.

Превентивна фізична реабілітація як стратегія профілактики хронічних соматичних захворювань (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
123 5440
Скачать документ

Національний університет фізичного виховання і спорту України

СОКОЛОВА НАТАЛЯ ІВАНІВНА

УДК: 796:616-08-039.76-036.12

Превентивна фізична реабілітація як стратегія профілактики хронічних
соматичних захворювань

24.00.03 — Фізична реабілітація

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня доктора наук

із фізичного виховання та спорту

Київ—2005

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Київській медичній академії післядипломної освіти
імені П.Л.Шупика, Міністерство охорони здоров’я України

Науковий консультант

доктор медичних наук, професор АПАНАСЕНКО Геннадій Леонідович,

Київська медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика,

завідувач кафедри спортивної медицини і санології

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, доцент Башкін Ігор Миколайович,

Національний університет фізичного виховання і спорту України,

завідувач кафедри фізичної реабілітації;

доктор біологічних наук, професор Маліков Микола Васильович,

Запорізький національний університет, завідувач кафедри фізичної
реабілітації;

доктор медичних наук, професор Соколовський Валентин Степанович,

Одеський державний медичний університет,

завідувач кафедри фізичного виховання і спортивної медицини

Провідна організація Дніпропетровський державний інститут фізичної
культури і спорту, кафедра фізіології, спортивної медицини і фізичної
реабілітації; Міністерство України у справах сім’ї, молоді та спорту, м.
Дніпропетровськ

Захист відбудеться “2” березня 2006 р. о 14 год. 30 хв. на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 26.829.01 Національного університету
фізичного виховання і спорту України (03680, м. Київ-150, вул.
Фізкультури, 1).

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національного університету
фізичного виховання і спорту України (03680, м. Київ-150,
вул. Фізкультури, 1).

Автореферат розіслано “24” грудня 2005 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради В.І. Воронова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Головний парадокс сучасної медицини полягає в тому, що вона, ставлячи за
мету забезпечення здоров’я людини, займається переважно хворобою. Та до
якої б міри досконалості не доводилися діагностичні та лікувальні
прийоми, зупинити ріст хронічних соматичних неінфекційних захворювань
неможливо. Потрібна нова стратегія охорони здоров’я, що здатна
забезпечити попередження самої можливості розвитку хронічного
неінфекційного захворювання. Подібна стратегія була обґрунтована
М. Террисом й отримала назву “друга протиепідемічна революція”, на
відміну від першої, що робила акцент на профілактиці інфекційних і
паразитарних захворювань. Основним методичним прийомом “другої
протиепідемічної революції” є скринінг (різні види опитувань) з
виявленням груп ризику серед практично здорового населення та
проведенням відповідних заходів, спрямованих на протидію факторам ризику
розвитку захворювань (Г.Л. Апанасенко, 1992).

У той самий час, здійснення скринінгу з наступним виявленням ендогенних
факторів ризику захворювання досить трудомістке і вимагає спеціального
навчання медперсоналу та дорогого обладнання. Крім того, поява
ендогенних факторів ризику знаменує уже розвинуте порушення гомеостазу
(гіперглікемія, гіперліпідемія та ін.) або початкові форми патологічного
процесу, котрі ще не набули виду конкретної нозологічної форми
(І.П.Березін, 1996; О.С.Васильєва, Ф.Р.Філатова, 2001).

У 1984 р. група експертів ВООЗ висунула ідею про необхідність переходу
від заходів, спрямованих на групу ризику, до зміцнення здоров’я всього
населення, з якого б рівня воно не починалося. Безперечно, головною
умовою реалізації даного положення є необхідність оцінки власне здоров’я
за прямими показниками (В.В.Белоусов, 1989; О.Х.Гаркаві, Є.Б.Квакіна,
1990; Г.Л.Апанасенко, 1993; І.О.Гундарев, В.О.Полесский, 1993:
Л.О.Грідін, 2001). Лише контролюючи рівень здоров’я практично здорових і
втручаючись до моменту формування початкових форм захворювання, можна
сподіватись на створення ефективної системи первинної профілактики
захворювань (О.Д.Богатирьов, О.О.Чайкін, 1988; Н.І.Брехман, 1990;
Р.М.Баєвський, 2003; К.Д. Бабов, 2004).

З появою категорії “безпечного рівня” здоров’я було сформовано поняття
“превентивна фізична реабілітація” (Г.Л. Апанасенко, 1992, 1997), під
якою необхідно розуміти повернення індивіда у “безпечну зону” здоров’я.
Академік АМН України Є.М. Лук’янова (2005) зазначає, що саме на етапі
функціональних змін реабілітаційні заходи мають найвищу ефективність. На
цьому етапі необхідно ставити питання про “превентивну” реабілітацію,
поновлюючу порушені функції в преморбідному стані. Превентивна фізична
реабілітація — наукова основа первинної профілактики захворювань. У той
самий час, ефективне оздоровлення людини можливе лише за умови
адекватної організації фізичних навантажень (Ш.А. Абдуллаєв,
В.С. Автандилян, Є.Г. Булич, 1987).

