.

Медико-соціальні основи використання трудового потенціалу в Україні (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
150 5456
Скачать документ

Національна академія наук України

Інститут регіональних досліджень

УДК 331.522.4 : [304+614]

ШЕВЧУК ЛЮБОВ ТЕОДОРІВНА

Медико-соціальні основи використання трудового потенціалу в Україні

Спеціальність 08.09.01 – Демографія, економіка праці,

соціальна економіка і політика

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора економічних наук

Львів – 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті регіональних досліджень НАН України

Науковий консультант: доктор економічних наук, професор,

академік НАН України

Долішній Мар’ян Іванович,

Інститут регіональних досліджень

НАН України, директор

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор,

член-кореспондент НАН України

Лібанова Елла Марленівна,

Інститут демографії та соціальних досліджень НАН України, заступник
директора (Київ);

доктор економічних наук, професор

Кравченко Ірина Семенівна,

Інститут підвищення кваліфікації кадрів Української академії державного
управління при Президентові України, заступник директора (Київ);

доктор економічних наук, професор

Кузьмін Олег Євгенович,

Національний університет “Львівська політехніка”, директор Інституту
економіки і менеджменту (Львів)

Провідна організація: Рада по вивченню продуктивних сил України НАН
України, відділ проблем розвитку і розміщення галузей соціальної сфери
(Київ)

Захист дисертації відбудеться “30” травня 2005р. о 11 год. на
засіданні спеціалізованої вченої ради Д35.154.01 по захисту дисертацій
на здобуття наукового ступеня доктора наук в Інституті
регіональних досліджень НАН України за адресою: 79026, Львів, вул.
Козельницька, 4.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту регіональних
досліджень НАН України за адресою: 79026, Львів, вул. Козельницька, 4.

Автореферат розісланий “30” квітня 2005 р.

Вчений секретар спеціалізованої

вченої ради, кандидат

економічних наук
В.І.Жовтанецький

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Домінантною ознакою розвитку українського
суспільства на початку ХХІ століття є інтенсифікація трансформаційних
соціально-економічних процесів, яка відбувається на фоні докорінних змін
суспільних систем постсоціалістичних країн. Ці процеси обумовили
посилення уваги економістів, політиків, соціологів, журналістів,
містобудівельників, управлінців, представників широких кіл громадськості
до проблем використання трудового потенціалу, а з тим і до феномену
здоров’я в новій концепції зайнятості населення.

Адже, трансформація зайнятості населення, виступаючи фактором і
наслідком кількості індивідуального і суспільного здоров’я, з одного
боку, впливає на формування генофонду нації, на поступ етносу в цілому,
а з іншого боку, зумовлює низку особливостей використання трудового
потенціалу. Специфіка цих процесів залежить від рівня сформованості в
суспільстві медико-соціальних основ трудовикористання. В наш час,
практично, відсутні ґрунтовні дослідження медико-соціальних основ
трудовикористання на національному і регіональному рівнях в умовах
трансформації економіки. Поза увагою вчених залишилися медико-соціальні
особливості використання трудового потенціалу як найважливішого елементу
територіальних систем “регіон”, “соціально-економічний район”,
“національний господарський комплекс”. Ось чому необхідність вивчення
використання трудового потенціалу в умовах формування медико-соціальних
основ є такою гострою і нагальною. Особливої уваги заслуговує вивчення
використання трудового потенціалу крізь призму медико-соціальних проблем
в різних регіонах України, причому насамперед в тих, в яких в умовах
трансформації постсоціалістичної економіки сформувалися зони екологічної
напруги та екологічної кризи. Недостатньо виявилися вивченими і
особливості формування механізму територіального управління
використанням трудового потенціалу з різним станом суспільного здоров’я.
Від розв’язання зазначених проблем залежить не тільки ефективність
використання трудового потенціалу, але й кількість індивідуального та
суспільного здоров’я, тривалість і якість життя населення.

Гострота і необхідність своєчасного вирішення окреслених вище проблем,
їх актуальність обумовили вибір теми дисертаційного дослідження.

Проблеми використання трудового потенціалу постійно перебувають в полі
зору провідних вчених України та інших країн світу. В Україні складним
міждисциплінарним питанням трудовикористання присвячені праці О.Амоші,
С.Бандура, Д.Богині, О.Бугуцького, В.Васильченка, С.Вовканича,
А.Гальчинського, В.Гейця, М.Долішнього, Б.Данилишина, Ф.Заставного,
С.Злупка, Є.Качана, В.Козака, І.Кравченко, О.Кузьміна, В.Куценко,
Е.Лібанової, В.Мікловди, В.Онищенка, В.Онікієнка, С.Пирожкова,
С.Писаренко, М.Пітюлича, В.Приймака, У.Садової, Л.Семів, В.Стешенко,
О.Хомри, М.Чумаченка, А.Чухна, О.Шаблія, М.Шаленко та інших вчених.

Активно висвітлюються в наукових публікаціях і проблеми зайнятості в
контексті розвитку охорони здоров’я, гігієни праці, нормування праці,
економіки праці, медичної географії, медицини праці, соціальної
політики, економіки охорони здоров’я і власне здоров’я. В цьому плані
вирізняються роботи українських вчених В.Баранова, Ю.Вороненка,
В.Войтенка, О.Голяченка, І.Даценко, В.Костицького, В.Куценко, А.Мельник,
В.Москаленка, В.Новікової, О.Осауленка, В.Пили, І.Рогача, Г.Старостенко,
С.Стеченка, Л.Тарангул, С.Трубича, М.Фащевського, І.Чопея, В.Шевчука та
зарубіжних дослідників Р.Дж.Еренберга, Дж.Гендерсона, Ю.Лісіцина,
Е.Магуайра, Г.Муні, Д.Пірса Л.Попова, Р.Сміта, Д.Сюрра, Ю.Хрустальова, в
яких вивчення медико-соціальних проблем функціонування суспільства
поєднується з дослідженням інших сфер життєдіяльності населення, зокрема
сфери праці, екології.

Суттєве значення для теми дослідження мають роботи представників
наукової школи гармонійного розвитку (Б.Буркінського, В.Гейця,
Б.Данилишина, М. Долішнього, М.Згуровського, В.Степанова, В.Трегобчука,
С.Харічкова, В.Шевчука та ін.), яка почала активно формуватися в
останні роки в Україні. В результаті її діяльності з’явилася низка
оригінальних, своєрідних, науково обґрунтованих здобутків, побудованих
на концептуальних засадах з різними філософськими поглядами і
методологічними підходами, які стали базою для формування окремих
положень нової парадигми науки. Більшість з них викристалізувалися під
впливом праць представників ноосферної течії, започаткованої всесвітньо
відомими українськими вченими С.Подолинським (сонячна природа запасів
праці) і В.Вернадським (домінанта розуму і живої речовини у
життєдіяльності людини й суспільства), ідеї яких ще знайдуть своїх
послідовників і розвиток у ХХІ столітті.

Серед найрізноманітніших українських наукових пошуків, присвячених
використанню трудового потенціалу, особливо виділяється Львівська
трудоресурсна школа (основоположник – академік НАН України
М.І.Долішній), представники якої акцентували свої наукові розвідки у
сфері праці на регіональних проблемах трудовикористання, в тому числі й
на медико-соціальних проблемах. Дана дисертація виконана при врахуванні
традицій цієї школи і є органічним продовженням досліджень, що
започатковані й дістали розвиток в її надрах.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне
дослідження тісно пов’язане з низкою науково-дослідних робіт, що
виконувалися в Інституті регіональних досліджень НАН. Серед таких робіт,
що виконувались в останні роки, слід назвати “Теоретичні основи
регіональної політики” (№ Д.Р.0197U002572), “Механізми реалізації
регіональної політики в умовах формування національної економіки” (№
Д.Р.0100U002572), “Моделі регіональної соціально-економічної політики:
концептуальні підходи до формування та методи реалізації” (№
Д.Р.0102U000424), „Розробка Стратегії економічного та соціального
розвитку Львівської області до 2011 р.” (№ Д.Р.0103U004869). Окрім того,
дисертація пов’язана і з дослідженнями госпдоговірного характеру,
найважливішими серед яких є: “Стратегічні засади соціально-економічного
розвитку Тернопільської області до 2005 року (№ Д.Р.0102U000425)”,
“Обґрунтування концепції генерального плану м. Львова” (№
Д.Р.0101U009325)”, “Сучасний стан та перспективи використання виробничих
територій міста Рівне” (№АУП-65 від 07.02.2002). Результати
дисертаційного дослідження покладені в основу розробки стратегічних
напрямків регіональної політики, перспективного розвитку таких регіонів
України, як Львівська і Тернопільська області, а також міст – Львова,
Рівного, Тернополя. Вони стали базовими при здійсненні обґрунтувань в
окремих розділах проекту “Екологічно зорієнтований туризм та бізнес:
план дій для Карпатського регіону”, підготовленому для Американського
Агентства з міжнародного розвитку в рамках Проекту екологічної та
природоресурсної політики і навчання (ЕПАТ) під керівництвом
Американського Агентства з міжнародного розвитку (ЮСАІД) та Центру
Глобального бюро по охороні навколишнього середовища у Вашингтоні (Київ,
1996) та Державної регіональної програми соціально-економічного
розвитку “Карпати”.

При виконанні названих вище робіт дисертант брала безпосередню участь у
формуванні поняттєво-термінологічного апарату, розробці
теоретико-методологічних основ, здійсненні аналітичних і прогнозних
розрахунків та експертних оцінок, пов’язаних з найрізноманітнішими
сферами розвитку територіальних суспільних систем, зокрема з
використанням трудового потенціалу та іншими аспектами економіки праці.

Мета і основні завдання наукового дослідження. Метою дисертаційної
роботи є формування нового напрямку дослідження використання трудового
потенціалу, який ґрунтується на вивченні медико-соціальної ситуації,
розробці теоретико-методологічних та методичних засад медико-соціальних
основ такого використання, управлінні ним, формуванні регіональної
політики держави. При цьому, передбачається створення моделі
регіонального трудовикористання в умовах трансформації економіки України
та врахування положень нової парадигми економічної науки. Реалізація
мети обумовила необхідність визначити і розв’язати наступні завдання:

– уточнити зміст поняття “трудовий потенціал” та розкрити сутність
медико-соціальних основ його використання;

– розробити модель дослідження медико-соціальних основ використання
трудового потенціалу;

– оцінити медико-соціальні особливості використання трудового потенціалу
в світлі законів і теорії економічної науки;

– виявити можливості дослідження використання трудового потенціалу через
призму нової парадигми науки в контексті врахування медико-соціальних
основ та сучасних економічних поглядів;

– сформувати методику дослідження медико-соціальних основ використання
трудового потенціалу регіону;

– визначити місце і роль концепції медико-соціальних факторів у
використанні трудового потенціалу України;

– розробити медико-соціальні підходи до оцінки середовища як
ресурсу життєдіяльності населення;

– побудувати концепцію медико-соціального каркасу території, розкрити її
сутність та окреслити підходи до його вивчення;

– визначити вплив культури і релігії на формування медико-соціальних
факторів використання трудового потенціалу в Україні;

– проаналізувати медико-соціальні особливості використання трудового
потенціалу в контексті формування інформаційного поля;

– виявити взаємозв’язки між медико-соціальною ситуацією та суспільним
розумом і суспільним інтелектом;

– здійснити медико-соціальну оцінку особливостей динаміки населення
України та медико-соціальний аналіз використання трудового потенціалу;

– окреслити сутність соціально-економічного поля та розробити теорію
трудового мотиваційного поля;

– дати оцінку трудовому мотиваційному механізму і передбачити можливі
напрямки його зміни;

– проаналізувати рівень розвитку системи охорони здоров’я та його вплив
на відтворення і використання трудового потенціалу;

– виявити роль нетрадиційної медицини у відтворенні й використанні
трудового потенціалу;

– окреслити можливі шляхи поліпшення організації системи охорони
здоров’я у період трансформації економіки України;

– визначити величину трудового потенціалу і рівень його використання в
сучасній Україні;

– розробити напрямки удосконалення медико-соціальних основ та окреслити
їх роль в управлінні трудовикористанням;

– сформувати концептуальні положення розробки стратегій перспективного
використання трудового потенціалу, реалізації регіональної політики
держави в умовах впровадження науково обґрунтованих медико-соціальних
основ та розв’язання медико-соціальних проблем трудо-використання в
територіальних суспільних системах різного ієрархічного рівня.

Предмет дослідження – теоретико-методологічні та методичні засади
використання трудового потенціалу, а також удосконалення
медико-соціальних основ трудовикористання.

Об’єкт дослідження. Об’єктом дослідження є людина як носій
трудового потенціалу і як елемент територіальних суспільних систем
різних ієрархічних рівнів.

Методологія і методи дослідження. Методологічною основою роботи є
класичні положення регіональної економічної науки, економічної теорії,
економіки праці, дослідження сучасних вітчизняних і зарубіжних вчених
різних галузей знань, в яких висвітлені фундаментальні положення теорії
відтворення трудового потенціалу, формування зайнятості, становлення і
розвиток регіональної демографічної політики, регіональної політики
трудозбереження та оптимізації використання трудового потенціалу в
умовах перехідних економік. Крім того, медико-соціальні особливості
використання трудового потенціалу висвітлені крізь призму нової
парадигми економічної науки.

У процесі наукового дослідження використовувалася низка методів, серед
яких найважливішими є: монографічний, статистичний, візуального,
просторового, економічного, статистичного і соціологічного аналізу – для
всебічного вивчення об’єкту дослідження; системно-структурний аналіз –
для дослідження структури трудового потенціалу, виявлення в цій
структурі місця здоров’я, вивчення структури системи охорони здоров’я,
встановлення місця трудового потенціалу в довкіллі, розробки
медико-соціальних основ трудовикористання тощо; метод порівняння – для
виявлення місця регіонів та соціально-економічних районів в національній
суспільній системі за показниками стану суспільного здоров’я,
захворюваності, рівня розвитку системи охорони здоров’я; картографічний
– для візуального вивчення явищ і процесів, пов’язаних з використанням
трудового потенціалу, та отримання на цій основі нової інформації;
моделювання – для розробки стратегічних напрямків трудовикористання в
регіонах в умовах врахування медико-соціальних основ;
кореляційно-регресійний – для визначення і оцінки можливостей підвищення
рівня використання трудового потенціалу.

Інформаційною базою дослідження є законодавчі та нормативні
акти Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України, нормативні
документи міністерств і відомств України, дані Міністерства статистики
України, управлінь статистики областей України, матеріали галузевих
управлінь, дані соціологічного обстеження населення та обстеження
окремих установ, підприємств, організацій, а також міжнародні
законодавчі та нормативні акти і угоди.

