.

Суспільно-географічні аспекти трансформації етнічної структури населення (на прикладі Закарпатської області) (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
145 2959
Скачать документ

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ГЕОГРАФІЇ

ШАБАШОВА ЛЮДМИЛА ЮРІЇВНА

УДК 911.3:323.11 (477.87)

Суспільно-географічні аспекти трансформації етнічної структури населення
(на прикладі Закарпатської області)

11.00.02 – економічна та соціальна географія

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата географічних наук

Київ – 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті географії НАН України.

Науковий керівник: доктор географічних наук, професор

Фащевський Микола Іванович,

Інститут географії НАН України,

головний науковий співробітник

відділу суспільно-географічних досліджень

Офіційні опоненти: доктор географічних наук, професор

Доценко Анатолій Іванович,

Рада з вивчення продуктивних сил України НАН України, головний науковий
співробітник відділу

проблем людського розвитку і розселення

кандидат географічних наук

Ровенчак Іван Ілліч,

Львівський національний університет ім. Івана Франка,

доцент кафедри економічної та соціальної географії

Провідна установа: Київський національний університет ім. Т.Г. Шевченка

Міністерства освіти і науки України, м. Київ

Захист відбудеться 21 жовтня 2005 р. о 1030 год. на засіданні
спеціалізованої

вченої ради Д 26.163.01 Інституту географії НАН України за адресою:

01034, м. Київ-34, вул. Володимирська, 44

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту географії НАН
України

(01034, м. Київ-34, вул. Володимирська, 44).

Автореферат розісланий 19 вересня 2005 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради,

доктор географічних наук С.А. Лісовський

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Етнічні чинники у багатьох країнах та регіонах
сьогодні мають значний вплив на перебіг процесів суспільного розвитку,
оскільки в сучасному світі практично не існує етнічно однорідних держав.
Розмаїття етнічного складу населення є результатом дії різноспрямованих
чинників, зокрема, переміщення великих мас людей, які мали місце в усі
періоди історії. Сучасна політична, економічна, соціальна ситуація в
світі зумовлює активізацію процесів етнічного відродження та
самовизначення, що поглиблює нестабільність, призводить до збільшення
міграційних потоків, а це, в свою чергу, веде до зміни співвідношення
етнічних груп населення в країнах відтоку та притоку мігрантів.

Україна належить до строкатих за етнічним складом населення країн. За
даними І Всеукраїнського перепису населення 2001 р. в нашій державі
поряд з українцями (80% населення) проживають представники понад 135
етносів. Етнічне розмаїття доповнюється мовним, культурним та
релігійно-конфесійним, явищами білінгвізму, елементами взаємного
переплетення культур, міжнаціональними шлюбами та поліетнічним складом
великих міст. Всебічне задоволення потреб і захист прав представників
кожного етносу задекларовано у державних та міжнародних
нормативно-правових документах. Від способу вирішення питань, пов’язаних
з міжетнічними відносинами, залежить політичний, соціальний та
психологічний клімат в суспільстві. Світовий досвід свідчить, що
поліетнічний склад населення може стати причиною конфліктів, в тому
числі військових; з іншого боку, поліетнічність є чинником стабільності
та процвітання держави. Особливого значення набуває дослідження етнічних
процесів в умовах світових інтеграційних процесів, прагнення України
приєднатися до Європейського Союзу, серед основних вимог якого є
задоволення прав людини в цілому та етнічних груп, зокрема.

Вивчення просторової організації життєдіяльності етнічних груп в системі
наукових досліджень має міждисциплінарний характер.
Суспільно-географічне дослідження трансформації етнічних груп населення
ґрунтується на працях з теорії соціально-економічної (яка останнім часом
трансформується в суспільну) географії Е.Б. Алаєва, М.М. Баранського,
М.Д. Пістуна, М.М. Паламарчука, Б.Б. Родомана, Ю.Г. Саушкіна,
О.Г. Топчієва, О.У. Хомри, О.І. Шаблія; розробках спеціалістів з
демографії та географії населення: М.І. Фащевського, А.І. Доценка,
В.О. Джамана, Ф.Д. Заставного, С.А. Ковальова, В.І. Нудельмана,
І.М. Прибиткової, В.В. Покшишевського, Ю.І. Пітюренка та інших. Вивчення
етнічних груп населення передбачає тісний зв’язок наукових дисциплін, що
займаються аналізом питань етнічної структури населення, тому окрім
праць з етнічної географії (Ю.В. Бромлея, Л.М. Гумільова, В.І. Козлова,
С.І. Брука, К.П. Іванова, В.С. Бєлозьорова, М.С. Дністрянського) в
процесі дослідження вивчалися також праці з етнології, етнографії,
філософії, соціології: В.І.Наулка, М.П. Тиводара, В. Євтуха, В. Шкляра,
С. Степико, А.П. Пономарьова, Е. Пясецького, Л. Косинського, Е. Сміта.
Населення території Українських Карпат та Карпатського регіону
досліджували Г.М. Анісімова, В. Кубійович, С. Рудницький, О. Біланюк,
Ю. Гошко, С. Кирчів, Д. Анучін, В. Сілецький, М.М. Лаврук, В.В. Сливка,
В. Куреляк, І.І. Мигович, М.П. Макара, Н.М. Паньків, М.Д. Романюк,
С.І. Копчак та інші.

Аналіз літератури свідчить про значний доробок у дослідженні етносу:
розкрито сутність поняття “етнос”, його структура, розроблені
класифікації етносів; в окремий напрям виділено етнічну географію,
визначено її місце в системі географічного знання; є комплексні
дослідження окремих етнічних та етнографічних груп, етноландшафтні
дослідження. Закономірності просторових змін етнічної структури
населення, характер етнополітичних та етнодемографічних процесів в
сучасних умовах досліджено недостатньо, особливо, зважаючи на
складність, багатоплановість та динамічність цього процесу. Недостатня
вивченість просторового розвитку етнічних процесів знижує ефективність
заходів спрямованих на всебічне забезпечення потреб етнічних спільнот не
лише в культурно-освітньому плані, але й з точки зору підвищення рівня
життя в усіх сферах, регулювання міжетнічних відносин.

