.

Клініко-функціональні критерії обмежень життєдіяльності при гіпертонічній хворобі іі стадії (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
103 2713
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ`Я УКРАЇНИ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКА ДЕРЖАВНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ

АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ГАСТРОЕНТЕРОЛОГІЇ

ТАТЬЯНЕНКО ОЛЕКСАНДР ВОЛОДИМИРОВИЧ

УДК 616.12-008.331.1-616-036.86

Клініко-функціональні критерії обмежень життєдіяльності при
гіпертонічній хворобі іі стадії

14.01.11 – кардіологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Дніпропетровськ – 2005Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Українському державному науково-дослідному інституті
медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України, м. Дніпропетровськ

Науковий керівник: академік АМН України, доктор медичних наук, професор
Дзяк Георгій Вікторович, Дніпропетровська державна медична академія,

ректор, завідувач кафедри госпітальної терапії №2

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Коваль Сергій Миколайович

Інститут терапії ім. Л.Т.Малої АМН України, м.Харків, завідувач відділу
артеріальної гіпертензії

доктор медичних наук, професор Поливода Сергій Миколайович,

Запорізький державний медичний університет МОЗ України, завідувач
кафедри госпітальної терапії №2

Провідна установа: Інститут кардіології ім.М.Д.Стражеска АМН України,

відділ гіпертонічної хвороби, м.Київ

Захист відбудеться “14” квітня 2005 р. о 13 . 00 годині

на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 08.601.02 при
Дніпропетровській державній медичній академії МОЗ України та Інституті
гастроентерології

АМН України (пр. Правди, 96, м. Дніпропетровськ, 49074).

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Дніпропетровської
державної медичної академії МОЗ України (вул. Дзержинського, 9, м.
Дніпропетровськ, 49044)

Автореферат розісланий “12” березня 2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради, М.Б. Щербиніна

доктор медичних наук

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Артеріальна гіпертензія (АГ) займає одне з провідних
місць серед причин інвалідності та смертності внаслідок серцево-судинних
захворювань, що визначає її як світову медико-соціальну проблему
(Е.П.Свищенко, В.Н.Коваленко, 2001). У зв’язку з істотним впливом на
зниження здоров’я та працездатності населення важливого значення набуває
проблема соціальних наслідків АГ – обмежень життєдіяльності, що
призводять до інвалідності, особистісної трагедії та соціальної
дезадаптації хворих (М.М.Косичкин и соавт., 1998; Л.Е.Кузьмишин и
соавт., 2000; М.В.Коробов, 2003).

В Україні інвалідність внаслідок гіпертонічної хвороби (ГХ) обумовлена
головним чином тяжкими ускладненнями цього захворювання (інфаркт
міокарда, мозковий інсульт, серцева недостатність) (Ю.М.Сіренко, 2002;
Г.В.Дзяк та співавт., 2003; В.М.Коваленко, Ю.М.Сіренко, 2003;
В.В.Марунич та співавт., 2004), наявність яких значно обмежує можливості
реабілітації хворих.

У зв’язку з інвалідизуючими обмеженнями життєдіяльності особливого
наукового та прикладного значення набуває рання діагностика розладів
системи кровообігу та об’єктивізація проявів ураження серця в стадіях
АГ, що не призвели до тяжких інвалідизуючих змін. Зокрема, це стосується
ГХ ІІ стадії, яку слід вважати стадією ризику інвалідності. Отже дана
стадія хвороби є не лише клінічним, а й соціальним об’єктом реалізації
лікувально-профілактичних заходів.

Враховуючи гетерогенність клінічних проявів захворювання, існування
прогностично значимих варіантів структурно-функціональної перебудови
серцево-судинної системи (Е.В.Шляхто, А.О.Конради, 2003; А.Л.Аляви и
соавт., 2004; О.Г.Купчинська, 2004; P.Verdecchia et al., 1998, 2001;
K.E.Berkin, S.G.Ball, 2001), критерії обмежень життєдіяльності, що
засновані на визначенні стадійності процесу, не дозволяють в повній мірі
оцінити зміни життєдіяльності при ГХ ІІ стадії та визначити заходи з
профілактики інвалідності та соціального захисту. Дана обставина
обумовлює актуальність вивчення питань, пов’язаних з установленням
впливу конкретних структурних і функціональних змін в системі кровообігу
на формування обмежень життєдіяльності з оцінкою інформативності окремих
методів дослідження. Зокрема, перспективним в аспекті обмежень
життєдіяльності хворих на ГХ ІІ стадії є дослідження характеру і ступеня
ремоделювання серця, уточнення особливостей АГ, оцінка фізичної
працездатності хворих.

В теперішній час для вирішення вищевказаних питань доцільно
використовувати положення сучасної концепції обмежень життєдіяльності,
представленої в Міжнародній класифікації функціонування, обмежень
життєдіяльності та здоров’я (МКФ) (ВООЗ, 2001). Згідно МКФ обмеження
життєдіяльності визначається як біосоціальна категорія та представляє
собою “наслідок або результат складних взаємовідносин між зміною
здоров’я індивіда, особистісними чинниками і зовнішніми чинниками, що
представляють умови, в яких живе індивід”. В МКФ викладені та теоретично
обґрунтовані стандартизовані підходи до оцінки наслідків змін здоров’я,
що проявляються обмеженнями активності та участі. Наявність в МКФ
деталізованого переліку сфер життєдіяльності індивіда та уніфікованої
шкали порушень дозволяє застосовувати її у якості методологічного
інструмента дослідження обмежень життєдіяльності. Проте використання МКФ
в медико-соціальній експертизі (МСЕ) при окремих захворюваннях не набуло
ще практичної реалізації. В тому числі, існує необхідність вивчення та
розробки конкретних критеріїв обмежень життєдіяльності при ГХ.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна
робота виконана відповідно до теми науково-дослідної роботи
кардіологічного відділення Українського державного НДІ медико-соціальних
проблем інвалідності “Удосконалити медико-соцiальну експертизу та
реабілітацію iнвалiдiв та хворих на гіпертонічну хворобу” (№ державної
реєстрації 0102U006651).