Наукова новизна одержаних результатів:

1.Вперше:

– сформовано новий напрямок наукового дослідження використання трудового
потенціалу, суть якого полягає у розробці теоретико-методологічних та
методичних засад використання трудового потенціалу в умовах розробки
медико-соціальних основ та обґрунтування підходів до побудови нової
парадигми економічної науки;

– створено нову термінологію, пов’язану з темою дослідження
(соціально-економічне поле регіону, трудове мотиваційне поле регіону,
трудові мотиваційні хвилі, дрейфовий потенціал трудового мотиваційного
поля, медико-соціальний каркас території), розкрито зміст понять,
означених новими термінами, що обумовлено необхідністю з’ясування суті
теорії трудового мотиваційного поля, медико-соціального каркасу
території;

– розроблено концепцію медико-соціальних факторів використання трудового
потенціалу, які розглядаються як специфічні рушійні сили
трудовикористання, що, з одного боку, детермінують індивідуальне та
суспільне здоров’я; з другого, – визначають особливості довкілля та
медико-соціальну ситуацію в територіальній суспільній системі; з
третього, – формують рівень використання трудового потенціалу;

– окреслено модель аналізу і прогнозу використання трудового потенціалу
на національному і регіональному рівнях в контексті розробки
медико-соціальних основ в умовах трансформації економіки України;

– розкрито суть соціально-економічного поля – органічної складової
соціально-економічних систем будь-яких ієрархічних рівнів, окреслена
його структура, як сукупності взаємопроникаючих i взаємодіючих
елементарних полів: соціального, iнформацiйного, соціокультурного,
iнвестицiйного, трудового мотиваційного, які характеризуються властивими
їм кількісними і якісними показниками, що визначають безпосередньо чи
опосередковано параметри соцiально-економiчного поля в цілому;

– сформульовано теорію трудового мотиваційного поля, за якою розширення
границь, збільшення густини і стягування дрейфового потенціалу трудового
мотиваційного поля зумовлює підвищення рівня використання трудового
потенціалу;

– розкрито зміст поняття “трудова мотиваційна хвиля”, яке трактується як
значний просторовий перерозподіл трудового мотиваційного поля у зв’язку
iз зміною локації дрейфового потенціалу, що в кінцевому результаті
впливає на якісний стан території в цілому;

– розроблено медико-соціальну оцінку середовища, суть якої полягає у
виявленні відхилень фактичних параметрів середовища та наявних запасів
ресурсів у ньому від таких, що забезпечують належну тривалість життя,
збереження і примноження кількості індивідуального та суспільного
здоров’я, відновлення і збільшення запасів праці;

– сформульовано концепцію медико-соціального каркасу території, під яким
розуміється така сукупність природних, техногенних і соціальних
елементів територіальної суспільної системи із взаємозв’язками між ними,
котра детермінує індивідуальне та суспільне здоров’я, особливості
відтворення населення, його здоров’я і здатності до праці;

– обґрунтовано структуру медико-соціального каркасу території, зокрема
її поділ на дві підсистеми (підсистему елементів, які є джерелами,
вогнищами захворювань, та підсистему елементів, в яких лікується,
оздоровлюється населення), котрі накладаються на опорний каркас
території;

– виявлено роль медико-соціальних факторів використання трудового
потенціалу у формуванні соціокультурного поля, що дозволило
простежити вплив останнього на медико-соціальні основи трудовикористання
та відслідковані нові взаємозв’язки між медико-соціальними особливостями
використання трудового потенціалу й формуванням інформаційного поля;

– розроблено методику визначення відносного рівня розвитку суспільного
економічного менталітету, що базується на оцінці особливостей впливу
медико-соціальної ситуації на формування суспільного розуму і
суспільного інтелекту, використання якої дозволило здійснити групування
областей України, що можна використати для розробки заходів, спрямованих
на активізацію економічної діяльності в розрізі регіонів;

– обґрунтовано авторську методику визначення кількості здоров’я, що
базується на даних самооцінки населенням свого здоров’я, яка дозволяє
розраховувати існуючий і передбачати прогнозний рівень використання
трудового потенціалу на національному і регіональному рівнях;

– розроблено медико-соціальне районування України, врахування якого
важливе при розробці медико-соціальних основ трудовикористання в розрізі
регіонів.

2.Удосконалено:

– тлумачення змісту поняття “трудовий потенціал”, який трактується як
гранична кількість і якість запасів праці в конкретних умовах
геопросторово-часових координат, котрими володіє людина, група людей,
суспільство, що дало підставу автору характеризувати цей підхід до
визначення змісту поняття “трудовий потенціал” як ресурсно-маржинальний;

– визначення місця здоров’я в структурі трудового потенціалу як ядра
усіх компонент останнього і головного детермінанта величини трудового
потенціалу;

– трактування індивідуального здоров’я, яке розглядається як
оптимальність біосоціальних якостей людини, тобто як своєрідна рівновага
між фізичним, генетичним і психоматичним буттям людини в рамках
багатовимірних соціальних і природних взаємодій, як стан людини,
критерієм якого є рівень фізичного, душевного та соціального
благополуччя в умовах того чи іншого ступеня комфортності навколишнього
середовища; а також окреслення змісту таких понять, як “суспільне
здоров’я”, “здоров’я нації”;

– процес аналізу рівня розвитку системи охорони здоров’я як важливого
елементу медико-соціальних основ використання трудового потенціалу
регіону та розробки підходів до організації системи охорони здоров’я у
період трансформації економіки України;

– обґрунтування змісту поняття “медико-соціальний район”, що
розглядається як частина території країни, в межах якої спостерігається
відносно однорідна медико-соціальна ситуація, мають місце подібні
показники народжуваності, смертності, дитячої смертності, природного
приросту населення та приблизно однакові показники забезпеченості
населення медичними установами і яка базується на розвиненому в її межах
медико-соціальному каркасі.

3.Знайшли подальший розвиток:

– дослідження структури трудового мотиваційного механізму, в складі
якого виділено: законодавство України у сфері праці, охорони здоров’я,
соціального захисту; співвідношення пропозиції робочої сили і попиту на
неї; вимоги носіїв робочої сили до робочих місць, характеру і безпеки
праці; вимоги роботодавців до якості робочої сили, до розвитку
мотиваційної сфери особистості; стандарти умов життєдіяльності; рівень
доходів, зокрема заробітної плати; рівень сформованості трудового
мотиваційного поля;

– розробка моделей регіонального трудовикористання в умовах врахування
медико-соціальних основ на ближчу і віддаленішу перспективу для
підвищення рівня використання трудового потенціалу в умовах забезпечення
медико-соціальних основ.

Практичне значення одержаних результатів. Отримані в процесі
дослідження теоретичні результати і методичні підходи знайшли
впровадження на різних рівнях управління. Зокрема, на державному рівні
вони враховані при формуванні державної демографічної політики,
державної політики зайнятості населення, державної регіональної
політики; на регіональному – в розробці державних регіональних програм
соціально-економічного розвитку, в практиці управління територіальними
адміністративними одиницями різних ієрархічних рівнів, в практиці
функціонування системи охорони здоров’я; на локальному – при вирішенні
проблем територіальної організації продуктивних сил в розрізі окремих
територіальних суспільних систем (поселень та регіонів
соціально-економічних районів), в практиці містобудівництва.

Окремі положення та результати дисертаційного дослідження використані
при підготовці зауважень та пропозицій до проекту Програми діяльності
Кабінету Міністрів України на 2003-2004 рр. (лист №5/29-1170/7-10 від
27.03.2003); при підготовці матеріалів до проведення круглого столу на
аналогічну тему та для більш глибокого обґрунтування рішень щодо
розвитку Львівщини на вказаний і перспективний період (лист
№5/29-1170/7-10 від 27.03.2003); в експертизі проекту Закону України
“Про сприяння повноцінній продуктивній зайнятості населення” та
враховані Федерацією професійних спілок України для його поліпшення
(лист №03-48-1353 від 31.10.2002).

На регіональному рівні результати дослідження використані при розробці
зауважень та пропозицій до проекту Концепції молодіжної політики
Львівської області (лист №178 від 22.04.2003) та до Концепції розвитку
малих міст Львівщини (лист №5/15-2772/7-11 від 01.07.2004), впроваджені
в роботі Львівської обласної адміністрації, Тернопільської обласної
адміністрації, Львівського міськвиконкому у вигляді методик,
рекомендацій та комплексних цільових програм соціально-економічного
розвитку території, а також у навчальному процесі в Львівському
національному університеті імені Івана Франка. Результати дисертаційного
дослідження використані і в проектних та передпланових розробках
інститутів “Містопроект” (Львів), “Львівський промбудпроект” та інших, а
також представлені в доповідних записках обласним адміністраціям і
Кабінету Міністрів України, що засвідчується довідками Тернопільської
ОДА (№01-3226/2-5 від 24.11.2001), Державного проектного інституту
“Львівський промбудпроект” (№ АУП-65 від 07.02.2002), проектного
інституту “Містопроект” (№ 299/01 від 05.06.2002), Федерації професійних
спілок України (№03-48-1353 від 31.10.2002), Львівської ОДА
(№5/29-1170/7-10 від 27.03.2003 та №5/15-2773/7-11 від 01.07.2004).

Особистий внесок автора в результати досліджень.
Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, в якій
викладений авторський підхід до здійснення аналізу і прогнозу
використання трудового потенціалу через призму медико-соціальних
аспектів і медико-соціальних основ в умовах трансформації економіки
України. Наукові положення, висновки і рекомендації, котрі винесені на
захист, отримані автором самостійно. З наукових праць, опублікованих у
співавторстві, в дисертаційній роботі використані лише ті здобутки, які
отримані автором особисто.

Апробація результатів дослідження. Основні положення і результати
дисертаційної роботи пройшли апробацію в проектах законодавчих актів,
методичних розробках, рекомендаціях і пропозиціях, викладені у
монографіях і статтях, впроваджені в управлінську практику.

Основні теоретичні та практичні положення і результати дослідження
доповідалися на всеукраїнських та міжнародних науково-практичних
семінарах, конференціях, зокрема: “Трудовий потенцiал України” (м.
Луцьк, 1992), “Проблеми рацiонального використаня соцiально-економiчного
та природно-ресурсного потенцiалу регiону” (Луцьк, 1993), “Геоекологічні
аспекти господарювання, здоров’я і відпочинку” (Росія, Пермь, 1993),
“Здоров’я і середовище” (Польща, Люблін, 1993), “Забруднення
навколишнього середовища в Центральнній і Східній Європі” (Угощина,
Будапешт, 1994), “Сучасний розвиток регіональної і міської статистики”
(Фінляндія, Хельсінкі, 1994), “Вплив довкілля на суспільне здоров’я”
(США, Атланта, 1995), “Демографічна ситуація в Карпатському регіоні:
реальність, проблеми, прогнози на ХХІ століття” (Чернівці, 1996),
“Теоретичнi та прикладнi аспекти соцiоекологiї” (Львів, 1996), “Проблеми
української термінології” (Львів, 1996), “Забруднення навколишнього
середовища в Центральній і Східній Європі” (Польща, Варшава, 1996),
“Соцiально-економiчнi та екологiчнi проблеми розвитку адмiнiстративних
районiв” (Тернопіль, 1997), “Трудовий потенцiал України i його
реалiзацiя в умовах розбудови нацiональної економiки” (Львiв, 1997),
“Динаміка населення в урбанізовних регіонах Центральної і Східної
Європи” (Польща, Лодзь, 1997), “Трансформаційні процеси в господарстві
регіонів Східної Європи” (Ірпінь, 1997), “Зрівноважений розвиток і
здоров’я людини” (Польща, Люблін, 1997), “Трудовий потенцiал України i
його реалiзацiя в умовах розбудови нацiональної економiки” (Львiв,
1997), “Вибрані дослідження економічної діяльності” (Польща, Краків,
2000), “Сучасні проблеми соціально-економічного розвитку регіонів
України” (Донецьк-Мелєкіно, 2002), „Регіоналістика: нові підходи до
формування і розвитку територіальних суспільних систем” (Ялта 2004).

Окремі положення і результати дисертації апробувались в ході виконання
досліджень в складі різних науково-дослідних колективів (наукові
керівники розробок академік НАН України, професор, д.е.н. Долішній М.І.,
заслужений професор Львівського національного університету імені Івана
Франка, д.е.н. Шаблій О.І.).

Публікації результатів дослідження. Результати проведених досліджень,
теоретичні та методологічні положення, практичні рекомендації
опубліковані у 69-и наукових працях загальним обсягом 80,85 д.а., в
тому числі 72,35 д.а. належить особисто автору.

Обсяг та структура роботи. Обсяг дисертації – 475 стор. тексту в
комп’ютерному наборі. Робота складається з вступу, 5-и розділів,
висновків, списку використаної літератури. Вона містить 65 таблиць, 19
рисунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У розділі 1 “Теоретико-методологічні засади економічних досліджень
медико-соціальних основ використання трудового потенціалу” розкривається
сутність і пропонується модель дослідження медико-соціальних основ
використання трудового потенціалу, окреслюється
понятійно-термінологічний апарат за темою дисертації, висвітлюються
медико-соціальні особливості використання трудового потенціалу в
контексті законів і теорії економічної науки, простежуються особливості
використання трудового потенціалу через призму окремих положень нової
парадигми економічної науки в контексті врахування медико-соціальних
основ, визначається місце і роль концепції медико-соціальних факторів
у використанні трудового потенціалу України, описана авторська методика
вивчення медико-соціальних основ трудовикористання.

Теоретико-методологічна база дослідження медико-соціальних основ
використання трудового потенціалу стала підґрунтям для формування нового
напрямку в економічній галузі знань. Цей напрямок передбачає вивчення
обраного об’єкту як міждисциплінарного, тобто як конкретного об’єкту
вивчення таких галузей знань як економіка, економіка праці, регіональна
економіка, соціальна медицина, валеологія, медична географія та ін. Крім
того, цей напрямок враховує запропоновані автором та іншими вченими
положення нової парадигми економічної галузі знань (табл.1).