У науковому та практичному плані актуальним є дослідження регіонів з
традиційно мозаїчним етнічним складом, районів активного міграційного
руху, районів з потенційно нестабільною етнополітичною ситуацією,
виявлення та аналіз із суспільно-географічних позицій тенденцій змін в
етнічній структурі населення в сучасних умовах суспільних трансформацій.
Одним з таких регіонів в Україні є Закарпатська область, на прикладі
якої виконано дисертаційне дослідження.

Саме це зумовлює важливість та актуальність дисертаційного дослідження
регіону з точки зору “етнічності” його населення дозволяє виявити
взаємозв’язок етнічних і соціально-економічних процесів в регіоні, а
також механізм зворотного впливу різних чинників на трансформацію
етнічного складу населення не лише у кількісному співвідношенні, але й у
сфері зміни самоідентифікації особи і групи в цілому.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне
дослідження виконано в рамках тематики науково-дослідних робіт відділу
суспільно-географічних досліджень Інституту географії НАН України,
зокрема з науковою темою: “Концептуальні засади вдосконалення
територіальної організації господарства України у контексті активізації
соціально-економічного розвитку регіонів” (номер державної реєстрації
0103U000401), за якою автором були виконані розділи “Територіальні
особливості етнічної структури населення Закарпатської області”,
“Особливості впливу етнічної структури населення на соціальний розвиток
регіону” та “Обґрунтування принципів і напрямів узгодження міжетнічних
стосунків у руслі соціального розвитку регіонів”.

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в
удосконаленні теоретико-методичних засад дослідження трансформації
етнічної структури населення з урахуванням суспільно-географічних
чинників та обґрунтуванні практичних рекомендацій щодо регулювання
етносоціальних процесів в регіоні в сучасних умовах.

Для досягнення мети були поставлені та вирішені такі завдання:

з’ясувати сутність основних понять та розробити
понятійно-термінологічний апарат, визначити чинники, що впливають на
перебіг процесів життєдіяльності етносів;

поглибити методичні основи суспільно-географічного дослідження
трансформації етнічної структури населення;

проаналізувати сучасні процеси життєдіяльності, зокрема, відтворювальні,
трудові, розселенські (екістичні) та міграційні процеси для виявлення їх
ролі у трансформації етнічної структури населення;

виявити тенденції перебігу процесів життєдіяльності етнічних спільнот та
власне етнічних процесів;

обґрунтувати напрями і рекомендації щодо регулювання етносоціального
розвитку регіону.

Об’єктом дослідження є суспільно-територіальна система Закарпатської
області.

Предметом дослідження є теоретико-методичні засади трансформації
етнічної структури населення з урахуванням характеру впливу
суспільно-географічних чинників.

Методи дослідження. Дослідження виконано із застосуванням як
загальнонаукових, так і спеціальних методів. В основу покладено
системно-структурний, проблемний, поведінковий, порівняльно-географічний
підходи, застосування яких дозволило провести типізацію районів та
порівняти характер перебігу різних процесів життєдіяльності в різних за
етнічним складом населення регіонах. Окремі аспекти етносоціальних
процесів досліджено із застосуванням методів статистичного аналізу та
спеціальних методів: індексів, коефіцієнтів, ранжування, динаміки,
типізації, групування, багатовимірного аналізу. Для наочного
відображення динаміки процесів застосовано графічний метод.
Картографічний метод використаний для аналізу територіальних
особливостей процесів життєдіяльності етнічних груп населення.
Математичні, логічні, описові та порівняльні методи на різних етапах
дослідження дозволили встановити особливості зв’язків етнічної структури
з процесами відтворення, міграції, розселення, трудової діяльності та
обґрунтувати напрямки розвитку поліетнічного суспільства.

Наукова новизна одержаних результатів:

поглиблено географічне розуміння сутності поняття етнос, за рахунок
підкреслення взаємозв’язків з географічним середовищем, що включає
природні та соціальні складові; вперше обґрунтовано сутність
етнотериторіальної системи, як сфери життєдіяльності населення, яка
формується на основі етнічних зв’язків і взаємовідносин і є етнічною
складовою (“зрізом”) суспільно-територіальної системи;

подальший розвиток отримали наукові положення про територіальну
організацію життєдіяльності населення регіону з урахуванням впливу
етнічного складу населення, що ґрунтується на ідеї впливу етнічності на
процеси життєдіяльності через стереотип поведінки; обґрунтовано
системний підхід у вивченні етногеографічних процесів, який полягає у
вивченні окремих етногеографічних процесів і їх інтеграції в єдиний
цілісний процес життєдіяльності населення;

поглиблено методичні засади дослідження трансформації етнічного складу
населення, запропоновано показники та способи їх застосування для
порівняння районів з різним типом етнічної структури за основними
сферами життєдіяльності, що базується на ідеї взаємозв’язку та
взаємовпливу суспільно – та етногеографічних процесів;

вперше визначено тенденції трансформації процесів життєдіяльності
етнічних груп населення Закарпатської області за період з 1959 по
2001рр., розглянуто вплив основних чинників на її зміну, особливо, вплив
зміни суспільних процесів за останній період, що дало можливість
отримати нові дані про сучасні особливості трансформаційних етнічних
процесів;

вперше проведено типізацію районів за етнічною структурою міського та
сільського населення із застосуванням методики розрахунку індексу
етнічної мозаїчності; виконано групування районів за особливостями
сучасної демографічної ситуації на основі багатовимірного аналізу,
проаналізовано процеси зміни зайнятості та розселення населення в
сучасних умовах, що дозволило виявити взаємозв’язки
соціально-економічних та етнічних процесів в Закарпатській області;

визначено тенденції розвитку етносоціальних процесів Закарпатської
області, виділено основні проблеми життєдіяльності етнічних груп та
запропоновано шляхи їх пом’якшення.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони дали
можливість поглибити наукові основи вивчення і практичного вирішення
проблем пов’язаних з територіальною організацією життєдіяльності
населення, зокрема його етнічних спільнот, а також жителів гірських
районів Українських Карпат. Результати і матеріали дисертації
використано в процесі виконання наукових досліджень в Інституті
географії НАН України. Викладені в дисертаційній роботі
теоретико-методологічні та аналітичні розробки можуть бути використані
при реалізації державної програми розвитку Карпатського регіону та в
роботі Комітету у справах національностей і міграцій Закарпатської
обласної державної адміністрації. Одержані результати мають пізнавальне
і виховне значення, можуть бути використані при розробці лекційних
курсів з економічної та соціальної географії для загальноосвітніх та
вищих навчальних закладів.