Метою дослідження було встановлення клініко-функціональних критеріїв
обмежень життєдіяльності хворих на ГХ ІІ ст. з переважним ураженням
серця та очного дна.

Завдання дослідження:

Вивчити інформативність існуючих критеріїв ехографічної оцінки
гіпертрофії лівого шлуночка при ГХ та обґрунтувати можливості її
оптимізації для МСЕ в питанні об’єктивізації обмежень життєдіяльності.

Дати характеристику добового профілю артеріального тиску при формуванні
гіпертрофії лівого шлуночка за концентричним та ексцентричним типами.

Вивчити особливості вегетативної регуляції серцевого ритму у хворих на

ГХ ІІ ст. в залежності від ступеня та геометричного типу гіпертрофії
лівого шлуночка.

Визначити інформативні показники фізичної працездатності хворих на ГХ ІІ
ст. за даними велоергометрії.

Встановити науково-обґрунтовані критерії обмежень життєдіяльності у
зв’язку з ураженням серця внаслідок ГХ ІІ ст.

Об’єкт дослідження: хворі на ГХ ІІ ст.

Предмет дослідження: обмеження життєдіяльності при ГХ ІІ ст., фізична
працездатність, типи ремоделювання, гіпертрофія лівого шлуночка.

Методи дослідження: загальноклінічні, електрокардіографія (ЕКГ),
ехокардіографія (ЕхоКГ), добове моніторування артеріального тиску
(ДМАТ), добове моніторування ЕКГ з аналізом варіабельності серцевого
ритму (ВСР), велоергометрія (ВЕМ), офтальмоскопія очного дна.

Наукова новизна отриманих результатів. Вперше визначені механізми
формування обмежень життєдіяльності при ГХ ІІ ст. згідно сучасної
міжнародної концепції обмежень життєдіяльності.

Дана диференційована характеристика впливу структурних і функціональних
змін серцево-судинної системи та очного дна на розвиток обмежень
життєдіяльності у хворих на ГХ ІІ ст.

Визначена інформативність окремих клініко-функціональних показників
ураження серця та очного дна та методів їх оцінки в
експертно-реабілітаційній діагностиці обмежень життєдіяльності при ГХ ІІ
ст.

Установлено, що у хворих на ГХ ІІ ст. ступінь і характер артеріальної
гіпертензії та особливості автономної вегетативної функції серця
пов’язані із ступенем та геометричним типом гіпертрофії лівого шлуночка.

Виявлено, що на фізичну працездатність і обмеження життєдіяльності
хворих на ГХ ІІ ст. впливає тип гемодинамічної реакції на фізичне
навантаження, який пов’язаний з рівнем систолічної АГ та ступенем
порушення вегетативної регуляції серцевої діяльності.

Практичне значення отриманих результатів. Розроблені
клініко-функціональні критерії обмежень життєдіяльності хворих на ГХ ІІ
ст., які можуть використовуватися для оцінки їх наявності і ступеня в
МСЕ та диференційованого вирішення питань формування заходів медичної,
професійної і соціальної реабілітації даного контингенту хворих.

За матеріалами дисертації на галузевому рівні впроваджені методичні
рекомендації: “Добове моніторування артеріального тиску в практиці
медико-соціальної експертизи при гіпертонічній хворобі” (2003),
“Ехокардіографічна оцінка структурно-функціональних змін лівого шлуночка
в медико-соціальній експертизі при артеріальній гіпертензії” (2004),
“Информативность патологии глазного дна в экспертной оценке тяжести и
особенностей течения артериальной гипертензии” (2004), які
використовуються в практиці МСЕ при проведенні експертно-реабілітаційної
діагностики хворих та інвалідів внаслідок ГХ.

Результати дослідження впроваджено в практику роботи лабораторії
експертно-реабілітаційної ультразвукової та функціональної діагностики,
кардіологічного і офтальмологічного відділень Українського Державного
НДІ медико-соціальних проблем інвалідності, обласної МСЕК №1
м.Дніпропетровська, відділення функціональної діагностики
Дніпропетровського обласного діагностичного центру, кардіологічних
відділень міської клінічної лікарні №11 м.Дніпропетровська та
залізничної клінічної лікарні на ст. Дніпропетровськ, а також
використовуються в навчальному процесі при підготовці лікарів-експертів
на кафедрі медико-соціальної експертизи Дніпропетровської державної
медичної академії.

