.

Зміна пружноеластичних властивостей артеріальних судин у хворих на гіпертонічну хворобу під впливом терапії інгібіторами ангіотензин-перетворюючого фе

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
107 2904
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ЗАПОРІЗЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Сичов Роман Олександрович

УДК 616.12-008.331.1-06:616.13-004.6]-

072/.073-085.225.2

Зміна пружноеластичних властивостей артеріальних судин у хворих на
гіпертонічну хворобу під впливом терапії інгібіторами
ангіотензин-перетворюючого ферменту та антагоністами рецепторів
ангіотензину II

14.01.11 – кардіологія

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Запоріжжя – 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Запорізькому державному медичному університеті

МОЗ України.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор

Поливода Сергій Миколайович,

Запорізький державний медичний університет,

завідувач кафедри госпітальної терапії-2.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Кошля Володимир Іванович, завідувач
кафедри сімейної медицини Запорізької медичної академії післядипломної
освіти МОЗ України;

доктор медичних наук, Коваль Олена Акіндинівна, професор кафедри
госпітальної терапії №2 Дніпропетровської державної медичної академії
МОЗ України.

Провідна установа: Інститут кардіології ім. акад. М.Д. Стражеска АМН
України, відділ симптоматичних гіпертензій, м. Київ

Захист відбудеться “_29_”____червня____ 2005 р. о __1400__ годині на
засіданні спеціалізованої вченої ради Д17.600.02 Запорізького державного
медичного університету (69035, м. Запоріжжя, проспект Маяковського, 26).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Запорізького державного
медичного університету (69035, м. Запоріжжя, проспект Маяковського, 26).

Автореферат розісланий “_27_”____травня____ 2005 р.

В.о. вченого секретаря

спеціалізованої вченої ради Д17.600.02

доктор медичних наук, професор Крайдашенко О.В.

Актуальність теми. Гіпертонічна хвороба на сьогоднішній день зберігає
одну з провідних позицій у списку найбільш широко розповсюджених
захворювань серцево-судинної системи (Коваленко В.М., 2003; Кошля В.И.,
2004; Дзяк Г.В., Васильева Л.И., 1998; Сіренко Ю.М., 2002). Зокрема, за
даними офіційної статистики Міністерства охорони здоров’я України
9107613 особи, або 22,6% дорослого населення України, страждає на ГХ,
або інші форми артеріальної гіпертензії (Сіренко Ю.М., Горбась І.М.,
Смирнова І.П., 2004; Коваленко В.Н., Свищенко Е.П., Смирнова И.П.,
1999), за даними інших авторів число пацієнтів з АГ на Україні досягає
13-15 млн. чоловік (Сіренко Ю.М., 2002), а поширеність даної патології
серед населення промислово розвинутих країн складає до 25% (Mancia G.,
2002).

Незважаючи на досягнуті за останні десятиріччя успіхи в дослідженні
патофізіологічних механізмів виникнення і прогресування ГХ, впровадження
нових протигіпертензивних лікарських препаратів і стратегій терапії ГХ,
наявність АГ залишається важливим фактором, що збільшує ризик розвитку
ішемічної хвороби серця, цереброваскулярної патології, хронічної
серцевої недостатності, аритмій і хронічної ниркової недостатності
(Коваленко В.М. та співавт., 2003; Арабидзе Г.Г., Белоусов Ю.Б., Карпов
Ю.А., 1999; Свищенко Е.П., Коваленко В.Н., 2001). Багато в чому це
зумовлено ураженням при ГХ органів-мішеней, у першу чергу – залученням у
патологічний процес міокарда з формуванням гіпертензивного серця (Бобров
В.А., Поливода С.Н., 1994; Дзяк Г.В., Коваль Е.А., Колесник Т.В., 2002),
а також артеріальних судин (Liang Yu-Lu та співавт., 2001), до того ж,
якщо проблема гіпертензивного серця на сьогоднішній день вивчена досить
докладно, то проблема ураження артеріальних судин при ГХ залишається
досить маловивченою, адже велика частина робіт, присвячених даному
питанню, розглядає лише структурні зміни артерій. Так, на сьогоднішній
день доведено, що при ГХ відбувається потовщення судинної стінки і
збільшення співвідношення між товщиною інтими і медії та
внутрішньопросвітним діаметром артерій дрібного калібру та артеріол
(Mulvany M.M., Aalkjaer C., 1990; Okura T. та співавт., 2004; Suzuki M.
та співавт., 2004; Pu Q., Larouche I., Schiffrin E.L., 2003).

Практично не приділяється увага зміні функціонального стану артеріальних
судин, зокрема – зміні їх пружноеластичних властивостей. У той же час,
саме зміна функціонального стану великих артерій еластичного типу здатна
впливати не тільки на подальше прогресування АГ, але й на розвиток таких
кардіоваскулярних ускладнень АГ, як інфаркт міокарда, інсульт, серцева
недостатність та ін. (Дзяк Г.В., Коваль Е.А., Саусь Е.К., 2000; Benetos
A. та співавт., 1997; Laurent S., Boutouyrie P., Asmar R., 2001).

Відомо, що на процес структурної перебудови артеріальних судин впливає
велика кількість факторів, серед яких основна роль належить зміні
місцевих гемодинамічних умов, що визначають баланс біомеханічних сил,
які впливають на артеріальну стінку (Foex P., Sear J.W., 2004; Mayet J.,
Hughes A., 2003; Tozzi C.A., Poiani G.J., Harangozo A.M., 1989), а також
гуморальним факторам, що зумовлюють кількісні та якісні зміни клітинного
складу і компонентів міжклітинної речовини сполучної тканини
артеріальної стінки (Intengan H.D., Schiffrin E.L., 2000; Touyz R.M.,
2003; Schwartz S.M., Heimark R.L., Majesky M.W., 1990). Однак
залишається маловивченим взаємозв’язок між метаболізмом основних
компонентів сполучної тканини і зміною пружноеластичних властивостей
артеріальних судин у хворих на гіпертонічну хворобу.

Зв’язок теми з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана в
рамках науково-дослідної роботи кафедри госпітальної терапії-2
Запорізького державного медичного університету “Структурно-функціональні
зміни кровоносних судин у хворих з різними формами симптоматичних
артеріальних гіпертензій” (№ держ. реєстрації 0101U003304, шифр
ІН.14.01.11.01). У рамках зазначеної теми автором проведене вивчення
пружноеластичних властивостей артерій еластичного і м’язового типу,
метаболізму сполучної тканини та їх медікаментозної корекції.

Мета і задачі дослідження. Мета дослідження – визначити стан
пружноеластичних властивостей артеріальних судин у хворих на
гіпертонічну хворобу та їх зміну під впливом терапії інгібіторами
ангіотензин-перетворюючого ферменту та антагоністами рецепторів
ангіотензину ІІ.

Для досягнення мети дослідження були сформульовані наступні задачі:

Вивчити стан пружноеластичних властивостей артерій еластичного і
м’язового типу в хворих на гіпертонічну хворобу.