Наявність кількісних критеріїв “безпечного рівня” і формалізованих
(стандартних) умов діагностики та реабілітації є основою для створення
індивідуальної програми фізичного оздоровлення індивіда (Р.М. Баєвський,
1987, 2000, 2003 рр.). Це дозволить кількісно та якісно оцінити стан
здоров’я кожної людини, допомогти їй виробити реальну тактику підвищення
його рівня (S. Storro, I. Moek, S. Svebok, 2004). Накопичення та
узагальнення такої інформації дає можливість оцінити стан і скласти
прогноз здоров’я груп населення, попередити дострокову професійну
дискваліфікацію, передчасне старіння та скорочення тривалості життя
(І.П.Березін, 1996; П.П.Горбенко, 1996; О.П. Балаш, В.В. Клапчук, Л.П.
Іванов, 2002). За останні роки з’явився ряд робіт, присвячених розробці
програми фізичної реабілітації при різних неінфекційних захворюваннях,
таких як інволюційна ендокринопатія, ессекційна гіпертензія, ІХС,
хронічні неспецифічні захворювання легень, холангіти, холецистити та ін.
Проте вони стосуються локального використання системи методів (у тому
числі і фізичних вправ) при захворюваннях, що вже виникли, тобто при
вторинній профілактиці (Е.Ф.Андрєєв, В.М.Ундріцов,2002; О.П.Балаш,
В.В.Клапчук, Л.П.Іванов, 2002; Р.О.Березовська, Г.С.Никіфорова. 2003;
М.Г.Луташкіна, 2004; Ф.Дімео, 2005 і ін.).

Актуальність теми, якій присвячено дисертаційне дослідження, полягає в
пошуку шляхів підвищення ефективності профілактики хронічних
неінфекційних захворювань, у зв’язку з тим, що проблема створення
системи реалізації концепції превентивної фізичної реабілітації
хронічних неінфекційних захворювань фактично не розроблена, тому є
актуальною. В даний час відсутнє обґрунтування можливості практичного
використовування шкали соматичного здоров’я в системі медичних
профілактичних оглядів населення, у тому числі робочих промислових
підприємств. Недостатньо обґрунтований зв’язок рівня фізичного здоров’я
з функціональними резервами організму, фізичною працездатністю,
вираженістю розвитку захворювань, імунного статусу. Не визначена
можливість використування оцінки рівня фізичного здоров’я для
характеристики оздоровчого ефекту, який розвивається і застосування її,
як показника етапного контролю при проведенні превентивної фізичної
реабілітації. Відсутні спроби організаційно об’єднати на регіональному
рівні різні відомства, відповідальні за здоров’я населення: управління
охорони здоров’я і фізичної культури і спорту.

Аналіз стану проблеми і прогноз розвитку ситуації призводять до
очевидного висновку про настійну необхідність ухвалення і реалізації
цілого комплексу соціальних, медичних, профілактичних і організаційних
заходів, протидіючих подальшій деградації здоров’я населення (“Доктрина
розвитку фізичної культури і спорту України”, 2004). Виконання цих
заходів будується на реалізації концепції підвищення рівня здоров’я
населення, в основі, якої превентивна фізична реабілітація і сумісні дії
управлінь охорони здоров’я і фізичної культури. Дані положення
обумовлюють актуальність теми дисертаційного дослідження, пов’язаної з
необхідністю рішення проблеми, що представляє суттєве теоретичне і
практичне значення щодо охорони здоров’я практично здорових людей на
рівні регіону.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тематика
дисертаційної роботи погоджена з планом НДР КМАПО на 1987-2001 рр. та
планом НДР КМАПО на 2002-2006 рр. за темою 76.301ОЗЦ001025 “Якість життя
та індивідуальне здоров’я” (керівники Г.Л. Апанасенко, Н.І. Соколова).

Метою роботи є обґрунтування, розробка, оргнізація і реалізація
концепції поетапної системи превентивної фізичної реабілітації, в цілях
профілактики хронічних неінфекційних захворювань різних груп населення
на регіональному рівні.

Завдання:

Вивчити проблему реабілітації та профілактики неінфекційних захворювань
за даними літературних джерел і документальних матеріалів.

Оцінити стан і рівень здоров’я різних верств населення Донецької області
у зв’язку з особливостями професійної діяльності та визначити
інформативність методики кількісної характеристики рівня здоров’я
індивіда залежно від характеру та маніфестації патологічного процесу.

Розробити методологію організації та зміст заходів превентивної фізичної
реабілітації на основі існуючої структури охорони здоров’я та фізичної
культури (заклади, етапи, перелік етапів, технологія процесу) на
регіональному рівні.

Обґрунтувати зміст превентивної фізичної реабілітації залежно від
специфіки професійної діяльності (на прикладі осіб гірничорятувальної
служби).

Оцінити ефективність проведення превентивної фізичної реабілітації на
прикладі групи осіб, які працюють у різних виробничих об’єднаннях, а
також у воєнізованій гірничорятувальній службі.

Об’єкт дослідження — поетапна система превентивної фізичної реабілітації
різних груп населення у профілактиці хронічних неінфекційних захворювань
на регіональному рівні (в умовах існуючої структури охорони здоров’я,
фізичної культури і спорту).

Предмет дослідження — ефективність впливу заходів превентивної фізичної
реабілітації на здоров’я населення Донецького регіону.

Методологія дослідження. Рішення поставлених задач припускає розробку
концепції – системи науково-теоретичних положень, що пояснюють суть
організації заходів щодо охорони і зміцнення здоров’я населення на
регіональному рівні, його компонентів, зв’язків і відносин, розкривають
поетапну систему превентивної фізичної реабілітації, що включає в себе
діагностику рівня фізичного здоров’я й обґрунтування рекомендації з його
збереження і зміцнення. Теоретична інтерпретація первинного обробленого
матеріалу включала сукупність логічних методів, підходів і операцій, а
саме: аналіз, синтез, узагальнення, пояснення та ін. (Л.П. Матвєєв,
1983, 1991, 1992 та ін.).