Особистий внесок здобувача. Автором самостійно проаналізована наукова
література з досліджуваної проблеми, сформульована мета та завдання
наукової роботи. Спільно з керівником розроблена програма дослідження та
визначене методичне забезпечення реалізації кожного завдання. Самостійно
проведено відбір і клініко-інструментальне обстеження хворих, в тому
числі, аналіз електрокардіограм, проведення велоергометрії, добового
моніторування електрокардіограми та артеріального тиску, аналіз
варіабельності ритму серця, прийнято участь в проведенні
ехокардіографії. Особисто сформовані комп’ютерні бази даних, проведена
статистична обробка матеріалу, аналіз та узагальнення отриманих
результатів, підготовлені дані до публікацій, написані усі розділи
роботи, сформульовані висновки та практичні рекомендації.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертаційної
роботи апробовано на ІХ Конгресі світової федерації українських
лікарських товариств (Луганськ, 2002), VII російському національному
конгресі “Человек и его здоровье” (Санкт-Петербург, 2002), Конгресі
кардіологів країн СНД “Фундаментальные исследования и прогресс в
кардиологии” (Санкт-Петербург, 2003), VII Національному конгресі
кардіологів України (Дніпропетровськ, 2004), Третій та П’ятій
всеросійських конференціях “Современные возможности холтеровского
мониторирования” (Санкт-Петербург, 2002, 2004), Українській
науково-практичній конференції з міжнародною участю “Профілактика і
лікування артеріальної гіпертензії в Україні в рамках реалізації
Національної програми” (Київ, 2002), Українській науково-практичній
конференції “Профілактика і лікування артеріальної гіпертензії в
Україні” (Київ, 2004), Всеукраїнській науково-практичній конференції з
міжнародною участю “Сучасні методи діагностики і лікування внутрішніх
хвороб” (Вінниця, 2004), Всеукраїнських науково-практичних конференціях
“Клініка, діагностика та лікування симптоматичних артеріальних
гіпертензій” (Запоріжжя, 2004), “Актуальні питання медико-соціальної
експертизи та реабілітації інвалідів” (Вінниця, 2004),
науково-практичній конференції з міжнародною участю “Сучасні проблеми
медико-соціальної експертизи і реабілітації хворих та інвалідів
внаслідок серцево-судинних захворювань” (Дніпропетровськ, 2002),
науково-практичних конференціях “Сучасні аспекти клініки, діагностики та
лікування серцевої недостатності” (Запоріжжя, 2003), “Сучасні аспекти
медико-соціальної експертизи, реабілітації хворих та післядипломної
підготовки лікарів” (Дніпропетровськ, 2004), “Артеріальна гіпертензія:
виявлення, поширеність, диспансеризація, профілактика та лікування”
(Івано-Франківськ, 2004).

Публікації. За темою дисертаційної роботи опубліковано 21 наукові праці,
серед них 7 статей в наукових журналах, рекомендованих ВАК України, у
тому числі 2 без співавторів, 3 статті в збірниках наукових праць, 10
тез в матеріалах конгресів та наукових конференцій. В співавторстві
написано 1 розділ в монографії.

Структура й обсяг роботи. Дисертація складається з вступу, огляду
літератури, опису матеріалів та методів дослідження, п’яти розділів
власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів дослідження,
висновків, практичних рекомендацій та списку використаних джерел. Робота
викладена на 166 сторінках машинописного тексту, ілюстрована 12
рисунками та 33 таблицями. Покажчик літератури містить 208 джерел.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження. Обстежено 94 хворих на ГХ ІІ стадії,
чоловіків у віці від 32 до 64 років (середній вік 51,3±7,6 років).
Середня тривалість захворювання 10,0±0,9 років. У дослідження не
включалися пацієнти з дилатацією лівого шлуночка та хворі на ГХ з
наявністю супутньої патології (цукрового діабету, стабільної
стенокардії), що могла би впливати на перебіг основного захворювання та
бути суттєвою причиною обмеження життєдіяльності.

Регулярну антигіпертензивну терапію отримували 12% обстежених;
нерегулярно, переважно при погіршенні самопочуття та підвищенні АТ
лікувалися 75% хворих; ніколи не лікувалися 13% пацієнтів. Серед груп
антигіпертензивних препаратів найбільш часто хворі приймали інгібітори
АПФ – у 72% випадків, діуретики приймали у 25%, бета-блокатори – у 18%,
антагоністи кальцію – у 15%. Монотерапію застосовували 62 % пацієнтів,
комбіновану терапію двома та більше препаратами – 38%. При лікуванні
покращання самопочуття та зниження АТ відзначали 85% обстежених.

За соціальним положенням більшість хворих – 59 (62,8%) складали
представники професій, в трудовій діяльності яких переважали
інтелектуальні, сенсорні та емоційні навантаження. Цю категорію хворих
при подальшому аналізі називали працівниками розумової праці. Дещо менше
було представників фізичної праці – 35 (37,2%).

На підставі аналізу результатів 292 ЕхоКГ досліджень хворих на ГХ з
комп’ютерної бази даних лабораторії експертно-реабілітаційної
ультразвукової та функціональної діагностики Укр Держ НДІ МСПІ
порівнювали інформативність сучасних ЕхоКГ критеріїв ГЛШ: заснованих на
оцінці діастолічної товщини стінок ЛШ та індексу маси міокарда ЛШ
(ІММЛШ).

