.

Хронічний некалькульозний холецистит у жінок різного віку: лікування з включенням кверцетину і препаратів магнію (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
105 3148
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА ДЕРЖАВНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ

Скрипник Любов Миронівна

УДК 616.366-002+612.323+616.36-008.8

Хронічний некалькульозний холецистит у жінок різного віку: лікування з
включенням кверцетину і препаратів магнію

14.01.36 – гастроентерологія

А В Т О Р Е Ф Е Р А Т

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Івано-Франківськ – 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Івано-Франківській державній медичній академії МОЗ
України

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор, ГЛУШКО Любомир Володимирович,

Івано-Франківська державна медична академія МОЗ України, кафедра терапії
і сімейної медицини факультету післядипломної освіти, завідувач кафедри

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор ДЗВОНКОВСЬКА Валентина Володимирівна,

Івано-Франківська державна медична академія МОЗ України, кафедра
пропедевтики внутрішніх хвороб

доктор медичних наук, професор ДУТКА Роман Ярославович,

Львівський національний медичний університет ім. Д. Галицького МОЗ
України, завідувач кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб

Провідна установа: Національний медичний університет ім. О.О.
Богомольця, кафедра факультетської терапії №1 з курсом післядипломної
підготовки з гастроентерології та ендоскопії.

Захист відбудеться “30” червня 2005 року об 12 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 20.601.01 при Івано-Франківській державній
медичній академії за адресою: 76000, м. Івано-Франківськ, вул. Галицька,
2.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Івано-Франківської
державної медичної академії за адресою: 76000, м. Івано-Франківськ, вул.
Галицька, 7.

Автореферат розісланий “24” травня 2005 року

Вчений секретар спеціалізованої

вченої ради Д 20.601.01,

доктор медичних наук, професор
ОРИНЧАК М.А.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. За останніх 10 років в Україні на 35,2% зросла
кількість людей із захворюваннями біліарної системи [М.В. Голубчиков,
2000]. Серед різних патологічних процесів гепатобіліарної зони хронічний
холецистит є найбільш розповсюдженим захворюванням [І.І Гриценко і
спіавт., 2001]. Проблема холециститу знаходиться в центрі уваги багатьох
досліджень [M. D. Apstein, 1996; В.Н. Хворостинка и соавт., 2004; М.Б.
Щербиніна і спіавт., 2004]. Уражаючи людей молодого працездатного віку
хронічний холецистит схильний до рецидивів та хронічного перебігу, що
призводить до тривалої втрати працездатності [В.Г. Дейнега 2000]. За
розповсюдженістю, ускладненнями і наслідками ця патологія набула в
Україні характеру медико-соціальної проблеми.

Найчастішою формою хронічного холециститу є хронічний некалькульозний
холецистит, який діагностується у 55-63% випадків. Більше того,
спостерігається тенденція до зростання захворюваності хронічними
холециститами і при їх недостатньому лікуванні розвивається ускладнення
у вигляді жовчокам’яної хвороби [Є.М. Нейко, Н.В. Скробач, 2000; Н.Ф.
Дейнеко, 2002].

Жінки страждають на хронічний некалькульозний холецистит у 2-3 рази
частіше, ніж чоловіки [И.И Дегтярева, 2000; Є.М. Нейко, Т.І. Маковецька,
2001]. Здоров’я жінки являється інтегральним показником розвитку
суспільства. Особливої уваги стану здоров’я жінки надається у багатьох
країнах світу, в тому числі і в Україні. Про це свідчать Укази
Президента України і державні програми, які направлені на вивчення і
покращення стану здоров’я жінки в нашій державі [В.В. Подольский і
спіавт., 2003]. У жінок у різні вікові періоди перебіг захворювань має
свої особливості, що пов’язано, в першу чергу, із гормональними змінами,
які є досить вираженими в клімактеричному періоді. Тому вивчення
перебігу хронічного некалькульозного холециститу у жінок різного віку є
досить актуальним питанням і потребує подальшого вивчення.