Встановити фактори, що впливають на стан пружноеластичних властивостей
артеріальних судин у хворих на гіпертонічну хворобу.

Вивчити показники, що характеризують обмін сполучної тканини у хворих на
гіпертонічну хворобу та їхній взаємозв’язок зі станом пружноеластичних
властивостей артеріальних судин.

Оцінити динаміку показників, що характеризують пружноеластичні
властивості артеріальних судин під впливом терапії інгібіторами
ангіотензин-перетворюючого ферменту.

Вивчити вплив терапії антагоністами рецепторів ангіотензину ІІ на
пружноеластичні властивості артеріальних судин у хворих на гіпертонічну
хворобу.

Вивчити особливості впливу різнорівневої блокади ренін-ангіотензинової
системи на пружноеластичні властивості артеріальних судин у хворих на
гіпертонічну хворобу.

Об’єкт дослідження – хворі гіпертонічною хворобою.

Предмет дослідження – пружноеластичні властивості артеріальних судин
еластичного і м’язового типу, метаболізм колагену і структурних
глікозаміногліканів у хворих на гіпертонічну хворобу.

Методи дослідження: сфігмографія для вивчення пружноеластичних
властивостей артеріальних судин; добове моніторування артеріального
тиску; визначення вмісту в плазмі крові вільного і протеїнзв’язаного
оксипроліну, С-кінцевих пропептидів проколагену I типу для оцінки
метаболізму колагену; визначення вмісту в сечі загальних і сульфатованих
глікозаміногліканів для оцінки метаболізму структурних
глікозаміногліканів.

Наукова новизна отриманих результатів. Вперше визначено стан прedо стан
прlangfe1049еластичних властивостей артерій еластичного і м’язового типу
в хворих на гіпертонічну хворобу на підставі їх комплексної оцінки,
встановлені фактори, що диференційовано впливають на пружноеластичні
властивості артерій різного типу, досліджено вплив порушень метаболізму
основних структурних елементів сполучної тканини на зміну
пружноеластичних властивостей артеріальних судин, вивчено вплив терапії
інгібітором ангіотензин-перетворюючого ферменту еналаприлом,
антагоністом рецепторів ангіотензину II ірбесартаном чи комбінацією
еналаприла та ірбесартана в процесі тривалого спостереження на
пружноеластичні властивості артеріальних судин та метаболізм сполучної
тканини у хворих на гіпертонічну хворобу.

Практичне значення одержаних результатів. У ході дослідження
запропоновано показники для найбільш адекватної оцінки пружноеластичних
властивостей артеріальних судин, а також маркери підвищення жорсткості
артерій еластичного типу в хворих на гіпертонічну хворобу; запропоновано
комплекс показників, які дозволяють оцінити ступінь порушення
пружноеластичних властивостей артеріальних судин на підставі оцінки
метаболізму колагену і структурних глікозаміногліканів; доведено
можливість зворотного розвитку порушень пружноеластичних властивостей
артеріальних судин і метаболізму сполучної тканини у хворих на
гіпертонічну хворобу, та обґрунтована найбільш ефективна для корекції
порушень пружноеластичних властивостей артеріальних судин і метаболізму
сполучної тканини комбінація протигіпертензивних препаратів. За
матеріалами дисертаційного дослідження отримано інформаційні листи про
нововведення у систему охорони здоров’я України – “Метод діагностики
порушень пружноеластичних властивостей артеріальних судин у хворих на
гіпертонічну хворобу” (інформаційний лист Укрмедпатентінформ №101-2004)
та “Метод діагностики порушень метаболізму сполучної тканини у хворих на
гіпертонічну хворобу” (інформаційний лист Укрмедпатентінформ №97-2004).
Основні результати проведеного дослідження впроваджені в практику та
використовуються в роботі кардіологічних відділень 10-ї міської
клінічної лікарні м. Запоріжжя, Дніпропетровської обласної клінічної
лікарні ім. І.І.Мєчнікова, Донецької центральної міської клінічної
лікарні №3, дорожньої лікарні Одеської залізниці, Київської міської
клінічної лікарні №1, Кримського республіканського НДІ ім. І.М.Сеченова,
обласного діагностичного центра м. Дніпропетровська, Одеської міської
лікарні №9, Харківської міської клінічної багатопрофільної лікарні №25,
Харківської міської клінічної лікарні №8, терапевтичних відділень
дорожньої лікарні Одеської залізниці, університетської клініки
Донецького державного медичного університету, відділення гіпертонічної
хвороби обласного клінічного кардіологічного диспансеру м. Чернівці,
Токмацької центральної районної лікарні (Запорізька обл.),
Новоархангельскої центральної районної лікарні (Кіровоградська обл.),
Новомиргородської центральної районної лікарні, кафедри шпитальної
терапії Львівського національного медичного університету ім. Данила
Галицького, кафедри госпітальної терапії №1 та профпатології
Дніпропетровської державної медичної академії, використовуються в
навчальному процесі на кафедрі госпітальної терапії-2 Запорізького
державного медичного університету, кафедрі кардіології та функціональної
діагностики Київської медичної академії післядипломної освіти ім.
П.Л.Шупика, кафедрі госпітальної терапії №2 Вінницького національного
медичного університету ім. М.І.Пірогова.

Особистий внесок здобувача. Автором самостійно сформульовані мета і
задачі дослідження, проведений пошук, аналіз і узагальнення літературних
джерел з даної проблеми, розроблений план проведення дослідження,
виконане клінічне обстеження хворих на гіпертонічну хворобу й осіб групи
контролю, дослідження пружноеластичних властивостей артеріальних судин
еластичного і м’язового типу методом сфігмографії. При особистій участі
автора проведені імуноферментні та біохімічні методи дослідження.
Автором самостійно проведений статистичний аналіз матеріалів
дослідження, сформульовані висновки, практичні рекомендації, відібрані
дані, що послужили основою для опублікованих статей, написана
дисертаційна робота.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати
дисертаційної роботи висвітлені та обговорювалися на об’єднаному пленумі
правління Українського наукового товариства кардіологів та асоціації
лікарів-інтерністів “Нові напрямки профілактики і лікування ішемічної
хвороби серця та артеріальної гіпертензії” (м. Київ, 2001 р.),
Українській науково-практичній конференції “Профілактика та лікування
артеріальної гіпертензії в Україні в рамках реалізації національної
програми” (м. Київ, 2002 р.), IV Всеукраїнській науково-практичній
конференції “Новое в клинической фармакологии и фармакотерапии
заболеваний внутренних органов” (м. Харків, 2002 р.), Українській
науково-практичній конференції з міжнародною участю “Нові напрямки в
діагностиці, лікуванні і профілактиці артеріальної гіпертензії та її
ускладнень” (м. Харків, 2002 р.), науково-практичній конференції
“Сучасні аспекти клініки, діагностики та лікування серцевої
недостатності” (м. Запоріжжя, 2003 р.), регіональній науково-практичній
конференції “Артеріальна гіпертензія: виявлення, поширеність,
диспансеризація, профілактика та лікування” (м. Івано-Франківськ, 2004
р.), Українській науково-практичній конференції “Профілактика і
лікування артеріальної гіпертензії в Україні” (м. Київ, 2004 р.).
Апробацію дисертаційної роботи проведено на розширеному засіданні
кафедри госпітальної терапії-2 Запорізького державного медичного
університету 5 листопада 2004 року.