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійно виконаною науковою
працею, в якій викладено авторський підхід до розв’язання проблеми
організації життєдіяльності етнічних груп населення. Наукові положення,
висновки і рекомендації, які виносяться на захист, одержані здобувачем
самостійно, всі публікації підготовані одноосібно.

Апробація результатів дисертації. Результати дослідження були
представлені на міжнародних науково-практичних конференціях:
“Суспільно-географічні проблеми розвитку продуктивних сил України”
(Київ, 2001); “Регіональні проблеми розвитку агропромислового комплексу
України: сучасний стан і перспективи вирішення” (Київ, 2002); “Сучасні
проблеми гуманізації та гармонізації управління” (Харків, 2002);
“Географічна освіта і наука в Україні” (Київ, 2003); “Регіон 2003:
стратегія оптимального розвитку” (Харків, 2003); “Суспільно-географічні
проблеми розвитку продуктивних сил України” (Київ, 2004); на IV
відкритому науково-практичному семінарі “Регіональні дослідження на межі
тисячоліть: від теорії до практики” (Київ, 2004); з’їзді Українського
географічного товариства “Україна: географічні проблеми сталого
розвитку” (Чернівці, 2004).

Публікації. За результатами дослідження опубліковано 11 наукових праць,
загальним обсягом 2,3 друк. арк., в тому числі 4 статті в журналах та
збірниках, що входять до переліку наукових фахових видань, загальним
обсягом 1,6 друк. арк.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох
розділів, висновків, списку використаних джерел зі 197 найменувань, 11
додатків. Дисертаційна робота викладена на 152 сторінках, містить 12
рисунків та 24 таблиці.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі “Методологічні засади дослідження взаємозв’язку
етногеографічних процесів і особливостей життєдіяльності населення”
розглянуто сутність зв’язку етнічних та соціально-географічних процесів,
поняття і принципи дослідження трансформації етнічної структури
населення, методичні засади вивчення взаємозв’язку етнічних та
соціально-географічних процесів.

Проаналізовано основні підходи до розуміння поняття етнос, серед яких
виділяється “біологічний”, “гуманітарний” та “соціально-біологічний”. На
наш погляд, соціальне і етнічне в людині органічно поєднується, це різні
структурні рівні організації людства. Етнічна структура займає особливе
місце серед інших структур, які зазвичай виділяють у суспільстві: одні з
них є “біологічними”, або “вродженими” (наприклад, расова, статева,
вікова); інші – “соціальними”, тобто такими, в яких належність до певної
категорії можна змінити в результаті свідомого вибору особи (професійна,
освітня, сімейна, соціальна у вузькому значенні, структура за місцем
проживання у сільській або міській місцевості тощо). Етнічна
приналежність особи залежить від психологічних чинників, деякою мірою є
“вродженою”, точніше, закладається з перших років життя. Вихованням
визначається подальший стереотип поведінки (спосіб життя) та
усвідомлення людиною своєї приналежності до етнічної групи, що
проявляється у певних об’єктивних ознаках (мова, звичаї, традиції,
народні промисли тощо). Мова вважається найбільш виразною ознакою, саме
вона була покладена в основу визначення етнічної приналежності особи під
час переписів на початку ХХ ст.

Встановлено, що незважаючи на значний науковий доробок, в сучасних
географічних дослідженнях етнічної структури населення відсутнє
узагальнююче дослідження поліетнічного регіону з точки зору
життєдіяльності населення в сучасних умовах суспільних трансформацій.

Аналіз трансформації етнічної структури населення в дисертації
проводиться з позицій: 1) взаємозв’язку етносу і географічного
середовища, що проявляється у формуванні стереотипу поведінки; 2)
неподільності в людському суспільстві етнічного і соціального;
3) залежності процесів життєдіяльності від етнічного стереотипу
поведінки населення.

Такий підхід, на відміну від попередніх, дозволив врахувати роль
етнічної взаємодії в функціонуванні суспільно-географічної системи.

Обґрунтовано доцільність використання в суспільно-географічних
дослідженнях нового поняття: етнотериторіальна спільнота, яку автор
визначає як вид територіальної спільноти людей, що формується на основі
етнічних зв’язків і взаємовідносин. Етнотериторіальна спільнота не
обов’язково є однорідною за етнічною приналежністю; її етнічний склад
може змінюватись від моно- до поліетнічного, особливо, у великих
містах, де на порівняно невеликій території співіснують представники
десятків етносів.

Середовище життєдіяльності етнотериторіальної спільноти запропоновано
називати етнотериторіальною системою. Елементами такої системи є етнічні
групи, субетноси та етнографічні групи, а також елементи природного та
соціально-економічного оточення. Сутність етнотериторіальної системи, в
першу чергу, визначається спільною територією проживання, поєднанням
всіх видів відносин в сфері відтворення, розселення, праці, споживання,
взаємодії з природним середовищем.

Поглиблено розуміння трансформації етнічної структури населення: це не
лише зміна кількісного співвідношення етнічних груп в регіоні, це зміна
етнічного самовизначення особи під дією чинників географічного
середовища. Підкреслюється необхідність врахування “якісних”
характеристик населення, зокрема тих, що стосуються самоусвідомлення і
самовизначення особи.

