.

Стани психічної дезадаптації у студентів (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
114 3989
Скачать документ

АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ НЕВРОЛОГІЇ, ПСИХІАТРІЇ ТА НАРКОЛОГІЇ

СІНАЙКО ВАДИМ МИХАЙЛОВИЧ

УДК 616.89-003.96-053.7-08-084

Стани психічної дезадаптації у студентів

(клініка, динаміка, принципи корекції та профілактики)

14.01.16 – психіатрія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора медичних наук

Харків – 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківському державному медичному університеті МОЗ
України.

Науковий консультант:

доктор медичних наук, професор ГАВЕНКО Володимир Леонідович,

Харківський державний медичний університет МОЗ України, кафедра
психіатрії, наркології та медичної психології з курсом сексології,
завідувач кафедри

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор МАРУТА Наталія Олександрівна,

Інститут неврології, психіатрії та наркології АМН України, відділ
неврозів та пограничних станів, керівник відділу

доктор медичних наук, професор НАПРЄЄНКО Олександр Костянтинович,
Національний медичний університет ім. О.О.Богомольця МОЗ України,
кафедра психіатрії, завідувач кафедри

доктор медичних наук, професор БІТЕНСЬКИЙ Валерій Семенович,

Одеський державний медичний університет МОЗ України, кафедра психіатрії,
наркології та медичної психології, завідувач кафедри

Провідна установа:

Львівський державний медичний університет ім. Д.Галицького МОЗ України

Захист відбудеться 5 жовтня 2005 р. о 10.00 годині на засіданні
спеціалізованої Вченої Ради Д 64.566.01 при Інституті неврології,
психіатрії та наркології АМН України за адресою: 61068, м. Харків, вул.
Академіка Павлова, 46.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту неврології,
психіатрії та наркології АМН України за адресою: 61068, м. Харків, вул.
Академіка Павлова, 46.

Автореферат розісланий 3 вересня 2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої Вченої Ради,

кандидат медичних наук, ст.н.с. Л.І.ДяченкоЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА
РОБОТИ

Вступ. Загальні тенденції сучасності – прискорення темпу життя,
зростання числа комунікативних зв’язків, посилення соціально-економічної
напруги в суспільстві, урбанізація – призводять до підвищення
поширеності психічних та психосоматичних захворювань, насамперед
межового, невротичного рівня, що висуває задачі їх ранньої діагностики,
корекції та профілактики в число першочергових (Волошин П.В. та ін.,
2000; Напрєєнко О.К., 2002; Марута Н.О., 2002; Битенский В.С., Мельник
Е.В., 2002; Морозов О.М., 2002; Підкоритов В.С., 2002; Чабан О.С.
та ін., 2002; Пшук Н.Г., Стукан Л.В., 2004; Табачніков С.І.,
Домбровська В.В., Гриневич Є.Г., 2004; Юр’єва Л.М., 2004; Ахмедов
Т.І., 2002; Влох І.Й. та ін., 2004; Сухоруков В.І., 2004; Михайлов Б.В.
та ін., 2005).

Актуальність теми дослідження. Пріоритетними завданнями сучасної
медицини є розробка комплексних, інтегрованих систем охорони та
укріплення психічного здоров’я, профілактика психічних порушень,
лікування та реабілітація психічно хворих, а охорону психічного здоров’я
слід розглядати як невід’ємний та необхідний компонент соціальної
політики в галузі освіти та забезпечення трудової діяльності (ВООЗ,
2005).

Сучасні дослідження, пов’язані із проблемою ранньої діагностики
психічних захворювань в адаптаційному аспекті, проводяться в рамках
концепцій про “істинний початок” хвороби (Стрельцова Н.І., 1965),
передхворобні психічні розлади (Семичов С.Б., 1987; Гавенко В.Л., 1992),
донозологічну діагностику (Баєвський Р.М., 1979; Казначеєв В.П., 1980),
функціональний діагноз (Воловик В.М., 1975; Кабанов М.М., 1978; Гавенко
В.Л., 1991); стани психічної дезадаптації (Абрамов В.А, Кутько І.І.,
Напрєєнко О.К. та ін., 1992), міру психічного здоров’я (Гавенко В.Л.,
1991), резерв психічного здоров’я (Долганов А.І., 1998), функціональний
бар’єр психічної адаптації (Александровський Ю.О., 2000), вони також
пов’язані із визначенням понять психічного здоров’я, психічної норми та
її критеріїв (Степанов А.Д., 1975; Брехман І.І., 1990; Колбанов
В.В., 1998; Балабанова Л.М., 1999), розробкою психогігієнічних та
психопрофілактичних заходів (Анан’єв В.А., 1988; Бачериков М.Є.,
Воронцов М.П., Доброміль Е.І., 1988; Кучма В.Р., 2001).

До особливостей донозологічного періоду відносять відсутність явних
ознак психічних розладів, хоча окремі клінічні феномени та симптоми, що
виявляються у обстеженого, не дозволяють кваліфікувати його стан як
абсолютну норму. Це особливо важливо у відношенні соціальних груп, які
знаходяться під впливом несприятливих факторів, у тому числі і
студентів ВУЗів (Бурлачук Л.Ф., 1989; Гавенко В.Л., 1991; Абрамов
В.А., Кутько І.І., Напрєєнко О.К. та ін., 1992; Кривоносов М.В.,
Подригало Л.В., Даниленко Г.Н., 2000).

Будучи багатофакторним динамічним процесом, дезадаптація пов’язана зі
зміною діяльності різних органів і систем організму, вона визначає
рівень порушення соматичного та психічного здоров’я людини і ступінь
загальної ефективності діяльності на біологічному, психічному і
соціальному рівнях (Абрамов В.А., Кутько І.І., Напрєєнко О.К. та ін.,
1992; Воробйова Т.М., 2002; Гавенко В.Л., Вітенко І.С., Самардакова Г.О.
та ін., 2002; Шестопалова Л.Ф., 2002; Кришталь В.В., Маркова М.В.,
2002).

