.

Патогенетичне обгрунтування і розробка системи санаторно-курортного лікування і реабілітації вагітних жінок з анемією (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
145 5002
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

УКРАЇНСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ

МЕДИЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ ТА КУРОРТОЛОГІЇ

ТОФАН НАТАЛІЯ ІВАНІВНА

УДК 403.39.06.:616.155.194.8-085.838+615.838

Патогенетичне обгрунтування і розробка системи санаторно-курортного
лікування і реабілітації вагітних жінок з анемією

14.01.33 – медична реабілітація, фізіотерапія та курортологія

А в т о р е ф е р а т

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора медичних наук

Одеса – 2005

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в клінічному відділі Українського науково-дослідного
інституту медичної реабілітації та курортології МОЗ України та Інституті
педіатрії, акушерства та гінекології АМН України.

Науковий консультант: доктор медичних наук Владимиров Олександр
Аркадійович, Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.
Шупика

МОЗ України, професор кафедри медичної реабілітації, фізіотерапії

і курортології.

Офіційні опоненти:

– доктор медичних наук, професор Тондій Леонід Дмитрович, Харківська
медична академія післядипломної освіти МОЗ України, завідувач кафедри
фізіотерапії та курортології

– доктор медичних наук, професор Єжова Вікторія Олександрівна, Кримський
республіканський НДІ фізичних методів лікування та медичної кліматології

ім. І.М. Сеченова МОЗ АР Крим, провідний науковий співробітник клініки
неврології

– доктор медичних наук, професор Зелінський Олександр Олексійович,
Одеський державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри
акушерства та гінекології №2

Провідна установа:

Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця МОЗ України,
кафедра неврології та реабілітаційної медицини, м. Київ.

Захист дисертації відбудеться 9 грудня 2005 р. о 10 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 41.608.01 Українського науково-дослідного
інституту медичної реабілітації та курортології МОЗ України за адресою:
65014, м. Одеса,

пров. Лермонтовський 6.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Українського
науково-дослідного інституту медичної реабілітації та курортології за
адресою: 65014,

м. Одеса, пров. Лермонтовський, 6.

Автореферат розісланий 8 листопада 2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат медичних наук,

старший науковий співробітник Г.О. ДМИТРІЄВА
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Охорона материнства і дитинства є пріоритетним
напрямком медичної науки і практичної охорони здоров’я в Україні (Є.М.
Лук’янова та співавт., 2001; Л.Б. Гутман, 2002; В.М. Запорожан, 2003;
Н.Г. Гойда, 2004;

О.А. Владимиров, 2004).

Для багатьох країн світу залізодефіцитна анемія є соціально-медичною
проблемою, поскільки призводить до порушення стану хворих, зниження їх
працездатності, викликає функціональні зміни в органах і системах
організму (Є.К. Айламазян, 2000; Б.М.Венцковський, 2001; М.М. Шехтман,
2001; В.І. Грищенко, 2003; Angerer P., Nowak D., 2003).

Особливого значення проблема набуває під час вагітності, що обумовлено,
по-перше, значним поширенням цієї патології серед вагітних (А.Г.
Коломійцева, 1999; В.І. Медведь, 2002; Rosca P.D., 1996; Navarro J.F.,
1997), а по-друге – великою частотою ускладнень вагітності, пологів і
перинатальної патології (Л.І. Дворецький, 2000; О.І. Гусєва, 2000; В.Є.
Дашкевич, 2001; Corcimaru A.T., 1997; Freire W.B.., 1998). Анемія
вагітних – це найбільш поширена патологія вагітних (С.В. Видиборець,
2000; І.М. Мелліна, 2003; Achimauser B., 1997; R. Temple et al., 2002).

За офіційними даними МОЗ України, частота анемії у вагітних за останні
роки збільшилась з 12,7% у 1991 р. до 27,9 у 1995 р. і до 36,4% у 2004
р.

Незважаючи на наявність значної кількості друкованих праць, присвячених
проблемі анемії вагітних, і певні досягнення в цій галузі, багато
важливих питань до теперішнього часу залишаються невирішеними. Це в
значній мірі обумовлено відсутністю досліджень по визначенню основних
патогенетичних механізмів розвитку анемії в період вагітності та
факторів, які сприяють виникненню ускладнень і перинатальної патології.

Не знайшли висвітлення питання якості життя вагітних з анемією, їх
фізична працездатність, психоемоційний стан і особливості особистості,
які впливають

на перебіг вагітності; суперечливі і неоднорідні дані наведені в
літературі щодо стану серцево-судинної, бронхо-легеневої систем та
фетоплацентарного комплексу.

Не визначена роль порушень еритроцитарної ланки гемопоезу та
імунологічних зрушень у виникненні акушерської і перинатальної
патології.

Загальновживані методи терапії вагітних з анемією є недостатньо
ефективними, вимагають тривалого вживання лікувальних препаратів, не
завжди небезпечних для матері і плода. Все це вказує на необхідність
пошуків нових напрямків лікування, ефективних методів оздоровлення і
реабілітації вагітних з анемією, які б не мали негативного впливу на
перебіг вагітності, стан і розвиток плода і новонародженого.

