.

Наукове обгрунтування ціноутворення медичної допомоги на прикладі хвороб системи кровообігу (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
127 2470
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

КИЇВСЬКА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ

ОСВІТИ ім. П.Л. ШУПИКА

Шевченко Олена Миколаївна

УДК 616.1 – 082:338.51

Наукове обгрунтування ціноутворення медичної допомоги на прикладі хвороб
системи кровообігу

14.02.03 – соціальна медицина

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ – 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в КМАПО ім. П.Л. Шупика на кафедрі управління охороною
здоров’я

Науковий керівник

доктор медичних наук, професор

Корнацький Василь Михайлович

Iнститут кардiологiї iм. М.Д. Стражеска АМН України,

головний лiкар – заступник директора по клiнiчнiй
роботi,

керiвник наукового вiддiлу медико-соцiальних проблем кардiологiї,

заслужений лiкар України.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Авраменко Олександр Іванович, Київська
медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України,
професор кафедри радіології;

доктор медичних наук, професор Солоненко Іван Миколайович, Національна
академія державного управління при Президентові України, завідувач
кафедри управління охороною здоров’я.

Провідна установа

Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця, м. Київ

Захист відбудеться “ 30 ” вересня 2005 року о 11.00 годині на
засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.613.07 в Київській медичній
академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України за адресою:
04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 9, кафедра управління охороною
здоров’я.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Київської медичної
академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України за адресою:
04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 9.

Автореферат розісланий “11” серпня 2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради
Бугро В.І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Концепцією розвитку охорони здоров’я затвердженою
Президентом України у грудні 2000 року передбачається покращання стану
здоров’я населення, але на її виконання немає обгрунтованих необхідних
ресурсів, оскільки державне фiнансування галузі, що складає 20 % вiд
потреб, є вкрай недостатнім, а також на сьогоднiшнiй день не визначена
обгрунтована вартість, що стало наслiдком вiдсутностi єдиних методичних
пiдходiв до цiноутворення медичної допомоги.

На сучасному етапі соціально-економічного розвитку України відсутня
обгрунтована концепція ціноутворення при наданні належної кардіологічної
допомоги та не розроблена методика розрахунку необхідних
економічно-обгрунтованих витрат для її фінансового забезпечення.

Дослiдження вартостi саме кардiологiчної допомоги пояснюється високими
показниками ураженості населення хворобами серцево-судинної системи,
смертність від яких зросла на 39,7 % та перевищує європейський показник
на 72,4 % займаючи 60,9 % у загальнiй структурi (Коваленко В.М.,
Криштопа Б.П., Корнацький В.М., 2002).

У зв’язку з цим розроблена Державна Програма Кабінету міністрів України
на 2004 – 2010 рр. попередження серцево-судинних захворювань спрямована
на зниження передчасної смертності та інвалідності, виконання якої має
певні труднощі у зв’язку з відсутністю обгрунтованої потреби у
фінансуванні.

За економiчними законами, медична допомога як послуга, повинна мати
вартiсть, яка залежить вiд витрачених ресурсiв. Останні включають
медичні кадри, матерiально-технiчну базу, медикаментозне забезпечення та
засоби діагностики, а також витрати на утримання закладів.

Для ефективного та рацiонального використання ресурсiв i, вiдповiдно,
об’єктивного цiноутворення, великого значення набуває створення
Стандартiв надання медичної допомоги та Нацiонального формуляру життєво
необхiдних лiкарських засобiв гарантованого мінімуму. Крім того, існуюча
система охорони здоров’я потребує оптимізації, а запропоновані
адаптаційні технології грунтуються на багатоканальній формі фінансування
з державною часткою не менше половини, законодавчій базі і економічно
зацікавленій профілактичній спрямованості.

З метою формування оптимальної цiни для лiкування конкретної
кардiологiчної патологiї, в умовах надзвичайно широкого вибору новiтнiх
технологiй, багато уваги придiляється аналiзу економiчної ефективностi.

Великого значення набувають питання визначення оптимальної моделi
фінансового забезпечення, яка гарантувала б економічну стабільність
системи і кожної лiкувальної установи окремо та дозволила б
підняти

медичну допомогу на більш якiсний рівень (Телюков А., 1995).

Виходячи з головних цiлей i задач реформи фінансування галузі охорони
здоров’я, необхiдно визначити потребу фінансового ресурсу на одиницю
послуги та її вартість згiдно фактичним витратам, що і обумовило мету і
завдання дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, темами, планами. Дисертаційна
робота виконувалась у вiдповiдностi наукової тематики вiддiлу
медико-соцiальних проблем кардiологiї Iнституту кардiологiї iм. акад.
М.Д.Стражеска на 2003 – 2005 роки “Медико-санітарна допомога. Наукове
обгрунтування ціноутворення медичної допомоги хворим кардіологічного
профілю в сучасних умовах України”, затвердженою Науковою радою АМН
України 26.03.03. номер державної реестрацiї 0103U003268.

Метою дослідження стало наукове обгрунтування моделі цiноутворення
медичної допомоги на прикладі кардiологiчних хвори в сучасних умовах.

Завдання, обумовлені поставленою метою, передбачали наступне:

Вивчення державних витрат на забезпечення медичної допомоги в динамiцi
за перiод з 1980 року, дослiдження їх структури та ефективності
використання коштів.

Аналіз ефективності витрат на медичну допомогу та стан здоров’я
населення i його середню тривалiсть життя в Українi, а також в деяких
iнших державах.

Визначення реальної вартості медичної допомоги кардiологiчним хворим у
вiдповiдностi запропонованим стандартам.

Визначення мiнiмальної потреби фiнансування на забезпечення надання
необхiдної медичної допомоги кардiологiчним хворим.

Обгрунтування моделі цiноутворення медичної допомоги на прикладi
кардiологiчної патологiї та її реального фiнансування в сучасних умовах.

Об’єкт дослідження: стан фінансування галузі охорони здоров’я.

Предмет дослідження: вартість кардіологічної допомоги на всіх рівнях її
надання, стан здоров’я населення, фактичні витрати та необхідна потреба
видатків на кардіологічну допомогу у відповідності стандартам.

Методи дослідження: статистичний, аналітичний, математичний,
економічний, соціологічний.