Обґрунтовано підхід до вивчення етнічної структури населення з точки
зору його життєдіяльності та соціального розвитку. Людина в процесі
життєдіяльності визначає динаміку соціального розвитку, в свою чергу,
етнічний стереотип поведінки багато в чому визначає особливості
життєдіяльності людини, тому при вивченні соціальних процесів потрібно
враховувати етнічний склад населення. Розширення можливостей життєвого
вибору етнічних спільнот та кожного їх представника можна розглядати як
етносоціальний розвиток регіону, у вивченні якого, на нашу думку,
виділяється три основних аспекти: 1) врахування етнічних особливостей
життєвих потреб, що пов’язано зі стереотипом поведінки; 2) можливість
задоволення власне етнокультурних потреб спрямованих на збереження
етнічної самобутності; 3) збереження природного середовища території
розселення етносу як основи його господарської діяльності та
економіко-географічного положення.

Рис.1. Схема суспільно-географічного дослідження трансформації етнічної
структури населення регіону

Системний підхід є основним у вивченні взаємодії етнічних та соціальних
процесів. Запропоновано і апробовано прийом поєднання методів типізації
та порівняльно-географічних, що дозволило провести типізацію районів
Закарпатської області за показниками природного відтворення, етнічної
мозаїчності населення, розселення та виявити взаємозв’язки етнічного
стереотипу поведінки та процесів життєдіяльності.

Методика суспільно-географічного дослідження трансформації етнічної
структури населення складається з трьох етапів, кожен з яких передбачає
використання відповідних методів (рис. 1).

В дисертації розроблено методику суспільно-географічного аналізу
трансформації етнічних груп населення, яка більш повно враховує
особливості відтворювальної, міграційної, трудової форм життєдіяльності
та розселення населення, забезпечує можливість визначення основних
тенденцій розвитку етносоціальних процесів, а також обґрунтування
рекомендацій щодо ефективного регулювання цих процесів.

У другому розділі “Чинники та сучасний стан трансформації етнічної
структури населення Закарпатської області” проаналізовано
історико-етногеографічні чинники трансформації етнічного складу
населення та його розселення, особливості взаємозв’язку демографічних та
етногеографічних процесів, міграційні процеси в системі чинників зміни
етносоціальної структури населення, розселення як чинник трансформації
етнічної структури населення, взаємозв’язок етнічної структури та
соціально-економічної ситуації в регіоні.

Сучасна етнічна структура населення Закарпатської області є однією з
найбільш мозаїчних в Україні. При цьому спостерігається нерівномірне
розселення етнічних груп, суттєво відрізняється етнічна структура
населення міської та сільської місцевості. Зміни, що відбулись в
етнічному складі населення за роки незалежності відображають дані
Всеукраїнського перепису населення 2001 р. Порівняно з 1989 р. зросла
чисельність і питома вага українців, румун та циган, зменшилась –
росіян, євреїв, білорусів, словаків; майже не змінилася – угорців та
німців.

Для характеристики етнічного складу населення був використаний показник
етнічної мозаїчності: в літературі є декілька його визначень, емпіричним
шляхом було відібрано найбільш репрезентативний показник мозаїчності за
методикою Е.Пясецького. Цей показник враховує абсолютну та відносну
чисельність етнічної групи в регіоні та визначає ступінь можливості
міжетнічного спілкування.

За цим показником, обрахованим для міських і сільських поселень, було
виділено такі типи районів: з моноетнічною структурою населення і міст,
і сіл (Міжгірський, Воловецький, Іршавський); з моноетнічною структурою
населення сіл та перехідним характером етнічної структури міст
(Великоберезнянський, Перечинський, Свалявський, Хустський); з
перехідною етнічною структурою і міст, і сіл (Рахівський); з перехідним
характером етнічної структури сіл та поліетнічним міським населенням
(Мукачівський, Тячівський); поліетнічні райони (Берегівський,
Виноградівський, Ужгородський) (Рис. 2).

Зміни сучасного етнічного складу населення відбуваються переважно під
дією процесів природного руху та міграцій. Етнічні групи Закарпатської
області мають різний характер природного відтворення, що пов’язано з
традиціями, розселенням в сільській чи міській місцевості, в гірських
або рівнинних районах.

До останнього часу Закарпатська область була єдиною серед регіонів
України, що зберігала додатний природний приріст населення, однак вже
намітилась тенденція до зменшення населення. Метод типізації районів за
демографічними показниками на основі математичного прийому
багатовимірного аналізу та зіставлення їх з виділеними типами районів за
мозаїчністю населення показав залежність процесів відтворення населення
від етнічного стереотипу поведінки та дії чинників географічного
середовища. Найбільш несприятлива ситуація склалася в регіоні, до складу
якого входять Берегівський, Мукачівський, Свалявський та Ужгородський
райони, що характеризуються депопуляційними процесами з найнижчим рівнем
народжуваності, найменшою часткою дітей у віковій структурі населення.

Аналіз міграційних процесів етнічних груп населення на відміну від
попередніх підкреслює роль суб’єктивного чинника, зокрема, стереотипу
поведінки. Основну роль у зміні етнічного складу населення Закарпаття
відіграють міждержавні міграції, інтенсивність яких практично
вичерпалась в середині 1990-х рр. Вибір місця постійного проживання,
виїзд та закріплення на новому місці пов’язаний не в останню чергу з
попереднім досвідом міжетнічного спілкування, зокрема – знання інших
мов, родинні зв’язки за кордоном. Основним чинником міграцій в наш час є
економічний, оскільки прихована трудова міграція набула значних обсягів,
однак аналіз їх утруднений через брак статистичного обліку. Ця частина
дослідження підкреслює важливість врахування суб’єктивних чинників в
суспільній географії.