Одним із таких основних напрямків є санаторно-курортне лікування
вагітних, яке надає широкі можливості оптимального використання різних
природних і преформованих фізичних чинників, здатних позитивно впливати
на стан здоров’я вагітної і формування адаптаційно-компенсаторних
процесів у матері і дитини. Проте, в доступній літературі ці питання не
знайшли свого відображення і до цього часу не розроблено патогенетично
обґрунтованих програм санаторного лікування вагітних жінок. Відсутні
також дослідження з визначення впливу різних методів санаторного
лікування на перебіг основного захворювання, вагітності, пологів, стан
плода та новонародженого при анемії.

В той же час вивчення цих питань і розробка на їх основі
диференційованої системи санаторно-курортного лікування вагітних з
анемією є принципово новим

і в кінцевому результаті дозволить покращити завершення вагітності для
матері та плода, суттєво знизити частоту і тяжкість ускладнень і
перинатальної патології.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження
виконано в рамках тематики Українського науково-дослідного інституту
медичної реабілітації та курортології МОЗ України, присвяченої розробці
програм профілактики та відновлювального лікування сполученої патології
різних органів та систем з використанням природних та преформованих
фізичних чинників (№№ держреєстрації 0102U006558, 0103U000327).
Фрагменти НДР щодо застосування фізичних чинників у лікуванні вагітних з
анемією в санаторно-курортних умовах безпосередньо виконані здобувачем.
Дисертант є також співвиконавцем НДР Інституту педіатрії, акушерства та
гінекології АМН України “Науково обґрунтувати та розробити поетапну
систему перинатальної охорони плода при серцевій недостатності на основі
вивчення змін в цілісній системі мати-плацента-плід-новонароджений” (№
державної реєстрації 01.06U006289) і Національної програми “Діти
України”, затвердженої Указом Президента України за № 63/96 від 18 січня
1996 р., в яких виконувала фрагменти щодо санаторно-курортного лікування
вагітних.

Мета дослідження. Патогенетично обґрунтувати та розробити систему
диференційованого санаторно-курортного лікування вагітних з анемією,
спрямовану на зниження частоти ускладнень і антенатальну охорону плода
при цій патології.

Задачі дослідження:

Провести аналіз перебігу вагітності, пологів, стану плода і
новонародженого при анемії у вагітних з урахуванням характеру і ступеня
тяжкості захворювання; з’ясувати причини, що сприяють її розвитку (на
основі аналізу 500 історій пологів жінок з анемією, які лікувались і
розроджувались у клініках Інституту педіатрії, акушерства та гінекології
АМН України протягом 10 років –

1995-2004 рр.).

Встановити особливості змін еритроцитарної ланки гемопоезу і обміну
заліза при анемії вагітних з урахуванням її виду, ступеня тяжкості,
супутніх захворювань, віку вагітної, порядкового номера вагітності і
сезону, коли відбулося зачаття; створити алгоритм діагностики анемії.

Визначити якість життя і фізичну працездатність, особливості особистості
і психо-емоційний стан вагітних при різних видах анемії.

Вивчити стан серцево-судинної системи і бронхо-легеневого апарату
вагітних з анемією з урахуванням ступеня її тяжкості.

Дати характеристику імунологічного стану вагітних з анемією.

Оцінити стан фетоплацентарного комплексу на основі вивчення його
гормональної функції, біофізичного профілю плода, матково-плацентарного
і плодового кровообігу.

Патогенетично обґрунтувати, розробити та впровадити в практику
диференційовані програми санаторно-курортного лікування з урахуванням
ступеня тяжкості анемії, терміну і ускладнень вагітності, стану різних
функціональних систем і фетоплацентарного комплексу та вивчити їх
ефективність.

Визначити вплив санаторно-курортного лікування на перебіг вагітності,
пологів, стан плода і новонародженого у жінок з анемією.

Об’єкт дослідження – вагітність, пологи, стан плода і новонародженого

у жінок з анемією.

Предмет дослідження: частота і структура анемії у вагітних, фактори, що
сприяють її розвитку, розробка системи санаторно-курортного лікування і
вплив його на стан різних функціональних систем, еритроцитарну ланку,
обмін заліза, фетоплацентарний комплекс.

Методи дослідження: клінічні, інструментальні (в тому числі
допплерометричні), біохімічні, радіоімунологічні,
математично-статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше в акушерській практиці
обґрунтована наукова концепція санаторного оздоровлення і лікування
вагітних

з анемією – як нової організаційної форми надання медичної допомоги
цьому контингентові жінок.

Доведена роль порушень еритроцитарної ланки, обміну заліза і
імунологічної реактивності у виникненні ускладнень вагітності і пологів
при анемії вагітних. Створено алгоритм діагностики анемії у вагітних
жінок.

Отримано нові додаткові дані про стан систем, порушення яких обумовлює
розвиток гіпоксії при анемії вагітних, а саме: серцево-судинної
(циркуляторна гіпоксія), бронхо-легеневої (гіпоксична гіпоксія) і
еритроцитарної ланки гемопоезу (гемічна гіпоксія).