Інтегративним пізнанням складноорганізованого явища, яким є превентивна
фізична реабілітація, був обраний системний підхід, методологічною базою
якого є категорія “цілого”. Суть його (Д.К. Карабекян, М.Б. Осинянц,
1990; Т.Ю. Круцевич, 2000) виявляється в положенні, що “ціле — більше
суми частин, які до нього входять”. Це дає можливість розглядати
превентивну фізичну реабілітацію як цілісну систему, що володіє тими
якостями, котрі відсутні в окремих її елементах. З точки зору “системи”
розглядались також системні комплекси, що є об’єднанням різних і в той
же час органічно пов’язаних об’єктів, таких як: “організм — професія”,
“організм — середовище”, “функціональний стан — рівень фізичного
здоров’я”, “превентивна фізична реабілітація — рівень фізичного
здоров’я”. У комплексі дослідницьких підходів були використані методи
моделювання та прогнозування. Об’єктами моделювання виступили параметри
функціонального стану та рівня фізичного здоров’я 10445 працівників
різних професійно-виробничих груп, досягнуті під впливом засобів
превентивної фізичної реабілітації, співвідношення між ними та їх
структура. Із них 50 осіб віком 25—35 років із воєнізованої
гірничорятувальної служби, які пройшли три серії досліджень під час
роботи в екстремальних лабораторних умовах, і 50 спортсменів, які
займаються вільною боротьбою (контрольна група) віком 25—35 років:
майстрів спорту — 15 (30,0%), кандидатів у майстри спорту — 20 (40,0%)
та першорозрядників — 15 (30,0%) чоловік. Теоретичне прогнозування
використовувалося для визначення вірогідності зміни явищ, що вивчаються,
особливо, параметрів рівня фізичного здоров’я під дією програмованих
засобів у більш або менш віддаленій перспективі. Використовувалися
варіанти дослідницького і нормативного прогнозування.

Методи отримання первинної інформації включали:

Вивчення літературних джерел і документальних матеріалів

Опитування (бесіди, анкетування).

Методи збору загального і спортивного анамнезу.

Соматометричні, стоматоскопічні, функціональні методи дослідження.

Методи визначення рівня фізичного здоров’я, фізичної працездатності.

Визначення рухових тестів.

Лікарсько-педагогічні і лабораторні спостереження.

Лабораторні дослідження.

Методи математичної статистики.

Наукова новизна отриманих даних полягає в тому, що вперше:

розроблені методологія та система нової стратегії профілактики хронічних
інфекційних захворювань, в основі яких лежить процес керування
функціональними резервами індивіда, що полягає в розподілі обстеженого
контингенту за кількісним ресурсом здоров’я, моніторування стану
здоров’я і гнучкої кореляції оздоровчих програм превентивної фізичної
реабілітації;

обґрунтовано і запроваджено в практичну діяльність на регіональному
рівні новий напрямок “превентивна фізична реабілітація”;

розроблено організаційну структуру, що складається з елементів існуючих
відомостей, які мають відношення до вирішення завдань оздоровлення
населення, етапи роботи і зміст заходів із превентивної фізичної
реабілітації на регіональному рівні;

подано кількісну характеристику рівня фізичного здоров’я за умов
масового скринінгу населення Донецького регіону з урахуванням
особливостей професійної діяльності;

визначено прогностичну значущість експрес-оцінки рівня фізичного
здоров’я у розвитку хронічних неінфекційних захворювань, формування яких
відбувається на фоні зниження резервів фізичного здоров’я;

виявлено закономірності процесів термінової адаптації до максимальних
фізичних, стресових і температурних навантажень осіб гірничорятувальної
служби за показниками клітинного і гуморального імунітету (реакцій
фагоцитозу, імуноприлипання, лейколізису, показників імуноглобулінів А,
М, G), що відображають стабільний комплекс показників неспецифічного
імунного захисту і свідчать про ознаки вираженого фізичного стомлення і
термінового імунодепресивного впливу неадекватних навантажень;

виявлено закономірності кумулятивної адаптаційної реакції організму
гірничорятувальників, пов’язаної зі специфічними фізичними, стресовими і
тепловими навантаженнями, які проявлялися в наростанні показників
гальмування фагоцитозу міокардіальним антигеном і міокардіальної реакції
бляшкоутворюючих клітин, що може служити додатковим критерієм оцінки
неадекватності навантажень;

виявлено закономірності довготривалої адаптації до фізичних навантажень
різної інтенсивності, що пов’язані з процесами мобілізації та утилізації
основних енергетичних субстратів і систем їх регуляції у визначенні
поточної і потенціальної працездатності осіб гірничорятувальної служби,
які проявилися у специфічних змінах клінічних і біохімічних показників
(сечовини, залишкового азоту, глюкози, тестів резистентності емалі
зубів, вітального забарвлення глікогену ясен), що є відображенням
структурних і функціональних перебудов у процесі адаптації;

удосконалено систему медичного забезпечення осіб, які працюють в
екстремальних ситуаціях (гірничорятувальники), котра доповнена даними
про прогнозування працездатності, превентивної фізичної реабілітації та
професійної орієнтації даної категорії осіб.

Практична значущість отриманих результатів

Обґрунтована, розроблена і реалізована концепція поетапної системи
превентивної фізичної реабілітації в цілях профілактики хронічних
неінфекційних захворювань, яка включає технологію і організацію
діагностичних і оздоровчих заходів.

Обґрунтовано і запроваджено технологічний цикл “Програма оздоровлення
дорослого населення Донецького регіону”, що містить формування мотивації
до оздоровлення, діагностику рівня здоров’я, формування індивідуальних
оздоровчих програм превентивної фізичної реабілітації, оцінку їх
адекватності й ефективності.

Розроблено прогностичні критерії стосовно розвитку хронічних форм
неінфекційних захворювань.

Показано ефективність впровадження заходів щодо охорони здоров’я
практично здорових людей на рівні регіону, що підтверджується актами
впровадження АТ “Дружківського машинобудівного заводу” ДКП
“Дондержпастранс”, ДКП “Донелектроавтотранс”, ЧП “Едванс”, Дмитрівської
10-ВГРЗ, ВАТ “Донецький завод хімічних реактивів” та ін.

