспепсії і хронічному гастриті у дітей із
супутніми проявами харчової алергії;

вивчити стан і характер відхилень в системі ПОЛ та АОЗ при
функціональній диспепсії та хронічному гастриті у дітей з проявами
харчової алергії;

визначити частоту та характер порушень вродженого та адаптивного
імунітету при функціональній диспепсії і хронічному гастриті у дітей з
харчовою алергією. Встановити найбільш діагностично значущі відхилення
показників імунного статусу при даній патології;

на підставі отриманих даних удосконалити діагностичні та
лікувально–реабілітаційні заходи при функціональній диспепсії та
хронічному гастриті у дітей з харчовою алергією.

Об’єкт дослідження: функціональна диспепсія та хронічний гастрит у дітей
віком від 7 до 12 років, хворих на харчову алергію.

Предмет дослідження: клінічний перебіг, стан вегетативної нервової
системи, стан процесів перекисного окислення ліпідів та антиоксидантного
захисту, імунний статус, ендоскопічна картина слизової оболонки шлунку,
цитоморфологічна структура слизової оболонки шлунку, мікробіологічна
картина шлунку, критерії для діагностики алергічного запалення шлунку і
диференційовані підходи до лікування та реабілітації.

Методи дослідження: загальноклінічний, генеалогічний, біохімічний,
імунологічний, ендоскопічний, цитоморфологічний, мікробіологічний,
статистичний, математичний.

Наукова новизна одержаних результатів. На підставі
статистично-епідеміологічного дослідження встановлена частота
зустрічальності та розповсюдженість ФД та ХГ у дітей, що страждають на
ХА. Виявлені клінічні особливості перебігу ФД та ХГ у дітей з ХА. З
урахуванням результатів ендоскопічних, цитоморфологічних,
мікробіологічних методів дослідження та аналізу стану
оксидно-антиоксидантних процесів, встановлений різноманітний перебіг ФД
та ХГ у дітей з наявністю ХА. Аналіз сучасних методів дослідження
вродженого та адаптивного імунітету у таких хворих виявив діагностичні
критерії патології, що вивчається. Отримані дані сприяли удосконаленню
діагностичних та лікувально-реабілітаційних заходів при ФД та ХГ у дітей
з ХА шляхом диференційованого вибору методів діагностики та використання
алгоритмів лікування в залежності від клінічної форми захворювання
шлунку. Розроблені заходи надали можливість запобігти трансформації
функціональної диспепсії в хронічний гастрит та досягненню стійкої
ремісії при наявності останнього.

Практичне значення отриманих результатів. Вперше в регіоні виявлена
частота та поширеність ФД і ХГ у дітей з проявами ХА. Встановлені
клініко-параклінічні особливості ФД і ХГ у дітей з ХА. На підставі
отриманих результатів загальноклінічного обстеження, показників стану
ВНС, біохімічних та імунологічних досліджень, даних ФЕГДС,
цитоморфологічного та мікробіологічних методів сформовані діагностичні
критерії захворювань ГДЗ (ФД і ХГ). На основі отриманих результатів
дослідження розроблені нові підходи до лікувально-реабілітаційних
заходів, що дозволило запропонувати використання у практиці
диференційно-діагностичного та зв’язаного з ним алгоритму діагностики,
лікування та реабілітації при ФД та ХГ у дітей з ХА. Розроблені заходи
дозволяють запобігти трансформації ФД в ХГ.

Теоретичні положення дисертації викладаються на лекціях і практичних
заняттях на кафедрі педіатрії Запорізької медичної академії
післядипломної освіти . Результати дослідження впроваджені у лікувальних
закладах м. Запоріжжя (дитяча клінічна лікарня № 1, дитяча лікарня
№ 3), обласній дитячій клінічній лікарні м. Донецька, міській
дитячій лікарні № 3 м. Луганська.

Особистий внесок здобувача. Автором проаналізована наукова та патентна
література за проблемою, яка вивчалась, визначено мету і задачі
дослідження. Автором проведене клінічне обстеження, ендоскопія верхніх
відділів ШКТ, аналіз лабораторних показників, результатів лікування
дітей груп спостереження. Виконано статистичний аналіз результатів
дослідження, написано текст дисертації, сформульовані висновки та
практичні рекомендації, проведено впровадження отриманих результатів у
лікувальну практику.

Апробація результатів роботи. Основні положення роботи доповідались на
підсумкових науково-практичних конференціях Запорізької медичної
академії післядипломної освіти (1998-2003 рр.), Всеросійській
науково-практичній конференції з міжнародною участю “Перші Тульські
педіатричні читання” (Тула, 2001), міжнародній науково-практичній
конференції “Санаторно-курортна реабілітація дітей, які постраждали
внаслідок аварії на ЧАЄС” (Євпаторія, 2001), Міжнародному конгресі
”Дитина і суспільство: проблеми здоров’я, виховання та освіти” (Київ,
2001), на I-й Всеукраїнській конференції з питань імунології у педіатрії
(Київ, 2002), І з’їзді алергологів України (Київ, 2002),
науково-практичній конференції “Часто хворіючі діти як актуальна
проблема клінічної педіатрії” (Київ, 2002), 3-й науково-практичній
конференції “Актуальні проблеми фармакотерапії в педіатрії” (Луганськ,
2002), IV-й щорічній науково-практичній конференції “Актуальні проблеми
педіатрії” (Київ, 2002), науково-практичній конференції “Наукові та
практичні питання педіатрії та шляхи їх вирішення” (Київ, 2003), на
Конгресі педіатрів України “Актуальні проблеми і напрями розвитку
педіатрії на сучасному етапі” (Київ, 2003), Всеукраїнській
науково-практичній конференції “Нейроімунно-ендокринні аспекти
екопатологічних станів у дітей: шляхи вирішення проблеми на сучасному
етапі” (Запоріжжя, 2004).

