.

Функціональні зміни слизової оболонки бронхів у хворих на хронічні неспецифічні захворювання легень із синдромом низького трийодтироніну та їх лікуван

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
93 2168
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

КРИМСЬКИЙ РЕСПУБЛІКАНСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ ФІЗИЧНИХ МЕТОДІВ
ЛІКУВАННЯ

ТА МЕДИЧНОЇ КЛІМАТОЛОГІЇ ІМ І.М.СЄЧЕНОВА

ШПОТА ОЛЕНА ЄВГЕНІВНА

УДК 616.233 – 002 – 08

Функціональні зміни слизової оболонки бронхів у хворих на хронічні
неспецифічні захворювання легень із синдромом низького трийодтироніну та
їх лікування

14.01.27 – пульмонологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Ялта – 2005

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Одеському державному медичному університеті

МОЗ України

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор

АСМОЛОВ Олександр Костянтинович,

Одеський державний медичний університет

МОЗ України, завідувач кафедри фтизіопульмонології

Офіційні опоненти:

член кореспондент АМН України, Перцева Тетяна Олексіївна,
Дніпропетровська державна медична академія

МОЗ України, завідувач кафедри факультетської

терапії та ендокринології

доктор медичних наук, Савченко Валентин Михайлович,

завідувач відділенням медичних інформаційних

систем та комп’ютерних технологій, Кримський

республіканський науково-дослідний інститут

фізичних методів лікування та медичної кліматології

ім. І.М.Сєченова

Провідна установа: Інститут фтизіатрії і пульмонології

ім. Ф.Г. Яновського АМН України,

лабораторія імунології

Захист відбудеться 13.06.2005 р. о 12 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 53.610.01 при Кримському республіканському
науково-дослідному інституті фізичних методів лікування та медичної
кліматології ім.І.М.Сєченова (98603, м. Ялта, вул. Мухіна, 8).

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Кримського
республіканського науково-дослідного інститута фізичних методів
лікування та медичної кліматології ім.І.М.Сєченова (98603, м. Ялта, вул.
Мухіна, 8).

Автореферат розісланий 05.05.2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради
О.Ф.П’янков ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Медичне значення вторинного хронічного бронхіту при
гнійно-некротичних формах ХНЗЛ визначається, в першу чергу, своєю
високою поширеністю; в структурі захворюваності в Україні вони входять
до числа лідируючих причин за числом днів непрацездатності, причин
інвалідності та смертності при відсутності своєчасного хірургічного
лікування. Питома ж вага неспецифічних запальних захворювань легень
серед усіх уперше зареєстрованих захворювань становить 26,1% (Фещенко
Ю.І. і співавт., 1998; 2001; 2003).

Вчення про ХНЗЛ останнім десятиріччям істотно доповнилося новими
науковими фактами, серед яких, на нашу думку, треба окремо виділити роль
інфекції та дисбалансу основних гомеостатичних систем при вторинному
характері хронічного бронхіту; значенні формування синдрому поліорганної
недостатності у хворих, перш за все гнійно-некротичними захворюваннями
легень; подальшу розшифровку епідеміологічних аспектів і факторів ризику
розвитку хронічних бронхолегеневих захворювань, ролі оксидантних та
антиоксидантних систем, мультифакторних механізмів обструкції бронхів
тощо (Гавриленко Т.И., 1998; Дзюблiк О.Я., 2002; Colice G.L., 1996,
2003). Розробка сучасних лікувальних програм безпосередньо пов’язана з
розшифровкою нових аспектів патогенезу бронхіальної обструкції,
патогенетичної ролі інфекційних асоціацій, переглядом проблеми вторинних
імунодефіцитних станів (включаючи питання імуноекології) та ін. (Сєров
В.В. і співавт., 1995; Barnes P.J., 1995; Чучалин А.Г., 1998). Разом з
тим, незважаючи на появу останнім десятиріччям нових ефективних
лікарських засобів (перш за все антибактеріальних препаратів),
актуальність питань, пов’язаних з лікуванням гнійних захворювань нижніх
дихальних шляхів, не зменшується (Чучалин А.Г., 1998; 2003).

Таким чином, ХНЗЛ, включаючи гнійно-некротичні захворювання нижніх
дихальних шляхів, являє собою актуальну проблему сучасної пульмонології,
яка вимагає продовження пошуку нових ефективних шляхів диференційованої
терапії, регламентації показань до своєчасного хірургічного лікування,
дійових профілактичних заходів.