Особливу актуальність ця проблема набуває у відношенні осіб, які
знаходяться в умовах тривалого або інтенсивного емоційного та
інформаційного стресу, зокрема студентів ВУЗів. Навчання у вищих та
середніх спеціальних навчальних закладах можна віднести до специфічного
виду діяльності, що відрізняється постійним зростанням і ускладненням
інформації, дефіцитом часу, підвищеними вимогами до рішення проблемних
ситуацій, жорсткістю контролю та іншими факторами (Кіколов А.І.,
1985; Козидубова В.М., 1994; Вітенко І.С., 1994; Бачериков М.Є. та
ін., 1995; Крук І.В., 1995; Табачніков А.Е., 1998; Балабанова Л.М.,
1999; Бурцев А.К., 1999; Прокопенко Ю.А., 2001).

У той же час розвиток сучасної психіатрії спрямовано переважно на
вивчення структури психічних захворювань, особливостей їх клінічної
картини, етіології, патогенезу, впливу різних факторів на їх виникнення,
тоді як недостатньо робіт, присвячених вивченню психічного здоров’я,
його меж і функціональних резервів з урахуванням кризових періодів
розвитку людини. Це особливо актуально для періоду юнацтва, що
характеризується триваючим розвитком всіх органів і систем організму і в
такий спосіб є найбільш уразливим для впливу несприятливих зовнішніх
факторів (Гавенко В.Л., 1991; Кабанов М.М., 1978; Кривоносов М.В.,
Подригало Л.В., Даниленко Г.Н., 2000; Москаленко В.Ф., Горбань Є.
М., Табачніков С.І., Волошин П.В., 2001; Пшук Н.Г., Стукан Л.В., 2004).

Усе різноманіття клінічних форм психічних розладів, обумовлених
порушенням адаптації людини в умовах стресових впливів, розглядається в
МКХ-10 у рубриці F43 “Реакції на важкий стрес і розлади адаптації”. Слід
зазначити, що клінічні межі “дезадаптивних, поведінкових розладів”, що
описані у цій рубриці, не завжди з певною визначеністю дозволяють
класифікувати стан людини як хворобливий або такий, що не досягає
ступеня хвороби. Це дещо обмежує застосування даної класифікації лише
потребами медичної статистики.

Таким чином, вирішення теоретичних і практичних питань ранньої
діагностики психічного стану обґрунтовує підвищення уваги до оцінки
факторів ризику і найбільш ранніх проявів передхворобних та хворобних
непсихотичних психічних розладів у молодих осіб, які знаходяться у
виняткових умовах емоційної напруги, перевантажень, пов’язаних із
інтенсивною навчальною діяльністю в сучасних умовах. Ми вважаємо, що
розробка даної проблеми невіддільна від поняття про функціональний
діагноз, що має на увазі оцінку клініко-психопатологічної, психологічної
і соціальної складових, і таким чином, відповідає визначенню здоров’я
ВООЗ як стану повного психічного, фізичного і соціального благополуччя,
гармонічного розвитку. Це співвідноситься з концепцією
біопсихосоціальної єдності у розвитку сучасної психіатрії (Воловик В.М.,
1975; Кабанов М.М., 1978; Гавенко В.Л., 1991; Абрамов В.А., Кутько І.І.,
Напрєєнко О.К. та ін., 1992; Семічов С.Б., 1987; Абрамов В.А.,
2000; Дмитриева Т.Д., Положий Б.С., 2001; Марута Н.О. та ін., 2002;
Табачніков С.І., Тітієвський С.В., 2002; Михайлов Б.В., 2002; Проскурина
Т.Ю., Михайлова Е.А., 2002; Пушкарева Т.Н., 2002; Сердюк О.І., 2004;
Хаустова О.О., 2004; Вишневська Н.Г., 2004).

Незважаючи на значну кількість серйозних досліджень, що стосуються
психологічних, педагогічних, медичних аспектів розвитку психічних
порушень в осіб, які займаються напруженою розумовою працею, проблему їх
ранньої діагностики в сучасних умовах не можна визнати остаточно
вирішеною. Найчастіше увагу дослідників привертає вивчення стану
психічного здоров’я школярів, учнів випускних класів та студентів перших
років навчання у ВУЗі (Табачников А.Е., 1998; Михайлова Э.А., Даниленко
Г.Н., Куринна Е.Г., 2003; Колпакова Т.М., 2004; Коренев Н.М., 2005;
Майоров О.Ю. та ін., 2005). В той же час в Україні в останні десятиріччя
не проводилися проспективних досліджень, спрямованих на вивчення
динаміки психічного стану і формування психічної дезадаптації у
студентів ВУЗів різного профілю протягом всього періоду навчання.

Не розроблене концептуальне обґрунтування та не створена модель
формування станів психічної дезадаптації у студентів, що описувала би
динаміку їх психічного стану протягом всього періоду навчання із
урахуванням індивідуально-психологічних, соціально-психологічних,
психофізіологічних, біологічних та інших факторів.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію
виконано відповідно до плану науково-дослідних робіт Харківського
державного медичного університету “Вивчення механізмів стійкості до
емоційного стресу (клініко-експериментальне дослідження)” (№ державної
реєстрації 0198U002619) та „Вивчення системних механізмів неспецифічної
стійкості організму” (№ державної реєстрації 0101U01910)

Мета дослідження: на підставі результатів комплексного проспективного
клініко-психопатологічного, психодіагностичного та психофізіологічного
дослідження виявити закономірності формування та динаміки станів
психічної дезадаптації у студентів для розробки принципів їх корекції та
профілактики.

Задачі дослідження:

Аналіз клініко-психопатологічних особливостей, систематики та
поширеності станів психічної дезадаптації у студентів різних курсів.

Дослідження ролі психологічних властивостей особистості у формуванні
станів психічної дезадаптації у студентів.

Визначення впливу соціально-психологічних факторів у генезі станів
психічної дезадаптації у студентів.

Встановлення значення психофізіологічних особливостей при формуванні
станів психічної дезадаптації у студентів.

Розробка моделі формування станів психічної дезадаптації у студентів.

Обґрунтування принципів психопрофілактики та психокорекції станів
психічної дезадаптації у студентів.

Об’єкт дослідження: стани психічної дезадаптації.

Предмет дослідження: фактори ризику, закономірності формування та
динаміки станів психічної дезадаптації у студентів.

Методи дослідження. Клініко-психопатологічний, клініко-епідеміологічний,
клініко-анамнестичний, психодіагностичний, електрофізіологічний,
статистичний.