В останні роки прослідковується підвищений інтерес до дослідження
механізмів формування патології біліарної системи, що характеризують
окремі ланки розвитку запалення, функціонування імунної системи та
системи захисту організму від пошкоджуючих агентів, процеси
ліпопероксидації [О.С. Воєвідка і спіавт., 2002]. З цієї причини активно
вивчаються біологічно активні речовини, зокрема прозапальні цитокіни,
які є медіаторами запалення [В.Ф. Саенко и соавт., 2000; Е.П. Павликова,
2003]. Недостатнє висвітлення ролі цитокінів, перекисного окислення
ліпідів та системи антиоксидантного захисту у розвитку хронічного
запалення, зокрема хронічного некалькульозного холециститу у жінок
різного віку спонукає до подальшого та детальнішого вивчення їх ролі
при хронічній патології жовчовивідних шляхів [Я.І. Гонський і спіавт.,
2001].

Важливе місце в погодженій діяльності органів шлунково-кишкового тракту
займає кислототвірна функція шлунку, характер порушень якої у хворих на
хронічний некалькульозний холецистит жінок різного віку досі детально не
з’ясований [О.В. Глубоченко, 2000].

Актуальною залишається проблема співвідношення психічних і соматичних
процесів, їх взаємовпливів, в тому числі взаємообтяжуючих [Е.Ю
Плотникова, Э.И. Белобродова, 2002]. Парадоксальним є той факт, що
більшість так званих “психосоматичних” пацієнтів гастроентерологічних
стаціонарів – представниці жіночої статі, тоді як об’єктом переважної
частини досліджень є чоловіки [Б. Любан-Плоцца и соавт., 1997; Р.
Макнелли Питер, 1998]. Тому вивчення хронічного некалькульозного
холециститу в нерозривному зв’язку психосоматичних проявів та пошук
нових засобів впливу на вказані ланки формування захворювання є
відповідними до вимог медичної науки і практики.

У жінок у різні періоди значення гормону лептину вивчали W. Inauen, F.
Miter, 1994; О.В. Бородина, 2003. У осіб похилого віку зберігається
залежність лептинемії від маси тіла [W. Kruis, 1984]. Дані літератури
стосовно кореляції рівня цього гормону в крові з віком є неоднозначними
[M. Djurovic, 1997; F. Nystrom, B. Ekman et al., 1997; A. G. Gakimiuk,
1998]. В даний час різноманітні центральні та периферичні ефекти лептину
тільки починають вивчати. Необхідне проведення додаткових досліджень для
встановлення його ролі в розвитку хронічного некалькульозного
холециститу у жінок різного віку.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Матеріали дисертації є фрагментом комплексної науково-дослідної роботи
“Вплив мінеральних вод Прикарпаття та використання вітчизняних
лікарських препаратів при захворюваннях сполучної тканини і
шлунково-кишкового тракту” Івано-Франківської державної медичної
академії (№ державної реєстрації 01030004147). Здобувач є виконавцем
фрагменту роботи.

Мета дослідження: підвищення ефективності лікування хронічного
некалькульозного холециститу у жінок на основі встановлення вікових
особливостей патогенезу та клінічного перебігу захворювання. Для
досягнення поставленої мети були сформульовані наступні завдання:

Вивчити клінічні особливості хронічного некалькульозного холециститу у
жінок в залежності від віку.

Вивчити кінетичні та біохімічні властивості жовчі у жінок різного віку.

Вивчити роль прозапального цитокіну, перекисного окислення ліпідів та
системи антиоксидантного захисту у розвитку та прогресуванні даної
недуги серед жінок різного віку.

Дослідити характер продукції лептину сироватки крові в хворих на
хронічний некалькульозний холецистит жінок різного віку.

З’ясувати характер порушень кислотоутворюючої функції шлунку у хворих на
хронічний некалькульозний холецистит жінок різного віку.

Визначити стан вегетативної регуляції жовчовивідних шляхів та
психоневрологічні особливості у хворих на хронічний некалькульозний
холецистит жінок різного віку.

Оцінити терапевтичну ефективність кверцетину та сульфату магнію в
комплексному лікуванні хворих на хронічний некалькульозний холецистит
жінок різних вікових категорій.

Об’єкт дослідження: 170 хворих на хронічний некалькульозний холецистит
жінок різного віку.