Публікації. Положення дисертації викладені у 22 друкованих роботах, із
них: 7 статей у виданнях, затверджених ВАК України, 15 тез
науково-практичних конференцій і конгресів. В авторефераті наведені 12
основних робіт.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на 146 сторінках.
Робота складається із вступу, огляду літератури, опису матеріалів і
методів дослідження, двох розділів власних досліджень, обговорення
результатів, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних
джерел літератури, який включає 274 найменування, з них 212
слов’яномовних і 62 закордонних (на 25 сторінках). Текстова частина
дисертації займає 121 сторінку. Робота ілюстрована 33 таблицями і 15
малюнками (на 53 сторінках).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

Матеріали і методи. З метою вивчення зустрічальності, виникнення й
розвитку захворюваності функціональною і органічною диспепсіями у дітей
з проявами харчової алергії, проведено аналіз 4300 амбулаторних карт
дітей м. Запоріжжя. Клінічна частина роботи проведена на базі
дитячої клінічної лікарні № 1 м. Запоріжжя. З 1999 по 2003 рік
під наглядом знаходилось 245 дітей у віці 7 – 12 років. Сформовано 5
груп спостереження: 1-а група – 65 дітей з ФД на фоні ХА; 2-а група – 40
дітей з ХГ на фоні ХА; 3-я група – 45 дітей з ФД без ХА; 4-а група – 65
дітей з ХГ без ХА; 5-а група – здорові діти (контрольна група),
кількістю 30. Відбір контингенту дітей проводився рандомізовано, діти в
групах були співставлені за віком, статтю, тривалістю та тяжкістю
захворювань, супутньою патологією. Клінічний метод складався з оцінки
анамнезу, клінічної картини захворювання, загальноклінічних методів
обстеження, дослідження вегетативного статусу, ендоскопічного
обстеження, цитоморфологічного дослідження слизових оболонок шлунку,
мікробіологічного дослідження.

Продукти ПОЛ (ГПЛ, ДК і ДКет) визначали за методом В.Б. Гаврилова (1983,
1988). Концентрацію МДА визначали за методом Л.І. Андреєва зі співавт.
(1985), загальних ліпідів у сироватці крові – з використанням
стандартних наборів “Lachema” (Чехія). ШО реєстрували за Ф.З. Меерсон
(1979). Визначення рівню церулоплазміну проводилось методом С.В.
Бестужевої і В.Г. Колба. Вимірювання оптичної густини проводилось на
спектрофотометрі СПФ-43 (“ЛОМО”, Санкт-Петербург, Росія). ?-токоферол і
ретинол у сироватці крові досліджувалися за методом Р.Г. Черняускене
(1983), активність каталази – методом М.А. Королюк і співавт. (1988).
Вивчення показників імунної системи проводилося методами прямого
розеткоутворення з еритроцитами, вкритими моноклональними антитілами до
CD3, CD4, CD8, CD16, CD19, CD25 (ВМУ, Бєларусь); тестом відновлення
нітросинього тетразолію (НСТ-тест) – спонтанного та стимульованого,
визначення рівня IgA, IgG, IgM у плазмі крові методом радіальної
імунодифузії в агарі за Mancini G. et al. (1965). Вміст специфічного IgE
визначався за допомогою тест-системи імуноферментних алергоспецифічних
IgE антитіл людини НВО “Аллерген” (Росія) за оптичною густиною на
спектрофотометрі “Мультискан” (Бєларусь). Секреторні IgA у слизу шлунку
досліджувалися методом імуноферментного аналізу за допомогою тест-систем
ЗАО „Вектор Бест” (Росія) на фотометрі-аналізаторі імуноферментному
SUNRISE (“TECAN”, Австрія). Визначення специфічних IgG до Helicobacter
pylori в сироватці крові проводили імуноферментним аналізом за допомогою
комерційного набору ImmunoComb Helicobacter II IgG (“Orgenics”,
Ізраїль). Фіброезофагогастродуоденоскопія проводилася ендоскопом
“Olympus”, діаметр 7,8 мм (Японія). Уреазний тест виконувався за
визначенням Helicobacter pylori в біоптатах шлунку з використанням
комерційного набору “Де-нол тест” (“Yamanuchi”, Голландія). Біоптати
(слиз з поверхні шлунку) бралися з фундального і антрального відділів.
Фарбування гістологічних препаратів здійснювалося за Романовським-Гімзе,
за Грамом із метиленовим синім для виявлення Н.pylori (рівень
обсіменіння визначався за кількістю бактерій в полі зору). Отримані
показники оброблялися методом варіаційної статистики і критеріями U
Вілкоксона-Манна-Уітні, Q Розенбаума. Інформативність та діагностичні
коефіцієнти обчислювалися за методом Кульбака. Значення граничних сум
діагностичних коефіцієнтів обчислювалися за формулою А. Вальда для
послідовного статистичного аналізу. Вивчення зв’язку між явищами
здійснювалося за методом вимірювання кореляції рангів за допомогою
коефіцієнту ? Спірмена з установленням достовірності за допомогою
таблиці критичних значень коефіцієнту Ст’юдента. При обробці результатів
використовувався персональний комп’ютер із залученням пакету програм
Microsoft Excel.