Основним методом дослідження був клініко-психопатологічний, який
базувався на загально прийнятих підходах до психіатричного обстеження
пацієнтів та включав вивчення скарг і симптомів у різних психічних
сферах, їх систематизацію та динаміку протягом усього періоду навчання у
ВУЗі. Обстеження проводилось шляхом стандартизованого інтерв’ю зі
студентами із використанням розробленої нами “Шкали оцінки психічного
стану” (ШОПС) (Рацпропозиції ХДМУ №200(4), №201(5) та №205(9) від
18.02.2002).

Клініко-епідеміологічний метод застосовувався для визначення
розповсюдження станів психічної дезадаптації серед студентів медичного
ВУЗу при проведенні скринуючого дослідження.

Клініко-анамнестичний метод використовувався для оцінки мікросоціальних
факторів ризику формування станів психічної дезадаптації та проводився
за допомогою розробленої нами “Шкали оцінки соціально-психологічних
умов” (ШОСПУ) (Рацпропозиція ХДМУ №203(7) від 18.02.2002), яка дозволила
проаналізувати такі групи факторів, як конфлікти в родині,
незадоволеність житлово-побутовими і гігієнічними умовами вдома та у
ВУЗі, порушення режиму праці, наявність шкідливих звичок.

Психодіагностичний метод передбачав оцінку психологічних властивостей
особистості за допомогою модифікованих нами методик: скороченого
багатофакторного опитувальника особистості (СБОО) (Зайцев В.П., 1981;
Рацпропозиції ХДМУ №198(2), №199(3) та №204(8) від 18.02.2002), тесту
“Незакінчені речення” (Рацпропозиція ХДМУ №202(6) від 18.02.2002), ТРАНС
(Рацпропозиція ХДМУ№197(1) від 18.02.2002), а також методики Рокич
(Киршева Н.В., Рябчикова Н.В., 1995).

Параметри розумової працездатності студентів оцінювалися за допомогою
методики “Коректурна проба” у нашому варіанті проведення й оцінки
(Патенти України на винахід №33905А та №33906А від 27.04.1999). Також
використовувалися спеціально розроблені нами методики оцінки
суб’єктивного сприйняття часу (Рацпропозиції ХДМУ №232(12) та №233(13)
від 05.06.2003).

Оцінка варіабельності серцевого ритму обстежених проводилася із
використанням системи “Кардіоспектр” фірми “СОЛЬВЕЙГ”, а визначення
біоелектричного потенціалу ядер букального епітелію – за допомогою
вимірника функціонального стану і біологічного віку “Біотест”,
розробленого в ХДУ та НТК “Росич” (Шахбазов В.Г., Набоков А.Л.,
Колупаева Т.В., 1985).

Всі отримані нами результати піддавалися математичній обробці з
обчисленням середніх показників, вивченням параметрів розкиду даних,
достовірностей розходжень за критериями t-Стьюдента, ?2, точного методу
Фішера. Для вивчення взаємозв’язків між ознаками і побудови математичних
моделей були також використані методи множинного аналізу (кластерний,
багатофакторний регресійний). Математична обробка результатів
дослідження проводилася на ПК Pentium у середовищі Windows-ME із
використанням програмного забезпечення Excel XP, STATISTICA 6.0 і STADIA
for Windows.

Обґрунтування комплексу діагностичних методів, розроблені нами нові
методики обстеження і модифікації відомих методів оформлені нами в 4
Патентах України на винахід і 15 рацпропозиціях ХДМУ.

Наукова новизна. На підставі проведеного масового проспективного
обстеження студентів вперше вивчена поширеність, клінічна структура та
динаміка станів психічної дезадаптації студентів протягом всього періоду
навчання у ВУЗі.

Науково обґрунтовано важливість виділення станів психічної субадаптації
як нозологічно не окреслених форм психічної патології, наведено їх
розповсюдженість серед студентів. Запропоновано систематику та вивчено
динаміку станів психічної субадаптації студентів протягом всього періоду
навчання.

Вперше показано специфіку динаміки психічного стану, психологічних і
психофізіологічних властивостей студентів, їх задоволеність
мікросоціальними умовами у різні періоди навчання у ВУЗі.

Обґрунтовано виділення 3-х періодів навчання, які співпадають із
молодшими, середніми та старшими курсами. Показано, що протягом кожного
з цих періодів структура станів психічної дезадаптації студентів суттєво
не змінюється

Розроблено багатовекторну бімодальну динамічну концепцію-модель
формування станів психічної дезадаптації у студентів ВУЗів у залежності
від статі та періоду навчання. Виділено основні групи факторів та
визначальні особливості психічного реагування особистості в умовах
хронічного стресу, пов’язаного із навчальною діяльністю, які позначені
як вектори: власне психічний, індивідуально-психологічний,
соціально-психологічний, психофізіологічний, психосоматичний. Проведено
оцінку особливостей їх динаміки протягом усього періоду навчання.

На підставі створення регресійних математичних моделей доведено
комплексний вплив індивідуально-психологічних, соціально-психологічних і
психофізіологічних факторів на психічний стан студентів і його
особливості в динаміці всього періоду навчання у ВУЗі.

Практична значущість. Запропоновано та апробовано в умовах масового
динамічного дослідження комплексну систему функціональної діагностики
психічного стану студентів, що дозволяє поліпшити якість діагностики
станів психічної дезадаптації осіб, які знаходяться в умовах гострого
або хронічного впливу стресогенних чинників.

Створено та модифіковано методики, спрямовані на оцінку психічного стану
студентів, їх психологічних властивостей, психофізіологічних показників
та соціально-психологічних факторів в умовах масового обстеження,
уточнено межі їх нормативних значень, що дозволяє використовувати їх для
виділення груп осіб із підвищеним ризиком формування психічних розладів.

Виділено індивідуально-психологічні, соціально-психологічні,
психофізіологічні фактори ризику формування станів психічної
дезадаптації у студентів із урахуванням статі, профілю ВУЗу та періоду
навчання.

На підставі результатів проведеного множинного регресійного аналізу
обгрунтовано можливість прогнозування станів психічної дезадаптації у
студентів та визначено вплив різних факторів на їх розвиток.

Розроблено принципи та основні напрямки системи психіатричної,
психотерапевтичної і медико-психологічної допомоги студентам у рамках
роботи психологічної служби ВУЗу.

Особистий внесок здобувача. Усі клініко-психопатологічні,
клініко-анамнестичні, психодіагностичні, психофізіологічні дослідження,
їх статистична обробка та інтерпретація отриманих результатів проведені
автором особисто.