Публікації. За матеріалами дисертаційної роботи опубліковано 18 наукових
праць, серед яких 8 статей у фахових наукових виданнях ВАК України (з
них 5 без співавторів), одержано 2 деклараційних патенти України на
винахід.

Структура й обсяг дисертації. Дисертація викладена на 213 сторінках
машинописного тексту і складається зі вступу, огляду літератури,
матеріалу і методів дослідження, чотирьох розділів власних досліджень,
обговорення результатів дослідження. Робота ілюстрована 31 малюнками,
містить 33 таблиці, що у загальному займають 42 сторінки. Список
літератури містить 364 джерела, з них 63 джерела кирилицею і 301 джерело
латиною.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал і методи дослідження. Результати дослідження базуються на даних
комплексного обстеження і динамічного спостереження за 236 хворими
гіпертонічною хворобою, що знаходилися на стаціонарному обстеженні та
лікуванні в терапевтичній клініці Запорізької обласної клінічної
лікарні, або зверталися амбулаторно в консультативну поліклініку
Запорізької обласної клінічної лікарні і на кафедру госпітальної
терапії-2 Запорізького державного медичного університету, а також 36
практично здоровими особами. У процесі додаткового обстеження пацієнтів
58 з них було виключено з подальшого спостереження в рамках дослідження
у зв’язку з виявленням критеріїв виключення (симптоматичний характер
артеріальної гіпертензії; наявність наступних форм ішемічної хвороби
серця ? стенокардія напруги III-IV функціонального класу, нестабільна
стенокардія, гострий чи перенесений раніше інфаркт міокарда; перенесений
мозковий інсульт; хронічна серцева недостатність III-IV функціонального
класу; гемодинамічно значимі порушення ритму серця, що вимагають
медикаментозної корекції; хронічна ниркова недостатність;
інсулін-залежний і декомпенсований інсулін-незалежний цукровий діабет;
хронічні запальні захворювання; системні захворювання сполучної тканини;
дегенеративні ураження опорно-рухового апарата; хронічний гепатит і
цироз печінки; інша важка соматична патологія, яка супроводжується
зміною досліджуваних параметрів і здатна, таким чином, вплинути на
результати дослідження; відмова пацієнта від участі в дослідженні чи
неможливість дати ним згоду на участь у дослідженні); таким чином, групу
хворих на гіпертонічну хворобу склали 178 пацієнтів, серед яких було
48,31% чоловіків та 51,69% жінок, середній вік хворих на ГХ склав
52,83±1,14 років.

Розподіл хворих на ГХ на групи здійснювали в залежності від ступеню АГ
(згідно з принципами, що викладені у рекомендаціях WHO-ISH 1999 року),
статі та віку пацієнтів (Арабидзе Г.Г., Белоусов Ю.Б., Карпов Ю.А.,
1999).

Для оцінки ефективності протигіпертензивної терапії, яка була призначена
хворим на ГХ, проводили добове моніторування АТ за допомогою апарата
“СardioTens-01” (“Meditech”, Угорщина) за стандартним протоколом.
Визначали наступні показники: середні значення систолічного,
діастолічного, середнього і пульсового АТ за добу, день, ніч,
варіабельність систолічного і діастолічного АТ за денний і нічний
періоди, індекс часу гіпертензії, добовий індекс, величину та швидкість
ранкового підйому АТ, середньодобову, середньоденну і середньонічну
частоту серцевих скорочень.

Для оцінки пружноеластичних властивостей артерій еластичного і м’язового
типу всім обстеженим особам визначали швидкість розповсюдження пульсової
хвилі по аорті, плечовій і стегновій артерії. З цією метою проводили
сфігмографію з реєстрацією сфігмограм із загальної сонної, променевої,
стегнової артерій і тильної артерії стопи. На підставі визначеної
швидкості розповсюдження пульсової хвилі для кожної з досліджуваних
артерій розраховували наступні показники: розтяжимість аорти, плечової
та стегнової артерії за модифікованою формулою Bramwell-Hill (Dао, Dп,
Dс відповідно), ізобаричну розтяжимість при середньому АТ 100 мм рт ст
за методикою, яка була запропонована Megnien J.L. та співавт., 1995
(D100ао, D100п, D100с відповідно), а також коефіцієнт жорсткості (Као,
Кп та Кс відповідно) за власним методом, який дозволяє врахувати
величину внутрішньосудинної напруги та модуля пружності артеріальної
стінки (Патент 51444 А Україна МПК 7 А61В5/00 А61В8/00 Спосіб визначення
жорсткості артеріальної судини / Поливода С.М., Сичов Р.О., Черепок
О.О., Кулинич Р.Л. (Україна). – №2002042604; Заяв. 02.04.2002; Опубл.
15.11.2002; Бюл. №11.).

Для оцінки метаболізму сполучної тканини досліджували параметри, що
характеризують обмін основних її структурних компонентів – колагена та
структурних глікозаміногліканів. Для оцінки метаболізму колагена
визначали за методикою П.Н. Шараєва (1981) вміст у плазмі крові вільного
(ОПв) та протеїнзв’язаного оксипроліну (ОПпз), який виражали в мкмоль/л,
та імуноферментним методом за допомогою набору “Metra CICP” фірми
“Quidel” відповідно до прикладеної до набору інструкції визначали вміст
С-кінцевих пропептидів проколагена I типу (С-КППІ), який виражали в
нг/мл; саме останній показник найбільш адекватно відображує рівень
синтезу колагену І типу, оскільки між кількістю новоутворених молекул
колагену та С-КППІ існує співвідношення 1:1; для оцінки метаболізму
структурних глікозаміногліканів за методикою, запропонованою Н.П.
Шараєвим та співавт. (1987) та Г.А. Пауль і Т.В. Русовою (1995),
досліджували вміст у сечі загальних (ЗГАГ) та сульфатованих
глікозаміногліканів (СГАГ), який виражали в мг/г креатиніну сечі.

59 хворих на ГХ було обстежено до початку, а також через 1 та 6 місяців
монотерапії інгібітором ангіотензин-перетворюючого ферменту еналаприлом.
Призначення еналаприла здійснювали в початковій добовій дозі 10 мг у два
прийоми (кожні 12 годин), підвищуючи її при необхідності щотижня на 10
мг на добу до досягнення максимальної добової дози 40 мг. Середня добова
доза еналаприла до кінця 6 місяців лікування склала 26,44±1,15 мг.