Вперше визначено особливості змін якості життя, фізичної працездатності

і психоемоційного стану при різних видах анемії.

На основі комплексного дослідження стану фетоплацентарного комплексу
визначено особливості його змін та ранні доклінічні ознаки порушення
стану плода при різних за генезом видах анемії, що необхідно для
розробки диференційованих заходів антенатальної охорони плода при цій
патології.

Дані, що отримані при комплексному дослідженні стану різних
функціональних систем і фетоплацентарного комплексу, стали теоретичною
передумовою для розробки принципово нових підходів до лікування анемії
вагітних і створення системи санаторно-курортного лікування та
реабілітації цього контингенту вагітних жінок (патент 5286UА “Спосіб
підвищення функціональних резервів організму вагітних жінок” – Україна,
2005 і патент 5287UА “Спосіб диференційованого лікування анемії у
вагітних” – Україна, 2005).

Вперше доведена ефективність санаторно-курортного лікування вагітних

з анемією, яке сприяло ліквідації дефіциту заліза і гіпоксії матері і
плода, імунокорекції, нормалізації функції різних систем організму і
фетоплацентарного комплексу.

Показано позитивний вплив природних і преформованих факторів на перебіг
вагітності, пологів, стан плода і новонародженого.

Практичне значення одержаних результатів. Практичній охороні здоров’я
запропоновані патогенетично обґрунтовані програми санаторно-курортного
лікування вагітних з анемією, які включають як загальні для всіх
вагітних заходи (базову терапію), так і диференційовані методи залежно
від виду анемії, ступеня її тяжкості, функціонального стану різних
систем, терміну вагітності й стану плода. Запропоновано алгоритм
діагностики виду і ступеня тяжкості анемії у вагітних, необхідний для
вибору методів санаторно-курортного лікування.

Розроблена система санаторно-курортного лікування і реабілітації
вагітних дозволяє більш ефективно провести лікувально-профілактичні
заходи, що сприятиме зниженню частоти ускладнень у матері й плода при
анемії вагітних.

Впровадження результатів дослідження. Розроблені програми
санаторно-курортного лікування вагітних з анеміями впроваджено у
практику роботи функціонуючих відділень оздоровлення вагітних системи
ЗАТ “Укрпрофоздоровниця” України: Великий Луг (Запоріжжя), “Авангард”
(Немирів), “Високий” (Харків), “Хорол” (Миргород), “Гопри” (Миколаїв),
“Карпати” (Закарпаття), ”Лермонтовський” (Одеса).

Наукові розробки та матеріали дисертації використовуються в учбовому
процесі кафедри акушерства, гінекології та перинатології та кафедри
медичної реабілітації, фізіотерапії і курортології Київської медичної
академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, кафедри фізичної
реабілітації Національного університету фізичного виховання і спорту
України, а також на курсах інформації та стажування “Актуальні проблеми
екстрагенітальної та акушерської патології” при Інституті педіатрії,
акушерства та гінекології АМН України.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійним науковим
дослідженням. Автором вибрано і обґрунтовано тему, визначено мету і
завдання дослідження, розроблено програму роботи. Здобувачем особисто
проведено комплексне клініко-параклінічне обстеження 647 вагітних (з них
312 з анемією)

і клініко-статистичний аналіз 500 історій пологів жінок з анеміями, що
мали місце в клініках ІПАГ АМН України протягом 10 років. Гематологічні,
біохімічні, гормональні та імунологічні дослідження виконані в
лабораторіях Інституту ПАГ, Українському НДІ медичної реабілітації та
курортології та Науковому центрі радіаційної медицини АМН України за
участю здобувача. Автором теоретично обґрунтовано і розроблено
диференційовану систему лікувально-профілактичних заходів та програми
санаторно-курортної реабілітації вагітних з анеміями і вивчена їх
ефективність. Дисертантом особисто проведено всю статистичну обробку
первинного матеріалу, аналіз та узагальнення результатів, сформульовано
всі положення та висновки роботи. Науково обґрунтовано практичні
рекомендації, підготовлено до друку наукові праці, виступи. Матеріали
кандидатської дисертації у написанні докторської дисертації не
використовувались.

Апробація роботи. Матеріали дисертації були представлені на міжнародних
конгресах фізіотерапевтів та курортологів (Італія, 2000, Угорщина,
2003);

IV Міжнародному науковому конгресі “Олімпійський спорт і спорт для всіх:
проблеми здоров’я, рекреації, спортивної медицини та реабілітації”,
(Київ, 2000 р.); XI з‘їзді акушерів-гінекологів України (Київ, 2001);
III Українській науково-практичній конференції з міжнародною участю з
питань сімейної медицини (Одеса, 2000 р.); першій науково-практичній
конференції з міжнародною участю “Санаторно-курортне лікування в
акушерстві та гінекології: досягнення, проблеми, перспективи” (Київ,
2005); пленумах акушерів-гінекологів України (2002, 2003); на наукових
конференціях Інституту педіатрії, акушерства та гінекології АМН України
(2000, 2002, 2004).

Апробацію роботи проведено на розширеному засіданні вченої ради
Українського НДІ медичної реабілітації та курортології МОЗ України за
участю запрошених співробітників Інституту педіатрії, акушерства та
гінекології АМН України.

