.

Профілактика та лікування порушень лактації у жінок з невиношуванням вагітності та фетоплацентарною недостатністю (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
106 2290
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім. М. ГОРЬКОГО

НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ МЕДИЧНИХ ПРОБЛЕМ СІМ’Ї

ШАТАЛОВА МАРИНА ВІТАЛІЇВНА

УДК 618.63+618.39-021.3]-084

Профілактика та лікування порушень лактації у жінок з невиношуванням
вагітності та фетоплацентарною недостатністю

14.01.01 – акушерство та гінекологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Донецьк – 2005Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Донецькому державному медичному університеті

ім. М. Горького МОЗ України.

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор

КВАШЕНКО ВАЛЕНТИНА ПАВЛІВНА

Донецький державний медичний університет ім. М. Горького МОЗ України,

професор кафедри акушерства, гінекології та перинатології ФПО

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор

ГРИЩЕНКО ОЛЬГА ВАЛЕНТИНІВНА

Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України,

завідувач кафедри перинатології та гінекології

доктор медичних наук, професор

РЕЗНІЧЕНКО ГАЛИНА ІВАНІВНА

Запорізька медична академія післядипломної освіти МОЗ України,

професор кафедри акушерства та гінекології

Провідна установа:

Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця МОЗ України,

кафедра акушерства та гінекології № 1, м. Київ

Захист дисертації відбудеться “16” березня 2005 р. о 1200 годині на
засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.600.03 при Науково-дослідному
інституті медичних проблем сім’ї Донецького державного медичного
університету ім. М. Горького МОЗ України (83114, м. Донецьк, пр.
Панфілова, 3).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Донецького державного
медичного університету ім. М. Горького МОЗ України (83003, м. Донецьк,
пр. Ілліча, 16).

Автореферат розісланий “15” лютого 2005 року

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат медичних наук, доцент
О.М. Рогова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Однією з актуальних проблем сучасного акушерства та
перинатології є проблема лактації і грудного вигодовування, оскільки за
останні роки спостерігається зростання відсотку жінок, які страждають на
гіпогалактію, що складає з 26 до 80% (В.В. Бахаев, И.Е. Роткина, Л.А.
Луцик, 1996; В.Ф. Демин, Л.И. Ильенко, А.Ю. Костенко, 1998). В Україні
тільки 45% дітей знаходяться на грудному вигодовуванні до тримісячного
віку і 25-30% – до шести місяців життя (В.А. Маляр, М.М. Чобей, 1999).

У той же час в Україні не простежується тенденція до зниження показника
дитячої смертності. До групи ризику з перинатальної захворюваності й
смертності належать діти, які народилися від матерів з фетоплацентарною
недостатністю (ФПН). Перинатальна смертність у цій групі складає серед
доношених немовлят 10,3‰, серед недоношених – 49,0‰ (Ю.С. Паращук, О.В.
Грищенко, О.И. Лахно, 2001; В.И. Кулаков, В.Н. Серов, Ю.И. Барашнев,
О.Г. Фролова, 2000).

Невиношування вагітності (НВ) – одне з найпоширеніших ускладнень в
акушерській практиці, яке зустрічається в 10-25% випадків та в
47,6-77,3% спостережень ускладнюється плацентарною недостатністю (Е.Ф.
Кира, 1999; О.Н. Аржанова, Н.Г. Кошелева, Т.Г. Ковалева, 2002). У
багатьох літературних джерелах указується на роль плаценти в підготовці
молочних залоз до лактації (С.В. Орлова, 1993; Х.В. Синимяэ, 1988).
Однак, становлення лактації у жінок із ФПН вивчено мало. Немає
відомостей про частоту розвитку гіпогалактії у жінок із НВ і ФПН, чітко
не визначені патогенетичні ланки порушень лактації у цих жінок, не
розроблені профілактичні й лікувальні заходи.

При лікуванні ФПН, що особливо супроводжується загрозою переривання
вагітності, використовується безліч препаратів, при цьому важко уникнути
поліпрагмазії. Не враховується вплив лікування ФПН на функцію лактації.