Таблиця 1

Теоретико-методологічний блок моделі аналізу і прогнозу
медико-соціальних основ використання трудового потенціалу

Елементи блоку Зміст дослідження Мета дослідження

Понятійно-термінологічний апарат Аналіз термінів і понять окремих
понятійно-термінологічних систем з точки зору доцільності застосування
їх в даному дослідженні Вибір ключових і допоміжних термінів для опису
об’єкту дослідження, розкриття предмету дослідження, створення нових
термінів, власне трактування змісту окремих понять

Закони економічної науки Виявлення взаємозв’язків у використанні
трудового потенціалу в контексті медико-соціальних аспектів в світлі
законів економічної науки Пошук нових стійких і повторюваних в часі та
просторі взаємозв’язків

Теорії економічної науки Аналіз економічних теорій з точки зору
висвітлення ними особливостей розвитку досліджуваного об’єкту
Підтвердження чи спростування положень і висновків, що випливають з
окремих теорій

Науки, об’єктом вивчення яких є трудовий потенціал чи його складові
Вивчення найрізноманітніших особливостей використання трудового
потенціалу різними науками Узагальнення результатів, здобутих в рамках
інших наук, з метою їх врахування в даному дослідженні

Нова парадигма економічної науки Пошук нових підходів до дослідження
трудового потенціалу в рамках нової парадигми Отримання якісно нових
знань про об’єкт дослідження

Методика дослідження Оцінка окремих методів дослідження трудового
потенціалу з точки зору їх результативності при використанні в даному
дослідженні Формування методики дослідження, розробка і застосування
нових методів

Концепція факторів використання трудового потенціалу Відбір факторів, що
визначають:

-використання трудового потенціалу;

-відтворення трудового потенціалу;

-медико-соціальні особливості використання трудового потенціалу;

-формування мережі охорони здоров’я;

-функціонування мережі охорони здоров’я тощо. Побудова концепції
медико-соціальних факторів використання трудового потенціалу в регіоні

В дисертації обґрунтований новий напрямок дослідження трудового
потенціалу як економічного об’єкту, що базується на міждисциплінарному
підході, а також на новому методологічному підході, який представляє
собою запропоновану і застосовану автором модель аналізу і прогнозу
медико-соціальних основ використання трудового потенціалу та на
положеннях нової парадигми економічної науки.

На основі обгрунтованої теоретико-методологічної бази дослідження
автором здійснено аналіз використання медико-соціальних основ трудового
потенціалу за схемою (табл. 2):

Таблиця 2

Схема оцінки величини, якості та особливостей використання трудового
потенціалу через медико-соціальні аспекти і основи

Складові здоров’я Найголовніші медико-соціальні аспекти, що найбільше
відповідають відповідним складовим здоров’я Аналіз медико-соціальних
аспектів і основ та їх впливу на:

Фізичне

Середовище як ресурс життєдіяльності

Медико-соціальні осі і медико-соціальний каркас території

Духовне

Культура

Релігія

Психічне

Інформація

Рівень розвитку суспільного розуму і суспільного інтелекту

динаміку населення регіону, його віково-статеву, сімейну та соціальну
структуру величину і якість трудового потенціалу особливості
використання трудового потенціалу

Завершальним в авторській моделі дослідження є прогнозний блок, в межах
якого передбачено визначення шляхів формування використання трудового
потенціалу при розробці сприятливих для трудовикористання
медико-соціальних основ. Цей блок включає:

– пошук оптимальної організації системи охорони здоров’я України;

– формулювання медико-соціальних цілей трудовикористання;

– формування сприятливої для відтворення і використання трудового
потенціалу медико-соціальної ситуації;

– визначення напрямків удосконалення трудового мотиваційного механізму в
контексті врахування медико-соціальних основ трудовикористання;

– виявлення складових медико-соціальних основ і елементів
медико-соціального каркасу національної і регіональних суспільних
систем, що забезпечать зростання індексу людського розвитку в їх межах;

– пропозиція заходів щодо покращення стану довкілля.

Застосування цієї моделі дозволило отримати новий пласт знань, який
відображений за допомогою відомих і нових елементів
понятійно-термінологічного апарату. Зокрема, на основі вивчення і
аналізу підходів провідних вчених до визначення дефініції “трудовий
потенціал” в дисертації подано авторське визначення змісту цього
поняття, яке трактується як гранична кількість і якість запасів праці в
конкретних умовах геопросторово-часових координат, котрими володіє
людина, група людей, суспільство. Такий підхід до розуміння суті
трудового потенціалу охарактеризований як ресурсно-маржинальний.

В дисертації вивчено та узагальнено підходи різних вчених до
вивчення компонентної структури трудового потенціалу (табл. 3).

Таблиця 3

Компонентна структура трудового потенціалу в працях вітчизняних вчених

? ?

?

?

?

Здоров’я

?

?

Умовні позначення:

1 – Бібен М.І. (1997 р.), 2 – Долішній М.І. (1993 р.), 3 – Злупко С.М.
(1997 р.), 4 – Мікловда В.В. (1997 р.), 5 –
Онікієнко В.В. (1982 р.), 6 – Пирожков С.І. (1993 р.),
7 – Пітюлич М.І. (1997 р.), 8 – Худо В.В. (1994 р.), 9 – Шевчук
Л.Т. (2000 р.)

Це дозволило зробити такі важливі висновки:

– з усіх компонент біологічна, демографічна та інтелектуальна складові є
базовими для всіх інших;

– стан здоров’я є ядром усіх компонент трудового потенціалу;

– суспільна здатність до використання запасів праці перебуває у
безпосередній залежності від кількості і якості фізичного, духовного і
психічного суспільного здоров’я.

Вказані висновки посилюють актуальність розроблення об’єктивних
кількісних і якісних критеріїв оцінки індивідуального і суспільного
здоров’я.

З огляду на дискусійних характер понять індивідуального і суспільного
здоров’я в роботі уточнено ці дефініції та подане авторське визначення
змісту поняття “здоров’я нації”. Індивідуальне здоров’я розглядається як
здоров’я конкретної людини. Суспільне здоров’я – це здоров’я цілого
суспільства чи його частини. При цьому, суспільне здоров’я не можна
розглядати лише як просту сукупність здоров’я індивідів. Суспільне
здоров’я як органічна складова суспільства чи його частини має у
порівнянні з індивідуальним здоров’ям нові ознаки, системні якості, що
вимірюються статистичними показниками, загальноприйнятими і новими, які
є предметом наукових пошуків. У системі суспільного здоров’я розрізняють
здоров’я нації. Очевидно, під здоров’ям нації можна розуміти сукупність
характеристик і ознак стану буття нації. Це не тільки показники умовного
здоров’я (питома вага осіб, визнаних умовно здоровими в загальній
кількості населення) та даних по тих чи інших видах захворювань нації і
не тільки відсутність у неї тих чи інших хвороб, але й оцінка заходів,
спрямованих на збереження здоров’я згідно з запропонованими критеріями
ВООЗ (частка валового національного продукту, яка витрачається на
потреби охорони здоров’я населення; доступність первинної
медико-санітарної допомоги; охоплення населення безпечним
водопостачанням; частка осіб з сучасною імунізацією проти шести особливо
небезпечних інфекційних хвороб; доступність кваліфікованої медичної
допомоги в період вагітності і при пологах; стан харчування дітей;
рівень дитячої смертності; середня тривалість життя; рівень грамотності
дорослого населення), а також такі важливі показники, як фізична і
духовна краса, кількість геніальних осіб у поколінні, рівень суспільного
розуму та інтелекту тощо.

Розгляд дефініції здоров’я в контексті використання трудового потенціалу
дозволив говорити про нього як про економічну категорію, що підтверджено
наступним висновком: здоров’я, без відповідної кількості якого немає
належних запасів праці, є також товаром, оскільки воно в складі запасів
праці в результаті використання трудового потенціалу перетворюється в
товар. Ще одним аргументом на користь сказаного є те, що на відтворення
і примноження кількості здоров’я необхідні кошти, які в тих чи інших
суспільствах вкладаються в різних формах і масштабах. Таким чином,
поняття “здоров’я” має економічний зміст і може розглядатися у якості
економічної категорії.

У зв’язку з тим, що особливості використання трудового потенціалу
детермінуються станом здоров’я, а здоров’я залежить від сформованості
медико-соціальних основ будь-якої суспільної територіальної системи, то
в роботі наголошено на дослідженні впливу таких основ на
трудовикористання. Автором розрізняються медико-соціальні основи і
медико-соціальні аспекти використання трудового потенціалу. Розглянути
медико-соціальні аспекти використання трудового потенціалу – це, по
суті, виявити вплив найрізноманітніших соціальних явищ, фактів і
процесів (суспільно-політичного устрою, сакральності, духовної культури,
способу і якості життя населення, рівня урбанізації, стану навколишнього
середовища, рівня доходів, умов праці, побуту, харчування і проживання
населення тощо) на стан суспільного здоров’я, а через нього – на
особливості використання трудового потенціалу. Медико-соціальні основи –
це положення, постулати, концепції, теорії, нормативно-законодавчі акти,
заходи, які формують ті чи інші умови для відтворення здоров’я в процесі
використання трудового потенціалу. Для виявлення регіональних
особливостей і відмінностей досліджуваних об’єктів, явищ і процесів
низка розрахунків зроблена в розрізі регіонів (областей) і
соціально-економічних районів.

Детальне вивчення відображення медико-соціальних особливостей
використання трудового потенціалу в законах і теоріях економічної науки
дало можливість зробити такий висновок: в більшості економічних теорій
зв’язок між кількістю здоров’я і можливостями використання трудового
потенціалу розглядається переважно опосередковано.

В ХХІ столітті нова парадигма науки викристалізовується у світоглядних
напрямках, які розробляються ученими різних галузей знань. Встановлено,
що в різних галузях знань простежуються подібні риси нової парадигми:
взаємозалежність між людиною і довкіллям (природним, техногенним і
соціальним), визнання в структурі об’єктів, процесів, явищ наявності
інформаційної матриці, еманацій та енергій, що взаємопроникають одні в
одних і взаємодіють одні з одними. В дисертації сформована гіпотеза, що
саме завдяки цим рисам, в рамках нової парадигми науки можливе вивчення
таких складових територіальних суспільних систем як соціально-економічні
поля, які до цього часу залишалися “непроявленими”, але незважаючи на це
впливали на життєдіяльність населення, зокрема на використання трудового
потенціалу. Обґрунтовано, що погляд на використання трудового потенціалу
через призму нової парадигми науки ХХІ століття, подальші дослідження в
цьому напрямі дадуть змогу відшукати шляхи більш ефективного
використання запасів праці при менших їх затратах і втратах, а також при
керованому взаємоперетворенні вивільнених в навколоземний простір
ментальних і мускульних енергій. Поглиблення досліджень по вказаному
шляху сприятимуть подальшому перспективному поступу сучасної
цивілізації.

Завершується перший розділ розробкою концепції медико-соціальних
факторів та окресленням її місця і ролі в аналізі і прогнозі
використання трудового потенціалу. При цьому запропонована експертна
оцінка впливу медико-соціальних факторів на здоров’я через компоненти
трудового потенціалу, визначених у наближенні до традиційної
класифікації факторів (табл.4).

Таблиця 4

Вплив медико-соціальних факторів на компоненти трудового потенціалу

Компоненти трудового потенціалу Фактори*

1

2

3

4

5

6

7

8

9

Біологічна +++ + +++ +++ ++ + + +++ +++

Демографічна ++ + ++ +++ + + + +++ +++

Інтелектуальна + + ++ ++ +++ ++ + ++ +++

Сакральна + + ++ ++ ++ ++ ++ + +

Історична ++ ++ +++ ++ +++ ++ + + +

Культурна + ++ +++ ++ ++ ++ +++ ++ +

Освітня + + ++ ++ ++ +++ +++ ++ +

Соціальна + ++ ++ +++ ++ +++ +++ +++ +

Економічна ++ +++ +++ ++ +++ +++ +++ +++ +++

Мотиваційна ++ +++ ++ ++ +++ +++ +++ +++ +++

Здоров’я +++ +++ +++ +++ +++ +++ +++ +++ +++

Умовні позначення:

* Фактори:

1 – природно-, політико-, економіко- і соціально-географічне положення;

2 – природно-ресурсний потенціал; 3 – історичні фактори;

4 – демографічні фактори; 5 – рівень розвитку продуктивних сил;

6 – величина заробітної плати;

7 – інфраструктурні фактори (розвиток мережі шкіл, закладів торгівлі,
побуту тощо);

8 – рівень розвитку системи охорони здоров’я; 9 – екологічні фактори.

Сила дії факторів: +++ – дуже сильний вплив; ++ – сильний вплив; + –
незначний вплив

У другому розділі “Медико-соціальна ситуація України: оцінка середовища
функціонування трудового потенціалу” аналізуються медико-соціальні
підходи до оцінки середовища як ресурсу життєдіяльності населення,
формується концепція медико-соціального каркасу території, розкривається
вплив культури і релігії, інформаційного поля та суспільного розуму й
суспільного інтелекту на формування медико-соціальних факторів
використання трудового потенціалу в Україні.

В дисертації розкрито суть медико-соціальної оцінки середовища як
ресурсу і наслідку життєдіяльності, в основі якої лежить виявлення
відхилень фактичних параметрів середовища та наявних запасів ресурсів у
ньому від таких, які забезпечують належну тривалість життя, збереження і
примноження кількості індивідуального та суспільного здоров’я,
відновлення і збільшення запасів праці. Автор оцінює ці відхилення як
наслідки дії різних факторів, в тому числі і соціальних. Першим кроком
при здійсненні такої оцінки є визначення шляхів поповнення запасів праці
в механізмі життєдіяльності населення. З цією метою спочатку зроблена
спроба виявити місце трудового потенціалу в середовищі, для чого
побудована наступна гіпотеза. Середовище можна умовно розцінювати як
арену функціонування всього живого. В такому випадку його можна
розглядати у якості суперпродуцента (велетенського організму, що
створює органічну речовину за рахунок утилізації сонячної енергії,
води, вуглекислого газу та мінеральних солей, і, який в складі
власного організму має інші, наприклад, неорганічні речовини), то інші
складові довкілля (антропогенна, у т.ч. соціальна та техногенна)
виступатимуть у ролі суперконсументів (велетенські організми, що
одержують енергію за рахунок “поїдання” суперпродуцента), а інші ресурси
(технологічні, інформаційні, фінансові) – це є не що інше, як
суперредуценти (велетенські організми, що отримують енергію за рахунок
“розкладання” суперпродуцента і суперконсументів). Із зміною історичних
періодів на Землі величина суперпродуцента постійно зменшується, а деякі
елементи його підсистем зникають зовсім, деякі трансформуються, в той
час як суперконсументи і суперредуценти збільшуються, перманентно
набуваючи нових якостей, генеруючи нові підсистеми та елементи. У такій
схемі трудовий потенціал як економічний ресурс, носієм якого є людина,
суспільство, займає особливе, виняткове положення: він є одночасно
складовою як суперпродуцента, так і суперконсументів та суперредуцентів
(рис.1).