Особистий вклад автора полягає в постановці проблеми, визначенні й
обґрунтуванні загальної методології дослідження, аналізі, узагальненні,
а також у безпосередньому виконанні дослідницької роботи. У дослідженні
окремих наукових напрямків брали участь співробітники центру спортивної
медицини, результати яких викладені у спільних наукових публікаціях, де
здобувачу належать пріоритети в організації досліджень, аналізі й
обговоренні фактичного матеріалу. В результаті аналізу й теоретичного
узагальнення автором визначено закономірності, що визначають рівень
фізичного здоров’я населення регіону, та вплив превентивної фізичної
реабілітації на функціональний стан та захворюваність працівників.

Автором особисто обстежено 10445 жителів Донецького регіону різної
статі, віку і професійної спрямованості, які працюють на 90
підприємствах. Із них 50 осіб віком 25—35 років із воєнізованої
гірничорятувальної служби, які пройшли три серії досліджень під час
роботи в лабораторних умовах.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертаційної роботи
представлені на ІІІ Всесоюзному з’їзді спеціалістів із лікувальної
фізкультури і спортивної медицини “Рухова активність у зміцненні
здоров’я, профілактиці і лікуванні захворювань дорослих і дітей
(Ростов-на-Дону, 1987), на ІІ Республіканському з’їзді з лікувальної
фізкультури і спортивної медицини “Лікарсько-фізкультурна служба і
загальна диспансеризація населення” (Вінниця, 1987), на науковій
конференції “Здоров’я людини: технологія формування будівника здоров’я в
системах освіти й охорони здоров’я України” (Дніпропетровськ, 1995), на
ІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції “Актуальні проблеми
фізичного виховання в вузах” (Донецьк, 1998), на І Всеукраїнському
з’їзді фахівців зі спортивної медицини та ЛФК “Перспективи розвитку
спортивної медицини і лікувальної фізкультури ХХІ століття” (Одеса,
2002), на ІХ та Х Міжнародних науково-практичних конференціях “Сучасні
досягнення спортивної медицини, лікувальної фізкультури і валеології”
(Одеса, 2003, 2004,2005), на Міжнародних науково-практичних конференціях
“Молода спортивна наука Донбасу” (Донецьк, 2002, 2003, 2004,2005) тощо.

Публікації. За темою дисертації автором написано 41 наукову роботу
особисто й у співавторстві. Та опубліковано, в рекомендованих ВАКом
виданнях, 20 наукових робіт особисто; один навчальний посібник у
співавторстві; 10 монографій та одна монографія – згідно з вимогами ВАК,
п’ять методичних рекомендацій: “Методичні рекомендації з впровадження
фізкультурно-оздоровчих закладів на базі ФОК та інших спортивних споруд”
(Донецьк, 1987); “Комплекс методів і засобів оперативного відновлення
працездатності гірничорятувальників після виконання робіт в
екстремальних умовах” (Донецьк, 1989); “Посібник з корекції, відновлення
функціонального стану і підвищення працездатності гірничорятувальників”
(Донецьк, 1991); “Дозоване фізичне навантаження в умовах редукованої
дієти при аліментарному ожирінні І—ІІ ступеня” (Донецьк, 2005);
“Превентивна фізична реабілітація як стратегія первинної профілактики
захворювань” (Донецьк, 2005).

Об’єм і структура дисертації. Дисертаційна робота викладена на 405
сторінках основного комп’ютерного тексту і складається із вступу, огляду
літератури, восьми розділів особистих досліджень, висновків, практичних
рекомендацій, списку використаної літератури (547 джерел, із них 80 —
зарубіжних авторів) та додатків. Дисертація ілюстрована 104 таблицями та
14 рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Вступ. Обґрунтована актуальність теми, визначена мета, задачі, об’єкт та
предмет досліджень, розкрита наукова новизна і практичне значення
роботи, особистий внесок дисертанта, наведені дані про апробацію роботи
і впровадження її в практику.

Перший розділ “Охорона здоров’я практично здорового контингенту як
медична і соціальна проблема (аналітичний огляд літератури)”. Показано,
що на сьогодні стан здоров’я населення традиційно характеризується
системою статистичних показників, що визначають особливості
репродукування населення (медико-демографічні характеристики), запас
фізичної сили або дієздатність (показники фізичного розвитку),
особливості адаптації до умов оточуючого середовища (показники
захворюваності). Але поняття “здоров’я” означає дещо більше, ніж просто
відсутність хвороби (ВООЗ, 1986; І. Брехман, 1987, 1990). Більшість
існуючих підходів до оцінки здоров’я характеризуються відсутністю
конкретних критеріїв, досліджуючи які можна було б отримати прямі
показники, придатні для практичної діяльності (В.П.Гоч, С.В.Бєлов, 2001;
Д.М.Давиденко, 2002; Н.І.Іванова, Н.О.Балан, В.Є.Кривошея, 2003 та ін.).
Поява концепції “кількості здоров’я” (М.М. Амосов, 1984; Г.Л.
Апанасенко, 1987, 1992) дозволяє створити шкалу оцінки його резервів,
придатну для застосування під час масових обстежень.

Г.Л. Апанасенком (1987) обґрунтовано методологію та методику кількісної
оцінки фізичного здоров’я, в основу яких покладено існуючу залежність
між рівнем розвитку максимальних аеробних можливостей, з одного боку, та
об’ємом фізіологічних резервів і ступенем прояву синдрому економізації
функцій у спокої та при дозованих фізичних навантаженнях, з іншого.
Пропонована методика проста, доступна для освоєння середнім медичним
персоналом, інструкторами лікувальної гімнастики та фізичної культури.
Нині вказана методика моніторингу фізичного здоров’я запроваджена в АТ
“Газпром” Росії, на підприємствах міністерства енергетики Росії, та в
багатьох навчальних закладах України й Росії.