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 52 наукові роботи,

у тому числі 7 колективних монографій, 1 посібник, 18 робіт – у фахових
виданнях, рекомендованих ВАК України, 21 – у матеріалах наукових з’їздів

і конференцій, 2 методичні рекомендації і отримано 3 патента на винахід:
38392А “Спосіб лікування вагітних з серцево-судинною патологією при
супутніх захворюваннях” – Україна, 2001; 5286UА “Спосіб підвищення
функціональних резервів організму вагітних жінок” – Україна, 2005;
5287UА “Спосіб диференційованого лікування анемії у вагітних” – Україна
– 2005.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 372 сторінках

і складається з вступу, огляду літератури, 8 розділів власних
досліджень, аналізу та узагальнення отриманих результатів, висновків та
практичних рекомендацій, списку використаних джерел (392 – кирилицею та
217 – латиницею). Дисертація містить 99 таблиць, 28 рисунків, що
займають 38 повних сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи дослідження. Для реалізації основного завдання
–патогенетичного обґрунтування і розробки системи санаторно-курортного
лікування вагітних з анемією нами розроблена спеціальна програма
досліджень, які проводилися в чотири етапи, і створено автоматизований
банк даних.

На першому етапі з метою патогенетичного обґрунтування і визначення
передумов для розробки програм санаторно-курортного лікування вивчали
функціональний стан різних систем організму, якість життя, особливості
перебігу вагітності, пологів, стан плода і новонародженого у жінок з
анемією (рис. 1, 2).

На другому етапі проводилось наукове обґрунтування і розробка системи
санаторно-курортного лікування вагітних з анемією, створення
диференційованих програм лікування в залежності від характеру
захворювання, його тяжкості, терміну вагітності, стану різних
функціональних систем і розвитку плода.

Третій етап роботи був присвячений оцінці ефективності розробленої
системи санаторного лікування вагітних з анеміями, її впливу на перебіг
захворювання, пологи, стан плода, новонародженого і дітей раннього віку,
а також змін різних функціональних систем вагітної і плода в процесі
санаторного лікування.

На четвертому етапі проводилось впровадження розроблених принципів
організації санаторно-курортного лікування вагітних з анеміями і
диференційованих програм патогенетично обґрунтованого їх лікування в
оздоровницях ЗАТ.

Дослідження проводили в динаміці – до і після курсу санаторно-курортного
лікування. Для аналізу показників розроблена спеціальна карта, яка стала
основою вхідного документа для створення комп’ютерної бази даних.

Для вирішення поставлених задач проведено клініко-статистичний аналіз
перебігу вагітності, пологів та стану новонароджених у 500 жінок з
анемією (основна група), які лікувалися та розроджувались в акушерських
клініках Інституту педіатрії, акушерства та гінекології АМН України
протягом 10 років (1995-2004 роки), та 200 здорових жінок (контрольна
група).

Комплексно обстежено 647 вагітних, які були направлені на оздоровлення

у клінічний санаторій “Жовтень”. Анемія діагностована у 312 (48,2%)
жінок, латентний дефіцит заліза у 66 (10,2%). Контрольну групу склали
269 вагітних,

у яких відхилень від нормативних показників крові не виявлено (без
анемії). Крім того, обстежено 103 здорових невагітних жінки (група
порівняння).

Найбільше число жінок було у віці від 20 до 30 років. Найменш чисельною
була група жінок віком до 20 (0,5%) та старших за 36 років (7,4%).
Середній вік вагітних становив 23,1±0,3 роки.

Серед обстежених жінок таких, що завагітніли вперше, було 72,1%,
повторновагітних – 27,9%, повторнородячих – 27,0%.

У переважної більшості вагітних (88,7%) був легкий (I) ступінь тяжкості
анемії (рівень гемоглобіну складав 100 – 109 г/л), середній ступінь
(90-99 г/л) мав місце у 10,7% і тяжкий ступінь (вміст гемоглобіну 89 г/л
та нижчий) – у 0,6% жінок.

За характером анемії переважали залізодефіцитні анемії (66,7%). Число
жінок з полідефіцитними анеміями складало 33,3%.

Крім загального клініко-лабораторного обстеження (яке включало загальні
аналізи крові та сечі, визначення вмісту у крові глюкози, білірубіну,
креатиніну, сечовини, залишкового азоту, холестерину, ліпопротеїдів, ЕКГ
вагітної, УЗД та кардіотокографію плода), досліджувалася еритроцитарна
ланка гемопоезу і показники обміну заліза, стан серцево-судинної системи
(центральна і внутрішньосерцева гемодинаміка, скоротлива функція
міокарду) і показники зовнішнього дихання, проводилася оцінка
імунологічного, психоемоційного стану і характеристика особистості. За
інтегральні показники здоров’я вважали якість життя і фізичну
працездатність. Детально вивчався стан фетоплацентарного комплексу і
особливості перебігу вагітності і пологів.