При лікуванні гіпогалактії немає диференційованого підходу. У комплекс
лікування, як правило, входить традиційний набір медикаментів,
фізіопроцедур і лікарських трав, призначуваних без обліку етіологічного
фактора, виду, ступеня гіпогалактії та психологічного статусу жінки.
Більшість дослідників будують терапію гіпогалактії на основі разових
заходів, короткочасно, що обумовлює повторне зниження лактації в матерів
після припинення лікування.

Викладені вище факти підтверджують актуальність проведення дослідження,
спрямованого на вивчення питання становлення лактації у жінок із НВ і
ФПН, а також розробки індивідуальних схем профілактики гіпогалактії під
час вагітності та у ранньому післяпологовому періоді.

Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана
згідно з планом науково-дослідних робіт Донецького державного медичного
університету ім. М. Горького і Науково-дослідного інституту медичних
проблем сім’ї “Розробити, науково обґрунтувати та впровадити
лікувально-профілактичні заходи по зниженню ускладнень в перинатальному
періоді у жінок з метою збереження репродуктивного здоров’я сім’ї”, №
держреєстрації 0101V009004, термін виконання 2002-2004 р. Обрана тема
дисертації відповідає одному з основних напрямків Національної Програми
“Репродуктивне здоров’я 2001-2005” (Указ Президента України від 26
березня 2001 року № 203/2001).

Мета дослідження: Знизити частоту порушень лактації у жінок із НВ,
перебіг якої ускладнився ФПН, шляхом розробки науково обґрунтованої
схеми профілактики і лікування.

Задачі дослідження:

Провести ретроспективний аналіз історій вагітності та пологів і анкет
для встановлення особливостей лактації у жінок із НВ і ФПН.

Вивчити вміст прогестерону (П), естріолу (Е3), плацентарного лактогену
(ПЛ) у сироватці крові вагітних із НВ і ФПН.

Дослідити вміст пролактину (ПРЛ) у сироватці крові, діоксифенілаланіну
(ДОФА), норадреналіну (НА), адреналіну (А) у сечі породіль, перебіг
вагітності яких ускладнився ФПН на фоні невиношування.

Встановити взаємозв’язок між вмістом гормонів у сироватці крові, станом
фетоплацентарного комплексу (ФПК) і становленням лактації.

Розробити, апробувати і впровадити науково обґрунтовану схему
профілактики і лікування порушень лактації у вагітних з НВ і ФПН.

Об’єкт дослідження – становлення лактації у жінок із НВ і ФПН.

Предмет дослідження – гормональний статус, функціональний стан ФПК і
лактаційна функція у жінок із НВ і ФПН.

Методи дослідження – клініко-лабораторні, біохімічні, фізичні,
соціологічні і статистичні.

Наукова новизна отриманих результатів.

Уточнені та науково обґрунтовані патогенетичні механізми порушення
лактації у жінок із НВ і ФПН та доведено, що ФПН є чинником ризику
розвитку гіпогалактії у жінок із НВ.

Вперше встановлено, що гіпогалактія при НВ і ФПН виникає внаслідок
дисфункції матково-плацентарного комплексу, про що свідчать
гемодинамічні порушення (збільшення частоти 1А, 1Б ступенів і їхніх
поєднань за даними доплерометрії) і гормональні порушення ФПК (зниження
Е3, ПЛ і П).

Доведено, що у жінок із НВ і ФПН більш напружена дофамінергічна ланка
регуляції лактації, що знижує продукцію ПРЛ на етапі становлення
лактації.

Вперше уточнено, що основними ланками патогенезу гіпогалактії у жінок із
ФПН на фоні НВ є: порушення передлактаційної підготовки молочних залоз
унаслідок зниження секреції плацентарних гормонів, підвищення рівня
дофаміну через зменшення гальмуючої дії Е3 і зниження рівня ПРЛ через
недостатність естрогенної стимуляції та інгібуючої дії дофаміну.

Доведено, що науково обґрунтований розроблений метод профілактики шляхом
поліпшення функціонування плаценти дозволяє підвищити рівень ендогенного
ПРЛ та послабити вплив дофамінергічної ланки регуляції лактації.