Рис.1. Місце трудового потенціалу в довкіллі

Таким чином, місце трудового потенціалу в довкіллі забезпечує йому
можливість у складі супепродуценту нагромаджувати запаси праці за
рахунок сонячної енергії, у складі суперконсументів збільшувати запаси
праці за рахунок “поїдання” суперпродуценту, у складі суперредуцента
отримувати додаткові запаси праці за рахунок “розкладання”
суперпродуцента і суперконсументів, а за рахунок цих всіх разом взятих
процесів трудовий потенціал може перманентно регенеруватися
(відтворюватися в новій якості). Окреслена гіпотеза є підтвердженням
висновку С.Подолинського про те, що запаси праці мають сонячну природу.
Цей висновок повинен використовуватися як один з основоположних в новій
парадигмі економічної науки та враховуватися при розробці
медико-соціальних основ життєдіяльності населення всіма державами світу,
оскільки від цього залежить збереження життя на Землі.

В дисертації наголошено, що особливості виживання людини в результаті
взаємовідносин між нею і довкіллям залежать насамперед від типу
економічної системи, в якій функціонує людина: саме тип економічної
системи детермінує життєдіяльну модель людини (табл. 5).

Таблиця 5

Життєдіяльнісні моделі людини: характеристики

трудовикористання та медико-соціальні цілі

Тип економічної системи Життєдіяль-нісна модель людини Економічні
харак-теристики трудо-використання Медико-соціальні цілі
життєдіяльнісної моделі людини

Традиційна Інтуїтивно-наївна людина Самозайнятість і самозабезпечення
Виживання в структурі племені, роду

Командна Ідеологічна людина Примусова зайнятість при “зрівнялівці” в
оплаті праці Нехтування не тільки здоров’ям, але й життям задля
реалізації ідеї побудови “справедливого суспільства”

Ринкова Економічна людина Зайнятість з метою отримання економічної
вигоди Виживання в структурі етносу, люд-ства; віра в те, що здоров’я,
тривалість життя можна, при наявності відповід-них фінансових ресурсів,
купити

Змішана Універсальна людина Традиційна, ви-мушена та еконо-мічно
ефективна зайнятість Виживання в структурі сім’ї, етносу, людства

Логістично-диверсифіко-вана інформа-ційна (бажана і можлива в найближчій
перспективі) Екогомологіч-на людина Раціональна (в рамках системи
відліку держави з точки зору конкретної людини) зайнятість Гармонізація
діяльності індивіда шля-хом узгодження його фізичних, пси-хічних і
духовних можливостей з ре-сурсами довкілля, збільшення трива-лості життя
до рівня, узгодженого з природними, економічними і соціаль-ними
можливостями навколишнього середовища

Отже, навколишнє середовище виступає одночасно як ресурс
життєдіяльності, а, отже, як найнеобхідніший ресурс в процесі
відтворення трудового потенціалу, як фактор і як наслідок
життєдіяльності населення. Медико-соціальні оцінки кожного з названих
ракурсів довкілля мають свою специфіку і особливості. Проте всі вони в
кінцевому результаті приводять до одного висновку: цикл життєдіяльності
людини (тривалість життя, стан здоров’я, особливості трудовикористання)
визначається не тільки станом довкілля (природного, техногенного та
соціального навколишнього середовища), але й зв’язністю його елементів,
яка забезпечується магістралями й вузлами, тобто каркасом території.

В основу побудованої автором концепції медико-соціального каркасу
території покладено ідею каркасності. Під медико-соціальним каркасом
території розуміється така сукупність елементів територіальної
суспільної системи із взаємозв’язками між ними, яка детермінує
індивідуальне та суспільне здоров’я, особливості відтворення населення
та його здатності до праці. Обґрунтована структура цієї системи (рис.2).

Рис.2.Медико-соціальний каркас території

Обидві підсистеми, кожна з яких складається з трьох груп елементів –
природної, техногенної і соціальної, є полярними: їх співвідношення
визначає напрямки розвитку медико-соціального каркасу території, що
зумовлює поліпшення чи навпаки погіршення суспільного здоров’я.

Аналіз ролі релігії і культури як елементів каркасу й соціальних
регуляторів використання трудового потенціалу дозволив виявити її
двоякість: впливаючи через здоров’я, тобто як медико-соціальні фактори,
культура і релігія виступають детермінантом другого порядку
трудовикористання; але культура і релігія – це також детермінанти
першого порядку, які безпосередньо визначають його завдяки своїй
специфіці. Як детермінанти першого порядку релігія і культура є
своєрідними визначниками та регуляторами процесу праці, її особливостей
та медико-соціальних основ: чим вища сакралізація життєдіяльності, чим
вищий рівень культури, тим вищі морально-етичні норми взаємовідносин в
суспільстві в цілому, в тому числі в економічній сфері, зокрема у сфері
праці, тим менший рівень злочинності (рис.3).

Рис.3. Відвідування театрів, музеїв, концертних залів та злочинність
населення

Вищий рівень сакралізації і розвитку культури в суспільстві зумовлює
вищий рівень розвитку медико-соціальних основ трудовикористання.

В процесі дослідження доведено, що рівень використання трудового
потенціалу та результати економічної діяльності залежать від
медико-соціальної ситуації в регіоні, яка, в свою чергу, в значній мірі
визначається рівнем розвитку суспільного менталітету (здатністю мислити)
та суспільного інтелекту (здатністю творити). Менталітет й інтелект, які
властиві суспільству чи його частині (наприклад, суспільству в межах
конкретного регіону), – це суспільні менталітет й інтелект. Суспільний
інтелект разом з суспільним менталітетом формує одну з найважливіших
складових трудового потенціалу, а саме – інтелектуальну складову, яка
визначаючи стан суспільного здоров’я, суттєво впливаючи на використання
трудового потенціалу, детермінує не тільки медико-соціальну ситуацію в
регіоні, але й суттєво впливає на формування медико-соціальних основ
трудовикористання.

В дисертації наголошується на необхідності формування і розвитку в
структурі суспільного менталітету й інтелекту відповідних їм економічних
складових – суспільного економічного менталітету (вміння мислити
економічно) й інтелекту (вміння створювати нові види економічної
діяльності). Тільки завдяки високорозвиненому суспільному економічному
менталітету можна творити такий суспільний ментальний економічний
простір регіону й держави тощо, який здатний забезпечувати їх
незалежність.

Сучасний суспільний ментальний економічний простір України можна
охарактеризувати як деформований і нестійкий, оскільки він перенасичений
негативними суспільними ментальними структурами – мислеформами й
установками, які знецінюють економічні здобутки українського
суспільства, формують невідповідальне ставлення до здоров’я та до
необхідності дотримання медико-соціальних основ трудовикористання.
Проведені дослідження підтверджують необхідність активізації досліджень,
спрямованих на вивчення суспільного економічного менталітету й
інтелекту. Дуже важливо сконцентрувати зусилля вчених, фахівців,
управлінців на формуванні прогресивних суспільних ментальних економічних
структур. Все це повинно стати потужною базою для перспективного
зростання як суспільного економічного менталітету, так і суспільного
економічного інтелекту, що сприятиме підвищенню рівня життя населення
країни, зміцненню економічної безпеки держави, інтеграції України на
рівних правах з іншими країнами в світовий економічний простір.

В розділі 3 “Аналіз використання трудового потенціалу регіону:
медико-соціальні оцінки” висвітлена медико-соціальна оцінка динаміки
населення України, здійснений медико-соціальний аналіз використання
трудового потенціалу, окреслені зміст поняття “трудове мотиваційне поле”
і його природа, розкрита суть теорії трудового мотиваційного поля,
охарактеризовані структура й особливості трудового мотиваційного
механізму.

Медико-соціальна оцінка динаміки населення України здійснена за
допомогою вивчення накладених на окремі часові відрізки побудованого
тренду медико-соціальної ситуації. Виділено чотири етапи зміни
чисельності населення України за період 1970-2002 рр.: І період
(1970-1976) – інтенсивного зростання чисельності населення, ІІ період
(1976-1986) – помірного зростання чисельності населення, ІІІ період
(1986-1995) – переломний у динаміці населення, ІV період (1995-2002) –
інтенсивного зменшення чисельності населення України. Встановлено, що
динаміка населення кожного наступного періоду детермінується параметрами
медико-соціальної ситуації попереднього періоду.

В дисертації виявлено існування оберненого взаємозв’язку між станом
здоров’я і відтворенням населення, який спостерігався у 1990-2003 рр.:
підвищення рівня захворюваності відбувалося на фоні інтенсифікації
скорочення кількості населення. Зросла захворюваність населення на
туберкульоз. При цьому, якщо раніше туберкульоз традиційно вважався
хворобою бідних, то останнім часом зростання захворюваності на
туберкульоз відбувалося на фоні підвищення доходів населення. На основі
розрахунків і картографічного опрацювання даних зроблено висновок, що
припущення стосовно послаблення імунної системи як найвагомішого
фактору туберкульозу, є небезпідставним: у великих містах техногенне і
соціальне навантаження на населення зумовлює зростання імунодефіциту і
збільшення захворюваності на туберкульоз (рис.4).

Рис.4.Захворюваність населення України на туберкульоз

Виявлено, що в останні роки поряд із зростанням загальної
захворюваності, спостерігаються деякі позитивні тенденції у формуванні
суспільного здоров’я, наприклад, зменшення захворюваності на окремі
інфекційні хвороби.

Автором запропонована методика розрахунку індексу впливу негативних
соціально-економічних явищ на суспільне здоров’я, індексу самопочуття
після перенесеної хвороби, на основі яких базується визначення індексу
здоров’я. Розрахунки, здійснені на основі цієї методики, використані для
визначення величини трудового потенціалу та рівня його використання.
Розрахунки підтверджують, що примноження кількості суспільного здоров’я,
пом’якшення впливу негативних соціально-економічних явищ на самопочуття
населення є вагомими факторами підвищення ефективності економіки.

Автором сформульована теорія трудового мотиваційного поля, використання
якої у економічній науці повинно стати фундаментальним напрямком
досліджень, зокрема регіональних, збагачення її методології в рамках
нової парадигми, оскільки за його допомогою можна глибше пізнати
закономірні зв’язки і відношення, які існують в реальності, зокрема
глибше відобразити дійсність, проникнути у сутність
соціально-економічних процесів, які мають місце в розвитку
територіальних суспільних систем.

Суть теорії трудового мотиваційного поля полягає в тому, що розширення
границь, збільшення густини і активізація переміщення дрейфового
потенціалу трудового мотиваційного поля зумовлює підвищення рівня
використання трудового потенціалу. Під трудовим мотиваційним полем автор
розуміє сукупність мотивів людської дiяльностi, зокрема тих, які
підкріплюються установками на збереження і примноження здоров’я,
мотивація, мотиваційний механізм i зв’язки в процесі дiяльності у
вiдповiдних умовах. Перерозподіл трудового мотиваційного поля (зміна
його густини, наприклад, збільшення місць прикладання праці і
переміщення дрейфового потенціалу, наприклад, інтенсифікація
взаємозв’язків в процесі діяльності при зміні локації економічного
об’єкту) трактується як трудові мотиваційні хвилі. Доведено, що рiвень
вивченостi трудового мотивацiйного поля, можливостi суспiльства впливати
на його стан є вагомим фактором ефективності не тільки використання
трудового потенціалу, але й суспiльного розвитку загалом.

Трудове мотиваційне поле розглядається як складова частина
соцiально-економiчного поля, яке є особливою формою стану території, яка
зумовлює причини, рушiйнi сили, умови взаємодії i поведінки та саму
взаємодiю i поведiнку людей у процесi їх дiяльностi. Трудове мотиваційне
поле має двоїсту природу: воно створюється як характеристиками
матеріальних об’єктів, їх своєрідним взаєморозмiщенням у просторi, так i
дiями людей з метою реалiзацiї будь-якої, насамперед, господарської,
дiяльностi. Соціально-економічне поле можна представити у вигляді
еманацій функціонуючих елементів соціально-економічної системи, що
формуються потоками інформації, речовини, енергії і процесами
діяльності людини. Ці еманації у вигляді ідей, інформації, зв’язків тощо
детермінуються суспільним розумом і суспільним інтелектом населення –
одного з найважливіших елементів будь-якої системи. Отже,
соціально-економічне поле територіальної суспільної системи характеризує
її функціональний стан.

Вираз станів соціально-економічного поля слід шукати не стільки в
структурах, скільки в характері процесів (тобто в специфіці просторових
зв’язків, причинно-наслідковому ланцюгу взаємодіючих факторів, джерел
впливу, які викликають зміни у стані системи).

Прояв поля доцільно сприймати як конкретні величини, що характеризують
його як реальність. Безумовно, що в будь-якій точці простору
соцiально-економiчне поле можна визначити як конкретну величину, яка
може бути описана певними кiлькiсними характеристиками. Однією з таких
характеристик може бути щільність зв’язків на одиницю площі.

@

@

yyyy

@

@

@

@

@

@

@

@

d?

%

@

%

%

%

%

%

%

%

$

@

??

??

O

??

??

O

^??

??

??^??

??

O

?????????

t

@

$

@

$

@

@

$

@

$

@

$

@

@

$

@

$

@

$

@

$

@

@

@

@

@

???новітньої хвилі – руху потоків інформації, енергії, ресурсів, у тому
числі і трудових з інших країн в Україну.

На основі здійснених експертних оцінок і соціологічного опитування
встановлено, що під час зміни соціально-економічних хвиль активізуються
скриті резерви здоров’я.

Отже, кожна фаза життєвого циклу територіальної суспільної системи
(наприклад, регіону) може бути охарактеризована певним станом тобто
своєрідною специфікою поля.

Соціально-економічні поля є складними по вертикалі і по горизонталі:
вони є ієрархічними і складаються з низки елементарних полів. Так,
будь-яке соцiально-економiчне поле складається з таких взаємопроникаючих
i взаємодiючих елементарних полiв: соцiального, iнформацiйного,
соцiокультурного, iнвестицiйного, трудового мотивацiйного тощо, якi
характеризуються власними параметрами, що визначають параметри
соцiально-економiчного поля в цiлому. З елементарних полів інвестиційне
поле має особливу вагу: воно не тільки впливає на інвестиційну
привабливість регіону, але і визначає параметри інших полів.

Трудовий мотиваційний механізм, який окреслюється як сукупність
традицій, норм, законів, методів і способів безпосереднього чи
опосередкованого спонукання населення до економічної діяльності та
здійснення соціально-економічних процесів, розглядається як своєрідне
відображення способу функціонування господарської системи (незалежно від
її розміру), в основі якого лежить визначена сукупність відносин у сфері
праці.

Автором розроблена і досліджена структура трудового мотиваційного
механізму, в складі якого найважливішими визначені наступні ланки:

1).Законодавство України у сфері праці, охорони здоров’я, соціального
захисту населення.