Предмет дослідження: клініко-патогенетичні особливості хронічного
некалькульозного холециститу у жінок різного віку та ефективність його
лікування.

Методи дослідження. Вивчення особливостей клінічного перебігу хронічногг
некалькульозного холециститу у жінок різного віку проводили за
загальноприйнятими методами клінічного, лабораторного та
інструментального обстеження; визначення тонусу жовчного міхура та
жовчовивідних шляхів – методом багатомоментного фракційного
дуоденального зондування з реєстрацією часу і об’єму виділеної жовчі;
літогенні властивості жовчі – за допомогою визначення загального
холестерину жовчі (метод Ілька), вмісту кальцію в жовчі (метод Моазиса і
Зака) та концентрації холевої кислоти в жовчі (метод J.G. Reinhold, D.W.
Wilson); цитокіновий профіль – за показником ІЛ-6 імуноферментним
методом ELISA; визначення вмісту лептину в сироватці крові проводили
методом імуноферментного аналізу; кислототвірну функцію шлунку – методом
базальної топографічної рН-метрії за протягом шлунка; процеси
перекисного окислення ліпідів (ПОЛ) – за показниками рівня в крові
малонового диальдегіду (МДА), дієнових кон’югатів (ДК), стан системи
антиоксидантного захисту (АОЗ) – за активністю церулоплазміну (ЦП),
насиченням трансферину (ТФ) залізом; тонус відділів вегетативної
нервової системи – за показниками моніторування варіабельності серцевого
ритму (ВСР); проведення мультифакторного психологічного тестування з
метою визначення наявності астено-невротичних розладів особистості у
хворих на хронічний некалькульозний холецистит жінок різного віку;
статистичну обробку інформації – за допомогою комп’ютерних програм
“Еxcel” та “Statistica 5”.

Наукова новизна отриманих результатів. Вперше з використанням сучасних
методів обстеження вивчено вікові особливості клінічного перебігу
хронічного некалькульозного холециститу у жінок. У жінок віком 20 – 44
років домінували запально-інтоксикаційний та алергічний синдроми, в той
час як у жінок віком 45 – 59 років переважали невротичні (підвищена
ситуаційна та особистісна тривожність, низька ступінь опірності до
стресу) і кардіальні прояви. Доведено, що у хворих на хронічний
некалькульозний холецистит жінок віком 45 – 74 років мав місце
гіпотонус жовчного міхура, а у хворих віком 20 – 44 років – його
гіпертонус. Клінічна картина хронічного некалькульозного холециститу у
жінок доповнюється порушенням кислототвірної функції шлунку з
переважанням гіпоацидних станів у жінок у віці від 45 до 74 років .

Доповнено концепцію патогенезу хронічного некалькульозного холециститу у
жінок різного віку встановленням ролі підвищеної продукції прозапального
(ІЛ-6) цитокіну у взаємозв’язку з активацією процесів ліпопероксидації і
виснаженням антиоксидантних резервів організму.

Вперше встановлено, що рівень лептину в сироватці крові у хворих на
хронічний некалькульозний холецистит жінок з віком зростає, вміст
лептину з достатньою вираженістю корелює з вмістом холестерину і
зворотньо – з вмістом в жовчі холевої кислоти.

На новому методичному рівні встановлено, що однією з патогенетичних
ланок прогресування хронічного некалькульозного холециститу є виражений
дисбаланс вегетативної регуляції, що полягає у переважанні
симпатикотонічної регуляції діяльності жовчовивідних шляхів. Вперше
встановлено, що вказані порушення супроводжуються підвищеною ситуаційною
та особистісною тривожністю хворих, низьким ступенем їхньої опірності до
стресу.

На підставі встановлених нових закономірностей формування та перебігу
хронічного некалькульозного холециститу у жінок різного віку
обгрунтовано доцільність включення до комплексної терапії цього
захворювання кверцетину та сульфату магнію.

Практичне значення отриманих результатів. Запропоновано комплекс
клінічних, біохімічних та інструментальних методів дослідження, що
дозволяє оцінити ступінь порушення основних ланок патогенетичного
ланцюга при хронічному некалькульозному холециститі у жінок різного віку
і може використовуватися як в науковій роботі, так і в клінічній
практиці.