Масове застосування оцінки соматичного здоров’я дозволило сформулювати
поняття “безпечний рівень” соматичного здоров’я індивіда, який
охарактеризовано кількісно. Врахування наявності категорії “безпечного
рівня” соматичного здоров’я дозволяє наповнити цілком конкретним змістом
поняття “превентивна фізична реабілітація”, під яким розуміється
повернення індивіда в “безпечну зону” здоров’я.

У той же час, спеціалізованої структури, здатної реалізувати систему
превентивної фізичної реабілітації, не існує. Вона може бути сформована
лише на стику відомств фізичної культури й охорони здоров’я.

Таким чином, головний шлях корекції несприятливих тенденцій у стані
здоров’я населення — зміна стратегії охорони здоров’я (у широкому
розумінні даного терміну) з проведенням активних оздоровчих заходів на
етапі зниження “запасів” здоров’я (І.І. Брехман, 1990). Кінцева мета
заходів із первинної профілактики захворювань — збереження і підвищення
резервів здоров’я, що є у кожної людини і скорочення до мінімуму втрат
від захворюваності (Л.Г. Матрос, 1989). Провідна роль у системі цих
заходів належить фізичній культурі.

Другий розділ “Методи й організація дослідження”. Наводиться опис
методів первинного збору інформації, виходячи з характеристики поняття
“рівень фізичного здоров’я”, яке характеризує стан здоров’я, статуру,
конституцію функціональний стан організму, рівень фізичної
працездатності і підготовленості.

Для вирішення поставлених завдань використовувалися методи анкетування,
рухові тести, медико-біологічні, лікарсько-педагогічні та лабораторні
спостереження, методи математичної статистики. Дослідження проводилося в
декілька етапів згідно зведеного плану НДР КМАПО на 1987-2001 рр. та
плану НДР КМАПО на 2002-2006 рр.

І етап. 1987—1989 рр. — був присвячений анкетуванню й опитуванню,
складанню, обговоренню, опробуванню та розмноженню карти
соціально-гігієнічного і медичного вивчення здоров’я робітників різних
виробничо-професійних груп. Таким чином, була вивчена динаміка
соціально-гігієнічного стану і здоров’я робітників.

ІІ етап. 1990—1991 рр. — вивчення літературних джерел і документальних
матеріалів за темою дисертації. Таким чином, аналіз літературних джерел
і документальних матеріалів послужив передумовою для подальшого вивчення
діагностичної ефективності інтегративних методів кількісної оцінки
індивідуального здоров’я населення регіону, з урахуванням наявності
категорії “безпечного” рівня та необхідності прийняття до реалізації
цілого комплексу заходів для поліпшення здоров’я населення.

ІІІ етап. 1992—1993 рр. — проведення організаційно-методичної роботи.
Для забезпечення повного залучення робітників для обстеження. Була
проведена цілеспрямована кампанія для роз’яснення цілей і завдань
дослідження. Аналіз проведеної роботи дав підставу для проведення
комплексного методичного обстеження випробовуваних з визначенням рівня
фізичного здоров’я, проведенням оздоровчих заходів.

IV етап. 1994—1998 рр. — визначення рівня фізичного здоров’я. Складання
комплексів превентивної фізичної реабілітації. Протягом чотирьох років
проводились медичні дослідження з визначення рівня фізичного розвитку,
фізичного здоров’я, функціонального стану, захворюваності у 10445 осіб
віком 18—60 років різної професійної спрямованості. Визначалися рухові
якості, складалися програми превентивної фізичної реабілітації залежно
від віку, статі та рівня фізичного здоров’я. Проводились
лікарсько-педагогічні спостереження. Враховувалася ефективність
превентивної фізичної реабілітації, що складалася з кількох показників:
а) підвищення рівня фізичного здоров’я, що характеризується як
комплексними показниками, так і результатами окремих тестів; б)
поліпшення соматичного здоров’я та зниження захворюваності; в)
підвищення мотивації до занять фізичною культурою, вибір певного виду
спорту (або фізичних вправ), систематичне відвідування організованих
занять або самостійні заняття.

V етап. 1999—200 рр. — вивчення документального матеріалу, де збиралися
відомості про захворюваність за даними першого звертання працівників за
медичною допомогою. Аналіз цього матеріалу дав основу для впровадження
превентивної фізичної реабілітації з метою підвищення рівня здоров’я
населення.

VІ етап. 2001—2002 рр. — проведення лабораторного спостереження з
визначення функціонального стану, рівня фізичного здоров’я, фізичної
працездатності та імунологічного статусу осіб воєнізованої
гірничорятувальної служби. Був присвячений дослідженню впливу великих
фізичних і теплових навантажень на функціональний стан фізичної
працездатності, імунологічний статус, а також рівень фізичного здоров’я
та розробці методів превентивної фізичної реабілітації в різних режимах
роботи гірничорятувальників.

VІІ етап. 2003 р. — складання, проведення та врахування економічної
ефективності превентивної фізичної реабілітації як стратегії
профілактики хронічних соматичних захворювань. Сьомий етап досліджень
проводився протягом 12 місяців, в них брали участь 1020 чоловік віком
18—60 років. Вивчення показників функціонального стану, рівня фізичного
здоров’я, захворюваності випробовуваних до і після превентивної фізичної
реабілітації. Методика організації превентивної фізичної реабілітації
перевірена в перетворювальному спостережені на підприємствах регіону.

VIII етап. 2004 р. — статистична обробка накопичувальної інформації,
побудова багатофакторних моделей впливу соціально-гігієнічних чинників
виробничого і побутового середовища на захворюваність, рівень фізичного
здоров’я, отримання набору розробно-аналітичних таблиць.

Організація і проведення поетапних досліджень, застосування викладених
методів і наукових підходів, дозволили сформулювати концепцію
“Комплексної системно-цільової програми збереження та зміцнення здоров’я
населення” регіону на основі заходів превентивної фізичної реабілітації.