Стан еритроцитарної ланки гемопоезу оцінювали за рівнем гемоглобіну
крові, числом еритроцитів, їх середнім об’ємом (MCV), вмістом
гемоглобіну в еритроциті (МСН), що визначалися за допомогою
гемоаналізатора НЕ-7000. Оцінювалися також розміри та форма еритроцитів
в мазках периферичної крові, забарвлених за Романовським-Гімзою.

Вміст заліза в сироватці крові вивчали на біохімічному аналізаторі
“Codas”, феритину – радіоімунним методом на аналізаторі “Delfia”.

За оцінку якості життя вагітних було взято опитувальник SF-36 John E.
Ware (The Health Institute, New England Vedical Center, Boston,
V=Massachussetts, 1998), який включає такі шкали: Physical Functioning
(PF) – фізичне функціонування, Role-Physical (RF) – вплив фізичного
стану на рольове функціонування, General Health (GH) – загальний стан
здоров’я – самооцінка хворою стану свого здоров’я в даний момент та
перспектив лікування, Vitality (VT) – життєздатність (відчуття себе
сповненим сил та енергії), Social Functioning (SF) – соціальне
функціонування, Role-Emotional (RE) – вплив емоційного стану на рольове
функціонування, тобто ступінь, в якому емоційний стан заважає виконанню
роботи чи повсякденної діяльності, Mental Health (MН) – оцінка
психічного здоров’я, що характеризує настрій (наявність депресії,
тривоги, загальний показник позитивних емоцій). Оцінка якості життя
проводилась за сумою балів, набраних по всіх шкалах.

Для проведеного разом з психологом дослідження психічного стану вагітних

і особливостей їх особистості використано ряд методик
психодіагностичного обстеження типів відношення до хвороби і лікування,
акцентуації особистості, констатації ситуативної і реактивної
тривожності. До комплексу спеціального психологічного дослідження
включено чотири опитувальники: Мінесотський багатофакторний (дає
інформацію про характерологічні особливості емоційно-вольової сфери і
реакції особистості на захворювання); Шмішека (для виявлення акцентуацій
характеру); вітчизняний опитувальник Бехтерівського інституту
(характеризує ставлення до хвороби) і опитувальник тривожності (для
визначення рівня емоційного напруження) Спілбергера-Ханіна.

Використовували також тест смисложиттєвих орієнтацій Д.А. Леонтьєва
(СЖО), самооцінку емпатійних здібностей, опитувальник особистісної
орієнтації, методику діагностики соціально-психологічної адаптації К.
Роджерса та І.П. Раймонда (СПА). Застосовувалася розроблена нами анкета
для діагностики рівня психологічної готовності до материнства.

Оцінка фізичної працездатності проводилась у двох напрямках: перший –
визначалася реакція гемодинаміки на стандартне навантаження 25 Вm
протягом

4 хвилин і вираховувалася величина субмаксимального рівня навантаження,
другий – оцінювалися результати 6-хвилинного і “кілометрового” тестів.

Субмаксимальне тестування, враховуючи специфіку досліджених
(вагітність), проводили при знижених для даного віку навантаженнях,
обмежуючись доведенням їх до величин, при яких частота серцевих
скорочень не перевищувала 150 уд. за хв. (ФПЗ150).

Тестування проводилось на велоергометрі за методом переривчастого
ступінчасто-зростаючого навантаження у положенні сидячи при швидкості
обертання педалей 50-60 за хв. Оцінювали порогову потужність, об’єм
виконаної роботи, вихідну і порогову ЧСС, систолічний (САТ) і
діастолічний (ДАТ) артеріальний тиск.

Для визначення споживання кисню використовувався газоаналізатор
“Oxycon-4” фірми Hellige (Німеччина). Показник автоматично приводився до
умов STPO (стандартні температури 0 °С, тиск – 760 мм рт. ст., сухий
газ). Це дозволяло отримувати дані про споживання кисню (Vо2) у спокої,
на завершальному етапі навантаження, визначати витрати кисню на одиницю
роботи (джоуль), величину кисневого пульсу (відношення споживання кисню
за 1 хвилину до частоти пульсу за ту ж хвилину) у спокої і при
навантаженні.

6-хвилинний тест, який передбачає урахування найбільшої відстані, що
може пройти вагітна за 6 хвилин, оцінювали за градацією, запропонованою
Н.Є. Айдаргалієвою, 1994.

Оцінкою ефективності фізичної реабілітації служила динаміка
“кілометрового” тесту, при виконанні якого засікали час ходьби з
максимально можливою швидкістю на відстані 1 км.

Вивчення стану гемодинаміки вагітної і плода проводилося на основі
застосування неінвазивних інструментальних методів дослідження,
прийнятих у сучасній кардіології. Вони включали електрокардіографію
(ЕКГ), холтерівський моніторинг (ХМ) варіабельності серцевого ритму,
ехокардіографію (ЕхоКГ) вагітної і велоергометричне тестування. ЕКГ
проводилась в 12 відведеннях з комп’ютерним аналізом отриманих
показників.

Холтерівський моніторинг призначався у випадках клінічного чи
електрокардіографічного виявлення порушень ритму або при підозрі на
ознаки коронарної недостатності апаратом “Cu STO-med” (Німеччина) при
цілодобовому спостереженні.