В дисертації проведено типізацію системи розселення населення за
показниками його динаміки, що дозволило виявити тенденцію поглиблення
процесів зменшення чисельності населення без зміни структури його
розселення. Подальше збереження тенденції перерозподілу населення між
гірськими та рівнинними районами посилить концентрацію населення в
останніх, що негативно позначиться на демографічному потенціалі гірських
районів, а відповідно і на життєзабезпеченні етнографічних груп
українців-горян.

?

o

*

$

o

O

O

?*l¬

n

¤

hogY

???????????ійснюється головним чином через міграції. Розвиток
промисловості в Закарпатській області ХХ ст. сприяв припливу до регіону
некорінних етнічних груп населення з усіх регіонів тодішнього
Радянського союзу, що розселялись переважно в міських поселеннях,
приносили в край російську мову спілкування. На сьогодні цей чинник
змінив свій характер: в умовах перехідного періоду та економічної кризи
головною формою пристосування населення стали трудові міграції, в яких
задіяні переважно працездатні верстви населення, що призводить до
звуження демографічної бази відтворення працересурсного потенціалу,
появи “прихованих” неповних сімей (втрата традицій виховання, частиною
якого є збереження етнокультурної спадщини) та появи тенденції до більш
однорідного етнічного складу населення. Опосередкованим наслідком
економічних змін є розвиток нових форм зайнятості, зростання престижу
вищої освіти, що поряд із позитивними результатами призводить до
звуження демографічної бази відтворення працересурсного потенціалу,
прагнення проживати в міській місцевості, нівелювання та втрати
етнокультурних особливостей.

Аналіз впливу етнічних чинників на економічні процеси виявив, що вони
виступають в системі демографічних, визначаючи демографічну базу
відтворення працересурсного потенціалу різних етнічних груп, а також
соціальних, що пов’язані із структурою розселення (можливість отримати
вищий освітньо-кваліфікаційний рівень), та етнічними особливостями
мотивацій, установок в процесі трудової діяльності.

В третьому розділі “Тенденції і закономірності трансформації етнічної
структури населення Закарпатської області” виявлено тенденції формування
етнічної структури населення, закономірності динаміки етнічного складу
населення та його розселення, обґрунтовано напрямки вдосконалення
соціально-економічної ситуації в Закарпатській області в контексті
трансформаційних процесів етнічної структури населення.

За умови збереження існуючих тенденцій частка українців поступово
зростатиме, збережеться питома вага ромів та румунів, що практично не
беруть участі в міграційних процесах та характеризуються відносно
високими показниками природного приросту. Структура сільського населення
змінюється дуже повільно, відображаючи лише дуже інтенсивні або тривалі
зовнішні дії (наприклад, насильна депортація, стихійні лиха, інноваційні
процеси в суспільстві тощо), що викликають або швидку зміну чисельності
населення або трансформацію етнічного самовизначення спільноти.

Трансформація етнічної структури населення включає в себе зміну власних
ознак етносу, етнічного стереотипу поведінки та етнічного
самовизначення. Серед основних ознак етносу мова є найбільш
репрезентативною характеристикою, аналіз змін якої дозволяє визначити
тенденції власне етнічних процесів. Проведений за допомогою показника
етномовної відповідності (частка тих, хто назвав рідною мову свого
етносу) аналіз свідчить про зростання значення показника в Закарпатській
області за період 1959-2001 рр. та значну диференціацію у різних
етнічних груп залежно від території проживання. Компактне розселення
етнічної групи сприяє збереженню значної частки тих, хто називає рідною
мову свого етносу. Має значення мозаїчність етнічного складу населення,
віддаленість від етнічної межі, а також характер мовної спорідненості та
тривалість взаємодії етнічних груп регіону. Так, наприклад, при
загальному високому значенні показника етномовної відповідності серед
угорців та румун, в гірських районах, де вони розселені дисперсно та їх
питома вага незначна, вони частіше називають рідною українську мову.
Зменшення значення показника етномовної відповідності свідчить про прояв
асиміляційних процесів серед росіян, німців, євреїв, білорусів, особливо
в сільській місцевості (див. рис. 2).

Ця частина дослідження підкреслює важливість врахування “якісних”
характеристик населення в суспільно-географічних дослідженнях, які мають
на меті обґрунтування рекомендацій щодо підвищення рівня соціального
розвитку регіонів та всебічного задоволення потреб населення.

Проведене дослідження дозволило виявити особливості життєдіяльності
етнічних груп населення Закарпатської області, серед яких: тенденція
скорочення природного приросту населення в усіх районах, а в сільській
місцевості – прояви депопуляції; зменшення чисельності населення та
зміна співвідношення етнічних груп в результаті міграцій, що викликані
економічними чинниками (зменшення рівня зайнятості, нераціональне
використання людського потенціалу, зниження рівня доходу). Збереження
негативних тенденцій в розвитку господарства посилить негативні
наслідки, може призвести до загострення етнополітичних проблем.
Стабілізація економічної ситуації потребує збільшення кількості робочих
місць, розвитку наукомісткого та працемісткого виробництва, сфери
послуг, рекреаційної сфери, усунення диспропорцій соціально-економічного
розвитку гірських та рівнинних районів.

Задоволення власне етнічних потреб населення в Закарпатській області в
цілому є на належному рівні: досвід реалізації прав етнічних спільнот
може бути використаний в інших регіонах, а також для удосконалення
чинного законодавства в сфері міжетнічного спілкування. Метою
етносоціального розвитку повинно стати збереження найбільш цінного з
досвіду господарювання етнічних груп в поєднанні з впровадженням
світових науково-технологічних досягнень.

ВИСНОВКИ

У дисертації одержано нові науково обґрунтовані результати, які в
сукупності розв’язують наукове завдання щодо теоретико-методологічних
засад аналізу трансформації етнічної структури населення регіону. Це має
суттєве значення для подальшого розвитку географічної науки, зокрема
суспільної географії, та розроблення практичних пропозицій щодо
визначення основних напрямів державної регіональної політики
соціально-економічного та етнополітичного розвитку Закарпатської
області.