Третій розділ “Загальна характеристика досліджуваного контингенту”.
Збереження і відтворення трудових ресурсів набуває особливого значення
на сучасному етапі розвитку суспільства (О.М.Алексєєв, 1987, 1988;
В.Б.Константинов, Н.Ф.Копейкін, 2001). Сучасне виробництво ставить
підвищені вимоги до ресурсів людини, до її фізичного здоров’я
(В.Ф.Москаленко, 2002). Донецька область є найбільш забрудненим
регіоном, на який обрушується найбільший в країні потік шкідливих
викидів. В області сконцентровані 2000 промислових підприємств, 800 з
них – крупних. З метою вивчення стану здоров’я робітників підприємств
Донецького регіону було обстежено 10445 чоловік різних
професійно-виробничих груп віком 18-60 років. Із них переважали особи
31—40 років і старші 50 років — 27,66% і 25,78% відповідно. Було
обстежено: чоловіків – 3478 (33,30%), жінок – 6967 (66,70%) осіб.
Найбільша кількість з них мали професійний стаж до чотирьох років —
46,45%, найменша кількість — десять і більше років — 17,92%. Мали вищу
освіту 22,68%, середню спеціальну — 31,92%, середню — 17,43% і
незакінчену середню — 28,14%. Піддаються постійним стресам 30,61%,