Ехокардіографія проводилась на апараті “Toshiba Sonolaver Sal 38B”
(Японія) з використанням спеціальної програми. При цьому визначались
слідуючі показники: кінцево-систолічний об’єм лівого шлуночка (КСО), мл;
кінцево-діастолічний об’єм (КДО), мл; фракцію викиду (ФВ), %; скоротливу
здатність міокарду лівого шлуночка, %; ударний об’єм (УО), мл; хвилинний
об’єм (ХОК), л/хв; індекс маси міокарду лівого шлуночка (ІММ);
укорочення задньої стінки (УЗС), %; укорочення міжшлуночкової перетинки
(УМП), %; ЧСС, хв; діаметр кореня аорти, мм; розмір лівого передсердя
(ЛП); співвідношення лівого передсердя до аорти.

Дослідження функції зовнішнього дихання (ФЗД) проводили на апараті
“Медіана 1”. Вивчали частоту дихання у хвилину, дихальний об’єм,
хвилинний об’єм дихання (мл), життєву ємність легенів (мл) і резервний
об’єм видиху (мл); співвідношення між вдихом і видихом; пробу Тиффно, %.

Характеристика імунного статусу вагітних включала визначення показників
гуморального (IgG, IgA, IgМ) та клітинного імунітету (Т- та В-лімфоцитів
та їх субпопуляцій з маркером апоптозу та імунних комплексів).
Субпопуляції лімфоцитів визначали методом двокольорової проточної
флюориметрії за допомогою наборів моноклональних антитіл фірми “Сорбент”
(Росія). Оцінювали вміст

Т-лімфоцитів (СД3+), В-лімфоцитів (СД19+), природних кілерів
(СД16+/56+), Т-хелперів (СД3+, СД4+), Т-кілерів-супресорів (СД3+, СД8+).
Рівні IgA, IgG, IgM визначали за Mancini et al. (1959); вміст
циркулюючих імунних комплексів різної щільності досліджували
спектрофотометрично після осаду їх з сироваток поліетиленгліколем.

Стан фетоплацентарного комплексу оцінювали на основі аналізу
гормональної функції плаценти, ультразвукового дослідження плода
(біофізичний профіль)

і плаценти (плацентографія), кардіотокографії (КТГ) і
матково-плацентарно-плодової гемодинаміки.

Показниками функціональної активності фетоплацентарного комплексу були
концентрація естрадіолу (Е2), естріолу (Е3), прогестерону, плацентарного
лактогену та хоріонічного соматомаммотропіну (ХМ) у сироватці крові
обстежених вагітних та характер кольпоцитограм. Вміст естрадіолу,
естріолу, прогестерону

та хоріонічного соматотропіну досліджувався імунологічним методом з
використанням стандартних тест-систем для визначення гормонів в крові
виробництва “ХОП-ІБОХ-АНБ” (Бєларусь).

Фарбування піхвових мазків проводилось за поліхромним методом Шорра.
Враховувались загальновизнані кольпоцитологічні індекси – індекс
дозрівання (ІД), каріопікнотичний (КП) та еозинофільний (ЕІ).

Ультразвукове дослідження плода проводили на ультразвуковому
діагностичному сканері “Aloka SSD – 2000” з трансабдомінальним
трансдьюссером з частотою сканування 3,5 МГц. Визначали такі показники
розвитку плода, як біпарієтальний розмір голівки (БПР), середній діаметр
живота (СДЖ) та грудної клітини (СДГК), окружність голівки (ОГ), живота
(ОЖ) та грудної клітини (ОГК), довжину стегна (ДС) і плеча (ДП), а також
деякі їх співвідношення – БПР/СДЖ, БПР/СДГК.

Біофізичний профіль плода (БПП), який є сумою балів шести параметрів:
індексів дихальної і рухової діяльності плода, частоти серцевих
скорочень, кількості навколоплодових вод, вираженості подвійного контуру
у плода, стану плаценти

(її структура і зрілість), оцінювали згідно шкали A.M. Vintrileos і
співавт. (1983).

За допомогою допплерометрії реєстрували спектр кровотоку в маткових
артеріях, артеріях стінки матки, плаценти, пуповини, в середньомозковій
артерії (СМА) і аорті плода, вені пуповини і венозній протоці. Потім для
кожної судини обчислювали пульсовий (ПІ) та резистентний (РІ) індекси;
максимальну швидкість кровотоку у вені пуповини та венозній протоці та
систоло-діастолічне відношення.

Ехографічна оцінка стану плаценти (плацентографія) включала визначення
її локалізації, товщини, діаметра і внутрішньої структури.

Для оцінки стану утробного плода проводили також кардіотокографію (КТГ)
на фетальному моніторі “Agilent” серії 50А фірми Hewlett-Packard
(Німеччина). При розшифровці кардіотокограми (КТГ) враховували базальну
частоту серцевих скорочень (БЧСС), частоту та амплітуду миттєвих
осцилляцій (АМО), кількість, амплітуду та тривалість акселерацій
(збільшення частоти серцебиття плода, пов’язане з його рухом) та
децелерацій (уповільнення частоти серцевих скорочень плода). Для оцінки
реактивності плода використовували функціональний нестресовий і
стресовий окситоцинові тести. Загальну оцінку кардіограм проводили

за бальною системою Fisher W.M. (1976).