Основні положення. При проведенні статистично-епідеміологічного аналізу
4300 амбулаторних карт дітей м. Запоріжжя установлено, що серед них
22,9% у віці від 7 до 12 років мали гастродуоденальну патологію, з них з
ФД – 41,9% та 58,1% – з ХГ. Серед усіх дітей, як з наявністю ГДП так і
без неї, ХА виявлена у 14,3% від загальної кількості. Серед дітей з
патологією ГДП – ХА виявлена у 29,3% дітей. Було виділено 2 умовні
групи: 1-а – з ФД: 413 дітей (41,9%); 2-а – з ХГ: 571 дитина (58,1%). У
135 дітей (32,7%) з ФД встановлена ХА. У дітей з ХГ 153 хворих (26,8%)
страждали на ХА. Тобто, діти із ГДП значно частіше мають ХА. Діагноз ФД
у більшості дітей 1-ї групи був установлений у віці від 3 до 11 років –
85%. З 11-12 років починає реєструватися значна частина органічної
патології травного тракту – 52% паралельно із зниженням частки ФД. Отже,
дослідження свідчить про зв’язок алергії з формуванням і подальшим
перебігом патології ГДЗ.

З 1999 по 2003 рік під наглядом знаходилось 245 дітей у віці 7 – 12
років.

За даними ФЕГДС в 1-й групі виявлено порушення моторики у 49 хворих
(75,4%), що проявлялося у вигляді ДГР. Поєднання ДГР та ГЕР
спостерігалося у 14 дітей (21,5%), що супроводжувалося виразнішими
клінічними проявами диспепсії. ГЕР визначений у 2 дітей (3,0%).
Цитологічна картина була представлена інфільтрацією еозинофілами,
поліморфно-ядерними лейкоцитами, лімфоцитами, макрофагами, набряком і
повнокров’ям. H.Рylori не виявлений. На підставі ФЕГДС у 9 дітей (22,5%)
2-ї групи мав місце ерітематозний (поверхневий) гастрит, а у 29 дітей
(72,5%) – лімфоїдний (лімфоцитарний, зернистий) гастрит. При
цитологічному дослідженні реєструвалася виражена лімфоцитарна
інфільтрація епітелію з поверхневою локалізацією лімфоцитів, що
відповідає лімфоїдному типу гастриту. H.Рylori виявлений у 2 (5,0%)
дітей.

Виявлені особливості функціонування ВНС у дітей груп спостереження. Стан
діяльності вегетативної нервової системи наведений у таблиці 1. Так, в
періоді загострення основного захворювання мало місце збільшення хворих
з симпатікотонією, гіперсимпатикотонічною ВР та надмірною ВЗ. В періоді
ремісії превалювали хворі з ваготонією, гіперсимпатикотонічною ВР та
недостатньою ВЗ.

Таблиця 1

Оцінка вегетативного гомеостазу

Характеристика вегетативного гомеостазу Група спостереження

Період загострення основного захворювання

Період ремісії основного захворювання

1, n=65

2, n=40

1, n=65

2, n=40

абс.

%

абс.

%

абс.

%

абс.

%

Вихідний вегетативний тонус

Ваготонія 12 18,5?2,6 6 15,0?2,3 44 67,7?5,4 29 72,5?6,1

Амфотонія 2 3,1?0,4 0 0 7 10,8?1,3 3 7,5?1,1

Симпатикотонія 51 78,5?7,8 34 85,0?8,4 14 21,5?2,4 8 20,0?2,2

Вегетативна реактивність

Нормальна (симпатикотонічна) 12 18,5?2,6 4 10,0?1,2 6 9,2?1.2 3 7,5?1,1

Асимпатикотонічна 19 29,2?3,0 17 42,5?3,8 17 26,2?2,6 0 0

Гіперсимпатикотонічна 34 52,3?5,7 19 47,5?5,2 42 64,6?5,2 37 92,5?8,4

Вегетативна забезпеченість

Нормальна 7 10,8?1,3 4 10,0?1,3 19 29,2?2,9 10 25,0?2,6

Недостатня 24 36,9?3,5 11 27,5?2,9 45 69,2?6,1 28 70,0?7,4

Надмірна (надлишкова) 34 52,3?5,8 25 62,5?5,1 1 1,5?0,2 2 5,0?0,5

Особливості реакцій ПОЛ/АОЗ наведені у таблицях 2 і 3.