Група з 41 хворого на ГХ була обстежена в аналогічні терміни монотерапії
антагоністом рецепторів ангіотензина II ірбесартаном, який призначали в
початковій дозі 150 мг на добу одноразово; якщо через 2 тижні
монотерапії рівень АТ не знижувався нижче цільового, добову дозу
ірбесартана збільшували до 300 мг. Середня доза ірбесартана до кінця 6
місяців терапії по групі склала 208,90±5,84 мг на добу.

23 пацієнта з ГХ були обстежені в динаміці лікування комбінацією
еналаприла та ірбесартана, початкові добові дози яких складали
відповідно 10 мг у два прийоми та 75 мг в один прийом. При відсутності
адекватного протигіпертензивного ефекту через 1 тиждень регулярної
терапії добову дозу еналаприла збільшували на 10 мг щотижня до
досягнення максимальної добової дози 40 мг. Якщо при цьому рівень АТ був
вищим за цільовий, збільшували дозу ірбесартану до 150 мг на добу. Через
6 місяців терапії середні дози препаратів склали відповідно 24,76±2,14
мг та 92,86±7,14 мг на добу.

Досліджувані величини представлені у вигляді: вибіркове середнє значення
± стандартна помилка вибіркового середнього значення. При перевірці
статистичних гіпотез нульову гіпотезу відкидали при рівні значимості
0,05. У разі, коли неможливо було відкинути нульову гіпотезу про
статистично значимі розходження розподілу перемінної від нормального,
використовували непараметричні методи аналізу даних, в інших випадках –
параметричні методи. Ступінь взаємозв’язку між парами незалежних ознак
оцінювали за допомогою коефіцієнта рангової кореляції P. Spearman. Для
визначення наявності та характеру залежності між числовими перемінними
використовували процедуру регресійного аналізу. Усі статистичні
процедури проводили з використанням пакетів прикладних програм
“STATISTICA® 5.1 for Windows” (StatSoft Inc.), “Microsoft® Excel 2000”
(Microsoft®).

Результати дослідження та їх обговорення. У хворих на ГХ відзначено
порушення пружноеластичних властивостей артерій еластичного типу (табл.
1), що виражалось у достовірному збільшенні ШРПХао на 43,52%, зменшенні
Dао і D100ао на 51,53% і 33,70% відповідно, а також збільшенні Као на
50,66% у порівнянні з контролем.

При цьому стан пружноеластичних властивостей артерій еластичного типу
значно погіршувався по мірі прогресування АГ, а також старіння
пацієнтів. Так, найбільш значне підвищення ШРПХао та Као було
зареєстроване у пацієнтів з 3 ступенем АГ (на 94,29% у порівнянні з
контролем для ШРПХао) та у хворих на ГХ у віці 60 років і старше (на
71,03% та 115,52% відповідно у порівнянні з контролем).

З боку артерій м’язового типу у хворих на ГХ спостерігалося лише
достовірне підвищення ШРПХп та ШРПХс (на 15,29% і 15,63% відповідно), а
також зменшення Dп і Dс (на 24,75% і 26,73% відповідно), і не було
виявлено статистично значимих змін незалежних від рівня АТ показників
(див. дані таблиці 1). Таким чином, пружноеластичні властивості артерій
м’язового типу при гіпертонічній хворобі не змінюються, а підвищення
залежних від рівня АТ показників обумовлено безпосередньо фактом
підвищення рівня системного АТ та внутрішньосудинної напруги.

Результати проведеного регресійного аналізу продемонстрували, що ступінь
порушення пружноеластичних властивостей артерій, оцінена за допомогою
величини коефіцієнту жорсткості, у значній мірі залежить від віку
пацієнтів та рівня систолічного АТ для артерій еластичного типу
(величина коефіцієнту детермінації у отриманій моделі склала 0,63) та
від рівня середнього АТ і віку пацієнтів для артерій м’язового типу
(величина коефіцієнту детермінації у отриманій моделі склала 0,74).

У ході дослідження було виявлено сильний взаємозв’язок між рівнем
пульсового АТ та величиною Као, що описувався моделлю простої лінійної
регресії, причому величина множинного коефіцієнту кореляції була значно
вище у моделі з середньодобовим пульсовим АТ у якості незалежної
перемінної (r=0,94), ніж у моделі з традиційно вимірюваним пульсовим АТ
у якості незалежної перемінної (r=0,73). Це дозволяє використовувати
рівень середньодобового пульсового АТ у якості маркера порушення
пружноеластичних властивостей артерій еластичного типу (підвищення їх
жорсткості) у хворих на гіпертонічну хворобу.

Таблиця 1

Пружноеластичні властивості артерій еластичного та м’язового типу у
обстежених осіб