Всі дані клінічних досліджень оброблені прийнятими в медицині і біології
методами математичного і статистичного аналізу (з використанням
критеріїв Ст’юдента і Фішера). Для вивчення характеру та ступеня
взаємозв’язку між різними параметрами використовували кореляційний
аналіз (коефіцієнт кореляції – r); характер впливу показника на інші
визначали за допомогою факторного аналізу

з урахуванням критерію Фішера (F).

Результати власних досліджень та їх обговорення. Проведений
клініко-статистичний аналіз показав, що значна кількість хворих на
анемію вагітних мала обтяжений акушерсько-гінекологічний анамнез. Різні
порушення менструальної функції, дисфункціональні маткові кровотечі,
ерозія шийки матки, запальні захворювання геніталій зустрічаються у
вагітних з анемією майже у 1,3 рази,

а непліддя – у 1,5 раза частіше, ніж у жінок контрольної групи.

У переважної більшості хворих відмічалися численні ускладнення
вагітності: ранній гестоз (26,5 проти у 10,3% – у здорових, р Таблиця 1 Програма санаторно-курортного лікування вагітних з анемією Загальні заходи (базова терапія) для всіх вагітних Для вагітних з латентним дефіцитом заліза Лікувально-охоронний режим (щадливий, щадливо-тренувальний). Кліматотерапія (аеротерапія, геліотерапія, загартовування водою). Фізична реабілітація (дозована ходьба, комплекси ЛФК в залежності від терміну вагітності, гідрокінезотерапія, спортивні ігри, тренування на велотренажерах). Лікувальне харчування (дієта, збагачена залізом, білком та вітамінами). Психотерапія (аутогенне тренування, психологічна корекція з урахуванням особливостей особистості). Психологічна підготовка до материнства (робота із психологом). Фітотерапія (відвари, настої). Аерофітотерапія. Музикотерапія (аудіо- і відеозаписи). Лікувальний масаж. Дощовий душ низького тиску (30-100 кПа) 35-34?С, 2-4 хвилини, ч/день, курс 10-12 процедур. Хлоридно-натрієві (морські) ванни, концентрації 20-40 г/л, кисневі 30-40 мг/л або перлинні ванни, температура 35-36?С, 10-15 хвилин, ч/день, курс 10-12 процедур. „БІОПТРОН” – ПАЙЛЕР-світло (довжина хвилі 480-3400 нм), некогерентним електромагнітним випроміненням низької потужності (40 мВт/см2) на грудину протягом 4 хвилин, щоденно, курс 10-12 процедур. Електросон за лобно-потиличною методикою з частотою імпульсів 20-40 Гц, 30 хв., через день, на курс 10 процедур. БАД “Антианемін-флора” 1 капсула 3 р. на день курсом 3 тижні. Таблиця 2 Програма санаторно-курортного лікування вагітних із залізодефіцитною анемією Загальні заходи (базова терапія) Диференційовані програми при анемії легкого ступеня середнього ступеня - Дощовий душ низького тиску (30-50 кПа), температура 35-34?С, 2-4 хв., через день, курс 10-12 процедур. - Хлоридно-натрієві (морські) ванни, концентрація 20-40 г/л, кисневі 30-40 мг/л або перлинні ванни, температура 35-36?С, 10-15 хвилин, ч/день, курс 10-12 процедур. - Електросон за лобно-потиличною методикою, частотою 20-40 Гц, 20-40 хв., щодня, курс 10 процедур. - „БІОПТРОН” – ПАЙЛЕР-світло (довжина хвилі 480-3400 нм), некогерентним електромагнітним випроміненням низької потужності (40 мВт/см2) на грудину протягом 4 хвилин, щоденно, курс 10-12 процедур. - БАД “Антианемін-флора” 1 капсула 3 р. на день курсом 3 тижні. - Актіферин 1 капсула або чайна ложка сиропу 1 раз на день. - Кисневі ванни, 30-40 мг (1-1,2 ммоль), температура 34-36?С, 10-15 хв., через день, на курс 10-12 процедур. - Електрофорез заліза, концентрація 0,5%, сила струму 0,01-0,03 мА, електроди по Вермелю (активний в міжлопатковій зоні), 15-20 хв., щодня, курс 10-12 процедур. - Нормобарична гіпоксітерапія, із концентрацією О2 13-10% в суміши, 6 циклів по 3-5 хв. на процедуру, щодня, на курс 15 процедур. - Гідролазерний душ, інтенсивність 10-20 мВт/см2, 5 хв., через день, курс 7-10 процедур. - Голкорефлексотерапія АР 89, 96, 87, 22 постійними кнопками, курс 10 процедур. - БАД “Антианемін-флора” 1 капсула 3 р. на день курсом 3 тижні. - Актіферин 1 капсула або чайна ложка сиропу 2 раза на день. Таблиця 3 Програма санаторно-курортного лікування вагітних з полідефіцитною анемією Загальні заходи (базова терапія) Диференційовані програми при полідефіцитній анемії з нормативним вмістом заліза зі зниженим вмістом заліза - Хлоридно-натрієві (морські) ванни, концентрація 20-40 г/л, температура 36-35?