Запропоновані нові діагностичні критерії на основі клінічних,
біохімічних та інструментальних методів дослідження (кардіальні,
психоневрологічні, вегетативного дисбалансу, порушення гормональної та
цитокінової регуляції), які сприяють виявленню захворювання на ранніх
стадіях та прогнозуванню його перебігу.

Розроблені і апробовані нові схеми лікування хронічного
некалькульозного холециститу у жінок з включенням кверцетину і сульфату
магнію, що дозволяють ефективно зменшувати продукцію прозапального
цитокіну ІЛ-6 в жовчі, нормалізувати систему перекисного окислення
ліпідів та антиокидантного захисту, покращувати моторно-евакуаторну
функцію жовчовивідних шляхів і кислототвірну функцію шлунку, усувати
порушення вегетативної регуляції та психоневрологічні прояви.

Впровадження результатів дослідження. Результати досліджень вроваджені в
клінічну практику роботи гастроенторологічних та терапевтичних відділень
районних лікарень Івано-Франківської, Рівненської, Сумської, Харківської
областей. Теоретичні та практичні результати використовуються в
педадогічному процесі на кафедрах терапевтичного профілю
Івано-Франківської державної медичної академії.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійною науковою
працею здобувача. Представлені в роботі матеріали є особистим внеском
автора в проблему. Огляд літературних джерел, відбір тематичних хворих,
їх розподіл на групи, здійснення клінічного, імунологічного,
біохімічного, інструментального обстеження хворих та лікування, аналіз
отриманих результатів, статистична обробка даних, формулювання висновків
і практичних рекомендацій, апробація матеріалів дисертації та підготовка
до друку наукових праць виконані автором самостійно.

Апробація результатів дисертації. Апробація дисертації проводилась в
Івано-Франківській державній медичній академії на розширеному засіданні
кафедр терапії і сімейної медицини факультету післядипломної освіти,
факультетської терапії, госпітальної терапії №1, фармакології з курсом
клінічної фармакології, пропедевтики внутрішніх хвороб з участю членів
наукової комісії. Основні положення та результати дослідження
доповідались та обговорювались на міжнародній науково-практичній
конференції “Менопауза: гормони і мозок, психіка і соматика”
(Івано-Франківськ, 2003); науково-практичній конференції
лікарів-інтернів (Івано-Франківськ, 2003); Всеукраїнській
науково-практичній конференції з міжнародною участю “Сучасні методи
діагностики та лікування в клініці внутрішніх хвороб” (Вінниця, 5-6
лютого 2004); науково-практичній конференції молодих вчених, присвяченої
350-річчю міста Харкова “ Досягнення молодих вчених – майбутнє медицини”
(Харків, 2004); регіональній науково-практичній конференції, присвяченій
125-річчю курорту Моршин „Актуальні проблеми медичної реабілітації
хворих природними та преформованими фізичними чинниками” (м. Моршин,
12-14 листопада 2003 р.); ІV Українській науково-практичній конференції
з міжнародною участю з клінічної фармакології “Актуальні питання
фармакології” (Вінниця, 2004).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 8 друкованих праць, у
тому числі 4 статті у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України.
Отримано деклараційний патент України № 71499 А від 15 листопада 2004
року. “Спосіб лікування хронічного некалькульозного холециститу у
жінок”.

Обсяг і структура дисертації. Робота викладена українською мовою на 137
сторінок машинописного тексту. Складається зі вступу, огляду літератури,
опису матеріалів та методів дослідження, власних досліджень, аналізу та
узагальнення результатів дослідження, висновків, практичних
рекомендацій, списку літературних джерел, який містить 422 джерела (200
кирилицею і 222 латиною) і додатків. Дисертація ілюстрована 5 таблицями
і 43 рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал та методи дослідження. Обстежено 150 хворих жінок на хронічний
некалькульозний холецистит. Контрольну групу складали 20 практично
здорових у віці від 20 до 74 років. Всі хворі знаходились на
стаціонарному лікуванні в гастроентерологічному відділенні ЦМКЛ №1 та в
гастроентерологічному відділенні ОКЛ м. Івано-Франківська.