Дослідження обмежень життєдіяльності проводилося методом інтерв’ю за
допомогою анкети, яка була складена на підставі категорій МКФ. В анкеті
враховувалось те, що пацієнт виконує в реальному зовнішньому середовищі.
Обмеження життєдіяльності вивчалися в категоріях доменів D4 –
мобільність, D6 – побутове життя, D8 – головні сфери життя. Для
дослідження відбирались найбільш значимі категорії наведених доменів
(d450 – ходьба, d455 – підйом по сходах; d470-d475 – використання
транспорту, d640 – виконання роботи по дому, d650 – турбота про домашнє
майно, d845 – здійснення професійної діяльності). Оцінка тяжкості
порушень проводилася з використанням уніфікованої 5-бальної шкали у
відповідності з рекомендаціями МКФ (Г.Д. Шостка и соавт., 2002). У 45
хворих були встановлені обмеження життєдіяльності, які проявлялися
переважним чином легкими та помірними проблемами в здійсненні
професійної діяльності та повсякденних обов’язків в побуті. Серед них 12
пацієнтів визнавалися інвалідами: 10 осіб – ІІІ групи, 2 – ІІ групи.

Біфункціональне добове моніторування проводилось з використанням
портативних реєстраторів „Кардиотехника-4000-АД” (фірми „Інкарт”, Росія)
після тридобового стримування від антигіпертензивної терапії. За даними
ДМАТ визначали добовий індекс, середні денні та нічні величини
систолічного (САТ), діастолічного (ДАТ), пульсового (ПАТ) і середнього
гемодинамічного (СГАТ) АТ; індексів навантаження тиском: індекс часу та
індекс площі; варіабельності АТ.

Дослідження ВСР проводилося за результатами добового моніторування ЕКГ
за методикою, розробленою Європейським товариством кардіологів і
Американським товариством патофізіологів (1996). Вивчали статистичні
(SDNN, SDANN, SDNNi, HRVi, RMSSD, NN50, pNN50%) та спектральні (TP, LF,
HF, VLF, LF/HF) показники ВСР.

За результатами ЕхоКГ визначали кінцево-систолічний та
кінцево-діастолічний розміри ЛШ. Вичислювали кінцево-систолічний (КСО),
кінцево-діастолічний (КДО) та ударний (УО) об’єми за формулою
L.Teichholz et al. (1976) та їх індекси (відповідно, КСІ, КДІ, УІ), як
приведені до площі поверхні тіла величини, а також фракцію викиду (ФВ)
ЛШ. Визначали товщину задньої стінки (ТЗС) та міжшлуночкової перетинки
(ТМШП) в діастолу. ММЛШ розраховували за формулою Penn Convention. Типи
ремоделювання ЛШ оцінювали за принципом A.Ganau et al. (1992).
Критерієм ГЛШ вважали наявність індексу ММЛШ > 125 г/м2.

Для оцінки фізичної працездатності 55 хворим було проведено ВЕМ за
загальноприйнятою методикою. За результатами ВЕМ визначали тип реакції
на фізичне навантаження. У 9 пацієнтів за даними ЕКГ реакція була
ішемічною. Решту обстежених поділяли за типом реакції САТ на висоті
навантаження: у 28 хворих спостерігалась гіпертензивна реакція (САТ ?
200 мм рт.ст.), у 18 – адекватна

(САТ 160/100 мм рт.ст. При порушенні циркадної динаміки АТ обмеження
життєдіяльності також відзначались частіше: при типі нічного зниження АТ
“non-dipper” – у 50% хворих, при типі “dipper” – у 28% хворих.

За результатами кореляційного аналізу у обстежених хворих визначено
помірний зворотний взаємозв’язок середніх денних та нічних значень САТ
із статистичними параметрами добової ВСР (відповідно SDNN – r=-0,37,
p0,05). Вірогідне зниження
показників ВСР при підвищенні денного та нічного САТ ілюструвало
посилення автономного дисбалансу в регуляції ритму серця при
прогресуванні ГХ.

При порівнянні ехокардіографічних критеріїв ГЛШ виявлено, що
впровадження методологічних підходів, заснованих на розрахунку ІММЛШ, у
23% хворих на ГХ дозволяє оптимізувати визначення ГЛШ за результатами
ЕхоКГ. Діагностична цінність даного критерію найбільш висока при
формуванні ГЛШ за ексцентричним типом – у 36% пацієнтів з цим варіантом
ремоделювання ГЛШ визначалась лише на підставі збільшення ІММЛШ.

Структурно-функціональні зміни міокарда при ГХ ІІ ст. в залежності від
їх ступеня та характеру проявлялися в особливостях добового профілю АТ і
стану вегетативної функції серця.

За даними ехокардіографічного дослідження встановлено, що формування ГЛШ
внаслідок ГХ відображає несприятливі структурні зміни в міокарді під
впливом високого артеріального тиску, насамперед систолічного. Про це
свідчать встановлені позитивні кореляційні зв’язки між показником ГЛШ
ІММЛШ і середньоденними та середньонічними значеннями систолічного АТ
(відповідно r=0,35, p 175 г/м2).

Встановлено, що особливості АГ спостерігаються в залежності не тільки
від ступеню, але й геометричного типу ГЛШ (табл.1).