С, 10-12 хв., через день, курс 10-12 процедур. - Електрофорез Zn 0,5%, сила струму 0,01- 0,03 мА, 15-20 хв., щодня або через день, на курс 10-12 процедур. - Нормобарична гіпоксітерапія, із концентрацією О2 13-10% в суміші, 6 циклів по 3-5 хв. на процедуру, щодня, на курс 10 процедур. - Електросон за лобно-потиличною методикою, 20-40 Гц, 20-40 хв., щодня, курс 10 процедур. - „БІОПТРОН” – ПАЙЛЕР-світло (довжина хвилі 480-3400 нм), некогерентним електромагнітним випроміненням низької потужності (40 мВт/см2) на грудину протягом 4 хвилин, щоденно, курс 10-12 процедур. - Лазерне опромінення ділянки ліктьової артерії червоним лазером, довжина хвилі 0,65 мкм, 20 мВт, 15-20 мин., щодня, на курс 10-15 процедур. - БАД “Антианемін-флора” по 1 драже 3 рази на день, щодня, курс 3 тижні. - Кисневі ванни, 30-40 мг (1-1,2 ммоль), температура 34-36?С, 10-15 хв., через день, на курс 10-12 процедур. - Електрофорез заліза, концентрація 0,5%, сила струму 0,01-0,03 мА, електроди по Вермелю (активний в міжлопатковій зоні), 15-20 хв., щодня, курс 10-12 процедур. - Гідролазерний душ, інтенсивність 10-20 мВт/см2, 5 хв., через день, курс 7-10 процедур. - Голкорефлексотерапія АР 89, 96, 87, 22 постійними кнопками, курс 10 процедур. - Нормобарична гіпоксітерапія, із концентрацією О2 13-10% в суміші, 6 циклів по 3-5 хв. на процедуру, щодня, на курс 10 процедур. - Електросон за лобно-потиличною методикою, 20-40 Гц, 20-40 хв., щодня, курс 10 процедур. - БАД “Антианемін-флора” по 2 драже 3 рази на день, щодня, курс лікування 3-4 тижні. - Актіферин 1 капсула або чайна ложка сиропу 3 раза на день. Таблиця 4 Показники еритроцитарної ланки у вагітних з анемією до та після курсу санаторно-курортного лікування (M+m) Вид анемї Період ліку-вання Еритроцити, Т/л Гемоглобін, г/л Гематокрит Середній об’єм еритроцита, MCV, фл Середній вміст гемоглобіну в еритроциті, MCH, пг Латентний дефіцит заліза До 4,18±0,01 117,5±1,1 0,34±0,01 84,4±1,1 27,2±0,3 Після 4,19±0,01 118,1±1,0 0,34±0,02 87,2±1,2* 28,1±0,2* Залізодефіцитна анемія До 3,87±0,05 106,0±1,2 0,36±0,01 84,3±0,6 26,9±0,3 Після 3,93±0,04 109,1±0,2* 0,36±0,02 86,5±0,4* 28,3±0,4* Полідефіцитна анемія з низьким рівнем заліза До 3,52±0,01 100,4±1,9 0,31±0,02 91,7±1,2 28,7±0,4 Після 3,56±0,01 105,4±1,1* 0,32±0,01 94,2±0,7* 28,8±0,3 Полідефіцитна анемія з нормативним рівнем заліза До 3,41±0,02 101,9±1,6 0,32±0,02 93,5±0,5 29,9±0,3 Після 3,47±0,03 106,5±1,1* 0,32±0,01 92,8±0,4 28,4±0,4 Примітка. * – вірогідна різниця між показниками до та після лікування першого ФК збільшилася з 18,4 до 63,8% за рахунок зменшення з 81,6 до 36,2% кількості хворих з другим ФК. У цілому, на початку дослідження ФК у вагітних з анемією становив у середньому (1,9±0,2), після проведеного лікування він покращився до (1,4±0,1). Після проведення комплексного санаторно-курортного лікування з включенням психологічних та психотерапевтичних заходів значно покращився психоемоцйний стан вагітних, про що свідчать дані, одержані з використанням опитувальника Мінесотського університету: зменшився індекс іпохондрії (з 58,3±1,5 до 29,7±1,2), депресивності (відповідно 57,2±2,3 і 39,4±2,4), що поруч із зростанням індексу корекції (з 46,7±1,7 до 51,1±1,6) вказує на покращання самопочуття, настрою, пом’якшення негативних переживань через стан здоров’я, зменшення потенціалу тривоги. Санаторно-курортне лікування сприяло підвищенню і якості життя вагітних з анемією, що підтверджується більш високою сумою балів, одержаних при аналізі за опитувальником SF 36 Мінесотського університету: загального здоров’я, “життєвості”, соціального функціонування, емоційності та психічного здоров’я. Так, якщо до лікування низька якість життя спостерігалась у 87,34±3,56% вагітних, то після лікування вона залишилась низькою у 30,0±1,24% вагітних (р

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020