Наукова новизна дослідження полягяє в тому, що вперше в Україні:

визначено фактичну вартість медичної допомоги на прикладi хвороб системи
кровообігу;

визначено мінімальну потребу фінансування для надання необхідної
медичної допомоги кардіологічним хворим у відповідності стандартам;

обгрунтована модель ціноутворення на прикладі хвороб
системи

кровообігу згідно стандартів надання медичної допомоги.

Практичне значення дослідження полягає в тому, що його результати стали
підставою для визначення мінімальної потреби на забезпечення власне
медичної допомоги хворому, а також потреби видатків на охорону здоров’я
в перерахунку на одного жителя в рік.

Отримані результати впроваджені в практику при визначенні потреби
коштiв на медикаментозне забезпечення стаціонарної та амбулаторної
служби Інституту кардіології ім. М.Д. Стражеска, а також інших закладів.
Матеріали дослідження використані при розробці аналітично-статистичних
посібників: “Стан здоров’я народу України у зв’язку із хворобами системи
кровообігу та можливі шляхи його покращання”, “Сучасний стан здоров’я
народу та напрямки його покращання в Україні”.

Особистий внесок здобувача. Автором самостійно визначено мету та
завдання, вивчено дані вітчизняної і зарубіжної літератури, розроблено
програму, обрано методи та обгрунтовано методику дослідження. Самостійно
визначено потребу витрат для надання допомоги кардіологічним хворим у
відповідності Державним стандартам. Розроблено протоколи, за якими
самостійно проведено аналіз медичних карт амбулаторних та стаціонарних
хворих і розрахована фактична вартість медичної допомоги кардіологічним
хворим на всіх рівнях її надання. Розроблено анкети для лікарів та
пацієнтів і проведено соціологічне дослідження. Первинний матеріал
опрацьований, проаналізований та узагальнений, всі розрахунки
проводились самостійно. Запропоновано науково-обгрунтовану модель
ціноутворення медичної допомоги кардіологічним хворим.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати
дослідження доповідались та були обговорені на конгресах, конференціях,
круглих столах, наукових сесіях, нарадах із обласними фахівцями.

На міжнародному рівні: Х Конгрес Світової Федерації Українських
Лікарських Товариств (Чернівці, 2004).

На державному рівні: науково-практичні конференції:
“Фінансово-економічні засади реформування охорони здоров’я в Україні:
нові законодавчі ініціативи” (Київ, 2004); “Профілактика і лікування
артеріальної гіпертензії в Україні” (Київ, 2004); “Здобутки і
перспективи клінічної терапії та ендокринології” (Тернопіль, 2004); VII
Національний конгрес кардіологів України (Дніпропетровськ, 2004); на
круглому столі обговорення фінансово-економічних засад перебудови галузі
охорони здоров’я в Україні (проект закону “Про фінансування охорони
здоров’я та медичне страхування” – Київ, 2004), підготовка матеріалів
Міністерству охорони здоров’я.

На галузевому рівні: наукові сесії Інституту кардіології ім. М.Д.
Стражеска (Київ, 2004, 2005); виїздний цикл підвищення
кваліфікації за

спеціальністю Організація та управління охороною здоров’я (Чернігів,
2004).

Публікації. За матеріалами дисертаційної роботи опубліковано 11 наукових
праць, з яких 5 – у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, 4 – в
матеріалах і тезах конференцій та у 2 аналітично-статистичних
посібниках.

Обсяг та структура дисертації. Робота складається з вступу, огляду
літератури, програми, трьох розділів власних досліджень та обговорення
результатів, висновків, рекомендацій, списку використаних джерел.
Основний текст викладений на 132 сторінках. Дисертація ілюстрована 50
таблицями, 12 рисунками та додатками А, Б, В на 18 сторінках. Список
використаних джерел містить 207 посилань, в тому числі 95 зарубіжних на
19 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Програма, обсяг та методи дослідження. Для досягнення мети та виконання
завдання дослідження, з використанням системного підходу, розроблено
спеціальну програму, яка складається з восьми послідовних етапів (рис.
1). Матерiалами дослiдження стали первиннi медичнi документи (медичні
карти амбулаторних та стацiонарних хворих, на основi яких заповнені
протоколи експертної оцінки), офiцiйна державна медична статистика МОЗ
України, статистика Держкомстату України і ВООЗ, Нормативи надання
амбулаторної та стацiонарної медичної допомоги населенню, дані
фінансово-економічної звітності МФУ по бюджету галузі охорони здоров’я з
1980 по 2005 роки, рекомендовані стандарти кардіологічної допомоги.

В дослiдженнi використанi статистичнi бази даних Регiонального
(Копенгаген) та Центрального (Женева) департаментiв ВООЗ. Опрацьованi
матерiали МОЗ України “Показники здоров’я населення i використання
ресурсiв охорони здоров’я України” за 1985 – 2005 роки, нормативнi
документи Мiнiстерства економiки та Мiнiстерства фiнансiв по економiцi
здоров’я; законодавчi акти Верховної Ради; офiцiйна статистична
звiтнiсть ВООЗ i Всесвiтнього Банку; нормативна база дiючого в охоронi
здоров’я законодавства; данi фiнансово-економiчної звiтностi віддiлу
планування бюджету Головного управлiння економiки МОЗУ, АМНУ та
лiкувально-профiлактичних закладiв МОЗ та АМН України.

Для розрахунку вартості необхідного медикаментозного лікування
кардіологічної патології у цінах на 1.01.2004 року (які надані за
результатами тендеру аптекою № 2 Інституту кардіології) були обрані
найпоширеніші та найважливіші в соціальному значенні нозології
– гіпертонічна хвороба,

ішемічна хвороба серця, гострий інфаркт міокарда, ревматичні
хвороби серця, а також гострий міокардит,
гіпертрофічна та дилатаційна

Рис. 1. Програмно-цільова структура дослідження

кардіоміопатія, хронічна серцева недостатність, нестабільна стенокардія.

Визначалась вартість випадку стаціонарного лікування та підтримуючої
терапії протягом місяця і року. Фармакологічні препарати та схеми
лікування обирались згідно розроблених і рекомендованих Стандартів
надання кардіологічної допомоги.

При виборі терапії перевага надавалась вітчизняним препаратам, що склало
групу з найменшими витратами. Для порівняння проводились розрахунки
вартості лікування препаратами більш дорожчої та середньої цінової
групи, фармакологічні властивості яких дозволяють використовувати
зручний режим дозування і мають кращу ефективність.