Вивчення реакцій ПОЛ в крові та шлунковому слизу у дітей з ГДП та ХА
виявило збільшення концентрації первинних (ГПЛ, ДК), вторинних (МДА,
ДКет) і кінцевих (ШО) метаболітів, що свідчить про особливий характер
запального процесу – тривалий хронічний зі збереженою гостротою.
Особливістю ПОЛ у даних дітей є збільшення вмісту ДК у крові.
Встановлення системного та місцевого підвищення активності каталази
вказує на достатньо високий рівень регенераторних процесів в ушкоджених
тканинах і є позитивним моментом.

Таблиця 2

Деякі показники ПОЛ та АОЗ у крові

Показник Група спостереження

Діти з ФД і ХА, n=65

Діти з ХГ і ХА, n=40

Діти з ФД без ХА , n=45

Діти з ХГ без ХА , n=65 Контрольна група, n=30

Загальні ліпіди, г/л (4,43?0,53)* (4,52?0,74)** 4,33?0,71 (4,51?0,31)**
4,24?0,30

ГПЛ, ?Д233/л (4,30?0,40)*# (4,33?0,41)*# (4,23?0,38)*# (3,97?0,21)*
3,03?0,17

ДК, ?Д233/мг (1,11?0,03)*# (1,11?0,04)*# (1,07?0,03)*# (0,73?0,015)*
0,80?0,04

МДА, мкмоль/л (7,98?0,49)*# (8,05?0,50)*#* (7,89?0,45)*# (6,70?0,84)*
3,38?0,27

Аскорбінова кислота, мкмоль/л (2,75?0,09)* (2,73?0,08)* (2,71?0,08)*
(2,45?0,10)* 4,49?0,11

Ретинол, мкмоль/л (2,57?0,37)#* (2,52?0,30)*#* (2,98?0,35)* (3,01?0,12)*
2,61?0,21

? токоферол мкмоль/л (16,57?1,20)* (16,49?

?1,15)** (16,69?

?1,22)*# (15,77?

?0,38)* 19,36?

?0,38

Церулоплазмін, мкмоль/л (0,92?0,06)*# (0,91?0,06)*# (0,93?0,06)*
(1,00?0,04)* 1,41?0,04

Активність каталази,

мкат.год-1.л-1 (63,09?

?2,08)** (63,54?

?2,02)** (62,44?

?2,07)* (65,40?

?2,74)** 27,13?

?0,52

Примітки:

1. * – p Рівень активності каталази у шлунковому слизу більше 70 мкат·год -1·л -1 -9,7 2,235 Зернистість слизової шлунка -9,0 1,864 Концентрація МДА у шлунковому слизу більше 5,0 мкмоль/л -8,8 1,731 Зростання кількості CD4+ у венозній крові -9,5 1,582 Зниження кількості CD16+ у венозній крові -9,0 1,409 Підвищення концентрації ДК у плазмі крові -9,0 1,350 Концентрація ГПЛ у шлунковому слизу більше 4,2 ?Д233/л -7,3 1,320 Зростання кількості CD3+ у венозній крові -8,8 1,192 Зростання кількості CD19+ у венозній крові -4,8 1,001 Зростання кількості CD25+ у венозній крові -4,2 0,962 Концентрація шифових основ у шлунковому слизу більше 12,84 у.о. -6,0 0,899 Концентрація дієнових кетонів у шлунковому слизу більше 5,0 ?Д273/л +5,5 0,802 Зниження концентрації ретинолу у плазмі крові -5,6 0,798 Алергічні захворювання у родині по лінії обох батьків -4,0 0,790 Примітки: ДКоеф - діагностичний коефіцієнт; ІО - інформативність ознаки. Цитоморфологічним дослідженням встановлено значне (на 67%, pТаблиця 6 Диференційно-діагностичні критерії наявності алергічного процесу при хронічному гастриті p ¦ phy 8 :

V

?

O

U

Ue

TH

a

a

2

??&??,??????????????

a

O

hUs·

EH

&

&

&

&

j !

&

&

&

j !

o

?H

o

$

&

&

ювання у родині по лінії матері -9,0 2,102

Атопічний дерматит на 1 році життя -7,0 2,050

Родинна інфікованість Н.pylory +8,0 1,984

Концентрація МДА у шлунковому слизу більше 5,0 мкмоль/л -9,0 1,822

Підвищення концентрації ДК в плазмі крові -9,3 1,500

Дисбіотичні розлади ШКТ в анамнезі -8,5 1,500

Зростання кількості CD19+ у венозній крові -5,5 1,444

Рівень активності каталази у шлунковому слизу більше 70 мкат·год -1·л
-1 -8,5 1,257

Лімфоцитоз у капілярній крові +5,2 1,214

Дегенеративно-дистрофічні зміни покровно-ямочкового епітелію шлунку
+5,6 0,966

Концентрація ГПЛ у шлунковому слизу більше 4,2 ?Д233/л -5,5 0,934

Підвищення концентрації IgG у плазмі крові -5,1 0,933

Зниження кількості CD16+ у венозній крові -9,0 0,900

Концентрація дієнових кетонів у шлунковому слизу більше 5,0 ?Д273/л
+6,4 0,850

Концентрація шифових основ у шлунковому слизу більше 17,33 у.о. -5,2
0,841

Еозинофілія у капілярній крові -5,8 0,838

Зниження концентрації ретинолу у плазмі крові -5,4 0,807

Алергічні захворювання у родині по лінії обох батьків -4,0 0,790

Примітки:

ДКоеф – діагностичний коефіцієнт;

ІО – інформативність ознаки;

Метаболічні реакції ВРО характеризувалися зменшенням концентрації ГПЛ на
12% (p0,05), але в
той же час встановлено зростання спроможності до стимульованої активації
фагоцитозу.