З огляду на вищесказане, продовження наукового пошуку по вивченню
патогенетичної ролі дисбалансу функціональної інтеграції ендокринної
системи з іншими основними гомеостатичними системами при хронічних
запальних захворюваннях легенів видається нам дуже перспективним
напрямком, оскільки відкриває нові шляхи диференційованої терапії даної
групи захворювань.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційна робота є частиною державної проблеми з патології органів
дихання, яка розробляється на кафедрі фтизіопульмонології Одеського
державного медичного університету (державний реєстраційний №
0102U006361, шифр роботи 02/8)

Мета дослідження: дати наукове обґрунтування доцільності використання та
оцінити клінічну ефективність замісної терапії гормонами щитоподібної
залози (ЩЗ) в комплексному лікуванні вторинного хронічного бронхіту в
хворих гнійно-некротичними формами хронічних неспецифічних захворювань
легень у фазі загострення.

Задачі дослідження:

Вивчити особливості проліферативної активності, а також прокоагулянтних
та фібринолітичних властивостей епітелію бронхів у хворих на хронічний
абсцес легені, бронхоектатичну хворобу, кістозну хворобу легень, кісту
легені та хронічний гнійний обструктивний бронхіт у фазі загострення
хронічного бронхолегеневого захворювання і дати їм оцінку з позиції
пато- і саногенезу.

Встановити вплив гормонів тироїдної лінії на активність репаративних
процесів у бронхіальному епітелію у хворих на гнійно-некротичні форми
ХНЗЛ.

Вивчити особливості гормоноопосередкованої імунної регуляції
проліферативних процесів у бронхіальному епітелію у хворих на ХНЗЛ.

Дати патофізіологічне обґрунтування доцільності використання тироїдних
гормонів для стимуляції репаративної регенерації бронхіального епітелію
при загостренні вторинного бронхіту у хворих на гнійно-некротичні форми
ХНЗЛ, що протікають на фоні зниженого синтезу тироїдних гормонів.

Встановити клінічну ефективність застосування тироїдних гормонів для
підвищення ефективності терапії загострення вторинного хронічного
бронхіту у хворих на гнійно-некротичні форми ХНЗЛ.

Об?єкт дослідження: ендокринний статус, імунореактивність, функції
слизової оболонки бронхів при загостренні вторинного хронічного
бронхіту у хворих на гнійно-некротичні форми ХНЗЛ

Предмет дослідження: стан регенерації, проліферативна актівність
прокоакоагулянтних та фібрінолітичних процесів епітелія бронхів,
гормональна (тироїдна лінія) та імунна регуляція процесів при
загостренні вторинного хронічного бронхіту у хворих на
гнійно-некротичні форми ХНЗЛ , ефективність замісної терапії тироїдними
гормонами

Методи дослідження. В роботі використані методи загального клінічного
обстеження хворих на хронічний бронхіт, методи дослідження ендокринного
потенціалу, імунної реактивності.

Наукова новизна одержаних результатів. Результати дослідження
документують, що при загостренні вторинного хронічного бронхіту у хворих
на гнійно-некротичні форми ХНЗЛ наявний виражений дисбаланс
функціональної активності бронхіального епітелію. При цьому вираженість
депресії репаративної регенерації бронхіального епітелію визначається
формою (нозологічною приналежністю) хронічного бронхолегеневого
захворювання, а також рівнем секреції гормонів тироїдної лінії.

Доведено, що прогресування вторинного хронічного бронхіту у хворих на
гнійно-некротичні форми ХНЗЛ характеризується формуванням ендокринного
дисбалансу (синтез гормонів тироїдної лінії).

Встановлено, що синдром низького трийодтироніну у хворих на ХНЗЛ є
своєрідним “фактором обтяження” перебігу захворювання за рахунок
формування більш глибокого порушення репаративної регенерації
бронхіального епітелію (включаючи прокоагулянтну та фібринолітичну
активність клітин епітелію) і підсилення імунного дисбалансу.

У хворих на гнійно-некротичні форми ХНЗЛ уперше встановлена залежність
морфогенетичної активності лімфоцитів від ендокринного потенціалу крові
(рівня тироїдних гормонів).