Дисертантом особисто проведено вивчення літературних джерел, підібрано
та адаптовано існуючі методи дослідження, а також розроблено нові
методики, що були використані в роботі.

Автором особисто розроблена концепція та створена багатовекторна
динамічна бімодальна модель формування станів психічної дезадаптації у
студентів, виділені фактори, що впливають на особливості їх психічного
стану та описана його динаміка протягом усього періоду навчання у ВУЗі.

Апробація результатів дисертації. Основні результати роботи були
повідомлені й обговорені на з’їздах, конференціях, у тому числі на
Міжнародних конференціях “Современные проблемы психотерапии, пограничной
психиатрии и медицинской (клинической) психологии” (Ставрополь, 2000),
“Современный подросток” (Москва, 2001), “Біопсихосоціальна модель як
нова парадигма розвитку психіатрії в Україні” (Сімеїз, 2002), “Філософія
виживання. Молодь і сучасний світ” (Харків, 2003), “Интеграция
психиатрии и клинической психологии: проблемы и перспективы” (Белгород,
2004), науково-практичних конференціях “Сучасні проблеми підготовки
спеціалістів у вищих медичних та фармацевтичних закладах освіти I-IV
рівнів акредитації МОЗ України” (Київ-Тернопіль, 1999), “Проблеми
екстремальної психіатрії – Платонівські читання” (Харків, 2000),
“Медицина третього тисячоліття” (Харків, 2001), “Сучасні технології
збереження та зміцнення здоров’я дітей, підлітків та молоді” (Вінниця,
2003), ІІІ Міжнародному медичному конгресі (Тернопіль, 1999), V з’їзді
фармацевтів України (Харків, 1999), на Пленумі науково-практичного
товариства неврологів, психіатрів та наркологів України (Тернопіль,
2001), 2-му Національному Конгресі неврологів, психіатрів і наркологів
України “Психоневрологія XXI століття” (Харків, 2002), науковому
симпозіумі “Невротичні розлади у дітей та підлітків: патогенез, клініка,
реабілітація” (Харків, 2003), конференції молодих психіатрів ХМАПО
(Харків, 2003), 4-й Всеукраїнській школі молодих психіатрів “Депресії і
коморбідні розлади. Сучасна терапія” (Харків, 2003), науково-методичній
конференції “Проблеми медичної та фармацевтичної освіти і шляхи
підвищення якості підготовки лікарів і фармацевтів в Україні” (Харків,
2003), конференції “Психіатрія, наркологія та медична психологія
сьогодні” (Луганськ, 2004), Пленумі науково-практичного товариства
неврологів, психіатрів та наркологів України “Якість життя хворих на
психоневрологічні розлади та їх родин (медична і соціальна реабілітація
та реінтеграція в суспільство)” (Донецьк, 2005).

Обговорення матеріалів та результатів роботи відбулося на спільному
засіданні кафедри психіатрії, наркології та медичної психології з курсом
сексології Харківського державного медичного університету, кафедри
психіатрії та кафедри медичної сексології та медичної психології
Харківської медичної академії післядипломної освіти, відділу наркології
та відділу нейрофізіології Інституту неврології, психіатрії та
наркології АМН України (2004).

Публікації. За результатами дисертаційної роботи опубліковані 43 роботи,
серед них 24 статті у спеціалізованих журналах та збірнику,
зареєстрованих ВАК України, 15 статей і тез в журналах і збірниках
наукових праць, оформлено 4 Патенти України на винахід і 15
рацпропозицій.

Обсяг і структура дисертації. Дисертацію викладено на 345 сторінках
машинописного тексту (287 сторінок основного тексту). Робота складається
із вступу, огляду літератури, 8 розділів із описом результатів власних
досліджень, висновків, списку використаної літератури, що містить 535
найменувань (з них 428 вітчизняних і 107 закордонних). Дисертацію
ілюстровано 52 таблицями та 16 малюнками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Нами було проведено комплексне динамічне вивчення психічного здоров’я
організованої популяції молодих осіб у віці від 17 до 25 років.
Контингент дослідження включав 650 студентів усіх факультетів
Харківського державного медичного університету, серед них 231 чоловік
(35,5%) та 419 жінок (64,5%), вони були обстежені в динаміці 6 років
навчання у ВУЗі та під час інтернатури, в період з 1996 по 2003 рр., що
загалом склало близько 4 тисяч обстежень. Також було обстежено 372
абітурієнта ХДМУ, серед них 105 чоловіків (28,2%) та 267 жінок (71,8%).

Згідно результатів дослідження всі студенти на кожному курсі були нами
розділені на 3 групи (рис.1).

Рис.1. Стан психічного здоров’я студентів різних курсів.

До 1-ї групи були включені студенти, які вважали себе абсолютно
здоровими. Вони могли пред’являти лише поодинокі скарги, в основному на
загальне самопочуття при напруженому навчанні. Дана група була найбільш
численною і склала 46,0±2,1% від загального числа студентів 1-го курсу
(58,7±4,5% чоловіків і 38,9±4,1% жінок, р0,05). Клінічна структура СПДА
у студентів була представлена такими нозологічними формами (табл. 1).

Таблиця 1

Клінічна структура станів психічної дезадаптації у студентів 1-го курсу

Діагноз Шифр МКХ-10 Чол.

Жін.

Всього

абс.

%

абс.

%

Абс.

%

Змішаний тривожний і депресивній розлад F41.2 4 20 10 13,9 14 15,2

Розлади адаптації:

– короткочасна депресивна реакція

F43.20

2

10

6

8,3

8

8,7

– пролонгована депресивна реакція F43.21 4 20 7 9,7 11 12,0

– змішана тривожна і депресивна реакція F43.22 3 15 18 25 21 22,8

– із переважанням порушення інших емоцій F43.23 2 10 15 20,9 17 18,5

Соматоформна вегетативна дисфункція F45.3 1 5 7 9,7 8 8,7

Іпохондричний розлад F45.2 3 15 5 6,9 8 8,7

Неврастенія F48.0 1 5 4 5,6 5 5,4

Всього

20 100 72 100 92 100

Примітка: тут і далі вірогідність розходжень між чоловіками та жінками

– р0,05).