Показник Хворі на ГХ

1 ступінь АГ

2 ступінь АГ

3 ступінь АГ

в цілому по групі

Група контролю

ШРПХао, м/с 8,23±0,29* 9,75±0,18*#§ 11,49±0,25*# 9,96±0,12* 6,94±0,16

Dао, 10-2 Н-1*м2 1,39±0,03* 0,99±0,02*#§ 0,71±0,02*# 0,95±0,01*
1,96±0,04

D100ао, 10-2 Н-1*м2 1,62±0,04* 1,24±0,03*#§ 0,98±0,02*# 1,20±0,02*
1,81±0,04

Као 9,26±0,25* 12,06±0,23*#§ 15,33±0,29*# 12,52±0,14* 8,31±0,21

ШРПХп, м/с 9,54±0,26 11,35±0,21*#§ 12,06±0,27*# 11,16±0,13* 9,68±0,25

Dп, 10-2 Н-1*м2 1,04±0,03 0,73±0,02*#§ 0,65±0,02*# 0,76±0,01* 1,01±0,03

D100п, 10-2 Н-1*м2 1,21±0,03* 0,92±0,02# 0,89±0,02# 0,95±0,01 0,93±0,03

Кп 12,44±0,29* 16,34±0,24# 16,89±0,31# 15,72±0,15 16,16±0,27

ШРПХс, м/с 9,61±0,23 11,37±0,19*#§ 12,43±0,24*# 11,32±0,12* 9,79±0,23

Dс, 10-2 Н-1*м2 1,02±0,03 0,73±0,02*#§ 0,61±0,02*# 0,74±0,01* 1,01±0,03

D100с, 10-2 Н-1*м2 0,99±0,02 1,02±0,02 1,01±0,02 0,93±0,01 0,98±0,03

Кс 12,63±0,29* 16,40±0,31#§ 17,94±0,42*# 16,17±0,23 16,59±0,31

Примітка: * – pae* d & ( * , ? E E I I ? o "¤3/4AA* O $ O dh1$a$ * d 1/4 B*ph ??????ої тканини у хворих на гіпертонічну хворобу Фактор Као Кп ? рівень значимості ? рівень значимості Вік 0,53 0,0026 ? 0,0835 Систолічний АТ 0,18 0,0371 ? 0,0906 Середній АТ ? 0,1056 0,4495 0,0129 Пульсовий АТ 0,19 0,0359 ? 0,0853 ОПпз 2,08 0,0207 1,69 0,0401 С-КППI 0,27 0,0151 0,24 0,0425 СГАГ сечі 1,61 0,0487 1,73 0,0431 В цілому, результати аналізу свідчать, що порушення метаболізму сполучної тканини у хворих на гіпертонічну хворобу є важливим та незалежним чинником зміни пружноеластичних властивостей артерій еластичного і м'язового типу. Лікування інгібітором ангіотензин-перетворюючого ферменту еналаприлом супроводжувалось значними змінами як пружноеластичних властивостей артеріальних судин, так і метаболізму сполучної тканини. Зокрема, вже через 1 місяць терапії було відзначено достовірне зменшення ШРПХао, ШРПХп і ШРПХс на 15,04%, 10,11% і 9,98% відповідно та збільшення Dао, Dп і Dс на 44,21%, 20,00% і 22,97% відповідно при тому, що всі інші показники, які характеризують пружноеластичні властивості артеріальних судин, залишилися незміненими; таким чином, зниження системного АТ через 1 місяць терапії призводило до статистично значимих змін залежних від рівня АТ показників пружноеластичних властивостей артеріальних судин, однак жорсткість артеріальних судин, зокрема артерій еластичного типу, залишалась підвищеною. Через 6 місяців терапії еналаприлом спостерігалось не тільки подальше зменшення ШРПХ та розтяжимості досліджуваних судин, але й достовірне збільшення D100ао на 26,47% та зменшення Као на 24,70%, без істотних змін з боку пружноеластичних властивостей артерій м’язового типу. Крім того, через 6 місяців терапії еналаприлом відзначено достовірне зменшення рівня синтезу колагену та структурних глікозаміногліканів, що виражалося у зменшенні вмісту в плазмі крові ОПпз на 20,04%, а також вмісту в сечі ЗГАГ і СГАГ на 33,42% і 20,18% відповідно. Останній факт не тільки доводить, що зміна метаболізму сполучної тканини є важливим чинником порушення пружноеластичних властивостей артерій еластичного типу, але й свідчить, що тільки після зворотного розвитку порушень метаболізму сполучної тканини спостерігається зменшення жорсткості та підвищення розтяжимості артерій еластичного типу. У групі хворих, які отримували терапію ірбесартаном, спостерігались подібні зміни показників, що характеризують пружноеластичні властивості артеріальних судин, та параметрів метаболізму сполучної тканини, які лише за абсолютними значеннями відрізнялися від змін, що спостерігались у хворих, які отримували терапію еналаприлом. Зокрема, через 1 місяць терапії ступінь зменшення ШРПХао, ШРПХп і ШРПХс склав 8,85%, 9,10% і 9,86% відповідно, а ступінь збільшення Dао, Dп і Dс - 16,95%, 20,83% і 24,32% відповідно, але вже через 6 місяців лікування спостерігалося також достовірне збільшення D100ао на 35,77% і зменшення Као на 18,54%. Таким чином, якщо через 1 місяць терапії ірбесартаном ступінь змін пружноеластичних властивостей артеріальних судин була дещо менше, ніж у групі пацієнтів, що отримували терапію еналаприлом, то через 6 місяців в обох групах пацієнтів спостерігали нормалізацію пружноеластичних властивостей артеріальних судин. Крім того, через 6 місяців терапії ірбесартаном достовірно зменшився вміст ОПпз у плазмі крові (на 15,41%) та ЗГАГ і СГАГ в сечі (на 30,95% і 22,66% відповідно), що свідчить про зменшення рівня синтезу колагену та структурних глікозаміногліканів. Найбільш значна динаміка з боку параметрів, які характеризують пружноеластичні властивості артеріальних судин та метаболізм сполучної тканини, були зареєстровані в групі пацієнтів, які отримували комбіновану терапію еналаприлом та ірбесартаном. Так, на тлі адекватного зниження рівня системного АТ нижче цільового через 1 місяць лікування, було виявлено зменшення ШРПХао, ШРПХп і ШРПХс на 26,44%, 12,36% і 11,56% відповідно, а також збільшення Dао, Dп і Dс на 79,75%, 21,59% і 28,36% відповідно. Через 6 місяців терапії було відзначено достовірну зміну показників, які не залежать від рівня системного АТ: зменшення Као на 34,24% і збільшення D100ао на 69,52%, причому величина цих показників не відрізнялась від аналогічних в групі контролю. Суттєві зміни було виявлено і з боку показників, що характеризують зміни синтезу колагена та структурних глікозаміногліканів: через 6 місяців комбінованої терапії спостерігалося статистично значиме зменшення вмісту в плазмі крові ОПпз на 23,50%, а також вмісту в сечі ЗГАГ і СГАГ на 35,20% і 32,48% відповідно, що свідчить про зменшення рівня продукції колагену і структурних глікозаміногліканів. Отримані дані, таким чином, свідчать, що лише комбіноване використання інгібіторів ангіотензин-перетворюючого ферменту і антагоністів рецепторів ангіотензина II дозволяє у повній мірі досягти зворотного розвитку змін пружноеластичних властивостей артеріальних судин і порушення метаболізму сполучної тканини у хворих на гіпертонічну хворобу. ВИСНОВКИ 1. У дисертаційній роботі на підставі комплексного дослідження пружноеластичних властивостей артерій еластичного та м'язового типу, показників метаболізму сполучної тканини, аналізу впливу терапії інгібітором ангіотензин-перетворюючого ферменту еналаприлом, антагоністом рецепторів ангіотензина II ірбесартаном, а також поєднанням еналаприла та ірбесартана встановлено характер змін пружноеластичних властивостей артеріальних судин та фактори, які впливають на них, доведено можливість зворотного розвитку порушень пружноеластичних властивостей артеріальних судин у хворих на гіпертонічну хворобу, що в цілому вирішує актуальну наукову задачу кардіології. 2. Хворі на гіпертонічну хворобу характеризуються зміною пружноеластичних властивостей артеріальних судин, яка виражається у зменшенні розтяжимості (на 33,70%) та збільшенні жорсткості артеріальної стінки (на 50,66%) в артеріях еластичного типу; при цьому в артеріях м'язового типу зміна пружноеластичних властивостей була цілком зумовлена підвищенням системного артеріального тиску, тоді як зміна пружноеластичних властивостей артерій еластичного типу зумовлена не тільки гемодинамічними факторами, але й структурною перебудовою артеріальної стінки. 