Доведена здатність фізіологічних концентрацій тироїдних гормонів
потенціювати репаративну регенерацію бронхіального епітелію (включаючи
лімфоцито-залежну стимуляцію), а також здійснювати імуномодулюючий ефект
у хворих на гнійно-некротичні форми ХНЗЛ в умовах дефіциту синтезу
ендогенного трийодтироніну, що дозволило обґрунтувати доцільність
застосування замісної терапії тироїдними гормонами як стимуляторами
проліферативної активності епітелію бронхів та екстраімунного
імунокоректора у подібних хворих.

Новим є використання трийодтироніну як модулятора функціональної
активності клітинного імунітету та бронхіального епітелію (включаючи
прокоагулянтну і фібринолітичну активність клітин) в комплексній терапії
загострення ХБ у хворих на гнійно-некротичні форми ХНЗЛ в умовах
формування у них синдрому низького трийодтироніну.

Практичне значення одержаних результатів. Результати дослідження
розширюють розуміння патогенетичної сутності вторинного хронічного
бронхіту у хворих на гнійно-некротичні форми ХНЗЛ за рахунок розшифровки
особливостей дисбалансу імуноендокринної системи та
гормоноопосередкованої імунозалежної регенерації бронхіального епітелію.
Останнє, в свою чергу, свідчить про те, що комплексна оцінка
ендокринного потенціалу вагома при виборі раціональної комплексної
терапії у хворих на гнійно-некротичні форми ХНЗЛ із загостренням
хронічного бронхіту.

Розроблений і впроваджений у клінічну практику метод стимуляції
репаративної регенерації бронхіального епітелію, а також екстраімунної
імуномодулюючої терапії у хворих на гнійно-некротичні форми ХНЗЛ на фоні
зниженого синтезу ендогенного трийодтироніну, що полягає у
застосовуванні курсу замісної терапії зазначеним гормоном.

Впровадження результатів роботи в практику. Результати роботи
використовуються у практиці Одеського обласного протитуберкульозного
диспансеру, кафедри фтизіопульмонології Одеського державного медичного
університету.

Особистий внесок здобувача. Автором виконано патентний пошук, результати
якого висвітлені в розділі “Огляд літератури”, що свідчить про
відсутність аналогів наукових розробок. Основні публікації за темою
дисертації носять пріоритетний характер. Автором самостійно проводився
відбір хворих, їх комплексне обстеження, лікування і контроль за його
ефективністю. Виконано також науковий аналіз одержаних результатів, їх
математична обробка, сформульовані основні положення, висновки і
практичні рекомендації.

Апробація результатів роботи. Матеріали дисертаційного дослідження
доповідались на науково-практичній конференції “Актуальні проблеми
клінічної пульмонології” (Київ, 23 січня 2003 р.), ІII з’їзді фтизіатрів
та пульмонологів України ( м. Київ).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 6 робіт, у тому числі 6 в
зареєстрованих ВАК України виданнях.

Структура та обсяг дисертації. Робота викладена на 156 сторінках
машинописного тексту і складається зі вступу, огляду літератури, 7
розділів результатів власних досліджень, обговорення одержаних
результатів, підсумків, висновків, практичних рекомендацій. Робота
ілюстрована 23 таблицями та 5 малюнками. Список літератури містить 245
робіт вітчизняних та зарубіжних авторів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

Матеріал і методи дослідження. Об’єктом дослідження стали 112 хворих, що
страждають на хронічні неспецифічні захворювання легень (ХНЗЛ), які
були розділені на 3 групи. В 1-у групу увійшли 42 хворих ХНЗЛ (7 хворих
на хронічний абсцес легені, 10 хворих з бронхоектатичною хворобою, 2
хворих з кістозною хворобою легень, 18 хворих з хронічним гнійним
бронхітом і 5 хворих з кістою легені) з фізіологічним рівнем секреції
тироїдних гормонів, перебіг яких характеризувався наявністю вторинного
хронічного бронхіту (ХБ); у 2-у – 38 хворих на ХНЗЛ (9 хворих з
хронічним абсцесом легені, 9 хворих з бронхоектатичною хворобою, 2
хворих з кістозною хворобою легень, 13 хворих з хронічним гнійним
бронхітом і 5 хворих з кістою легені) з вторинним ХБ і зниженим рівнем
секреції гормонів ЩЗ, до лікувального комплексу яких в передопераційному
періоді не включалась замісна терапія трийодтироніном; до 3-ої групи –
32 хворих на ХНЗЛ (4 хворих з хронічним абсцесом легені, 5 хворих з
бронхоектатичною хворобою, 1 хворий з кістозною хворобою легень, 17
хворих з хронічним гнійним бронхітом і 5 хворих з кістою легені) з
вторинним ХБ і зниженим рівнем секреції гормонів ЩЗ, до лікувального
комплексу яких включалася замісна терапія трийодтироніном. Як засіб
контролю використовувалася кров 24 здорових донорів.