Таким чином, повторне обстеження через 6 місяців продемонструвало, що
після проведеної комплексної терапії загальний стан дітей
характеризувався відсутністю скарг на диспепсичні розлади, відновленням
слизової оболонки шлунку, ліквідацією проявів ДГР при ФД на 86% (р ВИСНОВКИ У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі щодо удосконалення програм клініко-діагностичних та лікувально-реабілітаційних заходів у дітей з ФД або ХГ на фоні ХА, з розробкою критеріїв для діагностики алергічного запалення ГДЗ із диференційованим підходом до терапії. В загальній популяції дітей Запорізького регіону харчова алергія зустрічається у 14,3%, зокрема, у дітей з гастродуоденальною патологією – 29,3% (з функціональною диспепсією – 32,7%, з хронічним гастритом – 26,8%). На підставі даних ФЕГДС встановлено, що функціональна диспепсія при харчовій алергії у дітей проявляється домінуючою симптоматикою дуоденогастрального рефлюксу (75,4%), хронічний гастрит супроводжується наявністю дуоденогастрального рефлюксу (72,5%), тоді як функціональна диспепсія без харчової алергії проявляється у вигляді гастроезофагального рефлюксу (73,3%), а хронічний гастрит перебігає в сполуці з гастроезофагальним рефлюксом (49,2%). Хронічний гастрит у дітей з харчовою алергією супроводжується переважно наявністю лімфоїдного гастриту (72,5%), тоді як без супутньої ХА - еритематозного (43,1%) та ерозивного (53,9%). Порушення в системі оксидноантиоксидантних взаємовідносин характеризуються накопиченням первинних (гідроперекиси ліпідів, дієнові кон’югати) та вторинних (малоновий діальдегід) продуктів ПОЛ у дітей з функціональною диспепсією та хронічним гастритом, як на тлі харчової алергії, так і без неї, а також депресією антиоксидантного захисту. Проте у дітей з харчовою алергією з проявами хронічного гастриту, має місце накопичення третинних продуктів ПОЛ (шифові основи), особливо в субстраті із слизових оболонок шлунку, що в сукупності є свідоцтвом довгостроковості гостроти алергічного запалення, пов’язаного з постійним антигенним навантаженням неінфекційного генезу. У дітей з функціональною диспепсією та ХГ на тлі харчової алергії імунний статус характеризується підвищенням активності фагоцитозу (спонтанного, стимульованого), зростанням кількості CD3+, CD4+, CD19+, CD25+, коефіцієнту супресії (співвідношення CD4+/CD8+), рівня сироваткових IgG, загальних IgЕ, специфічних IgЕ, секреторних IgА (особливо у дітей при хронічному гастриті), зменшенням кількості CD8+, CD16+ та концентрації сироваткових IgА. На відміну від цього, у дітей без харчової алергії має місце, зокрема, підвищення відносної кількості фагоцитуючих нейтрофілів, CD16+, сироваткових IgM та зменшення концентрації секреторних IgA на фоні природного рівня загальних IgЕ. Серед встановлених особливостей функціональної диспепсії та хронічного гастриту на тлі харчової алергії найбільш вагомими є наступні чинники: біологічні – наявність в анамнезі харчової алергії; генеалогічні – настроєність до алергічних реакцій; клініко-ендоскопічні – наявність дуоденогастрального рефлюксу, лімфоїдного гастриту; цитоморфологічні – лімфоцитарна еозинофільна інфільтрація слизової оболонки шлунку при функціональній диспепсії та лімфоцитарно-еозинофільна інфільтрація слизової оболонки шлунку в поєднанні з інфільтрацією особистої пластини слизової; біохімічні – накопичення первинних, вторинних продуктів ПОЛ і особливо третинних при функціональній диспепсії і хронічному гастриті; імунологічні – зміни клітинної ланки неспецифічного та адаптивного імунітету з підвищенням концентрації секреторних IgА, специфічних і загальних IgЕ. Особливістю перебігу функціональної диспепсії у дітей з харчовою алергією є відсутність контамінації слизової оболонки шлунку H.pylori та низький відсоток контамінації (5,0%) при хронічному гастриті з проявами алергії. В загальному комплексі лікувальних заходів у дітей з функціональною диспепсією та хронічним гастритом з ДГР на тлі харчової алергії доцільним є використання прокінетика 2-го покоління (домперідон) в поєднанні з гіпоалергенною дієтою, призначенням антигістамінної та антиоксидантної терапії. У дітей з функціональною диспепсією та хронічним гастритом з ГЕР на тлі харчової алергії з контамінацією слизової оболонки шлунку H.pylori в протоколі лікування необхідно вживати прокінетики 3-го покоління (цисаприд) в комплексі з протизапальною секреторно-кислотно-регуляторною терапією з включенням антимікробних препаратів при наявності H.pylori. ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ Діти з проявами харчової алергії за наявністю диспепсичних розладів гастродуоденальної зони підлягають обов’язковому комплексному обстеженню в умовах спеціалізованого стаціонару для верифікації діагнозу. В протоколі обстеження дітей з харчовою алергією та диспепсичними розладами доцільним є клініко-анамнестичне, загальноклінічне, імунологічне, біохімічне, алергологічне, ендоскопічне, цитоморфологічне обстеження та використання неінвазивних методів дослідження (УЗ дослідження, дихальний тест та ін.). З метою підвищення ефективності діагностики, встановлення ймовірності ролі алергічного ураження ШКТ у дітей з функціональною диспепсією та хронічним гастритом пропонуються диференційно-діагностичні таблиці, створені за допомогою інформаційної міри Кульбака. 4 В комплексі лікувальних заходів у дітей з функціональною диспепсією та хронічним гастритом на тлі харчової алергії з проявами дуоденогастрального рефлюксу показано використання прокінетика 2-го покоління (домперідон) в дозі 5 мг 3 рази на добу, дітям у віці 7-12 років на протязі 15 діб. При наявності гастроезофагального рефлюксу на фоні харчової алергії хворим призначається прокінетик 3-го покоління (цисапрід) в дозі 5 мг 3 рази на добу на протязі 15 діб. 5 Всі діти з проявами функціональної диспепсії та хронічним гастритом на тлі харчової алергії повинні знаходитися на диспансерному обліку під наглядом педіатра, гастроентеролога, алерголога, імунолога, невролога з обов’язковим проведенням протирецидивного лікування 2 рази на рік. СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ Самохін І.В., Овчаренко Л.С. Статистико-епідеміологічний аналіз захворюваності дітей на гастродуоденальну патологію на тлі харчової алергії, мешканців міста Запоріжжя / Актуальні питання медичної науки та практики / Збірник наукових праць ЗМАПО. – 2004. – Випуск 66, Книга 3. – С. 300–307 (Статистична обробка і узагальнення отриманих результатів). Самохин И.В., Овчаренко Л.С. Клинико-параклинические особенности гастродуоденальной патологии у детей, родители которых пострадали вследствие аварии на ЧАЄС // Вестник физиотерапии и курортологии. – 2001. – № 2. – С. 71-73. (Клініко-інструментальне обстеження дітей, статистична обробка і узагальнення отриманих результатів). Самохін І.В., Овчаренко Л.С. Ендоскопічні та імунологічні особливості диспепсій у дітей з харчовою алергією // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л.Шупика. – Київ, 2002. – Вип. 11, Книга 2. – С. 455-460. (Ендоскопічне обстеження хворих, аналіз імунних змін у дітей з харчовою алергією, аналіз отриманих результатів, наукові висновки). Овчаренко Л.С., Самохин И.В., Медведев В.П., Ахтомова Л.А., Андриенко Т.Г., Вертегел А.А.. Клинико-морфологические маркеры поражений желудочно-кишечного тракта и вегетативный статус у детей с пищевой аллергией. // Актуальні питання медичної науки та практики / Збірник наукових праць ЗМАПО. - Запоріжжя, 2004. - С. 239-245. (Підбір літератури та її узагальнення, клініко-інструментальне обстеження хворих, аналіз та статистична обробка отриманих результатів, формування наукових висновків). Самохін І.В., Овчаренко Л.С. Особливості перебігу реакцій ПОЛ та АОЗ у дітей з функціональною та органічною диспепсією на фоні харчової алергії // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л.Шупика.-Київ, 2004. – С. 1015-1020. (Аналіз перебігу реакцій ПОЛ та АОЗ, обґрунтування одержаних результатів, формування наукових висновків). Самохин И.В., Овчаренко Л.С., Медведев В.П., Ахтомова Л.А., Андриенко Т.Г. Вертегел А.А. Морфологические особенности верхних отделов желудочно-кишечного тракта и вегетативный статус у детей с пищевой аллергией // Здоровье женщины. – 2004. - №1(17). – С. 128-131. (Підбір літератури та її узагальнення, клініко-інструментальне обстеження хворих, аналіз та статистична обробка отриманих результатів та їх узагальнення). Самохін І.В., Овчаренко Л.С., Медведев В.П. Диференційований підхід до використання препаратів прокінетичної дії у дітей з гастродуоденальною патологією та харчовою алергією // Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 2002. – № 2 – С. 58. (Розробка реабілітаційних заходів, клініко-лабораторне обстеження, статистична обробка та узагальнення отриманих результатів). Самохін І.В., Овчаренко Л.С. Деякі імунологічні та ендоскопічні показники у дітей з патологією гастродуоденальної зони на фоні харчової алергії // Перинатологія та педіатрія. – 2002. – №3. – С. 103. (Ендоскопічне обстеження, аналіз імунних змін, статистична обробка отриманих результатів, наукові висновки). Овчаренко Л.