МКХ-10 дозволяє класифікувати ці стани лише за провідними причинами
виникнення у розділі Z, а саме у підрубриках Z55, Z60, Z63, Z73 та ін.
Тому нами було проведено аналіз основних скарг та найбільш характерних
симптомів, що дозволило виділити такі варіанти СПСА (табл. 2).

Таблиця 2

Типи станів психічної субадаптації у студентів 1-го курсу

Тип СПСА Чол.

Жін

Всього

абс.

%

абс.

%

абс.

%

Астенічний 19 30,2 40 27,2 59 28,1

Тривожний 8 12,7 35 23,8* 43 20,5

Субдепресивний 9 14,3 38 25,9* 47 22,4

Соматоформний вегетативний 11 17,4 14 9,5 25 11,9

Змішаний 16 25,4 20 13,6* 36 17,1

Всього 63 100 147 100 210 100

Як видно із наведених даних, у студентів найбільш часто виявляються
астенічний та субдепресивний варіанти СПСА, що таким чином відображають
загальні напрямки психічного реагування на високий рівень розумового
навантаження, пов’язаного із навчальною діяльністю студентів.

Результати проведеного нами дослідження показали, що кількість
студентів, віднесених до тієї чи іншої групи спостереження, залежить від
їх статі та року навчання (табл. 3).

Таблиця 3

Розповсюдженість станів психічної дезадаптації та субадаптації

у студентів різних курсів (%)

Курс Здорові

СПСА

СПДА

чол.

жін.

всього

чол.

жін.

всього

чол.

жін.

всього

1 58,7 38,9* 46,0 31,3 41,2 37,6 10,0 19,9 16,4

2 57,7 39,3* 45,4 29,9 41,7 37,6 12,4 19,0 17,0

3 74,6 62,6* 61,5 19,7 27,2 28,7 5,7 10,2 9,8

4 67,1 59,7 61,1 23,7 26,0 26,4 9,2 14,3 12,5

5 68,4 46,4* 53,3 15,8 33,3 29,0 15,8 20,3 17,77

6 89,1 89,1 89,1 5,1 5,9 5,7 5,9 5,0 5,2

Інтерни 95,0 54,8** 70,6 0,0 38,7*** 23,5 5,0 6,5 5,9

Так, на 1-му курсі СПДА були виявлені у 16,4±1,6% студентів, а СПСА – у
37,6±2,1%. На 2-му курсі поширеність СПДА трохи зросла до 17,0±5,2%,
тоді як частота СПСА залишилася сталою – 37,6±4,5%. На 3-му курсі
спостерігається поліпшення психічного стану студентів і зниження частоти
СПДА до 9,8±4,5%, а СПСА до 28,7±4,0%. На 4-му курсі поширеність СПДА і
СПСА змінюються несуттєво і складають відповідно 12,5±4,2% і 26,4±3,9%.
Подальший ріст частоти зазначених розладів спостерігається на 5-му
курсі, а на 6-му поширеність СПДА та СПСА знову знижується відповідно до
9,1±6,3% і 8,2±6,3%. Таким чином, дія факторів, пов’язаних із початком
навчання у ВУЗі, приводить до найбільшої імовірності формування СПДА
саме у студентів молодших курсів. Студенти середніх курсів максимально
адаптовані до умов навчання, тому частота зазначених розладів як
клінічного, так і субклінічного рівня серед них мінімальна, тоді як на
старших курсах спостерігається чергова хвиля поширеності розладів
адаптації з її подальшим зниженням.