Матеріалом дослідження служили кров і бронхоальвеолярні змиви (БАЗ),
отримані при проведенні бронхоскопії, а також зразки слизової оболонки
бронхів, отримані intra operationem з резектованих ділянок
бронхолегеневої тканини.

Діагноз встановлювався на підставі даних комплексного
клініко-рентгенологічного обстеження з урахуванням показників функції
зовнішнього дихання. Вимір та реєстрація параметрів зовнішнього дихання,
що включають спірограму, пневмотахограму, потік-об’ємну діаграму з
автоматичним розрахунком пульмонологічних показників, здійснювалися на
комп’ютеризованому комплексі “ТОН-I” випуску Харківського
науково-виробничого об’єднання ТОН. В усіх пацієнтів у період обстеження
було загострення ХБ.

Визначали: рівень ТТГ у сироватці крові обчислювали з використанням
тест-системи для кількісного імуноферментного аналізу тиротропіну в
сироватці чи плазмі крові людини фірми “ДИАплюс” (Москва); рівень
загального Т4 и загального Т3 в сироватці крові з використанням
тест-системи для кількісного одностадійного конкурентного твердофазового
імуноферментного аналізу на напівавтоматичному фотометрі “CORMAY MULTI”.
Проводилося визначення поглинання незв’язаної форми тироксину
лімфоцитами (ПТЛ (модифікована методика Трофімова В.І. і співавт.
(1989); додатково нами досліджувався ПТЛ у варіантах “навантажувальних
тестів” з преінкубацією клітин з тималіном в наступній серії умовно
пронумерованих експериментів: експеримент 1: суспензія мононуклеарів ?
визначення ПТЛ; експеримент 2: суспензія мононуклеарів ? інкубація
клітин с 0,02 мл 0,01% розчину тималіну в середовищі 199 ? відмивання
клітин ? визначення ПТЛ. Для визначення біологічної активності тималіну
нами використана модифікація методу Морозова В.Г. і Хавінсона В.Х.
(1989) в серії експериментів: експеримент 3: суспензія мононуклеарів
(отриманих при постановці експерименту 1; використовувалася доза 80?106)
? визначення Еа-РУЛ; експеримент 4: суспензія мононуклеарів ? інкубація
клітин з 0,5% розчином трипсину (у співвідношенні 10:1) ? відмивання
клітин ? визначення Еа-РУЛ; експеримент 5: суспензія мононуклеарів ?
інкубація клітин з 0,5% розчином трипсину (в співвідношенні 10:1) ?
відмивання клітин ? інкубація клітин з 0,02 мл 0,01% розчину тималіну в
середовищі 199 ? відмивання клітин ? визначення Еа-РУЛ; експеримент 6:
суспензія мононуклеарів ? інкубація клітин з 0,5% розчином трипсину (у
співвідношенні 10:1) ? відмивання клітин ? інкубація клітин з 25 мкг/100
мл L-тироксину (хімічної компанії SIGMA, США) в середовищі 199 ?
відмивання клітин ? інкубація клітин з 0,02 мл 0,01% розчину тималіну в
середовищі 199 ? відмивання клітин ? визначення Еа-РУЛ. Проводилося
визначення фібринолітичної активності лейкоцитів крові (Пуртов А.В. и
соавт. (1990) в серії експериментів: експеримент 7: суспензія
мононуклеарів ? визначення показника L; експеримент 8: суспензія
мононуклеарів ? інкубація клітин з 0,02 мл 0,01% розчину тималіну в
середовищі 199 ? відмивання клітин ? визначення показника L; експеримент
9: суспензія мононуклеарів ? інкубація клітин з 25 мкг/100 мл
L-тироксину (хімічної компанії SIGMA, США) в середовищі 199 ? відмивання
клітин ? інкубація клітин з 0,02 мл 0,01% розчину тималіну в середовищі
199 ? відмивання клітин ? визначення показника L. Використана реакція
розеткоутворення (А.И. Кусельман, 1987) для виявлення рецепторів на
лімфоцитах до тромбіну, активаторами плазміногену тканинного і