Для оцінки вартості медичної допомоги використовувались методи аналізу
економічної ефективності лікування хворих із патологією системи
кровообігу, серед них аналіз мінімізації вартості та вартісний аналіз
ефективності. За першим методом найбільш економічно ефективним вважалось
лікування, що дозволяє зберегти більше коштів. За другим отримані
переваги за рахунок додаткових витрат свідчили про економічну
ефективність медичного втручання.

Розрахована вартість інструментального обстеження включала оптимальну
ціну обладнання та апаратури, гарантійний термін експлуатації, норми
навантаження, що визначені в комплекті технічної документації та
інструкції користування.

Для розрахунку вартості одного обстеження спочатку визначалась кількість
обстежень, що може бути виконано за один день при навантаженні на прилад
згідно паспортних норм та тривалості дослідження відповідно Наказу МОЗУ
№ 33 від 23.02.2000р. “Про штатні нормативи та типові штати закладів
охорони здоров’я”. За умови, що прилад працює 252 робочих дні, визначали
кількість обстежень, які можуть бути проведені за рік. Отримані дані
помножували на термін експлуатації приладу і визначали можливу кількість
обстежень, що можуть бути проведені за цей термін при незмінних умовах
роботи. Визначення амортизації на одне обстеження проводилось шляхом
поділу вартості обладнання на кількість проведених досліджень за час
строку експлуатації приладу.

Ціна одного обстеження визначалась сумою амортизаційних затрат та
вартості додаткових витратних матеріалів (гель, папір, елементи
живлення, одноразові електроди, картриджи, контрастні речовини тощо) без
урахування оплати праці медичного персоналу.

Високотехнологічне обстеження (радіонуклідна реносцинтіграфія,
сцинтіграфія міокарда), оскільки як основних фондів вартість такого
обладнання досить висока, то в ціну включено лише витрати на реактиви
без урахування амортизації.

Розрахунок клінічних, біохімічних, серологічних, імунологічних
досліджень проводився також без амортизаційних витрат і включає вартість
лише реактивів та витратних матеріалів на одне дослідження.

Вартість обладнання була взята з каталогу цін тендерних пропозицій.

Вартість обстеження при кожній конкретній нозології розраховувалась за
переліком діагностичних обстежень відповідно Стандартам. Дослідження
фактичної вартості лікування хворих із серцево-судинною патологією
проводилось на основі даних, що були отримані під час аналізу медичних
карт амбулаторних та стаціонарних хворих згідно трьохрівневого розподілу
системи надання медичної допомоги.

Дослідження на первинному (I) рівні було проведено в дільничній лікарні
с. Требухів – 49 протоколів, вторинний (II) рівень охопив районні та
міські лікарні (Центральній районній лікарні м. Бровари – 126
протоколів, Центральній районній лікарні м.Суми – 69, Міській клінічній
лікарні № 4 м. Києва – 64 протоколи, Міській клінічній лікарні № 1 м.
Суми – 64), третинний (III) – спеціалізовані диспансери обласних
лікарень (Сумському обласному кардіодиспансері – 66 протоколів,
Київській обласній лікарні № 2 – 86 протоколів) та Інститут кардіології
ім. М.Д. Стражеска – 123 протоколи.

Всього проаналізовано 647 протоколів (286 амбулаторних та 361
стаціонарних), серед яких з діагнозом ішемічна хвороба серця – 362,
гіпертонічна хвороба – 200, інфаркт міокарда – 42, інші – 43 (рис. 2).

Так як рекомендації в Стандартах вважаються оптимальними для надання
медичної допомоги, то отримані в результаті аналізу медичних карт, дані
про фактичну вартість лікування на різних рівнях медичної допомоги
порівнювались із мінімальною визначеною нами потребою.

Результати дослідження. Дослідження динаміки видатків в бюджеті охорони
здоров’я в період з 1980 по 2005 роки визначило, що фактичне
фінансування не може задовільнити потребу населення в кваліфікованій
медичній допомозі. Коливання видатків на охорону здоров’я, в залежності
від соціально – економічної та суспільно – політичної ситуації в країні,
серед інших факторів призводить до нестабільності з негативною динамікою
показників захворюваності, смертності та народжуваності, рівню середньої
тривалості життя.

Протягом досліджуваного періоду (1985 – 2003 роки) спостерігається
підвищення захворюваності, поширеності та смертності, в тому числі від
хвороб серцево-судинної системи. Аналіз загальної динаміки ураження
населення України хворобами системи кровообігу свідчить про зростання
захворюваності в 1,8 рази, поширеності в 2,9 рази, смертності в 1,3
рази.

Серед усіх хвороб системи кровообігу (ХСК), 85 % займає ураженість
населення ішемічною хворобою серця (ІХС), гіпертонічною хворобою (ГХ)

та гострим інфарктом міокарда (ГІМ).

Найбільш негативна динаміка показників спостерігається при гіпертонічній
хворобі, яка характеризується збільшенням захворюваності в 4,6 раз,
смертності в 3,2 рази, поширеності в 6,7 раз і вражає більше третини
працездатного населення України.

Друге місце в структурі розповсюдження (2003 року), але перше по
смертності, серед хвороб системи кровообігу займає ішемічна хвороба
серця. Протягом 28 років захворюваність на цю хворобу зросла в 2,2 рази,
поширеність – в 4,0 рази, смертність в 1,4 рази.

Ураженість однією з головних причин смерті при ІХС – гострим інфарктом
міокарда за останні три роки (2000 – 2003 рр.) зросла незначно:
захворюваність – на 1,2 %, поширеність – на 0,6 %. Зниження смертності
на 23,2 % може бути наслідком впровадження новітніх методів лікування.

Аналіз звітності Міністерства фінансів України по бюджету охорони
здоров’я свідчить, що у 80-х – 90-х роках фінансування галузі мало
стійку тенденцію до збільшення (від 4157,4 млн умов.од. у 1980 році до
7547,9 млн умов.од. у 1990 році). Різке скорочення фінансування на
початку 90-х років більше ніж у 4 рази, визначило суму видатків по
галузі 1774,4 млн умов.од. у 1995 році. За наступні п’ять
років обсяг видатків зменшився ще у 2 рази, що становило 857,1 млн
умов.од. у 2000 році. Поступове відновлення економіки відображується у
збільшенні фінансування з 2001 року, про що свідчить 1257,5 млн умов.од.
у 2002 році (перерахунок в умовні одиниці зроблено у відповідності курсу
національної валюти до долара США згідно даним Національного банку
України у відповідний період).