Таблиця 1

Індекс маси міокарда ЛШ (Me (25-75%)) та показники добового
моніторування АТ (M±?) у обстежених в залежності від типу ГЛШ

Показники, од.виміру Без ГЛШ

(n=15) Ексцентрична ГЛШ

(n=29) Концентрична ГЛШ

(n=50)

ІММЛШ, г/м2 116,8 (110,0-121,0) 147,8 (136,5-168,8)** 164,1
(145,0-185,2)**

САТо, мм рт.ст. 160,9±12,9 165,5±17,2 169,9±19,4

ДАТо, мм рт.ст. 105,9±8,8 102,4±7,9 102,7±10,9

САТд, мм рт.ст. 147,7±12,8 150,7±14,3 157,8±13,1*^

ДАТд, мм рт.ст. 88,0±11,5 88,7±10,2 92,9±10,1

ПАТд, мм рт.ст. 59,7±10,3 61,9±12,9 64,9±11,8

САТн, мм рт.ст. 129,3±14,3 131,7±15,2 141,3±13,9** ^^

ДАТн, мм рт.ст. 75,7±10,1 77,2±7,9 82,0±11,1* ^

ПАТн, мм рт.ст. 53,5±13,1 54,5±12,2 59,3±12,6

Примітка. n – кількість хворих у групі; о – офісний, д – денний, н –
нічний АТ;

* – p0,05), ПАТ вдень (відповідно r=0,57, p200 мм
рт.ст.) спостерігалося відносне переважання симпатичних модуляцій при
зниженні значень показників загальної ВСР (відповідно у групах SDNN –
170,4±36,6 та 133,3±24,1 мс, pПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ В діагностиці і профілактиці прогресування ГХ необхідно враховувати соціальні наслідки захворювання – обмеження життєдіяльності, які при наявності несприятливих контекстових факторів (бар’єрів) призводять до інвалідності. В експертно-реабілітаційній діагностиці при ГХ для об’єктивізації обмежень життєдіяльності рекомендовано проведення добового моніторування артеріального тиску, ехокардіографії з визначенням індексу маси міокарда та типу геометрії лівого шлуночка, проб з дозованим фізичним навантаженням. У хворих з ГХ ІІ ст. можливості проб з фізичним навантаженням у відношенні визначення ішемії міокарда обмежені у зв’язку з високими рівнями АТ до або під час навантаження. При визначенні фізичної працездатності хворих на ГХ ІІ ст. рекомендовано враховувати тип реакції артеріального тиску на фізичне навантаження. Гіпертензивний тип реакції слід вважати критерієм низької фізичної працездатності, що припускає виключення в трудовій діяльності важкої праці (шкідливий клас умов праці за показниками важкості трудового процесу). У якості критеріїв МСЕ рекомендовано використовувати ступінь і геометричний тип ГЛШ. Наявність ІММЛШ > 165 г/м2 і концентричного типу
ГЛШ є показниками ризику інвалідизації, що повинно враховуватися при
складанні індивідуальних програм реабілітації хворих на ГХ з ризиком
інвалідизації.

Типи циркадного ритму АТ “non-dipper” і “night-peeker” та середні рівні
денного АТ > 160/100 мм рт.ст. і нічного АТ > 140/90 мм рт.ст. є
несприятливими у відношенні інвалідизуючих обмежень життєдіяльності та
повинні враховуватися при проведенні експертно-реабілітаційної
діагностики хворих на ГХ ІІ ст.

В експертній оцінці порушень життєдіяльності у хворих на ГХ ІІ ст.
ангіопатію сітківки І та ІІ ступеня необхідно враховувати у якості
критерію тільки при наявності ГЛШ, для її визначення доцільно
використовувати клініко-експертну класифікацію змін очного дна при
артеріальній гіпертензії.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Татьяненко О.В. Питання медико-соціальної експертизи при ессенціальній
артеріальній гіпертензії // Медичні перспективи. – 2003. – Т.VIII, 2. –
С.141-145.

Харченко О.А., Татьяненко А.В., Романенко С.В. Пульсовое артериальное
давление в прогностической оценке систолической и диастолической
дисфункции при артериальной гипертензии // Запорожский медицинский
журнал. – 2003. – №6, Т.1. – С.126-127. Приймав участь в проведенні
дослідження гемодинаміки, добового моніторування артеріального тиску,
аналізу та узагальнення отриманих результатів, написанні статті.

Татьяненко А.В. Особенности суточного профиля артериального давления у
больных артериальной гипертензией с гипертрофией левого желудочка //
Запорожский медицинский журнал. – 2004. – №3. – С.17-20.

Ферфильфайн И.Л., Дзяк Г.В., Татьяненко А.В., Парфенова Т.И.
Клинико-экспертная трактовка изменений глазного дна при артериальной
гипертензии. Проект классификации // Український медичний часопис. –
2004. – №1. – С.39-44. Автор приймав участь в підготовці матеріалу,
написанні статті.

Харченко О.О., Татьяненко О.В., Аносова Н.П., Романенко С.В., Поріц С.Л.
Оптимізація ехографічної оцінки гіпертрофії лівого шлуночка для
медико-соціальної експертизи // Медичні перспективи. – 2004. – Т.ІХ, №4.

С.106-108. Автор приймав участь в проведенні ехокардіографічного
дослідження, аналізу отриманих результатів, написанні статті.

Харченко О.А., Татьяненко А.В., Романенко С.В. Автономная регуляция
сердечного ритма у больных артериальной гипертензией с различными
вариантами гемодинамической реакции на физическую нагрузку //
Запорожский медицинский журнал. – 2004. – №5. – С.40-42. Автор проводив
велоергометричне тестування хворих, приймав участь в проведенні та
інтерпретації результатів добового моніторування ЕКГ, аналізі
варіабельності ритму серця, аналізував отримані дані, готував статтю до
друку.