2).Ринок праці, зокрема наявність пропозиції запасів праці і попит на
неї.

3).Вимоги носіїв трудового потенціалу до робочих місць, характеру і
безпеки праці.

4).Вимоги роботодавців до якості трудового потенціалу, до розвитку
мотиваційної сфери особистості.

5).Стандарти умов життєдіяльності, яких прагнуть досягнути люди.

6).Рівень доходів, зокрема заробітної плати.

7).Рівень сформованості трудового мотиваційного поля.

8).Традиції населення і система суспільних цінностей, пов’язаних з
сферою життєдіяльності загалом і з сферою праці зокрема.

Встановлено, що кожна з цих ланок концентрує низку форм і методів
спонукання людей до праці, формуючи певне відношення до здоров’я.
Виявлена асинхронність розвитку окремих ланок трудового мотиваційного
механізму, що не тільки зумовлює дестабілізацію здоров’я, але й зменшує
його кількісні запаси, зумовлюючи зниження рівня використання трудового
потенціалу. Доведено, що поліпшення функціонування окремих ланок
трудового мотиваційного механізму за єдиною програмою сприятиме їх
синхронізації та оптимізації функціонування цього механізму загалом.

У четвертому розділі “Напрямки розвитку системи охорони здоров’я в
контексті використання і відтворення трудового потенціалу” проаналізовно
рівень розвитку системи охорони здоров’я, окреслені проблеми і напрямки
розвитку нетрадиційної медицини та пошуки оптимальної організації
системи охорони здоров’я у період трансформації економіки України,
розраховано величину трудового потенціалу і рівень її використання.

Встановлено, що збереженню здоров’я в процесі й внаслідок використання
трудового потенціалу в наш час приділяється недостатня увага: ця
проблема слабо відображена в нормативно-законодавчих актах, не
висвітлюється в належних обсягах в засобах масової інформації, не
пропагується у відповідному вигляді в навчальному процесі тощо.
Поліпшення здоров’я розглядається переважно в контексті необхідності
покращання функціонування амбулаторно-поліклінічної та лікарняної
мережі. Але, при цьому не висвітлюється роль цієї мережі у попередженні
та подоланні наслідків професійних захворювань, виробничого травматизму,
не виокремлюються і спеціально не аналізуються ланки
амбулаторно-поліклінічної та лікарняної мережі, в яких лікуються
професійні захворювання та виробничий травматизм, тощо. Зазначеним вище
питанням особливу увагу слід приділити в регіонах, де переважно
концентруються робочі місця, які не відповідають санітарно-гігієнічним
нормам (Донецька, Луганська, Львівська, Одеська, Харківська, м.Київ
тощо), викликаючи збільшення кількості хворих на різні хвороби, зокрема
на злоякісні новоутворення (рис.5).

Рис.5.Розподіл хворих на злоякісні новоутворення по регіонах (в% до
кількості таких хворих в Україні) (2003)

В таких регіонах потужність мережі охорони здоров’я має бути більшою у
порівнянні з іншими областями, що повинно знайти відображення в сучасних
медичних і будівельних нормах та правилах.

На основі аналізу динаміки потужностей амбулаторно-поліклінічної мережі
та мережі лікарень за період 1985-2003 рр. виявлено, що у зазначений
період в Україні відбулося скорочення потужності лікарняної й зростання
потужності амбулаторно-поліклінічної мережі (рис.6).

Рис.6.Динаміка забезпечення населення України лікарнями та
амбулаторно-поліклінічними установами

Причому ці зміни були нерівномірними як в розрізі регіонів, так і по
соціально-економічних районах. Крім того, у вказаний період в розрізі
регіонів і соціально-економічних районів сформувалися, загострилися й
поглибилися диспропорції між розміщенням потужностей лікарняних та
амбулаторно-поліклінічних закладів і потребами населення у медичному
обслуговуванні.

В період 1990-2003р.р. в Україні сформувався процес поляризації у
забезпеченні населення лікарями на фоні загального зростання
забезпеченості населення лікарями в Україні (рис.7).

Рис.7. Динаміка забезпеченості населення лікарями в Україні (кількість
лікарів усіх спеціальностей на 10000 населення)

Суть цього процесу полягає у збільшенні в ретроспективному періоді
кількості лікарів у м. Києві та багатьох великих містах при їх
одночасному зменшенні в малих міських поселеннях та сільській
місцевості, причому вказаний процес поляризації останнім часом
інтенсифікувався. Виявлено, що вищий рівень забезпечення лікарями та
середнім медичним персоналом мають ті області, на території яких
знаходяться середні спеціальні та вищі навчальні заклади з підготовки
медичних кадрів (наприклад, Київська, Харківська, Львівська, Вінницька
та ін.).

Разом з тим, відбувалося скорочення середнього медичного персоналу, що
не могло не позначитися негативно на здоров’ї населення (рис.8).

З метою поліпшення ситуації, що склалася, урядом України була намічена
низка заходів, спрямованих на стабілізацію стану сфери охорони здоров’я,
реалізація яких вимагає поліпшення фінансування галузі.

Рис.8.Динаміка забезпеченості населення середнім медичним персоналом в
Україні (кількість осіб на 10000 населення)

Адже, бюджетні видатки на охорону здоров‘я, які в Україні в 1995-1998
рр. складали в середньому 4,1% ВВП при 6,2% – в країнах ЄС і 4,5% – в
країнах Східної Європи і СНД, суттєво зменшилися в 1999-2003 рр. Так, в
1999 р. цей показник становив 2,9%; в 2000 р. – 2,9%; в 2001 р. – 3,1%;
в 2002 р. – 3,3%; в 2003 р. – 3,7%. Недостатня величина бюджетних
видатків на охорону здоров‘я в Україні суттєво ускладнила населенню
доступність до медичної допомоги: за даними вибіркового опитування
домогосподарств, здійсненого Державним комітетом статистики України у
жовтні 2001 року, із загальної кількості домогосподарств, в яких
хто-небудь з членів протягом останніх 12 місяців потребував медичної
допомоги, придбання ліків та медичного приладдя, яка становила 85,6% від
усіх домогосподарств України, 28,7% домогосподарств при потребі не
змогла отримати медичну допомогу. З усіх домогосподарств, які при
потребі не змогли отримати медичну допомогу, – 97,4% не змогли придбати
ліки; 96,8% не змогли придбати медичне обладнання; 78,4% не змогли
відвідати лікаря; 94,5% не змогли відвідати стоматолога. Виникла низка
проблем у сфері здоров’я населення: зниження рівня показника очікуваної
тривалості життя при народженні; збереження високих показників
загальної, дитячої та материнської смертності; зростання захворюваності
населення, в тому числі на інфекційні хвороби, насамперед на соціально
небезпечні – туберкульоз, ВІЛ-інфекцію та СНІД; недостатню наповненість
фармацевтичного ринку якісними вітчизняними лікарськими засобами за
доступними цінами; неповне забезпечення інсулінозалежних хворих
інсулінами вітчизняного виробництва; наявність незначної частки
населення, яке веде здоровий спосіб життя; зростання кількості інвалідів
тощо.

В результаті, за період 1990-2003 рр. показник умовного здоров’я
населення Україні скоротився приблизно в 2 рази (рис.9).

Рис.9.Кількість умовного здоров’я населення України

Перелічені та інші фактори, зумовили зростання інтересу до нетрадиційної
медицини, сприяли її перетворенню у вагомий для сучасного суспільства
вид економічної діяльності. В результаті суттєво зросла роль, яку
нетрадиційна медицина відіграє у сфері економіки загалом. У цьому
зв’язку збільшився вплив нетрадиційної медицини на використання
трудового потенціалу України в цілому і кожного регіону зокрема,
оскільки зросла її роль як нового виду економічної діяльності, як виду
первинної, екстремальної і маржинальної медичної допомоги, як
прибуткового бізнесу, а також як фактору формування загальної
медико-соціальної ситуації країни в цілому й специфічних особливостей
такої ситуації в розрізі окремих регіонів.

У світовій практиці нетрадиційна медицина розглядається як вагомий
допоміжний фактор поліпшення здоров’я населення. Так, в складі Інституту
здоров’я США в 90-х роках заснований департамент нетрадиційної медицини.
Подібні організації та установи виникли і в інших країнах світу.

Аналіз створених в останні роки з метою регулювання діяльності у галузі
народної нетрадиційної медицини законів і нормативних актів дозволив
зробити такі висновки: нетрадиційна медицина визнана офіційно; її методи
можна використовувати в суспільній системі охорони здоров’я; наявна
законодавча база може, в основному, на офіційному рівні впорядковувати
роботу цілителів в галузі народної та нетрадиційної медицини. При цьому
виявлено, що економічна сторона діяльності галузі народної і
нетрадиційної медицини дуже слабо відображена в законодавчих і
нормативних актах охорони здоров’я, що зумовило інтенсифікацію розвитку
тіньової економіки цієї галузі.

В роботі окреслена структура економічної сфери народної і нетрадиційної
медицини як складної системи, що складається з ряду елементів (Комітет з
питань народної нетрадиційної медицини при МОЗ, Українську асоціацію
народної медицини, доброчинні, науково-дослідні організації, цілителів
тощо). Встановлено, що ця система характеризується низкою суперечливих
ознак, недоліків та проблем, пов’язаних з особливостями її
функціонування (недосконалістю правового поля, недостатнім висвітленням
в засобах масової інформації діяльності висококваліфікованих фахівців,
наявністю лжеспеціалістів та ін.). Все це зумовлює, з одного боку,
інтенсифікацію розвитку економічної сфери нетрадиційної медицини, з
іншого, – недовіру до неї в суспільстві як до соціально-економічного
явища, розвиток якого в ХХІ столітті здатний сприяти збільшенню
кількості індивідуального та суспільного здоров’я.

На основі оцінки розроблених на сьогоднішній день в країні цільових
медико-соціальних програм, встановлено, що вони існують як окремі
документи, а тому не можуть своєю наявністю поліпшити зміст окремих
положень “Концепції розвитку охорони здоров’я населення України”.
Остання має бути виразно структурованою з точки зору ролі держави і
приватних структур щодо вирішення найголовнішого завдання – надання
медичної допомоги і забезпечення здоров’я громадян України. Одним з
результатів такої ситуації стало формування тіньового ринку медичних
послуг.

В дослідженні обґрунтовано, що розвиток системи охорони здоров’я повинен
здійснюватися в кількох взаємоузгоджених напрямках: по-перше, потрібно і
можна розпочати будувати фундамент для платної медицини шляхом створення
платних медичних закладів з відповідним до рівня оплати побутовим
сервісом і набором медичних послуг та поступового впровадження страхової
медицини для багатих та середнього класу; по-друге, слід підтримувати
державну медицину принаймі на такому рівні, який забезпечував би
мінімум найнеобхідніших медичних послуг; по-третє, – сприяти виникненню
і розвитку приватних медичних організацій; по-четверте –стимулювати
розвиток сімейної медицини; по-п’яте, – розробити і реалізувати на
державному рівні “Комплексні заходи щодо профілактики професійної
захворюваності та професійних хвороб”.

Автором розроблена методика розрахунку номінального
(теоретично-ймовірної граничної кількості й якості запасів праці в
конкретних умовах геопросторово-часових координат, якими володіє
українське суспільство), функціонального (тих запасів праці українського
народу, які використовуються як в Україні, так і в інших країнах світу)
і реального трудового потенціалу (тої кількості й якості запасів праці,
яка наявна і задіяна на конкретну дату в межах України, тобто в
конкретних умовах геопросторово-часових координат) у вартісному виразі,
яка базується на основі по компонентної оцінки величини кожного з них.

Згідно з запропонованою методикою, величина номінального трудового
потенціалу у вартісному виразі у 2003 р. становила приблизно 93,2 млрд.
грн., функціонального – 86,3 млрд. грн., реального – 76,3 млрд. грн.
Оскільки останній є фактичним відображенням рівня використання трудового
потенціалу, то можемо сказати, що цей рівень становить 82 %.

На основі побудованих регресійних моделей та методу цільового
програмування розраховано, що збільшення витрат на охорону здоров’я у
відсотках до ВВП на 5% за рік зумовить підвищення величини реального
трудового потенціалу, тобто рівня трудовикористання на 1%. Одночасно,
при цьому, ВВП в розрахунку на 1 особу повинно зрости за рік на 8%, а
доходи населення – на 9%.

У розділі 5 “Шляхи удосконалення медико-соціальних основ використання
трудового потенціалу в Україні” розкриваються підходи до формулювання
медико-соціальних цілей національного і регіонального трудовикористання
та напрямки покращання стану довкілля, прогнозується розвиток і рівень
використання трудового потенціалу, окреслюється роль і місце
медико-соціальних основ в управлінні використанням трудового потенціалу.

Реалізація медико-соціальних цілей трудовикористання в будь-якій окремій
країні неможлива без консолідації всіх країн світу в боротьбі за
розв’язання цих завдань на глобальному рівні. Тільки при умові
досягнення медико-соціальних цілей трудовикористання на різних
ієрархічних рівнях водночас можна досягнути поліпшення суспільного
здоров’я в окремих країнах світу і на планеті Земля загалом, а, отже,
підвищення здатності суспільства до гармонійного розвитку та
соціально-економічного прогресу.

На основі аналізу найрізноманітніших програмних і стратегічних
документів зроблено висновок, що сформульовані в більшості з них
медико-соціальні цілі (глобальні, стратегічні, цілі другого порядку),
відзначаються нечіткістю, розмитістю, відсутністю кількісних і якісних
орієнтирів. При цьому, практично у всіх документах переважають загальні
медико-соціальні цілі, тобто цілі, які стосуються збереження і
примноження здоров’я загалом. Автор їх характеризує як опосередковані
медико-соціальні цілі трудовикористання, оскільки питання збереження
здоров’я в процесі праці може вважатися органічною складовою
життєдіяльності загалом. В той же час, конкретні медико-соціальні цілі
трудовикористання щодо збереження здоров’я в процесі чи внаслідок тої чи
іншої роботи, містяться лише в незначній частині державних
програмно-стратегічних документів і, як правило, вони розташовані завжди
після опосередкованих медико-соціальних цілей трудовикористання.