С., Ахтомова Л.А., Самохин И.В., Андриенко Т.Г. Вегетативный статус у детей с органической неязвенной желудочной диспепсией на фоне пищевой аллергии // Вестник физиотерапии и курортологии. – 2003. – №1. – С. 24. (Клінічне обстеження хворих, оцінка вегетативної регуляції, статистична обробка отриманих результатів). Овчаренко Л.С., Медведев В.П., Самохін І.В. Досвід використання прокінетиків (мотіліуму) для усунення диспептичних розладів при захворюваннях шлунково-кишкового тракту у дітей / Матеріали третьої науково-практичної конференції дитячих гастроентерологів України “Діагностика і лікування хвороб шлунку та дванадцятипалої кишки у дітей”. – Одеса, 1999. – С. 123-124. (Підбір літератури та її узагальнення, клінічне обстеження, аналіз ефективності терапії, формування наукових висновків). Самохин И.В., Овчаренко Л.С. Особенности течения функциональных и органических диспепсий у детей с пищевой аллергией // Матеріали наукових праць Першого з?їзду алергологів України. – Київ, 2002. – С. 157. (Клінічне обстеження, статистична обробка результатів та їх аналіз). Овчаренко Л.С., Самохін І.В., Медведєв В.П., Бородін А.Б., Андрієнко Т.Г. Клінічне застосування прокінетиків для усунення диспептичних розладів при захворюваннях шлунково-кишкового тракту у дітей // Матеріали Конгресу педіатрів з міжнародною участю “Актуальні проблеми і напрями розвитку педіатрії на сучасному етапі”. – Київ, 2003. – С. 218-219. (Обстеження хворих, аналіз ефективності лікування, обробка отриманих результатів, формування наукових висновків). АНОТАЦІЯ Самохін І.В. Клініко-параклінічні особливості і оптимізація лікувально-реабілітаційних заходів при функціональних диспепсіях та хронічному гастриті у дітей з харчовою алергією. - Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.10 – педіатрія. – Науково-дослідний інститут медичних проблем сім’ї Донецького державного медичного університету ім М. Горького МОЗ України, Донецьк, 2005. Дисертація присвячена питанням оптимізації діагностичних та лікувально-реабілітаційних заходів у дітей з ФД та ХГ на фоні ХА. В роботі вивчені особливості клінічного перебігу, вегетативної нервової системи, ендоскопічної і цитоморфологічної картини слизової оболонки шлунку, реакцій ПОЛ і АОЗ у крові і шлунковому слизу, стану імунітету у дітей з ФД або ХГ і ХА. Установлено, що у даних дітей на фоні більш тяжкого перебігу захворювань ГДЗ існують особливі реакції збоку ВНС, слизової оболонки шлунку, активація процесів ПОЛ, імунної системи, послаблення АОЗ. Дані особливості є інформативними маркерами алергічного процесу при патології ГДЗ у дітей і викладені у вигляді диференційно-діагностичних таблиць для встановлення характеру запалення верхніх відділів ШКТ (алергічне, інфекційне) з обґрунтуванням диференційованого використання прокінетиків ІІ та ІІІ генерацій. Розроблений терапевтичний алгоритм був апробований і дозволив підвищити ефективність лікувально-реабілітаційних заходів щодо ФД і ХГ. Ключові слова: діти, функціональна диспепсія, хронічний гастрит, харчова алергія, фіброезофагогастродуоденоскопія, цитоморфологічне дослідження, перекисне окислення ліпідів, антиоксидантний захист, імунний статус. АННОТАЦИЯ Самохин И.В. Клинико-параклинические особенности и оптимизация лечебно-реабилитационных мероприятий при функциональных диспепсиях и хроническом гастрите у детей с пищевой аллергией. – Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.10 – педиатрия. – Научно-исследовательский институт медицинских проблем семьи Донецкого государственного медицинского университета им. М. Горького МЗО Украины, Донецк, 2005. Диссертация посвящена вопросам оптимизации клинико-диагностических и лечебно-реабилитационных мероприятий у детей с ФД или ХГ на фоне пищевой аллергии (ПА), что и явилось целью работы. Статистически-эпидемиологическим исследованием установлено, что среди общей популяции 23% детей в возрасте от 7 до 12 лет имеют гастродуоденальную патологию, из них пищевая аллергия выявлена у 29,3% (14,3% в общей популяции), т.