Дзяк Г.В., Татьяненко А.В. Вариабельность сердечного ритма у больных
артериальной гипертензией с гипертрофией левого желудочка // Український
терапевтичний журнал. – 2004. – №4. – С.24-28. Приймав участь в
проведенні ехокардіографічного дослідження, дослідженні варіабельності
серцевого ритму, проводив статистичну обробку та аналіз отриманих
результатів, готував статтю до друку.

Харченко О.А., Татьяненко А.В. Алгоритм функционально-диагностического
обследования больных гипертонической болезнью в практике
медико-социальной экспертизы // Матеріали науково-практичної конференції
з міжнародною участю “Сучасні проблеми медико-соціальної експертизи і
реабілітації хворих та інвалідів внаслідок серцево-судинних
захворювань”. – Дніпропетровськ: Пороги. – 2002. – С.247-252. Участь в
підготовці матеріалу та написанні статті.

Харченко О.А., Романенко С.В., Татьяненко А.В., Волоскова О.Е. Суточное
мониторирование электрокардиограммы и артериального давления в практике
медико-социальной экспертизы // Матеріали науково-практичної конференції
з міжнародною участю “Сучасні проблеми медико-соціальної експертизи і
реабілітації хворих та інвалідів внаслідок серцево-судинних
захворювань”. – Дніпропетровськ: Пороги. – 2002. – С.257-261. Участь в
підготовці матеріалу та написанні статті.

Харченко О.А., Татьяненко А.В., Романенко С.В., Пориц С.Л. Современные
методические аспекты оценки гипертрофии левого желудочка в
экспертно-реабилитационной диагностике при артериальной гипертензии //
Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції “Актуальні
питання медико-соціальної експертизи інвалідів”. – Вінниця. – 2004. –
С.211-214. Участь в проведенні ЕхоКГ, ДМАТ, дослідженні варіабельності
серцевого ритму, аналізі отриманих даних, підготовка статті до друку.

Ипатов А.В., Ферфильфайн И.Л., Рыков С.А., Харченко О.А., Татьяненко
А.В. Концепция инвалидности в Украине и Международная классификация
функционирования, ограничений жизнедеятельности и здоровья (МКФ) //
Ипатов А.В., Ферфильфайн И.Л., Рыков С.А. Международная классификация
функционирования, ограничений жизнедеятельности и здоровья и проблемы
инвалидности. – Дніпропетровськ: Гамалія, 2004. – С.17-46. Дисертант
приймав участь в підготовці матеріалу та написанні одного розділу.

Харченко О.А., Татьяненко А.В., Романенко С.В., Титаренко А.В.
Прогностическое значение параметров суточного профиля артериального
давления и вариабельности сердечного ритма в практике медико-социальной
экспертизы при гипертонической болезни // Матеріали Української
науково-практичної конференції “Профілактика і лікування артеріальної
гіпертензії в Україні в рамках реалізації Національної програми”. –
Київ. – 2002. – С.114. Участь в проведенні добового моніторування ЕКГ і
АТ, статистична обробка та узагальнення матеріалу, підготовка роботи до
друку.

Харченко О.А., Татьяненко А.В., Романенко С.В., Титаренко А.В. Суточное
мониторирование артериального давления в прогностической оценке
ограничения жизнедеятельности и реабилитационного потенциала инвалидов
вследствие гипертонической болезни // Вестник аритмологии. – 2002. –
№27. – С.86. Участь в проведенні добового моніторування артеріального
тиску, аналіз отриманих даних, підготовка роботи до друку.

Харченко О.А., Татьяненко А.В., Романенко С.В. Диагностические критерии
гипертрофии левого желудочка в решении экспертных вопросов при
гипертонической болезни // Материалы VII российского национального
конгресса “Человек и его здоровье”. – Санкт-Петербург. – 2002. –
С.360-361. Інтерпретація результатів електрокардіографії, статистична
обробка та узагальнення матеріалу, підготовка роботи до друку.

Харченко О.А., Романенко С.В., Татьяненко А.В., Пориц С.Л. Современные
аспекты прогноза гипертрофии левого желудочка в практике
медико-социальной экспертизы при гипертонической болезни // Материалы
VII российского национального конгресса “Человек и его здоровье”. –
Санкт-Петербург. – 2002. – С.360. Участь в проведенні ЕхоКГ дослідження,
добового моніторування АТ, аналізі отриманих результатів, підготовці
роботи до друку.

Харченко О.А., Татьяненко А.В., Романенко С.В., Аносова Н.П. Нарушение
автономной регуляции сердца при гипертрофии левого желудочка у больных
артериальной гипертензией // Материалы Конгресса ассоциации кардиологов
стран СНГ “Фундаментальные исследования и прогресс в кардиологии”. –
Санкт-Петербург. – 2003. – С.301. Участь в проведенні ЕхоКГ дослідження,
дослідженні варіабельності серцевого ритму, статистична обробка
матеріалу, підготовка роботи до друку.

Харченко О.А., Татьяненко А.В., Романенко С.В. Вегетативная регуляция
сердечного ритма при гипертрофии левого желудочка у пациентов с
артериальной гипертензией // Матеріали VII Національного конгресу
кардіологів України. – Дніпропетровськ. – 2004. – С.60. Участь в
проведенні ЕхоКГ дослідження, дослідження варіабельності серцевого
ритму, статистичної обробки матеріалу, аналіз отриманих результатів,
підготовка роботи до друку.