Встановлено, що відсутність кількісних і якісних орієнтирів в
сформульованих медико-соціальних цілях зумовлює їх перенесення практично
без змін з документу в документ. Якщо при формулюванні глобальних і
стратегічних медико-соціальних цілей таке явище можна вважати умовно
прийнятним, то короткострокові медико-соціальні цілі мають бути
конкретними. Автор наголошує, що медико-соціальні цілі у
конкретизованому вигляді повинні зайняти чільне місце в
медико-соціальних основах функціонування й розвитку українського
суспільства. Необхідно розробити проекту Закону України “Про
медико-соціальні основи життєдіяльності українського суспільства”, в
якому має бути блок, присвячений збереженню здоров’я в процесі
трудовикористання. При цьому, конкретизовані медико-соціальні цілі мають
стати основою й орієнтиром для формулювання головної мети формування,
розвитку й охорони довкілля, яка повинна бути конкретизованою за
допомогою співвідношення показників “стан довкілля –
захворюваність-тривалість життя в роках – затрати на охорону довкілля й
охорону здоров’я”.

В дисертації доводиться необхідність розроблення економічною наукою
нової економічної теорії природокористування-трудовикористання, яка б
дала можливість у повній мірі вирахувати граничну вартість кожного
природного, техногенного і соціального ресурсу, враховуючи його запаси
на Землі й унікальність, та закладати її в ціну товарів та послуг,
оскільки це зумовить економніше використання будь-якого ресурсу, в тому
числі і трудового потенціалу.

Автором окреслені чотири важливі напрямки покращення довкілля:
забезпечення економного та дбайливого використання середовища як
найважливішого і найнеобхіднішого ресурсу життєдіяльності; пом’якшення
негативного і посилення позитивного впливу середовища як фактору
трудовикористання та життєдіяльності загалом; передбачення
перспективного формування нових придатних для ефективного функціонування
і розвитку живих організмів еталонів середовища як позитивного наслідку
сучасного трудовикористання населення та життєдіяльності суспільства в
цілому; забезпечення населення екологічно чистими продуктами харчування,
що вимагає консолідації всіх сил і ресурсів України. Реалізація заходів
в розрізі цих напрямків розглядається автором як базове підґрунтя
медико-соціальних основ використання трудового потенціалу

В роботі окреслено підхід до розробки нових стандартів життєдіяльності
населення (зокрема використання трудового потенціалу) й стандартів
довкілля як важливих елементів медико-соціальних основ перспективної
життєдіяльності населення загалом та трудовикористання зокрема, суть
якого полягає в узгодженні цих стандартів між собою та їх сприянню
примноженню кількості індивідуального і суспільного здоров’я й
поліпшенню використання трудового потенціалу.

Обґрунтована необхідність розробки прогнозу показників номінального,
функціонального та реального трудового потенціалу в умовах перспективних
параметрів медико-соціальних основ життєдіяльності населення, що вимагає
здійснення більш детальної його покомпонентної оцінки, розробки і
обґрунтування застосування нових методів як для виконання такої оцінки,
так і для реалізації прогнозування, вивчення трудового мотиваційного
поля та трудового мотиваційного механізму. Це завдання пропонується
розв’язати в рамках нової “Державної програми розвитку трудового
потенціалу в Україні на 2007 – 2010 роки”.

Доведено, що застосування медико-соціальних основ в управлінні
використанням трудового персоналу є природним й необхідним для
поліпшення організації життєдіяльності населення, підвищення якості його
життя. При цьому, автор розглядає медико-соціальні основи як важливий
інструмент у низці застосовуваних в даний час методів управління
використанням трудового потенціалу:
адміністративно-законодавчо-нормативного, містобудівельного,
економічного, соціального, суспільно-регуляторного,
програмно-стратегічного тощо (рис.10).

Рис.10. Медико-соціальні основи як інструмент управління використанням
трудового потенціалу

Оскільки, особливості використання трудового потенціалу детермінуються
вибраною стратегією соціально-економічного розвитку регіону на найближчу
і більш віддалену перспективу, формулювання медико-соціальних цілей
трудовикористання повинно здійснюватися при врахуванні такої стратегії і
навпаки: такі цілі повинні знайти повноцінне відображення в стратегії
соціально-економічного розвитку регіону.

В наш час можна говорити про формування чотирьох можливих типів
економічних моделей розвитку регіонів України у найближчій і більш
віддаленій перспективі. Серед них: нова модель економічного росту з
екзогенним технологічним прогресом; нова модель економічного росту з
ендогенним технологічним прогресом; нова економічна модель сталого
(збалансованого) розвитку; нова економічна диверсифікована модель
змішаного типу. При виборі економічної моделі чи суперстратегії
соціально-економічного розвитку регіону необхідно орієнтуватися,
насамперед, на стратегічні установки у сфері праці, а також на
медико-соціальне районування України (рис.11).

Рис.11.Медико-соціальне районування України

В роботі розроблені найважливіші стратегічні установки у сфері праці,
аналіз факторів їх реалізації та ймовірні наслідки у
соціально-економічному середовищі регіону після втілення в цих
стратегічних установок в дійсність.

Висновки

На захист виносяться результати комплексних досліджень медико-соціальних
основ використання трудового потенціалу за напрямами, що випливають з
мети та поставлених завдань для її досягнення. У дисертації здійснено
теоретичне узагальнення і представлено авторський варіант розв’язання
наукової проблеми – розробка нового напрямку наукового дослідження
використання трудового потенціалу в контексті медико-соціальних основ
через призму нової парадигми економічної науки, запропоновано нові
підходи до прогнозування регіонального трудовикористання через стратегії
соціально-економічного розвитку регіонів.

Результати проведеного дослідження дозволяють сформулювати такі висновки
та пропозиції:

1.Ефективний аналіз і прогноз використання трудового потенціалу вимагає
застосування на базі міждисциплінарного підходу нових теоретичних
надбань, які і були отримані в процесі виконання даної дисертації. Серед
таких надбань – нова термінологія, яка дозволила повноцінно з’ясувати
суть теорії трудового мотиваційного поля й концепції медико-соціального
каркасу території, висвітлити результати інших здобутків. Серед
здобутків важливими є підходи до обґрунтування структури трудового
потенціалу та економічної оцінки його головного елемента – здоров’я,
комплексної оцінки факторів використання трудового потенціалу та
розробки концепції медико-соціальних факторів використання трудового
потенціалу, а також запропонована автором модель аналізу і прогнозу
використання трудового потенціалу в контексті медико-соціальних аспектів
в умовах трансформації економіки.

2.Запропоновано новий напрямок економіко-регіональних досліджень, суть
якого полягає у вивченні об’єкту дослідження крізь призму нової
економічної науки. Остання, базуючись на наявності взаємозалежності між
людиною і довкіллям (природним, техногенним і соціальним), визнанні в
структурі об’єктів, процесів, явищ наявності інформаційної матриці,
еманацій та енергій, що взаємопроникають одні в одних і взаємодіють одні
з одними, дала змогу ставити питання про наявність
соціально-економічних полів, а в їх складі – трудових мотиваційних полів
та допомогла окреслити шляхи їх вивчення. Продовження наукових пошуків в
цьому напрямку дасть змогу поглибити знання про природу територіальних
суспільних систем різного ієрархічного рівня та більш ефективно
управляти їх розвитком.

3.Сформульовано теорію трудового мотиваційного поля, за якою розширення
границь, збільшення густини і стягування дрейфового потенціалу трудового
мотиваційного поля зумовлює підвищення рівня використання трудового
потенціалу. В рамках цієї теорії розкрито суть соціально-економічного
поля – органічної складової соціально-економічних систем будь-яких
ієрархічних рівнів, окреслена місце в його структурі трудового
мотиваційного поля та подано тлумачення змісту поняття “трудова
мотиваційна хвиля”, яке трактується як значний просторовий перерозподіл
трудового мотиваційного поля у зв’язку iз зміною локації дрейфового
потенціалу, що в кінцевому результаті впливає на якісний стан
території в цілому. Теорія трудового мотиваційного поля дозволяє глибше
пізнати природу трансформаційних соціально-економічних процесів, які
активізувалися в Україні на початку 90-х років.

3.Поглиблено знання про територіальні суспільні системи національного й
регіонального рівнів на основі виявлених взаємозв’язків особливостей
використання трудового потенціалу соціально-економічного району з рівнем
його соціально-економічного розвитку, вивчених особливостях формування
трудового мотиваційного поля, застосованих медико-соціальних підходів
до оцінки середовища як ресурсу життєдіяльності й концепції
медико-соціального каркасу території та дослідженні особливостей впливу
геополітичних й соціально-економічних осей на його формування.

4.Обґрунтована доцільність вивчення медико-соціальних факторів
використання трудового потенціалу при застосуванні розробленої концепції
медико-соціальних факторів, які розглядаються як специфічні рушійні сили
трудовикористання. Адже, дослідження медико-соціальних факторів, які, з
одного боку, детермінують індивідуальне та суспільне здоров’я; з
другого, – визначають особливості довкілля та медико-соціальну ситуацію
в територіальній суспільній системі; з третього, – формують рівень
використання трудового потенціалу; дало змогу оцінити роль
медико-соціальних факторів використання трудового потенціалу у
формуванні соціокультурного поля, виявити взаємозв’язки між
медико-соціальними особливостями використання трудового потенціалу та
формуванням інформаційного поля, здійснити оцінки особливостей впливу
медико-соціальної ситуації на формування суспільного розуму і
суспільного інтелекту.

5.Розкрита важливість застосування авторських методик для визначення
кількості суспільного здоров’я відносного рівня розвитку суспільного
економічного менталітету, використання яких дозволило розрахувати
існуючий і передбачити прогнозний рівень використання трудового
потенціалу на національному і регіональному рівнях та розробити заходи,
спрямовані на активізацію економічної діяльності в розрізі регіонів.

6.На основі дослідження доведено, що для поліпшення управління
соціально-економічним розвитком регіону необхідно і доцільно враховувати
медико-соціальні особливості удосконалення трудового мотиваційного
механізму. Доведена важливість синхронізації розвитку його окремих ланок
– розширення законодавства України у сфері праці, охорони здоров’я,
соціального захисту; поліпшення співвідношення пропозиції робочої сили і
попиту на неї; задоволення вимог носіїв робочої сили до робочих місць,
характеру і безпеки праці; забезпечення вимог роботодавців до якості
робочої сили, до розвитку мотиваційної сфери особистості; досягнення
стандартів умов життєдіяльності; збільшення рівня доходів, зокрема
заробітної плати; підвищення рівня сформованості трудового мотиваційного
поля. Це сприятиме збільшенню кількості суспільного здоров’я, підвищенню
рівня використання трудового потенціалу.

7.В результаті здійсненого аналізу рівня розвитку системи охорони
здоров’я України та вивченні особливостей його впливу на перспективне
формування медико-соціальних основ використання трудового потенціалу
регіону та виявленої ролі нетрадиційної медицини у розв’язанні
медико-соціальних проблем при використанні трудового потенціалу регіону
запропоновані підходи до уточнення концепції охорони здоров’я та її
впровадження на національному й регіональному рівнях.

8.Розроблено медико-соціальне районування України, яке дозволило
виділити в межах країни 8 медико-соціальних районів. Кожний з них
розглядається як частина території країни, в межах якої спостерігається
відносно однорідна медико-соціальна ситуація, мають місце подібні
показники народжуваності, смертності, дитячої смертності, природного
приросту населення та приблизно однакові показники забезпеченості
населення медичними установами і яка базується на розвиненому в її межах
медико-соціальному каркасі. Доведено, що медико-соціальні цілі
регіонального трудовикористання, які розроблені при врахуванні
медико-соціальних основ на найближчу і більш віддалену перспективу в
складі стратегій соціально-економічного розвитку регіонів, повинні
враховувати завдання щодо поліпшення медико-соціальної ситуації в
розрізі медико-соціальних районів.

9. Розроблені моделі регіонального трудовикористання в умовах врахування
медико-соціальних основ на ближчу і віддаленішу перспективу для
підвищення рівня використання трудового потенціалу в умовах забезпечення
медико-соціальних основ, які обґрунтовані в розрізі чотирьох можливих
типів економічних моделей розвитку регіонів України.

З метою розширення практичного застосування розроблених у дисертації
пропозицій і збільшення економічного та соціального ефекту, отримуваного
в результаті їх впровадження, доцільно:

Міністерству економіки України:

– забезпечити розробку “Державної програми розвитку трудового
потенціалу в Україні на 2007 – 2010 роки” та проекту Закону України “Про
медико-соціальні основи життєдіяльності українського суспільства”,;

– при формуванні державної демографічної політики, державної політики
зайнятості населення, державної регіональної політики врахувати
розроблені в роботі можливі для реалізації в Україні в умовах
трансформації економіки нові економічні моделі розвитку регіонів;

– сприяти розробці стратегій соціально-економічного розвитку областей, а
в їх рамках стратегії перспективного трудовикористання з врахуванням
медико-соціальних аспектів і основ.

Обласним державним організаціям:

– розробити і реалізувати в рамках стратегії соціально-економічного
розвитку регіону медико-соціальні основи з відповідним їм прогнозом
трудовикористання;

– враховувати стратегічні засади й медико-соціальні основи, затверджені
у вигляді документу “Стратегія соціально-економічного розвитку регіону”,
в практиці управління соціально-економічним розвитком регіону та
трудовикористанням в його межах;

– створити відділ моніторингу реалізації стратегічних рішень, цілей і
завдань в складі ОДА.

Проектним організаціям:

– використовувати методичні прийоми, запропоновані в дисертації, при
розробці містобудівельної документації (наприклад, генеральних планів
міст) чи проектуванні окремих об’єктів.

Вищим учбовим закладам:

– передбачити у навчальних програмах, які стосуються розвитку
територіальних суспільних систем та територіального управління,
використання нових теоретичних та практичних здобутків, отриманих в
дисертації в сфері стратегічного розвитку і управління регіоном та
перспективного регіонального трудовикористання.

Основні роботи, опубліковані за результатами досліджень

Монографії:

Шевчук Л.Т. Медико-соціальні аспекти використання трудового потенціалу:
регіональний аналіз і прогноз. – Львів, 2003. – 489 с.

Шевчук Л.Т. Розміщення продуктивних сил. – Львів: Видавничий центр ЛНУ
імені Івана Франка, 2001. – 150 с.

Розділи в колективних монографіях:

Шевчук Л.Т., Шульц С.Л. Проблеми становлення і розвитку менеджменту в
контексті регіональної та містобудівельної політики // Регіональна
політика та механізми її реалізації. – К.: Наукова думка, 2003. –
С.288-298. Особистий внесок: сформульовані проблеми зайнятості в світлі
становлення і розвитку менеджменту.

Коломийчук В.С., Шевчук Л.Т., Шульц С.Л. Стратегічні засади
соціально-економічного розвитку регіону (на матеріалах Тернопільської
області): монографія. – Львів-Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. – С. 5-30,
142-243 264-270. Особистий внесок: окреслені проблеми регіонального
трудовикористання, розроблені типи економічних моделей розвитку регіонів
України.