Проведене нами порівняння структури СПДА та СПСА серед студентів різних
курсів за критерієм ?2 показало відсутність вірогідних розбіжностей у
розподілі на групи спостереження студентів 1-го та 2-го курсів (?2=0,53;
P>0,05), а також студентів 3-го та 4-го курсів (?2=4,64; P>0,05). Таким
чином, можна стверджувати, що за час навчання у ВУЗі студенти проходять
3 періоди, в межах яких їх психічний стан змінюється несуттєво, а умови
життя та навчання створюють однотипні фактори ризику психічних розладів.
Це такі періоди: початок навчання (1-й та 2-й курс), середні курси (3-й
та 4-й), а також старші курси і навчання в інтернатурі. Наявні
достовірні розходження в структурі груп спостереження між студентами
5-го і 6-го курсів (?2=87,64; PX? ° i ° ? a ^? ? ° & U Oss1/21/2?zz???Z U U P U U ¤^„ U & F U U `„Ae U U ¤^„ U U `„Ae U U U U $ P U P 1/2?? U U P U P U U U U ¤ P U P U U ідуальних консультацій обстежуваних, у той же час розрахунок кількісних показників, що характеризують рівень емоційної напруженості, має важливе значення для аналізу динаміки психічного стану студентів за час навчання у ВУЗі, виділення груп ризику зриву психічної адаптації та побудови математичної моделі станів психічної дезадаптації у студентів. Рис. 7. Динаміка середнього рівня конфліктності студентів Аналізуючи структуру конфліктності, необхідно відзначити, що у студентів незалежно від курсу, найбільша емоційна напруженість виявлена стосовно батька, осіб протилежної статі, страхів та побоювань, відчуття провини, власної особистості. Динаміка середнього рівня конфліктності студентів медичного ВУЗу характеризується зростанням емоційної напруженості до 6-го курсу, найбільш вираженим у чоловіків (з 0,21?0,01 до 0,37?0,03 балів, рСПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ Гавенко В.Л., Самардакова Г.О., Смиков О.В., Сінайко В.М., Золотарьов Г.Л., Слюсар В.В., Коростій В.І., Мозгова Т.П. Резерви адаптації та передхворобливі психічні розлади // Український вісник психоневрології. - 1996. - Т.4, вип 5 (12). – С. 207 – 209. (Здобувачем особисто розроблено підходи до діагностики передхворобних психічних розладів у осіб молодого віку, проведено оформлення статті та підготовка її до друку ). Синайко В.М. Динамика предболезненных психических расстройств у студентов младших курсов // Медицина сегодня и завтра. - 1999. - № 1. – С. 57–58. Сінайко В.М. Психосоціальні фактори ризику формування психосоматичних розладів у молодих осіб // Вісник наукових досліджень. - 1999. – №3(16). - С.63-64. Синайко В.М. Взаимосвязь психических расстройств и особенностей личности учащихся // Архів психіатрії. -1999. - №1 (19). – С. 45-46. Кочина М.Л., Подригало Л.В., Синайко В.М., Яворский А.В., Маслова Н.М. Особенности реакции школьников при чтении текстов с различными показателями оформления // Український вісник психоневрології. – 1999. - Т.7, вип. 4(22). – С.55 – 57. (Здобувачем особисто проведено дослідження психічних змін у старшокласників, що обумовлені розумовим навантаженням, сформульовано висновки, підготовлено роботу до друку). Синайко В.М. Проблема формирования психосоматических расстройств у молодых лиц // Експериментальна і клінічна медицина. – 2000. - №3. – С. 64 – 65. Кочина М.Л., Подригало Л.В., Синайко В.М., Яворский А.В., Жулай Т.С., Ковтун М.И. Компьютерные игры и их возможное влияние на здоровье детей и подростков // Український вісник психоневрології. – 2001. - Т.9, вип. 1(26). – С.109 –112. (Здобувачем особисто проведено дослідження психічних порушень у старшокласників, які обумовлені негативним впливом комп’ютерних ігор, сформульовано висновки, підготовлено роботу до друку). Синайко В.М. Особенности динамики психического состояния студентов медицинского вуза // Український вісник психоневрології. – 2001.– Т.9, вип. 2(27). – С.42 –44. Синайко В.М. Структурно-динамические закономерности формирования непсихотических психических расстройств у студентов медицинского вуза // Медицина сегодня и завтра. – 2002. - №4. – С. 108-110. Синайко В.М. Основні напрямки та клінічні особливості дезадаптації студентів ВУЗу // Експериментальна і клінічна медицина. - 2002. - № 1. – С. 116-118. Сінайко В.М. Динамика розумової працездатності студентів вузу // Український вісник психоневрології. – 2002. - Т.10, вип. 2(31). – С. 143-144. Сінайко В.М., Єпіфанова О.С., Сухоіванова О.І., Артюх С.В. Підходи до діагностики межових психічних розладів у студентів // Український вісник психоневрології. – Т.10. – вип. 1(30), 2002. – С. 227-228. (Здобувачем ініційовано роботу, проведено виявлення межових психічних розладів у студентів, розроблено підходи до їх ранньої функціональної діагностики, підготовлено роботу до друку). Синайко В.М. Методология и принципы диагностики уровней психического здоровья // Експериментальна і клінічна медицина. – 2002. – №4. – С. 92-94. Сінайко В.М. Діагностика стану розумової працездатності студентів // Медицина сегодня и завтра. - 2002. - № 1. – С. 125-127. Сінайко В.М. Закономерности динамики самооценки психического состояния студентов медицинского вуза // Український медичний альманах. – 2002. – Т. 5, № 6. - С.125-127. Синайко В.М. Анализ статистических показателей динамики психического состояния студентов вуза по данным лонгитудинального популяционного исследования // Таврический медико-биологический вестник. – 2002. - Т.5. – С. 134 – 136. Синайко В.М. Модель динамики психического состояния студентов // Архів психіатрії. – 2002. - №3(30). – С.88-90. Синайко В.М. Особенности взаимосвязи уровня конфликтности и степени суицидального риска у студенток //Архів психіатрії. – 2003. – Т. 9. – №2(33). – С. 26-28. Гавенко В.Л., Сінайко В.М., Пономарьов В.І. Особливості впливу тютюнопаління на рівень електронегативності ядер букального епітелію у студентів// Вісник Вінницького державного медичного університету. – 2003. - №2/2. – С. 818-819. (Здобувачем ініційовано роботу, проведено визначення показника електронегативності ядер букального епітелію у студентів, які палять, сформульовані висновки, підготовлено роботу до друку). Кочина М.Л., Подригало Л.В., Яворский А.В., Синайко В.М., Попов О.И. Обоснование методологических подходов к оценке электронных развлечений // Довкілля та здоров'я. – 2003. - №3. – С. 62-64 (Здобувачем особисто проведено дослідження психічних змін у школярів, які обумовлені негативним впливом комп’ютерних ігор, сформульовано висновки, підготовлено роботу до друку). Гавенко В.Л., Сінайко В.М. Багатовекторна функціональна модель передхворобних та хворобливих дезадаптивних психічних розладів у студентів // Архів психіатрії. – 2004. – Т.10. - № 1(36). – С.153-155. (Здобувачем особисто ініційовано роботу, проведено дослідження дезадаптивних психічних розладів у студентів різних курсів, розроблено багатовекторну функціональну модель їх виникнення, сформульовано висновки, підготовлено роботу до друку). Синайко В.М. Закономерности динамики личностных особенностей студентов медицинского вуза // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения. – 2002. - Т. 138. – С.205-207. Синайко В.