3. У хворих на гіпертонічну хворобу виявлений статистично значущий взаємозв'язок між рівнем пульсового артеріального тиску і ступенем жорсткості артерій еластичного типу (r=0,73), більш виражений для рівня середньодобового пульсового артеріального тиску, визначеного методом добового моніторування артеріального тиску (r=0,94). 4. Метаболізм сполучної тканини у хворих на гіпертонічну хворобу характеризується збільшенням синтезу колагену I типу і структурних глікозаміногліканів, проявом чого є збільшення вмісту в плазмі крові протеїнзв’язаного оксипроліна (на 36,50%), С-кінцевих пропептидів проколагена I типу (на 25,86%), а також збільшення вмісту в сечі загальних і сульфатованих глікозаміногліканів (на 69,76% і 93,68% відповідно); при цьому встановлено, що зміна метаболізму сполучної тканини є важливим патофізіологічним фактором порушення пружноеластичних властивостей артерій еластичного типу у хворих на гіпертонічну хворобу. 5. Лікування еналаприлом протягом одного місяця супроводжується не тільки адекватним протигіпертензивним ефектом, але й поліпшенням пружноеластичних властивостей артеріальних судин у хворих на гіпертонічну хворобу, що зумовлено, головним чином, гемодинамічними причинами, при цьому показники метаболізму сполучної тканини не змінюються; терапія еналаприлом протягом шести місяців дозволяє нормалізувати пружноеластичні властивості артеріальних судин і значно знизити рівень продукції колагена I типу (зменшення вмісту протеїнзв’язаного оксипроліна на 20,04%) і структурних глікозаміногліканів (зменшення вмісту в сечі загальних і сульфатованих глікозаміногліканів на 33,42% і 20,18% відповідно). 6. Монотерапія ірбесартаном через один місяць лікування супроводжувалася зниженням рівня АТ нижче цільового, динамікою залежних від рівня АТ показників пружноеластичних властивостей артеріальних судин (збільшенням розтяжимості аорти, плечової і стегнової артерії на 16,95%, 20,83% і 24,32% відповідно) і не супроводжувалася зміною показників метаболізму сполучної тканини; шість місяців монотерапії ірбесартаном дозволили не тільки нормалізувати пружноеластичні властивості артеріальних судин, але й зменшити рівень синтезу колагену (на 15,41%) і структурних глікозаміногліканів (на 30,95% і 22,66% для загальних і сульфатованих глікозаміногліканів відповідно). 7. Комбінована терапія еналаприлом та ірбесартаном через один місяць супроводжувалася тільки гемодинамічно зумовленою зміною пружноеластичних властивостей артеріальних судин, тоді як через шість місяців її проведення в артеріях еластичного типу спостерігалася нормалізація пружноеластичних властивостей на тлі достовірного зменшення продукції колагена і структурних глікозаміногліканів; за весь період спостереження динаміка досліджуваних параметрів при комбінованій терапії була більш виражена, ніж при монотерапії еналаприлом чи ірбесартаном, у такий спосіб тільки комбіноване використання інгібіторів ангіотензин-перетворюючого ферменту і антагоністів рецепторів ангіотензина II дозволяє в повній мірі досягти зворотного розвитку порушень пружноеластичних властивостей артеріальних судин і метаболізму сполучної тканини у хворих на гіпертонічну хворобу. ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ 1. Для оцінки стану пружноеластичних властивостей артеріальних судин у хворих на гіпертонічну хворобу необхідне визначення ізобаричної розтяжимості та коефіцієнта жорсткості артеріальних судин, які є найбільш адекватними і незалежними від рівня системного артеріального тиску показниками пружноеластичних властивостей артеріальних судин. 2. В якості маркера підвищення жорсткості артерій еластичного типу в хворих на гіпертонічну хворобу необхідно використовувати рівень середньодобового пульсового артеріального тиску. 3. Для адекватної оцінки ефективності проведеної протигіпертензивної терапії, особливо ступеня зворотного розвитку ураження артеріальних судин у хворих на гіпертонічну хворобу, необхідно оцінювати метаболізм сполучної тканини, а саме рівень синтезу колагену за вмістом в плазмі крові протеїнзв’язаного оксипроліну, С-кінцевих пропептидів проколагену I типу, та рівень продукції структурних глікозаміногліканів за вмістом в сечі загальних і сульфатованих глікозаміногліканів. 4. Для зворотного розвитку порушень пружноеластичних властивостей артеріальних судин і метаболізму сполучної тканини у хворих на гіпертонічну хворобу необхідно застосовувати комбінацію інгібітору ангіотензин-перетворюючого ферменту еналаприла та антагоніста рецепторів ангіотензина II ірбесартана. СПИСОК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ Поливода С.Н., Сычев Р.А. Изменение метаболизма соединительной ткани как патогенетический механизм нарушения структурно-функционального состояния крупных артерий при гипертонической болезни // Серце і судини. – 2004. - №3. – С. 73-78. (Здобувачем самостійно проведено обстеження хворих та осіб контрольної групи, статистичну обробку та узагальнення результатів дослідження, разом зі співавтором розроблено загальний план статті та сформульовано висновки). Поливода С.Н., Черепок А.А., Сычев Р.А. Методические подходы к обследованию больных и клинической интерпретации данных при оценке эластических свойств артериальных сосудов на современном этапе // Український кардіологічний журнал. – 2003. – №2. – С. 109-117. (Здобувач самостійно здійснював підбір літератури та її узагальнення, обстеження хворих, аналіз отриманого матеріалу, разом зі співавторами розроблено загальний план статті, обговорені отримані результати, сформульовані висновки). Сичов Р.О. Зміна пружноеластичних властивостей артеріальних судин у хворих гіпертонічною хворобою під впливом терапії ірбесартаном // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія медицина. – 2003. – Випуск 19. – С. 166-168. Сичов Р.О. Патофізиологічні механізми зміни пружноеластичних властивостей артеріальних судин при гіпертонічній хворобі: роль порушень метаболізму сполучної тканини // Буковинський медичний вісник. – 2003. – Том 7, №1. – С. 171-174. Сычев Р.А. Влияние изменения активности ренин-ангиотензиновой системы на состояние метаболизма соединительной ткани у больных гипертонической болезнью // Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки та практики. Збірник наукових статей. Випуск Х. – Запоріжжя: Видавництво ЗДМУ, 2003. – С. 279-283. Сычев Р.А. Влияние эналаприла на упругоэластические свойства артерий эластического и мышечного типа у больных гипертонической болезнью // Український медичний альманах. – 2002. - №5. – С. 139-141. Сычев Р.А. Обратное развитие нарушений упругоэластических свойств крупных артерий у больных гипертонической болезнью и сердечной недостаточностью: роль комбинированной блокады ренин-ангиотензиновой системы // Запорожский медицинский журнал. - 2003. – №6, Том 1. – С. 65-66. Поливода С.Н., Черепок А.А., Сычев Р.А. Оценка сердечно-сосудистого риска у пациентов с артериальной гипертензией: роль пульсового давления и жесткости крупных артерий // Український кардіологічний журнал. – 2003. – №5. – С. 124-130. (Здобувачем самостійно здійснено підбір літератури та її узагальнення, проведено обстеження хворих, аналіз отриманого матеріалу, разом зі співавторами розроблено загальний план статті, обговорені отримані результати, сформульовано висновки). Поливода С.