Шевчук Л.Т., Куйбіда В.С., Шульц С.Л., Кривицький А.Ф. Світовий досвід
регулювання розвитку великих міст // Регіональна політика: методологія,
методи, практика / НАН України. Інститут регіональних досліджень.
Редкол.: відповідальний редактор академік НАН України М.І.Долішній. –
Львів, 2001. – С.607-617. Особистий внесок: окреслені здобутки
розвинених країн світу в регулюванні зайнятості у великих містах.

Шевчук Л.Т., Куйбіда В.С., Шульц С.Л., Кривицький А.Ф. Поняття
“українське місто” в концепції регіональної політики // Регіональна
політика: методологія, методи, практика / НАН України. Інститут
регіональних досліджень. Редкол.: відповідальний редактор академік НАН
України М.І.Долішній. – Львів, 2001.- С.571-579. Особистий внесок:
окреслена специфіка українських міст, зокрема зайнятості в їх межах.

Шевчук Л.Т., Дубаневич І.З. Здоров’я жінок: регіонально-географічні та
соціально-економічні аспекти (на матеріалах Львівської області). –
Тернопіль: Укрмедкнига, 2001.- 156 с. Особистий внесок: розроблені
теоретико-методологічні основи дослідження здоров’я жінок в конкретному
регіоні.

Шевчук Л.Т., Шульц С.Л. Фактори трудової мотивацiї i мотивацiйного
механiзму // Трудовий потенцiал i зайнятiсть: теоретичнi основи та
регiональнi особливостi – Ужгород: Карпати, 1997. – С. 92 – 99.
Особистий внесок: обгрунтована структура мотиваційного механізму.

Євдокименко В.К., Садова У.Я., Шевчук Л.Т. Соцiальна iнфрaструктура
Карпатського регiону: пошуки перспектив розвитку. – Чернiвцi: Труд,
1995. – С.22 – 47, 57 – 78. Особистий внесок: здійснена оцінка
соціальної інфраструктури на основі застосування нормативних методів.

Євдокименко В.К., Шевчук Л.Т., Садова У.Я. Культура та її територiальна
органiзацiя в системi вiдтворення соцiально-трудового потенцiалу //
Соцiально-трудовий потенцiал. Теорiя i практика. Част. 2. – К.:
Hаукова думка, 1994. – С.123 – 132. Особистий внесок: розкрита роль
культури у відтворенні трудового потенціалу.

Ресурсний потенцiал культури i активiзацiя людського фактору (Шевчук
Л.Т., Садова У.Я.) // Соцiальний механiзм використання трудового
потенцiалу – К.: IЕ УРСР, 1991. – С. 60-68. Особистий внесок:
обгрунтований взаємозв’язок між рівнем розвитку культури та
використанням трудового потенціалу.

Трудовые ресуpсы производственных систем / Долишний М.И., Злупко С.Н.,
Писаренко С.М. и др. – К.: Наукова думка, 1990. – С.236-244. Особистий
внесок: здійснено аналіз використання трудового потенціалу.

Статті у фахових наукових виданнях:

Долішній М.І., Шевчук Л.Т., Шевчук Я.В. Територіальна суспільна система
як об’єкт дослідження регіональної економіки України потенціалу //
Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Регіональні
суспільні системи (зб. наук. праць). Вип. 3 (ХLVІІ) / НАН України.
Інститут регіональних досліджень. Редкол. Відп.ред.академік НАН України
М.І.Долішній. Частина 1. – Львів, 2004. – С.3-14. Особистий внесок:
обгрунтована структура територіальних суспільних систем.

Шевчук Л.Т. Формування регіональної політики в Україні: нові підходи і
акценти // Соціально-економічні дослідження в перехідний період.
Регіональна політика: досвід Європейського Союзу та його адаптація до
умов України (Зб. наук. праць). Вип.5 (ХLІІІ) В 3-х част./ НАН України.
Інститут регіональних досліджень. Редкол.: відп. ред.академік НАН
України М.І.Долішній. – Ч.1.- Львів 2003. – С.222-231.

Шевчук Л.Т. Модель регіонального аналізу і прогнозу медико-соціальних
аспектів використання трудового потенціалу // Соціально-економічні
дослідження в перехідний період. Механізми реалізації регіональної
політики (зб. наук. праць). Вип. 2 (ХL) / НАН України. Інститут
регіональних досліджень. Редкол.: Відп. ред. академік НАН України
М.І.Долішній. Частина 1. – Львів, 2003. – С.40-45.

Денисов Ю.Д., Савельєв Л.А., Шевчук Л.Т. Регіональний дискурс: сутність,
еволюція, сучасні уявлення, перспективи розвитку // Регіональна
економіка. – 2003. – № 1. – С.179-185. Особистий внесок: окреслені
можливі напрямки розвитку регіонального дискурсу.

Шевчук Л.Т. Соціоекономічний моніторинг як інструмент реалізації
стратегії сталого розвитку України // Соціально-економічні дослідження в
перехідний період.Регіональна політика сталого розвитку: принципи
формування, механізми реалізації (збірник наукових праць). Випуск 5
(ХХXVI) / НАН України. Інститут регіональних досліджень. Редкол.: Відп.
ред. академік НАН України М.І.Долішній. – Львів, 2002. – С.541-548.

Шевчук Л.Т., Шульц С.Л. Стратегічні пріоритети розвитку Тернопільської
області в контексті сталого розвитку // Соціально-економічні дослідження
в перехідний період. Регіональна політика сталого розвитку: принципи
формування, механізми реалізації (збірник наукових праць). Випуск 5
(ХХXVI) / НАН України. Інститут регіональних досліджень. Редкол.: Відп.
ред. академік НАН України М.І.Долішній. – Львів, 2002. – С.183-188.
Особистий внесок: розроблені стратегічні пріоритети розвитку регіону у
сфері праці.

Шевчук Л.Т. Медико-соціальний каркас території: побудова концепції,
підходи до вивчення, роль у використанні трудового потенціалу //
Науковий вісник Ужгородського університету. Серія “Економіка”. Випуск
12. – Ужгород, 2002. – С. 23– 26.

Шевчук Л.Т. Cуспільний менталітет і суспільний інтелект в контексті
використання трудового потенціалу: регіональний аспект //
Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Механізми
регулювання регіонального ринку праці. Збірник наукових праць. Випуск 3
(ХХХІV)/НАН України. Інститут регіональних досліджень. Редкол.: відпов.
ред. М.І.Долішній. – Львів, 2002. – С. 107-121.

Шевчук Л.Т. Стратегічні моделі соціально-економічного розвитку регіону:
особливості використання трудового потенціалу // Социально-экономические
аспекты промышленной политики: теоретические аспекты регионального
развития и модели инновационного развития территорий / Современные
проблемы социально-экономического развития регионов Украины: Материалы
докладов всеукраинской научно-практической конференции (Донецк-Мелекино,
9-10 сентября 2002 г.). – Т.1: Сб. научн. труд./ НАН Украины. Ин-т
экономики пром-сти; Ред-кол.: Амоша А.И.(отв.ред. и др.). – Донецк,
2002. – С.35-46.

Шевчук Л.Т. Пошуки перспективних напрямків соціально-економічного
розвитку Західного регіону України // Українська наука: минуле, сучасне,
майбутнє. Щорічник. Тернопіль: Збруч, 2002. – С.297-301.

Шевчук Л.Т. Обґрунтування економічної моделі розвитку міста як вибір
одного з найголовніших стратегічних пріоритетів його перспективного
поступу // Науковий вісник Чернівецького торговельно-економічного
інституту КН-ТЕУ: Зб. Наук. Праць за матеріалами ХІІІ міжнар. наук.-
практ. конференції (9 -10 квітня 2002 року, Чернівці). Вип. ІІ.
Економічні науки. У 2-х част. – Чернівці: АНТ Лтд, 2002.- С.175-181.

Шевчук Л.Т. Соціально-економічний моніторинг як інструмент державного
регулювання використанням трудового потенціалу в системі національної
безпеки. – Вісник Тернопільської академії народного господарства. –
Тернопіль: Економічна думка, 2001. – С.127-131.

Шевчук Л.Т. Роль аналізу і прогнозу медико-соціальних аспектів
використання трудового потенціалу в реалізації сталого розвитку
регіону// Стратегія сталого розвитку Закарпаття: еколого-економічні та
соціальні моделі/Матеріали регіональної науково-практичної конференції
30 листопада 2001 року//Спец. вип. журналу “Науковий вісник
Ужгородського університету”. Сер. “Економіка”. – Випуск №9. – 2001.-
С.496-500.

Шевчук Л.Т. Використання трудового потенціалу крізь призму нової
парадигми науки ХХІ століття // Регіональна економіка.–2001.-№3.-
С.17-25.

Мазур Т.М., Шевчук Л.Т. Особливості розвитку Львівської області як
складової українсько-польського прикордоння // Соціально-економічні
дослідження в перехідний період. Проблеми європейської інтеграції і
транскордонної співпраці. Вип. ХХІХ. В 2-х томах / НАН України. Ін-т
регіональн. дослідж. – Львів-Луцьк: Ред.-вид. відд. “Вежа”
Волин.держ.ун-ту ім. Лесі Українки, 2001. – Т.1. – С. 193-198.
Особистий внесок: окреслені особливості трудовикористання у прикордонній
області.

Шевчук Л.Т. Особливості врахування медико-соціальних аспектів
використання трудового потенціалу в межах депресивних територіальних
суспільних систем // Дослідження соціально-економічних проблем
перехідного періоду: Наук. вісник ІІІ випуск.– Чернівці, 2001.-
С.120-122.

Шевчук Л.Т. Суспільний менталітет і суспільний інтелект в контексті
використання трудового потенціалу: регіональний аспект /
Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Механізми
регулювання регіонального ринку праці. (Збірник наукових праць). Випуск
3 (ХХХІV) / НАН України. Інститут регіональних досліджень. – Львів,
2002. – С.107-121.

Шевчук Л.Т. Сучасні дослідження використання трудового потенціалу:
теоретичний аспект // Соціально-економічні дослідження в перехідний
період. Регулювання зайнятості та безробіття на регіональному ринку
праці (Щорічник наукових праць). Випуск ХХVІ / НАН України. Інститут
регіональних досліджень.- Львів, 2001. – С.74-86.

Шевчук Л.Т., Шульц С.Л. Світовий досвід місцевого самоврядування у
регулюванні розвитку великих міст // Соціально-економічні дослідження в
перехідний період. Регіональне управління і місцеве самоврядування.
Основи формування регіональної соціально-економічної політики (Щорічник
наукових праць). Випуск ХІV / НАН УКраїни. Інститут регіональних
досліджень. – Львів, 2000. – С.126 – 137. Особистий внесок: розроблені
підходи до регулювання розвитком великих міст.

Шевчук Л.Т. Сучасні особливості дослідження трудового потенціалу:
теоретичний аспект / Соціально-економічні дослідження у перехідний
період. Регулювання зайнятості та безробіття на регіональному ринку
праці. (Щорічник наукових праць). Випуск ХХVІ / НАН України, Інститут
регіональних досліджень. Редкол.: відповідальний редактор М.І.Долішній.
– Львів, 2000. – С. 74 – 86.

Шевчук Л.Т. Аналіз сучасної конфесійної ситуації // Соціально-економічні
дослідження в перехідний період. Соціальні аспекти регіональної політики
(щорічник наукових праць). Випуск ІХ / НАН України. Інститут
регіональних досліджень. – Львів, 1999.- С.401 – 420.

Шевчук Л.Т., Шульц С.Л., Гісем К.А. Соціально-економічне поле регіону:
концептуальні засади // Соціально-економічні дослідження у перехідний
період. Основи формування регіональної соціально-економічної політики
(Щорічник наукових праць). Випуск VІІІ / НАН України, Інститут
регіональних досліджень. Редкол.: відповідальний редактор М.І.Долішній.
– Львів, 1999. – С. 97 – 104. Особистий внесок: сформована ідея теорії
соціально-економічного поля.

Шевчук Л.Т., Панчук О.Я. Проблеми комплексного розвитку міста-супутника
Хмельницької АЕС Нетішина // Регіон у системі нових економічних і
правових відносин. Матеріали Всеукраїнської наукової конференції /
Упоряд. проф. І.Г.Ткачук – Івано-Франківськ: Сіверсія, 1998. Особистий
внесок: окреслені підходи до оцінки медико-соціальної ситуації в зоні
впливу атомної станції.

Шевчук Л.Т., Пантилей В.Л., Риборак А.Ф. Аналіз факторів суспільного
здоров’я великого міста та соціально-економічна оцінка їх наслідків (на
прикладі факторів виникнення і динаміки розвитку карієсу дітей у
м.Львові) // Регіональна політика України: наукові основи, методи,
механізми / Збірник наукових праць. За матеріалами доповідей міжнародної
науково-практичної конференції, м.Львів, 21-23 травня 1998 р. / В трьох
частинах / НАН України, Інститут регіональних досліджень. Редкол.:
відповід. редактор М.І.Долішній. – Львів, 1998. – 440 с. Особистий
внесок: окреслена структура факторів суспільного здоров’я.

Шевчук Л. Т., Шевчук А. В., Коломийчук В. С. Проблеми розвитку міст у
період реформування української економіки // Соціально-економічні
дослідження в перехідний період: щорічник наукових праць. Вип.ІІ –
Львів: ІРД НАН України, 1997. – С. 417 – 428. Особистий внесок:
здійснена оцінка демографічних проблем великих міст.

Шевчук Л.Т., Шульц С.Л. Соціально-економічні кризи у розвитку
територіально-виробничих комплексів великих міст // Соціально-економічні
дослідження у перехідний період (Щорічник наукових праць). Вип.ІІ / НАН
України, Інститут регіональних досліджень. Редкол.: видповідальний
редактор М.І.Долішній. – Львів, 1997. – С. 109 – 119. Особистий внесок:
висвітлені проблеми зайнятості у великих містах.

Шевчук Л., Куреляк О. Трансформація соціальної структури населення в
постсоціалістичний період та проблеми її дослідження //
Соціально-економічні проблеми в перехідний період (щорічник наукових
праць) / НАН України, Інститут регіональних досліджень. Редкол.:
відповід. редактор М.І.Долішній та ін. – Львів, 1996. – 330 с. Особистий
внесок: окреслена соціальна структура населення та висвітлені проблеми
її дослідження.

Шевчук Л.Т., Риборак А.Ф. Проблеми збереження iснуючого житлового фонду
// Соцiально-економiчнi проблеми управлiння розвитком регiону в умовах
трансформацiї економiки: 36 наук. пр. (Частина 2) / Iнститут
регiональних дослiджень НАН України. – Львiв,1994. – С.185-193.
Особистий внесок: окреслені проблеми збереження житлового фонду в
контексті формування стандартів життєдіяльності населення.