Користуючись віковою класифікацією запропонованою Міжнародним
Європейським семінаром з охорони здоров’я похилих і літніх людей (1963
р.) ми за віком жінок поділили на 3групи: І вікова група – 20–44 роки, n
= 84 (56%); ІІ вікова група 45–59 років, n = 41 (27,3%); ІІІ вікова
група 60 –74 роки, n = 25 (16,6%). Тривалість захворювання складала в
середньому: І вікова група – 1,5±0,7 роки; ІІ вікова група – 4,5±1
роки; ІІІ вікова група – 5,5±0,5 років.

Клініко-лабораторне обстеження хворим проводили на початку і після
закінчення курсу лікування.

Для детального вивчення впливу вибраних нами препаратів на перебіг
хронічного некалькульозного холециститу всі хворі, в залежності від
проведеної терапії були поділені таким чином:

Хворі першої групи (n=35) отримували базове лікування;

Хворим другої групи (n=35) в комплексне лікування включали базову
терапію і кверцетин;

Хворим третьої групи (n=35) в лікувальним комплекс до базової терапії
додавали сульфат магнію;

Четверту групу склали хворі, в комплексне лікування яких включали базову
терапію, кверцетин та сульфат магнію у нижчезазначених дозах (n=45).

В якості базової терапії хронічного некалькульозного холециститу ми
використовували такий комплекс лікування: дієта №5а. Медикаментозна
терапія включала: оксацилін по 0,5 г 4-6 разів на добу за 30 хв до їди
протягом 5-7 днів або ампіцилін по 0,5 4 рази на добу всередину
протягом 7-10 днів; септрін (бісептол, бактрім) по 480-960 мг 2 рази на
добу 10 днів; оксафенамід по 0,25-0,5 г 3 рази на добу на протязі 14
днів або циквалон по 0,1-0,2 г 3 рази на добу за 30 хв до їди на протязі
14 днів; піридоксин по 1-2 мл 1-5 % розчину на добу 14 днів;

Сульфат магнію призначали по 1 столовій ложці 25% розчину 3 рази на день
упродовж 14 днів.

Кверцетин призначали по 1 г тричі на день, попередньо розчинивши в 1/2
склянки теплої води. Тривалість курсу лікування становила 14 днів.

Діагноз хронічного некалькульозного холециститу верифікували за даними
комплексного клінічного, лабораторного та інструментального обстеження.
Тонус жовчовивідних шляхів визначали за допомогою багатомоментного
фракційного дуоденального зондування методом Мельтцера-Лайона в
модифікації Varela Lopez J. et al. з реєстрацією часу і кількості
виділеної жовчі.

Літогенні властивості жовчі характеризували за кількістю загального
холестерину жовчі що визначався прямим методом, який базується на
реакції Лібермана-Бурхарда (метод Ілька), за вмістом кальцію в жовчі
(метод Моазиса і Зака) та концентрацією холевої кислоти в жовчі ( метод
J.G. Reinhold, D.W. Wilson). Інтенсивність продукції прозапального
цитокіну характеризували за визначенням ІЛ-6 в жовчі хворих на хронічний
некалькульозний холецистим жінок різного віку методом імуноферментного
аналізу на аналізаторі “Stat Fax 303 Plus” з використанням наборів
реагентів “IL-6 ELISA test kit” (DIACLONE, Франція). Визначення вмісту
лептина в сироватці крові проводили методом імуноферментного аналізу на
аналізаторі “Stat Fax 303 Plus” з використанням наборів реагентів
“LEPTIN ELISA KIT”.

Про стан кислототвірної шлунку робили висновки за допомогою проведення
базальної топографічної рН-метрії за протягом шлунка (апарат АГ 1Д-02,
Україна). Вивчення інтенсивності процесів ПОЛ проводили за показниками
вмісту в сироватці крові МДА (тест з тіобарбітуровою кислотою) та ДК;
стан системи АОЗ оцінювали за активністю ЦП та насичененням ТФ залізом у
сироватці крові (метод Г.О. Бабенко, 1968).

Тонус відділів вегетативної нервової системи характеризували за
допомогою показників моніторування ВСР (апарат РР-101/24, версія HRV15
фірми СОЛЬВЕЙГ (Україна).