Н., Черепок А.А., Сычев Р.А. Пульсовое артериальное давление – новый диагностический маркер ремоделирования крупных артерий при гипертонической болезни // Серце і судини. – 2003. – №3. – С. 60-64. (Здобувач самостійно здійснював підбір літератури та її узагальнення, проводив обстеження хворих, аналізував отриманий матеріал, разом зі співавторами розробляв загальний план статті, обговорював отримані результати, формулював висновки). Поливода С.М., Сичов Р.О. Шляхи подолання труднощів при діагностиці порушень пружноеластичних властивостей артеріальних судин у хворих на гіпертонічну хворобу // Галицький лікарський вісник. – 2003. - №1. – С. 63. (Здобувачем самостійно проведено обстеження хворих та осіб контрольної групи, статистичну обробку та узагальнення результатів дослідження, разом зі співавтором розроблено загальний план статті та сформульовано висновки). Поливода С.Н., Черепок А.А., Сычев Р.А. Ремоделирование артериальных сосудов у больных гипертонической болезнью: патофизиологические механизмы формирования и методологические подходы к диагностике // Проблемы старения и долголетия. – 2002. - №3. – С. 334. (Здобувач самостійно здійснював підбір літератури та її узагальнення, проводив обстеження хворих, аналіз отриманих результатів, разом зі співавторами розроблено загальний план статті, обговорені отримані результати, сформулювані висновки). Сичов Р.О. Корекція порушень пружноеластичних властивостей артерій еластичного типу у хворих на гіпертонічну хворобу під впливом терапії ірбесартаном // Матеріали регіональної науково-практичної конференції "Артеріальна гіпертензія: виявлення, поширеність, диспансеризація, профілактика та лікування". – Івано-Франківськ, 2004. – С. 94-96. Сычев Р.А. Коррекция биомеханических свойств артериальных сосудов у больных гипертонической болезнью под влиянием терапии ирбесартаном // Матеріали наукових праць Української науково-практичної конференції з міжнародною участю "Нові напрямки в діагностиці, лікуванні і профілактиці артеріальної гіпертензії та її ускладнень". – Харків: "Майдан", 2002. – С. 249-250. Сычев Р.А. Нарушение упругоэластических свойств артерий эластического типа у пациентов с гипертонической болезнью – диагностическая значимость пульсового артериального давления // Матеріали Української науково-практичної конференції "Профілактика і лікування артеріальної гіпертензії в Україні". – Київ: СПД Коляда О.П., 2004. – С. 137. Сычев Р.А. Упругоэластические свойства артериальных сосудов у больных гипертонической болезнью: дифференцированное изменение артерий эластического и мышечного типа // Запорожский медицинский журнал. - 2003. – №6, Том 2. – С. 215. Сычев Р.А., Кулинич Р.Л. Соединительнотканная дисфункция и изменение вязкоэластических свойств артериальных сосудов у пациентов с гипертонической болезнью // Матеріали Української науково-практичної конференції "Профілактика та лікування артеріальної гіпертензії в Україні в рамках реалізації національної програми" / Тези наукових доповідей. – Київ, 2002. – С. 104. (Здобувачем самостійно проведено обстеження хворих та осіб контрольної групи, статистичну обробку та узагальнення результатів дослідження, розроблено загальний план статті, разом зі співавтором обговорені отримані результати, сформульовані висновки). Сычев Р.А., Соловьюк А.О., Кулинич Р.Л., Тищенко М.В. Реверсия нарушения вязкоупругих свойств крупных артерий при гипертонической болезни: новые аспекты терапии ингибиторами ангиотензинпревращающего фермента // Матеріали об’єднаного пленуму правління українського наукового товариства кардіологів та асоціації лікарів-інтерністів “Нові напрямки профілактики і лікування ішемічної хвороби серця та артеріальної гіпертензії”. – Київ: Моріон, 2001. – С. 119. (Здобувач самостійно здійснював підбір літератури та її узагальнення, проводив обстеження хворих та осіб контрольної групи, статистичну обробку та узагальнення результатів дослідження, розробляв загальний план статті, разом зі співавторами обговорені отримані результати, сформульовані висновки). Черепок А.А., Поливода С.Н., Сычев Р.А. Модуляция активности ренин-ангиотензиновой системы и функциональное состояние крупных артерий у больных гипертонической болезнью // IV Всеукраинская научно-практическая конференция "Новое в клинической фармакологии и фармакотерапии заболеваний внутренних органов" / Материалы конференции. - Харьков, 30-31 мая 2002 г. – С. 185-186. (Здобувачем самостійно здійснено підбір літератури та її узагальнення, проведено обстеження хворих, аналіз отриманих даних, разом зі співавторами розроблено загальний план статті, обговорені отримані результати, сформульовані висновки). Сичов Р.О., Поливода С.М., Черепок О.О. Патент 66108 А Україна МПК 7 А61К31/00. Спосіб корекції порушень пружноеластичних властивостей артерій еластичного типу у хворих на гіпертонічну хворобу. Реєстр. №2003077065; Заяв. 28.07.2003; Опубл. 15.04.2004 // Збірник описів до Патентів України. – 2004. – 6 с. (Здобувачем самостійно проведено патентний пошук, визначені аналог та прототип, разом зі спіавторами розроблено загальний план заяви на патент та обговорені отримані результати). Пат. 51444 А Україна МПК 7 А61В5/00, А61В8/00. Спосіб визначення жорсткості артеріальної судини / Поливода С.М., Сичов Р.О., Черепок О.О., Кулинич Р.Л. (Україна). - №2002042604; Заяв. 02.04.2002; Опубл. 15.11.2002 // Промислова власність. – 2002. - №11, книга 1. – С. 4.20. (Здобувачем самостійно проведено патентний пошук, визначені аналог та прототип, разом зі спіавторами розроблено загальний план заяви на патент та обговорені отримані результати). АНОТАЦІЯ Сичов Р.О. Зміна пружноеластичних властивостей артеріальних судин у хворих на гіпертонічну хворобу під впливом терапії інгібіторами ангіотензин-перетворюючого ферменту та антагоністами рецепторів ангіотензину ІІ. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.11-кардіологія. – Запорізький державний медичний університет, м. Запоріжжя, 2005. Дисертацію присвячено проблемі ураження артеріальних судин при гіпертонічній хворобі, вивченню порушень їх пружноеластичних властивостей, ідентифікації факторів та патогенетичних механізмів, що відповідальні за вказані процеси, оцінці можливості зворотного розвитку порушень пружноеластичних властивостей артеріальних судин під впливом протигіпертензивної терапії інгібітором ангіотензин-перетворюючого ферменту еналаприлом та антагоністом рецепторів ангіотензина ІІ ірбесартаном. На підставі визначення показників, які характеризують пружноеластичні властивості артерій еластичного та м’язового типу, метаболізм сполучної тканини, у хворих на гіпертонічну хворобу до початку та через 1 і 6 місяців лікування, а також у практично здорових осіб групи контролю встановлено, що розвиток гіпертонічної хвороби супроводжується підвищенням жорсткості та зменшенням розтяжимості артеріальних судин, переважно еластичного типу, а також підвищенням рівня продукції колагену І типу та структурних глікозаміногліканів. На тлі лікування інгібітором ангіотензин-перетворюючого ферменту еналаприлом, антагоністом рецепторів ангіотензина II ірбесартаном або їх комбінацією встановлено зворотний розвиток як порушень пружноеластичних властивостей артеріальних судин, так і метаболізму сполучної тканини з нормалізацією розтяжимості й жорсткості артеріальних судин та частковим зменшенням рівня продукції колагену І типу та структурних глікозаміногліканів через 6 місяців терапії, причому найбільшого ефекту було досягнуто у групі комбінованої терапії. Ключові слова: гіпертонічна хвороба, артеріальні судини, пружноеластичні властивості, сполучна тканина, метаболізм, інгібітори ангіотензин-перетворюючого ферменту, антагоністи рецепторів ангіотензина II. АННОТАЦИЯ Сычев Р.