Шевчук Л.Т., Садова У.Я., Копець Г.Р. Структурно-демографiчнi i
квалiметричнi параметри трудового потенцiалу в умовах ринкової
переорiєнтацiї розвитку продуктивних сил регiону // Трудовий потенцiал в
умовах ринку: Зб. наук. праць – К.: IЕ АH України, 1992. – С.24 – 35.
Особистий внесок: обгрунтована структура трудового потенціалу.

Препринти:

Долiшнiй М.I., Паламарчук М.М., Паламарчук О.М., Шевчук Л.Т.
Соцiально-економiчне районування України / Препр. НАН України, Iнститут
регiональних дослiджень, Львiв. – 1997. – 50с. Особистий внесок:
обгрунтовані підходи до визначення меж соціально-економічних районів.

Тези доповідей:

Шевчук Л.Т., Садова У.Я. Врахування трансформацiї трудової мотивацiї у
вдосконаленнi територiальної органiзацiї суспiльства //
Hауково-практична конфереренцiя “Трудовий потенцiал України”, м. Луцьк
3-5 грудня 1992р. Тези доповiдй.- Львiв,1992. – С.110 – 119. Особистий
внесок: здійснена оцінка трансформації трудової мотивації.

Шевчук Л.Т. Тудове мотивацiйне поле i значення його дослiдження для
рацiонального використання трудового потенцiалу регiону // Проблеми
рацiонального використаня соцiально-економiчного та природно-ресурсного
потенцiалу регiону. Тези республiканської науково-практичної
конференцiї. Ч.I. Луцьк, 1993.- С.200-201.

Шевчук Л.Т. Трансформація екологічної ситуації на Рівненщині: зменшення
шансів на виживання // Демографічна ситуація в Карпатському регіоні:
реальність, проблеми, прогнози на ХХІ століття. Тези міжнародної
науково-практичної конференції / Заг. ред. проф., д.соціол.н. М.І.Пірен
– Чернівці-Київ: Чернівецький Університет ім. Ю.Федьковича, 1996. –
С.220 – 222.

Шевчук Л.Т., Шульц С.Л. Вплив циклiчного характеру соцiально-економiчних
змiн на трудову мотивацiю // Мiжнародна конференцiя
“Соцiально-економiчнi та етнополiтичнi змiни в країнах Центральної i
Пiвденно-Схiдної Європи (друга половина 80-х – перша половина 90-х рр.
ХХ ст)”, 26-27 вересня 1996 року. – Ужгород. – 4с. Особистий внесок:
з’ясована суть циклічного характеру трансформаційних процесів.

Шевчук Л.Т., Романів О.М. Стан суспiльного здоров’я як iндикатор впливу
господарської дiяльностi на екологiчну ситуацiю (на прикладi мiста
Львова) // Перша Всеукраїнська науково-практична конференцiя “Теоретичнi
та прикладнi аспекти соцiоекологiї”. – Львiв, 7-11 жовтня 1996 року. – 3
с. Особистий внесок: розкриті підходи до оцінки медико-соціальної
ситуації великого міста.

Шевчук Л.Т., Корженівський І.Б. Пiдходи до активiзацiї
соцiально-економiчного розвитку адмiнiстративних районiв (На прикладi
Староконстянтинiвського району Хмельницької областi) // Науковi
доповiдi мiжнародної науково-практичної конференцiї (м.Тернопiль, 17-18
квiтня 1997 р.) “Соцiально-економiчнi та екологiчнi проблеми розвитку
адмiнiстративних районiв”. – Львiв-1997. Частина I. – С.114 –117.
Особистий внесок: розроблені напрямки активізації соціально-економічного
розвитку адміністративного району.

Шевчук Л.Т., Панчук О.Я. Медико-соцiальнi аспекти вiдтворення трудового
потенцiалу в зонi аварiйно-небезпечних об’єктiв (на прикладi Нетiшина –
мiста-супутника Хмельницької АЕС) // Трудовий потенцiал України i його
реалiзацiя в умовах розбудови нацiональної економiки / Матерiали
мiжнародної наукової конференцiї. – Львiв, 1997. – С. 122 – 128с.
Особистий внесок: проаналізовані особливості вітворення трудового
потенціалу в зоні атомної електростанції.

Шевчук Л.Т. Трансформація мережі об’єктів охорони здоров’я в умовах
реформування економіки України // Трансформаційні процеси в господарстві
регіонів Східної Європи / Наукові доповіді Міжнародної
науково-практичної конференції (м. Ірпінь, 10-12 вересня 1997 р.). –
Ірпінь, 1997. – С.119-120.

Шевчук Л.Т., Пантилей В.А. Региональные проблемы общественного здоровья
в период современного кризиса ( на примере Западного региона Украины) //
Социокультурная динамика в период становления постиндустриального
общества: закономерности, противоречия, приоритеты / Материалы к ІІІ
Международной Кондратьевской конференциии (Кострома, 19-21 мая 1998
г.). – Москва, 1998.- С.202-205. Особистий внесок: окреслені підходи до
оцінки суспільного здоров’я в період кризи.

Шевчук Л.Т. Теоретичні проблеми розвитку продуктивних сил в умовах
переходу до ринкової економіки // Суспільно-географічні проблеми
розвитку продуктивних сил України: міжнародна науково-практична
конференція. Ч.2 – К.: Знання, 1999. – С.7-9.

Шевчук Л.Т. Пошуки перспективних напрямків соціально-економічного
розвитку Західного регіону України // Концептуальні засади розвитку
Західного регіону України: регіональна наукова конференція, Тернопіль,
24 травня 2002 р.// Міністерство науки і освіти України, Інститут
економіки і підприємництва, Тернопільська обласна державна
адміністрація, Головне управління економіки; Редкол.: О.С.Білоус та ін.
– Тернопіль, 2002.- С.44-45.

Додаткові публікації:

Шевчук Л.Т. Підходи до дослідження трудового потенціалу в умовах
трансформації економіки на зламі ХХ і ХХІ століть // Clovek v
suradniciacn multidimenzialnej spolоcnosti. II. – Presove: ManaCon,
2001. // P.217 – 220.

Шевчук Л., Аарреваара Т. Фінляндія: соціально-економіко-географічна
характеристика. – Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка,
2001.- 163с. Особистий внесок: здійснено аналіз соціально-економічного
розвитку Фінляндії.

Долішній М.І., Шевчук Л.Т., Шевчук Я.В. Депресивні територіальні
суспільні системи: концептуальні підходи до вивчення та пошук шляхів
активізації розвитку // Clovek v suradniciach multidimenzialnej
spolocnosti. I. – Presov: ManaCon, 2000.- P.228-236. Особистий внесок:
розроблені концептуальні підходи до вивчення депресивних територіальних
суспільних систем.

Shevchuk L.T., Rusanova I.V. Transformation of the sphere of services in
postsocislist Ukraine: social & economical and city buildings aspects;
Publi-shed; Contempory Role of the Service Sector (Abstract of
Conference). Przestrzen – Spoleczenstwo – Gospodarka Studia i materialy.
5 / 2000. – Lodz, 2000.- P.57-60. Особистий внесок: здійснена оцінка
трансформації сфери послуг в постсоціалістичній Україні.

Шевчук Л.Т. Социально-экономические поля как новые приоритеты в
изучении эволюции городских систем: Теоретические аспекти, практическое
значение в период современного кризиса // Wybrane uwarunkowania
dzialnosci ekonomicznej. – Krakow, 2000.- P.225-228.

Шевчук Л.Т., Шульц С.Л. Методологічні аспекти вдосконалення управління
урбанізованими системами // Теорії мікро-макроекономіки: Зб. наук.
праць. – К.: Міністерство освіти України, Академія муніципального
управління, 2000. – С. 139-143. Особистий внесок: окреслені підходи до
вдосконалення управління урбанізованими системами.

Шевчук Л.Т. Сакральна географія. – Львів: Світ, 1999.- 160 с.

Shevchuk L.T., Pantylej V. Population health in urban regions of Western
Ukraine in conditions of socio-economics transformations // Population
changes in urban regions of the East Central Europe in the con ditions
of their socio-economic transformations. Studia i materialy. 4/1997
Lodz: University of Lodz, 1997.- Р. 52 – 55. Особистий внесок: здійснена
оцінка взаємозалежності між суспільним здоров’ям і трансформацією
соціально-економічних процесів в Західному регіоні України.

Shevchuk L.T. Contamination of the Environment and Public Health:
Arguments for International Collaboration; друк.; Proceedings of the 2nd
International Congress on Hazardous Waste: Impact on Human and
Ecological Health.- Atlanta, Georgia.- Copiright @ 1997 by Princenton
Scientific Publishing CO., Inc.; С.10 –21.

Шевчук Л.Т. Основи iнтерпретацiї еволюцiї мiських систем // Архiтектура:
Вiсник Державного унiверситету “Львiвська полiтехнiка”. – N 310, 1996.
– С.134 –138.

Шевчук Л.Т. Вплив аварiй та катастроф на стан суспiльного здоров’я
України // Українськi екологiчнi сторiнки / додаток до Свiтового
екологiчного журналу. – 1996.; с.1-3.

Shevchuk L.T. Transformation of demografic problems in the Lviv
agglomeration at the present time // Socio-economic transformation of
old urban and industrial agglomerations in Poland against the background
of other East-Central Europian Countries. Studia i materialy 3/ 1995
Lodz, 1995. – P.133 – 135.

Шевчук Л.Т. Підходи до дослідження трудового потенціалу в умовах
трансформації економіки на зламі ХХ і ХХІ століть // Clovek v
suradniciacn multidimenzialnej spolоcnosti. II. – Presove:
ManaCon, 2001. – P.217 – 220.

Шевчук Л.Т. Основи медичної географії. – Львів: Львівський державний
університет ім.Івана Франка, 1997. – 167 с.

АНОТАЦІЯ

Шевчук Л.Т. Медико-соціальні основи використання трудового потенціалу в
Україні. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук з
спеціальності 08.09.01 – демографія, економіка праці, соціальна
економіка і політика. – Інститут регіональних досліджень НАН України,
Львів, 2005.

Дисертацію присвячено аналізу використання трудового потенціалу з
урахуванням медико-соціальних основ. Розроблено новий напрямок наукового
дослідження використання трудового потенціалу в умовах врахування
медико-соціальних основ і положень нової парадигми економічної науки,
запропоновано нові підходи до прогнозування регіонального
трудовикористання через стратегії соціально-економічного розвитку
регіонів.

Створена нова термінологія (соціально-економічне поле регіону, трудове
мотиваційне поле регіону, трудові мотиваційні хвилі, медико-соціальний
каркас території тощо). Запропонована модель аналізу і прогнозу
використання трудового потенціалу в контексті медико-соціальних основ в
умовах трансформації економіки. Сформульована концепція
медико-соціального каркасу території та досліджені особливості впливу
геополітичних й соціально-економічних осей на його формування,
розроблена теорія трудового мотиваційного поля. Розроблена методика
визначення величини трудового потенціалу та рівня її використання

Обґрунтовані напрямки регіонального трудовикористання при
врахуванні медико-соціальних основ на найближчу і більш віддалену
перспективу в рамках стратегій соціально-економічного розвитку регіонів.

Ключові слова: трудовий потенціал, медико-соціальні основи, регіон,
аналіз, прогноз, стратегія.

АННОТАЦИЯ

Шевчук Л.Т. Медико-социальные основы использования трудового потенциала
в Украине. – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени доктора экономических наук по
специальности 08.09.01 – демография, экономика труда, социальная
экономика и политика. – Институт региональных исследований НАН Украины,
Львов, 2005.

Диссертация посвящена анализу использования трудового
потенциала с учетом медико-социальных основ. Разработано новое
направление научного исследования использования трудового потенциала в
контексте медико-социальных аспектов и основ через призму новой
парадигмы экономической науки, предложены новые подходы к
прогнозированию регионального трудоиспользования в составе стратегий
социально-экономического развития регионов.

Создана новая терминология (социально-экономическое поле
региона, трудовое мотивационное поле региона, трудовые мотивационные
волны, медико-социальный каркас территории и т.п.). Предложена модель
анализа и прогноза использования трудового потенциала в контексте
медико-социальных основ в условиях трансформации экономики.
Сформулирована концепция медико-социального каркаса территории и
исследованы особенности влияния геополитических и
социально-экономических осей на его формирование, разработана теория
социально-экономического поля региона и теория трудового мотивационного
поля.

Разработаны авторские методики для определения количества общественного
здоров’я, уровня розвития общественного экономического менталитета.

Доказано, что для улучшения управления социально-экономическим розвитием
региона необходимо и целесообразно учитывать медико-социальные
особенности усовершенствования трудового мотивационного механизма.

Определена роль нетрадиционной медицини в решении медико-социальных
проблем при использовании трудового потенциала региона. Разработаны
подходы к уточнению концепции охраны здоровья и ее внедрение на
национальном и региональном уровнях.

Разработано медико-социальное районирование Украины. Обоснованы
стратегии регионального трудоиспользования при учете медико-социальных
аспектов и основ на ближайшую и отдаленную перспективу в рамках
стратегий социально-экономического развития регионов.

Ключевые слова: трудовой потенциал, медико-социальные аспекты, регион,
анализ, прогноз, стратегия.

SUMMARY

Shevchuk L.T. Medical-social basics of use of labour potential in the
Ukraine. – Manuscript.

The dissertation for obtaining scientific degree of the doctor of
economic sciences on a speciality 08.09.01 – Demography, labour economy,
social economy and policy. – Institute of Regional Researches NAS of
Ukraine, Lviv, 2004.

The dissertation to the regional analysis of use of labour
potential in view of medical-social bases is devoted. The new direction
of scientific research of use of labour potential in a context of
medical-social aspects through a prism new paradigm of economic science
is developed, the new approaches to forecasting regional using of labour
in structure of strategy of socio economic development of regions are
offered.

The new terminology (socio economic field of region, labour
motivation’s a field of region, labour motivation’s of a wave, medical
-social skeleton of territory etc.) is created. The model of the
regional analysis and forecast of use of labour potential in a context
of medical -social aspects in conditions of transitive economy is
offered. The concept of a medical-social skeleton of territory is
formulated and are investigated of features of influence of geopolitical
and socio economic axes on his(its) formation, the theory of a socio
economic field of region and labour motivation’s of a field is
developed.

The strategy regional using of labour are proved at the
account of medical -social aspects on the nearest and more remote
prospect within the framework of strategy of socio economic development
of regions.

Key words: labour potential, medical-social basics, region, analysis,
forecast, strategy.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020