З метою визначення астено-невротичних розладів у хворих на хронічний
некалькульозний холецистит жінок різного віку було проведено
психологічне тестування, яке включало в себе визначення рівня
ситуаційної та особистісної тривожності Спілбергера-Ханіна. Також
визначали ступінь опірності до стресу за шкалою соціальної адаптації
Холмса і Раге. Виразність клімактеричного синдрому визначали за М.
Мetka.

Статистичну обробку результатів дослідження проводили за допомогою
комп’ютерних програм „Excel” та “Statistica 5”. Для аналізу
взаємозв’язків між показниками проводили парний факторний кореляційний
аналіз із обрахунком коефіцієнта кореляції Пірсона – r.

Результати дослідження та їх обговорення.

Аналіз анамнестичних даних показав: у всіх хворих відмічались порушення
в режимі харчування (нерегулярне вживання їжі, зловживання гострими та
смаженими стравами). У 12 (8%) обстежених жінок в анамнезі
реєструвались алергічні прояви, що проявлялось свербінням шкіри та
папульозною висипкою на китицях рук, передпліччях, обличчі.

В процесі обстеження ми констатували у хворих жінок наявність типових та
нетипових клінічних синдромів хронічного некалькульозного холециститу
(ХНХ): больовий, диспепсичний, кардіальний, ожиріння, невротичний,
алергічний та запально-інтоксикаційний.

Таким чином, клінічна картина ХНХ на фоні типових (больовий,
диспепсичний) синдромів характеризувалася у жінок віком 20 – 44 років
переважно запально-інтоксикаційним та алергічним синдромами, в той час
як у жінок віком 45 – 59 років переважали невротичні (підвищена
ситуаційна та особистісна тривожність, низька ступінь опірності до
стресу) і кардіальні прояви.