Найважливіші наукові результати полягають в наступному:

1. Аналіз наукової літератури свідчить про значні досягнення у
географічному вивченні етнічного складу населення, життєдіяльності
етнічних груп та етнічних процесів. Поряд з цим встановлено недостатню
розробленість питань трансформації етнічної структури в сучасних умовах
під впливом суспільно-географічних чинників. Вирішення наукової проблеми
гармонізації територіальної організації життєзабезпечення населення з
урахуванням його етнічного складу можливе за умови врахування
взаємозв’язків процесів відтворення, міграцій, розселення,
господарювання та етнічних процесів. Суспільно-географічне дослідження
трансформації етнічної структури населення спрямоване на виявлення і
подолання негативних тенденцій в сфері міжетнічної взаємодії,
забезпечення оптимальної територіальної організації для задоволення
потреб населення в регіонах з неоднорідним етнічним складом.

2. Поглиблено розуміння поняття ”трансформація етнічної структури
населення” за рахунок комплексного підходу і врахування кількісних та
якісних етнічних ознак населення різних регіонів. Запропоновано
авторське розуміння поняття трансформації етнічної структури населення –
це зміна чисельності і співвідношення етнічних груп населення в регіоні
за рахунок процесів відтворення і міграцій, а також під дією зміни
етнічного самовизначення особи і групи в цілому. Виявлено, що в цілому
етнічна структура населення є досить інерційною і разом з тим чутливо
реагує на суспільно-географічні зміни, таким чином трансформація
етнічної структури населення виступає індикатором соціально-економічної
та політичної ситуації в регіоні.

3. Запропоновано визначення поняття етнотериторіальна система як
предмету дослідження в соціально-економічній географії.
Етнотериторіальна система – це складова частина суспільно-територіальної
системи, її етнічний “зріз”, що відображає зв’язки етнічної спільноти з
територією її проживання, природним та соціальним оточенням. Ядром
етнотериторіальної системи є етнотериторіальна спільнота, сформована на
основі спільної території проживання етнічних груп, при цьому спільнота
не обов’язково є етнічно однорідною, важливим чинником є міжетнічне
спілкування. Такий підхід, на відміну від існуючих, дозволяє враховувати
всю сукупність зв’язків, що поєднують етнічні спільноти з територією її
проживання, природним та соціальним довкіллям. Встановлено, що
взаємозв’язки в межах етнотериторіальної системи поділяються на власне
етнічні (проявляються в етнічних процесах), суспільні (проявляються в
процесах життєдіяльності) та етно-суспільні (між етнічними та
суспільними процесами).

4. На відміну від існуючих суспільно-географічних методик дослідження
етнічної структури населення запропоновано аналізувати трансформацію
етнічної структури населення в поліетнічному регіоні з урахуванням
взаємозалежності процесів життєдіяльності та міжетнічної взаємодії.
Поглиблено методичні засади вивчення процесів трансформації етнічної
структури населення за рахунок адаптації загальнонаукової методології,
зокрема, системного підходу, традиційних та спеціальних географічних
методів і способів дослідження. Це дозволило провести більш глибоке
вивчення взаємозалежності життєдіяльності населення та етнічного
стереотипу його поведінки у процесах відтворення, міграційного руху,
розселення, зайнятості та ринку праці, як найважливіших сферах
життєдіяльності людини. Синтез отриманих аналітичних результатів
забезпечив визначення тенденцій та можливих сценаріїв розвитку
етносоціальних процесів та обґрунтування напрямків узгодження
міжетнічних стосунків у руслі соціального розвитку регіонів.

Запропоновано, обґрунтовано доцільність і апробовано прийом поєднання
методів типізації та порівняльно-географічного аналізу для вивчення
процесів в етнотериторіальній системі. Це дозволило провести типізацію
районів Закарпатської області за показниками природного відтворення,
етнічної мозаїчності населення, розселення, зіставити їх та зробити
висновки про вплив етнічного стереотипу поведінки на процеси
життєдіяльності.

5. Застосування запропонованої в роботі методики дозволило виділити типи
районів за етнічним складом міської та сільської місцевості за допомогою
індексу етнічної мозаїчності. В Закарпатській області виділено райони з
моноетнічною структурою населення; моноетнічним складом сіл та
перехідною етнічною структурою міст; з перехідним складом сіл та
поліетнічною структурою міст; перехідною етнічною структурою;
поліетнічні райони. Виявлено залежність етнічної структури населення від
природних умов розселення: поліетнічний та перехідний характер етнічної
структури населення спостерігається в рівнинних районах, гірські райони
характеризуються моноетнічним складом населення. Виявлено тенденцію до
більш однорідного етнічного складу населення, зростання частки українців
в етнічній структурі населення, зменшення частки інших етнічних груп.

6. Запропонований та використаний таксономічний метод виділення типів
районів за демографічними характеристиками населення дозволив встановити
особливості впливу етнічної приналежності населення на процеси
природного відтворення з урахуванням дії чинника розселення етнічних
груп населення. Запропонований підхід є важливим для прогнозування
чисельності населення з урахуванням його етнічних особливостей, оскільки
він є більш точним, ніж той, що проводиться на основі
середньостатистичного обліку населення адміністративно-територіальних
одиниць.

7. Встановлено роль сучасних міграційних процесів у трансформації
етнічної структури населення, а також вплив етнічного стереотипу
поведінки на міграції. Це дало можливість виявити залежність зовнішніх
міграцій від етнічної приналежності мігрантів, та тенденцію до
переселення населення гірських районів незалежно від етнічної
приналежності. Виявлено сучасні наслідки дії міграційних чинників на
етнічну структуру населення регіону не лише в кількісному
співвідношенні, але й в якісному, що включають міжетнічні шлюби,
асимілятивні процеси, втрату етнічної специфіки в міській місцевості.
Обґрунтовано принципи вироблення політики регулювання міграційних
процесів в сучасних умовах, які включають врахування
соціально-економічної ситуації в регіоні, що на даному етапі є основою
мотивації міграційного руху.