Харченко О.А., Татьяненко А.В., Романенко С.В., Пориц С.Л., Хомич А.В.
Ремоделирование левого желудочка при гипертонической болезни в практике
медико-социальной экспертизы // Сучасні аспекти медико-соціальної
експертизи, реабілітації хворих та післядипломної підготовки лікарів. –
Дніпропетровськ. – 2004. – С.84-85. Автор приймав участь в проведенні
ЕхоКГ дослідження, аналізував отримані результати, готував роботу до
друку.

Харченко О.А., Татьяненко А.В., Романенко С.В. Диагностическая
значимость электрокардиографических признаков гипертрофии левого
желудочка в медико-социальной экспертизе // Матеріали Всеукраїнської
науково-практичної конференції з міжнародною участю. – Вісник
Вінницького національного медичного університету. – 2004. – №8(1). –
С.28. Інтерпретація результатів електрокардіографії, участь в проведенні
ЕхоКГ дослідження, статистична обробка матеріалу, підготовка роботи до
друку.

Харченко О.А., Татьяненко А.В., Романенко С.В., Хомич А.В., Волоскова
О.Е. Особенности гемодинамики гипертензивного сердца в зависимости от
характера его ремоделирования // Матеріали Української
науково-практичної конференції “Профілактика і лікування артеріальної
гіпертензії в Україні”. – Київ. – 2004. – С.159. Участь в проведенні
ЕхоКГ дослідження, добового моніторування артеріального тиску,
статистична обробка матеріалу, підготовка роботи до друку.

Харченко О.О., Татьяненко О.В., Романенко С.В. Диференційована оцінка
добового профілю артеріального тиску у хворих на артеріальну гіпертензію
з гіпертрофією лівого шлуночка // Матеріали регіональної
науково-практичної конференції “Артеріальна гіпертензія: виявлення,
поширеність, диспансеризація, профілактика та лікування”. –
Івано-Франківськ. – 2004. – С.109-110. Участь в проведенні ЕхоКГ
дослідження, добового моніторування АТ, статистичний аналіз результатів,
підготовка роботи до друку.

АНОТАЦІЯ

Татьяненко О.В. Клініко-функціональні критерії обмежень життєдіяльності
при гіпертонічній хворобі ІІ стадії. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за
спеціальністю 14.01.11 – кардіологія. – Дніпропетровська державна
медична академія МОЗ України, Інститут гастроентерології АМН України,
Дніпропетровськ, 2005.

Дисертація присвячена вивченню обмежень життєдіяльності в аспекті
проблемі удосконалення медико-соціальної експертизи при гіпертонічній
хворобі (ГХ) ІІ стадії. В результаті комплексного обстеження
встановлено, що ГХ ІІ стадії характеризується різноманітністю
структурно-функціональних змін серцево-судинної системи, що свідчить про
клінічну і патогенетичну гетерогенність проявів даної стадії
захворювання та обумовлює диференційовані підходи до оцінки обмежень
життєдіяльності. Уточнені патогенетичні взаємозв’язки, що відображають
негативний вплив гіпертрофії лівого шлуночка (ГЛШ) на функціонування
системи кровообігу у хворих на ГХ. Встановлено, що прогресування ГЛШ
супроводжується розвитком автономної дисфункції серця. Крім того, при
формуванні ГЛШ за концентричним типом у порівнянні з ексцентричним
відзначаються вищі рівні АТ за даними добового моніторування та
вірогідне зниження часових показників варіабельності серцевого ритму
(ВСР). Встановлено, що рівень реакції систолічного АТ на фізичне
навантаження у хворих на ГХ пов’язаний з рівнем систолічного АТ за
даними добового моніторування АТ та зворотно пов’язаний із статистичними
і спектральними параметрами добової ВСР. За результатами дослідження
виявлено, що на формування обмежень життєдіяльності при ГХ ІІ стадії
впливають тривалість захворювання, ступінь і характер артеріальної
гіпертензії, ступінь і геометричний тип ГЛШ, тип гемодинамічної реакції
на фізичне навантаження. Розроблені диференційовані критерії
функціонального стану серцевої діяльності, що можуть бути використані в
медико-соціальній експертизі при оцінці обмежень життєдіяльності хворих
на ГХ ІІ стадії.

Ключові слова: медико-соціальна експертиза, обмеження життєдіяльності,
гіпертонічна хвороба, ремоделювання міокарда, гіпертрофія лівого
шлуночка

АННОТАЦИЯ

Татьяненко А.В. Клинико-функциональные критерии ограничений
жизнедеятельности при гипертонической болезни ІІ стадии. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по
специальности 14.01.11 – кардиология. – Днепропетровская государственная
медицинская академия МЗ Украины, Институт гастроэнтерологии АМН Украины,
Днепропетровск, 2005.

Диссертация посвящена изучению ограничений жизнедеятельности в аспекте
усовершенствования медико-социальной экспертизы при гипертонической
болезни (ГБ). В результате комплексного обследования 94 больных
установлено, что ГБ ІІ стадии характеризуется разнообразием
структурно-функциональных изменений сердечно-сосудистой системы,
свидетельствующим о клинической и патогенетической гетерогенности
проявлений данной стадии заболевания и обусловливающим
дифференцированные подходы к оценке ограничений жизнедеятельности.