Середні показники маси тіла 73,45?0,13 кг у чоловіків, у жінок — 61,78 ?
0,09 кг, що відповідає віковим показникам. Надмірну масу тіла мали
37,50%, дефіцит маси тіла — 2,62% трудящих. Індекс маси тіла у чоловіків
25,30 ? 0,02 кг/м2, у жінок — 23,80 ? 0,02 кг/м2. Середні показники маси
тіла в осіб, що займаються розумовою працею, достовірно перевищують
середні показники всіх обстежуваних. У них був і найбільший
масо-ростовий показник (у чоловіків — 25,50 ? 0,82 кг/м2, у жінок —
24,10 ? 0,04 кг/м2) (р  Таблиця 5 Характеристика захворюваності за класами осіб з різними рівнями фізичного здоров’я (в дужках % від загальної кількості хворих) Рівень фізичного здоров’я Хвороби системи кровообігу Захворювання опорно-рухового апарату Захворювання органів дихання Захворювання сечостатевої системи Захворювання органів травлення Ендокринні захворювання Аліментарне ожиріння Інші захворювання n % n % n % n % n % n % n % n % Низький, n = 4276 (69,84%) 1967 46,00 (32,12) 221 5,17 (3,61) 1424 33,54 (23,42) 115 2,69 (1,88) 189 4,42 (3,09) 173 4,04 (2,83) 147 3,44 (2,40) 30 0,70 (0,48) Нижче середнього, n = 1837 (30,00%) 1422 77,41 (23,22) 100 5,44 (1,63) 250 13,61 (4,08) 50 2,72 (0,81) 5 0,27 (0,08) 3 0,16 (0,05) 3 0,16 (0,05) 4 0,22 (0,07) Середній, n =10 (0,16%) 4 40,00 (0,07) 1 10,00 (0,02) 2 20,00 (0,03) 1 10,00 (0,02) 1 10,00 (0,02) — — — — 1 10,00 (0,02) Вище середнього, n =0 — — — — — — — — — — — — — — — — Високий, n = 0 — — — — — — — — — — — — — — — — Усього, n = 6123 (58,62%) 3393 55,41 322 5,26 1686 27,51 166 2,71 195 3,19 176 2,88 150 2,45 35 0,57 На 27 підприємствах Донецького регіону була апробована та запроваджена поетапна система (сім етапів) превентивної фізичної реабілітації, що включала діагностику рівня соматичного здоров’я та обґрунтовані рекомендації з його збереження та зміцнення. Етапи превентивної реабілітації з метою керування здоров’ям населення на регіональному рівні І етап. Аналіз інформації про стан здоров’я населення, та факторів, що його формують. Мета: оцінка функціонального стану здоров’я населення регіону і прийняття управлінських рішень про шляхи його збереження та зміцнення на популяційному рівні. ІІ етап. Інформаційно-мотиваційний (формування мотивації до зміцнення свого здоров’я. Мета: формування у населення регіону орієнтації на здоров’я та шляхи його досягнення. ІІІ етап. Аналіз стану матеріально-технічного та кадрового потенціалу (наявність фізкультурно-оздоровчих і профілактичних закладів, фізкультурних і медичних кадрів). Мета: підготовка спортивних баз і споруд, залів ЛФК для проведення оздоровчих заходів, підготовка фізкультурних і медичних кадрів. Організація взаємодії закладів, що належать різним відомствам. IV етап. Діагностика рівня здоров’я, проведення тестування з визначення рівня фізичних якостей і призначення оздоровчих заходів. Мета: формування оздоровчих програм відповідно до рівня фізичного здоров’я та фізичної підготовленості індивіда. V етап. Реалізація програми превентивної фізичної реабілітації. Мета: оптимальне використання можливостей усієї наявної в регіоні інфраструктури для збереження та зміцнення здоров’я населення. VІ етап. Оцінка ефективності та адекватності оздоровчих заходів. Мета: оцінка ефективності функціонування системи оздоровлення населення в регіоні та внесення коректив з її оптимізації. VІІ етап. Навчання правильному виконанню фізичних вправ та надання рекомендацій з фізичної підготовки та профілактичних заходів для самостійного виконання вдома. Мета: навчання населення правильного самостійного виконання фізичних вправ із вироблення фізичних якостей, оздоровчих заходів удома, проведення самоконтролю за простим функціональним показником, ведення щоденника самоконтролю, стану здоров’я. Розроблена багаторівнева система керування здоров’ям населення в регіоні, що складається з суб’єкта управління (адміністративні, громадські, державні, профспілкові органи, фонди асоціації), що займаються питаннями здоров’я та мотивацією населення до здоров’я, та об’єкта системи стану здоров’я населення. У ролі первинної ланки управління здоров’ям у рамках пропонованої “Комплексної превентивної фізичної реабілітації” виступає територіальна лікувально-оздоровча дільниця (рис. 1). До неї входять організаційні структури, що виконують управлінські впливи з оздоровлення населення, що полягає в розробці персоніфікованих оздоровчих програм, їх реалізації та корекції на основі показників повторних тестувань рівня здоров’я.Розроблена наукова концепція створення територіально-міжгалузевої програми збереження й керування здоров’ям населення. Обґрунтовані структурні компоненти, перелік розділів і підрозділів “Комплексної системно-цільової програми”, визначені принципи, мета і завдання побудови програми, напрямки виконання (фінансове забезпечення та очікувані результати програми), зміцнення фізичного (соматичного) здоров’я населення. Розроблені і впроваджені заходи з підвищення соматичного здоров’я населення. Як складова частина “Комплексної програми зміцнення здоров’я населення” розроблена програма заходів превентивної фізичної реабілітації. Суть програми - підбір різних видів фізичних вправ, на основі яких визначалось навчання фізичним вправам, розвиток фізичних якостей і підвищення рівня здоров'я. Це обумовлювало використання загальних і спеціальних методів навчання (розповідь, показ, цілісне і роздільне виконання і т.д.), повторення вправ (безупинне, перериване і т.д.), чергування навантаження і відпочинку при виконанні фізичних вправ, форм занять, їхня кратність, циклічність, лікарсько-педагогічний контроль. Весь річний цикл превентивної фізичної реабілітації був розділений на три періоди підготовки (підготовчий, основний і підтримуючий). Задачами підготовчого періоду був розвиток і удосконалення рухових навичок і умінь. Реалізації цих задач сприяють навантаження невисокої інтенсивності (на 10-20% нижче тренуючих величин), застосовувані протягом двох тижнів до осіб, які вперше приступають до занять. Тривалість основного періоду обумовлювалась індивідуальними особливостями розвитку тренувального ефекту, проявом якого було досягнення належного РФЗ. У підтримуючому періоді фізичні вправи використовувалися з метою збереження чи подальшого удосконалювання фізичного стану. Тривалість цього періоду необмежена. Задачами періодів підготовки були: досягнення максимального оздоровчого ефекту, що виявляється в досягненні високого РФЗ, і підтримання цього рівня тривалий час, прояв тренувального ефекту за рахунок раціонального підбору, обсягу, інтенсивності, спрямованості використовуваних засобів і співвідношень, кратності занять, і перехід з одного функціонального класу в іншій - більш високий. Спосіб дозування фізичних вправ у круговому тренуванні, що використовувалося при роботі на тренажерах, передбачало облік максимального числа повторень (МП) протягом визначеного проміжку часу. Тренувальна величина навантаження виражалася