е. дети с ГДП чаще имеют пищевую аллергию. Под наблюдением находилось 245 детей в возрасте 7 – 12 лет. Сформировано 5 групп наблюдения: 1-я группа – 65 детей с ФД на фоне ПА; 2-я группа – 40 детей с ХГ на фоне ПА; 3-я группа – 45 детей с ФД без ПА; 4-я группа – 65 детей с ХГ без ПА; 5-я – здоровые дети (контрольная группа) в количестве 30 человек. Средняя длительность наблюдения в катамнезе составила полтора года. Дети с ФД или ХГ и ПА имели аллергические заболевания в семье преимущественно по линии матери, в отличие от детей с ФД или ХГ без аллергии (по линии отца). При клиническом обследовании у детей с ФД или ХГ и ПА в целом имело место более тяжелое течение заболевания. По данным ФЭГДС в 1-й группе выявлен ДГР у 75,4% больных. Комбинация ДГР и ГЭР наблюдалась у 21,5% детей, что сопровождалось более выраженными клиническими проявлениями диспепсии. Цитологическая картина была представлена инфильтрацией эозинофилами, полиморфно-ядерными лейкоцитами, лимфоцитами, макрофагами, отеком и полнокровием. На основании ФЭГДС у 22,5% детей 2-й группы был эритематозный (поверхностный) гастрит, а у 29 детей 72,5% – лимфоидный (лимфоцитарный, зернистый) гастрит. Цитологически регистрировалась выраженная лимфоцитарная инфильтрация эпителия с поверхностной локализацией лимфоцитов. H.Рylori у детей с ПА не выявлялся, в отличие от детей без ПА. Изучением реакций ПОЛ/АОЗ в крови и желудочной слизи у детей с ФД или ХГ и ПА выявлено одновременное увеличение концентрации первичных (ГПЛ, ДК), вторичных (МДА, ДКет) и конечных (ШО) метаболитов, что свидетельствует об особом характере воспалительного процесса – длительный хронический с сохраняющейся остротой. Особенностью ПОЛ у данных детей является увеличение содержания ДК в крови. Установлена прямая корреляция между локальной эозинофилией, нейтрофилезом с ГПЛ и ДК, что указывает на участие данных клеток в генерации активных форм кислорода, при этом эозинофилы в данной ситуации являются более активными. При этом системное и местное повышение активности каталазы указывает на высокий уровень регенераторных процессов в поврежденных тканях. При изучении состояния иммунной системы у детей с ФД или ХГ и ПА в отличие от детей без ПА установлена активация Т- и В-звеньев иммунитета, что проявилось достоверным повышением количества СD3+, CD25+, CD4+, CD19+ одновременно со снижением числа CD16+. Выявление активации Т-лимфоцитов прямо коррелировало с появлением аллергоспецифических IgЕ (p ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ АОЗ – антиоксидантний захист АОС – антиоксидантна система АС – асимпатикотонічна реакція ВВТ – вихідний вегетативний тонус ВЗ – вегетативна забезпеченість ВНС – вегетативна нервова система ВР – вегетативна реактивність ВРО – вільнорадикальне окислення ГДЗ – гастродуоденальна зона ГДП – гастродуоденальна патологія ГЕР – гастроезофагальний рефлюкс ГПЛ – гідроперекиси ліпідів ГРВІ – гостра респіраторна вірусна інфекція ГС – гіперсимпатикотонічна реакція ДГР – дуоденогастральний рефлюкс ДК – дієнові кон’югати ДКет – дієнові кетони КІГ – кардіоінтервалографія КОП – клінортостатична проба МДА – малоновий діальдегід ОД – органічна диспепсія ПОЛ – перекисне окислення ліпідів СТ – симпатикотонічна реакція ШКТ – шлунково-кишковий тракт ШО – шифові основи ФД – функціональна диспепсія ФЕГДС – фіброезофагогастродуоденоскопія ХА – харчова алергія ХГ – хронічний гастрит ЦНС – центральна нервова система Н.р. – Н. pylori PAGE \* Arabic 1 Дуоденогастральний рефлюкс СФЕРА СПОСТЕРЕЖЕННЯ ПІСЛЯ ХВОРОБИ дієтотерапія санація хронічних вогнищ інфекції клінічне обстеження 2 рази на рік обстеження за протоколом при наявності клінічних проявів захворювання диспансерний облік під наглядом педіатра, гастроентеролога, алерголога, імунолога, невролога з обов’язковим проведенням протирецидивного лікування 2 рази на рік. гіпоалергенна дієта антигістамінні препарати 2 та 3 покоління антиоксидантні препарати прокінетики 2-го (домперідон) та 3-го покоління (цисапрід) секреторно-кислотно-регуляторна терапія за показаннями гіпоалергенна дієта антигістамінні препарати 2 та 3 покоління антиоксидантні препарати прокінетики 3-го покоління (цисапрід) гіпоалергенна дієта антигістамінні препарати 2 та 3 покоління антиоксидантні препарати прокінетики 2-го покоління (домперідон) Гастроезофагальний рефлюкс Хронічний гастрит (лімфоїдний) Функціональна диспепсія ПЕРЕЛІК ОБСТЕЖЕНЬ клініко-анамнестичне загально-клінічне імунологічне біохімічне алергологічне мікробіологічне цитоморфологічне ендоскопічне УЗ дослідження печінки, жовчних шляхів, підшлункової залози дихальний тест Клінічні ознаки хвороби з наявністю органічних змін в органі Клінічні ознаки, біохімічні зміни, імунні зміни, мікробіологічне підтвердження Безсимптомний період. Середовище ранньої діагностики Патологія ГДЗ при ХА Рис. 1. Алгоритм діагностики, лікування та реабілітації дітей з ФД та ХГ на тлі ХА.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020