Уточнены патогенетические взаимосвязи, отражающие отрицательное влияние
гипертрофии левого желудочка (ГЛЖ) на функционирование системы
кровообращения у больных ГБ. Установлено, что увеличение выраженности
ГЛЖ ассоциируется с повышением средних дневных и ночных уровней
систолического и пульсового артериального давления (АД). При
формировании ГЛЖ по концентрическому типу в сравнении с эксцентрическим
без дилатации ЛЖ отмечаются более высокие уровни АД по данным суточного
мониторирования.

Возрастание степени ГЛЖ сопровождается развитием автономной дисфункции
сердца. Об этом свидетельствуют корреляционные взаимосвязи между
показателями ГЛЖ (толщиной стенок, массой и индексом массы миокарда ЛЖ)
и параметрами вариабельности сердечного ритма (ВСР) (SDNN, SDANN, SDNNi,
HRVi, pNN50%). В группе больных с концентрическим типом ГЛЖ по сравнению
с группами с эксцентрическим типом и без ГЛЖ отмечалось достоверное
снижение параметров общей ВСР.

Установлено, что уровень реакции систолического АД на физическую
нагрузку у больных ГБ ассоциирован со средними дневными и ночными
уровнями систолического и пульсового АД. Реактивность систолического АД
возрастала у обследованных больных при снижении статистических и
спектральных показателей, характеризующих общую ВСР, а также ее
парасимпатическую (pNN50%, HF) и симпатико-парасимпатическую (LF)
составляющие. По сравнению с больными с адекватной реакцией на нагрузку
в группе пациентов с гиперреакцией систолического АД (>200 мм рт.ст.)
отмечалось относительное преобладание симпатических модуляций при
снижении значений показателей общей ВСР, и параметров, отражающих
парасимпатические влияния.

По результатам исследования выявлено, что на формирование ограничений
жизнедеятельности при ГБ ІІ стадии влияют длительность заболевания,
степень и характер артериальной гипертензии, выраженность и
геометрический тип ГЛЖ, тип гемодинамической реакции на физическую
нагрузку. Проведенная дифференцированная оценка влияния на
жизнедеятельность проявлений ГБ II стадии подтвердила, что формирование
ограничений в сферах профессиональной деятельности и бытовой жизни
сопровождается более выраженными сдвигами в структурно-функциональном
состоянии системы кровообращения. Разработаны информативные критерии
функционального состоянии сердечной деятельности, которые могут быть
использованы в медико-социальной экспертизе при оценке ограничений
жизнедеятельности больных ГБ ІІ стадии.

Ключевые слова: медико-социальная экспертиза, ограничение
жизнедеятельности, гипертоническая болезнь, ремоделирование миокарда,
гипертрофия левого желудочка

ANNOTATION

Tatyanenko A.V. Clinical-functional criteria of disabilities in
essential hypertension II stage. – The Manuscript

Thesis on competition of scientific degree of the candidate of medical
sciences by specialty 14.01.11 – cardiology. – Dniepropetrovsk State
Medical Academy, Institute of Gastroenterology, Academy of Medical
Sciences of Ukraine, Dnipropetrovsk, 2005.

Thesis is devoted to the decision of a problem of medical and social
expertise improvement in essential hypertension (EH). On the basis of
complex examination of 94 patients, there was defined that EH on II
stage is characterized by variety of structural and functional changes
in cardiovascular system that is evidence of its clinical and pathogenic
heterogeneity and determines different approaches to disability
estimation. It was determined that progression of left ventricular
hypertrophy (LVH) is accompanied by development autonomic heart
dysfunction. There were registered high level ambulatory blood pressure
and reduction of heart rate variability (HRV) in time domain in
concentric versus eccentric pattern LVH. It was determined the
exercise-induced increase of systolic blood pressure was associated with
ambulatory systolic blood pressure and was negatively correlated with
statistic and spectral parameters of daily HRV. It had been revealed the
disease duration, level and features of hypertension, level and
geometric pattern of LVH, type of hemodynamic response to exercise had
an influence on disability in EH II stage. On the basis of the study
differential criteria of the functioning of cardiovascular system have
been worked out for using in medical and social expertise of disability
in EH II stage.

Key words: medical and social expertise, disability, hypertension,
cardiac remodelling, left ventricular hypertrophy

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

АГ – артеріальна гіпертензія

АТ – артеріальний тиск

ВСР – варіабельність серцевого ритму

ГЛШ – гіпертрофія лівого шлуночка

ГХ – гіпертонічна хвороба

ДАТ – діастолічний артеріальний тиск

ІММЛШ – індекс маси міокарда лівого шлуночка

МКФ – Міжнародна класифікація функціонування, обмежень

життєдіяльності та здоров’я

МСЕ – медико-соціальна експертиза

ПАТ – пульсовий артеріальний тиск

САТ – систолічний артеріальний тиск

СГАТ – середній гемодинамічний артеріальний тиск

ТАТЬЯНЕНКО О.В.

КЛІНІКО-ФУНКЦІОНАЛЬНІ КРИТЕРІЇ ОБМЕЖЕНЬ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

ПРИ ГІПЕРТОНІЧНІЙ ХВОРОБІ ІІ СТАДІЇ

Підписано до друку 5.03.2005 р.

PAGE \* Arabic 27

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020