у відсотках від індивідуального максимуму повторень (% МП). Кругове тренування проводили в умовах спортивного залу чи спортивної площадки територіальної лікувально-оздоровчої ділянки, де розміщався інвентар і устаткування. Спрямованість і виразність впливів фізичних навантажень на організм при заняттях у таких умовах визначалася наступними факторами: тривалістю і темпом роботи, величиною обтяження, кількістю підходів, часом і характером відпочинку, кількістю прохідних кіл. У залежності від методів виконання комплексів фізичних вправ у круговому тренуванні виділяли три основних її види: кругове тренування за методому безупинної вправи, інтервальної вправи з твердими інтервалами відпочинку і інтервальної вправи з повними інтервалами відпочинку. Перший метод використовувався в осіб з низьким, нижче середнього і середнім рівнем фізичного здоров'я, число повторень при цьому складало при низькому і нижче середнього РФЗ - 25-40% МП, середньому - 40-50%. Регуляція величини навантаження здійснювалася за рахунок наступних показників: підвищення темпу виконання фізичних вправ і збільшення кількості кіл при збереженні стандартного дозування; кількість повторень кожної фізичної вправи в межах відведеного на тренування часу; включення ускладнених вправ. Кругове тренування за методом інтервальної вправи з твердими інтервалами відпочинку застосовувалися в основному в осіб з високим і вище середнім РФЗ. Особливістю даного методу є використання строго встановлених інтервалів відпочинку між підходами, що забезпечують роботу на фоні недовідновлення. При цьому фізична вправа виконується з інтенсивністю, рівної 80% МП. Кругове тренування по методу интервального вправи з повними интер-валами відпочинку рекомендувалися для загальної фізичної підготовки. У дану тре-нировку включалися 5-10 вправ, що послідовно навантажує різні м'язові групи. B?Ae: Таблиця 6 Ефект превентивної фізичної реабілітації (ПФР) в обстеженого контингенту за зміною показників фізичного розвитку і кардіореспіраторної системи в умовах м’язового спокою (M ± m) Показники Обстежуваний контингент (n = 1020) Чоловіки (n = 509) Жінки (n = 511) до ПФР після ПФР покращання до ПФР після ПФР покращання Довжина тіла, см 171,60 ± 1,47 171,40 ± 1,47 0,20 ± 1,47* 161,20 ± 1,61 161,20 ± 1,61 — Маса тіла, кг 73,50 ± 0,59 70,90 ± 0,59 2,60 ± 0,59* 61,80 ± 0,64 59,80 ± 0,64 2,00 ± 0,64* Масо-ростовий показник, кг/см2 25,40 ±0,10 24,50 ±0,10 0,90 ±0,10* 24,20 ±0,11 23,40 ±0,11 0,80 ±0,11* “Силовий” індекс: правої кисті 63,80 ± 0,23 68,50 ± 0,23 4,70 ± 0,23* 42,10 ± 0,25 47,01 ± 0,25 4,90 ± 0,25* лівої кисті 59,80 ± 0,25 64,80 ± 0,25 5,00 ± 0,25* 39,20 ± 0,27 41,92 ± 0,27 2,70 ± 0,27* Час утримання максимальної м’язової сили: правої кисті 10,80 ± 0,19 12,20 ± 0,19 1,40 ± 0,19* 8,20 ± 0,21 8,90 ± 0,21 0,70 ± 0,21* лівої кисті 9,10 ± 0,19 10,50 ± 0,19 1,40 ± 0,19* 6,90 ± 0,21 8,10 ± 0,21 1,20 ± 0,21* Стабілометрія, с 20,80 ± 0,32 30,30 ± 0,32 9,40 ± 0,32* 20,50 ± 0,34 26,10 ± 0,34 5,60 ± 0,34* Пауза (об’єм грудної клітки в спокої), см 102,20 ± 0,44 103,80 ± 0,44 1,60 ± 0,44* 99,00 ± 0,41 101,80 ± 0,41 2,80 ± 0,41* Розмах (різниця між максимальним вдихом і видихом), см 7,00 ± 0,06 7,60 ± 0,06 0,60 ± 0,06* 5,40 ± 0,06 5,90 ± 0,06 0,50 ± 0,06* ЖЄЛ (життєва ємкість легень), мл 3330,00 ± 37,90 3482,40 ± 37,90 152,40 ± 37,90* 2332,50 ± 27,58 2497,60 ± 27,58 165,10 ± 27,58* “Життєвий” індекс, мг/кг 45,30 ± 0,79 49,10 ± 0,19 3,80 ± 0,19* 37,80 ± 0,13 41,80 ± 0,13 4,00 ± 0,13* Частота серцевих скорочень за 1 хв 71,60 ± 0,05 71,40 ± 0,03 0,20 ± 0,05* 73,50 ± 0,05 72,10 ± 0,02 1,40 ± 0,03* АТ систолічний 123,80 ± 0,08 122,30 ± 0,02 1,50 ± 0,05* 123,40 ± 0,06 123,20 ± 0,02 1,20 ± 0,10* АТ діастолічний 91,20 ± 0,02 90,00 ± 0,02 1,20 ± 0,02* 91,90 ± 0,02 90,20 ± 0,02 1,70 ± 0,02* Показники критерію резерву в економізації функції ССС (ЧСС·АТ/100) 89,20 ± 0,12 87,70 ± 0,10 1,50 ± 0,10* 91,60 ± 0,08 88,80 ± 0,10 2,80 ± 0,10* Час відновлення ЧСС після 20 присідань за 30 с 3,60 ± 0,04 3,20 ± 0,10 0,40 ± 0,10* 4,60 ± 0,03 4,10 ± 0,20 0,50 ± 0,10* Примітка. * — достовірність різниці показників до і після ПФР — p Оздоровчі заходи, проведені на ЗАТ мініметалургійному заводі “Істіл” (Україна), показали, що економічна ефективність від зниження захворюваності з тимчасовою втратою працездатності становила 1910,9 дня, що дозволило додатково виробити продукції на 205174,5 гривень, заощадити кошти із соціального страхування на оплату лікарняних у розмірі 9721,7 гривні. Сумарний економічний ефект на цей період становив 214896,2 гривні. На реалізацію програми оздоровлення населення, покращання умов праці виробничого побуту працівників було витрачено 200212,9 гривень. Отже, економічний ефект від зниження захворюваності з тимчасовою втратою працездатності, проведення всіх заходів профілактичного спрямування на заводі становив 14683,3 гривні (акти додаються). Шостий розділ “Клінічні, біохімічні показники та імунологічна резистентність персоналу гірничорятувальної служби”. З усього обстеженого контингенту найбільші вимоги до стану здоров’я пред'являються до осіб гірничорятувальної служби. За літературними даними, після інтенсивних фізичних навантажень, при явищах фізичного стомлення підвищується утворення аутоантитіл із високим вмістом аутоантитілосинтезуючих клітин крові (Д.М. Недопрядко, 1987; О.О.Тотолян, І.С. Фрейдмін, 2000), що на думку деяких авторів (І.С. Фрейдмін, О.О.Тотолян, 2001), є протипоказанням для роботи в екстремальних умовах. Імунологічний контроль у комплексній системі медико-біологічного забезпечення рятувальників разом з оцінкою рівня здоров’я з метою максимальної його оптимізації може забезпечити виявлення стану компенсованої і кумулятивної імунодепресивної дії неадекватних і психоемоційних навантажень (О.А. Каленчукова, Ю.С. Акопова, О.О. Савченко, 2003; Л.В.Костіна, Н.С. Дудов, Н.В. Хорошилова, 2003; Є.П.Назарова, С.В. Петренко, О.Н. Жекалов та ін., 2003; О.О.Обухова, О.М. Горбунко, А.П. Шванюк та ін., 2003). Таким чином, ставиться завдання визначити ступінь аутоімунізації й алергізації індивіда, проводити скринінг контингенту з нестійким станом механізмів гомеостатичної, антигенної регуляції та неспецифічним імунним захистом, виявити приховані ознаки аутоалергічних станів і здійснити профілактичні заходи. Встановлено, що великі фізичні, психоемоційні та температурні навантаження супроводжуються достовірним зниженням показників фагоцитарної активності лейкоцитів крові. Це стосується поглинальної та перетравлюючої здатності нейтрофілоцитів (Р.И. Сеплашвілі, 2000; Д.К. Новиков, В.І. Новикова, Ю.В. Сергєєв, 2002; ). Поглинальна і перетравлююча здатність нейтрофілоцитів у гірничорятувальників була достовірно нижчою, ніж у контролі. Значною мірою це відмічалося при порівнянні процентних показників фагоцитозу (ПФ): контроль — 58,40 ? 0,59%, гірничорятувальники — 56,83 ? 0,59% (р

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020