М. Закономерности динамики психического состояния студентов по результатам изучения электроотрицательности ядер буккального эпителия // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения. – 2003, Т.139. – С.149-151. Гавенко В.Л., Синайко В.М., Соколова И.М. Опыт работы и перспективы развития психологической службы в ВУЗе // Практична психологія та соціальна робота. – 2001. - №3. – С.19-20. (Здобувачем особисто розроблені принципи роботи медико-психологічної служби медичного ВУЗу, обґрунтовані особливості її функціонування із урахуванням специфіки викладання студентам теоретичних та клінічних дисциплін). Спосіб визначення рівня розумової працездатності людини: Пат. № 33906А. Україна, МКВ А61В10/00 / В.М.Сінайко, І.М.Соколова. - № 99042383; Заявл. 27.04.1999; Опубл. 15.02.2001, Бюл.№1. (Здобувачем особисто ініційовано роботу, запропоновано методику визначення рівня розумової працездатності людини, сформульовано формулу винаходу, оформлено супровідні документи). Спосіб визначення рівня концентрації уваги людини: Пат. № 33905А. Україна, МКВ А61В10/00 /В.Л.Гавенко, В.М.Сінайко, І.М.Соколова. - №99042382; Заявл. 27.04.1999; Опубл. 15.02.2001, Бюл.№1. (Здобувачем особисто ініційовано роботу, запропоновано методику оцінки рівня концентрації уваги людини, сформульовано формулу винаходу, оформлено супровідні документи). Спосіб визначення суїцидального ризику: Пат. № 40454А. Україна, МКВ А61В10/00 /В.Л.Гавенко, В.О.Мангубі, В.М.Сінайко, І.М.Соколова. – №2001021010; Заявл. 13.02.2001; Опубл. 16.07.2001, Бюл. №6 (Здобувачем особисто ініційовано роботу, сформульовано формулу винаходу, оформлено супровідні документи). Спосіб оцінки самосвідомості смерті: Пат. № 40453А. Україна, МКВ А61В10/00 /В.Л.Гавенко, В.О.Мангубі, В.М.Сінайко, І.М.Соколова. – №2001021008; Заявл. 13.02.2001; Опубл. 16.07.2001, Бюл. № 6 (Здобувачем особисто ініційовано роботу, сформульовано формулу винаходу, оформлено супровідні документи). Синайко В.М. Методологические проблемы диагностики пограничных состояний // Медицина сегодня и завтра /Периодич. сборник научн. работ, вып. 2. – Харьков: ХГМУ, 1997. – С. 72. Синайко В.М. Роль компенсаторно-адаптационных механизмов в патогенезе психических и психосоматических заболеваний // Периодич. сборник научн. работ „Медицина сегодня и завтра”. - Вып. 3.- Харьков: ХГМУ, 1998.- С.52. Сінайко В.М., Ледовська О.О., Коваль Д.С., Петрюк О.П. Взаємозв?язок психічних та соматичних розладів у молодих осіб //ІІІ Міжнар. Медичний конгрес студентів та молодих вчених. - Тернопіль: Укрмедкнига, 1999. – С.84. (Здобувачем особисто ініційовано роботу, проведено дослідження взаємозв'язку психічних та соматичних розладів у молодих осіб, сформульовано висновки, підготовлено роботу до друку). Синайко В.М., Гавенко Н.В., Романова И.В., Земляницына О.В. Особенности коррекции предболезненных психических расстройств у молодых лиц // V съезд фармацевтов Украины, 1999. – С.718-719. (Здобувачем особисто ініційовано роботу, сформульовано основні принципи корекції4 передхворобних розладів у молодих осіб, підготовлено роботу до друку). Гавенко В.Л., Самардакова Г.О., Сінайко В.М. Психофізіологічна оцінка розумової працездатності студентів //Тез. докл. науково-метод. конфер. “Сучасні проблеми підготовки фахівців у вищих медичних та фармацевтичних закладах освіти I-IV рівня акредитації МОЗ України. – Київ-Тернопіль. – 1999. – С. 89-90. (Здобувачем особисто ініційовано роботу, проведено дослідження розумової працездатності студентів, сформульовано висновки, підготовлено роботу до друку). Гавенко В.Л., Синайко В.М., Гавенко Н.В., Коростий В.И., Середа Е.А. Влияние психотравмирующих факторов на развитие психосоматических расстройств у студентов //Мат. наук.-практ. конф. “Проблеми екстремальної психіатрії. Платоновські читання”. – Харків, 2000. – С.157 – 158. (Здобувачем особисто ініційовано роботу, проведено дослідження факторів ризику психосоматичних розладів у студентів, сформульовано висновки, підготовлено роботу до друку). Гавенко В.Л., Сінайко В.М., Соколова И.М. Психологическая служба вуза: структура, содержание работы, перспективы// Мат. межрегион. Российской научн.-практ. конфер. „Современные проблемы психотерапии, пограничной психиатрии и медицинской (клинической) психологии„ – Ставрополь, 2000. – С. 146-148. (Здобувачем особисто ініційовано роботу, розроблено принципи роботи психологічної служби ВУЗу, підготовлено роботу до друку). Синайко В.М. Взаимосвязь степени учебной адаптации и уровня психического здоровья студентов //Зб. тез. конф. молодих вчених „Медицина третього тисячоліття”. –Харків: ХДМУ, 2001. – Ч. ІІ. - С. 57-58. Гавенко В.Л., Синайко В.М., Соколова И.М. Организация и опыт работы психологической службы в вузе //Мат. Пленуму наук.-практ. товар. неврологів, психіатрів та наркологів України, присвяч. року здоров'я ”Актуальні питання неврології, психіатрії та наркології у світлі концепції розвитку охорони здоров'я населення України. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2001. – С.40-44. (Здобувачем особисто ініційовано роботу, сформульовано принципи організації та роботи психологічної служби ВУЗу, підготовлено роботу до друку). Синайко В.М., Соколова И.М., Фалько И.Н. Динамика психического состояния и уровня учебной адаптации учащихся// Мат. конфер.”Современный подросток”. – М., 2001. – С. 298-300. (Здобувачем особисто ініційовано роботу, проведено дослідження динаміки психічного стану тих, хто навчається, сформульовано висновки, підготовлено роботу до друку). Синайко В.М. Особенности диагностики психического состояния абитуриентов вузов// Мат наук. симпозіуму “Невротичні розлади у дітей та підлітків: патогенез, клініка, реабілітація”. – Харків, 2003. - С. 92-93. Гавенко В.Л., Синайко В.М., Соколова И.М. Основные направления работы психологической службы вуза// Тези доповідей ІІІ Міжнар. наук.-практ. конфер. “Наука і соціальні проблеми суспільства: медицина, фармація, біотехнологія”.- Ч. ІІ.- Харків: Вид. НфаУ, 2003.- С.37. (Здобувачем особисто ініційовано роботу, розроблені основні напрямки роботи медико-психологічної служби на прикладі медичного ВУЗу, підготовлено роботу до друку). Сінайко В.М. Значення електронегативності ядер букального епітелію в діагностиці стресорно-пристосувальних розладів у студентів // Мат. конфер. молодих психіатрів ХМАПО „Актуальні питання розвитку сучасної психіатрії в дослідженнях молодих вчених”. – Харків, 2003. – С. 55-56. Сінайко В.М., Брагіна К.Р. Соціально-психологічний аналіз умов виникнення тривожних та депресивних реакцій невротичного і дезадаптаційного генезу у студентів// Мат. наук.-метод. конф. ”Проблеми мед. та фарм. освіти і шляхи підвищення якості підготовки лікарів і фармацевтів в Україні”. – Харків: ХДМУ. – 2003. – С.209-210. (Здобувачем особисто ініційовано роботу, проведено соціально-психологічний аналіз дезадаптивних психічних розладів у студентів різних курсів, сформульовано висновки, підготовлено роботу до друку). Сінайко В.М. Вплив соціально-психологічних та екологічних чинників на формування станів психічної дезадаптації у студентів медичного ВУЗу // Сб. науч. тр. „Медико-экологические проблемы здоровья человека”. – Харьков, 2004. - С.377-381. АНОТАЦІЯ Сінайко В.