Фінансування стаціонарної допомоги завжди займало значну частину
видатків, що у 80-х роках становило близько 3657 млн умов.од. У 90-х
роках видатки зменшились у 4 рази (від 5850 млн до 1328 млн умов.од.),
але питома вага їх за цей період змінювалась незначно у межах 76,5 –
79,2 %. Найменше фінансування у 2000 році 685,1 млн умов.од. становило
найбільшу питому вагу за досліджуваний період 81,1 %. З 2001 року
намітилась тенденція до збільшення видатків на стаціонарну допомогу та
зменшення їх питомої ваги до 61,6 % у 2002 році.

В усьому світі найбільш об’єктивним показником фінансування охорони
здоров’я є кількість видатків на одного жителя. Аналіз фінансування
галузі в Україні за останні 20 років виявив велику варіабельність цього
показника. Так, у 1980 – 1985 рр. видатки на одного жителя складали 82,9
– 95,5 умов.од. Найбільшим цей показник був у 1990 р. і становив 145,3.
Найменша кількість видатків – 17,1 – виділялась у 2000 р. З 2001
р. даний

показник набуває тенденції до збільшення і в 2002 р. становив 26,7
умов.од.

Аналіз динаміки фінансування галузі охорони здоров’я та смертності

населення від хвороб серцево-судинної системи визначив дві
зворотнопропорційно направлені криві, які свідчать про зростання
смертності при зменшенні видатків на медичну допомогу.

Так, коли видатки на охорону здоров’я (1980 – 1990 рр.) мали позитивну
динаміку зростання від 4,1 до 7,5 млрд умов. од., смертність від хвороб
системи кровообігу зменшилась на 7,3 %. Кризове фінансування наступних
десяти років, коли видатки 2000 року становили 0,8 млрд умов.од.,
супроводжувалось зростанням показника смертності від ХСК на 46,1 % (у
порівнянні з 1990 роком) (рис. 3).

Рис. 3. Динаміка показників смертності та видатків на охорону здоров’я:

– загальна смертність, на тис. жителів;

– смертність від хвороб системи кровообігу, на тис. жит.;

/ – загальні витрати на охорону здоров’я, млрд умов. од.

Аналіз питомої ваги основних видатків виявив, що протягом всього
досліджуваного періоду найбільше коштів витрачалось на зарплату. Видатки
на утримання медичних закладів займали друге місце. Потім в рейтингу
витрати на медикаменти та перев’язувальний матеріал. І на останньому
місці фінансування потреб основних фондів (рис. 4).

За описаною вище методикою визначено вартість лікування хворих із
серцево-судинною патологією. Згідно Стандартів надання медичної
допомоги, потреба на фармакотерапію одного хворого, в
залежності від

цінової групи препаратів, під час стаціонарного лікування
коливається від

19,8 до 169,3 грн. при гіпертонічній хворобі, досягаючи максимуму при
гострому інфаркті міокарда, ускладненому гострою
лівошлуночковою

Рис. 4. Динаміка часток основних статей фінансування охорони
здоров’я:

– зарплата;

– медикаменти;

– утримання закладів;

– основні фонди.

недостатністю, що потребує від 2051,0 до 3380,9 грн.

Наші дослідження мінімальної вартості гарантованого рівня медичної
допомоги показують, що розрахована мінімальна потреба підтримуючої
фармакотерапії лише по чотирьом нозологіям (ішемічна хвороба серця,
гіпертонічна хвороба, хронічні ревматичні хвороби серця, гострий інфаркт
міокарда) відповідно Стандартам надання медичної допомоги для всіх
зареестрованих хворих становила більше 14 млрд грн. на рік, що в
перерахунку на одного хворого складає від 516 грн. (при
гіпертонічній хворобі) до 1996 грн. (при інфаркті міокарда) (табл. 1).

Зокрема, вартість одного дня фармакотерапії, в залежності від цінової
групи препаратів та важкості перебігу захворювання, при
гіпертонічній хворобі становить від 1,4 до 12,1 грн., при ішемічній
хворобі серця – від 3,7 до 18,7 грн., при дилатаційній кардіоміопатії –
від 3,0 до 8,6 грн., при гіпертрофічній кардіоміопатії – від 2,8 до 5,7
грн., при гострому міокардиті – від 2,7 до 15,9 грн., при ревматичних
хворобах серця – від 2,3 до 20,2 грн., при гострому інфаркті міокарда
мінімальні витрати становлять – 1863,7 грн. та 63,7 грн. після
проведення тромболітичної терапії.

Вартість обстеження, в залежності від переліку необхідних досліджень та
рівня надання медичної допомоги, при ішемічній хворобі серця коливається
від 46,7 до 2027,0 грн., при гіпертонічній хворобі – від 7,3 до 267,4
грн. (не враховуючи комп’ютерну томографію надниркових залоз), при

Таблиця 1

Мінімальна потреба витрат на фармакотерапію деяких

хвороб системи кровообігу (грн.)

Нозологія Вартість фармакотерапії на 1 хворого

Потреба витрат на медикаменти

при перебу-ванні у стаціонарі

при підтри-муючій те-рапії протя-гом року

для всіх хворих, що отримали стаціонарну допомогу у 2002 р.

для підтримуючої терапії протягом року для всіх зареестрованих хворих у
2002р.

Ішемічна хвороба серця 47,7 1344,4 31 616 292 9 304 371 217

Гіпертонічна хвороба 19,8 516,1 2 960 028 4 700 530 145

Хронічні ревматичні хвороби серця 65,6 1167,4 3 204 323 272 823 710

Гострий інфаркт міокарда 1995,7 1995,7 93 887 707 93 887 707

дилатаційній кардіоміопатії – від 152,9 до 2085,3 грн., при
гіпертрофічній кардіоміопатії – від 5,4 до 142,5 грн. (без урахування
радіоізотопної вентрикулографії), при гострому міокардиті – від 123,4 до
220,9 грн., при ревматичних хворобах серця – від 157,8 до 231,3 грн.,
при гострому інфаркті міокарда – від 9,8 до 1887,9 грн., при хронічній
серцевій недостатності – від 61,1 до 1849,5 грн.

B D u ue 0

O

oe

\ c?1/4AeAEEI@

B

?

?

?

?

?

®

°

?