8. Проведена типізація системи розселення населення дозволила виявити
тенденцію поглиблення процесів зменшення чисельності населення без зміни
структури його розселення. Подальше збереження тенденції перерозподілу
населення між гірськими та рівнинними районами посилить концентрацію
населення в останніх, що негативно позначиться на демографічному
потенціалі гірських районів, а відповідно і на життєзабезпеченні
етнографічних груп українців-горян.

9. Визначено роль зайнятості населення Закарпатської області та ситуації
на ринку праці у трансформації етнічної структури населення, яка
дозволила встановити перевагу забезпечення першочергових потреб над
потребами самовизначення, самореалізації та збереження етнокультурних
особливостей. Встановлено, що пристосування до умов економічної кризи
практично не відрізняється у представників різних етнічних груп, більше
значення має місцевість проживання з точки зору реалізації можливостей
життєвого вибору: в міській місцевості вищі шанси отримання освіти,
робочого місця, комфортніші умови проживання. Гірські населені пункти
мають обмежений потенціал розвитку, зважаючи на екологічну місткість
ландшафту та збереження екологічної рівноваги, тому декларація сталого
розвитку регіону вимагає врахування етнічного способу господарювання
(етноси в процесі життєдіяльності виробили оптимальні механізми
взаємодії з довкіллям) в поєднанні зі сприйняттям нових здобутків
суспільного розвитку. Розробка на цих засадах програм розвитку регіону,
гірських районів, малих міст дозволить врегулювати нестабільну
соціально-економічну ситуацію в регіоні та уникнути напруги в етнічних
процесах.

10. Встановлено, що кожний регіон є унікальним за етнічною структурою
населення та чинниками її формування, однак засади врегулювання
етносоціальних відносин є спільними для всіх регіонів: надання рівних
прав і можливостей реалізації потенціалу населення певної території,
забезпечення поряд з належним рівнем добробуту можливості всебічного
розвитку, що повинен враховувати етнічні особливості населення. Зберегти
життєвий потенціал етнічних спільнот дозволить соціально орієнтований
економічний розвиток. Економічні проблеми можуть загострити етнічні,
тому ефективне регулювання етнічних процесів можливе лише за умови
першочергового вирішення питань забезпечення робочими місцями, зниження
рівня безробіття, покращення інформаційного забезпечення, розвитку
соціальної інфраструктури, особливо в сільській місцевості та в гірських
районах.

Обґрунтовано основні напрями гармонізації міжетнічних відносин в
контексті сучасного соціального розвитку регіонів, які включають свободу
розселення населення різного етнічного походження та забезпечення
відповідного рівня його життєдіяльності; забезпечення етносоціальної
рівності в економічній, соціальній, культурній сферах, що є важливим у
зв’язку з інтеграцією в європейську спільноту; збереження багатства
етнічних культур як складової частини культурного надбання українського
суспільства, зміцнення традиційно-моральних норм з метою запобігання
соціопатогенним явищам.

СПИСОК ПУБЛІКАЦІЙ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

В наукових фахових виданнях

1.Шабашова Л.Ю. Історико-етногеографічні особливості складу населення та
його розселення в Закарпатті // Український географічний журнал. – 2002.
– №4. – С. 49-54.

2.Шабашова Л.Ю. Етнотериторіальна система як просторова форма
організації населення // Географія і сучасність. Зб. наук. праць
Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова. – 2004. –
Вип. 11 – С. 235 – 242.

3.Шабашова Л.Ю. Просторово-часові особливості природного відтворення
етнічних груп населення Закарпатської області // Український
географічний журнал. – 2003. – №3. – С. 51-55.

4.Шабашова Л.Ю. Тенденції формування етнічної структури населення
Закарпатської області: етнолінгвістичний аспект // Український
географічний журнал. – 2004. – № 4. – С.49-53.

Тези доповідей

5.Шабашова Л.Ю. Етнічні процеси в Закарпатській області: чинники
розвитку // Матеріали III Всеукраїнської науково-практичної конференції
“Суспільно-географічні проблеми розвитку продуктивних сил України” – К.,
2004. – С. 169-170.

6.Шабашова Л.Ю. Етногеографічний фактор розвитку сільського господарства
Закарпаття // Матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції
“Регіональні проблеми розвитку агропромислового комплексу України:
сучасний стан і перспективи вирішення”. – К.: “Стафед-2”, 2002. – С.87 –
88.

7.Шабашова Л.Ю. Етногеографічні аспекти організації освіти в
Закарпатській області // Матеріали Міжнародної науково-практичної
конференції “Сучасні проблеми гуманізації та гармонізації управління”. –
Харків, 2002. – С.100-101.

8.Шабашова Л.Ю. Особливості відтворювальної життєдіяльності етнічних
груп населення Закарпаття // Матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної
конференції “Суспільно-географічні проблеми розвитку продуктивних сил
України” К.: Ніка-центр, 2001. – С.109.

9.Шабашова Л.Ю. Особливості впливу етнічної структури населення на
соціальний розвиток (на прикладі Закарпатської області) // Україна:
географічні проблеми сталого розвитку: Збірник наукових праць. – В 4-х
т. – К.: ВГЛ Обрії, 2004. – Т.2. – С. 255-257.

10.Шабашова Л.Ю. Системний підхід в суспільно-географічному дослідженні
етнічних груп населення / Матеріали II Міжнародної науково-практичної
конференції “Географічна освіта і наука в Україні”. – К., 2003. – С.
211-212.

11.Шабашова Л.Ю. Суспільно-географічні проблеми життєдіяльності етнічних
груп населення Закарпаття // Матеріали Міжнародної науково-практичної
конференції “Регіон 2003: стратегія оптимального розвитку.” – Харків,
2003. – С. 100-102.