Практична значимість роботи. Запропоновано і впроваджено науково
обґрунтований метод профілактики і лікування порушень лактації у жінок
із НВ і ФПН з урахуванням патогенетичних механізмів гіпогалактії у
пацієнток цієї групи. Даний метод дозволяє зменшити частоту гіпогалактії
і збільшити тривалість грудного вигодовування у жінок із НВ і ФПН.
Отримані результати впроваджені і використовуються в клінічній практиці
пологових будинків Донецької області: в пологових відділеннях ДРЦОМД,
Донецьких міських лікарнях № 6, № 24, міських лікарнях № 2 та № 3 м.
Макіївки, міському пологовому будинку № 1 м. Маріуполя; в
Дніпропетровській області: в міському пологовому будинку № 2 м.
Дніпропетровська; в Запорізької області: в міському пологовому будинку №
3 м. Запоріжжя. Теоретичні і практичні рекомендації дисертаційної роботи
включені в учбовий процес на кафедрі акушерства, гінекології та
перинатології Донецького державного медичного університету ім. М.
Горького.

Особистий внесок здобувача. Дисертантом самостійно проведено аналіз
літературних даних, розроблено план і підібрані методи дослідження.
Автором проведено клініко-статистичний аналіз перебігу вагітності,
пологів і післяпологового періоду у жінок із НВ і ФПН, особисто
обстежено 197 вагітних і породіль; здійснено статистичну обробку
клініко-лабораторних даних дослідження, їхній науковий аналіз та
інтерпретацію; сформульовані основні положення і висновки дисертації;
самостійно запропоновано патогенетичне обґрунтування і розроблено
комплекс заходів, спрямованих на профілактику і лікування порушень
лактації у жінок із НВ і ФПН, оцінена їхня ефективність.

Апробація результатів роботи. Основні наукові положення і висновки
дисертації обговорювалися на XVІ Всесвітньому конгресі акушерства та
гінекології (США, м. Вашингтон, 2000 р.), на XVІ Європейському конгресі
акушерів та гінекологів (Швеція, м. Мальмо, 2001 р.), на
науково-практичній конференції “Профілактика, діагностика і корекція
уроджених вад розвитку в немовлят” (м. Київ, 2001 р.), на
науково-практичній конференції “Актуальні питання сучасного акушерства”,
(м. Тернопіль, 2002 р.), представлені в матеріалах ІV Російського
наукового форуму “Охорона здоров’я матері і дитини” (м. Москва, 2002
р.), на ІІІ Міжнародній конференції студентів і молодих учених “Медицина
– здоров’я XX? століття” (м. Дніпропетровськ, 2002 р.), на засіданні
ради НДІ медичних проблем сім’ї Донецького державного медичного
університету МОЗ України (2004 р.).

Публікації. По темі дисертації опубліковано 17 робіт. Основні фрагменти
дослідження опубліковані у 8 статтях у наукових фахових журналах,
затверджених ВАК України, в 2 збірниках статей, у 6 збірниках тез
доповідей, виданий інформаційний лист.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 130 сторінках
машинописного тексту, складається зі вступу, огляду літератури, розділів
методів дослідження і лікування, 4 розділів власних досліджень, аналізу
й обговорення отриманих результатів, висновків, практичних рекомендацій,
списку літератури, що включає 188 джерел, в тому числі 155
слов’яномовних і 33 іноземних, ілюстрована 18 рисунками і 34 таблицями.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи дослідження. Під нашим спостереженням знаходилися 197
жінок у І, II і III триместрах вагітності та в післяпологовому періоді,
з яких 157 страждали на НВ і ФПН. Ці жінки були розділені на три групи.
Першу групу склали 48 жінок, яким застосовували розроблену схему
лікування ФПН з метою профілактики гіпогалактії під час вагітності. В
другу групу ввійшли 49 жінок, яким застосовували розроблену схему
лікування гіпогалактії в післяпологовому періоді. Третю групу склали 60
жінок із НВ і ФПН, які одержували загальноприйняту терапію ФПН.
Контрольну групу склали 40 здорових жінок.