кров’яного типів (А.М. Братчик, 1993). Метод культивування бронхіального
епітелію (Лурия Е.А. (1972) в серії експериментів: експеримент 10:
культивація бронхіального епітелію в термостаті при 37оС протягом трьох
діб ? визначення проліферативного індексу (ПІ), який відбивав процент
мітозів, на 300 епітеліальних клітин; експеримент 11: культивація в тих
же умовах, але з додаванням (препарати вводилися в культуральне
середовище на початку експерименту, а також на другу добу культивування)
1,0 мг/мл тималіну ? визначення ПІ; експеримент 12: культивація з
додаванням в культуральне середовище 1,0 мг/мл тималіну + 25 мкг/100 мл
L-тироксину в середовищі 199 ? визначення ПІ. Після завершення
культивування епітеліальних клітин бронхів у дослідах 10–12 проводилося
дослідження фібринолітичної (активаторної) активності культурального
середовища за методом Astrup T., Mullertz S. (1952) і часу
рекальцифікації за Bergerhof H., Roca L. (1954). Дослідження
гормоноопосередкованої лімфоїдної регуляції проліферативної спроможності
бронхіального епітелію в серії дослідів: експеримент 10(Л): суспензія
аутологічних мононуклеарних клітин у дозі 80?106 (контроль – в камері
Горяєва) ? в культуральне середовище на початку культивування;
експеримент 11(Л): суспензія мононуклеарів ? преінкубація лімфоцитів з
0,02 мл 0,01% розчину тималіну в середовищі 199 протягом 30 хв. у
термостаті при 37оС ? відмивання клітин ? в культуральне середовище;
експеримент 12(Л): суспензія мононуклеарів ? преінкубація клітин з 25
мкг/100 мл L-тироксину в середовищі 199 ? відмивання клітин ? інкубація
клітин з 0,02 мл 0,01% розчину тималіну в середовищі 199 ? відмивання
клітин ? в культуральне середовище. Визначення субпопуляцій лімфоцитів
за диференційованими антигенами з використанням методу мембранної
імунофлюоресценції із застосуванням гібридомних моноклональних антитіл
до лейкоцитарних диференційованих антигенів та антигенів активації серії
LT підприємства “Сорбент” (Інститут імунології РАМН, Москва). Додатково
нами досліджувалися показники CD4+ и CD8+, а також розраховувався ІРІ у
варіантах “навантажувальних тестів” в наступній серії умовно
пронумерованих дослідів: експеримент 16: суспензія мононуклеарів ?
інкубація клітин з 0,05 мл тканинного екстракту (отриманий за методикою
Скипетрова В.П. и соавт. (1986)) ? визначення CD; експеримент 17:
суспензія мононуклеарів ? інкубація клітин з 0,05 мл тканинного
екстракту ? інкубація клітин з 0,02 мл 0,01% розчину тималіну в
середовищі 199 ? визначення CD; експеримент 18: суспензія мононуклеарів
? інкубація клітин з 0,05 мл тканинного екстракту ? інкубація клітин з
25 мкг/100 мл L-тироксину в середовищі 199 ? відмивання клітин ?
інкубація клітин з 0,02 мл 0,01% розчину тималіну в середовищі 199 ?
визначення CD.

Результати власних досліджень та їх обговорення. Нами встановлено, що у
хворих 1-ої, 2-ої та 3-ої груп рівень тиротропного гормону гіпофіза і
вміст загального тироксину в сироватці крові не виходять за межі
діапазону фізіологічних коливань цього показника. Вміст загального
трийодтироніну у хворих 1-ої групи істотно не відрізняється від
відповідного показника в групі здорових осіб, а у хворих 2-ої та 3-ої
груп – знижений в 1,2 рази (p?A @ ? 0 „ ? ¶ ? ? 1/4 3/4 Oe $ O ?l?0??%? O O EHuy ° O P R 6 8 N P ? ‚ ? ? \оделі з преінкубацією клітин з тималіном (експеримент 8) вміст ЕУ-РУЛ зростає на 58,1 % (p3

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020