O

Oe

O

o

o

0

O

O

o

R–

 

@

@

@

@

dh$

@

O

U

oaoaoaoaoaoaoYOeYaYIAYAYaYAY?Y?Y?Y?Y?Y?Y?Y?Y?Y?Y?Y?Y?Y?Y?Y?Y?Y?Y?Y?Y?Y?Y
?Y

phy

@

@

$

@

@

@

@

@

@

невідповідність реальних витрат останнім.

Фактична вартість фармакотерапії хворого на ішемічну хворобу серця та
гіпертонічну хворобу в амбулаторних умовах на первинному рівні надання
медичної допомоги достовірно складає 18,9 та 35,7 % ((0,7+0,4) та
(0,5+0,1) грн. на день) від розрахованої мінімальної потреби, на
вторинному рівні – 83,8 та 78,6 % ((3,1+0,2) та (1,1+0,3) грн.)
відповідно. В поліклініках спеціалізованого рівня мінімальна потреба
витрат на медикаментозне лікування ((3,7+0,5) грн. на ішемічну
хворобу серця та (1,4+0,2) грн. на

гіпертонічну хворобу) задовільняється повністю.

В реальних умовах перелік амбулаторного обстеження хворих із
серцево-судинною патологією на первинному рівні надання медичної
допомоги включає вимірювання артеріального тиску, електрокардіографію
та загальні клінічні дослідження крові і сечі ((0,7+0,1) грн. при ІХС та
(0,5+0,1) грн. при ГХ), на вторинному рівні додаються біохімічні
дослідження ((5,5+2,1) грн. при ІХС та (7,9+4,0) грн. при ГХ), на
третинному – можливе проведення ехокардіографії, але навіть на
спеціалізованому рівні потреба на амбулаторне обстеження при ішемічній
хворобі серця задовільняється лише на 37,1 % ((28,8+12,6) грн.), при
гіпертонічній хворобі – на 46,4 % ((27,6+13,7) грн.) від необхідних за
стандартами витрат ((77,5+22,1) та (59,6+52,3) грн. відповідно).

Аналіз фактичної вартості лікування засвідчив, що під час перебування у
стаціонарі витрати на фармакотерапію при ішемічній хворобі серця та
гіпертонічній хворобі на всіх рівнях надання медичної допомоги
задовільняють мінімальну потребу за стандартами, складаючи на день при
ІХС (3,2+1,1) грн. при ГХ (2,8+0,5) грн. на I рівні, відповідно
(7,8+2,8) та (5,3+2,1) грн. на II рівні і (14,0+7,1) та (5,9+1,5) грн.
на III рівні.

Перелік обстежень в стаціонарних умовах на первинному рівні майже не
змінюється ((0,7+0,1) грн. при ІХС та (0,9+0,1) грн. при ГХ), на
вторинному рівні є більш розширеним, але достовірно задовільняє лише
30,4 % ((23,6+9,5) грн.) від необхідних витрат при ішемічній хворобі,
та 66,0 % ((39,3+15,2) грн.) – при гіпертонічній хворобі. Фактичні
витрати на обстеження дорівнюють потребі за стандартами лише на
спеціалізованому рівні надання стаціонарної допомоги ((121,5+43,6) грн.
при ІХС та (112,9+22,1) грн. при ГХ).

Медикаментозне лікування хворих на гострий інфаркт міокарда в реальних
умовах лише на 18,0 % відповідає потребі за стандартами на вторинному
рівні надання медичної допомоги, складаючи 11,5 грн. на день від
розрахованої мінімальної потреби (без тромболітиків) у 63,7 грн. На
спеціалізованому рівні така потреба задовільняється на 85,2 %.

Фактичні витрати на обстеження хворого з гострим інфарктом міокарда
становили 22,4 грн. на II рівні та 105,9 грн. на III, що є достатнім при
мінімальному стандартному обстеженні, що необхідне для встановлення
діагнозу неускладненого ГІМ (загальні дослідження крові і сечі,
біохімічні дослідження крові, коагулограма, електрокардіографічне
дослідження) у 9,8 грн. на II рівні, та 94,9 грн. на III рівні, який
додатково включає ехокардіографічне обстеження. Для діагностики інфаркта
міокарда ускладненого гострою лівошлуночковою недостатністю або
порушенням ритму на II рівні потреба складає від 45,5 до
145,0 грн., на III рівні –

від 1787,1 до 1886,7 грн.

Проведене соціологічне опитування 203 лікарів та 356 пацієнтів у
вищенаведених закладах встановило, що 92,1 % (n=187) фахівців
ознайомлені зі Стандартами надання медичної допомоги, а в повсякденній
роботі їх використовують 57,2 % (n=116). При цьому 97,5 % (n=198)
лікарів враховують матеріальний стан пацієнтів при призначенні
лікування. 45,3 % (n=92) вважають низькі доходи населення негативним
впливом на доступність медичної допомоги; 33,9 % (n=69) крім того
відносять до таких чинників низькій рівень санітарної культури населення
та завантаженість лікарів загальної практики. Покращання роботи галузі
лише у збільшенні державного фінансування вбачає 37,4 % (n=76), інші в
додаток до цього пропонують або впровадження медичного страхування (18,7
%, (n=38)), або удосконалення організації галузі (8,4 % (n=17)),
комплексний підхід із впровадженням всього вищеназваного заохочують 15,3
% (n=31).

Результати опитування пацієнтів свідчать, що 48,0 % (n=171) за
кваліфікованою медичною допомогою звертаються тільки в життєнебезпечних
випадках, 42,4 % (n=151) – при кожному випадку незадовільного
самопочуття.

Таким чином, результати дослідження засвідчили невідповідність
фактичного надання медичної допомоги Стандартам. При цьому найбільше
страждає амбулаторна допомога, що пов’язано з нижчим технічним
оснащенням та стовідсотковими витратами на ліки за рахунок пацієнтів.
Підтвердженням цьому є те, що 73,3 % (n=261) опитаних пацієнтів
відмічають необхідність доплати за стаціонарне лікування. В свою чергу
фінансові труднощі населення не дають змоги лікарям у повному обсязі
дотримуватись стандартів лікування. Як соціальний наслідок слід
розглядати те, що 41,8 % (n=149) опитаних респондентів не виконують
лікарські рекомендації через брак коштів. Надання стаціонарної допомоги
більш наближено до Стандартів, але недостатнє фінансування медичних
закладів не дає змоги використовувати нові дороговартісні методи
обстеження та лікування у більшості з них. Так, витрати на
фармакотерапію, в переважній більшості, задовільняють мінімальні потреби
на всіх рівнях стаціонарної допомоги, але обстеження стає достатнім лише
на спеціалізованому III рівні.