АНОТАЦІЯ

Шабашова Л.Ю. Суспільно-географічні аспекти трансформації етнічної
структури населення (на прикладі Закарпатської області). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук за
спеціальністю 11. 00. 02. – економічна та соціальна географія. –
Інститут географії Національної академії наук України, Київ, 2005.

В дисертації представлено теоретико-методичне обґрунтування і практичне
вирішення проблем трансформації етнічної структури населення регіону.
Визначено поняття етнотериторіальної системи як об’єкту
суспільно-географічних досліджень. Розроблено методику
суспільно-географічного дослідження трансформації етнічної структури
населення в поліетнічному регіоні. Проаналізовано суспільно-географічні
чинники впливу на трансформацію етнічної структури населення на прикладі
Закарпатської області. Виявлено сучасні особливості, тенденції та
закономірності взаємодії етнічних процесів з процесами відтворення
населення, розселення, міграційного руху, соціально-економічними
процесами. Проаналізовано динаміку етномовного складу населення,
виявлено особливості взаємовпливу процесів життєдіяльності різних
етносів. Обґрунтовано напрямки гармонізації міжетнічних стосунків.

Ключові слова: трансформація етнічної структури населення,
етнотериторіальна система, етнічна структура населення, етнічна
мозаїчність, життєдіяльність населення, стереотип поведінки, етномовна
відповідність.

ABSTRACT

Shabashova L.Yu. Human – geographical aspects of transformation of
ethnic structure of population (by the example of Transcarpathian
region). – Manuscript.

Dissertation on the scientific degree of the Candidate of Geographical
Sciences in specialty 11.00.02 – Economic and Social Geography. –
Institute of geography of the National Academy of Sciences of Ukraine,
Kyiv, 2005.

The ethno-geographical processes and their interrelation with
social-geographical processes are depended in the thesis. New view on
the object of ethno-territorial system is proposed. The methodology of
human geography study of ethnic structure transformation consideration
social-geographical factors is developed. Territorial organization’s
factors are analyzed. Modern situation of ethnic processes is analyzed
from the viewpoint of life-activity’s processes in Trans-Carpathian
region. Recommendations for the improvement interethnic interrelations
are provided.

Key worlds: ethno-territorial system, transformation of ethnic
structure, ethnic processes, ethnic structure of population, ethnic
mosaic, life-activity’s processes, stereotype of behavior,
ethno-linguistic relevance

АННОТАЦИЯ

Шабашова Л.Ю. Общественно-географические аспекты трансформации
этнической структуры населения (на примере Закарпатской области) –
Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата географических наук по
специальности 11.00.02 – экономическая и социальная география. –
Институт географии НАН Украины, Киев, 2005.

В диссертации представлено теоретико-методическое обоснование и
практическое решение проблем трансформации этнической структуры
населения. Определено понятие этнотерриториальной системы в роли объекта
общественно-географических исследований. Предлагается считать
этнотерриториальной системой такой вид общественно-территориальных
систем, в которых сформированы связи на основе этнических характеристик
населения. Проанализированы общественно-географические факторы влияния
на трансформацию этнической структуры населения на примере Закарпатской
области. Наиболее влиятельными факторами на данном этапе трансформации
этнической структуры населения являются экономические, поскольку,
вызывая миграции, они способны изменять численность и соотношение
этнических групп населения, а также сокращают базу естественного
воспроизводства населения.

Предложен и апробирован прием сочетания методов типизации и
сравнительно-географического анализа для исследования процессов,
происходящих в этнотерриториальной системе. Проведена типизация
административных районов Закарпатской области по характеру этнической
мозаичности населения, по характеру процессов расселения и
воспроизводства населения. Выявлены современные особенности, тенденции и
закономерности взаимодействия этнических процессов с процессами
воспроизводства населения, расселения, миграций,
социально-экономическими процессами.

Проанализирован этнолингвистический состав населения, определены
особенности взаимовлияния жизнедеятельности и культуры разных этносов.
Выявлена тенденция к увеличению удельного веса украинцев в этнической
структуре населения области, усиления их этнического самосознания, что
проявилось в увеличении показателя этнолингвистического соответствия
(процент тех, кто родным считает язык своей этнической группы).
Обоснованы направления гармонизации межэтнических отношений, среди
которых: свобода расселения этнических групп, обеспечение условий их
жизнедеятельности; обеспечение этнического равенства в экономической,
социальной, культурной сферах; сохранение богатства этнических культур
как составляющей культурного наследия человечества; укрепление
традиционно-нравственных норм с целью предотвращения социопатогенных
проявлений; сохранение опыта приспособления этнических групп к условиям
окружающей среды в процессе хозяйственной деятельности. Подчеркивается
важность учета этнических характеристик населения при разработке
программ социально-экономического развития.

Ключевые слова: трансформация этнической структуры населения,
этнотерриториальная система, этнический состав населения, этническая
мозаичность, жизнедеятельность населения, стереотип поведения,
этнолингвистическое соответствие.

PAGE \* Arabic 22

монографічний, аналітичний, логічний методи

Підготовчий етап

Визначення основних понять

Формулювання принципів та напрямків дослідження

Уточнення понятійно-термінологічного апарату

Вибір методів і розробка методики дослідження

порівняльно-історичний, порівняльно-географічний, статистичний,
типізації, багатовимірного аналізу, графічний, ранжування, районування,
картографічний

Аналітичний етап

Аналіз історико–географічних умов формування етнічного складу населення

Визначення територіальних особливостей сучасної етнічної структури
населення, типізація районів

Аналіз процесів життєдіяльності етнічних груп населення регіону:
відтворення, розселення, економічна діяльність, міграційний рух

Аналіз власне етнічних процесів, їх взаємозв’язку з процесами
життєдіяльності та впливу на трансформацію етнічної структури населення

прогнозування, графічний, математичні, картографічний

Синтетичний етап

Визначення закономірностей і тенденцій розвитку етнотериторіальної
системи

Обґрунтування рекомендацій регулювання етносоціальних процесів

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020