А. Изменение упругоэластических свойств артериальных сосудов у больных гипертонической болезнью под влиянием терапии ингибиторами ангиотензин-превращающего фермента и антагонистами рецепторов ангиотензина II. – Рукопись. Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.11-кардилогия. – Запорожский государственный медицинский университет, г. Запорожье, 2005. Диссертация посвящена проблеме поражения артериальных сосудов при гипертонической болезни, изучению нарушений их упругоэластических свойств, идентификации факторов и патогенетических механизмов, ответственных за данные процессы, и оценке возможности обратного развития нарушений упругоэластических свойств артериальных сосудов под влиянием противогипертензивной терапии ингибитором ангиотензин-превращающего фермента эналаприлом и антагонистом рецепторов ангиотензина II ирбесартаном. Обследовано 236 пациентов с гипертонической болезнью и 36 практически здоровых лиц, упругоэластические свойства артериальных сосудов оценивали методом сфигмографии, определяя скорость распространения пульсовой волны по аорте, плечевой и бедренной артерии, с расчетом показателей растяжимости, изобарической растяжимости и коэффициента жесткости указанных артерий, оценивали метаболизм соединительной ткани по содержанию в плазме крови свободного и пептидсвязанного оксипролина, С-концевых пропептидов проколлагена I типа, содержанию в моче общих и сульфатированных гликозаминогликанов, для контроля эффективности проводимой терапии использовали метод суточного мониторирования АД. Пациенты обследованы до начала, через 1 месяц и через 6 месяцев монотерапии ингибитором ангиотензин-превращающего фермента эналаприлом, антагонистом рецепторов ангиотензина II ирбесартаном, либо комбинированной терапии эналаприлом и ирбесартаном. Установлено, что у больных ГБ нарушаются упругоэластические свойства артерий эластического типа (снижается их растяжимость и увеличивается жесткость), тогда как упругоэластические свойства артерий мышечного типа существенно не изменяются, за исключением обусловленного повышением уровня АД увеличением скорости распространения пульсовой волны по ним. Выявленные изменения сопровождались нарушением метаболизма соединительной ткани – увеличением продукции коллагена и структурных гликозаминогликанов. Доказано, что основными факторами, обуславливающими нарушение упругоэластических свойств артерий, является возраст пациентов, изменение метаболизма соединительной ткани, повышение уровня АД (для артерий эластического типа) и уровень АД и изменение метаболизма соединительной ткани (для артерий мышечного типа). Результаты исследования продемонстрировали, что монотерапия эналаприлом, ирбесартаном, либо комбинированная терапия указанными препаратами, которая позволяет достичь адекватного снижения уровня АД, сопровождается существенным улучшением параметров упругоэластических свойств артериальных сосудов через 1 месяц ее проведения и полной нормализацией упругоэластических свойств, уменьшением продукции коллагена и структурных гликозаминогликанов через 6 месяцев лечения, причем указанные эффекты были существенно больше выражен в группе пациентов, получавших комбинированную терапию. Ключевые слова: гипертоническая болезнь, артериальные сосуды, упругоэластические свойства, соединительная ткань, метаболизм, ингибиторы ангиотензин-превращающего фермента, антагонисты рецепторов ангиотензина II. ANNOTATION Sychov R.A. Change of arterial vessels elastic properties under the influence of angiotensin-converting enzyme inhibitors and angiotensin II receptor antagonists treatment in patients with essential hypertension. – Manuscript. Thesis for candidate of medical sciences scientific degree on specialty 14.01.11 – cardiology. – Zaporozhye State Medical University, Zaporozhye, 2005. The thesis is devoted to the problem of arterial vessels alteration in essential hypertension, study of arterial viscoelastic properties violations, identification of factors and pathogenetic mechanisms, responsible for the indicated processes, and the possibility of reversion of arterial vessels viscoelastic properties violations under the influence of angiotensin-converting enzyme inhibitor enelapril and angiotensin II receptor antagonist irbesartan treatment. It was fixed, based on the detection of indices characterizing viscoelastic properties of elastic and muscular arteries and connective tissue metabolism in patients with essential hypertension before and 1 and 6 month after the start of treatment and in practically healthy persons, that essential hypertension development accompanied by the stiffness increasing and distensibility decreasing, predominantly in elastic arteries, and activation of type I collagen and structural glycosaminoglycans production. After the treatment with angiotensin-converting enzyme inhibitor enalapril, angiotensin II receptor antagonist irbesartan or their combination reversion of arterial vessels viscoelastic properties and connective tissue metabolism violations had been observed with normalization of arterial stiffness and distensibility and partial decreasing of type I collagen and structural glycosaminoglycans production after the 6 month of treatment with the maximal effect in the group of patients with combined treatment. Key words: essential hypertension, arterial vessels, viscoelastic properties, connective tissue, metabolism, angiotensin-converting enzyme inhibitors, angiotensin II receptor antagonists. ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ ГХ ? гіпертонічна хвороба АГ ? артеріальна гіпертензія АТ ? артеріальний тиск Dао ? розтяжимість аорти Dп ? розтяжимість плечової артерії Dс ? розтяжимість стегнової артерії D100ао ? ізобарична розтяжимість аорти при середньому АТ 100 мм рт ст D100п ? ізобарична розтяжимість плечової артерії при середньому АТ 100 мм рт ст D100с ? ізобарична розтяжимість стегнової артерії при середньому АТ 100 мм рт ст Као ? коефіцієнт жорсткості аорти Кп ? коефіцієнт жорсткості плечової артерії Кс ? коефіцієнт жорсткості стегнової артерії ОПв ? вільний оксипролін ОПпз ? протеїнзв’язаний оксипролін С-КППІ ? С-кінцеві пропептиди проколагена І типу ЗГАГ ? загальні глікозаміноглікани СГАГ ? сульфатовані глікозаміноглікани ШРПХао ? швидкість розповсюдження пульсової хвилі по аорті ШРПХп ? швидкість розповсюдження пульсової хвилі по плечовій артерії ШРПХс ? швидкість розповсюдження пульсової хвилі по стегновій артерії Підписано до друку 20.05.2005 р. Формат 60х90/16. Папір офсетний. Друк різографічний. Ум. друк. арк. 0,9. Наклад 100 прим. Друкарня НПО “Карат”, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 30а. PAGE \* Arabic 1

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020