Узагальнюючи отримані нами результати багатомоментного фракційного
дуоденального зондування (БФДЗ), можемо констатувати, що у хворих на ХНХ
різних вікових груп, спостерігаються різні за характером зміни
функціональної активності відділів жовчовивідних шляхів (ЖВШ) та
жовчного міхура (ЖМ). Аналізуючи час тривалості фаз БФДЗ та кількість
виділеної жовчі, ми зробили висновок, що у хворих на ХНХ І вікової групи
однією з патогенетичних ланок розвитку патологічних змін в ЖВШ є
гіпертонус сфінктера Одді. Час тривалості третьої фази був меншим, а
кількість виділеної жовчі була більшою ніж у здорових і пацієнтів ІІІ
вікової категорії, що свідчить про гіпертонус сфінктера Люткенса. Крім
того, у хворих на ХНХ І вікової групи ми спостерігали гіпертонус ЖМ (за
даними четвертьої фази БФДЗ, фази В-жовчі): швидкість виділення жовчі з
міхура (Н) вірогідно відрізняється (рF?Ei - »–?–?–?–c?»?c?–?–?»c?»c?c?c?c?» ho3ICJ ??????????рівнянні із здоровими. Більше того існувала вірогідна відмінність між досліджуваними показниками у пацієнтів І вікової категорії у порівнянні із хворими на ХНХ жінками ІІ та ІІІ вікових груп. А також спостерігалася вірогідна відмінність рівня ситуаційної та особистісної тривожності у хворих на ХНХ жінок ІІ та ІІІ вікових категорій. Крім того, нами було встановлено, що у пацієнтів І вікової категорії спостерігалася висока ступінь опірності до стресу, оскільки загальна сума балів становила 199. У хворих на ХНХ жінок ІІ вікової групи ми відмітили середню (порогову) ступінь опірності до стресу, загальна сума балів складала 290. А в хворих ІІІ вікової категорії (300 балів) спостерігалася низька ступінь опірності до стресу. Виразність клімактеричних проявів у хворих на ХНХ жінок в перименопаузі вірогідно відрізнялася від такого показника у здорових жінок того ж віку згідно даних психологічного опитування ( М. Мetka). При застосуванні загальноприйнятої терапії спостерігалося покращення стану пацієнтів ІІ вікової групи через нівелювання клінічних симптомів, які зникли приблизно на 2-му тижні лікування, а в осіб І вікової групи – через 10-11 днів. Після застосування базової терапії больовий синдром зникав майже у всіх пацієнтів (97,3%) на 8-9 день лікування; в той час як після використання кверцетину біль переставав турбувати хворих ІІ та ІІІ вікових груп на 7-8 день, а І вікової категорії на на 5-6 день; після застосування сульфату магнію больовий синдром зникав на 6-7 день у пацієнтів ІІ вікової групи і на 4-5 день у хворих І вікової категорії; після початку комплексного лікування біль переставав турбувати хворих вже на 5-6 день, особливо у пацієнтів ІІ та ІІІ вікових груп. Нудота зникала на 4-5 день після використання базової терапії; на 3-4 день після застосування кверцетину; на 4-5 день після початку лікування сульфатом магнію; і на 2-3 день після початку комплексної терапії. Гіркий присмак в роті турбував пацієнтів всіх вікових груп майже до закінчення курсу лікування базової терапії; у той час як після використання кверцетину даний симптом зникав на 8-9 день; після застосування сульфату магнію на 9-10 день, а після початку комплексної терапії гіркість в роті переставала турбувати до 8 днів. Відрижка у 13,9% хворих не зникала і після закінчення курсу базового лікування. При застосуванні кверцетину відрижка була ліквідована до 12 днів, і після використання сульфату магнію даний симптом зникав до 12 днів; у той час як після проведеного комплексного лікування відрижка переставала турбувати хворих уже на 9-10 день. Болі в ділянці серця, серцебиття чи перебої в роботі серця турбували пацієнтів ІІ та ІІІ вікових груп від 7 до 10 днів після використання базової терапії. При включенні до базового комплексу лікування кверцетину, болі в ділянці серця переставали турбувати на 7-8 день; після застосування сульфату магнію даний симптом зникав на 6-7 день, а після початку комплексного лікування кардіальні прояви були усунені вже на 5-6 день. Аналізуючи показники БФДЗ при застосуванні базового комплексу лікування у хворих на ХНХ жінок ІІ і ІІІ вікової категорії час тривалості фаз БФДЗ і кількість виділеної жовчі наближалася до таких у здорових, але ця зміна не була вірогідною. Включення кверцетину в комплексне лікування ХНХ жінок різного віку безпосередньо нормалізувало об’єм виділеної жовчі, про що свідчила 4 фаза БФДЗ. А сульфат магнію в комплексному лікуванні ХНХ сприяв нормалізації тонусу різних відділів жовчовивідних шляхів. При включенні до базового комплексу лікування кверцетину та сульфату магнію показники тривалості фаз БФДЗ та кількості виділеної жовчі, особливо у пацієнтів ІІ вікової групи наблизились до таких у здорових. Наші дослідження виявили, що базова терапія не впливала на рівень холестерину, кальцію та холевої кислоти в жовчі у жінок хворих на ХНХ усіх вікових груп. Кверцетин вірогідно зменшував рівень холестерину в жовчі в хворих на ХНХ жінок І вікової групи (р0,05) у жінок усіх вікових груп. Після лікування
сульфатом магнію відмічалося вірогідне зниження вмісту кальцію в жовчі у
жінок І і ІІ вікових груп (рПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ АОЗ – антиоксидантний захист ВНС – вегетативна нервова систем ВСР – варіабельність серцевого ритму ЖВШ – жовчовивідні шляхи ІЛ – інтерлейкін МДА – малоновий диальдегід ПОЛ – перекисне окислення ліпідів ТФ – трансферин ХНХ – хронічний некалькульозний холецистит ЦП – церулоплазмін Підписано до друку 11. 04. 2005 р. Формат 60х84/16. Папір офсетний. Умовн. друк. арк. 0,9. Тираж 100 прим. Зам. №6. Тираж здійснено у видавництві Івано-Франківської державної медичної академії. Свідоцтво про внесення до Державного реєстру суб’єкта видавничої справи ДК №1100 від 29.10.2002 р. 76018 м. Івано-Франківськ, вул. Галицька, 2. PAGE \* Arabic 21

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020