Згідно Законів України “Про державні соціальні стандарти та державні
соціальні гарантії” №2017-III від 5 жовтня 2000 року, “Про прожитковий
мінімум” № 2780-III від 15 листопада 2001 року запропоновано схему
розрахунку видатків на заробітну плату. Згідно якої потреба в коштах за
цією статтею складає 556,3 млн грн. (за тарифікацією на 1.01.04), що в
бюджеті на рік становить 6,7 млрд грн. і дорівнює бюджету охорони
здоров’я на 2002 р.

Вартість медичної допомоги хворим складається також з витрат по

утриманню лікувальних закладів, які включають в себе видатки на
комунальні послуги і енергоносії, м’який інвентар, предмети
довгострокового користування, які відносяться до основних фондів,
обладнання та інвентар, харчування, господарські витрати та інші
послуги, без яких неможливе надання кваліфікованої допомоги.

Аналіз динаміки фінансування (1980 – 2002 рр.) дозволив встановити, що
частка витрат на утримання закладів в бюджеті охорони здоров’я в
середньому становила 22,1 %. Поряд з цим, витрати на основні фонди
становили в середньому 7,1 %, що гальмує розвиток закладів, зокрема, в
напрямку впровадження прогресивних технологій. Встановлене дає підставу
для рекомендації доведення частки на утримання закладів та основні фонди
в 30 %, що підтверджується аналізом витрат в структурі фінансування
інших країн. При цьому питома вага заробітної плати з нарахуваннями, яка
перевищує половину бюджету охорони здоров’я, має бути доведена до 30 %,
що відповідає рекомендаціям ВООЗ. Без цього на медикаментозне
забезпечення буде залишатись, як і зараз, в середньому 10,8 % від
загальних видатків на охорону здоров’я, що вкрай недостатньо.

Отже, при зменшенні частки фонду оплати праці хоча-би до 45 %, стає
можливим виділення в структурі фінансування, 30 % на утримання закладів
та основні фонди, і доведення до 25 % асигнувань на власне медичну
допомогу, що дозволить скерувати більше коштів на лікування та
обстеження пацієнтів і покращить якість надання допомоги (рис. 5).

Фонд оплати праці

Нарахування

?

Заробітна плата

Обстеження

Лікування

?

Власне медична допомога

Умови надання

?

Утримання медичних закладів

Комунальні послуги

Харчування

Основні фонди

?

Придбання обладнання
довгострокового користування

Капітальне будівництво та

капітальний ремонт

Рис. 5. Модель ціноутворення згідно складових

вартості медичної допомоги

В основу запропонованої моделі ціноутворення медичної допомоги на
прикладі кардіологічних хворих покладались рекомендіції ВООЗ,
досвід інших країн світу, результати дослідження з врахуванням
економічного становища України, що відповідає Концепції розвитку
охорони здоров’я

населення України, затвердженій Указом Президента у грудні 2000 року.

Складовими елементами моделі ціноутворення є витрати на власне медичну
допомогу (лікування та обстеження), заробітну плату, утримання закладів
і основні фонди. Відповідно запропонованій моделі, якщо за мінімальну
потребу взяти розраховані за Стандартами надання медичної допомоги 100
умов. од. на власне медичну допомогу, сума витрат в охороні здоров’я на
одного жителя має становити 400 умов. од., в той час як в

країнах Європи вона складає від 1,5 до 3,0 тис умов. од.

ВИСНОВКИ

В сучасних умовах України відсутність обгрунтованої концепції
ціноутворення при наданні кардіологічної допомоги, моделі розрахунку
необхідних економічно-обгрунтованих витрат для її фінансового
забезпечення і визначення потреби видатків для забезпечення медичної
допомоги населенню України обумовили актуальність наукового
обґрунтування та впровадження моделі ціноутворення медичної допомоги
кардіологічним хворим, згідно якій в структурі складових її вартості
рекомендовано 45 % виділяти на фонд оплати праці, 30 % – на утримання
закладів та 25 % – на власне медичну допомогу.

1. Дослідження 25-річної динаміки встановило, що провідними чинниками
негативного впливу на стан здоров’я населення та діяльність системи
охорони здоров’я останнього десятиріччя стали деструктивні процеси в
економіці, погіршення якості життя (зростання загальної смертності на
53,0 %, скорочення народжуваності на 51,6 %), обмежене фінансування
галузі, яке протягом останнього десятиріччя в межах 20 –
30 умов. од. на одного жителя в рік не забезпечує навіть мінімального
належного рівня медичної допомоги та є значно нижчим від інших країн, що
становить 2 – 3 тис. умов. од.

2. Проведене дослідження виявило невідповідність фактичного надання
медичної допомоги Стандартам. В реальних умовах недостатня амбулаторна
допомога, яка через нижче технічне оснащення та витрати на ліки за
рахунок пацієнтів, складає від потреби на фармакотерапію 18,9 – 35,7 %
на первинному та 60,1 % на вторинному рівні надання допомоги.

3. Науково обгрунтовано мінімальну вартість терапії кардіологічних
хворих протягом року, яка становила близько 100 умов. од., що в
перерахунку по запропонованій моделі ціноутворення складає
потребу фінансування 400 умов. од. на одного жителя в рік.

4. У відповідності розробленим рекомендаціям стандартів надання медичної
допомоги обраховано мінімальну вартість медикаментозного лікування та
обстеження, яка в залежності від форми захворювання та необхідного
об’єму стаціонарної допомоги при гіпертонічній хворобі становить 79,6
грн., при ішемічній хворобі серця – 125,5 грн., при ревматичних
хворобах серця – 255,8 грн., при гострому інфаркті міокарда – 2062,8
грн. (у цінах на 1.01.2004).

5. Існуюча система охорони здоров’я потребує оптимізації. Внаслідок
неспроможності державного забезпечення необхідне введення
багатоканального механізму фінансування галузі з державною часткою не
менше половини.

6. За результатами соціологічного дослідження 37,4 % лікарів вбачає
покращання роботи галузі лише у збільшенні державного фінансування,
інші в додаток до цього пропонують або впровадження медичного
страхування (18,7 %), або удосконалення організації галузі (8,4 %),
комплексний підхід із впровадженням всього вищєназваного заохочують 15,3
%.

РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Міністерству охорони здоров’я України для розрахунку потреб медичної
галузі у державному бюджеті керуватись обгрунтованими розрахунками на
жителя в межах 2000 грн. на рік.

2. Управлінням охорони здоров’я регіонів України формувати бюджет

із врахуванням обгрунтованої потреби коштів для надання необхідної
медичної допомоги населенню.

3. Керівникам медичних установ впроваджувати Стандарти надання медичної
допомоги кардіологічним хворим та обгрунтовувати потребу коштів для
забезпечення належного рівня кардіологічної допомоги у відповідності
запропонованій моделі ціноутворення.

4. Страховим компаніям витрати на медичну допомогу компенсувати у
відповідності обгрунтованим розрахункам згідно Стандартів та фактичної
вартості проведених заходів.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Корнацький В.М., Шевченко О.М. Обгрунтування моделі фінансування
кардіологічної допомоги // Український кардіологічний журнал. – 2004. –
№ 4. – С. 81-84. Самостійно проводила розрахунок вартості
медикаментозного лікування кардіологічних хворих згідно стандартів
надання медичної допомоги, підготувала статтю до друку.

2. Корнацький В.М., Шевченко О.М. Ціноутворення медичної допомоги і
вартість здоров’я як національного продукту держави // Український
медичний часопис. – 2004. – № 3/41. – С. 77-79. Самостійно підготувала
огляд літератури за темою дисертаційної роботи.

3. Корнацький В.М., Шевченко О.М. Обгрунтування потреби ресурсів
фармакотерапії та динаміка її фінансування // Ліки. –
2004.–№1-2.–С.124-126. Дисертант провів аналіз фармацевтичного ринку
України та аналіз бюджетного фінансування на медикаментозне
забезпечення.

4. Стан здоров’я народу України у зв’язку із хворобами системи
кровообігу та можливі шляхи його покращання: Аналітично-статистичний
посібник / Під редакцією В.М. Коваленка підгот. В.М. Корнацький, Т.С.
Манойленко, О.І. Прокопишин, О.М. Шевченко. – К., 2004. – 124 с.
Самостійно підготувала розділ Обгрунтування оптимальної вартості
фармакотерапії захворювань серцево-судинної системи – с. 40-60.

5. Корнацький В.М., Шевченко.О.М., Манойленко Т.С. Проблеми охорони
здоров’я та напрямки їх подолання в сучасних умовах України // Фінансово
– економічні засади реформування охорони здоров’я в Україні: нові
законодавчі ініціативи: Матеріали всеукраїнської науково-практичної
конференції (27 лютого 2004 р.). – Київ, 2004. – С. 242-245.
Безпосередньо приймала участь у підготовці аналітичниго матеріалу.

6. Корнацький В.М., Шевченко О.М. Медико – соціальні проблеми
гіпертонічної хвороби // Профілактика і лікування артеріальної
гіпертензії в Україні: Матеріали української науково-практичної
конференції (12-14 травня 2004 р.). – Київ, 2004. – С. 75. Підготовлена
публікація на результатах особистих розрахунків потреби на фінансування
охорони здоров’я.

7. Шевченко О.М. Обгрунтування мінімальної потреби фінансування галузі
охорони здоров’я // Матеріали VII Національного конгресу кардіологів
України (21-24 вересня 2004 р.). – Дніпропетровськ, 2004. – С. 198.

8. Корнацький В.М., Шевченко О.М. Проблеми фінансування медичної
допомоги в сучасних умовах України // Х конгрес Світової федерації
Українських лікарських товариств (26-28 серпня 2004 р.). –
Чернівці-Київ-Чикаго, 2004. – С. 110-111. Підготовлена публікація на
результатах власного аналізу динаміки витрат та потреби видатків на
медичну допомогу.

9. Корнацький В.М., Рогуцька О.М., Шевченко О.М. Медико – економічні
аспекти ефективності та вартості кардіологічної допомоги в
Україні // Український кардіологічний журнал. – 2005. – № 1. – С. 8-9.
Самостійно визначена фактична вартість лікування та обстеження
кардіологічних хворих, проведено соціологічне дослідження.

10. Сучасний стан здоров’я народу та напрямки його покращання в
Україні: Аналітично-статистичний посібник / Під редакцією В.М. Коваленка
підгот. В.М. Корнацький, Т.С. Манойленко, О.І. Прокопишин, О.М.
Шевченко. – К., 2005. – 140 с. Збирала та аналізувала статистичний
матеріал.

11. Корнацький В.М., Шевченко О.М. Обгрунтування вартості медичної
допомоги при ревматичних захворюваннях та моделі фінансування

в сучасних умовах України // Український ревматологічний журнал. – 2005.
– № 2 (20). – С. 8-10. Самостійно розрахувала потребу витрат на
лікування ревматологічних хворих у відповідності стандартам, підготувала
публікацію.

АНОТАЦІЯ

Шевченко О.М. Наукове обгрунтування ціноутворення медичної допомоги на
прикладі хвороб системи кровообігу. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за
спеціальністю 14.02.03 – соціальна медицина. – Київська медична академія
післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України, Київ, 2005.

Дисертація присвячена вивченню динаміки фінансування галузі охорони
здоров’я та її впливу на стан здоров’я населення, визначенню потреби
видатків для надання належного рівня медичної допомоги.

Аналіз стану здоров’я населення та фінансувння галузі в динаміці за
період з 1980 року дозволив встановити зворотньопропорційну залежність
між смертністю населення в тому числі від хвороб серцево-судинної
системи та видатками на охорону здоров’я. Визначені фактичні витрати на
фармакотерапію та обстеження в реальних умовах не відповідають потребі
фінансування розрахованій за Стандартами надання медичної допомоги. В
реальних умовах амбулаторна допомога становить 18,9 – 35,7 % від
необхідної потреби на первинному та 60,1 % на вторинному рівні надання
допомоги. Обгрунтовано модель ціноутворення медичної допомоги
кардіологічним хворим, складовими елементами якої є витрати на власне
медичну допомогу, заробітну плату, утримання закладів і основні фонди. В
основу моделі ціноутворення покладались рекомендації ВООЗ, світовий
досвід, результати дослідження з врахуванням економічного становища
України, згідно яких в структурі фінансування запропоновано 45 %
виділяти на фонд оплати праці, 30 % на утримання закладів і сновні фонди
та 25 % на власне медичну допомогу. Науково обгрунтовано мінімальну
вартість терапії кардіологічних хворих, яка складає близько 100 умов.
од. протягом року, що в перерахунку по запропонованій моделі
ціноутворення складає потребу фінансування 400 умов. од. на одного
жителя в рік.