М. Стани психічної дезадаптації у студентів (клініка, динаміка, принципи корекції та профілактики). – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.16 – психіатрія. – Інститут неврології, психіатрії та наркології АМН України, Харків, 2005. Дисертацію присвячено проблемі формування станів психічної дезадаптації у студентів, вивченню їх факторів ризику, поширеності, клінічної структури та динаміки протягом всього періоду навчання в ВУЗі. На підставі результатів проведеного проспективного дослідження доведено комплексний вплив індивідуально-психологічних, соціально-психологічних та психофізіологічних факторів на психічний стан студентів. Обґрунтовано важливість виділення станів психічної субадаптації як нозологічно не окреслених форм психічної патології, наведено їх систематику, розповсюдженість серед студентів різних курсів. Запропоновано багатовекторну динамічну концепцію-модель формування станів психічної дезадаптації у студентів ВУЗів, в рамках якої виділено основні вектори: власне психічний, індивідуально-психологічний, соціально-психологічний, психофізіологічний, психосоматичний. Обґрунтовано можливість прогнозування станів психічної дезадаптації у студентів та визначено вплив різних факторів на їх розвиток. Ключові слова: стани психічної дезадаптації, студенти, фактори ризику, функціональна діагностика, прогнозування. АННОТАЦИЯ Синайко В.М. Состояния психической дезадаптации у студентов (клиника, динамика, принципы коррекции и профилактики). – Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени доктора медицинских наук по специальности 14.01.16–психиатрия. – Институт неврологии, психиатрии и наркологии АМН Украины, Харьков, 2005. Диссертация посвящена проблеме формирования состояний психической дезадаптации у студентов, изучению их факторов риска, распространенности, клинической структуры и динамики на протяжении всего периода обучения в ВУЗе. Проведено комплексное изучение психического здоровья 650 студентов всех факультетов Харьковского государственного медицинского университета в динамике 6 лет обучения в ВУЗе и во время интернатуры. Установлено, что клинически оформленные состояния психической дезадаптации (СПДА) встречались у 16,4±1,6% студентов 1 курса (10,0±6,7% мужчин и 19,9±4,7% женщин). В структуре СПДА у студентов преобладали тревожные и депрессивные расстройства в пределах рубрик F43,2 и F41,2, а также соматоформная вегетативная дисфункция. На основании результатов проведенного исследования обоснована необходимость выделения состояний психической субадаптации (СПСА) как нозологически не очерченных форм психической патологии, приведена их систематика, распространенность среди студентов разных курсов. Распространенность СПСА среди студентов 1-го курса составила 37,6±2,1% (31,3±5,8% мужчин и 41,2±4,1% женщин). Сравнительный анализ структуры СПДА и СПСА среди студентов различных курсов позволил выделить три периода, в пределах которых психическое состояние студентов изменяется незначительно, а условия жизни и обучения создают однотипные факторы риска развития психических расстройств. Это такие периоды: начало обучения (1-й и 2-й курсы), средние курсы (3-й и 4-й), а также старшие курсы. Установлено, что студенты средних курсов максимально адаптированы к условиям обучения, поэтому частота указанных расстройств как клинического, так и субклинического уровня среди них минимальная, тогда как на старших курсах наблюдается очередная волна распространенности расстройств адаптации с ее дальнейшим снижением. С помощью метода многофакторного регрессионного анализа доказано комплексное влияние личностно-психологических, социально-психологических и психофизиологических факторов на психическое состояние студентов, установлен относительный вес каждого фактора, показаны их различия на разных курсах обучения в ВУЗе. К факторам, оказывающих наиболее выраженное влияние на психическое состояние студентов, были отнесены особенности личности, средние уровни конфликтности, тревожности, активности и настроения по методике ТРАНС, показатели умственной работоспособности. С позиций концепции о функциональной диагностике психических расстройств предложена многовекторная динамическая концепция-модель формирования состояний психической дезадаптации у студентов ВУЗов, в рамках которой выделены основные векторы: собственно психический, личностно-психологический, социально-психологический, психофизиологический, психосоматический. Обоснована возможность прогнозирования состояний психической дезадаптации у студентов и определено влияние разных факторов на их развитие. Установлена вероятность формирования состояний психической субадаптации и дезадаптации на средних и старших курсах у студентов, отнесенных на 1-м курсе в различные группы психического здоровья. Разработаны принципы и основные направления системы психиатрической и медико-психологической помощи студентам в рамках работы психологической службы ВУЗа, показана необходимость разработки системы психопрофилактических и психокоррекционных мероприятий с учетом психического состояния студентов, их психологических и психофизиологических особенностей, степени удовлетворенности микросоциальными условиями, пола, периода обучения, близости к экзаменационной сессии. Ключевые слова: состояния психической дезадаптации, студенты, факторы риска, функциональная диагностика, прогнозирование. SUMMARY Sinayko V.M. States of mental dysadaptation in students (clinics, dynamics, principles of correction and prophylaxis). – Manuscript. The thesis for a Doctor's degree of medical science on the specialty 14.01.16 – psychiatry. – The Institute for neurology, psychiatry and narcology of Academy of medical sciences of Ukraine, Kharkiv, 2005. The dissertation is devoted to the problem of states of mental dysadaptation in students, to studying of their risk factors, prevalence, clinical structure and dynamics during all period of education in an university. On the basis of results of the prospective researches the complex influence of personal-psychological, social-psychological and psychophysiological factors on students’ mental condition is proved. Importance of allocation of states of mental subadaptation as nosologically not outlined forms of a mental pathology is proved, their systematization, prevalence among various years students is resulted. The multivector dynamic concept-model of formation of mental dysadaptation states in students is offered, within the framework of it the basic vectors are allocated: proper mental, personal-psychological, social-psychological, psychophysiological, psychosomatic. The opportunity of forecasting of states of mental dysadaptation in students is proved and influence of various factors on their development is determined. Key words: states of mental dysadaptation, students, risk factors, functional diagnostics, forecasting. Підписано до друку 15.08.2005 р. Формат 60х90/16 Умов. друк. арк. 1,7. Тираж 100 прим. Зам. № 115 НПП “Инфотех-сервис” 61024, м.Харків, вул.Петровського, 34 PAGE \* Arabic 42

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020