Функціональний стан ФПК оцінювали за рівнем плацентарних гормонів у
сироватці крові: Е3, П, ПЛ у I, II і III триместрах вагітності. Для
прогнозування становлення лактації на 3, 5, 10 і 30-у добу
післяпологового періоду визначали рівень ПРЛ у сироватці крові матерів.
Визначення гормонів проводили в сироватці крові з використанням
стандартних наборів фірми “Sea-Ire-Sorin” (Франція). Облік результатів
здійснювали на приладі “Multiscan Titertec”.

Для оцінки напруженості дофамінергічної ланки регуляції лактації
визначали катехоламіни (А, НА і ДОФА) у сечі породіль на 2-у добу
післяпологового періоду за методом Е.Ш. Матліної, З.М. Кисельової, І.Е.
Софіевої (1982).

Внутрішньоутробний стан плода оцінювали на підставі проведення
антенатальної зовнішньої кардіотокографії (КТГ) у 33-34 тижні вагітності
за допомогою кардіотокографа 8030А “Нewlett-Packard” і Feta-Safe-6 фірми
“Krahsbenler” (Німеччина). Матково-плацентарно-плодовий кровоток
оцінювали за допомогою доплерометрії в 25-26, 35-36 тижнів гестації з
використанням ультразвукового (УЗ) сканера преміум-класу “Sonoline
Elegra advanced” (Siemens, Німеччина) електронними датчиками:
конвексного з магістральною частотою 3,5 МГц і лінійного з магістральною
частотою 7,5 МГц. Для діагностики затримки внутрішньоутробного розвитку
плода проводили УЗ дослідження в II, III триместрах вагітності за
допомогою апарата “Sonoline Elegra advanced” (Siemens, Німеччина) за
традиційною методикою.

Об’єм молока визначали шляхом зважування немовляти до і після кожного
годування з урахуванням зцідженого молока.

Математичну обробку даних проведено на ЕОМ типу ІВМ PC методами
аналітичної та варіаційної статистики з використанням електронної
таблиці “ЕХСЕL”.

Результати досліджень і їх обговорення. Аналіз анамнестичних даних
установив однорідність складу груп за віком, соціальним станом, станом
соматичного здоров’я.

Відповідно до поставлених задач на ? етапі дослідження було проведене
анкетування та ретроспективний аналіз історій вагітності та пологів 100
жінок з НВ. Аналіз даних показав, що у 47,3±4,1% цих пацієнток мала
місце ФПН. Тривалість грудного вигодовування залежала від наявності ФПН
під час вагітності. Так, у групі пацієнток, перебіг вагітності яких
ускладнився ФПН, із моменту народження переведені на штучне
вигодовування 29,8% дітей, тоді як у жінок без ФПН таких дітей було
втричі менше (9,4%). Більш ніж півроку годували грудьми 27,7% пацієнток
з ФПН під час вагітності та 67,9% – в разі її відсутності. Крім того, у
пацієнток із ФПН відзначалося більш пізнє становлення лактації в
післяпологовому періоді: у більшості жінок з НВ без ФПН молоко
з’являлося на 1-3 добу після пологів, а у породіль із ФПН під час
вагітності – на 5-10 добу.

На наступному етапі було обстежено 109 вагітних із НВ і ФПН для вивчення
особливостей стану ФПК. Доплерометричне дослідження матково- і
фетоплацентарного кровотоку в 26 і 36 тижнів вагітності показало, що у
жінок з НВ і ФПН вірогідно частіше в порівнянні з контролем мало місце
порушення кровотоку (рТаблиця 2 Показники катехоламінів після пологів у залежності від наявності ФПН на фоні НВ, (M?m) Група ДОФА, ммоль/доба НА, ммоль/доба А, ммоль/доба Група жінок із ФПН і НВ, n = 109 676,0?13,6 64,76?1,06 61,77?1,23 Контрольна група, n = 40 274,9?9,6 63,96?2,40 42,33?1,91 p 0,05 0,05

0,05 0,05

0,05

0,05

У 36 тижнів вагітності за даними доплерометрії нормальний кровоток реєструвався у 31,3?6,8% жінок основної групи. Цей показник практично був удвічі більшим, ніж у групі порівняння. У ? групі порушення кровотоку 1Б ступеню зустрічалися в 5,5 рази рідше, ніж у групі порівняння, а порушення кровотоку 2 ступеня не зустрічалися зовсім (р

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020