Ключові слова: фінансування охорони здоров’я, медична допомога, потреба
видатків, стан здоров’я населення, фактичні витрати.

АННОТАЦИЯ

Шевченко Е.Н. Научное обоснование ценообразования медицинской помощи на
примере болезней системы кровообращения. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по
специальности 14.02.03 – социальная медицина. – Киевская медицинская
академия последипломного образования им. П.Л. Шупика, Киев, 2005.

Диссертация посвящена изучению динамики финансирования здравоохранения и
ее влияния на состояние здоровья населения, определению финансовой
потребности отрасли для оказания необходимой медицинской помощи.

В ходе исследования отмечено увеличение заболеваемости и смертности от
всех причин, в том числе и от болезней системы кровообращения, которые
являются одним из показателей здоровья населения. Доказано, что
финансирование за остаточным принципом, которое зависит от
социально-политической и економической ситуации в стране не может
обеспечить потребностей здравоохранения для оказания высокого уровня
медицинской помощи. Анализ динамики за период с 1980 года позволил
выявить две обратнонаправленые кривые, которые свидетельствуют об
увеличении смертности при снижении финансирования медицинской отрасли.

По результатам анализа 647 протоколов медицинских карт амбулаторных и
стационарных больных проведен расчет стоимости кардиологической помощи
на всех уровнях ее оказания. Доказано, что фактическая стоимость лечения
и обследования в реальных условиях не соответствует необходимым затратам
определенным согласно Стандартов оказания медицинской помощи.

Определено, что больше всего страдает амбулаторная медицинская помощь,
так как имеет меньшую материально-техническую базу и все затраты на
лечение оплачивает пациент. На первичном уровне оказание медицинской
помощи соответствует нормативам на 18,9 – 35,7 %, на вторичном – на 60,1
%. В реальных условиях фармакотерапия соответствует стандартам при
стационарном лечении, но обследование становиться достаточным только на
специализованом уровне оказания помощи.

Определены социальные и экономические причины недостаточного уровня
оказания медицинской помощи. Согласно результатам социологического
исследования, в ходе которого проведен опрос 203 врачей и 356 пациентов,
финансовые трудности населения не дают возможности врачам в полном
объеме придерживаться стандартов лечения, так как 41,8 % (n=149)
респондентов не выполняют врачебные рекомендации из-за недостатка
средств, а государственное обеспечение не покрывает необходимые расходы.

Обоснована минимальная сумма финансирования на одного жителя в год для
оказания необходимой медицинской помощи. Показана невозможность
государственного обеспечения потребностей отрасли и необходимость
введения многоканального механизма финансирования.

Обоснована модель ценообразования медицинской помощи кардиологическим
больным, составляющими элементами которой являются непосредственные
затраты на лечение и обследование, зарплату, содержание медицинских
учереждений и основные фонды. В основу модели ценообразования были
положены рекомендаций ВОЗ, опыт других стран мира, результаты
исследования с учетом економической ситуации в Украине, согласно которым
в структуре финансирования предложено 45 % выделять на фонд оплаты
труда, 30 % на содержание учереждений и 25 % на непосредственную
медицинскую помощь.

Обосновано минимальную стоимость терапии кардиологических больных,
которая составила 100 у.е. в год, что в пересчете согласно предложеной
модели ценообразования составляет потребность финансирования отрасли из
расчета 400 у. е. на одного жителя в год.

Ключевые слова: финансирование здравоохранения, медицинская помощь,
состояние здоровья населения, необходимые и фактические затраты.

SUMMARY

Shevchenko E. N. Scientific ground of pricing of medikare on the example
of illnesses of the system of circulation of blood.

The dissertation thesis to get the Candidate of medikal sciences degree
in speciality 14.02.03 – social medicine. – P.L. Shupyk Kyiv
Medikal Academy of

Postgraduate Studies, Kyiv, 2005.

Disertaciya is dedicated to: study the dynamic of financing the health
guard sphere and its influence upon health of the population and
determination of necessary level of financing for ensuring worthy level
of medical help. The straight line of dependency was revealed when
undertaking the study between picture of health of population and costs
on guard of health.

In the real terms the ambulatory help makes 18,9 – 35,7 % from a
necessary necessity on primary and 60,1 % on the secondary level of
help. The model of pricing of medicare to the cardiologic patients is
grounded, which include charges on actually medicare, wages,
maintenances of establishments and general funds. In the basis of model
of pricing were laid recommendations of the Worldwide organization of
health protection, world experience, research results taking into
account economic position of Ukraine, in obedience to which in the
structure of financing it is offered 45 % to select on the fund of
payment of labour, 30 % on maintenances of establishments and main funds
and 25 % on actually medicare. The minimum cost of therapy of
cardiologic patients, which makes about 100 U.S. dollars per a year,
that in the count on the offered model, pricing makes the necessity of
financing 400 U.S. dollars per a person in a year.

The Keywords: financing guard health, medical help, need of the costs,
picture of health populations, actual losses.

Вивчення та аналіз літературних джерел вітчизняних (207) та зарубіжних
(95) авторів із проблем економіки та фінансу-вання охорони здоров’я, а
також вартості медичної допомоги

1 ЕТАП

2 ЕТАП

Визначення завдання, методик та методів дослідження, його об’єкта та
предмета. Збір і обробка статистичних даних

3 ЕТАП

Вивчення даних постатейного бюджетного фінансування галузі охорони
здоров’я в динаміці з 1980 по 2005 роки

4 ЕТАП

Вивчення стану здоров’я населення та аналіз його залежності від видатків
на медичну допомогу в Україні та деяких інших державах

Визначення потреби фінансування охорони здоров’я для забезпечення
мінімального рівня надання необхідної медичної допомоги у відповідності
до існуючих нормативів

5 ЕТАП

Визначення реальної вартості медичної допомоги кардіологічним хворим на
всіх рівнях її надання

6 ЕТАП

Наукове обгрунтування ціноутворення медичної допомоги кардіологічним
хворим та моделі її фінансування в сучасних економічних умовах України

7 ЕТАП

8 ЕТАП

Обгрунтування висновків та практичних рекомендацій

МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Статистичний, аналітичний, математичний, економічний, соціологічний

25 %

45 %

Складові вартості медичної допомоги

30 %

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020